Осіб, які звинувачуються або вже засуджені за вчинення терористичних актів на території Одеси і області, мають намір обміняти на громадян України, захоплених бойовиками, повідомляє dumskaya.net з посиланням на джерело в Службі безпеки України.
27 грудня Приморський районний суд Одеси звільнив з-під варти підозрюваних у скоєнні півтора десятка вибухів (переважно поблизу волонтерських центрів) Олександра Шевцова, Ігоря Удовенка, Євгенія Подмазка і Катерину Фотеву; організатора вибуху під стінами обласного управління СБУ Володимира Грубника, а також низку інших осіб з подібними обвинуваченнями, йдеться в повідомленні
Усього із СІЗО звільнили 11 осіб. Усіх їх вивезли на контрольний пункт в’їзду / виїзду (КПВВ) “Майорське”, де в неділю має відбутися обмін.
У рамках нормандського саміту 9 грудня 2019 року в Парижі між Україною та РФ досягнуто домовленості про обмін утримуваними особами за принципом “всіх на всіх” до 31 грудня цього року. З цією метою сторони домовилися про взаємне звільнення до кінця цього року осіб, підозрюваних, обвинувачуваних у вчиненні злочинів або засуджених і кримінальні провадження щодо яких перебувають у провадженні органів попереднього розслідування та суду.
Бывший заместитель Николаевского городского головы Антон Турупалов, которого уволили за прогулы, назначен советником премьер-министра Украины Алексея Гончарука.
Об этом сообщил в Facebook народный депутат от фракции “Европейская солидарность” Алексей Гончаренко. Он отметил, что экс-чиновник якобы будет консультировать главу правительства по вопросам тарифов.
Отметим, Турупалов успел отличится на нескольких должностях. Так, в сентябре 2015 года он возглавил Ивановскую РГА в Одесской области. Депутаты райсовета выразили недовольство его работой. Турупалов не ходил на заседания и не появлялся на рабочем месте. Уже в апреле 2016 года Ивановский райсовет более чем двумя третями голосов выразил недоверие главе.
Далее он стал заместителем городского головы Николаева по вопросам инфраструктуры и транспорта. Как пишут “НикВести”, 14 марта 2018 года, спустя полгода прогулов, мужчину снова уволили с должности.
Также отмечается, что за время работы в Николаеве Турупалов прославился конфликтами с депутатами, которые критиковали его и требовали его увольнения.
Турупалов стал советником Гончарука: скандальные факты Турупалов стал советником Гончарука
Всплыли скандальные факты и о семье Турупалова, который является уроженцем Донецка. Его брат и отец являются сторонниками террористических организаций на Донбассе.
Так, Алексей Турупалов занимается в Донецке адвокатской деятельностью и является владельцем сайта “Адвокат ДНР”, а отец Виктор Турупалов работал деканом факультета ВУЗа на неподконтрольной правительству Украины территории Донецкой области.
В липні 2019 року на посаду начальника державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» наказом Міністерства юстиції було призначено підполковника внутрішньої служби Сергія Напраснікова, який до цього перебував на посаді заступника начальника управління начальника відділу охорони, режиму і надзору в Одеській області управління Державної кримінально-виконавчої служби Південного міжрегіонального управління по питанням виконання кримінальних покарань і пробації Міністерства Юстиції.
Одразу ж виникає питання, якою причиною є те, що цілого заступника начальника управління в Одеській області, переводять на нижчу посаду – начальника Кропивницького СІЗО. Відповідь очевидна – банальна НАЖИВА. І саме з цього моменту все і почалося.
Перебуваючи на посаді протягом цілих п’яти місяців, замість того, щоб укріпити та посилити належний порядок, який оставив йому попередній начальник СІЗО, Сергій Напрасніков вступивши у злочинну змову з працівником відділу внутрішньої безпеки по лінії запобігання та виявлення корупційних проявів — Ланецьким Олександром Миколайовичем, довів ситуацію в очоленій ним установі до некерованої та вибухонебезпечної.
Ситуація в Кропивницькому СІЗО набула такої напруженості, що в неї повинен був втрутитися сам голова Кіровоградської облдержадміністрації – Балонь Андрій Богданович, який через незадовільну ситуацію у СІЗО, доручив поліції, СБУ та іншим правоохоронним органам вжити термінових заходів для стабілізації обстановки в установі.
Для цього було вирішено лідерів злочинного середовища розосередити, а саме, «наглядових» («смотрящих»), яких в СІЗО було на той час три, перевезти до ізоляторів тимчасового тримання Національної поліції до інших районів.
Спочатку з Кропивницького СІЗО вивезли двох «наглядових», а коли дійшла черга вивозити третього «наглядового» на прізвисько «Арсен», керівники установи (начальник – Напрасніков С.С., працівник внутрішньої безпеки Ланецький О.М.), перебуваючи в комерційних стосунках із злочинним авторитетом, не сприяли швидкому вивозу авторитета, а навпаки, дали йому можливість вільно пересуватися, зібрати речі, попрощатися з усіма сідельцями, що останній використав для того, щоб не підкорятися вимогам адміністрації СІЗО і поліції, і закликав інших в`язнів до непокори та супротиву.
Дозвіл керівництва на «попрощатися з усіма» на справді вилився в масову гулянку з масовим вживанням горілки та наркотичних засобів, які на протязі тривалого часу постачалися за готівкові кошти безпосередньо представником ВБ Ланецьким О.М., не тільки в необмеженій кількості, а й з запасом.
Масове прощання з масовим пияцтвом та вживанням наркотиків досягло апогея, під час якого ув’язнені побили корпусних, забрали в них ключі від камер, повипускали всіх ув’язнених, побили вікна в обох корпусах, знищили весь недавно зроблений, попередником начальника СІЗО, ремонт, а Арсен, перебуваючи під впливом наркотичних засобів, з поплічником побили та згвалтували жінку психолога. В цей час ув’язнені вчиняли по корпусах безлад.
Жінка психолог хоч і не є пухнастою, оскільки регулярно надавала ув’язненим платні сексуальні послуги під контролем представника ВВБ Ланецького О.М., з відповідним розподілом зароблених готівкових коштів, але все ж таки не заслуговує такого жорсткого поводження.
Працівники закладу втекли в безпечне місце до адміністративної будівлі, звідки доповідали начальнику установи Напраснікову С.С. про ситуацію, яка вийшла з під їх контролю, оскільки в корпусі не залишилося жодного працівника установи.
Напрасніков С.С. замість того, щоб надати сигнал тривого і доповісти безпосередньому керівництву про надзвичайну ситуацію в установі, навпаки, самоусунувся і на вечірній час розпусти всіх працівників додому. Ув’язнені цілу ніч знаходилися самі вчиняли безлад.
Наступного ранку ситуація, з боку адміністрації СІЗО, залишалася неконтрольованою, жодних заходів реагування на бунт ув’язнених СІЗО не вживалося і охорона об’єкту не посилювалася.
Звісно, що так довго продовжуватися не могло, тому до установи були введені сили Нацгвардії, поліції і рятувальників, які працюючі жорстко, але в рамках закону, таки навели порядок в установі.
Після придушення бунту ув’язнених та наведення порядку, в корпусі почали проводити обшуки, в результаті яких було викрито три схованки, в яких ув’язнені зберігали заборонені предмети, які було в подальшому вилучено.
Всього було вилучено:
півсотні мобільних телефонів;
ключі від камерних дверей;
понад 100 літрів горілки;
дріжджі та закваска для самогоноваріння;
наркотичні засоби та пристрої для їх вживання;
пристрої для здійснення перекидів заборонених предметів;
десятки колод гральних карт;
фішки для покеру;
гральні приставки;
біля 1,5 кг бурштину та пристрої для його обробки;
колюче-ріжучий та робочий інструмент;
пристрої для нанесення татуювань.
Вилучені предмети були задокументовані у встановленому законодавством порядку.
Так в чому ж полягає причина виникнення бунту ув’язнених в СІЗО? Основна причина полягає в тому, що начальником Адміністрації ДКВС України генерал-майором внутрішньої служби Крикушенко Олександром Георгійовичем не було вжито абсолютно ніяких заходів реагування, на попереднє звернення колишнього керівника Кропивницької установи виконання покарань №14 С.В. Пазило, який звертався до Крикушенко О.Г. з відповідним листом, ще в квітні поточного року.
Для формальної відписки на звернення С.В.Пазило, до Кропивницького СІЗО були направлені уповноважені особи, заступник начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Сергій Бутко та головний спеціаліст відділу виявлення корупції Управління з питань запобігання та виявлення корупції Віталій Залізняк, які відібрали від ув’язнених та працівників установи пояснення, в яких висвітлювалися негативні корупційні діяння працівника відділу внутрішньої безпеки по лінії запобігання та виявлення корупційних проявів — Ланецького Олександра Миколайовича, а саме:
– Баня. В якій проходять зустрічі тюремних авторитетів, які вирішують свої проблеми, під особистою охороною самого банщика, який користуючись своїм привілейованим положенням здійснює продаж, за готівку, заборонених предметів та товарів, з доставкою до камер з засудженими. Доставка в баню жінок, які знаходяться у виправній установі, чаю, алкоголю, наркотичних засобів, мобільного зв’язку, тощо. Підтвердженням цього є жінки, які вагітніють перебуваючи під вартою і офіційно не мають ніяких стосунків з особами чоловічої статі.
– Мобільний зв’язок. Пронесення на територію установи мобільних телефонів, надає Ланецькому О.М. 30% в місяць від усіх мобільних апаратів, які потрапляють на територію установи, що складає біля 35000 гривень щомісяця.
– Кустарні поробки. В тюрмі засудженими виготовляються всілякі саморобки: шахи, шашки, доміно, подарункові набори, брелки, картини, ножі, набори ножів, тощо. І все це виносять із установи особисто Ланецький О.М. та Артеменко О.О. за вказівкою Ланецького О.М.
– Працівниці установи – жінки «кенгуру». Жінки, які працюють в установі виконання покарань постовими, корпусними та в адміністрації, за готівкові гроші на замовлення засуджених або по вказівці представника ВВБ Ланецького О.М. змушені у своїх вагінах та прямих кишках проносити на територію установи заборонені предмети, такі як: мобільні телефони, алкоголь, гроші, наркотичні засоби, тощо.
– Сексуальні послуги. Надаються засудженим жіночим персоналом установ як в кабінетах корпусів, так і в бані, набули такого розмаху, що засуджені гидують окремими працівницями, оскільки розміри їх статевих органів є нібито занадто великими, і не дають змогу отримувати задоволення.
В баню на замовлення засуджених доставляються елітні високооплачувані проститутки, в окремих випадках, за високу плату, самим Ланецьким О.М.
– Добові чергування в слідчому ізоляторі. Чергові володіють всією інформацією про кожного, і про все що коїться в установі. Заробляють за добу на перекидах заборонених предметів. Працівники чергової зміни, які знаходяться в довірливих стосунках з черговими, виходять за межі установи, і заносять наркотичні засоби, алкоголь, цигарки, вишукані продукти харчування, все, що замовляють засуджені. Все це здійснюється виключно з погодження представника ВВБ Ланецького О.М. Після сплати Ланецькому О.М, відсотків, зміна заробляє за добу біля 20000 гривень, (постійно).
– Посилки. Під час передачі посилок працівники установи, за вказівкою Ланецького О.М., «не виявляють» заборонені для передач та посилок предмети, а замовні посилки, для кримінальних авторитетів, із забороненими предметами перед перевіркою потрапляють напряму замовнику, а перевірці підлягають всі інші.
По кожному такому випадку працівниці, які здійснюють перевірки посилок та передач, в обов’язковому порядку повідомляють Ланецькому О.М., який в подальшому від адресатів посилок отримує свій відсоток. Чим більше заборонність предмету, тим більше відсоток Ланецькому О.М. Саме через цю схему, у виправній установі можливо зібрати навіть атомну бомбу.
– Картярні ігри. Про проведення карточних ігор заздалегідь оповіщаються усі засуджені, а також ті, хто в обов’язковому порядку повинен прийняти в ній участь. Ставки доходять до 300000 гривень. Засуджені, які програються в карти, змушені продавати все своє майно та майно родичів, квартири, машини, тощо.
Про заборонені грально – розважальні заходи заздалегідь повідомляється представник ВВБ Ланецький О.М., який дає згоду на їх проведення, попереджає персонал установи, щоб не заважили грі, за що отримує свою долю у вигляді електронного переводу на банківську картку оформлену на підставну особу, а в окремих випадках отримує гроші від самого «наглядаючого».
– Неділові стосунки з кримінальними авторитетами. Ланецький О.М. на підставі дозвільного документу, який особисто підписаний начальником адміністрації ДКВС, що дозволяє йому безперешкодно, без перевірок та досмотрів, в будь-який час доби, проходити в будь-яке з приміщень виправної установи, безконтрольно заносити та завозити будь-які заборонені предмети та речі, що призводить до вседозволеності, безконтрольності, владній необмеженості, можливості тиснути владою на підлеглих та засуджених.
Безкарність, надає Ланецькому О.М. можливість підтримувати протизаконні стосунки з кримінальними авторитетами, які відбувають покарання у виправній установі. Він особисто виконує замовлення від кримінальних авторитетів та виконує їх за дуже великі грошові кошти. До замовлення входить: мобільні телефони, наркотичні засоби (в т.ч. метадон), алкоголь, проститутки. Щомісяця Ланецький О.М. за надання таких послуг отримує біля 100000 гривень.
– Наркотичні засоби та медичні препарати заборонені до застосування в закритих установах. Метадон, кокаїн, ширка, марихуана, амфетаміни, макова солома, лідокаїн, новокаїн, тощо, особисто та регулярно заносяться Ланецьким О.М. на територію установи. Слід зазначити, щоб увесь цей набір заборонених предметів, придбати на волі, потрібно мати відповідні кримінальні зв’язки, що вказує на те, що Ланецький О.М. є активним членом організованого злочинного угруповання, до якого входять з одного боку замовники заборонених предметів – засуджені та кримінальні авторитети, з другого боку продавці – кримінальний елемент, який здійснює на волі реалізацію заборонених предметів (наркотичних засобів), що є протизаконним навіть на волі.
Ці на 1 граму ГЕРОЇНУ на волі коштує 40-50 $ США, а Ланецький О.М, регулярно заносить партії мінімальною вагою 40-50 грамів по ціні 110 $ США за грам.
– Шантаж. Ланецький О.М., з метою беззаперечного впливу на працівників виправних установ, документує дрібні порушення підлеглих, а потім, під страхом звільнення за попереднє дрібне порушення, шляхом шантажу примушує підлеглих, вчиняти незаконні та злочинні дії.
Кожна дрібна провина підлеглого обкладається з боку представника ВВБ Ланецького О.М. штрафним відсотком, а при не змозі своєчасно повернути борговий відсоток, йде капіталізація боргу, і відсотки нараховуються вже на відсотки.
Дуже підлою є схема, коли Ланецький О.М. спонукає підлеглого до вчинення незаконних дій, а потім сам же «виявляє» ці незаконні дії, і починає по повній шантажувати підлеглого, ставити його на борговий відсоток, та утворювати для нього боргову відсоткову яму.
– Гроші за дострокове звільнення. Жодний із засуджених не може звільнитися достроково з місця позбавлення волі, без відповідної сплати до пенітенціарного «общака», через представника ВВБ Ланецького О.М.
Заступник начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Сергій Бутко і головний спеціаліст відділу виявлення корупції Управління з питань запобігання та виявлення корупції Віталій Залізняк, отримавши цілий том пояснень від працівників установи та ув’язнених, публічно пообіцяли особовому складу провести ретельний аналіз отриманої інформації та об’єктивно доповісти вищому керівництву про корупційне засилля Ланецького О.М., але буд-яких змін не відбулося. Навпаки, ситуація ще більше погіршилася. Тих хто відкрито, без боязні, висвітлював корупційні діяння Ланецького О.М., було звільнено в найкоротший термін, а той хто залишився, підпав під ще більший корупційний гніт представника внутрішньої безпеки.
Факт перевірки без наслідків вказує на те, що Бутко і Залізняк отримали хабаря по 5 000 $ США, адже саме по такій сумі Ланецький вручив особисто кожному з перевіряючих під час підведення підсумків в ресторані.
В подальшому 10 000 $ США, була відшкодована «наглядаючими» начальнику Кропивницького СІЗО та представнику ВБ.
На питання, чому бунт в СІЗО стався через злочинного авторитета на прізвисько «Арсен», є чітка відповідь, тому, що Ланецький О.М. отримує злочинні кошти на волі від батька Арсена.
Тобто, Ланецький О.М. організовує доставку заборонених предметів та їх занос, а батько «наглядаючого» Арсена за це напряму сплачує представнику ВБ Ланецькому О.М. готівкою, отриманою не від чесної діяльності, а в результаті злочинів, здійснених на території міста та області.
При такому корупційно-комерційному підході до своїх функціональних обов’язків зрозуміло, чому в державній установі керують всіма процесами не адміністрація установи, а саме «наглядаючі».
Ланецький О.М. до того відчуває свою безкарність, що відверто нехтує законами України. Оскільки він є дуже заможною людиною, то нещодавно придбав нову квартиру за 54 000 $ США, оформив її на жінку, і головне не задекларував.
Цинічним є те, що всі внутрішні та зовнішні ремонти його квартири роблять саме ув’язнені Кропивницького СІЗО.
Причиною того, що Ланецького О.М. не зняли одразу ж після перевірки, є не тільки хабарі перевіряючим, а й те (зі слів самого Ланецького) що: УСБУ в Кіровоградській області отримує свою долю з його бізнесу; начальник УСБУ є його Київським товаришем; начальник ГУ Нацполіції в Кіровоградській області і його батько разом служили.
Ланецький О.М. особисто вихвалявся перед «дивлячимися», що він вхожий в кабінет до будь-якого з цих керівників, оскільки разом з ними приймає участь в неофіціальних зустрічах під час святкувань та «віджигів».
Для підтвердження своїх слів він демонстрував мобільний телефон з номерами телефонів керівників, навіть по одному дзвонив.
Коли Ланецькому О.М. потрібно отримати хабарь від родичів ув’язнених, або осіб яким він не довіряє, то для отримання грошей використовує камеру схову Залізничного вокзалу та підставних осіб, які забирають призначені для нього гроші.
Такі представники внутрішньої безпеки пенітенціарної системи як Ланецький О.М., є маленькими коліщатками в потужному механізмі системи виконання покарань, і якщо своєчасно не здійснювати їхню заміну, то пенітенціарна система буде давати не тільки збій, а може взагалі зруйнуватись. Прикладом збою системи і є бунт в Кропивницькому СІЗО.
Колишній голова Державної пенітенціарної служби України К.Є. Старенький
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Народный депутат от фракции “Слуга народа” Алексей Устенко заявил, что Украина якобы сама спровоцировала аннексию Крыма , “приняв” в 2014 году закон о языке.
Это заявление, как минимум, говорит о его низком политическом уровне. О совершенном отсутствии у него понимания того, что происходит сейчас со стороны России по отношению к Украине.
Господин Устенко фактически оправдывает бандита, пытаясь находить какие-то поводы, которые якобы заставили бандита совершить преступление против нашего общего дома, против нашего народа.
Вместе с тем истина лежит в абсолютно очевидном. Бандиту, который задумал преступление, не нужны какие-либо поводы со стороны жертвы преступления. У бандита всегда есть причины для преступления.
В данном случае причиной преступления является вся Украина, украинская нация, украинский многонациональный народ, которые жаждут независимого развития, независимого обустройства на своей земле. Соответственно, это есть причина российской агрессии, потому что без тотального контроля над территорией Украины, над украинским народом Россия не может реализовать свои истинные цели, одна из которых – возрождение имперских качеств, когда она диктует условия своего места в мире и места своих соседей.
Но возрождение этих имперских качеств России могло начаться только с подавлением воли Украины.
Поэтому, если господин Устенко хочет найти причину нападения России, то причина – это он сам, его мама, его дети, его народ. Только потому, что мы живы и хотим свободного развития, мы стали объектом нападения России.
В пятницу, 27 декабря, в Казахстане потерпел крушение пассажирский самолет Fokker-100 местных авиалиний Bek Air. Он летел из самого большого города страны Алматы в столицу Нур-Султан (ранее Астана – Ред.). На борту находились 93 пассажира и 5 членов экипажа – всего 98 человек. По данным МВД Киргизии, среди них были два гражданина Украины, по одному гражданину Киргизии и Китая. Все остальные – граждане Казахстана. Все иностранцы в том числе украинцы, выжили.
Завтра в Казахстане объявили день траура. Собрали все, что известно об авиакатастрофе на данный момент.
Что произошло
При взлете лайнер потерял высоту, пробил бетонное ограждение, и врезался в двухэтажное здание. Причина авиакатастрофы пока неизвестна. Пожара при столкновении не было. Это произошло около 07:00 по местному времени (в Киеве было около трех ночи – Ред.).
МВД начало расследование по статье за нарушение правил безопасности и эксплуатации воздушного транспорта. Расследованием занимается правительственная комиссия во главе с премьер-министром Казахстана Аскаром Мамином. Полеты Fokker-100 приостановлены. Также в Казахстане временно прекращена деятельность Bek Air.
Самолет получил сертификат летной годности в мае этого года. Возраст лайнера – 23 года. Авиакомпания Bek Air была основана в 1999 году, базируется в Уральске. Ее флот насчитывает семь самолетов Fokker-100.
Кто погиб
По данным на 09:30 по киевскому времени погибли 15 человек (по другим данным 12 – Ред.). Из них 14 – на месте катастрофы, еще один – в больнице. Среди них председатель президиума Совета генералов Казахстана Рустем Кайдаров. Кайдаров – генерал-майор юстиции, заслуженный работник МВД СССР. Возглавлял Совет генералов с 2001 года.
Рустем Кайдаров. Фото: yvision.kz
А также выпускающий редактор Informburo.kz Дана Круглова.
Дана Круглова. Фото: Informburo.kz
Появился список из 12 фамилий погибших.
1. Николай Астанов 2. Рустам Кайдаров 3. Бауыржан Калиев 4. Базархан Карибаев 5. Марат Муратбаев 6. Абай Нурбеков 7. Аршат Исина 8. Сания Аманжол 9. Дана Круглова 10. Каирхан Туматов 11. Валерий Ануфриев 12. Имина Оспанова
Не менее 60 выжившим была оказана медицинская помощь. 12 из них находятся в тяжелом состоянии. Городские власти попросили жителей города сдать кровь пострадавшим в авиакатастрофе.
Фото и видео с места происшествия, свидетельства очевидцев
Появились первые кадры после крушения самолета.
Пассажиры рухнувшего самолета Bek Air начали делиться комментариями. Так, Марал Ерман сообщила, что все произошло быстро и неожиданно. Сначала самолет шатался при взлете. Потом показалось, что приземлились, но а самом деле оказалось, что врезались.
“Особого хаоса на борту не было. Не было ни криков, или еще чего-то. Я вообще в шоке была, не все произошедшее помню. Мы на борту не могли понять, что случилось. Когда пришла в себя, смотрю, передо мной все закрыто. Я сидела на месте у крыла самолета. Стюард нам открыл выход, и мы вышли. Тогда мы с пассажирами и увидели, что самолет разделился пополам”, – рассказала пассажирка. По словам девушки, на месте было много пострадавших.
Еще одна пассажирка рассказала, что самолет уже должен был подняться в воздух, но почему-то его задержали, она задремала, а когда проснулась, то оказалось, что самолет уже два раза поднимался и терял высоту. “Потом был страшный звук – то ли двигатель, то ли еще что-то. Самолет криво летел. Все было как в кино: вопли, крики, плач людей. Я не могу все это описывать, страшно очень…” – поделилась очевидица.
Фотографирование и видеосъемку на месте катастрофы вскоре запретили. Но очевидцы успели сделать снимки и поделиться ними в соцсетях.
Фото: Facebook/ Denis Krivosheyev
Вот еще одно видео, снятое очевидцами.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Херсонский городской председатель Владимир Миколаенко и депутаты городского совета ответили президенту России Владимиру Путину на слова о том, что юг Украины и Причерноморье – это “исконно русские территории”.
Пряма речь Миколаенко: “Мы напомним Путину и всем его сторонникам, что исконные русские территории – это болота под Москвой. Все остальное – это территории, которыми московиты завладели благодаря собственной животной жестокости и коварству…
Россия – это смерть. Неважно куда она приходит – в Сибирь, на Урал, в Украину или в Сирию. Россия – это всегда смерть, унижения, голод, вонь, невежество и страдания. Об этом должен помнить каждый украинец, не только когда он идет голосовать. Об этом каждый из нас должен помнить, когда смотрит российское телевидение, читает российскую прессу, слушает русскую попсу или покупает российские товары.
Причерноморье столь прекрасно и далеко от московских болот, что мне трудно представить себе, как Путину могло прийти в голову, что Россия имеет к нам какое-то отношение. Юг Украины – этнически, ментально географически, культурно украинский. Всегда был украинским и всегда будет. Будет украинским тогда, когда России уже не будет”.
Детали: Обращение Миколаенко поддержали 33 депутата Херсонского горсовета.
Что было раньше: На пресс-конференции 19 декабря, отвечая на вопрос об отношении к Владимиру Ленину, Путин заявил, что все Причерноморье и восточная часть Украины – это исконно русские территории, и теперь РФ с этим разбирается.
Вы будете удивлены, но сторонники идеологической секты “Москва Третий Рим” не только всю свою историю уничтожали сакральные ценности завоеванных народов, но и устанавливали на них свои модерновые капища.
Чтобы правильно понять, уразуметь, почему московская секта называемая православной не есть сектой религиозной, а скорее является чем-то сродни культу Вуду, надо принять ко вниманию тот факт, что религия – есть закон, правило. Отношение же к церкви на России скорее более напоминает поклонение идолам, колдунам с последующим поклонением им и верой в чудеса, колдовство и прочую ересь.
Иными словами россияне верят не в Бога, а в чудо. В то время как христиане верят в Бога как в истину, как в порядок.
И собственно война между нашими мирами видеться как битва с орками порядка не признающими и его отрицающими, но в то же время верящими в собственную исключительность, везучесть, чудесность.
Об успехах этой войны судить сложно, но то что мы и видим сегодня как результат – это законопослушный успешный Запад и застрявший в далеком колдовском средневековье Восток.
Украине в этой войне с колдовским Востоком повезло менее всего.
Оказавшись на пути к цивилизации она стала тем последним форпостом собою закрывшим Европу от Москвы. При этом мы потеряли не только территорию, но и выступили донором христианского учения, которое Москва у нас отняла, затащила в свою пещеру и там извратила до неузнаваемости.
Москва – стала, пускай только для себя Русской Православной Империей – Третьим Римом, Римом Последним, ибо другие два Рима падоша: Рим и Константинополь. А она будет стоять вечно и править миром.
Но, однако мы увлеклись.
Захватывая территорию Руси-Укранины Москва не только старательно стерла с лица земли все наши сакральные памятники, но и поставила на их месте свои.
Идея тут какая. Независимо от нашего на то желания, многие места нашего города имеют сакральную силу – особое значение.
Это прекрасно понимали первые христиане, которые строили свое храмы на месте языческих капищ и храмов.
Это понимают сегодня мусульмане, которые не строят новых мечетей, а ищут возможности возвести свои храмы в Европе на месте христианских святынь.
Зачем они это делают?
Они понимают, что если сакральные места нельзя сдвинуть или переместить, надо подчинить их себе.
Также важно понимать, что святые места необходимо инициировать – запустить, и если этого не сделать, то они не будут помогать, а их состояние будет отражать истинные события во всей стране, в государстве.
Десятинная церсковь
Начало строительства Десятинной церкви относят к 989 году, о чём в “Повести Временных Лет”: “В лето 6497 … Володимер помысли создати церковь Пресвятыя Богородица и послав преведе мастеры от Грек”.
12 мая 996 года церковь была освящена. При чем не Константинополем и не Римом.
Освятили ее ирландские миссионеры.
Ирландская церковь начиная 6 века активно занималась миссионерской деятельностью и проповедники были широко известны по всей Европе. Чего стоит просветительская деятельность лишь одного ирландца, о котором мы и сегодня ничего не знаем: Колумбана.
В 1037 году на Русь прибывает представитель Константинополя митрополит Феопемпт, и первое, что он делает – это заново освящает ту самую Десятинную церковь.
В 1240 году году Десятинная была единственной стертой с лица земли церковью.
В виде развалин она простояла до 17 века, когда Петр Могила не возвел на ее месте церковь во имя Рождества Пресвятой Богородицы.
В 1842 году фанатики Третьего Рима установленную Могилой на месте Десятинной церквушку снесли, и построили огромный храм выполненный в духе новой идеологии “Святой Руси”.
Новая московская власть снесла ее в 1928 году.
Ничего не ее месте не поставили, потому что по новому архитектурному плану это место должно было стать частью огромного правительственного комплекса.
Сталин хотел построить в Киеве самую большую площадь в Европе. Поэтом все церкви, включая Софию шли под снос.
Церковь Александра Невского
Христианский храм на этом месте стоял еще во время Киевской Руси.
Но то что мы видим на фото, это реальный новодел, имеющий больше значение для Москвы чем для Киева.
Построена в 1890 году к 900-летию Крещения Руси в неовизантийском стиле по проекту архитектора В. Николаева.
Для храма их Москвы было привезено семь колоколов, а иконостас из тёмного дуба изготовлен киевскими плотниками (мастерская Даболинга).
Александр Невский (Неврюй) крайне важный персонаж московской мифологии. Это воин огнем и мечом завоевавший Русь на радость Большой Орде. Он считал себя сыном царя Батыя, братом Сартака и вел образ жизни подобный знатному монголу. Невский – это суть московского патриотического духа.
Храм святому воевавшему с Русью в ее сердце, как нож в кровоточащей ране не мог не доставлять удовольствия Москве.
Тем не менее, он также был разрушен большевиками в 1934 году.
Вот только на его месте площадь строить не собирались.
И после войны, когда Сталин вернул РПЦ на Россию и потихонечку реанимировал Третий Рим, на месте снесенной большевиками церкви. Церкви носившей имя врага Руси, установили новый идол. Новое капище.
Там похоронили свежего палача Руси-Украины генерала Николая Ватутина, а сверху поставили ему памятник.
И это только два примера подобного замещения. А было их значительно больше.
Собственно к чему этот пост.
К тому, что никакого культурного значения для Украины сегодня идолы московской секты не несут.
Это занозы в теле Украины. Бесполезные болваны, которым все еще не перестают молиться на России.
Оставлять их глупо и бесполезно. Нам они не нужны, не ценны и ничем не примечательны. А потому есть смысл их демонтировать и отправить на родину. Пускай местные фанатики на них молятся.
Запрещенная в Украине КПУ оскандалилась проведением в Киеве конференции, посвященной 140-летию со дня рождения советского диктатора Иосифа Сталина.
Фотоотчет с пропагандистского мероприятия опубликовали на сайте запрещенной КПУ. Также там появился перечень докладов, прославляющих Сталина, который устроил гибель миллионов людей.
Съезд запрещенной КПУ в честь Сталина
Отмечается, что конференция, которую провели 21 декабря, носила название “И.В. Сталин и революционное преобразование мира”. На ней выступил скандально известный глава КПУ Петр Симоненко, доктор исторических наук, действующий член-корреспондент НАН Украины Валерий Солдатенко, кандидат исторических наук Анатолий Арсеенко и другие деятели.
В конце мероприятия Симоненко вручил некоторым докладчикам медаль к 140-летию диктатора Сталина, а первый секретарь ЦК ЛКСМУ Михаил Кононович – “комсомольский билет” якобы представителю киевской молодежи.
Новость о проведении пророссийского шабаша разозлила патриотическую общественность Украины. Так, на нее гневно отреагировал на своем Telegram-канале офицер ВСУ, полковник Анатолий Штефан (Штирилиц).
Съезд запрещенной КПУ в честь Сталина
Съезд запрещенной КПУ в честь Сталина
Съезд запрещенной КПУ в честь Сталина
“Упыри подняли головы. Запрещенная в Украине секта Коммунистическая партия Украины провела в Киеве “сбор ко дню рождения Иосифа Сталина. Симоненко вручил “активистам” “памятную медаль к 140-летию убийцы и палача Сталина”, – написал защитник Украины.
Сам чиновник, будучи очень неглупым и хорошим «схемщиком», сумел за несколько лет подчинить себе весь горсовет и депутатский корпус. Чиновник абсолютно все решения принимает единолично и исключительно через чиновничье колено.
Депутаты и подчиненные Сухомлина боятся, как адского посланца. Кого Сергей Иванович ломал через колено, иных покупал землей, деньгами и должностями, третьих сажал на крючок выкупленными криминальными делами. Как бы там ни было, но сегодня за редким исключением мер-чиновник подчинил себе всех обитателей горсовета.
Будучи неплохим стратегом, Сухомлин расставил по руководящим коммунальным постам своих людей – представителей ОПЗЖ, Самопомочи, посаженных «на крючок» и просто приближенных.
– КП «ЕКСПЛУАТАЦІЯ ШТУЧНИХ СПОРУД» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – Сидорчук Владимир Николаевич – человек Сухомлина
– КП «СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНО-ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – Ганченко Василий Иванович – человек Сухомлина
– КП «ЖИТОМИРВОДОКАНАЛ» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – Никитин Андрей Николаевич – человек Сухомлина
– КП «ФАРМАЦІЯ» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – Полищук Вадим Александрович – человек Сухомлина
– КП «ЦЕНТР ЗАХИСТУ ТВАРИН» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – Мельник Александра Васильевна – человек Сухомлина
– КП «ІНСПЕКЦІЯ З БЛАГОУСТРОЮ М. ЖИТОМИРА» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – Юзвинский Юрий Казимирович – ОПЗЖ
– КП «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 0628» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – Колесник Сергей Владимирович – ОПЗЖ, человек Сухомлина
– КП «ПАРК» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – Леонченко Игорь Александрович – человек Сухомлина
– КП «ЖИТОМИРТРАНСПОРТ» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – Фурлет Иван Владимирович – человек Сухомлина
– КП « ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ “ПОЛІССЯ”» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – Загурский Владимир Францевич – человек Сухомлина
– КУ «ПЛАСТОВИЙ МОЛОДІЖНИЙ ЦЕНТР» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – Маковский Захар – человек Сухомлина
– КП «УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ШЛЯХІВ» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – Мазур Владимир Васильевич – человек Сухомлина
– КП «ЗЕЛЕНБУД» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ- Волокита Александр – человек Сухомлина
– КП «ВИРОБНИЧЕ ЖИТЛОВЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО № 9» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – Ченков Михаил Николаевич – человек Сухомлина
– КП “ЦЕНТР ІНВЕСТИЦІЙ” ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – Гречковский Игорь Викторович – человек Сухомлина
– КП «ГАГАРІНСЬКЕ» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – Овсянникова Светлана Владимировна- человек Сухомлина
– КП «МІСТОБУДІВНА ПОЛІТИКА М.ЖИТОМИРА» ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – Жалюк Татьяна Владимировна – человек Сухомлина
Что касается депутатского корпуса, то и здесь Сухомлин полностью контролирует через «рычаги влияния» целые депутатские группы и их руководителей.
Городская фракция ВО «Свобода» вместе с Виктором Брокаревым полностью контролируется Сергеем Сухомлиным.
В городской фракции БПП присутствуют все ярые сторонники мера Житомира: Мойсеев, Черняхович, Жигадло, Блажкевич, Рудь. Сахневич, Янушевич и другие.
Забродский, Гуртовенко и Пидюра из «Батькивщины» в любое время готовы выполнить приказ Сергея Ивановича.
От Опполока Наталья Леонченко лично отвечает перед Сухомлиным и его ближайшим сподвижником Юрием Павленко за каждый шаг депутатов фракции: Кучика, Юзвинского, Шуста, Колесника, Тычины. Все эти депутаты плотно завязаны с Сухомлиным должностями, зарплатами, бизнесом и прочими проектами. Сами по себе они люди приличные, но полностью зависимые от мера Житомира. К каждому из них чиновник-мер подобрал нужный, надежный «ключ».
Не отстают от коллег по сессионному залу и внефракционные депутаты. Каждый из них чем-то был «подцеплен» на крючок Сухомлиным. Не важно – что это за крючок – власть, должность, шантаж, деньги или земля с бизнесом. Сергей Сухомлин всех их «отработал». Речь идет о таких депутатах, как: Оноприенко, Скоропад, Величко, Фурлет, Шевченко, Пучич, Рыбак, Ракович и др.
Не избежали внимания Сухомлина и его ближайшие подчиненные. Все они полностью и беззаговорочно зависят от мера-чиновника. Секретарь горсовета Наталья Чиж обязана ему деньгами, должностью и свободой. Управделами Ольга Пашко – должностью и громадной зарплатой. Заместители Ольшанская, Шевчук, Мисюрова и Кондратюк – деньгами, свободой, должностями и даже мелкими бизнес – проектами.
Руководители районных рад – Блощинский (Богунский р-н) и Соя (Королевский р-н) обязаны Сухомлину гигантскими 100-тысячными зарплатами и определенным бизнесом.
Зависят напрямую – деньгами, душой, телом, свободой, карьерой – от мера Житоира и руководители департаментов: Кострица, Тихончук, Краснопир, Черныш и др.
Через все эти должностные лица мер Житомира Сухомлин планирует оказать влияние на предстоящих выборах на мозги и выбор электората. Чиновник ловко и продуманно расставил по нужным местам целую армию зависящих от него чиновников, бизнесменов, депутатов.
Но существуют звенья цепи, невероятно слабые, неучтенные мэром. И все эти звенья весной обязательно обрушат вертикаль власти Сухомлина, его империю, выстроенную на коррупции, предательстве, подкупе и страхе.
А вот что это за звенья – вам предстоит это узнать в ближайшем будущем.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Попередня
