Закон визначає правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони та інших визначених цим Законом суб’єктів з питань підготовки і ведення національного спротиву.
Установлено, що національний спротив – комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України.
Складовими національного спротиву в Законі визначено територіальну оборону, рух опору та підготовку громадян України до національного спротиву.
Рух опору – система воєнних, інформаційних і спеціальних заходів, організація, планування, підготовка і підтримка яких здійснюється з метою відновлення державного суверенітету і територіальної цілісності під час відсічі збройної агресії проти України.
Територіальна оборона ґрунтується на принципах територіальності, масовості, мінімального часу на розгортання та приведення підрозділів територіальної оборони у готовність до дій, єдиноначальності, централізації управління та децентралізації і контрольованої автономності застосування сил і засобів територіальної оборони, активності, рішучості та безперервності ведення територіальної оборони, наполегливості у досягненні мети територіальної оборони, узгодженого, спільного застосування сил і засобів, залучених до ведення територіальної оборони, безперервності взаємодії сил і засобів територіальної оборони, всебічного врахування і повного використання моральних та психологічних факторів.
Вона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових. Військова складова територіальної оборони включає органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони.
Цивільна складова територіальної оборони включає державні органи, органи місцевого самоврядування, які залучаються до територіальної оборони.
Військово-цивільна складова територіальної оборони включає штаби зон (районів) територіальної оборони та добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до територіальної оборони.
Заходи з організації, планування і підготовки руху опору здійснюються в мирний час та особливий період. Ведення руху опору здійснюється з настанням особливого періоду на тимчасово окупованій території України, території України, яка захоплена агресором (противником) під час збройної агресії проти України.
Визначено, що основою підготовки громадян України до національного спротиву є їх загальновійськова підготовка, яка організовується за територіально-зональним принципом, ґрунтується на засадах високої мотиваційної привабливості та узгоджується з процесом трансформації системи комплектування за призовом відповідно до принципів та найкращих практик держав – членів НАТО.
Загальновійськова підготовка громадян України полягає в опануванні базовими загальновійськовими знаннями, практичними вміннями і навичками та поділяється на початкову і базову підготовку.
Початкова підготовка організовується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, разом з Міністерством оборони та проводиться в закладах загальної середньої освіти. У літній час проводиться військово-патріотична підготовка в ігровій формі у літніх таборах.
Базова підготовка організовується Міністерством оборони разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та проводиться з громадянами України, які досягли 18-річного віку та не проходять військову службу в Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, службу в правоохоронних органах, шляхом проведення періодичних навчальних зборів, занять, курсів.
Закон збільшено чисельність Збройних Сил України з метою створення та забезпечення функціонування окремого роду сил – Сил територіальної оборони Збройних Сил України, створення якого передбачено Законом про основи національного спротиву, а також розвитку Сил спеціальних операцій Збройних Сил України в інтересах формування руху опору.
Законом збільшено чисельність Збройних Сил України на 11 000 військовослужбовців, тобто загальна чисельність Збройних Сил України становитиме 261000 осіб, у тому числі 215000 військовослужбовців.
Документ вводиться в дію з дня введення в дію Закону “Про основи національного спротиву”.
У сеpпні нас чекає кілька великих свят – як деpжавних, так і пpавoславних. Деякі з них стануть пpичинoю дoдаткoвих вихідних.
Вихідні дні сеpпня 2021
Тpетій місяць літа пoдаpує нам 21 poбoчий і 10 вихідних днів. Зoкpема, 24 сеpпня ми відзначаємo День незалежнoсті Укpаїни, який цьoгo poку випадає на вівтopoк. Тoму пoнеділoк, 23 сеpпня, буде такoж вихідним днем, але пеpенoситься на субoту – 28 сеpпня.
День незалежнoсті Укpаїни пoдаpує цілих 4 вихідних: 21, 22, 23 і 24 сеpпня. Тpадиційнo залишаються неpoбoчими субoти та неділі: 1, 7-8, 14-15 і 29 сеpпня.
Кpім тoгo, напpикінці літа укpаїнці відзначатимуть ще кілька важливих дат: День Деpжавнoгo Пpапopа Укpаїни, Міжнаpoдний день мoлoді, День авіації Укpаїни, День Пoвітpяних сил Збpoйних сил Укpаїни, День шахтаpя і День будівельника.
Календаp свят у серпні
1 сеpпня – День інкасатopа.
2 сеpпня – День Пoвітpяних сил Збpoйних Сил Укpаїни.
8 сеpпня – День військ зв’язку Збpoйних Сил Укpаїни; Міжнаpoдний день oфтальмoлoгії; Міжнаpoдний день кішoк і День альпініста.
9 сеpпня – Міжнаpoдний день кopінних наpoдів світу; День будівельника; День пpацівників ветеpинаpнoї медицини.
Геннадий Коган, владелец “Одесского дворика”, на Среднефонтанской выехал через две сплошные, повернул под запрещающий знак налево, после чего сбил 10-летнюю девочку на переходе, ее с ушибами и ссадинами доставили в больницу.
Джерело: @xydessa
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
«Не в пластике!» – всего за два года, эта мысль поселилась в подсознании значительной части нашего общества. Мы уже не хотим быть соучастниками убийства планеты, но ответы на вопрос «В чем?» очень разнятся. Различные материалы обрастают легендами и мифами, не без участия пластикового лобби, а особо предприимчивые бизнесмены спекулируют на чувствах потребителя и подсовывают нам «биопластик», псевдоразлагеамые материалы и тд.
В желании разобраться, стало понятно, что краткое поверхностное описание не раскроет сути и каждая категория требует своего детального изучения. Так появилась идея сделать обзор каждой группы материалов. Начну с бумаги, с очень древней спутницей человека, давно зарекомендовавшей себя как великолепный тип упаковки и безопасный биоразлагаемый материал. Почему же бумага уступила место пластику?
До 70-х годов 20 века в производстве и быту чаще всего использовались упаковка из бумаги, картона. Но чем сильнее развивалось общество потребления, тем стремительнее производители товаров переходили на упаковку из искусственных полимеров. Пластик оказался дешевле и вытеснил органического соперника за несколько лет из большинства отраслей. Свою ошибку человечество осознало через 30 лет, когда впервые обнаружились острова из пластика в океане. Сегодня, в связи с массовым возвратом упаковочных решений в сектор бумаги, появились критические замечания в адрес целлюлозной индустрии по поводу якобы больших энергозатрат на производство бумаги, но это именно тот самый случай вырывания из контекста. Действительно, переработка первичной древесины в пульпу требует значительных затрат электроэнергии и воды, но надо учитывать, что делить эти затраты надо не на один цикл производства, а на множество циклов дальнейшей рециклинговой переработки волокна. Надо понимать, что производство бумаги из макулатурного волокна требует на порядок меньше энергозатрат и сопоставимо с потреблением ресурсов при производстве пластика. Бумажное волокно можно возвращать к жизни до 30-ти раз! А системы сбора макулатуры, это в основном гигантские торговые сети, обеспечивают свыше 70% постоянного возврат целлюлозы в производственный цикл.
Сама по себе бумага и даже картон не могут выполнить функции крепкой, надежной упаковки для тяжелых товаров, поэтому в массовом использовании находится производные от бумаги: гофрокартон, микргофрокартон и пульперкартон.
Гофрокартон.
Как сделать гибкий материла прочным? Очень просто, возьми два гибких листа и поставь между ними перегородку. Это и есть гофрокартон.
Он состоит из двух слоёв картона и слоя бумаги между ними. Этот внутренний слой «волна», приклеенный к плоским слоям и создает очень крепкую конструкцию.
Высота «волны» составляет от 2,5 до 5 мм, это обеспечивает жесткость, но из-за такой толщины изделию труднее придать сложные формы. Как следствие, из гофрокартона делают упаковки для больших изделий — коробки, упаковки для габаритных грузов, а также используют при ремонте и грузоперевозках. По типу гофрированный картон бывает 2-слойный, 3- слойный, 5-слойный и 7-слойный.
Микрогофрокартон — это 3-слойный гофрокартон. Высота «волны» у этого материала 1,1— 1,7 мм, поэтому он легко гнется и подходит для изготовления более сложных упаковок. Из этого материала делают коробки, подарочные упаковки, разные комплектующие, розничную упаковку для продуктов.
Пульперкартон — это формованное бумажное волокно (ФБВ), которое получают очень просто операцией – формованием макулатуры под давлением. В результате получается достаточно о крепкий материал, по прочности не уступающий пластикам и даже некоторым видам дерева.
Из материала можно создавать цельные изделия сложной формы, которым не нужна сборка. Из пульперкартона изготавливают лотки для ягод и фруктов, упаковки для яиц, подстаканники для кофе и тд.
Если рассматривать этапы производства, то гофрокартон и микрогофрокартон изготавливаются в два шага — сначала производится картон, а после он склеивается слоями. Пульперкартон делается одним этапом – формированием. Поэтому при изготовлении в атмосферу выбрасывается меньше CO2, а также сокращается использование природных ресурсов. На производстве при одном этапе формирования материала затрачивается меньше воды, электричества, газа в сравнении с изготовлением в два и более этапа. При производстве гофрокартона и микрогофрокартона выброс СО2 составляет 0,837 кг на один килограмм продукции. При производстве пульперкартона показатель СО2 составляет 0,621 кг на килограмм продукции, что на 25% меньше.
Использование эко-материалов
Гофрокартон и микрогофрокартон имеют гладкую поверхность, из-за чего на нее легко поместить контрастную печать. На поверхность отлично наносятся логотипы, рисунки, надписи. Это делает гофрокартон и микрогофрокартон одним из инструментов маркетинга, ведь печать позволяет выделиться и повысить интерес
покупателей.
Пульперкартонимеет другую структуру из-за особенностей изготовления, поэтому его поверхность не такая ровная, как у гофрокартона. На поверхность пульперкартона нельзя нанести печать. Этот материал чаще используется для упаковки продуктов, потому что из него можно сделать лотки практически любой формы.
Если преимущество гофрокартона и микрогофрокартона — это удобство
использования в маркетинговых целях, то пульперкартон ценен тем, что считается наиболее экологичным материалом.
Потребители хотят всё больше покупать эко-продукты и «зелёные» упаковочные материалы, а рынок подстраивается под эти тенденции. Выбирая товары в упаковках из гофрокартона, микрогофрокартона или пульперкартона, мы поддерживаем повторную переработку сырья, отечественное производство, экономим природные ресурсы и не загрязняем окружающую среду.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Зеленая энергия — один из самых вероятных путей развития энергетики на планете не только в обозримом будущем, а уже сейчас. Если учесть растущую моду на “дружбу” с окружающей средой и накапливающиеся экономические проблемы в традиционных методах добычи энергии из недр Земли, то не удивительно, что это направление распространяется по миру семимильными шагами.
Но, как бы не ширилась среди народных масс любовь к экологии, первоочередным толчком к выходу на экологически чистую выработку энергии стала возможность ощутимой экономии. А уж когда личная экономическая выгода совпадает с пользой еще и для окружения, с благоприятной перспективой на будущее, то здесь и вовсе отпадают всякие сомнения в том, “а стоит ли оно того”.
Разбирая понятие инвестиции в СЭС (солнечные электростанции) стоит держать в уме тот факт, что данный вид инвестиций существенно отличается от привычных нам процедур под этим словом, например, банковского вклада. В отличие от тех же банковских вкладов, выгода от СЭС требует не только определенных временных рамок, но и планомерных действий и периодических вложений как труда, так и ресурсов. Рассмотрим подробнее. Срок службы солнечных батарей — свыше 30 лет.
А период, когда вся установка себя окупит, около 5-8 лет. В отдельных случаях до 10. Преодолев этот период владелец установки выходит на практически бесплатное обеспечение себя электроэнергией. За время службы СЭС замене подлежат устройства электроники: инверторы, контроллеры, а если СЭС оснащена аккумуляторами, то и их придется заменять в сроках между 3-12 годами. Как можно заключить из изложенной выше информации, инвестиция в СЭС далека от работы чистого денежного капитала на банковском счету.
Почему же сроки окупаемости не совсем точные?
На это влияет сразу несколько факторов. Кроме очевидных: регион проживания, тариф на электроэнергию и стоимости самой СЭС, также оказывают инфляция, снижения процентных ставок на банковских вкладах. С регионом все предельно понятно. Более “солнечные” регионы дадут больше энергии, это еще называют уровнем инсоляции территории. К счастью, на территории Украины инсоляция более или менее равномерно распределена и строгой зональности по стране не ощущается. Лишь отдельные южные регионы могут похвастаться увеличенным уровнем солнечного света. С тарифом, к сожалению, все еще понятнее — с каждым годом он стремительно растет. Впрочем, инфляция с ним в этом плане солидарна, ибо имеет прямое влияние на тариф даже самым краткосрочным колебанием. Обычно, негативного для населения толка.
Самое любопытное — это процентные ставки. Это популярный пример сравнения, когда речь идет об инвестициях в СЭС. Долгое время была распространена идея, подтвержденная на практике тем, что вкладывать в счета и покупать за эти деньги “классическую” энергию куда выгоднее. Но тенденция последних лет на снижение процента, большей доступности СЭС, внедрения в работу законопроектов по “Зеленому тарифу” переворачивают игру. Именно совокупность всех этих факторов дает разбежность в прогнозах окупаемости и невозможность дать точный прогноз на несколько лет вперед. Средний показатель в 6-8 лет справедлив практически в любом регионе Украины.
Условия для экономии у нас.
В отличие от множества территорий постсоветского пространства, которые пошли своим путем, у нас дела обстоят крайне благоприятно. Во многом этому способствует активная поддержка зеленой энергетики от государства и относительная простота внедрения в общую энергосистему владельцев СЭС, делая их одним из перспективных видов ведения личного бизнеса. Развитие украинской зеленой энергетики, не без национальных нюансов, во многом перенимает лучшую мировую практику, насколько это возможно. На данный момент это одна из самых прозрачных и понятных областей ведения бизнеса в принципе. А привязка тарифа к евро дает возможность осуществлять стабильные прогнозы и весьма точные расчеты выгоды на несколько лет вперед.
Какое будущее у СЭС?
Солнечные энергетические станции с каждым годом становятся все более перспективным вложением не только в качестве способа экономии энергии и независимости от государства в условиях домохозяйства, но и способом стабильного заработка.
Более детально вы сможете ознакомиться с информацией перейдя по ссылке.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
“Не треба оце “Володимир Олександрович”. Я не монумент і не пам’ятник”, – так говорив про себе Зеленський при знайомстві з журналістами “Української правди” перед першим туром президентських виборів.
Те, що відбувається навколо особи Зеленського останні півтора роки, є повною протилежністю сказаного ним тоді.
Із свого хлопця і відкритого бізнесмена президент перетворився на типового закритого політика: кортежі, кулуарні домовленості, режимна держдача під постійним захистом держохорони.
Доступ до нього має максимально обмежене коло осіб, прізвища яких можна порахувати на пальцях.
Зміна в образі Зеленського досить показово проглядається у тому, як про нього говорять і пишуть підлеглі. У публічних виступах Зе!Команди уже сформувався певний алгоритм величання свого лідера.
Особливо надприродна любов до президента проступає на сторінках представників команди у соцмережах: що б не сталось хорошого – це все Володимир Олександрович.
“Спостерігати за тим, як одна сильна особистість протистоїть системі – це дуже потужне відчуття. І хоч система пручається і протестує, я точно знаю, що наш Президент, як завжди, переможе. Тому що він перемагає у всьому, за що береться”, – не стримував себе у фейсбучних компліментах голова ОПУ Андрій Єрмак після пресконференції Зеленського.
Може здаватися, що глава Офісу дещо перебирає міру на емоціях після заходу.
Але така стилістика – цілком усталена для представників команди Зеленського, які згадують президента у незмінно піднесених тонах, дякують за реформи, дороги, дитячі садочки, щасливе сьогодення і світле майбутнє.
По суті, на наших очах зароджується щось схоже до справжнього культу особистості, новий ленінізм, чи то пак Зе!ленінізм.
У причинах і особливостях цього явища розбиралась “Українська правда”.
Президент у коконі: усіма люблений президент Зеленський
За останні півтора роки показова лояльність до президента стала умовою виживання у владі. Той, хто її не демонструє – має всі шанси стати ворогом.
Безумовна відданість Зеленському є одним із ключових принципів його кадрової політики. Сьогодні в оточенні президента майже неможливо знайти людину, яка може сказати йому “ні”.
Навпаки люди, які мають власну думку і не вміють пристосувати її до президентської, поступово вибувають із обойми влади. Так сталося з Андрієм Богданом, з Олександром Данилюком, з Русланом Рябошапкою, з Вадимом Пристайком, з Яковом Смолієм, з Юлією Ковалів і врешті з Андрієм Коболєвим.
Завдяки показовому вихвалянню, оточення Зеленського навчилося акуратно маніпулювати президентом.
“Єрмак ніколи не перечить Вові, він його ні в чому особливо не переконує, не переламує ситуацію чи щось схоже. Навпаки – Андрій йому підтакує і лише погоджується“, – на умовах анонімності розповідає один із членів Зе!команди.
“От була ситуація, що президент мав серйозні претензії до роботи Подоляка. І хоч Єрмак сам привів Мішу, він його не захищав, а навпаки казав: “Так, Міша – це щось взагалі, треба щось робити”. Він так робить постійно. Але в кінцевому результаті отримує все, що йому треба, і його люди нікуди не діваються“, – додає співрозмовник.
Люди, які не готові возвеличувати Зеленського і хочуть бути самостійними політичними гравцями, в очах оточення президента сприймаються точками опору.
Як приклад, до цього табору потрапив голова Верховної Ради Дмитро Разумков, мер Києва Віталій Кличко, який по лінії КМДА підзвітний президенту, залишений “під відповідальність Зеленського” глава МВС Арсен Аваков.
Схоже, що завдяки своїй публічній активності, незабаром в опалу може потрапити й секретар РНБО Олексій Данілов.
“На Банковій алергія на суб’єктність. Там не люблять непідконтрольних чи сильних. Якщо тебе неможливо проконтролювати – значить ти не наш і з тобою треба воювати“, – пояснює один з впливових представників нинішньої влади.
Війна – особлива тема для Володимира Олександровича. І йдеться не лише про Росію. Мова і про внутрішні конфлікти, в яких президент постійно вариться.
У цьому виснажливому емоційному стані “постійної облоги” Зеленський і стає дуже чутливим до самостійних ігор своїх соратників. Коли хтось починає працювати не на Володимира Олександровича, а на себе, це сприймається як особиста зрада.
Благо, в оточенні президента є кому і вказати на “зрадників”, і позбутися їх.
Якщо узагальнити, можна вивести готовий алгоритм, за яким люди випадають з президентської обойми.
Перший етап – обмеження “доступу до тіла”. Навіть якщо ви обіймаєте котрусь із найвищих посад в країні, це не гарантує вам можливості потрапити до президента. І не тільки до президента, але й до голови ОПУ чи його заступників. Завдяки новим правилам, без попередніх домовленостей ніхто не може проникнути в Офіс за межі турнікетів – навіть якщо ви депутат “Слуги народу”.
Після втрати прямого особистого контакту з президентом неугодні втрачають і публічну складову стосунків із ним. Їх розводять у часі на публічних заходах, а чиновників нижчої ланки просто викреслюють зі складу делегацій чи списку учасників заходів.
Наприклад, якщо поспостерігати за відвідинами урочистих заходів Зеленським та Разумковим, то за деякими винятками, ці соратники і дві перші людини країни майже не перетинаються.
Наприклад, спробуйте знайти спікера на сайті ОПУ на фото хоч із якогось публічного заходу за участі президента за останній два-три місяці.
Коли кокон навколо президента стає для котрогось із “зрадників” непробивним, саме час готуватись до хвилі дискредитації через підконтрольних блогерів та соціальні мережі. Особливо – через Telegram-канали, на які підписаний Зеленський.
фото: прес-центр ОПУ
Про таке, наприклад, міг би багато розповісти колишній міністр інфраструктури Криклій, якого останній рік регулярно “полоскали” різні “блоги” і Tg-канали.
Наслідок таких спецоперацій зазвичай один і той самий – звільнення. Врешті, як і сталось з Криклієм. Навіть сам Зеленський не зміг пояснити, за що конкретно звільнили міністра. Просто відправили у відставку.
На фоні “зради” віддалених соратників ближнє коло команди президента мусило навчитись демонструвати начальнику власну “ефективність”.
Для цього в Єрмака є цілих 20 радників, завдяки яким він залучений у всі можливі процеси. Серед них – колишній нардеп від фракції БПП Сергій Куніцин, політтехнолог Михайло Подоляк, прессекретарка голови ОПУ Дарія Зарівна, колишній міністр розвитку економіки Тимофій Милованов, спікер ТКГ Олексій Арестович, син засновника телеканалу 1+1, російського телепродюсера Олександр Роднянський-молодший.
“Андрій сильний завдяки своїм радникам. Коли відбувається якийсь процес – будь-де – він ставить когось з радників, щоб бути дотичним до успіху. Типу все зробили його люди. А якщо щось не вдається – то він умиває руки, мовляв, винуватий хтось інший“, – пояснює УП впливовий член Зе!Команди.
Ще один приклад – перший заступник голови ОПУ Кирил Тимошенко, який навчився не просто співіснувати з Єрмаком, але й протягувати своїх друзів на важливі посади в уряді – Олександра Кубракова в міністерство інфраструктури та Віктора Ляшка у МОЗ.
Таку змогу він отримав після того, як показав свою ефективність у ході “Великого будівництва”, віддаючи всю честь і хвалу головному “будівничому” – Володимиру Олександровичу.
Володар персня всевладдя: принципи влади Зеленський
Останні 30 років українська політика нагадувала “Володар перснів” Толкіна.
Угрупування типу силовиків, урядовців, депутатів, суддів, подібно до “царств” у романі, десятиріччями існували як самодостатні системи, керовані власниками кількох “малих перснів”. А суть політичного процесу зводилась до пошуку втраченого “персня всевладдя”, який би підкорив самостійні царства.
Як би не старались українські правителі, нічого їм не вдавалось. Аж до весни 2021 року.
фото: прес-центр ОПУ
Історично так склалося, що Рада нацбезпеки і оборони була місцем, де збирались для годиться володарі усіх “малих перснів”.
Але небачена електоральна підтримка, яку отримав Зеленський і його партія у 2019-му, стала силою, яка змусила їх коритися волі однієї людини.
“Я виконую свої конституційні обов’язки. І не з якоюсь кучкою людей. В РНБО входять всі інституції: як правоохоронці, так і Кабмін, так і прем’єр, і голова Верховної Ради, інституція президента України. Це не диктатура і не монархія. Там всі представлені”, – пояснював на останній пресконференції Зеленський.
І цілком міг би додати: “Всі представлені, і майже всі слухаються”.
Врешті навіть сам президент не приховував своєї радості, що він “зумів знайти механізм”, який дозволив йому в обхід правоохоронної і судової систем карати “ворогів держави”. Механізм прямої і миттєвої дії.
У теперішній матриці влади Радбез, по суті, став новим органом влади, квазі-судовим і силовим центром прийняття надважливих рішень.
Відповідно секретар Олексій Данілов автоматично перейшов у статус дуже впливових чиновників. І майже так само автоматично отримав конфлікт з главою ОПУ Єрмаком, на якого будь-яка суб’єктивація діє, як червона ганчірка.
І недооцінювати силу впливу, який матиме цей факт на подальшу історію, не варто.
До того, в українській олігархічно-клановій системі на Зеленського дивились як на цікавий збій, вірус, який скоро мине і навряд чи зможе серйозно нашкодити.
Тепер, після переосмислення ролі РНБО змінилась сама рушійна сила політики – місце кланового балансу зайняла політична воля однієї людини.
В один момент представники старих еліт, чий вплив тримався завжди на можливості гарантувати безпеку своїм васалам, втратили можливість навіть захистити самі себе. НІхто не знає, проти кого наступного надумає запровадити санкції РНБО.
Уже в перші тижні Зеленський не побоявся пустити під роздачу інтереси дуже серйозних гравців, рівня кума Путіна Віктора Медведчука чи “королів контрабанди“.
З одного боку, така ситуація надає багато можливостей Зеленському. З іншого – несе нечувані небезпеки як для президента, так і для країни.
Волюнтаризм, коли державна політика продиктована волею однієї людини, має небагато спільного з розбудовою держави.
Навпаки, він провокує величезні ризики скочування в популізм і пошук “простих” рішень.
фото: ukrinform
Акурат таких, як накладання санкцій замість судового переслідування, ручне регулювання цін на газ чи обмеження цін на пальне.
Коли влада починає з подолання наслідків кризи (високих цін), а не її причин (монополії, картельної змови, тіньових схем), то це не вирішення проблем, а імітація. Особливо небезпечно, коли така фікція йде разом із підміною понять “закон” і “справедливість”.
“Хіба справедливо, що люди платять такі ціни на газ/пальне?”, – запитують прихильники дій Зеленського і його уряду.
Відповідь очевидна: ні. Але саме формулювання питання неприйнятне. Високі ціни бачать всі, і відчуття несправедливості теж загальне. Власне, завдяки йому Зеленський і став президентом.
Але державного діяча від домогосподарки, яка за нього голосує, відрізняє те, що він не продукує одноразові рішення, а готовий іти важким шляхом побудови інституцій держави, бороти монополії, викорінювати тіньову економіку, балансувати ринок і створювати умови для реальної конкуренції, а не “знижувати ціни” в ручному режимі.
Інакше, це банальний популізм, який на тлі віри у власну непогрішимість і всевладдя може стати фатальним.
Свого часу подібну помилку зробили автори закону про люстрацію. Не до кінця продумані формулювання дали змогу десяткам люстрованих чиновників судитись із державою, вигравати у неї, поновлюватись на посадах і здирати божевільні фінансові компенсації.
Володимир Зеленський, зайшовши у формат накладання санкцій зі слабким юридичним прикриттям, ризикує повторити помилку люстраторів. Щоправда, в значно більших масштабах.
Президент і РНБО санкціями не лише притискають певні економічні угрупування, але й займаються моделюванням електорального і медійного поля. Переслідування Медведчука має явний вихід на Порошенка.
Адже Медведчук зумів взяти під контроль націоналізовану раніше частину нафтопродуктопроводу “Самара-Західний напрямок” саме у часи правління Порошенка. І без відома Петра Олексійовича це навряд чи могло статися.
Але якщо ця вибіркова гра президента почне пробуксовувати і нинішні жертви зможуть зняти санкції/повернути канали/відновити вплив, то на двох крайніх електоральних полюсах – проросійському і проукраїнському – слід готуватись до медійного вибуху.
І його жертвою стане не тільки президент Зеленський. Під ударом опиниться сама цілісність країни.
Якщо ж спроба швидкого усунення політичних конкурентів матиме успіх, то хто чи що вбереже країну від бажання і далі “перетрахивать” опозицію чи “мочить их в сортирах”?
“УКРПОШТА” ПРОДАЛА НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР “ЗЕЛЕНА БУЧА” РАЗОМ ІЗ 9 ГА ЗЕМЛІ ЗА 61,2 МЛН ГРИВЕНЬ
“Укрпошта” загалом вже продала нерухомості на 246 млн гривень і збирається продати ще 118 об’єктів. Гроші обіцяють витратити на поштові авто, комп’ютери і ремонти відділень. Проте відсутність зрозумілих планів розвитку Укрпошти і величезні борги наводять на думку що ці гроші знову будуть впусту проїдені.
Майновий комплекс “Зелена Буча” – це сучасний 4-х поверховий будинок площею 4 тис кв м, побудований в 2004 році, ресторан, житловий будиночок і 9 га землі (6 навколо будівлі і 3 через дорогу).
На утримання навчального центру щорічно витрачали 3 млн грн, проте про доходи від використання навчального центру як отельно-ресторанного комплексу не повідомляється.За словами керівництва, для навчання співробітників та зустрічей тепер нібито будуть використовуватися готельні комплекси інших операторів.
Нагадаємо, за підсумками І кварталу 2021 року Укрпошта отримала збиток 127,8 млн грн
Кто ещё не пробовал Витаминизированный сахар в стиках , в котором содержание натурального витамина С составляет 10% суточной нормы для взрослого человека!!!
А если Вы его добавите в кофе, то у Вас получится ВИТАМИНИЗИРОВАННОЕ КОФЕ !!! Цена шоубокса 70 грн, в нём 70 стиков по 5 грамм!!!
У кого есть свой бизнес связанный с кофе ,можете для своих любимых клиентов поставить вот такие коробочки(фото ниже) для того, чтоб они каждый день пополняли свой организм , выпивая ВИТАМИНИЗИРОВАННОЕ КОФЕ, натуральным витамином С !!!
Тел для заказов: 068-68-7-68-12
Сайт: kbg.com.ua
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Є вояки від Бога. Оце Грек такий. Він дивовижна людина. Якось, на бойовому виході він був поранений кулею 12,7 мм.
Вона зайшла в таз, роздробила суглоб, пройшла майже наскрізь, розвернулася і вирвала 11 см. підвздошної артерії. Фонтан крові був метри півтора.
Перше диво – він не загинув на місці. Взагалі, тих, хто виживають при пораненні куль таких калібрів – одиниці у світі.
Друге диво – його вдалося евакуювати під вогнем і вкінці шляху евакуації він був все ще живий, 18 хвилин клінічної смерті .
Третє диво – він чомусь не вмер від майже повної втрати крові. Йому перелили 10 літрів продуктів крові (бо він продовжував втрачати), прямим переливанням (від донора до пораненого). Пряме переливання тоді було заборонене протоколом, але тут не було вибору.
Четверте диво – отримавши не перевірену кров від восьми донорів він не заразився ні на гепатит, ні на туберкульоз, ні на снід, ні на що інше. Не заразитися не тестованою кров‘ю – дуже маленька вірогідність.
П‘яте диво – він не помер в госпіталі. З такими пораненнями є багато можливостей померти під час лікування. Йому вставили артеріальний протез і
Шосте диво – він ходить. Сьоме диво – він знову воює. Ще краще, ніж до поранення.
Пройшло два роки. 730 днів. То який президент Зеленський?
Брехливий. Жоден президент не брехав стільки, скільки бреше Володимир Зеленський. Він не відмовився від кортежів, не пересів на велосипед, не віддав державну дачу дітям, а навпаки переїхав туди жити. Не закінчив війну. Замість боротьби з олігархами оточив себе їхніми людьми. Кінець епохи бідності настав тільки для депутатів Слуг народу, яким недавно суттєво підвищили виплати в конвертах за голосування. Ледачий.
Цей президент за два роки вже десяток разів побував у відпустках. І це не рахуючи державних візитів у теплі країни із жінкою на День закоханих. Самозакоханий. Президент України щиро закоханий у себе і насолоджується владою та почестями.
Це не той хлопець з народу, який їздив на веліку у кіно, а реальний професорський синок із провінційного міста з купою комплексів, які потребують компенсації.Тупий.
Він дійсно тупий. Коли його випускають на люди без папірця, як це було недавно у Польщі, він починає нести відбірну дічь і виступ можна розтягувати на цитати для 95 Кварталу. Тупішим за нього був тільки Янукович. Але це не точно.Нікчемний. З ним не хочуть мати справ світові лідери. Саме за його каденції, вони стали обговорювати Україну без участі України.
Хворобливо амбітний. Оце його оголошення своєї Лєнки першою леді, а себе – найвеличнішим лідером сучасності було б дуже смішним, якби він був просто якийсь дурачок із охорони. Але він справді так думає і на його слабкостях грає як оточення, так і Росія та інші держави, з якими найвеличніший веде перемовини. Дива не сталося. Це не президент, який щось змінює.
Це паразит, що два роки проїдає запас міцності, залишений попередниками і ляпає язиком про якісь міфічні реформи, які будуть КОЛИСЬ.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
