Суспільство

Что мы знаем о николаевских санаторных школах-интернатах?

На территории нашего города функционирует два интерната санаторного типа: школа-интернат №4 (для детей больных сколиозом) и школа-интернат №7 (для детей с сердечно-сосудистыми заболеваниями). О том, кто там учится, а также о сложной, многоходовой процедуре поступления в учебное заведение ходит много слухов.

Примечательно, что в областном коммунальном учебном заведении школе-интернате №4 проходит обучение всего лишь 13% детей из области, а из города Николаева – 87%. В школе-интернате №7 подобная ситуация: 87,7% – область, 12,3%– город. Получается, что дети из сел и районных центров Николаевской области не хотят проходить обучение и получать лечение за бюджетные деньги? А может дело совсем в другом?

Ко мне неоднократно обращались семьи, которые пытались устроить своих детей в школу-интернат №4. Их дети действительно болеют и им необходима помощь, но в нашей стране успешно действует закон социальной несправедливости – простым смертным, без денег и связей практически нереально поступить на обучение в подобного рода учебные заведения.

Родителям с низким уровнем достатка, руководство учебного заведения зачастую даёт заготовленный и наигранный отказ – у нас нет мест. Но, замечу, мест нет – для вас, простых смертных, а для детей сильных мира сего, как показала практика – места всегда найдутся.

Ни для кого не секрет, что основная масса детей обучающихся в подобных учебных заведениях, к счастью абсолютно здоровы. А те, кому действительно необходима помощь и поддержка со стороны государства, годами безуспешно оббивают пороги школ-интернатов и больниц, унижаются перед врачами, и терпят придирки и насмешки со стороны чиновников и руководства учебных заведений.

Некоторым, особо настойчивым и непонятливым озвучиваются суммы от 1 тыс. до 1,5 тыс. долларов за поступление их ребёнка, для того, чтобы они раз и навсегда забыли дорогу в неподъёмное для их бюджета элитное учебное заведение.

По факту, нищие родители интернату не нужны. Да и что с них можно взять – только бюджетные деньги на их детей тратить. Поэтому, нужны состоятельные и платежеспособные, чтобы ежемесячно пополняли фонды классов и школ, и удовлетворяли финансовые «хотелки» руководства. В общем, нужна свежая стабильная копеечка во время всего процесса обучения ребенка.

Напомню, что 14.06.17г., правоохранители задержали в служебном кабинете при получении взятки врача одной из николаевских больниц. Деньги требовались за подтверждение медицинских показателей детей для прохождения обучения в одной из школ-интернатов и за отсутствие проблем при заседании медико-педагогической комиссии. https://news.pn/ru/politics/183557.

Коррупционная банда, состоящая из руководства школ-интернатов, чиновников областного Департамента образования и врачей, на протяжении многих лет безнаказанно грабят детей и их родителей, превратив учебные заведения в рассадники коррупции и предмет личного обогащения.

В программе «Ракурс», посвященной теме коррупции в николаевских санаторных школах-интернатах, директор школы-интерната №4 Анжела Гурина отвечала на все вопросы в стиле «я – не я, и хата не моя». Бывший и.о. начальника Департамента образования и науки Николаевской ОГА, знает, как нужно правильно «вилять» по юридическому полю, чтобы случайно не ляпнуть чего лишнего и окончательно “не спалить хату”. 

Главное, что со статистикой у неё всегда все в порядке: ребёнок поступает за взятку в школу-интернат здоровым, а по окончанию обучения, руководство учебного заведения демонстрирует справку о том, что в результате профессионального лечения и реабилитации он стал абсолютно здоров. Циничный обман для повышения рейтинга учебного заведения, и возможно, вследствие чего, увеличения финансирования из областного бюджета.

По словам Гуриной, интернат на сегодняшний день способен принять 360 детей, а обучение проходит 564. Не является ли такое количество детей перегрузкой для учебного заведения? Могут ли дети в полном объеме получать знания, полноценное питание и проходить лечебные процедуры?

Почему все-таки многие николаевцы стремятся устроить своих детей в подобные интернаты? По словам родителей, чьи дети там проходят обучение – это отличное питание и продленка. Конечно, хорошее питание и дети получают дополнительные знания в продленке, да и бюджетное финансирование этих учреждений находится на уровне 30 млн. грн. в год. Покажите в нашем городе хоть одну школу с подобным финансированием?

Проблема продленного обучения в школах вообще разрешима? И как бы это могло помочь жителям нашего города? Возможно, родителям не нужно было бы любым способом оформлять своего ребенка в интернат. Возникает вопрос к руководству Николаевского городского управления образования: Что вам мешает запустить пилотные проекты в школах и даже сделать их официально платными? Возможно, тогда бы частично разгрузились городские интернаты.

На лицо ярко выраженная социальная несправедливость, коррупция и взяточничество. Вы думаете, что правоохранители и областные власти не осведомлены о беззаконии, творящемся в санаторных школах-интернатах? Да нет, они в курсе происходящего. А некоторые из них даже в теме, и в доле. Не думаю, что они начнут бороться сами с собой, перекрывая себе финансовые потоки.

Может именно в этом и есть причина тормоза и бездействия властей в разрешении данной проблемы? Постараемся подробней разобраться в этой теме и уже в ближайшее время проинформировать о результатах нашей работы.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Усіма правдами й неправдами колишній (до 2015 року) проректор із виховної роботи Національного авіаційного університету (НАУ) Ярослав Козачок готує компромат на команду «рейдерів» — такий ярлик навісив Ярослав Козачок колективу, що очолює в.о. ректора НАУ Володимир Ісаєнко.

Майже щотижня на своєму сайті, який фінансово підтримують колишні керівники та їхні провладні «дахи» у Верховній Раді України та в Міністерстві освіти і науки України, Ярослав Козачок публікує негативні матеріали сумнівної якості й змісту. Такий брудний спосіб протесту Ярослав Козачок вважає «справедливим» і «тимчасово виправданим» до повернення до «хлібних» місць у керівництві НАУ. Журналістське розслідування, яке ми провели, дозволяє побачити зворотний бік «справедливої» боротьби Ярослава Козачка.

Варто почати з брудної та карколомної біографії Ярослава Козачка.

«Брехливий» порушник закону Ярослав Козачок

На своїй сторінці у «Фейсбук» у рубриці «Про себе» Ярослав Козачок зазначає, що він тепер є «професор у National Aviation University, проректор, голова вченої ради у Національний Авіаційний Університет, проректор у National Aviation University НАУ». А раніше був на посаді «заместитель руководителя Главной службы – руководительдепартамента у Секретариат Президента Украины» (мова – оригіналу).

Ярослав Козачок відверто подає неправдиву інформацію про себе, оскільки посаду професора в НАУ він не обіймає з 1 вересня 2017 року, а посаду проректора НАУ герой нашого розслідування не обіймає від 20 серпня 2015 року, на яку Ярослав Козачок був призначений «екс-ректором НАУ Куликом з перевищенням службових повноважень».

Як видно, Ярослав Козачок подає неправдиву інформацію, яка вводить в оману користувачів «Фейсбук», чим порушує статтю 47 «Відповідальність за порушення законодавства про інформацію» Закону України «Про інформацію»:

«Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як:

  • необґрунтована відмова від надання відповідної інформації;
  • надання інформації, що не відповідає дійсності;
  • несвоєчасне надання інформації;
  • навмисне приховування інформації;
  • примушення до поширення або перешкоджання поширенню певної інформації, а також цензура;

(Абзац шостий статті 47 у редакції Закону N 676-IV (676-15) від 03.04.2003;)

  • поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи;
  • безпідставна відмова від поширення певної інформації;

(Статтю  47 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом N 676-IV (676-15) від 03.04.2003);

  • використання і поширення інформації стосовно особистого життя громадянина без його згоди особою, яка є власником відповідної інформації внаслідок виконання своїх службових обов’язків;
  • розголошення державної або іншої таємниці, що охороняється законом, особою, яка повинна охороняти цю таємницю;
  • порушення порядку зберігання інформації;
  • навмисне знищення інформації;
  • необґрунтоване віднесення окремих видів інформації до категорії відомостей з обмеженим доступом;
  • порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави (Частину другу статті 47 доповнено абзацом згідно із Законом N 1703-IV (1703-15) від 11.05.2004)

(Офіційне тлумачення до статті 47 див. в Рішенні Конституційного Суду України N 5-зп (v005p710-97) від 30.10.97).

Неповними й неправдивими даними, що викладені Ярославом Козачком на сторінці у «Фейсбук», користуються в Україні 10 млн чоловік за даними на 30 червня 2017 року, зокрема 219 тис. тих, хто зареєструвався для участі в ЗНО 2017 року і хто мріяв вступити до НАУ. Отже, 219 тис. потенційних абітурієнтів були введені в оману Ярославом Козачком, чим поставили імідж НАУ під прямий удар, оскільки майже кожний із 219 тис. потенційних абітурієнтів ознайомився з інформацією не лише про скандальне звільнення Ярослава Козачка, а й про розтрату «значних обсягів бюджетних коштів».

Курсантське минуле юного Ярослава Козачка

Крім згаданого темного й брудного в біографії Ярослава Козачка місця, є досить цікавий факт приховування двох років навчання героя нашого розслідування у Львівському вищому військово-політичному училищі (1982–1984), про що свідчить анкетні дані на сторінці LinkedIn.

За дивними обставинами молода людина, яка закінчила «із золотою медаллю Бучацьку СШ №1» і провчившись у престижному військовому виші «безпідставно» відраховується із числа його студентів.

Причому в біографічній довідці, яку Ярослав Козачок складає сам для політичних кіл, автор повідомляє про те, що з Львівського вищого військово-політичного ордена Червоної Зірки училища, де він навчався на відділенні журналістики, у «1984 році був переведений до Тернопільського державного педагогічного інституту імені Я. Галана на філологічний факультет». Можна лише уявити собі, що слід було скоїти в 19 років, щоб піти «за власним бажанням» із найпрестижнішого на той час у СРСР Львівського вищого військово-політичного ордена Червоної Зірки училища та ще й із факультету журналістики. За словами викладача згаданого вишу проф. Сергія Горевалова, який на той час (1984 рік) працював у Львівському вищому військово-політичному ордена Червоної Зірки училищі, виш був єдиним на теренах СРСР, який готував військових журналістів.

Про безславне курсантське минуле Ярослава Козачка свідчить пан N., який і дотепер працює в НАУ і який у 1982–1984 роках навчався в одній групі з героєм нашого розслідування. Отже, приховування в анкетних даних факту навчання й відрахування з числа курсантів Львівського вищого військово-політичного училища – це ще одна брудна пляма в біографії Ярослава Козачка, яку він ретельно приховує дотепер.

«Гуліверівські» кар’єрні «стрибки» Ярослава Козачка

Наступною гидкою і неприємною плямою в біографії «славетного» екс-проректора НАУ Ярослава Козачка є гуліверівські кар’єрні стрибки.

Наше розслідування встановило, що Ярослав Козачок від 2001 до 2002 року (один навчальний рік) перебував на посаді доцента кафедри гуманітарних дисциплін провінційного Тернопільського інституту післядипломної освіти. Вже від наступного 2002 року до 2006 року Ярослав Козачок здійснює карколомний стрибок в кар’єрі: він стає проректором одного з провідних вишів України –  Національного авіаційного університету. Простому українському доценту навіть не насняться такі різкі позитивні зміни в біографії. Мабуть, у Ярослава Козачка в житті на той момент з’являється міцний «дах», який посприяв «літуну» з робочого місця на інше робоче місце стати «літуном» майже за професією.

Звернемо увагу на те, що філологічна літературознавча орієнтація Ярослава Козачка й посада в авіаційному (інженерному, технічному) виші не мають нічого спільного. Але, як поговорював Йосип Сталін: «Кадри вирішують все». Саме таким зручним «кадром» для столичного «даху» й став провінційний доцент.

Кар’єрні стрибки в гидкій і карколомній біографії Ярослава Козачка на цьому не завершилися. Від 2006 року до 2009 року провінційний тернопільський доцент і спритний столичний авіа-проректор Ярослав Козачок вже стрибає коридорами помаранчевої влади в ролі головного консультанта-інспектора (!), заступника завідувача відділом (!!), завідувача відділом (!!!), заступника керівника департаменту (!!!!), заступника Головної служби із внутрішньополітичних питань і регіональної політики (!!!!!), керівника департаменту (!!!!!!).

Варто зважити на те, що курс молодого «козачка» на шести (!) посадах у чужому для нього помаранчевому стані Ярослав Козачок прострибав за три роки. Зрозуміло, що той «дах», який витягнув героя нашого розслідування з Тернополя, доклав зусиль для «стрибків» нашого затрапезного доцентишки, який роль холуя виконував прегарно й преуспішно!

До гидкої і карколомної кар’єри Ярослава Козачка варто додати не одне, а одразу шість брудних плям, оскільки виконуючи обов’язки шести посадових осіб за три роки, Ярославу Козачку ніколи було звертати увагу на якість своїх посадових обов’язків. Нами підраховано: на кожній посаді в Секретаріаті Президента Ярослав Козачок перебував у середньому лише по 5-6 місяців. За такі короткі терміни неможливо опанувати специфіку роботи й успішно її виконувати. Висновок напрошується сам по собі: провінційний доцент-лизун був потрібним колісчатком у майбутному механізмі влади, який поступово й терпеливо налаштовував столичний «дах».

В уважного читача анкети Ярослава Козачка може виникнути логічне запитання: «Якщо столичний «дах» Ярослава Козачка був такий можновладний, що пропихував свою «людинку» на потрібні посади, чому ж 2009 року стрімка кар’єра затрапезного доцента-держслужбовця різко перервалася?».

Відповідь ми знаходимо, зайшовши на сторінку офіційного інтернет-представництва Президента України Петра Порошенка, де подається біографічна довідка декого Анненкової Наталії Валентинівни.

Згадана особа, згідно з анкетними даними, у період від 2006 до 2009 року перебувала на таких посадах:

  • головний консультант-інспектор відділу регіональної політики і місцевого самоврядування департаменту регіональної політики Головної служби регіональної та кадрової політики Секретаріату Президента України;
  • заступник керівника департаменту регіональної політики-завідувач відділом регіональної політики служби регіональної політики Головної служби регіональної політики Секретаріату Президента України;
  • заступник Керівника Головної служби регіональної політики – керівник департаменту регіональної політики Секретаріату Президента України;
  • перший заступник Керівника Головної служби регіональної політики Секретаріату Президента України;
  • перший заступник Керівника Головної служби з внутрішньополітичних питань та регіонального розвитку Секретаріату Президента України;
  • керівник Головної служби з внутрішньополітичних питань та регіонального розвитку Секретаріату Президента України.

Дивним чином посади Наталії Анненкової після її стрімкого переходу (чергового кар’єрного «стрибка») одразу обіймав провінційний доцент і «летючий» екс-проректор Ярослав Козачок. Чи то симпатії пані Наталії Аннекової були на боці Ярослава Козачка, чи то продовжував налаштовувати свій механізм його могутній владний «дах», дотепер невідомо.

Достеменно відомим є інший гидкий і брудний факт із біографії Ярослава Козачка, що стосується його «підстави» з боку симпатизуючого «даху». Але про це окремо!

«Підстава» Ярослава Козачка від помаранчевих

Отже, 2009 рік: влада Віктора Ющенка стагнує. Залишається лише підштовхнути помаранчевого «велетня» певним компроматом. Такий компромат «нарили» спритні й борзі «друзі» чинного на той час президента. Постало логічне запитання про те, кому ж довірити озвучити компромат на Віктора Ющенка. І така людинка швидко знайшлася…

Правильно: на роль правдолюбця й чесного «пересічного» українця було обрано доцента-«літуна» Ярослава Козачка. Той під час прес-конференції сміливо озвучив таємницю таємниць про домовленість між діючим на той час Президентом України Віктором Ющенком і претендентом на посаду Президента України на наступний строк Віктором Януковичем щодо поділу влади.

Великого скандалу не вийшло. ЗМІ помусолили новину про таємницю Полішинеля й затихли… А провінційного доцента звільнили з високих посад у Секретаріаті Президента України. Виявилося, що Ярослава Козачка просто «підставили», як непотрібного пішака у великій владній шахматній партії.

Бідолашний «літун»-доцент Ярослав Козачок

Куди ж було податися бідному Йорику після такої підстави? Довго не думали й столичний «дах» прилаштував невдаху-доцента Ярослава Козачка на посаду професора кафедри української літератури та компаративістики Київського університету ім. Б. Грінченка.

За два місяці (грудень 2009 – січень 2010) Ярослав Козачок раптово «стрибає» у високе крісло заступника міністра транспорту та зв’язку України. У кріслі заступника міністра утримується лише один (!!!) місяць, тому що відбувається зміна декорацій: до влади в Україні приходить Віктор Янукович.

Досить сумнівної репутації Ярослава Козачка, як ненадійної людини і зрадника помаранчевих було достатньо для його звільнення з посади заступника міністра. Черговий ляпас від чергової брудної плями в біографії Ярослава Козачка. Не щастить бідоласі-літуну-доцентику з провінційного вишу… Ну не щастить…

Знову постає проблема: куди податися? Відповідь не забарилася. Ярослав Козачок повертається на посаду професора кафедри української літератури та компаративістики Київського університету ім. Б. Грінченка, де утримується лише п’ять (!!!) місяців 2010 року (із березня по липень 2010 року). Славетний київський виш не влаштовує горе-професора Ярослава Козачка. Столичний «дах» Ярослава Козачка знову приходить на допомогу й влаштовує екс-президентського пішака на посаду завідувача кафедри журналістики Національного авіаційного університету. За місяць, у вересні 2010 року владний лизун обіймає посаду проректора НАУ. Дійсно, карколомна й брудна кар’єра!!!

Але бруд ще попереду, про що сам Ярослав Козачок ще не здогадувався на той час…

Кар’єрний «стрибок» маргінального доцента Ярослава Козачка

Аналізуючи кар’єрні «стрибки» Ярослава Козачка, необхідно прискіпливо розібратися з тим, як він писав докторську дисертацію, захищену 2004 року, які здобутки «кар’єрно стрибкуватого» засланого козачка.

Журналістське розслідування дозволило нам знайти декілька темних плям, які пояснити міг би лише сам горе-доцент із Тернополя. Але – все за порядком.

Ярослав Козачок зазначає у своїй анкеті, що «1991 року закінчив аспірантуру КДПІ ім. Горького. З 1995 по 1999 рік навчався в докторантурі Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. З 2001 по 2002 роки – доцент кафедри гуманітарних дисциплін Тернопільського інституту післядипломної освіти. З 2002 по 2006 роки – проректор Національного авіаційного університету, професор кафедри журналістики».

Спробуємо зіставити отримані дані: на посаду проректора НАУ – провідного вишу країни Ярослав Козачок – доцент із провінційного вишу призначається, маючи вчений ступінь лише кандидата наук. Варто лише здогадуватися про вагомі заслуги Ярослава Козачка перед керівництвом НАУ (2002 року), які дозволили «прийшлому» доценту обійняти високу посаду. Чергова брудна пляма в біографії засланого Ярослава Козачка.

Далі – більше!

Токсичний проректор з виховної роботи НАУ Ярослава Козачок

2004 року, вже перебуваючи на посаді проректора НАУ два роки, Ярослав Козачок захищає докторську дисертацію в Київському державному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова. Попри напружену роботу на посаді проректора Ярослав Козачок «творить» безсмертний докторський рукопис на тему «Концепція нації як духовної спільноти в художній та публіцистичній творчості Миколи Костомарова». Звернемо увагу на те, що на час захисту докторської дисертації (2004 рік) в активі горе-доцента лише 40 (!) публікацій. Серед згаданих 40-ка публікацій ми знаходимо дивні тексти, що мають обсяг книжок (16 сторінок, 55 сторінок), замалий навіть для солідної статті (див. Козачок Ярослав Вікторович. Невичерпне джерело для романів історичних [Текст] : з творчої лабораторії Пантелеймона Куліша / Я. В. Козачок. — Тернопіль : [б.в.], 1997. — 16 с. — ISBN 966-567-055-7; Козачок, Ярослав. Дві долі — дві зорі. Наталя Кобринська, Євгенія Ярошинська [Текст] / Ярослав Козачок, Марія Козачок. — Тернопіль : [б.в.], 1997. — 55 с. — 1000 экз. — ISBN 966-567-080-8) Прикритий факт ми тлумачимо, як чергові брудні плями в біографії засланця Ярослава Козачка.

Брудним слід вважати й призначення «літературознавця» Ярослава Козачка на державні посади, що жодним чином не пов’язані з виконанням посадових обов’язків (достатньо лише зіставити назви посад із назвою докторської дисертації горе-доцента).

Псевдонауковець і казнокрад Ярослав Козачок

Щоправда, перебуваючи на посаді проректора НАУ, Ярослав Козачок не забуває про свою нав’язливу жагу до публікації «значних» за обсягом монографій. Наприклад, 2007 року під іменем Ярослава Козачка й О. Горленко виходить науковий текст на 80 сторінок у жанрі монографії (див. – Козачок, Ярослав Вікторович. Забуттю не підлягає: Микола Костомаров і Кирило-Мефодіївське товариство [Текст] : монографія / Я. В. Козачок, О. А. Горленко ; Національний авіаційний ун-т. — К. : НАУ, 2007. — 80 c. — Бібліогр.: с. 75-78. — ISBN 978-966-598-418-4). Відомо, що за вимогами ДАК Українимонографією може вважатися рукопис обсягом не менше 200 сторінок або 10-15 авторських аркушів. Один авторський аркуш дорівнює 22,5 сторінок формату А4. Отже, 10 авторських аркушів – це 225 сторінок формату А4, а 15 – 337,5 сторінок формату А4 відповідно. У горе-доцента в монографії 2007 року нараховано лише 80 (!) сторінок (див. – Козачок, Ярослав Вікторович. Забуттю не підлягає: Микола Костомаров і Кирило-Мефодіївське товариство [Текст] : монографія / Я. В. Козачок, О. А. Горленко ; Національний авіаційний ун-т. — К. : НАУ, 2007. — 80 c. — Бібліогр.: с. 75-78. — ISBN 978-966-598-418-4; у навчальному посібнику – лише 66 сторінок (див. – Козачок, Ярослав Вікторович. «Бо я національний інтелігент…» Михайло Драй-Хмара [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Я. В. Козачок, С. І. Черіпко ; Нац. авіац. ун-т. — К. : НАУ, 2012. — 66 с. — а обкл. : Михайло Драй-Хмара «Бо я національний інтелігент…». — Бібліогр.: с. 65-66. — 300 экз. — ISBN 978-966-598-775-8; Для будь-якого дослідника такий обсяг не є стимулом для друку тексту в жанрі монографії. Можете уявити собі рівень науковості проректора НАУ Ярослава Козачка. Отже, знайдена ще одна брудна пляма в біографії маргінального доцента – у майбутньому засланого козачка в кабінети Секретаріата Президента Віктора Ющенка.

Горе-доцент, горе-професор і псевдонауковець Ярослав Козачок під час перебування на посаді проректора НАУ й голови вченої ради НАУ дозволяв собі друкувати за державний кошт не лише свої монографії у співавторстві, але й тексти своєї улюбленої доньки Олександри (див. – Козачок, Олександра Ярославівна. Сніжинки квітнуть веселково [Текст] : твори / Олександра Козачок. — К. : НАУ, 2011. — 76 с. : кольор. іл. — 1000 экз. — ISBN 978-966-598-714-7. Вартість такої книжки обсягом 76 с. у 2011 році сягала 50-55 грн за примірник. Варто помножити 1000 прим. накладу книжки доньки Ярослава Козачка на 50-55 грн за примірник: отримаємо суму 50000–55000 грн. Отже, із державних коштів, що виділялися на розвиток науки в НАУ 2011 року, на видання ненаукової книжки «Сніжинки квітнуть веселково: твори» автора Олександри Ярославівни Козачок було витрачено 50 000–55 000 грн. Знову є необхідність говорити про чергову брудну пляму в біографії Ярослава Козачка, засланого козачка в стан Секретаріату Президента України (у період з 2006 року до 2009 року).

Науковий крадій Ярослав Козачок

Тепер – про текст монографії тернопільського засланого Ярослава Козачка (Козачок Я. В. Українська ідея: з вузької стежки на широку дорогу (художня і науково-публіцистична творчість Миколи Костомарова): Монографія. – К.: НАУ, 2004. – 352 с.), яка також була видана за гроші Національного авіаційного університету. Якби шановний пан Роман Гром’як (Тернопільський державний педагогічний університет) – керівник кандидатської дисертації Ярослава Козачка знав у далекі аспірантські роки свого наукового вихованця про те, що той стане науковим крадієм (плагіатором), мабуть, не погодився навіть працювати в одному виші з ним. Але… смак халяви завжди був приємним для брудного тернопільського козачка!

У монографії «повний віз» орфографічних помилок, автоплагіату й ледачого переказування Ярославом Козачком змісту документів часів діяльності  М. Костомарова. Засланий у політикум маргінальний козачок від науки не гребує матеріали власної монографії, виданої 2004 року, переписувати 2013 року й публікувати, як нові дослідження в навчальному посібнику (Я. В. Козачок. Горизонти українотворення в публіцистиці М. І. Костомарова. Микола Костомаров у контексті сучасності: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Я. В. Козачок, В. В. Чекалюк. – К. : НАУ, 2013. – 336 с.;) у співавторстві із славнозвісним плагіатором Веронікою Чекалюк, яку 2017 року не допустили до захисту докторської дисертації в спеціалізованій вченій раді Київського національного університету імені Тараса Шевченка саме з причини виявлення в тексті дисертації майже суцільного плагіату. Та воно й не дивно: плагіатор до плагіатора ліпиться! А брудні плями вже не засмучують провінційного доцента з Бучача: їх вже так багато в біографії Ярослава Козачка, що білі місця здаються чистими плямами.

Виникає образа від читання тексту монографії Ярослава Козачка, наприклад, на с. 107, де автор подає цитату на 18 рядків (2/3 сторінки); с. 120, – цитату на 10 рядків (півсторінки); с. 31 – цитату на 12 рядків (півсторінки), с. 309 – цитату на 9 рядків (півсторінки)… Складається враження, що наукова етика й правила цитування існують не для засланих тернопільських козачків від науки й політики, а для всіх інших – простих дослідників.

Далі буде…

Автор: Єгор Сініцин


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В Рыбном школьница избила ровесника. Это на видео снимали ее приятели. Они опубликовали ролик на YouTube.

Девочка била лежащего в снегу подростка ногами. Она угрожала ему, а когда мальчик закашлялся со смехом кричала друзьям, что тот умирает. На фото – само вот это зефирное создание.

Видео: Убийство в прямом эфире.

Posted by Irina Shrayber on Sonntag, 25. Februar 2018

Имя: Алёна Боброва

Фото Ирины Шрайбер.

Возраст: 15 лет
Учится в 8 классе, в 4 школе города Рыбное
Адрес: ул. Мира, 18, Рыбное, Рязанская обл., 391111
Телефон школы: 8 (491) 375-29-02
Живёт:
Рыбное, ул. Большая, 10.
Подъезд – второй, квартира на первом этаже.
Страницы в соцсетях:
https://vk.com/id466479830
https://vk.com/id392791533
Жертва: https://vk.com/id463794733

https://www.rzn.info/…/v-rybnom-shkol-nica-izbila-rovesnika…
…..
Kirill Schreiber Karl Shrayber


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Гордон звинуватив на всю країну Тягнибока у держзраді, Сердюк звинуватив на всю країну Пашинського у роздачі гвинтівок під час Майдану, під час звіту, мер Житомира під камери визнав, що у місті в супереч Закону працють гральні заклади. Причому назвав точну цифру – 43.

Що в такому випадку робить СБУ, ГПУ і поліція?

Правильно, порушує кримінальну справу, викликає на допити і проводить общуки, зарештовує і винні, а вони є, отримують пожиттєві чи велитенськи строки.

Але, це стосується країн де є Верховенство Права.

Ось чому не вірю ций владі і у нас немає з ними майбутнього….

А що породжує безкарність самі знаєте.

Давиденко Роман


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Самоликвидация…

Президент Державы, стремящейсяк Независимости и постоянно, круглосуточно акцентирующей на этом внимание, гордо и радостно заявляет два дня тому назад в своём твиттере, что сегодня мы уже имеем и американский уголь, 
и американское ядерное топливо, и американское оружие (какое, где и у кого?) …

Теперь добавляем американские локомотивы…

И производственное партнёрство (конец переведённой цитаты…)
Всё это – индустриальная в недалёком прошлом Держава,  которая выпускала на своих заводах лучшие в мире ракеты, как минимум не хуже американских локомотивов 

Теперь для нас полёт Теслы Маска – запердельное мечтание. 

Мы выпускали в кооперации топовые самолёты. Мрия – как один из примеров. Один из.
Танки. Оружие. Оптику.
Кольчуги.
Промышленность и военка были одними из лучших в мире. Хромала бытовуха, потребительская кооперация.
Теперь у нас на смену турецкому ширпортебу пришёл китайский, а на смену своей промышленности –
то, что упало с барского новосветского стола.
И мы ещё должны этому радоваться, хвастаться и гордиться.
Серьёзно?
Может порохоботы объяснят – чем и почему.
В западных демократиях такое заявление действующего главы государства поставило бы крест на его амбициях о втором сроке.
Но там избиратель думает головой. А не жоппой.
Локомотивы говорите?.

АЛЕКСЕЙ МОЧАНОВ

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Живодёр получил срок больше своего возраста. 

В городе Рино, на западе штата Невада, США, 25 летний выродок-живодёр, за убийство и расчленение семи собак, был приговорён к 28 годам лишения свободы. Этот выродок будет иметь право на условно-досрочное освобождение после отбытия 11 лет в тюрьме.

Фото Ivan Komarov.

Фото Ivan Komarov.

Posted by Ivan Komarov on Samstag, 10. Dezember 2016

Судья, прокурор и адвокат были в шоке от того, что сделал этот ублюдок. Судья в какой-то момент даже прослезился, просматривая фотографии убитых им собак. Даже адвокат не стал оспаривать приговор.

Америка, с подобной мразью, не церемонится. А путинский режим является питательной средой для живодёров. При путине и т.н. “единой россии” живодёры чувствуют себя уверенно и чувствуют полную свою безнаказанность.

www.dailymail.co.uk


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Це рівно стільки, скільки коштувала учора труна для нашого батька. І ще стільки ж коштував катафалк…

Одна пенсія – одна труна. Соціальна справедливість – за-ши-бісь..!.

Oksana Polischuk


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Ребенок съезжал с горки и на него в момент спуска обрушилась верхняя конструкция горки ( в виде какой то решетки ,сейчас трудно сказать, что это точно было).

Когда сын оказался уже внизу он ( по его словам) не понял что с ним произошло ( как он описывает ” был сильный удар по голове, потом потемнело в глазах, сильная боль и сквозь туман вижу как бежит ко мне папа и кричит чтобы звали врачей”), в глазах отца – лицо ребенка всё в крови, ужас в голове, что может потерять сына и будет ли он жить и что вообще произошло. Была вызвана Отцом скорая помощь и ребенка отвезли в городскую больницу на Подвысоцкого (р-н метро Дружбы Народов).

———В больнице сыну наложили 34 шва!!!———

Фото Елены Ладан-Павленко.

Врач прокоментировала, что рана глубокая и достает до кости черепа, но слава Богу кость не задета. Ребенку прописали антибиотики и успокоительные, каждый день мы должны появляться к врачу, тк. рана глубокая и надо наблюдать процесс заживления.

У ребенка постоянно болит голова ( рана), т.к. наркоз прошел, ребенок пьет таблетки против этой боли. Ребенок спит со стонами, и очень переживает, что теперь на его лице останутся шрамы. Конечно, мы родители понимаем, что в будущем мы будем делать пластику лба, чтобы убрать какой-либо дискомфорт сыну и внешне убрать рану, которую он получил в радостном месте препровождения для всей семьи в Аквапарке Дрим Таун., но кто уберет этот рубец с памяти ребенка и тот ужас, который он пережил и переживает(((.

Со своей стороны хочу обратиться ко всем: Подумайте прежде чем идти и отдыхать в это место, готовы ли вы

рисковать жизнью своей и своего ребенка, ведь на нашем месте могла и может оказаться любая семья и что это опасное состояние горки не случайно, как оказалось с этой горкой были уже проблемы и руководство аквапарка не решило его в полной мере, а просто халтурно скрыло.

Своим постом хочу уведомить об опасности всех людей, кто планирует посетить этот парк и надеюсь, что все же будут наказаны те люди, которые отвечают за безопасность конструкций и людей в момент отдыха!
Берегите себя и своих детей от таких мест!

PS на фото уже рана с наложенными 34 швами. Фото с раной до зашивания тут не выставляю, тк все же на это тяжел осмотреть, фото предоставим уже в необходимых местах.

А еще в новостях, которые появились в интернете об этом случае возмущает фраза “травми виявилися не серйозними” – стресс ребенка, ужас в глазах родителей и 34 шва с детальнейшим лечение – вот это называется у нас ” не серйозна стравма”.

Прошу поделиться моим постом, чтобы как можно больше людей узнали об этом ужасном случае в Киевском Аквапарке Дрим Таун!

Продолжение.

Я Благодарна каждому за Ваши пожелания в выздоровлении нашему ребенку.
Благодаря силе Ваших репостов с нами связался Гарик Корогодский . Завтра с отцом Роман Бондарь встретится администрация Аквапарка.
Буду информировать Вас о дальнейших решениях.
Спасибо Огромное за поддержку!

Елена Ладан-Павленко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В связи с победой российских хоккеистов над сборной Германии с разгромным счетом 4:3 указом президента понедельник, вторник и среда объявлены в Российской Федерации праздничными. Везде на улицах и площадях царит эйфория, проходят народные гуляния, устраиваются ярмарки с играми, песнями и плясками.

На праздничные мероприятия выделено из федерального бюджета 4 трн. рублей, на которые местные власти изготовят блины и оливье для гуляющих. Также будут закуплены лопаты и трактора для их роздачи. В течение всех праздничных дней во всех городах будут устроены фейерверки, а в городах-героях — воинские салюты.

Всем хоккеистам сборной России присваиваются внеочередные воинские звания ФСБ и ФСО и вручается высшая награда «Герой России» и медаль «Золотая звезда». Город Волгоград по просьбам граждан переименовывается обратно в Сталинград. Продажа спиртовой настойки боярышника объемом 100 гр (фуфырик) разрешается повсеместно на всех торговых точках и площадях, в том числе — в школьных столовых.

В ознаменование победы указом президента также поручено выбить памятную медаль с перекрещенными клюшками и надписью георгиевской лентой по ободу 1945-2018 «Можем повторить!», которой будут награждены более 50000 соотечественников: болельщиков, членов МОК, представителей РПЦ МП, отслуживших молебены о даровании победы нашей сборной.

Игорь Поночевный


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

На город опустился сильный мороз. Закутанные житомиряне перебежками добираются на работу, в надежде согреться в теплом магазине или офисе. В квартирах по-прежнему не жарко, но это не снимает градус грусти и тревоги людей, ожидающих февральские платежки, а скорее наоборот. Тепло или холодно – всё равно плати.

Я представляю себе бабушек и дедушек, таких себе обычных пенсионеров, которые экономят на всем, включая питание и медикаменты, но первыми выстраиваются у касс отделений почты, чтобы оплатить коммунальные счета. В эти выходные бедные старики прильнули к экранам телевизоров, чтобы посмотреть отчет нашего мэра.

Скажу сразу, и это моё личное мнение, что отчета как такового не было. Да, у столика с микрофонами стоял Сергей Иванович Сухомлин. Да, он показывал слайды. Но в большинстве своём это были слайды, рассказывающие о планах и о будущем, это не отчет о том, что сделали в 2016 и 2017 годах. Своей речью Сергей Иванович был похож на инопланетянина, живущего в своём никому неизведанном мире, не имеющего ничего общего с нашим временем и с нашим городом.

Замечу, что этот вяленький отчет состоялся в Доме украинской культуры, который уже который год  житомиряне называют никак не иначе, как домом коррупции. Ведь именно с ним связан один из первых скандалов новой городской власти, пришедшей после Майдана.

В общем, загнали в эту собачью будку начальников, директоров управлений и департаментов, которые, кстати, находились там в рабочее время, непонятных бабушек, которые то поддерживали критиков Сухомлина, то пели оды самому Сергею Ивановичу. При чем зализывали так глупо, что Сухомлину в какой-то момент стало неудобно и он, возможно, даже пожалел, что поддержал эту затею с подсадными зрителями.

Самое интересное, что было сделано абсолютно всё, чтобы на отчет не пришли лишние люди. Ни упоминаний об этом в СМИ, да и в последний момент появившийся на сайте городского совета анонс. Неужели во всех городах отчет мэра происходит таким образом? В тихую? Под одеялом? Почему выбор пал на коморку украинского Дома, а не на заседание сессии городского совета, где вопросы кроме журналистов могут задать оставшиеся при здравом уме , не купленные за копейки Сухомлиным, депутаты? Даже попередник нынешнего мэра Вова Дебой не боялся показывать свои слайды при большом количестве зрителей, а тут такой смелый и напыщенный забился в тесный угол украинского Дома.

Вопросы лояльные журналисты задавали согласованные. Больше это было похоже на «Сергей Иванович, а что вы сегодня ели на завтрак?», «А что на обед?», «А какое ухо вам сегодня чешется?». Почему-то никто из них не спросил о том, где именно Сергей Иванович хранит прекрасную ауди Q7, подаренную ему господином Юрушевым – тем самым инвестором, который хотел построить в Житомире мебельный завод. Была ли или это взятка, или откат, или просто подарком хорошему человеку, я не знаю. Единственный важный момент только в том, что Юрушев, если не ошибаюсь, передумал делать бизнес в городе, где мэром является Сухомлин, кинувший ему не одну неожиданную подляну, и вполне возможно, что машину придется вернуть. А он ведь даже не накатался.

Я полагаю, что на этот вопрос Сережа Сухомлин бы точно не ответил. Как не ответил и на вопрос о валидаторах. Как сообщил мэр, то что валидаторы в маршрутках не работают его особенно не волнует, так как всё скоро заработает целостно, а пока пускай делают, что хотят. Когда именно – в ближайшем будущем. То есть, теоретически никогда. Зачем тогда покупали? Мне кажется, что можно было достать с антресолей запыленные компостеры и установить на подвижной состав. Соглашусь, в таком случае у нас не было бы возможности оплатить проезд банковской картой. Так и сейчас ее нет. Вы вспомните, как мэр оконфузился на всю Украину перед телекамерами, когда в шоу «Мэр под прикрытием» в троллейбусе валидатор не считал его карточку. Шаловливые глазки спрятались за  розовыми очками, глупая улыбка за прилепленными усами, а между прочим на эти цяцьки потратили свыше 10 миллионов гривен.
Молчал на отчете почему-то и Айдар. Все мы хорошо помним о том, как бравые красавцы в форме, не жалея сил, возле здания областной администрации задавали один единственный вопрос «Где отчет Сухомлина?».

Да, соглашусь, на отчете присутствовала не самая яркая часть житомирского Айдара. Ведь остальные отмеряли шагами земельный участок на Корбутовке, выделенный им под застройку многоэтажки. При чем земельный участок до этого обещанный Сухомлиным компании «Интергалбуд», которая наивно согласилась на него, обменявшись на участок в парке. В общем, пока айдаровцы-латифундисты радовались новому подарку от мэра, их коллеги по батальону старались создать иллюзию того, что они до сих пор якобы находятся в оппозиции к мэру. Но меня всё равно не покидало горькое ощущение того, что эти вояки-актеры снова продались как непотребные девки. Хотя…тут как посмотреть. Короче айдаровцы не то, что даже не укололи Сухомлина каким-нибудь вопросом или сказали в лицо, что он коррупционер, как кричали раньше, они защищали свою дойную корову он нападок других, более смелых.

К примеру, выступил мордатенький Демчик, которому так много было чего сказать, что он разнервничался и практически ответил вместо Сухомлина на свои вопросы, сказав, что город из-за такого мэра находится в стрессе. Айдаровцы при этом кричали на Женю за то, что он говорит на русском языке. Видимо, это значительно большее преступление, чем те вещи, которыми занимается житомирская власть: алчный грабеж и абсолютное наплевательское отношение на людей, живущих в этом городе. Не далеко убежал от айдаровцев и сам Сухомлин, который так и не ответил на вопросы борца с коррупцией, а в присущей ему хамской манере, начал спрашивать о достижениях Демчика в его бытность заместителя мэра.

Подгавкивала что-то на критиков Сухомлина и журналистов начальница управления молодёжи и спорта Ира Ковальчук, посматривая на своего бывшего любовника лысеющего чуть ли на глазах, то ли от нервов, то ли от обильных возлияний, Хренова, ожидая одобрительного взгляда. Недалеко от Хренова в домашних тапках сидела секретарша Чиж. То она фотографировала Сергея Ивановича на телефон при этом нежно поглаживая фото, то метала взглядом молнии в тех, кто осмелился перебить её ясное солнышко у трибуны.
Подытоживая скажу, что житомиряне всё равно ничего не узнали из этого отчета. Мэр отнял у них возможности прийти послушать и задать вопросы, не предупредив об отчете нормально и заблаговременно, а СК1, где крутят повтор, всё равно никто не смотрит. Да и, повторюсь, назвать этот рассказ отчетом категорически нельзя. Читайте лучше мои статьи. Тут больше фактов и правды, чем на годовом отчете мэра.

Не утихает скандал и по делишкам управления образования. Даже больше – дело получило новый оборот. Была создана рабочая группа в состав которой войдут чиновники, юристы и сотрудники контрольно-аналитического отдела горисполкома. До 3-го марта стахановцы должны определить кто виноват в истории с якобы плохим мясом в детских садиках, в несостоявшихся закупках по завышенным ценам в ДНЗ №58 и в других вопросах (о них я расскажу более подробно, но уже в другой раз) и скажут, что со всем этим делать. Самое интересное, что группу возглавил заместитель мэра по вопросам ЖКХ. Не профильный заместитель Матвей Хренов, а Сергей Кондратюк. Радует только, что у мэра хватило ума не подпускать к этому вопросу Хренова, которого не только пяточек в пуху, а всё его поросячье рыло.

Ровным счетом, как и у депутата Саши Рыбака, который и поднял эту шумиху, в частности о закупках в детский садик №58. Одно меня только удивляет: неужели у наших людей действительно такая короткая память? Я понимаю, что экология, собственные проблемы и засилье никому не нужной информации. Но не может же всё быть настолько плохо. Неужели вы не помните, как господин Рыбак на одной из сессий махал бумажками и кричал о том, что в городской больнице №1 страшная коррупция в сфере закупок? Как он раскачивал главного врача Толика Вусыка? Вусык, конечно не без греха, но заплатить должностью за отказ покупать у Рыбака канцтовары и компьютерную технику, согласитесь, выглядит очень глупо. Да, да. Уволили Вусыка, вы в курсе? Хотя конечно же это была не единственная причина, а толчок. А что сейчас молчишь, Саша? Или в первой городской больнице с закупками уже всё хорошо? А может ты молчишь потому, что на место Вусыка пришел более лояльный к тебе, пока что исполняющий обязанности главного врача, Мордюк, который, учитывая опыт попередника, канцтовары Рыбака покупает беспрекословно?

Теперь на очереди управление образования. Снова Рыбак, снова бумажки и снова депутат от «Самопопощи» утаивает своё раздражение из-за того, что учебные заведение купили у него канцелярских побрякушек по заоблачным ценам недостаточно. Помимо желания экономической выгоды, в данном скандале есть еще и чисто кадровый вопрос. Группа депутатов от «Самопомощи», в частности, сам Рыбак, давно хотят видеть на должности начальника управления образования не Валика Арендарчука, а алкоголика Старинца, из команды Веры Шелудченко. Про алкоголика я говорю без преувеличения, и, думаю, с этим все согласятся.

Пока идет проверка, говорить о каких-то кадровых ротациях слишком рано. Хотелось бы посмотреть только на то, как Сергей Иванович воспользуется её результатами.

Другой вопрос: почему молчат депутаты? Почему молчит гуманитарная комиссия и её глава депутат Наталья Леонченко? Ведь отсутствие реакции может говорить только о том, что они в теме, не так ли? Где должная реакция? Почему никто не осмелится сказать о том, что в скандале с питанием детей в школах виноват профильный заместитель мэра Хренов, который не так давно на комиссиях рассказывал, как здорово и современно кормить детей гамбургерами. Как в лучших традициях 90-х: он создал проблему, а сейчас её якобы решает. Где внятная оппозиция? Чего вы боитесь? Или вы настолько погрязли в договорняках, что теперь не имеете права высказать своё мнение и мнение людей, которые дали вам этот мандат? Надеюсь, что на сессии 1-го марта последние из могикан не обойдут стороной вопросы, которые давно уже пора задать мэру и его команде.

Кстати, не забудьте спросить о том, почему Сухомлин лично ездил в Минск смотреть автобусы, которые подумывают купить в лизинг. Хотя не думаю, что ответит потому, что ему будет стыдно. В городском совете болтали, что заместитель мэра по вопросам транспорта Дима Ткачук ездил в Грузию по рабочим вопросам. Мало кто знает, что летал он Белоруссию, но директор завода МАЗ разговаривать с ним не стал и даже не принял. История, в которой Ткачук пытался обилетить производителя и заложить в стоимость автобусов свой интерес в виде тысячи условных единиц за одну машину, хоть уже и припала изрядно пылью, но по-прежнему дает свои результаты. Как говорит моя мама, береги честь с молода. Диме, судя по всему, родители такого не говорили. Пришлось Сухомлину ехать и разруливать ситуацию с помощью своего друга вице-премьер министра Гены Зубка, иначе бы и Сережу не пустили бы дальше заводской проходной. Эх, летает ваша слава, господа чинуши, далеко за приделами нашего города и от этого становится даже немного стыдно.

Напоследок расскажу о тех, кому не стыдно. Есть у нас в городском совете группа по вопросам энерго эффективности. Сидят они там, болтают языком куда бы поехать на тренинг. Но вспомнила я об этих бездельниках не этому. Просто мне хотелось рассказать, что в мэрии рождается новый роман! Неужели плохо, что с приходом такой долгожданной весны в этом клоповнике появляются теплые и светлые чувства? На последнем из заседаний этой группы пальцы директора департамента экономики Коли Кострици и его подчиненной Тани Затиковой сплелись в унисон. Глаза влюбленных блестели, как и обручальное кольцо на пальце Кострицы, щеки заливались красным яблочком, а сердце колотилось, как у подростков. Грустил только бывший любовник Тани, который также является бывшим директором департамента финансов. Зачем Гаращук приходил на заседание группы мне непонятно, но после увиденного, он наверняка и сам был не рад своему присутствию. Как изменчив этот мир, посмотри!

P.S. В курятнике под названием Житомирский городской совет появилась новая особь. Среди десятка гадких утят управления по связям с общественностью, бывшая помощница проворовавшегося народного депутата Борислава Розенблата Юля Чепюк настоящий белый лебедь. Тем более, что сильная и независимая кошатница никогда не стеснялась упомянуть о том, что пресс-служба нашего мэра и выеденного яйца не стоит, а работают там одни лишь умственно отсталые куры. Теперь она будет подносить не грузную жопу Борислава Соломоновича, а тощий зад Сергей Ивановича, будучи его личным пресс-секретарем. И, конечно же, радуясь новой возможности поустраивать на «рыбные места» горисполкома и принадлежащих мэрии коммунальных предприятий, свою многочисленную родню также, как усадила в тёплое кресло главврача стоматологической поликлиники своего отца.

P.P.S. Матвей Владимирович Хренов уволился. Крысы разбегаются.

insider.zt.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO