Аналітика

Женщина-политик может привести в порядок государство, считает кандидат в народные депутаты по мажоритарному округу №221 Анна Пуртова.

Об этом она заявила в комментарии “Апострофу”.

По словам Пуртовой, до того, как она ушла в политику, она не подвергалась сексизму и дискриминации по гендерному принципу.

“До того, как я ушла в политику и публичную плоскость – ничего подобного не испытывала. Наоборот, считаю, что у нас в стране достаточно равные права между мужчинами и женщинами”, – сказала она.

Пуртова подчеркнула, что ситуация в Украине изменилась и именно женщина в политике сможет навести порядок в государстве.

“Сейчас слышу выпады от оппонентов, которые уже много лет в политике – да что эта девочка сможет? Но, уважаемые мужчины, а что сделали вы? Чего только стоит посмотреть на Киев, на страну. Я считаю, что женщина в политике может навести порядок в городе, районе и даже целом государстве. Там, где женщина, – там мир, порядок, любовь. Разве это не то, к чему мы все так стремимся?” – добавила она.

Как известно, внеочередные парламентские выборы в Украине состоятся 21 июля.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

«Хочу чувствовать гордость за Киев, в котором каждая семья имеет условия для счастливой и безопасной жизни», — заявила Анна Пуртова, которая на досрочных выборах баллотируется в народные депутаты по 221-му мажоритарному округу в столице при поддержке «Слуги народа». Кандидат провела встречу с президентом Владимиром Зеленским. По ее словам, «незаконная застройка в столице, которая разрушает культурное наследие и обесценивает наше собственное жилье, должна прекратиться».

Анна Пуртова уверена, что люди разделяют ее мнение о том, что «малый бизнес, который является основой здоровой экономики, должен свободно развиваться, а циничные провластные политики, которые дискредитировали себя, должны уйти».

По словам начинающего политика, ее семья много лет живет в Киеве. Обращаясь к жителям столицы, Пуртова сказала: «Каждый день я сталкиваюсь с теми же проблемами, что и вы, и прекрасно понимаю: в последующие 5 лет нам нужно многое сделать. Я хочу жить в чистом городе. Мусор на улицах, рекламы наркотиков на стенах, ямы на дорогах должны исчезнуть вместе со старыми политиками».

По ее мнению, «нужно сделать все, чтобы молодежь не стыдилась профессии учителя, врача, библиотекаря. Работники бюджетной сферы получали надлежащую зарплату, а пожилые люди не чувствовали себя в обществе лишними». Анна Пуртова уверена, что решить проблемы Киева может только умная дальновидная власть, которая хочет не распоряжаться людьми, а служить им.Напомним, досрочные парламентские выборы состоятся 21 июля.

fakty.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Чем ближе ко дню выборов, тем грязнее технологии. В Одесской области скандальный депутат заказал грязный пиар в адрес оппонента. И пока одна группа агитаторов распространяет заведомую ложь, вторая «одаривает» округ продуктовыми подачками.

В Одесской области задержали агитаторов, которые перевозили антитагитационные материалы против кандидата в народные депутаты Украины от партии «Слуга народа» Игоря Васильковского. Он баллотируется по 139-му округу и в настоящий момент лидирует в предвыборной гонке, опережая оппонента Виталия Саутенкова, который пытается пройти в парламент от «Оппозиционной платформы», почти на 19%.

Два автомобиля были остановлены около полуночи 19-го июля в районе 14-го километра трассы Киев-Одесса активистами и журналистами, получившими инсайдерскую информацию о готовящейся провокации.

В Багажнике одного авто и в салоне другого, кроме плакатов в поддержку Саутенкова, перевозились пачки с упакованными листовками, в которых говорилось, что кандидат Васильковский, будучи в состоянии наркотического опьянения, в 2017-м году устроил ДТП в Херсонской области. Якобы, в этой аварии погибли четверо человек, в том числе 8-летний мальчик Тимур Перегудов. Как выяснилось, в 17-м году в Херсонской области действительно произошло страшное ДТП. Однако, одессит Игорь Васильсковский никакого отношения к этой аварии не имеет. Более того, Перегудов — это фамилия известного российского актера. То есть горе-агитаторы просто взяли из интернета новость про страшную аварию и скопировали текст.


Распространение дезинформации о причастности Игоря Васильковского к ДТП в Херсонской области, по словам задержанных, им «заказал» через телеграмм-канал оппонент Игоря Васильковского кандидат в нардепы Виталий Саутенков. «Черные» листовки злоумышленники должны были распространить в населенных пунктах Раздельнянского района Одесской области — во дворах и парадных, а также расклеить их на столбах и стенах. За это Саутенков пообещал «черным агитаторам» от 500-т до 1000 гривен на человека.

Зедаржав злоумышленников, журналисты вызвали полицию. Однако, правоохранители, отобрав пояснения, передали их участковому и отказались открывать уголовное производство. Сейчас этого добиваются юристы кандидата, которого пытались опорочить провокаторы Виталия Саутенкова, чьи действия квалифицируются по 157-й статье УК Украины — «Препятствование осуществлению избирательного права или права принимать участие в референдуме, работе избирательной комиссии или комиссии по референдуму или деятельности официального наблюдателя».

После того, как на месте задержания были проведены первоочередные следственные действия, журналисты и активисты направились в Одессу, чтобы проверить еще один инсайд. По имевшейся информации в районе улицы Раскидайловской должен был находиться арендуемый Виталием Саутенковым склад, с которого задержанная на киевской трассе антиагитационная «чернуха» была вывезена в Раздельнянский район.  Найти этот склад не составило труда. В помещениях в присутствии полиции также было обнаружено большое количество различной агитации в поддержку Саутенкова и против его оппонента Игоря Васильковского.


Отметим, что депутат Одесского облсовета Виталий Саутенков известен в Одессе как фигурант многих криминальных историй.

В частности, «правая рук» Саутенкова Александр Кушнарев, который возглавляет фракцию «ОппоБлока» в Лиманском райсовете, в 2017-м году был организатором похищения нардепа Аленксея Гончаренко, которого предполагалось сделать инвалидом. Этот план провалился, Гончаренко был освобожден в ходе спецоперации правоохранителей. Когда история с похищением получила резонанс, СМИ опубликовали видеозапись, на которой подельник Саутенкова Александр Кушнарев обсуждает с кем-то по телефону планы по созданию т.н. «Одесской народной республики».

В этом разговоре он говорит, что его группировка намерена раскачивать ситуацию для свержения действующей власти и изменения конституционного строя.Источник в нынешнем избирательном штабе Виталия Саутенкова сообщает, что, помимо грязных технологий с распространением дезинформации об оппонентах, Саутенков намерен повлиять на суды, если его не устроит результат будущих парламентских выборов.

«Мы вложили в округ больше миллиона долларов. Он (Саутенков — ред.) засеивает округ гречкой. Когда пришли «зеленые» он очень сильно злился. Потом заявил, что не отдаст округ вообще никому. В штабе есть план на массовые фальсификации, помимо черного пиара. В штабе говорят, что если отрыв будет не очень большой благодаря фальсификациям, то они будут разваливать комиссии, пытаться через суд доказать неправомочность этих выборов», — рассказал источник в предвыборном штабе Виталия Саутенкова.

Кроме того, Виталия Саутенкова с связке с другим оппозиционером Витором Баранским часто упоминают в связи с контрабандой на Одесской таможне и изготовлением и распространением фальшивых денег.

Недавно стало известно, что компании — два последних официальных места работы депутата одесской облрады от «Оппоблока» Саутенкова — «засветились» в серьезных криминальных делах. Так, правоохранители в текущем году открыли дело о незаконной добыче песка в Днепропетровской области, в которой замешана фирма «Сапсан Трансшип». По данным следствия, правонарушение осуществлялось в 2015-2018 годах, когда Саутенков работал в указанной фирме. Размер ущерба оценивается в 544 миллиона гривен.
Еще одно дело, расследуемое правоохранителями, касается компании «СТС шипинг», в которой Саутенков работает замедиректора на данный момент. Согласно материалам следствия, должностные лица Администрации морских портов Украины и одесского филиала госпредприятиях не брали обязательные платежи во время осуществления захода судов в Одесский морской торговый порт.

Декларация Саутенкова сразу демонстрирует – человек он далеко не бедный: у него есть немало недвижимости, элитное авто, дорогие украшения и произведения искусства, а также миллионы наличкой. Так, за семьей одесского депутата в 2018-м году значится две квартиры в Одессе, земельный участок на 1600 квадратов, два офиса, один из которых площадью почти тысяча квадратных метров. Один из офисов, семья депутата, по всей видимости, приобрела в прошлом году. По крайней мере, в декларации за 2017 год указан был лишь один офис в Одессе.

Стоит также отметить, что в декларации за 2016-й год Сатуенков вписывал еще одну квартиру почти на 200 квадратных метров, которая в 2017-м году куда-то «исчезла» из документа. Может, депутат попросту запутался во всем своем имуществе?

Есть у Саутенкова три дорогие картины, две иконы, три пары элитных часов, антикварное изделие и ювелирное украшение. Также на оппоблоковца зарегистрирован внедорожник.

Немало депутат сумел накопить сбережений, которые он хранит как в гривне, так и в иностранной валюте: 2,1 миллионов гривен, почти 415 тысяч долларов США и более 180 тысяч евро. Сбережения жены Саутенков не указал, отметив, что она отказалась предоставлять данную информацию.

При этом официальные доходы депутата весьма и весьма скромные – за весь год он заработал в компании «СТС шипинг» около 72 тысяч гривен. Правда, Саутенков еще указал доход в 600 тысяч гривен от занятия предпринимательской деятельностью, хотя какая именно деятельность принесла ему эти деньги, неизвестно. Как предприниматель жена депутата принесла в семью 100 тысяч гривен. При этом найти в реестре какой-то бизнес семьи Саутенковых не удалось.

lubimiygorod.od.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В Україні частка будівельної галузі в структурі ВВП становить лише 2%, хоча потенціал галузі значно більший, вважає президент «ХК «Київміськбуд» Ігор Кушнір, порівнявши український показник з показниками інших країн.

«У всьому світі будівельна галузь є локомотивом розвитку економіки. Середній показник частки будівництва в ВВП європейських країн становить близько 6%. У Польщі цілих 9%. А в Україні лише 2%. Хоча потенціал величезний!», – говорить Ігор Кушнір.

Також глава «Київміськбуду» зазначив, що будівництво – один із найбільших ринків праці, а приплив інвестицій дав би потужний поштовх до розвитку економіки в цілому.

«Приблизно 7% працюючого населення світу задіяні саме в цій сфері. Плюс завантаженість 5-7 суміжних галузей. Приплив інвестицій – і це був би потужний поштовх для всієї економіки.

Оподаткування, розумна дерегуляція і умови для приходу інвестицій – все це дасть можливість стрімко розвиватися не тільки будівельній галузі, а й економіці в цілому», – вважає Ігор Кушнір.

kmb.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Художник і драматург Лесь Подерв’янський про Україну, м’ясо історії та самоіронію

Кажете, має бути національна ідея? «Від..ться від нас», — я це вже сказав. То було в мене, як у даосів, раптове просвітлення. Що тепер спало на думку… 1948 рік, коли закінчилася Друга світова війна і започаткувалася Держава Ізраїль. Євреї, які залишилися живі, винесли кілька уроків зі своєї історії.

Перший: те, що називають сучасною цивілізацією, — тільки пліснява на сирі. Зішкребти — і її вже немає. Другий: 6 млн осіб загинули — і ніхто не пчихнув. Нічого не було зроблено. Тож вони усвідомили, що ті євреї, які лишилися, теж можуть загинути — і ніхто не пчихне. Тобто всі ті міжнародні організації, які мали б допомогти їм, нічого не варті. А якщо так, то й не треба на них зважати. Якщо всім начхати на них, то їм теж начхати на таких. Якби вони виконували всі постанови ООН, то їх не було б ні на мапі, ні фізично. І Україні потрібно вчитися в Ізраїлю. Ґолда Меїр сказала одну прекрасну фразу, яка мені подобається: «Хоч у нас атомної зброї немає, та, якщо треба, ми шарахнемо». От і вся національна ідея у цій фразі. Не треба жодної іншої національної ідеї.

Брюс Лі колись сказав, що не треба намагатися бути — треба бути. Не варто вдавати із себе те, чого нема. Для мене не виникало питання, хто я. Хоча родина була російськомовна, тато на половину поляк, на половину росіянин. Але він корінний киянин. Для матері українська рідна, російська теж. Вона двома мовами думає і легко перемикає одну на іншу. Я ріс у двомовному середовищі, вчився в українській школі. Потім ходив і в російську. І не думав про те, що я українець. Не треба думати — треба бути. Українцем. В Україні багато людей, які багато думають, що вони українці. Знову-таки треба бути, а не хотіти бути.

У дитинстві я щоліта їздив у полтавське село. І нині туди часто їжджу. Це моя мала батьківщина. Усі місцеві дядьки для мене рідні. І тоді я теж не думав, чи я українець, а просто ним був. А коли ти є, тобі не треба думати, хто ти. Хіба китаєць думає про те, що він китаєць? Не певен, що він про таке думає, десь усередині це знає, а думати про те, що ти знаєш, не треба.

Те, що українці й росіяни є одним народом, — пропагандистський міф. І якщо Путін про таке говорить, то він вважає, що є один народ, а не два. І я здогадуюся, якого народу нема. Немає нас. Тобто якщо є тільки один народ, а другого не існує, то нас треба знищити. Чи асимілювати. Іншого шляху нема. Тому фразу, що ми один народ, треба розуміти так: асимілюйтесь або будете знищені. Інакшого розуміння я не маю. Тому ми або переможемо, або будемо знищені. Якщо захочемо, нас не переможе ніхто. Тому що українців можуть перемогти тільки українці, чим ми успішно займалися впродовж нашої історії. Доки ти не визнав себе переможеним, тебе не перемогли.

Що нам робити з тими, хто цих простих речей не розуміє і повторює, що ми «адін народ»? Слабкі люди ніколи нічим не керували. Це робили сильні, яких було завжди небагато, але саме вони творили історію. А слабкі завжди були її м’ясом. Нема жодних ілюзій, що і перші, і другі врешті-решт потраплять у м’ясорубку історії, й активні, й не дуже. Вона не розбиратиметься, хто винен і що робити.

Що Україні робити з Донбасом? Наскільки я розумію, це питання стратегії. А що самé питання сформульоване неправильно, то про правильну стратегію не йдеться. Тому що питання треба формулювати так: як перемогти у війні? А це не тотожні речі. Приклад: Росія повертає нам Крим і Донбас, закінчує війну і роздає всім прянікі. За однієї умови: Україна стає частиною Російської Федерації. Подобається?

УКРАЇНЦІ НАРІКАЮТЬ НА ВЛАДУ, ХОЧА САМІ ЦІЛКОМ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ВЛАСНЕ ЖИТТЯ, БО ЦИХ ПРИДУРКІВ ЇМ ОБИРАЛИ НЕ МАРСІАНИ. ТОМУ ЩОРАЗУ, КОЛИ ВОНИ ЛАЮТЬ ВЛАДУ, Я РАДИВ БИ ДИВИТИСЬ У ДЗЕРКАЛО

Щодо радикалів і правоцентристського руху, то нічого надзвичайного в такому явищі немає, бо такі є в кожній європейській країні, та й скрізь так. Якщо ти кажеш, що ти українець, то ти вже націоналіст. Якщо ти українець, то ти вже для певних кіл фашист.

Я написав роман двома мовами: українською і російською. Там є і французька. Бо я автор і знаю, чому потрібно було написати текст кількома мовами. Я його писав не для того, щоб комусь сподобатися. Ті, кому я як автор не подобаюся, хай не читають.

Мова — це інструмент. Якщо ним нічого не робити, він утрачає цінність. Має бути дія. А що можна робити мовою? Писати літературні твори, зокрема. Якщо мова існує, а культури, мистецтва немає, то немає сенсу в мові. Тільки розмовляти українською замало. Так, в Албанії люди говорять албанською — і що з того? Який результат? Де ви бачите албанське мистецтво? Ну говоритимуть тут усі українською, а далі що? В Абхазії все на вулицях теж абхазькою понаписували: «амагазін», «авіно»… Я не великий фахівець із укладання законів, але потрібен протекціонізм для української мови. Просто він не має бути дебільним.

У мистецтво держава не повинна втручатися. Бо коли вона за щось платить, тоді так: давай, чувак, відпрацьовуй. Інакше не буває, принаймні тут так. Це вже було, я жив у такій державі 40 років, тоді художники не мали проблем із грошима, якщо держава башляє. Але ж ти попадаєш, як простітутка, у залежність від сутєньора. Тобі дають гроші й кажуть: роби те й се. Малюй те, знімай се. Але я так не хочу.

Те, що в українському інформаційному просторі досі чутно російську попсу, за межею добра і зла, як і російська попса. Цей мікроб глушити треба пеніциліном, дуже жорстко. Аж до смертної кари тим, хто цю заразу в голови пускає. А тих, хто слухає, на 15 років у кар’єр. Ви зі мною згодні? А що далі? Далі буде українська попса, така сама противна, як і російська. Мене це не влаштовує. Звичайно, вона наче ближча, бо українською мовою. Але для мене суть не змінюється.

Про еліту. У нас її немає. Еліта має керувати, а якщо вона нічим не керує, то яка вона еліта? Хто ті, що в нас називають себе елітою? Та вони можуть себе вважати ким завгодно. Можу заявити, що я Бонапарт, — і мене посадять у дурку.

Усе-таки різниця дуже велика між українцями й кацапами. Це добре вимальовується в Москві. Уся московська еліта згуртована, герметична, туди важко потрапити. Вона сама в собі. Обсуждає свої гадкіє дєлішкі, тільки їй зрозумілі, це закритий клан, страшно противний, але така еліта в Москві є. У нас демократичне суспільство, тож куди хочеш, туди й можеш потрапити. Немає ніяких закритих кіл із мєснимі сєкрєтнимі разгаворчікамі… І те, що в нас нема еліти, може, й добре. Наша специфіка така, історично склалося. З України еліта завжди мігрувала як не в Річ Посполиту, то в Литву чи Росію. І нічого із цим не вдієш. Якби Микола Васильович Гоголь бачив тут якісь для себе перспективи, то насрав би на кацапів і писав українською мовою. А він мусив писати російською і жити в Петербурзі, хоча, мабуть, як справжній українець хотів до себе на Полтавщину.

На мене казатимуть, що я оскоромився! Бо пишу російською. А Тарас Григорович Шевченко російською теж писав, то киньте камінь у пророка! Хоча ті його твори слабкі, щоб не сказати ще гірше. І чомусь усі з України кудись їхали: тут не було чого робити. Бо коли є імперія, то існує єдине місце, де може жити і творити поет чи художник, митець, і це місце — Рим. А решта — то провінція, куди відправляють у заслання, як Овідія, і там йому нестерпно — він хоче повернутись у Рим. Це зрозуміло: коли є імперія, поет у Москві. Але ми вже це проїхали — ніхто тепер туди не подасться.

Я знаю хорошу історію про Шевченка. Якось режисер Андрій Крітенко гуляв зі своїм другом по Швейцарії. А сам він у Німеччині живе. І от заходять вони в якесь шале, готельчик маленький, а його власник — українець. Класичний портрет Шевченка, де пророк із вусами і в шапці, у нього там висить. Ось Андрій і питає у свого німецького приятеля: «Петере, а ти знаєш, хто це?». А той йому відповідає: «Канєшно! Знаю. Це Ніцше зімой. Це ж відомо кожній дитині».

Насправді то не моя справа — державотворення, інакше пішов би в чиновники.І тут таке діло, що нічого нового не треба вигадувати, бо є світовий досвід, працюють міжнародні фонди, які для того й існують, аби суспільство розвивалося. А в нас якраз не еволюція, а революція, і якби не революції, то вже державу втратили б. Ми дуже близько були до цього у 2014-му. Тому що Шапкоп..зд продав усе, що тільки можна було.

Останні 25 років у нас пішли коту під хвіст. Українці нарікають на владу, хоча самі цілком відповідальні за власне життя, бо цих придурків їм обирали не марсіани. Тому щоразу, коли вони лають владу, я радив би дивитись у дзеркало. І дуже пильними треба бути нині, в умовах війни. Уже чергова гнида рветься до влади, ховаючись за емблемами з квіточками.

Уроки історії не дають приводу для оптимізму. Сагайдачний був не такий і бездарний гетьман, а його скидали кілька разів. І що ти з цим зробиш? А от коли кацапи когось обирають, то його вилизують із голови до ніг, а в нас уже через день починають ненавидіти й кидати в обранця собаче лайно. І, може, існує третій варіант — той, що посередині? Утім, може, це й на краще, що українці такі: кóпаємо владу — і вона відчуває, що її можуть копнути.

Люди не погані й не хороші, а такі, як є. І нема в цьому жодної моралі. Я симпатизую дуже різним людям. Хтось каже, що пишу про люмпенів і не дуже приємних особистостей. Але я ніколи їх так не трактував. Мені завжди всі мої персонажі були симпатичні. Я уникаю того, щоб ділити їх на хороших і поганих. Намагаюся дивитися на героїв відсторонено. Може, не дуже приємно щось усвідомлювати, коли дивишся в дзеркало. Але ж то правда. Воно не бреше. Тих персонажів, які мені зовсім не симпатичні, у моїх творах нема: стукачів, кагебістів… От С..а і Б..ь у мене дуже симпатичні персонажі. Тому що мені подобаються жінки, у них є багато людського, їм подобаються молоді хлопці, вони хочуть любитися, що ж у цьому поганого? Вони читають Пушкіна на турбазі — це також добре. А кацапи в мене просто смішні. Декоративні персонажі. До речі, про кацапів. Я не маю ненависті до них, лише іспитиваю льохкає чувство брєзглівості. У Льва Толстого є така геніальна річ «Хаджі-Мурат». Ця повість починається з того, що головний герой Хаджі-Мурат зі своїми нукерами в’їжджає до села, яке вони визволили від кацапів. Бачить, що ті насрали в джерело, — і в чоловіка немає ненависті до них, бо не можна ненавидіти собак. І це писав не український буржуазний націоналіст, а російський граф, який на таких тонкощах розумівся.

Зверніть увагу, всі українські анекдоти ґрунтуються на самоіронії. А будь-який психотерапевт скаже: якщо в людини є самоіронія, то це те, що відрізняє здорового від хворого, ознака нормальної психіки. Там, де немає самоіронії, з’являється шпаринка, куди може влізти шизофренія. І якщо порівняти рускіє анекдоти й українські, то можна побачити, що вони різні. У російських анекдотах, де мова про росіян та людей інших національностей, кацапи завжди всіх перемагають своїм дебілізмом. Дебілізм у них непереможний. Самоіронії там нема, нуль, тоді як в українських є таке витончене самознущання. Дуже смішне. Ми із себе сміємося. І це очевидно, що такі анекдоти про себе самі українці й придумали. Це самоіронія, ознака здоров’я. Анекдоти про жадібних і підступних українців вигадали не москалі: вони так не вміють. Я можу ці речі відразу побачити, де про українців, а де українці — самі про себе.

У кожному суспільстві є люди із самоіронією, є не дуже здорові, є ідіоти. Існує навіть таке, що ми, українці, заснували монастир Шаолінь, трипільську культуру, а самурай — той, хто сам іде в рай, а кунг-фу виникло з бойового гопака… Отака дурка, безумовно, в нас є. І хай буде. Таке теж має бути, бо мають бути свої ідіоти. Такого, щоб не було ідіотів, немає ні в кого. Вони скрізь. Хворих ідіотів і диванних патріотів у нас багато, та й недиванних теж маємо. Але я не впевнений, що нормальні в кожному суспільстві — це більшість. У мене щодо таких речей песимістичне бачення, бо нормальних мало. А ті, хто вміє думати, їх коли було багато? Тих, що вміють дивитись тєлєвізор, набагато більше. Більше, ніж тих, хто вміє читати. І що з цим робити? Якщо порівняти кількість тих, хто вміє думати, і тих, хто вміє дивитись тєлік, то різниця буде разюча. Всюди так: а що, в Америці по-іншому? Ні, бо ми такі самі, як решта. Не кращі. Не гірші. Ми закомплексовані.

Якби я як художник малював свою Україну, то єдиного образу не вийшло б.Тому що Україна різна й велика. Різна вдень, увечері і вранці, її кольори, барви залежать від того, як падає світло. Тому що влітку вдень кольорів майже немає, все як мило. Бо світло з’їдає колір. І це добре знають художники. Уранці кольори насиченіші, у похмурі дні так само. Дехто може думати, що от на Півдні України яскравіше сонце та виразніші кольори, але це не так. Бо художник і нехудожник дивляться й бачать не те саме. Бо художник і людина — це не одне. Я можу любити пейзажі, але не як художник. Бо як для художника для мене нічого цікавого в них нема. Оку зачепитися ні за що. Але вони мені подобаються. На Полтавщині.

Інколи я буваю художником, а інколи просто людиною. Бо постійно бути художником неможливо, так можна здохнути. Тому що цей стан виснажує. Але тумблер у мене є: я можу перемикати око. Коли був студентом, на курсі третьому, мав фобію: не міг писати, коли хтось за спиною стоїть. Я зі своїми страхами боровся й виходив на велелюдну вулицю, в центрі Києва, написав багато міських пейзажів. Люди мені ставили дурні запитання: «Парєнь, гдє тут общественна сральня?», «А намалюєш мене?». І тоді я виробив у собі здатність не зважати на людей поруч. Ти існуєш ніби в коконі, коли так працюєш. Дуже корисна вправа. Я чимало робіт у такий спосіб намалював і роздарував друзям.

Якось ми із Сашком Кривенком обговорювали символ України, коли тут, на Майдані в Києві, ставили колону, тоді ще була наша програма на радіо «Континент». І говорили ми тоді, що у Венеції на площі Св. Марка, наприклад, є колона, на якій лев із крилами. Проте лев — тварюка шкідлива, а свиня — корисна. Зробімо свиню з крилами. Нумо! А чому з крилами? Кривенко тоді задумався і сказав, що кабан — це соборність, а крила — духовність. І ми почали реготати, всі лягли в студії від сміху. Тоді ще організували сатиричний конкурс, що його Кривенко заснував, називався «Золота ратиця». І такий гарний бронзовий кабан із крилами був нагородою для переможця конкурсу.

Якою я бачу Україну років через 15? Я не оракул. Але останні три роки вселяють надію, нарешті почало щось відбуватися. І динаміка змін, як я її бачу, позитивна, якщо порівнювати з попередніми роками. А щодо всього іншого… Зміни ніколи не стаються швидко, не буває так, щоб країна дісталася комусь на халяву — лише через кров і смерть. Головне, що Україна — самодостатній організм, який живе, дихає і здатний до саморозвитку. Цього я не можу сказати про Росію, бо там усе мертве. З чим я порівняв би її? У дитсадку була така іграшка — пірамідка, частини якої накладалися на шпичку. Так отам, у кацапів, усе й тримається на шпичці. Її забрати, зламати — пірамідка розлетиться. Вони це знають. А в нас такої пірамідки нема, у нас лего, де частини чіпляються одна за одну і трансформуються в різні конфігурації. І в Росії через таку примітивну її форму неможлива демократія. Якщо вона там настане, то країна розсиплеться. Росії вже не буде. Та це їхні проблеми, які мене не обходять. Україна — складніша структура, і демократія тут можлива. А в Росії може бути тільки диктатура. Тому що такі правила гри. Або країна, або демократія. І хоч би що там інтелігенція російська варнякала, кацапам п..дєц за визначенням. От товаріщь Владімір Ільіч Лєнін сказав, шо руская інтєлігєнция не мозг нациі, а гавно. Що ж я полемізуватиму з вєлікім чєлавєком? Сказав як відрізав, коротко, сильно і страшно. І не треба постійно старічка крітіковать, шо він такий-сякий маразматік і пі..рас. Він, канєшно, помилявся, та не завжди. А оскільки він сам вийшов із руской інтелігенції, то знав, що каже. Інтелігенція — то понятіє рускоє. Інтелігенції нема ніде, крім Росії. Хто є представником американської інтелігенції? Вільям Фолкнер? Якби йому таке сказали, послав би. Він письменник геніальний, а не інтелігенція.

У нас інтелігенції немає і не треба. Бо тут Україна. Бувають люди, які кажуть загадошную фразу: «Ми публічні інтелектуали». Це якесь таке позичене поняття, не українське. Інтелектуали — це ті, хто багато прочитав, у них хороша пам’ять і вони можуть багато п..діти про прочитане. Оце інтелектуали.

Є велика різниця між тими, хто розумний і хто інтелектуал. Тут треба щось одне вибирати. Інтелектуал не може бути розумним, бо він не живе своїм розумом. Він цитує, весь час говорить про те, що хтось сказав. А як у нього спитати: «Що ж ти сам придумав, чувак?», то він вам скаже, що то ж не його справа. Він книжкова шафа. Я таких багато знаю. А розумний думає сам. Наприклад, ми з вами. 

tyzhden.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

На виборах до Верховної Ради України сумчани масово підтримують екс-очільника Сумщини Юрія Чмиря. Представники різних професій, молодь і пенсіонери, відомі спортсмени і діячі культури об’єдналися заради суттєвих змін у рідному місті. Люди переконані: за час губернаторства Юрія Чмиря місто Суми розвивалося.

Сумчани порівнюють: за чотири роки роботи політику вдалося багато побудувати нового, відновити старе, повернути втрачене. У Сумах – це дитячий футбольний центр «Барса», діагностичний центр на Ковпака, Кадетський корпус, Театр юного глядача та Академічний театр імені Щепкіна. 2011-го Сумщина була першою за динамікою залучення іноземних інвестицій — бізнес ніс соціальну відповідальність і вкладав кошти у розвиток території.

Натомість за останні п’ять років у місті Суми не реалізовано жодного масштабного інфраструктурного об’єкта. Умови життя мешканців залишають бажати кращого: скрутний економічний стан, занедбана комуналка, скорочені виробництва, кількість населення зменшується, молодь виїжджає за кордон. Люди втомилися і чекають на лідера, який здатен навести порядок.

Тож, феномен Юрія Чмиря – це вміння працювати на результат. І сьогодні сумчани чекають на сильного лідера, який зможе захистити інтереси містян, зробить Суми молодіжним, культурним та європейським центром півночі України.

debaty.sumy.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Будівництво дороги «Хаджибей-2», яка має з’єднати Об’їзну дорогу Одеси з магістральним шляхопроводом порту, забезпечить відведення потоку великовантажного транспорту, який рухається в/із порту, в обхід житлових кварталів на північно-західній околиці міста. За попередніми розрахунками, проектування і будівництво відрізка магістралі, протяжністю 3,2-4 км (існує кілька варіантів маршруту) може зайняти кілька років. АМПУнаполягає на тому, щоб новозбудований під’їзд до естакади порту був безкоштовним.

Про це та інше йшлося на вчорашній розширеній нараді у міськвиконкомі Одеси, скликаній за результатами робочої поїздки до морської столиці Президента України Володимира Зеленського 13 липня ц.р.

Як вже повідомлялося, після наради з питань розвитку морських портів, яка відбулась у минулу субботу, глава держави звернувся до мера Одеси Геннадія Труханова з проханням терміново вирішити питання надання земельної ділянки для облаштування альтернативного в’їзду на територію Одеського морського порту.

«Необхідно знайти можливість вирішити проблему надання Одеському морському порту земельної ділянки для облаштування в’їзду на територію порту, яким можна було б користуватися безкоштовно», ― процитувала заяву В.Зеленського прес-служба Офісу Президента, додавши, що на сьогодні функціонує тільки один вїзд великовантажного транспорту на територію порту, який проходить через приватну територію. «Президент вважає таку ситуацію неприпустимою і наголошує, що це створює монополію, яка шкодить великій кількості підприємців», йдеться у повідомленні прес-служби.

На нараді з питань облаштування альтернативного в”їзду у порт взяли участь безпосередньо Одеський міський голова Геннадій Труханов, керівник ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) Райвіс Вецкаганас, начальник Служби автомобільних доріг в Одеській області Олег Варивода, начальник адміністрації Одеського морського порту Ігор Ткачук, представники Асоціації стивідорних компаній Одеського морського порту, головного управління Держгеокадастру в Одеській області, заступники Одеського міського голови, депутати Одеської міськради та ін.

Підчас дискусії зокрема відзначалось, що проблема відведення великовантажного транспорту з вулиць міста почала вирішуватись ще в середині 1990-х шляхом будівництва автотранспортної естакади порту. Однак дорога, що сполучає естакаду з Об’їзною дорогою («Хаджибей-2»), до теперішнього часу не побудована. То ж сьогодні маршрути великовантажного транспорту, який заїжджає у порт, проходять, по-перше через зону житлової забудови, від чого страждають жителяі кількох вулиць, і, по-друге – сходяться на території приватного транспортно-логістичного комплексу у Сухому порту, за проїзд по якому потрібно платити.

  • Стаття-4 Закону України «Про морські порти» передбачає рівність прав усіх суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у морському порту, у доступі до об’єктів портової інфраструктури загального користування, – коментує проблему в.о. голови АМПУ Райвіс Вецкаганс. – Тому наша позиція однозначна і принципова: в Одеський порт має бути вільний безкоштовний та безперешкодний автомобільний вїзд. Наші партнери по перемовинах у особі представників міської влади піднімають питання про фінансування будівництва дороги «Хаджибей-2». Ми готові розглянути питання про інвестування зазначеного проекту за рахунок дивідендів АМПУ, але за умови, що контроль за підтримкою дороги в експлуатаційному стані візьме на себе або міська влада, або Одеський порт, але ні в якому разі це не повинна бути приватна структура…

Як відзначали у своїх виступах на нараді представники адміністрації Одеського порту, питання виведення потоків великовантажного транспорту за межі житлової забудови повинно вирішуватись комплексно і включати три складові: будівництво дороги «Хаджибей-2», з’єднання транспортної магістралі Одеського морського порту з цією дорогою, а також будівництво спеціального накопичувального демпферного майданчика для відстою автотранспорту в очікуванні проїзду в порт.

  • Знайти компромісний варіант, який би влаштував АМПУ, міську владу, бізнес, спроектувати, знайти фінансування і побудувати в’їзд – на все це потрібен час, – висловлюється з цього приводу начальник адміністрації порту Ігор Ткачук. – А люди страждають вже сьогодні. У мешканців вулиці Хутірської і селища Усатове вантажівки їздять під вікнами, від чого тріскаються стіни їх будинків. Водії-дальнобійники, які везуть вантажі у порт за сотні кілометрів, не гарантовані від того, що сьогодні чи завтра обурені одесити не перекриють дорогу. Я вже не кажу про бізнес – експедиторські і стивідорні компанії, які також повинні мати гарантії безперешкодного завозу вантажів на термінали і елеватори, щоб витримувати строки своїх зобов’язань за контрактами. Ми повинні знайти інструментарій, щоб вже сьогодні якось збалансувати інтереси усіх цих категорій і зняти напруженість…

На нараді в Одеській мерії сторонами створена робоча група, яка має розробити дорожню карту вирішення проблеми облаштування альтернативного (безкоштовного) в’їзду на територію порту та зняття соціальної напруги, викликаної його відсутністю. Найближче засідання комісії відбудеться на наступному тижні.

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Бывший депутат от Партии регионов, а ныне – президент Винницкого национального аграрного университета Григорий Калетник известный в Винницкой области мастер закулисных политических интриг.

И если в 2012-2015 годах он на парламентских выборах основную ставку сделал на своих родственников – сына Игоря, который уже 5 лет скрывается от правосудия в России и племянницу Оксану, которая после проигрыша в 2015 году выборов также уехала из страны и вышла замуж за шотландца, то в 2019 – Калетник двигает в новый созыв Верховной Рады людей из своего окружения, которые связаны с ним либо совместными бизнес-интересами, либо делами амурными.

Сделав на президентских выборах ставку на молодого и перспективного кандидата – Владимира Зеленского, Калетник рассчитывал после выборов получить под полный контроль всю Винницкую область. А также стать самому депутатом от партии Зеленского и завести в парламент целый букет людей под брендом «Слуги народа», но лично лояльных к себе.

Для этого в руководство партии новоизбранного президента были предложены кандидатуры самого Григория Калетника, Светланы Лутковской, Юрия Максименко, Таисию Томляк, Александра Коваля и Павла Довганя.

Все эти люди являются либо людьми, выполняющие для Калетника любые поручения и задачи, либо входят в круг любовниц, называемый в аграрном «12 месяцев».

Светлана Лутковская, которая на данный момент возглавляет библиотеку ВНАУ, но живет в шикарном особняке недалеко от аграрного и ездит на «скромном» Range Rover 2016 года выпуска. До января 2019 года о такой политической фигуре никто о ней ничего не знал, кроме ограниченного круга сотрудников ВНАУ, для которых она была членом кружка «12 месяцев».

Однако планы Калетника по полной монополизации Винницкой области в начале июня поламал сам Владимир Зеленский, отказав в политической «крыше» самому Калетнику и его протеже – Светлане Лутковской.

Другим кадрам Калетника удалось стать кандидатами от «Слуги народа» ввиду отсутствия у Зеленского на тот момент альтернативных кадров.

Тогда Калетник решил попасть в парламент и завести в него свою любовницу путем самовыдвижения. А креатуру Зеленского – Ирину Борзову, которую президент отправил за мандатом по 14-му округу любыми путями «сбить».

Для это были привлечены все возможные силы. В 14 округе кандидатами зарегистривались и бывший мэр Жмеринки Анатолий Кушнир, безработный из Липовца Виталий Ткачук, а также «тяжелая артиллерия» – глава винницкой областной организации партии «Батькивщина» Людмила Щербаковская. И даже нынешний нардеп от округа Иван Мельничук «слился» Калетнику, доверив свою избирательную компанию его людям, которые одновременно ведут еще и Светлану Лутковскую.

Расчет был прост. Любыми путями не допустить победы Ирины Борзовой. А кто из вышеперечисленных кандидатов станет победителем – уже не важно. Они все лояльны и послушны Григорию Калетнику и будут делать все, что он скажет.

Кончено же, основная ставка была сделана на победу Светланы Лутковской, ведь она, не имея никакого политического и менеджерского опыта, будет делать все что ей скажет любимый шеф. Но и победа Щербаковской – тоже не плохой вариант для Калетника. Он уже давно «охомутал» руководительницу партии Юлии Тимошенко в области, поддерживая ее финансово и помогая интригами держать однопартийцев  в узде.

Ну а сам Григорий Калетник надеется получить мандат депутата, выставив против себя недавнего студента Павла Довганя, который вместо ведения избирательной компании по плану партии «Слуга народа», занимается лично основным конкурентом Калетника – нынешним депутатом-мажоритарщиком Русланом Демчаком.

vinnytsianews.com

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Цієї неділі шанси потрапити у склад наступної Верховної Ради мають 5 партій на чолі зі пропрезидентською “Слугою народу”, яка претендує на майже 50% голосів виборців.

Про це свідчать результати опитування соціальної групи “Рейтинг“, проведеного 13-17 липня.

“Лідером електоральних симпатій серед політичних сил є партія “Слуга народу”, яку готові підтримати 49,5% тих, хто має намір голосувати і визначився з симпатіями”, – йдеться у результатах дослідження.

Також, наразі, долають прохідний бар’єр партія “Опозиційна платформа – За життя” (10,5%), партія “Європейська Солідарність” (7,7%), “Батьківщина” (6,9%) та партія “Голос” (5,9%).

З урахуванням похибки 2% шанси потрапити у Раду мають партії “Сила і честь”, яку готові підтримати 3,8% і “Опозиційний блок” – 3,1%.

Рейтинг інших політичних сил – менше 3%.

При цьому майже 23% опитаних заявили, що не збираються йти на вибори або ж не визначилися з вибором.

Для дослідження 13-17 липня 2019 року було опитано 2500 респондентів віком від 18 років. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%.

Нагадаємо:

  • Позачергові вибори до парламенту відбудуться 21 липня. Чергові мали відбутися 27 жовтня.
  • Приводом для дострокових виборів стала формальна відсутність коаліції. Основною ж причиною перевиборів у команді нового президента називали запит суспільства на зміни.
  • У порівнянні з опитуванням соцгрупи “Рейтинг” 6-10 липняпозиції партій, які проходять у Раду, майже не змінилися.
  • “Слугу народу” готові були підтримати 47% опитаних, “Опозиційну платформу – За життя” (11,6%), партію “Європейська Солідарність” (8,2%), партію “Голос” (6,6%), а “Батьківщину” (6,4%).

pravda.com.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Не знаю, про які «рога» веде мову пан Гриценко.

Відверто, не експерт у цьому питанні.

Але, полковнику, припиніть істерику.

Чергове непотрапляння до парламенту – це не привід для істерики. Життя є і поза Верховною Радою.

«Досвідчений» із 2004 року політик мав би, нарешті, навчитися мудрості у своєї чарівної дружини – Юлії Мостової. У тому числі вмінню програвати.

І дякую за ще один життєвий приклад, що підтверджує слова Марка Туллія Цицерона: «Найбільша несправедливість – сподіватися на вдячність за справедливість» та «очікувати величних вчинків від дрібних людей».

Честь маю

Ігор Смешко

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Попередня1...969798...271Наступна Сторінка 97 з 271

Найпопулярніше

Свіжі публікації

Автори

[email protected]
0 Статті0 Відгуки
Роман Давиденко
Роман Давиденко
12390 Статті34 Відгуки
http://politinfo.com.ua

Обрані статті

Популярні теми

© Politinfo.com.ua 2014