Теги Posts tagged with "верховна рада"

верховна рада

Так, все таки, про що в дійсності свідчать намагання нині діючого Президента України спільно зі своїм оточенням добитися повного скасування депутатської недоторканності: «скасування бар’єру, який розділяє народних обранців і їх виборців та скасування гарантій безкарності»,  як обґрунтовують це підпорядковані йому автори такого законопроекту, чи все-таки мова йде про банальне бажання виконавчої влади таким шляхом обмежити права парламенту, що неминуче призведе до узурпації влади?!

Хотів би одразу застерегти громадян України від обману і окозамилювання, бо  чергові заяви і заклики про позбавлення народних депутатів України недоторканності не є чимось новим та, тим більше, таким край необхідним в нинішній економічній і соціальній ситуації в державі, а тому таку діяльність нинішнього Гаранта Конституції не потрібно відносити виключно до його  особистих «заслуг». Виконавча влада в різні часи, навіть і в більш сприятливі, намагалась реалізувати такі наміри і, перш за все, для того, щоб мати безпосередній вплив на будь-якого народного обранця, і тим самим – на весь парламент. Хоча не виключаю і того, що ця чергова компанія по дискредитації народних обранців організована лише для підняття президентом свого рейтингу напередодні виборів. Тобто, очевидно для всіх, це є абсолютно політичною акцією, яку хоче реалізувати  нині діюча влада саме з метою обмежити законодавчу владу, розширивши таким чином свої можливості впливати на неї і покращити за рахунок цієї ідеї свої особисті позиції в політичній боротьбі з опонентами перед виборами.

Уважно спостерігаючи за такими подіями навколо реалізації задуму Петра Олексійовича підпорядкувати собі не тільки правоохоронні органи і суди, особливо за допомогою реалізації так званої «судової реформи», а і парламент, хотілося б нагадати нашому, в більшій мірі, зазомбованому суспільству про те, що наявність у народного депутата імунітету не є його особистим привілеєм. Більше скажу, інститут депутатської недоторканності є одним із елементів конституційної системи стримувань і противаг, які забезпечують реальний поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову у всьому цивілізованому світі. Тому, попри всі політичні заяви та піар-акції, необхідно всім усвідомлювати, що саме депутатська недоторканність повинна сприяти утвердженню самостійної і незалежної Верховної Ради України. Особливу актуальність цей інститут недоторканності парламентарів має в країнах, що розвиваються і які в Європі іменуються «державами із слабо розвиненою демократією», де відсутнє панування верховенства права, де немає законного і неупередженого суду, до яких, на жаль, відноситься і Україна. Навіть найбільш авторитетні європейські органи вже застерігали нашу владу від повного позбавлення народних депутатів імунітету, бо в такому випадку може виникнути реальна небезпека здійснення тиску на парламент з боку, передусім,  виконавчої влади, можливість безпідставного звинувачення парламентарів і їх кримінального переслідування саме за політичну діяльність, за відсутності надійної системи правового захисту.

Підтвердженням таких висновків є, зокрема, і проведений мною аналіз стану дотримання конституційних прав і свобод громадян в сфері боротьби із злочинністю за 2017 рік.

Про те, що саме протягом останніх 3-4 років суттєво погіршилась ситуація із дотриманням прав людини і громадянина під час кримінального провадження, свідчить і нинішня діяльність Генеральної прокуратури, а точніше – особисто Ю. Луценка, по масовому ініціюванню зняття недоторканності із народних депутатів, в переважній більшості своїй –  без належних на те підстав, а тому і без настання для таких осіб жодних кримінально-правових наслідків. Маю на увазі, в першу чергу, ті випадки, коли з нардепів протягом 2015-2018 років знімали недоторканність під час показових піар-шоу компаній, організованих спочатку тодішнім Генпрокурором В. Шокіним, а потім і нинішнім – Ю. Луценко, чого раніше ніколи не було в практиці діяльності всіх попередніх очільників ГПУ у всі роки, коли з відому останніх в ЗМІ і в сесійній залі ВР оприлюднювались з порушенням закону аудіо-  та відеоматеріали із кримінальних проваджень, що свідчило не тільки про розголошення таємниці досудового розслідування, а і порочило честь і гідність цих парламентарів, ще не визнаних судом винними у вчиненні злочинів. Коли пізніше, після проведення досудового розслідування, ці кримінальні провадження відносно народних обранців або закривались за відсутності події чи складу злочину або достатніх доказів їх вини, або таким особам навіть підозри не вручались, що взагалі є ганьбою для нинішньої Генпрокуратури і органів досудового розслідування, або коли будь-яка інформація, після падіння ажіотажу у суспільстві навколо «депутатських справ», про результати їх розслідування чи розгляду у судах до цього часу не відома або замовчується.  А навіть направлення протягом останніх двох років до суду одного чи навіть двох обвинувальних актів відносно таких народних обранців, при відсутності до цього часу прийнятих судом рішень у них, теж не є підтвердженням факту дотримання Генпрокурором прав і свобод цих осіб при направленні до ВР відповідних подань. Тим більше, повернення Регламентним комітетом останніх 4-х подань Генпрокурору без розгляду та відмова парламенту в наданні згоди на притягнення кількох народних депутатів до кримінальної відповідальності також свідчать про порушення їх конституційних прав і свобод.

Саме тому, слід назвати хоча б кілька таких «показових» випадків відвертого беззаконня з боку тієї ж Генпрокуратури.

Так, ще у 2015 році вже чинний парламент із порушенням вимог регламенту проголосував за зняття недоторканності з народного депутата Ігоря Мосійчука,  якого ГПУ звинувачувала в отриманні неправомірної вигоди, і навіть дав згоду на  затримання останнього і арешт. Зокрема, тодішній Генпрокурор Віктор Шокін з порушенням вимог КПК оприлюднив в сесійній залі ВР відеоматеріали, в яких особа, схожа на Мосійчука, пропонувала співбесіднику надати йому неправомірну вигоду, називала конкретні суми, які, нібито, слід заплатити за підготовку і внесення необхідних депутатських запитів та звернень. Але, це завідомо незаконне рішення про надання згоди на затримання, арешт і притягнення до кримінальної відповідальності пізніше скасував Вищий адміністративний суд, визнавши грубими процедурні порушення під час розгляду цього подання ГПУ у сесійній залі. І. Мосійчук був затриманий, взятий під варту, йому висувалась конкретна підозра, тобто він зазнав утисків його права на свободу та особисту недоторканність. Кінцеве рішення по даному кримінальному провадженні до сьогоднішнього дня не оприлюднене. Натомість Ігор Мосійчук веде активну діяльність як народний депутат і політик, а суспільство так і не дізналось, вчинив він кримінальне порушення чи ні, якщо ні, то яку відповідальність за порушення його конституційних  прав понесли відповідні службові і посадові особи ГПУ.

У тому ж 2015 році ВР дала згоду на зняття недоторканності з народного депутата Сергія Мельничука, якого ГПУ звинувачувала у створенні бандитського угрупування з підпорядкованих йому добровольців, бандитизмі та інших злочинах. Не дивлячись на інкримінування у вину останньому тяжких і навіть особливо тяжких злочинів, Генпрокуратура в цьому випадку чомусь не зверталася до парламенту з  проханням надати згоду на затримання та арешт такого народного обранця. Обвинувальний акт відносно С. Мельничука Генеральна прокуратура, начебто, передала до суду ще восени 2016 року, однак, кінцевого судового рішення по даному провадженню досі не прийнято, не виключено і в зв’язку з тим, що в ньому відсутні достатні докази вини цього народного депутата, і як наслідок в цьому випадку суспільству теж не відомо, чи вчинив названий парламентар інкриміновані йому такі суспільно небезпечні  злочини, чи ні.

Із народного депутата Сергія Клюєва парламент теж зняв недоторканність у 2015 році. ГПУ звинувачувала його в тому, що спільно із своїм братом – Андрієм Клюєвим, вони, начебто, незаконно заволоділи майном ВАТ «Завод напівпровідників» і домоглися обслуговування кредиту належного їм підприємства за бюджетні кошти. Більше того, із повідомлень у ЗМІ було відомо, що С. Клюєв оскаржував у судах відповідні подання Генпрокуратури, наголошуючи, що засідання профільного комітету відбулося з порушенням регламенту, бо на ньому не був присутній Генпрокурор та що у рішенні Регламентного комітету не було мотивувального висновку щодо визначення законності й обґрунтованості подання, а також законності одержання доказів його винуватості. Також С. Клюєв вказував, що подання стосовно нього розглянули з порушенням встановленого законом терміну – замість 7 днів розглядали 36! Наразі, санкції Євросоюзу з братів Клюєвих, начебто, зняті, а також вони виключені із списку розшукуваних в Інтерполі. Не дивлячись на тривалий час перебування даної справи в провадженні слідчих ГПУ, до цих пір будь-яких повідомлень про прийняття законного рішення по даній справі в ЗМІ не надходило. І тому, суспільство також не може зробити об’єктивний  висновок, чи були все-таки достатні підстави для кримінального переслідування даного парламентаря, чи ні. І якщо не було, тоді хто із посадових і службових осіб ГПУ повинен понести за це відповідальність.

У липні 2016 року Верховна Рада позбавила імунітету народного депутата Олександра Онищенка, якого НАБУ разом із САП звинувачували в організації злочинної схеми із підприємством «Укргазвидобування», що займається видобутком та реалізацією українських нафти та газу, і привласненні коштів в особливо великих розмірах.

Масове оприлюднення, особливо, на початковому етапі розслідування, матеріалів досудового провадження, в т. ч. і відкриті звинувачення, в першу чергу, керівниками НАБУ і САП цього  народного обранця у вчиненні різних, в тому числі і особливо тяжких злочинів, до визнання судом його вини у встановленому законом порядку, лише свідчить про грубе порушення очільниками антикорупційних органів його конституційних прав. Направлення до суду кількох кримінальних проваджень з угодами деяких учасників злочинів, інкримінованих О. Онищенку, про визнання особистої винуватості сьогодні вже не викликають довіри у експертного середовища, хіба що окрім «грантоїдів», які відверто, неприховано лобіюють інтереси НАБУ, тим більше, що оприлюднена в ЗМІ частина доказів вини Онищенка викликає об’єктивні сумніви, так як побудована на припущеннях, а визнання вини кимось із співробітників не може являтись доказом вини особи, яка не приймає участі в судовому засіданні. Таким чином, до теперішнього часу досудове розслідування відносно останнього, начебто, триває, а тому складається враження, що воно і надалі буде тривати, доки не буде забуте суспільством.

У грудні 2016 року Верховна Рада задовольнила подання Генпрокурора  про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Вадима Новинського, якого звинувачували у тому, що в 2013 році він, начебто, був причетний до незаконного позбавлення волі Олександра Драбинка – особистого помічника колишнього предстоятеля  УПЦ митрополита Володимира. Про безпідставність внесення цього подання до Верховної Ради України свідчив хоча б той факт, що після зняття депутатської недоторканності до цього часу (протягом 2-х років) В. Новинському навіть підозру не вручили, а відповідно і до суду обвинувальний акт досі не направили. Більше того, по проходженню такого тривалого часу до цих пір невідомо, яке прийнято кінцеве рішення за цим фактом: чи провадження вже закрите, чи можливо воно зупинене, чи триває досудове розслідування, якщо так, то по якій причині воно затягується по такій простій в доказуванні справі. А в цей же час названий парламентар успішно і активно продовжує виконувати свої депутатські повноваження. Про які тоді розумні терміни слідства можна говорити, а тим більше, про дотримання прав і свобод людини, якою являється і названий народний обранець, якого ще два роки тому назад звинуватили на сесії ВР у вчиненні кримінальних правопорушень?

За цей період варто пригадати і справу екс-нардепа Володимира Медяника, якого 6 серпня 2016 року в рамках розслідування кримінальної справи щодо колишнього керівника фракції Партії регіонів Олександра Єфремова було затримано Генпрокуратурою. Після цього суд за клопотанням прокуратури  навіть взяв під варту В. Медяника, правоохоронці помістили його в СІЗО СБУ, де він оголосив голодування та вимагав проведення одночасного допиту (очної ставки) зі свідками, на свідченнях яких СБУ побудувала звинувачення щодо нього. Надалі жоден із перерахованих  свідків не підтвердив висунутої підозри. Відео зі спільними допитами так званих «свідків» потрапило в інтернет, у результаті чого справа проти політика повністю «розвалилася». Згодом Генпрокурор Юрій Луценко заявив: якщо проти Медяника немає достатніх доказів, то той не буде притягуватися до кримінальної відповідальності і вийде на свободу. В подальшому, так і сталося: останній був звільнений із СІЗО, усі підозри з нього були зняті, а Генпрокуратура закрила щодо політика кримінальне провадження. На сьогодні відомо, що позов даного політика  про порушення його прав і свобод розглядається в Європейському суді з прав людини. Але, у експертів виникають закономірні запитання: хто повинен понести відповідальність за незаконне позбавлення цього громадянина особистої свободи і недоторканності та незаконне притягнення до кримінальної відповідальності?

Далі хотілося б наголосити, що саме 2017 рік виявився «рекордним» по кількості внесених Генеральною прокуратурою до Верховної Ради України подань про зняття депутатської недоторканності. І це, підкреслюю, в той період, коли очільником ГПУ став колишній  народний депутат Юрій Луценко, який до цього керував найбільшою пропрезидентською фракцією у парламенті і сам колись постраждав від незаконного кримінального переслідування. Разом з тим, саме після його неоднозначного (а точніше – навіть шкідливого для держави і суспільства) призначення на цю високу наглядову посаду припадає період найбільшої активності переслідувань народних депутатів. Так, зокрема, Ю. Луценком в 2117 році було направлене до ВР подання  про дачу згоди на притягнення народного депутата Євгена Дейдея  до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, хоча Регламентний комітет визнав аргументи Генеральної прокуратури недостатньо обґрунтованими, а висновки слідства про стрімке незаконне збагачення депутата – припущеннями. Проте, це не завадило назвати його з трибуни Верховної Ради навіть злочинцем, хоча народні обранці не підтримали на сесії подання Генпрокурора і не дали дозвіл на притягнення Дейдея до кримінальної відповідальності.

Аналогічна ситуація була із поданням Юрія Луценка на народних депутатів Андрія Лозового підозрюваного у несплаті податків, та Олеся Довгого, підозрюваного у зловживанні службовими обов’язками з метою незаконного відчуження земельних ділянок. Цікавим є те, що нинішній Генпрокурор так захопився використанням своїх виключних повноважень «милувати і карати»,  що навіть обіцяв Лозовому відкликати із ВР подання про зняття з нього депутатської недоторканності за умови сплати останнім усіх податків, що взагалі було з його боку не припустимим і не відповідало вимогам ні КПК, ні Закону «Про Регламент Верховної Ради України», ні Закону «Про прокуратуру». Не дивлячись на те, що на прохання самого О. Довгого дати згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності ВР прийняла рішення про задоволення цього подання, в подальшому кримінальне провадження відносно цього парламентаря було закрито САП за відсутності в його діях складу злочину. Яка доля кримінальних проваджень відносно народних депутатів Дейдея та Лозового, суспільству до цих пір не відомо.

Із народних депутатів Борислава Розенблата і Максима Полякова, яких НАБУ підозрювало у вимаганні неправомірної вигоди за лобіювання і розробку нових законопроектів  щодо легалізації видобутку бурштину в Україні, за поданням того ж Ю. Луценка також знімали недоторканність. Взагалі ця кримінальна справа набрала чималого суспільного розголосу, особливо після того, як детективи НАБУ і прокурори САП оприлюднили як у ВР, так і в ЗМІ, відео і аудіо-записи розмов названих нардепів і їх помічників, що було беззаперечним порушенням прав цих осіб і вимог кримінально-процесуального законодавства, а тим більше, коли очільники  НАБУ і САП повідомили про участь співробітників ФБР США у проведенні оперативно-розшукових заходів і НСРД відносно названих народних депутатів. Скандальним виглядало і розкриття участі у цих негласних розшукових діях співробітниці Антикорупційного бюро по імені Катерина, деякі дії якої у експертів теж викликали сумнів в частині відповідності вимогам Закону і були схожі на провокацію злочину, що в результаті взагалі ставить під сумнів всі докази, які були здобуті завдяки їй. Таким чином, по цій справі існує маса запитань до органів досудового розслідування, в т.ч. до Генпрокурора,  який активно підтримав ці подання про зняття депутатської недоторканності, навіть «розсипав» схвальні оцінки діям НАБУ по цій справі, тому і не дивно, що той же Б. Розенблат вже звернувся з відповідним позовом до Європейського суду з прав людини і експерти допускають цілком обґрунтовано, що цей позов, як мінімум частково, буде задоволеним. До речі, кінцевого рішення за результатами досудового розслідування по цій справі до сьогоднішнього дня не також відомо, що теж дає достатньо обґрунтованих підстав стверджувати про сумнівність судової перспективи притягнення цих нардепів до кримінальної відповідальності.

Наступним, з кого зняли недоторканість, був народний депутат Михайло Добкін, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем на посаді голови Харківської міської ради в інтересах третіх осіб і теж в частині, начебто, незаконного виділення земельних ділянок. Той же Генпрокурор у Верховній Раді наголошував, що ця справа дуже схожа із справою О. Довгого, а тому, виходячи із прийнятого у ній рішення про закриття провадження  відносно останнього за реабілітуючими обставинами, відповідно подібного результату слід чекати і у справі Добкіна.

Вже у цьому 2018 році Верховна Рада  зняла недоторканність з народних депутатів Євгена Бакуліна, якого підозрюють у привласненні та відмиванні коштів в особливо великих розмірах, та з Надії Савченко, яку підозрюють у змові з терористичною організацією «ДНР» у підготовці масштабного теракту в центрі Києва та держперевороту.

Треба відверто визнати, що і у цих справах не все звучало переконливо з вуст Ю. Луценка, особливо, що викликає сумніви у  експертів, то це застосування відносно народного депутата Н. Савченко НСРД без дозволу Верховної Ради, що в майбутньому стане достатньою підставою визнати такі докази недопустимими.

Більше того, нещодавно Юрій Луценко, так захопившись переслідуванням народних депутатів, що направив до Верховної Ради чергову «порцію»  подань про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності ще 4 народних депутатів: Олександра Вілкула, якого підозрюють у земельних махінаціях, Дмитра Колєснікова  – у зловживанні службовим становищем на посаді голови Агентства держмайна, Сергія Дунаєва – в декларуванні недостовірної інформації та Олександра Пономарьова – в перешкоджанні роботі журналістів. Але, після розгляду відповідних подань у Регламентному комітету ВР було вирішено повернути Генпрокурору названі подання для усунення недоліків.  При цьому, профільний комітет зазначив, що ГПУ не відповіла на уточнюючі запитання, в зв’язку з чим, члени Регламентного комітету «позбавлені можливості розглянути дані подання». Не є в цьому плані оригінальними і нові погрози чи обіцянки того ж Ю. Луценка направити восени ц. р. до ВР нові подання про притягнення і інших народних депутатів до кримінальної відповідальності, хоча, якщо говорити відверто, то навіть цей аналіз щодо законності внесених ним за 2 роки подань про позбавлення народних депутатів імунітету може стати достатньою підставою для висловлення йому недовіри з боку Верховної Ради.

Більше того, слідкуючи за самою процедурою розгляду у ВР подань Генпрокуратури на зняття недоторканності з народних депутатів, варто відзначити, що майже у всіх випадках парламентом, скоріше під тиском ззовні, не дотримувалися вимоги Регламенту Верховної Ради України, що сприяло правоохоронцям незаконно оприлюднювати матеріали досудового розслідування, в т.ч. і оперативно розшукових заходів та НДСР, які містили конфіденційну інформацію та дані, які ганьблять честь і гідність людини та громадянина, а також таємницю досудового слідства, а нерідко і без зняття з таких матеріалів грифу «таємно»; той ж Генеральний прокурор Ю. Луценко,  не дочекавшись вироку суду, демонстрував явну неповагу до закону та називав цих осіб злочинцями, Регламентний комітет, будучи зобов’язаним перевіряти законність здобутих доказів вини своїх колег, не реагував на те, що по цих кримінальних провадженнях проводились слідчі дії та НСРД з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства (зокрема, документування дій декого із названих народних депутатів, згоду на що ВР не давала), в зв’язку з чим, вони не можуть бути використані в суді як докази, і т.д. Як результат, навіть на сьогоднішній день жодного народного депутата, з якого таким чином було знято депутатську недоторканність, не засуджено судом і не визнано винним у вчиненні будь-яких злочинів; відносно деяких із них кримінальні провадження вже закриті і вони фактично є реабілітованими, а по більшості названих вище справ до цього часу так і не прийнято будь-якого рішення  в силу різних причин. Складається враження, що жодний із названих народних депутатів так і не буде притягнутий до кримінальної відповідальності.

Підсумовуючи викладене вище, можна ще раз зробити невтішний висновок про наявність бажання у влади саме шляхом скасування депутатської недоторканності посилити вплив на Верховну Раду, зробити її більш «слухняною» та «зговірливою». А якби ж наш Президент був послідовний і такий «щирий» у своїх намірах і деклараціях, то тоді б одночасно із обмеженням недоторканності суддів, яких тепер не тільки можна притягувати до кримінальної відповідальності без будь-якої згоди Верховної Ради чи Вищої Ради правосуддя, а навіть і затримувати на місці вчинення злочину, та позбавленням повної недоторканності народних депутатів, проініціював би і зняття недоторканності із себе. Але, таких планів і бажань у нього немає, адже при такому об’ємі власних повноважень він матиме необмежений вплив не тільки на судову, але і на законодавчу владу (що вигідно для нього), що є неприпустимим і порушує конституційний принцип стримувань і противаг в системі розподілу державної влади.

Тому, складно не погодитись з думкою дуже поважного в юридичному середовищі судді  Конституційного Суду України, доктора юридичних наук Миколи Мельника стосовно висновку цього Високого суду у справі за конституційним зверненням Верховної Ради щодо відповідності законопроекту, ініційованого Президентом України, про внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканності (далі мовою оригіналу):

– «Скасування конституційно-правових засобів захисту парламентарів,  а відтак посилення залежності парламенту, істотно ускладнить забезпечення реалізації вказаного принципу поділу державної влади, фактично зруйнує конституційну систему стримувань і противаг, створить додаткові передумови для узурпації влади».

Ще більше показовим, в разі повного скасування депутатської недоторканності, є наступний висновок М. Мельника:

  • «У такому випадку Верховна Рада  не зможе виконувати свої конституційні функції, в тому числі і в частині забезпечення прав та свобод людини (ст. 3 Конституції України)».

В своїй окремій думці до цього рішення оновленого вже нинішнім Президентом Конституційного Суду цей поважний суддя  також відзначив, що відсутність належних конституційно-правових гарантій діяльності народного депутата України може призвести  також до порушення конституційних засад, на яких ґрунтується суспільне життя в Україні, як от здійснення народом влади через органи державної влади, політична та ідеологічна багатомандатність, а також права громадян брати участь в управлінні державними справами ( ч. 2 ст. 5, ч. 1 ст. 15, ч. 1 с. 38, Конституції України).

Виходячи із вказаного вище, мабуть,  саме з метою узурпації влади і діє наш нинішній Президент і підпорядкована йому частина народних депутатів, які ініціюють таке питання  та Генпрокуратура на чолі із професійним політиком Ю. Луценко, який і організував протягом нетривалого перебування на своїй посаді, масове позбавлення народних депутатів депутатської недоторканності, як правило, без будь-яких правових підстав. Зверніть увагу і на ту обставину, що саме Ю. Луценко за два роки роботи направив до Верховної Ради  як мінімум 12 подань про зняття депутатської недоторканності, в той час як його троє попередників всі разом – не більше 6 чи 7 (точних даних не маю).

Виходячи із того, яким чином правоохоронні органи на чолі із нинішнім Генпрокурором забезпечують дотримання передбачених Основним Законом вимог та прав і свобод народних обранців, Ви тільки уявіть, яке відношення у нинішніх правоохоронців до прав і свобод простих незахищених громадян, в яких, тим більше, такого імунітету немає? Про це детальніше згодом.

НАПРОШУЮТЬСЯ ЛИШЕ ОДНІ СЛОВА «ЩО ПОСІЄШ, ТО І ЗБЕРЕШ. ЩО ЗБЕРЕШ, ТО І ЗМОЛОТИШ». ЗА ВСЕ ПОТРІБНО БУДЕ РАНО ЧИ ПІЗНО ВІДПОВІДАТИ І ПЕРЕД СУСПІЛЬСТВОМ, І ПЕРЕД НОВОЮ ВЛАДОЮ, І ПЕРЕД ЛЮДЬМИ, ЧИЇ ПРАВА ТА СВОБОДИ БУЛИ ПОРУШЕНІ.

politica.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Верховна Рада в четвер, 5 липня, підтримала правки депутата Олега Кришина № 155 та 166 щодо внесення вагонів-зерновозів у перелік сільгосптехніки, при закупівлі якої агровиробники отримують компенсацію.

Про це повідомляє ЕП.

Розмір компенсації не може перевищувати 30% вартості закуплених зерновозів.

“Існує державна програма підтримки вітчизняного машинобудування в АПК. На цю програму у нас бюджеті виділено 945 млн грн. Все, що виробляється в Україні з локалізацією не менше 60% (трактори, сівалки), підпадає під цю програму”, – пояснив в коментарі ЕП Олег Кришин.

За його словами, значна частина коштів у рамках програми не використовується.

“Що ми цими правками зробили? Ми зерновозам дали статус, який дозволяє їм брати участь у цій програмі. Ми говоримо: разом з вітчизняними сівалками можна замовити зерновоз і отримати компенсацію за цією держпрограмою”, – сказав депутат.

Він уточнив, що правки стосуються двох заводів – Крюківського вагонобудівного заводу і Дніпровагонмашу.

Відповідно до даних Мінагрополітики, з початку 2018 року 1130 сільгоспвиробників взяло участь в програмі 25-відсоткової компенсації вартості сільгосптехніки на 112 млн гривень.

Всього у 2018 році на зазначену програму виділено 945 млн гривень.

Раніше повідомлялося, що “Укрзалізниця” веде переговори з одним з міжнародних банків по залученню кредиту для будівництва зерновозів.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Председатель Союза юристов Украины, трижды Генеральный прокурор Украины Святослав Пискун в эксклюзивном интервью журналу Persona.Top рассказал, почему Украиной управляют кланово-олигархические преступные группировки, а генеральные прокуроры вынуждены смотреть сквозь пальцы на совершаемый ими произвол.

Наш собеседник пояснил, почему многие законы в Украине необходимо отменить через Конституционный Суд как неконституционные.

Только тогда, по его мнению, в нашей стране можно будет остановить массовое воровство, а также узурпацию власти определенными государственными чиновниками.

– Вы единственный в истории Украины, кто занимал трижды должность Генерального прокурора (2002—2003, 2004—2005 и 2007 гг.). Вступите ли в четвертый раз в одну и ту же реку?

– Сам по себе конфуз произошел дважды – я не вышел из реки, но просто погрузился в неё так глубоко, что чуть не утонул (смеется– Авт.), поскольку меня не выпустили из нее так, как следует по закону. Дважды Президент издавал указ об освобождении меня от должности без согласия Верховной Рады, что категорически противоречит Конституции Украины.

Оба раза беспощадная мощь президентской власти заключалась в том, что после издания этих указов, грубо нарушающих законы и Конституцию Украины, меня не пускали в рабочий кабинет.

С учетом того, что происходило в нашей стране, я могу снова восстановиться в должности Генпрокурора по решению суда, даже минуя исковую давность. Но сейчас этого делать не собираюсь, поэтому и не войду таким же образом в ту же реку…

– Скажите, убийство Георгия Гонгадзе и Павла Шеремета в нашей стране – это звенья одной цепи? Мог бы в Украине сидеть за решеткой Леонид Кучма – ваш патрон – за возможный заказ убийства Георгия Гонгадзе? Кто заказчик?

– При политически независимом Генеральном прокуроре должен быть наказан любой гражданин, который совершил преступление. Но, как показывает наша практика, политическая команда, в которой находится Генпрокурор, не всегда действует в рамках закона. Прокурор в Украине вынужден смотреть сквозь пальцы на те нарушения и преступления, которые совершаются членами его политической команды, но зато очень пристально рассматривать то, что делают его политические оппоненты.

Это нонсенс, но он – ставленник политической партии, а политика и надзор за соблюдением законов – это две несовместимые вещи.

Убийство Гонгадзе раскрыла моя команда. Следствие и суд должны установить всех фигурантов этого дела. Когда это случится – основной вопрос, упирающийся в независимость правоохранительной системы.

– При каждой смене власти топ-чиновники, силовики выходят сухими из воды. Их не сажают за злоупотребления, хищения и другие должностные преступления. Вообще за 27 лет из высшего эшелона власти никто особо ни за что не привлечен. Когда в Украине начнут рубить руку, давать пожизненное, применять высшую меру, – моментально все изменится. Почему этого не происходит?

– Моя команда в свое время попыталась переломить практику избирательного применения закона: друзьям – все, врагам – закон. У нас это не получилось. Мы пытались и задерживать, и арестовывать, и привлекать к ответственности сильных мира сего. Заканчивалось все тем, что очередной Президент снимал меня с должности. А дела закрывались следующим Генеральным прокурором. И эти люди оставались безнаказанными.

Это связано с тем, что в Украине каждый раз к власти приходит кланово-олигархическая криминальная система, которая диктует Президенту, Премьер-министру, парламенту, Генеральному прокурору правила поведения. Не всегда эти правила соответствуют Конституции, зато они полностью удовлетворяют эту систему. И, по большому счету, они имеют право диктовать, т. к. они профинансировали избрание Президента. И, как говорится, кто платит, тот и заказывает музыку. Выборы Президента в Украине обходятся победившему кандидату примерно в 500-600 млн долларов. У меня вопрос: какой фонд может предложить такую сумму? Только тот, в который сбросились сильные мира сего. Отсюда и переформатирование парламента, и принятие законов под контролем экономической программы отдельных лиц, и безмерные кредиты от европейских партнёров – и разбазаривание этих кредитов в пользу тех, кто финансировал выборы.

– Хочу понять, где корень зла. Я убежден в том, что основная проблема в том, что масса украинцев или находится на крючке, или из-за банального страха каждый молчит о том, что его начальник, депутат, глава полиции, губернатор, мэр, министр, Премьер-министр, Президент ворует. Украинцы или раболепствуют и прислуживают, или боятся репрессий, боятся, что останутся без куска хлеба, если выступят против системы. Можно ли разорвать этот порочный круг?

– Необходимо отделить бизнес от власти. Это приведет к тому, что кланово-олигархическая система лишится своей поддержки в правоохранительных органах. При нормальной, «человеческой» зарплате, наличии профессионалов, мотивации карьерного роста правоохранители легко могут открутить голову вот этой гидре – коррупции, хищениям, злоупотреблениям.

Но в этом не заинтересована власть. Добираясь до бюджета, распределения денежных потоков, создавая свои, преданные именно этой власти правоохранительные структуры, она защищает себя от любых нежелательных «включений» со стороны. Имеем соответствующие назначения на ключевые должности по принципу круговой поруки, при этом каждый раз у нас внедряется судебная реформа. Это делал каждый Президент Украины. Это не реформа для людей – человека в ней нет. Цель другая: поставить своих судей и прокуроров, обеспечить себе безнаказанную и спокойную жизнь во власти. И, самое главное, – сытую жизнь после нее.

– Здесь есть, по всей видимости, и манипуляторная часть – показать избирателям, что реформы якобы проводятся. Так?

– (Смеется. – Авт.) Можно даже и не имитировать, а только рассказывать…

– И все же – что еще нужно сделать, чтобы вырваться из этого круга?

– (Смеется – Авт.) Если бы я точно, в деталях, знал, как это сделать, поверьте мне, я бы здесь не сидел, а находился бы на другой должности…

Вот что главное: этот круг разрывается возвращением к устоям государства, которые были прописаны в Декларации о независимости и государственном суверенитете 1991 года, которую поддержали на референдуме 97% украинцев, и закреплены Конституцией в 1996 году.

Как тогда мне говорили члены Венецианской комиссии, эта Конституция была образцом конституции демократического государства в Европе. К слову, в ней было написано, что Генеральный прокурор является лицом, которое осуществляет наивысший надзор за законностью в государстве.

На сегодняшний день это право у Генерального прокурора отобрали президенты и их депутаты. И Европа против этого не возражала. А они спросили у людей, имеют ли они право отбирать у государственной службы полномочия, которые ей дал народ на референдуме 91-го года?

Каждый Президент и каждая власть «отщипнули» себе от суверенитета всего народа Украины и от государства кусок для усиления своей власти. Поэтому все изменения, внесенные в Конституцию после 96-го года, нужно отменить через Конституционный Суд.

– А такое возможно при смене власти в Украине?

– Это было бы возможно, если бы в Украине существовал Конституционный Суд и не было бы позволено изменять основы государственности. Но поскольку каждый Конституционный Суд является «ручным», то он и выносит решения, выгодные для той власти, которая влияет на него. Кстати, у нас недавно избрали нового Председателя Конституционного Суда, и я очень надеюсь на более активную его деятельность.

– В Украине задекларировано движение к парламентско-президентской республике, чего упорно не происходит, а вся власть сосредоточена в руках Президента и преступной олигархической системы. В чем загвоздка?

– В Конституции 96-го года имело место четкое разделение полномочий всех ветвей власти – законодательной, исполнительной, судебной. Так и должно быть в цивилизованной стране! Однако несовершенное законодательство о выборах, о назначении высших должностных лиц в правоохранительной и надзорной системе привело к деградации самого понятия разделения власти. Украинский парламент каждый раз почему-то добровольно передает свои полномочия Президенту – потому что Президент формирует этот парламент, а должно быть наоборот. К величайшему позору, у нас до сих пор нет Закона «О Президенте» и «Об импичменте», которые не позволяли бы ему узурпировать власть.

– Охарактеризуйте, пожалуйста, нынешний состав Верховной Рады.

– Пусть на меня депутаты не обижаются, но такого в этой стране еще не было. Нет ни одной следственной комиссии Верховной Рады, потому что до сих пор не принят Закон «О следственных комиссиях». У нас что – нет повода для расследований? В государстве не работает счетная палата, которая обязана следить за деньгами, используемыми в бюджете. Вы можете себе представить страну, в которой расходуются сотни миллиардов, и никто не контролирует их?! Мы создали страну, в которой комфортно себя чувствуют воры и негодяи, а честные и трудолюбивые граждане – наоборот, некомфортно. Неужели украинцы самые тупые в этом мире? Считаю, что это великий народ. Но почему-то власть каждый раз подло обманывает, а народ молчит!..

– Чем для вас является Революция Достоинства? Если бы вы знали, что произойдёт аннексия Крыма, начнётся кровавая бойня на Донбассе, на которой Президент и другие будут зарабатывать, а гривня рухнет в три раза, то поддержали бы Майдан?

– Единственный Майдан, который я поддерживал и активно в нем участвовал, – это Оранжевая революция. Во-первых, она была мирной. Во-вторых, провозглашенные лозунги носили демократический характер – отделение власти от бизнеса, доступность к честному правосудию граждан… Да, этого, увы, не произошло, но в центре всего этого был человек.

Почему-то по своей наивности я полагал, что пришедшие на фоне этой революции при такой активной помощи Европы и запредельном доверии людей будут выполнять то, что провозглашалось на Майдане. Но когда народ увидел, что начались войны олигархических кланов, перешедшие в непримиримое противостояние внутри «помаранчевой» команды, то стал понимать: происходит что-то не то… Средства массовой информации подавали людям то, что они хотели услышать, но когда они шли и голосовали, то получали противоположный результат.

А далее к власти пришли «Регионы» – не потому, что Янукович был лучше, а потому что для украинцев это была альтернатива поправшему идеалы Майдана Виктору Ющенко.

– И «Регионы» в итоге обманули, и Порошенко сейчас обманывает – потому что избирателей филигранно обманывают, очень изворотливо… Так?

– Да, обманывают очень тонко, используя миллиарды для раздувания нужных информационных поводов на подконтрольных телевизионных шоу… Очень большую роль в обмане играют украинские медиа.

– Здесь детальнее, пожалуйста…

– Охарактеризую жизнь медиа-холдингов Украины за 27 лет так: ни слова правды и откровенная ложь за хорошие деньги!

– Я принимаю эти слова, потому что основная масса журналистов подконтрольна какой-либо олигархической преступной группе. Хотя нужно признать, что в эфире ряда телеканалов сейчас немного меняется полемика – известные персоны высказывают альтернативное мнение о геополитике, об экономике. Но четыре года назад все экзальтированно орали, что украинцев ожидают европейские зарплаты в 2000 евро и пенсии в 400 евро, качественная медицина и образование – не отдавая себе отчета в том, что при отсутствии производства товаров с добавленной стоимостью этого никак не может произойти. А вот сейчас заявляют о каком-то росте ВВП в 3-5% (скорее всего – номинальном, а не реальном), при этом умалчивая, что за эти четыре года Украина «провалилась» на все 50%. Как ведь цинично врали и врут!..

– Они врут настолько, насколько им позволяют это делать. А раз позволяют, то почему не врать? Есть такое «приблатненное» выражение – «пипл хавает». А поскольку «пипл хавает», то власть предпочитает подбрасывать ему эту «хавалку». И самое печальное, что как только некоторые СМИ начинают давать альтернативные точки зрения, то они сразу попадают под асфальтный каток. Результат – отрезанные журналистские головы, журналисты, взорванные в автомобилях и расстрелянные возле подъезда своего дома. Это Гонгадзе, Бузина, Шеремет.

– Что можно ответить тем, кто заявляет, что в 2014 году произошёл антиконституционный вооруженный переворот?

– Каждое действие может иметь оценочное суждение. Для одних это может быть переворот, для других – революция. В тот момент для большего количества граждан это была Революция Достоинства. Давайте спросим у них еще через пять лет – возможно, они изменят мнение. Плохо, когда при этом всем дается не правовая, а эмоционально-субъективная оценка.

Считаю, что всякая власть должна меняться без насилия – демократическим путем, на выборах. Почему так произошло во время Революции Достоинства? Возможно, это спровоцировали расстрелы на Майдане. Вопрос – кто стрелял в Небесную сотню? Когда этому дадут правовую оценку и будет вынесено судебное решение, тогда станет понятно – был это государственный переворот или же Революция Достоинства.

Думаю, что полная картина событий на Майдане никем до сих пор не восстановлена. Существуют противоречивые показания, экспертизы, которые не дополняют друг друга, а дают повод для назначения повторных и комплексных экспертиз. Это дело недорасследовано, и я начинаю убеждаться в том, что нынешним политикам невыгодно его дорасследовать, дабы не обнулить свой и так невысокий рейтинг. И мои сомнения в этом подтверждает то, что никто из иностранных специалистов не привлечен к расследованию дел по расстрелу Майдана.

– Готовят ли они в связи с этим чемоданы денег, чтобы откупиться?

– Да, я уверен, что они будут откупаться.

– Кто должен сесть в тюрьму за сдачу Крыма без единого выстрела? Мог ли тогдашний и. о. Президента Турчинов получить несколько миллионов долларов за это?

– Чтобы ответить на этот вопрос, правильно было бы создать следственную комиссию в Верховной Раде. Депутаты, а затем следователи должны определиться, что произошло с Крымом, а далее и с Донбассом. А суду надлежит поставить точку: либо это была воля всего народа Украины (в чем я очень сильно сомневаюсь), либо же это была воля отдельных государственных служащих, которые выполнили свои должностные функции (либо нет). Без правовой оценки этот вопрос всегда будет предметом спекуляций…

– Кто виноват больше всего в расколе Украины по культурным, языковым, историческим признакам? Россия, страны Европы, США? Ведь на территории нашего государства весь период независимости всегда орудовали представители спецслужб этих стран со своими задачами, влияя на все процессы…

– Действительно, Украина интересна всему миру как государство в центре Европы. Вместе с тем это государство, в котором очень сильно разрушена экономика и взаимоотношения между людьми, и с каждым годом эти отношения ухудшаются. Казалось бы, война должна была объединить людей – за единую Украину. Но военные действия, наоборот, еще больше разъединили нас.

Думаю, что разъединяются не люди, это умышленно делают политики, потому что еще древние римляне говорили: разделяй и властвуй! По теории римлян, которые таким образом завоевали мир, если вы хотите поссорить два народа, нужно убить кровных родственников и забрать землю. И эти народы никогда не помирятся. Видимо, наши политики прочитали старые римские книги – они сделали так, что у нас и родственников убивают, и землю забирают. Конечно, мира теперь с нашими соседями не будет. Хорошо это или плохо для Украины? Очень плохо! Потому что все цивилизованные страны нацелены на созидание, двигаются в XXII век – век высочайших технологий, улучшения социальных условий, а Украина не может нарастить 2% ВВП.

А теперь скажите, почему заочно судят только Виктора Януковича? Почему не судят Захарченко и Плотницкого, судей, прокуроров, следователей, которые вершат «правосудие» от имени фейковых «ДНР» и «ЛНР»? В принятом законе о реинтеграции Донбасса, к слову, уже нет таких понятий, как «ДНР» и «ЛНР». Почему у нас до сих пор работает избирательное право? Почему мы не видим расследований и судов, на которых узнаем правду о том, кто сдал Донбасс? Кто помешал нашей власти своевременно выехать и провести открытое заседание Кабинета Министров Украины и Верховной Рады, встречи с жителями Донецка и Луганска в тот период, когда эти территории еще находились под контролем украинской власти?

Кто помешал нашей власти провести полноценную разъяснительную, профилактическую работу с людьми, которые еще думали, в какую сторону им идти и еще не были до конца охмурены российской пропагандой? Этот вопрос пустили на самотек – вот они и откололись. Победила российская пропаганда. Но как это могло произойти на нашей территории?

– Есть ли здесь признаки статьи Уголовного кодекса «Государственная измена»?

– Я бы так вопрос не ставил. Но в том, что это халатность высших должностных лиц, сомнения нет.

– В Давосе Президент назвал прошлую осень осенью реформ. О каких реформах идет речь? Кстати, сейчас президентской Администрацией и правительством начал распространяться рекламный посыл о том, что украинцев ожидает весна и лето реформ. Что вы на это скажете?

– Какую реформу вы бы ни взяли, она не просто не доделана, она «перешита» – со старыми дырами и заплатками, являясь абсолютно нефункциональной. Слава Богу, что не до всех отраслей еще дошло реформирование. А если возьмутся, например, еще и за транспорт, тогда вообще не на чем будет на работу доехать.

Сейчас слово «реформа» вызывает у людей не надежду на улучшение, а опасение, что перестанет функционировать последующая отрасль. Поэтому я призываю правительство остановиться на том, что еще не доделано, и доделать то, что обещали.

Что вышло с реформами суда, который реформировали три года (третий раз третьим Президентом)? В результате мы получаем от наших партнеров из Европы ультиматум, что ничего толком не выполнено. Посмотрите, кого уволили и кто пришел?! На место профессионалов и честных людей (пусть их было совсем немного) пришли те, кто не имеет вообще опыта судебной практики и кто может быть даже не юристом.

– В своё время вице-президент России Александр Руцкой открыл «войну компроматов», угрожая одиннадцатью чемоданами оных своим противникам, в том числе президенту Борису Ельцину. Вы наверняка посвящены в «чемоданное» коррупционное оружие. При этом известно, что некоторое количество «чемоданов» периодически сжигается в печах ГПУ, МВД, СБУ (в своё время получило огласку уничтожение документов главой СБУ Александром Турчиновым и его заместителем Андреем Кожемякиным). Это оружие действительно существует? И способно ли оно отправить человека не только в отставку, но и в мир иной?

– Не каждый чемодан с бумагами является чемоданом с компроматом. На каждый компромат есть срок давности. Бывает, что через 10-15 лет он не интересен, если это не касается государственного суверенитета или действий, которые повлекли большие жертвы – например, преступления нацистов.

Компромат – это зафиксированные факты, которые могут стать основой для привлечения должностного лица либо простого гражданина к уголовной ответственности. Станут ли основой для привлечения к ответственности документы, которые однозначно будут выплеснуты наружу (например, на тему, кто действительно расстрелял Небесную сотню), зависит от фактического содержания этих документов, от профессионализма изучающих эти материалы, от политической воли власть имущих. Если одной из трех составляющих не будет, то любые чемоданы останутся чемоданами.

Люди, которые располагают компрометирующими материалами в отношении руководства государства, подвергаются большой опасности физического устранения, так как это единственный способ закрыть им рот и спрятать концы в воду.

– Чего стоит ожидать в преддверии президентских выборов в этом ключе?

– В Украине отсутствует уголовная ответственность за клевету. Можно оклеветать любого, а затем в рамках гражданского иска извиниться и уплатить штраф. С одной стороны, это хорошо, потому что не будут сажать неугодных журналистов. С другой – откровенная клевета от фейковых персонажей может повлечь за собой тяжкие последствия, утрату имиджа, разрыв с семьей, болезнь, смерть. Но это же никого не интересует. У нас настолько отсталое и нецивилизованное государство, что оно даже не в состоянии урегулировать ответственность за клевету. Это парадокс! Сами политики от этого страдают, и сами боятся это урегулировать – потому что каждый замазан с ног до головы, и он боится, что этот компромат будет вылит на него.

– На защиту Президента Украины мобилизованы Конституция, специальные законы, силовые структуры и спецслужбы. Во время «кольчужного скандала» на защиту Леонида Кучмы выступила юридическая компания Виктора Медведчука, которая профессионально «отмазала» (спасла международную репутацию) Президента. Сегодня мы наблюдаем за скандалами в окружении Петра Порошенко, грызню Генпрокурора Луценко и министра Авакова, невмешательство Турчинова, «оцепенение» (или «столбняк») Полторака, которые, похоже, начались с «базарных» выяснений отношений дуэта Саакашвили – Аваков. 

Как вы считаете, это – лучшие черты демократического, свободного развития власти и общества или отсутствие элементарных норм права, культуры, воспитания и этики? Как на фоне Украины выглядят «узурпаторы» Александр Лукашенко, Нурсултан Назарбаев, Ильхам Алиев? Какую память о себе оставят первые лица государств постсоветского пространства?

– У большинства украинских политиков, которые сегодня у власти, есть большой недостаток. Они по-прежнему остаются революционерами: в душе, в мыслях, поступках, забыв о том, что революция давно закончилась. Но никто из них так и не стал государственным мужем. Государственник намного ценнее для страны, чем революционер.

Конечно, плохо, когда государством управляют временщики, оставляя за собой шлейф нерешенных проблем, ослабляющих это государство.

– Подходит к финалу президентский срок Петра Порошенко. Каждый Президент Украины запомнился своими обещаниями. И вопрос не об их выполнении, а о доверии. Как вы считаете, украинский народ изберет Петра Порошенко на новые пять лет или нет?

– Абсолютно не удивлюсь, если украинский народ изберет Порошенко еще раз. При существующем уровне промывания мозгов и системе выборных манипуляций Президентом может стать любой гражданин, который правильно использует медиа-ресурсы и финансы. Я уверен, что если Порошенко захочет еще раз стать Президентом и приложит к этому максимум «усилий», то он им станет.

Автор: Артем Фляжников

Фото: Дмитрий Бургела

persona.top


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

З моменту проголошення незалежності України минуло двадцять сім років, впродовж яких ідея національної державності набула реального змісту та конкретного спрямування. 

Коли українська держава обрала курс на побудову демократичного суспільства, найголовнішим із своїх завдань визначила постійне зміцнення правопорядку та законності, захист інтересів суспільства та особистості вцілому, від порушень норм права.

Починаючи з 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР проголосила створення незалежної самостійної української держави — України. З того часу, почалась активна боротьба за створення правової бази України.

Верховною Радою 5 листопада 1991 року приймається Закон України «Про прокуратуру», за допомогою цього закону на сьогоднішній день визначені основні завдання, функції, та повноваження органів прокуратури.

Згідно Закону України «Про прокуратуру», виходячи із встановленої системи органів прокуратури, її очолює Генеральний прокурор України.

Для прикладу, у статті 5 Закону, там чітко прописані основні функції, які виконує прокуратура:

  1. 1) нагляд за додержанням законів усіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами;
  2. 2) нагляд за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю та іншими правопорушеннями і розслідують діяння, що містять ознаки злочину;
  3. 3) розслідування діянь, що містять ознаки злочину;
  4. 4) підтримання державного обвинувачення, участь у розгляді в судах кримінальних, цивільних справ і справ про адміністративні правопорушення і господарських спорів у арбітражних судах;
  5. 5) нагляд за виконанням законів у місцях попереднього ув’язнення, при виконанні покарань і застосуванні інших заходів примусового характеру, які призначаються судом;
  6. 6) нагляд за додержанням законів у Збройних силах і органах Служби національної безпеки України.
    Крім вказаних функцій, у Законі визначається, що на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені законами України.

Якщо, брати Конституцію України, яка була прийнята Верховною Радою від 28 червня 1996 року, передбачено ряд положень про прокуратуру. Так, для прикладу статті 121-123 Конституції України визначають прокуратуру як єдину систему, її основні функції, окремо прописано порядок призначення і звільнення Генерального прокурора, та строк його повноважень. З урахуванням вимог Конституції Верховною Радою України були внесені відповідні зміни до Закону “Про прокуратуру”.

Ст. 5 Закону “Про прокуратуру” визначає функції, які цілком відповідають функціям, передбаченим ст. 121 Конституції України, а саме:

  1. 1) підтримання державного обвинувачення в суді;
  2. 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом;
  3. 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство;
  4. 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Стосовно, Перехідних положень Конституції України передбачається, що прокуратура продовжує виконання відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства – до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів, щодо контролю за додержанням законів, і до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.
До Закону України «Про прокуратуру», від 12 липня 2001 року додається ще одна функція яку повинна виконувати прокуратура, а саме: координація діяльності, щодо боротьби зі злочинністю.

Закон України “Про прокуратуру” чітко визначає завдання прокурорського нагляду за додержанням законів, принципи організації та діяльності прокуратури, Гарантії її незалежності в здійсненні повноважень та ін.

Слід зазначити, що передбачений Конституцією України (ст. 122) порядок звільнення з посади Генерального прокурора України не сприяє поліпшенню діяльності всієї прокурорської системи. Звільнити Генерального прокурора з посади може Президент України, а Верховна Рада України – висловити йому недовіру, що має наслідком його відставку з посади. Якщо, говорити про Закон, в ньому не передбачено механізму взаємних стримувань і противаг, і це приводить до того, що Генеральний прокурор, займаючи таку важливу державну посаду, не може впевнено виконувати свої службові обов’язки, організовувати систему органів прокуратури й управляти нею, та її перспективно розвивати. Наслідки таких законодавчих «упущень» є постійна зміна Генеральних прокурорів України.

За роки самої незалежності України, з 1991 до 2003 роки, на посаді Генерального прокурора вже змінилося сім осіб.

Зміна Генеральних прокурорів, тягне за собою зміну прокурорів областей, міст і районів, що негативно впливає на діяльність органів прокуратури України.

В Україні наразі триває процес реформування органів прокуратури. Він зобовязаний здійснюватися з урахуванням умов, що склались у державі в галузі забезпечення законності, захисту прав і свобод громадян, інтересів самої держави.

Беручи, до уваги той факт, що деякі “реформатори-стратеги” намагаються віднести прокуратуру до однієї з гілок влади, не беручи до уваги того, що за 27 років незалежності України вона переконливо довела спроможність ефективно та самостійно виконувати свої функції, співпрацювати згідно закону з будь-якою гілкою влади.

В головному Законі України, закріплено права, свободи й обов’язки людини та громадянина, які відповідають сучасним міжнародним стандартам, але не мають детальних гарантій для їх реалізації. Це, і є вимогою для органів прокуратури значно ефективніше захищати конституційні права і свободи громадян України. У наглядовій діяльності органів прокуратури одним із головних завдань повинен бути захист гарантованих Конституцією України прав і свобод громадян.

На сьогодні, сучасна держава потребує встановлення і зміцнення режиму законності, та підтримання прав людини та громадянина.

Автор: Ігор Мізрах

ПРОКУРОРСКАЯ ПРАВДА


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

ПРОШУ РЕПОСТ !!!!!!!!!!!!!!!!!!

Вот так с хлебом-солью встретили 53-ю механизированную бригаду на Гончаровском полигоне….Я,конечно, понимаю – погода,снег растаял и все такое…НО…

У меня вопрос : РЕБЯТА,ВЫ ТАМ ЧАСОМ НЕ ОХРЕНЕЛИ В СВОЕМ МИНИСТЕРСТВЕ ОБОРОНЫ И ВЕРХОВНОЙ РАДЕ ????????

Posted by Maryna Volodymyrivna Anoshkina on Dienstag, 30. Januar 2018

Или кто там главный по таким интимным вопросам, как благоустройство полигонов для защитников страны????
КАК можно ТАК не уважать людей ??? ЧТО это за бардак??? КТО ДАЛ ВАМ ПРАВО ТАК БЕССОВЕСТНО ОТНОСИТЬСЯ К НАШИМ МУЖЬЯМ ????

Фото Maryna Volodymyrivna Anoshkina.

Фото Maryna Volodymyrivna Anoshkina.

Фото Maryna Volodymyrivna Anoshkina.

Фото Maryna Volodymyrivna Anoshkina.

Фото Maryna Volodymyrivna Anoshkina.

Фото Maryna Volodymyrivna Anoshkina.

Фото Maryna Volodymyrivna Anoshkina.

Фото Maryna Volodymyrivna Anoshkina.

Фото Maryna Volodymyrivna Anoshkina.

Фото Maryna Volodymyrivna Anoshkina.

Фото Maryna Volodymyrivna Anoshkina.

Мало того,что они двое суток тряслись по морозу в старом долбаном ПАЗике без обогрева ,так тут еще сюрприз!!!!!
Это не полигон – это ВЕНЕЦИЯ!!!! Рваные палатки и воды по колено – так вы цените тех,кто защищает ваши задницы пока вы сидите в теплых кабинетах? Да за те деньги,которые украинцы отчисляли на “нужды армии” можно все полигоны Украины асфальтом уложить,с разметкой и тротуарами,выложенными плиткой. Вы им доплачивать должны за вредность,а не вычитать деньги из зарплаты за “суворі догани” , которые непонятно кто и непонятно за что постоянно лепит без разбора…. Вы должны им зарплату ПОДНИМАТЬ и молиться ,чтоб их терпение не лопнуло в один прекрасный день.

ИМЕЙТЕ СОВЕСТЬ,ГОСПОДА ВЫСОКИЕ ЧИНОВНИКИ !!!!!

ХОТЯ….ОТКУДА У ВАС СОВЕСТЬ??????

СЛАВА УКРАИНЕ !!!!!!

Maryna Volodymyrivna Anoshkina


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Я ще раз уважно подивився на так звану “спецоперацію” по розгону наметового майданчика біля Верховної Ради України, вищого законодавчого органу держави. Перед очима стоять українці на колінах…

Я дивився багато кінохроніки періоду Другої світової війни, але я не бачив, щоб регулярні війська Вермахту, Люфтваффе ставили людей на коліна… Більшої ганьби після революції Гідності, – годі було чекати! Мені, особисто, цей майданчик заважав, тому, що це центр культурної, духовної, історичної спадщини моєї столиці. Він заважав міському транспотру, але! влада, яка не вміє домовлятися зі своїм народом, стає владою для влади! Влада – це слуга народу! Але, слуга, ніколи не вдарить свого господаря, який його одягає і кормить. Чи потрібна мені така влада? Мені така влада, яка зробили Путіну подарунок – картинку напередодні його виборів – не потрібна! І ще. Я дуже хотів би почути звіт влади, яка щомісяця стягує з мене гроші т.з. воєнний збір: куди і на що ці гроші йдуть? Якщо на лінію оборони – не заперечую! Якщо на утримання Національної гвардії, яка б’є українців – заперечую!

Анатолій Грищук


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Пользователей социальных сетей взволновали действия милиции во время сноса палаточного городка под зданием Верховной Рады.

Многие обратили внимание на излишне жесткие действия правоохранителей по отношению к протестующим, в результате которых несколько человек получили значительные травмы.

“К протестующим из палаточного городка или откуда-либо еще можно относиться как угодно. Я, например, относился с неодобрением. Но избивать вот так людей, и ехидно смеяться над этим, как желают Аваков и его прихлебатели – это мерзость высшей меры. Вот это – следствие безнаказанности беркутов, убивавших людей на Майдане”, – пишет Сергей Костеж.

“Неужели опыт всех Майданов ничему не учит?” – говорится в TwitterRussiafob.

     

apostrophe.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У Києві під Верховною Радою правоохоронці знесли наметове містечко, постраждали декілька протестувальників.

Про це повідомляє кореспондент Громадського.

Поліція затримала близько 30-40 людей. Правоохоронці попередили, що перебувати на території наметового містечка небезпечно.

Під час зносу наметового містечка під Радою постраждали декілька протестувальників. Двох доправили до лікарні. Також під час знесення постраждали троє співробітників поліції.

Начальник поліції Києва Андрій Крищенко повідомив, що поліція отримала рішення суду із дозволом на проведення слідчих дій під Радою.

«Під Радою було проведено оперативно-слідчі дії. Поліція мала рішення суду на обшук наметів. Мешканців містечка попередили», — сказав він.

Наразі довкола знесеного наметового містечка під Радою перебувають силовики. Територія оточена червоною стрічкою.

Громадське


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Обурення людей набуло піку, коли силовики пішли на штурм наметового містечка, нещадно лупцюючи тих всім, що попадеться під руку.

Мінімум 7 людям розбили голови (інформація уточнюється). Частину протистувальників затримали. Особливо жорстко обходились з представниками добровольчих батальйонів.Після затримання з “донбасівців” менти зривали шеврони, заявивши, що саме вони й лупцюють поліцейських найсильніше (мабуть згадали події на сході в 2014 та примус місцевих міліціянтів виконувати свою роботу).

Дивіться самі!

Сутички під стінами Верховної Ради між протестувальниками та поліцією. Обурення людей набуло піку, коли силовики пішли на штурм наметового містечка, нещадно лупцюючи тих всім, що попадеться під руку. Мінімум 7 людям розбили голови (інформація уточнюється). Частину протистувальників затримали. Особливо жорстко обходились з представниками добровольчих батальйонів.Після затримання з "донбасівців" менти зривали шеврони, заявивши, що саме вони й лупцюють поліцейських найсильніше (мабуть згадали події на сході в 2014 та примус місцевих міліціянтів виконувати свою роботу). Дивіться самі!

Posted by Yurij Zubar on Dienstag, 27. Februar 2018


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Верховна Рада запровадила компенсацію за винайм житла для військовослужбовців. Парламентарі 230 голосами ухвалили відповідний законопроект, інформує 1NEWS з посиланням на УНН.

Ухваленим законопроектом запроваджується виплата компенсацій за піднайом (найом) жилого приміщення для військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом (у разі відсутності можливості їх розміщення в спеціально пристосованих казармах або у сімейних гуртожитках).

Як зазначається у пояснювальній записці, реалізація вказаного закону обійдеться у близько 787 мільйонів гривень.

Нагадаємо, Кабінет міністрів ухвалив постанову про зміну структури заробітної плати держслужбовців, яка передбачає, що посадовий оклад має становити 50% зарплати.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO