Дімка… Спокійний, врівноважений, усміхнений хлопчина. Коли ми взнали про те, що сталося, – здорові дядьки, що не раз дивилися в очі смерті, просто плакали.
“Він же ніколи не нервувався, завжди був спокійний і відповідальний – інакше хіба б ми поставили його командиром взводу? Він постійно працював з людьми, починав з перших сходинок – солдат, сержант, а потім і на лейтенанта. Хіба дали б йому в підпорядкування людей, якби мали хоч найменший сумнів у ньому?” – кажуть командири, з якими Діма провоював всі чотири роки війни.
За нього писали журналісти, його ставили за приклад новоприбулим бійцям, ним пишалися рідні…
“Наш взводний був дуже врівноваженою людиною, ще й нам подавав приклад спокійного ставлення до найтяжчих ситуацій”, – кажуть його підлеглі.
Зранку, коли ми говорили про те, що сталося, подзвонила мама одного бійця, до якого Діма часто приїздив у гості. “Вова, ну як так??? Таке сонечко, таке гарне привітне дитя… Що йому зробили, чим образили так сильно, що він аж кинувся на людину з ножем?”.
А що ми могли сказати? Ми ж не чули, ми там не були…
Кажуть люди, що Діма прийшов сідати на маршрутку, показав УБД – і тут на нього накинувся цей пасажир. Чомусь цього чоловіка обурило те, що Діма АТОвець. Почав обзивати, штовхати, далі вдарив у грудину і виштовхав геть.
Здоровий кремезний дядько штовхав і обзивав невисокого худорлявого 25-річного хлопчину, який перед тим чотири роки провоював, щоб інші жили у мирі. Стримував наступ “Руського миру” у найгарячіших точках щоб у іншіх містах не зазнали страхіть війни – воював і за цього…гм…пасажира теж. В бою отримав тяжку черепно-мозкову травму під Авдіївкою, після тривалого лікування повернувся на фронт. З пластиною в голові, витримуючи напади сильного болю, продовжував захищати Україну. Вже після повернення в ППД бригади Діма в листопаді пройшов курс лікування в шпиталі та в рамках реабілітації досі приймав ліки. Він не пожалів за свій народ найдорожчого – і ось що зрештою отримав: зухвале хамство, нахабність, образи та удар у грудину…
Звичайно, це його не виправдовує. Звичайно, щодня тисячі атошників по всій Україні отримують по відношенню до себе таке саме агресивне ставлення – але не хапаються за ножі. Діма й сам каже, що неправий і не повинен був так реагувати. Він почувається дуже пригнічено, картає себе, що не стримався і піддався образі. Але…
Зараз одна людина в труні, інша за гратами. Одна сім’я втратила годувальника, інша коханого сина.
Можливо, вже треба якось нашому суспільству визначитись з цим питанням??? Якщо “ви нас туди не посилали” – то, можливо, вам треба задуматись, чи в тій країні ви живете. Бо на захист України нас послали УКРАЇНЦІ. Допомагали нам, збирали продукти і одяг по крихті, приїздили до нас. Просили: хлопці, захистіть нас! Кожен боєць тут стоїть насмерть саме за них – за своїх рідних і тих, хто ПРОСИЛИ і ДОПОМАГАЛИ.
Не хочеться говорити поганих слів про померлого, це не по-християнськи. Але… Не можна ТАК ставитись до своїх захисників. Наскільки ж це можна було образити завжди спокійного Діму, що він дійшов аж до такого…
Сегодня я хочу поддержать своего друга – артиста dj Smash.
В прошедшую субботу в пермском клубе «Дом культуры» пьяный дебил Телепнев Александр Александрович (депутат по Пермскому краю, также глава Пермского ММА и мастер спорта по рукопашному бою) со своим отмороженным дружком повели себя как самое настоящее быдло, избив диджея. Они сломали ему челюсть, нанесли черепно-мозговую травму и добивали ногами лишь за то, что он отказал в вежливой форме повторить неудачное селфи. Хотел бы обратить внимание всех контролирующих органов, да и людей, которые контактируют с такими недочеловеками, что нельзя оставлять безнаказанным такое варварское поведение!
Понятно, что бывший депутатик и его трусливый друг подтянут все свои связи, чтобы избежать отвественности. Но мы этой мразоте возможности избежать наказание не дадим… Они должны отсидеть свой срок, и давайте все вместе об этом позаботимся!
Дворазовий чемпіон Росії в дуэльной стрільбі з рушниці Олександр Заличев воював на стороні терористів на сході України.
Як повідомив керівник апарату голови СБУ Ігор Гуськов, в 2014 році відомий російський спортсмен проходив службу снайпером у російському військовому угрупованні “Приватна військова компанія Вагнера”.
“Ми неодноразово інформували громадськість про діяльність спецпідрозділу РФ під назвою “Вагнер”. Ми інформували, що у нас є персональні дані майже 2000 найманців. І в рамках цієї роботи відкриваються все нові і нові факти нахабного ставлення до України з боку спецслужб Росії та окремих громадян”, – сказав він в ефірі телеканалу “Прямий”.
Гусько додав, що Заличев в 2014-2016 роках був членом збірної команди Росії з тактичної стрільби.
В СБУ вже підготували лист до міністра молоді і спорту України Ігоря Жданова, який повинен донести дану інформацію до спортивних федерацій країн-партнерів.
Посылка CY024888585US с 23.01 ждет предъявления таможенному инспектору. Таможня заявляет, что посылку не получала и она «скорее всего» украдена сотрудниками Укрпочты. На Укрпочте мне ничего ответить не могут, кроме «пишите, мы рассмотрим». Форма на розыск подразумевает копию чека об отправке, но магазин с тысячами ежедневных продаж не хранит такие чеки месяцами (а прошло два месяца с момента отправки).
Итого, сухой итог:
1. Есть ли возможность как-то через кого-то все-таки найти посылку?
2. Если нет, то можно ли как-то получить возмещение ее стоимости?
Согласно законодательству, по вопросам материальных претензий, порядка и сроков прохождения МПО необходимо обращаться к оператору почтовой связи, услугами которого воспользовался отправитель при отправлении этого МПО, или к оператору почтовой связи Украины, с которым этим иностранным оператором заключено соглашение (договор) об обмене МПО.
Данное положение основывается на нормах законодательства Украины. В частности, согласно п. 13.1 раздела 13 Положения № 680/108 заявления физических и юридических лиц рассматриваются в порядке, установленном законодательством:
относительно материальных претензий, порядка и сроков прохождения МПО — операторами почтовой связи;
относительно начисленных таможенных платежей и задержанных или изъятых таможней предметов — таможенными органами.
Зараз я буду писати пост болю… До можновладців- подивіться на цю гарну молоду жінку- це Наталочка Мойсеєнко.
Вчора вночі її не стало.
Це Ви всі винні в смерті цієї жінки і ще багатьох і багатьох інших.Ваша політика ненажерлевості забирає життя в українців.
Медична реформа кричите?
До Супрун – на онкохворих коштів в Вас немає?
Ви для чого приїхали в Україну? Знищувати нас?
На підвищення зарплатні собі- коханим вистачає? На бали, відпочинок і переліти вистачає?
Я бажаю Вам всім лікуватися саме як простим смертним в Україні, в наших лікарнях.
В онколікарнях- де лікування онкохворих перетворено також на бізнес.
Виродки, які дорвалися до влади- Ви всі винні в знищенні українців! Чуєте? Саме Ви!
А знаєте як сильно Наталка хотіла жити? Та вам то байдуже- Ви ж навіть з бронхітом лікуєтеся за кордоном.
Так от я Вам скажу і прошу всіх українців підтримати- щоби жодна можновладна свиня не сміла їздити лікуватися за кордон!!! ЖОДНА!!!
І коли Ви, свині, отримуєте баснословні кошти за свою бездіяльність – перед Вашими очима нехай стоять всі ті, що так і не дочекалися гідного лікування, яке їм обіцяно КОНСТИТУЦІЄЮ України!
Рахунок покалічених покидьками дітей зростає з кожним днем.
Вчора в одній з північних областей поліцейські затримали тридцятирічного покидька, який протягом останніх двох років ґвалтував свого рідного сина, 2007р.н., та сина своєї співмешканки, 2004 р.н.
Це стало можливим тільки завдяки небайдужості людини, яка запідозрила цього збочинця в статевих злочинах відносно дітей та звернула увагу поліції.
Ця тварина затримана, але що воно творило з цими дітьми протягом двох років навіть важко уявити.
Поки наша спільнота турбується за анонімність дитячих ґвалтівників, вони лишають наших дітей майбутнього.
Ще раз наведу слова міністра юстиції Польщі: «Право на охорону наших дітей ми ставимо вище анонімності злочинців. Закон повинен захищати дитину, а не педофіла».
Національне антикорупційне бюро України опублікувало відеозапис слідчих дій у приміщенні екс-керівника держпідприємства «Адміністрація морських портів України».
29 січня 2018 року детективи НАБУ і прокурори спеціалізованої антикорупційної прокуратури затримали 7 осіб за підозрою у заволодінні понад 247 млн грн «Адміністрації морпортів», повідомляє прес-служба бюро в своєму Facebook.
Серед затриманих — низка колишніх і діючий чиновників держпідприємства. Зокрема, крім екс-глави «АМПУ», мова йде про екс-першого заступника голови і екс-начальника відділу закупівель цього ж ДП, а також про чинного заступника начальника Одеського філіалу «АМПУ».
На записі керівник другого підрозділу детективів НАБУ Олександр Карєєв разом зі співробітниками НАБУ і в присутності понятих заходить у житло підозрюваного.
На кадрах зафіксований дорогий інтер’єр у будинку підозрюваного.
Як пояснили в НАБУ, дії всіх підозрюваних кваліфіковані за ч. 5 ст.191 Кримінального кодексу України — «заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, вчинених організованою групою».
За версією слідства, посадові особи АМПУ в змові з приватними особами в 2015-2016 роках реалізували схему по розкраданню коштів при державних закупівлях послуг із днопоглиблення підхідних каналів і акваторій Бердянського і Маріупольського морських портів.
Зокрема, мова йде про вчинення антиконкурентних дій з метою забезпечення перемоги заздалегідь певного учасника конкурсних торгів, а також подальшого завищення вартості виконаних ним робіт. У результаті державі в особі «АМПУ» завдано збитків на суму 247 млн грн, що підтверджено висновком судово-економічної експертизи та іншими матеріалами кримінальної справи, пояснили антикорупціонери.
У НАБУ нагадали, що у вересні-листопаді 2017 року незаконні дії під час торгів підтвердив Антимонопольний комітет України, наклавши на підприємства-учасників штрафи, загальна сума яких склала понад 100 млн грн.
Як повідомляв «Обозреватель», про затримання екс-голови АМПУ і його заступника стало відомо 29 січня.
«Геть геокадастр» – кричали позавчера жители Щербанки Раздельнянского района под стенами административного здания на Канатной, 83.
Их поддержали и жители Лиманского района, потому что «обидчик» у них общий – организация инвалидов «Надія та допомога». А может быть, и «Надія та взаємодопомога» или «Асоціація ініціативних інвалідів». При всем разнообразии названий действующие лица одни и те же – юрист Юлия Беловол и врач Александр Шевчук – учредители вышеназванных организаций. Очень их привлекают земли Овидиопольского, Лиманского, Беляевского и Раздельнянского районов. За пару лет юрист и врач стали крупнейшими землепользователями и землевладельцами в области.
– Мы против незаконных решений геокадастра, при помощи которых у нас крадут землю, – говорит активный гражданин, житель Щербанки Александр Шаргородский.
– Представители местного самоуправления и липовая организация инвалидов создали преступную схему и приватизируют наши земли. Документы согласованы геокадастром Одесской области. Мы пришли узнать, на каком основании геокадастр раздает земли пришлым, а не нам, жителям села, – продолжил Александр.
Он также сказал, что к ним в район приезжали наблюдатели ОБСЕ, заинтересовавшись тем, что депутат областного совета, призванный соблюдать законность, участвует в сомнительной схеме в отношении земель сельского совета.
Подошел житель Щербанки с плакатом «Коррупционеры, когда вы нажретесь?»
– Мы доведены до отчаяния, – сказал он. – Приехал господин Финик (депутат облсовета – прим. ред.), говорит: «Мы вам землю поможем оформить, дайте нам доверенность», а с ним совершенно чужие люди, не наши. Мы объявили импичмент сельскому голове. Некоторые ее поддерживают, село переругалось.
Невиноватая я…
Наше законодательство дает право инвалидам и организациям инвалидов получать землю для ведения индивидуального сельского хозяйства. Равно как и участникам АТО. Организация «Надія та допомога» воспользовалась своим правом, обратилась в геокадастр с заявлением об изготовлении документации. Геокадастр, следуя процедуре, обратился с письмом к сельскому голове Щербанки с просьбой высказать свою позицию. Оставить письмо без ответа в данном случае означает дать согласие на изготовление документации по землеустройству. Сельский голова Лариса Товпинец утверждала, что от нее ничего не зависит, а это не так. И даже просила депутатов досрочно освободить ее от занимаемой должности, потому что не может работать в таких условиях. Депутаты не пришли к согласию.
Еще один момент, увеличивающий хаос, – поданное в геокадастр заявление с просьбой изготовить документацию на конкретный участок не исключает еще одного или нескольких заявлений на этот же участок. Получается, что, «кто первый встал, того и тапки».
Совхоза нет, земель все меньше
Откроем публичную кадастровую карту Украины (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta) и посмотрим на земли села Щербанка Раздельнянского района. Скандал разгорелся из-за так называемых земель запаса, что за границами населенного пункта. Можно видеть, что, например, большое поле площадью 87 гектаров находится в частной собственности с целевым назначением – для сельскохозяйственного производства. Но нас интересуют два ряда прямоугольных участков по два гектара каждый. Все они предназначены для ведения индивидуального сельского хозяйства, большая часть их находится в государственной собственности. Надо полагать, что в прошлом это земли совхоза имени Суворова, ныне – в пользовании у одноименного опытного предприятия. Пять участков – в частной собственности. Дата заявлений на изготовление землеустроительной документации у всех приватизированных участков одна и та же – 18 августа 2016 года. Еще семь участков, насколько можно судить, – на стадии оформления документов.
Неоднозначные нормы законодательства, неосведомленность сельских жителей и предприимчивость активных инвалидов может привести к тому, что «работающие на земле» без нее и останутся. С началом нового года постановлением Кабинета Министров Украины единоличное принятие решения службой геокадастра невозможно. В первую очередь это касается земель за границами населенных пунктов.
По утверждению митингующих, представитель геокадастра пообещал приостановить изготовление документации и разобраться в вопросе, хотя утверждал, что нарушения закона его служба не допустила.
Протестующим жителям Щербанки поступило предложение заходить в автобус и следовать под стены прокуратуры области. Пожилая гражданка, взбираясь на подножку, причитала:
– Мы выросли на буряках. Почему я не могу получить социальные два гектара? Дети мои не могут. Отец не получил – умер.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
