Теги Posts tagged with "Юрій Македон"

Юрій Македон

Сьогодні апеляційний адміністративний суд міста Києва розглядає апеляційну скаргу народного депутата України, кандидата на посаду Директора ДБР Юрія Македона на рішення адміністративного суду міста Києва, який фактично визнав законність призначення  Директора ДБР на конурсних засадах  Романа Труби.

Як зазначив автор скарги Юрій Македон, 13 листопада 2017 року Конкурсною комісією шляхом голосування було прийнято рішення про відмову Трубі Роману Михайловичу у задоволенні його заяви про допуск до участі у конкурсі на посаду Директора Державного бюро розслідувань та першого заступника. “Рішення прийнято одностайно”, — наголошує Македон.

Однак, як зазначає Юрій Македон у своїй позовній заяві, вже 21 листопада 2017 р. порушуючи цілу низку статей Регламенту роботи конкурсної Комісії, Р.Труба був допущений до конкурсу, відповідно, протизаконно був призначений на посаду Директора ДБР.

Юрій Македон оскаржив дії Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань. Однак адміністративний суд прийняв рішення повернути скаргу позивачу. Іншими словами, адміністративний суд міста Києва закрив очі на грубі порушення проведення конкурсу і подальшого призначення Романа Труби на посаду Директора ДБР.

Юрій Македон також повідомив, що він направив дві депутатські вимоги, чотири інформаційних запити на Комісію по ДБР, щоб отримати інформацію про те, яким чином Р. Труба став кандидатом на посаду директора.

“Більше того, ГПУ зареєструвала кримінальне провадження за ненадання комісією інформації на депутатські запити, вимоги та звернення. Рішенням окружного адміністративного суду м. Києав визнано протиправною бездіяльність комісії за ненадання інформації. Проте, суд першої інстанції боїться надати мені шанс довести в суді незаконність призначення Р. Труби та відкривати справу за відповідним моїм позовом. Спочатку не надають документи, а потім кажуть, що пропущені строки звернення до суду”, — наголосив Юрій Македон.

На його переконання, сьогоднішній розгляд справи у апеляційному адміністративному суді міста Києва – стане тестом для всієї судової гілки влади на її незалежність, неупередженість та керуванням принципом Верховенства права.

“Сьогодні ми зможемо переконатись, чим керуються судді: Верховенством права, чи політичною доцільністю. Адже є очевидним, незаконне призначення Романа Труби на посаду Директора ДБР – це виключно політичні торги, розподіл силових структур між політичними гравцями”, — зазначив Юрій Македон.

Редакції стало також відомо про ще один цікавий факт роботи конкурсної Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань.

Від початку створення, Конкурсна комісія відкрила два інформаційні майданчики, де розміщувалася інформація про діяльність та оголошення конкурсів: сторінка ДБР в ФБ та сторінка на Урядовому порталі:

https://www.kmu.gov.ua/ua/uryad-ta-organi-vladi/derzhavne-byuro-rozsliduvan

На цій сторінці упродовж березня – червня розміщувалась інформація для кандидатів на посади в ДБР. Ця сторінка вважалася основним джерелом отримання інформації щодо конкурсів.

Станом на 22 червня оголошення про порядок проведення тестування кандидатів на знання законодавства на зайняття посад директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, працівників підрозділів внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань було відсутнє. Не було жодної  інформації про це тестування і на сторінці ДБР та у Facebook.

Однак 22 червня, низці учасників конкурсу стало відомо, що перший етап конкурсу відбувся 16 червня,  на Урядовому порталі була знайдена третя сторінка з інформацією про конкурс —

https://www.kmu.gov.ua/ua/diyalnist/provedennya-konkursiv/konkurs-na-zajnyattya-posad-u-derzhavnomu-byuro-rozsliduvan/konkurs-na-posadi-kerivnogo-skladu-derzhavnogo-byuro-rozsliduvan

Алгоритм входу на цю сторінку зовсім інший, тобто лише “втаємничені” були повідомлені ро нього. Решта ж учасників не попали на наступний етап конкурсу лише через те, що їх ніхто не повідомив. Повідомлень про дату тестування, яке відбулось 16 червня цього року, більшість кандидатів на посаду керівника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань не отримували.

Таким чином є всі підстави вважати, що не лише Директор ДБР Роман Труба, а й більшість керівників структурних підрозділів ДБР були призначені “вручну” і не пройшли процедурчу відкритого, чесного і прозорого конкурсу.

“Вважаю, що ми не країна третього світу, у державі повинен працювати закон і не можна призначати переможцем конкурсу людину, яка не приймала участь у цьому конкурсі”, — зазначив Юрій Македон.

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Учасники протестів, які тривають під Верховною Радою, серед інших, висувають вимогу зняття депутатської недоторканності. Але якщо влада піде на поступки, відповідне рішення вступить у силу не раніше осені наступного року.

Про це журналісту видання Persona.Top розповів народний депутат від партії БПП “Солідарність” Юрій Македон, який є співавтором відповідного законопроекту.

На сьогоднішній сесії розглядатимуть одразу два схожих проекти закону — Про внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканності) №6773 від 19.07.2017 та Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) №7203 від 17.10.2017 .

Перший ініціювали 158 депутатів з різних фракцій, серед яких і нинішні депутати-мітингувальники: Мустафа Найєм, Єгор Соболєв, Юрій Дерев’янко, Олег Барна та інші. Його внесено 19 липня цього року. Однак команду депутатів спробував обігнати Президент, який 17 жовтня, в перший день протестів, вніс схожий законопроект.

—  Будь-який з цих законопроектів може бути прийнятий лише через рік, —  констатує Юрій Македон, який є співавтором першого з них. — Тому що це — зміни до Конституції, а вони мають розглядатися на двох чергових сесіях. Зараз почалась тільки перша сесія, за умови включення обох проектів до порядку денного, їх направлять до Конституційного суду для надання висновку. Якщо висновок буде позитивним, це означає, що законопроект буде поставлено на голосування, і його мають підтримати 300 депутатів.

Тобто максимум, який можна “витиснути” з цієї сесії — це включення законопроекту в порядок денний та запуск довготривалого процесу його прийняття. Основний бій буде тоді, коли постане потреба набрати триста голосів при вирішальних голосуваннях за зміни до Конституції.

Між законопроектами депутатів та президента є певна різниця:

— Ми просто виключили частину першу зі статті 80, а Президент виклав їїв іншій редакції. І в нього також є пункт про те, що цей законопроект вступає в силу з 2020 року.  Обидва можуть бути прийняті протягом року, але “президентський” вступить в силу за три роки.

У той же час наявність другого законопроекту суттєво позбавляє шансів на більшість голосів перший з них, адже президентський блок та інші його прихильники можуть віддати голоси за  №7203, залишивши перший проект “за бортом”.

— Є шанс, що депутати проголосують хоча б за один з них, я голосуватиму за кожен, —  говорить нардеп. —  Не хотілось би, щоб окремі політсили спекулювали на цьому і говорили, що “ми не будемо голосувати за ваш законопроект, бо у нас є кращий”. Якщо депутатів пустять до парламенту, то я думаю, голосів на включення до порядку денного має вистачити. Обидва законопроекти будуть розглянуті й передані в Конституційний суд.

Українську Конституцію збираються змінювати ледь не до кожних виборів. До появи сьогоднішніх законопроектів у парламенті був ще один, про який уже всі забули. Законопроект № 1773, який мав на меті зняти недоторканість і з депутатів, і з суддів, але коли його направили на розгляд Конституційного суду, то отримали висновок, що в частині зняття недотовканості з депутатів нема порушень Конституції, а в частині суддів — є. Маючи негативний висновок, законопроект змушені були відкликати.

Зараз стаття 80 Конституції України має таке викладення: “Народним депутатам гарантується депутатська недоторканність. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Народні депутати  України  не  можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані”.

Автор: Ірина Басенко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO