Теги Posts tagged with "виконавча служба"

виконавча служба

Вчора за власним бажанням пішов у відставку заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Сергій Шкляр, член АПУ, засновник адвокатського об’єднання Arzinger.

Сергій Шкляр як член Ради з питань судової реформи брав участь у розробці проектів Законів «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових і рішень інших органів», які згодом були прийняті Верховною Радою.

Як розповів АПУ пан Шкляр, він планує повернутись до юридичної практики, продовжити наукову діяльність та активно працювати над рядом законопроектів у складі Ради з питань судової реформи.

Чому Ви прийшли на державну службу? Які цілі Ви ставили перед собою, обіймаючи посаду заступника Міністра юстиції? Чи вдалося їх досягти?

Я багато років працював у приватному секторі, був засновником Arzinger. Але 2014-15 роки – це був виклик для приватного сектору піти у державні органи, щоб здійснити реформи, покращити стан в сфері державного управління. Я для себе це розумів як певний обов’язок чимось допомогти країні в складні часи і планував потім знову повернутися у приватну практику.

Ще до того, як я був запрошений у Міністерство юстиції, я був ( і досі є) членом Ради з питань судової реформи з самого моменту її створення. І саме там я опікувався 4 групами, які займались розробкою процесуальних кодексів, підготовкою законів про конституційний суд, ВПР, судоустрій, питаннями адвокатури і виконання судових рішень. На двох останніх питаннях я був зосереджений найбільше.  Тому, коли надійшла пропозиція піти в Мін’юст і очолити профільний напрямок виконавчої служби, я погодився.

Протягом цього часу нам вдалось прийняти Закони про конституційний суд, про ВРП, нові Закони у сфері виконання рішень і нові процесуальні кодекси. Зараз готується до прийняття новий Закон про адвокатуру. Останнім кроком в роботі Ради буде підготовка профільного Закону про юридичну освіту.

Якими досягненнями та проектами Ви найбільше пишаєтесь? Чи задоволені Ви перебігом реформи виконавчого провадження?

Після того, як я прийшов в Мін’юст, потрібно було прийняти ці закони та почати втілювати їх в життя, що ми і робили. Профільні закони по системі виконання судових рішень готувалися за активної позиції Мін’юсту, він був лідером, але вони пройшли схвалення в Раді з питань  судової реформи і були внесені свого часу в парламент Президентом як першочергові. Тому були прийняті швидше, ніж процесуальні кодекси.

Ми активно долучали до написання законів експертів з ринку, ми їх писали публічно і відкрито. Ці законопроекти «освятила» Рада з питань судової реформи, в якій наші найкращі професори, судді ЄСПЛ від України, голови всіх судів, представники адвокатури, проектів ОБСЕ, USAID, народні депутати.  Тож ці закони отримали схвалення найкращих фахівців.

Після їх прийняття була проведена важка и рутинна робота по створенню АСВП (автоматизованої системи виконання судових рішень) та по напрацюванню бази для іспитів для приватних виконавців. Дуже багато було створено для того, щоб приватні виконавці почали працювати, щоб вони створили свою асоціацію приватних виконавців (яка вже діє), єдину, з обов’язковим членством, саморегулівну тощо.

Ще у складі Мінюсту за моєї активної участі ми втілили в життя проект СЕТАМ – електронний майданчик для торгів арештованим майном. До речі, цей проект був запроваджений Мін’юстом ще до того, як з’явились ProZorro. Ми в цьому були перші. Якщо раніше була корупція у цій сфері, то зараз все прозоро і публічно.

Ми не лише впустили приватних виконавців на ринок і створили конкуренцію, але й покращили умови роботи для держвиконавців – вони отримують досить серйозну фінансову винагороду, покращено сам процес виконання судових рішень: він автоматизований, електронний, прозорий.  Крім того, поприбирали норми в законах, з якими могли бути пов’язані корупційні ризики.

Головне – ми змогли привернути увагу суспільства до цієї професії. Раніше на цю службу йшли за залишковим принципом. Сьогодні більше мотивації ставати виконавцем. Багато вишів зацікавлені у навчальних програмах. Коли ми починали, лише кілька вишів мали відповідні кафедри. Зараз акредитовано 6 вузів для навчання приватних виконавців. Ми і тут створили конкуренцію, розбили монополію держави на виконання судових рішень .

Ми провели велику кількість освітніх заходів, вивозили державних и приватних виконавців для обміну досвідом за кордон (за допомогою донорів: Проект ЄС, ОБСЄ, USAID).

У цій реформі з самого початку активно допомагали Голова ВС Валентина Данішевська(на той час голова Центру комерційного права), народні депутати, зокрема, Руслан Сидорович, науковці, правнича спільнота.

Звісно, реформа потребує вдосконалень: необхідно запровадити автоматизований арешт рахунків, збільшити кількість приватних виконавців, переймати іноземний досвід в ряді інших питань.

На мою думку, приватних виконавців має бути набагато більше, ніж зараз. Їх для України потрібно приблизно 2000 – 2500. Але це залежить не лише від Мін’юсту, це залежить від бажання та фахової підготовки юристів. Поки ми не побачили ажіотажу, на який розраховували. Дуже слабо відгукнулися банки, юридичний ринок.

Чим плануєте займатися у майбутньому? Чи плануєте повертатись у юридичний бізнес?

Так, я планую повернутись до юридичної практики. Я із самого початку вважав це «відрядженням». Повернусь до активної роботи у Раді з питань судової реформи продовжувати працювати над законами про адвокатуру та юридичну освіту. Крім того, займаюсь науковою діяльністю –  майже готова докторська дисертація, яку хотів би захистити найближчим часом. Тому для себе горизонти бачу. Я йду сам, за власним бажання. Думав, що все відбуватиметься швидше і я впораюсь за рік-півтора, але пропрацював майже три. І це досвід. В українських реаліях швидко закони не приймаються.

uba.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Виявляється, в Україні теж державні установи можуть займатися нормальними “зв’язками з громадськістю”

Коли у нас чують про «зв’язки з громадськістю» або тим більше про «піар», то, переважно, уявляють собі якісь низькосортні маніпуляції та «промивання мізків», забуваючи, що, власне, мова просто має йти про встановлення нормальних контактів та приязних стосунків із суспільством. І довготривалі приязні стосунки не можуть будуватися на маніпуляціях та підміні понять a priori.

На жаль, не всі державні установи це розуміють та готові до функціонування в нових інформаційних умовах, коли ти перебуваєш наче під «лупою» суспільної уваги, а кожен крок, слово або рішення може слугувати підставою для скандалу. Хтось вбачає у «піарі» лише розміщення кумедних текстів у соціальних мережах, «аби посміятися», хтось – публікацію офіціозу та статистики, що спроможні увігнати у сон, мабуть, навіть своїх авторів.

На цьому тлі не можуть не викликати позитивні приклади зв’язків з громадськістю державних установ, що засновані на справжньому розумінні природи взаємодії з цільовими групами громадян. Зокрема, останнім часом у цьому напрямку виділяється Мінюст, що виступив ініціатором запровадження цілої низки програм, які можуть бути кейсами нормального «державного піару» – тобто взаємовигідної взаємодії між державними установами та громадами.

Наприклад, є загальновідома проблема – рейдерство на селі. Сільськогосподарські виробники неодноразово ставали (і стають) жертвами атак під час посівної кампанії та вже тоді, коли мають збирати врожай. Факти, коли у людей відбирали все зароблене важкою працею, були нерідкими.

Хоча Мінюст не є правоохоронним органом, його очільники все ж  включилися у боротьбу з цим явищем вже минулого року. Зокрема, були створені у всіх регіонах за ініціативи Міністерства юстиції антирейдерські агарні штаби, що згодом довели свою ефективність під час кампанії збору збіжжя влітку та восени.

Тоді вдалося попередити сотні конфліктів та запобігти десяткам спроб захоплень землі та врожаю. За 3 місяці роботи штаби розглянули 491 звернення. Фактично кожне четверте з них стосувалося спроб захоплення майна чи збіжжя. Завдяки роботі штабів проти рейдерів порушили 17 кримінальних справ.

І це перший момент нормального піару – завоювання довіри конкретними діями.

Далі, важливою складовою штабів була правопросвітницька робота. Мобільні групи здійснили 1858 виїздів до віддалених сіл та надали консультації 15 тисячам громадян. І це теж важливий напрямок нормального піару – комунікація та інформування. Значну частину проблем можна вирішити саме інформаційною роботою. Звісно, якщо знати як, коли і з ким комікувати.

Нарешті, за період роботи штаби визначили системні прогалини в законодавстві, які розв’язували руки рейдерам. Проаналізувавши їх, Мін’юст розробив низку ініціатив, які були схвалені Урядом. Зокрема, ліквідували технічну можливість проводити реєстрацію земельних «ділянок-привидів» та запровадили автоматизовану система обміну інформацією між земельним кадастром та реєстром нерухомості. Окрім цього, запустили сервіс «СМС МАЯК», який дає можливість власнику контролювати будь-які спроби внести зміни до реєстру щодо своєї земельної ділянки».

Все це, наче, просто, однак дозволяє вирішувати проблему довіри до державних органів влади, адже якщо громадянин бачить, що орган влади не працює на ускладнення його життя, а на полегшення – він вже дещо по іншому починає приймати не лише цей орган, але й весь вкладний державний механізм.

Або інший напрямок роботи Мінюсту – питання виплат аліментів. Зокрема, в рамках виконання вимог закону #ЧужихДітейНеБуває запущено публічній реєстр неплатників аліментів, куди потрапляють усі неплатники з боргом понад 3 місяці, не залежно від їхніх статків, соціального становища чи місяця роботи, сформовано окремі групи виконавців, робота яких сфокусована на виконанні судових проваджень саме по виплаті аліментів, створено штаби з моніторингу та контролю за станом виконання органами Державної виконавчої служби Мін’юсту рішень про стягнення аліментів. Таким чином, проблема набуває загальної уваги. І, що найважливіше, громадян залучають до реалізації важливої соціальної програми не у вигляді глядача, а як потенційного учасника.

Ще один важливий напрямок – невиплата зарплат. Нині за статистичними даними роботодавці завинили працівникам більше 2,3 млрд грн. З 2 квітня в усіх регіонах почали роботу штаби та мобільні групи з ліквідації заборгованості по заробітній платі. Вони взаємодіють із тимчасовими комісіями з питань погашення заборгованості при обласних та районних держадміністраціях, органах Державної фіскальної служби, Нацполіції та Державної інспекції України з питань праці з метою повернення заробленого тисячам українців.

Всі ці «кейси» показують наступне:

1. Справжній піар державних установ – це не красиві слова, а дії із завоювання довіри.

2. Ефективно взаємодіяти з громадськістю можна тоді, коли залучати цю саму громадськість до реалізації соціально значимих проектів.

3. Завдяки сучасним технічним досягненням та комунікативному потенціалу мережі Інтернет будь-кого можна залучити до державних суспільно-значимих проектів. Головне – знати та розуміти як це можна зробити.

4. Дії завойовують довіру краще, ніж слова.

5. Не треба переконувати, чому не можна зробити. Треба починати реалізовувати проекти.

6. Якщо ці умови будуть виконані – інформаційний розголос, а, отже, і позитивний піар не забаряться.

Петро Олещук

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

1. Запровадження електронного арешту, що містяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах є одним із пріоритетних кроків запровадження реформи примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.

Так, на сьогодні постає ряд проблемних питань, що  виникають під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, при застосуванні такого заходу примусового виконання, як звернення стягнення на кошти боржника.

Відповідно до  частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. Водночас, на практиці трапляються випадки, коли  інформація, надана стягувачем на момент відкриття виконавчого провадження, втрачає свою актуальність або стягувачем надаються неповні або недостовірні реквізити рахунків.

У разі якщо в заяві стягувача не зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.

Інформацію про рахунки боржника виконавець отримує шляхом направлення запиту до Державної фіскальної служби України. Разом з тим, Державною фіскальною службою України надається інформація лише про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб та/або фізичних осіб – підприємців. На жаль, отримати інформацію про наявні рахунки у боржників – фізичних осіб можливо лише шляхом направлення запитів до всіх банківських установ країни, оскільки централізований облік таких рахунків на сьогодні відсутній.

Винесену постанову виконавець спрямовує до банківської установи поштою, що на практиці іноді призводить до корупційних чинників, оскільки боржники встигають вивести кошти з рахунків, а деколи і до того, що постанова взагалі губиться і не надходить до банківської установи.

Статистичні показники роботи органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів за 2017 рік також свідчать про проблему стягнення коштів з боржників, оскільки, на жаль, відсоток стягнутих коштів протягом 2017 року становив менше 20%.

2. Відповідно до вимог Меморандуму про економічну і фінансову політику  від 27 лютого 2015 року (із наступними змінами від 21 липня 2015 року, 01 вересня 2016 року та 02 березня 2017 року) Україна взяла зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом щодо прийняття Верховною Радою України до кінця вересня 2017 р. закону, який підсилює положення Цивільного процесуального кодексу та Господарського процесуального кодексу та положення пов’язаних законів щодо автоматизації збирання та примусового стягнення боргу (наказових платежів для внутрішніх транзакцій та накладання арешту на банківські рахунки (новий граничний термін для виконання для цього структурного маяка, перенесений з кінця вересня 2016 р.).На виконання вимог зазначеного Меморандуму у Міністерстві юстиції з 2015 року тривала робота щодо підготовки відповідного проекту Закону.

Так, Міністерством юстиції спільно з Адміністрацією Президента України було підготовлено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві», який 14 січня 2016 року за реєстраційним номером 3768 був внесений Президентом України як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України.

Вказаний проект передбачав запровадження нового порядку арешту коштів, які знаходяться на банківських рахунках, відповідно до якого суддя (у випадку постановлення ухвали про забезпечення позову) або державний (приватний) виконавець (у випадку винесення постанови про накладення арешту на стадії виконання рішення суду) за допомогою відповідної автоматизованої системи, що функціонуватиме у судах, органах державної виконавчої служби і банках, оперативно (до однієї хвилини) здійснюватимуть арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках.

Відповідно до Рішення Комітету з питань правової політики та правосуддя від 30 березня 2016 року зазначений проект було рекомендовано Верховній Раді України прийняти за основу.

Верховною Радою України на пленарному засіданні 19 травня 2016 рокубуло ухвалено рішення про направлення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві» (реєстр. № 3768) до Комітету з питань правової політики та правосуддя для підготовки на повторне перше читання.Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві» (реєстр. № 3768) було (з урахуванням вимог нового Закону України «Про виконавче провадження») доопрацьовано до повторного першого читання та 07 липня 2016 року прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти вказаний законопроект за основу.

Разом з тим Радою з питань судової реформи як консультативно-дорадчим органом при Президентові України було підготовлено проект Закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення якого, зокрема, передбачали запровадження інституту автоматизованого арешту коштів.Вказаний законопроект за реєстраційним номером 6232 було внесено Президентом України 23 березня 2017 року на розгляд Верховної Ради України та 20 червня 2017 року прийнятий Парламентом у першому читанні. Однак при підготовці законопроекту до другого читання за пропозиціями багатьох народних депутатів України положення щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів, що знаходяться на банківських рахунках, були виключені.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (набрав чинності 15.12.2017), яким викладено в новій редакції Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України та внесено зміни до низки законів України.

З огляду на прийняті вищезазначеним Законом нові редакції Господарського та Цивільного процесуальних кодексів України необхідною є підготовка нового законопроекту, що регулюватиме питання автоматизованого арешту коштів під час виконання судового рішення державним (приватним) виконавцем.

3. На виконання Меморандуму з Міжнародним валютним фондом та Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік та метою підготовки відповідного законопроекту щодо запровадження електронного арешту коштів на банківських рахунках групою українських фахівців під керівництвом Міністерства юстиції було вивчено європейський досвід з порушеного питання, зокрема Хорватії та Португалії.

Так, 6-8 листопада 2017 року відбувся  візит делегації Міністерства юстиції України до Республіки Хорватія (м. Загреб) для ознайомлення з досвідом побудови та функціонування системи електронних арештів банківських рахунків.

Участь у зазначеному заході дозволила ознайомитись із передовим досвідом побудови та адміністрування єдиної електронної системи арешту банківських рахунків, що визнано однією із провідних в межах Європейського співтовариства, а також ознайомитися з практичними прикладами її застосування для запозичення найкращих прикладів в запровадженні відповідних реформ в Україні.

Даний захід надав змогу детально вивчити практичні аспекти та основні технічні алгоритми організації роботи єдиної електронної системи арешту банківських рахунків, оцінити з практичного боку ряд процедур та інструментів, що застосовуються для ефективного функціонування єдиної системи, визначити можливості для розбудови аналогічної системи в Україні.

В ході візиту делегація ознайомлена з діяльністю провідної хорватської компанії у сфері фінансового посередництва – Фінансове агентство Хорватії (FINA). Фінансове агентство під цим ім’ям функціонує з січня 2002 року та є спадкоємцем Офісу платежів (ZAP), або ще більш старою Службою соціальних бухгалтерів (SDK).

На початку 2002 року було прийнято Закон про фінансове агентство, згідно з яким державна установа успадкувала права, обов’язки та активи колишнього Офісу платежів (ZAP), продовжуючи формувати свою бізнес-політику в умовах ринкової економіки без монопольної позиції.

Ділова мережа Фінансового агентства (FINA) відповідає логіці та інтенсивності економічної діяльності. На сьогодні FINA  складається з чотирьох регіональних центрів (Загреб, Спліт, Рієка і Осієк), філій та відділень, які пов’язані сучасними інформаційними технологіями і розташовані таким чином, щоб гарантувати клієнтам простий і швидкий доступ до послуг.

З 01 січня 2011 року в Хорватії запроваджено електронний арешт коштів боржників, що містяться на рахунках в банківських установах, через Фінансове агентство (FINA).

Запровадження електронного арешту тривало протягом року, з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року. За цей період 32 банками, які на той час існували в республіці, було передано до Фінансового агентства (FINA) 654 667 невиконаних документів про стягнення коштів на загальну суму 8 685 812 198 євро. Всі невиконані паперові документи були опрацьовані та внесені до електронної системи.

На сьогодні Фінансове агентство (FINA) володіє інформацією про всі рахунки як юридичних, так і фізичних осіб, яка оновлюється щодня, що гарантує реалізацію блокування грошових коштів на банківських рахунках у межах суми стягнення протягом кількох хвилин.

Так, згідно з законодавством Республіки Хорватія банки зобов’язані виконати електронне розпорядження Фінансового агентства (FINA) щодо блокування коштів протягом 60 хвилин, водночас процес відбувається протягом декількох хвилин, у зв’язку з чим у боржника не має можливості вивести кошти з рахунків.

З моменту запровадження електронного арешту грошових коштів до Фінансового агентства (FINA) надійшло 8 140 707 документів про стягнення коштів на загальну суму 298 млрд. кун ( 39,7 млрд. євро). Загальна кількість виконаних документів станом на 30.09.2017 склала 6 726 156 документа на суму 1745 млрд. кун (23,2 млрд. євро, тобто майже 60% коштів було стягнуто).

Завдяки цьому Хорватія всього через кілька років після введення електронного арешту коштів, за оцінками, складеними для доповіді Світового банку «Ведення бізнесу-2017», піднялася з 52 місця на 7 місце.

З представлених під час візиту презентацій доповідачами Фінансового агентства (FINA) делегація дійшла висновків щодо необхідності запровадження в Україні електронного арешту коштів на банківських рахунках.

Представниками української делегації повідомлено учасникам візиту та представникам Фінансового агентства (FINA) про відсутність в Україні перешкод у запровадженні електронного арешту коштів на банківських рахунках, окрім проблеми, яка полягає у відсутності в Україні єдиної бази рахунків, відкритих у банківських установах як юридичними, так і фізичними особами.

Крім того, у лютому 2018 року делегація Міністерства юстиції України під час робочого візиту до Португалії була ознайомлена із досвідом цієї країни щодо стягнення грошових коштів з рахунків боржників.

Процес запровадження електронного арешту коштів у Португалії тривав з 2011 по 2013 рік за підтримки Міжнародного валютного фонду. Цьому передували внесення відповідних змін до Цивільного та Цивільного процесуального кодексів, метою яких було створення бази даних усіх рахунків фізичних і юридичних осіб та налагодження електронної комунікації між банківською системою та системою виконання судових рішень.

До запровадження електронного арешту порядок накладення арешту на кошти боржника був схожий та той, який наразі існує в Україні та характеризується паперовим документообігом, що значно уповільнює процес стягнення коштів з боржника (робить його неефективним) та значно здорожує всю процедуру.

На сьогодні у Португалії діє доволі проста але водночас ефективна система арешту та стягнення коштів з банківських рахунків фізичних і юридичних осіб на виконання рішень судів та інших органів. Увесь процес умовно можна розділити на три стадії: 1) періодичне наповнення комерційними банками бази даних усіх рахунків фізичних і юридичних осіб, яка утримується Центральним банком Португалії; 2) комунікація виконавців з Центральним банком для отримання інформації про рахунки боржників; 3) комунікація виконавців з комерційними банками, у яких відкриті рахунки боржників, для списання коштів з них. При цьому Центральний банк не має повноважень на зміну інформації, що міститься у базі даних. Він виконує лише функцію утримувача системи та гаранта її функціонування.

Головною гарантією збереження банківської таємниці щодо інформації про рахунки боржника є те, що інформація, яка міститься у базі даних Центрального банку не відображає інформацію про суму коштів на таких рахунках. І навіть на момент звернення виконавця до комерційних банків (у яких відкрито рахунки боржника), він також не має у розпорядженні такої інформації: банки повідомляють лише про блокування або не блокування необхідної або наявної (у разі недостатності коштів) суми коштів на рахунках.

В цілому увесь процес списання коштів займає 5-7 днів, при цьому необхідна для виконання судового рішення сума коштів на рахунку боржника блокується протягом 2-3 днів з моменту звернення виконавця до Центрального банку, що гарантує її подальше списання на користь стягувача.

До моменту впровадження в Португалії системи автоматизованого арешту коштів на банківських рахунках, виконання судових рішень було вкрай незадовільним. Так, протягом 2003-13 років, загальна сума стягнення становила близько 20 млн. євро. Після впровадження автоматизованої системи, протягом 2014-15 років сума виконання склала 337 млн. євро. І нарешті протягом лише 2017 року така сума склала 600 млн. євро. Тобто ефективність виконання у грошовому вимірі зросла у 30 разів.

Аналізуючи діючий в Україні порядок стягнення коштів з банківських рахунків боржника, варто відмітити схожість з аналогічним порядком, що діє у Португалії. Окрім того, в Португалії як і в Україні діє змішана система виконання судових рішень: є державні і приватні виконавці.

Таким чином, Україна має гарні передумови для запровадження схожого порядку. Концептуально для цього достатньо здійснити декілька кроків:

1) створення єдиної бази даних рахунків фізичних і юридичних осіб (як відомо база даних щодо юридичних осіб і суб’єктів підприємницької діяльності на сьогодні ведеться Державною фіскальною службою);

2) удосконалення електронної взаємодії між утримувачем такої бази даних та виконавцями з одного боку, та створення такої комунікації між виконавцями і комерційними і державними банками). Нормативне забезпечення такого процесу потребує мінімальних змін на рівні закону (встановлення обов’язку банків надавати інформацію про рахунки фізичних осіб до єдиної бази даних), інше регулювання цілком можливо забезпечити шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів (в основному відомчих).

Досвід Хорваті і Португалії свідчить про велику ефективність запровадження системи електронного арешту коштів на банківських рахунках при виконанні судових рішень. Україні з метою підвищення рівня виконання судових рішень варто розпочати здійснювати реальні кроки у переході з паперової на електронну взаємодію основних суб’єктів у сфері арешту коштів на банківських рахунках. При цьому варто звертати увагу на готовність зовнішніх донорів суттєво сприяти цьому процесу, надаючи для цього необхідну технічну допомогу.

Таким чином, маємо спільно працювати над побудовою ефективної моделі стягнення коштів з банківських рахунків в електронному вигляді з урахуванням вивченого європейського досвіду та українських реалій.

Олександр Олійник

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Сьогодні разом з керівниками Головних територіальних управліню юстиції та управлінь державної виконавчої служби проводимо стратегічну сесію, присвячену розвитку системи виконання судових рішень.

Еволюція системи ДВС наразі є одним із пріоритетних напрямків роботи Мін‘юсту. Серед завдань на цей рік – підвищення ефективності роботи виконавчої служби та рівня обслуговування громадян; введення безперервної системи навчання та підвищення професійності виконавців; відкритість, прозорість та комунікація з суспільством.

Фото Сергея Шкляра.

Окремий напрямок у роботі ДВС у 2018 році – боротьба зі злісними неплатниками аліментів. Для цього було прийнято закон #ЧужихДітейНеБуває, який вступив в силу 6 лютого і передбачає низку новацій і обмежень, які тепер можуть застосовуватися до недобросовісних боржників, які ухиляються від сплати аліментів. На виконання вимог Закону Мін‘юстом запущено Єдиний реєстр боржників зі сплати аліментів, надано рекомендації та роз’яснення державним виконавцям щодо застосування норм нового законодавства, а також розроблена технологічна картка роботи державних виконавців під час стягнення аліментів.

Фото Сергея Шкляра.

Крім цього, у всіх регіонах України створено штаби з моніторингу та контролю за станом виконання органами Державної виконавчої служби рішень про стягнення аліментів, а в декількох областях додатково працюють мобільні групи з ліквідації заборгованості зі сплати аліментів.

За 10 днів з початку дії законодавчих нововведень державні виконавці заборонили виїзд за кордон більш ніж 25 000 боржників, понад 21 000 боржників обмежили у праві керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Станом на 16 лютого понад 6 000 боржників оголошено у розшук.

Фото Сергея Шкляра.

Завдяки винесенню цих постанов і застосуванню встановлених законом обмежень, за 10 днів державними виконавцями стягнуто 5,7 мільйона гривень заборгованості зі сплати аліментів. Всього за 10 днів органами державної виконавчої служби стягнуто понад 50 млн грн аліментів.

Сергій Шкляр

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

На якому етапі наразі перебуває реформа виконавчого провадження? З чим увійшли в новий рік приватні виконавці? Яких помилок припустився Мін’юст та чи готовий він їх виправляти? Про це та багато іншого «Юридичній Газеті» розповів заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Сергій Шкляр.

5fb3f43d9a4c5a74021baabf13e6c88c

– Пане Сергію, підсумовуючи результати роботи за минулий рік, які досягнення Ви можете відзначити? Чи все вдалося реалізувати?

– Насправді, з моменту набуття чинності профільними законами був проведений величезний обсяг роботи. Почати можна з того, що був розроблений та введений в дію повністю новий програмний комплекс «Автоматизована система виконавчого провадження», що наразі дозволяє автоматизувати більшість щоденних операцій виконавців.

З початку 2017 р. ми активно працювали над запуском нового інституту приватних виконавців. Спершу ми з нуля розробили навчальну програму для приватних виконавців. До слова, протягом 2017 р. було проведено навчання для 945 осіб, відбулося 15 кваліфікаційних іспитів, у яких взяла участь 261 особа, 123 кандидати успішно склали іспит. Сьогодні до Єдиного реєстру приватних виконавців України вже внесено 80 виконавців, які фактично почали працювати. Дійсно, поки що їх не так багато. В минулому році у них на виконанні було 3300 виконавчих проваджень на загальну суму 710 млн грн (поки що це не така велика сума). Однак для цього існує дві причини. По-перше, цей абсолютно новий інститут запрацював лише у серпні. По-друге, в минулому році вони були обмежені сумою виконання (не більше ніж 6 млн грн на один виконавчий документ). В цьому році приватні виконавці працюють з виконавчими документами на суму не більше ніж 20 млн грн кожен. Відповідно, ми очікуємо збільшення сум зі стягнень. Мін’юст поставив перед собою завдання надати можливість скласти іспит у 2018 р. не менше ніж 800 особам.

Крім того, ми уважно аналізуємо проблемні моменти в роботі та намагаємося їх вирішувати. Ми розробили новий законопроект щодо внесення змін, які мають ліквідувати деякі неточності у діяльності приватних та державних виконавців. Зокрема, мова йде про передачу відкритих виконавчих проваджень від державних до приватних виконавців, вирішення питання щодо об’єднаних виконавчих проваджень та ін.

До речі, щодо інших законодавчих ініціатив, в минулому році ми розробили, а Парламент ухвалив закон, спрямований на покращення виконання рішень в частині стягнення аліментів. Зараз ми працюємо над проектом відкритого реєстру неплатників аліментів. З 2017 р. вже запрацював загальний реєстр боржників.

Окрім того, варто наголосити, що у 2017 р. ми усунули монополію на навчання кандидатів у приватні виконавці. Весь минулий рік навчання здійснювалося лише на базі Інституту права та післядипломної освіти. Ми внесли зміни в Порядок допуску до професії приватного виконавця. Наразі всі ВНЗ, які відповідатимуть вимогам та будуть акредитовані Мін’юстом, зможуть навчати таких кандидатів. Вже є акредитовані заклади, які виявили бажання долучитися до процесу навчання. Це НЮУ ім. Ярослава Мудрого, НУ «Одеська юридична академія». Також, наскільки мені відомо, подаватимуть заяви Інститут права та післядипломної освіти, КНУ ім. Тараса Шевченка, ЛНУ ім. Івана Франка, МАУП. Ми плануємо вийти приблизно на 6-8 ВНЗ у різних регіонах України, щоб всі охочі змогли пройти навчання там, де їм зручно. До того ж це популяризуватиме професію виконавця.

Наразі триває робота над законопроектом про адвокатуру та адвокатську діяльність. Сподіваюся, що до нього будуть включені норми, які дозволять суміщати адвокатську діяльність та діяльність приватного виконавця (звичайно, у разі відсутності конфлікту інтересів). Це позитивний момент, адже якщо ці норми будуть ухвалені, то адвокати поповнять лави приватних виконавців.

Наприкінці минулого року приватні виконавці створили орган самоврядування – Асоціацію приватних виконавців, обрали керівні органи, затвердили Кодекс професійної етики. Також ми створили постійно діючі (до цього існували тимчасові) дисциплінарну та кваліфікаційну комісії. Кожна з них складається з 9 осіб: 4 від Мін’юсту, 4 від приватних виконавців (дотримано представництво з різних регіонів), 1 від Ради суддів України. Варто зазначити, що і кваліфікаційна, і дисциплінарна комісії вже розпочали роботу та провели свої перші засідання. Скарги поки що не розглядалися, однак вони вже є. Ми будемо інформувати про це громадськість.

У кінці року ми призупинили складання іспитів, але через об’єктивні причини – набуття чинності новим процесуальним законодавством. З’явилася чимала кількість змін, які потрібно було врахувати та опрацювати у питаннях, які виносяться на іспит. Сьогодні ми відновлюємо ці процеси. На 29.01.2018 р. вже призначено наступний іспит.

Всі донори та експерти, які нам допомагали, в цьому році залишаються з нами, розширюють свої програми допомоги саме в частині виконання судових рішень. Крім того, якщо раніше вони були сконцентровані здебільшого на розвитку інститут приватних виконавців, то зараз деякі з них фокусуватимуться на розвитку державної виконавчої служби.

– Судячи зі статистики, яку Ви навели, попит на нову професію достатньо стриманий…

– Так, не можу сказати, що перший рік був активним у цьому сенсі. Можливо, хтось придивлявся і чекав. Для нас це було несподіванкою, як і та обставина, що осіб з банківської сфери, охочих приєднатися до лав приватних виконавців, також було небагато. Хоча банки були активними співрозробниками цієї реформи. Отже, поки що основна частина приватних виконавців – це колишні державні виконавці, що є достатньо логічним.

– Яка зараз ситуація з виконанням судових рішень в Україні? Чи можна говорити про позитивну динаміку?

– Говорити про позитивну динаміку можна. Протягом останніх 3-х років кількість повністю відпрацьованих виконавчих документів стабільно перевищує кількість документів, які надійшли на виконання. У 2017 р. органи державної виконавчої служби стягнули 2,1 млрд грн на користь державного бюджету, з яких 800 млн грн виконавчого збору. Кожного року відбувається стабільне збільшення суми стягнення виконавчого збору на користь державного бюджету. Наприклад, у порівнянні з 2016 р., сума стягнутого виконавчого збору збільшилася на 122 млн грн.

Усього на користь фізичних та юридичних осіб органи державної виконавчої служби протягом 2017 р. стягнули понад 12 млрд грн.

З початку року з недобросовісних роботодавців було стягнуто величезну суму заборгованості із заробітної плати та інших виплат, пов’язаних із трудовими правовідносинами. Наразі ця сума складає більше ніж 354 млн грн.

За 12 місяців фактично повернуто до державної та комунальної власності 638 земельних ділянок загальною площею понад 25 тис. гектарів.

Один із пріоритетних напрямків роботи виконавчої служби у 2017 р. – боротьба зі злісними неплатниками аліментів, заборгованість яких сягає більше ніж 6 місяців. У минулому році державні виконавці Мін’юсту стягнули понад 2,4 млрд грн заборгованості за аліментами на користь 576 тис. дітей.

Щодо статистики невиконання судових рішень, необхідно враховувати той момент, що деякі з проваджень, яким вже кілька років, кочують із року в рік до цих статистичних даних. Однак потрібно розуміти, якщо у боржника не було активів тоді, то навряд чи вони з’являться через 5 років. Документ видається, але ми розуміємо, що виконати його майже неможливо. Тут питання полягає не в тому, хто його буде виконувати (державний чи приватний виконавець). Тут питання у відсутності майна та інших активів.

– Що стосується посилення відповідальності злісних неплатників аліментів, ці зміни багато критикували, оскільки нелогічною виглядає заборона виїзду за кордон тим, хто не сплачує аліменти. Як бути у ситуації, наприклад, якщо людина планує виїхати на роботу в Польщу, щоб мати змогу, зокрема, сплачувати аліменти?

– По-перше, це один із заходів примусового характеру. Він застосовується не одразу, а тоді, коли використані всі інші можливості. Коли немає майна, на яке можна звернути стягнення, немає заробітної плати тощо. Звичайно, що виконавець, як і суд, прийматиме такі рішення індивідуально, враховуючи конкретні обставини. Якщо людина виїжджає за кордон на роботу, щоб потім сплачувати борги, то рішення про заборону виїзду, я переконаний, ніхто не буде ухвалювати. Варто зазначити, що раніше, коли суди виносили подібні рішення, вони задовольняли лише 25% подібних клопотань. У будь-якому випадку подібну заборону завжди можна оскаржити.

5266a7e372ccb8bda6a19b897cec5a49

– Наразі в судах знаходяться кілька позовів проти Мін’юсту від тих, хто не зміг пройти конкурс і стати приватним виконавцем. Який предмет цих позовів? Яка позиція Міністерства щодо цього питання?

– Дійсно, наскільки мені відомо, наразі у судах знаходяться 9 позовів. Щодо 3-х з них рішення ухвалені на користь Міністерства юстиції України, решта розглядається. Якоїсь загрози ми не бачимо в цих позовах. Сподіваюся, що вирішення цих спорів для нас буде позитивним. Що стосується предмета позовів, то вони різні, тому щодо кожного окремого випадку необхідний аналіз. Однак позивачі не займають активної позиції. Крім того, нагадаю, що є норма, яка передбачає можливість повторно скласти іспит через 6 місяців для тих, кому це не вдалося зробити з першого разу. Я думаю, що це більш конструктивний шлях, ніж судитися, особливо для тих кандидатів, для яких ці 6 місяців вже пройшли.

– Яких найбільших помилок припустилося Міністерство, запроваджуючи інститут приватних виконавців? Чи були вони взяті до уваги?

– Серйозних помилок я не бачу, на відміну від великої кількості роботи. Кодекси, які розроблялися радою з питань судової реформи, лише нещодавно набули чинності. Наші профільні закони, які напрацьовувалися цією ж Радою, були розроблені рік тому. Цей же рік у нас був на розбудову системи (підготовку іспитів, створення Асоціації приватних виконавців, проведення стажування та семінарів). Якщо порівняти кількість зробленого з кількістю умовних помилок, то переважає результат роботи.

З позиції недосконалості законодавства, були та залишаються певні нюанси. Наприклад, чи можемо ми допускати до складання іспиту кандидата, стосовно якого відкрите кримінальне провадження, але немає вироку? Поки ми зайняли позицію, що не маємо відмовляти таким особам. Тому, можливо, нам також потрібно було створити раду доброчесності, на кшталт тієї, що працювала з ВККСУ. Проте ми обрали більш простий і прозорий шлях. Якщо людина не засуджена, на неї немає антикорупційних протоколів, ліцензій чи адвокатського свідоцтва її не позбавляли, то вона чиста перед законом. Якщо це не так, то правоохоронні органи мають довести це в суді.

Загалом, нам є над чим працювати. Наприклад, потрібно ввести кілька цікавих інститутів у приватне виконання. Одним із них є інститут управління майном для приватних виконавців. Тобто щоб не реалізовувати актив, який належить боржнику та системно приносить кошти (наприклад, торговий центр), приватний виконавець може управляти таким активом. Робиться це для того, щоб гроші з оренди приміщень йшли на погашення боргу, а після того як борг буде погашений, управління знову повертається власнику. Це необхідно, щоб не змінювати власника та не руйнувати бізнес. Однак робити це потрібно не зараз, а через певний час, оскільки необхідно збільшити кількість приватних виконавців, подивитися на якість їхньої роботи, а також на формування професійної спільноти.

Не можу не зазначити, що наразі ми маємо велику кількість ініціатив щодо поліпшення роботи державної виконавчої служби саме від державних виконавців. Вони відчули конкуренцію, а отже, стали зацікавленими у збільшенні ефективності від власної роботи.

– Які плани маєте на прийдешній рік?

– Виконавча служба у 2018 р. має стати більш відкритою, змінити свою філософію задля підвищення ефективності роботи. Досягти поставлених цілей допоможуть серйозні нововведення, серед яких створення реєстру неплатників аліментів та сервісних центрів ДВС, запуск системи перевірки якості надання послуг в органах ДВС, а також системи безперервного онлайн-навчання та атестації персоналу.

У межах загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» буде створено окремий напрямок, присвячений виконавчому провадженню. Фактично, це путівник виконавчого провадження, завдяки якому кожен зможе знайти відповіді на конкретні запитання, які стосуються виконавчого провадження.

Крім цього, органи ДВС регулярно проводитимуть звіти про роботу служби перед ЗМІ та громадськістю. Водночас буде створено інтерактивну онлайн-мапу системи державної виконавчої служби з оперативними даними про показники роботи кожного відділу.

Що стосується діяльності приватних виконавців, ми надалі докладатимемо максимум зусиль для надання допомоги виконавцям через проведення онлайн та офлайн-тренінгів, організацію круглих столів та семінарів на актуальні для виконавців теми, підготовку інформаційних матеріалів про професію приватних виконавців.

Сергій Шкляр заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби

Єгор Желтухін «Юридична газета» головний редактор

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У 2017 році державними виконавцями було стягнуто понад 2,1 млрд грн на користь державного бюджету, з яких 800 млн грн – виконавчого збору.

Про це сьогодні в ході прес-конференції, присвяченої результатам роботи державної виконавчої служби у 2017 році та планам на 2018 рік, повідомив заступник Міністра юстиції Сергій Шкляр.

Він також зазначив, що минулого року з недобросовісних роботодавців стягнуто на користь працівників понад 354 млн грн заборгованості по заробітній платі. Окрім того, за 12 місяців повернуто до державної та комунальної власності 638 земельних ділянок загальною площею понад 25 тисяч гектарів.

«Окремий напрямок у роботі ДВС у 2017 році – це боротьба зі злісними неплатниками аліментів, заборгованість яких сягає більше 6 місяців. У 2017 році державними виконавцями Мін’юсту стягнено понад 2,4 млрд грн заборгованості по аліментах на користь 576 тисяч дітей», – наголосив заступник Міністра юстиції.

Він додав: Мін’юстом розроблено законопроект №7277 #ЧужихДітейНеБуває про посилення відповідальності злісних неплатників аліментів. Документ прийнятий Верховною Радою та підписаний Президентом, тож вже 6 лютого цього року він вступить в силу.

За словами Сергія Шкляра, у 2017 році було успішно запроваджено інститут приватних виконавців. 945 кандидатів пройшли навчання. Міністерством юстиції проведено 15 кваліфікаційних іспитів, які успішно склали 123 претенденти. 80 приватних виконавців вже внесено до відповідного реєстру і почали працювати.

«Станом на кінець 2017 року на виконанні у приватних виконавців перебуває 3300 виконавчих документів на загальну суму 710 млн грн. Приватні виконавці створили свої органи самоврядування – Асоціацію приватних виконавців України, постійні Кваліфікаційну та Дисциплінарну комісії», – зауважив Сергій Шкляр.

Заступник Міністра юстиції Світлана Глущенко у свою чергу зазначила, що в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» буде створено окремий напрямок, присвячений виконавчому провадженню.

«Цей напрямок отримав назву «Я маю право на виконання рішення суду». Фактично це путівник виконавчого провадження, завдяки якому кожен зможе знайти відповіді на конкретні запитання, які стосуються виконавчого провадження. Для цього варто лише перейти на сайт «Я МАЮ ПРАВО!» pravo.minjust.gov.ua та знайти відповідну інформацію», – повідомила заступник Міністра юстиції.

Окрема увага в рамках цього напрямку буде приділена популяризації добровільного виконання судових рішень за принципом «ЗНАЮ! ДОВІРЯЮ! ВИКОНУЮ!»

Вона також повідомила, що органи ДВС регулярно проводитимуть звіти про роботу служби перед ЗМІ та громадськістю. Водночас буде створено інтерактивну онлайн мапу системи державної виконавчої служби з оперативними даними про показники роботи кожного відділу.

За словами директора Департаменту державної виконавчої служби Олексія Воробйова, у 2017 було проведено суттєве кадрове очищення системи державної виконавчої служби.

«Зокрема, на 75 % оновлено керівний склад Департаменту ДВС та на 60% оновлено керівництво в регіонах. Крім цього, відносно посадових осіб органів державної виконавчої служби порушено 64 кримінальні справи, звільнено 44 особи, відсторонено від виконання посадових обов’язків 5 осіб».

Він наголосив, що виконавча служба у 2018 році має стати більш відкритою, оновитися не лише кадрово, а й змінити свою філософію задля підвищення ефективності роботи. Досягти поставлених цілей допоможуть серйозні нововведення, серед яких- створення реєстру боржників по аліментах, створення сервісних центрів ДВС, запуск системи перевірки якості надання послуг в органах ДВС, старт системи безперервного онлайн навчання та атестація персоналу.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

ФОТОГАЛЕРЕЯ

minjust.gov.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Рік минає, час підбивати підсумки і будувати плани на майбутнє.

Своїми думками про реформу системи виконання судових рішень, яка активно впроваджувалася у 2017 році, з інформаційним порталом «Банкрутство & Ліквідація» поділився директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Юрій Моїсеєв.

Пане Юрію, поява інституту приватних виконавців – одне з найбільших досягнень Міністерства юстиції цього року.  Вони вже працюють. Є впевненість, що реформа просувається у потрібному напрямку?  Чи потребує їхня діяльність додаткового законодавчого регулювання?

Реформа йде у правильному напрямку. З 5 січня цього року набули чинності нова редакція закону України про виконавче провадження, а також  новий закон, якого взагалі досі не існувало – про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання  судових рішень. Загалом, я вважаю,  доступ до професії приватного виконавця врегульовано на достатньому рівні. Водночас  Мін’юстом готується зараз комплексний законопроект змін до закону про виконавче провадження, в якому будуть враховані думки та пропозиції професійної спільноти приватних виконавців,  учасників цього ринку.

Про які зміни йдеться?

Це зміни насамперед технічного характеру на кшталт того, яким чином має відбуватися передача виконавчих проваджень від державного виконавця до приватного і навпаки. За цей час ми побачили деякі неточності, не завжди можна врахувати все й одразу,  тому такі напрацювання вже є. Коли зміни будуть ухвалені – залежить від парламенту. Принаймні в 2017 році цього не буде точно. Найшвидше – у 2018-му.

У 2016 році в Україні було стягнено 14,5 мільярдів гривень – це лише 2 відсотки від загальної кількості того, що мало бути стягнено – майже 700 мільярдів гривень!  Які цифри нинішнього року?

Рік ще не закінчився, статистика ще не звелася – це по-перше. По-друге, принцип статистичної звітності або алгоритм підрахунку зараз змінюємо. Цифри, які були до цього, випливали з деяких критеріїв, які не відображали реального стану. Тому що в ці цифри входили безнадійні борги, які неможливо стягнути, бо у боржника немає майна або немає коштів на рахунках.

Далі, сюди входять ті боржники,  які підпадають під мораторій стягнення з них боргів – це підприємства паливно-енергетичного комплексу, вугільної промисловості, підприємства, розташовані в зоні АТО.  Це  також впливає на статистику. Потім, категорія боржників, щодо яких порушено справи про банкрутство. Там мораторій також встановлюється. Є категорія виконавчих документів, які повторно пред’являються за наслідками того, що не можна було стягнути, вони пред’являються знову і також ідуть у загальну статистику.  Для того, щоб зробити висновки,  потрібно відокремити ті борги, які неможливо стягнути. Тоді буде реальна картина,  як працює державна виконавча служба та приватні виконавці за короткий період.

Ще в нас є одне резонансне рішення – це стягнення з ПАТ «Газпром»  за наслідком позову проти нього Антимонопольного комітету України.  Його також не потрібно враховувати. З понад 170 мільярдів наразі змогли стягнути трохи більш як 80 мільярдів гривень. Іншого майна цієї російської компанії на території України немає. Що змогли, те зробили.  Далі – поза межами країни – майно, яке належить боржнику, мають знаходити відповідні органи держави Україна, які перебувають за кордоном. Адже і Державна виконавча служба, і приватні виконавці можуть здійснювати стягнення лише на території України. Якщо цього неможливо виконати на території нашої країни й існує інформація про знаходження майна за кордоном, то застосовуються міжнародні договори залежно від того, в якій країні знаходиться майно. Це дії глобальнішого характеру,  і тут уже втручається політика. Тому ми не можемо у статистиці фіксувати такі випадки. Щодо Газпрому, наскільки мені відомо, розробляється стратегія подальших дій у цій справі.

Загалом, у мене оптимістичні прогнози – поява приватних виконавців дійсно збільшить відсоток виконання судових рішень. Покращить саму процедуру виконання. Зараз  за реєстром у нас 77 «приватників».  Але маємо фіксувати той факт, що ДВС та її територіальні підрозділи виконують  ту категорію документів, які не мають права виконувати приватні виконавці. Це тоді, коли стягувачем є держава  або держпідприємства. Тобто існують певні обмеження. У приватних виконавців діють обмеження по сумах – зараз до 6 мільйонів гривень, з 1 січня 2018 року – до 20 мільйонів гривень.

Як уже показала практика, приватні виконавці активно працюють, навіть перші лоти,  які виставлялися приватними виконавцями,  вже продані на СЕТАМ. Приватний виконавець трохи оперативніше реагує на коливання ринку примусового виконання рішень, він швидше адаптується. У нього немає такої системи проходження документообігу, як у підрозділах ДВС. Тому у приватних виконавців є певні переваги.

Як робота державних та приватних виконавців, на Вашу думку,  може вплинути на економічний розвиток, на підприємництво в країні? Які тут можуть бути очікування?

– Стягнення,  примусове виконання рішень державними або приватними виконавцями – це повернення коштів  юридичним і фізичним особам. І цими активами будуть користуватися, що позитивно вплине на економіку. Чим більше стягнень, тим більше грошей в реальній економіці.

Чи почали краще працювати державні виконавці? І чи не заважатиме справі конкуренція між ними та «приватниками»? Які тут виникатимуть конфлікти інтересів і як цьому запобігти?

Державні виконавці цьогоріч почали активніше працювати.  Тому що в них є додаткова мотивація – максимально за одним впровадженням  2 відсотки винагороди, але не більше, ніж 320 тисяч гривень. Потенційно державні та приватні виконавці є конкурентами, але наразі цього не відчувається. Хто краще працюватиме, до того підуть люди. Стягувач має право вибрати ту особу, яка краще працюватиме.

У чому запорука незалежності приватних виконавців під час виконання ними своїх обов’язків?

Незалежність приватного виконавця встановлена на законодавчому рівні. На його рішення ніхто не має права впливати. Його рішення можуть бути оскаржені й скасовані виключно судом. У Міністерства юстиції немає повноважень  впливати на його діяльність, але як у державного регулятора є право позасудового контролю.  Якщо держава делегує  публічно-правову функцію певній особі, то вона має право вимагати, щоб ця особа її належним чином здійснювала. Сама спільнота приватних виконавців ще молода.

Скажу, що вже є скарги. Наприклад, приватний виконавець не на своєму окрузі відкрив провадження, інший арештував майно третьої особи,  чого не мав права робити. Ми вважаємо, що не все, на що скаржаться, може бути правдою. Потрібно перевірити всі факти  і лише тоді робити певні висновки. Досить часто боржник умисно подає такі скарги,  щоб зайняти час виконавця, відволікти його увагу на іншу роботу замість безпосереднього виконання своїх обов’язків.

Якби в Україні існувала автоматизована система даних з єдиним центром, як це є, наприклад, у Литві, тоді працювати виконавцям було б набагато легше. Коли така електронна база може з’явитися у нас?

Зараз йде активна робота щодо встановлення комунікації між різними державними органами, які володіють базами даних та реєстрами. Це перше технічне завдання, щоб усе працювало правильно та коректно. Щоб нормативні акти були на належному рівні підготовлені й ухвалені. Тому ми працюємо над цим інтенсивно зокрема з прикордонною службою, з МВС, з Нацбанком, і в тому числі щодо автоматичного арешту коштів.  Думаю, наступного року вже будуть результати.

Можливо, поява автоматичного арешту коштів не дуже до вподоби бізнесу, тому й гальмується ця справа?

Політична воля зробити це є. Бо боржник може бути і стягувачем,  це в інтересах бізнесу, і великого в тому числі. Звісно, для гравців ринку примусового виконання рішень «розпорошеність»  потрібних даних є великою проблемою. Бувають перешкоди навіть з боку тих, хто має надавати таку інформацію. Ми підключені до всіх реєстрів, які є в Мін‘юсті, – реєстр речових прав, єдиний держреєстр фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб і громадських формувань. Ми до них маємо доступ щодо корпоративних прав, інші змушені у паперовому режимі отримувати інформацію.

Як просувається робота над Єдиним реєстром боржників?

Завдання закону про виконавче провадження реалізовано повністю – реєстр створений. Він потрібен  для того, щоб будь-яка особа могла оперативно отримати інформацію про контрагента, про ту особу, яка її цікавить. Це дасть змогу запобігти економічним втратам . Але наразі ситуація така: до реєстру поки що потрапляють відомості про ті провадження,  які ведуться з січня 2017 року. Щодо проваджень, які велись до цієї дати, відомостей там немає. Але ми активно працюємо над змінами до закону, аби виконавчі провадження,  які містяться в архівах, також висвітлювали боржників. Є певні технічні нюанси з програмним забезпеченням. Спеціалісти над цим також працюють.  Це завдання на 2018 рік.

Які ще  першочергові завдання Мін’юсту по вашому профілю на наступний рік?

15 грудня набув чинності закон №6232 про процесуальні зміни, а тому необхідно привести у відповідність підзаконні акти. У самому законі передбачено функціонування єдиного державного реєстру виконавчих документів. Фактично, судом має формуватися виконавчий документ, і він передаватиметься безпосередньо виконавцям. Зараз такого реєстру немає, треба його формувати, тут має бути злагоджена робота між Мін’юстом і державною судовою адміністрацією.

Серед першочергових завдань – навчити та видати свідоцтва 800 приватним виконавцям. На таку кількість ми маємо вийти до кінця наступного року. Це наше зобов’язання перед міжнародними донорами.

Вже сформована кваліфікаційна комісія. До неї увійшли по чотири представника від Асоціації приватних виконавців та Мін’юсту і один – від Ради суддів. Набули чинності  зміни до процесуальних кодексів. Ми зараз, як уже казав,  адаптуємо екзаменаційні питання для майбутніх виконавців. Це входить до повноважень кваліфікаційної комісії –   розробка і затвердження цих питань. Несправедливо буде, якщо особи складатимуть іспити за завданнями, які не відповідають чинному законодавству. Це великий обсяг роботи. У другій половині січня відновимо складання іспитів і будемо активно рухатися вперед.

bankruptcy-ua.com

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Найпопулярніше

Свіжі публікації

Автори

[email protected]
0 Статті0 Відгуки
Роман Давиденко
Роман Давиденко
12389 Статті34 Відгуки
http://politinfo.com.ua

Обрані статті

Популярні теми

© Politinfo.com.ua 2014