Теги Posts tagged with "Україна"

Україна

Інформаційне агентство «Україна Інформ» спільно з Всеукраїнською профспілкою юристів, Всеукраїнською профспілкою журналістів, ВГО «Національним комітетом по боротьбі з корупцією» та «Українським Народним Телебаченням» проводять дослідження щодо діяльності на території України засобів масової інформації окремих журналістів, які фінансуються спец. службами Російської Федерації, та несуть загрозу Національній безпеці України: нашій економічній безпеці, незалежності та державності.

Досліджуючи протистояння Московського Патріархату проти отримання та визнання незалежної від проросійського впливу на Українську Православну Церкву Київського Патріархату, ми дослідили діяльність українських засобів масової інформації та окремих журналістів, які позиціонують себе як проукраїнські, а насправді вели та продовжують вести боротьбу проти України, лобіюючи інтереси та політику уряду Російської Федерації.

Напередодні отримання УПЦ Київського Патріархату,Томосу, ми всі з вами спостерігали як антиукраїнські ЗМІ виливали безліч  негативної та брехливої інформації не тільки на сам факт отримання Томасу, але й на усіх без виключення людей, які сприяли отриманню Томосу та незалежності УПЦ Київського Патріархату від Росії.

Петровський Олександр Володимирович є одним із тих громадян, які десятки років кожного дня допомагали УПЦ Київського Патріархату стати незалежною. Також напередодні та під час отримання Українською Православною Церквою Томосу, стосовно Олександра Петровського, було опубліковано безліч негативних неправдивих статей. Ми приведемо тільки факти та правду, сподіваємось, що громадяни України зроблять висновки та нададуть оцінку як патріотам, так і ворогам України.

1.  Петровський Олександр Володимирович – більше 20 років допомоги Українській Православній Церкві Київського Патріархату:

1.1.  Нагородження Українською Православною Церквою Київського Патріархату Філаретом Петровського Олександра Володимировича Орденом Святого Архістратига Михаїла І – го ступеня.

1.2. Допомога Петровського Олександра Володимировича Українській православній церкві Київського Патріархату (надаємо тільки частину посилань на сайті) МБФС «Солідарність»

https://mbfs.com.ua/upckp/cerkov-i-obschestvo
https://mbfs.com.ua/upckp/patriarh

1.3. Благодійна допомога Петровського Олександра Володимировича:

Діти, яким допомагає Олександр Петровський не вміють брехати. Щирі посмішки цих дітей є безцінним скарбом.

Олександр Петровський  надає допомогу  літнім людям, про яких часто забувають, але не варто забувати, адже їм потрібна підтримка та допомога як медична, так і психологічна. Вони цінують те, що є люди які поважають старше покоління. Не одноразово Олександр Петровський та його благодійний фонд «Солідарність» надавав допомогу лікарням, фінансувавши закупівлю медичного обладнання, транспортних засобів для полегшення пересування людей похилого віку, які перебувають у пансіонаті.

Існують безліч неопублікованих проектів на сайті фонду, що свідчать про добрі наміри Олександра Петровського, справи якого робляться не за для іміджу та додаткового піару.

Допомагаючи дітям, людям похилого віку, воїнам АТО та їх сім’ям – щиро розділяє цю радість разом із ними. Спілкування з тими, кому він допомагає приносить Олександру Володимировичу велике задоволення про це свідчать світлини на сайті фонду.

Олександр Петровський надає різного виду допомогу від різноманітних заходів, концертів до фінансування проектів пов’язаних із будівництвом, гуманітарної допомоги. Завдяки цьому було врятовано та збережено не одне людське життя.

2. Петровський Олександр Володимирович – Захист у 2014 році міста Дніпра від сепаратистів:

Відео: 

Навесні 2014 року в місті Дніпро вирішувалася доля нашої країни. Дніпропетровські “силовики” готові були діяти по «Донбаському сценарію». І тоді свою історичну, без перебільшення, місію виконав Олександр Петровський.

 Олександр Петровський зібрав усіх відомих бізнесменів, громадських і політичних діячів, президентів спортивних клубів Дніпропетровського регіону, і виголосив приблизно наступне:

«Йде жорстока війна, ллється кров і сентименти закінчилися. Ми повинні згуртуватись та захистити нашу державу, незалежність нашої України! Прошу всіх вийти на вулиці, якщо є зареєстрована зброя, візьміть її. Якщо з цієї хвилини хтось посміє організувати хоч один проросійський мітинг або зірвати український прапор і повісити замість нього триколор, колорадську стрічку, ми повинні застосувати силу, якщо сепаратисти застосують зброю до мирних жителів, ми повинні їх захистити, зі зброєю в руках, якщо буде потрібно то віддамо своє життя, але незалежність України ми захистимо!».

На наступний день, з п’ятої ранку по всьому місту в Дніпрі, чергували патріоти України, хто з громадян виходив зі своїх будинків із колорадськими стрічками або російським прапором, з них їх зривали та пропонували повернутись до свої квартир: хто це робив – до них сила не застосовувалась. Або незалежна Україна, або російська окупація! Через кілька днів із сепаратистами було покінчено.

У розпал важких літніх боїв 2014 року, Олександр Петровський придбав для гарнізонного госпіталю сучасне медичне обладнання на три мільйони гривень; організував п’ять двогодинних концертів у Палаці юнацтва для поранених в зоні АТО і знаходяться на лікуванні в Дніпропетровську; звів дві нові церкви і провів кілька міжнародних спортивних змагань;  виділив кошти на проведення міжнародного фестивалю громадянської та патріотичної пісні; організував концерт пам’яті Героя України Василя Сліпака на сцені Дніпропетровського академічного театру ім. Т. Г. Шевченка.

 Коли на Донбасі йшли кровопролитні бої, і в Дніпропетровський гарнізонний госпіталь стали сотнями звозити поранених, раптом з’ясувалося, що будівля госпіталю незрозумілим чином відійшла … Російському Комерційному Банку. Три роки росіяни намагалися викинути на вулицю поранених українських танкістів, артилеристів і десантників. Три роки тривали суди, але безрезультатно. І тільки особисте втручання юристів та адвокатів Олександра Петровського поставило в цій історії жирну крапку – госпіталь було врятовано!

За участю Міжнародного благодійного фонду Олександра Петровського «Солідарність» герої полку «Дніпро-1», які захищали цілісність і суверенітет України в 2014 – 2019 роках, отримали заслужені нагороди. Як повідомляють, двоє військовослужбовців полку «Дніпро-1», які особливо проявили себе в боях на східному фронті протягом останніх 5 років, отримали ордени за заслуги перед державою.

Протягом останніх п’яти  років за підтримки благодійного фонду Олександра Петровського «Солідарність» в цілому були нагороджені понад 400 наших героїв. Це співробітники Національної поліції, і військовослужбовці ЗСУ, і військові Нацгвардії. Свої заслужені нагороди отримали багато капеланів та волонтерів, які присвятили свої сили підтримці суверенітету України і допомоги військовим, які захищають кордони країни.

Надалі велику, неоціниму, і теж історичну роль в захисті міста Дніпра та всього регіону зробив Ігор Валерійович Коломойський та Геннадій Корбан. Вони організували в обласному центрі Дніпро Штаб Національної Оборони, створили перший добровольчий батальйон “Дніпро-1”, а також сприяли формуванню іншого добровольчого батальйону – “Донбас”. До цього часу російський спецназ укупі з загонами місцевих сепаратистів уже чітко тримав за горло Донецьк, Луганськ, і майже “дотиснув” Харків. І якби впав Дніпропетровськ, без сумніву, впала б Україна.

У Дніпропетровську більше не виникало ніяких натяків на масову пропаганду ідей “руського світу”. Місто вистояло.  Проект “Новоросія” був похований. Україна була врятована!

Слава Героям! Героям Слава!

3. Петровський Олександр Володимирович – меценат, благодійність:

(надаємо тільки частину посилань на благодійність Президента Міжнародного фонду «Солідарність» Олександра Петровського https://mbfs.com.ua/aktsii-fonda  ).

Олександр Петровський Президент Міжнародного благодійного фонду «Солідарність», відомий своїми масштабними благодійними ініціативами та проектами духовного відродження в Україні, на честь свого 45-річчя подарував єврейській громаді чудовий срібний дев’ятисвічник – Хануку, який встановили на перехресті Галерей центру «Менора» на місці колишньої срібної Ханукії, також його подарунка. Відкриття нової срібної Ханукії стало значущою подією для єврейської громади, розділити радість якого приїхали представники двадцяти семи міст із різних країн, що беруть участь в проекті «Колель Тора», багато шановних рабини і почесні гості.

За роки свого існування фонду вдалося здійснити безліч значимих заходів, які поліпшили соціальне життя міста Дніпро і безпеку країни в цілому. У вересні 2014 року Дніпровський військовий госпіталь отримав від нього в дар три операційні столи, які відповідають усім вимогам сучасної медицини, і монітор у відділення реанімації. Дане обладнання було придбано на власні кошти голови благодійного фонду Олександра Володимировича Петровського. Це не єдиний жест доброї волі з боку мецената на користь дніпропетровських медичних установ. Загальна вартість обладнання отриманого військовим госпіталем становить близько мільйона гривень, це була закупка медичного обладнання в тому числі три хірургічних столи для проведення операцій, а також за свої особисті кошти було відремонтовано приміщення нової поліклініки та харчового блоку.

Допомога жителям Дніпра з боку Фонду “Солідарність” і особисто Петровського Олександра Володимировича безцінна. Медичні установи регулярно отримують необхідні дорогі лікарські засоби, що використовуються при лікуванні поранених. Багато дніпропетровських лікарень, в яких перебувають бійці АТО, постійно користуються матеріальною підтримкою фонду. На думку Олександра Петровського, ключове ядро, навколо якого може і повинна згуртуватися Україна – це віра в Бога. Олександр Петровський вважає, що неважливо в яку церкву ходить людина – чи православний храм, чи синагога, всі ми маємо душу і прагнемо до одного – бути чистими, відкритими та багатими духовно. Свої слова Олександр Петровський підтверджує реальними справами. У липні 2017 року він подарував єврейській громаді Дніпра унікальну виготовлену в Єрусалимі срібну Менору. У вересні 2017 року в місті була відкрита перша недільна школа, яка також була побудована за підтримки фонду Олександра Петровського. За свої заслуги, в честь 26-річчя незалежності України за Указом Президента, він отримав нагороду – Хрест Івана Мазепи. Дана нагорода вручається за відродження національної культурно-мистецької, наукової, духовної, військово-історичної, архітектурної спадщини, заслуги в державотворчій, благодійної, просвітницької та дипломатичної діяльності. Благодійна допомога розповсюджується не тільки на медичні установи, а й на допомогу дітям-інвалідам, спортсменам і ветеранам. Організація надає фінансову підтримку ряду соціальних програм, зокрема повністю забезпечує спортивну діяльність дніпровських борців, які завойовують золоті медалі на всіх міжнародних змаганнях.

Петровський Олександр Володимирович є не тільки українським підприємцем і Президентом благодійного фонду «Солідарність», а й меценатом. Меценат – це та людина, яка безкорисливо матеріально підтримує розвиток культури в благодійному аспекті. Ця діяльність має на увазі не тільки внесок грошей, але і віддачі частинки своєї душі, свого часу і своїх знань. Зокрема, цей меценат зробив дуже багато для церкви, а саме за рахунок Олександра в Дніпрі було побудовано Храм Різдва Пресвятої Богородиці в Покровському районі міста, і крім того відремонтував будівлю Дніпровської єпархії УПЦ. І за значний внесок у будівництво Олександр Володимирович був нагороджений Орденом Князя Володимира I ст., а також був нагороджений Орденом Святого Архистратига Михаїла I-го ступеня. Це одна з особливих і рідкісних нагород.

У своїй промові Філарет зазначив, звертаючись до Олександра Володимировича Петровського: «Це нагорода за відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Православної Церкви. За період нашого 20-річного знайомства, Він завжди підтримував Українську Православну Церкву. Ним було побудовано не одну церкву, тому ми нагороджуємо такою високою нагородою цю людину, і ми пишаємося тими церквами, які ви побудували в Дніпрі».

На знак подяки мецената єпархії запрошують на різні релігійні заходи і підтримують його діяльність, як засновника епохального управління, будівельника монастирів і храмів, активного громадського діяча і волонтера, який небайдужий до потреб людей, які цього потребують і всіляко підтримує розвиток духовності не тільки Дніпра, але і всієї України.

Колись у розмові з одним журналістом Олександр Володимирович відверто сказав: «Ми жили вдвох із матір’ю в напівпідвальному приміщенні, і я був змушений добу безперервно споглядати в вікні чиїсь ноги, до пізнього вечора миготіли перед очима. В кедах і брезентових капцях, в стоптаних туфлях “Скороход” і босоніжках “Цебо”… Найбільше на світі я ненавидів тоді цей напівпідвал, це вікно, і ці ноги. Кожен день, відправляючись спати – нерідко це траплялося в підвалі або на горищі – я давав собі слово змінити цей світ. Взимку мене виручали собаки, яких я дуже любив. У студеному напівтемному горищі я притискався до тварин, і вони не давали мені замерзнути. Від безпритульних тварин страшно тхнуло собакою, в роті у мене завжди було повно собачої шерсті, але собаки щедро ділилися зі мною теплом свого тіла і я, хлопчисько, спокійно провалювався в сон з однієї єдиною думкою: “Мої діти ніколи не будуть жити в напівпідвалі! А коли я виросту, то неодмінно зміню життя своєї матері на краще! І життя всіх людей, які живуть навколо мене … “.

 «Якщо Бог наділив нас привілеєм бути людьми, значить ми не маємо права прожити життя овочами. Я знаю, що коли мене не стане, то мої діти будуть гуляти з моїми онуками по місту і розповідати їм: – Дивись, синку, цю школу побудував твій дідусь… – Поглянь, донечко, ця церква зведена завдяки нашому дідові … – Діти, книги, які читають школярі в бібліотеці, подаровані школі вашим дідом … “Я прекрасно розумію, що не у всіх людей є можливість займатися благодійністю. Але просто посадити дерево, а потім встановити в його тіні лавку – під силу кожній людині. Щоб через багато років хтось міг би сказати своїм дітям: “Бачите цей клен і відпочиваючих в його тіні людей? Пишайтеся, тому що його посадив ваш дід!».

4. Рішення судів, які забороняють порушувати конституційні права Петровського Олександра Володимировича, вживати засобам масової інформації в своїх публікаціях неправдиві ярлики, а саме: клички відношення до незаконних організацій, тощо…, які позиціонують Петровського Олександра Володимировича з людиною, яка порушує закон. Олександр Петровський жодного разу не був засуджений, та в розшуку не перебував.

(рішення судів)

Текст і фотографії опубліковані на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 міжнародна  https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/deed.uk

ukraine-inform.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Українська сторона виконує в односторонньому порядку вимоги країни-агресора щодо проведення зустрічі у Нормандському форматі, при цьому перед нами ставлять все нові й нові умови.

Про це сказав депутат фракції “Європейська Солідарність” Михайло Забродський, передає пресслужба партії.

“Говорили про чотири умови, які ми виконали. Це чотири ділянки розведення. Коли починався цей процес в далекому липні цього року, ще ніхто не говорив про газовий пакет, який з’явиться в порядку денному, ніхто не згадував про закон ро особливий статус… Зараз розмова йде повним ходом.

До цього часу питання газових контрактів і питання закону про особливий статус не було частиною мінського пакету і нормандського пакету. Ось про що мова. А зараз вже є. Зараз до цього пакету додається амністія. А якщо ми говоримо про дату (зустрічі у нормандському форматі – ред.), наприклад другу половину грудня, то до цього часу можуть виникнути ще два-три пункти, які будуть критичні для нашої держави”, – розповів Забродський.

“Мова йде про те, що правила змінюються по ходу гри. Причому виконання Україною цих вимог йде лише в односторонньому порядку і ніяк інакше”, – наголосив парламентар.

Водночас він зазначив, що в мінських домовленостях містяться обов’язкові пункти, які має виконати й інша сторона.

“Наразі ми маємо лише виконання наших пунктів. Тому й таке сприйняття. Дійсно виглядає як виконання вимог агресора. Причому виконання в односторонньому порядку. І це виконання просто для того, щоб тобі дозволили поговорити. Причому про що говорити – будуть вирішувати там, як то кажуть, по ходу п’єси”, – сказав Михайло Забродський.

prm.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Пане Президенте… Саме це Гончарук зараз видає за своє особисте досягнення. Зайдіть у твітер  на сторінку Кабміну. Ось їх допис. #Україна зросла на 7 позицій у рейтингу #DoingBusiness-2020
Але це ще не темп, на який претендує Україна. Проте ми на правильному шляху! 


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Україна потрапила в число країн, чиє населення в переважній більшості позитивно ставиться до Євросоюзу. При чому поза ЄС Україна найбільш доброзичлива.

 

Такі результати показало опитування людей в 33 країнах, проведене американським дослідницьким центром Pew. Воно показало, що 79% українців позитивно ставляться до Євросоюзу. Більше ці показники тільки у двох країн – членів ЄС: Польщі (84%) і Литви (83%). З країн поза ЄС трохи вищий за український відсоток доброзичливості в Південній Кореї – 80%. Однак в Країні ранкової свіжості більше негативно налаштованих до ЄС – 13% проти 11% в Україні.

Тільки в двох країнах негативно налаштованих до Євросоюзу виявилося більше, ніж доброзичливців – Туреччині (34% позитивно проти 56% негативно) і Росії (37% проти 44%).

Нагадаємо, в опитуванні, проведеному групою Рейтинг з 30 квітня по 10 травня, вступ України в ЄС підтримували 57%, в НАТО – 48,9%.

А рівно рік тому дослідження соціологів Рейтингу показало підтримку НАТО у 45% українців. Раніше у листопаді 2017 опитування, проведене чотирма українськими соціологічними компаніями, показало – за вступ до НАТО 43,2%, проти – 33,3%.

ua.news


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В среду, 16 октября, одно из ведущих спортивных изданий России – газета “Советский спорт” вышла с заголовком на украинском языке. Название статьи “Україна – це Європа” размещено на первой странице этого профильного ежедневника.

Самое популярное спортивное печатное издание времен СССР, существующее и поныне в России, отметило победу сборной команды Украины в матче с действующими чемпионами Европы – командой Португалии и выход в финальную стадию континентального первенства. Об этом сообщают Украинские новости.

Основной темой материалов, касающихся нашей сборной стал сравнительный анализ команд Украины и России. Начиная от уровня исполнительского мастерства игроков и заканчивая работой тренеров обоих спортивных коллективов.

Наставника сборной Украины Андрея Шевченко в газете сравнили с главным тренером сборной России Станиславом Черчесовым, который тоже вывел свою команду на Евро-2020.

Фото: ukranews.com

Страна


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

“Ми можемо полетіти на вашому літаку, він набагато краще мого!… Ви маєте рацію на 100, ні, на 1000 відсотків!.. Я постійно вчуся у вас!…”

Про це на своїй сторінці у Facebook пише український блогер та шоумен Дмитро Чекалкін:

“Контрреволюція нікчемства

Вано Симонян:
Зеленський, який очолив реванш проти Революції Гідності, є уособленням людини БЕЗ ПЕРЕВАГИ. Йому невідомо це поняття. Повзає біля ніг Трампа…
Саме в цьому головна суперечність Зе і Пороха.
Так, Україна бідна країна. Але виходив Порох – амбіційний, РОЗУМНИЙ, чорт забирай! І світ слухав його, і світ робив так, як говорив ПОРОХ. І Україні було за що пишатися!
При Пороху Україну в світі сприймали гордою країною, яка відважно відстоює свою свободу, країною, про яку в світі говорили з повагою. Від Австралії до Пуерто-Ріко сказати будь-якому обивателю “Я українець” – і люди у відповідь говорили “О!” і піднімали великий палець.
З царювання Зеленського Україна перетворилася не просто на об’єкт глузувань, а в об’єкт презирства. Якісь жалюгідні аборигени, які обрали його собі у вожді…”

Алла Гунченко для Україна Неймовірна

Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.

prolviv.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO


Йде до гіршого і до гіршого. Ми навіть не уявляємо, в якому болоті сидимо… Мене пригнічує те, що влада робить із нашим народом.

«Шкодую, що приїхав з Америки до України… Сьогодні Україна — найгірша в Європі  країна для життя», — нещодавнє інтерв’ю українського генія, художника Івана Марчука “Громадському Радіо” спричинило ефект бомби, що розірвалася. Жорсткі, навіть жорстокі, проте болісно правдиві слова… «У  нас абсолютно правди немає, законів немає, порядку немає. А як немає законів і порядку, то і держави немає.  Україна народжує найбільше талантів на квадратний метр у світі, але вона їх не поливає, вони їй не потрібні. Чому тікають люди з України? Тому що жити хочуть…». Це не гіпербола, не хвилинний імпульс-розчарування, це крик відчаю. Крик відчаю митця, котрий реалізовувався в Україні не «завдяки», а «всупереч».

Він мав тут зовсім небагато лаврів, достатньо терня на шляху і яскравий самобутній талант. Його обожнювали в Америці та Канаді, запрошували залишитися в Австралії, а в рідній Україні помітили тільки після того, коли став єдиним українцем, котрий потрапив до списку сотні геніїв сучасності, укладеного міжнародною консалтинговою компанією “Greator Synectics”. Зрештою, Бог з ними, з рейтингами: один Марчук робить для позитивного іміджу України за кордоном стільки, що заміняє собою не одну поважну державну інституцію. Але останнім часом від українських реалій митця дедалі частіше огортає сум… “НОВА…” зателефонувала Івану Степановичу, аби почути усе з перших вуст.

Батьківщина як територія

— Я прожив життя чисто, не написав жодної непотрібної, непотребної картини, й у мене, крім однокімнатної квартири, нічого немає: ні лімузинів, ні дач… Я взагалі не пристосований до життя. Як митець із певними регаліями маю найгіршу майстерню серед українських художників. У мене були президенти, мери й інші відомі люди, були на п’ятому поверсі в тісній майстерні, ледве піднімалися туди… Всі обіцяли допомогти з новим приміщенням, але нічого так і не зробили… Щоб я у своїй країні не заслужив ні на майстерню, ні на музей? Та якби я запропонував себе зі своїми роботами будь-якій іншій країні — з руками і ногами забрали б! А ця країна за 81 рік мого життя не зробила для мене нічогісінько, ані на копійку.  Країна не готова, щоб до нас приїздили паломники до музею Марчука, як приїздять у Голландію до музею Ван Гога…

Я за останніх півтора року відвідав 11 країн, зробив 165 виставок. Був торік у листопаді у Таїланді: мав виставки у Королівській галереї і в художньому музеї. Бачили б ви, як мене там приймали! Черга на колінах йшла до мене — я навіть фото таке маю…  Поїхав би туди років п’ятнадцять тому, —  жив би нині, як у раю.  А тут я тільки мучуся…  Замість Батьківщини є болісна, вистраждана прив’язаність до землі.

Йде до гіршого і до гіршого. Ми навіть не уявляємо, в якому болоті сидимо… Мене пригнічує те, що влада робить із нашим народом. З найкращої країни в Європі зробили смітник. Тут панують зло, глупота, чорна заздрість, здирництво…  Люди дуже розхристані, не люблять один одного. Нема того, що об’єднує.  Як українці хочуть мати державу, якщо вони один одного з’їдають? Добрі люди не пропустять мене, щоб не привітатись, гарного слова не сказати, але загалом в країні панують злоба і заздрість.

Я жив у світі, де не знав, що це таке. Там немає такого. Там усі тішаться твоїм успіхом, більше того, — чужий успіх стає поштовхом до власного розвитку.

Розумієте — українська земля народжує найбільше талантів на квадратний метр планети. Але ж наша земля часто й поїдає багатьох, як кішка, яка поїдала своїх кошенят. У нас не може достойним чином проявити себе якийсь геніальний, великий талант: вони або в’януть, або повертаються в землю, або спиваються, чи змушені тікати в інші країни, де роблять славу для будь-якої нації, народу і світу, а Україні вони не потрібні…

«Жінка являється, як Бог»

 — У Тернополі тепер майже не буваю: не стало мого друга (світлої пам’яті архівіста та краєзнавця  Богдана Хаварівського  — ред.), то й не маю до кого їхати…  Був тут торік восени на його роковини,  навідався у рідну Москалівку та й по всьому…

Зараз розмовляю з вами і стою в майстерні перед мольбертом. Новий цикл малювати почав, цікавий, але душа до роботи не лежить. Є що робити, а не хочеться. Пензлик до рук не лізе. Був би музей — був би стимул працювати, там влаштовував би майстер-класи. Шкодую, що за життя навіть учнів не підготував собі…

О 7-ій годині вранці я вже біля мольберта. Приходжу в студію, сідаю і розмовляю зі своїми картинами. У мене підхід до них, як до діточок, я з ними постійно спілкуюся. Вдома не маю з ким розмовляти, от і  спілкуюся з картинами тут, у майстерні, де проводжу майже весь свій час. Додому не хочеться йти — ніхто мене тут не чекає. Може, якби була Жінка — але вона мені за все моє життя так і не явилася… Пригадую, мені колись одна панянка казала: «То шукайте собі самі жінку»,  а я їй: «Жінку не шукають, вона сама являється, як Бог…» А мене Бог, напевно, покарав: мені ніхто так і не явився…

Я завжди кажу: все моє життя — на полотні, а я ще не жив, я ще працюю. Я — вічний мандрівник, прикутий до мистецтва. Навіть жартував колись, що якби мене посадили до справжньої в’язниці, то я б намалював більше. Як я живу? Як раб, прикутий до мольберта.  Живу за “чорним календарем”, де немає червоного кольору, а є 365 днів робочих! Вихідних у мене немає, я одержимий. Але живучи так, я зумів зробити п’ять тисяч мистецьких творів, які розсіяні по всьому світу…

Оля СагальНОВА Тернопільська газета


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Попри суттєве скорочення посівних площ, Україна все ще входить до п’ятірки найбільших світових виробників жита.

Як повідомляють аналітики УкрАгроКонсалт, пік площ під житом за роки незалежності було досягнуто в 1995 році – 1,15 млн га. До 2019 року посівні площі під культурою скоротилися в 10 разів – до 117 тис. га.

Причиною такого скорочення є зосередження аграріїв на більш експортоорієнтованих зернових культурах, які затребувані як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Зазначається, що на завершення сезону 2018/19 років ринок жита також показав позитивну експортну динаміку. За підсумками сезону з України було експортовано на 130% більше жита, ніж у попередньому сезоні, одночасно цей показник став максимальним за останні 15 років.

Основним ринком збуту української жита є Євросоюз. У сезоні 2018/19 на країни ЄС припадає понад 61% всього експорту жита. Окрім цього, до числа найбільших імпортерів увійшли Філіппіни, Бангладеш та Ізраїль.

За матеріалами ukragroconsult.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Дата обміну утримуваними особами між Росією і Україною вже визначена. Про це повідомляють російські ЗМІ.

За словами адвоката росіян Валентина Рибіна, списки для обміну утримуваних осіб між РФ і Україною поки не затверджені.

“Дата обміну відома, чекаємо”, – сказав він.

Раніше стало відомо, що Київ і Москва попередньо домовилися про обмін 33 росіян на 33 українців в кінці серпня 2019 року.

Нагадаємо, у московському СІЗО “Лефортово” підтвердили інформацію про те, що до них перевели п’ятьох українських політв’язнів зі “списку Сенцова” – Станіслава Клиха, Миколу Карпюка, Олександра Кольченка, Володимира Балуха та Романа Сущенка.

prm.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

За підсумками року, з травня 2018 р. по квітень 2019 р., Україна увійшла у трійку найважливіших експортерів до країн Євросоюзу сільськогосподарських товарів і у двадцятку країн, які найбільше імпортують з Європи таку продукцію.

Відповідні статистичні дані оприлюднила у п’ятницю Європейська комісія, пише Укрінформ.

«Найбільші зміни у річних показниках (мільярди євро/відсоткові зміни відносно періоду 2017-18) досягнуті у сільськогосподарському експорті до США (+1,1/+5%), Єгипту (+0,4/+30%), Алжиру (+0,3/+13%), Японії (+03/+5%), Росії (+0,3/+4%), України (+0,3/+14%) та Ізраїлю (+0,2/+13%)… Найбільш важливими напрямки імпорту за минулі 12 місяців (у мільярдах євро) були США (12,9), Бразилія (11,7), за якими йдуть Україна (6,3) і Китай (5,9)», – йдеться у поширеній інформації.

Як свідчать оприлюднені таблиці, Україна посідає третю позицію серед найважливіших сільськогосподарських експортерів до ЄС після США і Бразилії, випередивши такі країни як Китай, Аргентина, Швейцарія та Туреччина.

У вимірі європейського імпорту до третіх країн Україна займає 16-ту позицію з обсягом імпортованих сільськогосподарських товарів на суму 2 мільярди 171 мільйони євро (приріст на 274 мільйони євро, або 14,4 відсотки у порівняння з періодом з травня 2017 по квітень 2018 року).

agrarii-razom.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO