Теги Posts tagged with "цькування"

цькування

Новий, модний, та неприємний за значенням термін, який нажаль у нашій країні дуже швидко набуває популярності. Що ж це за явище таке та з чим його їдять? Чому останнім часом збільшується кількість різних форумів призначених цьому явищу, передач та обговорень на форумах. Чому саме новини пов’язані з булінгом все частіше з’являються на стрічках фейсбуку та у топі гарячих новин.

Це явище виникло як закономірність через невиховання підростаючого покоління, чи як результат прояву вседозволеності та «нового підходу» до виховного процесу? Чи може завдяки нанесеним дитячим травмам, яких дитина хоче позбутися саме у такій спосіб прояву агресії до ближнього та слабшого.

Отже «булінг» ( з англійської bully — залякувати, цькувати, задирати; bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) або по простому «цькування» — офіційне визначення —  це прояв агресії з подальшим залякуванням особистості, цькуванням та погрозами, моральним приниження.

#ТРИ СТОРОНИ

Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:

  1. переслідувач (булі);
  2. жертва;
  3. спостерігач.

Вплив цькування відбувається на всі три категорії. Окрім того, що такий прояв агресії та неприкритої жорстокості відбувається серед білого дня, майже чи не на офіційному рівні у площині  доказу нападника – «я-сильніший», «я –авторитет», «я-…», так ще й всі три групи стають співучасниками про цей аспект не потрібно забувати. Адже нападник одразу у свідків закладає пігрунття для подальшого росту вже заляканої у дитинстві особистості та розвитку відповідних типових рис характеру, таких як відчуття провини і відчуття власного безсилля, що призведе до формування вже потенційної особистості- жертви та людини, на яку вже не можна буде розраховувати у критичній ситуації. Окрім такого відхиленні від норми у психіці у свідків формується вже потенційне сексуальне відхилення  — «жертви».

Щодо самої жертви, то тут взагалі необхідно згадати наше шкільне життя, коли завжди діти знаходили об’єкт для постійного знущання та цькування. При цьому іноді доводилося переходити із школи в школу, та навіть змінювати місце проживання, якщо мова йшла про невеликий населений пункт. А якщо ані батьки, ані вчителі не втручались у подібного роду «розбірки», тоді дитина, яка залишалася сам на сам із такою проблемою, нерідко закінчувала своє життя самогубством..

#ГЕНЕЗИС

До причин, які призводять до формування булінгу, належать: людська нерівність, нетолерантність суспільства (у тому числі й суспільні стереотипи), сімейне виховання (насилля в родині, авторитарний стиль виховання, гіперопіка над дитиною, відсутність комунікації «батьки-діти»), формування ієрархії в дитячому колективі, ставлення до насилля у самому суспільстві. До основних видів булінгу відносять шкільне цькування та булінг на роботі. І якщо булінг на роботі виникає вже серед сформованих особистостей та й тут вже жертва самостійно може звернутися до правозахисних органів, то про булінг у школі необхідно говорити вголос, долучаючи до обговорення цієї проблеми вчителів та батьків.

#ШКОЛА

Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного.

Булінг сьогодні – це вже соціальна проблема всього світу, яка швидкими темпами розвивається протягом останніх ста років, проте до кінця ще й досі не вивчена головна причина, яка спонукає дитину до такого прояву агресії. Практично в усіх країнах булінг більш поширений серед хлопчиків, ніж серед дівчаток, і його жертвами також частіше стають хлопчики. Це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин.

Перші ж публікації про це страшне явище в Україні з’явилися в нашій країні у 2005 році.

Шкільний булінг — явище системне й комплексне. Тому, окрім лікарів, психіатрів, психологів (які займаються зазвичай уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків і однокласників), до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись учителі, соціальні педагоги, шкільні психологи та батьки.

ОЗНАКИ ШКІЛЬНОГО БУЛІНГУ:

  • систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);
  • задирство;
  • фізичні і психічні приниження;
  • різного виду знущання;
  • бойкот та ігнорування;
  • псування особистих речей та ін.

#КІБЕРБУЛІНГ

Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі у сучасному інтернет світі. Новітній їхній «винахід» — кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації, включаючи телефонні дзвінки та погрози чи залякування у соцмережах. Щодо цього явища, яке набирає обертів в Україні, вже час говорити про нього, як про одне із різновидів кібертероризму. І це явище вже повинно бути викоренено за допомогою волевиявлення на держаному рівні. Проте і батькам необхідно, так само як і вчителям, говорити про цей різновид цькування вголос і загострювати увагу дітлахів на тому, що інформаційних простір насичений дуже часто неперевіреною інформацією, а спілкуванню у соцмережах повинно бути приділено особливої уваги, щоб дитина, у разі отримання незрозумілих повідомлень, зверталась до батьків.

#КЛАСИФІКАЦІЯ

Дослідники цього явища пропонують таку найзагальнішу класифікацію всіх видів булінгу:

1-ша група — прояви, пов’язані переважно з активними формами приниження;

2-га група — прояви, пов’язані зі свідомою ізоляцією, обструкцією скривджених.

У сучасній науці існує декілька підходів до вивчення булінгу. Одні дослідники зосереджують увагу на пошуку й визначенні особистісних рис, характерних для особи булі та його жертви. Інші намагаються розглядати булінг як новий соціально-психологічний процес.

«Агресори відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють» — описує головні риси булі норвезький психолог Д. Ольвеус – «Агресори часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів), вони не виявляють співчуття до своїх жертв; якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших

#ОЗНАКИЖЕРТВИ

Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:

  • полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі;
  • часто тривожні;
  • невпевнені в собі;
  • мають низьку самоповагу;
  • схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;
  • часто не мають жодного близького друга;
  • якщо це хлопчики, вони можуть бути фізично слабшими за своїх однолітків.

Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу. У той самий час, на думку окремих дослідників, відтворити типовий портрет агресора та жертви неможливо.

Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.

Кажучи про форми прояву булінгу, найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що якщо хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (стусани, поштовхи тощо), то дівчатка більш охоче користуються такими формами тиску, як поширення пліток, виключення з кола спілкування. А втім, ця різниця відносна і схоже, що вона зменшується.

# МОТИВАЦІЯ

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

#ЩОРОБИТИ

Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров’ю.

Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями. Психологами було розроблено кілька порад для них.

#ЗРОБИСАМ

Отже наші рекомендації з поведінки для дітлахів більш старшого віку, які зіштовхнулися з боулінгом:

  • Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
  • Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
  • Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
  • Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.
  • Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

#УКРАЇНА

Зовнішність, вимова, поведінка, успіхи в навчанні, статки родини — все це може стати причинами цькування дитини.

Україна — в першій десятці країн Європи за його поширеністю з-поміж 11-15-річних школярів. Вона залишила далеко позаду не лише найбільш соціально благополучні Данію чи Норвегію, але й, приміром, Угорщину та Грецію. Такі дані наводить ВООЗ.

Торік 67% українських дітей або були жертвами, або кривдниками, або свідками булінгу, за даними ЮНІСЕФ. Чверть із них безпосередньо зазнали цькувань. 48% цих дітей нікому не розповіли про пережите.

#США

Проблеми у дітей в американських школах такі ж, як і скрізь. Одна з них — булінг. Але, на відміну від наших шкіл, де проти булінгу нічого не робиться, в США школи проводять цілі програми проти залякування і знущань одних дітей над іншими.

Точну цифру назвати важко, але вважається, що серед американських дітей більше 13 мільйонів, в тій чи іншій мірі, виявляються жертвами булінг (слово увійшло в російську мову, запозичене від англійського bullying і завдяки британському журналісту Ендрю Адамсу).

У Нью-Йорку, наприклад, міська влада виділила $ 8 млн спеціально для того, щоб приборкати в школах булінг. Проблема  привернула увагу після недавнього інциденту в Бронксі, коли старшокласник, якого постійно дошкуляли расовими і гомофобськими репліками, не витримав і накинувся з ножем на своїх мучителів, вбив одного і тяжко поранив іншого.

Гроші, виділені на нову програму, дозволять проводити в громадах семінари з попередження знущань в школах, організовувати учнівські клуби, надавати психологічну допомогу. До 2019 року буде створено онлайн-портал для батьків, на якому можна буде розміщувати скарги з приводу випадків булінг. Якщо дитина піддавався знущанням неодноразово, він має право на переклад в іншу школу. В Бронксі, наприклад, після недавнього трагічної події понад 20 школярів відразу попросили, щоб їх перевели.

#РОЗУМІННЯ

Для того, щоб вірно вибудовувати розмову із школярами, та й не тільки, на тему булінгу, необхідно щоб крізь всю розмову та всі головні аргументи проходило червоною ниткою головне – справа не в тому, хто є жертвою, а справа в тому, хто є агресором. І саме з цього необхідно починати розуміння цього швидко поширюваного явища.

А для самих батьків, необхідно вже давно випасти із лав соціальних мереж та почати придивлятися та прислухатися до своїх дітлахів, аби вчасно побачити непритаманні для своєї дитини риси у поведінці, які вказують на ознаки булінгу, як із ознаками жертви, так із ознаками агресора.

Ігор Мізрах спеціально для журналу РЕЙТИНГ

Посилання на сайт: ratingua.net

Посилання на сторінку фб: @ratingnewsmagazine


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO