Теги Posts tagged with "платне лікування"

платне лікування

Поки під Верховною Радою тривали протести, учасники яких вимагали прийняття трьох популістських законів, депутати встигли проголосувати за Закон «Про фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» №6327, який у медійному просторі гучно називають «медичною реформою».

Протестувальники немов і не помітили цієї події, а от решту людей по всій країні вона збурила. Прихильники і противники тих медичних нововведень, які мають увійти в наше життя з 2020 року, і досі ламають списи у публічних обговореннях. Противники реформи у сучасному її вигляді називають нові умови отримання медичних послуг геноцидом.

Зокрема, голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолецьмедичну реформу гостро і послідовно критикує.

— Геноцид розпочався: українців знищать за законом. Сьогодні — чорний день в історії українського народу. Верховна Рада, прийнявши так звану медреформу від МОЗ, узаконила та дала старт фізичному знищенню мільйонів соціально незахищених людей. Більша частина українців буде позбавлена доступу до високоспеціалізованої повноцінної медичної допомоги відразу після того, як почне діяти цей закон, – зазначила лікарка в день прийняття законопроекту та порівняла реформу з Голодомором.

З огляду на це Український інститут національної пам’яті 26 жовтня зробив заяву, у якій закликає не вживати терміни «голодомор» і «геноцид» у не властивому їм значенні.

«Останнім часом поширеним стало використання політиками, громадськими діячами термінів «геноцид», «голодомор» у невластивому значенні. Реформи, які вони не схвалюють з політичних чи інших мотивів, у заявах, виступах, коментарях та блогах називають «цинічним і спланованим геноцидом українців», пишуть, що «геноцид розпочався: українців знищать по закону», порівнюють: «ситуація зараз нагадує мені геноцид, Голодомор в Україні».

Наголошуємо на неприпустимості такого легковажного ставлення до історичних явищ та юридичних термінів. Слово «геноцид» має чітке визначення в міжнародному праві та національному кримінальному законодавстві України.

(…) Закликаємо політиків та громадських діячів утриматися від безвідповідального вживання у своїй риториці слів «геноцид» та «голодомор» виключно заради посилення емоційного впливу на аудиторію. Недоречне використання обох термінів, які означають буквальне вбивство мільйонів людей, призводить до їх нівелювання і є наругою над пам’яттю убитих», – йдеться у зверненні ІНП 

Голосування О. Богомолець

Сама ж Ольга Богомолець, яка теж є депутаткою Верховної Ради і мала нагоду сказати своє рішуче «ні», під час голосування за законопроект… утрималась.

Разом з тим справжній розпач у населення та частини громадських діячів і політиків викликали опубліковані Ольгою Богомолець списки, у яких вказана вартість медичних процедур. Люди сприйняли ціни, опубліковані у прайсах, як вирок. Перелік, що зайняв більше 20 сторінок, починається з лікування вад серця. Суми вражають кількістю нулів, але й медичні процедури навпроти них вказані такі, більшість із яких і зараз коштують великих грошей. Так, серед процедур є операції на серці та судинах, імплантація перетинок, корекція вроджених вад серця, шунтування, ендоваскулярні втручання, лікування стовбуровими клітинами тощо. Ціни в середньому — 50-200 тисяч гривень. Особливе обурення і розголос викликали ціни на лікування відкритих ран передпліччя, коліна, перелому руки/ноги, травми зап’ястя/ступні/гомілки: 33 тис. грн, 53 тис., 61 тис. і т. д. Суми вражають, але якщо продивитися всі списки, знайдемо й більш посильні для гаманця сучасного українця ціни. Наприклад, клізма коштує 9 грн, вимірювання пульсу – 5 грн, забір крові – 20 грн, визначення групи крові та резус-належності – 56 грн.

Прайси Богомолець

Деякі процедури у «прайсах Богомолець» коштують дійсно набагато більше, ніж пацієнту треба викласти за них зараз, однак не треба забувати, що у цю вартість за пропорційним розрахунком має входити і оплата праці персоналу, і утримання лікарні, і матеріально-технічне забезпечення лікування, адже кошти держави більше не будуть виділятися на функціонування лікарні – їх даватимуть на лікування людей.

Прайси Богомолець

Та все ж варто зазначити, що, наводячи подібні прайси на своїй сторінці у соцмережі, Ольга Богомолець сама вказує на те, чого інші воліють не помічати: це не реальні розцінки, а лише пропозиції трьох окремих клінік, які ті направили в міністерство.

«Пропоную до ознайомлення всі «прайси», розраховані трьома великими медичними закладами для затвердження МОЗом. Тепер кожен може ознайомитися з сумами, які йому потенційно доведеться підготувати, щоб сплатити за лікування в разі наявності якоїсь із зазначених хвороб», – пише Богомолець.

Прайси Богомолець

При цьому частина вказаних послуг має оплачуватися державою, але досі нема затвердженого переліку послуг, що надаватимуться за державний кошт. Очевидно, що з’явиться він нескоро, це й викликає численні міфи та паніку. Які, втім представники уряду намагаються розвіяти.

Павло Ковтонюк

Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк , який є членом команди, що розробляла законопроект, зазначає: «Це – приблизні тарифи для пілотного проекту Національної академії медичних наук, МОЗ та Мінфіну. (…) Кожна послуга буде мати вартість. Ця вартість буде називатися тарифом. Коли людина звернулася до лікарні і їй надали послуги (наклали гіпс, видалили апендикс), то ми будемо знати, у скільки це обійшлося. Цю суму за послуги лікарня виставить до сплати. Але не пацієнту, а державі. І саме для оплати послуг буде створено Національну службу здоров’я України. Головне – пацієнт не буде платити нічого за послуги, які гарантовані державою. Тобто нуль. Уся суть реформи в тому, що держава оплатить послуги за пацієнта. Цим вона і займеться з 2020 року для третинної допомоги».

Заступник міністра навіть намалював від руки схему, за якою «гроші ходитимуть за пацієнтом», однак навіть на тій схемі очевидним є те, що кошти за лікування держава повертатиме лікарням уже після того, як вони нададуть послуги. Адже, отримавши направлення у сімейного лікаря, хворий помчить до лікарні, і чекати оплати рахунків і надходження коштів з казначейства у нього просто не буде часу.

гроші ходять за пацієнтами

Як стверджує політичний експерт, заступник голови комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Ігор Мізрах, у цьому місці виникає найбільш наболіле питання: хабарі, які ще називають «подяками».

Ігор Мізрах

«Перестрахуватися і взяти гроші з пацієнта перед лікуванням – чи не завелика спокуса для навчених не чекати від держави, а отримувати своє на місці лікарів? – каже Ігор Мізрах. – Друга проблема: первинна ланка, про яку тут усі забули. Для сімейних лікарів відведено найбільш скромну роль – видавати направлення. Від того, на яку процедуру, до якого фахівця, з яким діагнозом сімейний лікар направить хворого, залежить і подальше лікування останнього, і, відповідно, державне фінансування цих процедур. Тут виникає інша корупційна спокуса: «подяка» за направлення (так звані благодійні внески закон так і не відмінив).

Тобто у малюнку пана Ковтонюка, як і у всій схемі фінансового забезпечення виконання цього закону, не вистачає двох важливих складових: запобігання корупції серед сімейних лікарів і терапевтів первинної ланки та системи фінансування лікарень наперед, хоча б за елементарними статистичними розрахунками».

Стежачи за коментарями під публікаціями Ольги Богомолець і Павла Ковтонюка, можна помітити: люди втратили віру в існуючу медичну систему. Ті, хто не піддався паніці, тверезо оцінюють ситуацію.

 Євгенія Гранько: «Без Ваших прайсів напишу Вам цифри. Інститут раку: крапельниця – 200 грн, підпис у картці лікаря – 500 грн, прийом хірурга – 100 доларів. Операції – від 1500 доларів (це вартість роботи, без медикаментів). Якщо ти на «хімії» – то все повторюється кожні три тижні. Яку зарплату треба запропонувати лікарю в Інституті раку, щоб перестали «ходити» конверти? (…) Де сьогодні проводять шунтування серця даром, де ставлять стенти даром? Видно, що Ви давно не користуєтеся послугами безкоштовної медицини».

Марія Косова: «Пані Богомолець, а зараз який прайс у наших лікарнях? А відповідальність нульова, бо це ніде не фіксується».

Тетяна Кочетова: «Чому всі так впираються проти медреформи? Всім подобається совдепія? Операції, перераховані у цих прайсах, і так платні. Вчора в новинах батьки знову просили людей допомогти зібрати гроші на встановлення оклюдера дитині – 130 000 грн. То навіщо розказувати, що зараз все безкоштовне, а потім стане платним, якщо і так за все потрібно платити? У моєї подруги був рак грудей. Вона пішла в державний онкодиспансер. Після звичайного огляду (пальпації) лікар почав вимагати винагороду. Вона дала 100 грн, а він їй сказав, що це не гроші. На питання, яка сума вважається «грошима», їй сказали: 500 грн».

Система реформованої медицини, де є сімейні лікарі, страховки та відсутні черги, поступово приходить на зміну радянській, так званій системі Семашка. Про неї та її відмирання пише експерт Міжнародного Комітету захисту прав людини Олег Бобров: «Вона ґрунтувалася на найбільш передових ідеях і досвіді у сфері організації медицини початку ХХ століття. Задовго до 1917 року громадські клініки в Росії переважали над приватними, а ідея організації поліклінік, а не індивідуальних приватних кабінетів, була досить популярною серед лікарів і реалізувалася б незалежно від соціалістичного перевороту».

Серед ознак цієї системи – формування медичного фонду в загальнонаціональному масштабі, адже він мав забезпечити рівність прав населення усього Союзу. Однак досконалою ця система не була навіть тоді.

«Головною претензією радянського населення були великі черги до лікаря, незважаючи на наявність системи попереднього запису. (…) У 1980-ті час очікування в радянських поліклініках перевищив час очікування у приймальнях німецьких приватних лікарів майже у два рази, але й кількість відвідувань лікаря на душу населення в СРСР перевищувала число відвідувань лікаря на душу населення Європи у два з половиною рази. А кількість відвідувань лікарем хворих на дому була у п’ять разів більшою», – пише Олег Бобров.

Сучасна ж реформа була покликана запровадити систему медичного страхування, яка б дала змогу людям лікуватися за рахунок страхових виплат. Однак її досі не розроблено і не затверджено. Жодного нового законопроекту про страхову медицину за цей рік у Верховній Раді не зареєстровано. Найсвіжіший проект – за серпень 2016 року, поданий тією ж Ольгою Богомолець, альтернативний проект Закону про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування в Україні 

Перелік послуг, які буде оплачувати держава, Міністерство охорони здоров’я поки що не оприлюднило. Модель розрахунку вартості медичних послуг офіційно не затверджена, немає ні прайса, ні списку послуг, за які держава більше платити не буде. Але народні обранці поспішили, і Закон «Про фінансові гарантії надання медичних послуг» прийняли, не маючи достатнього підґрунтя для його реалізації.

Тож до 2020 року вони разом з урядом мають добре постаратися, аби заповнити ці прогалини і не справдити пророцтва опонентів про «геноцид».

АВТОР: Ірина Басенко

persona.top