– Что? Я не понимаю! – дратується висока жінка біля каси.

Люди у черзі здогадуються, що вона – переселенка. Із тих, які наполягають, аби із ними говорили “на нормальном языке”. На Прикарпаття перебралися понад 4 тисячі жителів Донбасу.

Озивається жінка у черзі за цією:

– Пакет – це “кульок”. Ви в Україні, маєте знати мову.

Висока обертається, відкриває рота, але нічого не може сказати. За нею стоїть чорношкіра жінка з дредами. Черга регоче.

Історію розповіла подруга Оксана з Івано-Франківська. Вона була свідком цієї словесної перепалки.

– Пригадалися дві історії, – продовжує Оксана. – На початку війни в медуніверситеті Івано-Франківська побилися двоє афроамериканців із Конго. Один – із першого курсу вчився тут. А другий – приїхав із донецького вузу. Той, що перевівся, назвав франківського “бандерівцем”, цей – заїхав у пику. Бійка переросла в масову. Кажуть, у деканаті обох хотіли вигнати з університету. Але група “бандерівця” заявила: якщо його – то і нас.

А на одному з факультетів столичного університету імені Шевченка найбільшими патріотами України виявилися китайці. Викладачка англійської запитала у групи, чи не заперечуватимуть, якщо вона дещо пояснюватиме російською. Ніхто не був проти. Окрім трьох китайців. Вони, їдучи в Київ, вчили українську.