Теги Posts tagged with "Олександр Кочетков"

Олександр Кочетков

За кілька місяців на Україну очікують американські економічні санкції.

Таке рішення прийняв президент США Дональд Трамп, про що надіслав відповідний лист до Конгресу Сполучених Штатів 22 грудня. Його текст опубліковано на сайті Білого Дому.

Доналд Трамп

Трамп вирішив обмежити режим безмитної торгівлі для трьох з половиною тисяч українських товарів у рамках Генералізованої системи преференцій (GSP). Таким чином Америка сподівається привернути увагу українського Уряду до проблеми дотримання авторських прав у нашій країні, адже Україна вперто лідирує в списку піратських держав, за результатами рейтингу 2016 року, особливо це стосується сфери мультимедійного контенту та програмного забезпечення.

Попри те, що рішення про скасування безмитної торгівлі вже прийняте, американська влада дала Україні чотири місяці на виправлення ситуації. Одразу ж Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) розмістило відповідну інформацію на власному сайті. У деяких публікаціях ЗМІ це відтермінування було представлене, як заслуга Мінекономрозвитку. Ситуація одразу ж викликала обурення і шквал критики серед експертів.

Так, аналітик Олександр Кочетков у своєму блозі закликав провести службове розслідування відносно керівництва МЕРТ та на базі профільного комітету Верховної Ради розробити і прийняти єдиний закон на базі європейського законопроекту №7014, який негайно почати виконувати.

«Інакше слідом за санкціями від США не забариться і жорстка реакція всього цивілізованого світу. І тоді знадобиться відставка вже всього Кабміну», – пише аналітик.

Журналісту видання Persona.Top вдалося взяти інтерв’ю в експерта у сфері інтелектуальної власності – патентного повіреного України Ігоря Шевченка. Експерт вважає, що реакція Сполучених Штатів не є одномоментною, скоріше – в західних партнерів скінчилося терпіння, адже Україна в плані розвитку поваги до авторського права та його захисту робить один крок вперед, а два назад.

Патентний повірений України Ігор Шевченко (фото автора)

– Яким чином пов’язані преференції щодо ввізного мита в США і дотримання авторських прав в Україні? Чому санкції подаються саме під таким «соусом»?

– Україну постійно визнавали «піратом №1». Ще в 2009 році я стажувався в США за напрямком «Інтелектуальна власність», і нам пояснювали, яким чином оцінюються дії того чи іншого уряду стосовно захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності. І тоді у так званому «Звіті 301» (англ. The Special 301 Report, – готується щорічно Офісом торгового представника США(USTR)), в якому повідомлялось про випадки недотримання авторського права в різних країнах світу, Україна займала лідируючі позиції.

Була аналогічна cитуація в 2010 році, трохи покращилася в 2011-му. З 2014-го року становище стало погіршуватися, але, за рахунок величезного кредиту довіри світової спільноти до нової влади, на цю проблему тривалий час «закривали очі», і якихось активних претензій США до нас не висували, хоча й постійно попереджали, що потрібно щось робити. І от ситуація, що зараз склалася, це, можна сказати – останнє «китайське» попередження уряду Сполучених Штатів українській владі.

– Що, на вашу думку, стало каталізатором такого рішення?

– В нас діє Американська торговельна палата в Україні, яка збирає ключову інформацію, відслідковує питання правопорушень у цій сфері та стоїть на сторожі інтересів американських компаній. Ці речі постійно моніторяться, це безперервний процес. У нас «гучно» заявили про реформування в сфері інтелектуальної власності: в травні 2017 року була ліквідована Державна служба інтелектуальної власності, якій підпорядковувались два державні підприємства – «Укрпатент» та УААСП (Українське агентство з авторських та суміжних прав). Таким чином зімітували реформу, а насправді не відбулося абсолютно нічого.

При Міністерстві економічного розвитку створили Департамент інтелектуальної власності, але по факту строки розгляду заявок лише зросли. Наприклад, на знаки для товарів та послуг (торгові марки) – майже вдвічі, до 20(!) місяців.

УААСП так і залишилось державним підприємством, хоча це нонсенс, таке собі українське «ноу-хау». Адже в усіх цивілізованих країнах роялті (англ. Royalties — авторське, — платежі, котрі «ліцензіат» (отримувач ліцензії, патенту) сплачує «ліцензіару» (продавцю ліцензії, патенту) за поточне користування правами інтелектуальної власності) збирають громадські об’єднання (так звані ОКУ – організації колективного управління), які діють прозоро, і автор розуміє, звідки і куди надходять кошти за його продукт. Куди зараз йдуть українські внески – невідомо.

– Що треба зробити, аби змінити ситуацію?

– Перш за все, навести лад в чинному законодавстві. Питання в тому, що з 1 вересня 2017 року вступила в дію економічна частина Угоди про Асоціацію України з Європейським союзом. І, знову ж таки, там велика увага приділяється захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності. Ми швидко маємо адаптувати наше законодавство під європейські норми, адже міжнародна угода стоїть вище національного законодавства. Найбільш поширений приклад: матеріали, що зроблені на замовлення, згідно Цивільного кодексу України, у рівних частинах належать і автору, і замовнику, навіть якщо твір виконаний в рамках службових повноважень. За європейським законодавством – виключно автору, якщо інше не передбачене договором. Це однаково стосується дизайнерів, програмістів, письменників.

Ми декларуємо європейський вектор розвитку, але законодавчо від цього далекі. Нам навіть дають готові напрацювання та проекти,  які лише треба адаптувати, перекласти. Але цим ніхто не займається.

– Яке зараз становище в царині інтелектуальної власності загалом? Хто найбільше страждає від порушень: розробники програмного забезпечення, митці, товаровиробники?

– Ключова проблема, як на мене, – це низька правова культура і мала поінформованість українців в нюансах виникнення і комерціалізації прав на об’єкти інтелектуальної власності. І це на 27 році незалежності… В Радянському Союзі приватної власності на інтелектуальні/творчі/дизайнерські розробки не було. Зараз начебто є, але серйозно «пробуксовує» роль держави в цьому питанні: починаючи з освіти підростаючого покоління, і закінчуючи встановленням «правил гри» щодо виплат належної винагороди авторам/винахідникам/творцям та захисту їх прав. Тому страждають всі: і митці, і підприємці.

– А як щодо активності громадян? Чи звертаються люди за оформленням своїх авторських прав, за патентами, чи є судові процеси по встановленню авторських прав?

– Зараз громадяни активізуються. Якщо говорити за мою власну практику, то у 2017-му році суттєво зросла кількість заявок по всіх об’єктах інтелектуальної власності: як по авторському праву (фотографії, музичні твори, літературні твори, програмні продукти, тощо), так і по об’єктах промислової власності (винаходи, промислові зразки, торгові марки, корисні моделі, технічні та дизайнерські рішення). Також суттєво збільшилась географія замовлень. До мене, як до патентного повіреного, звертаються люди з усіх областей України. Цього року ми подали в МЕРТ і УКРПАТЕНТ близько 500 заявок на різні об’єкти інтелектуальної власності. Це заявки, які надійшли тільки до мене, а їх кількість складає близько одного відсотка від усіх заявок по країні.

Також суттєво збільшилась кількість заявок моїх земляків для реєстрації своїх прав на інтелектуальну власність за кордоном.

– Тобто, саме суспільство вже вимагає дотримання авторських прав, запровадження свідомого ставлення до них, та зміни підходів до цього питання?

– Однозначно. Тут дуже багато залежить від правової культури, від готовності автора відстоювати свої права, від готовності покупця поважати і платити за ці права, а це все з’являється внаслідок законодавчої обізнаності. І як би там не було, а обізнаність зростає. Приміром, цього року до нас звернувся клієнт, на якого «наїхала» американська корпорація. Їх звинувачували в суді у плагіаті дизайну логотипу. Але суд прийняв рішення на користь нашого клієнта по всіх пунктах. Ця ситуація свідчить про те, що світові корпорації готові провадити судові процеси на території України, а українські виробники – відстоювати свої права в законному правому полі. Зрозуміло, що дуже багато нюансів є щодо реформування, та ситуація з свідомістю людей змінюється на краще, тому що будь-який підприємець думає про те, як йому захистити те «обличчя», з яким він іде до споживача, а також про те, як йому захистити технічне/конструкторське/дизайнерське рішення, що використовується в його продукції.

Ігор Анатолійович також навів приклади багатьох українських стартапів та бізнес-ідей, на які наразі оформляє патенти, однак, з міркувань безпеки інтелектуальної власності, ми поки що не можемо їх опублікувати. Зазначимо лише, що український бізнес часто є інноваційним та винахідливим, і створення сприятливого клімату з дотриманням авторських прав – на часі. Це потреба сучасності та запорука цивілізованого росту України. Шкода лише, що для його запровадження наш Уряд повинен отримати «копняка» у вигляді американських санкцій.

Автор: Ірина Басенко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO