Теги Posts tagged with "НБУ"

НБУ

Скандальная ситуация, сложившая из-за кредитов компании «Империя Агро» в «ТАС Комбанке» может быть урегулирована в ближайшее время посредством подписания мирового соглашения между сторонами. Эту информацию редакции подтвердили несколько источников, задействованных в переговорах с обеих сторон конфликта. Поскольку скандал выплеснулся в публичную сферу и его официальная сторона довольно широко освещена практически всеми СМИ, мы попытались заглянуть в закулисье схватки бульдогов, чтобы оценить их шансы на победу.

ТЕХНОЛОГИЯ ПРЯМОГО ОТЖИМА

С самого начала конфликта стало очевидно, что владелец ТАС Комбанка Сергей Тигипко решил использовать вопрос урегулирования проблемного долга не только для давления на владельцев компании «Империя-Агро». Действия, предпринятые банком, со всей очевидностью свидетельствовали: банкиры запирают должника в глухой угол; блокируют работу предприятий в преддверии посевной, когда каждый день на счету; в условиях безвыходной ситуации принуждают владельцев передать по бросовой цене активы и бизнес одного из крупнейших региональных агрохолдингов.

В официальных заявлениях «Империя-Агро» открыто сообщила, что Тигипко предложил продать ему часть холдинга — и вопрос с долгом будет решен, а сам «ТАС Комбанк» готов даже обеспечить обслуживание долгов агрохолдинга перед другими кредиторами. Казалось бы — вот он хэппи-энд в шумной возне! Но банкиры оказались не так просты, как показалось на первый взгляд: владельцам агрохолдинга «Империя-Агро» предложили продать его одной из структур Тигипко — не банку — некой компании «Творец». Но и в этом нет ничего необычного — банки не всегда ставят себе на баланс проблемные активы, полученные в качестве залога, иногда их оформляют на «родственные» компании-прокладки.

Главный казус «полюбовного урегулирования» проблемы состоял в том, что проведенная «ТАС Комбанком» оценка компании свела её стоимость практически к нулю: эта сумма не могла покрыть долги компании перед банками-кредиторами. Другой казус состоит в том, что даже без учета стоимости действующего слаженного системного агробизнеса, который генерит доход, склады «Империя-Агро» заполнены товарами под посевную на сумму полмиллиарда гривен, есть ожидаемый поток запланированных платежей по контрактам, которые были заключены под посевную, а некоторые из них уже частично оплачены.

То есть складские запасы стоимостью полмиллиарда гривен уже даже не являются собственностью холдинга — они принадлежат покупателям и лишь хранятся у «Империи-Агро» — ждут на складах начала посевной, когда покупатели вывезут сразу в поля. Таким образом, люди, представляющие интересы «ТАС Комбанка», заблокировали работу не самого холдинга, а сотен и тысяч его партнеров.

ЛАКОМАЯ ЖЕРТВА

Агробизнес — один из немногих оставшихся «живых» сегментов чахнущей украинской экономики, поэтому интерес Тигипко к этому бизнесу вполне очевиден. «Империя-Агро» — один из крупнейших операторов аграрного рынка в масштабах не только региона базирования, но и в масштабах Украины. С 2007 года компания создала системный устойчивый бизнес в сфере агропроизводства, обеспечивая работой тысячи аграрных компаний и фермерских хозяйств: компания обеспечивает полный цикл агропроизводства. «Империя-Агро» — официальный дистрибутор посевного материала и средств защиты растений таких мировых гигантов как Syngenta, DuPont, Bayer, располагает 23 представительствами в регионах Украины, головной офис компании находится в Кропивницком (бывший Кировоград).

«Империя-Агро» оказалась еще и удобной для захвата жертвой. Основные операторы аграрного рынка Украины — крупные международные компании, захват активов которых чреват международным политическим скандалом, осложнением отношений с кредиторами правительства в лице Международного валютного фонда и других, а высоких правительственных чиновников будут отчитывать и бить по рукам, как нашкодивших ребятишек, «на коврах» у послов США или Евросоюза. Другие системные агрохолдинги контролируются мощными политическими и бизнес-группировками, которые тоже имеют мощное покровительство и лобби на уровне украинского парламента, Президента и правительства. За захват таких бизнесов — вполне очевидно — можно ощутимо «получить по зубам». Особенно, если учесть тот факт, что старые политические покровители и друзья Тигипко подались в эмиграцию после «Революции достоинства». А деньги решают далеко не всё, нужны еще и связи, покровители, лоббисты. Новыми опальный олигарх так и не обзавелся…

ЭТИ НЕУДОБНЫЕ МОМЕНТЫ

В разгар скандала с «Империя-Агро» сам «ТАС Комбанк» так некстати оказался в эпицентре громкого скандала из-за публичных обвинений в отмывании денег, выплеснувшихся в СМИ с подачи Национального банка Украины. Эти «моечные шалости» сначала привели банкиров Тигипко к огромному штрафу со стороны банковского регулятора. Но бросить соблазнительно лёгкий и доходный «моечный» бизнес банкиры не смогли — затягивает. Как следствие — уже «красная карточка» от НБУ в виде принудительного отстранения главы правления банка по прямой рекомендации регулятора от должности с десятилетним запретом на занятие руководящих позиций в банковских учреждениях.

Позиция банка, как и бизнес-империи Тигипко, оказалась довольно шаткой: за систематическое нарушение требований финансового мониторинга в сфере противодействия отмыванию и легализации средств, полученных преступным путем, банк может лишиться лицензии НБУ. Благодаря соответствующим поправкам в банковское законодательство, регулятор уже принудительно похоронил несколько «моек» в эпоху «очистки банковского сектора». После двух серьезных «антимоечных» санкций от НБУ «ТАС Комбанк» одной ногой ступил на тот свет: трехкратное выявление нарушений и применение санкций по линии финмона НБУ дает регулятору законные основания для отзыва лицензии и передачи банка на попечение Фонда гарантирования вкладов физлиц с последующей ликвидацией за систематические нарушения антимоечного законодательства.

В таком случае сам Тигипко лишится сердца своей бизнес-империи, а вместе с ним и других бизнесов: на останки группы — это промышленность, финансовый конгломерат ТАС — слетятся стервятники разного масштаба. А самому Тигипко и топ-менеджерам «ТАС Комбанка» вполне реально светит уголовное преследование за организацию мойки в банке. Тогда он сам и активы группы ТАС становятся лёгкой жертвой.

ЗУБАСТАЯ ЖЕРТВА

Исполнители схемы захвата «Империи-Агро» из ТАС не предусмотрели или не ожидали, что дело получит такой резонанс. Кроме того, рейд оказался не так прост, как виделось дельцам-банкирам: «Империя-Агро» заняла активную оборонительную позицию, а рейдерские бизнес-аппетиты владельца «ТАС Комбанка» стали достоянием СМИ национального масштаба.

Ситуация зашла в глухой угол: ведь компания «Империя-Агро» может до бесконечности растянуть погашение кредитов перед банком, и тогда Тигипко не получит ни кредитов, ни приглянувшегося ему агробизнеса. А у банка образуется в балансе огромная дыра от невозвращенного кредита, которая может нарушить нормативные показатели банка. Это тоже вполне очевидно приведет к санкциям и ограничениям деятельности банка — вплоть до прямого запрета привлекать средства клиентов и кредитовать — со стороны НБУ. Для банка такая ситуация подобна медленному удушению: его бизнес останавливается, деньги проедаются и банк — банкрот. Таким образом, ТАС оказался зажат между безудержной жадностью своего владельца и перспективами попасть на ликвидацию в Фонд гарантирования вкладов физлиц за мойку либо за нарушение нормативов.

Со своей стороны, владелец «Империя-Агро» Юрий Оцабрик публично заявил, что ради сохранения бизнеса, чтобы не подвести партнеров и клиентов, он готов передать кредитору 100% контроля над компанией и все документы, касающиеся её бизнеса. Единственная просьба владельца — справедливая оценка компании, чтобы она могла рассчитаться с долгами и выполнить другие свои обязательства.

Таким образом, ТАСкомбанк и «Империя-Агро» подошли к точке невозврата. Стороны могут измотать друг друга до смерти в изнуряющих юридических баталиях, но это не выгодно никому. Ведь Тигипко получит не работающий бизнес, способный возвращать кредиты и генерировать прибыль — живую «дойную корову», а лишь ее обглоданный скелет. Самой «Империи-Агро», работа которой уже заблокирована захватчиками ТАС, терять нечего, кроме многолетнего сотрудничества с клиентами и доброго имени её владельца.

Источники редакции подтверждают, что у обеих сторон конфликта есть понимание необходимости достижения компромисса в этой схватке: ТАС и «Империя-Агро» готовятся выходить на второй раунд работы над мировым соглашением, которое разблокирует работу компании, позволит провести весенние полевые работы её клиентам и покупателям, а банк сможет не только урегулировать ситуацию с проблемным долгом, обеспечив возврат кредитных денег, но и заполучить для Тигипко столь вожделенный им агробизнес.

vse.media


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В Украине Национальный банк планирует создать новую серрию монет из недрагоценных металлов. Первая партия выйдет номиналом в 10 гривен в колличестве 1 млн. монет.

Об этом сообщает UBR.uа ссылаясь на телеграмму НБУ №50-0027/5210.

На 2018 год центробанк анонсировал три спецвыпуска монет из серии “Вооруженные Силы Украины”: “Защитникам Донецкого аэропорта”, “День украинского добровольца” и “100-летия создания Украинского военно-морского флота”.

Первая монета — “Защитникам Донецкого аэропорта” – будет запущена в денежный оборот страны 30 января, говорится в документе НБУ. Она получит номинал 10 грн.

“Будет посвящена чествованию мужества и героизма защитников Донецкого аэропорта – “киборгам”, оборонявшим его в течение 242 дней, что стало символом самоотверженной борьбы за территориальную целостность Украины”, — говорится в нацбанковской телеграмме.

Эскиз монеты не публикуется. Зато в Нацбанке дали детальное описание нового изделия.

Там сообщили, что на аверсе монеты размещены: вверху слева — надпись УКРАИНА (полукругом), под которой год чеканки монеты (2018) и малый Государственный Герб Украины. В центре — стилизованная композиция: две мужские руки с оружием разных эпох, символизирующий защитников Украины разных времен. На зеркальном фоне расположены надписи: ЗА ЧЕСТЬ! ЗА СЛАВУ! ЗА НАРОД! А внизу слева — номинал 10 гривен на стилизованном фрагменте щита. Справа — логотип Банкнотно-монетного двора Национального банка.

На реверсе монеты размещена стилизованная композиция с изображением защитника аэропорта на фоне полуразрушенной башни, над которой развевается украинский флаг. Справа – простреленная арматура с вертикальными надписями: киборг.UA/26•05•2014/21•01•2015.

Монета станет массовой, ее заявленный тираж составил 1 млн. экземпляров.

Ее реализацией займутся нацбанковские подразделения в регионах, а также два госбанка — Ощадбанк и Укргазбанк.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Национальное антикоррупционное бюро начало сразу 2 уголовных расследования, фигурантами в котором выступают компании с мировым именем — Kroll, AlixPartners, Hogan Lovells.

Об этом на своей странице в Facebook написал журналист Александр Дубинский.

По его данным, первое дело расследуется по фактам злоупотребления служебным положением и растратам должностными лицами НБУ и ПриватБанка государственных средств на закупку консультационных услуг иностранных компаний (Kroll, AlixPartners, Hogan Lovells) в 2016-2017 годах без проведения конкурсов. Второе, по фактам присвоения государственных средств в особо крупных размерах должностными лицами НБУ, ПриватБанка и Минфина совместно с представителями компаний Kroll, Alix Partners и Hogan Lovells.

«По сути, в этих криминальных разбирательствах НАБУ — идёт речь о том, что осуществлявшие аудит ПриватБанка компании Kroll, Alix Partners и Hogan Lovells — получали незаконное вознаграждение и участвовали в схеме хищения бюджетных средств на сумму более 200 млн гривен», – отмечает Дубинский.

По данным журналиста, «ещё одним участником этого междусобойчика могла быть любимая юркомпания Гонтаревой-Порошенко — «Астерс», которая могла быть удобным посредником для всех сторон дерибана».

В качестве доказательства журналист приложил выписки из Единого реестра досудебных расследований.

apostrophe.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Гонтарева обокрала Народ Украины на Миллиарды долларов! Разрушила Банковскую систему! И спокойно уехала в благополучнную Европу! Последние полгода Валерия Алексеевна с семьей постоянно проживает в Швейцарии! А недвижимость под Киевом давно выставлена на продажу! Миллиарды долларов украденных на рефинансировании банков и валютных махинациях обеспечат Гонтаревой и ее детям шикарную жизнь на долгие годы! Вот такая извращенная “Украинская Мечта” нашей Власти…

Михаил Шнайдер


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Державна служба фінансового моніторингу через Нацбанк попросила фінустанову доповісти про операції українців з готівкою.

Відомство хоче скласти повну картину про використання готівки у протиправних схемах і зрозуміти причину значного обороту кеш-операцій в країні.

Експерти вважають, що після збирання інформації можуть виникнути нові обмеження та санкції, інформують Патріоти України.

Знати більше

Національний банк у серпні розіслав банкам лист (копія є в редакції) з проханням заповнити дві анкети. Тема першої – «Ризики використання готівки», другої – «Ризики тероризму і сепаратизму». У супровідній записці НБУ пояснив, що опитувальники розроблені державною службою фінмоніторингу, а зібрані дані ляжуть в основу детального дослідження.

Зокрема, Держфінмоніторинг просить банки надати інформацію про сумнівні операції (і спроби провести такі) за період з початку 2014 по вересень 2017-го.

При цьому відомство цікавить думка банкірів не тільки про причини значного обороту операцій з готівкою. Але і напрями їх використання у протиправних схемах та ступінь участі неприбуткових організацій у підозрілих операціях. Як «підозрювані» перераховані благодійні та релігійні організації, політичні партії і навіть дачні кооперативи. А весь перелік складається з 15 пунктів.

«В першу чергу ДСФМУ цікавить практичний досвід у виявленні схем, а потім – професійна думка учасників ринку», – говорить директор департаменту комплаєнсу Банку Південний Володимир Гавлицький.

З усього різноманіття він виділяє питання, що стосуються відомих банку інструментів, які були використані в схемах фінансових злочинів.

Держфінмоніторинг в анкетах дійсно приділяє особливу увагу фінансовим послугам, які використовують українці. І просить банкірів оцінити, як часто громадяни використовують найпростіші банківські операції (поповнення карток мобільного телефону, благодійні внески та допомога родичам) у сумнівних і протиправних схемах.

Проявляє відомство інтерес і до використовуваних громадянами систем переказів. Держфінмоніторинг бажає знати, які платіжні системи найчастіше використовуються в злочинних цілях. У переліку зазначені як всесвітні Webmoney, Paypal і MoneyGram, так і системи, що приймають оплату від населення через термінали самообслуговування (24Nonstop, City-Pay).

Схеми розкриють

Крім голих статистичних даних, ДСФМУ розраховує отримати від банків і конкретні приклади злочинних схем. А також очікує, що фінансисти підготують відповідні графічні матеріали.

Опитані нами експерти не бачать користі від анкетування і побоюються, що Держфінмоніторинг і Нацбанк готуються до чергової хвилі боротьби з готівкою.

«У НБУ є вся інформація від банківських служб фінмоніторингу, і це опитування навряд чи дасть їм нові дані. Вже хоча б тому, що їм пропонують провести величезну аналітичну роботу, на яку просто не вистачить рук. Швидше за все, банки візьмуть той масив, який відправлявся регулятору за означений період, і заповнять ним анкети. Нічого нового вигадувати не стануть», – повідомив банкір на умовах анонімності.

За його словами, деталізоване дослідження може виявитися як звичайним популізмом, так і підготовкою до нового витка війни з кеш-операціями.

Контроль посилять

Експерти не сумніваються, що за підсумками дослідження чиновники зроблять кроки для посилення контролю за операціями з готівкою. Ймовірно, почнуть розробку нових обмежень. Разом з тим нарікають, що зворотного зв’язку з держслужбою фінмоніторингу у них немає, а нинішні правила контролю підозрілих операцій надто неоднозначні.

«За дослідженням повинна слідувати публікація звіту, аналіз і обговорення. Ґрунтуючись на результатах, має будуватися подальша робота Служби фінансового моніторингу. А також зворотній зв’язок з учасниками ринку. Але в даний час цього не відбувається», – говорить Володимир Гавлицький.

Він додає, що зараз банки зобов’язані повідомляти, а Держфінмоніторинг – обробляти тисячі операцій, які підпадають під обов’язковий моніторинг. Хоча насправді вони не мають реальних ознак ризикованості і ніяк не пов’язані з легалізацією коштів.

Експерти вважають, що критерії операцій, які підпадають під обов’язковий фінансовий моніторинг, повинні бути уточнені. Щоб аналіз проводився лише за тими з них, які дійсно виглядають підозрілими.

Однак дива не чекають. І кажуть, що тиск Нацбанку та держфінмоніторингу на готівкові операції буде тільки посилюватися.

«Все залежить від інформації, яку в результаті отримає НБУ та Держфінмоніторинг. Цілком ймовірно, що за результатами дослідження будуть прийняті якісь нові обмежувальні заходи. Навряд чи йтиметься про зменшення ліміту готівкових платежів. Але на окремі операції з готівкою, наприклад, поповнення карток або грошові перекази, можуть встановити додаткові обмеження», – зазначив банкір.

Розголошувати не стануть

Втім, українцям не варто боятися, що зібрана банками інформація зможе якимось чином їх компрометувати. Держфінмониторинг не вимагає від банків вказувати в дослідженнях точних даних платників і суми операцій.

«Чиновники не зможуть скористатися інформацією з анкет ніяк інакше, окрім підготовки консолідованого дослідження. Адже всі дані будуть знеособлені», – запевняє директор департаменту комплаєнсу Банку Південний Володимир Гавлицький.

І додає, що ДСФМУ отримає загальну інформацію, яку навіть не зможе ніяк перевірити. «Це більше професійна думка, ніж якісні вимірні дані», – говорить він.

Не передбачено жодних санкцій за відмову заповнювати опитувальники. Разом з тим, вважають банкіри, більша частина фінустанов надасть відомству запитувані дані. Заповнені анкети Нацбанк попросив прислати до 6 листопада 2017 року. А консолідоване дослідження планується підготувати до 22 грудня.

Автор: Юрій Павлов


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Ряд организаций выступили против предоставления “Укрпочте” полномочий банка без получения лицензии

Об этом «ОЛИГАРХу» стало известно из публикации «Укррудпрома», который ссылается на пресс-службу Независимой ассоциации украинских банков, а также на экспертные заключения и позицию регулятора.

В перечень организаций, выступивших против предоставления “Укрпочте” полномочий банка, вошли Независимая ассоциация украинских банков, НБУ, Целевая команда по внедрению реформ в финсекторе и Европейская бизнес ассоциация (EBA).

“НАБУ, НБУ, ЦКР и EBA убеждены, что принятие закона (законопроект №6601 “О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно финансовых услуг в области почтовой связи”. – Прим. ред.) негативно скажется на регулировании рынка банковских услуг, приведет к искажению условий конкуренции на нём”, – подчеркивается в релизе.

Как поясняют в НАБУ, согласно тексту законопроекта, госпредприятие почтовой связи без получения банковской лицензии сможет открывать и обслуживать почтовые счета, которые станут аналогами банковских счетов как физических, так и юридических лиц.

Помимо этого, оно сможет привлекать их средства на депозиты, осуществлять эмиссию платежных карточек и проводить расчетные и валютно-обменные операции.

Однако, законопроектом не предусмотрено участия “Укрпочты” в системе гарантирования вкладов физических лиц и необходимость соответствовать требованиям системы банковского надзора НБУ, в частности обязанности по идентификации клиентов, отмечается в сообщении.

Зато, согласно законам Украины “О банках и банковской деятельности”, “О Национальном банке Украины” и “О системе гарантирования вкладов физических лиц” банки обязаны получать лицензию Национального банка на осуществление банковских операций, быть членами ФГВФЛ и платить соответственно взносы в Фонд.

Также банки должны неукоснительно выполнять все требование к нормативам и экономической деятельности, включая обязательную идентификацию клиентов, предоставление регулярной отчётности в НБУ и необходимость прохождения проверок регулятора с вероятностью применения мер воздействия к банкам.

Кроме того, банки должны соблюдать большее количество специальных норм, например, относительно финансового мониторинга, валютного контроля, банковской тайны и порядка её раскрытия, наследовании средств на счетах и ​​многое другое, что в соответствии с законодательной терминологии касаются банков и банковских счетов.

В НАБУ подчёркивают, что ни одно из этих требований не предусмотрено законопроектом №6601 и в случае его принятия не будет выдвигаться “Укрпочте”.

Как подчёркивается в релизе, облегчённые условия осуществления банковских операций якобы приведут к созданию неравных условий конкуренции “Укрпочты” и банков, предоставляющих аналогичные услуги. А также могут привести к злоупотреблениям со стороны клиентов, которые захотят обойти жёсткие банковские регуляции.

По мнению представителей банковского сообщества, чтобы не допустить злоупотреблений и законодательных коллизий, необходимо искать другие пути трансформации и дальнейшего развития “Укрпочты” как оператора почтовой связи и финансового учреждения.

В релизе также напоминается, что согласно одобренным правительством в феврале 2016 года “Основам стратегического реформирования государственного банковского сектора”, одной из целей реформирования определено уменьшение присутствия государства на банковском рынке и постепенную продажу большинства государственных банков частным или международным институциональным инвесторам.

1

Напомним, согласно стратегии трансформации Укрпочты, госпредприятие превратят в почтовый “банк”.

Сейчас “Укрпочта” осуществляет 45% общего объёма выплаты пенсий и 28% денежных переводов.

В структуре дохода “Укрпочты” финансовые услуги занимают 46% (32% – от выплаты пенсий, 9% – приём платежей, 5% – пересылка почтовых переводов).

Ранее стало известно, что “Укрпочта” по результатам тендера заключила соглашение с компанией “УкрКарт” об услугах процессинга на 214,35 миллиона гривен.

Ранее сообщалось, что Укрпочта «скатилась» до 188 млн чистого убытка.

СЛЕД


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Чи треба радіти нинішньому посиленню національної валюти?

З початку місяця долар США в Україні суттєво подешевшав, опустившись нижче позначки 26 грн, за офіційним курсом НБУ. Ще кілька тижнів тому за нього давали 26,3 грн, а два місяці тому – 26,8. Щоправда, в останні дні американська валюта намагається відновити свої позиції, проте суттєвих змін не спостерігається. На кінець поточного тижня НБУ встановив курс гривні на рівні 26,01 грн. При цьому середньорічний курс, закладений у бюджеті на цей рік, становить 27,2 грн за долар. Зміцнення гривні триває на фоні світової тенденції здешевлення долара, але вчорашнє рішення Федеральної резервної системи США підвищити облікову ставку до 1–1,25 % має змінити ситуацію на користь американської валюти.

Літо – традиційно сприятливий період для гривні, на відміну від кінця року, коли на неї починає тиснути необхідність закупки енергносіїв. Чи довго триватиме зміцнення української валюти і які фактори, окрім сезонності, на нього тепер впливають, «Главком» попросив прокоментувати фінансових експертів. «Главком» поставив їм три запитання:

  • Якими факторами викликано нинішнє зміцнення гривні?
  • Наскільки стійку динаміку може мати цей процес? Який прогноз на другу половину року.
  • До якого рівня може піднятися курс гривні?
 

Коливання курсу долара по відношенню до гривні

<br\>Коливання курсу долара

Коливання курсу євро по відношенню до гривні

<br\>Коливання курсу євро

ринковий курс

Сергій Волков, заступник голови правління, директор фінансів банку «Кредит Дніпро»

Якими факторами викликано зміцнення гривні?

Традиційно українська національна валюта починає зміцнюватися у період весни-літа через сезонні фактори. Весною знижується попит на долар через закінчення опалювального сезону, водночас обсяги пропозиції починають збільшуватись. Зростання валютної пропозиції пояснюється тим, що у агровиробників – представників головної експортної галузі  – триває посівна кампанія, і під виробничі витрати вони здають більші обсяги валюти. Також сезон весна/літо – найактивніший з точки зору бізнесу металовиробників, які представляють другу за обсягами експортну галузь країни. Зниження промислового виробництва через торгівельну блокаду у зоні АТО й відповідне погіршення макроекономічних прогнозів; уповільнення зростання експорту металів і продукції машинобудування; поступове зниження в останні місяці цін на сировину – зерно, залізну руду, сталь – на світових ринках буде чинити тиск на валютний ринок. На противагу негативним факторам, істотне зростання капітальних інвестицій на початку року стимулювало збільшення виробництва будівельних матеріалів та машинобудування. Також позитивно впливає на валютний ринок систематичне збільшення золотовалютних резервів країни  – як за рахунок співробітництва з МВФ, так і внаслідок монетарної політики Нацбанку.

Наскільки стійку динаміку може мати цей процес? Ваш прогноз на другу половину року.

Слід розуміти, що систематичне збільшення міжнародних резервів – явище тимчасове, без проведення необхідних реформ, на які чекають міжнародні фінансові партнери. Зокрема, це стосується відкриття ринку землі, пенсійної реформи – ключових факторів для подальшої реалізації програми розширеного фінансування МВФ. Цього року Україна почала виконувати свої зобов’язання за зовнішніми боргами – ресурси на це йдуть саме з міжнародних резервів. Отже, на стабільний валютний ринок та прогнозоване формування курсу неабияк впливатиме й політична воля проводити реформи, вони треба для реального поліпшення інвестиційного клімату. Серед позитивних чинників для курсоутворення варто зазначити суттєве збільшення експорту українських товарів до країн ЄС. Так, у першому кварталі цього року він збільшився на 25 відсотків. Підсумовуючи вищезазначене, ми прогнозуємо, що у короткостроковій перспективі – протягом двох-трьох місяців – гривня буде утримувати достатньо стійкі позиції та коливатися в межах 26 гривень за долар США.

До якого рівня може піднятися курс гривні?

На більш суттєве укріплення ми не розраховуємо. По-перше, серйозні коливання на ринку в будь-який бік зупиняє Національний банк, викуповуючи валюту на аукціонах. Зараз це дозволяє регулятору зміцнювати золотовалютні резерви, що в майбутньому буде стимулюючим фактором для курсоутворення. По-друге, все ще є багато факторів ризику, що впливають на курс. Зростання курсу долара ми очікуємо традиційно восени з початком опалювального сезону та зі збільшенням імпорту енергоносіїв, під що потрібні додаткові обсяги валюти. Та за умови реалізації існуючих прогнозів щодо інфляції, макроекономічних показників й подальшого співробітництва з міжнародними фінансовими інститутами, девальвація буде зовсім некритичною – у діапазоні 1-1,5 гривень.

Віталій Шапран, член Української спілки фінансових аналітиків

Як ви вважаєте, якими факторами викликано зміцнення гривні, окрім сезонних?

Воно є сезонне, а ситуативне. Вдалий перший квартал для нашого експорту забезпечили високі ціни на залізну руду, сталь, зернові. Потім був приплив грошей від Євробачення саме на готівковий ринок, стрімке зниження цін на дизпаливо та інші види палива через зниження цін на нафту. Подібна ситуація була в першій половині 2008 року –  тоді курс зміцнився  до 4,65 гривні за долар.

Цей процес може мати стійку динаміку? Ваш прогноз на другу половину року.

Думаю, до початку серпня матимемо стабільний ринок, а далі буде видно. Все залежатиме від ситуації в АТО, цін на сировинних ринках та врожаю.

До якого рівня може піднятися курс гривні?

Я не думаю, що НБУ варто допускати значне зміцнення гривні. 25-27 гривні за долар – цілком прийнятний коридор для формування золотовалютних резервів, які ми втратили 2014  року.

Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова

Як ви вважаєте, якими факторами викликано зміцнення гривні?

Зазвичай гривня відчуває себе набагато краще у весняно-літній період, ніж у осінньо-зимовий. Крім того, зараз посилились деякі позиції України на зовнішніх ринках, навіть спостерігаємо помітне покращення зовнішньо-торгівельного балансу. Також ми маємо заспокійливу економічну динаміку, що зменшує ризики з надходженням-втечею капіталу. Не виключав би також ситуацію, пов’язану з адміністративними заходами – зараз Нацбанк очолює вже не колишня керівниця, і, мені здається, це позитивно вплинуло на банківську систему.

Чи цей процес може мати стійку динаміку? Ваш прогноз на другу половину року.

До осені маємо запас міцності, а восени почнеться боротьба навколо бюджету, і тоді можна очікувати певних ускладнень. Я б не сказав, що транш МВФ зараз грає принципову важливу роль. Набагато важливіші чинники хоч малого, але економічного зміцнення, самовиживання населення і бізнесу, яке ми спостерігаємо зараз. Наступних неприємностей для гривні можна очікувати наприкінці серпня-початку вересня, коли почнеться новий економічний сезон, укладання нових контрактів, визначеність-невизначеність навколо бюджету на наступний рік. До кінця літа суттєвих коливань не буде.

До якого рівня може піднятися курс гривні?

Будуть незначні коливання навколо позначки 26  гривень за долар, плюс-мінус 20–30 копійок.

Роман Шпек, голова ради Незалежної асоціації банків України

Якими факторами викликано зміцнення гривні?

Це сезонне явище. Стан валютного ринку залежить від тимчасових, ситуативних і також від фундаментальних факторів. Макроекономічний прогноз на цей рік показує, що сальдо рахунку поточних операцій погіршується, порівняно з попередніми роками. Цього року воно буде десь мінус 4,5 відсотка. Щоб збалансувати потребу в надходженні валюти і платежі, держава повинна додатково залучити на ринок з-за меж України понад 4 мільярди доларів. Це можуть бути прямі іноземні інвестиції, яких ми, на жаль, не можемо передбачити через те, що приватизація блокується з різних причин. Це можуть бути міжбанківські кредити, але за рахунок низького кредитного суверенного рейтингу сьогодні міжбанківський ринок для нас недоступний або надто дорогий. Це можуть бути кредити міжнародних фінансових організацій, але для цього потрібно проводити реформи. Ми бачимо, що місія МВФ поїхала, і є загроза що  коштів, які передбачались в пакеті програми на цей рік, ми не отримаємо у повному обсязі. Держава не виконує зобов’язань перед кредиторами. Приїзд місії завершився тим, що навіть драфт-меморандуму не готували, а підготували звіт для ради директорів. Є проблеми непрагматичної поведінки ще з одним донором – Європейською комісією, є загроза виділенню траншу макрофінансової стабільності в 600 мільйонів доларів. Говорити про надлишок валюти на українському ринку не доводиться.

Наскільки цей процес може мати стійку динаміку? Ваш прогноз на другу половину року.

Були певні сезонні покращення на початку року від тимчасового зростання цін на метали, руду, але ситуація змінилася. Бачимо спад промислового виробництва, і в цих галузях нічого особливого не буде. Великі надходження були від успішного маркетингового року в аграрному секторі, але в цьому році приросту не буде. Були деякі незакладені в базу доходи – продаж валюти від коштів, арештованих у «попередників». Так що, дай Боже, нам вкластись в існуючі параметри до 10 відсотків  інфляції. Бо вже багато прогнозів показують, що вона може бути дещо вищою. Добре, що Нацбанк в цих умовах викуповує валюту і зможе без напруги виконувати всі зобов’язання за платежами.

Єгор Перелигін, перший заступник голови правління «Альпарі-банку»

Як ви вважаєте, якими факторами викликано зміцнення гривні?

Тут є  і зовнішні,  і внутрішні фактори. Йде стабілізація інфляції, яка впала до 13,5 відсотків  – це дуже успішний показник. Є також зростання експорту сезонної товарної продукції. Наприклад, за перший квартал експорт у товарній групі недорогоцінних металів (чорні метали, мідь, нікель, алюміній, свинець і т.д.) зріс на 42 відсотків, порівняно з минулим роком. Як правило, будівельні цикли в Європі, Америці починаються навесні й закінчуються всередині осені – тож металу зимою використовується менше.

Зростання показує і тваринництво – ця товарна група виросла на 59 відсотків. Тобто Україна нарощує зараз традиційний сезонний експорт. Якщо подивитись на міжнародні ринки, то всі очікують підвищення облікової ставки Федеральної резервної системи США – це призвело до зміцнення позиції різних товарних груп на біржах. Через це Україна отримала додаткову підтримку для своєї традиційної сировинної експортної виручки. Єврозона, в свою чергу, збільшила промислове виробництво і європейська експортна виручка зростатиме теж. Це допомагає зміцненню євро. Долар просідав по відношенню до євро через непередбачувану політику Дональда Трампа – на фоні останніх скандалів у Вашингтоні спекулянти активно атакували долар. ФРС же зараз шукає способи зміцнення долара – облікова ставка підвищена на рівень 1–1,25 відсотка. Це зміцнить долар у перспективі трьох-чотирьох тижнів.

Цей процес може мати стійку динаміку? Ваш прогноз на другу половину року.

Якщо Україна й далі нарощуватиме свій експортний потенціал, валютна виручка буде заходити і не буде глобальних збоїв по товарних групах, усе буде добре. Як завжди, слід побоюватись періоду, який починається в перших числах жовтня. З вересня почнуться закупки енергоносіїв і з’явиться перекіс у торговому балансі. Але в мене песимістичних прогнозів нема – максимальний рух гривні в другому півріччі може бути 27–27,5 за долар наприкінці року. Якщо такі коливання в районі 5–10 відсотків вдасться втримати, це буде великою перемогою НБУ.

До якого рівня може піднятися курс гривні?

Якщо триватиме та ж тенденція і долар, зі свого боку, буде повільно зміцнюватись на міжнародній арені, то, як я і казав, у нас є три-чотири тижні, аби ще побачити зміцнення гривні. Межа, на мою думку, – 25,6–25,7. Якщо подивитись на «чорний» готівковий ринок, то пропозиція готівкового долара сьогодні серйозно перевищує попит. Я б не сказав, що колосальне збільшення попиту на валюту спровокує безвізовий режим. Дійсно, збільшиться потік наших громадян за кордон, але люди і так завжди закуповували валюту для отримання та підтвердження віз. Серйозно баланс безвіз не порушить, а стане, скоріш, позитивним фактором для української валюти.

Олег Устенко, виконавчий директор Фонду Блейзера

Як ви вважаєте, якими факторами викликано зміцнення гривні, окрім сезонних?

Основним фактором, що впливає на зміцнення гривні в короткостроковій перспективі, є сезонність. Як правило, під час весняно-польових робіт, аграрії, які займають більш ніж 15відсотків у структурі нашого ВВП, продають валюту, бо їм треба купувати паливно-мастильні матеріали, посадковий матеріал, засоби захисту рослин. Плюс є один несезонний фактор, який працює  протягом останніх двох років – українське населення бідніє і починає активно розпродавати гроші, що були в «кубишках». Як правило, в такі кризові моменти українське населення створювало додатковий попит на валюту в розмірі біля 2 мільярдів доларів на місяць. А зараз навпаки долари продає. Якщо подивитись статистику всього минулого року, побачимо, що населення продало валюти більше, ніж купило, на 2,5 мільярда доларів. При цьому рівень довіри до національної валюти залишається низький, але виживати людям треба просто зараз.

Чи цей процес може мати стійку динаміку? Ваш прогноз на другу половину року.

Я не вважаю таке зміцнення гривні у ситуації, що склалась, позитивним явищем. Ми – експортноорієнтована країна, а сильна гривня не грає на руку експортерам. До того ж, я вважаю, що є певні прорахунки в політиці Нацбанку. Я б очікував, що вони більш активно викупатимуть валюту на міжбанку, намагаючись зберігати валютний коридор у комфортному стані біля 27 гривень за долар. Зараз треба намагатись, наскільки це можливо, поповнювати золотовалютні резерви, хай навіть ціною незначного збільшення інфляції. Потрібно створювати люфт для маневру, бо у нас йдуть великі виплати за зовнішніми боргами в 2018–19-х  – загальна сума, яку ми маємо виплатити за два роки, перебуває на рівні 10 мільярдів доларв. А цей рік дуже легкий, з точки зору зовнішніх виплат, – треба повернути лише 2,6 мільярда доларів.

Вважаю, надалі сезонна пропозиція валюти зменшиться і гривня буде девальвувати. Девальвація буде паралельно підкріплена тим, що аграрії, які розпродадуть свою продукцію, намагатимуться створювати запас міцності і знову купувати валюту. А з осені іноземці, які працюють в Україні, будуть готувати прибуток до переводу в свої материнські компанії – це створить додатковий попит на валюту. На кінець року ми орієнтуємось на курс 30 (плюс-мінус 5%), але це найбільш консервативний та песимістичний прогноз.

До якого рівня може піднятися курс гривні?

Не готовий відповісти, бо вважаю, що зараз курс повинен знаходитись в межах 27. Який взагалі привід радіти з короткострокового явища?

Павло Вуєць, Катерина Пешко, «Главком»


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Найбільший банк України – «ПриватБанк» – уже півроку як державний. Що з ним трапилось насправді?

Чому в банку, клієнтом якого був кожен другий українець, утворилась величезна діра у майже 150 мільярдів гривень? У Нацбанку та Мінфіні заявили, що структури вже колишніх приватних акціонерів – олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – немов пилосос залучали гроші населення і мільярдами виводили на пов’язані із собою фірми. Утім, досі не було оприлюднено жодних документальних підтверджень цього, а самі акціонери заявляли, що стали жертвами владного свавілля. «Схемам» вдалось отримати доступ до матеріалів аудиту банку, проведеного незалежними аудиторами Ernst&Young. Як 110 мільярдів гривень перед націоналізацією «ПриватБанку» були виведені на низку фірм, що існують лише на папері, з’ясовували журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший».

«ПриватБанк» – найбільший банк України. Він обслуговує понад 20 мільйонів українців, півмільйона фізичних осіб-підприємців та 700 тисяч корпоративних клієнтів. Займає перше місце за кількістю банкоматів і терміналів самообслуговування, а також за часткою ринку депозитів.

До націоналізації його бенефіціарними власниками були олігархи Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, які прямо чи опосередковано володіли понад 91,5% акцій. Інші належали міноритарним акціонерам, зокрема менеджменту на чолі з головою правління Олександром Дубілетом.

Пізно ввечері 18 грудня 2016 року міністр фінансів України Олександр Данилюк та голова Національного банку Валерія Гонтарева зібрали журналістів у будинку уряду, щоб оголосити про націоналізацію «ПриватБанку». «Уряд ухвалив дуже важливе, виважене та відповідальне рішення про входження держави до капіталу «ПриватБанку». Відтепер банк належить державі в особі Міністерства фінансів», – заявив тоді Данилюк.

Читайте також: В Минобразовании предлагают увольнять учителей за антиукраинскую пропаганду

Націоналізація «ПриватБанку» відбувалася в кілька етапів. Спочатку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ввів до нього тимчасову адміністрацію, а потім продав усі сто відсотків його акцій Міністерству фінансів за умовну одну гривню. Для того, щоб покрити діру в капіталі у майже 150 мільярдів гривень, Мінфін вніс державні облігації на суму 116 мільярдів гривень, а решту вдалося покрити завдяки коштам, які зберігали у «ПриватБанку» пов’язані з колишніми акціонерами та керівництвом фірми особи.

Чому ж це все стало можливим? Як трапилось, що цей, здавалося б, успішний бізнес довелося націоналізувати?

Власники-олігархи VS держава: прірва у поглядах

У Нацбанку вважають, що причиною націоналізації стала роздача мільярдних кредитів пов’язаним із акціонерами фірмам, які не в змозі повернути гроші.

«Понад 97 відсотків корпоративного портфелю, який становив 150 мільярдів гривень на 1 квітня 2015 року, – були кредити, пов’язаним із акціонерами компаніям», – повідомила Валерія Гонтарева. Пізніше вона уточнила, що не 97 відсотків, а всі 100.

Однак у самому «Приваті» не згодні з такою думкою регулятора і вважають, що націоналізація стала вимушеним кроком, пов’язаним з інформаційною атакою. На їхню думку, повідомлення про проблеми в банку призвели до того, що упродовж декількох тижнів клієнти знімали по 2 мільярди гривень щодня – такого не спостерігалося навіть у період активних бойових дій на сході України.

«Та інформаційна атака, яка пішла на банк в останні два тижні, багато в чому визначила поведінку нашу та наше рішення, яке було пов’язане з націоналізацією», – заявив голова правління «ПриватБанку» (1997-2016 роки) Олександр Дубілет на першій прес-конференції після націоналізації банку.

Ігор Коломойський взагалі заявив, що «ПриватБанк» став жертвою свавілля Нацбанку.

«У «ПриватБанку» був збалансований забезпечений кредитний портфель, що підтверджується міжнародним аудитом. Однак НБУ, постійно змінюючи свої власні нормативи, вигадував усе нові й нові способи штучного зниження капіталізації банку. Потім вони почали розповідати про міфічну діру в 150 мільярдів гривень, 97 відсотків пов’язаних кредитів, про те, що всі гроші викрадені або виведені в офшори. Хоча всі ці цифри вони отримали в результаті довільної зміни облікової політики», – йшлося в заяві Коломойського на підконтрольному йому сайті ТСН.ua.

«Схеми» вирішили розібратись, що ж відбулось насправді та чи існують докази, що колишні власники справді вивели з банку десятки мільярдів напередодні націоналізації.

Мільярдери на папері

Журналістам програми «Схеми» вдалось отримати доступ до підготованого аудиторською фірмою Ernst&Young проекту аналізу фінансово-господарської діяльності «ПриватБанку». Це останній перед націоналізацією незалежний звіт, який показав реальний стан його справ. Документ від 22 листопада 2016 року має гриф «Конфіденційно, для обмеженого використання». Але юристи з медіа-права вважають, що ця інформація є предметом суспільного інтересу, тому може бути опублікована.

Той самий аналіз, який вдалося отримати журналістам

Той самий аналіз, який вдалося отримати журналістам

«Головна підстава для оприлюднення – те, що право громадян знати інформацію, яка стосується тепер уже державного банку, про витрачання великої кількості грошей, про потенційні зловживання цими коштами, переважає інтереси захисту цієї інформації», – говорить директор ГО «Центр демократії та верховенства права» Тарас Шевченко.

Журналісти звернулися до Ernst&Young із проханням підтвердити або спростувати справжність документа і повідомити, чи вносились у нього ще якісь зміни. Але фахівець зі зв’язків з громадськістю Ольга Данченкова, посилаючись на внутрішню політику фірми, відмовилася від коментарів.

Згідно з документом, аудитори перевірили найбільших позичальників і виявили: на 1 квітня 2015 року ризик неповернення кредитів вимірювався у сумі понад 82 мільярди гривень, а вже станом на 1 жовтня 2016 року цифра збільшилася до понад 139 мільярдів гривень.

Відповідно до документа, «ПриватБанк» провів реструктуризацію кредитного портфелю: заборгованість 170 попередніх позичальників була переведена на понад 30 нових, які стали винні банку понад 110 мільярдів гривень. Для порівняння – це бюджет Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ разом взятий. І що ж це за фірми?

Фірми-боржники: керівників та засновників не знайти

За допомогою Єдиного держреєстру юридичних осіб журналісти дізналися адреси реєстрації нових фірм, їхніх засновників та директорів, і вирушили до них, щоб запитати, як їм вдалося отримати мільярдні кредити у «ПриватБанку» і як вони планують розраховуватися.

У Борисполі, що за 35 кілометрів від Києва, зареєстровано одразу три фірми, на яких «висить» майже 9,5 мільярда гривень кредитів. Офіс однієї з них – «Арготрейд Лтд», яка винна понад 4,5 мільярда гривень «ПриватБанку», розташований у будівлі станції техобслуговування та автомийки. Щоправда, наразі там кімнату знімає вже інша компанія – «Болонья компані». І крім двох столів, двох стільців та старого ноутбука там нічого немає.

Офіс «Арготрейд Лтд» вмістився у маленькій напівпорожній кімнатці

Офіс «Арготрейд Лтд» вмістився у маленькій напівпорожній кімнатціІнша фірма – «Бізнеспром Інвест», яка винна «ПриватБанку» понад 4,4 мільярда гривень, має офіс за адресою масової реєстрації.

Офіс «Бізнеспром Інвест» був зачинений у робочі години

Офіс «Бізнеспром Інвест» був зачинений у робочі години

Фірма «Фіто-Пром Еволюшн», яка винна «ПриватБанку» майже півмільярда гривень, також орендує одну кімнату, в якій є лише два столи та декілька стільців.

Офіс «Фіто-Пром Еволюшн» виглядав, м'яко кажучи, скромно

Офіс «Фіто-Пром Еволюшн» виглядав, м’яко кажучи, скромно

Фірма «Лекс грант», яка заборгувала «ПриватБанку» понад 4 мільярди гривень, зареєстрована у квартирі звичайного житлового будинку в Києві. Двері журналістам ніхто не відчинив. Сусідка розповіла, що давно нікого не бачила там.

Оскільки журналісти не застали жодного керівника фірми на робочому місці, вони поїхали до одного з них додому. У селищі міського типу Згурівка, що на Київщині, зареєстрований Юрій Понько – засновник та керівник фірми «Тріумф 15», яка має повернути «ПриватБанку» понад 4,3 мільярда гривень. Журналістам «Схем» вдалося поспілкуватися з його матір’ю. Вона розповіла, що він давно живе в Маріуполі.

Мати Юрія Понька, керівника «Тріумф 15»

Мати Юрія Понька, керівника «Тріумф 15»

Схожа ситуація і в інших регіонах. У Львові за адресою заправки «Укрнафти» зареєстровані дві фірми: «Софт-Альянс» та «Айлант Сервіс», які винні «ПриватБанку» понад 7 мільярдів гривень. У Запоріжжі, також на заправці, зареєстрована фірма «Бізнес пром інновація», яка заборгувала «ПриватБанку» понад 4,5 мільярда гривень. Таку ж суму винна «ПриватБанку» фірма «Прем’єр бізнес брук», яка зареєстрована в Харкові в житловій багатоповерхівці.

У Запоріжжі на автомобільній заправці зареєстрована фірма «Бізнес пром інновація»

У Запоріжжі на автомобільній заправці зареєстрована фірма «Бізнес пром інновація»Журналістам не вдалося поспілкуватися з жодним засновником чи керівником фірм, на яких «висять» мільярдні борги. За вказаними в реєстраційних документах номерами телефонів або ніхто не відповідає, або вони вже не обслуговуються. За адресами реєстрації цих фірм, їхніх засновників та керівників журналісти нікого не застали.

Читайте також: В Сети устроили «охоту» на мужчину, избившего девушку во время провокаций в Киеве

Про що це може свідчити? Дані цих осіб використали без їхнього відома чи вони свідомо зголосилися представляти фірми, які винні мільярди гривень «ПриватБанку»? Чому менеджмент «Привату», збираючи гроші населення, згодом видавав мільярдні кредити маловідомим або новоствореним фірмам? Це робилося за згодою акціонерів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова чи вони про це не знали? І чи є тут провина менеджменту?

Журналісти «Схем» звернулися до вже колишніх його акціонерів – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, а також екс-голови правління банку Олександра Дубілета. Ніхто з них не висловив бажання прокоментувати виданню зазначені факти.

За борги фірм-бульбашок розраховуватимуться звичайні громадяни?

Виходить, що коли банк був приватним, він роздав понад 100 мільярдів гривень фірмам-бульбашкам. А зараз ті винні гроші вже державному «ПриватБанку». І якщо не повернуть, то за них розрахуються звичайні громадяни – платники податків, тому що держава вже влила в установу Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму понад 100 мільярдів гривень, щоб він не збанкрутував.

«Виникає запитання: хто буде компенсувати державі вартість ОВДП, влитих у капітал «ПриватБанку»? Тому що це гроші платників податків і вони повинні бути компенсовані», – говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.

У Нацбанку кажуть, що у позичальників ще є час, щоб повернути кошти –до 1 липня. «Якщо ж цього не відбудеться, то, звичайно ж, власник нинішній «ПриватБанку» – Міністерство фінансів, менеджмент «ПриватБанку», його незалежна наглядова рада повинні почати ті процеси, які роблять усі банки, коли позичальники не погашають кредити. Це претензійна робота, це суди з метою повернути активи, які були виведені з банку», – заявила заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова.

Олександр Шлапак, який очолив «ПриватБанк» після його націоналізації, від коментарів відмовився, зазначивши: «До оприлюднення результату аудиту та завершення внутрішнього розслідування не вважаю відповідальним щось коментувати».

Чи покарають винних у банкрутстві «ПриватБанку»?

Чому «ПриватБанк» не націоналізували раніше, коли «діра» в балансі була меншою? Економісти вважають, що це має стати предметом окремого розслідування.

«Я впевнений, що фахівці Нацбанку прекрасно знали (тому що весь ринок знав) про бізнес-модель функціонування «ПриватБанку», але чому вони покривали її? Я думаю, що тут окреме розслідування потрібно проводити. Чому в 2015 році не було ухвалено такого рішення, не зрозуміло. Якщо в 2015 році збиток, який мали завдати націоналізація або банкрутство «ПриватБанку», орієнтовно становив би 80 мільярдів гривень, то в результаті він може вирости до 150 мільярдів гривень», – вважає Ерік Найман.

Економіст Ерік Найман

Економіст Ерік Найман

За три роки з банківського ринку України були виведені близько 90 банків. І поки що жоден керівник або власник не є покараним за свідоме доведення своєї установи до банкрутства.

Так само відкрите питання, чи будуть покарані ті, хто довів до банкрутства «ПриватБанк», видаючи мільярдні позики фірмам-бульбашкам. Поки за це розраховуються українські платники податків.

РАДІОСВОБОДА


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Колишній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк не збирається претендувати на посаду голови Національного банку.

Про це заявив заступник голови фракції “Народний фронт” і голова парламентського комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук в інтерв’ю “Фокусу”, передають “Українські новини“.”Його (Яценюка) позиція в тому, що керівником Нацбанку повинен бути не політик, а фахівець. Він із політики йти не збирається”, – сказав депутат.

Читайте також: Не відводьте свій погляд….Зупинись, подивись йому в очі…

На думку Іванчука, головний мінус політики чинної голови НБУ Валерії Гонтаревої – те, що кредити не стали доступними для бізнесу й звичайних громадян.Також він зазначив, що НБУ вирішив провести масову ліквідацію банків, що позначилося на економіці країни й вплинуло на інвестиційний клімат.Як відомо, Гонтарева вирішила подати у відставку з посади голови Нацбанку з 10 травня.Вона заявила, що обговорила з президентом Петром Порошенком кандидатуру свого спадкоємця.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Какая самая большая мечта Сбербанка России в Украине? – уйти из Украины поскорее. Какая цель “патриотов” Украины – выгнать Сбербанк из Украины любой ценой. Любой ценой для Украины. Почему же так часто мечты “патриотов” совпадают с желанием Кремля? Уже слишком часто.

Российские банки в Украине попали в ловушку. Они понимают, что у них нет будущего на украинском рынке. Но и уйти не могут. Нет покупателей. Они не могут продать банк, потому что никто не покупает, и не могут просто закрыть его. В итоге они вынуждены выполнять жесткие требования НБУ. За 2 года российские банки завели в страну 73 млрд. грн. Это две трети от всех прямых инвестиций в страну. Завели просто чтобы сохранить банки.

Они не могут закрыть банки. Но если Украина национализирует их или сделает еще какую-нибудь глупость, то это будет подарком. Они просто разведут руками. Подадут на Украину в суд. И забудут про головную боль. А Украина ее получит. И в виде прямого иска, и в виде отношений инвесторов к Украине. Очень патриотично.

Патриотизм – эти хорошо. Но патриоты должны думать. Воинствующее невежество очень дорого обходится стране. Спросите у тех, кто еще помнить 1918 год. Логика “патриотов – блокадников” один в один повторяет логику большевиков. И лица такие же, не обезображенные интеллектом. А если не думаете вы, значит пляшете под музыку тех, кто уже подумал.

Надо думать. Надо задавать вопросы. При опросе на одном телеканале на вопрос ” верите ли вы, что блокада остановит войну” большинство ответило “да”. Очень любопытно, чтобы они ответили на вопрос “как?”. Как блокада останавливает войну? Понятно, как это делает торговля. Люди либо торгуют, либо воюют. Чем больше вы торгуете, тем меньше вы стреляете. Это аксиома. Оружие Там будет всегда, его бесплатно поставляет Россия. А чем меньше у вас еды, тем более вы злые. И как по вашему, злость и ненависть останавливает войну?

Патриотизм это хорошо. Но Воинствующее невежество под маской патриотизма способно погубить страну. И погубит. Если люди не научаться думать.

Сергей Фурса

 

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Тисни кнопку “ПОДОБАЄТЬСЯ” Ризикуй знати набагато більше.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO