Теги Posts tagged with "Матвій Хренов"

Матвій Хренов

Про будівництво бази водних видів спорту у 2015 році говорив тоді ще перший заступник міського голови Сергій Сухомлин, а 4 серпня 2016 року вже на посаді мера він повідомив, що 2,5 мільйони гривень на першу чергу будівництва виділили і до кінця 2016 року частину будівництва мали закінчити.

26 жовтня 2016 року управління капітального будівництва уклало договір з ТОВ «УкрспецмонтажІнвест». Швидкістю виконання робіт міськрада задоволена не була, про що направила претензію. У травні цього року договір з підрядником визнали недійсним, а 14 жовтня заступник міського голови Матвій Хренов повідомив, що справа знаходиться у судах і коли буде збудована база – не відомо.

Проект будівництва бази водних видів спорту

Ділянка, яку виділили для будівництва капітальних споруд бази водних видів спорту, знаходиться за 100 метрів від води. Будувати ближче забороняє Земельний кодекс. Втім, мало хто пам’ятає, що на території міста, на самісінькому березі Тетерева раніше була човнова станція. Її майновий комплекс продали компанії, яка частинами розпродала його приватним особам. Зараз туди потрапити проблематично: територія огороджена парканом, а гостей за 20 метрів від воріт вже зустрічають собаки.

Знімки грудня 2017 року

Пропонуємо вашій увазі покрокову інструкція того, як можна отримати нерухомість на самісінькому березі річки.

Крок 1: Купіть існуюче майно на березі річки

Раніше за адресою пров. Річковий, 19б була водно-веслувальна база. 27 вересня 2007 року право власності на її майновий комплекс виконавчий комітет Житомирської міської ради оформив за Всеукраїнським фізкультурно-спортивним товариством «Колос» АПК України.

У жовтні того ж року ФСТ видали свідоцтво про право власності на комплекс човнової станції, а вже через місяць Житомирська обласна рада ФСТ «Колос» продала його приватній компанії – ПП «Олсо».

У 2008 році Наталія Лавренчук, директор цього підприємства, обіцяла, що базу реконструюють.

«Ми плануємо зробити спортивно-оздоровчий центр для дітей. Так як була з самого початку ця база спортивно-оздоровча, так і залишиться», – запевняла тоді Наталія Лавренчук.

Човнова станція, супутниковий знімок Google. Березень 2003 року.

Крок 2: «Реконструюйте» споруди веслувальної бази у двоповерхові будинки

З 2008 року земля знаходилась у підприємства в оренді. У грудні 2012 року компанії надали містобудівні умови і обмеження під «реконструкцію власного майнового комплексу бази» і у березні 2013 року у ДАБІ зареєстрували повідомлення про початок будівельних робіт.

Ескізний проект реконструкції розглядали на міській архітектурно-будівельній комісії 16 листопада 2012 року. Рівно через тиждень після того, як головний архітектор Житомира Тарас Борис написав заяву на звільненняз цієї посади. У реєстрі Держархбудінспекції саме Тараса Бориса вказано як виконавця «авторського нагляду» за реконструкцією. Тож, ймовірно, він і був автором цього проекту.

На супутникових знімках від березня 2014 року вже помітні фундаменти.

Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи, майновий комплекс бази складався з таких споруд: шість будинків-роздягалень з пластин, металу та дерева; металева майстерня, обшита деревом; дерев’яний будинок охорони; металевий розбірний гаража та п’ять металевих розбірних сейфів. Малоймовірно, що ці конструкції були капітальними спорудами.

Деякі об’єкти «Олсо» продало приватним особам ще у липні 2012 року. Інші ж об’єкти майнового комплексу бази в процесі реконструкції перетворилися на «об’єкти незавершеного будівництва», які ПП «Олсо» теж розпродало.

Після співставлення плану земельної ділянки до реконструкції та після її початку, видно, що деякі об’єкти з’явилися там, де за матеріалами експлікації угідь не було нічого.

Видно, що нові фундаменти, тобто «об’єкти незавершеного будівництва», стоять поряд із спорудами колишньої човнової бази. А це аж ніяк не реконструкція – вважає колишній головний архітектор Житомира Євгенія Черкасова.

Знімок грудня 2017 року

«Потрібно чітко розуміти, що таке «реконструкція». На момент видання містобудівних умов діяли ДБН 2012 року. Там є роз’яснення, що таке реконструкція: це зміна техніко-економічних показників, зміна цільового призначення об’єктів, що введені в експлуатацію. Тимчасові споруди не можуть реконструюватися апріорі, бо вони не введені в експлуатацію. Тут вже не реконструкція, а нове будівництво, тому що реконструкція передбачає збереження несучих конструктивних елементів існуючої будівлі. Конкретно по цій ділянці: якщо тут не існувало нічого, то це що? Це нове будівництво. Відкриваємо статтю Земельного і Водного кодексу, де написано, що дозволено будівництво тільки гідтротехнічних споруд, якщо я не помиляюсь», – вважає Євгенія Чекрасова.

Наступний «етап еволюції» майна на колишній човновій станції – так звані будинки тривалого відпочинку, які там збудували.

«У класифікації я не можу взагалі сказати, що це таке. Є два поняття – житловий будинок і громадська будівля. Якщо в нас база відпочинку, то вона відноситься до громадських будівель в будь-якому випадку. Тривалого відпочинку, не тривалого відпочинку, але це є об’єкт громадський. Знову ж повертаємось до Водного кодексу і Земельного кодексу, де чітко сказано, що у прибережних захисних смугах дозволяється нове будівництво тільки гідтротехнічних споруд», – коментує колишня головний архітектор Євгенія Черкасова.

Будинок посеред бази, якщо порівнювати супутникові знімки з різницею у декілька місяців, взагалі з’явився ледь не «на рівному місці».

«Найцікавіше, коли подавали документи на реконструкцію, то в містобудівному розрахунку ніде не було об’ємних рішень. Ніде не було показано, що саме реконструюється, але містобудівні умови видали. Крім генплану, подано не було нічого. Не було рішень з реконструкції конкретного об’єкту, з якимись техніко-економічними показниками. Умовно кажучи, показана будівля загальною площею у 200 кв.м., яка реконструюється у 400 кв.м. Таких рішень у містобудівному розрахунку при видачі містобудівних умов не було», – розповідає Євгенія Черкасова. 

У грудні 2015 року за цією адресою у ДАБІ вже зареєстрували початок будівництва одразу чотирьох «будинків тривалого відпочинку».

Крок 3: Розділяй і володарюй

Розділяйте

26 вересня 2014 року Житомирська міська рада надала ПП «Олсо» дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання цієї земельної ділянки.

9 вересня 2016 року сесія Житомирської міської ради прийняла рішення «Про передачу у власність та оренду земельних ділянок під існуючим нерухомим майном». Міська рада затвердила «Олсо» технічну документацію на поділ ділянки на 15 частин, після чого внесла зміни до договору оренди і компанія стала орендувати вже 13 окремих земельних ділянок. Ще дві ділянки іншим рішенням сесії Житомирської міської ради відійшли приватній особі ( детальніше про це ми розповімо далі).

Поділ земельних ділянок. Скріншот публічної кадастрової карти

Рішення міської ради про внесення змін до договору оренди супроводжувалось відповідним викопіюванням із зазначенням меж земельних ділянок. Відповідно до нього, на кожній ділянці, крім берегової зони, є об’єкти будівництва. Судячи з усього, саме ці об’єкти і були «існуючим нерухомим майном», які дозволили зробити поділ земельних ділянок.

На думку Євгенії Черкасової, певною мірою легальність цих будівель залежала від депутатського корпусу. Проект рішення готувався виходячи з наявних документів, але депутати могли б і не проголосувати за це.

«Так, існувала одна велика ділянка землі, ніхто не забороняє одну частину розділити на багато маленьких частин, якщо на кожній з них є якийсь об’єкт. Але треба розуміти: в нас же об’єкти з’явились, м’яко кажучи, в незаконний спосіб. Але міська рада затвердила цей поділ, тобто вона, по суті, надала цим незаконним об’єктам право існувати, легалізували їх цим рішенням», – вважає Черкасова.

Володарюйте

Останній крок – оформлення права власності на землю. Так, саме власності. На землі водного фонду.

Щасливим власником землі на березі Тетерева у минулому році став Володимир Семенець: 6 вересня 2016 року Житомирська міська рада проголосувала за те, щоб йому надали майже 0,12 га у власність і ще 0,08 га в оренду на 10 років.

Хоча у законі очевидних правових підстав для цього знайти не вдалося. У статті 121 Земельного кодексу України конкретно вказані випадки, коли громадянам може безоплатно надаватись у власність земельна ділянка: для ведення фермерського, особистого селянського господарства або садівництва, а також для дачного будівництва або обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (але не більше 0,1 га), та для будівництва гаражів (не більше 0,01 га). Йому ж у власність надали землю «для будівництва і обслуговування об’єктів рекреаційного призначення», і його «будинок тривалого відпочинку» не є об’єктом житлової нерухомості. І надали 0,1182 га, що явно більше розміру земельної ділянки, визначеного цією статтею Земельного кодексу.

Крок 4: Судіться

Ще у серпні 2015 року заступник прокурора Житомирської області в інтересах Житомирської міської ради подав цивільний позов до Житомирського міськвиконкому, ПП «Олсо» та приватних осіб – власників майна на території колишньої бази про визнання прав власності на майно та його витребування з незаконного володіння.

Після низки судових засідань у суді першої інстанції, потім у апеляційному суді справа дійшла Вищого спеціалізованого суду, який відмовив прокурору у відкритті касаційного провадження.

Зараз справа знову розглядає суд першої інстанції – Богунський районний суд м. Житомира, але справа вже в іншого судді. Чергове засідання відбудеться 29 січня 2018 року.

Свій до свого по своє

Засновником ПП «Олсо» на момент купівлі водної бази у Житомирі була Лавренчук Наталія Павлівна. У 2012 році засновником компанії «Олсо» стала Мілла Соколова: при ній компанія отримала містобудівні умови і обмеження на проведення реконструкції. Зі сторони підприємства їх підписала Пащенко Галина Іванівна. У 2015 році один з «об’єктів незавершеного будівництва» придбав Микола Дмитрович Пащенко.

У 2013 році в компанії змінився директор – ним став Пивоваров Микола Васильович. Людина з таким ПІБ є власником двох об’єктів незавершеного будівництва та частини майнового комплексу бази. Засновниця компанії Ірина Петрова теж є власницею частини комплексу.

На жаль, достеменно встановити власників майна на колишній веслувальній базі неможливо. З інформації реєстру речових прав на нерухоме майно, аналітичної системи Youcontrol, власних джерел інформації та даних із соціальних мереж журналісти Житомир.info сформулювали деякі припущення щодо можливих зв’язків осіб, які придбали там майно.

Серед можливих власників майна на території колишньої бази – особи, пов’язані з групою компаній «Фаворит» Борислава Розенблата. Будинок його сестри, Олени Розенблат, знаходиться по сусідству з майновим комплексом на березі Тетерева.

Будинок Олени Розенблат (праворуч знизу)

Цікаво, що Валерій Денисюк вже отримав на своє майно окрему адресу. У реєстрі речових прав на нерухоме майно за ним зареєстрований лише об’єкт незавершеного будівництва, але 7 червня цього року виконавчий комітет Житомирської міської надав його «житловому будинку» адресу «провулок Річковий, 19-в».

Валерій Денисюк та Ірина Петрова вже проводять собі електропостачання.

Порівняйте: як виглядала база до «реконструкції» та після неї

Знімки грудня 2017 року

Журналіст Житомир.info залишав свої контактні дані представникам ПП «Олсо» та адвокатам власників земельних ділянок з проханням про коментар, але з 20 грудня відповіді так і не отримав.Матеріал виготовлено за допомогою аналітичної системи Youcontrol

zhitomir.info


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

З Вами Пан Пекельний.

І про заяву про відставку заступника міського голови Матвія Хренова.

Фото Андрій Поліщука.

Дивлячись на неналежний і провальний контроль з боку профільного заступника з ситуацією яка склалася з харчуванням дітей у школах міста Житомира це правильний крок, всі Ми пам’ятаємо і скандал з усілякими домішками у їжу для дітей, також Житомиряни масово викладали у мережу фото так званих нових “реформованих сніданків”. Провальних ситуацій вистачало…..І їх вистачає у багатьох чиновників.

У цивілізованих країнах Європи,в Сша,Ізраїлі і тд чиновник за свої проколи швидко кладе заяву про відставку,але у нас чиновники звикли приростати до своїх посад,кабінетів,премій і тд. Дивує звичайно все під яким соусом ця заява про відставку подається громаді мол -“я возвращаюсь домой”мені це нагадало одного історичного персонажа який в свій час заявив “Я устал я ухожу” Незвикли у нас чиновники казати відверто що не справляюсь з обов’язками………Будемо надіятись що з часом чиновники будуть мати мужність чесно казати чому вони йдуть у відставку і визнавати свої проколи!

Звичайно буде цікаво чи депутати все таки його відправлять у відставку чи невистачить голосів? Отож будемо слідкувати.

Андрій Поліщук


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Як і інші житомиряни, наприкінці минулого року я чекав на річний звіт міського голови Сергія Сухомлина та його заступників про виконану за рік роботу.

Восени 2017 минуло 2 роки, як мер прийшов до влади, з того ж часу працюють і два його заступника з питань транспорту – Дмитро Ткачук та Матвій Хренов – куратор гуманітарної сфери. Не дочекавшись звіту, я вирішив зробити це за них. І на відміну від гарних картинок, якими люблять замилювати очі наші чиновники, хочу показати так як є насправді.

Насамперед, мені хотілося б, щоб житомиряни розуміли, в чому роль влади, яку ми обрали. Ми часто забуваємо, що наші чиновники були найняті нами на роботу для того, щоб створювати комфортні умови життя в місті. Вони також про це не пам’ятають та витрачають бюджетні кошти так, щоб нажитись, а не виконати свої зобов’язання. Значну роль у життєдіяльності міста виконують комунальні підприємства. На них виділяються мільйони, але покращення не відбулось. І якщо під час звіту за перший рік мер показував красиву презентацію та продовжував обіцяти, то тепер після двох років, займатись окозамилюванням доволі складно. Але про все по порядку.

Днями був в двох садочках (№№ 52, 56), які утеплювались за проектом SECO (Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань), в одному температура в групах складає 12 градусів, в іншому в спортзалі і басейні 9 градусів. Це той самий проект, яким наші чиновники вихвалялись. За грантові кошти іноземної організації в ДНЗ мали створити ідеальний температурний режим для дітей. Загалом має бути витрачено мільйони гривень і роботи повинні бути вже завершені. Наразі ж вийшло так, що батьки дітей змушені думати, куди їх прилаштувати, щоб малюки не захворіли в холодних приміщеннях. Працівники садочків постійно вислуховують нарікання батьків. Фактично – це провал влади. Це елементарне питання – забезпечити нормальну роботу садочків. Були кошти на утеплення, був необхідний час, а чиновники не здатні навіть проконтролювати виконання робіт! Через них місто постало перед SECO в поганому світлі. Але чи тільки проблема у відсутності контролю? Думаю, ні. Як завжди питання ще і у власних інтересах.

Медицина взагалі стала ледь не проблемою № 1 в Житомирі минулого року. Найімовірніше і цього року ми не раз побачимо мітинги наших медиків з вимогою виплатити зароблені кошти. Складається враження, що дві наші лікарні намагаються просто закрити. Чи нормальною є ситуація, коли відділення переповнені, а лікарі повинні іти у відпустку за власний рахунок через те, що немає коштів на зарплату. В цій ситуації страждають не лише медики, але й житомиряни-пацієнти. Загалом ставлення до цього питання у міської влади було досить дивним. В той час проблема виплати зарплати не вирішувалось для медиків (а це в основному мінімалки), кричали про необхідність підвищення зарплат водіям з ТТУ до 10 тисяч гривень.

Чому медиків не вважають за людей? Я за те, щоб працівники ТТУ отримували гідні зарплати та працювали в нормальних умовах, але чим люди, які нас лікують, гірші за працівників ТТУ? Я багато спілкувався з лікарями, медсестрами, медичними працівниками. Люди говорять, що житомирську медицину вбивають і з цим важко не погодитись. Чужі зарплати чиновників не цікавлять з двох причин. По-перше, у них самих зарплати набагато вищі і отримують вони їх вчасно. Їхні премії нараховуються не так як у медиків – 100 грн до професійного свята, а 100-300% (на День місцевого самоврядування премії сягали 20 000 грн). По-друге, на зарплатах «відкат» не отримаєш і не поставиш свою фірму-підрядника як на будівельні роботи. Тож чекати уваги до медицини в цьому році також мабуть не доведеться.

Затих галас навколо індустріального парку, який, найімовірніше, за цього мера так і не відкриють. Проблема з інвесторами чи, точніше, ставленням до інвестора. В Житомир іти особливо не хочуть і це також недопрацювання міської влади.

Минулого року зростали тарифи, підвищилась вартість проїзду в маршрутках та комунальному міському транспорті. З цього року зросли тарифи на водопостачання, вивезення сміття. Ціни ростуть, а от про зростання якості чомусь ніхто не подумав. Загалом комунальні підприємства це велике питання. Наприклад, візьмемо водоканал.

Складається враження, що місто втратило контроль над підприємством, а його керівництво робить, що заманеться. Водоканал цікавий нашим чиновникам, але не тому, що вони переймаються водопостачанням, а через те, що підприємство має кредит Світового банку в розмірі майже 40 млн дол. Але через це він цікавий також і директору підприємства, який зробив там ледь не автономну республіку.

Інший приклад ТТУ, яке отримало у 2017 році 76 млн грн. з міського бюджету на утримання і це при тому, що підняли ціни на проїзд. Ніхто не займається розвитком підприємства, підвищенням його конкурентоздатності, адже окрім того, що це комунальний транспорт, він ще й екологічний на відміну від маршруток. Минулого року було декілька нещасних випадків, пов’язаних з пасажирським транспортом через зношеність як тролейбусів і трамваїв, так і маршруток. При цьому закуповуються валідатори (які не дали нічого окрім додаткових витрат в сумі більше ніж 10 млн. грн.), йдуть розмови про Інтернет в машинах, які дихають на ладан. Чи можна говорити в такій ситуації про здоровий глузд взагалі?

Управління транспорту замість розвитку важливого підприємства займається малюванням та перемалюванням розмітки. Чудо мистецтва – «коло» на майдані Соборному площі – також досягнення минулого року. Якщо б мер Сергій Сухомлин та Дмитро Ткачук все ж таки зважились би звітувати, то обов’язково мали б додати слайд із стовпчиками на майдані в свою презентацію.

Ніхто не думає і про молодь, яка шукає кращого життя чи в Києві, чи в інших країнах. Нещодавно були підбиті підсумки рейтингу мерів-іноваторів, в якому брав участь і мер Житомира. Але я хочу звернути увагу на новації іншого міського голови – з сусідньої Вінниці. Там створили хаб для розвитку IT-технологій, там піклуються про молодь. Житомир же втрачає своє майбутнє. В нашому місті багато вищих навчальних закладів, ми готуємо багато спеціалістів, здатних зробити наше місто зразковим, але втрачаємо їх через те, що жити в Житомирі для молоді некомфортно і головне безперспективно.

Крім того, місто стає небезпечним, а влада і тут не виявляє свою турботу про житомирян. А мала би вимагати від поліції виконання своїх обов’язків. Потрібно підвищувати рівень співпраці, щоб убезпечити життя житомирян. Але керівництво міста, яке щомісяця фігурує в корупційних скандалах, не може у поліції вимагати нічого. Страждають через це житомиряни. Людям страшно ходити ввечері по вулицях.

Епопея з тротуарами, які були розриті, нарешті минулого року закінчилась. Але вже говорять про продовження роботи. Якість тих, що вже покладена викликає сумніви навіть у людей, які на цьому не розуміються. Грандіозний проект, який мав зробити Житомир гарнішим, зробив місто фігурантом загальноукраїнських новин, в яких він виглядав гірше за найвіддаленіший райцентр часів радянського союзу.

Це лише частина з того, що можна побачити. А «за кадром» залишились тендери, закупівлі, угоди, роботи, про які писала громадська організація «Антикорупційний рух Житомирщини».

P.S.

Якщо хтось захоче мене запитати, що за минулий рік зробив я, то скажу коротко. Займався багатьма проектами «Антикорупційного руху Житомирщини», про що ви можете прочитати на моїй сторінці і сторінці організації в мережі Фейсбук. Ми привернули увагу до неякісного утеплення садочків, через прокуратуру змусили приватну фірму повернути більше півмільйона гривень до бюджету за використання сміттєзвалища, ініціювали перевірки об’єктів міжнародного фінансування. Я допомагав людям, що живуть на Хлібній, 23 боротись зі свавіллям чиновників і бізнесмена, який попри небажання людей, хотів встановити кіоск. Допоміг людям, що живуть по вулиці Труда вирішити екологічну проблему, яка виникла внаслідок порушення закону і режиму роботи підприємством, що там розташовано. Допомагав житомирянам у ряді інших конфліктів із владою міста. Майже щотижня я витрачаю свій власний час на те, щоб брати участь у засіданнях виконкомів та депутатських комісій, щоб не давати можливість чиновникам «дерибанити» кошти. Я звернув увагу на наявність відкритих люків в місті, після чого влада нарешті почала хоч щось робити.

Це лише дуже короткий список. Але якщо я б готувався до звіту за рік, мені було би про що сказати.

Євгеній Демчик


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO