Стоп війна
Остановим войну

Мы вчера так ответили, что те перемирие запросили и у них до утра скорые летали, — звонок с передовой

 

Звонок с передовой

1411493088-4734-nijnyaya-kryinka

— ну как вы там?
— ну как, воюем. Причём каждый день. Ты же слышал, что в Марьинке творится, да и вообще в Донецком направлении. Там у них террикон есть — Крокодил называется, так вот они с него каждый день по нам сыпят.
— а вы что? Молчите?
— да с хера молчим? Обратку включаем по полной. Эти дебилы контингент поменяли и водят их на боевое слаживание по нам шмалять. Ну мы им вчера ночью так ответили, что они перемирие запросили и у них до утра скорые летали. Офигенно сложились, ага? Прямо в цинковые ящики. Так что не ссыте, все на своих местах и враг не пройдёт.

Из 14-й бригады с любовью

Denis Pyatigorets

Друзі сайта POLITINFO! Увага патріотам и тим, хто хоче підтримати Украіну! Підтримай українский проект –лайк на сторінку!!!

POLITINFO https://www.facebook.com/politinfo.com.ua

UKRPOSHTA https://www.facebook.com/ukrposhta/

Хочу попросить прощения у россиян, с которыми я последнее время много спорил, много обвинял и чьи высказывания считал, мягко говоря, глупыми.
Извините, я был неправ и несправедлив по отношению к вам.
Дело в том, что сегодня я впервые посмотрел от начала до конца полный выпуск вечерних новостей на одном из российских каналов (кстати, некоторые провайдеры ещё до сих пор вещают эти каналы в Киеве).
Да, конечно, я смотрел ваши новости и раньше, но это были как правило минутные сюжеты. А тут полчаса, не отрываясь от экрана. Так вот, после окончания выпуска, я был готов сам лично идти убивать всех этих фашистов-евромайдановцев с криками “Россия!” Причём начать пришлось бы прямо с жены и её брата, сидевших рядом.
Теперь я понимаю, что вы абсолютно ни в чём не виноваты. Мне просто страшно представить что сделали с вашим сознанием такие ежедневные новости, особенно если сравнить с тем, что сделал со мной всего один получасовой выпуск. Я уверен, что работа кремлёвской пропаганды, должна будет войти во все учебники спецслужб по пропаганде всех стран мира.
То, что всё вещаемое с экранов ложь, это даже не главное (и этим, сегодня никого не удивишь). Главное какая она, как подаётся и к чему побуждает. Отдельно стоит отметить технологию создания новостей. Генри Форд, поставивший автопром на конвеер, просто обзавидуется. Никто уже даже не утруждается и не сочиняет закрученные истории.
Просто берётся правда и полностью инвертируется. Там где было белое – стало чёрное, там где что-то сделали плохое русские – показывается как украинцы. Ничего не надо выдумывать. Конвеер и простая формула.
Но опять же, это не главное, главное что в такое хочется(!) верить (и распространять дальше самому). Почему это происходит и как именно так получается – я ещё не понял.
В общем, извините. Вы ничего не можете поделать с этим. Как в фантастических фильмах люди, которые были укушены зомби, становятся зомби и ничего с этим не могут поделать, и не виноваты они в том, что идут дальше и кусают других.

Увага патріотам и тим, хто хоче підтримати Украіну! Підтримай українский проект –лайк на сторінку!!!

POLITINFO https://www.facebook.com/politinfo.com.ua

UKRPOSHTA https://www.facebook.com/ukrposhta/

WEBCALL https://www.facebook.com/webcalltoday

Проект Money Center  современная система денежных переводов.

https://money-center.cc/?r=MC627511419

Россияне называют крымчан пленными. Получили “родную гавань”, второсортные? ———————————————————————————— Знаете как называют крымских врачей «прикомандированные» с России, которых туда отправили «делиться передовым РФ-опытом»?

Сегодня один киевский врач пересказал мне свой разговор с коллегой с Крыма.

 

Рабочая ситуация. Поступает пациент. Если более-менее обеспеченный — его оперируют “привилегированные” врачи — россияне. Если на вид пациент как бомж или близко — его отдают местным, меж собой обсуждая:

 

— Так… этого пусть пленные оперируют.

 

ПЛЕННЫЕ – это крымчане, оказывается, на их жаргоне.

О том, что российские военные украинских перебежчиков называют предателями (и, кстати, справедливо), все знают. А вот «пленные» про гражданских я впервые услышал. И смех, и грех.

Ayder Muzhdabaev:

Физически воротит от пафоса и пиетета вокруг пустышки России.

Не могу уже переносить эти разговоры о родине, за которую надо страдать и умирать, ибо она – главное, что есть в жизни каждого россиянина. Трёп о мощном государстве, которое все во всём мире боятся и уважают.

Риторика вертухаев и гопоты.

Переиначенное и изнасилованное пропагандистами прошлое, которым заставляют всех жить и гордиться сегодня. Приписывание себе заслуг, к которым никто не имеет отношения, чувство превосходства, основанное на мифах истории.

От этого всего тянет блевать.

Как же вам объяснить, тупорылые, что место рождения ни к чему не обязывает.

Что вас всех, народ духовный, родине преданный, веками обманывают и вами пользуются.

Нет никаких врагов у России, кроме Кремля и чиновников.

Да, сами себе вы, богоносные, враги ещё большие. Потому что не любите и не уважаете себя. А, почему вы пользуетесь благами западного мира? Или азиатского мира? Почему в вашем обиходе нет ничего российского?

Почему вы любите отдыхать где угодно, но только не в Якутии. Якутия – это же ваша родина, придурки. Почему вы в отпуска не летите в Якутию, кретины? Но за эту условную Якутию вы готовы умереть хоть сейчас. Умереть за Якутию в сирийских пустынях, например.

 

Ну, разве вы не идиоты?

 

Полнейшие. Нет предела вашему лицемерию и невежеству.

Новый народ нужен. Новый. А его нет. Не народился ещё.

Поэтому нечего и мечтать, что страна эта станет нормальной. Да и большая эта страна. Немотивированно, неоправданно большая. Мне вот, например, что Камчатка, что Нигерия – равноудаленные, чужие территории. Но, вам, одноклеточные, конечно, Камчатка ближе, прям под ложечкой сосёт от сладкого чувства любви к родине, когда о Камчатке думаете. И вот к этому нагромождению земель бесполезных и бессмысленных вам ещё Крыма не доставало. Пустоголовые, зачем вам Крым был? Вы же сейчас за него платите уже и будете ещё долго платить. А, идите к дьяволу, соотечественники.

Александр Тверской

Тисячі фахівців з анексованого півострова переїжджають до України, де, з урахуванням високої відкритості ринку та європейської інтеграції, люди бачать значні перспективи для застосування своїх знань.
Обдарована молодь втікає з Криму, бо не бачить на анексованому півострові власних майбутніх перспектив. Практично щомісяця дізнаюсь про переїзд із окупованої території чергового кримського знайомого. Когось змушує виїхати гостра нестача кисню, когось – безперспективність розвитку в умовах ізоляції від світу. Про це пише на сайті Крим.Реалії кримський оглядач Іван Сергеєнко, інформують Патріоти України. Останній приклад дуже красномовний – кваліфікований айтішник і успішний приватний підприємець вибрав для своєї родини краще майбутнє в одній із країн центральної Європи. Втеча з Криму набуває все більш масового характеру. І для цього явища є чимало соціальних і економічних причин. Спробуємо розібратись, що спонукає молодих кримчан залишати батьківщину і чи варто Києву заохочувати цей процес. Знайомий 31-річний айтішник каже про кращу долю для своїх дітей, якісну медицину, освіту і кращі умови для професійного зростання.
Працювати в Криму стає все складніше. Адже левова частка замовників перебувають за кордоном, а з урахуванням різних санкцій доводилось постійно придумувати нові шляхи взаємних розрахунків і обходу обмежень. Для деяких клієнтів перебування в Криму було стримувальним фактором для співпраці, пояснює він. Тисячі фахівців переїжджають до України, де, з урахуванням високої відкритості ринку та європейської інтеграції, люди бачать значні перспективи для застосування своїх знань. Підприємці, викладачі, науковці, студенти, журналісти та правозахисники вибрали великі міста України своїм новим домом. Сьогодні вони є найважливішим елементом найбільш активного прошарку громадянського суспільства України і, безсумнівно, зроблять величезний внесок у її майбутнє процвітання.
Але потрібно сказати, що з Криму виїжджають не лише проукраїнськи та проєвропейськи налаштовані люди. Активні та здібні з нових російських патріотів переїжджають до Москви та до інших великих міст Росії у пошуках кращої долі й гідного застосування своїх знань і здібностей. Навіть Краснодар вважають куточком відносного добробуту на тлі безперспективного і бідного Криму. Особливе слово потрібно сказати про студентів. За інформацією Міністерства освіти, до українських вишів перевелись 20% від загальної кількості студентів, які навчались у Криму. Непоганий показник для регіону, в якому нібито підтримка російської влади зашкалює.
Сумнівний правовий статус кримських університетів і припинення наукових та освітніх контактів з інтелектуальними центрами Європи роблять кримську освіту неліквідом навіть у російських умовах. І, на превеликий жаль, замість прогресивного європейського майбутнього (молоді) взамін Крим отримує минуле – заможних пенсіонерів. Ті, хто виросли в дусі демократії, на Цої та «Океані Ельзи», поступаються місцем тим, хто починав робити кар’єру ще за Брежнєва. Подібний обмін був активний з часів СРСР, ще тоді почесні пенсіонери з-поміж силовиків і номенклатури вважали престижною справою провести останні роки життя в Криму. Багато в чому через такі тенденції Крим занурився в 25-річний період застою та консервації найгірших зразків «совка». І зараз, не без зусиль пропаганди, такі люди готові платити за шматок кримської нерухомості завищену ціну. Подібного роду обмін населенням – це трагедія для майбутнього півострова, один з найбільш драматичних наслідків «кримнашу». Перед Україною в цьому контексті стоїть вкрай складний вибір. Чи варто займатись активною підтримкою міграції активних кримчан до інших регіонів країни, чи, навпаки, завдання полягає в тому, щоб зберегти на півострові базу з найбільш лояльного населення для подальшої реінтеграції, коли стане питання повернення? Європейська держава означає, насамперед, турботу про конкретну людину. У цьому контексті вивезення з Криму десятків тисяч своїх громадян можна прирівняти до рятувальної операції з корабля, який повільно, але невтомно тоне. До того ж, на території материкової України колишні кримчани якраз і є найважливішою рушійною силою і генератором нових ідей з питання Криму. Кримчани постійно шарпають забудькувату і неповоротку владу.
Багато в чому саме завдяки їм тема відновлення суверенітету над півостровом ще остаточно не забута, а права переселенців не стисли до нерезидентів. Також кримчани є найважливішою частиною основи, з якої складається європейське майбутнє України. Залишаючись в Криму, під пильним наглядом спецслужб і в агресивному пропагандистському середовищі, головні їхні права – це мовчання і бездіяльність. Що може зробити Україна? Як тут не згадати потрібну ініціативу з перенесення Таврійського національного університету на територію материкової України. Вже зараз можна впевнено говорити, що на Володимира Казаріна та його колег попереду чекає складна, але дуже цікава і важлива робота. Для школярів є плани максимально спрощеного складання програми за старші класи, без чого неможливе отримання атестата українського зразка. Києву в умовах гострого дефіциту коштів також потрібно максимально активізувати роботу з міжнародними інституціями, які допоможуть в організації професійних і бізнес-тренінгів, розвитку доступного бізнес-кредитування та іпотеки для переселенців. Україна і без того загрузла в кредитах, скажуть критики. Але не варто забувати, що Європа, налякана непередбачуваністю Кремля і кризою біженців, готова зараз інвестувати значні кошти у стабільність і розвиток на своїх кордонах.
Це можуть бути навіть не кредити, а гранти. Питання не в тому, що у Заходу немає грошей на Україну, питання в тому, як продати йому цю ідею. Окремі успішні ініціативи, до речі, вже проводять ООН, ОБСЄ та інші міжнародні організації. І головне, звісно, – країні необхідно змінюватись. Перші успіхи реформ стануть найбільш очевидним доказом того, що Україна на правильному шляху і гостро потребує хороших фахівців.

«Під час прощання з Андрієм у Преображенську церкву прийшли четверо солдатів «Айдара». Один з них простягнув мені коробочку: «Це моя бойова медаль. Покладіть Андрієві, він її заслужив – завдяки Кузьмі ми живі». Андрій і в Пісках був, і у Дебальцевому, 7 лютого мав знову їхати в АТО. В останні місяці з Андрійком щось відбувалося, ніби біль за країну-руїну зжирав його зсередини: «Вже не можу того терпіти, виріжу у своїй «Тойоті» зверху люк, поставлю кулемет — і на передову». Сварилася з ним, особливо, коли критикував нову владу, казала: «Андрійку, ти не даєш їм шансу». А він: «Мам, хлопцям по 23 роки, у них вже ні рук, ні ніг, а їм навіть посвідчення учасника АТО не дають». Скандалив з медиками, коли бачив, що хлопців на витяжку не кладуть, кістки їм зростаються абияк, осколків усіх не витягають. Якось дзвонить після відвідин київського госпіталю: “У мене від того всього дах їде, мамо! Мого пораненого “айдарівця” вже “виписали” — сказали, як не дасть вісім штук, то на вихід із сумками”. Одного бійця хотів у Харківську клініку перевезти. Хлопець не вставав, мав перебиту спину. Андрій привіз його до себе додому помити, бо у госпіталі з ним ніхто б не панькався»

О.М. Кузьменко

Я тоже очень хочу с тобой дружить, но у меня не получается. Ведь, согласись, трудно дружить с тем, кто выгнал тебя из дома. Ты говоришь, что мы- братья. Но ты очень завистливый и назойливый брат. Тебя раздражает то, что я не хочу быть таким, как ты. Я хочу жить хорошо в своем доме, а ты хочешь жить хорошо в моем. Я хочу вырастить свой сад, а ты хочешь съесть все, что вырастет в моем. А что не съешь- уничтожить трактором. С корнями деревьев…

Ты утверждаешь, что мы- один народ. Тогда объясни мне, почему я уважаю людей, ценю их мнение, помогаю слабым? Объясни мне, почему я не лезу защищать границы своего государства в Сирию, Турцию, или к тебе, в Россию? Объясни мне, почему мне не приходит в голову проводить “эффективные” военные учения в чужой стране?
Ты считаешь, что у нас общее прошлое? Тогда расскажи, почему ты не умеешь пасти и выращивать животных, разводить домашнюю птицу, работать на земле ? Почему ты не умеешь делать колбасу, коптить мясо, консервировать так, как умеем это мы? Почему я варю борщ, а ты- щи? Ты готовишь блины, а я- налистники. Почему у меня во дворе цветы, а у тебя- бурьяны? Ты даже не можешь выгнать самогон. Тебя устраивает мутная брага. Для тебя вино- высшая математика. Ты обойдешься червивкой.

У нас общая культура? Но ты даже разговариваешь матом. И называешь это особенностями нации. Для тебя соседи- это враги. Для меня- это люди со своей культурой , со своей историей, со своей дорогой. У меня нет старших или младших братьев. Мы все равны. Я не собираюсь защищать украинский язык на Кубани. И не буду мечтать о путешествии в Сочи по Керченскому мосту. Я поеду загорать в Испанию, Францию или на Балканы.

Я хочу жить в Европе. Ты- в Азии. Я хочу жить в будущем, ты- в прошлом. Я хочу жить свободно. Ты- умереть рабом.
И мы можем при этом дружить? Может быть и можем. Но сначала ты уберешься с моего дома, извинишься за причиненные неудобства и омоешь слезами могилу каждого моего погибшего брата.

А потом, через много лет, мы подружимся. Если ты научишься жить по- другому.”

Лиза Богуцкая, общественный деятель

Увага патріотам и тим, хто хоче підтримати Украіну! Підтримай українский проект –лайк на сторінку!!!

POLITINFO https://www.facebook.com/politinfo.com.ua

UKRPOSHTA https://www.facebook.com/ukrposhta/

WEBCALL https://www.facebook.com/webcalltoday

Проект Money Center  современная система денежных переводов.

https://money-center.cc/?r=MC627511419

Я честно сцепила зубы и молчала всю дорогу, пока шла тема с «порамириться». С той стороны раздавался призыв «мыжебратья», с этой — разной степени отточенности и многословности ответы, все из которых можно свести к «нах-нах, рамзанкадыров ваш брат».

Я ничего об этом флешмобе говорить не хотела и уклонялась, как могла. Но сегодня поняла, что не уберегусь. Иногда думаешь, что уже знаешь всё о человеческой низости, подлости, недалёкости. А потом — бац — и натыкаешься на такое. Вот вам живой российский человек (не бот, настоящий, не в психушке, не умственно отсталый, социализирован). И он, понимаете, молится о мире в Украине. Он при этом совершенно точно знает, что Россия — агрессор, что поставляет войска и вооружение. И знаете, о чём он молится? А о том, чтобы Украина перестала сопротивляться. Потому что (внимание, цитата): «если бы РФ войска входили бы в любой город и не встречали бы сопротивления, то никакой мясорубки бы не было. Ни разрушений, ни актов мародерства, ни подлой пропаганды со стороны РФ об украинцах (и наоборот)». Поняли, котики? Это мы с вами сами виноваты, что бедная РФ была вынуждена включать подлую пропаганду, устраивать разрушения, мародёрствовать. Постарайтесь это понять и запомнить. И самое главное — это не дно никакое. И не стук снизу. Это лучшая, хрестоматийнейшая иллюстрация того, как мыслят 86% сопредельной. И речь не идёт о ксенофобах и ненавистниках Украины. Вот, например, автор приведённого умозаключения сам себя считает проукраинским россиянином, у него на страничке, например, есть ссылка на «обращение москвичей к украинцам» с одобрительным комментарием: «Ну хоть кто-то с головой дружит». В комменты скриншот кинула. Просто надо понять и запомнить, что нет для них такой страны — Украины. Есть 404, досадная историческая ошибка, которую срочно надо исправить. И это надо понять и запомнить. И вспоминать каждый раз, когда будут начинаться разговоры о «порамириться».

Irina Korotych

image (4)

Украинцы Тюменской области обратились к Верховной Раде Украины с просьбой…

Так как Тюменская область в основном состоит из 72 % украинцев,просим вас принять решение о присоединении этой территории вместе с добываемыми полезными ископаемыми и украинским населением в состав Украины..

Заранее благодарим..»

 

Стоит отметить, что такой референдум будет целиком и полностью законным по законам РФ, поскольку каждый народ имеет право на самоопределение!

Источник: http://newsonline24.com.ua/tyumen-shataet-72-zhitelej-trebuyut-prisoedinit-region-k-ukraine

Увага патріотам и тим, хто хоче підтримати Украіну! Підтримай українский проект –лайк на сторінку!!!

POLITINFO https://www.facebook.com/politinfo.com.ua

UKRPOSHTA https://www.facebook.com/ukrposhta/

“Допоможи врятувати країну, приєднуйся!” – саме під таким девізом пройшов ІІ позачерговий з’їзд «Партії простих людей Сергія Капліна». І першим кроком до порятунку має бути перезаснування країни – дочасні парламентські вибори, проведення яких одноголосно було підтримано на з’їзді.
Я в громадсько-політичному житті з далеких 90-х, пройшов всі три майдани, але постійно задаю собі питання: Чому навіть після Революції Гідності, де сотні наших побратимів віддали життя за кращу долю, в країні майже нічого не змінюється. Не реформи, а імітація, не боротьба з корупцією, хабарництвом – а пусті гасла. Відповідь очевидна – з далеких 90-х можновладці і ті, хто збагатився за рахунок держави і народу наплодили 262 політичні партії, більшість з яких проекти олігархів та промислово-фінансових кланів.
Тому тільки партія нового типу, «Партія простих людей», що створена знизу, партія, що базується на ідеологічних та програмних засадах здатна вивести країну з кризи, дати простим українцям новий світогляд і бачення державного устрою, повернути довіру людей до прем’єра, парламенту.
Хочу наголосити, що «Партія простих людей Сергія Капліна», в рядах якої вже 50 тисяч членів, буде брати участь у всіх виборах, боротиметься за абсолютну владу і відповідальність. В рамках Нового курсу, нової Конституції і відповідно законів, ми маємо подолати прірву між людьми і владою, зшити Схід і Захід.
Ми продовжуємо «Тарифний майдан», який буде стояти доки не буде переглянуто тарифи, а нинішній прм’єр-міністр не піде у відставку.
Найближчим часом чекаємо нашого лідера Сергія Капліна на Сумщині, який вже завтра вирушає у всеукраїнський тур місцевими радами, де «Партія простих людей» буде мобілізувати депутатів не тільки вимагати відставку Уряду, а й перевиборів парламенту.

Джерело : Народний Депутат України  Олександр Сугоняко пише У Фейсбуці.

image (3)