Противник обстрелял опорный пункт недалеко от Лебединского.
За минувшие сутки подразделения сепаратистов 16 раз нарушили перемирие на Донбассе. Украинские военные 13 раз открывали ответный огонь. Один боец был ранен, передает пресс-центр штаба АТО.
Так, на луганском направлении, после 18 часов противник трижды бил из гранатометов и крупнокалиберных пулеметов по защитникам Крымского.
Под огонь из этого же оружия попал опорный пункт недалеко от Лебединского, что на приморском направлении.
На донецком направлении в конце суток враг применял гранатометы различных видов и стрелковое оружие у Луганского, Каменки и Бутовки. А из пулеметов сепаратисты обстреливали подступы к Авдеевке и Зайцево.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Американская позиция на 100 процентов проукраинская и Киеву нечего волноваться, считает Пионтковский
Санкции США против России на данный момент остаются главным оружием давления Вашингтонана Москву.
Такое мнение высказал в интервью “Апострофу” российских политолог Андрей Пионтковский.
По его мнению, Украине не стоит переживать за позицию США по конфликту на Донбассе – она полностью проукраинская.
“Волкер на встрече с Порошенко обсуждал принятие закона об оккупированных территориях. Волкер (спецпредставитель США по Украине – ред.) же четко говорит, что это оккупированные Россией территории, что Россия – агрессор, что Россия там присутствует. Ему принадлежит вообще замечательная фраза: “Когда я встретился с Сурковым, он начал меня убеждать в проблемах русскоязычного населения в Украине, и я ответил ему, что русскоязычное население имеет проблемы только в тех районах, которые оккупированы российскими войсками”. Американская позиция на 100 процентов проукраинская, и здесь нечего волноваться”, – сказал Пионтковский.
Он также вспомнил слова Волкера, который обежал давить на Россию. По его словам, это уже осуществляется через санкции.
“Идет давление санкциями. По Вашингтону уже гуляют российские олигархи и их представители, которые выясняют, как надо себя вести, чтобы их не включили в (списки на – ред.) персональные санкции. Над российской верхушкой ведь нависла реальная угроза конфискации украденных ею долларов. Естественно, все эти люди задумываются: зачем нам это нужно, кто нас к этому привел, стоит ли еще на шесть лет оставлять этого человека (Владимира Путина – ред.) нашим паханом или стоить выбрать другого пахана? А пока Путин политически жив, то не будет никакого вывода войск, а потом могут говорить о серьезных ошибках, допущенных товарищем Путиным на украинском направлении”, – подчеркнул политических эксперт.
Пионтковский также напомнил, что в случае эскалации ситуации в Украине, Киеву сразу дадут летальное оружие.
“А разве санкции – это не действия? Объявление всего российского руководства преступниками, не только военными преступниками, совершившими военную агрессию, но и обычными уголовниками – разве это не давление? А при малейшей попытке военного давления со стороны Москвы Украине будет немедленно предоставлено оружие“, – заключил эксперт.
І я вимушений дати певні пояснення стосовно особливостей мусульманського обряду поховання.
Поперше, її поховали не вчора, а сьогодні. У мусульман, за каноном, вночі не ховають померлих. Поховали не в Києві. Ніякого таемного молебну вчора в мечеті Ісламського культурного центра Києва не відбувалось. Поховальний джаназа-намаз здійснюється лише в присутності тіла померлої людини. Оскількі родичи та близькі люди Аміни, з міркувань безпеки вирішили не привозити її для здійснення джаназа-намазу у мечеть, то вчора джаназа-намаз не здійснювався. Вчора ми дійсно очікували, що її привезуть, тому я вийшов, і повідомив зібравшимся людям, що буде лише молитва. Але потім мені повідомили, що близькі люди Аміни вирішили зробити по-іншому, і я повідомив зібравшимся, що нічого не відбуватиметься.
Родина має право сама вирішувати, як їм все зробити, тому втручатися в такі питання не корректно, і недоречно. Наші жінки-мусульманки Luda Lukashevich, Olya Bashey Kroxa, Tanya Shcherbak власноруч зробили омовіння тіла загиблої відповідно до канонів Ісламу. Близькі прощаються з людиною до того, як буде зроблено омовіння, і тіло завернуто у кафан (саван). Після цього, обличчя людини вже не відкривається. Тому побачити людину після обряду омовіння та завертання у саван, вже не можна.
Аміну щойно поховали за її власним заповітом, поруч з її командиром Ісою Мунаєвим. Нехай до них обох буде милостивим Всевишній Аллаг!
Минає четвертий рік російської окупації Кримського півострова…
Журналісту видання Persona.Top пощастило зустрітися з людиною, яка 17 років очолювала українське видавництво у Криму. Василь Крохмаль, котрому нині 74 роки, свого часу видавав газету Військово-Морського флоту «Флот України», а також видав разом із колегами збірку резонансних і сміливих газетних публікацій історика, політолога та публіциста Ігоря Лосєва. Книга «Севастополь — Крим — Україна: хроніка інформаційної оборони» спричинила у 2008 році справжній інформаційний вибух на півострові.
Сьогодні ця книга в єдиному екземплярі (два наклади по 1000 екземплярів розійшлися ще в перші роки) подорожує разом із видавцем Василем Крохмалем Україною та вражає читачів.
Фото Автора
– Як працювалося видавництву в часи незалежності? Якою мовою виходила газета українського флоту?
– Видавництво було засноване одразу, як тільки народився український флот. Спочатку при газеті була малесенька друкарня, начальник якої звався начальником видавництва, а коли я прийшов на роботу, нас почали скорочувати. Мою друкарню скоротили, а в мене залишилось дві чи три людини, от ми і були видавництвом. Газету видавали українською, та були й російськомовні статті. Чому? Тому що нам було потрібно, аби вони читали. Найчастіше писали політичні та історичні матеріали, це наша улюблена тема. Але основна задача – висвітлення життя флоту, оцього маленького, «тюльчиного», але українського флоту, і ми писали, як є.
– Чи втручалася у вашу редакційну політику російська влада?
– Тиск на нас був, і не тільки на газету, а й взагалі на військово-морські сили. Російська влада завжди пробувала влазити у нашу політику, тиснути, але ми досить досвідчені люди – давали відсіч. З того моменту, коли перебування у Криму Чорноморського флоту було продовжене фактично довічно, активізувалася робота спецслужб. Могли підійти якісь хлопці досить кремезної статури і спитати: «Чого це ви тими книжками бавитесь?».
ПІСЛЯ ПІДПИСАННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ УГОД ПО ЧОРНОМОРСЬКОМУ ФЛОТУ У 1997 РОЦІ, ЗА СЛОВАМИ ІГОРЯ ЛОСЄВА, У КРИМУ РОЗПОЧАЛАСЯ СПРАВЖНЯ ЕКСПАНСІЯ, ЯКА ПЕРЕЙШЛА У СФЕРИ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ ТА МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ.
– Ви зазнавали переслідувань під час окупації?
– За місяць до того, як прийшла Росія, мене скоротили. Я сидів собі вдома і майже нічого не робив, тоді прийшли з російської газети «Флаг Родины» і запропонували мені працювати в них. Кажуть: «Ти ж про Україну писав, тепер пиши про Росію». Я їхню пропозицію не прийняв. Через деякий час мене зустрів один знайомий і порекомендував мені покинути межі Севастополя. Я виїхав, а через три дні до моєї жінки прийшли і спитали, де я. Вона сказала, що не знає, де я – можливо, поїхав у Львів. Я дійсно дуже люблю це місто, багато там бував. Але я поїхав спочатку на Вінниччину, потім – на Одещину, в Ізмаїл. Там мені запропонували роботу, і досить цікаву, але пропозиція йшла від Української православної церкви Московського патріархату, і я відмовився.
– Ваша родина, дружина – лишилися в Криму? Їм не погрожують?
– Ні, дружина, як тільки що, співає їм: «Я родилась в Сибири», і її не чіпають, у газеті вона не працювала, ніякою політикою ніколи не займалася. До речі, я теж ніколи не вважав, що займаюся політикою. Це просто була моя робота, і я її виконував. Після анексії Криму я ще прожив там два роки, поки мене не зачіпали. Сидів тихесенько.
Правда, був учасником мітингу 3 березня 2014 року біля Верховної Ради Криму. Це сталося так: я йшов по Сімферополю, і поруч ішла колона кримських татар з прапорами. Я приєднався до них, і ми пішли на мітинг під парламент. Це був той день, коли кримчани перекрикували один одного, вигукуючи «Україна!» та «Росія!».
– Ви працювали у військових колах. Як ви оціните рівень патріотизму на той час у ВМФ та ЗСУ?
– Якщо вірити тому, що говорили – мовляв, жоден з офіцерів не продався і не перейшов у російську армію, – то я б так не сказав. Я знаю дуже багато військових частин, де 95-97% військовослужбовців перейшли під прапори Росії. Але потім трапилося те, чого вони не очікували. Вони прижилися в Севастополі (дехто там і народився), росіяни на них подивилися і сказали: «Шановні, у нас крім Чорноморського є ще Тихоокеанський, Північний і Балтійський флот». Їх розкидали по різних напрямках. Але якщо прийняв присягу, то вже діватися нікуди. Наприклад, мені моя старша донька, яка живе в Росії, на мій сором, сказала: «Папа, ты изменил России». Хоча я ніякій Росії ні в чому не присягався.
– Що сталося з вашою редакцією?
– Редакція потроху переїхала в Одесу, але я не став шукати там прихистку і просити, щоб мене взяли під своє крило – це не в моєму стилі. Та й газету, наскільки я знаю, скоротили, адже від флоту майже нічого не лишилося – нема про що писати. У нашому колишньому приміщенні в Севастополі тепер оселилася санепідемслужба. Вони й тоді були нашими сусідами, а потім просто змінили прапор і «розширилися». У Криму більшість установ так зробили – просто змінили прапори і таблички на фасадах.
Фото автора
– Повертатися назад у Крим не збираєтеся?
– Туди повертатися – це, по-перше, негарно, а по-друге – небезпечно. Запросто отримаю «десятку», а десять років у російській тюрмі, та ще й у моєму віці – ну, самі розумієте. Там можуть і не арештовувати, найчастіше буває так, що була людина, а потім – пропала. І все.
– Книга публіциста Ігоря Лосєва укладена з публікацій у вашій газеті. Назва досить смілива, та й матеріали не менш сміливі, якщо зважати, що вона видана майже десять років тому. Що в цій книзі?
– Книга видана у двох томах на громадських засадах, гроші шукали, де тільки можна і де не можна. Ми друкували наші матеріали в газеті, і комусь прийшла в голову думка: а чому б не об’єднати це все і не зробити книжку? Так і зробили отаку добірку. Російському флоту вона дуже не сподобалася.
ЧЕРЕЗ КІЛЬКА РОКІВ ВИКЛАДЕНЕ У КНИЗІ СТАЛО ЗВУЧАТИ ЯК ПРОРОЦТВО, ХОЧА АВТОР ЛИШЕ ВДАЛО ПРОАНАЛІЗУВАВ І ЗМОДЕЛЮВАВ НАЯВНУ НА ТОЙ ЧАС СИТУАЦІЮ
Туди увійшли історичні, патріотичні матеріали. Там не треба шукати щось таке «велике», але ось нещодавно одна розумна дівчинка написала: «Никогда мы не будем братьями» – то ми на цьому наголошували ще тоді. Писали про те, що ми не один народ із росіянами, що у нас є історико-культурні відмінності. Ми публікували матеріали, які розвінчували міфи і показували, що Росія розвивалась одним шляхом, а Україна – іншим. Зараз ця книга лишилась у мене в єдиному екземплярі, ми їх видавали двома тиражами, і всі книги розійшлися по країні.
Военный прокурор также рассказал о покушении на первого замглавы Нацполиции.
Спецслужбы России хотели убить 1600 украинских чиновников и сотрудников правоохранительных органов. Об этом заявил в среду, 1 ноября, главный военный прокурор Анатолий Матиос, передает 112 Украина.
“Субъектами интереса спецслужб страны-соседа, а также Центра специальных операций ДНР/ЛНР были 1600 правоохранителей и государственных деятелей Украины. Я подтверждаю это. В том числе высшее руководство государства”, – заявил Матиос.
Он также рассказал, о покушении на первого замглавы полиции Вячеслава Аброськина.
“Хочу сказать больше, субъектом покушения на убийство перед подрывом полковника Шаповалова должен был быть нынешний первый заместитель Нацполиции Аброськин. Он прошел в миллиметре от взрыва. Группа работала как по нему, так и по Шаповалу. Это все, что я могу сказать”, – рассказал он.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Від початку сьогоднішньої доби, 31 жовтня, ситуація на фронті російсько-української війни й надалі залишалася напруженою, проте контрольованою Збройними силами України.
Так, уночі російські окупанти й колаборанти били зі 120-міліметрового міномету по укріпленнях наших військ біля Кряківки. А вдень застосували гранатомет на околицях Кримського, що на Луганському напрямку.
Проте найгарячіше сьогодні знову було на Донецькому напрямку. Зранку загарбники обстріляли з великокаліберного кулемету та стрілецької зброї наш опорний пункт неподалік Опитного. У результаті цього обстрілу один український воїн загинув, одного було поранено. Ще один військовослужбовець сил АТО отримав поранення унаслідок гранатометного вогню російських найманців по наших позиціях неподалік Кам’янки. Крім того, близько 16 години під обстрілом російсько-окупаційних угруповань опинились оборонці Пісків та Авдіївки.
На Приморському напрямку російські окупанти й колаборанти зі протитанкових гранатометів били по околицях Широкина. А стрілецьку зброю загарбники застосували на підступах до Старогнатівки та Водяного.
Загалом від опівночі незаконні збройні формування 10 разів порушили перемир’я. Під час половини обстрілів сили АТО переважальним вогнем у відповідь пригнічували активність ворога. Унаслідок бойових дій один наш військовий загинув, ще двоє отримали поранення.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Между украинской и российскими делегациями на заседании Совбеза ООН, посвященному вопросам детей и вооруженных конфликтов, произошла очередная словесная потасовка. Украинцам удалось приструнить представителей страны-агрессора и оккупанта.
Об этом сообщает “Диалог.UA”. Отметим, что на заседании Совбеза россияне имели наглость предъявить претензии Киеву, рассказывая о фейковых “ужасах украинизации”. Комментируя эти истерические вопли, заместитель постпреда Украины в ООН Юрий Витренко напомнил россиянам, что их страну Генассамблея ООН признала официально оккупантом. Учитывая это, подчеркнул украинский дипломат, говорить об Украине у кремлевских прихвостней нет ни юридического, ни морального права. Он посоветовал им сначала освободить Крым и Донбасс от своего вредоносного присутствия, а только после этого пробовать высказывать какие-то претензии.
"Як держава-окупант і сторона конфлікту Росія не має ні юридичного, ні морального права коментувати ситуацію в Україні" – заступник Постійного представника України при ООН Юрій Вітренко.
Заявления по миротворцам ООН противоречат минскому формату, заявили в МИД РФ.
Заявления Госдепартамента США о миротворцах на Донбассе противоречат минским переговорам. Об этом заявил глава российского МИД Сергей Лавров, передает Интерфакс-Украина.
“Я очень надеюсь, что заявления господина Волкера, которые прямо противоречат тому, что делают Германия, Франция, Россия и Украина в нормандском формате, не помешают подготовке этой дорожной карты (по урегулированию)”, – сказал Лавров.
По его словам, спецпредставитель США Курт Волкер фактически высказался за оккупацию миротворцами Донбасса.
“Господин Волкер заявил, что, во-первых, нужно, чтобы миротворцы оккупировали (он другое слово употребил, но смысл его – “оккупировали”) весь Донбасс, взяли его в кольцо, и только потом Соединенные Штаты поддержат действия президента Петра Порошенко по выполнению всех его обязательств. Нам абсолютно очевидно, что, как только оккупационные силы займут весь Донбасс, Порошенко пальцем не пошевелит, чтобы что-либо из того, что он обещал, сделать”, – сказал Лавров.
Напомним, ранее Волкер заявлял, что введение миротворческой миссии в ООНдолжно помочь разрешить спор между Украиной и Россией о последовательности выполнения пунктов минских соглашений.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
За несколько дней до гибели бывший боец добровольческого батальона Киев-2 Амина Окуева и ее муж, Адам Осмаев, рассказали в интервью о российском следе в покушении на нардепа Игоря Мосийчука и о том, что это может быть использовано для дестабилизации ситуации в Украине, а жертв может быть больше.
На вопрос журналиста о том, кто замешан в покушении на Мосийчука, в котором помимо него были еще пострадавшие и двое погибших, Окуева и Осмаев указали на страну-агрессора РФ.
«Мы не разделяем — чеченский или российский, потому что «кадыровцы» — это не чеченцы, и ничего они не сделают без российских кураторов», — сказала тогда Окуева.
Ее муж согласился с тем, что к этому причастными «кадыровцы», которые полностью подконтрольны ФСБ, и разделять их не надо.
«Возможно, это не личная месть Мосийчуку. Как мы знаем, существует видео с угрозами (Кадырова — ред.). Может, это шаг для дестабилизации ситуации в Украине. Такой способ выполнения — а именно теракт — это все указывает на восток», — сказал он.
Отвечая на вопрос о связи между покушением на них с Осмаевым 1 июня 2017 года и покушением на нардепа, Окуева отметила, что «в этом случае было совершено нападение на представителя законодательной власти и это вызов всей Украине, как бы кто не относился к этому депутату».
«Сегодня это Мосийчук, завтра может быть кто-то другой. Мы знаем, что Кадыров и Порошенко угрожал, есть видео. К этому нельзя относиться легкомысленно. В зарубежной практике есть спецслужбы вроде Моссада, которые находят и наказывают таких преступников. Украине надо поступать так же», — продолжил ее мысль Осмаев.
Окуева подчеркнула, что российские спецслужбы не гнушаются использовать операции с применением «общественно опасных средств».
«Это же не просто расстрел с, допустим, короткоствольного оружия, это взрыв. В такой ситуации трудно чувствовать себя безопасно. И эта война, которую назвали гібрідною, она может быть в любом городе Украины, а не где-то там далеко на востоке, — резюмировала она.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
