5-7 июля в Луганске плановое отключение электричества. Точнее, отключение везде – по всей “ЛНР”.
Уже во второй половине пятницы, 5 июля, за несколько часов до отключения, в воздухе висел продуктовый ажиотаж – люди скупали хлеб и копченую колбасу. То, что не пропадет без холодильников. То, что может выжить в атмосфере жаркого лета.
Хлеба не было в киосках “Добродии”, как будто обещанные сутки без света могли растянуться на неделю. И даже если ты ничего не планировал, если даже эту новость о днях темноты принимал достаточно легко, атмосфера в мясном магазине “Луганских деликатесов” чуть напрягала – продавцы убирали с витрин пельмени, упаковывали колбасы, убирали полуфабрикаты с витрин в морозильные камеры… И это подстегивало – нужно брать! “Я не вижу “Кнут”? Его что, нет?” “Мы его уже убрали, но если будете брать, мы найдем вам. Хотя возьмите “Еврейскую” – почти тоже самое, но лучше”. Вероятно, план по колбасе и хлебу в пятницу был перевыполнен.
Мы набрали воду во все емкости. Зарядили все телефоны, радио и фонарик. Мы выстирали белье и набрали ванну воды – для бытовых нужд. На столе стояли с водой кувшин и кастрюля – про запас. Потому что вместе с электричеством почти всегда пропадает вода и связь. Хотя, странно, многие местные кумушки просто гуляли в этот вечер – как будто через пару часов не должны были отключить воду и свет. Кстати, в нашем районе и не отключили – нам повезло. Пропало телевещание и с перебоями работала мобильная телефонная связь, но было электричество и Интернет.
Такие ремонтные работы с длительным отключением электричества в “республике” – уже четвертый раз. Первый раз это было странно! Удивительно, что могут так долго что-то чинить, и город будет в кромешной темноте с пятницы по воскресенье. Но мы пережили это. Была осень, было еще тепло. Потом было еще и еще, и где-то это стало даже привычно, потому что свет исправно включали, начинало работать телевещание, появлялась связь. И все после обсуждали, кто что делал без света – кто-то был в гостях, кто-то не мог уснуть, кто-то смотрел в окна многоэтажки напротив, в которой светились огоньки свечей.
Я помню, что второй раз было уже холодно, и мы переживали, как справимся без отопления – наш котел не работает без электричества. Я много раз подумала о том, что стоило бы переоборудовать котел, чтобы он мог функционировать и без электрозапальника. А кто-то врубил генератор, который без дела стоял с 2014 года – многие ведь купили их тогда сгоряча.
Наверное, эти темные дни можно было бы назвать днями семьи, потому что многие провели эти дни с близкими – ехать куда-то в городе без светофоров не было смысла, идти на пикники без воды – то еще удовольствие. Да и договариваться о встрече без телефонной связи нужно было точно и заранее. Новые страницы жизни здесь – дни в темноте, к которым мы тоже привыкли. Ко всему можно привыкнуть, и не окажись я в пятницу возле хлебных киосков, не обнаружь я дефицита хлеба, я бы и не знала, что люди все еще мандражируют, скупая про запас продукты питания…
Полонені українські моряки вірять у швидке звільнення з російського ув’язнення.
Про це адвокат військовополонених моряків Микола Полозов розповів в інтерв’ю 24 каналу.
Полонені українські моряки перебувають у бойовому настрої, адже розуміють, що зараз є хороший шанс на їхнє звільнення.
«Вони (моряки) знають, що була проведена величезна зовнішньополітична робота, є рішення Трибуналу з морського права. Тому у них бойовий настрій. Вони вірять і сподіваються, що всі ці можливості у максимально короткий термін реалізуються і вони повернуться додому», — розповів Полозов. «А ще моряки — готові до труднощів служби натреновані військові, тож їм легше переносити умови СІЗО, ніж цивільним. По-друге, моряки звикли до замкнутого простору. Адже перебуваючи у морі, нікуди далеко не підеш. Тому слідчий ізолятор менш психологічно травмуючий для них, аніж для тих же цивільних», — додав адвокат.
Крім того, у моряків є телевізори, вони стежать за новинами, спілкуються з адвокатами, з консулами і дізнаються останні новини з дому.
Полозов також гадає, що Росія таки звільнить полонених моряків. Адже нота, яку МЗС Росії скерувало до МЗС України, показала, що РФ готова де-факто виконати рішення Трибуналу ООН — звільнити моряків з-під варти під певні гарантії, як це було вказано в ноті.
Нагадаємо, російські силовики захопили два малі артилерійські броньовані катери Бердянськ і Нікополь та рейдовий буксир Яни Капу і 24 військовослужбовців ВМС ЗС України 25 листопада 2018 року в районі Керченської протоки під час їхнього переходу з порту Одеси в порт Маріуполь Азовського моря.
Москва інкримінує українським морякам «незаконний перетин держкордону», за що їм загрожує до шести років позбавлення волі. Офіційний Київ вважає їх військовополоненими.
25 травня Міжнародний трибунал зобов’язав Росію якнайшвидше звільнити українських моряків та повернути три військові кораблі, які були незаконно захоплені Москвою внаслідок акту збройної агресії 25 листопада 2018 року у Чорному морі.
Соединенные Штаты Америки помогут Украине модернизировать несколько украинских военно-морских баз, чтобы предоставить военным кораблям США и НАТО возможность стыковки всего в нескольких километрах от оккупированного Крыма.
Об этом сообщает «Слово и Дело» со ссылкой на Breaking defense.
Работы планируют начать в Очаковской военно-морской базе.
«Соединенные Штаты профинансируют укрепление и модернизацию существующих пирсов, строительство нового плавучего дока, ограждения вокруг базы, судоремонтные объекты и несколько совершенно новых центров морских операций, из которых силы Украины и НАТО могут направляться на обучение и координировать действия», – говорится в сообщении.
Такое решение было принято после инцидента в ноябре 2018 года, когда российские военные корабли захватили три украинских военных корабля в Керченском проливе.
За минувшие сутки в зоне проведения ООС на Донбассе противник 28 раз обстреливал украинские позиции, пострадали шестеро украинских военных. Об этом в Facebook сообщает пресс-центр ООС.
При этом 12 раз было применены запрещенные минскими соглашениями минометы калибра 120 и 82 мм. Также огонь велся из гранатометов различных систем, вооружения БМП, крупнокалиберных пулеметов, снайперских винтовок и стрелкового оружия.
Обстрелы велись в районе населенных пунктов Водяное, Богдановка, Новотроицкое, Николаевка, Широкино, Марьинка, Новоселовка Вторая, Красногоровка, Новогнатовка, Повлопиль Авдеевка; Крымское, Новотошковское, Золотое-4, Майское, Светлодарск.
Два украинских военнослужащих получили ранения, еще четыре – боевые травмирования. По данным штаба ООС, на каждый обстрел противник получил адекватный ответ из вооружения, не противоречащего Минским договоренностям. Разведка сообщила, что двое боевиков были уничтожены и трое ранены.
С начала текущих суток противник два раза обстрелял украинские позиции у н.п. Широкино и Хутор Вильный.
Скриншот: Facebook/ Операція об’єднаних сил / Joint Forces Operation
Зазначається, що під час візиту глава оборонного відомства заслухав звіт командувача Військово-морських сил Збройних сил України адмірала Ігоря Воронченка щодо проведення міжнародних військово-морських навчань Sea Breeze-2019.
“Командувач ВМС ЗСУ доповів міністру оборони про залучені до цьогорічних навчань сили та засоби, етапи проведення, необхідність їхнього проведення, зважаючи на загрозливу обстановку в Азово-Чорноморському регіоні”, – йдеться в повідомленні.
На зустрічі також був також присутній керівник навчань Sea Breeze-2019 від американської сторони капітан 1-го рангу Метью Ліман.
Нещодавно повідомлялося, що учасники водолазного компоненту українсько-американських навчань Sea Breeze-2019 розпочали виконання практичних спусків у відкритому морі.
Без бойових утрат за усі роки не обійшлося – 12 бійців поклали своє життя за визволення України
Артилерія береже кров піхоти. Бійці 26-ї артилерійської бригади доводять це на практиці від самого початку бойових дій на Сході. Підрозділ був сформований 15 років тому і за цей час встиг загартувався і вирости професійно. Були і втрати на фронті. До Дня народження бригади – вояки отримали новий почесний стяг.
Бійці 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича до 15-річчя підрозділу влаштували парад центральною вулицею Бердичева. На честь свята командування вручило бригаді стрічку з почесним найменуванням до бойового прапора. До цієї дати у 26-ї бригади також з’явилися новий нарукавний знак і почесний стяг.
“Вони є одним з флагманів наших ракетних військ і артилерії в плані служіння народу, боєздатності, виконання завдань, патріотизму особового складу”, – зауважує командувач ракетних військ і артилерії ЗСУ В’ячеслав Горбильов.
На початку російської агресії бійці 26-ї бригади служили на державному кордоні, брали участь в операціях поблизу Криму, у визволенні Савур Могили, Дебальцевого, Слов’янська, Краматорська та інших міст. Без бойових утрат не обійшлося – 12 бійців поклали своє життя за визволення України, розповідає колишній командир.
“Я будучи командиром бригади не зміг втілити в життя… зберегти життя своїх підлеглих, на жаль. Є втрати серед особового складу. Це біль, який мене не залишатиме все моє життя і я як командир розумію, що десь є і моя провина в цьому”, – зізнається Андрій Маліновський.
Напередодні свята військовослужбовці навідалися до родичів загиблих побратимів. Серед них – мати полеглого від поранень Олексія Богуша.
“Я з цим горем живу щодня, усвідомлюю, що його з нами немає. Але не хочеться вірити цьому. Щодня болить душа, туга за ним страшна”, – каже Антоніна Петренко.
У 2018-му командиром бригади став Андраник Гаспарян. Він починав службу у підрозділі лейтенантом майже півтора десятка років тому.
Запевняє: “У нашому колективі кожна людина на своєму місці й професіонали. Тому, виконуючи будь-які завдання, отримуєш задоволення від результату і відчуття спільних рухів колективу, виконання поставлених завдань. Це керований процес і основа української армії”.
За понад 10 років умови служби значно змінилися, каже Олександр Патланюк. Нині він – командир взводу: “Відчутна різниця в усьому: в озброєнні, забезпеченні. Харчування також останнім часом за новим зразком НАТО у нас проводиться в бригаді, набагато якісніша їжа”.
Молоді бійці – вважають службу перспективною.
“Ми можемо з упевненістю сказати, що у нас буде завтрашнього дня, через день, через тиждень. Я впевнений у своєму забезпеченні, впевнений, що через місяць ми будемо одягнені, матимемо заробітну платню і є упевненість, що у нас буде де жити”, – розказує Владислав Лесик.
Мета командування 26-ї бригади – зберегти і розвинути кадровий потенціал, щоби гідно давати відсіч ворогові.
Юлія Сінєльнікова, Віталій Сінєльніков, Житомирська область, “5 канал“
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Цьогоріч 21 травня Указом Президента України генерал-лейтенанта Руслана Хомчака призначено начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України. Під час нещодавньої майже тригодинної бесіди Руслан Борисович розповів про своє бачення змін в Українському війську, рівень безпеки арсеналів, про те, як виконуються завдання Президента після його поїздки на передову, про бажання командувати професійною армією та про те, як відповів Путіну на його маніпулятивну заяву під час світового саміту G20 у Японії.
— Впродовж 5 років мільйони українців свій ранок розпочинають з повідомлень із зони бойових дій. Тож перше моє запитання, як Ви оцінює ситуацію в районі ООС, які бачите загрози і виклики, та як оцінюєте спроможності нашого війська?
— Гібридна війна Росії проти України триває. І це не лише щоденні обстріли наших позицій в районі ООС. Росія далі прагне в будь-який спосіб дестабілізувати ситуацію в Україні, посіяти розбрат у суспільстві, послабити підтримку України з боку європейських партнерів. Очевидно, що Росія не відмовилась від планів повернути Україну у сферу свого впливу. І в методах досягнення цієї мети Кремль себе не обмежує.
«Ми готуємося до різних варіантів розвитку подій з боку Росії…»
Ми аналізуємо ситуацію, зважаємо на розвиток подій, знаємо й про те, що в процесі переозброєння ЗС РФ пріоритет надається Південному та Західному військовим округам, частини яких базуються недалеко від кордону з Україною (за динамікою оновлення штатного ОВТ у цих частинах показники досягають 60-70 відсотків від штатної чисельності. – Ред.). Щодо спроможностей Збройних Сил України, то ми готові захистити територіальну цілісність і незалежність нашої держави. Ми постійно нарощуємо потенціал війська. Збройні Сили готуються до різних варіантів розвитку подій з боку Росії…
— Як Ви оцінюєте морально-психологічний стан наших вояків у районі бойових дій?
— Збройні Сили України — високопатріотичне військо. Наші солдати вирізняються твердістю духу і я пишаюсь ними. Багато хто з українців вибрав Польщу, Португалію, навіть роботу в Росії… Кордони відкриті, права співгромадян не обмежують навіть під час особливого періоду. Але є українці, які у спеку чи люті морози довгими місяцями, ризикуючи життям захищають в окопах нашу державу.
«Збройні Сили України – високопатріотичне військо. Наші солдати вирізняються твердістю духу і я пишаюсь ними»
Нинішній патріотичний підйом є серйозним стримуючим фактором для ворога. Кремлівські пропагандисти це вміло перекручують на свій лад, лякають росіян українськими націоналістами. Але вони не показують, як у нас проводжають героїв в останню путь, коли міста і села на колінах їм віддають глибоку шану. Бо їхніх солдатів та офіцерів, загиблих на Донбасі, ховають майже потайки…
— Як Ви прокоментуєте той факт, що під час прес-конференції в Японії (де нещодавно збиралися світові лідери G-20) Путін, виправдовуючись перед світовими журналістами за агресивні й неправомірні дії російських силовиків у Керченській протоці, послався на ваші слова. Нібито Ви в одному з інтерв’ю повідомили, що конфлікт спровокувала українська сторона…
— Це була виключно пропагандистсько-маніпулятивна заява. Простіше, брехня. Путін вкотре підтвердив резюме великого маніпулятора. Господар Кремля знову намагався змалювати ситуацію на власну користь, викривляючи дійсність. Це ще одне підтвердження того, що війна триває на всіх фронтах із застосуванням різних методів, зокрема й цинічних маніпуляцій. Таких прикладів введення в оману міжнародної спільноти було чимало за роки російської агресії .
Видатки на розвиток мають становити 50 відсотків військового бюджету
— З огляду на те, що Росія нарощує м’язи на кордоні з Україною, стає очевидним: ми мусимо знайти можливість для прискорення технічного зміцнення війська. У цьому контексті запитання: яким має бути військовий бюджет на 2020 рік зважаючи на потреби армії і зовнішні виклики?
— Агресор завжди буде стриманішим у намірах щодо країни, яка має сильне військо. Тому наше завдання — зміцнювати Збройні Сили України.
«Я дуже критично ставлюся до нинішнього реального стану технічного забезпечення війська. Так, за останні роки зміни очевидні, повторюю, порівняно з 2014-им. Але з огляду на виклики та загрози у нас має бути потужніший щит»
Йдеться не лише про технічне підсилення, а й про навченість військовослужбовців, упровадження стандартів НАТО, забезпечення військовим державою широких соціальних прав. Тобто, це комплекс заходів, реалізація яких потребує щорічного зростання оборонного бюджету. Нині в Генеральному штабі ЗС України вже прораховують фінансову потребу для складання проекту військового бюджету на 2020 рік.
— Наскільки мають зрости видатки на потреби ЗС України у бюджеті наступного року, щоб можна було говорити про реальний прорив у технічному забезпеченні війська?
— Якщо порівнювати нинішній його стан з початком 2014 року, то без перебільшення можна говорити про суттєве покращення технічного забезпечення. Але от у темі постачання новітніх зразків техніки успіхів у нас небагато. Будемо об’єктивними: БМП-1 — давно застаріла машина, а ми далі вкладаємо кошти в їх відновлення і ремонт. Я дуже критично ставлюся до нинішнього реального стану технічного забезпечення війська. Так, за останні роки зміни очевидні, повторюю, порівняно з 2014-им. Але з огляду на виклики та загрози у нас має бути потужніший щит. Зрозуміло: від креслень і до постачань нових зразків вітчизняної техніки може минути багато часу. Тут важливо, щоб фінансування розробок і виробництва ОВТ було стабільним та, підкреслюю, щороку суттєво зростало.
«Агресор завжди буде стриманішим у своїх намірах щодо країни, яка має сильне військо. Тому наше завдання – зміцнювати Збройні Сили України»
Стабільне фінансування потреб війська у попередні роки дозволило запустити виробництва на підприємствах оборонки з новим імпульсом. Як результат — маємо чимало сучасних перспективних розробок на різних стадіях. І важливо в найближчі роки досягнути такого фінансування, щоб у бюджетній пропорції видатки на розвиток війська становили не менше 50 відсотків. (До прикладу, в Держбюджеті 2018-го на потреби війська виділено 86 мільярдів гривень, зокрема, на озброєння й військову техніку — 18,1 мільярдів (21%) — Ред). І лише так можна очікувати на серійний випуск ОВТ для нашого війська. Окреме питання — це оновлення авіаційного парку (найновіші літаки у ПС ЗС України з 1991 року. — Ред.) та корабельного складу. Зважте на той факт, що до 2014 року Збройні Сили фінансували за залишковим принципом.
Контрактник має отримувати не менше 20 тисяч гривень
— Якщо під час розгляду проекту держбюджету на 2020 рік Президент запитає у Вас: скільки має отримувати солдат Української армії, щоб до війська прийшов якісно новий контингент, а на ринку праці військова служба займала провідні позиції, що б Ви відповіли?
— Контрактник має отримувати не менше 20 тисяч гривень. Окремо — надбавка за виконання бойових завдань у районі ООС. Додам, що рівень грошового забезпечення не головний для молоді у виборі військової професії. Багатьох відштовхують від служби проблеми стосунків у військових колективах і неповне забезпечення соціальних прав, зокрема, на отримання власного житла.
— Про які конкретно проблеми у військових колективах йдеться?
— Якщо солдат зі своїм запитом звертається не до командира, а до волонтерів чи представників громадських організацій, то виходить, що певні проблеми солдата поза увагою командирів. А це неправильно. Але це не означає, що така ситуація у всіх бригадах ЗС України.
Також турбує те, чому після виведення підрозділу із району бойових дій у пункт постійної дислокації частина військовослужбовців звільняється, але згодом, перед відправленням бригади в район ООС, знову повертаються на службу… Думаємо, як уникнути таких хвиль звільнень.
«Навіть під час війни у солдата та офіцера має бути відпустка»
Схоже, є проблеми і з побутом, і стосунках з командирами, і з відпустками. Після важких і небезпечних місяців на передовій люди заслуговують на повноцінний відпочинок. Повинен бути затверджений командиром графік відпусток і кожен має знати та планувати, коли зможе відпочити з сім’єю. Солдат і офіцер мають право на відпочинок. Навіть коли в країні війна.
Військо не скорочується. Просто, деякі штати виявилися «роздутими»…
— Поділіться першочерговими завданнями, які Ви склали для себе після призначення на посаду начальника Генштабу. З огляду на те, що Ви були Головним інспектором Міноборони, реальний стан справ у війську знаєте добре. І це економить час для запровадження необхідних реформ. Які з них пріоритетні?
— Зміни потрібні майже у всіх сферах життєдіяльності війська. Насамперед, слід перестати прикрашати реальний стан справ.
«Необхідно перестати прикрашати реальний стан справ»
Маємо відмовитись від популізму про добре навчену, мобільну, європейського зразка армію. Не треба жити ілюзіями, а критично ставитись до дійсності. А вона така, що до армії згаданого взірця нам слід пройти непростий шлях. Я поставив перед собою завдання: щодня робити все можливе, щоб рухатися цією дорогою якнайшвидше…
На жаль, черги до війська нині немає. Плинність кадрів чимала. Міркуємо над тим, як виправити ситуацію. Попри те, що укомплектованість армії в цілому становить понад 90 відсотків від визначеної законом кількості, є проблеми з укомплектованістю окремих частин…
— У соцмережах деякі Ваші рішення і плани викликали бурхливе обговорення, є чимало критичних думок. Це своєрідна опозиція окремих осіб до реформ чи нерозуміння того, що ви запланували? Дехто піднімає ґвалт, що Генштаб планує скорочення окремих військових частин. Внесіть ясність, що планується: скорочення, оптимізація чи це надумана проблема?
— Критика моїх заяв про наміри активно реформувати Генштаб, систему управління, забезпечення військами тощо, оцінюю як вплив ворожої пропаганди задля дискредитації нової влади та призначених президентом Зеленським посадовців. Завдання ворога та опонентів — посіяти недовіру в суспільстві до наших рішень щодо впровадження комплексу реформ. Прикро, що чимало українців, почасти через необізнаність у питаннях розвитку війська, а дехто — з корисливих інтересів, розганяють зраду. Не поспішайте з висновками, не підігравайте ворогу.
Тепер щодо запитання про скорочення… Критиканів хочу запитати: чому в окремих військових частинах значний некомплект при тому, що чисельність війська майже досягає визначеної законом? Підкажу: штати роздули. А як відомо — порожні клітинки, ваканти не воюють. Тому я віддав вказівки про проведення належних розрахунків з впорядкування штатної чисельності Збройних Сил. Зрозуміло, не знижуючи боєздатності і з урахуванням залучення за потреби оперативного резерву до складу цих частин. Як тільки я поставив завдання провести такі розрахунки, наступного дня розпочався ґвалт. Наголошую: військо не скорочується. І кількість бойових частин не зменшиться.
Що здивувало Руслана Хомчака?
— Нещодавно Ви доповідали Президенту про стан справ у Збройних Силах. За повідомленням прес-служби Президента, Володимир Зеленський особливу увагу звернув на управління ЗСУ. І підкреслив: з 2020 року в Україні має розпочатися впровадження стандартів і процедур НАТО в діяльності ЗСУ. Передусім, у підготовці військ. Ця робота, за його словами, не повинна бути імітацією, а реальними кроками реформування відповідно до стандартів Альянсу. З огляду на ці меседжі глави держави виникає запитання: наскільки реально армія в останні роки просунулась у впровадженні таких стандартів? Де досягли реального результату, а де більше імітували?
— Реальні результати впровадження стандартів НАТО ми маємо, зокрема, в системі підготовки інструкторів, підрозділів та штабів. Велика дяка іноземним партнерам за активну допомогу. А ось у системі управління запровадження стандартів Альянсу відбувається не так жваво.
— А що чи хто гальмує процес?
— Трансформацію системи притримує частина посадовців, які побоюються змін і не хочуть втрачати повноважень, впливу. Просуваючи реформи, ми дискутуємо, обов’язково звертаємось до іноземного досвіду. Ми самі маємо обрати зі світового досвіду найоптимальніший варіант реформ.
— До речі, як Вас привітали іноземні колеги з призначенням на головну посаду в Збройних Силах?
— Під час перших зустрічей з іноземними партнерами з різних вуст звучало одне і теж запитання: «Ви плануєте змінити курс, звернути з дороги євроатлантичної інтеграції?». Зізнаюсь, мене це здивувало. Відповідь була короткою і ствердною: курс на євроінтеграцію і НАТО не змінюємо!
Із землянок — у комфортні контейнери
— Під час перебування на передових позиціях у районі ООС Президент наголосив на необхідності покращення умов перебування підрозділів. Наші вояки вже побачили покращення? Що зроблено і що планується змінити в польовому побуті наших захисників?
— Вже замовлено виготовлення польових мобільних приміщень. За розмірами і формою вони нагадують великий контейнер. У приміщенні обов’язково має бути система кондиціонування й обігріву. Глава держави дав завдання створити максимально комфортні умови нашим воїнам у районі ООС.
— Такі мобільні приміщення встановлять скрізь на передовій?
— Встановлять там, де можна цей блок замаскувати, закопати у землю, «закрити» від ворожої артилерії.
— Після серії сумнозвісних вибухів на арсеналах і базах зберігання боєприпасів у попередні роки, в суспільстві досі відчувається певна стурбованість. Українці мають право знати, які винесені уроки й вжиті заходи запобігання як банальній халатності, так і диверсіям?
— Триває комплекс заходів, щоб запобігти подібним надзвичайним подіям. Із зрозумілих причин не можу докладно розповісти про всі новації, впроваджені на базах і складах.
«Безпека арсеналів – серед основних завдань»
Скажу, що боєприпаси розосереджені по всій території країни. Змінена система охорони, пропускного режиму. Вкладаються чималі кошти в автоматизацію цього процесу, щоб максимально виключити людський фактор. Будують нові бетонні підземні сховища. На реалізацію всього проєкту ще потрібен час. І це завдання — серед основних.
У найближчі роки діятиме нинішня змішана система комплектування війська
— Ви плануєте переконувати Президента і парламентарів ухвалити рішення про професійне військо в Україні?
— Звісно, краще мати повністю контрактну, належно забезпечену армію. Таке військо має вагомі переваги, це підтверджує світовий досвід. Але в тому випадку, коли ефективно працює система підготовки резерву в державі, яка має працювати без збоїв на будь-якому з етапів, починаючи з середньої школи. Прикладів у світі є чимало. Вивчаємо найприйнятніші для нас. Проте ближчим часом ми не відмовимось від нинішньої змішаної системи комплектування війська.
Вів інтерв’ю Дмитро РОМАНЮК
Довідка «АрміяInform»:
ХОМЧАК Руслан Борисович, генерал-лейтенант. Народився 5 червня 1967 року у Львові. До 17 років жив і навчався в смт. Брюховичі, що на Львівщині. Закінчив Московське вище загальновійськове командне училище, на той час одне з найпрестижніших військових вишів. Перше місце офіцерської служби — Група Радянських військ у Німеччині, пізніше — Білорусія. З січня 1993 року у Збройних Силах України.
Подальша службова біографія: командир батальйону, начальник штабу 7-го механізованого полку (м. Львів), навчався у Національному університеті оборони (закінчив із золотою медаллю), командир механізованого полку (м. Чернівці), командир 72-ї бригади, навчання на оперативно-стратегічному факультеті Національного університету оборони (закінчив із золотою медаллю), заступник начальника штабу, начальник штабу 8-го армійського корпусу (м. Житомир), командир 6-го армійського корпусу (м. Дніпро), командувач військ ОК «Південь» (м. Дніпро), начальник штабу Сухопутних військ, Головний інспектор Міністерства оборони.
Время, когда все стояли одним фронтом с Украиной в противостоянии с агрессором, подошло к концу.
Возвращение российской делегации в ПАСЕ без всяких условий ознаменовало начало примирения Запада с Россией.
Как сообщает «Европейская правда«, об этом заявил посол Украины в Совете Европы Дмитрий Кулеба в интервью ВВС News Украина.
«Это прецедент. Мы должны говорить откровенно, что это яркое начало эпохи примирения с Россией. Все, что видели дипломаты за кулисами, вылезло наружу в наиболее грубом, ярком виде. Посмотрите на увеличение визитов в Россию и визитов российских лидеров на Запад, в частности в ЕС. Российского премьер-министра Медведева радушно принимали во Франции, улыбались. В группе «Большой двадцатки» с Путиным провели все встречи», — сказал Кулеба.
По мнению посла, время, когда все стояли одним фронтом с Украиной в противостоянии с агрессором, подошло к концу.
«Партнеры, которые были бок о бок с нами в одном формате, не учитывают наших интересов в других форматах. Началась более сложная, драматическая игра. В нее стоит играть. Нужно много выдержки и понимания того, что играть придется в долгую», — сказал Кулеба.
Посол добавил, что пример ПАСЕ отныне будет все чаще приводиться во время дискуссий о продлении европейских санкций против РФ.
«Не думаю, что где-то есть такой план: вот мы снимем в ПАСЕ давление, потом — в ЕС. Но однозначно, что теперь во время дискуссий о продлении санкций в ЕС будут приводить пример ПАСЕ. Мол, небо на землю от этого не упало», — сказал он.
Как известно, на прошлой неделе Парламентская ассамблея Совета Европы согласилась вернуть россиян без санкций.
После этого комитет Верховной рады по иностранным делам рекомендовал приостановить участие украинской делегации в сессии ПАСЕ до принятия решения Венецианской комиссии относительно полномочий делегатов от Госдумы РФ, избранных с участием жителей Крыма.
Чорноморський флот РФ вирішив провести маневри на воді і в повітрі на тлі 12-денних навчань НАТО “Sea Breeze” за участю українських військових у Чорному морі.
За даними кореспондента видання, російські кораблі і авіація безперервно слідують за військовими кораблями НАТО.
Зокрема, 4 липня російський СУ-24 з двома протикорабельними ракетами здійснив кілька доволі близьких обльотів над американським есмінцем Carney.
Крім того, вертоліт класу К облетів американський есмінець, який має на борту ракети “Томагавк”.
“Американські військові вважають, що росіяни не порушили правила, що стосуються міжнародних вод”, – відзначає кореспондент видання.
Водночас командувач ВМС України Ігор Воронченко назвав дії РФ агресією.
“Це вже смішно виглядає. Перед початком навчань росіяни закривають район, де ми планували проводити навчання. І в районі навчань ми фіксуємо 14 кораблів ЧФ РФ. Ми бачили дії авіації ЧФ РФ, вони досить суперечливі щодо безпеки заходу над нашими кораблями”, – заявив Воронченко.
У Міноборони РФ маневри кораблів Чорноморського флоту назвали “контролемдіяльності кораблів НАТО, що беруть участь у військово-морському навчанні “Сі-Бриз-2019″”.
“Моніторинг ситуації ведеться десятьма кораблями ЧФ, які перебувають на плановому навчанні у відкритому морі. Це великі десантні кораблі “Азов” і “Цезар Куніков”, МРК “Орехово-Зуєво” і “Міраж”, ракетні катери “Івановець”, “Набережні Челни” і низка інших”, – йдеться в повідомленні Міноборони РФ у Facebook.
Разом з тим російські ЗМІ з посиланням на Міноборони РФ повідомляють, про “перехоплення” російським винищувачем літака-розвідника США Р-8А Poseidon.
“Для перехоплення цілі в повітря було піднято винищувач Су-27 зі складу чергових сил ВПО Південного військового округу”, – цитує ТАСС прес-службу Міноборони РФ.
У Міноборони відзначили, що російський винищувач “наблизився на безпечну відстань до повітряного об’єкту, ідентифікував його як американський літак-розвідник Р-8А Poseidon, який відразу ж змінив напрямок польоту від державного кордону РФ”.
ФОТО З САЙТУ МІНОБОРОНИ РОСІЇ
Навчання Sea Breeze 2019 проходять з 1 по 12 липня в північно-західній частині Чорного моря.
У них беруть участь 32 військових кораблі і авіація країн НАТО і союзників, зокрема США, Великобританії, Канади, Італії, Туреччини, Польщі, Норвегії, Болгарії, Греції, Румунії, ОАЕ, України, Молдови і Грузії.Українська правда
Мы ищем новые кадры! Мы приведем новые лица, квалифицированных специалистов. Давайте разрушим старую прогнившую кадровую систему!
Об этом пишет Игорь Мизрах в своем блоге на сайте Политека. Далее приводим слова автора без комментариев редакции.
Эту тему я поднимаю уже далеко не в первый раз, а если точнее, уже годами борюсь, чтобы ее донести до чиновников. Но, к сожалению, высшая государственная власть понимает, что для них приток квалифицированных и умных кадров равносилен эвтаназии. Нужны ли власти квалифицированные кадры? Ответ прост: «Не нужны!». Потому что, эти кадры потенциально опасны для самой власти. Именно они и смогут уничтожить эту самую власть своим умом и профессионализмом.
Много возможно написать умных и больших текстов, доводов, научных работ, ходить и обивать чиновничьи пороги, убеждая неубедительных, что я уже неоднократно делал, но не добиться результата. А можно просто провести лишь один разговор с действительно умным человеком, которого беспокоит эта тема и перевернуть ситуацию с «ног на голову». Надеюсь и верю, что таким человеком для государства станет новоизбранный Президент Владимир Зеленский.
Народ Украины в него верит, поэтому и я в свою очередь решил раскрыть проблематику старой прогнившей кадровой системы. Я убежден, что именно проблема в окаменевшей и бездейственной системе кадровой политики не позволяет Украине двигаться вперед. Все прекрасно знают, что у нас государственные должности узурпировали целые семейные кланы. Кроме того, частым явлением есть присутствие своего рода «монархии», где должность передается по наследству. Возможно настолько плохо не было бы, если бы эти люди реально соответствовали необходимым критериям. Но, к сожалению, большая часть этих чиновников- это дармоеды без элементарного понятия умения выполнения своих прямых служебных обязанностей. Как бы жутко это не звучало, но это настоящие реалии нашей кадровой системы.
В Украине, к сожалению, тема «как изменить кадровую систему» может быть актуальной только после первого шага, которым есть ОСОЗНАНИЕ этой вопиющей проблематики лично Президентом, политиками, чиновниками всех уровней. И именно этот шаг мы никак не можем сделать.
Я часто в разговоре об Администрации Президента (уже Офис Президента) вспоминаю «волшебный порог», после прохождения которого, каждого нового Президента как подменяют, и к моему большому сожалению не в лучшую сторону. Такое впечатление, что этот «барьер» имеет свойства вселять амнезию в Гаранта. В этом году также наблюдал, как переступал этот порог уже 6-й Президент Владимир Зеленский… Я подумал то, что «порог» сделал свое дело. Пока что, слава Богу нет, не получилось! Владимир, в отличие от предыдущих глав государства, пока что не изменяет своей идеологии, с которой шел в высшее государственное кресло. Надеюсь, что так будет и впредь.
Владимира Зеленского называют народным президентом, поэтому уверен, что прогнившая система кадров ему знакома и он возьмётся ее изменить, и главное – он это сделает. Но опять повторюсь, прежде всего нужно понять эту общегосударственную беду. Поэтому считаю, что на данном этапе не нужно высокомерных текстов. В Украине на бумаге давно действует система отбора кадров путем проведения конкурсов. Но в реальности, дальше, чем за рамки печатных или электронных носителей это не распространяется. Поэтому, я решил донести эту проблему так, чтобы каждый ее прочувствовал. Ведь в ниже перечитанном кто-то увидит себя, кто-то своих знакомых. Кто-то поймет, что с таким сталкивается на страницах информационных изданий. А кто-то, возможно впервые что-то похожее услышит. Но, прочитав эту публикацию каждый, в том числе и Президент поймут и задумаются над этой реально страшной всеукраинской проблематикой! И эта проблема без преувеличения может уже через несколько лет уничтожить нашу страну.
Возможно кто-то и не считает это проблемой… Но, нам не надо летать в небесах, а начать делать простые шаги. В данном случае – это осведомление проблематики кадровой политики. Все очень запущено в этой сфере.
Часто кандидатам на должность отказывают даже в принятии документов на конкурс связи с тем, что нет опыта работы
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
