Российский лидер фракции ЛДПР Владимир Жириновский пригрозил, что утопит Украину в крови сопротивления российской оккупации на Донбассе.
Об этом он заявил в прямом эфире одного из российских телеканалов на шоу “60 минут”.
Более того, Жириновский пригрозил Украине, что может развернуть Днепр и устроить в стране засуху. Такое заявление со стороны российских властей вызвало возмущение украинцев в социальных сетях.
Жириновский покомментировал эту тему и предложил способы решения данной проблемы. “Захлебнутся реками крови за тех убитых русских, Донбасс, Луганск, поэтому что мы хотим, то и сделаем! Вот канал! Отсюда поворачиваем – и пошел Тихий Дон. И вся Украина засохнет! Дадим в Крым все, что надо”, – закричал Жириновский.
По мнению политика, российские власти могут построить канал и сильно напугать Украину.
Вже майже два роки українські солдати, які потерпають від наслідків важких поранень, чекають на лікування у США за програмою американського уряду. Їх відібрали для участі у відповідній програмі, виділили гроші на лікування, але прилетіти до Америки вони не можуть – на заваді стала бюрократія в Україні. Зараз у Конгресі США готують звернення до президента України Володимира Зеленського із проханням посприяти вирішенню питання. В Америці кажуть, що зі свого боку зробили все можливе – тепер м’яч на українській стороні.
«Більше, ніж лікування»
Для українських солдатів є два основні шляхи, як потрапити на лікування у США. Перший – завдяки допомозі волонтерів. Діаспора разом з громадськими організаціями в США та Україні послідовно здійснює таку підтримку, і вже 15 українських солдатів змогли пройти курс реабілітації у приватних американських шпиталях.
Сьогодні завдяки волонтерам у США лікуються двоє військових: Костянтин Шкапоїд та Олександр Попруженко – останньому провели успішну операцію на очах і вперше частково змогли відновити зір, який він втратив від розриву гранати.
Другий спосіб приїхати на лікування в Америку – за кошти Міноборони США, які виділені для військової підтримки України. У 2019-му цей бюджет складає 250 мільйонів доларів. Для лікування солдатів створили програму «Ukrainian Wounded Warrior» («Український поранений воїн»), і у 2015 році в США за нею вже лікувались українські військові.
«На попередній програмі були повні ампутанти, і те, як вони відновились – це просто неймовірно», – розказує «Голосу Америки» американець українського походження Роман Фонтана. Колись він воював в Іраку, а зараз – член організації «Українсько-американські ветерани». Він – один із тих, хто займається програмою «Український поранений воїн» у США.
«Солдати, які пройшли тут лікування, стали моделлю в Україні й дуже ефективно використали знання, які отримали тут: про культуру, ветеранські програми. Тож ця програма – це набагато більше, аніж просто лікування солдатів», – каже Роман Фонтана.
Роман Фонтана, член організації «Українсько-американські ветерани»
Один із яскравих прикладів – Вадим Свириденко, який під час виходу з «Дебальцівського котла» втратив усі кінцівки. Після успішної реабілітації у США він повернувся до України і став уповноваженим президента з питань реабілітації учасників бойових дій. На цій посаді він залишається і досі. Або генерал-майор ЗСУ і Герой України Ігор Гордійчук, який отримав важке поранення голови під час виходу з Іловайська. Після повернення зі США він очолив Київський військовий ліцей імені Богуна.
Словом, реабілітація в США для солдатів дійсно є критично важливою. Найкраще медичне забезпечення й досвід американських військових лікарів дозволяють багатьом солдатам в буквальному сенсі стати на ноги. Втім, уже два роки українські військові не можуть взяти участь в програмі. На початку 2019 року американські лікарі відібрали 10 важкопоранених солдатів. Але вони досі в Україні.
«Бюрократичний затор»
Проблема полягає в українській бюрократії: в українському Міноборони кажуть, що, попри виділені на лікування гроші, так звані немедичні витрати має взяти на себе Україна. До цих немедичних витрат входить транспортування, оформлення візи, проживання, добові, непередбачувані витрати, а також витрати на супровідників і – у разі потреби – перекладачів.
Попереднього разу, в 2015 році, все це профінансувала українська діаспора у США та волонтери. Тепер кроку очікують від держави. Втім, використати кошти з бюджету України не дозволяє українське законодавство. На запитання, чому поранені солдати не можуть потрапити в США, в Міноборони України «Голосу Америки» відповіли:
«Національне законодавство визначає чіткий порядок залучення та витрат державних коштів на лікування за кордоном громадян України. Відповідно до статті 11 закону «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», направлення їх на лікування здійснюється у загальному порядку. Міністерство охорони здоров’я здійснює витрати, які включають вартість лікування та проїзду хворого і супровідника».
Відповідь українського МіноборониВідповідь українського Міноборони
Інакше кажучи, український закон за рахунок бюджету дозволяє покрити з немедичних витрат лише переліт. Все інше – не передбачено. Водночас у Міноборони додають: медична служба ЗСУ здійснює переведення поранених військових у закордонні шпиталі безкоштовно. Але в інших випадках це відбувається за рахунок іноземної країни.
Та насправді і у цьому випадку Міноборони може використати для покриття немедичних витрат американські кошти. В 2017 році в Конгресі США ухвалили доповнення до закону про національну оборону, яке дозволяє використовувати для цього фонди американського оборонного бюджету. Згідно з поправкою, Україна може використати американські гроші на «лікування поранених українських солдатів у Сполучених Штатах в медичних установах, враховуючи транспортування, проживання, харчування та іншу відповідну немедичну допомогу у зв’язку з таким лікуванням».
Витяг з закону про національну оборону США
«На мій погляд, проблема у бюрократичному заторі, – каже Роман Фонтана. – Спочатку проблема полягала в неможливості покриття немедичних витрат зі сторони США. Українсько-американські ветерани змогли досягти змін в американському законі про оборону. З того моменту для програми відібрали українських солдатів, але механізм для їхньої участі, мабуть, не розробили. Наскільки ми розуміємо, зараз є складнощі в розплануванні витрат».
Однак за словами посла України у США Валерія Чалого, Україна зможе використати американські кошти лише в тому випадку, якщо цього року покриє немедичні витрати сама. На думку посла, зараз головна проблема полягає у відсутності політичної волі. «Я вважаю, що це просто бюрократична тяганина, – каже посол. – Наші бюрократичні перепони не мають стати на заваді лікуванню важкопоранених солдатів. Вони мають приїхати у США. Що для цього треба зробити? Не треба відписки, не треба шукати пояснень. Треба знайти рішення. І таке рішення мають знайти в Україні».
«Зробити їх разом»
Вирішити проблему можна у два етапи. Перший полягає у тому, аби внести поправки в українське законодавство і дозволити Україні покривати немедичні витрати на лікування із власного бюджету. Зважаючи на те, що тепер у Верховній Раді України партія Володимира Зеленського матиме абсолютну більшість, а президент може подавати законопроекти – при бажанні це рішення можна ухвалити без особливих труднощів.
Посол України в США Валерій Чалий
За підрахунками організації «Українсько-американські ветерани», вартість перебування одного пораненого солдата у США протягом року становить приблизно 53 700 доларів, плюс 800 доларів на переліт в обидва боки. Це порівняно невеликі гроші в обсязі загального лікування, яке може коштувати до 800 тисяч доларів. Якщо такі кошти виділять, вже наступного року їх можна буде використати з оборонного бюджету США. Це – другий етап.
До вирішення питання долучились американські конгресмени з так званого «Українського кокусу» – умовної групи підтримки України в Конгресі. Зараз вони готують лист до Володимира Зеленського із проханням вплинути на ситуацію. Очікується, що його мають передати українському президенту під час візиту до Білого дому.
Роман Фонтана каже: «Важливо підняти це питання, щоб обидва президенти при зустрічі розглянули його і сказали: «Знаєте що, ці солдати серйозно поранені, і вони дійсно потребують шансу на лікування. Давайте це зробимо».
Валерій Чалий також переконаний, що втрачати такої нагоди не можна: «Якщо ми втратимо цю програму спеціального партнерства з Пентагоном, це буде поганий сигнал в тому числі для Конгресу, який ухвалив відповідний законопроект за підтримки конгресменів, які дуже позитивно ставляться до України. Це ще й питання двосторонніх відносин, а не просто питання лікування».
Та поки сенатори та конгресмени намагаються вплинути на ситуацію зі свого боку, 10 українських важкопоранених солдатів продовжують чекати на лікування в США. І для того, аби зрушити ситуацію з місця, обидві сторони мають зробити кроки назустріч. Як люблять казати в команді президента, «зробити їх разом».
За минувшие сутки, с 14 августа, террористы на Донбассе 13 раз проводили обстрел позиций ВСУ. В результате этого погиб один украинский военный.
Такую информацию в Facebook сообщил пресс-центр ООС. При этом дважды боевики применили запрещенное Минскими соглашениями оружие: минометы калибра 120 мм и 82 мм.
В штабе отметили, что боец ВСУ погиб в результате обстрела опорных пунктов в районе Хутора Вольного. Защитник получил ранения, несовместимые с жизнью.
В районе ответственности оперативно-тактической группировки “Восток” противник совершил девять обстрелов:
неподалеку Песков – из стрелкового оружия;
около Лебединского – из крупнокалиберных пулеметов и стрелкового оружия;
трижды в районе Гнутово – из ручных противотанковых гранатометов, крупнокалиберных пулеметов и стрелкового оружия;
дважды неподалеку Лебединского – из крупнокалиберных пулеметов и стрелкового оружия;
вблизи Водяного – из ручных противотанковых гранатометов;
неподалеку Николаевки – из гранатометов различных систем.
Запрещенное оружие террористы применили в районе ответственности оперативно-тактической группировки “Север”:
– вблизи Южного с направления шахты имени Гагарина – из ручных противотанковых гранатометов и крупнокалиберных пулеметов;
– неподалеку Новолуганского – из минометов калибра 120 мм;
– в районе Зайцево – из минометов калибра 120 мм и 82 мм, автоматических гранатометов;
– вблизи Хутора Вольного – из станковых противотанковых гранатометов и крупнокалиберных пулеметов.
Отмечается, что с начала текущих суток, 15 августа, террористы новых обстрелов не проводили.
На оккупированной Луганщине были замечены десятки реактивных систем залпового огня “Град”, которые были размещены с нарушением линий отвода.
Об этом идет речь в отчете Специальной мониторинговой миссии ОБСЕ в Украине. “10 августа БПЛА СММ дальнего радиуса действия обнаружил 7 реактивных систем залпового огня (РСЗО; БМ-21” Град “, 122 мм) на полигоне у н. П. Миусинск (62 км юго-западнее Луганская) 2 буксируемые гаубицы (2А65 “Мста-Б”, 152 мм) у н. п. Ольховка (40 км к востоку от Донецка) и 22 РСЗО (БМ-21) вблизи н. п. Хрустальный (быв. Красный Луч; 56 км к юго-западу от Луганска )”, – сказано в сообщении.
Отмечается, что вооружение разместили с нарушением линий отвода, определенных Минским договоренностями.
“Грады”
Также на оккупированном Донбассе зафиксированы десятки единиц тяжелого вооружения, которое было “размещено за линиями отвода, однако за пределами выделенных мест хранения”.
“10 августа БПЛА СММ дальнего радиуса действия обнаружил “20 танков (неустановленного типа) на полигоне у н. п. Круглик (31 км юго-западнее Луганска)”, еще три танка (вероятно Т-64) находились у Хрустального. Кроме того, 5 самоходных гаубиц (2С1), 12 буксируемых гаубиц (Д-30 “Лягушка”, 122 мм) и 8 танков (неустановленного типа) было обнаружено на полигоне у Миусинска”, – говорится в отчете.
В Министерстве иностранных дел России заявили, что получили заявки от четырех государств, готовых принять участие в работе Шанхайской организации сотрудничества. Об этом передает РИА Новости.
К работе в рамках ШОС, которую называют “российским НАТО”, хотя она не является полноценным военным блоком, хотят подключиться Саудовская Аравия, а также Бангладеш, Израиль и Бахрейн.
“У нас сегодня в портфеле заявки от Израиля, Бангладеш, Бахрейна, Саудовской Аравии и массы других государств, которые хотят в той или иной мере, в том или ином качестве подключиться к деятельности ШОС”, – сообщил спецпредставитель президента РФ по делам ШОС, посол по особым поручениям внешнеполитического ведомства России Бахтиер Хакимов.
Шанхайская организация сотрудничества была основана в 2001 году лидерами Китая, России, Казахстана, Таджикистана, Киргизии и Узбекистана.
ШОС не является военным блоком или открытым регулярным совещанием по безопасности (как, например, АРФ), а занимает промежуточную позицию. Главные задачи организации – укрепление стабильности и безопасности на широком пространстве, борьба с терроризмом, сепаратизмом, экстремизмом, наркотрафиком и развитие экономического сотрудничества.
Странами-участницами ШОС сейчас являются Индия, Казахстан, Киргизия, КНР, Пакистан, Россия, Таджикистан и Узбекистан. Другие страны входят в ШОС в статусе наблюдателей, партнеров по диалогу и подавших заявку на участие.
Продовжуючи тему розслідувань корупції та незаконного збагачення в сфері оборонно-промислового комплексу стикнувся, в прямому сенсі, із катастрофою. Довгий час вважав, що в житті вже не трапляться речі чи події, які зможуть мене здивувати, але інформація з якою стикнувся привела мене в стан великого потрясіння.
Цей довготривалий ефект заціпеніння спричинило Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод». Факти з якими стикнувся були шокуючими, адже свідчили, що це ніщо інше, як величезний розплідник «безхребетних», які під час війни обкрадають військо та несуть прямий вплив на зниження обороноздатності України.
Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод» (ЄДРПОУ: 07620094) спеціалізується на капітальному ремонті та модернізації бронетанкового озброєння та техніки: БМП-1 та БМП-1М, БМП-2 та БМП-2К, БМД-1, БМД-2, ГМ-575, ГМ-568, ГМ-578, БРЕМ-2, БТР-50ПК,БТР-Д, БРДМ-2. Також виконує капітальний ремонт окремих агрегатів та вузлів зазначеної техніки, зокрема дизельних двигунів УТД-20, 5Д20-240, В-2 та В-6, В2-500, В-55, ЯМЗ-236/238/240.
Із 20.02.2012 року підпорядковано державному концерну «Укроборонпром», а до того було в управлінні Міністерства оборони України. Управляє ним Громов Сергій Анатолійович, а знаходиться за адресою Житомирська обл., Житомирський р-н, смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, 1. Потужне і вкрай потрібне нашій державі підприємство має змогу оперувати колосальними сумами коштів. Та, нажаль, так вже в Україні повелось, що підприємства такого формату стають подразниками для корупціонерів і шахраїв. І не виключенням, а скоріше першим у списку є ця «мрія» для злочинців, про що й свідчить безпрецедентна кількість кримінальних проваджень якими обгорнуте дане ДП.
Нижче наведу кілька прикладів відкритих справ, а після розкрию факти колосального грабунку, що й досі практично є недоторканим і не оприлюдненим. Також постараюсь розкрити сутність такої ситуації і чому з нею не боряться.
Найперше ще раз підкреслюю, кримінальних справ там тьма, і вибираючи приклади голова ходила обертом, та все ж… Однією із пікантних, і таких що залишились під знаком питання є справа № 466/1530/16-к, що внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014060360000146 від 27.10.2014 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205 КК України. Цим розслідуванням займався старший слідчий СВ слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України. Він встановив, що 23.06.2014 року між ДП «Житомирський бронетанковий завод» та ТОВ «Укрвагонремтранс» (м. Київ, вул. Андрющенка, 4-Б, приміщення 91А) був укладений договір №82, згідно якого товариство мало здійснити постачання запасних частин та комплектуючих до бронетанкової техніки. В ході розслідування було встановлено, що дана домовленість несла явні ознаки фіктивності. Та кінцевий результат залишився без застосування жодних мір покарання.
Дмитро Пономаренко
Ще одним кричущим фактом розкрадання державних коштів є Справа № 296/5718/15-к, що внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015060360000135 від 23 квітня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст. 205 КК України. Так, ДП «Житомирський бронетанковий завод» 01.12.2014 уклав з ТОВ «Торгівельна компанія «ЧАЙКА» договір купівлі-продажу ремонтного обладнання, відповідно до якого на завод упродовж грудня 2014 року мало б бути поставлено чотири блоки БУ-25 2с загальною вартістю 460 тис. грн. ТОВ «ТК «Чайка» у цій афері використав прокладку «Брон Плюс», яке відповідно до матеріалів правоохоронних органів має ознаки фіктивності, оскільки за вказаною юридичною адресою відсутнє, має статутний фонд лише 1000 грн., засновник, керівник та головний бухгалтер в одній особі. Цікавим фактом також є, що в період оформлення податкової накладної на продаж підприємству ТОВ «Торгівельна Компанія «Чайка» приладів військового призначення (Блок БУ-25 2с), а саме в грудні 2014 року, згідно податкових накладних, така послуга ТОВ «Брон Плюс» не надавалася. От і ще один випадок безпрецедентного розкрадання державних коштів, і таких за участі ДП «Житомирський бронетанковий завод» є не мало.
Провівши ретельний аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень можна констатувати, що більше як 90% справ з масштабних розкрадань залишились безнаказаними. Але це не головна фішка даного ДП, адже в ході розслідування було встановлено, що каральні вироки все ж були. Але ці дії проводились здебільшого до простих роботяг. Так, згідно справи № 278/1489/17 було засуджено двох слюсарів які здійснили крадіжку чорних металів. Також, свій обвинувачуваний акт( № 278/1023/16-к) отримав і уродженець м. Магдебург, Німеччина, що є працівником ДП «Житомирський бронетанковий завод», який наніс іншій особі легкі тілесні ушкодження у вигляді двох синців на обличчі. Ще один вирок(№295/11766/16-к) отримано було працівником даного ДП, який вчинив крадіжку мобільного телефону вартістю 400грн у свого знайомого. Як бачимо дуже цікава ситуація: за великі злочини відпускають, а за менш значні карають.
Звісно, перед законом всі рівні, та не в ситуаціях пов’язаних із ДП «Житомирський бронетанковий завод». Тут варто підкреслити, що Інститут військової прокуратури є бездіяльним по відношенню до злочинців які вчиняють важкі кримінальні злочини. Складається враження, що Матіос просто не знає, чим і як повинна займатись військова прокуратура. Більше того, можна сказати що цій структурі дуже не повезло з керівником.
Анатолій Матіос
Вході тривалого розслідування я вийшов на слід ще однієї колосальної афери, яка залишилась поза увагою правоохоронних органів. Схема стандартна – відмивання коштів у великих обсягах. Можливо б і пропустив її повз себе, та у ході розлідування сплила надзвичайно неординарна особистість, яку неодноразово пов’язували із гучними справами, та про неї згодом. Наскільки мені стало відомо: 22.12.2017 та 27.12.2017 ДП «Житомирський бронетанковий завод» уклав два договори із ТОВ «Промислові оборонні технології» (ЄДРПОУ 41610959) згідно яких останнє – зобов’язувалось поставляти запчастини спеціального військового призначення для ремонту та модернізації бойової техніки. Та розглянувши ТОВ Промислові оборонні технології під мікроскопом я схилився до думки, що дана фірма може надавати послуги фіктивного характеру. А отже, оплата згідно даних домовленостей явно не гарантувала фактичне надходження товару. Крім того, звернувшись за коментарями до ДП «Житомирський бронетанковий завод» був «м’яко кажучи» відправлений за поясненнями в інше місце, а у ТОВ Промислові оборонні технології «автовідповідач» взагалі не розумів що я в них хочу. В результаті — це ще більше спонукало дізнатись правду, яка до речі, практично була перед очима.
Керував ДП на той час раніше засуджений ч.1 ст.336 Кримінального кодексу України Мосін Михайло Сергійович, і як всі розуміють – великі операції без нього не могли відбуватись. Крім того, дана особа покинула ДП «Житомирський бронетанковий завод» явно не без ще одного «гріха». Згідно даних ЄРДР, кримінальне провадження за №42018060360000034 було відкрито за фактом незаконного збагачення за рахунок державного бюджету на суму 306,1 тисяч грн. Ці кошти були отримані у якості відшкодування ПДВ за проведені фіктивні операції по закупівлі запчастин та електронних приладів до військової техніки. Все це він провернув за допомогою ТОВ «Завод «Гідропрогрес», яке, до речі від 25.07.2017 року визнано фіктивним…
Згідно вказаних договорів ДП «Житомирський бронетанковий завод» перерахував постачальну більше як 400тис.грн., а товару не існувало, адже згідно податкових документів — ТОВ Промислові оборонні технології жодних операцій не декларувало. Виходить, що ТОВ продало товар якого не мало в наявності , а ДП на чолі із Мосіним його купило! Що ще більше потрібно доводити?!
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОМИСЛОВО ОБОРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ» належить Пономаренку Дмитру Валерійовичу (90%) і Ліхітінову Михайлу Олександровичу (10%), зареєстроване за адресою м.Київ, Шевченківський район, вулиця ЯРОСЛАВІВ ВАЛ, будинок 13/2Б, статутний капітал – 1000грн. Також у керівництві числився Корнієвський Олександр Олександрович. Дані особи вже неодноразово спливали у брудних справах. Так, Дмитро Пономаренко при Ющенкові-Тимошенко був директором ДП «Прогресс», дочірної кампанії «Укрспецекспорт». На цій посаді вів нашумівший «пакистанський контракт», у 2011 році був звинувачений у відмиванні 5-ти мільйонів доларів, але отримав за це доволі м’яке покарання – 5 років умовно, якщо іронічно , то по мільйону за рік. Також, ходить інформація, що Дмитро Пономаренко разом із своїм партнером по фіктивним фірмам Олександром Корнієвським (колишнім бійцем «Айдару») під час війни на Сході налагодили поставки зброї із зони баєвих дій на терени цілої держави.
Як бачимо, що персонажі і покупців, і продавців є доволі колоритними особистостями, які мають стаж у проведеннях різного роду афер. Та якщо, із їхньої сторони все зрозуміло, то давайте розберемось чому їхня діяльність є безнаказаною!!!
Найперше слід підкреслити, що наші правоохоронні органи коли мова йде про отримання «лаврів» героїв – б’ються одне наперед одного, а коли потрібно відповідати – то зі швидкістю світла перекидають вину на іншого. На мою думку: із злочинами подібними(з цим також), що зробили ДП «Житомирський бронетанковий завод» на чолі із Михайлом Мосіним і «ТОВ Промислові оборонні технології» з власником Дмитром Пономаренком мала б боротись Військова Прокуратура. Зазначаю: «мала б», но цього не робить, а причин може бути багато – це наприклад: і просто некомпетентність керівництва, і корупційна складова, і навіть банальна халатність, і.т.д. Вважаю, що Анатолій Матіос не справився із задачами які має виконувати, більше того – він не відповідає займаній посаді. Для мене Анатолій Матіос за 5 років перебування в посаді так і не став, фахівцем у галузі військової юстиції. І взагалі, притримуюсь думки, що Інститут військової прокуратури краще розформувати. Тоді ж хто має перебрати їхні повноваження?! – На мою думку – ДБР, але це вже інша історія…
Автор: Ігор Мізрах, журналіст, політичний експерт
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Йдеться про спрощення набуття українського громадянства “іноземцями та особами без громадянства, які брали участь у захисті України, та громадянами Російської Федерації, які зазнали політичних переслідувань.
Користувачі соціальних мереж активно відреагували на цю новину.
“Прямий” зібрав для вас найцікавіші реакції.
Політичний експерт Андрій Смолій вважає, що під виглядом “політично переслідуваних росіян” до України можуть потрапити адепти “русского міра”.
Народний депутат Володимир Ар’єв зауважує, що нова влада не прораховує всі наслідки.
А також він запитує чи не хочуть надати українське громадянство білоруській владі?
Користувачі стурбовані й такими наслідками:
Vitalii Ovcharenko звертається до Володимира Зеленського: “Полегшуйте життя українців, а не росіян”.
Спочатку Зеленський хоче робити російськомовний канал для «не таких русскіх». Тепер він хоче їм давати цим «не таким спрощене громадянство».
Президент @ZelenskyyUa – ви президент України, а не «не такіх рускіх». Полегшуйте життя українців, а не росіян.
Співробітники контррозвідки СБУ викрили агентів спецслужб Російської Федерації у Львові – повідомляє прес-служба СБУ.
Одним з агентів виявився військовий на пенсії. За інформацією СБУ, завербували його у 2014 році. Користуючись своїм положенням керівника громадської організації, чоловік збирав розвідувальні дані щодо політичних та громадських діячів, підрозділів ЗСУ та інших спецорганів, військових інструкторів з інших країн. Усі зібрані дані він передавав співробітникові генконсульства РФ у Львові, який використовував дипломатичне прикриття для роботи в Україні.
За несумісну зі статусом консульської особи діяльність Міністерство закордонних справ України оголосило російського спецагента персоною нон ґрата, він уже покинув країну. А завербованому українцю СБУ повідомила про підозру за частиною 1 статті 111 ККУ – “Державна зрада”. Матеріали справи передали до суду.
Головнокомандувач Збройних Сил України Руслан Хомчак представив особовому складу нового командувача Об’єднаних сил Володимира Кравченка, передає 1NEWS з посиланням на штаб Операції об’єднаних сил у Facebook.
Це сталося 12 серпня під час робочої поїздки Хомчака на Донеччину.
Керівник Генштабу також повідомив, що президент своїм указом від 5 серпня екс-командувача ОС Олександра Сирського призначив командувачем Сухопутних військ ЗСУ.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
