Різне


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Детальну інформацію ви можете отримати на сайті СИРІТСТВУ-НІ

sirotstvy.net


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В порту Одессы «застряли» более 40 китайских автомобилей «скорой помощи», которые КНР передала в дар Украине для организации неотложной помощи в сельской местности.

Об этом сообщил журналист Сергей Костеж на своей странице в Facebook.

Он подчеркнул, что «скорые» укомплектованы, в частности, кардиометрами и дефибриляторами.

«Машины новые, исправные, но застряли в Одессе потому (формально), что не соответствуют стандарту Евро-5, который Украина обязана выполнять, так как подписала тот самый договор о Евроассоциации. Все знают, что украинская таможня — кристально честная и никогда, ни за что не пропускает в страну запрещенных товаров. Так и тут. В общем, таможенники дружно завернули бесплатную помощь от другого государства со стандартом Евро-4», — пишет журналист.

«И это было бы объяснимо хоть как-то (договор и все такое), если бы у нас в сельской местности на вызовы по скорой не ездили страшные коптящие дизелем УАЗы и буханки, у которых вообще никакого эко-стандарта нет. Я молчу про то, что в большинстве областных центров скорые помощи у нас — вонючие Газели, которым до Евро-5 еще дальше, чем китайцам», — добавил Костеж.

n-v.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Про те, як знаходити спільну мову з дітьми, як запобігти участі дитини в таких суїцидальних іграх, як «Синій кит» та «Червона сова», чи готова сьогоднішня школа до дітей-інвалідів та таких, які мають труднощі в розумовому розвитку, а також як виростити талановиту дитину, розповіла практикуючий психолог, психотерапевт, тренер по особистісному зростанню Юлія Короцінська, в інтерв’ю виданню Persona.Top.

За плечима в Юлії 7-річний стаж психологічної роботи в сфері дитячої та дорослої психології. Досвід роботи в дитячому садку та школі. Також вона автор більш ніж 150 статей на психологічну тематику в періодичних виданнях країн колишнього СНД.

– Юлія, розкажіть про те, наскільки впевнені в собі сьогоднішні діти.

– Сучасні діти досить самодостатні. Це навряд чи корелює з впевненістю, це трохи різні поняття. Вони не потребують підтвердження правильності власних дій чи суджень, вміють добиватися власних бажань та цілей. Разом з тим, не завжди критично оцінюють свої дії. Через що виникають конфлікти з однолітками та батьками. Не дуже приємна тенденція – це те, що молодь майже не вірить у себе.

– Чи часто школярі звертаються до вас, як до шкільного психолога?

– Досить часто, але це переважно підлітки або старшокласники. Перші звертаються, бо хочуть вирішити якісь конфлікти (вдома чи в школі), другі – бо відчувають потребу у професійному та життєвому самовизначенні.

Підлітки, що не мають емоційного контакту з батьками, емоційно нестійкі, невпевнені в собі можуть йти на «повідку» в куратора суїцидальної гри

– Які саме питання їх найбільше хвилюють, відповідно до віку?

– Підлітків турбують теми стосунків з батьками та взаємовідносин у колективі, самооцінка, власні емоції (тривога, страхи, агресія, образа). Дехто звертається через проблеми у навчанні: важко запам’ятовувати, труднощі із вивченням певних предметів, тощо. А от старшокласники більше переймаються власними цілями, подальшим життєвим шляхом. Іноді хочуть поділитися складними ситуаціями – нещасливе кохання, втрата мотивації, нереалізовані плани чи мрії, розчарування в інших людях чи в собі.

«Фото з тренінгу про жіночність»

– Юлія, чому, на вашу думку, саме на теренах пострадянського простору з’явились такі смертельні ігри, як «Синій Кит» та «Червона сова»?

– Не думаю, що це пов’язано безпосередньо з країною. Багато випадків провокацій та загрози для підлітків є і в інших державах. Просто ми чуємо про такі випадки, коли вони вже сталися. Але ж ми не володіємо інформацією, скільки подібних акцій було призупинено та вчасно профілактовано.

В основі підліткових самогубств відсутність любові до себе

– Як ви думаєте, чому в підлітків виникає азарт до таких ігор (першопричини)?

– Причина в вікових особливостях підлітків: намагання щось довести собі, одноліткам, батькам, недостатність критичного мислення, намагання бути «не гіршим за інших», продемонструвати себе «дорослим».

– Що заставляє дітей не спати по ночам і йти «на повідку» в кураторів гри?

– Хочу відмітити, що до такої залежності та навіюваності схильні не всі підлітки. І в цьому важлива відмінність. Тільки підлітки, що не мають емоційного контакту з батьками, емоційно нестійкі, невпевнені в собі – ті, що потребують «інструкцій» в житті схильні до подібних дій.

Підліток, який не має захоплень та мети в житті – легка мішень для булерів, шахраїв, наркоторговців, неформальних угрупувань.

– Дитячі підліткові самогубства: що стоїть в основі та як їм можна запобігти?

– В основі завжди відсутність любові до себе. І причин тому може бути маса, наприклад: дитина була небажана, в її сім’ї відбуваються численні конфлікти, в неї є конфлікт з однолітками, проблеми в навчанні, різні життєві негаразди та невдачі.

Суїцидальний ризик є, якщо в підлітка раптово змінюється поведінка – він стає пасивним, млявим, невпевненим чи надмірно тривожним, агресивним, дратівливим.

Якщо ви спостерігаєте, що дитину щось хвилює. Вона раптом почала уникати звичних дій, хобі, інтересів, спілкуватися з друзями. Також вас має насторожити надмірна переписка в інтернеті чи розмови по телефону, якими дитина уникає ділитися.

Можуть бути висловлювання на кшталт «це життя не має сенсу», «навіщо все це потрібно?», «все одно мене скоро не стане», тощо. Коли з’являються ці ознаки, то варто бити тривогу і в першу чергу переосмислити ваші з ним відносини, зрозуміти, де ви самі буваєте неправі.

Щодо того, як запобігти такій поведінці. В першу чергу до дитини в батьків має бути повага. Адже суїцидальна поведінка не з’являється на рівному місці. Цей «ланцюжок», як правило, тягнеться ще з дитинства. Тому батькам важливо пам’ятати про те, що ваша дитина – це особистість і з любов’ю приймати її в любому випадку. Важливо також часто говорити зі своєю дитиною, більше часу проводити з підлітками, знаходити з ними спільні захоплення. Підліток, який не має захоплень та мети в житті – легка мішень для булерів, шахраїв, наркоторговців, неформальних угрупувань.

– Про що найголовніше мають пам’ятати батьки підлітка?

– Про те, що для підлітка важливо мати друзів, підтримку та власні досягнення. Якщо немає хоча б одного пункту, він відчуватиме себе нещасливим.

 «Адаптація дітей до навчального процесу»

– Чи звертаються до вас батьки з приводу проблем з чадами, і якщо звертаються, то які проблеми озвучуються?

– Досить часто звертаються. Цікава тенденція, що це переважно батьки учнів молодшої школи. Батьків хвилює в першу чергу школа: чи є мотивація в дитини, як їй соціалізуватися, як допомогти дитині з навчанням, як вберегти самооцінку дитини, як налагодити стосунки з учителем.

Також є категорія батьків, яких «направили» педагоги. І це вже ситуації про те, як дитина порушує дисципліну, конфліктує, не хоче навчатися. Тобто, вже те, що заважає оточуючим, проблеми, які є систематичними.

Багато гіперактивних дітей є обдарованими

– Чи готові зараз батьки самі йти і співпрацювати з психологом, тобто брати на себе відповідальність за взаємовідносини з своїм чадом?

– Готові, але приблизно 70% мають запит в стилі «Зробіть з ним щось!» Тобто, батькам здається, що психолог знає що і як «переключити» в дитині. Доводиться пояснювати, що дитина – це жива людина і ніякий «чіп слухняності» їй «вживити» не вдасться. Що варто змінювати саму батьківську тактику поведінки. І що я можу «полагодити» лише минуле, тобто, ті наслідки, які маємо на сьогоднішній день. А їхнє завдання – зберегти майбутнє дитини завдяки новим конструктивним відносинам з дитиною.

– Наскільки часто це відбувалось в вашій практиці?

– Доволі часто. Але спочатку треба пройти певні стадії психологічного опору, викликати довіру до клієнтів, дочекатися готовності співпрацювати. Тут все залежить від рівня свідомості самих батьків. Люди ,що вміють аналізувати власну поведінку, критично ставитися до себе, розуміти потреби дитини, вести діалог, завжди готові почути і застосувати психологічні рекомендації.

В невпорядкованих хаотичних батьків найімовірніше, буде така ж «розгальмована» дитина

– Якщо потрібно покарати дитину, то як це зробити правильно, уникнувши фізичного покарання?

– Фізичні покарання в стосунках з дитиною створюють велику «тріщину». Тому варто подумати, чи слід вдаватися до них. Насправді вони підкреслюють нашу дорослу безпомічність.

Дитину краще карати обмеженнями. Та при цьому не шантажувати її чимось дуже цінним – наприклад, подарунками на свята, зустрічами з друзями.

При цьому важливо пояснювати, попередити про покарання і найголовніше – вміти дотриматися обіцянки. Як тільки дії дорослого стають непослідовними – дитина намагається «вислизнути», зманіпулювати.

«Багато сучасних вчителів справді бачать дитину, як цілісну особистість»

– Чи готова сьогоднішня школа до конструктивного діалогу з дитиною? Тобто чи в змозі вона почути потреби дитини, прийняти без осуду, зрозуміти її з огляду на її темперамент, можливо, вирізнення з-поміж інших дітей?

– Готова, бо ці зміни почалися ще кілька десятків років тому і зараз знаходяться на своєму піку, тому про них так багато говориться. Та, на жаль, маємо ще пережитки радянського минулого. Але найголовнішою проблемою української школи я бачу саме в намаганні «втиснути» в дитину якомога більше інформації замість того, щоб навчити цю інформацію опрацьовувати, розвивати креативність та соціальний інтелект.

Багато сучасних вчителів справді бачать дитину, як цілісну особистість і намагаються навчити «думати», приймати рішення, створювати власні проекти і головне – вірити в себе. Питання ще в тому, що почути голос дитини вчитель може, якщо в класі 10-15 дітей, якщо ж їх 30-35 – це практично нереально.

Найголовнішою проблемою української школи я бачу саме в намаганні «втиснути» в дитину якомога більше інформації

– Чи готова, на ваш погляд, українська школа до гіперактивних дітей. Або «інших», котрі не вклинюються в систему ідеально?

– Зараз діти настільки різні, що в кожному класі просто ціла «палітра»: активні і гіперактивні, чутливі та вразливі, дружні та пасивні, повільні та швидкі.

Чомусь ми звикли реагувати на дітей, які вміють привернути до себе увагу. Але найбільше страждають ті, хто не може про себе заявити, хто «терпить» самотужки – тривожні діти, аутичні, замкнуті. Вони теж стикаються з власними проблемами. Наприклад, багато шуму, залежність від настрою та емоцій, невпевненість, знижена потреба у спілкуванні.

Помічаючи дитину, що виділяється, дорослі щосили намагаються «втиснути» її в певні рамки. А будь-який тиск породжує протидію. Було б добре, якби ми всі навчилися сприймати дітей цілісно, а не як механізм, в якому щось треба «полагодити».

Дітей варто залучати до проектів планування майбутнього, щоб вони вірили, що життя можна змінювати на краще

– Гіперактивні діти – які вони? Як потрібно з ними поводити себе батькам, вихователям, вчителям?

– Існує дві причини дитячої гіперактивності – вроджена і набута. Вроджена пов’язана з функціонуванням мозку і зазвичай є наслідком родових травм чи внутрішньоутробних порушень. Набута гіперактивність розвивається в результаті неправильних виховних дій зі сторони батьків, особливо сильної агресії в бік дитини та суперечливих вимог до неї. Тобто, в невпорядкованих хаотичних батьків найімовірніше буде така ж «розгальмована» дитина.

Хочу заспокоїти батьків, що при вчасному виявленні гіперактивності, правильній корекції та дозріванні вольової сфери, її симптоми значно зменшуються в підлітковому віці. Тому важливе своєчасне звернення до фахівців – психологів, корекційних педагогів, дитячих психіатрів.

– Чи «гасить» сучасна українська школа таких дітей. Чи готова вона до них?

– Зараз до них вже спокійно ставляться. Принаймні, вчителі та батьки знають, що таке є. Хоча це – неврологічний синдром, який виставляє психоневролог чи дитячий психіатр. І оперувати таким діагнозом вчителі та батьки не мають права. Особливо стосовно чужої дитини.

Багато гіперактивних дітей є обдарованими, адже вони легко засвоюють матеріал. Мова йде про дітей, в який є симптоми гіперактивності, але немає дефіциту уваги і це не заважає їм навчатися.

Те, що гіперактивні діти страждають від численних зауважень, скарг та навіть «штампів» з боку вчителів та однолітків, це факт. Тому що така дитина просто фізично не може «висидіти» 45 хвилин. Вчителям, які дозволяють учневі вийти при необхідності, залучають його до додаткових видів діяльності, не агресивні по відношенню до нього, вдається побудувати щирі довірливі стосунки з дитиною. Варто розуміти, що дитина шумить чи весь час рухається неусвідомлено і аж ніяк не з метою зіпсувати настрій чи зірвати урок вчителеві. Вона по-іншому просто не може.

«Фото з тренінгу (зліва направо – Юлія Короцінська, Світлана Вольнова, Вірджинія Денніс)»

– Останнім часом багато говорять про ліквідацію соціальної ізольованості (інклюзію) дітей-інвалідів, аутистів та дітей з психологічними вадами. Чи варто, на вашу думку, допускати таких дітей до навчання в загальноосвітніх школах?

– На мою думку, все залежить від складності порушень та рівня збереженості інтелекту. Одна справа, якщо дитина просто трохи «замкнута» чи має легке відставання у розвитку, чи ж фізичну ваду, яка в цілому не заважає вчитися. І зовсім інша – якщо це психіатричний розлад.

Наприклад, особисто я проти перебування в масовій школі дітей зі складними формами аутизму та сильною затримкою психічного розвитку. Адже перші потребують спокою та стабільності. А другі – специфічних умов навчання та полегшеної програми.

Так, таких дітей варто соціалізувати. Але одночасно їм можна створити додатковий стрес і травму на все життя. Знову ж таки, невирішеними залишається питання оцінювання таких дітей.

Щоб дитина виросла впевненою в собі, потрібно підтримувати всі її починання! Радіти разом з нею

– Чи готові до них українські школярі?

– Важко сказати. Зараз відбувається інтенсивна реорганізація системи освіти. Тому вважаю, що ще багато корективів буде вноситись. Але те, що всі діти повинні мати рівні права і можливості – має бути головним постулатом сучасності.

Сьогодні «модно» казати, що діти агресивні, ворожі та жорстокі. Ні, це не так. Такими вони стають, бо дивляться на нас, дорослих. Бо бачать програми по телебаченню, чують наші дорослі розмови, помічають наші емоції.

Вміння приймати іншого, не намагаючись змінити, відмітивши позитивні сторони, просто дозволити бути поряд – важливе вміння для кожного, а особливо для дітей, які будують наше з вами майбутнє.

«Коментування чи словесна оцінка до дитини має звучати оптимістично: «Знаю, ти можеш краще»

– Що, на вашу думку, варто впровадити в практику дошкільної та шкільної освіти, щоб в нас зростали впевнені в собі особистості?

– Акцентування уваги на успіхах, а не невдачах. Тут є дуже хороший приклад з червоною та зеленою пастою. Чому в наших школах виділяють помилки, до того ж червоною пастою? Тоді дитина запам’ятовує саме помилки та негативні емоції, пов’язані з ними А чи не краще виділяти правильні відповіді зеленою пастою? Тоді дитина точно буде знати, де вона неправа.

Також варто вчити дітей самим знаходити свої помилки. Це уникає ситуацій сорому, невпевненості, приниження, меншовартості. Дорослий в любому випадку знає краще. Але ж наше завдання – «підтягнути» дитину вище, а не вказати на її низький рівень.

Також коментування чи словесна оцінка до дитини має звучати оптимістично: «Знаю, ти можеш краще», «Вірю, в тебе вийде», «Вчора це все чудово виходило. Давай спробуєш ще раз», тощо.

Також, на мою думку, дітей варто залучати до проектів планування майбутнього, щоб вони вірили, що життя можна змінювати на краще. Прекрасно, якщо такі проекти будуть створюватися всім класом чи невеликими групами. Наприклад, «Школа моєї мрії», «Місто моєї мрії», «Якби я був чарівником», «Дитячі мрії», «За що я люблю цей світ» та інші. Сучасні діти чують багато нарікань з боку дорослих на життя, владу, суспільство. Цього варто уникати.

Щоб дитина виросла впевненою в собі, потрібно підтримувати всі її починання! Радіти разом з нею

 Як виростити талановиту творчу особистість? Що варто зрозуміти батькам з цього приводу?

– Важливо вміти витримати «золоту середину» – вчасно виявити таланти дитини та всіляко підтримати їх, але не зробити їх самоціллю. Часом батьки аж занадто захоплюються розвитком дітей і фактично забирають в них дитинство.

Я вважаю, що кожна дитина в чомусь талановита. Важливо допомогти дитині повірити в себе і розвинути сильні сторони! І мова зараз йде не про академічну, навчальну успішність. Я знаю дітей, які прекрасно «читають» емоції оточуючих, вміють пародіювати, вигадують прекрасні дизайнерські поробки фактично ні з чого, та прекрасно володіють тілом, створюючи нові власні напрямки танців.

«Творча робота з дітьми»

– Що робити для того, аби дитина виросла впевнена в собі?

Підтримувати всі її починання! Радіти разом з нею.

Ставити перед дитиною невеличні завдання та цілі.

Заохочувати цілі дитини, сприяти розвитку її здібностей та талантів.

Не поспішати на допомогу, дати можливість спробувати самій.

Можна запропонувати дитині звести «Щоденник перемог», куди вона має щодня відмічати 3 своїх перемоги. Це сформує позитивне ставлення до себе та позитивне мислення.

Звернути увагу на свій стиль спілкування з дитиною. Чи не занадто високі вимоги ви ставите? Чи не критикуєте надміру? Як часто ви буваєте агресивні до дитини? Чи порівнюєте її з іншими дітьми? На чому акцентуєте увагу – на перевагах, чи недоліках?

Допомогти дитині знайти друзів чи налагодити з ними стосунки.

Знайти причину погіршення самооцінки (якщо це сталося раптово) та усунути її.

Привчити дитину обговорювати з вами свої проблеми, шукати шляхи вирішення, бути активним, а не пасивним.

– Що вам у вашій професії вдається найважче?

– Завжди було важко сказати батькам, що їхня дитина має якісь розлади. Це ніби знищити однією фразою всі їх мрії та плани стосовно неї.

Свого часу я працювала психологом у дитячому садку і виявляла діток з порушеннями (затримка психічного розвитку, розмова відсталість, аутизм, початок психічних захворювань). Завжди довго вагалася, як провести таку розмову. Та з часом зрозуміла, що в даній ситуації важливе саме вчасне виявлення та прийняття мір. І що ніякі «солодкі» пігулки для батьків не потрібні, потрібен «тверезий» зрілий погляд на ситуацію та якнайшвидше вирішення даного питання.

– А чи є у вас «улюблена» категорія клієнтів?

– Серед дорослих люблю (якщо так можна висловитися) працювати з депресіями, страхами і фобіями, тривожними станами. Кажу «люблю», бо, напевно, добре розумію таких клієнтів і зазвичай вони є досить «глибокими» людьми, з ними надзвичайно цікаво працювати. Їхні душі – це дивовижні різнобарвні світи, тимчасово залиті сірою фарбою. Так приємно цю фарбу «відчищати» і радіти змінам разом із людиною.

А стосовно діток – то це дітки-лівші (бо сама така), творчі дітки та дітки з невротичними розладами. Зазвичай, це дуже емоційні діти, а тому вразливі. Але коли в них виростають «крила» – це найпрекрасніша мить.

Корисна література для батьків (рекомендації від Юлії Короцінської):

  1. Ирина Млодик «Книга для неидеальных родителей», «Современные дети и их несовременные родители», «Школа и как в ней выжить»
  2. Вікторія Горбунова «Виховання без травмування або Навіщо дітям дорослі?» та «Виховання без нервування»
  3. Людмила Петрановская «Если с ребенком трудно»
  4. Анна Гресь «Большая книга родительских секретов», «Такие разные дети. Книга для родителей, которых никто не учил педагогике» та інші книги автора.

Автор: Аліна Сулима

persona.top


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

На вопросы, касающиеся их применения, читателям «КП» в Украине» ответил замдиректора Департамента государственной исполнительной службы Минюста Украины Алексей Воробьев.

Гендерное равенство

— Читала, что злостным считается алиментщик, который не платит на ребенка полгода. А если отец задолжал ребенку за четыре месяца? 

Замдиректора Департамента государственной исполнительной службы Минюста Украины Алексей Воробьев.

—  Согласно ст. 164 УК Украины, злостным является умышленное уклонение должника от исполнения решения суда. Например, человек меняет место работы, жительства, не уведомляя об этом исполнителя либо получателя алиментов. Срок задолженности не должен быть более 3 месяцев. Не 6, подчеркиваю, а 3 месяца. По истечении этого срока взыскатель имеет право обратиться в полицию, чтобы открыть уголовное производство по статье 164 УК Украины.

— Депутаты недавно приняли закон, по которому у алиментщика могут отобрать права, запретить ему ездить за границу, ходить на охоту. А если алименты должна платить женщина? Ей можно ходить в салоны красоты?

— Плательщиком алиментов может быть любой из родителей, который не живет с ребенком. Просто основная категория — это мужчины, поэтому законодатель ориентировался на них. Женщине точно так же могут временно запретить водить автомобиль, охотиться и ограничить выезд за границу.

 Если муж не хочет зарабатывать

— Бывший муж получает минимальную зарплату, но живет на широкую ногу. Недавно купил новую плазму, дорогой мобильный. Как заставить его больше давать на ребенка? 

— Распространенная ситуация. Алименты устанавливаются в зависимости от доходов отца или матери. Если должник скрывает доходы, он совершает преступление, предусмотренное той же ст. 164 УК. И это можно доказать. Получатель алиментов может обратиться в полицию или сразу в суд об установлении алиментов в твердом размере. Не процент от доходов, а потребовать 10 тыс. грн.  в зависимости от расходов. В приказном производстве эта процедура простая, тут уже должник должен доказывать, что у него таких денег нет.

— Что делать, если бывший муж официально не работает? 

— Все равно он должен платить минимальный размер алиментов исходя из средней зарплаты по региону. Если накопится долг, исполнитель может изъять движимое имущество — автомобиль, телевизор, другие ценности. Если задолженность будет превышать 10 минимальных зарплат, то аресту подлежит квартира, земельный участок.

Если отец в бегах, будет платить государство

— Почему в вопросах, с кем останется ребенок после развода, суд становится на сторону женщины? А если отец зарабатывает больше и условия у него лучше?

— Приоритет отдается женщине потому, что таковы традиции нашего общества, закрепленные нормами закона. В Декларации прав ребенка от 20 ноября 1959 года принцип 6-й гласит, что малолетний ребенок не должен, кроме тех случаев, когда имеются исключительные обстоятельства, быть разлучаем со своей матерью. Такими исключениями могут быть: совершение матерью преступления в отношении ребенка, отсутствие самостоятельного дохода, злоупотребление алкоголем или наркотиками, аморальное поведение, которое может повредить нормальному развитию ребенка. В украинском семейном кодексе такие обстоятельства, как размер заработка, условия места проживания, принимаются судом, но они не являются решающими.

— Мой бывший супруг в 32 года стал инвалидом. Дочери 16 лет. Теперь она вовсе не может рассчитывать на помощь от семьи отца?

— Инвалидность сама по себе не освобождает от уплаты алиментов. Но если утрачена трудоспособность и суд это подтвердит, в законе предусмотрена социальная помощь от государства. Она также выплачивается, если плательщик алиментов скрывается. Получатель алиментов должен обратиться к исполнителю, в производстве которого находится решение суда, получить справку и обратиться в орган социального обеспечения.

Желательно иметь доказательства

— Отец ребенка собирается выехать на ПМЖ за границу, но ничего не говорит о том, как он будет оттуда платить деньги. 

— Если плательщик хочет выехать на ПМЖ в страну, с которой у Украины нет договора о правовой помощи, он должен заплатить ребенку все алименты наперед — до достижения 18 лет. Из расчета минимальных алиментов. Пока он этого не сделает, то не сможет выехать. Выезд в страну, с которой есть договор, в котором урегулированы вопросы взыскания алиментов, не ограничен. Вопросы об алиментах решаются в судебном порядке.

— Я передаю жене деньги из рук в руки. Но последнее время она недовольна, грозится подать в суд. Как я могу доказать, что у меня нет долгов перед сыном?

— Доказательства должны быть допустимыми в судебном процессе. Это могут быть устные пояснения, но им веры мало, если другая сторона говорит обратное. Желательно иметь письменные доказательства — расписки, договор о перечислении денег на банковский счет с указанием назначения платежа: материальное обеспечение ребенка за такой-то период.

Обещание — хорошо, но договор лучше

— Муж иногда задерживает выплаты до двух месяцев. Есть ли какой-то штраф или пеня за прострочку?

— Да, есть неустойка. Это 1% от суммы неоплаченных алиментов за каждый день просрочки, но не более 100% всей задолженности. Если исполнительное производство уже открыто, исполнитель фиксирует задолженность и насчитывает неустойку. Если решение суда не предъявлено в исполнительную службу, следует снова обращаться в суд.

 — Мы разводимся. Муж говорит, что будет давать деньги и мне не надо обращаться в суд. Можно ли составить какой-то документ, чтобы подкрепить эти обязательства?

— Можно и нужно. Семейный кодекс предусматривает договор об алиментах, который заключается нотариально. Там указывается размер выплат, периодичность, участие родителя в дополнительных затратах на ребенка.  Единственное — эта услуга платная, нужно будет заплатить пошлину.

Что грозит уклонистам

Злостные неплательщики алиментов наказываются исправительными работами (отчисления из заработка) на срок от 18 до 120 часов, либо арестом до 3 месяцев, либо ограничением свободы (колония-поселение) на срок до 2 лет. Рецидивистам грозят исправительные работы (отчисления из заработка) на срок от 120 до 240 часов, либо арест от 3 до 6 месяцев, либо ограничение свободы на срок от 2 до 3 лет.

Правда ли, что…

…установлена максимальная сумма алиментов и больше нельзя требовать? 

— Правда, это 10 минимальных прожиточных минимумов. Если на данный момент прожиточный минимум для ребенка до 6 лет составляет 1492 гривны, максимальный размер алиментов — 14 922 гривны.

…на должника можно подать в суд, не извещая его об этом?

— Ответчика должен известить суд. Жалобщик обращается с иском, копия иска отправляется должнику.

…ребенка можно вывезти за границу без согласия алиментщика?

— Не совсем. Если один из родителей, который платит алименты, имеет задолженность, то второй может выехать с ребенком за границу с разрешения суда. Законопроектом об усилении ответственности алиментщиков №7277, поданным по инициативе Минюста, предусмотрено право выезда без нотариального либо судебного разрешения, если задолженность по алиментам составляет более 6 месяцев. Если долгов нет, нотариальное разрешение второго родителя остается в силе.

kp.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Не міг всидіти вдома і із всією родиною помчали в Бориспіль зустрічати наших звільнених полонених – заручників.

Ну хто я цьому виснаженому худому хлопчині із зламаною рукою? Стоїть одне, ошаліле від цього всього, ще сьогодні вранці було в катівському підвалі лугандону….

Ніхто не зустрічає, бо всі родичі лишилися там, на окупованій території…

Вибачте старому дядьку Лірнику, не стримався, заплакав, кинувся обнімати, в цю мить, свою дитину, гладити по стриженій голівці. І у нього має бути в цю мить тато поруч…

Оце найголовніше що було у цьому, такому довгому, звільненні.

Україна – рідна мати для своїх дітей. Для всіх. Незалежно від того який сраний олігарх на своїх телеканалах саркастично коментує це звільнення, незалежно який уряд і який президент керує в цей час.

Рідна мати у нас одна – Україна.

Яка дітей не кидає, не торгує ними і любить кожного синочка чи донечку. Саме це і тримає нас вкупі. Саме це дає сили нам захищатися, воювати і волонтерити.

І звільненим полоненим, мати дає не фільтраційні табори, каторгу і підвальну баланду, а цьомає забитий пальчик, насипає миску бощу з мняском, квасолькою і сметанкою, кладе їм під подушечку пиріжка з вишнями, цукрового півника на паличці, обнімає їх і любить. Всіх, без виключення.

Навіть тих, кого ніхто не зустрічав в аеропорту Борисполя. І для них були радість, обійми і сльози.

Бо це наші дітки. І ми їх нікому не віддамо і ніколи не покинемо.

Сашко Лірник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Пост украинской шахматистки Анны Музычук, которая решила не ехать на чемпионат в Саудовскую Аравию из-за ограничений, которые накладывают на женщин-спортсменов, стал самым популярным в украинском сегменте Facebook за все время его существования.

Об этом сообщает Watcher.com.ua.

Его показатели продолжают расти – каждый час добавляется несколько сотен новых распространений и комментариев. По состоянию на 13:30 29 декабря пост получил 134 тысячи лайков, 17 тысяч комментариев.

Большинство комментаторов поддержали действующую чемпионку мира и в блице, и в быстрых шахматах. Сообщением поделились 62 500 человек.

“Через несколько дней я потеряю оба свои чемпионские титулы – один за другим. Просто потому, что решила не ехать в Саудовскую Аравию. Не играть по чьим-то правилам, а не носить абайю, а не ходить с сопровождением на улицу и вообще не чувствовать себя вторичной существом.

Ровно год назад я выиграла оба эти титулы и была самым счастливым человеком в шахматном мире, теперь же я чувствую себя очень плохо. Я готова бороться за свои принципы и пропустить турнир, который мог бы принести больше денег, чем десяток турниров вместе взятых.

Это все раздражает, но больше всего – что никому нет до этого дела. Это по-настоящему горькое чувство, но я все равно не буду менять свое мнение. То же самое касается и моей сестры Марии – я очень рада, что она разделяет мою точку зрения.

И так, для немногих, кого это все еще волнует – мы вернемся!”- написала Музычук.

Фото: facebook.com/anna.muzychuk.9

Как сообщала “Страна”, в ноябре 2017 года в Саудовской Аравии впервые разрешили шахматисткам не надевать головные уборы на соревнованиях. Теперь на чемпионате мира по быстрым шахматам разрешено выступать без хиджаба или абайи.

При этом в самом королевстве абайю и хиджаб обязаны носить все женщины. Исключения из этого правила удалось добиться лишь представителям Международной шахматной федерации.

Страна


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Російський “благодійник” привіз місцевим футболістам… жовто-блакитну форму.

В окупованому Дебальцевому терористів збентежила форма для дитячої футбольної команди, яку привезли з Росії. Про це у своєму Тwitter повідомив засновник проекту “Колаборанти, що бувають в Україні” Олександр Чернов, передають Патріоти України.

Зазначається, що форма – синьо-жовта. Ця колірна гамма викликала обурення серед представників “ДНР”. “Пацани нервово ржали, що їх “заштурхають”. А директор центру дитячої та юнацької творчості Колесник нахабно заявив гостю з РФ, що це – не по-ДНРівськи”, – розповів він.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Рік минає, час підбивати підсумки і будувати плани на майбутнє.

Своїми думками про реформу системи виконання судових рішень, яка активно впроваджувалася у 2017 році, з інформаційним порталом «Банкрутство & Ліквідація» поділився директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Юрій Моїсеєв.

Пане Юрію, поява інституту приватних виконавців – одне з найбільших досягнень Міністерства юстиції цього року.  Вони вже працюють. Є впевненість, що реформа просувається у потрібному напрямку?  Чи потребує їхня діяльність додаткового законодавчого регулювання?

Реформа йде у правильному напрямку. З 5 січня цього року набули чинності нова редакція закону України про виконавче провадження, а також  новий закон, якого взагалі досі не існувало – про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання  судових рішень. Загалом, я вважаю,  доступ до професії приватного виконавця врегульовано на достатньому рівні. Водночас  Мін’юстом готується зараз комплексний законопроект змін до закону про виконавче провадження, в якому будуть враховані думки та пропозиції професійної спільноти приватних виконавців,  учасників цього ринку.

Про які зміни йдеться?

Це зміни насамперед технічного характеру на кшталт того, яким чином має відбуватися передача виконавчих проваджень від державного виконавця до приватного і навпаки. За цей час ми побачили деякі неточності, не завжди можна врахувати все й одразу,  тому такі напрацювання вже є. Коли зміни будуть ухвалені – залежить від парламенту. Принаймні в 2017 році цього не буде точно. Найшвидше – у 2018-му.

У 2016 році в Україні було стягнено 14,5 мільярдів гривень – це лише 2 відсотки від загальної кількості того, що мало бути стягнено – майже 700 мільярдів гривень!  Які цифри нинішнього року?

Рік ще не закінчився, статистика ще не звелася – це по-перше. По-друге, принцип статистичної звітності або алгоритм підрахунку зараз змінюємо. Цифри, які були до цього, випливали з деяких критеріїв, які не відображали реального стану. Тому що в ці цифри входили безнадійні борги, які неможливо стягнути, бо у боржника немає майна або немає коштів на рахунках.

Далі, сюди входять ті боржники,  які підпадають під мораторій стягнення з них боргів – це підприємства паливно-енергетичного комплексу, вугільної промисловості, підприємства, розташовані в зоні АТО.  Це  також впливає на статистику. Потім, категорія боржників, щодо яких порушено справи про банкрутство. Там мораторій також встановлюється. Є категорія виконавчих документів, які повторно пред’являються за наслідками того, що не можна було стягнути, вони пред’являються знову і також ідуть у загальну статистику.  Для того, щоб зробити висновки,  потрібно відокремити ті борги, які неможливо стягнути. Тоді буде реальна картина,  як працює державна виконавча служба та приватні виконавці за короткий період.

Ще в нас є одне резонансне рішення – це стягнення з ПАТ «Газпром»  за наслідком позову проти нього Антимонопольного комітету України.  Його також не потрібно враховувати. З понад 170 мільярдів наразі змогли стягнути трохи більш як 80 мільярдів гривень. Іншого майна цієї російської компанії на території України немає. Що змогли, те зробили.  Далі – поза межами країни – майно, яке належить боржнику, мають знаходити відповідні органи держави Україна, які перебувають за кордоном. Адже і Державна виконавча служба, і приватні виконавці можуть здійснювати стягнення лише на території України. Якщо цього неможливо виконати на території нашої країни й існує інформація про знаходження майна за кордоном, то застосовуються міжнародні договори залежно від того, в якій країні знаходиться майно. Це дії глобальнішого характеру,  і тут уже втручається політика. Тому ми не можемо у статистиці фіксувати такі випадки. Щодо Газпрому, наскільки мені відомо, розробляється стратегія подальших дій у цій справі.

Загалом, у мене оптимістичні прогнози – поява приватних виконавців дійсно збільшить відсоток виконання судових рішень. Покращить саму процедуру виконання. Зараз  за реєстром у нас 77 «приватників».  Але маємо фіксувати той факт, що ДВС та її територіальні підрозділи виконують  ту категорію документів, які не мають права виконувати приватні виконавці. Це тоді, коли стягувачем є держава  або держпідприємства. Тобто існують певні обмеження. У приватних виконавців діють обмеження по сумах – зараз до 6 мільйонів гривень, з 1 січня 2018 року – до 20 мільйонів гривень.

Як уже показала практика, приватні виконавці активно працюють, навіть перші лоти,  які виставлялися приватними виконавцями,  вже продані на СЕТАМ. Приватний виконавець трохи оперативніше реагує на коливання ринку примусового виконання рішень, він швидше адаптується. У нього немає такої системи проходження документообігу, як у підрозділах ДВС. Тому у приватних виконавців є певні переваги.

Як робота державних та приватних виконавців, на Вашу думку,  може вплинути на економічний розвиток, на підприємництво в країні? Які тут можуть бути очікування?

– Стягнення,  примусове виконання рішень державними або приватними виконавцями – це повернення коштів  юридичним і фізичним особам. І цими активами будуть користуватися, що позитивно вплине на економіку. Чим більше стягнень, тим більше грошей в реальній економіці.

Чи почали краще працювати державні виконавці? І чи не заважатиме справі конкуренція між ними та «приватниками»? Які тут виникатимуть конфлікти інтересів і як цьому запобігти?

Державні виконавці цьогоріч почали активніше працювати.  Тому що в них є додаткова мотивація – максимально за одним впровадженням  2 відсотки винагороди, але не більше, ніж 320 тисяч гривень. Потенційно державні та приватні виконавці є конкурентами, але наразі цього не відчувається. Хто краще працюватиме, до того підуть люди. Стягувач має право вибрати ту особу, яка краще працюватиме.

У чому запорука незалежності приватних виконавців під час виконання ними своїх обов’язків?

Незалежність приватного виконавця встановлена на законодавчому рівні. На його рішення ніхто не має права впливати. Його рішення можуть бути оскаржені й скасовані виключно судом. У Міністерства юстиції немає повноважень  впливати на його діяльність, але як у державного регулятора є право позасудового контролю.  Якщо держава делегує  публічно-правову функцію певній особі, то вона має право вимагати, щоб ця особа її належним чином здійснювала. Сама спільнота приватних виконавців ще молода.

Скажу, що вже є скарги. Наприклад, приватний виконавець не на своєму окрузі відкрив провадження, інший арештував майно третьої особи,  чого не мав права робити. Ми вважаємо, що не все, на що скаржаться, може бути правдою. Потрібно перевірити всі факти  і лише тоді робити певні висновки. Досить часто боржник умисно подає такі скарги,  щоб зайняти час виконавця, відволікти його увагу на іншу роботу замість безпосереднього виконання своїх обов’язків.

Якби в Україні існувала автоматизована система даних з єдиним центром, як це є, наприклад, у Литві, тоді працювати виконавцям було б набагато легше. Коли така електронна база може зявитися у нас?

Зараз йде активна робота щодо встановлення комунікації між різними державними органами, які володіють базами даних та реєстрами. Це перше технічне завдання, щоб усе працювало правильно та коректно. Щоб нормативні акти були на належному рівні підготовлені й ухвалені. Тому ми працюємо над цим інтенсивно зокрема з прикордонною службою, з МВС, з Нацбанком, і в тому числі щодо автоматичного арешту коштів.  Думаю, наступного року вже будуть результати.

Можливо, поява автоматичного арешту коштів не дуже до вподоби бізнесу, тому й гальмується ця справа?

Політична воля зробити це є. Бо боржник може бути і стягувачем,  це в інтересах бізнесу, і великого в тому числі. Звісно, для гравців ринку примусового виконання рішень «розпорошеність»  потрібних даних є великою проблемою. Бувають перешкоди навіть з боку тих, хто має надавати таку інформацію. Ми підключені до всіх реєстрів, які є в Мін‘юсті, – реєстр речових прав, єдиний держреєстр фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб і громадських формувань. Ми до них маємо доступ щодо корпоративних прав, інші змушені у паперовому режимі отримувати інформацію.

Як просувається робота над Єдиним реєстром боржників?

Завдання закону про виконавче провадження реалізовано повністю – реєстр створений. Він потрібен  для того, щоб будь-яка особа могла оперативно отримати інформацію про контрагента, про ту особу, яка її цікавить. Це дасть змогу запобігти економічним втратам . Але наразі ситуація така: до реєстру поки що потрапляють відомості про ті провадження,  які ведуться з січня 2017 року. Щодо проваджень, які велись до цієї дати, відомостей там немає. Але ми активно працюємо над змінами до закону, аби виконавчі провадження,  які містяться в архівах, також висвітлювали боржників. Є певні технічні нюанси з програмним забезпеченням. Спеціалісти над цим також працюють.  Це завдання на 2018 рік.

Які ще  першочергові завдання Мін’юсту по вашому профілю на наступний рік?

15 грудня набув чинності закон №6232 про процесуальні зміни, а тому необхідно привести у відповідність підзаконні акти. У самому законі передбачено функціонування єдиного державного реєстру виконавчих документів. Фактично, судом має формуватися виконавчий документ, і він передаватиметься безпосередньо виконавцям. Зараз такого реєстру немає, треба його формувати, тут має бути злагоджена робота між Мін’юстом і державною судовою адміністрацією.

Серед першочергових завдань – навчити та видати свідоцтва 800 приватним виконавцям. На таку кількість ми маємо вийти до кінця наступного року. Це наше зобов’язання перед міжнародними донорами.

Вже сформована кваліфікаційна комісія. До неї увійшли по чотири представника від Асоціації приватних виконавців та Мін’юсту і один – від Ради суддів. Набули чинності  зміни до процесуальних кодексів. Ми зараз, як уже казав,  адаптуємо екзаменаційні питання для майбутніх виконавців. Це входить до повноважень кваліфікаційної комісії –   розробка і затвердження цих питань. Несправедливо буде, якщо особи складатимуть іспити за завданнями, які не відповідають чинному законодавству. Це великий обсяг роботи. У другій половині січня відновимо складання іспитів і будемо активно рухатися вперед.

bankruptcy-ua.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Днями депутати Івано-Франківської обласної ради прийняли безпрецедентний документ.

Шість десятків прикарпатських депутатів скерували до влади, у тому числі й до СБУ, звернення, у якому попросили спецслужбовців перевірити священнослужителів УПЦ МП на причетність до співпраці з ФСБ РФ та іншими спецслужбами держави-агресора.

Як ця перевірка має відбуватись? Що потрібно перевіряти і що шукати? Про це у розмові з ідейним натхненником звернення, націоналістом, депутатом Івано-Франківської обласної ради Михайлом Іваночком.

Кілька днів тому ваші колеги–депутати звернулись до вищих органів державної влади щодо антиукраїнської діяльності УПЦ МП. Чия це ініціатива? Кажуть, що ваша.

Так, моя. І поясню, чому я вийшов на сесію з такою ініціативою. Так от: у Коломиї діє Благовіщенська церква Пречистої Діви Марії, що на кладовищі «Монастирок». Це стара деревяна церква і збудована вона ще у 1587 роціНа початку 90-х років її передали віруючим УПЦ МП. І храм перебував в такому підпорядкуванні ще зовсім донедавна. Кілька місяців тому ми з активістами підняли питання про вихід Благовіщенської церкви з-під влади московських попів. Ясно, що так звані священнослужителі вступитись не хотіли. І їх фактично силою представники громади та активісти звідти вигнали.

Але московські попи в рясах одразу не заспокоїлися – і разом з найманцями попробували нас витіснити з храму. Кожного дня упродовж кількох тижнів були протистояння. Та ми таки вказали на їхнє місце – і вони вступилися з підібганими хвостами. Кілька тижнів їздили туди на кожну службу: контролювали ситуацію. Вже зараз усе спокійно: службу правлять наші греко-католицькі капелан, які є прихильниками націоналістів.

Після цього я «задумав» це звернення, фракція «Свободи» в облраді його підтримала одноголосно. Та загалом 60 депутатів проголосували «за». І ще одне: ми у церкві познаходили такі речі! Після огляду я б заборонив цю церкву в Україні взагалі!

Що саме активісти знайшли у храмі?

Докази того, що ця церква служить Москві. Знайшли примірники газети «Комуніст». У газеті було надруковане звернення Кирила про те, що мають робити служителі православної церкви у тій чи іншій ситуації. Крім того, ми знайшли ікону царя Миколи II. А ще ікону із зображенням чоловіка, який дуже нагадував екс-президента Віктора Ющенка. Він був в оточенні оголених жінок і горів у пекельному вогні. Це ж прямі докази антиукраїнської діяльності російської церкви. Вони ж у такий спосіб продемонстрували своє ставлення до Майдану! Хіба не так?

Знову ж таки – усі московські попи, які є на Франківщині, навідріз відмовилися збирати кошти для наших хлопців, які воюють в АТО. Вони не хотіли долучатись до похоронів наших прикарпатських вояків, які загинули на війні. А ми до них із цим звертались не раз. Та жодного разу на поминальні заходи вони не з’явились.

Повернімося до згаданого документу: один із його ключових пунктів – вимога до СБУ перевірити священнослужителів УПЦ МП. Як ви це бачите?    

Якщо чесно, то у мене спочатку виникла ідея написати звернення про повну заборону діяльності цієї церкви на Прикарпатті. Але ми подумали, що з того нічого б не вийшло: не наші повноваження. Тому зійшлись на тому, щоб оприлюднити звернення до органів влади із тим, щоб московських попів перевірила СБУ на предмет їх співпраці з ФСБ та іншими каральними органами країни-агресора.

Що саме мали б вони перевіряли? Та все! Я б особисто за кожним із них приставив зовнішнє спостереження. Треба довідатися, куди вони їздять, кому звітують, чим займаються. Переконаний, що докази знайдуться швидко. А ще – однозначно треба перевірити усі їх храми: обшукати усі закапелки. Там же зберігається казна що: антиукраїнська агітаційна література, зброя, сидять сепаратисти. У Почаєві, наприклад, усюди висять плакати: «Бог нє панімаєт по-украінскі». А ще у власних проповідях священнослужителі забороняють вірянам молитися українською мовою, буцімто «украінскава язика Бог нє слишит». Це що – не доказ для СБУ!

Звичайно, це робота не одного місяця. Але її треба було розпочати давно. СБУ ж бігає по даху за грузином замість того, щоб дбати про безпеку України. І ще: я б усіх московських попів «посадив» на поліграф. Було б добре, якби вони пройшли «детектор брехні».

Думаєте, що хтось із них на таке погодиться?

Таке має бути. Хто не боїться нічого – пройде цю процедуру безболісно. От Ірина Фаріон, до прикладу, пройшла поліграф – і довела усьому світу свою правоту. Тому вони нехай проходять і доводять свою лояльність. Якщо ж попи побояться це зробити, як от Гордон, значить – вони агенти Москви.

Ну, добре, припустимо, наші спецслужби знайшли докази антиукраїнської діяльності служителів УПЦ МП.  Що з цією інформацією робити?

А для кого існують місця позбавлення волі? Для злочинців!

У зверненні також йдеться про необхідність перейменування УПЦ МП: на ваш погляд, вона б мала носити назву «Російська православна церква». Що це дасть?

Якщо це зробити, то, переконаний, частини своєї «пастви» ця церква точно втратить. Ну що таке УПЦ МП? Українська православна церква з додатком МП… Люди введені в оману такою назвою. Особливо по гірських селах: саме там у нас, скажімо, найбільше таких церков. Кажуть: «Бог один» – і не задумуються, до якої церкви йдуть молитися. А так у назві буде закладено, що це саме Російська церква. Людям треба відкрити очі. І крапка. Було б ще краще, якби вона називалась Московська церква.

У нас по усіх соціологіях 90% населення вважає себе українцями, тож і церква має бути українською. Церква, як мова: є українська мова – є Україна, є українська церква – є Україна. От і все.

Ви неодноразово наголошували на тому, що зовсім не проти заборони діяльності російської церкви в Україні узагалі. У який спосіб, по-вашому, цього можна досягти?

Я справді вважаю, що не може у державі, яка воює, функціонувати церква ворожої країни. Тобто не можуть в Україні заправляти московські попи. Невже ніхто не розуміє, що у нашому тилу діють вороги. На чолі з Онуфрієм, який сказав, що голодомор в Україні був, бо її покарав Бог! Чи може говорити «патріарх» про українців та Голодомор? Усі ж знають, хто за це відповідальний: москалі та жиди.

Тому усю цю церкву треба забороняти негайно. Їх усіх треба вигнати. Якщо не схочуть добровільно йти, то застосувати силовий спосіб. Щонайменше «копняки». Тільки так треба діяти! Фізично їх не зносити!

Адріана Гринишин, Вголос


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO