Как вы знаете, не так давно в Украине были рассекречены архивы КГБ. Это беспрецедентное событие для т.н. “стран СНГ” и очень хороший шаг в деле осознания того, что представляла из себя советская власть.
Немало документов в архиве касается Чернобыльской станции и ликвидации последствий аварии 1986 года.
Подтвердились многие догадки, высказанные ранее только в виде предположений — например то, что станция была построена с многими серьезными нарушениями технического регламента, что истинные последствия аварии были специально засекречены властями (что помешало в том числе нормальным работам по ликвидации последствий), что у комиссии по ЛПА не было точных сведений о состоянии остатков реактора, что ликвидационные работы велись во многом необдуманно и безграмотно…
В общем, смотрите сами.
1. Первый документ — докладная записка Первому секретарю киевского обкома КП Украины Цыбулько В.М. о нарушении технических норм на строительстве Чернобыльской АЭС. Тематика записки напрямую касается технических нарушений в строительстве станции а также говорит про воровство материалов со стройплощадки — общую беду многих советских строек.
02. Второй документ о том же — о серьезных недостатках на строительстве ЧАЭС, отступление от технических норм и нарушениях технологических процессов во время строительства.
03. Документ номер три — весьма объемная докладная записка на имя начальника управления КГБ СССР по Киеву и Киевской области. Уже в первом абзаце текста говорится о серьезных нарушениях в строительстве станции, которые в дальнейшем могут привести в том числе и к авариям.
На второй странице речь идет об ошибках в покрытии машинного зала — возможно, в результате именно этого его крыша была пробита обломками активной зоны реактора в ходе аварии 1986 года. Много сказано там и про плохую гидроизоляцию энергоблоков.
На последних страницах говориться о многочисленных нарушениях техники безопасности и многочисленных травмах, полученных строителями во время работ по возведению АЭС.
04. Докладная записка начальнику УКГБ СССР по Киеву и Киевской области Бандуристому ИМ.З. об аварийной ситуации на 3 и 4 энергоблоках ЧАЭС. 1984 год, за два года до апрельской катастрофы.
05. Докладная записка о недостаточной надежности реакторов РБМК-1000, применяемых на Чернобыльской АЭС, 1984 год.
06. Июль 1986 года, перечень сведений об аварии на ЧАЭС, которые подлежат засекречиванию. Вот и подтверждение того, что истинные уровни радиации на кровлях Четвертого блока и машзала были скрыты даже от технических специалистов, производивших подготовку роботов для работ по дезактивации кровель станции, в результате чего роботы “сгорели” от радиации.
07. Август 1986-го, докладная записка о неэффективном использовании труда ликвидаторов в ЧЗО:
08. Объемная и очень интересная докладная записка, в которой говориться о многократном занижении реальных пострадавших от чернобыльской аварии, об ошибочном определении состояния разрушенного реактора (“комиссия определила как “ядерно-опасное”, но сейчас никаких сведений о состоянии нет”).
Українці цього року обрали нового Президента, ним став Володимир Олександрович Зеленський. Більшість його перемогу асоціюють як всеукраїнський протест старій корупційній системі.
Володимир Олександрович став уособленням напрямку на докорінну зміну старих облич на благо держави. Він і його партія «Слуга народу» не тільки запевняли українців, що не вестимуть у владу старі протухлі обличчя, а й взагалі визвались стати найпотужнішим гарантом боротьби з ними. Але зразу же після дня інавгурації народ міг спостерігати як до 6-го Президента зі всіх сторін почали підбиратись старі корупційні політики. Всі розуміли, що не варто робити поспішних висновків, і Володимир Олександрович обов’язково в одну мить дасть їм відсіч. Та, нажаль, зі стартом виборів до Верховної Ради нашестя старих владних злочинців тільки посилюється. І ще більше прикро, що частина з них знаходить прихисток саме в рядах пропрезидентської партії «Слуга народу».
У ЗМІ часто поширюють інформацію, що та чи інша партія банально займається продажем місць у Парламенті 9-го скликання, не виключенням є начебто й «Слуга народу». Ми не станемо зараз це стверджувати, адже для таких заяв потрібні вагомі докази. Але є інший, не менш кричущий і вже доведений факт – це те, що від імені партії «Слуга народу» у Парламент просуваються корупційні політики часів Януковича. Явним і вкрай неприйнятним прикладом є Олександр Іваницький, який висувається по 134 окрузі, це Малиновський район Одеси.
То що ж з ним не так?! Які мінуси є в нього, щоб не бути в пропрезидентській партії, та й взагалі в Парламенті 9-го скликання?! І чому «Слуга народу» так брутально, в його особі, хоче плюнути в обличчя українців?!
Найперше варто підкреслити те, за що політиків чи найбільше зневажають – це за «політичну проституцію». Часта міграція від партії до партії заради того щоб бути постійно біля «корита» українцям вже давно сидить в «печінках», і нерідко народ чуючи імена таких перебіжчиків як Іваницький блює жовчю. Наразі він є депутатом Одеської міської ради, де він числився учасником партії «Довіряй справам»( з 2015 року), але зненацька перекрасився в зелені кольори. Звісно, адже він розуміє, що сьогодні зелений в тренді, а відповідно є великі шанси вже в близькому майбутньому під цими кольорами продовжувати грабувати Україну. Та й розуміючи, що «Слуга народу» в ближні 5 років буде титаном української політики вирішив також розгорнути свою корупційну діяльність до всеукраїнських масштабів. До участі в партії «Довіряй словам» входив до Партії Регіонів(2010-2015 роки), а ще перед тим був прихильником Ющенка, адже був у «Нашій Україні»(2006-2010роки). Як бачимо він палкий прихильник тільки тих, в кого в руках влада, адже під їх крилом можна відкрито творити злочини. Якщо порівнювати його із «дівчатами легкої поведінки» — то напевно вони більше в людей викличуть поваги, адже принаймні не так часто міняють свою життєву ідеологію. В нього немає жодної власної політичної думки – все що йому потрібно це надійна криша, якою він наразі бачить «Слугу народу». А завтра… а що завтра – якщо прийде нова влада то і він знову як «хамелеон» змінить колір…
В діяльності Олександра Іваницького є дуже багато «досягнень», але до даної теми слід відзначити, що під час затримання Геннадія Труханова він пліч опліч із тітушками прямо в коридорі суду побив одеського активіста Автомайдану Віталія Устименка. Звісно, якщо брати факт, що в Раді ми часто спостерігаємо бійки — то тут «Слуга народу» не прогадає.
Крім цього, попри великі статки, Одеса в 2015 році під час виборчої гонки могла спостерігати як Іваницький у власних агітаційних цілях використовував державний бюджет. Одним із прикладів цього було «сприяння» виділенню 1,15млн. грн. на ремонт школи №120. Та, думаємо не за збігом обставин це була територія виборчої дільниці №511223. Згідно Закону «про місцеві вибори» такі речі є протизаконними. Думаємо, що і в цій виборчій кампанії він також «осідлає» гроші платників податків заради їхніх же голосів.
Ще одним цікавим і навіть комічно-безглуздим є випадок із запозиченням коштів у розмірі 4,4млн.грн при річній заробітній платні всього 41,5 тис. грн.. Як бачимо цей чиновник вміє творити чудеса – він може просто з повітря взяти й позичити кошти, яких в нього наче немає. То може тому «Слуга народу» зацікавлена в його послугах? В колах «Зе-команди» часто обговорювали, що треба скинутись і віддати всі борги в МВФ… Напевно в особі цього чарівника вони бачать саме цю людину яка з повітря візьме гроші і погасить державні борги…
Як бачимо ми все ж знайшли певні критерії за якими партія «Слуга народу» прихистив даного чиновника! Звісно, що це все жарти і те що Олександр Іваницький підходить по оголошених критеріях пропрезидентської партії – це абсурд! Та все ж він там, і питання: де дивиться Президент Зеленський який обіцяв, що старі корумповані обличчя часів Януковича не потраплять у Верховну Раду через його партію???
Зараз Іваницький має бути вкрай стурбований, адже його попередня партія «Довіряй справам» об’єдналась із «Опозиційним блоком», який створений на основі «Партії регіонів» бо це може вдарити по його репутації як партійця «Слуги народу». Та крім того його політична нестабільність також сама за себе все говорить, і часи під крилом Януковича нікуди не приховати від людей. Український народ все бачить, і те що Олександр Іваницький накинув на себе «Зе-ковдру» аж ніяк не піде на користь партії «Слуга народу». Українці масово почали обговорювати, що від нових облич в Парламенті будуть лише назви партій! Крім того, дуже прикро таку тенденцію спостерігати від партії «Слуга народу», яка принаймні донедавна асоціювала себе вироком старій системі. Тому керівництву партії варто задуматись і за допомогою «Іваницьких» не плювати українцям в лице, адже наш народ вольовий і сильний, і в один момент навіть не буде говорити «Думай-те»… він просто зробить висновки і почне діяти!
Телеканал “1+1”, відомий своєю підтримкою президента України Володимира Зеленського, спіймали на черговій маніпуляції.
Аналізуючи списки партій на виборах до Верховної Ради, журналісти навмисне спотворили інформацію про політичну силу п’ятого глави держави Петра Порошенка “Європейська солідарність”. На це звернув увагу головний редактор інтернет-видання “Новинарня” Дмитро Лиховій на сторінці у Facebook.
І в ефірі “ТСН.Тиждень” 9 червня, і в програмі “Сніданок з 1+1” вранці 10 червня акцентували на тому, що до влади хочуть прорватися “старі обличчя”, хоча чотири людини з першої десятки партії Порошенка ніколи не були в політиці. Про це журналісти змовчали (щоб подивитися відео, доскрольте до кінця сторінки).
“Коли вчора в новинах “1+1” нашвидкуруч аналізували партійні списки і не згадали про Героя України, командуючого ДШВ Михайла Забродського в п’ятірці “ЄС”, я подумав: ну, буває, всього не охопиш, акцент на іншому. Але сьогодні за новинами і коментарями-інфографіками “Сніданку з 1+1” вже видно, що це свідома маніпуляція каналу Коломойського. Про Забродського, навіть про госпітальєрку Яну Зінкевич – мовчок“, – написав журналіст.
Як видно на відео, ведучий Єгор Гордєєв дуже своєрідно коментував списки “Європейської солідарності”. Не без іронії він заявив про амбіції Петра Порошенка очолити уряд, підкресливши, що “востаннє він був прем’єром за часів Віктора Януковича, хто забув”.
Водночас ведучий назвав Порошенка “експрезидентом”, хоча, згідно з Конституцією, президент зберігає звання довічно, крім усунення його в порядку імпічменту.
“У топ-10 практично всі зірки епохи експрезидента. Це Ірина Геращенко, Мустафа Джемілєв, Іванна Климпуш-Цинцадзе. Порівняно невелику кількість нових облич пояснив спікер парламенту Андрій Парубій. Він другий номер у списку. Цікаве пояснення. Вони – “ЄС” – дорослі, а в парламент ідуть діти, яких не можна залишати в кімнаті одних, та ще й із сірниками. Ось така логіка. П’ятий номер – Софія Федина. Голос Майдану, співачка, телеведуча. Насмілюся припустити, що не стільки для залучення уваги й голосів, скільки для зайвого підкреслення патріотизму і піднесення партії”, – зіронізував Гордєєв.
“Що тут сказати. Хто інформує, а плюси п****зять”, – підсумував Лиховій.
Наприкінці місяця виповниться півроку, як газета Міністерства оборони «Народна армія» та журнал «Військо України» були розформовані, потрапивши під дію закону про роздержавлення. По різному відреагували в соціальних мережах на закриття цих військових ЗМІ: хтось був проти цього кроку, а хтось навпаки – висловлював підтримку такому рішенню, мовляв, нема чого витрачати шалені гроші на друк газети та журналу…
З січня поточного року заповнити інформаційний вакуум мало створене на базі цих двох друкованих видань військове інформагентство. До речі, загалом з вищезгаданих ЗМІ звільнилось близько двох десятків (!) офіцерів, які, без перебільшення, були опорою творчих колективів. Отже, настала благодатна пора для реалізації амбітних планів, мрій та творчих задумок для молодої плеяди журналістів в погонах.
На початку березня керівництво Управління комунікацій та преси Міноборони тимчасово довірило кермо агентства полковнику Руслану Ліннику – редактору інформаційної редакції. Той своєю чергою призначив собі заступника – колегу по редакції підполковника Ігоря Парубського.
Командно-творчий тандем було сформовано, а військове товариство завмерло в очікуванні шквалу ексклюзивних новин, повідомлень та сенсацій, цікавих творчих проектів від майстрів оперативного жанру. Та проходили тижні, місяці, а від новоспеченого агентства чисельністю 50 військових журналістів, які п’ять місяців справно отримували зарплатню, ні гу-гу. До прикладу: одне з інформагентств України, яке має 60 творчих працівників, видає щоденно 150 – 200 інформацій. Тож, можливо, Лінник з Парубським мали б організувати стажування підлеглих в провідних інформагентствах? Та й самі б вивчили особливості діяльності такої інформаційної структури. Так ні! Словом, переоцінили молоді керівники свої сили.
За них подумала Яна Холодна, керівник військового радіо та телебачення, яка провела з журналістами агентства заняття, на якому розтлумачила особливості добору інформації, роботи над текстом, підготовки її до розповсюдження тощо. Та, на жаль, ні креативність Яни Олексіївни, ні її енергетика не передалися аудиторії. В діяльності установи продовжували панувати інертність та байдужість..
А Ліннику з Парубським так сподобалось нічого не робити, що вони не проти були позбутися в назві своїх посад ненависного «ТВО». Тандем активізувався і навіть приторочив на вході в установу вивіску, де у слові «агентство» припустилися помилки. Вивіску поспіхом зняли та замовили іншу. Але був у цьому випадку й позитив – Лінник з Парубським дізналися, як правильно пишеться слово «агентство».
Безпорадність тимчасового керівництва інформагентства, неспроможність організувати системну роботу творчого колективу не залишились непоміченими в Управлінні комунікацій та преси Міноборони. Там серйозно зайнялись пошуком професіоналів в управлінську ланку військової установи. Пропозицію було зроблено і колишньому головному редактору газети «Народна армія» Роману Драпаку. Та ця кандидатура викликала справжню істерику у Лінника з Парубським. Чому? Драпак має слабкі менеджерські здібності чи корупціонер? Ні! Причина криється в іншому – Драпак примусить працювати, без умовностей і послаблень. Так, він вимогливий, прискіпливий, підчас жорсткий, коли бачить байдуже ставлення до професії, нехтування її стандартами та критеріями. Він щодня вимагатиме від кожного професійної роботи на результат. І цього найбільше бояться його опоненти.
Тому й не дивно, що вони впали в ступор після того, як начальник Управління комунікацій та преси полковник Олексій Чернобай озвучив своє бачення щодо призначення Драпака на одну з керівних посад в Інформагентстві. Лінник з Парубським негайно зібрали офіцерські збори, на яких останнього обрали головою. Дарма, що на зборах не було жодного офіцера у військовій формі (чи можливо ще де-небудь таке?). Дарма що не було й кворуму: присутніми на зборах було менше 50 % офіцерів від загальної чисельності інформагентства. Головним було негайно висунути на керівну посаду в агентстві «свою людину». Кого? Правильно – полковника Лінника. Таке собі махання кулаками після бою…
Та й цього виявилось замало. І Парубський сідає за клавіатуру комп’ютера та нарешті видає свої перші «інформаційні повідомлення» за час служби в агентстві. Одне спрямовує Чернобаю, в якому невірно називає його посаду, та повідомляє, що «все розповість міністру». А друге просить того ж Чернобая передати особисто міністру, в якому все й «розповідає». Схоже, що пан Парубський у своїй професійній діяльності ще так не пітнів з ручкою в руках. (З цими «матеріалами» можна ознайомитися за посиланням:
У методах закріпитися у керівних кріслах ці отамани себе не обмежували. Застосовували і погрози, і маніпуляції фактами, і розповсюдження у соцмережах фейкової інформації.
Я з повагою ставлюся до прогресивних колег, які рвуться вперед, демонструючи новації, креативні ідеї, цікаві творчі проекти. Але те, що вони називають демократичними зборами, це ганебний сеанс псевдодемократії. Не можна нехтувати Законами, Статутами, Людськими правилами. Те, що я бачу, це відверта нахабність, націлена на досягнення особистих цілей, амбіцій окремих людей.
Тепер щодо змісту «повідомлення» міністру. Якщо Парубський вважає себе професійним журналістом, то мав би перед тим, як подати факти Міністру оборони, їх ретельно перевірити. А вийшло, що він зухвало збрехав керівнику відомства, повідомляючи, що Драпак лише два рази був у зоні бойових дій. Насправді Драпак 5 разів відряджався до району проведення АТО. Більше того, за його ініціативи та особистої участі там була розгорнута польова типографія та налагоджено випуск газети. А згодом побачив світ й щотижневик спецвипуску газети для жителів Донбасу, який виходив друком майже 3 роки. До речі, Драпак двічі очолював прес-центр АТО і щоразу командувачі йому тиснули руку за професійну роботу. А той же Лінник на посаді начальника прес-центру ООС протримався… лише 3 дні і повернуся до Києва. Так командувач оцінив його «професійність»…
Оприлюднене звернення Парубського до Міністра оборони України, в якому він наводить перекручені та недостовірні факти, які без сумніву принижують честь, гідність та завдають шкоду діловій репутації Романа Драпака, – це привід звернутися до суду.
А поки що Парубський на правах ТВО заступника керівника Інформагентства надсилає до територіальних підрозділів нові звернення із закликом продовжувати боротьбу за комфортну службу під їхнім керівництвом…
P.S. Врешті-решт сьогодні вранці Інформагентство Міноборони отримало свого керівника. Ним став полковник Геннадій Карпюк, добре відома у широких журналістських колах людина. А заступником у нього відтепер Роман Драпак. Є великі надії, що цей тандем докладе усіх зусиль, аби зробити Інформагентство військового відомства популярним і головне – дієвим.
Віктор Василенко
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
На международных соревнованиях The Cateran Yomp-2019 в Шотландии команда военнослужащих и ветеранов из Украины завоевала четыре золотые и две бронзовые медали.
Как информирует Цензор.НЕТ, об этом сообщает благотворительный фонд “Ветеранская десятка” в Facebook.
“Команда V10 раненых участников боевых действий успешно завершила свое участие в марш-броске The Cateran Yomp в Шотландии. Четыре члена команды ночью и утром 9 июня пересекли финиш “золотого этапа” соревнований – 87 км, остальные преодолели “бронзовый” этап – 35 км”, – сказано в сообщении.
Отмечается, что Олег Зимников показал один из лучших результатов на дистанции 87 км.
Вадим Свириденко на протезах прошел “бронзовый” этап 35 км и уложился в общий норматив (8 часов).
“Все члены команды продемонстрировали свои лучшие качества и достойно представили войско Украины”, – сказано в сообщении.
В соревнованиях приняли участие команды ветеранов из США, Украины, Великобритании, Канады, Австралии и Грузии.
Фото: благотворительный фонд “Ветеранская десятка” / Facebook
Как сообщил Радио “Свобода один из организаторов соревнований от Украины, директор благотворительного фонда “Ветеранская десятка” Владимир Гаврилов, в составе команды соревновались трое армейцев, один представитель Национальной гвардии Украины и двое ветеранов.
Впервые украинские ветераны приняли участие в соревнованиях The Cateran Yomp в прошлом году, тогда команда завоевала пять золотых и одну бронзовую медаль. В этом году к подготовке команды присоединились фонд “Ветеранская десятка”, Трастовый фонд НАТО, посольство Великобритании и руководство Вооруженных сил и Национальной гвардии Украины.
Последний будний день недели в Раде всегда отличался минимальной посещаемостью. Исключением можно считать только лишь те пятницы, когда нардепам действительно нужно принять какие-то законы.
А обычно по пятницам в парламенте сидит пара человек, особенно после обеда.
Так, сегодня, 7 июня, за своих коллег отдувалась Александра Кужель. Фотограф Ян Доброносов заснял ее за втыканием именных карточек для голосований представителей партии:
“На примере “Батькивщины”! Нужно сказать, что такое происходит в большинстве фракций. Только в первый день после инаугурации президента Владимира Зеленского выдавали каждому в руки. Депутат Кужель разложила карты практически всех депутатов от фракции, даже за лидера, которого с понедельника не видел в парламенте! А сегодня пятница, должно быть, придут не все”, – написал он.
Также он выложил в сети фото, на котором видно, что Кужель – единственная из фракции находится на рабочем месте.
Жінка-пасажирка в авто марки Opel, який був припаркований на узбіччі вулиці, висипала лушпиння прямо під автомобіль. Це помітив перехожий і зробивши жінці зауваження, попросив прибрати за собою викинуте сміття. Однак жінка відмовилась і згодом поїхала.
Номерні знаки авто – АМ 0370 ВТ.
Свинству тут не місце!
Відео: Виктор Дидковский
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Відомий український журналіст Віталій Портников відреагував на скандальні пропозиції у Мінську Леоніда Кучми про припинення економічної блокади ОРДЛО.
Про це він пише у Фейсбуці:
“Рішення про економічну блокаду окупованих районів Донбасу не було ініційовано українською владою, яка тоді побоювалася економічних проблем не тільки для самих окупованих територій, а й для решти України. Воно стало підсумком багатоденного протистояння патріотичної громадськості та влади, постійних звинувачень у «торгівлі на крові», які лунали в ефірі телеканалів, що підтримують сьогодні нового президента Володимира Зеленського з вуст представників політичних сил, які підтримують сьогодні Володимира Зеленського і звинувачують стару владу у збагаченні на війні.
Так що ж закінчилося сьогодні ввечері – кров, патріотизм, нажива або сумління? Де ж гнівні вигуки патріотів, де ж спеціальні ефіри телеканалів? Де це все? Або Порошенку не можна «торгувати на крові», а до рук Зеленського кров убитих українських солдат не прилипає? Або 2017 року для того, щоб зупинити цю торгівлю, можна було організовувати незаконну по суті блокаду на лінії розмежування, а 2019 року можна просто аплодувати і радіти? Чому вони всі мовчать? Що за огидний сеанс псеводопатріотіческого стриптизу? Ми, порядні люди в цій країні, виявилися лише тонким прошарком між тими, кому наплювати на Україну і тими, хто картинно рве на собі вишиванки, коли за це можна отримати політичні дивіденди і просто дивіденди. І тих, і інших об’єднує одне – жага до наживи. Просто дуже хочеться грошей. І їм абсолютно все одно на чому заробляти – на війні так на війні, на мирі, так на мирі, на боротьбі з «торгівлею на крові», так на боротьбі, на схваленні «торгівлі на крові» – так на схваленні. У одних немає мізків, у інших – совісті. Так вони продадуть і честь України, і саму Україну. І навіть не помітять цього.” – пише Портников.
Игру на скрипке всемирно известного музыканта Майкла Гуттмана, который приехал на фестиваль классической музыки «Odessa Classiсs», посчастливилось вчера услышать одесситам и гостям города, которые прогуливались на Приморском бульваре.
Бельгийский скрипач воодушевленно изображал уличного музыканта и даже насобирал денег у прохожих, которые благодарили его за игру.
«Он играл на своей скрипке, которая старше Одессы на пятьдесят лет (инструмент создал в 1735 году Бартоломео-Иосиф Гварнери, — Ред.), общался с одесситами и собрал 95 гривен. Потом он гораздо больше раздал другим уличным музыкантам»,— рассказала журналист Юлия Сущенко, снявшая «полевой выход» маэстро.
Парламент Молдовы, собравшись на внеочередную сессию, в конце утвердил коалиционное правительство, которое создали левые пророссийские социалисты и правоцентристский проевропейский блок “Acum” (“Сейчас”), не прислушавшись к возражениям Конституционного суда страны.
Сессию собрали сами эти партии, у которых вместе 61 место в парламенте из 101, и подписали соглашение о политическом сотрудничестве, выбрали ряд ведущих парламентских должностей и утвердили состав правительства.
Конституционный суд Молдовы срочно откликнулся на обращение левоцентристской проевропейской Демократической партии Молдовы под руководством противоречивого олигарха Влада Плахотнюка, которая заявила, что не признает результаты работы внеочередной сессии. Конституционный суд сразу после избрания спикером парламента лидера Социалистической партии Республики Молдова Зинаиды Гречаной признал неконституционным это решение, как и все последующие решения сессии.
Несмотря на это, парламент утвердил на должность премьер-министра Молдовы Майю Санду, сопредседателя блока “Acum”. Второй сопредседатель блока Андрей Нэстасе стал вице-премьером и министром внутренних дел. Василе Шова, советник по вопросам реинтеграции Молдовы пророссийского президента Игоря Додона, назначен вице-премьер-министром по вопросам реинтеграции. А ученый и политолог Николае Попеску стал министром иностранных дел и европейской интеграции.
Парламент также принял заявление, в котором осудил Конституционный суд за “попытку узурпировать государственную власть” в пользу Демократической партии и ее лидера Власти Плахотнюка, информирует Громадське.
Парламентское большинство Молдовы также проголосовало за декларацию “О захваченном государстве”. Это поддержал 61 депутат. Представитель блока “Acum” Андрей Нэстасе зачитал декларацию, в которой говорится об аннулировании смешанной избирательной системы и выражении вотума недоверия Конституционному суду страны. Также там содержится требование отправить в отставку главу Службы информации и безопасности и главу Национального центра по борьбе с коррупцией.
Нэстасе также предложил обратиться в ЕСПЧ в связи с тем, что КС Молдовы принимает решения, противоречащие закону.
“То, что сделали сегодня президент Игорь Додон и депутаты из Партии социалистов и политического блока “ACUM” является государственным переворотом. Действия Игоря Додона и его соратников из Партии социалистов представляют собой отчаянную попытку узурпировать власть в стране”, – отметил председатель Демократической партии Молдовы Влад Плахотнюк во время брифинга, сообщает собственный корреспондент Укринформа.
По его словам, Демократическая партия будет делать все возможное, чтобы избежать углубления политического кризиса, предоставив возможность государственным учреждениям работать в нормальном режиме.
Плахотнюк заявил также, что у Молдовы “больше нет легального президента, так как он предал государственные интересы, выступая раньше за федерализацию Молдовы и получая деньги из России для финансирования своей партии”.
Издание также сообщает, что в субботу вечером перед зданием Генеральной прокуратуры Молдовы и перед другими государственными учреждениями начали устанавливать палатки.
По словам организаторов акции, палатки устанавливаются в знак протеста против принятых парламентом Молдовы решений, включая утверждение нового правительства во главе с Майей Санду. Аналогичные акции протеста проходят перед зданиями МВД, правительства и парламента.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
