Нафторайон Одеського порту: вересень розпочався заходом першого танкеру з Грецьким дизпаливом
Початок вересня ознаменувався приємною подією: 3 вересня в Одеський порт зайшов танкер VALSESIA (прапор Мальти) c 30 тис. т грецького дизпалива, яке закупила група «Приват». За повідленням одного з інтернетресурсов, постачальником дизпалива в Україну є швейцарський трейдер ElementAlpha. Наступним очікується суднозаход танкера FANTASIA, яке теж доставить в порт партію дизпалива. Всього за прогнозами аналітиківв у вересні поставки дизпалива морським транспортом в Україну можуть скласти 100 тис. т.
Однак і серпень для колективу нафторайону ОФ ДП «АМПУ» виявився «врожайним»: оброблено два танкери з нафтою.
6 серпня до причалів Нафтогавані підійшов танкер GSTAAD GRACE з 86 тис. т азербайджанської нафти. Потім з 19 по 21 серпня колектив нафторайону обробив танкер SOPHIA SHULTE, що доставив в порт 76,1 тис. т американської нафти сорту «bakken». Нагадаємо, що це другий танкер з американської нафтою. Перший-WISDOM VENTURE на початку липня ц.р. доставив в Одеський порт 75 тис. т легкої нафти.
Як азербайджанську, так і американську нафту колектив нафторайону розвантажував в ємності нафтобази «Одеснафтопродукт», звідки вона по трубопроводу Одеса-Кременчук надходить на Кременчуцький НПЗ. Всі роботи з вивантаження нафтопродуктів проводилися в суворій відповідності з технологічними схемами і з дотриманням екологічних вимог.
-За десятиліття перевалки нафтопродуктів Одеський порт накопичив досвід їх безпечного вивантаження. У 90-ті та на початку 2000 рр. через одеські причали завдяки співпраці з нашим партнером – компанією “Синтез Ойл” проходили значні обсяги транзитної нафти з Росії і Казахстану, венесуельска нафта для Мозирського НПЗ (Білорусь). Однак через геополітичні процесів, які торкнулися не тільки нашого, а й інших портів Чорного моря, ми втратили значну частину вантажопотоків. І все-таки, незважаючи ні на що адміністрація порту спільно з ТОВ “Синтез Ойл” роблять все можливе для залучення вантажовласників. І це дає свої результати, – прокоментував начальник адміністрації порту Ігор Ткачук.
1 сентября село Надеждовка Арцизского района отмечало сразу несколько праздников: начало учебного года, собственное 155-летие и 75-летие предприятия «Шампань Украина», которое имеет колоссальное значение для поселения.
Приезжая в Надеждовку, сразу бросается в глаза отличие от других сел нашей страны, которые, к сожалению, находятся в ужасном состоянии, а некоторые и вовсе на грани вымирания. Но Надеждовка – это совершенно другая история. Развитая инфраструктура, чистота, различные достопримечательности, среди которых и мини-копия Эйфелевой башни – все это можно увидеть в 160 км от Одессы.
Собственники не жалеют средства на благоустройство! В Надеждовке успешно работает завод «Шампань Украина», где производят вино и шампанское для всей Украины. Это градообразующее предприятие, которое и финансирует Надеждовку: за счет «Шампань Украина» село благоустроили, построили новую церковь и отремонтировали школу, где учатся около 100 детишек, и детский садик.
Как рассказал глава «Шампань Украина» Игнат Братинов, предприятие всячески помогает селу, начиная еще с 90-х годов.
– В первые годы независимости экономика Украины была в ужасающем состоянии, и тогда вышло постановление, согласно которому часть налогов предприятия направлялись на благоустройство Надеждовки. Мы работаем по этому принципу и сегодня. К примеру, мы построили насосную станцию, и каждый дом в селе имеет доступ к воде. Церковь также была построена с нуля. Школа уже существовала, но мы полностью заменили кровлю. Раньше здесь не было дорог, инфраструктуры, слабо развивалась социальная сфера, но за эти годы мы исправили данное положение вещей, – отметил Игнат Братинов.
День села и день рождение предприятия – важная дата для жителей Надеждовки. В селе, после линейки в школе, проходят праздничные мероприятия, которые длятся до самой ночи. Каждый год на праздник приезжает делегация из Германии. Дело в том, что поселение под названием Гофнунгсфельд (Поля Надежды) основали немецкие колонисты, но в 1940 году были вынуждены покинуть дом. Однако их потомки продолжают посещать место, где жили и трудились их родители, бабушки и дедушки.
Официальная часть торжества проходила в местном клубе, который отреставрировал все тот же «Шампань Украина». Здесь зрителей развлекали танцевальные коллективы и музыканты, а в перерывах награждали работников предприятия и местных жителей.
После этого торжество переместилось на площадь, где угощали блюдами различных национальных кухонь – украинской, болгарской, белорусской, гагаузской, немецкой и других. При этом всех желающих угощали бесплатно. А уставшие от еды и напитков, могли насладиться праздничным концертом.
Желание как можно дольше оставаться молодым, выглядеть привлекательно вполне естественное. Нередко человек чувствует себя полным сил и энергии, но зеркало демонстрирует появившиеся морщинки, «поплывший» овал лица, следы увядания на коже. Иногда для того, чтобы внести коррективы во внешность,особых усилий не требуется, но в некоторых случаях исправить ситуацию можно только с помощью операции.
Ведущий специалист по пластической, реконструктивной и эстетической хирургии сети клиник ACIBADEM, профессор, доктор медицинских наук Шукру Язар специализируется в области пластики лица, груди, тела, ринопластики, коррекции губ, омоложения лица, в том числе с использованием стволовых клеток, ботокса, липосакции, абдоминопластики (подтяжка живота), интимной пластики, реконструкции молочной железы после мастэктомии.
Профессор, доктор медицинских наук Шукру Язар
Вернувший многим женщинам привлекательность молодости, специалист отвечает на вопросы, касающиеся операции по подтяжке лица, дает полезные советы и рекомендации как дольше сохранить результат.
Существуют ли возрастные ограничения для подтяжки лица?
Нет и еще раз нет. Все зависит от здоровья пациентки – если оно позволяет, то почему не воспользоваться возможностью выглядеть моложе. Использовать можно неинвазивные методы: ботокс, заполнение морщин, лазерную, клеточную терапию. Или же прибегнуть к операционному методу.
Насколько лет моложе выглядит женщина после операции?
Один из наиболее популярных вопросов. Действия по омоложению начинаются с просмотра сделанных в молодые годы снимков пациентки, после чего даем оценку произошедшим изменениям. Отмечаем подлежащие корректировке зоны, планируем перечень необходимых процедур. Обычно после их проведения женщина выглядит на 5-10 лет моложе своего настоящего возраста.
Как долго сохраняется результат?
Если процедуры по омоложению выполнял опытный специалист, то результаты его работы могут сохраняться до 10 лет. Однако многое зависит от образа жизни пациента. Если человек заядлый курильщик, постоянно находится в напряжении, не высыпается, не следит за своим внешним видом, не занимается спортом, не соблюдает диету, не защищает лицо от прямого попадания солнечных лучей, то процесс увядания начнется намного раньше.
Что необходимо делать, чтобы результаты омоложения сохранились как можно дольше?
В первую очередь вести здоровый образ жизни, а также для поддержания кожи в соответствующем состоянии не забывать об уходе за ней.Например,проходить курс ботокс-терапии, пользоваться гель-филлерами, возможно, применять лазерную или клеточную терапию. Необходимо помнить, что ультрафиолетовые лучи оказывают негативное влияние на кожу, то есть она должна быть защищена от солнца. Помогает поддерживать достигнутое хороший увлажняющий крем. Многие считают, что после операции можно перестать заботиться о коже, что в корне неправильно.
Через какой период времени можно вернуться к привычному образу жизни?
В современной пластической хирургии используется эндоскопический метод, что способствует минимальному повреждению тканей. Даже если появляются синяки или отеки, то в течение 48-72 часов они исчезают. Обычно после операции пациент находится в стационаре не более одного-двух дней и практически сразу же после выписки – на 7-10 сутки, уже может приступать к своим повседневным обязанностям. Полностью же лицо восстанавливается примерно через 1,5-2 месяца.
Насколько сильно операция изменяет облик человека?
Практически никак. В процессе действий по омоложению родная костная структура остается неизменной. Только время поворачивается вспять: уходит усталость, лицо приобретает свежий вид, то есть человек выглядит намного моложе.
Производится только натяжение кожи?
Нет. При операции по подтяжке лица все ткани пересматриваются в трех измерениях. Иными словами, кожа рассекается, обнажаются расположенные под ней лицевые мышцы, соединительная ткань и провисающие ткани. Затем обвисшие мышцы и соединительная, поддерживающая овал лица ткань, переносятся в то место, при котором лицо примет четкие контуры. Этот метод устранения деформаций выполняется на глубоких подкожных тканях, то есть контуры лица восстанавливаются трехмерным способом.
Насколько заметны линии разреза?
Обычная техника подтяжки лица предусматривает надрезы по естественным линиям кожи:впереди уха и за ним.Эндоскопический метод – это очень маленькие, длиной до 1-2 см разрезы в волосяном покрове, которые абсолютно незаметны. Через определенный промежуток времени они полностью исчезают.
Если процедура оказалась неудачной, можно ли потом что-то исправить?
Опытный пластический хирург вряд ли может допустить ошибки в своих действиях, то есть риск неудачи практически исключен. Но если не повезло, где-то подтяжку лица вам выполнили не так как хотелось, отчаиваться не стоит – специалисты клиники ACIBADEM все могут исправить.
Получить более полную информацию можно прямо сейчас, обратившись в офис официального представительства Acıbadem в Киеве: ул. Льва Толстого 57, БЦ 101 Tower, телефон: +38 044 364 10 16, +38 093 955 48 40.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Чистый доход предприятия составил 3,37 млрд гривен. Чистая прибыль уменьшилась до 853,61 млн гривен (с 1,15 млрд гривен в 1 полугодии 2018 года). При этом капитальные инвестиции АМПУ в январе-июне 2019 года увеличились почти на 65 млн гривен до 390,1 млн гривен. Финансирование проектов по эксплуатационному дноуглублению и ремонту собственного флота возросло в 1,6 раза.
Показатели чистого дохода предприятия стабилизировались и демонстрируют положительную динамику после уменьшения размера портовых сборов на 20% с начала 2018 года, которое привело к существенному уменьшению финансовых показателей АМПУ. По итогам первого полугодия чистый доход увеличился почти на 9,5%, по сравнению с аналогичным периодом прошлого года.
“Финансовая отчетность предприятия четко отражает достижения АМПУ и проблемы, с которыми сталкивалось предприятие в первом полугодии 2019 года. Нам удалось увеличить объем капитальных инвестиций в портовую инфраструктуру. Также в 1,6 раза – до более полумиллиарда гривен – увеличить финансирование проектов по поддержанию паспортных глубин в наших портах и ремонта собственного флота. Это сказалось на уменьшении чистой прибыли АМПУ. Но это необходимые расходы. Поддержание паспортных глубин в портах является одной из главных функций АМПУ. А увеличение расходов на ремонт собственного флота обусловлено необходимостью восстановления специализированных дноуглубительных судов, АМПУ получило от “Укрводшлях” в 2018 году”, – отметил руководитель Администрации морских портов Украины Райвис Вецкаганс.
Также руководитель АМПУ добавил, что нестабильная дивидендная политика государства усложняет долгосрочное планирование развития портовой отрасли и ставит под угрозу реализацию проектов по развитию портовой инфраструктуры на ближайшие несколько лет. За последние 3 года Кабинет министров Украины трижды менял ставку дивидендов, которую АМПУ платит из прибыли в государственный бюджет. В 2017 году действовала ставка 75%, в 2018 – 50% (при снижении ставок портовых сборов на 20%), в 2019 – 90%.
В итоге, в первом полугодии ГП “АМПУ” перечислило в государственный бюджет 1,83 млрд гривен дивидендов, налогов и других платежей. Уменьшение объема отчислений в бюджет по сравнению с аналогичным периодом 2018 года также обусловлено нестабильностью дивидендной политики. В первом квартале предприятие осуществляло выплаты в бюджет за 4 квартал 2018 года по ставке 50%, во втором уже осуществило первые платежи по ставке 90%.
Всего за время своего существования Администрация морских портов Украины инвестировала в развитие портовой отрасли более 6,5 млрд гривен. В то же время, в соответствии с дивидендной политикой государства объем выплат АМПУ в бюджет за эти годы был в три раза выше – более 20 млрд гривен.
Фігуранти займалися організацією акцій на підтримку одного з фігурантів кримінального провадження – «активіста», який вимагав кошти з посадових осіб за нерозголошення компрометуючої або конфіденційної інформації. За свої «послуги» вимагалось від 20 до 30 тисяч гривень.
У жовтні 2018 році працівники поліції затримали групу «антикорупціонерів», які вимагали кошти з обраних ними жертв – посадові особи різних органів виконавчої влади. За для цього зловмисники створили громадську організацію, що нібито займалася боротьбою з корупцією в державі. Правопорушники підшукували компрометуючу інформацію на працівників державних органів, комерційних структур. В подальшому вони вимагали від обраних жертв кошти за нерозголошення інформації, що ними була сфальсифікована. У разі відмови потерпілих виплачувати кошти «антикорупціонери» чинили на них тиск, зокрема – погрожували фізичною розправою та знищенням майна. Крім того, як останній аргумент, зловмисники повідомляли в мережі Інтернет про викриття ще одного «корупціонера» та поширювали сфальсифіковану інформацію. Після затримання керівнику групи «антикорупціонерів» було повідомлено про підозру за кількома стаття кримінального кодексу України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В подальшому його представники неодноразово зверталися до суду зі скаргою на прийняте судом першої інстанції рішення щодо обрання відносно їхнього підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подовження строків тримання. Однак суд відмовляв у задоволенні їхніх вимог.
Тому, було змінено підходи вирішення даного питання. Аби судді прийняли рішення на користь фігуранта під час чергових судових засідань, під стінами Апеляційного суду міста Києва влаштовувалися проплачені мітинги проти суддів, які розглядатимуть апеляційні скарги.
Слідчі Головного слідчого управління Нацполіції встановили організаторів замовних мітингів на захист раніше затриманого «антикорупціонера». Ними виявилися двоє місцевих мешканців, які за свої «послуги» так само брали кошти. Суми коливалися від 20 до 30 тисяч гривень, в залежності від кількості учасників та виготовленої «агітпродукції» тощо. Під час проведення санкціонованих обшуків правоохоронцями були вилучені «чорнові» записи, продукція, що використовувалася під час акцій та інші дані, що підтверджують безпосередню причетність до протиправної діяльності.
На даний час обидва організатори затримані. Вирішується питання щодо повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376 (Втручання в діяльність судових органів) Кримінального кодексу України.
В недороге віденське кафе, ділового району Donau-City австрійської столиці, увійшов поважний старший чоловік. Хоча усі столики були зайняті, він підійшов прямо до мене. Чоловік знав за мене геть усе. І навіть ті речі, про які я давно забув. Він представляв потужну мафіозну структуру, яка контролює лісовий бізнес багатьох європейських країн. Зустріч та надання інформації пояснив просто – “боляче за Україну”.
— Це дуже небезпечні особи. Але – ти напиши. Вони — не всесильні, — кинув на прощання чоловік та зник у підземці віденського метрополітену.
Частина п’ята. Бухгалтери мафії
Подвійна гра
У попередніх розділах я описав схему незаконного експорт українського лісу до Європи. Серед згаданих офшорних компаній, найбільші грошові потоки проходили через “англійську” Biofuel Trading.
Однією із її управляючих фірм була компанія Bolero, представлена Rimvydas Giedra та Sergiu Valuta.
У першій частині розслідування я дослідив діяльність “сейшельської групи”, до якої входили ці чоловіки, а також те, що засновані та обслуговувані нею офшори використовувалися різношерстими міжнародними злочинними організаціями.
Однак, окрім того, що мафіозі використовували компанії Rimvydas Giedra та Sergiu Valuta для приховування справжніх власників, на чоловіках лежав ще один обов’язок. У Великобританії вони систематично формували, подавали та підписували звіти про фінансову діяльність фірм.
Відповідно, обслуговуючи Biofuel Trading, Rimvydas Giedra та Sergiu Valuta мали інформацію про банківські проводки; перекидання коштів; через які компанії відмивалися гроші; об’єми продажів лісу; обсяги – геть-геть усе.
Та найголовніше — Rimvydas Giedra та Sergiu Valuta знали справжніх власників лісового бізнесу.
І вони “продали” цю інформацію.
Biofuel Trading була зареєстрована у Лондоні, за адресою 5 Percy Street. У цьому ж будинку “оселилася” компанія Sandford LLP. Аналогічно – її управляючою фірмою була компанія Bolero.
Відповідно, Sandford LLP – також обслуговували Rimvydas Giedra та Sergiu Valuta.
На цю компанію в Україні записані мільйонні частки в бізнесі людей, пов’язаних з «Татарином», який відомий, як лідер однойменного організованого злочинного угруповання.
А чи не найближчий партнер цього кримінального авторитета – Дмитро Потєхов — записаний бенефіціаром Sandford LLP.
І от, на якомусь етапі Rimvydas Giedra та Sergiu Valuta “здали” лісовий бізнес Biofuel Trading.
Київ кримінальний
Одному із найбільш впливових в злочинному світі України авторитетів – скоро 63-и. Іскандер Кірімов починав у 80-их, отримав перший строк.
Після розпаду Радянського Союзу, на початку 90-их, в столиці України сформувалася так звана “золота семірка” київських злочинних лідерів. За даними ЗМІ, до неї увійшов і Кірімов – “Татарин”.
За словами Володимира Поліщука, екс-керівника прес-служби міліції Києва, цей чоловік тричі судимий та провів за гратами 11 років.
А ще Татарина неодноразово арештовували – “вимагання”, “зберігання” зброї та наркотиків. Але — виходив сухим із води.
У далекому 92-му Татарин разом із оточенням заснував свою першу компанію – “Альянс”. Згодом й інші спільні підприємства. Як згадувалося у ЗМІ – в бізнес вкладалися “бандитські гроші”.
Татарин – архівне фото “Украина Криминальная”
Компанію “Альянс”, разом із Татарином започаткували його права рука – Вадим Павленко, а також Андрій Задорожний. І – Дмитро Потєхов, що тепер записаний бенефіціаром Sandford LLP.
Починали з продажу хот-догів, далі пішли ресторани та нічні клуби.
“Альянс” згодом переріс у найбільшу мережу елітних ресторанів – “Козирна карта”.
— У нас настолько смешанная схема, что сложно ответить точно. Есть рестораны, которыми „Козырная карта“ владеет — всего таких 50-60. Есть те, которыми мы управляем — имея и не имея в них часть акций— это остальные 15-25. У нас есть сеть придорожных ресторанов „Мисливець Автогриль“, которые не являются нашей собственностью. Есть сеть „Козачок“ — здесь сложнее: ресторан „Козачок“ в Киеве — наш, а в Буковеле у нас есть длинный арендный договор, и мы имеем долю в бизнесе… – пояснював структуру власності А. Задорожний в інтерв’ю delo.ua.
До 2013-ого до Козирної карти увійшло 112 ресторанів.
У 90-их ОЗУ Татарина ставало одним із найпотужніших в Україні. Сам Кірімов налагоджував впливові зв’язки.
— Він навів численні мости з представниками влади. Дуже часто до нього зверталися бізнесмени в разі наїздів бандитів та представників органів, — описував «Бульвару Гордона» екс-начальник київського ГУ МВС, генерал-лейтенант міліції Микола Піддубний.
У ЗМІ згадували різноманітні злочинні схеми, які “приписували” членам злочинного угрупування Татарина – від розкрадань коштів держпідприємств, і аж до вимивання через фіктивні фірми грошей комерційних банків.
Влада та політика
Уже в 2000-их Кірімов із партнерами звертають свій погляд і на політику.
Татарин налагоджує дружні відносини із Дмитром Табачником – у минулому Головою Адміністрації Президента України Л. Кучми, і Міністром освіти і науки в уряді Миколи Азарова.
Впливовість партнерів Кірімова настільки висока, що коли в Хорватії затримали його бізнес-компаньйона Задорожного — на запит українських правоохоронців по справі фінансових махінацій з активами “Родовід банку” — із проханням не екстрадувати ув’язненого в Україну, до хорватської сторони зверталися Віталій Кличко, лідер політичної сили “Удар” та впливовий нардеп Микола Мартиненко.
Андрій Задорожний – фото “Дзеркало тижня”
До слова, провівши майже півтора року за “хорватськими” гратами, Задорожний таки опинився в українському СІЗО. Провів тут лічені години. Вийшов під заставу. А після зміни влади в країні, був повністю виправданий судом.
Десь у той час, у ЗМІ розгорівся ще один гучний скандал, про те, що партія “Батьківщина” Юлії Тимошенко, хотіла висунути кандидатом в депутати Київради Антона Кірімова – сина “Татарина”.
Давно в політиці інший партнер Кірімова — Вадим Павленко. Сьогодні він перший віце-президент федерації дзюдо України, яку очолює екс-керівник ДФС – Роман Насіров. Паралельно із ресторанним бізнесом, Павленко у владі. Був заступником міського голови Черкас, депутатом тутешньої облради від “Батьківщини”. А згодом, за Януковича, уже від Партії Регіонів, попрацював депутатом Київської облради.
Вадим Павленко – фото – Федерація дзюдо України
Вів спільні справи Татарин і з “власниками” міністерських портфелів.
Кірімова та Потєхова, серед справжніх бенефіціарів, називали “Наші гроші” у шахрайській схемі по заволодінню під ресторан приміщень Міністерства аграрної політики України, яку провернули номінальні власники за сприяння міністра Миколи Присяжнюка. Згодом, йому оголосили підозру у вчиненні цього злочину, та як відомо – Присяжнюк встиг втекти з країни.
В кінцевому етапі оборудки – приміщення в центрі Києва опинилися у власності ТзОВ “ППМГ”, спів засновницею якого згодом стала Тетяна Кірімова, дружина Татарина.
ресторан в приміщеннях Міністерства — фото – Наші Гроші
Для нашої історії, ця справа цікава тим, що в ході обшуків, було знайдено численні документи, реєстраційну справу, звіти та печатки лондонської Sandford LLP.
Дмитро Потєхов – бенефіціар цієї офшорки — багато років розвивав ресторанний бізнес.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців — у багатьох компаніях співвласником із ним виступала Тетяна Кірімова.
Як я вказував – частки у бізнесі записані і на Sandford LLP.
Як от з Кірімовою — “Ресторан Совки”.
Чи з Татарином — “КФКС “Куренівський”, а також “КФКС “Куренівка”.
До слова, в останні роки, значна кількість фірм та часток у компаніях, переоформлена з Татарина на його дружину.
Іскандер Кірімов з дружиною. Фото – FacebookТетяна Кірімова
І знову: кримінальний авторитет Вова Морда
Що маємо у підсумку – інформація про діяльність Biofuel Trading – а це банківські проводки; перекидання коштів; через які компанії відмивалися гроші; об’єми продажів лісу; обсяги – Rimvydas Giedra та Sergiu Valuta “здають” оточенню Татарина. А далі події відбуваються карколомно.
За даними аналітичної системи YouControl, використані фото “Козирна карта”
Бо десь зо 15 років у цієї поважної структури є ще один бізнес партнер. Ресторатор. Олександр Галушко, який увійшов до “Козирної карти” як мінімум у 2005-му. (декілька місяців тому вона припинила своє існування).
Вів бізнес безпосередньо із Татарином у численних проектах — “Казачок-Сервіс” (зараз належить сім’ї авторитета), “Козацькі страви”, “БІМ”.
Т. Кірімова — була із Галушко співвласницею у “Козачок-Щасливе”, а із його сином – у “Джера”.
Із Татарином та Потєховим — син ресторатора також був у співвласниках компанії “Поляниця”.
Сьогодні Галушко керівник “Козачок-Демидів”, де має частку із Т. Кірімовою.
Невідомо, яке місце у злочинному світі – та й чи займає взагалі – ресторатор Галушко.
Але він співвласник львівської компанії “Кляса”. Її директор – Володимир Дідух (кримінальний авторитет Вова “Морда”). Він також, як і Галушко, співвласник цієї компанії.
За адресою реєстрації фірми кілька років функціонував однойменний ресторан «Галушко». А сьогодні – ресторан «Johnnie’s Tavern».
Незважаючи на зміну назви — і телефони, і електронні адреси залишилися ті ж.
Крім цього, Галушко з Дідухом, вже багато років рахуються, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців, партнерами по готельно — ресторанному бізнесу в Криму — компанії «Козачок-Бахчисарай».
Сховані в офшорах, англійські та естонські компанії львів’ян Н. Лисого та А. Вороновського, купували у держпідприємств ліс за заниженими цінами. І — перепродували до Європи. За даними слідства, різниця – розподілялася між учасниками схеми, йшла на хабарі керівництву лісової галузі та відмивалася через десяток контрольованих українцями компаній.
Купівля-продаж – проводилися по документах, натомість вагони із лісом їхали від держпідприємств прямісінько до європейських переробних заводів. А, схема із використанням компаній–посередників застосовувалася виключно для акумулювання різниці у ціні.
У багатьох випадках, заборонені законодавством лісоматеріали вивозили з України під виглядом дров.
Двоє виконавців вивели мене на близьке оточення чи не найпотужнішого кримінального авторитета України – Богдана Копитка. Він і проглядається “мозком” та організатором експортної схеми.
Як свідчать зібрані факти, саме за контроль над “лісовими грошима” розгорілася кровопролитна війна.
Спочатку, було влаштовано замах на самого Копитка — загинуло троє охоронців. Організатором слідство називає Б. Гаврилюка, який відомий як керівник бойового крила “бригади” “Вови Морди”, очільника іншої потужної злочинної структури.
Згодом, спецпризначенці затримали групу кіллерів, які готувалися розстріляти із кулемета ДШК самого “Вову Морду”.
Генпрокурор назвав це плановане вбивство – помстою, у відповідь за невдалий замах на Б. Копитка.
Джерела у ГПУ ідентифікували журналістам “співорганізатора” замаху — Андрія Солтиса.
Через екс-фірми останнього та його бізнес партнерів простежується зв’язок до компаній, які відмивали гроші у лісовій експортній схемі….
* Фігурантам розслідування були надіслані листи з проханнями про коментарі. На момент публікації, відповідей не було надано.
Наши уже начали мочить Зелю в демократических СМИ США. “Попытка Зеленского перезагрузить украинскую внешнюю политику была катастрофой – и она помогает глобальному толчку Путина реабилитировать себя” Не смог Макрона сделать союзником в влез в разборки Руди.
Новоизбранный народный депутат от “Слуги народа”, основатель клиники “Борис” и внештатный советник президента Михаил Радуцкий попался на переписке во время заседания Верховной Рады 29 августа.
В сообщениях речь шла о кандидатах на пост главы Министерства здравоохранения, сообщает Цензор.НЕТ.
“Мой человек Зоряна Черненко” – написал Радуцкий. В ответ он получил: “А то все п#здят, что Супрун”. “Х*й им в ж*пу!” – отреагировал нардеп.
Розуміючи, що останні дні його «адміністрації» та покровителів з МОЗ спливають, Ю.Кучин відчайдушно призначив на 03.09.19р. т.зв. «другий тур» виборів ректора.
Щодо незаконності першого туру та відвертих маніпуляцій при його призначенні та проведенні вже було багато написано, не потрібно бути юристом, аби зрозуміти, що проведення в 2019році виборів ректора на підставі оголошення від 23.04.2018р. в зв’язку із звільненням Амосової К.М. є абсурдом, адже у вересні 2018р. суд поновив її на посаді, відтак, підстава для оголошення виборів автоматично відпала. Після повторного звільнення Амосової К.М. МОЗ України мало оголошувати нові вибори, а не шахрайським шляхом використовувати старе оголошення, що втратило чинність.
Останньою крапкою в цьому питанні стала подача колективної заяви до поліції та колективного позову про визнання незаконним першого туру виборів декількома недавніми палкими прихильниками та захисниками «адміністрації Кучина», зокрема, В.Поливачем, який керував блокуванням ректорату та його «обороною» від державних виконавців та працівників. Очевидно, що В.Поливач та інші позивачі, яких вигнав Ю.Кучин, добре знають про перебіг «виборів», відтак, з доказовою базою в суді та правоохоронних органах проблеми не буде.
Щодо т.зв. «другого туру виборів», вважаємо за необхідне повідомити про те, що ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 27.08.19р. у справі № 757/45267/19-ц заборонено МОЗ України та НМУ ім. О.О.Богомольця призначати та проводити вибори ректора на підставі оголошення про вибори від 23.04.18р.
Наголошуємо на тому, що цю заборону винесено судом не за позовною заявою Амосової К.М., а за позовом одного з поважних та авторитетних професорів – В.А.Черняка, якого, разом з іншими потенційними претендентами на посаду ректора, було позбавлено права подати свою заяву про участь у виборах, адже внаслідок судової заборони на проведення виборів він, як і інші законослухняні громадяни, які планували подати свої заяви в період з 13.06.18р. до 24.06.18р., були позбавлені такої можливості, оскільки з 13.06.18р. вчинення будь-яких дій з проведення конкурсу, в т.ч. з приймання та аналізу пропозицій претендентів було неможливим, зважаючи на судову заборону.
Ухвалу від 27.08.19р. вручено МОЗ України, з нею ознайомлено «адміністрацію» НМУ ім. О.О.Богомольця та особисто Ю.Кучина.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 Цивільного процесуального кодексу України, ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Отже, проведення «другого туру виборів» вважатиметься злочином, передбаченим 382 КК України, а всі учасники цього «другого туру» будуть співучасниками у вчиненні цього злочину.
Наразі Ю.Кучин, знаючи про факт винесення ухвали та її зміст, отримавши її офіційно, відчайдушно вчиняє дії, які, відповідно до ст. 14 КК України, є готуванням до злочину (готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину), за яке також передбачена кримінальна відповідальність та намагається шляхом обману переконати академічну спільноту за будь-яку ціну обрати його «ректором».
А академічна спільнота, добре знаючи моральні якості Ю.Кучина, який неодноразово продавав не тільки колег, але й своїх вчителів, має розуміти ціну його обіцянок та зважати на те, що вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб не означає, що ніхто не несе особистої відповідності, адже «голосували гуртом», а, навпаки, є обтяжуючою обставиною.
Ті, хто розраховує, що голосування є таємним і вони можуть потім сказати, що не голосували за Кучина, чи не голосували взагалі, мають уважно прочитати ухвалу Печерського райсуду від 27.08.19р. та розуміти, що судом заборонено не тільки безпосередньо голосування, але й будь-які дії з підготовки та проведення виборів, в т.ч. реєстрація виборців, отримання бюлетенів тощо.
Звичайно, якщо в процесі досудового розслідування у кримінальному провадженні буде встановлено, що особа брала участь у цьому процесі під примусом чи погрозами, це буде пом’якшуючою обставиною, яка дозволить отримати не 8 років позбавлення волі, а мінімальні 3, проте, такий примус ця особа має довести, а також обґрунтувати, що перешкоджало їй повідомити про нього правоохоронні органи завчасно, як це передбачено законом.
Переконливо просимо не піддаватися на провокації авантюристів, час який сплив, та прийняти виважене рішення.
Кримінальний кодекс України
Стаття 382. Невиконання судового рішення
Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню –
карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені службовою особою, –
караються штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, –
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
— Тарас Ігорович, добрий день, — звертання в такій формі о 8-ій ранку, від незнайомої людини, інтригувало.
— Мене звати Михайло Дербаль, ви за мене не чули? Пошукайте.
Друзі розповіли, що ви цікавитеся покупцями лісу. Просили вийти на контакт. Я думаю, вам не варто таким займатися – це вам нічого не дасть. –
Частина четверта. Генпрокурор
Давній підлеглий
Телефонна розмова тривала десь зо пів години — Дербаль наполегливо пропонував робити інші теми, інформацію по яких він може надати.
Чоловік виявився не простим. Він багато років пропрацював у міліцейських підрозділах боротьби з економічною злочинністю. Робив кар’єру за міністра Луценка, керував спецгрупами в лісовій сфері.
Згодом офіцер Дербаль перейшов в контролюючі органи системи лісового господарства Волинської області.
А власне, Волинь, упродовж 3 місяців я “бомбив” запитами – це єдина область, жоден лісгосп із якої не надав назв контрагентів – покупців лісу.
На Волині було зав’язане і вкрай небезпечне — для Держлісагентства – кримінальне розслідування.
Схема. Коротко
У попередніх розділах я описав оборудки з експортом. Сховані в офшорах, англійські та естонські компанії львів’ян Н. Лисого та А. Вороновського, купували у держпідприємств ліс за заниженими цінами. І — перепродували до Європи. За даними слідства, різниця – розподілялася між учасниками схеми, йшла на хабарі і Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства (ВОУЛМГ) і керівництву лісової галузі. Та відмивалася через десяток контрольованих українцями компаній.
(Однак, кримінальне провадження було закрите. Як це сталося – буде описано нижче).
Купівля-продаж – проводилися по документах, натомість вагони із лісом їхали від держпідприємств прямісінько до європейських переробних заводів. А, схема із використанням компаній – посередників застосовувалася виключно для акумулювання різниці у ціні.
Сергій Божко, один із “незручних” слідчих прокуратури Волині, який раніше працював по справі екс-голови лісової галузі Сівця, почав розплутувати усі хитросплетіння цієї схеми.
Із картини, “намальованої” Божко, видно, що керівництво Держлісагентства та ВОУЛМГ, сприяло Вороновському та Лисому в експорті лісу. Адже — лісові господарства продавали “товар” значно занижуючи вартість (до 56 – 65%).
Постало запитання — чому Волинь?
Три товариші та Колісник
2005-ий рік. Усміхнений Волинський губернатор Володимир Бондар (зліва) веде центром Луцька поважного гостя – нещодавно призначеного Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Справа – Віктор Швидкий, якого міністр привіз керувати міліцією області.
(фото – Волинська служба новин)
На цьому фото не має ще одного нашого героя – Богдана Колісника. “Володаря” волинських лісів. Він керував цією галуззю в області від 2000-го, і протримав “булаву” майже 14 років.
У Колісника два сина: Роман та Зіновій – у 2000-х — на керівних посадах у держлісгоспах Волині.
У жовтні 2006 року Зіновій Колісник із товаришем Олександром Кватирком у бар прийшли. А там зачинено – міліціонери слідчі дії проводять. Хлопці такої “зневаги” не стерпіли — почалася бійка з міліціонерами. Один із правоохоронців застосував зброю.
У будь якій країні напад на міліціонерів – тяжкий злочин.
Але…
Міліцейський департамент внутрішньої безпеки починає штормити двох міліціонерів, на яких був здійснений напад. Перевіряють, тягають по допитах.
Та напевне – їх врятував політичний розклад сил – у грудні 2006-го міністра Луценка відправили у відставку, а у січні – звільнили і Швидкого.
Кримінальна справа розслідувалася – вину на себе взяв Олександр Кватирко. Від судимості його врятувала лише амністія.
“Виведення” із під удару сина, Богдан Колісник не забув. Кватирко отримує посаду головного лісничого Маневицького лісгоспу.
А що інші товариші?
Губернатор Бондар бере звільненого Швидкого собі у заступники до Волинської облдержадміністрації.
Згодом, Бондар йде на підвищення та стає радником Президента України.
А Луценка – знову призначають очільником МВС. Блискавично, він повертає Швидкого керувати міліцією Волині.
Не забуває за своїх друзів і Богдан Колісник. Йде вище – тепер його можна наректи і “Володарем Земель волинських лісів”.
Неподалік Луцька на балансі ДП “Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр” перебувало майже 6 га землі. Це був підрозділ Волиньлісу (ВОУЛМГ). Керівник цього ДП і сам Колісник зверталися із клопотаннями та погодженнями про передачу цієї землі сільраді.
А далі земля була розподілена між “сильними волинського світу”. Тут і депутати, політики, високопосадовці, голова суду.
Агенція журналістських розслідувань “Четверта влада” дослідила перелік осіб, які безкоштовно отримали земельні ділянки.
Бондар “взяв”.
На сьогодні він її продав. Натомість, Швидкий будинок там має.
Щоправда, цікава історія – виділили одній людині, потім земля перейшла до міліціонера, підлеглого Швидкого. Далі — до матері. І лише тоді земля та будинок – Швидкому. Одним словом – не докопаєшся.
“Справа Колісника”
Прихід до влади Януковича не лише не похитнув, а й закріпив позиції Колісника. Володар лісів продовжує керувати ВОУЛМГ і проходить до Волинської обласної ради. Разом з ним – депутатом стає і син Роман, що вже встиг покерувати одним із держлісгоспів області. А от сина Зіновія – президент Янукович призначає головою Ківерцівської райдержадміністрації.
Не забував начальник ВОУЛМГ Колісник і про рятівника свого сина – Кватирка. Спочатку, він “прилаштував” його керувати ДП “Володимир-Волинське ЛМГ”, а згодом – директором Цуманського лісгоспу.
“Колісники і Кватирко” – колаж автора
Нетривалу смуту товариству Колісників принесла Революція Гідності. Шалений тиск активістів, пікети, скарги “на Київ”, візити зі зброєю до ВОУЛМГ та примус написати заяву на звільнення.
Колісника звільнили. Це був крок назад – аби згодом зробити два вперед.
На Волині призначили Анатолія Коцуру — нового прокурора. Постать “володаря” лісу була найскандальнішою — громадськість вимагала розслідування “Справи Колісника”.
Новопризначений прокурор обіцяв ретельно вивчити та “розібратися по закону”.
Не розрахував сил чоловік. Хто б йому це дав зробити!
За кілька місяців Коцуру звільнили із скандалом. Екс-прокурор не здався і почав судитися.
То що ж це за така “Справа Колісника”?
Кримінальних проваджень цих розслідували багато – фактично по кожному керівнику держлісгоспу Волині. Об’єднувала – схема. Експорт лісу.
А нарекли іменем володаря – із кількох причин. В одній справі – обвинуваченим у вчиненні злочину був Зіновій Колісник (за кримінал на посаді директора Маневицького лісгоспу). В другій – Олександр Кватирко – за злочини на посаді ДП “Володимир-Волинського ЛМГ”.
І в усіх тих справах спільним є те, що директори лісгоспів вчиняли злочини – виконуючи усні вказівки керівництва ВОУЛМГ.
Слідство встановило, що керівники лісгоспів укладали договори на продаж лісу в обхід аукціонів, за заниженими цінами. І тільки з тими компаніями, які надавалися керівництвом ВОУЛМГ.
Антикорупційні активісти вже “бачили” Кватирка та його товариша Колісника за гратами. Та іншої думки були правоохоронці.
Прокурори настільки “старанно” розслідували провадження, призначали експертизи, повторні, слідчі дії. Ще і в судах затягування.
А Колісник і Кватирко — раз – і клопотання подають: звільніть нас від кримінальної відповідальності. Бо термін давності закінчився.
Так, вдруге – після нападу на міліціонерів – товариші вислизають з-за грат.
Кватирко у 2015 — му прямо в крісло начальника ВОУЛМГ. Яке пробуло без тепла Колісника всього лиш 1.5 року.
Відео — hromadske.volyn.ua
У 2016-му – на Олімп повертаються три товариші. Спочатку — із порушенням законодавства та через зміни до Конституції України, Генпрокурором обирають Луценка, який навіть юридичної освіти не має.
Оскільки, в органах прокуратури в нього досвіду роботи не має теж, тому для нього не проблема лобіювати призначення “бойового міліцейського” друга (без такого ж досвіду) на посаду першого заступника прокурора Волинської області. Віктора Швидкого.
Бондар стає заступником голови Держлісагентства, а за кілька місяців – повноправним керівником.
Володимир Бондар. Фото – Держлісагентства
Спадкоємець
Так от — життя налагодилося. І власне після приходу на посаду Кватирка у 2015-му — і у наступні роки — сховані в офшорах, англійські та естонські компанії львів’ян Н.Лисого та А. Вороновського, купують у держлісгоспів Волині ліс за заниженими цінами. І — перепродують до Європи.
З огляду на “Справу Колісника”, нічого нового посередники не придумали – все це існувало в області багато років до цього – змінювалися лише бенефіціари: керівництво ВОУЛМГ дає вказівки лісгоспам – продавати цій та цій фірмі – по такій та такій ціні. Звичайно – напевне, хабарі.
Кримінальних проваджень і судових справ по лісу на Волині сотні. Але стосовно Biofuel та Bioenergy – справа не пересічна.
В клопотанні про накладення арешту, на вилученні під час обшуків докази, слідчий вказує – хабарі платили керівництву ВОУЛМГ та Держлісагентства.
Перше – очолює Кватирко. Звісно, є заступники.
А от в Держлісагентстві — та й керівник один. Бондар Володимир Налькович.
Лише за однією із кримінальних статей отримувачам хабарів “світило” від 8 до 12 років.
Ще й – конфіскацію майна зловити можна було.
Амністія чи термін давності – тут уже не світили.
А волинський слідчий Сергій Божко – впертий – рив і рив…
— Бачите на узбіччі лісу рекреаційний пункт, зупиніться… Зловіть ковток лісового повітря, — ділиться порадами начальник Кватирко, активний дописувач у Фейсбуці.
І оце пише-пише. А поліція справи чергові відкриває. От — на початку минулого року за вирубки у заказнику Цуманська Пуща.
З огляду, на потенційних організаторів вирубки, поліція справу довго волокитила. А тут – почалася активність.
Хрестовий похід прокурора Коцури
У лютому 2018-го, Анатолій Коцура, який ще чотири роки тому дав слово ретельно вивчити та “розібратися по закону” у “Справі Колісника” остаточно виграє спори. Судді визнають його звільнення незаконним та зобов’язують Генпрокуратуру поновити чоловіка на посаді.
Анатолій Коцура дав бій лісовій корупції. Фото – прокуратура АРК
У прокуратурі Волині засвітило зелене світло. Через активізацію процесуального керівництва прокуратури, поліція проявляє неабиякі успіхи в розслідуванні незаконних вирубок в Цуманській пущі. Роману Коліснику та Олександрові Кватирку оголошують підозри.
По Biofuel та Bioenergy — волинські прокурори приїжджають з обшуками у Львів.
На деревообробне підприємство “Гофер Україна” Вороновського та Лисого. Через яке, за даними Держфінмоніторингу, також відмивали гроші.
Обшук проводять і за місцем реєстрації Вороновського. А у його гаманці знаходять ряд квитанцій, про надання фінансової допомоги компанії “Гофер Україна” – на понад 2.2. млн. грн..
Так близько, ані до синів Колісника, ані до Кватирка, ані до експортних схем правоохоронці ще не підбиралися.
А у справі Biofuel та Bioenergy – слідчому Божко, напевне, залишалося вписати в підозру тільки прізвище керівника Держлісагентства.
Луценко вступає у гру
Втрутився особисто Генпрокурор. На тому і закінчилася фієста Анатолія Коцури. На початку червня 18-го Луценко переводить його на Херсонщину.
Товариш Луценка та Бондаря – Швидкий. Фото — www.volyn24.com
Виконувати обов’язки керівника став перший заступник прокурора області. Віктор Швидкий. Уже наступного місяця – слідчий Божко закриває кримінальне провадження по лісовій експортній справі! Із формулюванням – відсутній склад кримінального правопорушення
Наступного місяця – Швидкий уже стає повноправним прокурором Волині.
Невдовзі, з під удару виводять і “спадкоємця Колісника” в справі вирубок у заказнику Цуманська пуща. Процесуальний керівник – працівник прокуратури — закриває провадження в частині підозри Олександра Кватирка – за відсутністю складу злочину.
Рубки в заказнику – фото – “Екологія Право Людина”
Кому дрова?
Експортна схема вивезення лісу, втілювана компаніями львів’ян Вороновського та Лисого — Biofuel та Bioenergy, і як виявиться Integra Global Trade LP (яка окрім відмивання грошей, ще й безпосередньо “возила” ліс) – починалася ще з 2014 року.
Та значних масштабів вона досягає у 16-му. Тоді, вже кілька місяців, в Україні діяв мораторій на експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді.
Натомість, зазначені офшорні прокладки починають шаленими темпами нарощувати масштаби вивезення української деревини. За документами – на деревообробні заводи Egger та Schweighofer у Румунію — прямували дрова.
Звісно, ця схема була не єдиною в Україні. Говорити про те, що тільки зазначені компанії були “в темі” — неправильно. Але на лісовому ринку – вони займали лідируючі позиції, і беззаперечно – Західна Україна “була їхньою”.
Я знайшов докази – під виглядом дров, до Європи експортували лісоматеріали.
Бій за ліс: митники починають
У ДФС України багато років знають про схему вивезення лісу під виглядом дров. Митники, які входять у цю структуру мають і всі засоби, аби довести ці злочини.
Починаючи від 2016-го ДФС систематично намагається це зробити. Однак, так само послідовно, “влізти” у тему експорту лісу митникам не дає Генпрокуратура.
Тільки в ДФС починається активізація у лісовій сфері – прокурори ініціюють кримінальні провадження стосовно експорту волоських горіхів. Що контролюється митниками в багатьох областях.
Ще у 2015-2016 роках, коли митники вперше почали досліджувати та перевіряти, зокрема і схему Biofuel, Bioenergy та Integra, прокуратура ініціювала розслідування, де фігурувало керівництво ДФС Вінницької області. Цю структуру тоді очолював Мирослав Продан. Йшлося саме за митне оформлення горіхів, керівника допитували у якості свідка.
Але вже улітку 2016-го Продана призначили в.о. заступника голови ДФС України. А кримінальне провадження закрили.
Ініціювання систематичних перевірок із експорту лісу органами ДФС, неминуче виливалося у нові справи по експорту волоських горіхів, “дахованого” митниками.
До кінця 16-го ДФС отримує необхідні докази та починає судові процеси, зокрема і по експортній схемі Biofuel на Львівщині.
І вже у лютому 2017-го Генпрокуратура порушує чергове провадження – де фігурують керівники ДФС Чернівецької та Одеської областей. Тут і про створення злочинної організації, яка вчиняла важкі злочини, і про легалізацію та відмивання доходів. Все звісно крутиться навколо волоських горіхів.
Наступного місяця Мирослав Продан уже стає в.о голови ДФС України.
Сторони готуються до вирішального бою. Починається персональне протистояння Генпрокурора та очільника ДФС.
колаж — автора
Ліс експортують під виглядом дров
Митники почали готувати “ядерний” удар по схемах експорту деревини. Вони били у двох напрямках — доведення різниці у ціні. Тобто,колосальні збитки держпідприємств лісової галузі.
Друга больова точка – вивезення лісу під виглядом дров.
До прикладу, “Бизнес Цензор” підрахував, що тільки за шість місяців 2018-го лише Egger купив 120 тисяч тонн дров.
Деревообробні гіганти Egger та Schwighofer — не котельні. Для чого їм стільки дров?
ДФС почала надсилати запити до румунських колег-митників. Ті зібрали свою інформацію, надіслали листи – отримали відповіді від Egger та Schweighofer. І повернули назад.
Українські митники порівняли ціну, вказану у контрактах, за якою лісгоспи продали деревину офшорам. І співставили її з даними Egger та Schweighofer, за якою вони купили ліс в цих прокладок. Підрахували ймовірні збитки держпідприємств. Напевне, були ошелешені.
От я відкрив перше краще рішення суду – по компанії пов’язаній із львівськими товаришами Вороновським та Лисим — Integra Global Trade LP.
Кілька місяців, лише з одного Сокирянського лісгоспу на Буковині, навозила в румунський Egger — 102 вагони дров. Різниця в ціні – 56%. Це нереально грандіозні суми. Скоріш за все — хабарі. І відповідно – втрати держпідприємств.
До прикладу, лише за кілька місяців, і тільки із зазначеного Сокирянського лісгоспу — на 102 вагонах — різниця в ціні склала понад 5.5 млн.
Bioenergy – там взагалі 65% різниця. Вона, між ціною лісгоспу та реальною вартістю продажу компанії Egger, склала майже 315 тис. лише на шести вагонах.
По другій складовій – також “картина маслом”. Згідно документів румунських митників та компанії Egger Romania S.R.L. — стосовно наших прокладок – героїнь Biofuel, Bioenergy, Integra.
Продукція румунами розмитнювалася за кодом товару 4403 (лісоматеріали). І відпускалася компанією Egger у вільний обіг також за кодом товару 4403.
Ілюзіоністи наші схемщики. І чарівники. Їдуть Україною у вагонах дрова — 4401. А перетнувши кордон – у Румунії – перетворюються на 4403. Лісоматеріали. Заборонені до вивезення з країни.
Лише за кілька місяців 2016-го, і тільки по Чернівецькій та Львівській областях – під дві сотні таких епізодів.
Але цієї інформації митникам було замало. Потрібні були рішення судів, що підтвердили б вивезення лісу під виглядом дров. Будь-які: про притягнення навіть до адміністративної відповідальності. І будь-кого – працівника лісгоспу чи митного брокера. Але – такі рішення судів автоматично підтвердили б схему із дровами.
Митники – на місцях – почали складати протоколи про порушення митних правил. І звертатися із позовами в суд.
Луценко знову у грі
56-65 % різниця у ціні. У таких “шальних” лісових грошах – чужих не люблять. Як і тих, хто пробує ламати схему.
Генпрокуратура відкриває найнебезпечніше кримінальне провадження із експорту волоських горіхів. Розслідують під людей Продана. Тут і заступники очільника ДФС Вінничини. Та й сам керівник — Руслан Осмоловський.
Р.Осмоловський, із команди Продана – фото ДФС
У січні 2018-го – ще одне кримінальне провадження. Як пояснить згодом Луценко – почали працювати особисто по Продану.
Влітку 18-го – обшуки в ДФС Вінничини, Осмоловському оголошують підозру. Йдеться про втрати бюджету понад 300 млн гривень
Відео – з брифінгу Ю.Луценка
— Ми вважаємо, що з 2014 року на території Вінниці було створено стійке ієрархічне об’єднання, до складу якого увійшли діючі представники ДФС, які мають серйозні зв’язки зі працівниками центральних урядових інституцій в столиці… У 2015-2016 році ця злочинна організація забезпечила призначення на важливі посади в ДФС людей, які пов’язані з незаконною діяльністю на Вінницькій митниці, — говорив Луценко.
— Так, у мене є претензії до Продана. Поки що я озвучую претензії до безлічі випадків щодо контрабанди, які допустили його підлеглі. Але зараз я працюю по справі, в якій у мене є претензії до нього персональні. В той момент, коли я здобуду достатню кількість доказів, зроблю процесуальне рішення», — “добивав” наступного місяця супротивника Луценко.
Уже наступного дня – свій брифінг проводить Продан. Він повідомляє, що правоохоронці шантажують його, сім’ю та оточення.
Відео — з брифінгу М.Продана
І кидається у контратаку.
— Останнім часом щодо мене і співробітників ДФС чиниться тиск від правоохоронних органів. Я уявляю, як він буде посилюватися, коли з’являться перші результати контрольно-перевірочних заходів по лісовій галузі. Переконаний, що істерія у декого буде набагато більшою аніж є зараз. Я звертаюся до керівництва Генеральної прокуратури України. Ви вже два місяці шантажуєте мене, сім’ю і моїх близьких, що у вас є інформація відносно мене. Якщо вона є, пред’являйте. Якщо можете, затягніть ще на місяць — я завершу всі перевірочні заходи, пов’язані з лісовою галуззю. І я переконаний – на такому брифінгу ми побачимо і почуємо дуже багато цікавого» – закінчив брифінг Продан.
Один із судів – на який покладали надію митники – Апеляційний суд Чернівецької області. Тут перебувала на розгляді велика справа, де фігурували компанії Bioenergy та Integra.
Продан натякав на причетність Генпрокуратури до лісових схем. Не випадково, адже кілька справ слухалося саме по компаніях Biofuel , Bioenergy, Integra.
Були й інші. Але Продан не встиг отримати потрібних рішень суду. На початку вересні 2018-го він пішов у відставку. На моє прохання про коментарі, подане через його адвоката, Продан не відповів.
Українські судді
У жовтні – митники програли апеляцію. Судді знайшли три речі, на яких базувалися їхні рішення:
надані румунською стороною документи, зокрема – митні декларації, є не належними доказами. Бо отримані українськими митниками уже після того, як ліс перетнув кордон;
надані румунською стороною документи, відповіді, копії накладних — також не можуть бути доказами у справі – бо надані в неофіційному перекладі;
і, найголовніше, суди не враховували жодних даних компанії Egger — про те, що вони отримали лісоматеріали за кодом 4403 – які заборонені до експорту.
Чому?
Тут і вся краса гри – жодних договірних відносин держлісгоспи з Egger не мали!
Ось власне для того керівникам у лісовій галузі і потрібні офшорні прокладки. У випадку будь-яких розслідувань, директори лісгоспів із посмішкою скажуть: з України дрова вивозили? А румунський Egger ліс купував? До чого ж тут ми — ми їм нічого не продавали.
А власники великих потужних європейських гігантів – і журналістам, і правозахисникам, і екологам та й навіть місцевим правоохоронцям – також витягнуть контракти. І пояснять – що про незаконний український ліс взагалі вперше чують. Бо купували його не в українських держлісгоспів. А в англійських, шотландських, естонських чи латвійських компаній.
Чесні і праведні
— На лісову галузь йде серйозна атака, — рік тому роздавав інтерв’ю Володимир Бондар.
Очільник Держлісагентства так захищався від розслідування Earthsight — експертної організації із Великобританії. Що міг Бондар протиставити доказовій базі незаконного експорту лісу за кордон?
— Усі лісогосподарські підприємства працювали абсолютно в законній площині, і якщо відбувався експорт, він був за всіма законами України. –
Звичайно, звичайно, звичайно. Головному Лісівнику країни видніше. Як і його товаришу — Генпрокурору.
… У заключній – п’ятій частині — про те, які потужні “злодійські” клани вирішили підім’яти під себе експорт лісу. Та звідки злочинці дізналися про грошові обороти в схемі.
Уже незабаром – “Бухгалтери мафії”.
* Всі судові документи, які були використані при підготовці матеріалу, взяті з Єдиного державного реєстру судових рішень України.
** Фігурантам розслідування були надіслані листи з проханнями про коментарі. На момент публікації, відповідей не було надано. Якщо все ж, відповіді на поставлені запитання надійдуть, вони будуть опубліковані в наступній частині
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
