Не дам права маніпулювати ситуацією, яка склалась в державі, певним політичним силам. Цілком підтримую президента України Володимира Зеленського у імплентуванні формули Штайнмайєра.
Наше спільне завдання —довести до відома громадян, що не буде ніякої зради та здачі інтересів України!
В сентябре крупнейший частный порт страны отметил свое 25-летие. Можно ли назвать «ТИС» отечественной компанией, если на бумаге он принадлежит украинскому бизнесмену, а по факту подконтролен российскому олигарху?
У столичному регіоні рейдери та спритні ділки харчової галузі намагаються захопити контроль над прибутковими тендерами для шкільних їдалень.
Зокрема, масована атака із залученням правоохоронців, ЗМІ та псевдоактивістів відбувається на підприємства шкільного харчування Києво-Святошинського району. Зокрема, у всіх смертних гріхах звинуватили вже екс-директора КУ «Дитяче харчування» Валерія Смірнова. Начебто він був зайнятий лише тим, що бере відкати, тоді як школярі голодують або їдять непотріб.
В ситуації розбирались журналісти сайту «Персона».
З історії конфлікту
У серпні 2019 року, напередодні навчального року, в соціальних мережах, у територіальних групах Фейсбуку Києво-Святошинського району, Київської області (Боярка, Вишневе та ін.) розпочалась активна критика якості харчування у шкільних закладах району. Відповідальним за шкільне харчування керівникам комунальних установ ставили за вину начебто погану якість продуктів, неналежну організацію праці, несмачне приготування їжі.
Але все це виглядало якось дивно, бо ніхто не отруївся (тьфу-тьфу), усім пільговим категоріям вистачало їжі, натомість були нарікання окремих батьків, що дітям начебто щось там не подобається, або нема де булочку купити.
Перед тим, як перейти безпосередньо до аналізу подій, і щоб орієнтуватись в ситуації, треба розуміти наступне: Єдиний смаковий стандарт, який буде задовольняти хоча б 80% школярів, і за який би проголосували самі діти — це хіба що Макдональдс-піца або чіпси-тістечка. Проте користь для здоров’я такого фаст-фуду гарантовано буде дуже сумнівна. То ж, якщо підійти у Макдональдсі до будь-якої дитини та спитати – чи смачно годують в школі, на 95% буде відповідь на кшталт – «фу, гидота». Це щоб ми всі розуміли, що судити про якість харчування лише по смаковим перевагам дітей абсолютно некоректно і, взагалі, безглуздо.
Апофеозом істерії стала телепередача «Тема дня» 13 вересня, на «Центральному телеканалі» Суспільного мовлення, за участю активістки Людмили Ющенко, де вона розповіла, що очолюване нею ГО «Всеукраїнський антикорупційний альянс» 9 серпня 2019 р. надіслало скаргу самому Володимиру Зеленському. В цій скарзі діючого Президента України попросили навести лад у системі шкільного харчування Києво-Святошинського району. При цьому наводилося свідчення однієї з мам, що старшокласникам однієї зі шкіл нема де купити навіть булочку.
Насправді ж у згаданій скарзі головний акцент робиться на проханні до Зеленського взяти на особистий контроль розслідування кримінальної справи, порушеної проти керівників двох комунальних підприємств району – директора КП «Шкільні їдальні» А.О. Коби, і директора КУ «Дитяче харчування» В.П. Смірнова. В скарзі наводяться бездоказові звинувачення начебто у розкраданні ними бюджетних коштів та організацію системи 20% відкатів за сприяння перемозі у тендерах на закупівлю продуктів. В той час, як офіційне слідство навіть не винесло підозру.
Не типовий «корупціонер»
Журналісти «Персони» вирішили безпосередньо навідатись за коментарем до фігуранта скандалу Валерія Смірнова. Наш великий досвід спілкування з корупціонерами малював очікування — зазвичай, майже всі замішані в корупційних схемах чиновники або правоохоронці, до яких ми звертались під час наших розслідувань, тікали від журналістів, відмовлялись від коментарів, тим більше, від спілкування на камеру, кидали слухавку, або обмежувались по телефону сухими «я зайнятий, не розумію про що ви, то все брехня, пишіть листи, ми розглянемо…». Як це, приміром, зробили слідчі по тій самій справі, яку порушили проти В. Смірнова – відмовились від спілкування з журналістами кількох ЗМІ.
Натомість сам Валерій Смірнов, всупереч кліше типового хабарника, глибоко замішаного у шахрайських схемах, виявився цілковито відкритою, захопленою своєю справою людиною, що не боїться гострих запитань, та згодився приділити нам стільки часу, скільки було необхідно для з’ясування обставин, що нас цікавили.
«Добре, що ви приїхали, я сам шукав виходу на журналістів – було дуже прикро після того ефіру на Суспільному, коли мене і моє підприємство поливали брудом, а я не міг відповісти на жоден безглуздий закид у мій бік», — розпочав свою розмову пан Смірнов.
Він розказав, як наприкінці літа в Інтернеті та соцмережах на його адресу здійнявся шквал обвинувачень, на більшість з яких, взагалі, не було сенсу відповідати, бо вони були абсолютно безглузді та висмоктані з пальця, перекручені або вирвані з контексту.
«Наче хтось свідомо і ретельно спрямовує та підбирає всі ці інсинуації, керує інформаційними вкидами, — розказує Смірнов. — Але якщо ви звинувачуєте мене, критикуєте мою роботу – чому не запросите на зустріч, чи не приїдете в офіс і не запитаєте напряму. Я завжди готовий до діалогу і співпраці — з батьками, активістами. В моїх інтересах, щоб всі школи були задоволені організацією та якістю харчування, щоб всім всього вистачало… але чомусь мої критики на діалог не йдуть.
Так звані активісти дзвонять під час засідань губернатору й вимагають моєї відставки – це ж, взагалі, нонсенс, якийсь цирк. Аргументують, що я під слідством, те-се. Але слідство проти мене — це абсолютно сфабрикований, замовний процес, який ведеться з грубими порушеннями моїх прав та норм закону, який ледве не коштував мені життя. Безглуздість обвинувачень підтверджують всі судові ухвали.
Написали листа Зеленському, наче йому більше нема чим займатись і він має вирішувати такі питання! Але, якщо виникли претензії, чому спочатку не створити комісію в Києво-Святошинському районі, де ми разом з батьками, пройдемо по об`єктах, все побачимо, обговоримо можливі шляхи вирішення та покращення харчування? Я завжди тут, ні від кого не ховаюсь – чому ці питання не ставлять напряму мені? Може тому, що реалії і правда їх не цікавить? Я звертаюсь до батьків – я на боці ваших дітей, на боці школи. Якщо ви теж дійсно хвилюєтесь за дітей, давайте разом шукати можливості покращувати якість харчування, а не прикриваючись інтересами дітей, виконувати чиїсь брудні замовлення.
Я за своє місце не тримаюсь, так як це постійні стреси, недосипання, нерви й намагання в обмежених умовах дати високий прогнозований результат. До речі, у мене підписана заява на звільнення, і офіційно з 1 жовтня я звільнений з посади.
Я дуже добре розумію, що кожна мати, батько зацікавлені, щоб їх дітей годували якісно і вчасно. Саме для того й було створено у 2018 році наше підприємство, яке перебрало на себе обов’язки з організації гарячого харчування (сніданки, обіди) для пільгових категорій учнів від підприємства «Шкільні їдальні». І за своє підприємство я готовий відповідати від початку і до кінця. Тому на закид, що старшокласники у якійсь школі не можуть купити «навіть булочку», я відповідаю, що КУ «Дитяче харчування» не займається буфетами, продажем штучного товару, не годує групу подовженого дня. А саме у цих негараздах мене намагаються звинуватити. Так, це безумовно дуже важливі питання і я був готовий допомагати у їх вирішенні, але для цього треба спілкуватись!
Проте батьки, активісти, а тим більше – псевдоактивісти, яких, схоже на це, заохотили мої опоненти — не можуть, або не хочуть бачити всієї картини, яка відбувається в системі дитячого харчування. Вони емоційно сприймають вирвані з контексту чутки, окремі моменти, і ведуться на пропаганду і голослівні закиди. Щоб ви розуміли, майже щоденне постачання продуктів до 35 шкіл протягом року потребує десятків тендерів, дуже складної логістики, системи розрахунків, взаємозобов’язань, тощо. В таких об’ємах завжди трапляються непередбачувані ситуації — щось не купили, щось не довезли. А коли лягає тендер, чи десь бракується партія товару – взагалі виникає аврал. Постійно виникає потреба щось докуповувати, шукати, довозити. Благо, що закупівлі до 200 тисяч гривень, можна робити без тендеру, бо інакше школи й діти могли б дуже часто залишатись без харчування. Та ми завжди намагалися швидко закривати дірки, а не жалітися на нестачу », — пояснює ситуацію директор.
Ситуацію також прокоментувала Катерина Остролуцька, головний технолог КУ «Дитяче харчування»
«В тій скарзі, яку відправили Зеленському, Смірнову закидали, що начебто на нашому підприємстві настільки все погано, що жалілися вже самі кухари. Щоправда, анонімно та при цьому виставляли фото гнилої цибулі, неякісного фаршу, з яких їх, начебто, змушують готувати… Так, щось подібне було — проросла цибуля, якісь овочі зіпсувались в окремо взятій школі. Але це окремий випадок, який стався точно не з вини керівництва – всі наші продукти, овочі зберігаються в належних умовах і ми ретельно контролюємо їх стан та якість. В будь-який момент ви можете приїхати в будь-яку школу й пересвідчитись в цьому. Так, я допускаю, що у якогось кухара іноді можуть прорости пару морквин – як у будь-якої хазяйки. Та це дрібний недогляд, який не робить погоди. Тим більше, ми не можемо за найменший недолік звільняти або штрафувати робітників, бо й так при тій мізерній зарплаті утримувати в штаті професіоналів своєї справи дуже важко! А тому наше підприємство доплачує робітникам майже половину ставки і 20% за шкідливі умови.
На кожну дитину з бюджету виділяється 13 гривень за обід/сніданок, тоді як для забезпечення якісного виконання нормативів поживності та розмаїття продуктів за нормативами Кабміну та програмою «Здорове дитя» потрібно близько 30 гривень на одну дитину.
Що стосується начебто несмачного меню – по-перше, є лише поодинокі скарги від дітей. Більшість їсть наші обіди із задоволенням. По-друге, навіть на тому відео, де нас хотіли змішати з брудом, шукали-шукали та й знайшли одного, чи двох дітей, які сказали, що їм щось колись було чи недосолене, чи недоварене. Оце й все! Насправді, це і є показник тієї високої якості, яку, попри нестачу фінансування, попри величезну зношеність обладнання, попри всі об’єктивні труднощі з кадрами та тендерами, які нам регулярно зривають недобросовісні постачальники, вдається тримати високі стандарти харчування. Тож, мені не соромно за свою роботу, і я готова відповідати за всі свої слова!»
Що на кухні, Кухарі?
Активісти закидають, що проти Смірнова були кілька анонімних скарг від начебто кухарів, які недоотримують, або отримують продукти незадовільної якості. До слова, всі питання, на які були скарги, вирішені в короткий термін. А от ті кухари, які не ховають своєї особи, і з якими спілкувались журналісти, говорять зовсім інші речі.
Шеф-кухар середньої школи Софіївської Борщагівки Людмила Свінцицька, показала сучасну обладнану кухню, складські приміщення, де в зразкових умовах зберігалися першої свіжості овочі, фрукти та інші продукти. При чому було видно, що приваблива картинка утворилася не після виснажливого «прибирального шмону» для показухи, а це є звичайний, повсякденний стан речей.
Цілком пристойно і без серйозних нарікань відбуваються справи і в шкільній їдальні середньої школи №2 м. Вишневе, де у шеф-кухаря Зої Григорівни Петруньок ніколи не було жодних нарікань до керівництва та якості продуктів. Приблизно така ж картина і в інших їдальнях району. Так, є окремі питання, є проблеми, є зношеність обладнання, подекуди є нестача посуду, персоналу та інші поточні негаразди. Але все поступово вирішується, та й розвиток шкільного харчування – це проблема більше районної влади. Що стосується шкільного меню, за яким годують дітей — воно по можливості різноманітне, збалансоване, дієтичне, та головне, що самі діти в переважній більшості, задоволені харчуванням в шкільних їдальнях Києво-Святошинського району. Про що залюбки розповідають журналістам.
А діти що?
У рамках розслідування якості харчування наші колеги з «Оглядач tv» опитали кілька десятків дітей у різних школах Києво-Святошинського району.
Хто за цим стоїть, або як заблокувати тендер за допомогою АМКУ
Навіщо роздмухується вся ця істерія, та хто за цим стоїть, у Валерія Смірнова немає якоїсь однієї чіткої версії. Він припускає, що ймовірніше за все замовників треба шукати або серед тих постачальників, які перестали вигравати тендери, коли Смірнов прийшов на посаду, або серед нових структур, які хотіли вигравати, але не змогли. «Виграти тендер на постачання продуктів в шкільні їдальні району – це забезпечити себе гарним прибутком на весь рік, — пояснює Валерій Смірнов. — Але не всім сподобалось, що в КУ «Дитяче харчування» розпочалися зміни, стали прозорішими умови тендерів, що відштовхнуло певну категорію постачальників — перш за все тих, які пропонували нам участь у сірих схемах». Ми попросили навести конкретний приклад із незаконними пропозиціями.
«Один із показових випадків. У грудні 2018 року ми провели великий тендер на рибу для шкільних їдалень на наступний рік. Виграла найкраща пропозиція, хто цікавиться – можуть подивитись все на тендерних майданчиках сайту PROZORRO. Так от, 28 грудня до Антимонопольного комітету раптово надходить скарга, в якій нас звинувачують в порушеннях. АМКУ зазвичай спочатку реагує, а потім більш ретельно розбирається. І наш тендер заблокували 28 грудня, в останній день, коли вже нічого не можна було виправити чи змінити! Отак шахраї діють. Це означало, що я не міг поставити у школи для дітей рибу, а це ж основний поживний продукт! Добре, що у мене досвід вирішення таких форс-мажорів, і діти не голодували. Що ж було далі – у січні 2019 року ми знову оголосили тендер на рибу – на цей раз перемогло підприємство, яке написало ту саму скаргу 28 грудня, бо його пропозиція виявилася найвигіднішою за ціною. Коли прийшла черга купувати для нас рибу, ділки мені говорять, що вони не можуть за такою ціною купити рибу, бо це занадто дешево, що таких цін немає на опті і т.п. Запропонували, натомість, оголосити швидко новий тендер, де значно підвищити ціну, але віддати перемогу знову їм, а вони б мені у конвертику занесли купу грошей у вигляді подяки. Ну хіба ж не мрія корупціонера! Я їх послав куди подалі, як і багатьох інших, які намагалися проштовхнути через моє підприємство подібні схеми. Думаю, що серед них і треба шукати замовників мого переслідування. Тим більше, що якщо ці шахраї відкрито пропонують такі схеми, напевно ж у них в інших організаціях добре виходить!» — розкриває схему Валерій Смірнов.
Шахраїв – до відповіді!
Екс-директор КУ розказав, що задля унеможливлення патових ситуацій з тендерами, щоб не виникало маніпуляцій, підготував та готовий винести на розгляд профільних комітетів ВР ряд пропозицій щодо прийняття законопроекту, який би унеможливив подібні махінації та зловживання з тендерами. «Вважаю, що для недоброчесних постачальників, які зривають договори, зривають постачання товару, зупиняють тендери сфабрикованими скаргами в АМКУ, чим блокують діяльність комунальних і державних підприємств треба вводити жорсткі санкції. Бо саме такі дії провокують хабарі, шахрайські схеми й створюють штучні перепони. Вважаю, що має бути невідворотне і принципове покарання за подібні дії. Для початку, великі штрафи, позбавлення ліцензії та заборона приймати участь в тендерах. Тоді, я впевнений, недоброчесних постачальників суттєво поменшає», — впевнений Валерій Смірнов.
Щодо звинувачення в отриманні неправомірної вигоди
«То була дивна і неприємна для мене історія, яка, насправді, може трапитись з будь-ким, хто комусь заважає, чи кого забажають змістити з ключової посади. Раніше я чув про такі схеми, а тепер сам став мішенню.. Адже насправді все це було ніщо інше, як спеціально розроблена але погано виконана провокація, метою якої було в будь-який спосіб звинуватити мене в тому, чого я не робив і до чого не маю ніякого відношення. Скажу вам, що слідчі УЗЕ так і не знайшли жодного доказу моєї участі у відкатах чи інших правопорушеннях, бо їх просто не могло бути! Тому вони намагалися мене зламати фізично, і причепились до моєї зброї, яку я зберігав цілком законно, мав всі дозволи. І судді це прекрасно бачать і розуміють. А от для схемщиків на тендерах я точно був дуже незручним керівником».
Ледь не помер під тиском слідчих, але роботу не кинув.
Говорячи з нами, Валерій Смірнов, подекуди, раптово замовкає, переводячи подих, наче не дуже добре себе почуває, як після важкої операції.
Ми відкрито запитали його: «А що це за історія з лікарняним, коли вас намагалися заарештувати. Не ображайтесь, але все виглядає, як типова поведінка хабарника, якого впіймали на гарячому, але який, щоб не відповідати, і щоб не звільнили, вдає з себе смертельно хворого й лягає у лікарню. Скільки ми таких історій бачили…».
Чесно кажучи, коли спитали, думали, що на цьому наша співрозмова й закінчиться. Та директор КУ не став ліпити ображеного, якого впіймали на брехні.
«Тільки дайте мені слово, що не будете про це писати, — попросив Смірнов. — Я не хочу це виставляти, щоб не казали, що я беру на жалість — це лише буде зайвий привід для моїх ворогів, недоброзичливців.»
Даємо слово! Пане Смірнов, ми не будемо про ваш стан розповідати в деталях, то справа лікарів з лікарні Амосова. Але вибачте нас, ми на свій розсуд порушимо дану вам обіцянку, бо вважаємо, що таке не слід замовчувати, про це варто сказати, написати. Бо люди інакше думатимуть, що ваш лікарняний після арешту – то фальшивка для відмазки. Отже, ми побачили це лише одним оком, і було достатньо, щоб зрозуміти всю серйозність становища. Людина від шиї до нижньої частини ноги розрізана навпіл жахливим свіжим рубцем, наче розтин серпом мерця з фільму жахів! Ми на свій розсуд даємо фото ноги В. Смірнова, набагато більш страшніший рубець на грудях і животі. Це результат надскладної 6-годинної операції на серці (пересадка вени з ноги до серця) у травні 2019 року в клініці Амосова. Ще раз вибачте, ми мали це дати! Мимоволі виникла думка — а з таким взагалі, живуть, ходять?
Так виглядала нога В. Смірнова після операції на серці
А він, після важкого нападу, перебуваючи в напівпритомному стані, примудрився не завалити харчування дітей у квітні-травні 2019 року. В той самий час, коли зграя слідчих тягала його ледь живого на інвалідному кріслі по державним лікарням, залишала лежати в коридорах, вимагаючи зізнання і не допускаючи фахових лікарів. «Ще б затягнули день-два, і людини б не стало», — сказав тоді його рідним лікар-хірург з лікарні Амосова. Хочемо застерегти тих, хто можливо захоче з цього поглузувати – не беріть гріха на душу, з таким не шуткують, не дай Боже вам чи вашим близьким таке пережити!
Розформоване УЗЕ продовжує незаконні дії.
Але, насправді, в цьому немає нічого особливого. Слідчі в Україні, особливо з УЗЕ, так роблять постійно, та й не померла ж людина, вижила! Та й проплачені афери… вибачте, активісти все одно не повірять, «ви все придумали, щоб відволікти від проблеми голодних дітей та викликати жалість, то не він був, то не його шрами». Так, нехай це буде на їх совісті. А от Прем’єр-міністр Гончарук чудово знав про такі методи УЗЕ. Тому на першому ж засіданні нового Уряду видав наказ розформувати саме Управління захисту економіки, як угруповання, яке шантажем та погрозами вибивало з підприємців гроші. «Бо ця одіозна структура не захищала бізнес, а систематично заважала йому працювати. Найчастіше через суд отримували ухвалу на проведення слідчих дій і починали обшук: витягували з офісу комп’ютери, бухгалтерію, а з каси — гроші, документи. Через це паралізували роботу підприємств, а потім вимагали у бізнесу “викуп”, — прокоментував відповідне рішення Уряду Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.
Це, що закидав УЗЕ Прем’єр, дуже сильно нагадує ситуацію з переслідуванням Смірнова, коли він боровся за життя під час спроб його заарештувати. В той час, як до нього кілька разів зверталися з пропозицією за гроші «швидко закрити справу».
Але не в лікарняному Смірнова справа, і це в жодному разі не повинно його якось виправдовувати перед законом. Питання, чому ніхто з активістів тоді не хвилювався, як же будуть працювати шкільні їдальні, хто буде готувати тендери, чи не зупиниться без керівника процес годування дітей взагалі, що в принципі, могло легко статися, якби Смірнов не оклигав.
Ситуацію з обвинуваченням прокоментувала адвокат В. Смірнова Лариса Криворучко
«Щодо дій поліції, то з впевненістю можу сказати – від самого початку представники правоохоронної системи, (керівник групи слідчих старший слідчий УЗЕ Михайло Розумний – ред.), ігноруючи імперативні норми чинного законодавства України, свідомо нехтуючи встановленим порядком, тиснуть на мого клієнта, намагаються здійснити незаконні дії та сфальсифікувати справу. Підтвердженням цього є той факт, що станом на сьогодні стороні захисту так і не було надано можливості ознайомитись з матеріалами кримінального провадження – хоча це право закріплено у КПК України та гарантовано Конституцією України.
Щодо вилучення при обшуку помешкання Смірнова зброї, то на сьогоднішній день, у цей нестабільний для України час, ні для кого не є диковинкою володіння зброєю громадянами України. Більше того, коли особа займає таку посаду та усвідомлює усі ризики і можливі незаконні дії з боку сторонніх осіб. По України чимало випадків здійснення злочинів щодо посадових та службових осіб, які під час виконання своїх службових обов’язків стали комусь в немилість, або ж створили перепону в реалізації злочинних намірів. Наявність у громадянина України зареєстрованої зброї, на яку є офіційний дозвіл — в наш час не є чимось нестандартним та не може свідчити про вчинення нею будь-яких незаконних дій. Особа має право на зброю, для її придбання та зберігання встановлені правила».
Щодо мотивації працювати в комунальній установі
«Коли мене питають, а чому ви взагалі прийшли працювати у це підприємство, якщо не хотіли красти, я завжди відповідаю, що не варто судити мотивацію людей по своїм власним стандартам. Тому, ще до призначення, я сам попередив тодішнє керівництво Києво-Святошинського району, яке брало мене на роботу, що не варто очікувати від мене відкатів та організації сірих схем для незаконного збагачення.
Що далі? Я вже офіційно не працюю на посаді директора КУ «Дитяче харчування», районне керівництво оголосило конкурс на цю посаду, поки що обов’язки директора виконує тимчасово виконуючий обов’язки. Не заздрю моєму наступнику – це електричний стілець на мінному полі. Варто лише чимось, комусь не сподобатись – і тебе змішають з лайном. Та я без роботи не залишусь – бо маю досвід, сили й намір зробити ще багато корисного для суспільства.
Не люблю хизуватись, але щоб ви краще зрозуміли, я за своє життя створив кілька успішних бізнесів, був кризовим менеджером на державних і комунальних підприємствах, успішно повертав мільйонні борги державі на збиткових комунальних установах, працював у політичній сфері. У мене зараз в реалізації декілька меценатських і благодійних проектів. А в сферу громадського харчування я із задоволенням повернувся, перш за все тому, бо мав далекоглядні і масштабні ідеї щодо реформування та розвитку цієї галузі».
Як покращити якість і культуру харчування
Валерій Смірнов із захопленням розповідає про свої задуми щодо реформування та вдосконалення системи шкільного харчування в Україні.
«Так, система шведських столів, яка запроваджується в Києві – непоганий варіант, дітям подобається. Але є ще більш сучасний і практичний варіант. Одна з таких ідей, що зможе кардинально покращити ситуацію без витрачання додаткових великих асигнувань – це створення системи виробничих комбінатів шкільного харчування. На таких комбінатах, під наглядом фахівців, можна було б досягти високої єдиної гарантованої, стандартизованої якості страв, смакових та поживних характеристик, а також – естетичних. Один такий комбінат міг би готувати й годувати школи всього району смачними, поживними й зручними у доставці й вживанні обідами. Це дозволило б оптимізувати умови праці, значно підвищити зарплату персоналу, покращити контроль за якістю, без істотного збільшення бюджетних витрат.
Також давно хочу втілити ідею впровадження у школах уроків культури правильного харчування! Ця тема дуже важлива, сучасні діти віддають перевагу фаст-фуду, вони не розуміють важливості корисного, збалансованого харчування, не розуміють відповідальності за власне здоров’я. Та й батьки, на жаль, здебільшого в цьому не помічники. Але я вбачаю в цьому величезний потенціал та можливість не лише донести до школярів корисну інформацію, але й виховати розумну, обізнану та готову до відповідального споживання людину».
Висновок по справі
Що ж, судячи з усього, що ми дізнались і побачили, напрошується висновок: Валерія Смірнова очевидно замовили, використовуючи напрацьовані схеми УЗЕ і проплачених «активістів». При чому, ледве не довели до смерті в прямому сенсі цього слова. Матеріали проти нього – однобокі й притягнуті за вуха. Ситуація ж зі шкільним харчуванням у школах Києво-Святошинського району цілком задовільна і набагато краща, ніж ми очікували побачити. Наразі В. Смірнов офіційно звільнився. Активісти і схемщики мають бути дуже задоволені. А ще хочемо застерегти — у школах навчаються такі чудові і розумні діти – не використовуйте їх у своїх брудних схемах. І пам’ятайте, закон справедливості, який завжди діє – хто за гроші, або по власній глупоті цькує невинного, сам скоро буде на його місці, але в набагато гіршій ситуації.
Надалі, ми будемо слідкувати за розвитком цієї ситуації та інформувати громадськість.
Довідка.
Підприємство КУ «Дитяче харчування» було створене у 2018 році з метою оптимізувати процеси гарячого годування школярів Києво-Святошинського району.
Штат підприємства – 140 осіб, обслуговує 35 шкіл Києво-Святошинського району, годує близько 15 000 дітей пільгових категорій.
Валерій Петрович Смірнов.
Народився у 1973 році. Має дві вищі освіти. Доктор економічних наук, академік Української технологічної академії. Створив кілька успішних бізнесів. Займався політичною роботою, був одним із засновників політичного руху «Народний фронт». Останнім часом відійшов від політики. Активно займається благодійністю та меценатством. Зокрема, очолює Благодійний фонд, який допомагає дітям Київщини. За власні кошти побудував церкву у селі Забуяння Макарівського району (на фото)
Іванна Петрів, Сергій Кручик, для сайту «Персона».
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Коррупционные семьи, кланы все комфортнее устраиваются на шее многострадальной Украины и такие наглые и циничные жулики как Сергей Владимирович Стороженко служат лучшим тому доказательством!
Охреневшие до нельзя коррупционеры, к коим непосредственное отношение имеет Владимир Стороженко могли себе позволить буквально, что угодно!
Отец нашего главного героя Сергея – Владимир Стороженко, грабил Киев в 2006-2012 годах, занимая на то время должность главы управление жилищного обеспечения Киевской городской госадминистрации, а до этого работал в одной из райадминистраций Киева.
Результатом многолетнего воровства стала масса недвижимости, которую простой городской чиновник оформил на сына, имеющего иммунитет к закону, а именно корочку работника ГПУ.
Понятно, что на сыне зарегистрировано далеко не все, что украл отец, часть имущества он зарегистрировал на жену, которая якобы занималась недвижимостью в то время как он разворовывал городскую казну.
Прокурор Сергей Стороженко работает в отделе Генеральной прокуратуры, надзирающего за сотрудниками Государственной фискальной службы – то есть должен следить за законностью действий налоговиков. Ну или точнее получать долю от их незаконных действий.
Журналисты “Схем” на протяжении нескольких недель наблюдали, как каждое утро Сергей Стороженко отправляется на работу из обнесенного высоким забором коттеджа в микрорайоне Бортничи под Киевом. По прибытию паркует автомобиль Toyota Camry в квартале от ГПУ и доходит до нее пешком. При этом ни коттеджа на 300 кв м, ни “Тойоты” в его декларации за 2015 год не оказалось.
Как и не оказалось, там и десятков тысяч гривен взносов за 2013-2015 годы в уставный капитал собственных компаний.
В его декларации за 2015 год указаны квартира на 37 кв.м, и гараж, а в декларации его супруги – квартира 90 кв.м и машина Toyota RAV4. Несмотря на отсутствие у самого прокурора, согласно декларации, авто, он каждый день выезжает на машине Toyota Camry из двора огороженного котеджа в Бортничах, сообщают журналисты.
Журналисты издания отметили, что владельцем машины Стороженко является его мать Вера, дом в Бортничах тоже официально оформлен на нее. Родители прокурора – владельцы еще двух домов в Бортничах, а также почти 700 м² нежилых помещений в Дарницком районе Киева.
Помимо ряда “вкусной” недвижимости в Киеве, совмещая работу в ГПУ с занятиями бизнесом Стороженко выступает соучредителем ряда фирм, среди которых можно выделить ООО “Фирма”Джун”.
В указанной фирме, Стороженко является соучредителем, и по состоянию на 1 января 2016 года его доля в уставном фонде предприятия составляет 71,5 тысяч гривен.
“Фирме “Джун” принадлежит коммерческая недвижимость в Киеве на Днепровской набережной, 3 общей площадью 320 м2, долгосрочным арендатором которой является один из магазинов сети супермаркетов “ЭКО-маркет”.
В Дарницком районе по улице Анны Ахматовой, 46 есть помещениях, которые арендуют у Стороженко салон красоты “Lizette” и даже Приватбанк.
В фактической собственности Стороженко и объект недвижимости на 800 кв.м по проспекту Григоренко 22/20, который записан на скандального отца прокурора Владимира Стороженко. На данный момент объект арендуют развлекательные заведения “Евразия” и “Какао Блюз”.
После расследования журналистов Сергею Стороженко было вынесено предупреждение о дисциплинарном взыскании, и прокурор начал наводить порядок в имущественных вопросах.
Сначала в ней появилось право пользования на принадлежащую материли Toyota Avensis (2006 г.в), затем и на упомянутую выше Toyota Camry (2007 г.в).
Появился в ней и мамин коттедж с земельным участком под ним — с пометкой “другое право пользования”.
Любопытно, что за год дом с той же площадью в 300 кв м “переехал” на 10 км — из Бортничей в Гныдин. На лицо все признаки “земельной схемы”, когда по документам дом построен на одном участке, а на самом деле стоит на другом. В декларацию за 2017 год Сергей Стороженко внес свои 50% капитала в ООО “Фирма ДЖУН”, однако, как и в 2016 году, не указал ни копейки дохода или дивидендов от ее деятельности!
В том же году в “бесплатном пользовании” супруги прокурора Яны оказался Lexus RX 350 (2009 г.в). Собственницей авто указана Ирина Лавриненко. Еще одна “бесплатная” машина досталась семье в 2018 году.
Дед прокурора – Григорий Гаевой отдал Сергею Стороженко в пользование Porsche Cayenne (2007 г.в). В декларации также указано, что Сергей Стороженко купил нежилые помещения в Киеве площадью 153,9 кв.м и стоимостью 1,7 млн грн.
На каком основании третьи лица бесплатно отдают Сергею и Яне Стороженко свои автомобили?
Или скажем так: имеют ли эти люди вообще какое-либо отношение к этим авто, или хитрый прокурор просто оформил их так, чтобы избежать подозрения в коррупции?
Декларации также не проливают свет на происхождение 1,7 млн грн на покупку недвижимости: нет никаких сведений о продаже части имущества или займе. А на покупку недвижимости в 2018 году прокурор потратил в 2,5 раза больше годового дохода своей семьи!
Не проясняет их и официальный задекларированный доход, хоть он и вырос за 3 года почти в два раза — с 325 до 642 тыс. гривен.
Так откуда же деньги?
А об этом вы узнаете в следующем нашем расследовании.
Согласно Википедии: “Главная функция экономики состоит в том, чтобы постоянно создавать такие блага, которые необходимы для жизнедеятельности людей и без которых общество не сможет развиваться. Экономика помогает удовлетворить потребности человека в мире ограниченных ресурсов”.
Что из этого следует?
Что экономика позволяет нам таким образом перераспределять имеющиеся у нас в ограниченном количестве ресурсы, чтобы наиболее полно удовлетворить наши потребности. Ресурсы всегда ограничены, потребности нет.
Может ли государство требовать от своих граждан платить за поставленное электричество или тепло больше чем оно стоит, если электростанции и электросети принадлежат народу? Другими словами, какой смысл владельцу платить за производимый им продукт больше чем он стоит в производстве? Зачем хозяину имущества обкрадывать себя? Бессмысленно!
Электричество в Украине стоит дешево, а на Западе дорого. Зарабатывать хочется как на Западе, а затраты на производство хочется сохранить такие же как в Украине. Что для этого надо сделать?
Приватизировать (желательно за бесплатно) принадлежащие народу Украины предприятия, сделать их коммерческим и заставить платить население по европейским тарифам!
При этом, дабы не платить налогов с безумной маржи которая получится в результате, надо придумать схему, по которой сырье (добываемое в Украине), необходимое для электростанций приходило из-за границы, а все деньги за сырье уходили в офшоры!
Чем неимоверно выгодна эта схема?
А тем, что граждане Украины в результате этой преступной сделки становятся заложниками монополиста!
У них нет возможности ни отказаться от поставок тепла и света по завышенным ценам, ни выбрать себе альтернативного поставщика, потому как таковых попросту нет!
Что еще интересно, на себестоимость производимой в цивилизованном мире продукции не последним образом влияет высокий уровень зарплат задействованных в его производстве рабочих! Отсюда вопрос: Поднимая цену на электричество или тепло производимое в Украине до европейских цен, поднял ли кто-то зарплату работникам данной сферы до все тех же европейских вершин? С твердой уверенностью можно сказать, что нет!
Вспоминаем:
Ресурсы ограничены, потребности нет.
Коммерческие предприятия имеют право зарабатывать на поставляемой им продукции сколько душа пожелает, потому что: имеет право и потому что монополист!
Но, что делать если у ограбленных украинцев нет денег платить по максимально завышенным тарифам?
Хотелось бы отобрать у них всю имеющуюся в их распоряжении собственность, но пока вроде бы как это нельзя. Тогда что бы такое сделать, что бы они все равно заплатили и не поняли, что их поимели в любом случае?
Вместо того чтобы опустить уровень цен до приемлемых, можно придумать субсидирование!
Почему субсидирование «выгоднее» чем снижение цен?
Потому что в том случае, даже если народ не потянет неподъемный груз цен на отопление и свет, олигархи получают полную компенсацию из бюджетных денег!
То есть – олигархи в любом случае получают завышенную до небес стоимость света и тепла, а граждане Украины в любом случае ее платят!
Другими словами, получается, что правительство выделяя субсидии народу нисколько не помогает, а даже наоборот, дважды залазит ему в карман!
Так кому выгодны субсидии?
Тех кого грабят при помощи государства, которое должно их защищать?
Или олигархам, получающим безумные прибыли благодаря тому, что не платят налоги в Украине и платят за труд и без того нищим украинцам сущие копейки?
Мне почему-то кажется, что субсидии государство придумало для олигархов, чтобы помочь бедным “сиротам” пережить тяжелый период окончательного разграбления страны.
Гості студії: Олександра Яковлева, керівниця проекту «Зламай корупційне мислення»; Дмитрій Лавріненко, член ініціативної групи Регіональної Антикорупційної Мережі, який приїхав із Коростишева, комунікаційний менеджер проекту.
Коментарі у запису:
Роман Давиденко, громадський діяч, професор фінансово-банківського права;
Віталій Бондарчук, викладач, доцент кафедри міжнародних економічних відносин державного університету «Житомирська політехніка»;
Як зламати корупційне мислення?Обговорювали студенти вузів Житомира на засіданні антикорупційного круглого столу Гості студії: Олександра Яковлева, керівниця проекту «Зламай корупційне мислення»; Дмитрій Лавріненко, член ініціативної групи Регіональної Антикорупційної Мережі, який приїхав із Коростишева, комунікаційний менеджер проекту. Коментарі у запису: Роман Давиденко, громадський діяч, професор фінансово-банківського права; Віталій Бондарчук, викладач, доцент кафедри міжнародних економічних відносин державного університету «Житомирська політехніка»; Володимир Ісаєв, студент ЖНАЕУ. Ведуча прямого ефіру: журналістка Валентина Тичина.Телефон для запитань: (0412) 47-22-47
В Ивано-Франковской области гора Поп-Иван Черногорский покрыта снегом, температура воздуха достигла -6°С.
Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на сообщение Черногорского горного поисково-спасательного поста в Facebook.
“По состоянию на 8:45, 07.10.2019 на г. Поп-Иван Черногорский облачно, ветер юго-западный 2 м/с, температура воздуха -6°С, местами туман, видимость до 100 м”, – сообщают спасатели.
Кроме этого, как информирует “Укринформ” со ссылкой на данные заместителя начальника Ивано-Франковского областного центра гидрометеорологии Юрия Горбенко, на метеостанции Пожижевской, которая находится на высоте 1,5 тыс. м над уровнем моря, снежный покров достигает 7 см.
В ГСЧС Ивано-Франковской области отметили, что из-за существенного похолодания и снега, спасатели просят любителей горного отдыха воздержаться от походов в горы, поскольку при таких условиях очень легко сбиться с намеченного маршрута даже опытным туристам.
Для тех, кто решится в такое путешествие, спасатели советуют помнить о том, что “безопасность в горах зависит от многих факторов, в частности – надлежащей подготовки, организованности, дисциплины, соблюдения элементарных правил безопасности, соответственно подобранных одежды, обуви и тому подобное, а также – от знания местности и ее естественных препятствий”.
Служба ГСЧС в области также просит туристов, которые идут в Карпаты, зарегистрироваться и получить консультацию сотрудников горной поисково-спасательной службы.
В Украине всем настолько насрать на закон, что рейдеры то ли в шутку, то ли дабы не очернять имя глвного смотрящего страны, а иже с ним и главного борца с коррупцией, безо всякого страха и смущения указывают в декларации имущество, которое у них прирастает как грибы под дождем!
Примерно такая ситуация случилась и с фигруантом многочисленных дел по вымогательству и доению бизнеса – Дмитрием Любезниковым.
Любезніков Дмитро Олексійович
Если вам не повезло познакомиться с данным персонажем из ОПГ МВД, то уж поверьте, радости бизнесмены имевшие неосторожность попасть в круг его интересов вашей не разделяют.
В частности если речь пойдет об Игоре Бойко, бизнесмене у которого Пашинский отжал фабрику “Житомирські ласощі”.
Любезников, как следователь Главного следственного управления Национальной полиции принимал непосредственное активное участие в данном преступлении. Действуя под крышей ОПГ МВД, он руководил избиением и открытием ложного дела против экс-главы наблюдательного совета компании “Житомирські ласощі”. На Бойко тогда открыли сфабрикованное дело, жестоко избили, пригрозили его жизни и отправили под следствием по делу о растрате 400 млн грн. Ему сейчас грозит до 12 лет тюрьмы.
Еще одно громкое заявление по поводу преступной деятельности Дмитрия Любезникова сделал бизнесмен Александр Ногачевский. Именно с его бизнесом расправился следователь-заказушник. В 2014 году предприниматель был вынужден бежать из Украины. Когда в 2014 году против бывшего главы Национального агентства противодействия инвестиций Владислава Каськива началось расследование в связи с растратой государственных денег, свидетелем по делу должен был стать бизнесмен Александр Ногачевский. Но Любезников сделал все, чтобы заставить Ногачевского замолчать, вплоть до попыток убить его.
«Я даже не сомневаюсь, что все эти покушения и авария, которую мне подстроили, это все было создано из одного кабинета, где сидит Любезников. Он занимался заказом в отношении меня и выполнял поставленные задачи… Я сказал, что я в такие игры не играю, я не буду молчать, я буду заявлять официально. На что мне сказали, что меня убьют, если я дернусь, и что я не знаю, куда попал», – сказал Александр Ногачевский.
Он получил убежище в Испании после того, как на его жизнь покушались несколько раз. Их организовал именно Дмитрий Любезников, а также открыл на Ногачевского уголовные дела, сфабриковав все доказательства. А все потому, что его бизнес привлек очень больших людей. Они осуществили попытки рейдерского захвата с вооруженными людьми в масках, оставивших одного из сотрудников инвалидом, прострелив ему ногу, которую пришлось в следствии ампутировать. Среди позарившихся на бизнес Ногачевского – бывший глава Национального агентства инвестиций Владислав Каськив.
Впрочем, доказывать, что Любезников преступник никто из правоохранительных органов не собирается и сегодня.
Ну, а мы, имея возможность ознакомиться с его декларациями, проведем свое независимое расследование, и покажем, насколько в нашей стране можно плевать на законы.
В Декларации за 2015 год Любезников задеклариловал следующее имущество и доходы:
Автомобиль: Mitsubishi Outlander 2013 года, купленный 10.01.2018.
Зарплату: 254820 грн
Доход жены: 951655 грн.
Деньги на счету: 175 000 грн.
Деньги на счету жены: 220 000 грн.
Деньги на счету сына: 22 000 долларов.
Если вы не нашли в официальном отчете о доходах никаких островов и счетов в оффшорах, то вы очень сильно не удивляйтесь. В декларациях Любезников указывает лишь то, что не может спрятать.
Но даже по тому, что есть в декларациях много вопросов.
Например, откуда у простого следователя в 2014 году, в самый разгар травли Бойко неожиданно появилась просто таки огромная квартира стоимостью порядка 200 000 долларов?
Подарок от Пашинского или Порошенко за особые заслуги?
Заработал или накопил?
Весьма сомнительно.
Приобрести квартиру за 5 000 000 Любезников не мог, как и не могли эти деньги ему достаться просто так.
Аналогичная ситуация с квартирой купленной в 2016 – за примерно 1 500 000 грн. Наверняка она так же стала платой за лояльность Любезникова, или долей с удачно проведенного рейдерского захвата.
Про целый ряд участков в 2017 мы вообще молчим.
Откуда столько денег, тем более, что у него вроде бы как четверо детей.
Еще что интересно.
Зарабатывая стабильно 200 000 грн в год, Любезников не тратит деньги на себя и семью, а постоянно их преумножает!
И это несмотря на то, что в Киеве прожить семье из 6 человек за 15 – 20 000 в месяц крайне затруднительно.
Но у Любезникова получается и прожить, и приобрести довольно-таки приличное количество недвижимого имущества!
Идеальным примером иррациональной логики является “чемодан без ручки”, который и нести тяжело и выкинуть жалко.
Если бросить беглый взгляд на перипетии наших суровых экономических реалий, на весь тот ужас, который происходят у нас сегодня в Киеве, то мнение о том, что руководствуются Виталий Кличко иррациональным вариантом логики представляется единственно правильным и верным,
Почему так можно утверждать?
Да потому, что за годы его правления он доказал киевлянам, что он действительно боксер, а не политик и уж тем более не управленец.
Хотите примеры?
Да пожалуйста!
Ярким примером иррациональной логики и весьма прибыльной для Кличко халатности выступают его желание:
продолжать инвестировать и развивать заведомо убыточные проекты, аргументируя это тем, что необходимо потратить выделенные на них ранее деньги;
продолжать инвестировать и развивать заведомо убыточные проекты, аргументируя это тем, что необходимо закончить начатое;
ремонтировать или реанимировать полностью изношенные, пришедшие в негодность магистрали, сети, объекты инфраструктуры;
избавляться от прибыльных для государства проектов – отдавая их на приватизацию;
способствовать укреплению олигархических монополий, которые возникают на основе прибыльных и стабильных стратегических объектах собственности государства;
способствовать возвращению в государственную собственность полностью изношенные или требующие огромных инвестиций предприятия и объекты, восстановление которых невозможно.
Другими словами Кличко всю свою каденцию делал то, что не могло дать требуемого для роста экономики города эффекта. А точнее даже наоборот.
Я не буду перечислять все примеры, того как прячась за недалекостью устраивал огромных черные дыры в бюджете города.
Я не могу да и не знаю всех его преступлений.
Почему я говорю: преступлений?
Да потому, что любое злонамеренное и системное действие следствием которого становится ухудшение благосостояние граждан города, назвать иначе не получается.
Результатом работы Кличко стало системное, стабильное разворовывание городской казны, и более ничего.
Какие грандиозные преступления совершенные им знаете вы? Молчите?
А я очень хорошо знаю одно всем нам до боли знакомое: центральное отопление.
Центральное отопление – как системный грабеж
После того как была проведена откровенно преступная приватизация системы центрального отопления, новый собственник ее коммерческую эксплуатацию.
В результате вмешательства, кроме завышенных и умноженных на различные схемы, вроде “Роттердам +” счетов, мы получили скатившегося на нет качество услуг и бесконечные проблемы с отоплением.
При этом если говорить о счета, то суммы в них стали не просто баснословными, они стали космическими!
И при этом никто буквально не может отказаться от этой каббалы!
Во всем городе введен строжайший запрет на отключение от центральной сети!
А потому, перейти на автономное отопление своих жилищ и платить за реально потребленное тепло вы не можете!
Нас заставляют кормить коммерческую монополию, находящуюся под полной протекцией Кличко.
Но, дальше лучше.
Ситуация прошлого года показала, что новый коммерческий собственник – Ахметов, наигрался, и понимая, что дальнейшая эксплуатация сети без капиталовложений невозможна – решил от нее избавиться. Не забыв избавиться и от накопленных перед государством долгов за энергоносители!
И что сделал Кличко?
“Понимая проблемы жителей страны”, “заботясь о тепле в их домах”, постановил выкупить проблемное и погрязшее в долгах предприятие!
Что в результате?
Мы получили полностью разрушенную, требующую даже не ремонта, а 100% замены всех элементов сети инфраструктуру и ее долги!
Ну разве не сделка века. Мы же этого добивались?
Мы же хотели, чтобы из бюджета города выделили деньги на мертвую сеть, переложив бонусом на наши плечи все долги!
Но и это еще не все.
Кличко сделал нам еще один подарок.
Из наших карманов оплачен ремонт и восстановление инфраструктуры, которая:
морально и технически устарела и значительно уступает современным стационарным системам теплоснабжения, которые можно установить как на дом, так и персонально на квартиру;
экономически неэффективна, ибо она имеет огромные теплопотери при ее эксплуатации (от 30% до 70% в зависимости от изношенности магистрали);
ремонтнонепригодна, ее невозможно ни отремонтировать, ни починить.
Правильно ее необходимо бы было целиком и полностью заменять. Но на это никто не пойдет, ибо ремонт за наши деньги, образует в бюджете черную дыру, в которую можно списывать бесконечное число денег.
Другими словами, вместо того, чтобы избавиться от древнего “совкового” наследства нас сегодня, против нашей на то воли заставляют потреблять услугу стоимость которой многократно завышена и за наш же счет планируют ее бесконечно ремонтировать!
Логично бы было, инициировать уничтожение данной бесполезной неподъемной структуры и уже по окончанию отопительного сезона перенаправить все выписанные под ее эксплуатацию субсидии на возможность помочь гражданам самостоятельно и выгодно для них решить проблему теплоснабжения. Позволив им устанавливать как индивидуальные системы отопления, так и домовые. Позволив выбирать энергоноситель и поставщика.
Но нет.
Нам запрещают отключиться от центрального теплоснабжения, продолжая таким образом за наш счет списывать неимоверное количество средств на обеспечение, содержание и бесконечные ремонты устаревшей десятки лет назад системы.
Получается, что в задачу Кличко не входит рассмотрения экономической целесообразности расходования средств.
Наоборот главной задачей Кличко является обеспечение содержания безобразного монстра – старой прогнившей теплосети.
Если вы не верите мне, и считаете, что Кличко молодец, то:
Посчитайте, сколько аварий прогнивших и не держащих тепло труб случилось только в последнее время.
Посчитайте, сколько заработали поставщики услуг на ремонте этих аварий, в особенности с учетом того, что каждый такой ремонт становился залогом того, что ремонт тут состоится снова и в ближайшее время.
Посчитайте сколько теплых дней отапливал город ваши квартиры впустую выкидывая ваши деньги на воздух.
Посчитайте, сколько сэкономил бы каждый, отапливая лишь те помещения, которые считает нужными?
Посчитайте, сколько бы сэкономил каждый, оплачивая реальное потребление?
Посчитали?
Теперь понимаете, что Кличко – жулик, который под эгидой благих намерений перекупил у Ахметова огромных размеров коррупционную схему, которая словно раковая опухоль не дает развиваться Киеву!
У 2001 р. українців у Києві проживало — 2 110 826 чоловік (82,2%); росіян — 337 340 (13,1%); євреїв — 17 919 (0,7%); білорусів — 16 546 (0,6%); поляків — 3 646 (0,1%)… Києву судилося зазнати багато випробувань і лих, але в результаті стати центром українського національного відродження.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Валерій Дружбинский. Хоча, за його словами, за підсумками перепису 1897 р. у Києві проживало 247 723 людей, у тому числі чоловіків 135 123 і жінок 112 600. А кияни (за мовою) розподілялися так: українців було 55,1 тис. або 22,22%; росіян — 134,3 тис. або 54,2%; євреїв — 30 тис. або 12,08%; поляків — 16,6 тис. або 6,69%. Українців — лише трохи більше п’ятої частини населення міста.
“Київ продовжував зростати. На 1907 р. чисельність містян сягнула 404 тис., а вже через рік — 450,9 тис. У 1912 р. населення Києва становило 594,4 тис. чоловік, тобто за 15 років після перепису 1897 р. населення міста збільшувалося на 7,5% на рік! Передусім за рахунок припливу з села робочих рук у промисловість, на транспорт і в інші галузі господарства, — зазначає експерт. — 16 вересня 1917 р. Київське міське статистичне бюро провело “для вияснення соціального складу міського населення” перепис усіх киян. Виявилося, що в Києві проживає 467 591 людей (із них жінок 258 505). Таке співвідношення було викликане війною, — багато чоловіків пішли на фронт. Українців — 56 217 чоловік або 12%; малоросів — 20 567 або 4,4%; росіян — 231 379 або 49,5%; поляків — 42 819 або 9,2%; євреїв — 87 237 або 18,7%, інших національностей — 22 144 або 4,7%; тих, хто не визначився з національністю, — 7228 чоловік або 1,5%. В українському місті українців — лише одна шоста частина…”
І ще один перепис киян — уже 18 березня 1919 р. Усього жителів — 544 369 чоловік. Серед них: українців — 128 664 або 23,6%; малоросів — 8259 або 1,5%; росіян — 232 148, або 42,6%; поляків — 36 828 або 6,8%; інших національностей — 20 228 або 3,7%; з невизначеною національністю — 3718 або 0,7% Результат: тільки кожен четвертий киянин записав себе українцем…
Автор підкреслює, що в 1922 р. було утворено СРСР, до якого увійшла й Українська РСР. І українці вже могли не почуватися ізгоями. Могли називати себе й підписуватися гордим словом “українець”. Це й засвідчив перепис киян 1926 р. Усього жителів — 512 146 чоловік. Із них: українців — 216 528 чоловік або 42,28%; росіян — 125 548 або 24,51%; євреїв — 140 332 або 27,40%; поляків — 13 727 або 2,68%.
“Попереду були тяжкі роки непосильної праці й Голодомор… Наступний перепис киян відбувся 1937-го. Виявилося, населення Києва поменшало (порівняно з переписом 1926 р.) на 96 850 людей… Сталін оголосив результати перепису 1937 р. сфальсифікованими, а більшість спеціалістів, які проводили минулий перепис, розстріляли. Історики пояснюють це двома причинами: 1) надзвичайно високий відсоток “віруючих” (58,2%), що показувало провал атеїстичної політики; 2) надзвичайно низький показник українського населення, що свідчило про людські втрати під час голоду 1932–1933 рр., — йдеться в статті. — Далі були переписи населення Києва 1939-го, 1959-го, 1970-го, 1979-го й 1989-го. І останній перепис киян уже в незалежній Україні — 2001-го. На території міста проживали представники понад 130 національностей і народностей”.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
