Прошу підтримати мене як кандидата у народні депутати України для проведення передвиборної агітації, зустрічей з виборцями для обговорення моєї програми “повернути контроль”
Необхідно сформувати бюджет фонду у 16 мільйонів гривень найближчі 5 робочих днів.
Фізична особа може прерахувати не більш як 1.6 млн грн.
Юридична особа може перерахувати не більш як 3.3 млн грн. . Усі кошти напрявляються виключно на фінансування передвиборної агітації.
На фото зображення банку в якому відкритий публічний та підзвітний рахунок, для візуального орієнтиру.
Президент Володимир Зеленський указом № 360/2019 звільнив голову Державного управління справами Івана Куцика та указом № 361/2019 відсторонив від обов’язків заступника Держуправсправами Євгена Сарнацького.
Наступним указом № 362/2019 президент поклав виконання обов’язків керівника на Сергія Борзова — одного із заступників Куцика.
Борзов обіймає посаду заступника ще з червня 2014 року.
Українці цього року обрали нового Президента, ним став Володимир Олександрович Зеленський. Більшість його перемогу асоціюють як всеукраїнський протест старій корупційній системі.
Володимир Олександрович став уособленням напрямку на докорінну зміну старих облич на благо держави. Він і його партія «Слуга народу» не тільки запевняли українців, що не вестимуть у владу старі протухлі обличчя, а й взагалі визвались стати найпотужнішим гарантом боротьби з ними. Але зразу же після дня інавгурації народ міг спостерігати як до 6-го Президента зі всіх сторін почали підбиратись старі корупційні політики. Всі розуміли, що не варто робити поспішних висновків, і Володимир Олександрович обов’язково в одну мить дасть їм відсіч. Та, нажаль, зі стартом виборів до Верховної Ради нашестя старих владних злочинців тільки посилюється. І ще більше прикро, що частина з них знаходить прихисток саме в рядах пропрезидентської партії «Слуга народу».
У ЗМІ часто поширюють інформацію, що та чи інша партія банально займається продажем місць у Парламенті 9-го скликання, не виключенням є начебто й «Слуга народу». Ми не станемо зараз це стверджувати, адже для таких заяв потрібні вагомі докази. Але є інший, не менш кричущий і вже доведений факт – це те, що від імені партії «Слуга народу» у Парламент просуваються корупційні політики часів Януковича. Явним і вкрай неприйнятним прикладом є Олександр Іваницький, який висувається по 134 окрузі, це Малиновський район Одеси.
То що ж з ним не так?! Які мінуси є в нього, щоб не бути в пропрезидентській партії, та й взагалі в Парламенті 9-го скликання?! І чому «Слуга народу» так брутально, в його особі, хоче плюнути в обличчя українців?!
Найперше варто підкреслити те, за що політиків чи найбільше зневажають – це за «політичну проституцію». Часта міграція від партії до партії заради того щоб бути постійно біля «корита» українцям вже давно сидить в «печінках», і нерідко народ чуючи імена таких перебіжчиків як Іваницький блює жовчю. Наразі він є депутатом Одеської міської ради, де він числився учасником партії «Довіряй справам»( з 2015 року), але зненацька перекрасився в зелені кольори. Звісно, адже він розуміє, що сьогодні зелений в тренді, а відповідно є великі шанси вже в близькому майбутньому під цими кольорами продовжувати грабувати Україну. Та й розуміючи, що «Слуга народу» в ближні 5 років буде титаном української політики вирішив також розгорнути свою корупційну діяльність до всеукраїнських масштабів. До участі в партії «Довіряй словам» входив до Партії Регіонів(2010-2015 роки), а ще перед тим був прихильником Ющенка, адже був у «Нашій Україні»(2006-2010роки). Як бачимо він палкий прихильник тільки тих, в кого в руках влада, адже під їх крилом можна відкрито творити злочини. Якщо порівнювати його із «дівчатами легкої поведінки» — то напевно вони більше в людей викличуть поваги, адже принаймні не так часто міняють свою життєву ідеологію. В нього немає жодної власної політичної думки – все що йому потрібно це надійна криша, якою він наразі бачить «Слугу народу». А завтра… а що завтра – якщо прийде нова влада то і він знову як «хамелеон» змінить колір…
В діяльності Олександра Іваницького є дуже багато «досягнень», але до даної теми слід відзначити, що під час затримання Геннадія Труханова він пліч опліч із тітушками прямо в коридорі суду побив одеського активіста Автомайдану Віталія Устименка. Звісно, якщо брати факт, що в Раді ми часто спостерігаємо бійки — то тут «Слуга народу» не прогадає.
Крім цього, попри великі статки, Одеса в 2015 році під час виборчої гонки могла спостерігати як Іваницький у власних агітаційних цілях використовував державний бюджет. Одним із прикладів цього було «сприяння» виділенню 1,15млн. грн. на ремонт школи №120. Та, думаємо не за збігом обставин це була територія виборчої дільниці №511223. Згідно Закону «про місцеві вибори» такі речі є протизаконними. Думаємо, що і в цій виборчій кампанії він також «осідлає» гроші платників податків заради їхніх же голосів.
Ще одним цікавим і навіть комічно-безглуздим є випадок із запозиченням коштів у розмірі 4,4млн.грн при річній заробітній платні всього 41,5 тис. грн.. Як бачимо цей чиновник вміє творити чудеса – він може просто з повітря взяти й позичити кошти, яких в нього наче немає. То може тому «Слуга народу» зацікавлена в його послугах? В колах «Зе-команди» часто обговорювали, що треба скинутись і віддати всі борги в МВФ… Напевно в особі цього чарівника вони бачать саме цю людину яка з повітря візьме гроші і погасить державні борги…
Як бачимо ми все ж знайшли певні критерії за якими партія «Слуга народу» прихистив даного чиновника! Звісно, що це все жарти і те що Олександр Іваницький підходить по оголошених критеріях пропрезидентської партії – це абсурд! Та все ж він там, і питання: де дивиться Президент Зеленський який обіцяв, що старі корумповані обличчя часів Януковича не потраплять у Верховну Раду через його партію???
Зараз Іваницький має бути вкрай стурбований, адже його попередня партія «Довіряй справам» об’єдналась із «Опозиційним блоком», який створений на основі «Партії регіонів» бо це може вдарити по його репутації як партійця «Слуги народу». Та крім того його політична нестабільність також сама за себе все говорить, і часи під крилом Януковича нікуди не приховати від людей. Український народ все бачить, і те що Олександр Іваницький накинув на себе «Зе-ковдру» аж ніяк не піде на користь партії «Слуга народу». Українці масово почали обговорювати, що від нових облич в Парламенті будуть лише назви партій! Крім того, дуже прикро таку тенденцію спостерігати від партії «Слуга народу», яка принаймні донедавна асоціювала себе вироком старій системі. Тому керівництву партії варто задуматись і за допомогою «Іваницьких» не плювати українцям в лице, адже наш народ вольовий і сильний, і в один момент навіть не буде говорити «Думай-те»… він просто зробить висновки і почне діяти!
Соціологічна групи «Рейтинг» вже звично малює картину перемоги пропрезиденстькій партії «Слуга Народу», що в принципі відповідає електоральним очікуванням. Серед новачків, які реально мають шанс подолати 5% бар’єр, мабуть, була тільки «Сила і честь» І. Смєшка. Була…
Інститут соціологічних досліджень «Основа» в останні тижні почав активно «кочегарити» за партію «Українська стратегія» колишнього прем’єра, а «Голос» Вакарчука намагається відіграти відсоток телевізійного електорату Зеленського. Однак найбільш вражаючу динаміку зростання електоральних симпатій демонструє зовсім нова політична партія «Стабільність».
№
Назва політичної партії
Електорат, %
1
Слуга Народу
35,2
2
Опозиційна платформа – За життя
8,4
3
Європейська Солідарність (БПП)
7,7
4
Батьківщина
7,4
5
Сила та честь І. Смешка
4,9
6
Голос С. Вакарчука
4,4
7
Стабільність
4,2
8
Радикальная Партія Олега Ляшка
3,2
9
Опозиційний блок
3,1
10
Українська стратегія В. Гройсмана
2,6
11
Інша думка
18,9
Якщо в день інавгурації сьгоднішній актив партії навіть і не думав про позачергові вибори, то електоральна мобілізація на 31 травня 2019 року становила вже більше 3%. Готовність голосувати за цю політичну силу висловлює вже майже 4,2% виборців. Такі показники зростання на даний момент не може продемонструвати жоден з існуючих класичних партійних проектів, який розглядається соціологами, як реальний.
В чому секрет успіху такого зростання? Політична партія «Стабільність» об’єднала в собі активістів та прихильників партії «Стабільність», число яких дійсно вражає, Українська республіканська партія, політична партія «Сила Нації» та партія Зелена Планета, сучасна політична партія «Селянська Партія України». Така ініціативна була також гаряче підтримана національно-культурним об’єднанням «Рада національних спільнот України» та Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Союз Чорнобиль України».
Судячи з такої всебічної підтримки, жвавий старт партії «Стабільність» є цілком закономірним та дає реальний шанс претендувати на «прохідну перемогу» в парламентських виборах. В основі переможної стратегії — захист інтересів звичайних громадян, без високопарних лозунгів та роздачі гречки на округах. Ті мільйони українців, які прагнуть щоденної стабільності у житті, ті патріоти держави України, які воліють на власній землі жити у мирі та злагоді, в тому числі й з іншими національностями та народностями, постраждалі від найбільшої техногенної катастрофи у світі — всі вони бажають мати представництво у Верховній Раді України ІХ скликання. Отже, партія «Стабільність» дійсно стала об’єднавчою силою для них та отримує відповідну підтримку, яка на даний момент становить близько 4,2%.
Коротка дистанція передвиборної гонки не дасть шансів на помилку, не дасть можливості купити або вкрасти голоси українців, а тому реальна можливість перемогти у абсолютно нової політичної команди «Стабільності», яка взяла гарне прискорення зі старту.
В результате кризиса в Молдове установилось двоевластие. С одной стороны – президент страны Игорь Додон и новое правительство во главе с Майей Санду, с другой – старый кабинет министров, контролируемый Демократической партией и олигархом Владимиром Плахотнюком.
Похоже, что в Молдове назревает попытка переворота. И каждая из двух сторон обвиняет в этом своих соперников. Все подробности рассказываем в материале.
С чего все началось?
В минувшую субботу Партия социалистов Молдавии президента Игоря Додона и блок ACUM сформировали парламентское большинство, страна после трех месяцев ожидания получила новое правительство. Представители США, ЕС и России поддержали формирование новой коалиции. Додон выдвинул кандидатуру Майю Санду, сопредседателя блока ACUM, на пост премьер-министра. Ее поддержали единогласно.
Однако в тот же день Демократическая партия, которая, судя по всему, не планирует расставаться с властью, во главе с Владимиром Плахотнюком потребовала отставки Додона и пригрозила протестными акциями. На ее сторону встал Конституционный суд, обязавший в воскресенье передать обязанности президента и.о. премьер-министру Павлу Филипу. Последний, в свою очередь, подписал указ о роспуске парламента и назначил досрочные выборы.
Новый парламент признал правительство Филипа незаконным и призвал всех представителей органов власти не подчиняться «приказам узурпаторов и перейти на сторону законной власти – парламента, правительства и президента». Кроме того, законодатели обратились за поддержкой в Совбез ООН. Глава государства Игорь Додон назвал происходящее попыткой «узурпации власти».
Игорь Додон
Новый премьер-министр Майя Санду заявила, что парламент и правительство Молдовы избраны законно и не будут подчиняться решениям Конституционного суда.
Дело в том, что у «бывшего» правительства на кону стоит не просто сохранение власти в стране, но и личная свобода. Лидеры новой власти не скрывают намерение посадить оппонентов в тюрьму.
Глава Демократической партии – олигарх Владимир Плахотнюк. До недавнего времени выдвиженцы ДПМ возглавляли правительство, парламент, все центральные органы власти. Критически важными органами, например, силовиками, руководили личные ставленники Плахотнюка. Вся судебная система, включая Верховный и Конституционный суды, также находилась под его личным контролем, о чем открыто говорили даже западные дипломаты.
Владимир Плахотнюк
Новые правила голосования
Впервые граждане страны выбирали депутатов по смешанной избирательной системе – 50 человек по партийным спискам, 51 – по одномандатным округам. Однако даже несмотря на это, Плахотнюк получил только 30 мандатов. Это все равно меньше 51 места, необходимого для большинства в парламенте. Формальным победителем (35 мандатов) стала Соцпартия. Ее фактическим лидером является Игорь Додон. На третьем месте (26) – проевропейский правый блок ACUM. Чтобы сформировать большинство и правительство, должны были объединиться две партии. Любые. В субботу о таком объединении договорились партии-антиподы: социалисты и ACUM. Они избрали спикера, создали правительство – но взять власть оказалось непросто.
Теперь в стране двоевластие
Теперь в стране есть старое правительство с и.о. премьера Павлом Филипом, который считает себя легитимным, и есть новое, которое возглавляет представительница ACUM Майя Санду. Новый Кабмин принес присягу, но работать не начал. И совершенно непонятно, когда начнет – ведь полиция, подконтрольная старой власти, просто не пускает в здание новых министров.
Майя Санду
Читайте также: СНБО Украины собрался на срочное заседание: что произошло Формально новым руководителем МВД стал соратник Санду, еще один лидер ACUM Андрей Нэстасе, но он также не может начать работать. Вход в здание МВД в субботу вечером заблокировали палатками, у которых дежурят ребята спортивного телосложения, называющие себя «митингующими».
Парламентское большинство обвинило предшественников в узурпации власти. Но Плахотнюк имеет встречные обвинения – в субботу он лично объявил, что переворот пытается совершить новая власть.
Интересно, что формально ДПМ имеет основания для таких обвинений. Дело в том, что в субботу утром неожиданно появилось заявление Конституционного суда Молдовы о том, что минувшей ночью парламент утратил полномочия из-за своей неспособности создать коалицию, а потому должен быть немедленно распущен. Парламентарии это заявление проигнорировали и начали внеочередное заседание, на котором, собственно, создали и коалицию, и правительство. Новое большинство говорит, что суд является частью узурпации власти и потерял свою легитимность.
В Конституции Молдовы сказано, что «президент получает право распустить парламент» в случае невозможности формирования правительства «в течение трех месяцев». Отсчет времени начался 9 марта, когда ЦИК объявила окончательные результаты парламентских выборов, а следовательно, последней датой формирования правительства должно было быть 9 июня, и это никто не ставил под сомнение.
И в субботу утром, соцпартия и ACUM договорились о коалиции. Однако суд заявил, что фраза «три месяца» в Конституции – понятие фигуральное, а на самом деле надо считать 90 дней – и это означает, что в пятницу срок истек. А фразу о том, что президент «имеет право» распустить парламент, суд трактовал, как президент «обязан» его распустить.
Когда депутаты, игнорируя решение, начали работать, Демпартия вновь обратилась в КС, и тот вынес решение менее чем за час, признав незаконными еще не принятое решения парламента. К концу субботы КС вынес еще несколько решений, последовательно объявив неконституционными избрания премьера и назначения правительства.
Даже отдельные представители власти позволили себе пойти против линии Плахотнюка. «От всей души надеюсь, что страницу КС кто-то взломал, иначе получается, что КС просто смотрит ТВ и объявляет неконституционными решения, которые письменно еще не оформлены», – написал госсекретарь Минюста Николае Ешану.
ДМП попыталась заблокировать смену власти: на внеочередное заседание не пришел ни один технический сотрудник парламента. Секретарь парламента сообщил, что подает в отставку, все остальные контактные лица выключили телефоны.
Заседание парламента
В конце концов, заседание проходило в полутемном помещении, только с «аварийным» освещением и со светом фонаря видеокамер. Звука также не было – сначала депутаты просто говорили громко, затем кто-то принес радиомикрофон и колонку.
Протестов не будет
Новое правительство не призывает своих сторонников выходить на улицы. Напротив, они просят людей оставаться дома и не создавать повода для уличного противостояния.
«Ситуация очень сложная. Мы находимся на пороге массового противостояния», – заявил в субботу Игорь Додон.
Зато людей в свою защиту вывела старая власть. В ночь на воскресенье возле ключевых государственных институтов появились палатки, заблокировавшие входы, а рядом с ними – мужчины спортивного телосложения, в которых узнали представителей так называемого силового блока ДПМ. Одновременно в центре столицы за ночь смонтировали сцену и собирают большой митинг в поддержку ДПМ.
Реакция мира
США, Россия, а затем и Евросоюз поддержали решение парламента Молдовы. Еще 8 июня об этом заявили послы Соединенных Штатов и Российской Федерации. А 9 июня совместное заявление распространили представитель ЕС по иностранным делам и политике безопасности Федерика Могерини и комиссар по вопросам расширения ЕС Йоханнес Хан. Они подчеркнули, что Евросоюз одобрил решения, принятые накануне парламентом Молдовы, в том числе касающиеся формирования правительственной коалиции. Брюссель готов работать с демократически легитимированным правительством.
Представители НАТО призывает стороны к сдержанности и урегулированию ситуации путем диалога.
«НАТО с обеспокоенностью следит за политическим кризисом у давнего партнера — в Молдове. Мы призываем все политические силы Молдовы проявлять спокойствие, сдержанность и урегулировать разногласия путем диалога», − написала представитель НАТО Оана Лунгеску.
В связи с ситуацией в Молдове Совет национальной безопасности и обороны Украины собрал срочное заседание.
«Провел расширенное совещание на базе СНБО относительно обострения политического кризиса в Молдове. Проанализировали возможные угрозы безопасности ситуации в регионе. Определили задачи по отслеживанию ситуации и возможные меры реагирования в случае ее обострения», – написал секретарь СНБО Александр Данилюк.
В СБУ заявили, что оперативно отслеживает внутриполитическую ситуацию в Молдове. В частности, спецслужба обменивается информацией с молдавскими коллегами «для сохранения спокойствия и стабильности в регионе». Служба усилила контрразведывательный режим на въезде в Молдову через территорию Украины в отношении радикально настроенных граждан России.
Телеканал “1+1”, відомий своєю підтримкою президента України Володимира Зеленського, спіймали на черговій маніпуляції.
Аналізуючи списки партій на виборах до Верховної Ради, журналісти навмисне спотворили інформацію про політичну силу п’ятого глави держави Петра Порошенка “Європейська солідарність”. На це звернув увагу головний редактор інтернет-видання “Новинарня” Дмитро Лиховій на сторінці у Facebook.
І в ефірі “ТСН.Тиждень” 9 червня, і в програмі “Сніданок з 1+1” вранці 10 червня акцентували на тому, що до влади хочуть прорватися “старі обличчя”, хоча чотири людини з першої десятки партії Порошенка ніколи не були в політиці. Про це журналісти змовчали (щоб подивитися відео, доскрольте до кінця сторінки).
“Коли вчора в новинах “1+1” нашвидкуруч аналізували партійні списки і не згадали про Героя України, командуючого ДШВ Михайла Забродського в п’ятірці “ЄС”, я подумав: ну, буває, всього не охопиш, акцент на іншому. Але сьогодні за новинами і коментарями-інфографіками “Сніданку з 1+1” вже видно, що це свідома маніпуляція каналу Коломойського. Про Забродського, навіть про госпітальєрку Яну Зінкевич – мовчок“, – написав журналіст.
Як видно на відео, ведучий Єгор Гордєєв дуже своєрідно коментував списки “Європейської солідарності”. Не без іронії він заявив про амбіції Петра Порошенка очолити уряд, підкресливши, що “востаннє він був прем’єром за часів Віктора Януковича, хто забув”.
Водночас ведучий назвав Порошенка “експрезидентом”, хоча, згідно з Конституцією, президент зберігає звання довічно, крім усунення його в порядку імпічменту.
“У топ-10 практично всі зірки епохи експрезидента. Це Ірина Геращенко, Мустафа Джемілєв, Іванна Климпуш-Цинцадзе. Порівняно невелику кількість нових облич пояснив спікер парламенту Андрій Парубій. Він другий номер у списку. Цікаве пояснення. Вони – “ЄС” – дорослі, а в парламент ідуть діти, яких не можна залишати в кімнаті одних, та ще й із сірниками. Ось така логіка. П’ятий номер – Софія Федина. Голос Майдану, співачка, телеведуча. Насмілюся припустити, що не стільки для залучення уваги й голосів, скільки для зайвого підкреслення патріотизму і піднесення партії”, – зіронізував Гордєєв.
“Що тут сказати. Хто інформує, а плюси п****зять”, – підсумував Лиховій.
8 червня у гостинній залі «Українського дому» відбувся 13-й позачерговий З’їзд Політичної Партії «ПАТРІОТ».
На З’їзді висунуто список кандидатів у народні депутати України по багатомандатному виборчому округу та висунуто кандидатів у одномандатних округах. До списку партії увійшли представники громадськості, учасники АТО, науковці, професійні правники, економісти, освітяни, лікарі, діячі мистецтв та підприємці, потужних фахівців, професіоналів та справжніх патріотів України, які готові творити новітню, квітучу Україну, для яких гідність, честь, відповідальність є абсолютним внутрішнім переконанням, життєвими принципами і цінностями.
Тези передвиборної програми партії на позачергових виборах народних депутатів України презентував Голова Партії Микола Голомша:
Нині, вступаючи в реальні політичні процеси, які відбуваються в державі, ми маємо чітко усвідомлювати, що наші сподівання і мрії, наші погляди і цінності, нарешті отримали шанс бути трансформованими у місію, роль і місце в тих історичних процесах, які переживає Україна.
Ця виключна місія базується на розумінні викликів, які ставлять перед Україною історичні обставини.
Це розуміння базується на трьох запитаннях.
Якою ми бачимо нашу Україну сьогодні?
Якою ми бачимо її у майбутньому?
Як ми маємо забезпечувати це майбутнє?
Найчастіше прості ззовні запитання мають складні відповіді. Тим більше зараз. Адже обставини змінились. В країні, ми щиро на це сподіваємось, з’явились паростки нової реальності.
Отже –
Якою ми бачимо нашу країну сьогодні?
У нинішній, до межі напруженій у всіх прошарках суспільства ситуації, український політикум завмер напередодні кардинальних змін, перерозподілів сил і впливів. Деякі політики вже зникли з олімпу в небуття, а багатьом ще буде необхідно розпрощатися зі своїми насидженими місцями. Їхнє місце стрімко займає «молода інколи, часто нерозумна поросль». Хто цілком по заслугах, а набагато частіше – випадково і нелогічно, лише опинившись у потрібний час у потрібному місці.
Суспільство вперше за майже три десятиліття Незалежності, обрало позасистемну владу. Під позасистемністю маю на увазі її непричетність до правил життя постколоніального політикуму, який десятиліттями грабував країну і змоделював державу, яка є інструментом забезпечення потреб кількох відсотків людей, що відносять себе до так званої «еліти».
Люди зробили переважно протестний вибір, погодившись навіть на відсутність у носіїв нової влади політико-управлінського досвіду.
Тому сьогодні як ніколи суспільство вимагає і нових ідей, і нових лідерів, і нових рішень подальшого свого розвитку!
Питання забезпечення такого розвитку нині є ключовим. Не тільки з точки зору нинішніх вкрай складних соціально-політичних та економічних умов, які є нульовою відміткою руху у напрямі перетворень, а й через кілька актуальних небезпек.
Перш за все – це спроби реваншу так званих «еліт», які досі у владі і не здадуться без бою. Не тільки знов прориваючись до крісел в українському парламенті. А й пробуючи на міцність нову владу, лукаво пропонуючи скористатись старим перевіреним досвідом життя за правилами політичної і економічної корупції.
Небезпекою є і війна, яку Україна веде вже п’ять років. Війна, якою користаються казнокради, списуючи на неї стрімке падіння рівня життя народу і прикриваючи нею ж космічну швидкість власного збагачення. Хоча насправді, як не дивно, війна мала б бути стрижневим аргументом для прискорених темпів розвитку, перш за все інноваційно-економічного.
Небезпекою є і кричущий дефіцит фахівців в системі державного управління. У законодавчій та виконавчій владі, у правоохоронній системі, в правових інститутах, в системі соціального захисту, – все наскрізь просочено неофітами, набраними за ознаками особистої відданості або кумівства.
Отже, маємо вибухонебезпечний мікс: нульова «мітка», з якої має розпочатись напрацювання власного позитивного досвіду прогресивного розвитку, але й – загрозу реваншу зрадливих політичних банкрутів, затяжну війну та кричущу професійну непридатність державного апарату.
Для нас, патріотів це час вступати у реальну політику. І наша роль може і має стати виключною, вирішальною!
У лавах партії «Патріот» – тисячі першокласних фахівців, багато з яких – зі світовим ім’ям. Система роками вичавлювала із державних інститутів фахових, чесних і патріотичних управлінців, які не сприймали правила гри постколоніальної «еліти». Ці люди – носії знань, досвіду, переконань, принципів і цінностей, які нині є уособленням запиту суспільства.
Фактично ці принципи і цінності є складовими того унікального досвіду, якого не вистачає сучасній Україні.
Розуміння державних інститутів як сервісу для громадян.
Розуміння людини і якості її життя як найвищої цінності для держави.
Розуміння права як основи будь-яких рішень і життя взагалі.
Розуміння власної відповідальності за все, що ти робиш.
І саме такі люди – ядро нашої партії. І саме ми маємо стати парламентською силою, яка наповнить реальними смислами наше бачення майбутнього України.
Якою ж ми бачимо нашу країну?
Вимоги найближчої перспективи – відкриття соціальних ліфтів в державі, оновлення політикуму і управлінської сфери чесними, принциповими, патріотичними людьми. Тільки позбавивши корупціонерів політичного даху, «вимивши» із влади їхніх лобістів і агентів впливу, ми поборемо корупцію як системне явище і створимо законні умови розвитку країни, повернення награбованого корупціонерами у власність держави і народу.
У перспективі розгорнутій, базовим для нас є фактор успішності держави. Її економічна міць та ефективні соціальні інститути.
Державний апарат має розглядатись як сервіс, який надається громадянину для реалізації його прагнень і талантів. Філософія вільної національної економіки має базуватись на державній політиці, за якої людина, можливості її розвитку і реалізації є головною домінантою.
Диктатура закону, рівність перед ним мають стати основою суспільних відносин. Часи, коли влада крутить правом, як циган сонцем, діючи часом всупереч Конституції, мають закінчитись!
Має бути забезпечений рівний доступ громадян до національних багатств, які належать народові. Ресурси країни мають запрацювати на державу, а не на купку патронованих владою олігархів, які через непрозорі механізми приватизації отримали у своє розпорядження багатства нашої землі. Диктату олігархічних монополій, які під дахом політичної корупції грабують людей, продаючи їм газ, тепло, воду по захмарних цінах, має бути покладено край.
За великим рахунком, мова іде про стимулювання переорієнтації держави на принципи людиноцентризму.
Який і визначатиме сенс існування держави як такої.
Який примушує правильно розставляти акценти.
Скажімо, не просто вступ до НАТО як глобальна ціль, а власна армія, власними силами озброєна за стандартами НАТО!
Не просто забезпечення миру, а запровадження розумної і ефективної політики – мілітарної, дипломатичної, правової, нормотворчої для повернення наших територій та закріплення зовнішньополітичної суб’єктності держави.
Не просто розвиток та інвестиції, а суверенний розвиток, ефективне застосування внутрішніх інвестицій і ресурсів та мінімізація зовнішніх позик, кредитів і, відповідно, впливів та залежності.
Не просто абстрактні меми про «боротьбу з корупцією», а професійне (підкреслюю – професійне!) забезпечення правопорядку в усіх сферах життя і невідворотності покарання для усіх без виключення.
Не просто якісна освіта і сприятливий бізнес-клімат, а стимулювання розвитку особистості, її талантів і забезпечення можливості реалізації, аби припинити катастрофічну «втечу» з України найбільш продуктивного і освіченого населення за кордон.
Не тільки тужливі роздуми про ідентичність, а нова політика національного відродження, внутрішньої і зовнішньої промоції національної культури як одного з найголовніших пріоритетів стратегії сталого розвитку України.
Чи реально це? І скільки часу потрібно, аби такі перспективи стали реальністю?
Відповідь на це – у нашому плані дій.
Як ми маємо забезпечити таке майбутнє?
Ми, патріоти, виступимо із кількома пакетами законодавчих ініціатив, спрямованими на руйнацію старої політичної системи та на забезпечення розбудови ефективної нової.
Перш за все ми наполягатимемо на проведенні детального аналізу усіх хвиль приватизації, який дасть нам можливість урегулювати, щоб все приватизоване запрацювало на народ і державу в цілому.
Ми маємо намір покласти край законодавчим маніпуляціям. Шлях перетворень має бути забезпечено сталим, прогресивним, якісним законодавством. Яке не змінюється з політичної доцільності або з інших ситуативних причин.
Стабільність законодавчого поля гарантує лише кодифікація вітчизняного законодавства, тому партія «Патріот» вийде з ініціативою такого процесу, запропонувавши наступні Кодекси:
– Виборчий кодекс;
– Земельний кодекс;
– Мовний кодекс;
– Правоохоронний кодекс;
– Безпековий кодекс;
– Кодекс культурної спадщини;
– Кодекс громадянства;
– Кодекс використання надр держави;
– Кодекс використання людського потенціалу;
– Кодекс екосистеми держави (водний, лісовий, повітряний);
– Кодекс цифрових трансформацій держави і суспільства.
Далі ми запропонуємо нові неординарні шляхи розвитку держави та швидкого відродження економіки. Адже ідемо до Парламенту, на відміну від партій, що звично оперують пустими брехливими гаслами, із готовим проектом Програми «За 7 років – процвітаюча Україна». Виконано розрахунки по роках на інтервал у 7 років. По кожній проривній технології розроблені п’ятирічні програми. Ми зробили те, чого не зробить ніякий Кабінет Міністрів і ніяка Академія Наук. У цій програмі чітко викладено, як житиме Народ, за рахунок чого, коли це здійсниться.
Ми пропонуємо зміну державної системи в цілому. Нова Конституція, новий державний устрій, принципово нова податкова система, кредитно-грошова, інвестиційна політика і банківська система – є опорними точками змін.
Нова державна система управління з переходом на чисто президентську-парламентську модель, де Президент має не формувати, а очолити виконавчу владу. Але при цьому маємо чітко прописаний механізм зняття Президента народом у разі невиконання представленої народу Програми розвитку України і порушення ним або членами його команди етичних норм поведінки. Обгрунтовуються нова структура міністерств і комітетів та їх принципово нові завдання і функції виходячи з ресурсного підходу до управління економікою (відмова від фрідманської і адамосмітовської теорії і перехід на принципи фізичної економіки);
Принципово нова податкова система побудована на ресурсному підході, із запровадженими стимулами менше брати від природи, менше їй виснажувати, менше споживати трудових ресурсів, що змушує всіх учасників різноманітних ринків прагнути до самовдосконалення, інноваційності і технологічності.
Все це ми можемо запропонувати і реалізувати в ці стислі терміни. Для цього не потрібні грошові запозичення від Західних фінансових структур.
Зараз ми готові довести Народу, що через 7 років Україна здатна стати однією з найбільш процвітаючих країн Світу, не озираючись особливо ані на Захід, ані на Схід.
Ми ставимо на інновації, технології, національний інтелект. На новий устрій держави, на нові правила життя.
На сучасному історичному етапі запровадження нової політичної культури, у якій домінують принципи честі, совісті, патріотизму, любові до рідної землі – є нашою місією, нашим покликанням.
Екс-голова Адміністрації президента часів Петра Порошенка Борис Ложкін та екс-заступник голови АП Олексій Філатов, якого називають «смотрящим» за судами у Порошенка, домовився з лідером партії «Голос» Святославом Вакарчуком, щоби провести у Верховну Раду наступного скликання людей під його брендом. Про це повідомляє Telegram-канал RealpolitiiC2_0 та джерела, наближені до штабу Вакарчука.
Зазначається, що серед таких дюдей є чинна депутатка парламенту Вікторія Пташник, чоловік якої – Олександр Мамуня – разом з дружиною Філатова є співвласником юридичної фірми «AEQUO».
Імовірно, щоби приховати інформацію про фірму дружини, Філатов умисно її не зазначає у декларації. Журналісти-розслідувачі програми Наші гроші з Денисом Бігусомвиявили, що фірма цивільної дружини Філатова Анни Бабич, яка була створена через два дні після призначення її чоловіка на посаду в АП, одразу отримала низку вигідних контрактів. Після створення фірма отримала субпідряд на консультування стосовно спору НАК «Нафтогаз» з російським «Газпромом». Де-юре її залучила для консультацій норвезька компанія «Wikborg Rein», яка уклала контракт з «Нафтогазом» за безконкурсною процедурою.
За чотири роки «Нафтогаз» сплатив «Wikborg Rein» 25 млн євро. За ринковою практикою, її український консультант міг отримати до 5% від загальної суми контракту. Слід зазначити, що саме Філатов з дружиною, будучи партнерами юридичної фірми, супроводжували продаж медіахолдингу UMH Group бізнесмена Бориса Ложкіна Сергію Курченку.
Попри те, що Вікторія Пташник мешкає в Голосіївському районі, партія Вакарчука має намір висунути її по Шевченківському (округ 223). Вікторія Пташник пройшла за списками «Самопомічі», однак вже влітку 2015 року була виключена з фракції.
Последний будний день недели в Раде всегда отличался минимальной посещаемостью. Исключением можно считать только лишь те пятницы, когда нардепам действительно нужно принять какие-то законы.
А обычно по пятницам в парламенте сидит пара человек, особенно после обеда.
Так, сегодня, 7 июня, за своих коллег отдувалась Александра Кужель. Фотограф Ян Доброносов заснял ее за втыканием именных карточек для голосований представителей партии:
“На примере “Батькивщины”! Нужно сказать, что такое происходит в большинстве фракций. Только в первый день после инаугурации президента Владимира Зеленского выдавали каждому в руки. Депутат Кужель разложила карты практически всех депутатов от фракции, даже за лидера, которого с понедельника не видел в парламенте! А сегодня пятница, должно быть, придут не все”, – написал он.
Также он выложил в сети фото, на котором видно, что Кужель – единственная из фракции находится на рабочем месте.
Парламент Молдовы, собравшись на внеочередную сессию, в конце утвердил коалиционное правительство, которое создали левые пророссийские социалисты и правоцентристский проевропейский блок “Acum” (“Сейчас”), не прислушавшись к возражениям Конституционного суда страны.
Сессию собрали сами эти партии, у которых вместе 61 место в парламенте из 101, и подписали соглашение о политическом сотрудничестве, выбрали ряд ведущих парламентских должностей и утвердили состав правительства.
Конституционный суд Молдовы срочно откликнулся на обращение левоцентристской проевропейской Демократической партии Молдовы под руководством противоречивого олигарха Влада Плахотнюка, которая заявила, что не признает результаты работы внеочередной сессии. Конституционный суд сразу после избрания спикером парламента лидера Социалистической партии Республики Молдова Зинаиды Гречаной признал неконституционным это решение, как и все последующие решения сессии.
Несмотря на это, парламент утвердил на должность премьер-министра Молдовы Майю Санду, сопредседателя блока “Acum”. Второй сопредседатель блока Андрей Нэстасе стал вице-премьером и министром внутренних дел. Василе Шова, советник по вопросам реинтеграции Молдовы пророссийского президента Игоря Додона, назначен вице-премьер-министром по вопросам реинтеграции. А ученый и политолог Николае Попеску стал министром иностранных дел и европейской интеграции.
Парламент также принял заявление, в котором осудил Конституционный суд за “попытку узурпировать государственную власть” в пользу Демократической партии и ее лидера Власти Плахотнюка, информирует Громадське.
Парламентское большинство Молдовы также проголосовало за декларацию “О захваченном государстве”. Это поддержал 61 депутат. Представитель блока “Acum” Андрей Нэстасе зачитал декларацию, в которой говорится об аннулировании смешанной избирательной системы и выражении вотума недоверия Конституционному суду страны. Также там содержится требование отправить в отставку главу Службы информации и безопасности и главу Национального центра по борьбе с коррупцией.
Нэстасе также предложил обратиться в ЕСПЧ в связи с тем, что КС Молдовы принимает решения, противоречащие закону.
“То, что сделали сегодня президент Игорь Додон и депутаты из Партии социалистов и политического блока “ACUM” является государственным переворотом. Действия Игоря Додона и его соратников из Партии социалистов представляют собой отчаянную попытку узурпировать власть в стране”, – отметил председатель Демократической партии Молдовы Влад Плахотнюк во время брифинга, сообщает собственный корреспондент Укринформа.
По его словам, Демократическая партия будет делать все возможное, чтобы избежать углубления политического кризиса, предоставив возможность государственным учреждениям работать в нормальном режиме.
Плахотнюк заявил также, что у Молдовы “больше нет легального президента, так как он предал государственные интересы, выступая раньше за федерализацию Молдовы и получая деньги из России для финансирования своей партии”.
Издание также сообщает, что в субботу вечером перед зданием Генеральной прокуратуры Молдовы и перед другими государственными учреждениями начали устанавливать палатки.
По словам организаторов акции, палатки устанавливаются в знак протеста против принятых парламентом Молдовы решений, включая утверждение нового правительства во главе с Майей Санду. Аналогичные акции протеста проходят перед зданиями МВД, правительства и парламента.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
