Політика

Нові деталі справи Манафорта розбурхали Європу

Останні дні європейську пресу неабияк розбурхали новини з США щодо нових звинувачень, висунутих спецпрокурором Робертом Мюллером проти Пола Манафорта – колишнього шефа передвиборчого штабу Дональда Трампа. Ці звинувачення напряму стосуються як України, так і Європи: американські слідчі «відкрили» цілий новий пласт нелегальної лобістської роботи, яку група високопосадовців з країн Євросоюзу виконувала для екс-президента України Віктора Януковича. Окрім колишнього канцлера Австрії Альфреда Гузенбауера, «під прицілом» опинився, наприклад, німецький єврокомісар Ґюнтер Ферхойген, а також колишній керівник Єврокомісії Романо Проді. Всім їм тепер загрожують нові зустрічі зі слідчими та прокурорами.

Програма Tagesschau німецького телеканалу ARD оприлюднила у неділю, 25 лютого, матеріал, в якому докладно розповіла – хто саме з європейських політиків найвищого рівня «оскоромився» роботою на Януковича, яким чином вони це робили і що тепер з того може вийти.

Програма Tagesschau німецького телеканалу ARD оприлюднила у неділю, 25 лютого, матеріал, в якому докладно розповіла – хто саме з європейських політиків найвищого рівня «оскоромився» роботою на Януковича, яким чином вони це робили і що тепер з того може вийти.

Програма Tagesschau німецького телеканалу ARD оприлюднила матеріал, в якому докладно розповіла – хто саме з європейських політиків найвищого рівня «оскоромився» роботою на Януковича

Розслідування проти колишнього менеджера передвиборчої кампанії Трампа, Манафорта, проливають нове світло також і на діяльність європейських політиків, не в останню чергу – одного німецького екс-єврокомісара.

Чи знайде американський спецпрокурор Роберт Мюллер докази прямого зв‘язку між російським керівництвом та президентом Дональдом Трампом – це питання залишається відкритим.

Наразі у центрі знаходяться гешефти його колишнього виборчого радника Пола Манафорта та його партнера Ріка Гейтса. Їх звинувачують у відмиванні грошей, ухиленні від податків, кредитних махінаціях та протизаконній змові лобістів у США. Це може прислужитися в якості засобу тиску проти Манафорта, аби змусити його дати свідчення проти Трампа.

Радники Дональда Трампа Пол Манафорт та Рік Гейтс добряче попрацювали в минулі роки на Віктора Януковича

Радники Дональда Трампа Пол Манафорт та Рік Гейтс добряче попрацювали в минулі роки на Віктора Януковича

Активіст Януковича

При цьому йдеться про діяльність Манафорта та Гейтса для українського президента Віктора Януковича та його Партії регіонів, з якої, можливо, не витікає жоден доказ щодо зв‘язків з Росією. Втім розслідування чітко вказує, яким сумнівним та непродуктивним може бути лобізм.

Нагору спливають тепер справи колишніх європейських політиків. Тому що до наявних досі пунктів звинувачення проти Манафорта та Гейтса в п‘ятницю додалося звинувачення в тому, що вони таємно винайняли групу колишніх високопосадовців в Європі, які в 2012-2013 роках працювали на тодішнього українського президента Віктора Януковича та його Партію регіонів.

Пол Манафорт встиг добряче попрацювати на Віктора Януковича

Вже в ті часи Янукович піддавався в своїй країні критиці, позаяк він та його сім‘я більш навіть, ніж інші олігархи, збагатіли за державний кошт. Він намагався підтримувати дружні контакти як з Росією, так і з Євросоюзом. Коли в листопаді 2013-го під тиском Росії глава держави відмовився підписати угоду про асоціацію з ЄС, в Києві на Майдані спочатку почалися протести, які закінчилися пізніше війною на Сході України.

За рік до того, за текстом звинувачення, Манафорт розшукав кількох європейських політиків, об‘єднавши їх під неформальною назвою «Габсбурзька група» та замаскувавши як безкоштовних експертів. За свою лобістську діяльність, зокрема, у Вашингтоні, вони отримали $2 млн через принаймні чотири офшорних рахунки. А керувалась «Габсбурзька група»  «європейським канцлером».

Хто входив до «Габсбурзької групи»?

Найпершим, хто приходить на думку під час пошуку кандидата на роль цього «канцлера, є екс-канцлер Німеччини Герхард Шредер, який одразу після закінчення своєї каденції почав працювати на російську компанію («Газпром»).Але невідомо, чи робив він щось для України. Документи вказують на іншого соціал-демократа, який в 2007-2008 роках був канцлером Австрії – на Альфреда Гузенбауера.

Екс-канцлер Австрії Альфред Гузенбауер та екс-президент Єврокомісії Романо Проді – члени лобістської «Габсбурзької групи»

Екс-канцлер Австрії Альфред Гузенбауер та екс-президент Єврокомісії Романо Проді – члени лобістської «Габсбурзької групи»

Його ім‘я з‘являється в документі, який передала Міністерству юстиції США американська лобістська фірма Podesta. При цьому вона зізналася, що працювала на завдання брюссельської організації «Європейський центр за сучасну Україну» над поліпшенням стосунків між Заходом та Україною. В межах цієї роботи були організовані зустрічі та прес-конференції, зокрема – з Гузенбауером та Романо Проді, який був президентом Єврокомісії з 1999 по 2004 рік.

У документах звинувачення йдеться про те, що Пол Манафорт та Річард Ґейтс, не зареєструвавшись належним чином, лобіювали інтереси українського уряду на території США в 2012-2014-х роках. Для цього вони заангажували та активно скеровували роботу двох лобістських контор у Вашингтоні. Аби мінімізувати публічне оприлюднення інформації, Манафорт та Ґейтс діяли таким чином, щоб номінальним клієнтом цих двох лобістських компаній був спеціально заснований у Брюсселі «Європейський Центр за сучасну Україну». Втім, оплата за роботу йшла не від клієнта, а напряму через офшорні рахунки, що мають відношення до Манафорта та Ґейтса. Всього – два мільйони доларів протягом двох років.

Крім того, ці імена можна знайти в документі американської лобістської фірми Mercury, яка в 2017 році також передала його Мін‘юстові США – в цьому папері також йдеться про її роботу на завдання «Європейського центру за сучасну Україну».

«Проукраїнську ініціативу» Януковича фінансували декілька українців: Віктор Пінчук, Рінат Ахметов та Петро Порошенко

Сам Гузенбауер підтвердив в інтерв‘ю віденській газеті Die Presse, що зустрічався у Вашингтоні з американськими конгресменами та отримував за свою лобістську українську діяльність гроші, які сплачувала, за його словами, «американська або англійська фірма». Проді зізнався, що отримував «винагороду» за «нормальні приватні стосунки» з Гузенбауером. Як Гузенбауер, так і Проді заявили, що не займалися лобізмом на користь Януковича.

Ферхойген як гість

Гузенбауер та Проді працювали з українськими справами також і в Берліні: в жовтні 2012 року Східний комітет німецької економіки та Німецьке товариство зовнішньої політики (DGAP) запросили їх на конференцію щодо відносин України та ЄС. У доповіді «німецько-українського форуму» з цього приводу зазначається, що цей захід «був запропонований «Європейським центром за сучасну Україну».

Окрім Гузенбауера та Проді, на скандальному подіумі – політик з Соціал-демократичної партії Німеччини Гюнтер Ферхойген, який під час каденції Проді був єврокомісаром з питань розширення ЄС в Брюсселі. Гузенбауер та Ферхойген, натомість, здається, знайомі один з одним з іншого приводу: газета Der Standard повідомляє, що обидва були обрані в 2013 році в наглядову раду дочірньої фірми австрійського лотерейного концерну Novomatic.

Лобізм на користь Януковича може вийти екс-єврокомісарові Гюнтеру Ферхойгену боком

Лобізм на користь Януковича може вийти екс-єврокомісарові Гюнтеру Ферхойгену боком

Ферхойген також взяв участь у дискусії в Берліні, куди запрошували «Європейський центр за сучасну Україну»  та політичну агенцію Berlin Economics. Це сталося незадовго перед відмовою українського президента Януковича підписати асоціацію з ЄС – в листопаді 2013-го. В оголошенні про подію та на банері, що прикрашав подіум заходу було надруковано символ центру, створеного для лобістських зусиль команди Януковича у Європі.

На запит tagesschau.de наприкінці жовтня 2017 року Ферхойген пояснив, що він не може точно згадати, від кого отримав тоді запрошення на цей захід. Але він на 100% може виключити, що отримав гонорар чи відшкодування коштів на подорож. З «Європейським центром за сучасну Україну»  він також, за його словами, не мав з того часу ніяких контактів.

Лобістська фірма FleischmanHillard

Проте, цікавим є той факт, що запрошення на цей захід розсилала лобістська фірма Fleischman-Hillard. Тому що зв‘язок між Ферхойгеном та Fleischman-Hillard існує аж з липня 2010 року: тоді, невдовзі перед своєю відставкою з посади єврокомісара з промисловості, Ферхойгена було винайнято Fleischman-Hillard як члена інтернаціональної команди радників, до складу якої він належить ще й досі.

Fleischman-Hillard на завдання «Європейського центру за сучасну Україну»  надсилала не лише запрошення до цього заходу. Вона, наприклад, розповсюджувала матеріали і документи президента «Європейського центру за сучасну Україну» Леоніда Кожари – соратника по партії та зовнішньополітичного радника Януковича.

Інна Кірш, виконавча директорка ЄЦзСУ

Інна Кірш, виконавча директорка ЄЦзСУ

На завдання ЄЦзСУ та його виконавчої директорки Інни Кірш Fleischman-Hillard розповсюджувала запрошення на прес-конференції до Києва аж до середини лютого 2014 року – коли ситуація на Майдані вибухнула з новою силою та зрештою Янукович, втік з України. Відповідні електронні листи перебувають в редакції tagesschau.de.

Хто стоїть за «Європейським центром за сучасну Україну»?

Центр було зареєстровано у відкритому регістрі ЄС як незалежну неурядову організацію. Проте: «Навіть якщо ця організація стверджувала, що вона є незалежною, кожен в Брюсселі знав, що це – лобістський інструмент Партії регіонів», – стверджувала Аменда Пауль з так званого брюссельського Think Tank European Policy Centre в травні 2014 року в інтерв‘ю tagesschau.de. Вона брала в 2013 році участь в берлінській конференції разом з Ферхойгеном.

Пауль заявляє, що «Європейський центр…»  активно працював у Берліні, Парижі та Лондоні над зміною іміджу Януковича та Партії регіонів. Декілька українських олігархів фінансували «проукраїнську ініціативу». Серед таких вона назвала Віктора Пінчука, Ріната Ахметова та Петра Порошенка, нинішнього президента України.

У тексті звинувачення спецпрокурора Мюллера проти Манафорта «Європейський центр за сучасну Україну»  названо інструментом Манафорта, який було використано, аби таємно працювати над позитивним іміджем Януковича.

По слідах Манафорта

Розпорядницею «Європейського центру за сучасну Україну»  була Інна Кірш, яка, за даними журналу Spiegel, була співробітницею Соціал-демократичної партії в Брюсселі аж до того моменту, як в 2011-му зайнялася справами нової організації. Вона сама пояснила журналові, що зустрічалася з Манафортом тричі, він порадив їй скористатись послугами лобістських фірм Podesta та Mercury, аби працювати у Вашингтоні. Обидві фірми, ймовірно, виконували для Манафорта й інші завдання. Розслідування спецпрокурора Мюллера повинні тепер з‘ясувати, звідки Манафорт отримував гроші на лобізм. Окрім того – наскільки щільно Кірш співпрацювала з Манафортом та чи отримували від того вигоду європейські політики.

Після лютого 2014 року «Європейський центр за сучасну Україну»  більш не з‘являється на обрії. Проте колишні відомі політики, продовжували «підряджатися» в українські справи – наприклад, в групі радників під назвою «Агенція з модернізації України», яку більшою частиною фінансує олігарх Дмитро Фірташ. Цей вельми підозрілий проект, окрім інших німецьких політиків, винайняв також і екс-єврокомісара Ферхойгена.

Сільвія Штебер (Silvia Stöber), Tagesschau

Переклад для «Главкома»: Борис Немировський


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

ВОРОГИ ВИТРАЧАЮТЬ МІЛЬЙОНИ НА “ЧОРНУХУ”, АБИ ДИСКРЕДИТУВАТИ МЕНЕ І СОЦПАРТІЮ: БРУДНІ ЛИСТІВКИ, БОРДИ, ГАЗЕТИ, БРЕХЛИВІ ЗАЯВИ ПО ТВ!!!

ПРИЧИНА ПРОСТА: Я ЙДУ В ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ ЯК ЄДИНИЙ КАНДИДАТ ВІД ЛІВИХ!

Posted by Сергій Каплін on Montag, 26. Februar 2018

Сергій Каплін


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Самоликвидация…

Президент Державы, стремящейсяк Независимости и постоянно, круглосуточно акцентирующей на этом внимание, гордо и радостно заявляет два дня тому назад в своём твиттере, что сегодня мы уже имеем и американский уголь, 
и американское ядерное топливо, и американское оружие (какое, где и у кого?) …

Теперь добавляем американские локомотивы…

И производственное партнёрство (конец переведённой цитаты…)
Всё это – индустриальная в недалёком прошлом Держава,  которая выпускала на своих заводах лучшие в мире ракеты, как минимум не хуже американских локомотивов 

Теперь для нас полёт Теслы Маска – запердельное мечтание. 

Мы выпускали в кооперации топовые самолёты. Мрия – как один из примеров. Один из.
Танки. Оружие. Оптику.
Кольчуги.
Промышленность и военка были одними из лучших в мире. Хромала бытовуха, потребительская кооперация.
Теперь у нас на смену турецкому ширпортебу пришёл китайский, а на смену своей промышленности –
то, что упало с барского новосветского стола.
И мы ещё должны этому радоваться, хвастаться и гордиться.
Серьёзно?
Может порохоботы объяснят – чем и почему.
В западных демократиях такое заявление действующего главы государства поставило бы крест на его амбициях о втором сроке.
Но там избиратель думает головой. А не жоппой.
Локомотивы говорите?.

АЛЕКСЕЙ МОЧАНОВ

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

На город опустился сильный мороз. Закутанные житомиряне перебежками добираются на работу, в надежде согреться в теплом магазине или офисе. В квартирах по-прежнему не жарко, но это не снимает градус грусти и тревоги людей, ожидающих февральские платежки, а скорее наоборот. Тепло или холодно – всё равно плати.

Я представляю себе бабушек и дедушек, таких себе обычных пенсионеров, которые экономят на всем, включая питание и медикаменты, но первыми выстраиваются у касс отделений почты, чтобы оплатить коммунальные счета. В эти выходные бедные старики прильнули к экранам телевизоров, чтобы посмотреть отчет нашего мэра.

Скажу сразу, и это моё личное мнение, что отчета как такового не было. Да, у столика с микрофонами стоял Сергей Иванович Сухомлин. Да, он показывал слайды. Но в большинстве своём это были слайды, рассказывающие о планах и о будущем, это не отчет о том, что сделали в 2016 и 2017 годах. Своей речью Сергей Иванович был похож на инопланетянина, живущего в своём никому неизведанном мире, не имеющего ничего общего с нашим временем и с нашим городом.

Замечу, что этот вяленький отчет состоялся в Доме украинской культуры, который уже который год  житомиряне называют никак не иначе, как домом коррупции. Ведь именно с ним связан один из первых скандалов новой городской власти, пришедшей после Майдана.

В общем, загнали в эту собачью будку начальников, директоров управлений и департаментов, которые, кстати, находились там в рабочее время, непонятных бабушек, которые то поддерживали критиков Сухомлина, то пели оды самому Сергею Ивановичу. При чем зализывали так глупо, что Сухомлину в какой-то момент стало неудобно и он, возможно, даже пожалел, что поддержал эту затею с подсадными зрителями.

Самое интересное, что было сделано абсолютно всё, чтобы на отчет не пришли лишние люди. Ни упоминаний об этом в СМИ, да и в последний момент появившийся на сайте городского совета анонс. Неужели во всех городах отчет мэра происходит таким образом? В тихую? Под одеялом? Почему выбор пал на коморку украинского Дома, а не на заседание сессии городского совета, где вопросы кроме журналистов могут задать оставшиеся при здравом уме , не купленные за копейки Сухомлиным, депутаты? Даже попередник нынешнего мэра Вова Дебой не боялся показывать свои слайды при большом количестве зрителей, а тут такой смелый и напыщенный забился в тесный угол украинского Дома.

Вопросы лояльные журналисты задавали согласованные. Больше это было похоже на «Сергей Иванович, а что вы сегодня ели на завтрак?», «А что на обед?», «А какое ухо вам сегодня чешется?». Почему-то никто из них не спросил о том, где именно Сергей Иванович хранит прекрасную ауди Q7, подаренную ему господином Юрушевым – тем самым инвестором, который хотел построить в Житомире мебельный завод. Была ли или это взятка, или откат, или просто подарком хорошему человеку, я не знаю. Единственный важный момент только в том, что Юрушев, если не ошибаюсь, передумал делать бизнес в городе, где мэром является Сухомлин, кинувший ему не одну неожиданную подляну, и вполне возможно, что машину придется вернуть. А он ведь даже не накатался.

Я полагаю, что на этот вопрос Сережа Сухомлин бы точно не ответил. Как не ответил и на вопрос о валидаторах. Как сообщил мэр, то что валидаторы в маршрутках не работают его особенно не волнует, так как всё скоро заработает целостно, а пока пускай делают, что хотят. Когда именно – в ближайшем будущем. То есть, теоретически никогда. Зачем тогда покупали? Мне кажется, что можно было достать с антресолей запыленные компостеры и установить на подвижной состав. Соглашусь, в таком случае у нас не было бы возможности оплатить проезд банковской картой. Так и сейчас ее нет. Вы вспомните, как мэр оконфузился на всю Украину перед телекамерами, когда в шоу «Мэр под прикрытием» в троллейбусе валидатор не считал его карточку. Шаловливые глазки спрятались за  розовыми очками, глупая улыбка за прилепленными усами, а между прочим на эти цяцьки потратили свыше 10 миллионов гривен.
Молчал на отчете почему-то и Айдар. Все мы хорошо помним о том, как бравые красавцы в форме, не жалея сил, возле здания областной администрации задавали один единственный вопрос «Где отчет Сухомлина?».

Да, соглашусь, на отчете присутствовала не самая яркая часть житомирского Айдара. Ведь остальные отмеряли шагами земельный участок на Корбутовке, выделенный им под застройку многоэтажки. При чем земельный участок до этого обещанный Сухомлиным компании «Интергалбуд», которая наивно согласилась на него, обменявшись на участок в парке. В общем, пока айдаровцы-латифундисты радовались новому подарку от мэра, их коллеги по батальону старались создать иллюзию того, что они до сих пор якобы находятся в оппозиции к мэру. Но меня всё равно не покидало горькое ощущение того, что эти вояки-актеры снова продались как непотребные девки. Хотя…тут как посмотреть. Короче айдаровцы не то, что даже не укололи Сухомлина каким-нибудь вопросом или сказали в лицо, что он коррупционер, как кричали раньше, они защищали свою дойную корову он нападок других, более смелых.

К примеру, выступил мордатенький Демчик, которому так много было чего сказать, что он разнервничался и практически ответил вместо Сухомлина на свои вопросы, сказав, что город из-за такого мэра находится в стрессе. Айдаровцы при этом кричали на Женю за то, что он говорит на русском языке. Видимо, это значительно большее преступление, чем те вещи, которыми занимается житомирская власть: алчный грабеж и абсолютное наплевательское отношение на людей, живущих в этом городе. Не далеко убежал от айдаровцев и сам Сухомлин, который так и не ответил на вопросы борца с коррупцией, а в присущей ему хамской манере, начал спрашивать о достижениях Демчика в его бытность заместителя мэра.

Подгавкивала что-то на критиков Сухомлина и журналистов начальница управления молодёжи и спорта Ира Ковальчук, посматривая на своего бывшего любовника лысеющего чуть ли на глазах, то ли от нервов, то ли от обильных возлияний, Хренова, ожидая одобрительного взгляда. Недалеко от Хренова в домашних тапках сидела секретарша Чиж. То она фотографировала Сергея Ивановича на телефон при этом нежно поглаживая фото, то метала взглядом молнии в тех, кто осмелился перебить её ясное солнышко у трибуны.
Подытоживая скажу, что житомиряне всё равно ничего не узнали из этого отчета. Мэр отнял у них возможности прийти послушать и задать вопросы, не предупредив об отчете нормально и заблаговременно, а СК1, где крутят повтор, всё равно никто не смотрит. Да и, повторюсь, назвать этот рассказ отчетом категорически нельзя. Читайте лучше мои статьи. Тут больше фактов и правды, чем на годовом отчете мэра.

Не утихает скандал и по делишкам управления образования. Даже больше – дело получило новый оборот. Была создана рабочая группа в состав которой войдут чиновники, юристы и сотрудники контрольно-аналитического отдела горисполкома. До 3-го марта стахановцы должны определить кто виноват в истории с якобы плохим мясом в детских садиках, в несостоявшихся закупках по завышенным ценам в ДНЗ №58 и в других вопросах (о них я расскажу более подробно, но уже в другой раз) и скажут, что со всем этим делать. Самое интересное, что группу возглавил заместитель мэра по вопросам ЖКХ. Не профильный заместитель Матвей Хренов, а Сергей Кондратюк. Радует только, что у мэра хватило ума не подпускать к этому вопросу Хренова, которого не только пяточек в пуху, а всё его поросячье рыло.

Ровным счетом, как и у депутата Саши Рыбака, который и поднял эту шумиху, в частности о закупках в детский садик №58. Одно меня только удивляет: неужели у наших людей действительно такая короткая память? Я понимаю, что экология, собственные проблемы и засилье никому не нужной информации. Но не может же всё быть настолько плохо. Неужели вы не помните, как господин Рыбак на одной из сессий махал бумажками и кричал о том, что в городской больнице №1 страшная коррупция в сфере закупок? Как он раскачивал главного врача Толика Вусыка? Вусык, конечно не без греха, но заплатить должностью за отказ покупать у Рыбака канцтовары и компьютерную технику, согласитесь, выглядит очень глупо. Да, да. Уволили Вусыка, вы в курсе? Хотя конечно же это была не единственная причина, а толчок. А что сейчас молчишь, Саша? Или в первой городской больнице с закупками уже всё хорошо? А может ты молчишь потому, что на место Вусыка пришел более лояльный к тебе, пока что исполняющий обязанности главного врача, Мордюк, который, учитывая опыт попередника, канцтовары Рыбака покупает беспрекословно?

Теперь на очереди управление образования. Снова Рыбак, снова бумажки и снова депутат от «Самопопощи» утаивает своё раздражение из-за того, что учебные заведение купили у него канцелярских побрякушек по заоблачным ценам недостаточно. Помимо желания экономической выгоды, в данном скандале есть еще и чисто кадровый вопрос. Группа депутатов от «Самопомощи», в частности, сам Рыбак, давно хотят видеть на должности начальника управления образования не Валика Арендарчука, а алкоголика Старинца, из команды Веры Шелудченко. Про алкоголика я говорю без преувеличения, и, думаю, с этим все согласятся.

Пока идет проверка, говорить о каких-то кадровых ротациях слишком рано. Хотелось бы посмотреть только на то, как Сергей Иванович воспользуется её результатами.

Другой вопрос: почему молчат депутаты? Почему молчит гуманитарная комиссия и её глава депутат Наталья Леонченко? Ведь отсутствие реакции может говорить только о том, что они в теме, не так ли? Где должная реакция? Почему никто не осмелится сказать о том, что в скандале с питанием детей в школах виноват профильный заместитель мэра Хренов, который не так давно на комиссиях рассказывал, как здорово и современно кормить детей гамбургерами. Как в лучших традициях 90-х: он создал проблему, а сейчас её якобы решает. Где внятная оппозиция? Чего вы боитесь? Или вы настолько погрязли в договорняках, что теперь не имеете права высказать своё мнение и мнение людей, которые дали вам этот мандат? Надеюсь, что на сессии 1-го марта последние из могикан не обойдут стороной вопросы, которые давно уже пора задать мэру и его команде.

Кстати, не забудьте спросить о том, почему Сухомлин лично ездил в Минск смотреть автобусы, которые подумывают купить в лизинг. Хотя не думаю, что ответит потому, что ему будет стыдно. В городском совете болтали, что заместитель мэра по вопросам транспорта Дима Ткачук ездил в Грузию по рабочим вопросам. Мало кто знает, что летал он Белоруссию, но директор завода МАЗ разговаривать с ним не стал и даже не принял. История, в которой Ткачук пытался обилетить производителя и заложить в стоимость автобусов свой интерес в виде тысячи условных единиц за одну машину, хоть уже и припала изрядно пылью, но по-прежнему дает свои результаты. Как говорит моя мама, береги честь с молода. Диме, судя по всему, родители такого не говорили. Пришлось Сухомлину ехать и разруливать ситуацию с помощью своего друга вице-премьер министра Гены Зубка, иначе бы и Сережу не пустили бы дальше заводской проходной. Эх, летает ваша слава, господа чинуши, далеко за приделами нашего города и от этого становится даже немного стыдно.

Напоследок расскажу о тех, кому не стыдно. Есть у нас в городском совете группа по вопросам энерго эффективности. Сидят они там, болтают языком куда бы поехать на тренинг. Но вспомнила я об этих бездельниках не этому. Просто мне хотелось рассказать, что в мэрии рождается новый роман! Неужели плохо, что с приходом такой долгожданной весны в этом клоповнике появляются теплые и светлые чувства? На последнем из заседаний этой группы пальцы директора департамента экономики Коли Кострици и его подчиненной Тани Затиковой сплелись в унисон. Глаза влюбленных блестели, как и обручальное кольцо на пальце Кострицы, щеки заливались красным яблочком, а сердце колотилось, как у подростков. Грустил только бывший любовник Тани, который также является бывшим директором департамента финансов. Зачем Гаращук приходил на заседание группы мне непонятно, но после увиденного, он наверняка и сам был не рад своему присутствию. Как изменчив этот мир, посмотри!

P.S. В курятнике под названием Житомирский городской совет появилась новая особь. Среди десятка гадких утят управления по связям с общественностью, бывшая помощница проворовавшегося народного депутата Борислава Розенблата Юля Чепюк настоящий белый лебедь. Тем более, что сильная и независимая кошатница никогда не стеснялась упомянуть о том, что пресс-служба нашего мэра и выеденного яйца не стоит, а работают там одни лишь умственно отсталые куры. Теперь она будет подносить не грузную жопу Борислава Соломоновича, а тощий зад Сергей Ивановича, будучи его личным пресс-секретарем. И, конечно же, радуясь новой возможности поустраивать на «рыбные места» горисполкома и принадлежащих мэрии коммунальных предприятий, свою многочисленную родню также, как усадила в тёплое кресло главврача стоматологической поликлиники своего отца.

P.P.S. Матвей Владимирович Хренов уволился. Крысы разбегаются.

insider.zt.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Олигарх решил не рисковать в предвыборной гонке и поставил к управлению партией своего человека.

В Украине активно начали готовиться к очередным выборам, которые запланированы на осень 2019 года, но по прогнозам досрочные парламентские могут состояться уже в этом году. В предвыборной гонке олигархи стараются укрепить свои позиции и усилить контроль над политсилами.

Ринат Ахметов решил взять все под свой контроль, в том числе и Радикальную партию. Скорее всего, олигарх не доверяет лидеру РПЛ.

На днях в Мариуполе Олег Ляшко со своей командой презентовал «Промышленный пакет реформ от РПЛ», где и сделал важное заявление. Радикал торжественно представил нового руководителя исполнительного комитета партии. Им стал бывший генеральный директор Мариупольского металлургического комбината имени Ильича Юрий Зинченко, ныне занимающий пост директора по техническому сервису Операционной дирекции горно-металлургической монополии Рината Ахметова “Метинвест”.

“Если бы в моей команде было десяток таких, как Юрий Зинченко, который возглавлял Мариупольский меткомбинат им. Ильича, я бы за неделю поменял мир. К сожалению, таких единицы… Именно поэтому для меня большая честь, что он принял решение войти в Радикальную партию Украины и возглавить ее исполнительный комитет”, – написал на своей странице в Фейсбук Ляшко.

Лидер Радикальной партии добавил, что он абсолютно доверяет человеку, который 5 лет вел мощное предприятие надежным курсом, даже в самые тяжелые времена.

Юрий Зинченко на своей странице в Facebook  также прокомментировал свой новый пост, отметив, что уходит из корпоративного сектора и крупнейшей в Украине компании “Метинвест” для того, чтобы заняться активной общественно-политической деятельностью”. Он также добавил, что сможет применить свой производственный и управленческий опыт для развития Украины.

“Еще будучи генеральным директором ММКИ я наблюдал за тем, как Радикальная партия Олега Ляшко отстаивает интересы промышленности и простых украинцев. И сегодня я присоединился к команде Олег Ляшко для того, чтобы вместе отстаивать интересы Украины, промышленности, развивать экономику страны и по настоящему заботится о благосостоянии простых украинцев по всей стране от Донбасса до Закарпатья”, — подытожил он.

Ахметов активно готовится к выборам, продвигая в партии своих людей и создавая новые политические проекты. К примеру, одним из таких является проект нардепа Сергея Таруты «Основа», который представляют менеджеры времен Януковича, рассчитывающие на электорат «Партии регионов».

Действия олигарха становятся тревожным сигналом для партийцев в регионах. Таким образом, Ахметов может поставить своих менеджеров в первичные организации по всем областям Украины.

ipnews.in.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Справжнім соціалістам сніг та мороз не перешкода. Кажуть люди побачивши нас – справжні веселі демократи.

Роман Дмитриевич Давиденко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Як можна вибирати старі годовані морди, які були 20-30 років при владі, яки нічого не робили весь цей час, за спиною у яких чи Кремль чи олігарх.

Роман Дмитриевич Давиденко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

 

Тількі но повернувся з міста Слов’янськ де разом з членами обласної ради Шиян Наталією і Ляшенко Дмитром були присутні на зборах Слов’янського міського осередку СОЦІАЛ – ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПАРТІЇ.

На зборах прийняли в СОЦІАЛ – ДЕМОКРАТИ шість нових партійців. Люди з палаючими очами, люди які хочуть змін в Державі і люди які повністю сповідують принципи і ідеологію СДП. Разом з керівником осередку Гонтарем Олександром вручив партійні квитки дійсним партійцям і листи подяки лідера об’єднаного лівого руху України Капліна Сергія. Прийняли програму роботи міського осередку. Один з пунктів дорожньої карти це роз’яснення серед населення програмних положення Нового Маніфесту об’єднаних лівих в Україні.

І вирішили визвати на Соціалістичне змагання по цьому питанню Житомирську обласну організацію СДП про що вже повідомив керівника Житомирського осередку Давиденко Романа. Житомиряни наш виклик прийняли. Арбітрами змагання між нашими областями пропонуємо виступити керівнику Соціалістичної партії Капліну С.М. і керівнику Соціал – Демократичної партіі Сугоняко О.Л. Підведення результаті другого квітня.

Фото Алексея Ляшенко.

Фото Алексея Ляшенко.

Фото Алексея Ляшенко.

Фото Алексея Ляшенко.

Фото Алексея Ляшенко.

Фото Алексея Ляшенко.

Фото Алексея Ляшенко.

Алексей Ляшенко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Рік Гейтс, діловий партнер колишнього головного радника в президентській кампанії Дональда Трампа Пола Манафорта визнав себе винним у змові й брехні федеральним агентам і погодився співпрацювати зі слідством у розслідуванні спецпрокурора Роберта Мюллера щодо можливого втручання Росії у вибори в США в 2016 році.

Зізнання Гейтс зробив під час засідання в окружному суді США у Вашингтоні 23 лютого, на наступний день після того, як Мюллер подав новий обвинувальний висновок проти Гейтса і його давнього ділового партнера Пола Манафорта.

Це новий обвинувальний висновок щодо фінансового шахрайства й відмивання грошей, що замінив попередній проти Гейтса і Манафорта, висунутий Мюллером у жовтні. Тоді обидва не визнавали себе винними.

У ході судових слухань 23 лютого прокурори заявили, що вони пропонують ув’язнити Гейтса терміном до 71 місяця. Водночас повідомляється, що термін може бути скорочено через те, що Гейтс погодився співпрацювати зі слідчими.

Після заяви Гейтса представник Манафорта поширив заяву, в якій повторив позицію Манафорта про те, що той не винен.

«Я сподівався і очікував, що в мого ділового колеги вистачить сил, щоб продовжити боротьбу задля доведення нашої невинуватості. Через нез’ясовані поки причини він вирішив зробити інакше», – йдеться в заяві.

Гейтс – п’ята людина, яка визнає себе винною у зв’язку з розслідуванням Мюллера.

У США триває розслідування ймовірного втручання Росії в американські президентські вибори 2016 року. За даними американських спецслужб, за торішніми атаками на сервери Демократичної партії стояло Головне розвідувальне управління Генштабу Росії. На початку серпня минулого року спецпрокурор Роберт Мюллер скликав велику колегію присяжних для розслідування «російського сліду» у виборах. Мюллер з’ясовує, чи була змова штабу Дональда Трампа з Кремлем з метою підірвати позиції кандидата в президенти від Демократичної партії Гілларі Клінтон.

Москва втручання у виборчий процес в інших державах категорично відкидає, Трамп називає це розслідування «полюванням на відьом».

radiosvoboda.org


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Чиновники не хочуть проводити реформи, бо розуміютьякщо країна зміниться, то їм у ній не буде місця, вважає топовий HR-менеджер та екс-голова Нацагентства з питань державної служби

Денис Бродський відомий у світі великого бізнесу як професіонал з управління персоналом. За його плечима – досвід у таких бізнес-гігантах, як “Miratech” “Platinum Bank”, “GlaxoSmithKline” та інші.

Після Майдану він проміняв розвиток крупних корпорацій на державну службу. Зокрема, очолив одну з найбільш застарілих за ментальністю структур – Національне агентство з питань державної служби.

Його боротьба з бюрократією була відчайдушною, але короткою. Топовий HR-менеджер пропрацював на державу близько шести тижнів. І пішов – І пішов – бо зрозумів, що зсередини цю битву не виграти.

Ми зустрічаємося з Денисом Бродським через чотири роки після цих подій. Нині він успішно працює в бізнесі, де правила гри йому близькі та зрозумілі. Але щойно мова заходить про чиновників, він, навіть через стільки часу, не стримує емоцій на їхню адресу.

Що вразило успішного бізнесмена в державній системі? Який він – типовий український чиновник? І чи здатна виборча реформа запустити соціальний ліфт в Україні?

Денис Бродський розповідає спецпроекту “Вибори вибори”.

 

– Ви працювали в Нацагентстві з питань державної служби менше місяця. Чому пішли?

– Досвід був жахливий, але цінний. А пішов з дуже простої причини. Оскільки маю голову на плечах, достатньо швидко зрозумів, що всі люди, яких затягли тоді в уряд і навколо нього, були ширмою.

– Для кого?

– Для Петра Олексійовича ПорошенкаАрсенія Петровича Яценюка та інших політиків. Вони ніколи не хотіли виконувати те, що заявляли у з трибуни Майдану.

Нікому не потрібні були ці реформи. Потрібен був косметичний ремонт – завести нові обличчя, бо запит був величезний. А далі треба було зробити так, щоб ці нові обличчя нічого не могли зробити.

Витрачати своє життя на безглузду роботу мені не хотілося.

– Ви відчули спротив?

– Ні, спротив можна подолати. Не було запиту. От ти приходиш, і є якісь політичні лідери – люди, покликані визначати напрямки змін.

Коли ти працюєш з людьми, яким на цей напрямок начхати… І єдине, що їх цікавить, – щоб Європа дала кредити, а для цього треба мати якусь там фікцію, що щось там десь відбувається. То навіщо все це?

У нас країна тільки зараз остаточно зрозуміла, з якою владою ми маємо справу. Вона, на мій погляд, з моральної точки зору гірша за попередню. Ті хоч прийшли до влади шляхом типу виборів. А Петро Олексійович на крові. У нього моральний обов’язок такий, як у нікого.

Мав достатньо часу поспілкуватися з цими людьми близько і зрозуміти, що нічого людського в них немає. І досвід усіх цих реформ та невеличких змін у країні за останні чотири роки – це досвід того, як люди намагаються щось зробити, а система пручається.

Ти можеш написати найпрекрасніший закон, який не буде виконуватися. Або в нього напхають таких правок, що він не буде працювати.

 

– Ваше перше враження від чиновницької системи?

– Люди без змісту, без сенсу, без совісті.

Було сподівання, що в країні щось зміниться. Але я не для цього залишав роботу, жив на власні заощадження, економив на всьому, не їздив у відпустку.

Коли був у центрі великих урядових подій, спочатку здавалося, що ці люди просто не знають, що і як робити. Що треба їм підказати, розказати. Жахливим було визнання того, що вони краще за мене знають, як треба. І для них це загроза.

Вони чітко усвідомлюють, що якщо зробити реформи, то буде інша країна, у якій їм немає місця. Вони все знають!

Думаєте, Петро Олексійович з командами своїх радників не знають, як побудувати нормальну систему прокуратури? Знають!

Чи не знають, як побудувати Державне бюро розслідувань, провести судову реформу? Все вони знають. Просто живуть з іншою метою. Тому весь свій досвід і знання будуть використовувати проти нас.

Нема нічого більш жахливого, ніж професійні покидьки. Це люди з дуже якісними професійними знаннями і дуже поганими моральними стандартами. Вони всю міць своїх знань використовують проти нас і проти країни.

– Чи схожий принцип підбору персоналу в бізнесі та на державній службі?

– Якщо казати про великий, успішний бізнес, то він працює зовсім за іншими принципами. Там від людей потрібні професійність, знання, відповідальність, порядність.

А на держслужбі в Україні потрібні лояльність, безхребетність, вміння не ставити питання і тихенько робити те, що тобі сказали. Вчитися красти, шукати своє місце в системі.

Є така теорія соціальних ліфтів. Соціальний ліфт – це шлях, яким людина просувається, аби досягти успіху, суспільного визнання і чималого прибутку.

Якщо подивитися на цивілізовані країни, що є в суспільстві соціальними ліфтами? Військова служба, наприклад. Зіркові генерали США стають найвищими посадовцями країни. Це люди, яких потім забирає приватний бізнес.

У нас таке є? Немає. Наука, освіта – кращі науковці працюють на величезні державні інституції, аналітичні центри. Економісти-науковці працюють де? У Всесвітньому банку або у Федеральній резервній системі. А в нас? Немає.

Партійне життя в більшості країн стає соціальним ліфтом.

А хто в нас у країні досягає успіхів? Чиновники, прокурори, судді. І їхні діти. У нас побудовано соціальний ліфт для касти покидьків.

Єдине, де це не працює, – бізнес. Там інший соціальний ліфт. Якщо ти професійний, порядний, відповідальний – ти досягаєш успіху. Тому ми й живемо в паралельних світах – бізнес окремо, держава окремо.

Соціальні ліфти зруйновано. Якщо кожні чотири роки під час виборів люди хоча б трішки замислюються про своє майбутнє, вони в розпачі. Немає за кого голосувати. Немає лідерів у країні.

І це свідомо побудована система. Бо якщо ці соціальні ліфти будуть працювати, то на зміну цим покидькам прийдуть нормальні люди. Ця влада буде опиратися і робити все можливе, щоб нормальних людей не було. Ця система працює на випередження.

 

– Саме через це бізнесмени, які після Майдану намагалися реформувати владу, пішли з посад?

– Знаєте, державне управління – це ієрархічна система. Є президент, є люди які йдуть за ним, – голова уряду, члени Кабміну, державні секретарі тощо. Це ієрархічна система, у якій завжди хтось є головним.

Наприклад, у хорошого керівника у бізнесі є важлива функція щодо людей, йому підпорядкованих, – бути “парасолькою”. Бути людиною, яка допомагає своїм підлеглим досягти успіху. Коли треба – захищає.

Державні управлінці цю функцію “парасольки” виконують, але в кримінальному розумінні як “криші”, а не як “парасольки”, яка прикриває своїх людей, допомагає своїм підлеглим досягти успіху.

Ви думаєте, якщо в моїх підлеглих щось не виходить, я їм не допомагаю? Я піднімаю цю “парасольку” і захищаю їх. Тож, коли відчуваєш, що ти там один на один з системою, що ніхто згори тебе не захистить, не допоможе, навіть слова не скаже, коли тебе будуть жерти… То навіщо?

– Можливо, питання в зарплаті? Якщо зробити їх високими, чи буде це запобіжником?

– Це є необхідним, але не є достатнім.

– Що тоді треба зробити?

– Начальство має не красти. Приклад подавати. І все. Для початку.

Знаєте, діти навчаються від батьків, підлеглі – від керівників, від лідерів навчаються нації. Моральний приклад треба.

Петро Олексійович свого часу втратив фантастичну важливість. У нього кредит довіри був шалений.

Він міг прийти у Верховну Раду і сказати: “Мені чхати, що вас тут 450 пишуть закони. За мною Майдан стоїть, за мною мільйони. Завтра ви ухвалюєте оцей, оцей і оцей закони. Завтра в нас новий закон про вибори, післязавтра – новий закон про прокуратуру. За тиждень у нас новий закон про держслужбу. Я змінюю країну! Я не краду і ви не крадете!“.

Депутати після Майдану були налякані.

Згадую часи, коли ця гідра почала потрошку оговтуватися. Спочатку в тебе в телефоні тиша. А потім дзвонить якийсь там Сергій Ківалов і каже: “Ну, у нас там є проект співпраці, ми давно працюємо з вашою агенцією, хотіли б організувати такий-то захід“.

Ти сидиш, у тебе вуха червоніють, волосся дибки стає. Кажу: “Вибачте, але поки я в цьому кріслі, з вами не буде жодних справ!“. А потім з’ясовується, що за законом ми таки зобов’язані щось там з ними робити. І цих дзвінків стає все більше і більше.

Вони трішки пересиділи, зрозуміли, що нічого не змінилося, подивилися на приклад… І все пішло так само, країна така, як була.

 

 У листопаді 2017 року Верховна Рада ухвалила зміни до закону про держслужбу. Тепер президент “вручну”, без конкурсного відбору може призначати губернаторів…

– У державному управлінні все набагато складніше, ніж ухвалення законів. Закон – це дорожня карта, типу “має бути зроблено те і те”. Є купа підзаконних актів і купа органів, яким надано повноваження.

Знову ж таки, у нас дивна, викривлена законодавча система. У цивілізованому світі ця система працює від Конституції, яка каже яка ідея. Через закон, який каже які правила. До процедури, яка встановлює порядок.

У нас закони в принципі є тим, що в Європі або США називали би кодексами або процедурами. Тому що вони дуже детально описують якісь речі.

Знову ж таки, конкурсну систему зруйновано. Набирають кого завгодно. Де ця ефективність?

Останнє, що я бачив, займаючись системою, це як створювалися директорати. Пишуть так: “Організаційна структура Міністерства освіти – є департаменти такі-то. Наприклад, Департамент закупівлі ліків“.

Їм кажуть: “Напишіть місію департаменту“.

Вони пишуть: “Місія – закуповувати ліки. Адже ми перейменовуємо його з департаменту в директорат закупівлі ліків“. Ох, реформу провели. Молодці!

Повна профанація!

Не знаю, скільки валер’янки треба випити, щоб це витримати. При цьому за чотири роки в нас створився прошарок професійних “реформаторів”. Це люди, зацікавлені в тому, щоб реформи ніколи не закінчувалися. І вони підтримують такі “реформи”.

– Що робити з цією армією чиновників?

– Якби сьогодні їх не стало, ми б із вами не помітили. Практично всіх треба розігнати. Нічого не зміниться. Гірше вже не буде.

– Чи здатна влада ухвалити виборчу реформу?

– Їх будуть спонукати до змін. І вони ухвалять мінімальні зміни такі, які б на поверхні виглядали як зміна виборчого законодавства. Але залишиться все, як є.

Вони ж не сидять з метою: “Ми мріємо про те, щоб Україна була іншою! Щоб до влади приходили чесні, нові люди. Щоб виборці могли висловити свою точку зору і все було прозоро, без фальсифікацій!“.

Вони думають так: “Ага, зміна виборчого законодавства. Де тут шпаринки, де ми можемо залишити все, як було? А давайте тут ще впишемо оце, і тоді нам буде легше контролювати виборчий процес“.

Знову повертаємося до моєї тези – це професійні покидьки. Вони працюють проти нас. Працюють дуже професійно.

Але я не кажу, що треба скласти лапи і нічого не робити. Якщо буде законодавство краще за попереднє – це вже крок уперед.

Маємо тиснути. Треба усвідомити, що не можна йти з ними на компроміс.

– Хоча, здавалося б, влада має бути працівниками, обслуговуючим персоналом. А народ – роботодавцями.

– Тут ніколи такого не було. Цей державний апарат побудовано за часів Петра І. Він тоді був інституціолізований. Але в нього закладено принцип, який дістався нам у спадщину від монголо-татарського іга – ярлик на правління.

Ось тобі територія, ось тобі хлібне місце. Ти тому, хто дав тобі ці повноваження, “відстьогуєш”, решта твоє. Так було побудовано Монголо-татарську імперію. І єдиний простір у світі, де ця модель живе досі, – пострадянські країни.

Ніколи жоден з цих людей не був із ментальністю служителя. У нас були слуги народу за радянських часів? Ні. Сервісного менталітету ніколи не було.

 

– Чи реально це змінити?

– Змінити не можна. Можна тільки замістити. Новим урядом, дійсно новими законами, а не косметично підфарбованими. Я б уже зараз ухвалював окремий закон про реформу державного управління трирічної дії. Який давав би повноваження всіх цих покидьків повиганяти, набрати інших людей, платити інші заробітні платні.

Я би будував це не на засадах законодавчих, а на засадах добровільного контракту.

Хочеш на державну службу – підписуєш добровільний контракт. Що ти береш на себе дуже високі зобов’язання в обмін на високу платню.

Маєш чеки складати, декларувати своє майно, будеш позбавлений посади на таких і таких умовах. Ні за який закон не сховаєшся – є тільки твій контракт із державою.

Треба радикальні зміни. Переписувати межу втручання держави, відмовлятися від усього, що не працює, бо воно не потрібно.

– А що робити з ментальністю людей?

– Людей можна змінити, але не всіх. І це теж шлях, який ми маємо пройти. Шлях довгий. Болісний.

Я не вважаю, що Майдан був даремно. Він був необхідний саме для цих ментальних змін. Якби не два Майдани, ми б все ще жили в “совку”.

Так, це не ті досягнення, на які ми сподівалися. Але навіть це краще, ніж нічого. Завдяки цим струсам ми живемо в іншій країні. Вона змінюється. Я все ж позитивно налаштований.

Просто не буде так гарно, як хотілося. Буде інакше. Ми – сильна країна.

vybory.pravda.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO