Телеканал «1+1» представив новий сезон 2020 року, в якому всі сім нових серіалів вийдуть на екрани російською мовою. Українською телеканал зняв лише комедії. Такий розподіл пояснюють тим, що українська мова краще звучить у комедіях, а в мелодрамах її сприймати важко. «Що ж то за такий винятковий жанр, прости Господи, мелодрами, що для них українська мова настільки не зручна?» – запитує видання «Україна молода»

Журналісти газети не намагаються закликати продюсерів до глибини ментальності, висоти духовності, національної самоідентифікації, але нагадують, що 16 липня 2019 року набув чинності Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Документом передбачено, що українська мова є обов’язковою в усіх сферах публічного життя. Крім того, з 2017 року в Україні діє закон, згідно з яким 75 відсотків ефірного часу всіх телеканалів повинно бути українською мовою. Однак, незважаючи на закони, в продюсерських кабінетах на «плюсах», де мала б розвиватись і міцніти українська ментальність, там лише сприяють її руйнації. «Чимало глядачів сходяться на думці, що така мовна політика канала є загрозою безпеки України», – зазначає видання у статті «І сміх і гріх! Від лукавого з Кремля?»

«Бабин Яр» чи «Дорогожичі». Про дискусію навколо назви станції метро розповідає газета «День». Видання інформує, що громадська організація «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» виступила з пропозицією перейменувати станцію київського метрополітену «Дорогожичі» на станцію «Бабин Яр» – з метою вшанування пам’яті безневинних жертв нацистських розстрілів у 1941–1943 роках.

Експерт видання, голова Асоціації єврейських громадських організацій та общин України Йосиф Зісельс переконує, що за цими ініціативами стоять росіяни. І хоча в проєкті «Меморіальний фонд Голокосту Бабин Яр» змінилась команда, але цей проєкт, як був, так і залишається російським, переконаний експерт. За ним стоять потужні російські олігархи з певними цілями. Тому проблема в самому проєкті, а не в назві станції метро. Тому з перейменуваннями назви станції не варто поспішати, адже експерт вбачає в цьому не вшанування пам’яті, а свого роду піар.

Інший експерт Юрій Романенко вважає, що перейменування станції «Дорогожичі» на «Бабин Яр» знецінює трагедію Бабиного Яру. Це все одно, що в метро Варшави з’явилася б станція Варшавського гетто, а в Берліні ціла гілка метро з концтаборами в назві станцій. Узагалі, прагнення окутати все життя українців тотальною скорботою набуло масштабів некромантії державного масштабу, вважає експерт.

Дописувач газети «День» Ігор Лосєв вважає поспішною ініціативу чинної влади приватизувати землю, бо «є ризик обезземелення українського селянства, коли вони можуть залишитися й без землі, й без грошей». Бездарній і некомпетентній владі не можна довіряти настільки важливі реформи, переконаний автор статті. Він вважає, що не варто вигадувати олігархічний «велосипед» у земельному питанні. Потрібно подивитись, як провели земельну реформу в Польщі, Чехії, Угорщині, Хорватії, й перенести цей досвід на український ґрунт з урахуванням місцевих особливостей.

Коментує Лосєв і недолугість звинувачень у справі про вбивство Павла Шеремета. Згадуючи вислів генпрокурора про нестачу доказів провини добровольців, що сидять під вартою, й волонтерів, дописувач запитує: тоді чому ці люди перебувають досі за ґратами? Чому вони не чекають суду у себе вдома? Якщо, звичайно, слідству буде що пред’явити суду. Становище обвинувачених украй тяжке, тому що на карту поставлена особиста політична доля пана Авакова і пана Рябошапки, та й самому панові Зеленському в разі провалу слідства не вибратися з цієї історії без великих репутаційних втрат, зазначає автор.

Найбільша парламентська фракція «Слуга народу», яка вперше в українській незалежній історії одноосібно отримала абсолютну більшість у Верховній Раді, має досить різношерсту публіку, констатує газета «День».

Видання пише, що навіть сам президент і керівництво партії, йдучи на вибори із гаслом тільки «нові», не до кінця розуміли, скільки кадрових сюрпризів їх чекає під час реальної роботи. За ці пів року монобільшість фактично «не вилазить» із різних скандалів, через заяви, дії, або набуття публічності досі невідомих широкому загалу негативних сторінок біографії тих чи інших «слуг народу». А все тому, що правильне гасло все таки мало б бути не «нові», а «кращі», наголошує видання.

Про те, за якими критеріями підбиралися люди до монобільшості? Які групи впливу існують у фракції «Слуга народу»? Що собою взагалі становить чинний парламент? Чи слід очікувати переформатування уряду та дострокових парламентських виборів? Про це на шпальтах видання розповідає парламентарка від «Слуги народу», Ольга Василевська-Смаглюк. Вона вважає, що питання розпорошеності й боротьби груп впливу є не лише в парламенті, а й у Кабміні та Офісі президента. Існує багато центрів, які дезорієнтують, деморалізують, і її, як депутата, змушують сумніватися у монобільшості. Серед них журналісти виокремлюють: «групу Коломойського», «групу Павлюка», «групу Зеленського», «групу Медведчука», а також «людей Пінчука», і «людей великих агрохолдингів». Є «депутати Ахметова». Все це в парламенті було завжди, переконує депутат.

radiosvoboda.org

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO