В листопаді минулого року Шевченківський районний суд виніс вирок в одній з резонансних справ Майдану – вбивстві журналіста В’ячеслава Веремія. За причетність до цього злочину, один із підозрюваних, Юрій Крисін, отримав умовний термін покарання. Таке рішення Феміди обурило активну громадськість, яка навіть спробувала піти за роз’ясненнями до судді Олега Лінника. Щоправда, щирих пояснень вони так і не отримали. Прокуратура ж досі намагається оскаржити вирок в апеляційному суді.

Але й не тут все, як хотілося б – на минуле судове засідання Крисін не з’явився, а Феміда дала дозвіл на його примусовий привід. В той же час, активісти знайшли його в дитячому відділенні Інституту Серця. Згодом вони ж їздили до будинку, де мешкає Крисін, аби “стимулювати” його ходити в суди. Що ж до прокурорів – то не апеляцією єдиною. У березні в Дарницькому районному суді Києва опинилася нове провадження. В якому фігурує уже знайомий нам Юрій Крисін. За перебігом справи стежить Insider.

Антитітушковий марш

“Скажіть, а що це за люди зібралися? Вони проти кого? Ну ви ж преса чи ні?” – питає чоловік передпенсійного віку у групи журналістів, яка стоїть біля входу до будівлі Дарницького вокзалу.

“То вони за кого чи проти чого? Проти тітушок? Організатора тітушок часів Майдану? А, то це проти Крисіна, виходить?!” – чоловік із розумінням киває головою і відходить трохи убік, поспостерігати за розвитком подій.

Тим часом, прямо навпроти виходу з вокзалу збирається близько 30 активістів різних “правих” рухів Києва. Вони зазначають: прийшли на “Марш проти тітушок”, оскільки хочуть упевнитися, що суд відбуватиметься адекватно. Також кажуть, що готові до зустрічі з тітушками Крисіна, якщо вони прийдуть.

“Після наших акцій нам почали приходити смс-повідомлення на телефони з погрозами. Але ми їх не боїмося! І раніше не боялися! Ми будемо продовжувати наші акції!” – говорить у мегафон один з організаторів. Перехожі й пасажири спиняються, з інтересом розглядають протестувальників і їх плакат, на якому написано: “Кожного ката чекає розплата”.

Із промовами вирішують не затягувати, невеличка колона швидко вирушає від вокзалу до будівлі суду. Мітингарі займають половину проїжджої частини й створюють затор, за що перепрошують у водіїв.

“Давайте поскандуємо! Крисіна – за ґрати! Крисіна – за ґрати!” – заводить людей хлопець із мегафоном.

Йому відповідають доволі мляво, але й цього вистачає для привернення уваги оточуючих: пасажири маршруток і трамваїв прилипають до вікон, перехожі дістають мобільні телефони й знімають фото та відео, продавці різного краму й продуктів, які сидять вздовж дороги, на кілька хвилин забувають про торгівлю. То тут, то там чути розмови про Порошенка, владу й погані суди. Колона, між тим, обходить парк перед будівлею, в якій мають слухати справу Крисіна.

“О, а де всі тітушки? Минулого разу їх тут людей 70 було. Пам’ятаю, підходимо – а вони тут в парку кучкуються. А сьогодні вони що, не прийшли?” – чується з рядів протестувальників.

Колона займає місце перед входом до суду. Шиплять феєри, на хвилину частина вулиці тоне у червоному, хімічному світлі. Мітингарі скандують “Слава Україні!” Їм підкрикують місцеві перехожі. За залізним парканом стоять нацгвардійці, які уважно роздивляються новоприбулих.

“Дякую, що ви прийшли! Такі акції, насправді, важливі. Як бачимо, цього разу тітушки Крисіна не з’явилися. Вони були тут минулого судового засідання, група підтримки, людей 70. Але, як виявилося, вони не готові йти на силовий конфлікт. І ми деяких із них потім знайшли. З частиною ми поспілкувалися після завершення суду. Ми знаємо, де їх набирають. Ми знаємо, хто їх набирає. Але. Важливо, аби Крисіна ніхто не чіпав, не заважав йому потрапити до будівлі суду. Наша ціль – справедливий вирок і адекватний суд!” – чулося з мегафону протестувальників.

Однак, ані у призначений час, ані пізніше, Юрій Крисін не потрапив до будівлі Феміди. Він просто не прийшов. Активісти почали потихеньку розходитися у своїх справах: хтось поїхав на інші судові засідання, хтось рушив пити каву, хтось – додому. Але і після цього Крисін не з’явився. Певно, що після минулого засідання, 5 березня, він вирішив не ризикувати. Тоді, нагадаємо, підозрюваного в організації тітушок під час Революції гідності, активісти проводжали із суду “коридором ганьби” до зупинки маршрутки, попутно закидаючи його снігом.

Загроза життю й бажання “закритого” суду

У новому кримінальному провадженні Юрію Крисіну інкримінують кілька злочинів. Перший пов’язаний, як не дивно, із викраденням людини 21-22 січня 2014-го. Щоправда, безпосередньо Крисін у цьому участі не брав. Однак, за версією прокуратури, він “здав в оренду” групу “своїх” тітушок іншій людині, допоки сам відпочивав на Мальдівах. За цей час його “підлеглі” встигли викрасти людину в районі ст.м. Петрівка у Києві (нині – Почайна), прийнявши її за майданівця. Згодом, як кажуть слідчі, викраденого вивезли в район ст.м. Бориспільська, де катували. Прокурори наполягають: Крисін знав про дії своїх “підлеглих”, оскільки підтримував із ними зв’язок і наказував виконувати вказівки “орендатора”. Тож йому інкримінують пособництво та підбурення до скоєння злочинів, пов’язаних із викраденням і катуванням.

Другий злочин – закидання 18 лютого 2014-го протестувальників на вул. Прорізній у Києві вибуховими предметами. Це відбувалося за кілька годин до того, як Крисін і група тітушок вбили журналіста В’ячеслава Веремія. Третій злочин – це перешкоджання акціям протесту все того ж 18 лютого із застосуванням “насильницьких методів” до протестувальників. Останнє, 4-те обвинувачення, стосується убивства Веремія, однак мова уже йде про іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні – Сергія Чемеса. За словами прокуратури, йому інкримінується майже ті ж дії, що й самому Крисіну. Однак його роль була меншою: за версією слідства, Чемес повалив журналіста, який намагався втекти від тітушок, на землю й чекав на “колег”.

За такими обвинуваченнями Юрій Крисін може отримати до 10 років реального тюремного строку. Тож не дивно, що ледь не від самого початку судових засідань він та його адвокати намагаються закрити судовий процес від громадськості. Власне, майже за тим самим сценарієм, що і у справі про вбивство журналіста Веремія.

“Так, він затримується. Я розумію, це було б правильно. Але ви що, хочете, щоб його там просто вбили на вулиці?” – емоційно говорить поліцейський, виходячи із зали судових засідань, де вже мав початися розгляд справи Крисіна. В приміщенні уже сидять прокурори, родичі загиблого журналіста і четверо адвокатів підозрюваних. Врешті, майже із півгодинною затримкою приходить суддя Любов Леонтюк. Щойно засідання починається – адвокати підозрюваного заявляють: він не прийде, оскільки нібито існує реальна загроза його життю та здоров’ю. Як наслідок, і сам Крисін, і його адвокати подали до суду низку клопотань. Їх суть зводиться до наступного: надати для Юрія Крисіна та його житла особисту охорону, перевести судові засідання у закритий режим, забезпечити участь Крисіна в цих засіданнях у режимі відеоконференції. У своїх клопотаннях Крисін посилався на недоторканість життя особи, скаржився, що останнім часом його переслідують численні громадські формування. Окрім всього, у листах до суду Крисін зазначав, що має низку хвороб і не хотів би, щоб дані щодо його здоров’я озвучувалися у відкритому судовому засіданні. Це також було однією з причин для закриття суду від громадськості. До всього, підозрюваний регулярно посилався на недоторканість життя та здоров’я людини.

Його адвокати, очікувано, клопотання підтримали. До всього, вони намагалися наводити факти, які на їхню думку, свідчать про реальні загрози життю їх клієнта. Серед усього названого: написи на паркані будинку Крисіна “Тут живе убивця” та “Крисіну бути в тюрмі”; траурна стрічка, яку активісти принесли Крисіну до дитячого відділення Інституту Серця; нібито погрози, які Крисін отримує в смс-повідомленнях. Але й це ще не все. Один з адвокатів прямо заявив, що на Крисіна готували замах.

“Мій клієнт уклав угоду з приватними детективами. На жаль, умови угоди такі, що я не можу розголошувати її деталей і назву агенції. Однак можу сказати, що вони отримали інформацію, яка свідчить, що на мого клієнта готували замах. До всього, свого часу прокурор Красножон (прокурор, який змінив кваліфікацію злочину Крисіна з умисного убивства Веремія на хуліганські дії, а згодом домігся його виходу з СІЗО – авт.) оголошував його в розшук, аби позбавити життя” – говорили адвокати. Прокурор Олексій Донський, який представляє у цьому провадженні державне обвинувачення, при таких словах щодо Красножона здивовано підняв брови. Адже слідство має багато питань і до цього прокурора, оскільки його дії, фактично, дозволили Крисіну уникнути жорсткішого покарання.

Слово взяли опоненти захисту.

“Знаєте, ви багато говорите про права людини на недоторканість життя. Але якби сам Крисін поважав це право, ми б зараз не брали участь у цьому засіданні” – стримано заявила дружина Веремія Світлана Кирилаш.

“Я вас прошу лише про одне. Я мати. Мати, – Катерина Веремій почала плакати, – Прошу суд про одне: щоб ця справа не потонула у брехні. Будь ласка, почуйте мене! Я ж мати!”

Прокуратура в особі Донського була категорично проти: і щодо того, аби продовжувати підготовче судове засідання без Крисіна, і щодо його клопотань підозрюваного та його адвокатів.

“Вважаю, що за відсутності підозрюваного ми не можемо розглядати ці клопотання. Також хочу зазначити, що у нас є факти, які свідчать про те, що Крисін ухиляється від суду. Зокрема, у нас є факти, які свідчать, що один з його адвокатів домовлявся, аби покласти Крисіна до Інституту Серця на обстеження у день розгляду апеляції. Тому я також прошу суд дозволити примусовий привід підозрюваного”, – зазначив Донський.

Суддя Леонтюк, заслухавши сторони, ухвалила: судовий розгляд перенести на 12:30 26 березня. Всі клопотання розглядатимуться лише у присутності підозрюваного Крисіна.

“Він (Крисін – авт.) дійсно не зміг пройти до суду, бо агресивно налаштовані молодики під судом вигукували: “Смерть Крисіну”. Він вирішив, що це загроза для його життя. Хоча обстановка у залі цілком нормальна була. Так, судовий розгляд буде емоційним, напруженим, але працювати можна. Звісно, що є питання до обвинувачення. Як в обвинувачення є питання до Крисіна. І він справді сьогодні планував прийти до суду, але не мав фізичної можливості. На апеляційний розгляд 19 березня він планує прийти, так”, – сказав у коментарі Insider адвокат Крисіна Євген Солодько.

“Події, які відбувалися минулого судового засідання – відео і фото – у відкритому доступі в інтернеті. Прокуратура їх бачила. Не вдаючись в деталі і не оцінюючи дії, можу прокоментувати це так. На кадрах присутня велика група осіб і Крисін. Але якби були наміри заподіяти підозрюваному фізичну шкоду – вони (активісти – авт.) могли це зробити. Така ж історія з лікарнею. Було багато осіб, але якби була фізична загроза від них – їм нічого не заважало її реалізувати. Однак вони цього не зробили. І це підтверджує те, що загроза життю Крисіна з їхнього боку відсутня”, – прокоментував заяви захисту прокурор Олексій Донський.

Поки що ж суд поставили на паузу. Якщо Юрій Крисін не з’явиться у наступне судове засідання, точніше його не буде вдома, коли його забиратимуть в суд прокурори, його мають оголосити в розшук. А після затримання – обрати йому запобіжний захід. Зважаючи на те, що великого бажання сидіти за ґратами у Крисіна немає, ми маємо всі шанси побачити його під час наступних судів – і в апеляції (оскільки там теж ухвалили рішення про примусовий привід), і в підготовчих засіданнях у Дарницькому суді. Питання лише в тому, наскільки комфортними для Крисіна стануть атмосфера в судовій залі і рішення Феміди.

Єгор Федорів, для INSIDER

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO