Країну сколихнула історія дівчини, яка замерзла в лісі на Житомирщині після того, як її нібито висадив в мороз водій автобуса, оскільки в неї не було грошей. Кондуктор і водій твердять, що та вийшла сама. Не підтверджують інформацію про конфлікт в автобусі й в поліції. BBC News Україна з’ясовувала подробиці трагедії.
Дорога на село Рудня-Хочинська засніжена і веде через ліс. Біля зупинки “Перга” стоїть знак “прикордонна смуга”. Звідси до Білорусі – близько 10 км.
Саме на цій зупинці вранці 8 січня вийшла з автобуса 20-річна Ірина Дворецька.
За два дні її тіло в лісі неподалік знайшов батько. За попереднім висновком експертів, дівчина померла від переохолодження, повідомила поліція.
Село Перга розташоване в кілометрі звідси, в бік від траси. Весь шлях від зупинки до Рудні-Хочинської, близько 4,5 км, з обох боків дороги – ліс з переліском і жодної хати. Навіть вдень тут зрідка можна побачити машину.
- Замерзла в лісі: що відомо про смерть студентки на Житомирщині
- Від холоду в Україні загинуло більше 60 людей. Як уникнути переохолодження?
Кілька кроків від дороги – і ноги грузнуть у снігу. За пару сотень метрів від траси починається болотиста місцевість в заплаві річки Уборть. Навіть взимку болота повністю не замерзають. Ірина спочатку йшла уздовж траси, а потім звернула на бічну стежку. Нею шлях до рідного села можна скоротити на півтора кілометра. Та коротка дорога виявилася оманливою. Дівчина збилася зі шляху і провалилася в боброву яму – наповнену водою, яку копають бобри. Вибратися з крижаної пастки Ірина вже не змогла.
“Золота дитина”
Рудня-Хочинська – невелике поліське село. Похилені паркани, багато хат дерев’яні. На в’їзді до Рудні-Хочинської знаку немає.
Через це не всі водії автобусів заїжджають у село, доводиться виходити на дорогу, бідкається одна з місцевих мешканок.
В центрі – дві крамнички. Продавчиня однієї з них розповіла ВВС News Україна, що в селі мешкають близько 250 людей, 70 з них – діти.
Історію Ірини тут знають усі. Місцеві мешканці, яких ми зустріли, розповідають, що “її з автобуса шофер висадив, як люди кажуть”.
У селі Рудня-Хочинська мешкають близько 250 людей
Сусідка родини Дворецьких не стримує сльози, згадуючи Ірину: “Золота дитина була! Привітна, завжди віталася. Виросла тут, бігала тут ще маленькою”.
На охайному подвір’ї родини Дворецьких хлів з поросям, гуси, собака. Старша сестра Ірини Наталія Нечипорук запрошує до скромної хати. Ірина, середня з трьох сестер, навчалася в Новоград-Волинському медколеджі на медсестру, нещодавно закінчила курси масажистів, розповідає тітка Ірини Катерина Мороз. І вона, і Наталія у траурних хустках. У загибелі своєї родички вони звинувачують водія.
Напередодні перед тим фатальним днем було Різдво, Ірина з друзями ходила колядувати і святкувати, розповідає її сестра. Повернулася додому пізно і похапцем почала збиратися до мами, яка лежала в лікарні Олевська. Її того дня о сьомій ранку мали перевозити швидкою до Житомира, тож дівчині важливо було встигнути на перший автобус від прикордонного села Копище до обласного центру, що проходив повз село о 3:55. Наступний до Олевська був о 7:30.
Ірина не боялася лісу і добре його знала, розповідають родичі дівчини
Ще дорогою додому дівчина заскочила до місцевої крамниці, розповідає її тітка. Попри нічну годину, це була не проблема – Ірина зателефонувала родичці, яка там працювала і жила через дорогу. Купила воду, жувальні гумки. Перед цим розповідала тітці, що гроші є, наколядувала.
“Прийшла додому, взяла інший рюкзачок, поклала туди воду, побігла. Вона навіть про гаманець забула, собі вискочила і побігла”, – розповідає Катерина. Дівчину пішов проводжати знайомий. Та й він казав, що вона бігла так, що він за нею не встигав, каже Катерина.
Дівчина сіла в автобус. Родичі кажуть, що свідки розповіли їм про те, як водій став вимагати у неї заплатити за проїзд, а коли з’ясувалося, що в неї немає грошей, сказав їй виходити на наступній зупинці. Це і була “Перга”. Тої ночі було 18 градусів морозу, кажуть рідні Ірини.
Дівчина начебто намагалася комусь зателефонувати з автобуса, але не додзвонилася.
Саме село Перга від зупинки – на відстані близько одного кілометра в бік від дороги
Родичам вона не дзвонила. Сестра каже, що сама набрала її близько 4.30 і спитала, де вона. Та відповіла, що йде по трасі додому. “Я думала, що вона, може, не встигла на автобус і йде на трасі коло села!”, – згадує Наталія, додаючи, що якби знала, що вона так далеко, то родичі б приїхали забрати її на машині.
“Замерзла із кулачками”
Коли дівчина не з’явилася, а її телефон не відповідав, сестра зателефонувала в поліцію. Але там шукати не поспішали, вважають родичі. Кілька днів родина сама розшукувала дівчину. “Шукали по селах. Ще думали, може, вона проспала і поїхала в Житомир”, – розповідає Катерина. Знайшли на станції водія, який розповів, що дівчина вийшла в Перзі.
На третій день з поліції зателефонували і попросили Наталію приїхати написати заяву, адже людину починають шукати лише на третій день після зникнення, каже сестра. Та до відділку Наталія не доїхала. Коли вона була вже в дорозі, їй зателефонував батько і розповів, що знайшов “свою Ірочку”.
Знайшов доньку за слідами – два дні після її зникнення сніг майже не йшов і їх не замело. “У неї маленькі сліди, бо нога маленька”, – пояснює Наталія. Вона розповідає: “Замерзла в ямі стоячи, із відкритими очима. Руки були підняті в кулачки – може, хотіла дотягнутися до сосен, що росли поруч”. “Батько вирубав її з льоду своїми руками”, – каже тітка дівчини. Дістали лише з одним чобітком, інший намертво застряг у кризі, додає сестра.
“Коли ми її ховали, вона ще досі не розмерзлася. Була як льодинка”, – зі сльозами згадує тітка дівчини.
Хоча батько в них не лісник, як повідомлялося раніше, дівчина добре знала ліс, в якому практично виросла, часто ходила по гриби та ягоди, розповідає Наталія. Та в темряві Ірина могла звернути не туди. Уздовж дороги стоять стели, які закликають дбайливо ставитися до лісу. Від однієї з них іде стежка повз лісництво, якою можна скоротити дорогу до села. Але в темряві дівчина могла переплутати і повернути раніше, міркує тітка Катерина.
Ірина повернула в ліс біля однієї з таких стел, що стоять обабіч дороги
У поліції, почувши, що Ірину знайшли, сказали спитати дівчину “чого вона туди зайшла”, розповідає сестра. Навіть після пояснення, що питати це вже нема в кого, на правоохоронців чекали 3,5 години, кажуть родичі.
Свідків сказали шукати самим, каже сестра. Батько з братом поїхали в село Копище, де знайшли одну з пасажирок, яка й розповіла про те, що Ірині наказав виходити з автобусу водій, каже Наталія.
Вона стверджує, що пасажирка розповіла, що водій з кондуктором сварили дівчину, а потім він відкрив на зупинці двері і сказав: “Або платиш гроші, або виходь!”. Родичі кажуть, що тепер люди відмовляються давати свідчення.
У поліції це не підтверджують.
Були й інші пасажири, з навколишніх сіл, каже тітка. Але вони розповідають, що сиділи позаду, одразу позасинали і нічого не чули, пояснює Катерина. Вона обурюється: “Чого він її взагалі взяв? Немає грошей, то висадив за 50 метрів і поїхав”.
Староста Рудні-Хочинської та кількох навколишніх сіл Анатолій Хомутовський розповідає, що одна з пасажирок сіла в автобус на початку цього ж села.
“Вона сіла на заднє сидіння і одразу після зникнення казала, що не бачила і не чула ніякого скандалу”, – каже староста.
Він розмовляв і з тими, хто сів на зупинці в Перзі, і з тим, хто їх привіз. Але вони кажуть, що бачили лише, як хтось з автобуса пішов в сторону Рудні-Хочинської, розповідає пан Хомутовський.
BBC News Україна не вдалося зв’язатися з пасажирами автобусу.
“Вийшла сама”
Сам водій, Олег, переконує: конфлікту не було, а дівчина вийшла з автобуса сама, на наступній зупинці.
Він зазначає, що пасажирка була “трішки напідпитку” – визначив за “характерним запахом” та “незвичайною ходою”. Це не підтверджує контролер автобусу Валентина, яка каже, що тієї ночі працювала на тому маршруті. За її словами, дівчина, зайшовши до автобуса, до зупинки стояла, не хиталася, запаху кондукторка не відчувала.
“Дівчина зайшла, я запитала, куди вона їде. “До Олевська”. – “24 гривні”, – згадує діалог в автобусі Валентина. За її словами, дівчина стояла в проході до неї спиною і щось шукала в сумці. Десь за кілометр чи менше водій спитав у неї: “Дівчино, як відносно оплати?”. “Я буду платити”, – відповіла пасажирка, розповідає Валентина.
Вона запевняє, що більше ані вона, ані водій чи кондукторка один до одного не говорили.
За словами кондукторки, дівчина дивилася в телефон, намагалася написати комусь повідомлення чи зателефонувати, але ніхто не відповідав, бо телефоном ні з ким не розмовляла.
Приблизно за 5 хвилин автобус під’їхав до зупинки “Перга”. На зупинці стояла машина, що привезла ще двох пасажирів. Автобус зупинився, водій натиснув кнопку для автоматичного відкриття дверей. “Дівчина вислизнула з автобуса, і все. Не сказала ні слова, ні півслова”, – розповідає Валентина. Один з нових пасажирів попросив водія відкрити йому багажник, щоб поставити сумку, і той вийшов з автобуса.
Водій Олег, з яким BBC News Україна спілкувалася окремо від кондуктора, розповідає такий самий перебіг подій.
Він каже, що коли ставив сумку пасажира в багажник, дівчина стояла позаду автобуса. Також, за словами водія, на зупинці досі стояла і машина, що привезла пасажирів.
В автобусі з Копищ їхало близько 20 осіб, проте багато з них вийшли в сусідньому селі, ще до Рудні-Хочинської. На момент, коли зайшла Ірина, в салоні було ще близько десяти пасажирів, розповідає водій.
“У неї могло вистачити сміливості сісти в автобус, а не вистачило сміливості зізнатися, що в неї немає грошей, попроситися”, – каже Валентина. Кондукторка розповідає, що місцеві мешканці часто платять не одразу, як заходять.
“В тому краю такі пасажири, що вони можуть розраховуватися в Олевську або в селі Юрове. Буває, люди кажуть, що з банкомата знімуть і принесуть. Хто не має грошей, заходить і одразу каже, просить підвезти”, – каже кондукторка, яка працює в цій компанії з 1 січня.
“Вийти – її право, вона зайшла і по своїй волі вийшла”, – продовжує Валентина.
Каже, що подумала, що дівчина передумала або їде до родичів чи друзів у Пергу. “Не можемо ж ми пасажирів прив’язувати до крісел?” – питає кондукторка.
Вона каже, що її вже допитував слідчий, а кілька днів тому вона давала письмові свідчення. Водій розповідає, що перший раз давав свідчення поліції в Олевську 14 січня, вдруге – 24-го вже головному управлінню області. “Дуже шкода, що так вийшло, але я не сперечався, і її не виганяв, у нас взагалі діалогу ніякого не було”, – стверджує Олег.
“Батькам велике горе, я їм співчуваю, ніхто цієї трагедії не хотів, ніхто не думав, – каже кондукторка Валентина. – Дитина загинула, але другу людину під статтю заганяти – це теж несправедливо”.
Протяжність Олевського району з півночі на південь – 80 км
Версія водія та кондуктора збігається зі “службовим розслідуванням“, результати якого компанія перевізник “РІМ-Богдан” поширила в місцевих ЗМІ.
Директор Богдан Рисіч каже, що окрім водія та контролера, опитали кількох пасажирів.
Він розповів телефоном BBC News Україна, що Олег працює на його підприємстві водієм близько 10 років. Очільник компанії додає, що після початку розслідування водія від роботи відсторонили – за його словами, ще 14 січня, проте ще 24 січня в телесюжетах водій був за кермом того ж автобуса.
Пан Рисіч підтвердив інформацію про те, що Олег у 2014 році на цьому ж автобусі збив 15-річну дівчинку на велосипеді у селі.
“Було слідство, був суд, й водія визнали невинуватим, оскільки він дотримувався правил руху і не міг зреагувати. Дівчинка виїхала ззаду зустрічної машини, прямо під колеса”, – каже Рисіч.
Поліція також підтвердила BBC News Україна, що цей самий водій кілька років тому збив на власному авто жінку в Житомирі. Але тоді теж не було виявлено ознак складу злочину.
Триває слідство
Головне, розібратися з теперішнім, а не з минулим, закликає депутат Олевської районної ради Володимир Рабош.
23 січня на засіданні райради він подав депутатський запит, який підтримала райрада, до поліції та прокуратури щодо розслідування інциденту. Каже, що інформацію про те, що інцидент замовчується та його подробиці дізнався “із соціальних мереж”, з самими свідками не спілкувався.
“Поки я не дав запит, минуло майже два тижні. Жодної офіційної інформації про розслідування не було”, – наголошує пан Рабош. Наступного дня після запиту та його виступу в райраді трагедія отримала розголос у ЗМІ. З’явилася перша заява від поліції про розслідування справи, а також результати “службового розслідування” транспортної компанії.
Правоохоронці повідомили, що для перевірки інформації, яка з’явилася в соцмережах, провели повторний допит свідків.
24 січня в прес-службі поліції в Житомирській області заявили: “Інформацію про можливий конфлікт між нею та водієм не підтверджує жоден із пасажирів того рейсу”.
28 січня в прес-службі розповіли BBC News Україна, що неопитаними лишилися троє пасажирів, оскільки двоє з них зараз не в Житомирській області, один – за межами України.
Там додали, що, наприклад, жінка, яка сиділа близько до водія та дівчини, розповіла, що конфлікту між ними не було.
Після того, як дівчину знайшли, поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство – це стандартна процедура у випадку загибелі людини, пояснили BBC News Україна в головному управлінні Нацполіції в Житомирській області.
Водій і кондуктор проходять у справі як свідки. “Якщо буде встановлено обставини, які вказуватимуть на те, що водій залишив її в небезпеці, тоді можливо притягнення до відповідальності за статтею 135 КК України за залишення в небезпеці”, – заявила речниця поліції Житомирщини Алла Ващенко. Такий злочин карається ув’язненням строком від 3 до 8 років.
Депутат Житомирської облради Олена Галагуза зауважує: “Найдивніше в цій ситуації, що кілька тижнів всі мовчали. Все почалося з заяви депутатів в Олевському районі”. Вона застерігає, що проти самосуду над водієм: “Я тільки прошу, щоб було об’єктивне розслідування”. Депутатка побоюється, щоб на свідків не чинили тиску.
Олевський активіст ГО “Стоп корупції” Олександр Ігнатьєв вважає, що свідки боятимуться свідчити в поліції: “Вони казатимуть, що спали або нічого не бачили, оскільки є інша сторона – їх люди будуть звинувачувати, питати, чому вони не заплатили 25 гривень і не допомогли цій дівчинці або хоча б не обурилися”.
Активіст вважає, що трагедія викрила і проблему з транспортними перевезеннями в області. “Якби перевізник не був монополістом, дівчина б не їхала о четвертій ранку і не опинилася б уночі на зимній дорозі. Була б конкуренція, фірми б боролися за надання кращих послуг”, – твердить пан Ігнатьєв.
У поліції продовжують перевіряти обставини загибелі дівчини.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!
Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO
Попередня
