Последние события на внешнеполитических фронтах свидетельствуют, что Президент Украины не получает должной информационной подпитки от тех органов, которые это обязаны делать. И если с МИДом все давно понятно, то неясной остаётся причина импотентности нашей доблестной Разведки.
Однако, как было принято говорить в недалеком прошлом, «кадры решают все». Именно низкий уровень сотрудников и руководителей среднего звена «убивают» Службу внешней разведки Украины, и соответственно обезоруживают руководство государства в переговорном процессе с сильными мира сего.
Сегодня мы поведаем нашему пытливому читателю о руководителе одного из важнейших оперативных подразделений СВРУ полковнике Олеге Губанове, который был внедрен российскими спецслужбами в центральный аппарат украинской разведки при одиозном Григории Ильяшове, ближайшем сподвижнике беглого президента Януковича.
Переведенный из Николаева он был определен руководителем подразделения, через которое проходили все секретные донесения из региональных отделов разведки. Одним из важнейших заданий Губанова на этом посту стала локализация важной развединформации из Крыма в период 2013-2014 годов. Благодаря его усилиям ФСБ РФ удалось перехватить несколько важных сообщений и фактически разгромить агентурную сеть украинских спецслужб на полуострове. Правда, при этом полковник Губанов чуть не попался. Но тупость управления собственной безопасности СВРУ, мягкотелость В. Гвоздя (на тот момент Председателя СВРУ) и непосредственного руководителя И. Гловы (Директора Департамента разведки с территории) привели к тому, что Олега Губанова просто сняли с должности и спрятали «офицером по особым поручениям». Как при этом О.Губанову еще и удалось избежать люстрации – одному Богу и наверное ФСБ известно…
Очень интересно, что следующую попытку продвинуть своего агента ФСБ РФ предприняло уже в каденцию П.Порошенко и Председателя Е.Божка. Недалекий дипломат и недоразведчик назначил Олега Губанова главным разведчиком Киева и области с линейным кураторством всех областей.
Однако, Крым и Донбасс уже отжали и собственно работы по сбору секретной информации у нашего героя ставало все меньше. Поэтому, по классическому еще советскому принципу из Олега Губанова начали лепить такого себе Кима Филби. Главной его целью теперь является дезорганизация и саботаж работы.
Необходимо признать, что свою функцию Олег Губанов выполняет прекрасно, им разработано даже несколько методик, которые могут стать пособием для будущих агентов влияния:
Проведение совещаний несколько раз в день;
Измерение с линейкой всех документов и наказание за несоответствие полей и тому подобного;
Умышленное искривление указаний вышестоящего руководства, которое приводит к неправильному выполнению задач и наказанию оперативных сотрудников, которые еще хоть что-то могут делать;
Установления денежных поборов с региональных органов, как бы на постоянные подарки и алкоголь руководству Департамента.
Необходимо отметить, что последний пункт даже позволил полковнику Губанову при зарплате в 30 тыс. гривен приобрести новенькую Хонду Аккорд за 50 тыс. долларов.
Взвешивая «подвиги» господина (или все-таки «товарища») Губанова, мы все никак не могли понять, он мелкий жулик, собирающий по пару тысяч гривен с 26 подразделений (всего где-то 60 тысяч гривен в месяц), или действительно российский шпион, как считают многие его подчиненные. Поэтому, мы решили обратится в СБУ и ДБР, пусть они разберутся. Ну а широкую общественность мы будем с удовольствием информировать о ходе нашего маленького расследования.
Немецкая компания RECOM (Recom Ag), которая заявляет о себе, как о самом крупном производителе солнечных панелей в Европе и которую возглавляет Гамлет Тунян (Hamlet Tunyan), благодаря скандалу на рынке солнечной энергетики не сходит с лент самых комментируемых материалов украинских и европейских СМИ.
Опубликованное ранее журналистское расследование вскрыло факты нечистоплотных действий компании Recom по отношению к заказчикам оборудования для электростанций и солнечных панелей в Украине, в результате чего причиненные Recom убытки составили несколько миллионов долларов.
Журналисты также привели доказательства того, что что Гамлет Тунян, а также представитель немецкой компании Recom AG в Украине Нарек Тунян (Narek Tunyan) действуют в составе организованной преступной группы, которая обманывает представителей бизнеса на рынке альтернативной энергетики, манипулирует общественным мнением, благодаря коррупционным связям осуществляет давление на свободу слова, угрожает журналистам и продавливает “нужные” решения в украинских судах, чтобы скрыть следы своих афер.
Редакции стало известно об открытии уголовных производств в отношении Нарека и Гамлета Тунянов по факту подделки документов, а также мошенничества.
Следователь Новокодацкого отделения полиции Главного управления национальной полиции в Днепропетровской области 24 сентября внес в Единый реестр досудебных расследований сведения из заявления пострадавшей от рук аферистов директора ООО “Сан Энерджи” Юлии Кошель об уголовных правонарушениях.
В выписке из Реестра указана правовая квалификация уголовного правонарушения по ч. 4 ст. 358 Уголовного Кодекса Украины – использование заведомо поддельного документа, а также по ч. 2 ст. 190 – мошенничество, совершенное повторно или по предварительному сговору группой лиц, или такое, которое нанесло значительный ущерб потерпевшему. Номера уголовных производств 12019040690003057 и 12019040690003058.
В комментарии СМИ Юлия Кошель уточнила о том, что речь идет о липовых документах (поддельном коносаменте), которые ей предоставили представители компании RECOM, в результате чего ООО “Сан Энерджи” не смогло вовремя получить в порту полностью проплаченные солнечные модули и другое оборудование для солнечных электростанций. Юлия Кошель была вынуждена оплатить штрафные санкции за простой в порту товара (демередж) на протяжении четырех месяцев в сумме свыше 100 тысяч долларов США и потерпеть серьезные убытки от неполученной электрогенерации. Из материалов проведенного журналистского расследования стало ясно, что RECOM AG совершил подделку документов, мошенническим образом воспользовался чужими деньгами для получения прибыли, так как поставленные панели не принадлежали аферистам, а производителем выступила китайская фирма.
Та же самая ситуация произошла и с другим крупным оператором на рынке солнечной энергетики Украины – ООО “ЗАС Энергосервис”, директор которой Анастасия Попель сообщила СМИ о том, что Гамлет Тунян и Нарек Тунян предоставили фальшивые документы на получение солнечных панелей, предоплату которых они сделали на 100%. Убытки из-за демереджа составили около 70 тысяч долларов.
В третьем случае журналистами описано невыполнение договорных обязательств в отношении известной компании “Атмосфера”. Как сообщила ее представитель Людмила Алдохина, часть солнечных панелей Recom поставил не того качества, а другая часть вообще не была поставлена в Украину. После выставления претензий Гамлет Тунян и Нарек Тунян стали скрываться от потерпевших.
Гамлет и Нарек Туняны – аферисты на рынке альтернативной энергетики Украины и Европы
В ходе журналистского расследования стало также очевидно, что немецкая RECOM Ag преувеличивает свои производственные мощности, о которых заявляет в массовых рекламных роликах. В связи с этим журналисты высказали предположение, что “самый крупный производитель солнечных панелей в Европе” системно обманывает своих клиентов.
Детали афер с солнечными панелями Гамлета и Нарека Тунянов из компании RECOM AG, вовлечения в свою противоправную деятельность адвокатов и судей, давления на независимые СМИ можно почерпнуть по ссылкам, приведенным ниже.
Перед тем , как пойти на второй срок – сойди с первого.
(Украинская пословица)
В прошлой статье мы рассказали вам, как наш мэр Владимир Буряк закрывает глаза на то, как брат его экс-советницы Зайченко Натальи Сергеевны, Зайченко Александр Сергеевич, которого конечно же совершенно «случайно» взяли на работу в ООО Вельтум, распиливает несколько миллионов грн наших с вами денег, которые мы заплатили в тарифе на вывоз ТБО за мойку мусорных контейнеров, которые ни разу и не мылись, и как после этого у Натальи Зайченко появляется из ниоткуда пафосный салон красоты. https://ipne.ws/news/vuboru/kak-zaporozhtsy-skinulis-na-salon-vozlyublennoj-mera-i-prichem-tut-musor/
А сегодня Уважаемый читатель, знакомим тебя с дальнейшей деятельностью нашего градоначальника по «поддержке» и защите преступных деяний ООО «Вельтум –Запорожье», а так как ООО Вельтум давно в руках Руслана Божко и Ко, то значит с деятельностью по отбеливанию деяний своих сопартейцев. А для этого познакомим тебя, читатель, с двумя событиями.
Событие первое
В Жовтневом районном суде г. Запорожья 30.09.2019 года в рамках рассмотрения уголовного дела № 12017080000000076 был вынесен приговор гражданину Сушкову Владимиру Алексеевичу обвиняемого по ч.2 ст 286 КК Украины, который, работая водителем, нарушил правила дорожного движения, в результате чего совершил наезд на пешехода, что повлекло смерть последнего. Его признали виновным, приговорили к 4 годам лишения свободы, но в том же заседании, он был сражу же освобожден от основного наказания, и получил 2 года условно.http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84603173
Событие второе
В Жовтневом районном суде г.Запорожья 09.10.2018 года в рамках рассмотрения уголовного дела № 12018080000000135 был вынесен приговор гражданину Нещимному Виктору Ивановичу обвиняемого по ч.2 ст. 286 КК Украины, который работая водителем, при нарушении правил дорожного движения, совершил наезд на пешехода, что повлекло смерть последнего. Его признали виновным, приговорили к 5 годам лишения свободы, но сражу же освободили от основного наказания и дали 5 лет условно. Но на момент вынесения данного приговора прокурор незаконно ориентировала суд на смягчающие обстоятельства , т.к. г-н Нещимный В.И. в 2018 году Жовтневым районным судом г.Запорожья был признан виновным в совершении преступления предусмотренного ч. 2 ст. 307 УК Украины ( за провоз наркотиков на территорию Запорожского СИЗО) и приговорен к 5 годам лишения свободы, но сразу же получил 3 три года условно. (https://ipne.ws/news/zp/narkotrafik-i-krovavyj-sled-veltum-zaporozhe/ ). Согласно письма областной прокуратуры в отношении этого прокурора примененены меры воздействия, правда не указаны какие.
Что общего между этими ДВУМЯ преступлениями спросит читатель? ОТВЕЧАЕМ:
Оба водителя- убийцы, получающие условные сроки за смерти людей ,работают водителями на ООО «Вельтум-Запорожье» ,на очень скандальном предприятии, с криминальным душком, но которое, так упорно городской голова Буряк В.В. пытается «сделать» победителем конкурса на вывоз твердых бытовых отходов в г. Запорожье на ближайшие 10 лет.
В обоих уголовных делах обвинителем – была прокурор отдела процессуального руководства при осуществлении досудебного расследования территориальными органами полиции и поддержания государственного обвинения Кравец Инна Анатольевна.
Почему же работник прокуратуры использует свое служебное положение, чтобы незаконно ориентировать суд на смягчающие обстоятельства? ( вот так витиевато выражается прокуратура в своем письменном ответе нам) . Почему же она так рискует и даже получает некие неназванные меры воздействия? ( все из того же письма прокураторы в ответ на запрос редакции) А ответ прост, и этот ответ произносит в прямом эфире сессии сам наш градоначальник В.Буряк, когда он с раздражительными нотками в голосе выговаривает прокурорам, выступающим пред депутатами, что как выстраиваться в очереди к нему за квартирами так они горазды, а как «понять» мэра и не упрекать его с трибуны в том что горисполком, в его- мэра ,лице , не признает себя потерпевшим в делах по хищению бюджетных средств в особо крупных размерах, чем самым мешает продвижению расследования этих уголовных дел.
Прокурор Кравец Инна Анатольевна, по «случайному» стечению обстоятельств, согласно решения Запорожского городского исполнительного комитета, на двоих с супругом Степанченком Андреем Владимировичем (тоже работником прокуратуры) получила служебную квартиру в г. Запорожье по ул.Дудыкина 9-а. ( полный адрес и номер квартиры редакция не разглашает, чтобы не нарушать личную жизнь прокурорской пары.). Квартиры используются мэрией как взятки за нужные для мэрии действия прокуроров, и самое циничное что эти квартиры-взятки выдаются за наши с вами деньги, ибо нет у горисполкома каких то своих средств, есть наши с вами деньги, деньги громады г. Запорожья. Т.е за наши с вами деньги мэрия « покупает» услуги прокуроров по оправданию убийц запорожцев.
Еще один персонаж нашей публикации – профильный заместитель городского головы Волобуев Владимир Александрович , который отвечает за работу запорожского полигона по захоронению твердых бытовых отходов и работу структурных подразделений горсовета по взаимодействию с правоохранительными органами г. Запорожья. В среду 09.10.2019 года директор КП 082801 «Комунсантрнсекология» Дорошенко Ю.Л, непосредственный подчиненный господина Волобуева В.А, не допустил на коммунальное предприятие к плановой проверке соблюдения требований действующего законодательства Украины, работников государственной экологической инспекции в Запорожской области. Ну не допустил и не допустил, скажет читатель. Но нет – не допуск к проверке экологических инспекторов – это новое ноу-хау чиновников горсовета во избежание применения многомиллионных финансовых санкций к предприятиям-нарушителям.
Ту же самую схему с недопуском экологической инспекции на плановую проверку уже опробовал Вельтум в конце августа, так же само не допустив инспекторов на предприятие. Материалы не допуска работники экологической инспекции передали в национальную полицию, доблестные участковые офицеры Шевченковского ВП ДВП ГУНВП провели якобы «проверку» по эти материалам и, о чудо, делают выводы и ….. списывают материалы, т е отказывают в возбуждении уголовного дела по материалам экологической инспекции. Ну не считает полиция города десяток миллионов гривен, а такой был бы штраф за экологические нарушения на ООО «Вельтум», значительной суммой ущерба для бюджета города и достаточной суммой для возбуждения уголовного дела. Интересно ,это господин Волобуев, как ответственный за работу структурных подразделений горсовета по взаимодействию с правоохранительными органами г. Запорожья, хорошо выполнил свою работу по взаимодействию с этими самыми правоохранительными органами? А то что бюджет города не досчитался миллионных поступлений и то что экологические нарушения на этом предприятии так и не будут исправлены, это ерунда, главное, чтобы ООО «Вельтум» стабильно продолжал пилить наши с вами деньги в карман своих кураторов и защитников.
Эта часть статьи мы адресуем – работникам Управления собственной безопасности Национальной полиции, соответствующее обращение редакция подготовила и направила.
Более подробное разъяснение этих и других схем воровства объектов коммунальной собственности и городского бюджета «крепкими хозяйственниками» в наших дальнейших публикациях.
Как мы писали ранее, представитель династии коррупционеров – прокурор Генеральной прокуратуры Украины Сергей Стороженко, совершенно не стесняясь этого, владеет целым рядом весьма прибыльной коммерческой недвижимости, легальное происхождение которой он объяснить не способен.
Нам понятно, что большую часть ее наворовал его отец – Владимир Стороженко, но есть в семейной копилке и взнос младшего партнера коррупционного бизнеса.
Сережа ведь не просто так себе прокурор, а прокурор ГПУ, и деньги у него есть благодаря тому, что кошмарит она налоговиков.
Ну как кошмарит, скорее даже наоборот. Сережа берет плату крышевание конвертационных центров и надо сказать
Но это так сказать по службе.
Реальные деньги Сергей Стороженко зарабатывал благодаря тесной дружбе его отца Владимира Стороженко с Александром Лищенко. Бывший депутат КиевСовета. Он же член ОПГ Прыща Александр Лищенко, он же “Лича”.
Так вот, именно в интересах представителей криминального мира Стороженко кошмарил бизнес. И не просто кошмарил, а реально нагибал через злоупотребление властью, исключительно для того, чтобы криминальные элементыы могли наказывать неугодных.
Чтобы перейти непосредственно к одному из инцидентов из жизни Стороженко, вы должны понять с кем вообще он работал. А это:
Алексей Савченко
Алексей Савченко
Депутат от БПП, губернатор Николаевской области Алексей Савченко. Больше вам знакомый в таком экстравагантном обличии:
Все вспоминают Савченко как героя УБОП, якобы “победившего” грозного столичного мафиозо “Прыща”. Вот только факты сурово утверждают, что Алексей Савченко, как и его подельник Виталий Ярема выступили слегка в другой роли. Каким-то волшебным образом связанным с убийством “Прыща”.
Об этом говорит тот факт, что вскоре после убийства “Прыща” из столичного главка УБОП неожиданно уволился офицер Алексей Савченко, долгие годы отвечавший за разработку ОПГ “Прыща”. При этом не просто уволился, а стал впоследствии мультимиллионером и совладельцем “Авант-банка”, на пару с криминальным элементом, немало обогатившимся после смерти “Прыща” Александром Лищенко. Ему достался рынок “Троещина”.
Интересен тот факт, что именно Лищенко занес в ГПУ 800 тысяч долларов чтобы они забрали себе дело “Прыща”.
Вскоре материалы вытребовало СБУ, но материалы таинственным образом пропали..
Так вот, прежде чем Савченко стал очень богатым, он стал начальником управления безопасности банка “Персональный компьютер”. А когда банк в 2004 году переименовали в “Родовид”, то он там стал заместителем председателя правления. Речь идет о том самом знаменитом “Родовиде”, который контролировался Юрой Енакиевским и в настоящее время находится на балансе государства.
После того, как «Родовид» был успешно разграблен, Алексей Савченковместе с группой товарищей начал просто таки тиражировать банки.
Так появились: “Азия универсал банк”, “Партнер банк” и “Авант банк”.
(“Партнер-банк”, проданный позже российскому миллиардеру Владимиру Антонову и переименованный в “КонверсБанк” был отжат у Антонова Вадимом Столаром.)
“Авант банк” – наиболее интересный. Прежде чем его признали банкротом, Савченко выкупил помещение площадью свыше 4000 кв.м., которое банк арендовал у киевской громады. А за год до банкротства “Аванта” и за месяц до банкротства крупного “Дельта-банка”, “Авант” получил от “Дельта” имущественные права почти на полмиллиарда гривен.
В 2011-2012 годах соучредителями банка значились Алексей Савченко и депутат Киевсовета Александр Лищенко “Лича”.
В 2012-2014 годах Савченко стал помощником кандидата в нардепы Виталия Яремы, а в те же годы сын Яремы трудился помощником председателя правления “Авант-банка”. Также в наблюдательном совете находился экс-замначальника УБОП Киева, экс-начальник милиции Киева, экс-зампред по безопасности “Авант-банка” Юрий Мороз, который нынче возглавляет полицию Николаева. Остается добавить, что аппаратом наблюдательного совета банка руководил Александр Лищенко.
Тут еще надо добаивить, что Алексей Савченко и Валерий Гелетей не просто сослуживцы-убоповцы в прошлом. Они женаты на двух дамах, являющихся сестрами. И в бизнесе они являются равноправными партнерами. Так что называть Савченко “человеком Гелетея-Яремы” глупо.
Последнее чем отметился Алексей Савченко, так это тем, что он заплатил 500 миллионов гривен за должность главы ОГА Николаевской области.
Часть денег за Савченко также положил его бизнес партнер в мутных схемах Авант-банка — Вениамин Лебедев.
Надо наверное добавить, что подельникАлексея Савченко по киевскому УБОПу Виталий Ярема, смог обеспечить вору-олигарху Юрий Иванющенко, чья тень маячит за большинством банковских “схем”, получить справку от ГПУ, согласно которой он чист перед законом. Случилось это в тот момент, пока Ярема был Генпрокурором.
Александр Лищенко
Лищенко (он же Лича) бизнес партнёр Савченко по “Партнёр-банку” (впоследствии “Конверс банк”), “Авант-банку” и жилищному комплексу “Ривер-палас”.
Именно Лищенко «сватал-ручался» перед Юрой Енакиевским относительно того, чтобы поставить Савченко на должность главы ГП “Укрспирт”. И да, в 2010 году, после того как президентом стал Виктор Янукович, Савченко возглавил ГП «Укрспирт».
Лищенко недвусмысленно называют не только заказчиком убийства “Прыща”, но и тем, кто дал наводку своему ручному на тот момент менту Савченко для его задержания.
В 2011-2013 годах Александр Лищенко стремительно захватывал столичные базары, используя для этого не только свои связи среди коррумпированных чиновников, но и титушек – которые устраивали побоища почти что в стиле 90-х. В мае 2012 года во время захвата рынка «Лукьяновский» толпа стриженных молодчиков ворвалась на торговые ряды, избивая продавцов и журналистов.
Лищенко вместе с Пилипишиным, вместе с которым они состояли в Народной партии Литвина, взяли под свой контроль не только Лукьяновку, но и рынок “Нивки” и начали захват рынка “Фермер”.
Владимир Шульмейстер
Владимир Шульмейстер
Шульмейстер и Савченко знакомы давно — еще с тех времен, когда в “Фокстроте” случилась целая серия загадочных смертей его владельцев. Шульмейстер в основном работал в “Фокстроте” по контрабанде серого товара в Украину и уклонению от уплаты таможенных пошлин.
Деньги “Фокстрота” Шульмейстер выводил и конвертировал через вышеупомянутый “Конверсбанк”, основателем которого был Алексей Савченко.
Игорь Игнатов
Знатный рейдер, в составе, ОПГ “Капитошки” (банды Александра Капитонова), участвовал в организации и проведении рейдерских захватов (днепропетровский рынок “Озерка”, Одесский припортовый завод, Кременчугский сталелитейный завод, ОАО «Черкассыгаз», ЗАО “Виста”, ГП “Морской торговый порт “Южный” и пр.). Уголовное дело против банды “Капитошки” по статье 257 УК Украины («бандитизм») было возбуждено Генеральной прокуратурой Украины в 2008 году и велось под личным контролем заместителя Генерального прокурора Рената Кузьмина.
Был помощником народного депутата Оксаны Билозир. Сидел в СИЗО за разворовывание 40 миллионов “Укрхимтрансаммиака”.
Был секретарем Федерации профсоюзов Украины.
Является официальными представителем оффшорной компании Zonel Operations Limited, которую связывают с экс-полномочным представителем Владимира Путина, экс-членом совета директоров Газпрома Игорем Юсуфовым.
Игнатова и Лищенко также как и Савченко с Яремой называют людьми, близкими к криминальному авторитету Юрию Иванющенко, известному как Юра Енакиевский.
Юра Енакиевский
Это основной костяк ОПГ, на которую непосредственно работал Сергей Стороженко по линии ГПУ, и Дмитрий Любезников по линии МВД.
Понятно, что помимо команды (Савченко, Яремы, Гелетея, Дахновского, Шульмейстера, Лищенко и Игнатова) были и другие ОПГ, которые были заинтересованы в отжиме бизнеса, а в частности банков.
Это ОПГ НБУ в которую помимо Гонтаревой входили: Писарук и Рожкова.
В их задачу входило не только уничтожение банковской инфраструктуры для монополизации рынка банковских услуг в руках Порошенко. Но и непосредственно массовое банкротство банков. В следствии массового банкротства банков стало возможным осуществить давнюю мечту Порошенко – наложить руку на государственные предприятия, которые он обесценил обанкротив их вместе с банками в которых находились их средства.
Прикрывали эту деятельность ОПГ “ФГВФО” в который входили Ворушилин, Рекрут и Оленчик. Эта группа официально занималась реализацией арестованной собственности и активов банков банкротов. При чем делала это таким образом, что в выигрыше постоянно оказывались ОПГ близкие к президенту Порошенко.
Ну и крышей всех этих ОПГ были верные псы Порошенко: Кононенко и Луценко. Благодаря которым беспредел в банковской сфере, да и вообще в стране был узаконен да и вообще стал возможен.
Наверное стоит вспомнить, что большой друг Савченко – Ярема, был замом Кононко в БПП. А посему вопросы решались у них по спецтарифу – для своих.
Но вернемся к следователю ГПУ Стороженко.
Благодаря Луценко, мы не знаем всех дел в которых он помогал рейдерскому захвату бизнеса. Но даже одно из них даст нам понять, что действовал он умело и под крышей своих старшых товарищей: Савченко – Кононенко.
“ДиВи Банк”
20 февраля 2017 в СМИ появилась информация о том, что Национальная полиция подозревает председателя правления “Диви Банка” Сергея Горбачевского в растрате 129 млн. грн. обанкротившегося Интеграл-банка.
Прокурор Генеральной прокуратуры Украины Стороженко и следователь Национальной полиции Тарасенко инкриминировали ему “присвоение или растрату имущества путем злоупотребления служебным положением, что привело к банкротству в 2015 году “Интеграл-банка”.
Горбачевский действительно работал в “Интеграл-банке” на должности заместителя начальника казначейств. Но по внутреннему регламенту, не имел никакой возможности влиять на решения, которые в результате привели к неплатежеспособности банка.
Мало того, Горбачевский был изначально признан судом потерпевшим, в деле о банкротстве “Интеграл-банка”.
Вот только кого это останавливало!
После вмешательства в дело Стороженко в реестрах уголовных производств произошла радикальная подмена понятий.
Уголовное производство в котором Горбачевский и “ДиВи-Банк” были потерпевшими просто исчезло, растворилось, а на его месте появилось другое, где “организаторами преступления” выступили именно пострадавшие – “ДиВи Банк” и Сергей Горбачевский”!!!
После столь неожиданного поворота событий, следователи начали в лучших традициях НКВД прессовать Горбачевского, проводя многочисленные обыски как в доме так и в главном офисе “ДиВи Банка”, с полным изъятием документов и ценностей, арестом счетов и всем другим комплексом мер, которые иначе как препятствованием в ведении хозяйственной деятельности и не назовешь!
Зачем Стороженко блокировал работу “ДиВи Банка”?
Ответ банален и прост: За несколько месяцев до введения временной администрации “Интеграл-банк” оказался под управлением Игоря Игнатова и Александра Лищенко, с которыми бывшие акционеры якобы рассчитались за долги, отдав банк.
Доверенность была оформлена на Игоря Игнатова, бывшего секретаря Федерации профсоюзов Украины.
Доверенность позволила Игнатову в июле 2015 года провести смену наблюдательного совета и менеджмента “Интеграл-банка”. Одним из ключевых фигур в банке стал известный нам Александр Лищенко.
Как только два афериста получили доступ к активам банка – все его активы мгновенно растворились, и все вкладчики буквально остались с носом.
Казалось бы вот оно – пространство для работы следствия. Но нет!
К Игнатову и Лищенко, которые принимали стратегические решения в последние месяцы до введения временной администрации, у следствия претензий нет!
Мало того. Вместо того, чтобы разбираться с тем, куда испарились активы “Интеграл-банка”, следователи начали выяснять отношения со всеми теми, кому банк остался должен.
В числе должниеов “Интеграл-банка” оказался и”ДиВи Банк”, который вместе с владельцем и обратился в правоохранительные органы, и был официально признан судом потерпевшими.
Вот только отдавать деньги “ДиВи Банку” бандиты не собирались.
С подачи Савченко и под прикрытием Луценко, совладелец «ДиВи Банка» Горбачевский был преобразован Стороженко из потерпевшего в подозреваемого.
При этом дело против него было состряпано так топорно, что ни один нормальный суд его бы не взял в рассмотрение. Прежде всего, потому, что все обвинение базировалось на показаниях единственного “свидетеля” – сотрудницы “Интеграл-банка”, Асеевой Ольги Михайловны, которая работала в банке уже после ухода Горбачевского!
Мало того! Показания свидетельницы были признаны лживыми и против нее, а также ликвидатора из ОПГ “Фонда гарантирования вкладов физ особ” Ворушилина – Андронова Олег Борсовича, были возбуждены уголовные дела по ч.1. 383 УК – заведомо ложное сообщение о преступлении и дачу ложных показаний.
Вот только ни Стороженко, ни других следователей ОПГ ГПУ это не остановило!
И сегодня на показаниях лжесвидетельницы следствие продолжает затягивание выдуманного ими дела против Горбачевского, вынуждая его тем самым отказаться от денег, которые ему должны Игнатов, Савченко и Лищенко.
Дабы завершить наше повествование, очень бы хотелось спросить мнение Руслана Рябошапки касательно деятельности этих ОПГ.
Разделяет ли он, наше опасение, что они останутся на своих местах и дальше будут грабить страну?
Или все же есть минимальная, но надежда, что в Украине наконец-то можно будет рассчитывать на правосудие?
Но глава облрады Ширма обманул людей, и переселенцы ни дня там не жили.
Теперь 17 переселенцев (старики, инвалиды, еле ходячие) в течение нескольких дней выбрасывают из готеля “Житомир” ( где они живут с 2014 года) на улицу. Ширма где-то прячется. Мер Житомира Сухомлин морозится. Ведь именно он продал Розенблата гостинницу вместе с двумя десятками переселенцев. Как дом с мышами. Или хлев с овцами. Теперь они собираются с сумками в кабинет к Ширме. Они там планируют жить.
P.S. Кстати, Сергей Иванович Сухомлин сказал неправду о цене готеля “Житомир” – 60 млн. гривен. У Розенблатов – строительная фирма и последовал возврат НДС. Так что, 50 млн грн. Ох, ушки Сергея Ивановича торчат здесь…
Після Революції гідності колишній суддя Конституційного суду Петро Стецюк дав свідчення, що в 2010 році Богдан тиснув на нього, щоб змусити винести рішення на користь Януковича.
Йдеться про рішення, яким Конституційний суд дозволив індивідуальне членство депутатів в коаліції фракцій, чим фактично дозволив існування депутатів- “тушок”. Стецюк не підтримав це рішення.
В той час, коли Конституційний суд виніс рішення, Богдан був уповноваженим з антикорупційної політики в уряді Миколи Азарова, а за судову систему в адміністрації Януковича відповідав Андрій Портнов.
Стецюк відмовився коментувати своє свідчення. Богдан назвав свідчення брехнею.
Правоохранительные органы разоблачили двоих одесских полицейских, которые пытали людей для признания чужой вины.
Инцидент произошел в конце мая этого года, сообщает Думская.
По данным следствия, указанные сотрудники полиции дежурили в пешем патрулировании в районе железнодорожного вокзала. Ночью они заметили двоих нетрезвых мужчин.
«В ходе внезапно возникшего плана патрульные решили использовать своих потенциальных жертв в качестве причастных к краже золотой цепи. Выходя за пределы своих служебных полномочий, они задержали и против воли доставили мужчин в опорный пункт полиции в здание вокзала. Поочередно заводя в служебный кабинет незаконно задержанных, полицейские «выбивали» из них признание. Оказывали психологическое давление, угрожали расправой, избивали резиновыми дубинками и ногами», — говорится в сообщении прокуратуры.
В ведомстве опубликовали видео, на котором видно, как полицейские избивают задержанных.
По факту пыток людей полицейским сообщили о подозрении (ч. 2 ст. 127 УК Украины). Процессуальное руководство в уголовном производстве осуществляет прокуратура Одесской области.
У столичному регіоні рейдери та спритні ділки харчової галузі намагаються захопити контроль над прибутковими тендерами для шкільних їдалень.
Зокрема, масована атака із залученням правоохоронців, ЗМІ та псевдоактивістів відбувається на підприємства шкільного харчування Києво-Святошинського району. Зокрема, у всіх смертних гріхах звинуватили вже екс-директора КУ «Дитяче харчування» Валерія Смірнова. Начебто він був зайнятий лише тим, що бере відкати, тоді як школярі голодують або їдять непотріб.
В ситуації розбирались журналісти сайту «Персона».
З історії конфлікту
У серпні 2019 року, напередодні навчального року, в соціальних мережах, у територіальних групах Фейсбуку Києво-Святошинського району, Київської області (Боярка, Вишневе та ін.) розпочалась активна критика якості харчування у шкільних закладах району. Відповідальним за шкільне харчування керівникам комунальних установ ставили за вину начебто погану якість продуктів, неналежну організацію праці, несмачне приготування їжі.
Але все це виглядало якось дивно, бо ніхто не отруївся (тьфу-тьфу), усім пільговим категоріям вистачало їжі, натомість були нарікання окремих батьків, що дітям начебто щось там не подобається, або нема де булочку купити.
Перед тим, як перейти безпосередньо до аналізу подій, і щоб орієнтуватись в ситуації, треба розуміти наступне: Єдиний смаковий стандарт, який буде задовольняти хоча б 80% школярів, і за який би проголосували самі діти — це хіба що Макдональдс-піца або чіпси-тістечка. Проте користь для здоров’я такого фаст-фуду гарантовано буде дуже сумнівна. То ж, якщо підійти у Макдональдсі до будь-якої дитини та спитати – чи смачно годують в школі, на 95% буде відповідь на кшталт – «фу, гидота». Це щоб ми всі розуміли, що судити про якість харчування лише по смаковим перевагам дітей абсолютно некоректно і, взагалі, безглуздо.
Апофеозом істерії стала телепередача «Тема дня» 13 вересня, на «Центральному телеканалі» Суспільного мовлення, за участю активістки Людмили Ющенко, де вона розповіла, що очолюване нею ГО «Всеукраїнський антикорупційний альянс» 9 серпня 2019 р. надіслало скаргу самому Володимиру Зеленському. В цій скарзі діючого Президента України попросили навести лад у системі шкільного харчування Києво-Святошинського району. При цьому наводилося свідчення однієї з мам, що старшокласникам однієї зі шкіл нема де купити навіть булочку.
Насправді ж у згаданій скарзі головний акцент робиться на проханні до Зеленського взяти на особистий контроль розслідування кримінальної справи, порушеної проти керівників двох комунальних підприємств району – директора КП «Шкільні їдальні» А.О. Коби, і директора КУ «Дитяче харчування» В.П. Смірнова. В скарзі наводяться бездоказові звинувачення начебто у розкраданні ними бюджетних коштів та організацію системи 20% відкатів за сприяння перемозі у тендерах на закупівлю продуктів. В той час, як офіційне слідство навіть не винесло підозру.
Не типовий «корупціонер»
Журналісти «Персони» вирішили безпосередньо навідатись за коментарем до фігуранта скандалу Валерія Смірнова. Наш великий досвід спілкування з корупціонерами малював очікування — зазвичай, майже всі замішані в корупційних схемах чиновники або правоохоронці, до яких ми звертались під час наших розслідувань, тікали від журналістів, відмовлялись від коментарів, тим більше, від спілкування на камеру, кидали слухавку, або обмежувались по телефону сухими «я зайнятий, не розумію про що ви, то все брехня, пишіть листи, ми розглянемо…». Як це, приміром, зробили слідчі по тій самій справі, яку порушили проти В. Смірнова – відмовились від спілкування з журналістами кількох ЗМІ.
Натомість сам Валерій Смірнов, всупереч кліше типового хабарника, глибоко замішаного у шахрайських схемах, виявився цілковито відкритою, захопленою своєю справою людиною, що не боїться гострих запитань, та згодився приділити нам стільки часу, скільки було необхідно для з’ясування обставин, що нас цікавили.
«Добре, що ви приїхали, я сам шукав виходу на журналістів – було дуже прикро після того ефіру на Суспільному, коли мене і моє підприємство поливали брудом, а я не міг відповісти на жоден безглуздий закид у мій бік», — розпочав свою розмову пан Смірнов.
Він розказав, як наприкінці літа в Інтернеті та соцмережах на його адресу здійнявся шквал обвинувачень, на більшість з яких, взагалі, не було сенсу відповідати, бо вони були абсолютно безглузді та висмоктані з пальця, перекручені або вирвані з контексту.
«Наче хтось свідомо і ретельно спрямовує та підбирає всі ці інсинуації, керує інформаційними вкидами, — розказує Смірнов. — Але якщо ви звинувачуєте мене, критикуєте мою роботу – чому не запросите на зустріч, чи не приїдете в офіс і не запитаєте напряму. Я завжди готовий до діалогу і співпраці — з батьками, активістами. В моїх інтересах, щоб всі школи були задоволені організацією та якістю харчування, щоб всім всього вистачало… але чомусь мої критики на діалог не йдуть.
Так звані активісти дзвонять під час засідань губернатору й вимагають моєї відставки – це ж, взагалі, нонсенс, якийсь цирк. Аргументують, що я під слідством, те-се. Але слідство проти мене — це абсолютно сфабрикований, замовний процес, який ведеться з грубими порушеннями моїх прав та норм закону, який ледве не коштував мені життя. Безглуздість обвинувачень підтверджують всі судові ухвали.
Написали листа Зеленському, наче йому більше нема чим займатись і він має вирішувати такі питання! Але, якщо виникли претензії, чому спочатку не створити комісію в Києво-Святошинському районі, де ми разом з батьками, пройдемо по об`єктах, все побачимо, обговоримо можливі шляхи вирішення та покращення харчування? Я завжди тут, ні від кого не ховаюсь – чому ці питання не ставлять напряму мені? Може тому, що реалії і правда їх не цікавить? Я звертаюсь до батьків – я на боці ваших дітей, на боці школи. Якщо ви теж дійсно хвилюєтесь за дітей, давайте разом шукати можливості покращувати якість харчування, а не прикриваючись інтересами дітей, виконувати чиїсь брудні замовлення.
Я за своє місце не тримаюсь, так як це постійні стреси, недосипання, нерви й намагання в обмежених умовах дати високий прогнозований результат. До речі, у мене підписана заява на звільнення, і офіційно з 1 жовтня я звільнений з посади.
Я дуже добре розумію, що кожна мати, батько зацікавлені, щоб їх дітей годували якісно і вчасно. Саме для того й було створено у 2018 році наше підприємство, яке перебрало на себе обов’язки з організації гарячого харчування (сніданки, обіди) для пільгових категорій учнів від підприємства «Шкільні їдальні». І за своє підприємство я готовий відповідати від початку і до кінця. Тому на закид, що старшокласники у якійсь школі не можуть купити «навіть булочку», я відповідаю, що КУ «Дитяче харчування» не займається буфетами, продажем штучного товару, не годує групу подовженого дня. А саме у цих негараздах мене намагаються звинуватити. Так, це безумовно дуже важливі питання і я був готовий допомагати у їх вирішенні, але для цього треба спілкуватись!
Проте батьки, активісти, а тим більше – псевдоактивісти, яких, схоже на це, заохотили мої опоненти — не можуть, або не хочуть бачити всієї картини, яка відбувається в системі дитячого харчування. Вони емоційно сприймають вирвані з контексту чутки, окремі моменти, і ведуться на пропаганду і голослівні закиди. Щоб ви розуміли, майже щоденне постачання продуктів до 35 шкіл протягом року потребує десятків тендерів, дуже складної логістики, системи розрахунків, взаємозобов’язань, тощо. В таких об’ємах завжди трапляються непередбачувані ситуації — щось не купили, щось не довезли. А коли лягає тендер, чи десь бракується партія товару – взагалі виникає аврал. Постійно виникає потреба щось докуповувати, шукати, довозити. Благо, що закупівлі до 200 тисяч гривень, можна робити без тендеру, бо інакше школи й діти могли б дуже часто залишатись без харчування. Та ми завжди намагалися швидко закривати дірки, а не жалітися на нестачу », — пояснює ситуацію директор.
Ситуацію також прокоментувала Катерина Остролуцька, головний технолог КУ «Дитяче харчування»
«В тій скарзі, яку відправили Зеленському, Смірнову закидали, що начебто на нашому підприємстві настільки все погано, що жалілися вже самі кухари. Щоправда, анонімно та при цьому виставляли фото гнилої цибулі, неякісного фаршу, з яких їх, начебто, змушують готувати… Так, щось подібне було — проросла цибуля, якісь овочі зіпсувались в окремо взятій школі. Але це окремий випадок, який стався точно не з вини керівництва – всі наші продукти, овочі зберігаються в належних умовах і ми ретельно контролюємо їх стан та якість. В будь-який момент ви можете приїхати в будь-яку школу й пересвідчитись в цьому. Так, я допускаю, що у якогось кухара іноді можуть прорости пару морквин – як у будь-якої хазяйки. Та це дрібний недогляд, який не робить погоди. Тим більше, ми не можемо за найменший недолік звільняти або штрафувати робітників, бо й так при тій мізерній зарплаті утримувати в штаті професіоналів своєї справи дуже важко! А тому наше підприємство доплачує робітникам майже половину ставки і 20% за шкідливі умови.
На кожну дитину з бюджету виділяється 13 гривень за обід/сніданок, тоді як для забезпечення якісного виконання нормативів поживності та розмаїття продуктів за нормативами Кабміну та програмою «Здорове дитя» потрібно близько 30 гривень на одну дитину.
Що стосується начебто несмачного меню – по-перше, є лише поодинокі скарги від дітей. Більшість їсть наші обіди із задоволенням. По-друге, навіть на тому відео, де нас хотіли змішати з брудом, шукали-шукали та й знайшли одного, чи двох дітей, які сказали, що їм щось колись було чи недосолене, чи недоварене. Оце й все! Насправді, це і є показник тієї високої якості, яку, попри нестачу фінансування, попри величезну зношеність обладнання, попри всі об’єктивні труднощі з кадрами та тендерами, які нам регулярно зривають недобросовісні постачальники, вдається тримати високі стандарти харчування. Тож, мені не соромно за свою роботу, і я готова відповідати за всі свої слова!»
Що на кухні, Кухарі?
Активісти закидають, що проти Смірнова були кілька анонімних скарг від начебто кухарів, які недоотримують, або отримують продукти незадовільної якості. До слова, всі питання, на які були скарги, вирішені в короткий термін. А от ті кухари, які не ховають своєї особи, і з якими спілкувались журналісти, говорять зовсім інші речі.
Шеф-кухар середньої школи Софіївської Борщагівки Людмила Свінцицька, показала сучасну обладнану кухню, складські приміщення, де в зразкових умовах зберігалися першої свіжості овочі, фрукти та інші продукти. При чому було видно, що приваблива картинка утворилася не після виснажливого «прибирального шмону» для показухи, а це є звичайний, повсякденний стан речей.
Цілком пристойно і без серйозних нарікань відбуваються справи і в шкільній їдальні середньої школи №2 м. Вишневе, де у шеф-кухаря Зої Григорівни Петруньок ніколи не було жодних нарікань до керівництва та якості продуктів. Приблизно така ж картина і в інших їдальнях району. Так, є окремі питання, є проблеми, є зношеність обладнання, подекуди є нестача посуду, персоналу та інші поточні негаразди. Але все поступово вирішується, та й розвиток шкільного харчування – це проблема більше районної влади. Що стосується шкільного меню, за яким годують дітей — воно по можливості різноманітне, збалансоване, дієтичне, та головне, що самі діти в переважній більшості, задоволені харчуванням в шкільних їдальнях Києво-Святошинського району. Про що залюбки розповідають журналістам.
А діти що?
У рамках розслідування якості харчування наші колеги з «Оглядач tv» опитали кілька десятків дітей у різних школах Києво-Святошинського району.
Хто за цим стоїть, або як заблокувати тендер за допомогою АМКУ
Навіщо роздмухується вся ця істерія, та хто за цим стоїть, у Валерія Смірнова немає якоїсь однієї чіткої версії. Він припускає, що ймовірніше за все замовників треба шукати або серед тих постачальників, які перестали вигравати тендери, коли Смірнов прийшов на посаду, або серед нових структур, які хотіли вигравати, але не змогли. «Виграти тендер на постачання продуктів в шкільні їдальні району – це забезпечити себе гарним прибутком на весь рік, — пояснює Валерій Смірнов. — Але не всім сподобалось, що в КУ «Дитяче харчування» розпочалися зміни, стали прозорішими умови тендерів, що відштовхнуло певну категорію постачальників — перш за все тих, які пропонували нам участь у сірих схемах». Ми попросили навести конкретний приклад із незаконними пропозиціями.
«Один із показових випадків. У грудні 2018 року ми провели великий тендер на рибу для шкільних їдалень на наступний рік. Виграла найкраща пропозиція, хто цікавиться – можуть подивитись все на тендерних майданчиках сайту PROZORRO. Так от, 28 грудня до Антимонопольного комітету раптово надходить скарга, в якій нас звинувачують в порушеннях. АМКУ зазвичай спочатку реагує, а потім більш ретельно розбирається. І наш тендер заблокували 28 грудня, в останній день, коли вже нічого не можна було виправити чи змінити! Отак шахраї діють. Це означало, що я не міг поставити у школи для дітей рибу, а це ж основний поживний продукт! Добре, що у мене досвід вирішення таких форс-мажорів, і діти не голодували. Що ж було далі – у січні 2019 року ми знову оголосили тендер на рибу – на цей раз перемогло підприємство, яке написало ту саму скаргу 28 грудня, бо його пропозиція виявилася найвигіднішою за ціною. Коли прийшла черга купувати для нас рибу, ділки мені говорять, що вони не можуть за такою ціною купити рибу, бо це занадто дешево, що таких цін немає на опті і т.п. Запропонували, натомість, оголосити швидко новий тендер, де значно підвищити ціну, але віддати перемогу знову їм, а вони б мені у конвертику занесли купу грошей у вигляді подяки. Ну хіба ж не мрія корупціонера! Я їх послав куди подалі, як і багатьох інших, які намагалися проштовхнути через моє підприємство подібні схеми. Думаю, що серед них і треба шукати замовників мого переслідування. Тим більше, що якщо ці шахраї відкрито пропонують такі схеми, напевно ж у них в інших організаціях добре виходить!» — розкриває схему Валерій Смірнов.
Шахраїв – до відповіді!
Екс-директор КУ розказав, що задля унеможливлення патових ситуацій з тендерами, щоб не виникало маніпуляцій, підготував та готовий винести на розгляд профільних комітетів ВР ряд пропозицій щодо прийняття законопроекту, який би унеможливив подібні махінації та зловживання з тендерами. «Вважаю, що для недоброчесних постачальників, які зривають договори, зривають постачання товару, зупиняють тендери сфабрикованими скаргами в АМКУ, чим блокують діяльність комунальних і державних підприємств треба вводити жорсткі санкції. Бо саме такі дії провокують хабарі, шахрайські схеми й створюють штучні перепони. Вважаю, що має бути невідворотне і принципове покарання за подібні дії. Для початку, великі штрафи, позбавлення ліцензії та заборона приймати участь в тендерах. Тоді, я впевнений, недоброчесних постачальників суттєво поменшає», — впевнений Валерій Смірнов.
Щодо звинувачення в отриманні неправомірної вигоди
«То була дивна і неприємна для мене історія, яка, насправді, може трапитись з будь-ким, хто комусь заважає, чи кого забажають змістити з ключової посади. Раніше я чув про такі схеми, а тепер сам став мішенню.. Адже насправді все це було ніщо інше, як спеціально розроблена але погано виконана провокація, метою якої було в будь-який спосіб звинуватити мене в тому, чого я не робив і до чого не маю ніякого відношення. Скажу вам, що слідчі УЗЕ так і не знайшли жодного доказу моєї участі у відкатах чи інших правопорушеннях, бо їх просто не могло бути! Тому вони намагалися мене зламати фізично, і причепились до моєї зброї, яку я зберігав цілком законно, мав всі дозволи. І судді це прекрасно бачать і розуміють. А от для схемщиків на тендерах я точно був дуже незручним керівником».
Ледь не помер під тиском слідчих, але роботу не кинув.
Говорячи з нами, Валерій Смірнов, подекуди, раптово замовкає, переводячи подих, наче не дуже добре себе почуває, як після важкої операції.
Ми відкрито запитали його: «А що це за історія з лікарняним, коли вас намагалися заарештувати. Не ображайтесь, але все виглядає, як типова поведінка хабарника, якого впіймали на гарячому, але який, щоб не відповідати, і щоб не звільнили, вдає з себе смертельно хворого й лягає у лікарню. Скільки ми таких історій бачили…».
Чесно кажучи, коли спитали, думали, що на цьому наша співрозмова й закінчиться. Та директор КУ не став ліпити ображеного, якого впіймали на брехні.
«Тільки дайте мені слово, що не будете про це писати, — попросив Смірнов. — Я не хочу це виставляти, щоб не казали, що я беру на жалість — це лише буде зайвий привід для моїх ворогів, недоброзичливців.»
Даємо слово! Пане Смірнов, ми не будемо про ваш стан розповідати в деталях, то справа лікарів з лікарні Амосова. Але вибачте нас, ми на свій розсуд порушимо дану вам обіцянку, бо вважаємо, що таке не слід замовчувати, про це варто сказати, написати. Бо люди інакше думатимуть, що ваш лікарняний після арешту – то фальшивка для відмазки. Отже, ми побачили це лише одним оком, і було достатньо, щоб зрозуміти всю серйозність становища. Людина від шиї до нижньої частини ноги розрізана навпіл жахливим свіжим рубцем, наче розтин серпом мерця з фільму жахів! Ми на свій розсуд даємо фото ноги В. Смірнова, набагато більш страшніший рубець на грудях і животі. Це результат надскладної 6-годинної операції на серці (пересадка вени з ноги до серця) у травні 2019 року в клініці Амосова. Ще раз вибачте, ми мали це дати! Мимоволі виникла думка — а з таким взагалі, живуть, ходять?
Так виглядала нога В. Смірнова після операції на серці
А він, після важкого нападу, перебуваючи в напівпритомному стані, примудрився не завалити харчування дітей у квітні-травні 2019 року. В той самий час, коли зграя слідчих тягала його ледь живого на інвалідному кріслі по державним лікарням, залишала лежати в коридорах, вимагаючи зізнання і не допускаючи фахових лікарів. «Ще б затягнули день-два, і людини б не стало», — сказав тоді його рідним лікар-хірург з лікарні Амосова. Хочемо застерегти тих, хто можливо захоче з цього поглузувати – не беріть гріха на душу, з таким не шуткують, не дай Боже вам чи вашим близьким таке пережити!
Розформоване УЗЕ продовжує незаконні дії.
Але, насправді, в цьому немає нічого особливого. Слідчі в Україні, особливо з УЗЕ, так роблять постійно, та й не померла ж людина, вижила! Та й проплачені афери… вибачте, активісти все одно не повірять, «ви все придумали, щоб відволікти від проблеми голодних дітей та викликати жалість, то не він був, то не його шрами». Так, нехай це буде на їх совісті. А от Прем’єр-міністр Гончарук чудово знав про такі методи УЗЕ. Тому на першому ж засіданні нового Уряду видав наказ розформувати саме Управління захисту економіки, як угруповання, яке шантажем та погрозами вибивало з підприємців гроші. «Бо ця одіозна структура не захищала бізнес, а систематично заважала йому працювати. Найчастіше через суд отримували ухвалу на проведення слідчих дій і починали обшук: витягували з офісу комп’ютери, бухгалтерію, а з каси — гроші, документи. Через це паралізували роботу підприємств, а потім вимагали у бізнесу “викуп”, — прокоментував відповідне рішення Уряду Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.
Це, що закидав УЗЕ Прем’єр, дуже сильно нагадує ситуацію з переслідуванням Смірнова, коли він боровся за життя під час спроб його заарештувати. В той час, як до нього кілька разів зверталися з пропозицією за гроші «швидко закрити справу».
Але не в лікарняному Смірнова справа, і це в жодному разі не повинно його якось виправдовувати перед законом. Питання, чому ніхто з активістів тоді не хвилювався, як же будуть працювати шкільні їдальні, хто буде готувати тендери, чи не зупиниться без керівника процес годування дітей взагалі, що в принципі, могло легко статися, якби Смірнов не оклигав.
Ситуацію з обвинуваченням прокоментувала адвокат В. Смірнова Лариса Криворучко
«Щодо дій поліції, то з впевненістю можу сказати – від самого початку представники правоохоронної системи, (керівник групи слідчих старший слідчий УЗЕ Михайло Розумний – ред.), ігноруючи імперативні норми чинного законодавства України, свідомо нехтуючи встановленим порядком, тиснуть на мого клієнта, намагаються здійснити незаконні дії та сфальсифікувати справу. Підтвердженням цього є той факт, що станом на сьогодні стороні захисту так і не було надано можливості ознайомитись з матеріалами кримінального провадження – хоча це право закріплено у КПК України та гарантовано Конституцією України.
Щодо вилучення при обшуку помешкання Смірнова зброї, то на сьогоднішній день, у цей нестабільний для України час, ні для кого не є диковинкою володіння зброєю громадянами України. Більше того, коли особа займає таку посаду та усвідомлює усі ризики і можливі незаконні дії з боку сторонніх осіб. По України чимало випадків здійснення злочинів щодо посадових та службових осіб, які під час виконання своїх службових обов’язків стали комусь в немилість, або ж створили перепону в реалізації злочинних намірів. Наявність у громадянина України зареєстрованої зброї, на яку є офіційний дозвіл — в наш час не є чимось нестандартним та не може свідчити про вчинення нею будь-яких незаконних дій. Особа має право на зброю, для її придбання та зберігання встановлені правила».
Щодо мотивації працювати в комунальній установі
«Коли мене питають, а чому ви взагалі прийшли працювати у це підприємство, якщо не хотіли красти, я завжди відповідаю, що не варто судити мотивацію людей по своїм власним стандартам. Тому, ще до призначення, я сам попередив тодішнє керівництво Києво-Святошинського району, яке брало мене на роботу, що не варто очікувати від мене відкатів та організації сірих схем для незаконного збагачення.
Що далі? Я вже офіційно не працюю на посаді директора КУ «Дитяче харчування», районне керівництво оголосило конкурс на цю посаду, поки що обов’язки директора виконує тимчасово виконуючий обов’язки. Не заздрю моєму наступнику – це електричний стілець на мінному полі. Варто лише чимось, комусь не сподобатись – і тебе змішають з лайном. Та я без роботи не залишусь – бо маю досвід, сили й намір зробити ще багато корисного для суспільства.
Не люблю хизуватись, але щоб ви краще зрозуміли, я за своє життя створив кілька успішних бізнесів, був кризовим менеджером на державних і комунальних підприємствах, успішно повертав мільйонні борги державі на збиткових комунальних установах, працював у політичній сфері. У мене зараз в реалізації декілька меценатських і благодійних проектів. А в сферу громадського харчування я із задоволенням повернувся, перш за все тому, бо мав далекоглядні і масштабні ідеї щодо реформування та розвитку цієї галузі».
Як покращити якість і культуру харчування
Валерій Смірнов із захопленням розповідає про свої задуми щодо реформування та вдосконалення системи шкільного харчування в Україні.
«Так, система шведських столів, яка запроваджується в Києві – непоганий варіант, дітям подобається. Але є ще більш сучасний і практичний варіант. Одна з таких ідей, що зможе кардинально покращити ситуацію без витрачання додаткових великих асигнувань – це створення системи виробничих комбінатів шкільного харчування. На таких комбінатах, під наглядом фахівців, можна було б досягти високої єдиної гарантованої, стандартизованої якості страв, смакових та поживних характеристик, а також – естетичних. Один такий комбінат міг би готувати й годувати школи всього району смачними, поживними й зручними у доставці й вживанні обідами. Це дозволило б оптимізувати умови праці, значно підвищити зарплату персоналу, покращити контроль за якістю, без істотного збільшення бюджетних витрат.
Також давно хочу втілити ідею впровадження у школах уроків культури правильного харчування! Ця тема дуже важлива, сучасні діти віддають перевагу фаст-фуду, вони не розуміють важливості корисного, збалансованого харчування, не розуміють відповідальності за власне здоров’я. Та й батьки, на жаль, здебільшого в цьому не помічники. Але я вбачаю в цьому величезний потенціал та можливість не лише донести до школярів корисну інформацію, але й виховати розумну, обізнану та готову до відповідального споживання людину».
Висновок по справі
Що ж, судячи з усього, що ми дізнались і побачили, напрошується висновок: Валерія Смірнова очевидно замовили, використовуючи напрацьовані схеми УЗЕ і проплачених «активістів». При чому, ледве не довели до смерті в прямому сенсі цього слова. Матеріали проти нього – однобокі й притягнуті за вуха. Ситуація ж зі шкільним харчуванням у школах Києво-Святошинського району цілком задовільна і набагато краща, ніж ми очікували побачити. Наразі В. Смірнов офіційно звільнився. Активісти і схемщики мають бути дуже задоволені. А ще хочемо застерегти — у школах навчаються такі чудові і розумні діти – не використовуйте їх у своїх брудних схемах. І пам’ятайте, закон справедливості, який завжди діє – хто за гроші, або по власній глупоті цькує невинного, сам скоро буде на його місці, але в набагато гіршій ситуації.
Надалі, ми будемо слідкувати за розвитком цієї ситуації та інформувати громадськість.
Довідка.
Підприємство КУ «Дитяче харчування» було створене у 2018 році з метою оптимізувати процеси гарячого годування школярів Києво-Святошинського району.
Штат підприємства – 140 осіб, обслуговує 35 шкіл Києво-Святошинського району, годує близько 15 000 дітей пільгових категорій.
Валерій Петрович Смірнов.
Народився у 1973 році. Має дві вищі освіти. Доктор економічних наук, академік Української технологічної академії. Створив кілька успішних бізнесів. Займався політичною роботою, був одним із засновників політичного руху «Народний фронт». Останнім часом відійшов від політики. Активно займається благодійністю та меценатством. Зокрема, очолює Благодійний фонд, який допомагає дітям Київщини. За власні кошти побудував церкву у селі Забуяння Макарівського району (на фото)
Іванна Петрів, Сергій Кручик, для сайту «Персона».
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Коррупционные семьи, кланы все комфортнее устраиваются на шее многострадальной Украины и такие наглые и циничные жулики как Сергей Владимирович Стороженко служат лучшим тому доказательством!
Охреневшие до нельзя коррупционеры, к коим непосредственное отношение имеет Владимир Стороженко могли себе позволить буквально, что угодно!
Отец нашего главного героя Сергея – Владимир Стороженко, грабил Киев в 2006-2012 годах, занимая на то время должность главы управление жилищного обеспечения Киевской городской госадминистрации, а до этого работал в одной из райадминистраций Киева.
Результатом многолетнего воровства стала масса недвижимости, которую простой городской чиновник оформил на сына, имеющего иммунитет к закону, а именно корочку работника ГПУ.
Понятно, что на сыне зарегистрировано далеко не все, что украл отец, часть имущества он зарегистрировал на жену, которая якобы занималась недвижимостью в то время как он разворовывал городскую казну.
Прокурор Сергей Стороженко работает в отделе Генеральной прокуратуры, надзирающего за сотрудниками Государственной фискальной службы – то есть должен следить за законностью действий налоговиков. Ну или точнее получать долю от их незаконных действий.
Журналисты “Схем” на протяжении нескольких недель наблюдали, как каждое утро Сергей Стороженко отправляется на работу из обнесенного высоким забором коттеджа в микрорайоне Бортничи под Киевом. По прибытию паркует автомобиль Toyota Camry в квартале от ГПУ и доходит до нее пешком. При этом ни коттеджа на 300 кв м, ни “Тойоты” в его декларации за 2015 год не оказалось.
Как и не оказалось, там и десятков тысяч гривен взносов за 2013-2015 годы в уставный капитал собственных компаний.
В его декларации за 2015 год указаны квартира на 37 кв.м, и гараж, а в декларации его супруги – квартира 90 кв.м и машина Toyota RAV4. Несмотря на отсутствие у самого прокурора, согласно декларации, авто, он каждый день выезжает на машине Toyota Camry из двора огороженного котеджа в Бортничах, сообщают журналисты.
Журналисты издания отметили, что владельцем машины Стороженко является его мать Вера, дом в Бортничах тоже официально оформлен на нее. Родители прокурора – владельцы еще двух домов в Бортничах, а также почти 700 м² нежилых помещений в Дарницком районе Киева.
Помимо ряда “вкусной” недвижимости в Киеве, совмещая работу в ГПУ с занятиями бизнесом Стороженко выступает соучредителем ряда фирм, среди которых можно выделить ООО “Фирма”Джун”.
В указанной фирме, Стороженко является соучредителем, и по состоянию на 1 января 2016 года его доля в уставном фонде предприятия составляет 71,5 тысяч гривен.
“Фирме “Джун” принадлежит коммерческая недвижимость в Киеве на Днепровской набережной, 3 общей площадью 320 м2, долгосрочным арендатором которой является один из магазинов сети супермаркетов “ЭКО-маркет”.
В Дарницком районе по улице Анны Ахматовой, 46 есть помещениях, которые арендуют у Стороженко салон красоты “Lizette” и даже Приватбанк.
В фактической собственности Стороженко и объект недвижимости на 800 кв.м по проспекту Григоренко 22/20, который записан на скандального отца прокурора Владимира Стороженко. На данный момент объект арендуют развлекательные заведения “Евразия” и “Какао Блюз”.
После расследования журналистов Сергею Стороженко было вынесено предупреждение о дисциплинарном взыскании, и прокурор начал наводить порядок в имущественных вопросах.
Сначала в ней появилось право пользования на принадлежащую материли Toyota Avensis (2006 г.в), затем и на упомянутую выше Toyota Camry (2007 г.в).
Появился в ней и мамин коттедж с земельным участком под ним — с пометкой “другое право пользования”.
Любопытно, что за год дом с той же площадью в 300 кв м “переехал” на 10 км — из Бортничей в Гныдин. На лицо все признаки “земельной схемы”, когда по документам дом построен на одном участке, а на самом деле стоит на другом. В декларацию за 2017 год Сергей Стороженко внес свои 50% капитала в ООО “Фирма ДЖУН”, однако, как и в 2016 году, не указал ни копейки дохода или дивидендов от ее деятельности!
В том же году в “бесплатном пользовании” супруги прокурора Яны оказался Lexus RX 350 (2009 г.в). Собственницей авто указана Ирина Лавриненко. Еще одна “бесплатная” машина досталась семье в 2018 году.
Дед прокурора – Григорий Гаевой отдал Сергею Стороженко в пользование Porsche Cayenne (2007 г.в). В декларации также указано, что Сергей Стороженко купил нежилые помещения в Киеве площадью 153,9 кв.м и стоимостью 1,7 млн грн.
На каком основании третьи лица бесплатно отдают Сергею и Яне Стороженко свои автомобили?
Или скажем так: имеют ли эти люди вообще какое-либо отношение к этим авто, или хитрый прокурор просто оформил их так, чтобы избежать подозрения в коррупции?
Декларации также не проливают свет на происхождение 1,7 млн грн на покупку недвижимости: нет никаких сведений о продаже части имущества или займе. А на покупку недвижимости в 2018 году прокурор потратил в 2,5 раза больше годового дохода своей семьи!
Не проясняет их и официальный задекларированный доход, хоть он и вырос за 3 года почти в два раза — с 325 до 642 тыс. гривен.
Так откуда же деньги?
А об этом вы узнаете в следующем нашем расследовании.
В Украине всем настолько насрать на закон, что рейдеры то ли в шутку, то ли дабы не очернять имя глвного смотрящего страны, а иже с ним и главного борца с коррупцией, безо всякого страха и смущения указывают в декларации имущество, которое у них прирастает как грибы под дождем!
Примерно такая ситуация случилась и с фигруантом многочисленных дел по вымогательству и доению бизнеса – Дмитрием Любезниковым.
Любезніков Дмитро Олексійович
Если вам не повезло познакомиться с данным персонажем из ОПГ МВД, то уж поверьте, радости бизнесмены имевшие неосторожность попасть в круг его интересов вашей не разделяют.
В частности если речь пойдет об Игоре Бойко, бизнесмене у которого Пашинский отжал фабрику “Житомирські ласощі”.
Любезников, как следователь Главного следственного управления Национальной полиции принимал непосредственное активное участие в данном преступлении. Действуя под крышей ОПГ МВД, он руководил избиением и открытием ложного дела против экс-главы наблюдательного совета компании “Житомирські ласощі”. На Бойко тогда открыли сфабрикованное дело, жестоко избили, пригрозили его жизни и отправили под следствием по делу о растрате 400 млн грн. Ему сейчас грозит до 12 лет тюрьмы.
Еще одно громкое заявление по поводу преступной деятельности Дмитрия Любезникова сделал бизнесмен Александр Ногачевский. Именно с его бизнесом расправился следователь-заказушник. В 2014 году предприниматель был вынужден бежать из Украины. Когда в 2014 году против бывшего главы Национального агентства противодействия инвестиций Владислава Каськива началось расследование в связи с растратой государственных денег, свидетелем по делу должен был стать бизнесмен Александр Ногачевский. Но Любезников сделал все, чтобы заставить Ногачевского замолчать, вплоть до попыток убить его.
«Я даже не сомневаюсь, что все эти покушения и авария, которую мне подстроили, это все было создано из одного кабинета, где сидит Любезников. Он занимался заказом в отношении меня и выполнял поставленные задачи… Я сказал, что я в такие игры не играю, я не буду молчать, я буду заявлять официально. На что мне сказали, что меня убьют, если я дернусь, и что я не знаю, куда попал», – сказал Александр Ногачевский.
Он получил убежище в Испании после того, как на его жизнь покушались несколько раз. Их организовал именно Дмитрий Любезников, а также открыл на Ногачевского уголовные дела, сфабриковав все доказательства. А все потому, что его бизнес привлек очень больших людей. Они осуществили попытки рейдерского захвата с вооруженными людьми в масках, оставивших одного из сотрудников инвалидом, прострелив ему ногу, которую пришлось в следствии ампутировать. Среди позарившихся на бизнес Ногачевского – бывший глава Национального агентства инвестиций Владислав Каськив.
Впрочем, доказывать, что Любезников преступник никто из правоохранительных органов не собирается и сегодня.
Ну, а мы, имея возможность ознакомиться с его декларациями, проведем свое независимое расследование, и покажем, насколько в нашей стране можно плевать на законы.
В Декларации за 2015 год Любезников задеклариловал следующее имущество и доходы:
Автомобиль: Mitsubishi Outlander 2013 года, купленный 10.01.2018.
Зарплату: 254820 грн
Доход жены: 951655 грн.
Деньги на счету: 175 000 грн.
Деньги на счету жены: 220 000 грн.
Деньги на счету сына: 22 000 долларов.
Если вы не нашли в официальном отчете о доходах никаких островов и счетов в оффшорах, то вы очень сильно не удивляйтесь. В декларациях Любезников указывает лишь то, что не может спрятать.
Но даже по тому, что есть в декларациях много вопросов.
Например, откуда у простого следователя в 2014 году, в самый разгар травли Бойко неожиданно появилась просто таки огромная квартира стоимостью порядка 200 000 долларов?
Подарок от Пашинского или Порошенко за особые заслуги?
Заработал или накопил?
Весьма сомнительно.
Приобрести квартиру за 5 000 000 Любезников не мог, как и не могли эти деньги ему достаться просто так.
Аналогичная ситуация с квартирой купленной в 2016 – за примерно 1 500 000 грн. Наверняка она так же стала платой за лояльность Любезникова, или долей с удачно проведенного рейдерского захвата.
Про целый ряд участков в 2017 мы вообще молчим.
Откуда столько денег, тем более, что у него вроде бы как четверо детей.
Еще что интересно.
Зарабатывая стабильно 200 000 грн в год, Любезников не тратит деньги на себя и семью, а постоянно их преумножает!
И это несмотря на то, что в Киеве прожить семье из 6 человек за 15 – 20 000 в месяц крайне затруднительно.
Но у Любезникова получается и прожить, и приобрести довольно-таки приличное количество недвижимого имущества!
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
