Теги Posts tagged with "Громадська рада Укрпошти"

Громадська рада Укрпошти

ДОРЕФОРМИРОВАЛИСЬ (Часть 3)

ДОРЕФОРМИРОВАЛИСЬ (Часть 3)

Gepostet von Mila Li am Donnerstag, 23. August 2018

Громадська рада Укрпошти


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Масова ліквідація сільських відділень зв’язку, яку в рамках так званого пілотного проекту проводить на Чернігівщині публічне акціонерне товариство «Укрпошта», спричинила різке падіння тиражів газет і подальше скорочення національного інформаційного простору.

Пілотний проект «Укрпошти» на Чернігівщині знищує місцеву пресу

Такий висновок зробив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко після поїздки в Городнянський район, зустрічі з головою обласного осередку НСЖУ Олександром Назаренком, редакторами районних газет і головою Чернігівської обласної ради Ігорем Вдовенком.

«Укрпошта» навіть ігнорує доручення Президента щодо припинення закриття сільських поштових відділень.

Свідоме знущання над селянами

Півтора місяця впровадження скандального експерименту генеральної дирекції «Укрпошти» по заміні сільських поштових відділень пересувними продемонстрували, що пілотний проект настільки далекий від реального життя, що, як пише кореспондент «Голосу України» Василь Чепурний у гострій публікації «Пілотний проект «Укрпошти»: як фанера над Ріпками», «назвали його реформою тільки задля насмішки і дискредитації влади та пошти».

Донині ПАТ «Укрпошта» – державне підприємство, хоча й зі статусом публічного акціонерного товариства. Саме держава – єдиний акціонер. Наприкінці минулого року Кабінет міністрів виділив із державного бюджету півмільярда гривень для покриття збитків цього товариства.

Саме генеральна дирекція «Укрпошти» наполягла на впровадженні на Чернігівщині пілотного проекту. Про таку ініціативу неодноразово говорила директорка Чернігівської дирекції Олена Дорошенко на різних нарадах і зібраннях.

Наміри головних поштарів країни відразу викликали конструктивну критику, недовіру і сумніви. Депутати різних рівнів, керівники об’єднаних територіальних громад (їх в нашій області вже 40), з якими ніхто не радився, голови обласних – ради і адміністрації, голови районних рад і адміністрації, журналісти друкованих видань говорили про шкідливість такого експерименту для селян, для села, для періодики. Тільки двоє голів районних рад мали дивну мотивацію: «Хай будуть хоч якісь реформи».

На переконання першого заступника голови облдержадміністрації Юлії Свириденко, запропонована модель реформи не враховує територіальні та демографічні особливості регіону, а також потреби жителів – особливо тих, які проживають у віддалених селах.

– Ми занепокоєні впровадженням пілотного проекту на території Чернігівщини. Наша область дійсно унікальна своїм розташуванням та щільністю населення, яка є найнижчою в Україні. 85 відсотків сіл з населенням менше 2 тисячі осіб, – наголошувала пані Юлія на робочій нараді, що проходила в обласній раді. – Все це треба враховувати, як і фактор зміни адміністративно-територіального устрою, децентралізаційні процеси.

У Новгород-Сіверському, Сосницькому, Семенівському, Сновському, Срібнянському, Талалаївському і Варвинському районах стаціонарні відділення пошти залишилися б тільки у райцентрах. У решти районів було б по 2–3.

З «мерсів», як пише Василь Чепурний (і я з ним цілковито згодна), «проблем баби Галі і діда Петра, яким не принесуть пенсій, не видно».

Звісно ж, не донесуть і передплачених газет. Скажімо, в Макіївці Носівського району, найменшій в Україні ОТГ, – 1600 сільчан, а протяжність вулиць – 65 кілометрів. За який час по бездоріжжю в негоду чи в зимову хурделицю їх обійде приїжджа листоноша з пересувного авто?

Під тиском критики та завдяки зусиллям Юлії Свириденко пілотний проект обмежили до трьох районів – Чернігівського, Куликівського і Ріпкинського. Та авто від «Укрпошти» курсують вже й селами Городнянського, Сновського, Коропського і Менського районів. З 1 вересня цього року, кажуть, – по всій області.

Півтора місяця роботи по-новому показали, що якість обслуговування стала без перебільшення знущанням над літніми людьми. Потік скарг і листів до всіляких інстанцій «реформаторів» не зупиняє.

У селі Виблі Куликівського району сільчани вже за годину до приїзду автівки займають чергу.

– Терпіння селян не безмежне, люди на межі бунту, – каже заступник голови Куликівської районної ради Володимир Повозник. – На всі наші пропозиції приїхати у села та поспілкуватися з людьми реакція керівних поштарів нульова.

Голова Чернігівської обласної ради Ігор Вдовенко у розмові з Сергієм Томіленком та столичними журналістами озвучив свою принципову позицію щодо пілотного проекту «Сільське відділення».

2018 08 15 post6

– Удосконалювати й адаптувати до умов сьогодення систему надання поштових послуг дійсно необхідно. Проте, здійснюючи будь-які зміни, потрібно, перш за все, провести ґрунтовну підготовчу роботу, детально проаналізувати всі можливі ризики, які ці перетворення можуть викликати, і обов’язково враховувати специфіку регіону, особливості існуючої інфраструктури, реальні потреби населення, – наголосив Ігор Станіславович. – Реформи мають приносити людям користь і робити їхнє життя комфортнішим, а не створювати додаткові незручності.

Неприпустимою голова облради вважає ситуацію, коли жителі сіл через довжелезні черги та недосконалий графік роботи мобільних поштових відділень не можуть вчасно отримати пенсію, сплатити за комунальні послуги чи отримати актуальний номер улюбленої газети.

– «Укрпошта» повинна відпрацювати алгоритм роботи пересувних відділень і виправити усі недоліки, які виявилися в перші тижні реалізації проекту, – каже Ігор Вдовенко, запевняючи, що обласна рада й надалі пильно слідкуватиме за його реалізацією і оперативно реагуватиме у випадку виникнення будь-яких проблем. – Доцільно було відпрацювати модель, обравши один населений пункт, наближений до обласного центру, і поширювати поступово на інші села. А не відразу намагатися охопити все.

Та керівництво «Укрпошти» галопом і напористо стало впроваджувати проект, знищуючи місцеву пресу і позбавляючи селян можливості отримувати якісні послуги зв’язку.

«Геноцид місцевої преси»

Голова обласної організації Національної спілки журналістів України Олександр Назаренко відзначає падіння тиражів газет і, передусім, районних, адже сільських листонош звільняють, а на пересувних автівках приїжджають незнайомі селянам «варяги» і люди бояться передплачувати улюблені періодичні видання.

Що ж до економії коштів, то, за словами Олександра, органи місцевого самоврядування виділили в оренду приміщення поштовим відділенням за символічну плату – 1 гривню, бо були зацікавлені в їх роботі.

Села Шестовиця і Воскресенське розташовані в радіусі 20 кілометрів від Чернігова. Раніше листоноші все встигали – і газети рознести, і комунальні платежі прийняти. Тепер машина приїздить двічі на тиждень. Газети, яких не вручили передплатникам, лежать купою де прийдеться – хто хоче, той і бере.

У Воскресенському аж три тижні люди не отримували районку «Наш край». І це в селі неподалік обласного центру! Скаржаться жителі Пісок, Черниша і Кархівки.

За словами Василя Чепурного, найбільше постраждали газети, які виходять частіше одного разу на тиждень, – «Голос України», «День», «Сільські вісті», «Україна молода». Та й районні, принесені через 2–3 дні, а то й тиждень після виходу у світ, мало кого зацікавлять.

Що з періодикою проблема – чернігівські й столичні журналісти переконались, побувавши в селі Дібрівному Городнянського району.

2018 08 15 post4

Автомобіль пересувного відділення №31 приїхав у село не о 8.30, як орієнтували селян, а після 11.00, коли розлючена черга жителів розійшлася. У спеку літнім селянам не вистояти під палючим сонцем.

Поштове відділення в Дібрівному закривається. Завідувачці й листоноші в одній особі Анні Вороні запропонували роботу аж у Срібнянському (!) районі – щонайменше за 300 кілометрів від дому.

2018 08 15 post2Анна Ворона

До слова, листоношу з села Ліски Менського району, матір трьох дітей, теж звільняють, пропонуючи роботу в селищі Седнів Чернігівського району.

– Раніше все було прекрасно. Наші дівчата привозили пенсію, газети. Ми ще в них купляли продукти з поваги через те, що вони їх возять. А зараз, щоб отримати пенсію потрібно приходити і чекати годинами. Наших поштарок виганяють з роботи, а чужих присилають, – обурюється пенсіонер із Дібрівного Ростислав Маклюк. – Завжди я передплачував 5 і більше газет. Дві обласні – «Гарт» і «Вісник Ч». Скільки й живу, стільки й читаю «Гарт». У лотерею від газети виграв недавно чайник. Зараз буду виписувать тільки одну, бо не вірю, що їх будуть вчасно привозити.

2018 08 15 post1

У свої 86 років пенсіонерка Олена Крюк прийшла до пошти, щоб відправити листа. Але конверт купити не змогла, бо їх не виявилося. 40 років Олена Костянтинівна пропрацювала завідувачем поштового відділення – спершу в Конотопі, згодом – у Дібрівному. Відтак не розуміє, як будуть люди жити без стаціонарного відділення зв’язку. «Реформи» не сприймає ні розумом, ні серцем, як і решта сільчан.

Ми почули нецензурні вислови і від чоловіка, котрий прийшов, як і зазвичай, купити улюблені газети «Експрес» і обласну «Весть». Та у пересувному відділенні і на пошті, яка ще працює, не виявилося жодної газети для реалізації в роздріб. Жодної (!)– на два великі села.

Редактор районної газети «Новини Городнянщини» Світлана Томаш, якій довелося наслухатися всякого, поінформувала, що тираж газети у другому півріччі зменшився на 236 примірників.

2018 08 15 post3 Світлана Томаш та Сергій Томіленко

За словами редактора корюківської районної газети «Маяк» Ірини Гайової, видання втратило аж 800 примірників.

Олена Компанець, редактор сновського «Променя», каже, що втратили вже 600 передплатників.

Усі троє висловили побоювання, що з вересня, коли пройде масове звільнення працівників ліквідованих сільських відділень, селяни можуть не поновити передплату періодики.

– Гендиректору «Укрпошти» Смілянському не завадило б побувати в наших селах і на власні очі й вуха побачити й почути те, що ми бачимо й вислуховуємо щодня, – обурюється Світлана.

Протести і бунти селян були прогнозовані. Про причини недавнього стихійного протест у селі Атюша Коропського району розповідає редактор «Нових горизонтів» Людмила Ковальчук у публікації «Пошта на колесах: обуренню немає меж».

«Ось і прийшла на Коропщину реформа «Укрпошти», яку активно обговорювали і котрою обурювалися протягом року. Прийшла раніше, ніж ми її з острахом чекали. Але нікого: ні людей, ні владу, ні громади керівництво «Укрпошти» не чуло. Воно проводить свою політику, спрямовану на збагачення за рахунок економії на поштарях, які і так отримували мізер. І при цьому керівництву «Укрпошти» абсолютно начхати, як будуть при їхніх реформах жити люди. Коли проводили передплату на друге півріччя, поштарки старалися, оскільки надіялися ще до кінця року попрацювати. Але з серпня Коропщиною почали курсувати пересувні відділення зв’язку… Поки що всі наші листоноші на роботі, ознайомлюють нових поштарок із Мени, які взагалі не знають ні села, ні хто де живе… Але через місяць із півсотні листонош у районі залишиться лише третина. Решту поштовий експеримент викине за борт. Хоча багато хто з них працював лишень на півокладу, а то і на чверть. Але і на них керівництво «Укрпошти» вирішило зекономити», – пише Людмила, називаючи пілотний проект «геноцидом місцевої преси».

Жителів села Атюша приїздила заспокоювати очільниця Чернігівської дирекції «Укрпошти» Олена Дорошенко. Та селяни вже не вірять казкам-байкам про благо.

Я теж вже чула і про ІТ-технології, і про авто з ноутбуками, про миттєві платежі й якісні послуги. Коли все буде – хтозна?

Дискутували як глухий з німим

Після поїздки групи журналістів до Дібрівного Сергій Томіленко розмістив у ФБ пост про масове обурення селян поштовим експериментом і закриття сільських відділень. Написане привернуло увагу журналістів з різних регіонів. Представники ЗМІ були одностайні щодо поспішної поштової реформи і знищення місцевих газет.

Генеральний директор ПАТ «Укрпошта» Ігор Смілянський теж відгукнувся. Між головним поштовиком і журналістами виникла дискусія. Я особисто і редактори районок адресували головному поштовику низку гострих запитань, але марно.

Пан Смілянський, переконаний, що реформа загалом реалізується правильно, а наявні неподобства пояснює хвилюваннями та помилками. Коментуючи обурення газетярів, він звинувачує керівників друкованих ЗМІ у (не повірите) невмінні «писати цікаво».

«Є помилки, є саботаж частини персоналу. Є хвилювання щодо нового проекту, тому чекають на автівки. Все це можна спокійно виправити», – пояснює непорозуміння із реформою керівник «Укрпошти».

Пише, що газети « ми роками таскали нижче собівартості», а видання ледь не спричиняли збитковість галузі. Не забув згадати і про трекер на автівках, що допомагає відстежувати доставили передплатникам газету чи ні.

Про трекер – фантастика, бо пересувне авто, яке із запізненням приїхало до Дібрівного, загубилося поміж селами. Навіть за допомогою корпоративної мережі листоноша Анна Ворона не змогла добитися, де ж та машина їде.

Як розповіла Олена Компанець, мешканці Кучинівки під палючим сонцем 5 годин чекали авто. Листоноші з пересувного пункту буквально заскочили до населеного пункту, відмовилися приймати комунальні платежі й, зокрема, плату за землю, бо вже поспішали в інші населені пункти Сновського району.

Селяни страждають вже сьогодні, а пан Смілянський не переймається бідами людей, повідомляючи що «багато речей треба переробити». Зате знає, як і що писати редакторам і журналістам.

«Подивіться газети за попередні роки – всі писали одне і теж… Навчіться писати в газетах щось цікаве, щоб вас читали, розміщуйте достатньо реклами і можете зменшувати вартість для клієнтів. А писати всяку пургу і очікувати, що буде щастя за рахунок “Укрпошти” і відсутності сучасних каналів зв’язку – це не стратегія», – повчає пан Смілянський заслуженого журналіста України, редактора менської газети «Наше слово» – однієї з найкращих і найтиражніших «районок» в Україні.

Вражає зверхність, зневага і насмішка керівника із зарплатою в 333 тисячі гривень над представниками ЗМІ, котрі щиро вболівають за свої видання, за читачів, за селян.

Можливо, пан Смілянський не знає, що «Промінь» читає кожен п’ятий житель Сновського району, що обласний «Вісник Ч» передплачує 50 тисяч мешканців області, а «Гарт» – 62 тисячі.

Селяни із вже не раз згадуваного Дібрівного теж читають регіональну пресу: 136 сільчан – «Новини Городнянщини», 154 – «Вісник Ч», 98 – «Гарт». Загалом це 388 примірників на 532 зареєстрованих у Дібрівному особи.

Люди люблять періодику, передплачуючи улюблені газети й журнали десятиліттями.

«Напишіть мені листа…»

У ході дискусії в соцмережі Олександр Назаренко писав про партнерство, фейкові розрахунки на доставку періодики, пропонував панові Смілянському спільно знайти оптимальні рішення, узгодити графіки доставки періодики, зустрітися й досягти консенсусу і, передусім, говорити на рівних.

На моє настійливе прохання Ігор Смілянський так і не назвав редакторів чернігівських газет, із якими нібито зустрічався й обговорював алгоритм партнерства.

Кепкуючи, порадив Олександрові Назаренку надіслати листа з пропозиціями, який він «обіцяє особисто розглянути та надати відповідь». Ось така собі стандартна відповідь зарозумілого бюрократа.

Усі аргументи журналістів та редакторів – як горохом об стіну. «Вимагати з нас таскати пресу за копійки не працює», – коронний аргумент поштового монополіста.

Отрута, харчі й газети в одному авто

Журналіст Микола Гринь, мабуть, таки правий, пишучи ось таке: «Як Смілянський може говорити на рівних з редакторами районок. Коли в нього зарплата у сотні тисяч гривень, а в редактора – копійки. Як кажуть у моєму селі, та він плює на всіх з високої гори».

Користувачі інтернету ділилися своїми думками щодо поштової реформи: «Якби Ігор Смілянський і його «команда» зробили собі поменше зарплати в співвідношенні до зарплат сільських листонош, тоді й «Укрпошта» б так швидко не котилася до банкрутства», «Зробили із співробітників рабів, які працюють за гріш. У відділеннях – хамство, задуха, черги. Реформують, одне слово».

Цілковито поділяю і думки журналістки Ірини Осташко із газети «Голос Чернігівщини», що пілотний проект на Чернігівщині впроваджується попри тотальний супротив населення.

«Поштовий експеримент: селяни залишилися без газет і не встигають платити комуналку», – таку промовисту назву має стаття Ірини, а написане хвилює і насторожує:

«…У населені пункти двічі на тиждень, максимум на дві години, приїжджають поштові машини, завантажені різним крамом: від конвертів і марок до ковбаси, печива й отрути від колорадів. І це все в одній автівці! Причому, за словами поштових працівників, товар у транспортному засобі і днює, і ночує… Люди дуже незадоволені, особливо скаржаться, що не отримують кореспонденцію – газети і журнали, які передплатили. Якщо хтось запитає в поштарів про газету, то віддадуть, але не розносять…».

Редактор «Променя» Олена Компанець розповіла, що першими реформу відчули на собі жителі маленького села Глибокий Ріг, де проживає усього шестеро людей. Ветеран праці Микола Роговенко мало не кричав від болю, що третій тиждень немає газети, а представниця пошти пропонувала замість районки купити цукерки. «Забудьте ті газетки!», – радила дідусеві.

Дев’ять хуторів, загублених у лісах, входять до Моложавської сільської ради прикордонного Городнянського району, що межує водночас із Росією і Білоруссю. Коли і звідки сільчанам виглядати передплачені газети?

– Будемо людей просити передплачувати газети і на наступний рік, – запевняє керівниця пересувного відділення №31 Оксана Щегловітова, ледь тримаючи в руках паперові коробки з усілякою всячиною.

Чи ж повірять «чужинцям» селяни?

Відповідальність – нульова

Про снобізм та кричущу безграмотність Ігоря Смілянського написала в коментарях і перший секретар НСЖУ Ліна Кущ.

«А в угодах, які “Укрпошта” пропонує укласти редакціям газет, немає пункту про відповідальність за несвоєчасну доставку преси. Тобто газету можуть принести із запізненням на місяць. І нічого монополісту за це не буде», – стверджує пані Ліна.

Долучився до фейсбучного діалогу і директор департаменту з управління тиражем ПрАТ «Сьогодні Мультимедіа», член правління Всеcвітньої Асоціації WAN–IFRA Сергій Охріменко.

Ось його авторитетна точка зору: «В «Укрпошти» проблеми не в економіці, а в організації ефективних бізнес-процесів. Постійно щось скорочуючи, загальний результат діяльності поштового оператора лише погіршуватиметься».

Сергій об’єктивно оцінив технологічні можливості літніх селян: «Про WiFi смішно читати з врахуванням відсутності місцями мобільного зв’язку і українських каналів в прикордонних селах, там, де українські видання фактично єдиний канал комунікації людей (і не тільки пенсіонерів) з українським інформаційним простором».

Про згортання національного інформаційного простору писали й інші користувачі ФБ.

Редактор ріпкинської газети «Життя Полісся» Сергій Ковбаса висловив впевненість, що «ці діячі взяли курс на знищення місцевої преси, позбавлення людей необхідних послуг і знущання над селянами». Він вимагає негайно припинити це неподобство, а винних притягнути до відповідальності.

– Тут і так села ледве тримаються. А пошта їх ще й добиває. Судити треба тих, хто цей експеримент придумав, – переконаний Сергій Колбаса.

– У селах нашу газету чекають, бо це найближча газета і єдине джерело інформації для простого люду. Але чому тоді нас знищують? Реформа «Укрпошти» боляче вдарить по наших газетах.. І якщо цей геноцид не зупинити, дуже скоро ми залишимось без наших улюблених «Нових горизонтів», – стверджує Людмила Ковальчук. – А може, то така державна політика – знищити українське село і газети, яким люди найбільше довіряють.

Без сумніву, селяни читають газети. Моїй тітці Марії Михайлівні Грецькій із Задеріївки, що в Ріпкинському районі, – 89 років. Але без улюбленого «Гарту» вона життя не уявляє. Чекає з нетерпінням щотижня, і удвох із сусідкою перечитують кожен номер по кілька разів. Передплачувала ще й «Деснянську правду» (їм до вподоби ця велика за форматом газета), «Духовність» та «Здоровя і довголіття». На друге півріччя передплатила тільки дві.

Спершу в Задеріївці обрізали дротове радіо – тепер вона ловить хвилі тільки білоруського мовника. Телебачення – теж сусідньої Білорусі. Мобільний зв’язок – з перебоями. Оператор МТС-Білорусь має потужнішу технічну базу, і навіть сидячі на печі, можна «влетіти» в роумінг.

– Радіо забрали, телевізор заберуть. І печать заберуть? Газет теж не буде? – з тривогою питає щоразу моя старенька тітонька, яка ледь не півстоліття горбатилася на колгоспному полі.

Справді, де ловитимуть газети у сніги й заметілі? У селі Майське Менського району, наприклад, живуть тільки пенсіонери. Не всі з них ходячі й зможуть дошкандибати до пересувної автівки, якщо така приїде сюди.

Додам, що хутірська Чернігівська область займає площу 33 тисячі квадратних кілометрів. Із 22 аж 7 районів – прикордонні. Протяжність кордону із Росією – 224 кілометри, і стільки ж – з Білоруссю. Велика віддаль між селами й хуторами, бездоріжжя, надто низька щільність населення зігноровані реформаторами, як і тотальний супротив селян. Отож і маємо своєрідний поштовий Армагедон.

– Реформи придумують зверху, а розгрібати всі непорозуміння нам, – каже Ірина Гайова. – Немає впевненості, що держава захистить пресу. Поки що будемо змінювати графік виходу газети. Високі тарифи знову змушують підвищувати передплатну ціну. Корюківський «Маяк» виходить у кольорі, на 12-ти сторінках. Газету передплачує нині 5600 корюківчан. Продається в роздріб, і люди кажуть, що їм буде простіше купити районку в Корюківці, аніж дочекатися, доки її привезе в село пересувне авто.

2018 08 15 post5Ірина Гайова

– Редакції вимушені підлаштовувати під графіки маршрутів, бо з редакторами ніхто не радився, складаючи їх, – наголошує Ірина.

Сільчани праві, що якось «горбато» реформуються сільські відділення. Обурені люди інакше як «варягами» і «чужинцями» не називають листонош і водіїв із мобільних авто.

«Реформа недолуга, нелогічна і неправильна»

Тривога не полишає газетярів Чернігівщини.

«Немає меж обуренню і в нас, журналістів районної газет. Ми стараємось робити для свого читача цікаву, актуальну, корисну газету. І по тиражу, який маємо у такому не чисельному районі, відчуваємо, що нас чекають і нас читають. Але підніжку регіональній пресі роблять ті, хто завжди називав нас партнерами. Та яке ж це партнерство, коли думку газетярів ніхто не питає і ніхто до нас не прислухається?! І якщо раніше ми думали, що невеликі газети знищать демографічна криза у найбільш депресивному районі України та високі тарифи на доставку, ціни на папір і друк, але це буде десь років через десять, то тепер одним махом нас знищить «Укрпошта» років за два. Якщо не раніше. Ось такий сумний сценарій реформаторських дій пана Смілянського… У другому півріччі тираж усіх районних газет області впав на 400–800 екземплярів кожної. А що буде далі, коли люди отримуватимуть газету на тиждень пізніше? І цікаво, за рахунок кого тоді «Укрпошта» буде отримувати прибутки, коли знищить газети, і з кого тоді пан Смілянський нашкребе собі на зарплату 330 тисяч гривень щомісячно?», – пише Людмила Ковальчук.

З 1 вересня відключать аналогове телебачення. Тобто, по звичайній антені селяни вже не подивляться телевізор. Якщо ж «Укрпошта» швиденько закопає регіональні газети – люди опиняться в інформаційному вакуумі.

Інтернет-портал «ЧЕЛАЙН» проводив опитування щодо поштової реформи. Аж 45 відсотків опитаних вважають, що реформа недолуга, нелогічна і неправильна. Прогнозують її крах. Ще 32% переконані, що комусь треба провернути багатомільйонну оборудку з автомобілями, 12%, хоча й підтримують реформу, переконані, що вона тягне за собою фінансові витрати і не виправдовує основну мету – економію.

– Замість того, щоб виконувати доручення Президента України, який назвав «категорично неприйнятним» рішення про закриття сільських поштових відділень, «Укрпошта» масово їх ліквідує, – констатує Сергій Томіленко. – Альтернативні пересувні відділення – поштові автомобілі – мають нестабільні графіки, що викликає обурення селян. І результатом невдоволення споживачів може стати відмова від переплати місцевих та національних видань. Саме це нині найбільше хвилює журналістів-газетярів.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко вважає, що реформи поштової галузі потрібно робити, прораховуючи наслідки для держави. Зараз же відбуваються згубні для інформаційного простору зміни. І супроводжуються вони неприхованим презирством до журналістів з боку гендиректора «Укрпошти».

Хто в Україні головніший?

«Куди, питається, дивиться сьогоднішня влада на чолі з Президентом, коли в країні чиниться отаке свавілля, коли догроблюють і так найдепресивнішу область у країні? І для чого нам така влада треба, коли вона не має ніякого впливу навіть на тих, хто очолює державне підприємство? А може, навпаки – «кришує?», – запитує редактор «Нових горизонтів» Людмила Ковальчук.

Я теж приєднуюся до цього відчайдушного риторичного запитання і хочу знати, хто ж в Україні головний і відповідальний за народ?

«Чи почує людей пошта? Навряд. Вони навіть Президента не чують. Цікаво: хто у нас головніший за Президента? Хоч би йому поскаржитися… Може б, і вирішилася ця проблема…», – сумнівається і редактор районної газети «Життя Семенівщини» Катерина Дика.

Олена Дорошенко на старті пілотного проекту обіцяла враховувати думки редакторів і складати графіки маршрутів у залежності від кількості передплачених видань у населених пунктах. Ігор Смілянський пообіцяв Олександрові Назаренку почитати надіслані пропозиції.

Президент України обіцяв зупинити тотальне закриття сільських відділень.

Чого ж чекати і на що сподіватися селянам і селу? На Всевишнього?

Громадська рада Укрпошти


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Готовится к эфиру части с 3 по 10 Следите за новостями

ДОРЕФОРМИРОВАЛИСЬ (Часть 2) Готовится к эфиру части с 3 по 10 Следите за новостями

Gepostet von Mila Li am Montag, 13. August 2018

Громадська рада Укрпошти


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Очередная афера на которую рассчитывает Смелянский. Почитайте в комментариях.

Смелянский очень этого ждет и если это событие произойдет до возможного момента его увольнения, то выбранный наб.совет утвердит его генеральным и тогда его уволить не сможет ни кто…..

Ему подписали контракт, но их хитрый ход после этого, заявление на увольнение, которое и должен рассматривать будет наб.совет.

Фото Max Nefyodov.

Громадська рада Укрпошти


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Уважаемые участники группы? Вам не кажутся странными комментарии пользователя под ником “Igor Smelyansky”? Неужели сам генеральный директор ведёт “перепалку” (иначе не назвать), отвечая на комментарии в неофициальной группе? (Кто не в курсе, читайте комментарии к заметке Миши Янчука, кем бы он не был).

Может быть наш генеральный, и хочет выглядеть “своим парнем”, чтобы все видели, какой он классный, но все же помнят поговорку: “сытый голодному не товарищ”. Все разговоры о том, что “попередники” делали плохо, а мы вот молодцы такие, сэкономили кучу денег, разбиваются об один единственный аргумент: что эта экономия даёт тысячам операторам и почтальонам? Господин Смилянский (надеюсь Вы прочитаете мою заметку), на какой планете вы живёте? Поднимите документы и посмотрите, кто сегодня работает на почте. Большая часть людей – это те, кто проработали на предприятии десятки лет, те, кто своим тяжёлым, малооплачиваемым трудом создавали имя предприятию. Это люди, которые приобрели кучу профболезней и не смотря ни на что любят свою работу. И что Вы предлагаете в благодарность за наш нелёгкий труд? Перейти на ещё меньшую оплату, или уволиться, чтобы не создавать проблем для “развития” предприятия? Как бы Вы, наш очень “дорогой”, не оправдывали свои действия по оптимизации, все Ваши слова будут вызывать лишь раздражение. Вы знаете, как это на 2500 грн., оплачивать коммунальные счета, покупать лекарства, учить детей, думать, как прокормить семью и т.д.? Имеете ли Вы, хотя бы моральное право, рассуждать о перспективах Укрпочты, когда тысячи Ваших подчинённых оказались в нищете? Простите меня за дерзость, но о каком качестве обслуживания идёт речь, если вместо работы у оператора и почтальона все мысли о том, как свести “концы с концами”. И всё бы ничего, бывали времена и похуже, мы бы всё вытерпели, но как Вы смеете упрекать низовой персонал, получая в месяц зарплату почтальона за 10 лет?! Может Вы и заработали эти деньги, я не судья, но то, что вы делаете с коллективом, иначе, как цинизмом назвать нельзя! Ваши реформы уже “перемололи” сотни работников, которые, я думаю, шлют вам большую “благодарность”. Неужели Вам не страшно?

Дорогие коллеги: начальники отделений связи, операторы, почтальоны, я конечно не уверен, что это обращение дойдёт (в прямом и переносном смысле) до адресата. Я не знаю, что должно случиться такого, чтобы ситуация изменилась. Но и молчать больше нет сил! Нам даже не дают доработать до пенсии. Нас много, не может быть, чтобы нас не услышали, поэтому где только можно говорите, что происходит с Укпочтой. Если у вас есть выход на СМИ, рассказывайте о наших проблемах. Пишите Смилянскому и другим руководителям, “заваливайте” их письмами и комментариями. Оставляйте заметки, на новостных сайтах и других ресурсах. Пусть все услышат, сколько людей оказалось в нечеловеческих условиях. Как сказано в одном известном фильме: “за такой короткий строк старое разрушить можно, а создать новое очень трудно” (Ирония судьбы, Ипполит). Ну не верю я в это “новое”. А вы?

Громадська рада Укрпошти


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Громадська рада Укрпошти


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Добавлю немного своих впечатлений от встречи с трудовым коллективом.

А воз и ныне там… или как новое руководство  Укрпочты «услышало» киевских почтовиков

29 ноября, в главном почтовом офисе (именно так, согласно новым веяньям, теперь называется здание Главпочтамта) состоялась встреча генерального директора Укрпочты Игоря Смилянского с коллективом Киевской городской дирекции.

Пойти на эту встречу Смилянского заставило отдельное поручение Премьер-министра Украины – Володимира Гройсмана, как реакция на письмо-обращение, подписанное более чем 1800 киевскими почтовиками. В этом письме почтовые работники высказали свою обеспокоенность теми процессами, что происходят на предприятии и в частности – в Киеве:

Это и космические зарплаты новой команды, месячный фонд которых сопоставим с фондом заработной платы, скажем Киевской областной дирекции;

– это с каждым днем увеличивающийся штат генеральной дирекции, львиную долю которого, наравне с импортированными супер-продвинутым и, как следствие, высокооплачиваемыми менеджерами, составляют работники службы почтовой безопасности. Причем зарплаты сбшников тоже необъяснимые – от 45 тысяч грн.

Это и назначение кризисного менеджера Козлова руководителем Киевской дирекции, основной задачей которому поставлено – реализация проекта объединения Киевской городской и Киевской областной дирекций.

И еще множество вопросов, ответы на которые так желали получить более чем 500 человек, которые пришли на встречу со Смилянским….

Но все надежды быть услышанными исчезли после 10 минуты вступительной речи генерального директора.

Эта была вдохновенная речь. Неновая, а множество раз озвученная в интервью. Но по сути не было сказано ни слова. Мы услышали про проблемы в регионах, про нехватку денег, про невозможность набрать ту команду, которая перевернет почтовый мир… Словом – обо всем и не о чем. Перспективы обрисовывались настолько прекрасными, что хотелось остановить мгновенье… И это мгновенье было остановлено, уставшими от лживых слов, несусветных обещаний, заумных слов, и бесконечно повторяемых фраз про компанию – вмести предприятия, про офисы вместо отделения почтовой связи…

Работница одного из центральных отделений, попросила оставить будущее в покое и говорить о настоящем. А именно – о зп команды, о количестве этой самой команды, о том ЧТО конкретно и персонально каждый член команды уже сделал, что хоть в малой мере оправдать такую квоту доверия, что измеряется шестизначными цифрами в ведомости ЗП.

Смилянский действительно начинал отвечать на вопрос. Но через 30 секунд ушел в сторону. Его ЧЕТЫРЕЖДЫ пришлось возвращать к ответу на четко поставленный вопрос. Но и эти усилия были напрасными… Ответа так и не было. Конкретного ответа не было.

Более того, Смилянского сильно раздражало, что зал буквально взрывался возмущениями, когда снова и снова ему пытались скормить информацию «не о чем, но красиво». За всю встречу – фраза «хвилиночку», произнесенная Смилянским прозвучала наверное, тысячу раз, не меньше.

Но остановить уставших от потока текста, людей этой фразой было затруднительно.

На вопросы о пользе армии сбешников тоже не прозвучало ответа, разве что мы поняли, что благодаря их работе выявлено недобросовестного поставщика скотча, который не докладывал в каждую партию целую бухту. Только этим должен заниматься специалый государственный орган, а почтовая сб должна быть полезна нам – работникам отделений! Об этом как раз и говорила одна из начальников киевского почтового отделения.

Поднялся важный вопрос об экстренных изменениях в Коллективный договор, которые позволили снять ограничения в оплате труда руководства… Напрасно, Смилянский дал слово Стародубу (Главе Профсоюза работников связи Украины) – ой, напрасно. Выступление Стародуба выглядело более чем жалким… Сам он, в буквальном смысле, трясся и говорил невнятно и неубедительно. Единственное, в чем он был четок – это в обвинении коллектива киевской дирекции в том, что мы сами виноваты, что с нами не согласовывают изменения в Колдоговор предприятия! А причина – мы не в составе Профсоюза работников связи Украины. Но мы часть огромного коллектива Укрпочты! Если увеличивать план доходов – нас первых вспоминают, а вносить изменения в один из важнейших документов, регламентирующих деятельность предприятия – про нас забыли?!

Устав от нескончаемого потока слов Смилянского об изменениях почты сегодняшней с ее хамоватыми, неулыбчивыми, непродуктивными и – конечно же – недостойными большей зп работниками – в мультизадачный офис, зал взорвался негодованием.

Посыпались вопросы о том – кто и когда просчитывал эффективность всех перспективных изменений, о том, чем руководствуется Смилянский в работе – согласно каким документам, меморандумам, приказам, планам, стратегиям, предложениям работает его команда? Его гениальная, неутомимая команда в своей повседневной ненормированной работе?

Ответ был дан моментальный, – оказывается, уже разработана уникальная стратегия развития Укрпочты. И эта стратегия не имеет ничего общего с «совковой, глупой, не креативной и бесперспективной» стратегией предприятия, которая утверждена в 2002 г. …………………………………………………………..

И находится это бесценное творение не где-то, а у Премьер-министра Украины, который именно сейчас изучает ее и готовится буквально на днях, максимум на следующей неделе (со слов Смилянский) подписать!

Вообще, опять-таки со слов Смилянского, он находится в постоянном режиме встреч с Премьер-министром – вот и на днях встречался и скоро снова встретится…. И каждая такая встреча – буквально в корне меняет отношение Главы Кабинета министров Украины у нашему предприятию!

Отрадно было бы…будь это так….

На втором часу встречи стали терять терпение даже самые оптимистично настроенные сотрудники.

Подливало масло в огонь и, мягко говоря, недостойное поведение нового руководителя киевской дирекции. Он суетился, бегал между рядами с предложениями передавать записки и задавать вопросы. Козлов пытался воздействовать на особо активных выступающих из зала. Результатом чего стало заявление в полицию от одного из участника собрания на этого кризисного менеджера, который, на поверку, оказался не мастак разруливать даже такой крошечный кризис как столкновение мнений. «Господина в очках» пытался угомонить даже приглашенный высокопоставленный гость – Первый замминистра инфраструктуры Украины Евгений Кравцов. Собственно, только этой фразой Кравцов и запомнился – более было нечем.

Зато запомнился ответ Смилянского залу на вопрос о назначении кризисного менеджера: «Вы считаете что в Киевской дирекции кризис?» Ответ: «Нет. Но ведь может быть!».

Напоминает анекдот:
— Ребе, если я завещаю все свои деньги синагоге и умру, я обязательно попаду в рай?
— Знаешь, Изя, гарантии я дать не могу, но ведь может быть!

Еще Смилянский рассказывал об ожидаемой (буквально со дня на день) помощи Банка реконструкции и развития в сумме ….нцать миллионов. Уникальный банк…оказывает помощь… А может речь все же о кредите? О кредите, который нужно будет отдавать!!! И эта ноша ляжет на наши плечи – плечи обычных, малооплачиваемых и кем угодно обругиваемых работников отделений!!!

И хоть деньги еще не получено, но уже каждая копейка пристроена! В планах обновление автопарка, постройка нового сортировочного центра – ныне существующий возле вокзала – совершенно не подходит! Где это видано – обработка почты да и в центре города?!

Кстати, именно проблемы ДОПП, как мы поняли и является основной причиной для объединения Киевской городской и Киевской областной дирекций! Странная и непонятная связь. Наши вопросы – зачем рушить то, что есть – дешевле усовершенствовать, растворились в очередном словестном потоке Смилянского, прозвучавших после слова «Хвилиночку!».

Еще запомнился ответ Смилянского залу на вопрос о назначении кризисного менеджера: «Вы считаете что в Киевской дирекции кризис?» Ответ: «Нет. Но ведь может быть!»

Вообще, многое растворилось в потоке красивых, убедительно произнесенных, но ничего незначащих слов.
Мы пришли на эту встречу получить ответы на все те вопросы, что задали в своем коллективном обращении! Мы надеялись, что нас поймут, услышат! Увы… Встреча длилась почти четыре часа. Уставшие и разочарованные люди вставали и уходили. Один за другим.

Нас совершенно не устраивает такое положение дел. Что ж, мы действительно любим свое не особо удачливое на руководство предприятие!

Мы не остановимся на нулевом результате. Продолжение следует….

Громадська рада Укрпошти


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Смилянский и его звездная команда проводят в Укрпочте производственное совещание

Смилянский и его звездная команда проводят в Укрпочте производственное совещание

Posted by Ліна Карпенко on Donnerstag, 22. Februar 2018

Громадська рада Укрпошти


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO