Теги Posts tagged with "АМКУ"

АМКУ

Не дивлячись на події, що відбуваються навколо ПАТ «Мотор Січ» уряд України готовий піти на зустріч Китайському уряду.

В результаті дозволу на концентрацію АМКУ Україна отримує безкоштовно у власність 25%+1 , а китайський інвестор отримує дозвіл на концентрацію 50+ акцій за для реорганізації материнської компанії і створення надсучасного виробництва в Україні за рахунок інвестицій у розробку нових технологій.

Питання використання технологій буде обговорено в ході розробки ліцензійного договору, на даний момент, ні про яку передачу технологій мови не йде.

АМКУ надав дозвіл з метою спільного контролю над підприємством «Мотор-Січ» і концентрацію акцій для України в особі УОП та китайській авіабудівній компанії «Скайрайзон авіейшн».

Сторони прийшли до наступних домовленостей:

  • держава повертає контроль над підприємством шляхом добровільної передачі 25% акцій інвестором в держвласність;
  • держава отримує ринок збуту;
  • держава отримує стабільність і гарантовану (згідно гарантованих зобов’язань інвестора) роботу для співробітників найбільшого підприємства;
  • держава отримує 100 мільйонів доларів грантового фінансування через держбюджет;

Згідно підписаного пакету договорів китайська компанія гарантує спектр соціальних забовязань, кількість працівників, фонд заробітної плати, своєчасність виплати заробітної плати, забезпечення замовлень на продукцію на рівні не менше середньорічного доходу підприємства за останні 5 років на наступні 5 років.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В Україні із зміною влади завжди існує тенденція до проведення реформ, здебільшого все зводиться до звичайних обговорень. Та досить не часто ці обговорення дійсно переростають в певні дії, а ще менше ці дії стають реально фактичними реформами, що приносять користь нашій державі. Що тільки не пробували реформувати політики різних періодів: судову, банківську, податкову, системи, ЖКГ, сферу медицини, ринок електроенергії, освіту, і т.д. Щось вдавалось, а щось ні, але найприкріше, що з переліку всіх реформ проведених в Україні не знайдеться така, щоб  весь народ в один голос скаже, що задоволений змінами від проведеної реорганізації. Можливо, велику роль відіграє те, що нова влада яка приходить на зміну старій в будь-який спосіб старається розкритикувати діяльність попередників для того, щоб на їх фоні виглядати великими професіоналами.

Та, нажаль, частина цих змін проводилась і проводиться виключно для діяльності певних олігархічних кланів, тому реформи в Україні не так часто призводять до реального покращення життя народу. А щоб змінити цю тенденцію потрібно зробити лише один крок, та для будь-якої влади він завжди є нереальним – для позитивних реформ треба нарешті думати про весь народ, це і все. Можливо, принаймні всі на це надіються, цей крок зробить нова влада на чолі із Президентом Володимиром Зеленським.

Одним із таких державних органів, який практично влада всіх каденцій пробує реформувати є Антимонопольний комітет України (АМКУ). Цей  державний орган зі спеціальним статусом має забезпечувати державний захист конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Основним завданнями АМКУ є контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та формування та реалізація конкурентної політики, сприяння розвитку конкурентного середовища. Не виключенням зі списку тих, хто пробував реформувати цей орган є і влада, що прийшла після Революції «Гідності». Та будемо відверті, на даний час якогось надзвичайно позитивного враження антимонопольники не складають, ну крім, звісно, заробітних плат своїх топ-менеджерів, які з року в рік примножують свої не без того великі статки.

Наведемо кілька прикладів:

  • в.о. Керівника апарату, директор Департаменту розслідувань порушень законодавства про захист економічної конкуренції Литвин Юрій Миколайович за 2018 рік отримав 948 761 грн заробітної плати, тобто 79 063 грн/міс;
  • начальник Управління конкурентної та регіональної політики начальник Управління конкурентної та регіональної політики — 770 908 грн, тобто 64 242 грн/міс;
  • директор Департаменту досліджень і розслідувань ринків ПЕК та ЖКГ Кулішова Тетяна Василівна — 750 455 грн, тобто 62 538 грн/міс;
  • начальник Управління економічного аналізу Чередніченко Дар’я Петрівна — 719 706 грн, тобто 59 975 грн/міс;
  • директор Юридичного департаменту Федорчук Даніїл Едуардович — 710 024 грн, тобто 59 168 грн/міс;
  • голова АМКУ Юрій Терентьєв — 795 036 грн, тобто 66 253 грн/міс;
  • перша заступниця голови Комітету Марія Ніжнік — 770 609 грн, тобто 64 217 грн/міс.

Цей список можна ще довго продовжувати, та і ці кілька зарплат явно дають зрозуміти, що реформування АМКУ дійсно проходить щорічно, принаймні воно стосується нарахування платні працівникам даної структури. Адже дохід 9-ти топ-менеджерів центрального апарату АМКУ і 9-ти державних уповноважених АМКУ у 2018 році в порівнянні із 2017 роком зріс на 55,94%. Думаємо це далеко не найменше зростання зарплати за календарний рік, і цьому позаздрить чи не кожен українець.

Нічого поганого в тому, що в Україні є люди, які добре заробляють немає, та питання в іншому – чи настільки ефективний Антимонопольний комітет, щоб його працівники отримували такі винагороди.

Думаємо, щодо ефективності і рентабельності таких зарплат питань виникає дуже багато. Не будемо занурюватись глибоко і порушувати, до прикладу, глобальне питання пасивності даного органу щодо корупційної схеми «Роттердам+» — тут й так все зрозуміло всім, нажаль, АМКУ в цій справі не зарекомендував себе як структура, що виконує гідно свої обов’язки. Сумна статистика «брудних» тендерів свідчить, що Антимонопольний комітет України не те, що не ідеальний – він по своїй суті є неефективний, а його найбільший здобуток це його грізна назва. АМКУ з тріском провалює свою діяльність як у сфері державних, так  і у сфері публічних закупівель.

В Україні щодня відбувається величезна кількість тендерів, а серед них левова частка із кричущими порушеннями, та АМКУ здебільшого з великим небажанням реагує на злочинні факти. Часто буває й так, що в цей орган звертаються із повністю розкритими злочинними оборудками, та працівники структури навіть крізь лупу можуть не помічати порушень, звісно, кожен розуміє чому. То що ж робити в даній ситуації? Як провести раз і назавжди реформу, яка з малоефективного — зробить стабільно дієвий і важливий для України  державний орган? Нижче викладемо свою думку, звісно, вона потребує доопрацювання, але як «хребет» для змін її можна використати.

Багато чиновників при обговоренні реформування АМКУ зачіпали тему скорочення працівників і підрозділів в даному органі. Звісно, при таких зарплатах і мало ефективності найлегше провести скорочення витратної частини – та що це дасть?! На думку багатьох експертів і на нашу також – це може призвести ще до більшого послаблення діяльності, по суті – працівники можуть не встигати опрацьовувати масу інформації що надходитиме. Крім того, ніякого вагомого чинника стимулювання їхньої через міру активної роботи немає. То який вихід з цього, наче глухого, кута? Відповідь проста, звісно – це нелегко втілити в життя, але на то вони реформи, щоб кардинально міняти щось на краще, в даному випадку діяльність Антимонопольного комітету.

І так:

1) ми пропонуємо повністю зняти АМКУ із державного фінансування і поставити його на рейси самофінансування;

2) створити єдину, цілісну і доступну для всіх підрозділів структури базу даних;

3) призначити для управління топ керівника;

4) оплату праці нараховувати як відсоток від виявлених правопорушень та повернутих в державний бюджет коштів;

5) що півроку вибірково проводити аудит підрозділів;

6) щорічно проводити обмін кадрами між підрозділами.

Щодо пункту «1» — АМКУ один із небагатьох державних органів, який може себе фінансувати самостійно. Все що потрібно буде для цього – активніше виконання своєї роботи. Адже, щоб отримати заробітну платню і оплатити по всіх витратних рахунках їм потрібно буде шукати порушників і доводити факт злочину до логічного завершення.

Пункт «2» має на меті зробити прозорою систему їхньої діяльності, тобто в будь-який час працівник іншого підрозділу може  виявити помилку і повідомити про неї керівництво(звісно база іншого підрозділу буде відкриватись тільки в режимі перегляду, без жодних редагувань). Для мотивування обопільних перевірок можна використовувати фінансові винагороди.

Пункт «3» має на меті поставити на чолі керівника, який самостійно вирішуватиме ряд питань, до прикладу: штат працівників у підрозділах, переведення працівників між підрозділами, ініціювання перевірок підрозділів, тощо. Керівника вибирати приміром раз на 4 роки, а щороку всі керівники структурних підрозділів повинні збиратись і голосувати за довіру чи не довіру своєму найвищому начальству.

Пункт «4» — напевно найцікавіший із всіх перелічених.

В цьому питанні можна прив’язати мотивування і прозорість виконання роботи, це можна регулювати відсотковою зарплатнею. Тобто, людина май ставку, яка дорівнює мінімальній зарплаті, а все що вище отримує виключно за виконану роботу. Приміром, працівник регіонального підрозділу АМКУ виявляє порушника на суму 20 млн. грн.(вона має повернутись в бюджет) – із цієї суми стягується, приміром, 5 %, тобто 1 млн. грн.. , який падає в бюджет даного підрозділу. З цього 1 млн. відраховується найперше премія, до прикладу 3 % (30тис.грн) працівникові, що викрив порушника і повернув кошти, потім проводяться всі витратні оплати, після цього відрахувати 20% на резервний рахунок, і отримаємо: 1млн.-30тис.-188тис(20% Р.Р) = 782тис.грн – сума, яка припадатиме на оплату всього штату працівників. Тобто, знову приклад: штат 10 працівників отримає таку зарплату – 782тис./10 працівників=78,2тис.грн, крім того один із тих працівників отримає ще вищезгадані преміальні. Ця заробітна плата, звісно, включає в себе і мінімалку. Крім того, відсоток може нараховуватись різний, в залежності від: посади, стажу, відпрацьованих робочих днях.  Як висновок: в державу повернуто 19 млн. грн.., і АМКУ цілком профінансована, а найголовніше – працівники старатимуться, адже їх оплата праці залежатиме від них самих, вже не вийде відсидіти робочий час.

Пункт «5». Щопіврічний вибірковий аудит забере корупційну складову, серед них зловживання і перевищення повноважень діяльності працівників. Перевірка бухгалтерії швидко зможе вивести можливих злочинців в лавах підрозділів, та доведе рентабельність діяльності підрозділу АМКУ.

Пункт «6». Щорічне проведення обміну кадрами також буде покладено на уникнення і нівелювання навіть найменших шансів для порушення закону при виконанні своїх обов’язків.

Розуміємо, що дана думка щодо реформування АМКУ викличе критику, але це ще не документ – це лише один із варіантів підвищення ефективності діяльності Антимонопольного комітету.

Перше дорікання буде на тему зняття даного органу із держфінансування: розуміємо скептицизм, та все ж на даний час корупція в прямому значені поглинула  даний орган, а такий метод може себе оправдати. Тим більше — з часом, коли корупційна складова із держзакупівель  буде зменшуватись, то можна і скорочувати штат працівників, переводячи їх і інші держструктури. Також може викликати сумнів, чи не будуть працівники АМКУ неправомірно штрафувати порушників: для того буде створена відкрита база даних і часті аудити, що знівелюють це. Звісно, ця думка викличе багато різних трактувань, та над цим варто задуматись, адже вже давно потрібно забрати корупцію з державних органів – це один із варіантів. До цього всього варто додати – в такому випадку високі зарплати будуть цілком виправдані.

Такий крок може себе виправдати, адже не потрібно фінансувати малоефективні структури, що можуть утримувати себе самі, крім того можуть приносити прибуток державі у формі повернутих державних  коштів після незаконного заволодіння ними злочинцями.

Жданов Сергій Петрович


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

07.02.2019 р. Парламент прийняв Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» (далі — Закон), яким були внесені зміни до Законів України «Про захист економічної конкуренції» та «Про Антимонопольний комітет України».

На сьогодні остаточна версія Закону ще не була оприлюднена (на момент підписання номера у друк — прим. ред.). Закон набуде чинності через 3 місяці після його офіційного опублікування (окрім положень щодо процедури врегулювання). Зміни, що вводяться Законом, спрямовані на вдосконалення процесу розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Це можна назвати черговим кроком до гармонізації українського законодавства з acquis ЄС.

У цій статті ми проаналізуємо основні зміни, яких найближчим часом зазнає законодавство України про захист економічної конкуренції.

Визначення строків

Змінами до ЗУ «Про захист економічної конкуренції» АМКУ буде обмежений певними строками розгляду справ, які обчислюються з дня прийняття розпорядження про початок розгляду справи до моменту прийняття рішення:

  • Загальний строк (2 роки) — для всіх порушень, окрім тих, для яких встановлений спеціальний строк, зазначений нижче;
  • Спеціальний строк (5 років) — для справ про горизонтальні антиконкурентні узгоджені дії (між конкурентами);
  • Спеціальний строк (1 рік) — для справ про порушення, передбачених ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції», а також для справ про порушення положень погоджених з АМКУ установчих документів підприємства, створеного в результаті концентрації та концентрації без отримання відповідного дозволу АМКУ;
  • Спеціальний строк (6 місяців) — для справ, що порушуються за фактом невиконання рішення АМКУ; неподання, подання не в повному обсязі або подання недостовірної інформації в АМКУ; створення перешкод працівникам АМКУ.

Зазначені строки розгляду справ будуть застосовуватися до справ, розпочатих органами АМКУ після набрання чинності Законом.

Законом передбачена можливість за рішенням державного уповноваженого Комітету або голови територіального відділення продовжити строк розгляду справ, але не більше ніж на 6 місяців за наявності таких підстав: у разі потреби одержання інформації, яка не була надана на вимогу АМКУ; у разі проведення слухання у справі; з метою забезпечення особам, які беруть участь у справі, достатнього строку для надання зауважень щодо висновків, викладених у Поданні з попередніми висновками.

Також Законом передбачені випадки поновлення граничних строків розгляду справ у випадках, якщо у справі відбувається заміна відповідача чи залучається співвідповідач. Встановлено, що до граничних строків розгляду справ не зараховується час на отримання від відповідача інформації на вимогу органів Антимонопольного комітету України у цій справі, а також час зупинення справи за ініціативою Комітету на період проведення призначеної ним експертизи, до завершення розгляду судами пов’язаної іншої справи або до вирішення державним органом пов’язаного з нею іншого питання.

На нашу думку, встановлені вище правила надають АМКУ можливості для значного затягування розгляду справ. Використання сукупності наданих Законом можливостей для подовження строку може призводити до суттєвого перевищення фактичних строків розгляду справ Комітетом над строками, визначеними Законом.

Для порівняння, ми дослідили фактичні строки розгляду справ АМКУ, залежно від категорії справи. Згідно з новим Законом, граничний строк розгляду справи про зловживання монопольним становищем складатиме 2 роки (без врахування строків на витребування доказів, зупинення справи тощо). Сьогодні фактичний строк коливається від 4 до 25 місяців, а в середньому складає 1 рік і 3 місяці. Антиконкурентні узгоджені дії розглядаються у строк від 1‑3 місяців (спотворення результатів торгів) до 6 років (справи на фармацевтичному ринку), середній строк розслідування справ цієї категорії складає 2 роки, що набагато менше встановленого Законом 5‑річного строку. Справи за фактом концентрації без отримання необхідного дозволу, для яких Законом встановлений річний строк, фактично тривають від 2 до 18 місяців, а в середньому — 9 місяців. Недобросовісна конкуренція також має бути розслідувана у строк 1 рік, фактичне розслідування за такими справами триває від 4 місяців до 6,5 років, а в середньому — 2,5 роки. Справи, для яких наразі встановлений 6‑місячний строк, фактично розслідуються у строк 6 місяців (неподання інформації), 7 місяців (подання інформації у неповному обсязі та недостовірної інформації), 9 місяців (створення перешкод працівникам АМКУ).

Окрім того, Законом передбачені наслідки пропуску строків розгляду справ. Якщо протягом визначених Законом граничних строків орган АМКУ не прийняв рішення, справа підлягає закриттю у зв’язку з недоведенням вчинення порушення. У зв’язку із зазначеним, постає питання щодо подальших дій відповідача у разі пропуску строку розгляду справи АМКУ. На нашу думку, в цьому випадку відповідачу необхідно застосувати такий алгоритм дій зі спонукання АМКУ до закриття справи:

  • 1 крок — поставити письмове запитання АМКУ про причини пропуску строку розгляду справи;
  • 2 крок — якщо АМКУ не надав належного обґрунтування того, що строк не є пропущеним, потрібно надати заперечення на дії АМКУ з вимогою закрити провадження у справі;
  • 3 крок — у разі невиконання АМКУ вимоги відповідача слід звернутися до адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності Комітету протиправною та зобов’язання закрити справу у зв’язку з недоведенням вчинення порушення.

Проблемним питанням реалізації зазначеного механізму є те, що відповідач має право ознайомлюватися з матеріалами справи лише після складання подання з попередніми висновками. Отже, якщо постає питання пропуску строків розгляду справи АМКУ до винесення подання, відповідачу буде важко обґрунтувати такий пропуск у зв’язку з відсутністю даних про обставини, що зумовлюють подовження строків у конкретній справі. Вважаємо, що джерелом таких даних може бути реалізація прав відповідача на запитання та отримання на них обґрунтованих відповідей від Комітету, що передбачені новим Законом.

Проблемне питання подальших дій також постане перед відповідачем у разі прийняття рішення АМКУ з пропуском встановлених Законом граничних строків. Одним з можливих алгоритмів дій у такому випадку може бути оскарження протиправних дій АМКУ до адміністративного суду з одночасним зобов’язанням АМКУ вчинити дії (переглянути рішення, закрити справу). Інший варіант — оскарження рішення АМКУ до господарського суду з метою визнання його недійним у зв’язку з порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Другий спосіб є більш ризикованим через вірогідність недоведення суду причинно‑наслідкового зв’язку, а також того, що рішення є неправильним.

Інститут консультацій

Одним із нововведень Закону є передбачення механізму консультацій під час розгляду справи, що можуть призначатися як з ініціативи органів АМКУ, так і за клопотанням заінтересованих осіб. При цьому, законодавством не визначені особи, які можуть мати статус заінтересованих. Можна припустити, що ініціювати консультації можуть особи, які беруть участь у справі (відповідно до змін, запроваджених Законом, до таких осіб належить відповідач, заявник, третя особа), та інші заінтересовані особи (гіпотетично до них можуть належати учасники (акціонери) осіб, які беруть участь у справі, та посадові або службові особи відповідача, які нібито брали участь у вчиненні порушення та є учасниками у пов’язаних кримінальних провадженнях, а також правоохоронні (державні) органи, що розслідують пов’язані справи).

Метою консультацій може бути обговорення фактичних, економічних та правових питань, що стосуються підозрюваного порушення, його характеру, а також обговорення можливості добровільного припинення або виправлення дій, що мають чи можуть мати ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Можна припустити, що механізм консультацій переважно буде використовуватися відповідачем з метою отримання ще одного (окрім слухань) майданчика для донесення АМКУ своєї позиції щодо фактичних обставин справи, їх тлумачення з правової або економічної позиції, для обговорення з АМКУ алгоритму та порядку усунення порушення відповідачем.

«Мирова угода» з АМКУ

Процедура врегулювання може бути розпочата у справі на підставі заяви відповідача, яку він має подати до складення Комітетом подання з попередніми висновками у справі. Процедура врегулювання розпочинається лише у разі прийняття Комітетом рішення про доцільність застосування такої процедури та надання відповідної згоди на заяву відповідача.

На етапі врегулювання Комітет і відповідач проводять переговори, за наслідками яких може бути підписана угода про врегулювання, що має містити істотні умови, визначені Законом (зокрема, правову кваліфікацію порушення, визнання відповідачем факту вчинення порушення, обставини порушення, розмір штрафу). Штраф для такого відповідача підлягає зменшенню на 20% від розміру штрафу, розрахованого відповідно до оприлюднених АМКУ підходів до визначення розмірів штрафів. На сьогодні такі підходи закріплені в Рекомендаційних роз’ясненнях АМКУ №39‑р від 09.08.2016 р.

Після підписання сторонами угода направляється до господарського суду, який її затверджує, якщо вона містить всі передбачені Законом істотні умови, або відмовляє у затверджені, якщо умови угоди суперечать вимогам Закону, інтересам держави або суспільства, порушують права та інтереси сторін чи інших осіб, або якщо є очевидною неможливість виконання своїх зобов’язань відповідачем.

Після затвердження угоди судом Комітет приймає рішення у справі відповідно до умов угоди про врегулювання, яке надалі не може бути оскаржене відповідачем до суду. Процедура врегулювання припиняється АМКУ, якщо з відповідачем не було досягнуто згоди щодо істотних умов угоди, якщо відповідач не надіслав підписану ним угоду в АМКУ, а також якщо господарський суд відмовив у затвердженні умов угоди.

У разі невиконання вимог угоди відповідачем АМКУ ініціює скасування ухвали про її затвердження та переглядає рішення, прийняте Комітетом щодо відповідача. Нагадаємо, що переглядаючи своє рішення, Комітет наділений повноваженнями змінити рішення, скасувати його та прийняте нове рішення.

Однак зазначені нововведення щодо угоди про врегулювання перетворяться на «мертві» норми у разі невнесення до наступного року відповідних змін до Господарського процесуального кодексу, що повинні передбачати порядок затвердження судом угоди про врегулювання.

Вдосконалення leniency у справах про антиконкурентні узгоджені дії

Важливим і прогресивним нововведенням Закону є введення зрозумілого та вдосконаленого, у порівнянні з аналогічними положеннями чинного ЗУ «Про захист економічної конкуренції», алгоритму звільнення осіб від відповідальності за так званою leniency programme, яка успішно застосовується для боротьби з картелями в країнах ЄС та США.

Законом встановлено, що особа, яка є учасником антиконкурентних узгоджених дій, не притягується до відповідальності, якщо вона раніше ніж інші учасники таких дій повідомила АМКУ про вчинені антиконкурентні узгоджені дії. Також визначено певний перелік умов, за яких така особа звільняється від відповідальності:

  • заява до АМКУ повинна надійти до початку розгляду справи Комітетом та до звернення інших учасників узгоджених дій;
  • особа, що звернулася, не є ініціатором узгоджених дій;
  • особа припинила порушення;
  • особа сприяла розслідуванню у визначений Законом спосіб.

Іншим учасникам узгоджених дій, які добровільно звернулися до АМКУ

та надали вагомі докази вчинення порушення, до отримання такими особами подання з попередніми висновками, розмір штрафу зменшується залежно від черговості надання ними доказів:

  • першій особі — на 50%;
  • другій особі — на 30%;
  • іншим особам — на 20% від розрахованого розміру штрафів, відповідно до оприлюднених АМКУ підходів до визначення розміру штрафу.

Важливою ремаркою Закону є те, що особа, яку звільнено від відповідальності або якій зменшено розмір штрафу, не звільняється від відповідальності за шкоду, завдану порушенням іншим особам. Нагадаємо, що Законом України «Про захист економічної конкуренції» передбачена можливість стягнення шкоди у подвійному розмірі, якщо така шкода завдана порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Інші важливі нововведення Закону:

  • скасування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням АМКУ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
  • позбавлення права голосу члена органу АМКУ, який проводив або організовував розслідування, у процесі прийняття рішення у справі;
  • визначення порядку проведення слухань у справах;
  • передбачення інституту відводів та самовідводів для службових осіб АМКУ;
  • зміна підстав для набуття статусу третьої особи у справі;
  • конкретизація та розширення кола прав осіб, які беруть участь у справі.

Вважаємо, що прийнятий Закон є важливим кроком вперед до підвищення ефективності розслідувань у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Однак, на жаль, не був прийнятий законопроект №2431, який мав на меті вдосконалення процесу визначення розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Зокрема, законопроектом пропонувалося надати суду право перевіряти обґрунтованість розрахованих АМКУ штрафів та зобов’язувати АМКУ переглядати свої рішення в цій частині. Наразі процес захисту прав у судовому провадженні не є достатньо ефективним, адже суд не має повноважень впливати на розмір штрафу у разі виявлення невідповідності накладеного штрафу вчиненому порушенню за відсутності підстав для визнання рішення АМКУ недійсним.

Сергій Шкляр

Сергій Шкляр «Arzinger» партнер практики конкурентного права, д.ю.н.

Ольга Булаєва «Arzinger» старший юрист

yur-gazeta.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Шахтарі систематично організовують акції протесту із вимогою виплати заборгованої зарплатні. Сотні і сотні мільйонів гривень йдуть із українського бюджету на “Селидіввугілля”. А на держпідприємстві є ознаки зловживань на просто гігантські суми. У “схемах” зав’язані податківці, нотаріуси, керівники кримінально-виконавчої служби та державних теплоелектростанцій.

Одній й ті самі фірми систематично виграють тендери “Селидіввугілля”, — АМКУ та Держаудитслужба не бачать у цьому порушень. До справи підключаються навіть борці з економ злочинністю поліції, які оперативно, ще на стадії проведення, змушують скасувати тендер, на який подаються “не ті” компанії, із реальними, ринковими цінами.

А тим часом, у високих кабінетах Міненерговугілля, так виглядає, що все усіх задовольняє. Бо комісія Міністерства й далі обирає гендиректором колишнього керівника “Селидіввугілля”, прізвище якого можна знайти у численних кримінальнихпровадженнях про розкрадання мільйонів і мільйонів вугільних грошей.

Попри те, масштабне розслідування НАБУ щодо вугільних тендерів потрохи “ховають” служителі у мантіях. Судді знайшли формальні порушення з боку детективів. Посилаючись на них, в арешті вилучених під час обшуків документів та техніки було відмовлено. Та повернуто компаніям з орбіти Віталія Кропачова. Його в ЗМІ називають “вугільним куратором”, і навіть профільний міністр Ігор Насалик дослухається до його порад.

А тим часом, прем’єр-міністр Володимир Гройсман і далі закликає – “беріть мітлу і вимітайте «смотрящих».

 Чом би й ні – “тили” прикриті з усіх боків, тож можна й поговорити.

Холодні тюрми

Здавалося б, що спільного може бути у виправних колоній та СІЗО із шахтами ДП “Селидіввугілля”? А от – виявляється і є. Із судових ухвал дані матеріалів кримінального провадження, що розслідується Національною поліцією України, стає зрозуміло, чому по всій Україні в’язні мерзнуть у камерах.

Наприкінці минулого року ДУ «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» провела тендер на закупівлю вугілля. Звісно, за кошти Державного бюджету України. Перемогу здобула ТОВ «Валекта» із пропискою в Хмельницькому.

І ось, згідно із тендером, мали закупити понад 13 тисяч тонн вугілля, на майже 30 мільйонів гривень. Договір уклали. Та вже наступного місяця начальник ДУ “Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України” вирішує, що для в’язнів стільки вугілля забагато. Він підписує із ТОВ “Валекта” додаткову угоду, обсяги вугілля зменшують на більш ніж 5 тисяч тонн, відповідно, і ціну зменшують до трохи більше 18 мільйонів.

А далі – класична схема, придумана багато-багато років на державних вугільних підприємствах. Пов’язана вона із заниженням зольності та вологості вугілля.

За договорами, “Валекта” мало поставити до виправних установ та слідчих ізоляторів для опалювального сезону 2017-18 рр. вугілля розміром куска 0-200 мм, зольністю не більше ніж 43%, загальною вологістю не більше 10%.

Натомість, як вказано у матеріалах кримінального провадження, слідчі, вилучивши та провівши лабораторні випробування, встановили, що вугілля низької якості, його граничні показники зольності та вологості значно перевищують допустиму норму.

Відповідно до офіційних звітів та декларацій до ДФС України виявляється, що “Валекта” купує вугілля у ТОВ “Юнкомтек”. А ця фірма – купує вугілля у ТОВ “Контел-Груп”. Останні ж – обмінюють його на запчастини у ДП “Селидіввугілля”.

Так, вугілля, “прогнане” по документах аж через три фірми, потрапляє до виправних колоній та ізоляторів.

Ну, й за класикою жанру – відповідно до інформації ГУБКОЗ СБ України —  ТОВ «Валекта» переводить отримані гроші в готівку, перераховуючи їх фіктивним компаніям.

Доступними словами, цю схему можна пояснити так: до прикладу, купується 8 тисяч тонн якісного вугілля. Його далі змішуєть із двома тисячами тонн золи.  Далі десять тисяч тонн “проганяється” через три фірми, кожна з яких “накидує” ціну. І продається – але під виглядом якісного вугілля. А різниця у ціні – за тих дві тисячі тонн, плюс “накрутки” на етапі кожної із фірм, “виводиться” готівкою через фіктивні фірми.

У результаті “розбадяжене” вугілля погано горить, а в’язні мерзнуть.

Звісно, це схема фірми-посередника, але вона є можливою через надання службовими особами держпідприємства підроблених документів на більшу кількість вугілля, аніж насправді закуповувалося.

Досудове розслідування триває, а тодішній (липень-листопад 2017 р.) керівник ДП “Селидіввугілля” Сергій Пахомов продовжує очолювати це державне вугільне підприємство.

Схема із зольністю – модернізована. Державні теплоелектростанції “в долі”

ТОВ “Валекта” купує вугілля не лише у ДП “Селидіввугілля”, але і у ТОВ “Збагачувальна фабрика № 105”. І як не дивно, останні його отримують… у “Селидіввугілля”. І, згідно з висновками досудового розслідування, разом “чаклують” над схемами розкрадань бюджетних коштів.

В ході проведення наступного досудового розслідування встановлено, що у період з листопада 2015 до січня 2018 року т.в.о. генерального директора ДП “Селидіввугілля” та начальник ВП «Технічний контроль якості вугілля», разом із посадовими особами Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» та ТОВ “Збагачувальна фабрика № 105”, “скоюють розкрадання бюджетних коштів ПАТ «Центренерго», виділених на закупівлю вугільної продукції, шляхом завищення вартості вугілля, а також заниження якості вугільної продукції, яка постачається на теплоелектростанції ПАТ «Центренерго»”.

Як це працює – можна дізнатися із судових рішень по цій справі, що базуються на матеріалах кримінального провадження, яке розслідують слідчі поліції Донецької області.

За вказівкою начальника ВП «Технічний контроль якості вугілля» ДП «Селидіввугілля», працівники хімічної лабораторії вносять до свідоцтв якості вугільної продукції недостовірні відомості про завищену зольність та вологість.

Через це — під час прийому сировини ТОВ «Збагачувальна фабрика №105» виникає не врахований фактичний залишок не врахованого концентрату вугілля,

За вказівкою посадовців ТОВ «Збагачувальна фабрика №105», уже працівники їхньої хімічної лабораторії підробляють їх свідоцтв якості вугільної продукції – і навпаки, занижують зольність та вологість.

А на Вуглегірській ТЕС ПАТ «Центренерго» — приймають це вугілля із фіктивними, заниженими показниками.

В результаті, внаслідок заниження якісних показників зольності та вологості, ПАТ «Центренерго» оплачує  (за виконані роботи із збагачення вугілля) кошти. І за рахунок цих витрат недоотримує прибуток.

Досудове розслідування триває, а тодішнім згаданим т.в.о. генерального директора ДП “Селидіввугілля”, станом на січень 2018 року, був Сергій Пахомов, який і нині продовжує керувати цим держпідприємством.

Висока собівартість

Як пам’ятаємо, на початку 2018 року до “високих кабінетів” Міненерговугілля прийшли шахтарі «Селидіввугілля» та почали голодування. За інформацією “Громадського”, вони закликали, аби держава «привела в належний стан вугільну галузь і визнала, що на теперішній час без фінансової підтримки з боку держави своєчасна винагорода праці шахтарів неможлива».

А улітку прем’єр-міністр В.Гройсман константував давно відому аксіому. Як написало ІА “Інтерфакс-Україна”, очільник уряду заявив, що “собівартість вугілля, яке видобувають українські державні шахти, залишається значно вищою за його ціну продажу, що потребує від держави щорічно 3 млрд грн дотацій”.

Чому собівартість вугілля на державних шахтах є значно вищою, аніж ціна його продажу? Значною мірою це пов’язано із застарілою інфраструктурою, відсутністю ремонтів та зношеним і несправним обладнанням.

Як з’ясували автори дослідження «Чорні діри» країни: навіщо дотувати держшахти”,  опублікованому на “Економічній правді’, мільярдні вливання з бюджету не зробили державні вугільні шахти ефективними. 96% з них майже чверть століття не проводили реконструкцію потужностей, а дві третини основного устаткування відпрацювали нормативний строк експлуатації.

Експерти встановили, що, до прикладу, у 2017 році на ДП “Селидіввугілля” собівартість 1 тонни товарної вугільної продукції становила майже 3 100 грн. Натомість, ціна продажу – 2 135 грн. Тобто на кожній тонні формувався збиток -934 грн.

Андрій Герус, голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг, акції протесту шахтарів бачить в “іншому світлі”:

— Колись, спочатку, платили зарплати шахтарям, а потім крали. Зараз, на жаль, часто навпаки. Спочатку крадуть, а потім, грошей для зарплат не вистачає. Тоді використовують шахтарів для мітингів, для шантажів, — повідомив  А. Герус.

Чому ж не проводять реконструкцію потужностей, ремонти та закупівлю нового якісного  обладнання?

Хвилиночку: на ДП “Селидіввугілля” їх проводять, аж “гай шумить”. Тільки от ремонти та реконструкції  – “на папері”. Але – за справжні, “живі” мільйони.

Капітальні ремонти: “дах” податківців

До київських та донецьких слідчих, які розплутують “вугільні головоломки”, долучилися прокурори із Дніпропетровської області. Вони розслідують кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ГУ ДФС в Дніпропетровській області. Тобто, податківцями.

Із судових рішень по цій справі можна почитати, як “доблесні” збирачі податків, за версією слідства, зловживали своїм службовим становищем в інтересах посадових осіб “Селидіввугілля” і приватних підприємств.

А схема така: ТОВ «НПП «Техпром» виграє тендери державних вугільних підприємств ДП “Селидіввугілля” та ДП “Первомайськвугілля”. Фірма виступає генеральним підрядником по капітальному ремонту обладнання, а також отримує замовлення на постачання товарно-матеріальних цінностей.

Прокурори встановили, що для ТОВ «НПП «Техпром» постачальниками матеріалів для виконання цих робіт виступають 8 підприємств (табл. 1) з ознаками фіктивності чи такими, що здійснюють сумнівні операції.

Лише за листопад-грудень 2016 року, «НПП «Техпром» перерахувало на їхні рахунки 18.5 мільйонів гривень.

А ще прокурори встановили, що «НПП «Техпром» здійснює закупівлю товарів і послуг у 6 підприємств з ознаками фіктивності, які за своїм родом діяльності не можуть постачати передбачені договорами товари і послуги. (табл. 2).

Тож не дивно, що у судовій ухвалі підбито такий невтішний висновок: ТОВ «НПП «Техпром» отримало (зокрема і від “Селидіввугілля”) гроші за постачання товарів і обладнання та проведення ремонтних робіт, при цьому роботи фактично не виконувались, а товарно-матеріальні цінності поставлялись неналежної якості.

І “вишенька на торті”: “вказані обставини свідчать про наявність систематичних порушень податкового законодавства з боку службових осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області… які діють за попередньою змовою з посадовими особами державних підприємств “Селидіввугілля”… та інших підприємств, що перебувають у ланцюгах постачання державним підприємствам товарів та послуг”.

Прокурори Дніпропетровщини продовжують розслідувати кримінальне провадження, у якому фігурує період листопад-грудень 2016 року.

Тим часом, вже до кінця 2017 року, ТОВ «НПП «Техпром» підписало контрактів по закупівлях державних вугільних підприємств, на понад 397 мільйонів. Якщо б слідчим прокуратури стало цікаво – то найбільше – 10 перемог на закупівлях на суму майже 240 мільйонів гривень — фірма “взяла” на тендерах “Селидіввугілля”.

Нікого напевне не здивує, що за даними YouControl, у найбільш активний період цих феєричних перемог, керував держпідприємством пан Пахомов. У липні — листопаді 2016 року, та січні 2017 – червні 2018 років.

Фінансовий колапс

Та можливо, на ДП “Селидіввугілля” є стільки грошей, що можна платити за неіснуючі ремонти, купувати обладнання неналежної якості? А чого ж тоді шахтарі постійно пікетують?

У звітності профільного міністерства – одні мінуси. Шахти “Селидіввугілля” зменшують і зменшують видобуток рядового (енергетичного) вугілля. З року в рік.

Так, за даними Міненерговугілля, у жовтні 2018 року – видобуто лише 72.5%, а від початку 2018 року – лише 57.8% від запланованої кількості.

І якщо в 2016 році – на ДП “Селидіввугілля” видобували, в середньому, 116 тисяч тонн вугілля на місяць, то у 2018 році – тільки 35 тисяч тонн на місяць!

На запит про надання фінансових показників, в.о. ген.директора Д. Кобзар лише надавінформацію щодо виділених із бюджету коштів на погашення заборгованості із зарплатні. Всі інші питання були проігноровані із поясненням: “Селидіввугілля” не є розпорядником іншої запитуваної інформації.

Бо справді – для чого громадськості дізнатися про реальний стан речей на підприємстві за результатами його господарської діяльності. Ба більше, ще й про грандіозні суми, які систематично виділяє йому держава.

Не залишалося нічого іншого, як знайти Фінансовий звіт “Селидіввугілля” (станом на 30 вересня 2018 року).

За 9 місяців 2018 року чистий дохід від реалізації продукції зменшився на понад 188 мільйонів гривень, у порівнянні із попереднім роком.  Натомість, матеріальні затрати, у порівнянні із цим же періодом попереднього року, зросли на понад 82.5 млн.

Чистий збиток дотягує до  404 мільйонів гривень! І це без урахування останнього кварталу 2018 року.

А ще “Селидіввугіллю” відстрочено податкових зобов’язань на понад 58 мільйонів. Плюс  боргують за довгостроковими зобов’язаннями і векселями – більше 18 мільйонів. Мають заборгованість за товари, роботи, послуги – 1 125 577 000 грн. В бюджет винні —  понад 921 мільйон.

Заборгованість за розрахунками за страхування – більше 940 мільйонів. По зарплаті  — більше 146 мільйонів. І так, по дрібничках, —  42.5 млн грн короткострокових кредитів у банках.

І попри такі мільярдні борги та неймовірні збитки, “Селидіввугілля” є “золотим дном” для все нових та нових тендерів, з ознаками зловживань.

Та й красти є що.

Як повідомив у відповіді на запит замміністра енергетики та вугільної промисловості Анатолій Корзун, у 2016 – 2018 роках (станом на 14 листопада) – загальна сума бюджетних коштів, спрямована на потреби “Селидіввугілля”, склала 1 563 134 870 грн!

Андрій Герус до таких дій ставиться скептично. Він повідомив: “треба спочатку зупинити розкрадання, тоді з’являться додаткові десятки або й сотні мільйонів гривень, а тоді вже рахувати, скільки субсидій треба”.

А тим часом…

Саморятівники від сепаратистів

У далекому 2002 році на шахті “Україна” (підрозділ “Селидіввугілля”) сталася аварія. Тоді загинуло 35 людей. Здебільшого – через відсутність саморятівників.

Події були давно – але з огляду на те, що ні суттєвих реконструкцій, ні ремонтів на державних вугільних підприємствах не відбувається – загрози таких аварій зростають.

Саморятівник – це портативний шахтний респіратор короткочасної дії, призначений для аварійного виходу з виробок з непридатним для дихання повітрям.

Влітку 2017 року на ВП “Шахта Росія” (теж підрозділ “Селидіввугілля”) один робітник загинув, а ще один – отримав важкі травми.

А кілька місяців тому голова місцевої організації Незалежної Профспілки гірників України міст Селидового та Новогродівки, Віктор Трифонов, звернувся до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.

“На шахтах державного підприємства «Селидіввугілля» склалася критична ситуація із забезпеченістю підземних працівників засобами індивідуального захисту”, — характеризує ситуацію із саморятівниками В.Трифонов.

Посадові особи “Селидіввугілля” є фігурантами оборудки навіть щодо таких важливих засобів захисту.

Так, у Департаменті з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України встановили, що службові особи ряду державних вугільних підприємств, у тому числі й “Селидіввугілля”, вступивши у змову із керівниками 9 фірм (табл. 3), серед яких і ТОВ “Захистпром трейд”, з 2015 по березень 2018 року, “під час проведення конкурсних торгів із закупівлі саморятівників, респіраторів та комплектуючих до них здійснили привласнення державних коштів, шляхом обмеження кола учасників торгів, проведення закупівель товарів і отримання послуг у заздалегідь відомих суб’єктів підприємницької діяльності за значно завищеними цінами та з технічними характеристиками, які не відповідають дійсності”.

Отримані кошти ці 9 фірм перераховували 49 фіктивним фірмам (табл. 4) за начебто придбану продукцію, яка фактично поставляється з м. Донецьк, який є тимчасово непідконтрольною територією України, при цьому в своїх пропозиціях зазначали відомості щодо самостійного виготовлення продукції.

Отож, мало того, що “Селидіввугілля” купувало саморятівники та респіратори за завищеними цінами, так ще й з технічними характеристиками, які не відповідають дійсності!

Тим часом, на “Селидіввугіллі”, наприкінці вересня 2018 року, вчергове віддають тендер по саморятівниках — більше ніж на 15 мільйонів 150 тисяч грн. — “Захистпром трейду” .

Нотаріуси в “темі”

Географія оборудок “Селидіввугілля” вражає. Тепер вони виплили і на Харківщині. Тут місцева поліція розслідує схеми, щодо заволодіння коштами державних  підприємств, що належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. В одній із судових ухвал по поличках розкладено, як керівники трьох фірм, серед яких ТОВ «Схід-Сервіс», організовували безтоварні операції та поставляли товари та обладнання за завищеними цінами. Слідчі вказують, що посадовці держшахт отримували від підприємців грошову винагороду, а отримані бюджетні кошти, як годиться, перераховували 23 фіктивним фірмам (табл. 5) та в майбутньому переводили у готівку.

У створенні фіктивних фірм “умільцям” допомагали нотаріуси. До прикладу, один із приватних нотаріусів посвідчив довіреність на реєстрацію ТОВ від імені людини, яка у цей день просто фізично не могла бути присутньою у його конторі. Адже, як встановили слідчі, відповідно до інформації Державної прикордонної служби України, у день дачі довіреності особа не знаходилася на території України!

У матеріалах кримінального провадження вказано, що фіктивні фірми реєструвалися на підставних людей, які за кілька сотень гривень надавали свої документи та підписували усі папери.

Наскільки розкрадачі “вугільних грошей” відчувають себе безкарними, можна дізнатися з іншої ухвали по цій справі. У ній фігурують службові особи кількох державних підприємств, зокрема і “Селидіввугілля”.

У судових ухвалах вказано, що директор ТОВ «Схід-Сервіс», віддавав “відкат” — 5% від суми перерахованих коштів від ПАТ «Лисичанськвугілля». Гроші скидалися безпосередньо на картку одного із інженерів цього державного підприємства.

Та що там на банківську картку… От, заступник начальника одного із відділів ДП «ВК «Краснолиманська», періодично отримував “відкати”. Готівку надсилали посилками через “Нову Пошту” !

І відразу згадується висока собівартість вугілля. Бо ж обладнання та устаткування застаріле та зношене. А чому?

В рамках згаданого кримінального провадження, слідчі з’ясували, що за виграними тендерами із держпідприємствами, зокрема і “Селидіввугіллям”, було укладено ряд договорів на закупівлю обладнання та механічних з’єднувачів для конвеєрних стрічок. Але — фактичного здійснення поставок не було!

… Чергове кримінальне провадження. Розслідується донецькою поліцією. Із однієї з судових ухвал можна довідатися, що посадові особи «Селидіввугілля» зловживали службовим становищем, діючи в інтересах приватних фірм, зокрема ТОВ «Фебреро», та умисно здійснили придбання не сертифікованого гірничо-шахтного обладнання. В рамках цієї справи, Державною фінансовою інспекцією виявлено і ряд інших порушень, внаслідок яких державі завдано матеріальний збиток на суму понад 4 млн грн.

Справу розслідують із 2016 року, а поки поліцейські збирали та відшуковували докази, “Селидіввугілля” продовжувало купувати у ТОВ «Фебреро». Усі закупівлі – допорогові. Тобто – до 200 тисяч гривень. Загалом – 52 контракти від “Селидіввугілля” на понад 10 мільйонів грн.

І все – без конкурентів. А ви собі розслідуйте і далі.

Пахомов “молодший”

Але ж тендерний комітет держпідприємства має бути непідконтрольний керівництву, скажуть недоброзичливці. По букві Закону – воно то й так.

Однак, ще на старому порталі державних закупівель  є інформація, хто ж у минулому був посадовими особами замовника (“Селидіввугілля”), уповноваженими здійснювати зв’язок з учасниками. Серед них – цікавий посадовець. Працював на ДП “Селидіввугілля” такий собі  Олександр Сергійович Пахомов. Заступником директора з матеріально-технічних питань.

За останньою декларацією, він “пішов” на підвищення – на посаду заступника начальника ВП “Управління з контролю якості та збагачення вугілля” ДП “Держвуглепостач”. Із цієї ж декларації можна дізнатися, що він володіє спільним майном із Лілією Анатолієвною та Сергієм Анатолійовичем Пахомовими. Останній – це багаторічний керівник ДП “Селидіввугілля”. А Лілія Анатоліївна – вказана вже у його декларації – дружиною. І площа квартири у обох деклараціях збігається.

Чи може батько мати вплив на сина – питання риторичне.

Схема із завищенням очікуваної вартості

Допоки одних податківців – з Дніпропетровщини – підозрюють у вчиненні злочинів разом із посадовцями “Селидіввугілля”, інші податківці — із Донеччини – розслідують розкрадання державних коштів та ухилення від сплати податків. Сума шкоди, завданої державі – понад 20 мільйонів гривень.

Згідно з однією з ухвал по цій справі, досудовим розслідуванням Слідчим управлінням податкової інспекції у м.Краматорську Донецькій області встановлено, що службові особи державних вугільних підприємств, у тому числі і “Селидіввугілля”, вчиняли кримінальні правопорушення та діяли умисно із представниками ряду фірм. У переліку – і згадуване ТОВ “Фебреро”.

Невеликий відступ – для загального розуміння ситуації. У більшості випадків, коли оголошують процедуру державної закупівлі, замовник вказує очікувану вартість, за яку він готовий купити продукцію. Відповідно, далі відбуваються торги. Звісно, в ідеалі, замовник намагається купити товар якомога дешевше. І цьому має сприяти здорова конкуренція між продавцями, які, знову ж таки, в ідеалі, у процесі тендеру можуть знижувати ціну.

Але це не стосується “погрузлого” у мільярдних боргах  “Селидіввугілля”. Бо при оголошенні тендерів, там можуть собі дозволити очікувану вартість збільшити вдвічі від реальних ринкових цін !

До подібного вдалися посадові особи ВП «Шахта «Курахівська» при закупівлі компресорів. При ринковій ціні 1.4 млн, вони вказали очікувану вартість – 2.5 млн.

Перемогу здобуло ТОВ «Доненергоекспорт».

Та що там вдвічі – “Селидіввугілля” все піднімало та піднімало “ставки”.

Читаєш одну із судових ухвал. Оголощено тендери на запчастини до очисних комбайнів, стрічкових та скребкових конвеєрів. Оперативно ці держзакупівлі скасували. А вже за 9-16 діб оголосили новий конкурс, де збільшили очікувану вартість закупівлі в 5 разів. Тендери по настільки завищеним цінам виграли підприємства ТОВ «Тріалтрейд» та ТОВ «Доненергоекспорт».

Податківці накопали і ряд інших тендерів:

— за світильники “Тріалтрейду” (65% більше ринкової ціни). Тобто такої ціни, за яку аналогічну продукцію продавали у той же період часу інші компанії.

— за Спецпрофіль СВП-27 “Доненергоекспорту” (+ майже 44%);

— їм же за мастила (+ близько 50%);

— за установки пожежогасіння “Тріалтрейду” (вдвічі завищена ціна);

— за металопродукцію “Доненергоекспорту” (35-40% вище ринкової ціни).

А “пил інертний” на держпідприємстві закуповували на 70% вище реальних цін.

Якщо продовжувати перелічувати сумнівні тендери “Селидіввугілля”, це займе не одну сторінку. Так, “Наші гроші” систематично писали про завищені у порівнянні із ринковими ціни, за якими держпідприємство купувало продукцію в “Тріалтрейду”, “Доненергоекспорту” чи у ТОВ “Універсал Інвест-Строй”. Журналісти за попередні роки встановлювали суттєві переплати і за металопрокат, і за протипожежні труби, і за металокріплення. Писали й про закупівлі, як є об’єктом розгляду кримінального провадження донецьких податківців.

А що ж тим часом роблять контролюючі органи, які мали б пильно і ретельно досліджувати тендери?

Про це – у нашому наступному розслідуванні.

Тарас Зозулінський


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

На территории государственного предприятия «Белгород-Днестровский морской торговый порт» действуют несколько стивидорных компаний, которые, как и порт, занимаются перевалкой грузов. Согласно распоряжениям Одесского отделения АМКУ о начале нескольких антимонопольных дел, порт является злостным монополистом, и на его территории совершаются действия, которые, кроме монопольных нарушений, также могут содержать в себе состав преступления, установленного Уголовным кодексом Украины.

Глава Одесского отделения Антимонопольного комитета Дмитрий Корчак не только ранее скрывал от общественности распоряжения о начале дел в отношении портовых монополистов, но делает все, чтобы решения о прекращении беспредела в порту не были приняты.

Мы крышуем все, что видим

Компании ЧП «Стивидорная компания «Сенат» и ЧП «Ривер-транс» заключили договоры с Региональным отделением Фонда государственного имущества по Одесской области на аренду недвижимого имущества на территории порта, говорится в распоряжении Одесского отделения АМКУ о начале антимонопольного дела от 2017 года.

Также компании заключили договоры с Белгород-Днестровским портом о компенсации за использование инфраструктуры. Размер оплаты составляет 0,40 доллара США без НДС за каждую тонну груза, переваленную через причалы порта.

А теперь об уникальной схеме, которая одновременно содержит признаки нарушения антимонопольного и уголовного законодательства Украины.

Согласно распоряжению о начале дела, компания «Ривер-транс» за восемь месяцев 2017 года (такая ситуация, наверно, продолжается до сегодняшнего дня) не перегрузила не одной тонны груза, а соответственно не использует по назначению государственное имущество и не платит деньги порту.

Можно подумать, что не получается вести бизнес. Ничего не поделаешь.

В то же время на территории порта активно работает частное предприятие «СВ», которое не является арендатором государственного имущества, не платит порту за использование инфраструктуры и при этом переваливает огромные объемы грузов. Администрация морских портов Украины, в свою очередь, подписала договор с «СВ» о доступе к причалам порта.

Таким образом, взыскание платы только со «Стивидорной компании «Сенат» ограничивает ее конкурентоспособность при предоставлении услуг перевалки грузов и причиняет большой материальный ущерб государственному предприятию в виде непоступления денежных средств.

НАБУ, СБУ, полиции и прокуратуре есть чем заняться в Белгород-Днестровском порту, в том числе необходимо выяснить, почему глава Одесского АМКУ Дмитрий Корчак скрывал информацию о возможном совершении преступления в отношении государственного предприятия.

Правоохранители и журналисты могут скачать распоряжения Одесского АМКУ о начале антимонопольных дел в портовой сфере по ссылке.

Краны у них другой системы

Дмитрий Корчак на этом не остановился. Заблокировано принятие еще одного решения по антимонопольному делу 2017 года.

В распоряжении о начале дела говорится, что Белгород-Днестровский порт отказался передать «Стивидорной компании «Сенат» в аренду портальные краны и иную технику, в то же время уже известная нам компания ЧП «СВ» и предприниматель Ужевко Наталья Ивановна получили в аренду такое имущество.

Такие действия Белгород-Днестровского порта искусственно ограничивают конкурентоспособность «Стивидорной компании «Сенат» без объективных причин, говорится в распоряжении.

Что хотим, то и творим

На «помощь» в уничтожении «Стивидорной компании «Сенат» пришел еще один монополист в лице Белгород-Днестровского филиала ГП «Администрация морских портов Украины».

27 ноября 2017 года ЧП «Стивидорная компания «Сенат» получило письмо Администрации морских портов об освобождении ранее переданной в пользование территории. Компании пригрозили, что в случае неподписания дополнительного соглашения ранее подписанный договор о предоставлении услуг будет считаться расторгнутым.

Выбор у компании «Сенат» небольшой. С уверенностью, что в Антимонопольном комитете работают адекватные люди, компания пишет заявление о монопольном беспределе, в котором указывает на тяжелые последствия для бизнеса от действий Администрации портов, потерях финансового и репутационного характера, убытках, вынужденномвведении неполного рабочего дня и увольнении 70 человек.

Одесское отделения АМКУ и в этом случае открывает антимонопольное дело и садит Администрацию портов на еще один крючок. Глава Одесского отделения АМКУ Дмитрий Корчак знает, что принимать решения о прекращении монопольных нарушений по уже начатым делам могут только дураки. Настоящий чиновник должен иметь везде долю.

Портовики ждут реакции Президента и губернатора

Одесские общественники поддержали портовиков путем направления обращения к Президенту Украины Петру Порошенко с требованием поручить Антимонопольному комитету Украины истребовать все дела в отношении портовых монополистов из Одесского отделения АМКУ и немедленно принять по ним законные решения. Также просят поручить губернатору Одесской области Максиму Степанову, как представителю Президента в Одесской области, взять под личный контроль ситуацию с нарушением прав бизнеса в портах в связи с беспределом монополистов.

В обращении говорится, что если решения о прекращении монопольного беспредела в морских портах будут приниматься Антимонопольным комитетом по три и более лет, то некоторые предприятия просто обанкротятся, а все работники будут уволены.

Согласно закону, Президент Украины осуществляет контроль за Антимонопольным комитетом Украины и его территориальными отделениями.

uc.od.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Портовый бизнес Одесской области недоволен работой, а точнее сказать – бездействием, главы Одесского отделения Антимонопольного комитета Дмитрия Корчака. Компании несут большие убытки по причине беспредела монополистов.

Одесским отделением АМКУ уже давно открыто пять дел против монополистов в лице государственных предприятий «Администрация морских портов Украины» и «Белгород-Днестровский морской торговый порт». Дела находятся без движения, решения по ним не принимаются.

Согласно закону, Президент Украины осуществляет контроль за Антимонопольным комитетом Украины и его территориальными отделениями.

Общественники поддержали портовиков путем направления обращения к Президенту Украины Петру Порошенко с требованием поручить Антимонопольному комитету Украины истребовать все дела в отношении портовых монополистов из Одесского отделения АМКУ и немедленно принять по ним законные решения. Также просят поручить губернатору Одесской области Максиму Степанову, как представителю Президента в Одесской области, взять под личный контроль ситуацию с нарушением прав бизнеса в портах в связи с беспределом монополистов.

В обращении говорится, что если решения о прекращении монопольного беспредела в морских портах будут приниматься Антимонопольным комитетом по три и более лет, то некоторые предприятия просто обанкротятся, а все работники будут уволены.

Ранее мы сообщали, что глава Одесского АМКУ Дмитрий Корчак «крышует» портовых монополистов.

Напомним, что в конце июля губернатор Одесской области Максим Степанов устроил разнос руководителю Государственной экологической инспекции Северо-Западного региона Черного моря. Причиной этого стали жалобы одесских и международных компаний, осуществляющих бизнес в морских портах.

Ниже приводим выдержки из распоряжений о начале дел с описанием монопольных нарушений против портового бизнеса.

Источник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Начальник Одесского отделения АМКУ Дмитрий Корчак попался на откровенной лжи журналистам, что несовместимо с этикой государственного служащего. 

Во избежание распространения недостоверной информации, а также возможного причинения морального или материального вреда гражданам, предприятиям и организациям, редакция 368.media журналистов и общественников перепроверять информацию, предоставленную им Корчаком лично или через сайт АМКУ, перед ее обнародованием.

Чиновник в ходе пресс-конференции 23 августа заявил СМИ, что его отделение за год приняло семь антимонопольных решений. Присутствующих удивила такая информация, поскольку на сайте АМКУ были данные только о двух из них.

Начальник юридического отдела АМКУ в Одессе Виктор Масин в ответ на запрос о доступе к публичной информации сообщил, что на момент проведения пресс-конференции реально приняли только два (!) решения о наложении штрафа, а также три (!) решения, касающихся внесения изменений в принятые в прошлом году решения.

Таким образом, речь идет реально о пяти, но не о семи документах. Более того, вызывает сомнение законность внесение изменений в ранее принятые решения и сокрытие такого факта от общественности.

Дмитрий Корчак соврал журналистам о результатах своей работы, чтобы хоть как-то достойно выглядеть на фоне других регионов. За первую половину этого года Харьковское подразделении АМКУ приняло 72 решения, Луганское и Донецкое подразделения в зоне АТО приняли два и четыре решения соответственно, но Одесское АМКУ может сравниться только с показателями работы подразделения в Крыму, которое с 2014 года прекратило свою работу из-за аннексии.

В первом полугодии Одесское АМКУ не приняло ни одного решения по выявленным правонарушениям. После активных действий общественности, во втором полугодии Корчак вынуждено принял два решения (на момент пресс-конференции), в то время как некоторые подразделения АМКУ приняли уже по 20 новых решений.

Оказалось, что это не первый случай, когда Дмитрий Корчак предоставляет журналистам недостоверную информацию. В марте этого на сайте АМКУ появилась информация о получении согласия мэра Одессы Геннадия Труханова отменить решение горсовета о порядке проведения конкурса и провести новый конкурс по определению инвестора в проекте «Электронный билет». Корчак разместил данную новость после того, как он смог попасть на прием к градоначальнику.

Одесские журналисты поверили в достоверность информации и оперативно распространили ее. Позже она не нашла своего подтверждения. Вице-мэр Павел Вугельман, который также присутствовал на встрече, незамедлительно опроверг это, заявив, что «информация, размещенная на официальном сайте АМКУ, о том, что мэрия планирует отменить инвестиционный конкурс по внедрению проекта, является недостоверной».

Мэр Одессы не мог заявить о согласии отменить решение, поскольку не он его принимал. Данный вопрос относится исключительно к компетенции депутатов. Более того, для такого согласия не было никаких оснований так, как в рекомендациях Одесского АМКУ идет речь только о внесении изменений в приложение к указанному решению горсовета, а не о его отмене.

Далее в интервью телеканалу «Думская-ТВ» Дмитрий Корчак, как позже выяснилось, обманул горожан. Он заявил, что если депутаты примут решение по проекту «Электронный билет» без учета требований рекомендаций Одесского АМКУ, то будет открыто дело.

Но уже ровно через три дня без выполнения горсоветом требований рекомендаций, Корчак подписал протокол об отсутствии каких-либо нарушений и принял решение не открывать антимонопольное дело.

Безнаказанность Корчака приводит к еще большим проблемам. Сравнительно недавно стивидорные компании пожаловались губернатору Максиму Степанову, что несут большие убытки из-за монополистов рынка. Даже если антимонопольщики не могут выкрутиться и вынуждены открыть дело, то его руководитель Дмитрий Корчак блокирует принятие окончательного решения. Общественники написали официальные запросы, но ответа не получили.

Согласно информации официального сайта, Одесское АМКУ открыло дела в отношении АМПУ и ГП «Белгород-Днестровский морской торговый порт». Несмотря на публичное освещение факта расследования дел, Дмитрий Корчак придумал очень интересную историю: распоряжение о начале дела является информацией для служебного пользования и, как оказывается, не подлежит разглашению.

Общественники направили жалобу уполномоченному по правам человека Верховной Рады о привлечении чиновника к административной ответственности и проинформировали об этом руководство Антимонопольного комитет. Лишь после этого копии всех запрашиваемых документов были предоставлены в полном объеме.

Как выяснилось, распоряжения о начале дел в отношении Администрации портов и государственных портов не являются служебной информацией, а ранее заявленная позиция о секретности данного документа есть ложь со стороны Корчака.

368.media


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Глава Одесского отделения АМКУ Дмитрий Корчак покрывает нарушения монополистов в морских портах Одесской области, заявляют бизнес и общественность.

В конце июля губернатор Одесской области Максим Степанов устроил разнос руководителю Государственной экологической инспекции Северно-Западного региона Черного моря. Причиной этого стали жалобы одесских и международных компаний, осуществляющих бизнес в морских портах.

Но портовый бизнес не успокоился!

Компании сообщили, что несут большие убытки по причине системных монопольных нарушений против них. Обращения в Одесское отделение АМКУ не приносят положительного результата. Даже если антимонопольщики не могут выкрутиться и вынуждены открыть дело, то его руководитель Дмитрий Корчак блокирует принятие окончательного решения.

По информации из разных источников, Корчак был неоднократно замечен возле кабинетов руководства ГП «Администрация морских портов Украины», которое, как видно, нашло способ его заинтересовать, чтобы антимонопольные решения не принимались. Не исключена и коррупционная составляющая.

Общественники решили поддержать бизнес и проверить деятельность Корчака. Были направлены запросы о получении распоряжений о начале дел в отношении Администрации портов и государственных портов Одесской области.

Согласно информации официального сайта АМКУ, Одесским отделением открыты дела в отношении государственных предприятий «Администрация морских портов Украины» и «Белгород-Днестровский морской торговый порт».

Несмотря на публичное освещение факта расследования дел, Дмитрий Корчак отказался предоставлять требуемую информацию. Придумал очень интересную причину: распоряжение о начале дела является информацией для служебного пользования и, как оказывается, не подлежит разглашению.

Вырисовывается коррупционная схема. Открываешь антимонопольное дело в отношении бизнеса и садишь их на крючок: не будете меня заинтересовывать — приму решение и оштрафую. А на Закон «О доступе к публичной информации» можно наплевать, мы же занимаемся очень важной и секретной деятельностью.

Дмитрий Корчак снова не удивил одесситов своим непрофессионализмом и незнанием законодательства.

Согласно Закона Украины «О доступе к публичной информации» (часть 7 статьи 6), ограничению в доступе подлежит информация, а не документ. Типовая инструкция, утвержденная Кабинетом Министров Украины*, определяет, что слова, предложения или изображения, которые содержат информацию с ограниченным доступом, ретушируются, а копия документа предоставляется направившему запрос лицу.

Возникает вопрос: что заставило Дмитрия Корчака идти на отчаянный шаг – скрывать от общественности публичную информацию о расследовании дел в отношении Администрации портов и государственных портов Одесской области?

Общественники направили жалобу Уполномоченному по правам человека Верховной Рады Украины о привлечении Дмитрия Корчака к административной ответственности и проинформировали об этом руководство Антимонопольного комитета Украины.

После чего Дмитрий Корчак предоставил копии всех запрашиваемых распоряжений с полным отображением всего текста. Это свидетельствует о том, что распоряжения о начале дела в отношении Администрации портов и государственных портов не являются служебной информацией, а ранее заявленная позиция о секретности данного документа есть не что иное, как обычная ложь.

*Пункт 85 «Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію», затвердженої постановою КМУ від 19 жовтня 2016 р. № 736.

uc.od.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Колектив державного підприємства «Одеський морський торговий порт» вітає з днем народження очільника Одеської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Ігоря Ткачука! Нехай кожен день буде сповнений яскравими подіями, а кожна поставлена мета – реалізована. Бажаємо, аби накопичений життєвий досвід і мудрість допомагають досягати нових висот. Міцного здоров’я, особистого щастя, невичерпної енергії і наснаги у всіх ваших добрих справах. Зичимо Вам успіхів у всіх починаннях. Нехай у Вашому домі панують мир, злагода та родинний затишок.

ГП “Одесский морской торговый порт”


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У Національному антикорупційному бюро заявляють, що на підставі фактів, встановлених детективами бюро, Антимонопольний комітет України визнав змову у діях учасників торгів із закупівлі товарів для компанії «Укрпошта».

Як повідомляє прес-служба бюро, комітет оштрафував три підприємства, які вдалися до антиконкурентних узгоджених дій і спотворили результати торгів, на загальну суму понад 6 мільйонів гривень.

Також впродовж найближчих трьох років цим підприємствам заборонено брати участь у торгах на закупівлю товарів, робіт або послуг коштом держави, додають у бюро.

В Антимонопольному комітеті уточнюють, що підприємство «Шинні Технології» оштрафували на 3 мільйони гривень, «Інтергума-2010» – на 1,7 мільйона гривень та «Інтершина УА» – на 1,7 мільйона гривень.

У 2015 та 2016 роках «Укрпошта» проводила торги на закупівлю шин і камер ґумових нових (шини пневматичні, камери ґумові, стрічки ободові). Загальна вартість закупівель складала понад 20 мільйонів гривень. Слідство вважає, що ці закупівлі були проведені з порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції з боку учасників торгів.

Детективи НАБУ в листопаді 2016 року розпочали досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») Кримінального кодексу України.

У лютому 2017 року, зібравши достатньо інформації, що свідчила про можливий антиконкурентний характер дій із боку учасників торгів, НАБУ звернулося до Антимонопольного комітету. Зі свого боку АМКУ, розглянувши надану детективами НАБУ інформацію, розпочав власне розслідування.

radiosvoboda.org


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO