Вы меня простите, Борислав Соломонович… но вам янтаря мало? Хотите, чтоб фармацевтическая...

Вы меня простите, Борислав Соломонович… но вам янтаря мало? Хотите, чтоб фармацевтическая мафия похлеще расправилась?

Загрузка...

Адекватне знеболення отримує лише кожен 10-й онкохворий — лікар-анестезіолог Житомирського онкодиспансеру

Інші приречені на неймовірні страждання

Не дай Боже колись відчути той нелюдський нестерпний біль, який зводить з розуму важких онкологічних пацієнтів на останніх стадіях хвороби. Вони благають лише про одне – зняти больовий синдром. Звісно, що лікарі повинні допомогти їм отримати сильні наркотичні препарати, однак далеко не завжди хворі мають адекватне знеболення. Ця проблема завжди була і залишається дуже гострою, як в Житомирській області, так і по всій країні. Навіть незважаючи на те, що за останні два роки ситуація з отриманням знеболюючих покращилася – з’явилися таблетовані наркотичні препарати, про які ще недавно і не мріялось, була відмінена максимальна доза знеболюючого, яку призначає лікар, а також дозволено виписувати знеболювальні аж на 15 діб вперед, чого раніше не було. Але… Більшість пацієнтів продовжує терпіти нестерпний біль, і не тільки дорослі, а і діти.

Чому так відбувається? Хто винен і як захистити свої права хворому? Про це Житомирському Кур’єру розповів модератор кабінету протибольової терапії, лікар-анестезіолог Житомирського обласного онкологічного диспансеру Ігор Радчук.

 В Україні не готують спеціалістів по болю

— В Житомирській області проживає до 15 тисяч пацієнтів, які потребують паліативної допомоги, — говорить Ігор Радчук. — Це насамперед  онкологічні хворі, що знаходяться в важкому стані і неймовірно страждають від болю, але отримати адекватне знеболювання можуть далеко не всі. Якщо в Європейських розвинутих країнах адекватне знеболення охоплює 80-90% таких пацієнтів, то в Україні – лише 5-10%, тобто в кращому випадку його отримує кожен 10 пацієнт. Мова йде про тих пацієнтів, які знаходяться у лікарняних закладах під наглядом спеціалістів. Але ж більшість таких людей знаходиться вдома, бо в нас нема спеціалізованих  хоспісів! В нашій області є тільки два заклади: хоспіс святої Єлени у Коростені на 29 ліжок, та 6 ліжок у Житомирському обласному протитуберкульозному диспансері. Але це крапля в морі!

— Чому так відбувається?

— По-перше, в Україні не готують спеціалістів по болю, немає такої галузі медицини. Немає медичних програм по лікуванню гострих і хронічних больових синдромів. Звісно, що коли лікар цього не вчив, він не знає певних схем і методик призначення знеболювання. Наприклад, в сусідній Польші практично в кожному райцентрі є хоспіс, і в кожній лікарні є спеціаліст по болю, а в Англії працюють навіть, так звані, «команди по болю», в яких медсестри мають свого приватного секретаря! Для нас це щось із розряду фантастики. По-друге, сімейні лікарі, які частіше за інших спеціалістів виписують знеболювальні, просто не розуміють, чи не хочуть розуміти гостроти проблеми. Багато з них її сприймають так: «болить пацієнту, а не мені». І якщо спитати сімейного лікаря чи керівника закладу, чи всі його пацієнти забезпечені знеболенням, то відповідь в більшості випадків буде одна — так, звісно, всі отримують лікування в необхідному обсязі. Ця інформація передається в управління охорони здоров’я будь-якого рівня, і створюється рожева, благосна атмосфера, яка усуває проблему з поля зору громадськості. Тільки тяжкі пацієнти знають, як складно отримати той об’єм знеболювального, який дійсно їм потрібен.

Страхи лікарів

— Лікарі мають багато страхів з приводу призначень знеболювання, — продовжує Ігор Петрович. — Вони побоюються конфліктних ситуацій і проблем з контролюючими органами, які ретельно відслідковують, кому і скільки було призначено препаратів. Кілька років тому двох лікарів із райцентрів Житомирщини, які призначали пацієнтам опіоїди (наркотики), викликали в прокуратуру, щоб встановити, на яких підставах відбувалося призначення і чи не пішли наркотичні препарати не хворим, а наркозалежним. Звісно, що після таких випадків всі інші лікарі не захочуть зайвих проблем, будуть перестраховуватися і призначати знеболювальні тільки у самих важких випадках і далеко не всім. Не секрет, що 1-2 % опіоїдів обертаються в середовищі наркоманів, але такі малі проценти ніяк не впливають на розповсюдження наркоманії.

Чи може стати пацієнт наркозалежним?

— Родичі хворих і, мабуть, самі лікарі побоюються, що від тривалого прийому опіоїдів хворі стануть наркотично залежні. Яка ваша думка з цього приводу?

— Так, є такі міфи. Але це неправда. По-перше, такі пацієнти мають обмежений термін життя, і просто не встигають стати наркозалежними. Вони приймають препарат з однією метою – зняти чи зменшити біль, а не одержати від препарата задоволення. Тобто в голові у хворого зовсім інша домінанта. За статистикою лише 1 на 10 – 100 тисяч пацієнтів, який тривало приймає опіоїди, може  мати залежність. Це дуже мала цифра, і вона не може стати причиною обмеження хворих необхідними ліками.

Як пояснив Ігор Петрович, знеболювальні препарати зараз не є дефіцитом. Але лікарі не завжди в них орієнтуються і часом не знають, як призначати. С 2014 року в Україні з”явився таблетований морфін в дозуванні  5 мг и 10 мг. Хоча за кордоном така доза рахується дуже малою, і лікарі призначають по 10, 25, 50 і навіть 100 мг.

— Морфін діє недовго — 4-6 годин, — пояснює Ігор Петрович, — тому хотілося б мати пролонговані форми опіоїдів, які діють 12 годин. Але ми їх не маємо. Ми не маємо також швидкодіючих препаратів, які моментально усувають біль. Ми не маємо пластирних форм препаратів, які діють 72 години. Тому вибір опіоїдів в українських лікарів досить обмежений. Добре, що тепер відмінені максимальні дози опіоїдів, які назначає лікар. Тому хворий може отримати ту дозу, яка йому необхідна. Але потрібно, щоб лікар не боявся її призначити!

Лікар має право виписати знеболювальні на 15 днів!

— Родичі хворих скаржаться, що часто  доводиться майже кожні 2-3 дні приходити до лікаря і просити виписати знеболювальні. Це дуже незручно і забирає багато часу.

— Справа в тім, що лікарі побоюються виписати знеболювальне більше, ніж на кілька днів, хоча по закону мають право виписати на 15 днів. Вони пояснюють це тим, що хворий може померти і залишити невитрачені опіоїди. Мовляв, хтозна, куди потраплять ці наркотики, і чи не прийдеться за них відповідати. Хочу зазначити, що лікар не має ніякого відношення до ліків, які залишилися після смерті хворого, і не буде нести за них відповідальність. Як правило, родичі померлого їх просто викидають. Лікар повинен дбати про самого хворого, доки він живий,  і про його рідних, які за ним доглядають. Не можна примушувати людей ходити до лікаря кожен день-два за призначенням ліків. Щоб мати уявлення, в якому стані знаходиться хворий, необхідно просто прийти до нього і оглянути, тоді лікарю буде ясно, на який термін необхідно виписувати ліки.

— Чи у всіх районах області можна купити знеболювальні препарати?

— Не у всіх районах області є аптеки, які мають ліцензію на роботу з опіоїдами. Але препарати, які виписує лікар, можна купити в інших районах чи обласному центрі, тобто там, де такі аптеки є. І немає значення, в якому районі ліки  були виписані.  Якщо лікар відмовляється виписати  знеболюване, мовляв, що в районі немає спеціалізованої аптеки, — він неправий і порушує права хворого. Завдання лікаря – виписати препарат, а де його купуватимуть родичі хворого – його вже не стосується.

— Що робити родичам хворого, якому лікар відмовляє виписувати препарат?

— Необхідно йти до завідуючого медзакладу, звертатися в районний відділ охорони здоров’я, в обласне управління. Крім того, можна подзвонити на пряму лінію управління охорони здоров’я по телефону: 47-44-22 і це питання, як правило, швидко вирішується.

Нещодавно по всій країні, в тому числі і в Житомирській області, пройшла акція «Зніми рожеві окуляри», організована  благодійними і  правозахисними організаціями, щоб черговий раз привернути увагу громадськості і управлінців на проблему доступності адекватного знеболення до хворих, які потребують хоспісної та паліативної допомоги. Головна проблема – це байдужість тих, від кого залежить, як проживуть останні свої місяці чи дні тяжко хворі люди і як це перенесуть їх родичі.

Boryslav Rozenblat


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO