Суспільство

Скандал в «Спецтехноекспорті»: чиновники вкрали з бюждету 610 тис. доларів. 
Як повідомляють поінформавані джерела — в рамках досудового розслідування у кримінальному впровадженні №52016000000000081 від 23.03.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч.3 ст 209 (легалізація «відмивання» доходів, одержаних злочинним шляхом) КК України — 2 червня 2016 року в державному підприємстві «Спецтехноекспорт, що входить до складу ДП «Укроборонпром», та за місцями проживання керівників було проведено ряд обшуків на підставі судової ухвали. З матеріалів слідства встановлено, що посадові особи ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» зловживаючи службовим становищем під час виконання ряду зовнішньоекономічних контрактів на постачання комплектуючих до військової техніки, шляхом складання завідомо неправдивих документів, про нібито надані держпідприємству послуги, привласнили кошти вказаного ДП в особливо великих розмірах.

Барбул

В зазначених діях підозрюються директор ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» Павло Барбул – як організатор, радник директора П. Федорук і начальник департаменту котрактів №1 підприємства Д. Панасенко – як виконавці.

В якості агентської винагороди та за консультаційні послуги Барбулом Павлом було перераховано на офшорний рахунок компанії, що знаходиться в Об’єднаних Арабських Еміратах, суми в 610 тис. доларів в травні 2016 року. Цікаво, що фактичним власником компанії є Д. Панасенко – підлеглий Барбула по «Спецтехноекспорту». Кошти перераховувалися нібито за надання послуг по укладанню і супроводженню зовнішньоекономічного контракту№ STE-1-228-K/KE12 від 09.04.2014.

Контракт був укладений між українським оборонним ДП і підрозділом індійської компанії “Хіндустан Аеронаутік Лімітед” на постачання балочних тримачів до літака СУ – 30 МКІ на загальну суму більш ніж 10 мільйонів доларів. Відповідно до реєстраційних документів, компанія, на яку перераховувалися кошти, виведені з України, була зареєстрована пізніше дати укладання зазначеного контракту!

Гладковський

За матеріалами слідства, половину з отриманих шахрайським шляхом коштів, зі слів Барбула, Павло передавав Першому заступнику секретаря Ради національної безпеки і оборони України – О. Гладковському.

Також відомо, що Барбул систематично передає Гладковському половину усіх коштів, отриманих від привласнення агентських винагород посередників у зовнішньоекономічних контактах. Сам Барбул з присвоєного “заробляє” небагато – бо віддає ще 20% гендиректору ДП “Укроборонпром” Р. Романову та йогозаступнику Д. Гураку.

 

Читайте також : “Почему теперь мы ненавидим русских”, – пост украинки во всех соцсетях бьет рейтинги.

 

Окрім того, Павло Барбул щомісячно передає О. Гладковському близько 100-150 тисяч доларів США за так звану комітентську діяльність. Просто кажучи, дає шефу гроші за аренду “шапки” – щоб мати можливість представлятися від особи держави чи державних інтересів в банкових та міжнародних структурах.

Детективи НАБУ навіть направили запит до індійської компанії “Хіндустан Ауронаутік Лімітед” у Бангалор, стосовно можливої участі агентів (посередників) у контракті, в якому були викриті державні шахраї. Варто зазначити, що чинне законодавство Індії забороняє будь-яку агентську (посередницьку) діяльність у сфері державних оборонних закупівель. Тому, гарантованою відповіддю індійської сторони буде ще одне підтвердження злочинної діяльності окремих чиновників “Укроборонпрому”.

Однак, попри встановлені факти і викриті схеми злочинці не тільки не несуть відповідальності, але й залишаються при посадах. Чому? Тому що шостого червня 2016 року антикорупційний прокурор Назар Холодницький зібрав термінову нараду з питань кримінального впровадження НАБУ по зазначеній справі. В ході цієї наради Назаром Холодницьким були надані вказівки НАБУ негайно повернути вилучені в ході обшуку матеріальні носії інформації, які можуть містити докази протиправної діяльності у кримінальному впровадженні. Вимогу Холодницький обгрунтував тим, що, мовляв, матеріали містять політичне питання, яким, мовляв опікується особисто Голова Держави! За словами Холодницького, дії НАБУ нібито можуть призвести до ускладень міжнародних відносин з республікою Індія.

Єдина логічна причина, по якій президент України досі не звернув уваги на скандал, що сягнув Індійського океану, є те, що прикриття злочинним схемам “Укроборонпрому” здійснюють Ігор Кононенко і його партнер Олександр Грановський. Саме Кононенко використовує Холодницького в усіх сферах, де потрібно створити “ефект законності” беззаконним діям, спрямованим на наживу. Про Кононенка кажуть як про “сірого кардинала” України, в чиї питання не варто вникати навіть Порошенкові.

 

І замість епілогу:

Особливу увагу заслуговує той факт, що Холодницький змусив детективів відкликати запит до індійської сторони. Слідчі повернули вилучені в ході обшуку матеріальні носії інформації, які могли б бути доказами протиправної діяльності чиновників. При цьому камери спостереження зафіксували слова Павла Барбула при передачі речдоказів від детективів: “ Ты доигрался, тебе здесь не работать, тебе должны были приказать отдать мне нарочным отзыв твоего запроса в Индию». Під час повернення вилучених в ході обшуку матеріальних носіїв інформації, заступник директора ДП ДГЗП “Спецтехноекспорт” В. Муцинов намагався цинічно сфотографуватися в вестибюлі НАБУ, тримаючи повернуті документи і оргтехніку.

Ось так, прикриваючись державнимі інтересами і особистою довірою президента здійснюється банальне розкрадання коштів української держави. Держави, яка по факту знаходиться на війні. Держави, в якій влада зробила ще один корупційний орган для збору коштів за населення щоб збагачувати злочинну верхівку.

Читайте також : У нас є дві України.

Орест Устименко

Джерело: ОРД

 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Источник материала: Медиа Инфо Ресурс – МИР – Куди насправді йдуть кошти населення, направлені на АТО та оборону? http://iamir.info/kudi-naspravdi-jdut-koshti-naselennya-napravleni-na-ato-ta-oboronu/#ixzz4BjyghLuB

Данный лозунг особенно популярен в странах, где живут в дерьме. “Мы рождены для войны!”
Нет ребят. Вы рождены, чтобы жить в дерьме. А воевать вам хочется потому, что не хочется жить в дерьме. Но иного способа из него выбраться вы не знаете. Точнее, вам так внушили, что только через войну можно выбраться из дерьма. Но, тут поспешу вас огорчить. Любая война приведет вас в еще большую кучу дерьма. Что холодная, что горячая, что гибридная. Любая.
Я это ответственно заявляю. Я знаю эти фразы и лозунги. Я в них вырос. С самого детства меня начали готовить к войне. Октябрята, пионеры, комсомольцы. Боевое крыло партии. Партии, которая идет “верным курсом”. Вспомните, с чего начинается клятва пионера. Вспомнили? Я её помню наизусть: – Пионер! К борьбе за дело Ленинской Коммунистической Партии Советского Союза, будь готов! – Всегда готов! Отвечали пионеры и вскидывали кривую зигу. И так поколение за поколением. Жития в дерьме, но с полной боевой готовностью.
Укомплектованные по нормативам. Сдавшие нормы ГТО и прошедшие курс политической подготовки. Для детишек – боевая игра “Зарница”. Из года в год. Не было у нас детей. Были – будущие солдаты. Не было у нас женщин. Были – матери солдат. Не было у нас девочек. Были будущие медсестры. Но. Ребят. Никто не будет с вами воевать. Не тот век нынче. В Европе ценят человеческую жизнь. Никого на вас не погонят с автоматами наперевес. Не пойдут танки, не побежит на вас пехота, не полетят летчики-камикадзе. Ничего такого не будет. Здесь это нахрен никому не надо. Здесь никто не рожден для войны. Здесь, за последние 70 лет научились жить мирно. И проблемы решать мирно. Вас просто усыпят, как безнадежно больного. Перекроют искусственную вентиляцию легких и привет. Вы живете на газу. 80% вашего экспорта в Европу – это газ. Я не шучу. Гугл в помощь. Так вот.
Просто вентиль вам прикрутят и всего делов. Остальное уже почти сделано. Вас исключили практически из всех мировых финансовых потоков и займов. Вам перестали поставлять современное оборудование “двойного назначения”. Еще чуть-чуть и пускать вас будут только после проверки на детекторе лжи. Вас тупо изолируют. Как чумного, которому место в отдельной палате. Потому, что вы, как и совок – больны. Больны войной, расизмом, нетерпимостью. И развалитесь вы как и совок. Без единого выстрела. Просто мир терпелив. Он терпеливо ждет. Он терпеливо ждал при совке и теперь подождет.
Подождет, пока вам не надоест копошиться в собственном дерьме. Пока до вас опять не дойдет, что из дерьма воюя не вылезают. Пока вы сами не поймете, что Искандерами сыт не будешь, а лозунгами дворы не подметешь.
Пока вы – потомки Шариковых не возьметесь за свою основную задачу, выгребать дерьмо из собственных (вами же засраных) дворов. Вот для этого вы рождены. Запомните раз и навсегда. Для этого рожден любой народ любой страны. Разгребать собственное дерьмо. А не для войны. А будете продолжать, сидя в дерьме грозить миру – канете в лета, как СССР. З.Ы. Если вы хотите подарить миру “Русский мир”, приведите в порядок домик Канта в Калининграде.
И скажите: “Вот. При нас домик великого философа стал лучше, чем был при немцах”. И такой порядок нам нравится. И такое мы хотим всему миру. Может после этого на ваш “мир” обратят внимание как на мир? http://m-ezhoff.livejournal.com/14463.html

Читайте також : Украинская армия втихаря от штабов громит русских окупантов.

Читайте також : У нас є дві України.

 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

МОЛИТВА
Для себе я нічого не прошу
Й нічого не проситиму від нині,
Якщо, для мене милість Ти беріг,
Віддай її, Ти , Боже, Україні!
Якщо моїй стривоженій душі,
Ти приберіг краплиночку спокою,
Віддай його, туди, на рубежі,
Солдатам дай, спочинуть хай від бою…
І біль отих, що зранені в бою,
І я, віднині, хай терпіти мушу,
Коли у тілі в них нестерпний біль,
Зігрій любов,ю, Господи, їх душу…
Навіть, якщо, аж до останніх днів,
Я без любові житиму від нині,
Усю любов, яку мені беріг,
Віддай, до краплі, Боже, Україні.


Лідія Яр

Фото талановитої фотокореспондента Анни Чапали м.Полтава. Зустріч з війни бійців 8 Полтавської автомобільної сан.мед роти.

Читайте також : Украинская армия втихаря от штабов громит русских окупантов.

Читайте також : У нас є дві України.

 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Уверен, что многие знают… Это не тогда, когда тебя бросила девочка, и не тогда, когда вы случайно форматнули флешку с музыкой и классными фотками… Безнадега это когда выбегаешь в шлепках из дома, что бы добежать до укрытия, а горячая пыль от только что разорвавшейся мины врезается сотнями игл в лицо! Безнадега, это когда сидишь в сыром окопе в ожидании, что наши минометы погасят огонь противника, и не можешь дождаться… Безнадега, это когда ты понимаешь, что мозг воспринимает разрывы вокруг как норму, но ты слышишь бешеное биение сердца от плотно затянутого броника!
Безнадега периодически звучит в радейке, в то время как вас кроют уже 3-й час подряд разные калибры, а с той стороны провода говорят про мифический “режим тишины”!

И вера в то, что все будет хорошо угасает с каждым днем!

Джим Рейнор.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Про «розстрільні трійки» й заборонні закони

Від тих, хто ностальгує за Радянським Союзом, зрозумілої відповіді на запитання про те, що їх туди тягне, не дочекаєшся. Для багатьох це ностальгія за дитинством, за молодістю – однокласники, однокурсники, випускний, перший поцілунок, перша дитина – звичайна фізіологія. Ідеологічних прихильників набагато менше – у багатьох у сім’ях були проблеми – кого заарештували й посадили, кого розстріляли, кого заслали.

Країна була закритою і кримінальною, КПРС намагалася бути «рішалою», застосовуючи владу тільки тоді, коли йшлося про посягання на саму владу. Ось тоді, як говорили в СРСР, застосовувалася сила «за всією суворістю закону», хоча закону як такого й не було, було бажання будь-що зберегти владу. І на запитання, чому всі жили «дружно», не треба шукати відповіді.

 

Відповідь дуже проста – у в’язниці рідко сваряться, всі в однаковому становищі. Є тільки наглядач зони, який регулює конфлікти. До речі, у в’язниці немає міжнаціональних конфліктів, саме з тієї ж причини – там усі рівні, різниця тільки в тому, що хтось у такому положенні роки два-три, хтось – років на десять, а хтось і довічно. Радянські вожді вважали, що вони теж будуть «довічно» правити. Ще й мали намір поширити «світову пожежу» якнайдалі і якнайбільше. Звідси й відомий вислів «СРСР – в’язниця для народів». За радянських часів пропаганда, яка звикла все звалювати на царів, замінила «Росія – в’язниця для народів» на «Царизм – в’язниця для народів».

 

Із серпня 1976 року, в ніч на середу, в центрі Ленінграда, на стіні Петропавлівської фортеці з’являється напис величезними буквами, видними здалеку: «Ви розпинаєте свободу, але душа людини не знає кайданів!». Напис не єдиний – в інших місцях Ленінграда чимало інших великих написів на стінах будівель: «Геть партійну буржуазію!», «Партія – ворог народу», «СРСР – в’язниця для народів», «Свободу політв’язням!» та інші більш-менш неприємні для комуністів слова. Ленінградські чекісти почали прочісування «гнилої інтелігенції» і через місяць 13 вересня заарештовують художників Юлія Рибакова і Олега Волкова. На допитах вони зізнаються, що і квітневі трамвайні написи, і серпневі настінні – справа їхніх рук, причому, кожен повністю бере провину на себе.

 

Насправді, твердження про «в’язницю для народів» належить не ленінградським дисидентам, а французькому аристократу Астольфу де Кюстіну, який відвідав Російську імперію 1839 року на запрошення імператора Миколи I, а потім написав книгу «Росія в 1839 році». Ось дві цитати: «…Хоч неосяжна ця імперія, вона не що інше, як в’язниця, ключ від якої зберігається в імператора…», «…Тепер для мене немає більше сумнівів і коливань, я склав собі судження про імператора Миколу. Це людина з характером і волею – інакше він не міг би стати тюремщиком однієї третини земної кулі, – але йому абсолютно чужа великодушність…». Як би не старалися радянські й сучасні російські пропагандисти спростовувати очевидне, у виразі «СРСР – в’язниця для народів» є конкретна дата і причина. 8 червня 1934 року ВЦВК СРСР ухвалив закон про суворе покарання, аж до смертної кари, за спробу втечі з країни.

 

Так виглядав один із пунктів статті 58 КК РРФСР (у редакції 1927 року й поправки 1934 року): «Зрада Батьківщині, тобто дії, вчинені громадянами Союзу РСР на шкоду військовій могутності Союзу РСР, його державній незалежності чи недоторканності його території, як-то: шпигунство, видача військової чи державної таємниці, перехід на бік ворога, втеча чи переліт за кордон, караються вищою мірою кримінального покарання – розстрілом із конфіскацією всього майна, а при пом’якшувальних обставинах – позбавленням волі на період 10 років із конфіскацією всього майна». Стаття насправді велика, з 14 пунктів – на всі випадки невдалого життя, радянська влада могла посадити за все, так само, як і звинуватити в усіх гріхах, до яких людина не мала жодного стосунку.​

 

Процесів було багато, влада лякала населення, називаючи обраних «злочинцями» – шпигунами, змовниками, диверсантами й іншими словами, які мали викликати обурення радянських людей. Недавніх соратників Сталін і його оточення спокійно звинувачували, заарештовували, судили й розстрілювали, називаючи «ворогами народів». Найбільше звинувачували в тому, що «виявлені вороги» – шпигуни, диверсанти, шкідники й терористи. У 1930-х роках у СРСР був культ внутрішнього ворога, коли письменники, поети, художники й інші майстри культури, депутати й радянські чиновники змагались у тому, щоб придумати образливе визначення.

Максим Горький, тоді один із найбільш наближених до Кремля, написав таке: «Але зрадник – це настільки своєрідне огидне створіння природи класової держави, що не можна порівняти зрадника ні з ким і ні з чим. Я думаю, що навіть тифозну вошу порівняння зі зрадником образило б». Горькому пощастило – він був улюбленцем обох вождів, а коли помер, то Сталін особисто ніс урну з його прахом до Кремлівської стіни. Всі знають Горького як яскравого письменника, автора соціальних романів і прозорливих оповідань із переписаних легенд. Його підтримка радянської влади була неоціненна, коли він повернувся з добровільного заслання з Італії і став засновником радянської пропагандистської літератури, що виховала величезну кількість бездарних поетів і письменників, які створювали твори на славу Леніна, Сталіна й рідної комуністичної партії. Ще в Італії Горький написав статтю, одночасно опубліковану 15 листопада 1930 року в «Правді» й «Ізвєстіях»: «Проти нас усе, що віджило свої терміни, відведені йому історією; і це дає нам право вважати себе все ще в стані громадянської війни.

 

Звідси випливає природний висновок: якщо ворог не здається, – його знищують». 1932 року Горький остаточно повернувся з еміграції – свіженький, засмаглий, підгодований італійської їжею, туди – до Радянської Росії, в якій набирав обертів маховик репресій. Був би Горький насправді тим, за кого його приймали, гуманітарієм і мислителем, то він би жахнувся масштабом репресій. Але він написав те, що думав, він вирішив стати поруч зі Сталіним, підтримати репресії, знищення залишків російської культури, виховати з них пропагандистів. Потім у 1950-х роках з’явилися справжні шпигуни – з офіцерів радянської розвідки, які вирішили звільниться від радянської дійсності – Петро Попов, Олег Пеньковський, Леонід Полещук, Володимир Вєтров, Володимир Пігузов, Адольф Толкачов.

 

Їх не призначала «шпигунами» радянська влада, як у 30-х роках, вони пішли самі. Про них більше написано, тому що вони насправді були розвідниками й насправді зрадили радянську владу, маючи на те свої моральні міркування.​ Зараз у Росії Горького замінює Олександр Проханов, один із основоположників нової літератури ненависті, загартований за радянських часів прославлянням не однієї радянської війни. Традиції літературної пропаганди зберігаються, міцніють і розвиваються, залежно від потреб Кремля, а точніше – чекістського угруповання, яке вважає себе тією самою владою, яку задумав створити колись Сталін. Багато що з того, що витворяє зараз російська пропаганда, прокуратура, МВС, Державна дума і президент, нагадує сталінські часи. Населення із задоволенням ностальгує й бере участь у державному шоу «Зробимо Росію сильною», хоча насправді сильною вона, як і СРСР, може бути тільки масштабом репресій, але не економікою. У радянській ідеології важливішою була не економіка, а приниження людей і страх, який вони мали відчувати перед владою – як ув’язнений перед вертухаями.

Читайте также : Открытое обращение чеченцев к побратимам из Украины!

Прочитайте свідчення В.А Діасамідзе, студента геологорозвідувального інституту, допитаного НКВД 1 квітня 1938 року: «Діасамідзе зізнався в тому, що він є учасником контрреволюційної терористичної групи, в яку був завербований Егановою, студенткою інституту народного господарства (чоловік Еганової заарештований органами НКВС). Група організувалась у жовтні 1937 року переважно з родичів репресованих. Учасники групи систематично влаштовували нелегальні зборища на квартирі Еганової чи Канделакі Аркадія. На цих збіговиськах учасники групи вели контрреволюційні розмови, висловлювали озлоблення проти ВКП (б) і радянського уряду й терористичні настрої». Діасамідзе Володимир Олександрович був розстріляний 21 квітня 1938 року через двадцять днів після допиту, реабілітований 12 травня 1956 року. Він один із мільйонів, хто випадково потрапив під каток репресій – владі вигадати звинувачення не становило жодних проблем.

Розстріляти було ще легше.

Ні, зараз не розстрілюють за рішенням «трійки», але як їм, нинішнім господарям Росії хочеться, гладким ожирілим чиновникам у МВС і прокуратурі, депутатам у Держдумі, які майже кожного дня придумують законопроекти із заборонами. Іноді здається, що вони в якийсь момент розгубляться й заборонять самих себе. Але поки вони із задоволенням забороняють, так ніби компенсують неможливість масових розстрілів, як при Сталіні, і мільйонів засланців в сибірські ГУЛАГи. Без сумніву, була б у них можливість і не було би банківських рахунків у Європі й офшорів у затишних куточках планети, жили б вони розкошуючи за «залізною завісою» і строчили б свої численні заборонні закони. Не сумнівайтеся, Росія, як і раніше, – в’язниця для народів. Олег Панфілов – професор Державного університету Ілії (Грузія)

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Вони вирішили одружитися не зовсім традиційно. На передовій у місті з такою мирною назвою.

У місті Щастя Луганської області побралися мобілізований і волонтер. Про це написала військовий медик 28 ОМБР Оксана Чорна на своїй сторінці у соцмережі “Фейсбуці” , передають Патріоти України.

Читайте також : Украинская армия втихаря от штабов громит русских окупантов.

 

“Коля і Марина. Його мобілізували, а вона поїхала за ним. Самі вони з Миколаєва. І знали один одного ще задовго до війни. І ось так склалося, що вирішили вони одружитися не зовсім традиційно. На передовій у місті з такою мирною назвою Щастя.

Якщо чесно, то напевно тільки божевілля юності дало їй сили приїхати сюди, на війну. А йому прийняти її цю жертву. Марина навіть хотіла мобілізуватися, щоб бути поруч з ним.

З тим самим, з яким вирішила зв’язати своє життя. І знаєте що я хотіла вас попросити. Я знаю як часто люди одружуються і розходяться. Але ці діти, а вони реально ще діти, так зворушливо піклуються одне про одного.

Читайте також : Что-то с Познером случилось…

 

Може ви напишіть їм привітання?

Справа в тому, що на самій церемонії було буквально 3 людини. І я бачила як їм не вистачало дома, сім’ї, друзів.

Буквально пару рядків на милій листівці з котиками і ним буде що згадати і показати своїм майбутнім діткам. Висилати можна Новою поштою на моє ім’я на Щастя.

Я все передам”, – написала Чорна.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

beauty girl cry

Предлагаем Вашему вниманию пост украинки, опубликованный на страницах соцсетей.

“За жен, на коленях вымаливающих жизни своим любимым.

Что только не прилетало мне в личку за эти последние бурные годы.

На всякие там «бандеровка» уже даже внимание не обращаю. Давно принимаю за комплимент. Но сегодня вдруг зацепило одно сообщение: «ЗА ЧТОООО??! (именно так протяжно и именно капслоком) за что вы нас так ненавидите????» Мы — это, соответственно, украинцы, то есть хохлы, то есть бандеровцы , то есть фашисты.

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

 

Они- это русские, то есть братья, то есть одной крови, одного теста и чуть ли не от одной матери.

«Мы же столько прошли! А вы нас ненавидите! Все русское ненавидите. За чтоооо???!!»— надрывалась моя личка.

А действительно. За что? Ну, во-первых, не все русское и не всех русских. Никто не заставит меня разлюбить Есенина, Ахматову, Блока. Я никогда не забуду, как задыхалась от восторга, глядя на картины Врубеля в Третьяковке. Мне все так же нравятся Высоцкий и Розенбаум. Я выросла на русской классике. В детстве я вместо альбомов с раскрасками листала альбомы с репродукциями Васнецова, Репина, Брюллова. И Перов для меня драматичнее, чем Жерико, а Достоевский глубже, чем Гюго. Я это полюбила задолго до Путина и «крымнаш».

Да, сейчас «крымваш».

Но «совестьнаш».

И «правданаш».

И «богнаш», а от вас отвернулся.

И да, действительно, мы так много прошли с вами вместе. Великую отечественную, Афганистан… Украинцы получали такие же фронтовые письма, сложенные треугольничком, такие же похоронки, такие же цинковые гробы. Мы вместе показывали кукиш Америке и кузькину мать всему миру. Ненавидели империализм и буржуев проклятых во время холодной войны. Цвет украинской нации валил лес и гнил на соседней шконке рядом с вашим в ГУЛАГе…

 

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

 

 Потом Чечня. Когда старший брат сказал, что вся Чечня – это сплошные головорезы и бандиты, мы согласились. Когда Грозный равняли с землей, мы промолчали. Дай, Господи, силы теперь не умереть со стыда. Когда воевали с грузинами, мы тоже робко постояли в стороне. Старшему брату ведь виднее. На братскую любовь можно списать любую подлость.

А теперь мы ненавидим вас. Тех, у кого Путин и гвардейская ленточка на весь микроскопический мозг. За то, что вы пришли к нам. Может, не вы лично. Но с вашего молчаливого одобрения или заливистого поощрения пришли другие. У которых «русский мир» зачесался. У которых патриотизм жмет голову, карманы и курок от автомата. К нам пришли, к своим бывшим братьям. На наши свежевыметенные полы. В своих кирзачах. И теперь мы вас ненавидим.

За «защиту» «своих».

За «русский мир».

За «фашистов и бЕндеровцев»

Читайте также : Открытое обращение чеченцев к побратимам из Украины!

За «гумконвои». За танки, БТРы, гранатометы и автоматы из «военторга».

За наших людей, на коленях встречающих въезжающие в города гробы.

За то, что на наших площадях висят фотографии погибших ребят. Некоторым из них еще не было 19-ти. За то, что другие 19-летние идут, чтобы сменить уже павших.

За то, что по улицам ходят мужчины с серыми лицами. Издалека кажется, что это пыль. А подходишь ближе и понимаешь, что это война въелась в морщины, в поры, в волосы, в души… И хорошо если она только въелась в кожу, а не оторвала руки, ноги, не испепелила сердце. И ничем ее не смыть. Только время поможет. Сколько лет нужно провести в кругу семьи, сколько люлек откачать с новорождёнными детьми или внуками. Сколько часов провести на рыбалке с сыновьями, братьями или отцами. Сколько времени должно пройти, чтобы появился блеск в глазах. Сколько нужно будет расчесать и заплести косичек дочерям, чтобы руки перестали предательски дрожать. Только все это поможет стереть страшную краску с поседевших лиц.

Мы ненавидим вас.

За то, что видим пацанов, с которыми учились в школе, или росли на районе, и они одеты в камуфляж. И старше пацаны эти стали на столетия. Даже если по паспорту им 20 лет.

За то, что дети в школах делают журавликов и пишут на них «возвращайся домой, дядя».+

За жен, на коленях вымаливающих жизни своим любимым.

Читайте также : России больше нет. Ее убила аннексия Крыма и похоронила война на Донбассе

За старческие руки матерей, поглаживающие фотографии тех, за кого молиться уже поздно.+

За скупые слёзы стариков-отцов. Которые храбрятся, держатся. И только потирают периодически где-то там, под сердцем. И седеют, тихо седеют…

За новости «сегодня в зоне боевых действий погибло…»

За страшное привыкание к этим новостям.

За тонкое детское «мам, а папа где?»

За дрожащее женское «на небе». А потом лишь бы успеть, лишь бы добежать. Захлопнуть дверь и упасть лицом в подушку. И грызть, грызть её и выть страшным неженским голосом.+

За будущих невест, которых отцы не поведут под венец.

За страшное слово «никогда», вошедшее во многие украинские дома. Вы принесли его на подошвах своих мерзких сапог.

Автор : Ilona Skala

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

390ddf0d5c4de20d86233fb8b01e3e3b_XL

Время от времени натыкаешься в соцсетях на тех, кто пишет, что Украина загнала себя в угол и рано или поздно вернется к России. И думаешь в этот момент – а что вообще у людей в головах? Как они себе это видят?

Нет, ну честно. То есть выходит главный киевский чиновник и говорит, что Киев с Москвой восстанавливает отношения, перелистывает страницу и вообще, мол, кто старое помянет – тому глаз вон? Мол, идем в Таможенный союз и прочее ОДКБ. И Украина ему – ура, даешь, правильно, Михалыч. Так что ли?

В этом и состоит, быть может, главное заблуждение сторонников Кремля. Они никак не возьмут в толк, что все случившееся за минувший год – это война. Самая настоящая война. И что в домах граждан Украины лежат похоронки и флаги их сыновей. И Россия может сколько угодно думать, что она не является стороной конфликта, и что на Донбассе полыхает гражданская. А для Украины война идет именно с Россией и война эта – вполне себе отечественная.

Кто-то может начать приводить в пример Грузию, которая в 2008 году воевала с Россией, а затем избрала себе руководство, начавшее размораживать двусторонние контакты. Но грузинско-российская война длилась пять дней, общие потери в ней не превышали трех сотен человек. Это сложно сравнить с Украиной, которая воюет уже два года, и в которой счет погибших идет на тысячи. И даже пятидневная война 2008-го совершила необратимые изменения в самой Грузии. И мы даже не удивляемся, когда президент страны Георгий Маргвелашвили в своих публичных выступлениях выражает солидарность с Киевом и говорит о схожести исторического опыта двух стран. А замглавы МИДа Леван Изория заявляет, что никто не будет преследовать тех граждан Грузии, которые сражаются в Украине на стороне официальных властей.

В этом и состоит итог любой войны – она полностью меняет ландшафт настроений. Потому что война – это всегда модерн, а модерн – это всегда по-настоящему. В том числе, в отношении слов и поступков. И не случайно все те политики из прежней политической реальности Украины, которые пытаются усидеть на двух стульях, оказались в историческом прошлом.

Все происходящее меняет даже риторику исторических параллелей. У России история Великой Отечественной выполняет роль гражданской религии – она сакральна, любым рефлексиям не подлежит и отношение к событиям той войны служит главным водоразделом по линии свой-чужой. А в Украине водоразделом служит именно нынешняя война: на этом фоне абсолютно неважно, кто ты по национальности, во что веришь и на какие буквы заканчивается твоя фамилия.

То, что происходит сегодня – это ковка нового украинского мифа. Свой пантеон героев, свой набор важных каждому топонимов, свои «сталинграды» и «курские дуги». И в этом всем так или иначе участвует страна. Еще два года назад тот же лозунг «Слава Украине! Героям слава!» был еще оттуда – из мира ушедшей несколько десятилетий назад в небытие реальности. А теперь он из настоящего, из повседневного. И герои – это не только украинские юнкера, которые сражались под Крутами с наступающими частями Муравьева, но, в первую очередь, те, кто сражается за то, чтобы Украина не стала Донбассом.

Маховик провернулся. 2015-й, 2016-й – это не 2005-й. Это десять лет назад можно было предрекать скорое и заслуженное банкротство «Нашей Украины» и рассуждать о конкурентных преимуществах «Партии регионов». Это тогда можно было говорить, что управленческое бессилие украинских евроинтеграторов вернет страну под крышу Москвы. А теперь это все не имеет смысла. И те, кто продолжают писать благоглупости в социальных сетях, так и не поняли, что именно произошло за минувшие два года.

Все постсоветские годы Россия была готова соглашаться с существованием лишь той Украины, которая мало бы чем отличалась от УССР – по степени самостоятельности и субъектности. Так вот. УССР больше не будет. Ее убила аннексия Крыма и похоронила война на Донбассе.

Привыкайте к этой мысли.

Автор: Павло КАЗАРІН

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

10 величних цитат Мохаммеда Алі :

– Коли ти прав, ніхто не запам’ятає. А як помилишся – ніхто не забуде.

– Бій має триває 13 секунд. 2 секунди на зближення, 1 секунда на удар і 10 секунд на відлік рефері.

– Я ненавидів кожну хвилину тренування, але я сказав собі: «Не йди,
страждай зараз і живи все життя чемпіоном »

– Жоден удар, крім сонячного, не повинен залишатися без відповіді!

– Нічого в цьому житті не дається легко. Щоб досягти своїх цілей, необхідно йти на певні жертви – витрачати свої сили, час, обмежувати себе в чому-небудь. Іноді бувають моменти, коли хочеться все кинути і відмовитися від мрії. У такі моменти згадайте, як багато ви отримаєте, якщо підете далі і як багато втратите, якщо здастеся.

– Чемпіонами стають не в тренажерних залах. Чемпіона народжує те, що у людини всередині – бажання, мрії, цілі.

– Найважчий поєдинок – це коли за щастя доводиться боротися з лінню

– Люди самі заганяють себе в рамки, недооцінюючи свої можливості. Не бійтеся ризикнути, вийти за межі свого комфорту і ви побачите, що ваші можливості безмежні

– “Неможливо” – це всього лише гучне слово, за яким ховаються маленькі люди

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

У Черкаському художньому музеї відкрилася виставка юної художниці Дар’ї Ложешнікової. Всі роботи дівчинка присвятила своєму батькові, який загинув в боях під Іловайськом. Батька дівчинки – Володимира Ложешнікова – немає серед живих вже майже два роки.

За цей час Даша намалювала понад два десятки картин. Саме пензель рятував дівчинку від відчаю втрати, болю та сліз.

– На своїх роботах я зображувала те, що бачила та відчувала. Малювання – це моє життя, – розповідає Даша Ложешкінова.

– Батькові дуже подобалося, як я малюю. І він завжди хотів, щоб у мене була власна виставка. Мріяв її побачити. Та подивитися на першу персональну виставку донечки Володимир не встиг – 2014 року він загинув в боях під Іловайськом.

На передову капітан міліції у відставці пішов бійцем батальйону Національної Гвардії «Донбас». З усіх робіт, які представлені на виставці Даші, він бачив лише дві картини, на яких зображені українські хати. – Якось, коли він був в АТО, під час розмови по телефону запитав у мене, чи замовила я для цих картин рамки. А мені все було якось ніколи це зробити. Замовила їх аж у серпні 2014 року, але побачити картини в рамках він вже не зміг, – зі сльозами на очах пригадує мати дівчинки Олена Ложешнікова.

Творчість доньки стала порятунком і для самої пані Олени, адже Дарина змушувала і маму братися за малювання, бо ж добре бачила, як важко їй без чоловіка. Тож на виставці є й картина створена мамою дівчинки.

– Це червоні маки. Це те, що мені вдалося, – зазначає жінка. Попри сумний привід для малювання, у роботах Даші переважають яскраві барви – багато зелених, жовтих та червоних кольорів. Створені роботи у техніці гуаш та пастель. Сама ж виставка стала можливою, каже директор музею Ольга Гладун, завдяки мамі Даші.

– Ми ніколи не виставляли роботи учнів художної школи, а саме там навчається Даша. Але нещодавно під час презентації реабілітаційних картин, зображених воїнами-героями, до нас прийшла мама Даші й сказала, що така художня реабілітація потрібна не лише бійцям, а й родинам загиблих героїв, – розповідає директор музею.

– Й тепер ми попросили Дашу показати свої роботи. У день відкриття виставки підтримати родину загиблого героя та подивитися на неймовірні роботи маленької художниці прийшли бійці Нацгаврдії та рідні інших черкащан, які поклали життя, боронячи країну на передовій.

Побачити роботи юної художниці може будь-хто з черкащан – виставка діятиме упродовж місяця на другому поверсі художнього музею. До речі, у суботу, 4 червня на будівлі залізно-дорожнього вокзалу Черкас відкриють меморіальну дошку в честь Володимира Ложешнікова.

Джерело: http://provce.ck.ua/jomu-podobalosya-yak-ya-malyuyu-15-richna-cherkaschanka-prysvyatyla-vystavku-zahyblomu-na-vijni-batkovi-foto/

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

image (2) image (3) image (4) image (5) image (8) image (10) image (11) image (12) image (13)