У Києві розгоряється скандал навколо найуспішнішого в Україні очільника вишу – ректора Київського національного університету технологій та дизайну Івана Грищенка.
У гонитві за мільйонами доларів його «люстрували» чиновники з Міносвіти, очолюваного Лілією Гриневич, незаконно звільнивши з посади з порушенням усіх процедур. Що саме стоїть за цим? Як до цієї справи причетна земля університету, яка коштує 100 мільйонів доларів? Чи побачать студенти улюбленого ректора у його кабінеті, чи його вб’ють (у прямому чи переносному сенсі цього слова) за ці гроші – відслідкуємо у серії журналістських розслідувань видання Persona.Top.
Упертості та патріотизму Івана Грищенка може позаздрити будь-хто. Ми писали про нього в попередніх номерах журналу – матеріал вийшов під заголовком «Нам, як і велосипедистам, треба швидко крутити педалі».
Іван Михайлович і досі крутить свої «педалі», ще й відчайдушно гребе проти течії – течії нахабства, обману та віроломства з боку Міносвіти.
Спочатку синок попередника заграбастав земельку
– Я прийшов в університет, коли була страшенна криза, і він знаходився на межі. Мій попередник наробив багато поганих справ. Одна з найбільших резонансних – передача двох гектарів землі під забудову… своєму сину. Це стосувалось університетського стадіону, — розповідає нинішня жертва свавілля Міносвіти. — Але тоді Печерськ піднявся проти цього. З’явилися навіть доручення з Кабміну взяти ласий шматок під контроль. У результаті комісією по боротьбі з організованою злочинністю було прийнято рішення зняти тодішнього ректора з посади. Але зробили це тоді, коли у нього закінчився контракт.
Іван Грищенко розповідає, що тиск на нього як на нового ректора здійснювався усі сім років, поки він перебував на цій посаді.
— Коли оголосили вибори в університеті, я взяв у них участь. І виграв їх, набравши 67% голосів. Ще з Табачника (екс-міністр освіти й науки. – Авт.) взяв слово, що стану ректором за одної умови: якщо не буду могильщиком цього університету. Хоч цей високопосадовець і дотримав свого слова, проте за сім років моєї роботи було дуже багато «наїздів» на мене з різних боків. За цим, ясна річ, стояв колишній ректор, направляючи в університет різноманітні комісії для перевірки. Приходив і безцеремонно казав: «Університет розвалили! Тут корупція! Тут злочинність!».
Зарплати у виші реформатор підняв у 4,4 разу
Чому в заголовку є слово «вбити»? Тому що дійсно за ці сто мільйонів доларів пана Грищенка в нашій країні можуть убити – отруїти, довести до серцевого нападу, зімітувати аварію…
– За час мого ректорства університет зайняв 75-те місце серед усіх університетів дизайнерського напрямку в світі. Вправно ведучи фінансово-господарську діяльність, я підняв зарплату викладачам у 4,4 разу, чого не зробив, до речі, в масштабах країни жоден уряд! При цьому мене про це ніхто не просив, тим більше – не зобов’язував. Просто я сказав людям, що у хорошому університеті й зарплата повинна бути достойною, такою, яку вони заслуговують. Це можна зробити за рахунок ефективного менеджменту і підприємницьких зусиль колективу.
За останні роки університет отримав три державні премії! Це про щось говорить? – продовжує розповідь Іван Михайлович. – Восени минулого року я знову пішов на вибори ректора. Знову виграв. Майже 90% виборців віддали за мене свої голоси! І це незважаючи на те, що одночасно я є жорсткуватим керівником. Не люблю брехунів і злодіїв – порозганяв їх усіх. За це, певно, і поважають. Проте цього разу мене вже ніщо не врятувало – згори прийшла команда «Валіть його!».
Чому? Бо Грищенко не хоче віддавати землю під університетом – захищає, лягає кістьми.
– Вже була у деяких загарбників ідея: винести університет з Печерська за межі Києва. Навіщо? А тут у нас п’ять гектарів землі. І заграбастати цю землю хочуть ще з 2010 року, щоб збудувати житловий комплекс. Ціна одного гектара – 20 мільйонів доларів, а 5 га – це 100 мільйонів! А в цілому університет займає 19 гектарів, — пояснює нехитру математику незговірливий ректор.
П’ять гектарів землі, про які розповідає Іван Грищенко – то стадіон університету, ласий шматок землі біля бульвару Лесі Українки. Саме тут уже сім років дехто з олігархів мріє побудувати житловий комплекс. Але на заваді, мов кістка в горлі – той клятий Іван Грищенко.
— Перед тим як я вдруге йшов на вибори ректора, Міністерство освіти допустило мене до конкурсу. Я написав заяву, щоб провели «люстрацію», бо в радянські часи був членом комуністичної партії, колись давно обирався секретарем райкому партії – я цього й не приховую, — каже Іван Михайлович. — У міністерстві мені відповіли, що для цього немає правових підстав, думаючи, мабуть, що мене не оберуть ректором. Але мене знову обрали – це було 30 листопада 2017 року. Вибори визнали законними, на них був присутній представник міністерства.
До 1 січня з Грищенком за законом мав бути підписаний контракт на п’ять років, проте його не підписували – без жодних на те підстав.
Ось що написано у статті 42 Закону «Про вищу освіту»: «З особою (кандидатурою), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) укладає контракт строком на п’ять років не пізніше одного місяця з дня її обрання».
Цинічна підстава все ж таки нарешті з’явилася. Сьомого грудня вийшов наказ Міносвіти про звільнення Грищенка з посади виконувача обов’язків ректора на підставі… Закону «Про очищення влади».
А 25 січня 2018 року ректор отримав від МОН довідку під назвою «Про результати спеціальної перевірки».
У ній зазначено, що його перевіряли і СБУ, і Міністерство юстиції. І що до нього (отакої!) застосували не тільки Закон «Про очищення влади», а ще й «Про запобігання корупції».
Корумповані чиновники з МОН змішали в одну купу все. І закріпили це таким собі вигадливим, зрозумілим тільки їм вироком наприкінці листа: «Інформацію, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 3 Закону України «Про очищення влади» перешкоджає зайняттю Грищенком І. М. посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком, виявлено».
– У Міносвіти начебто є якась інформація, згідно з якою я маю бути «люстрований» і звільнений. Питаю у них: за що? Дайте мені цю «інформацію»! Мені відповіли відпискою, що не можуть цього дати, – змальовує кумедність і цинічність ситуації Іван Михайлович. – Виходить, що я «люстрований» відповідно до якоїсь «інформації», яку… не можу побачити. Ви уявляєте собі цей «цирк на дроті»?
Що кажуть у Міносвіти
Обуренню нашого співбесідника немає меж.
— Я написав заяву на ім’я державного секретаря Міністерства освіти Павла Полянського. Просив показати мені цю «інформацію». Але показувати і фотографувати «інформацію» заборонила керівник департаменту кадрового забезпечення МОН Наталія Фурлет. Сказала, що це вказівка керівництва! – продовжує ректор. – То це ж не 37-й рік минулого століття, а 27-й рік незалежності України, за яку я особисто голосував як народний депутат України першого скликання у 1991 році! Я боровся за створення своєї України, яка хоче мене покарати за законами неіснуючої держави?
Наказ про звільнення Грищенка підписав секретар МОН Павло Полянський. У цьому наказі йдеться про те, що Івана Грищенка звільняють через нововиявлені обставини, і що він не відповідає Закону «Про очищення влади», бо є якась там «інформація».
– Але що сказав Полянський про ту «інформацію»? Може, у мене вага тіла не та? Колір волосся? Розмір ноги? Як можна «люструвати» людину, не сказавши навіть, за що?! – обурюється Іван Михайлович. – І найцікавіше, що зі мною ніхто не хоче зустрічатися: ні Гриневич, ні Полянський… Їм не важливо, що ти законно обраний ректор. Міністерству освіти взагалі не потрібні ні освіта, ні люди – нічого!
На захист ректора, чесно обраного вдруге, стали: наглядова рада університету, відділення професійної освіти НАПН України, рада ректорів Київського вузівського центру, журналісти, адвокати, активісти громадськості Печерська, громадські організації по боротьбі з корупцією. Звернення вченої ради і всього колективу Київського національного університету технологій та дизайну до Президента України П. Порошенка як гаранта Конституції із підписами більше половини викладацького складу направлено до Адміністрації Президента. Студенти розпочали збір підписів за свій вибір…
Коли народ – ніщо
– Якщо народ – ніщо, тоді не треба гратись у демократію, а призначати керівників вищих навчальних закладів освіти і відмінити Закон «Про вищу освіту», – резюмує Грищенко. – Наша ситуація ще раз доводить, що вибори ректора – це не вільне вираження думки народу, а обман і брудні маніпуляції.
Вирвемо щупальця цій гідрі
Ректор подав позов до суду, щоб відновити справедливість. А журналісти Persona.Top відправляють офіційні запити в Міносвіти, щоб отримати роз’яснення щодо обставин цього звільнення. Також запит буде відправлено у Генпрокуратуру з вимогою перевірити роботу і рішення чиновників з Міносвіти. Сподіваємося, що пану ректору за допомогою громадськості та журналістів вистачить сил вирвати щупальця цій гідрі, повернутися на свою законну посаду та врятувати землю від злодійських зазіхань.
Автори: Олексій Рахманін, Артем Фляжніков
PERSONA.TOP
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!
Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO
