Без бойових утрат за усі роки не обійшлося – 12 бійців поклали своє життя за визволення України
Артилерія береже кров піхоти. Бійці 26-ї артилерійської бригади доводять це на практиці від самого початку бойових дій на Сході. Підрозділ був сформований 15 років тому і за цей час встиг загартувався і вирости професійно. Були і втрати на фронті. До Дня народження бригади – вояки отримали новий почесний стяг.
Бійці 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича до 15-річчя підрозділу влаштували парад центральною вулицею Бердичева. На честь свята командування вручило бригаді стрічку з почесним найменуванням до бойового прапора. До цієї дати у 26-ї бригади також з’явилися новий нарукавний знак і почесний стяг.
“Вони є одним з флагманів наших ракетних військ і артилерії в плані служіння народу, боєздатності, виконання завдань, патріотизму особового складу”, – зауважує командувач ракетних військ і артилерії ЗСУ В’ячеслав Горбильов.
На початку російської агресії бійці 26-ї бригади служили на державному кордоні, брали участь в операціях поблизу Криму, у визволенні Савур Могили, Дебальцевого, Слов’янська, Краматорська та інших міст. Без бойових утрат не обійшлося – 12 бійців поклали своє життя за визволення України, розповідає колишній командир.
“Я будучи командиром бригади не зміг втілити в життя… зберегти життя своїх підлеглих, на жаль. Є втрати серед особового складу. Це біль, який мене не залишатиме все моє життя і я як командир розумію, що десь є і моя провина в цьому”, – зізнається Андрій Маліновський.
Напередодні свята військовослужбовці навідалися до родичів загиблих побратимів. Серед них – мати полеглого від поранень Олексія Богуша.
“Я з цим горем живу щодня, усвідомлюю, що його з нами немає. Але не хочеться вірити цьому. Щодня болить душа, туга за ним страшна”, – каже Антоніна Петренко.
У 2018-му командиром бригади став Андраник Гаспарян. Він починав службу у підрозділі лейтенантом майже півтора десятка років тому.
Запевняє: “У нашому колективі кожна людина на своєму місці й професіонали. Тому, виконуючи будь-які завдання, отримуєш задоволення від результату і відчуття спільних рухів колективу, виконання поставлених завдань. Це керований процес і основа української армії”.
За понад 10 років умови служби значно змінилися, каже Олександр Патланюк. Нині він – командир взводу: “Відчутна різниця в усьому: в озброєнні, забезпеченні. Харчування також останнім часом за новим зразком НАТО у нас проводиться в бригаді, набагато якісніша їжа”.
Молоді бійці – вважають службу перспективною.
“Ми можемо з упевненістю сказати, що у нас буде завтрашнього дня, через день, через тиждень. Я впевнений у своєму забезпеченні, впевнений, що через місяць ми будемо одягнені, матимемо заробітну платню і є упевненість, що у нас буде де жити”, – розказує Владислав Лесик.
Мета командування 26-ї бригади – зберегти і розвинути кадровий потенціал, щоби гідно давати відсіч ворогові.
Юлія Сінєльнікова, Віталій Сінєльніков, Житомирська область, “5 канал“
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Цьогоріч 21 травня Указом Президента України генерал-лейтенанта Руслана Хомчака призначено начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України. Під час нещодавньої майже тригодинної бесіди Руслан Борисович розповів про своє бачення змін в Українському війську, рівень безпеки арсеналів, про те, як виконуються завдання Президента після його поїздки на передову, про бажання командувати професійною армією та про те, як відповів Путіну на його маніпулятивну заяву під час світового саміту G20 у Японії.
— Впродовж 5 років мільйони українців свій ранок розпочинають з повідомлень із зони бойових дій. Тож перше моє запитання, як Ви оцінює ситуацію в районі ООС, які бачите загрози і виклики, та як оцінюєте спроможності нашого війська?
— Гібридна війна Росії проти України триває. І це не лише щоденні обстріли наших позицій в районі ООС. Росія далі прагне в будь-який спосіб дестабілізувати ситуацію в Україні, посіяти розбрат у суспільстві, послабити підтримку України з боку європейських партнерів. Очевидно, що Росія не відмовилась від планів повернути Україну у сферу свого впливу. І в методах досягнення цієї мети Кремль себе не обмежує.
«Ми готуємося до різних варіантів розвитку подій з боку Росії…»
Ми аналізуємо ситуацію, зважаємо на розвиток подій, знаємо й про те, що в процесі переозброєння ЗС РФ пріоритет надається Південному та Західному військовим округам, частини яких базуються недалеко від кордону з Україною (за динамікою оновлення штатного ОВТ у цих частинах показники досягають 60-70 відсотків від штатної чисельності. – Ред.). Щодо спроможностей Збройних Сил України, то ми готові захистити територіальну цілісність і незалежність нашої держави. Ми постійно нарощуємо потенціал війська. Збройні Сили готуються до різних варіантів розвитку подій з боку Росії…
— Як Ви оцінюєте морально-психологічний стан наших вояків у районі бойових дій?
— Збройні Сили України — високопатріотичне військо. Наші солдати вирізняються твердістю духу і я пишаюсь ними. Багато хто з українців вибрав Польщу, Португалію, навіть роботу в Росії… Кордони відкриті, права співгромадян не обмежують навіть під час особливого періоду. Але є українці, які у спеку чи люті морози довгими місяцями, ризикуючи життям захищають в окопах нашу державу.
«Збройні Сили України – високопатріотичне військо. Наші солдати вирізняються твердістю духу і я пишаюсь ними»
Нинішній патріотичний підйом є серйозним стримуючим фактором для ворога. Кремлівські пропагандисти це вміло перекручують на свій лад, лякають росіян українськими націоналістами. Але вони не показують, як у нас проводжають героїв в останню путь, коли міста і села на колінах їм віддають глибоку шану. Бо їхніх солдатів та офіцерів, загиблих на Донбасі, ховають майже потайки…
— Як Ви прокоментуєте той факт, що під час прес-конференції в Японії (де нещодавно збиралися світові лідери G-20) Путін, виправдовуючись перед світовими журналістами за агресивні й неправомірні дії російських силовиків у Керченській протоці, послався на ваші слова. Нібито Ви в одному з інтерв’ю повідомили, що конфлікт спровокувала українська сторона…
— Це була виключно пропагандистсько-маніпулятивна заява. Простіше, брехня. Путін вкотре підтвердив резюме великого маніпулятора. Господар Кремля знову намагався змалювати ситуацію на власну користь, викривляючи дійсність. Це ще одне підтвердження того, що війна триває на всіх фронтах із застосуванням різних методів, зокрема й цинічних маніпуляцій. Таких прикладів введення в оману міжнародної спільноти було чимало за роки російської агресії .
Видатки на розвиток мають становити 50 відсотків військового бюджету
— З огляду на те, що Росія нарощує м’язи на кордоні з Україною, стає очевидним: ми мусимо знайти можливість для прискорення технічного зміцнення війська. У цьому контексті запитання: яким має бути військовий бюджет на 2020 рік зважаючи на потреби армії і зовнішні виклики?
— Агресор завжди буде стриманішим у намірах щодо країни, яка має сильне військо. Тому наше завдання — зміцнювати Збройні Сили України.
«Я дуже критично ставлюся до нинішнього реального стану технічного забезпечення війська. Так, за останні роки зміни очевидні, повторюю, порівняно з 2014-им. Але з огляду на виклики та загрози у нас має бути потужніший щит»
Йдеться не лише про технічне підсилення, а й про навченість військовослужбовців, упровадження стандартів НАТО, забезпечення військовим державою широких соціальних прав. Тобто, це комплекс заходів, реалізація яких потребує щорічного зростання оборонного бюджету. Нині в Генеральному штабі ЗС України вже прораховують фінансову потребу для складання проекту військового бюджету на 2020 рік.
— Наскільки мають зрости видатки на потреби ЗС України у бюджеті наступного року, щоб можна було говорити про реальний прорив у технічному забезпеченні війська?
— Якщо порівнювати нинішній його стан з початком 2014 року, то без перебільшення можна говорити про суттєве покращення технічного забезпечення. Але от у темі постачання новітніх зразків техніки успіхів у нас небагато. Будемо об’єктивними: БМП-1 — давно застаріла машина, а ми далі вкладаємо кошти в їх відновлення і ремонт. Я дуже критично ставлюся до нинішнього реального стану технічного забезпечення війська. Так, за останні роки зміни очевидні, повторюю, порівняно з 2014-им. Але з огляду на виклики та загрози у нас має бути потужніший щит. Зрозуміло: від креслень і до постачань нових зразків вітчизняної техніки може минути багато часу. Тут важливо, щоб фінансування розробок і виробництва ОВТ було стабільним та, підкреслюю, щороку суттєво зростало.
«Агресор завжди буде стриманішим у своїх намірах щодо країни, яка має сильне військо. Тому наше завдання – зміцнювати Збройні Сили України»
Стабільне фінансування потреб війська у попередні роки дозволило запустити виробництва на підприємствах оборонки з новим імпульсом. Як результат — маємо чимало сучасних перспективних розробок на різних стадіях. І важливо в найближчі роки досягнути такого фінансування, щоб у бюджетній пропорції видатки на розвиток війська становили не менше 50 відсотків. (До прикладу, в Держбюджеті 2018-го на потреби війська виділено 86 мільярдів гривень, зокрема, на озброєння й військову техніку — 18,1 мільярдів (21%) — Ред). І лише так можна очікувати на серійний випуск ОВТ для нашого війська. Окреме питання — це оновлення авіаційного парку (найновіші літаки у ПС ЗС України з 1991 року. — Ред.) та корабельного складу. Зважте на той факт, що до 2014 року Збройні Сили фінансували за залишковим принципом.
Контрактник має отримувати не менше 20 тисяч гривень
— Якщо під час розгляду проекту держбюджету на 2020 рік Президент запитає у Вас: скільки має отримувати солдат Української армії, щоб до війська прийшов якісно новий контингент, а на ринку праці військова служба займала провідні позиції, що б Ви відповіли?
— Контрактник має отримувати не менше 20 тисяч гривень. Окремо — надбавка за виконання бойових завдань у районі ООС. Додам, що рівень грошового забезпечення не головний для молоді у виборі військової професії. Багатьох відштовхують від служби проблеми стосунків у військових колективах і неповне забезпечення соціальних прав, зокрема, на отримання власного житла.
— Про які конкретно проблеми у військових колективах йдеться?
— Якщо солдат зі своїм запитом звертається не до командира, а до волонтерів чи представників громадських організацій, то виходить, що певні проблеми солдата поза увагою командирів. А це неправильно. Але це не означає, що така ситуація у всіх бригадах ЗС України.
Також турбує те, чому після виведення підрозділу із району бойових дій у пункт постійної дислокації частина військовослужбовців звільняється, але згодом, перед відправленням бригади в район ООС, знову повертаються на службу… Думаємо, як уникнути таких хвиль звільнень.
«Навіть під час війни у солдата та офіцера має бути відпустка»
Схоже, є проблеми і з побутом, і стосунках з командирами, і з відпустками. Після важких і небезпечних місяців на передовій люди заслуговують на повноцінний відпочинок. Повинен бути затверджений командиром графік відпусток і кожен має знати та планувати, коли зможе відпочити з сім’єю. Солдат і офіцер мають право на відпочинок. Навіть коли в країні війна.
Військо не скорочується. Просто, деякі штати виявилися «роздутими»…
— Поділіться першочерговими завданнями, які Ви склали для себе після призначення на посаду начальника Генштабу. З огляду на те, що Ви були Головним інспектором Міноборони, реальний стан справ у війську знаєте добре. І це економить час для запровадження необхідних реформ. Які з них пріоритетні?
— Зміни потрібні майже у всіх сферах життєдіяльності війська. Насамперед, слід перестати прикрашати реальний стан справ.
«Необхідно перестати прикрашати реальний стан справ»
Маємо відмовитись від популізму про добре навчену, мобільну, європейського зразка армію. Не треба жити ілюзіями, а критично ставитись до дійсності. А вона така, що до армії згаданого взірця нам слід пройти непростий шлях. Я поставив перед собою завдання: щодня робити все можливе, щоб рухатися цією дорогою якнайшвидше…
На жаль, черги до війська нині немає. Плинність кадрів чимала. Міркуємо над тим, як виправити ситуацію. Попри те, що укомплектованість армії в цілому становить понад 90 відсотків від визначеної законом кількості, є проблеми з укомплектованістю окремих частин…
— У соцмережах деякі Ваші рішення і плани викликали бурхливе обговорення, є чимало критичних думок. Це своєрідна опозиція окремих осіб до реформ чи нерозуміння того, що ви запланували? Дехто піднімає ґвалт, що Генштаб планує скорочення окремих військових частин. Внесіть ясність, що планується: скорочення, оптимізація чи це надумана проблема?
— Критика моїх заяв про наміри активно реформувати Генштаб, систему управління, забезпечення військами тощо, оцінюю як вплив ворожої пропаганди задля дискредитації нової влади та призначених президентом Зеленським посадовців. Завдання ворога та опонентів — посіяти недовіру в суспільстві до наших рішень щодо впровадження комплексу реформ. Прикро, що чимало українців, почасти через необізнаність у питаннях розвитку війська, а дехто — з корисливих інтересів, розганяють зраду. Не поспішайте з висновками, не підігравайте ворогу.
Тепер щодо запитання про скорочення… Критиканів хочу запитати: чому в окремих військових частинах значний некомплект при тому, що чисельність війська майже досягає визначеної законом? Підкажу: штати роздули. А як відомо — порожні клітинки, ваканти не воюють. Тому я віддав вказівки про проведення належних розрахунків з впорядкування штатної чисельності Збройних Сил. Зрозуміло, не знижуючи боєздатності і з урахуванням залучення за потреби оперативного резерву до складу цих частин. Як тільки я поставив завдання провести такі розрахунки, наступного дня розпочався ґвалт. Наголошую: військо не скорочується. І кількість бойових частин не зменшиться.
Що здивувало Руслана Хомчака?
— Нещодавно Ви доповідали Президенту про стан справ у Збройних Силах. За повідомленням прес-служби Президента, Володимир Зеленський особливу увагу звернув на управління ЗСУ. І підкреслив: з 2020 року в Україні має розпочатися впровадження стандартів і процедур НАТО в діяльності ЗСУ. Передусім, у підготовці військ. Ця робота, за його словами, не повинна бути імітацією, а реальними кроками реформування відповідно до стандартів Альянсу. З огляду на ці меседжі глави держави виникає запитання: наскільки реально армія в останні роки просунулась у впровадженні таких стандартів? Де досягли реального результату, а де більше імітували?
— Реальні результати впровадження стандартів НАТО ми маємо, зокрема, в системі підготовки інструкторів, підрозділів та штабів. Велика дяка іноземним партнерам за активну допомогу. А ось у системі управління запровадження стандартів Альянсу відбувається не так жваво.
— А що чи хто гальмує процес?
— Трансформацію системи притримує частина посадовців, які побоюються змін і не хочуть втрачати повноважень, впливу. Просуваючи реформи, ми дискутуємо, обов’язково звертаємось до іноземного досвіду. Ми самі маємо обрати зі світового досвіду найоптимальніший варіант реформ.
— До речі, як Вас привітали іноземні колеги з призначенням на головну посаду в Збройних Силах?
— Під час перших зустрічей з іноземними партнерами з різних вуст звучало одне і теж запитання: «Ви плануєте змінити курс, звернути з дороги євроатлантичної інтеграції?». Зізнаюсь, мене це здивувало. Відповідь була короткою і ствердною: курс на євроінтеграцію і НАТО не змінюємо!
Із землянок — у комфортні контейнери
— Під час перебування на передових позиціях у районі ООС Президент наголосив на необхідності покращення умов перебування підрозділів. Наші вояки вже побачили покращення? Що зроблено і що планується змінити в польовому побуті наших захисників?
— Вже замовлено виготовлення польових мобільних приміщень. За розмірами і формою вони нагадують великий контейнер. У приміщенні обов’язково має бути система кондиціонування й обігріву. Глава держави дав завдання створити максимально комфортні умови нашим воїнам у районі ООС.
— Такі мобільні приміщення встановлять скрізь на передовій?
— Встановлять там, де можна цей блок замаскувати, закопати у землю, «закрити» від ворожої артилерії.
— Після серії сумнозвісних вибухів на арсеналах і базах зберігання боєприпасів у попередні роки, в суспільстві досі відчувається певна стурбованість. Українці мають право знати, які винесені уроки й вжиті заходи запобігання як банальній халатності, так і диверсіям?
— Триває комплекс заходів, щоб запобігти подібним надзвичайним подіям. Із зрозумілих причин не можу докладно розповісти про всі новації, впроваджені на базах і складах.
«Безпека арсеналів – серед основних завдань»
Скажу, що боєприпаси розосереджені по всій території країни. Змінена система охорони, пропускного режиму. Вкладаються чималі кошти в автоматизацію цього процесу, щоб максимально виключити людський фактор. Будують нові бетонні підземні сховища. На реалізацію всього проєкту ще потрібен час. І це завдання — серед основних.
У найближчі роки діятиме нинішня змішана система комплектування війська
— Ви плануєте переконувати Президента і парламентарів ухвалити рішення про професійне військо в Україні?
— Звісно, краще мати повністю контрактну, належно забезпечену армію. Таке військо має вагомі переваги, це підтверджує світовий досвід. Але в тому випадку, коли ефективно працює система підготовки резерву в державі, яка має працювати без збоїв на будь-якому з етапів, починаючи з середньої школи. Прикладів у світі є чимало. Вивчаємо найприйнятніші для нас. Проте ближчим часом ми не відмовимось від нинішньої змішаної системи комплектування війська.
Вів інтерв’ю Дмитро РОМАНЮК
Довідка «АрміяInform»:
ХОМЧАК Руслан Борисович, генерал-лейтенант. Народився 5 червня 1967 року у Львові. До 17 років жив і навчався в смт. Брюховичі, що на Львівщині. Закінчив Московське вище загальновійськове командне училище, на той час одне з найпрестижніших військових вишів. Перше місце офіцерської служби — Група Радянських військ у Німеччині, пізніше — Білорусія. З січня 1993 року у Збройних Силах України.
Подальша службова біографія: командир батальйону, начальник штабу 7-го механізованого полку (м. Львів), навчався у Національному університеті оборони (закінчив із золотою медаллю), командир механізованого полку (м. Чернівці), командир 72-ї бригади, навчання на оперативно-стратегічному факультеті Національного університету оборони (закінчив із золотою медаллю), заступник начальника штабу, начальник штабу 8-го армійського корпусу (м. Житомир), командир 6-го армійського корпусу (м. Дніпро), командувач військ ОК «Південь» (м. Дніпро), начальник штабу Сухопутних військ, Головний інспектор Міністерства оборони.
Новацією навчань стане відпрацювання і взаємодія міжнародних сил в акваторії річки і моря.
В Одесі сьогодні стартують міжнародні навчання «Сі Бриз-2019», які пройдуть на морі, суші, в повітрі та під водою.
Як повідомили УНІАН у командуванні Державної прикордонної служби України, новацією нинішніх навчань стане їхня «річкова складова» – відпрацювання і взаємодія міжнародних сил в акваторії річки і моря.
За легендою навчань, ворожі елементи спробують заблокувати вихід до моря з Дунаю. Корабельно-катерний склад Морської охорони отримає завдання забезпечити супровід транспортних цивільних суден через гирло Дунаю в Чорне море. В цьому навчальному елементі будуть задіяні сили Морської охорони Держприкордонслужби.
Як зазначив начальник регіонального управління Морської охорони контр-адмірал Олег Костур, в цьому році планується задіяти широкий компонент зазначеного підрозділу.
«Ми плануємо спільно з румунськими колегами проводити міжнародні навчання на річці Дунай. Також запланували з представниками берегової охорони Грузії, під час їхнього візиту в порт Одеси, проведення кількох спільних тренувань-навчань, це стосується суто несення прикордонної служби», – додав Костур.
У морській фазі «Сі Бриз-2019» заплановано артилерійські стрільби, висадки оглядових груп, а також вдосконалення взаємодії спеціальних підрозділів.
Напередодні для участі в «Сі Бриз-2019» до Одеси прибули ракетний есмінець USS Carney DDG64 і грузинський катер берегової охорони P23 «Очамчира», болгарський протичовновий корабель «Бодрый», румунські корвети Lastunul і Contramiral Sebastian. Американський літак C-130J Hercules вже транспортував до Одеси обладнання, а чотиримоторний турбогвинтовий A400 Atlas Королівських Військово-повітряних сил Великої Британії доставив бійців морського спецназу. З фахівцями британського загону водолазів Special Boat Service також прибуло спеціальне обладнання, спорядження та провіант.
Очікується участь кораблів ВМС США, України, Болгарії, Румунії, Туреччини та Грузії. Крім того, поблизу Одеси розгорнуто польовий табір, де перебувають морські піхотинці.
Міністерство оборони України повідомило про прибуття численних військово-транспортних літаків країн НАТО, які доставляють особовий склад, техніку і спорядження для проведення навчань. Маневри проходитимуть в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях і в північно-західній частині Чорного моря. Також пройдуть штурмові тренінги бійців відділів спеціальних дій на воді. Вони включатимуть в себе десантування з вертольота у воду без парашута, висадку з вертольота на судно і острів за допомогою спеціального спускового обладнання.
Напередодні на полігоні під Одесою в рамках підготовки до міжнародних навчань інструктори корпусу морської піхоти США провели показове заняття з тактичної медицини. У ньому взяли участь військовослужбовці окремого батальйону морської піхоти, які також будуть задіяні в навчаннях.
Раніше в Генштабі ЗСУ повідомляли, що в навчаннях «Сі Бриз-2019» планують взяти участь близько 30 кораблів, 30 літальних апаратів і більш як 900 військових з різних країн світу. Як повідомляв УНІАН, Україна і США проводять «Сі Бриз» щороку, з 1997 року, навчання є відкритими для участі інших країн.
Наразі наші війська перебувають на лінії фортифікаційних споруд, які будувались багато років. ЗСУ тонким шаром розподілені по передовій лінії. Є місця, де кілометр фронту захищає 10 солдат, а де й менше.
Але навіть в таких місцях прорвати оборону непросто. Тому що за роки ЗСУ забрали висоти, взяли під вогневий контроль сектори, організували логістику, викопали двометрові окопи та капоніри, закопали в землю ДОТи. Вибити навіть жменьку людей з укріпленої лінії непросто. А якщо почнеш вибивати – так до них допомога під’їде, бо логістика, продуманий підвіз боєприпасів, друга лінія фортифікації, третя, резерв – задовбешся цей клаптик землі завойовувати.
Сьогодні ми почали віддавати фортифікаційну лінію. Просто так. Наші війська останні тижні були обстріляні крупним калібром. Росія не повернула моряків. Не відпустила і других в’язнів Кремля. Хакнула ПАРЄ.
А ми просто почали відступати назад.Без гарантій. Без прозорості. Просто тому, що так домовився Кучма..Iм ЦЕ потрIбно…
Тепер я розповім, що буде далі.
Росія не виконає своїх зобов’язань. Вчергове. Почнуться бої. Загинуть солдати. Загинуть тільки тому, що хтось захотів пограти в піддавки. Ми втратимо ще один шматок контрольованої території. Наші солдати схилять суперника до миру, закопаються в землю, втримають ситуацію. Як зазвичай. Тому що зможуть. У цьому я не сумніваюся. І ані Зеленський, ані Кучма не візьмуть на себе відповідальність за те, що сталося і станеться.
За моїми даними, в Адміністрації Президента Мінські домовленості віддані на відкуп Кучмі. На ПАРЄ взагалі забили. Команда Зеленського зараз займається бізнесом і виборами. Хомчак у відповідь на виявлену йому честь готовий виконувати будь-які рішення згори. Критика ЗСУ наверх не піднімається. Так у нас зараз вирішуються питання війни. Я спілкувався на двох зустрічах із представниками ОБСЄ. Вони мені прямо сказали, що не можуть контролювати пересування збройних сил РФ. Вони не контролюють кордон, їх спостерігачі допущені всього на два прикордонних пропускних пункти.
Тому заяви, що зараз відбувається відвід сил під контролем ОБСЄ – брехня та маніпуляції. Більше того, в ОБСЄ не уявляють, як могла б виглядати місія, яка взагалі зможе контролювати переміщення збройних сил РФ.
Висновок. Ми мали заморожений конфлікт, який передбачав мінімальну воєнну ескалацію. Тому що обидві сторони стояли на зміцнених фортифікаційних лініях зіткнення.
Зараз, завдяки неймовірному “таланту правителя” ми віддаємо фортифікаційну лінію та відступаємо в глибину, даючи можливість супернику вдарити по нас і почати активну стадію ескалації з маневреною війною, наступом, відбиттям штурмів і рештою того, чого не було з 2015 року.
Купляйте патрони та вчіться стріляти. Скоро цей скіл вам знадобиться.”
З початку поточної доби, станом на 12:00, в районі проведення операції російські окупаційні війська відкривали вогонь шість разів, у тому числі із заборонених калібрів.
Так, о 04:15 ранку противник здійснив вогневий наліт на позиції Об’єднаних сил в районі н.п. Травневе, витративши десять мін 120-го калібру. Вогонь вівся з напрямку с. Гольмівське, наші оборонці відповіли противнику вогнем з гранатометів та стрілецької зброї.
Далі, о 06:00 ранку ворог випустив шість мін цього ж калібру неподалік с. Новолуганське, та дві міни калібру 82 мм в бік захисників н.п. Майорськ. Окрім того, ворожі постріли зі стрілецької зброї фіксувалися вночі та вранці поблизу Луганського, Павлополя та Мар’їнки, де російсько-окупаційні війська застосовували гранатомети.
Підрозділи Об’єднаних Сил вели вогонь у відповідь зі штатного озброєння, без ведення вогню із заборонених калібрів.
Внаслідок цих обстрілів, з початку поточної доби один український військовослужбовець дістав поранення, та ще один зазнав бойового травмування. Станом на зараз наші оборонці прожовують надійно контролювати противника по всій лінії зіткнення.
Григорій Янченко, який втратив після служби в армії СРСР обидві ноги і пальці рук, уже зібрав майже 3 мільйони гривень на потреби армії України і має намір займатися волонтерством до нашої перемоги, інформує 1NEWS.
Він кожного дня збирає гроші біля торгового центра в Херсоні.
“Спочатку охоронці думали, що я звичайний жебрак та проганяли”, – розповідає Григорій Янченко.
Двічі на місяць волонтер відвозить на фронт допомогу – бронежилети та оптику.
“Я поклявся, що ніколи не буду жебракувати. Проте став на вулиці заради хлопців”, – каже він.
Григорій Янченко з дружиною збирають не тільки гроші, а й домашню їжу: на цей Великдень жінка волонтера пофарбувала для хлопців на фронті 800 яєць.
“Якби в мене хоч одна нога була, я б пішов на фронт, а так допомагаю, чим можу”, – каже він.
Зараз Григорій відомий на всю країну. 2016 року він отримав звання Народного героя України.
Андрій Таран, генерал-лейтенант, екс-перший заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ, аташе з питань оборони України в США
Перш ніж приступати до реформування Збройних сил України, необхідно провести комплексний аудит у всіх сферах оборони, у тому числі в армії. Цього, зокрема, вимагає і Закон «Про національну безпеку України», в якому зазначено, що протягом шести місяців після вступу на пост Президента розробляється стратегія національної безпеки, відповідно до якої і здійснюється проведення комплексного огляду сектора безпеки і оборони. Оборонний огляд є складником цього комплексного огляду. Після цього Міністерством оборони розробляється стратегія військової безпеки, в якій і визначаються подальші шляхи досягнення цілей оборонної галузі. Головне, що ми повинні вирішити остаточно – визначитися, куди ми рухаємося. Оцінюючи ті загрози, що існують на сьогоднішній день для нашої країни, потрібно виходити з того, що Україна не в змозі самостійно забезпечити свою безпеку. Чи здатна одна наша армія протистояти російській військовій потужності в разі повномасштабної агресії? Мені здається, що відповідь очевидна. Нам необхідно продовжувати реформи для приєднання до системи колективної безпеки з країнами НАТО. Альтернативи цьому на сьогоднішній день немає. А ось конкретні кроки на цьому шляху ми зможемо визначити після проведення оборонного огляду і розробки стратегії військової безпеки.
Проте ключові проблеми в армії видно вже зараз. Найбільша – кадри. На жаль, та система кадрових призначень, яка існувала при Порошенкові, не дозволяла реально реформувати жодні структури. Безліч кадрових призначень здійснювалися не за принципом професіоналізму, а за принципом особистої відданості. Як наголошувалося багатьма експертами, характеристика особи самого Порошенка свідчила про те, що він вважав себе професіоналом практично у всіх областях і вкрай негативно ставився до будь-якої критики. Володимир Горбулін відзначав: «Україна сприймалася як колективний “Рошен”, де Президент – директор, а всі інші – співробітники різного рівня важливості. Відповідно і комунікація була побудована за принципом “якщо директор вважатиме за потрібне – він вам повідомить”, а в цілому – “менше знають – краще сплять”»…
Це призвело до того, що більшість керівників, у тому числі і в армії, були привчені не проявляти ініціативи, а чекати на команду згори. Причому такий підхід набув поширення на всіх рівнях, починаючи від міністра і закінчуючи тактичною ланкою.
Свого часу викладачі у військовій академії нас навчали: на війні найстрашніше – не прийняте вчасно рішення, страх взяти на себе відповідальність. На жаль, тепер уже очевидно, що причиною окремих трагічних подій на Донбасі була саме відсутність своєчасного ухвалення рішень військово-політичним керівництвом і неправильна оцінка обстановки. Прикладом може служити трагедія в Іловайську, коли доповіді про ситуацію залишалися без уваги – підготовка і проведення параду виявилися важливішими. Незважаючи на те, що керівництво Збройних сил було зобов’язане взяти на себе відповідальність за ухвалення відповідних рішень, цього не сталося, всі чекали додаткових команд від Верховного головнокомандувача.
Неможливо вести мову про перехід до професійної армії і впровадження стандартів НАТО, якщо не викоренити систему призначення не за професійними якостями і не виховувати в командирах здатність самостійно приймати рішення в рамках своєї компетентності і бути готовими відповідати за них. В арміях країн НАТО кар’єрне зростання офіцера, як правило, аж ніяк не залежить від зв’язків, знайомств, кумівства і самодурства керівника, командири зростають там в умовах жорсткої професійної конкуренції.
Необхідно відзначити, що на сьогоднішній день в Україні є достатня кількість професійних генералів і офіцерів, що отримали впродовж останніх років безцінний досвід ведення бойових дій на Сході нашої країни, які є золотим фондом держави. Саме такі командири повинні зростати і в званнях, і на посадах. Але, на жаль, зараз у Генеральному штабі продовжують служити деякі старші офіцери і навіть генерали (!), які про війну на Донбасі знають лише із засобів масової інформації…
Саме зараз, із приходом до влади команди нового Президента, існує реальна можливість змінити підходи до формування кадрової політики в Збройних силах, без чого реформування української армії неможливе.
Андрій Таран, генерал-лейтенант, екс-перший заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ, екс-заступник начальника головного управління розвідки МО України, аташе з питань оборони України в США
Верховна Рада України прийняла за основу зі скороченою процедурою розгляду введення нових сержантських і старшинських звань відповідно до класифікації НАТО. За законопроект 10181 проголосували 231 народний депутат під час сесійного засідання, передає кореспондент УНН.
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов’язку та проходження військової служби) дасть змогу вдосконалити порядок виконання військового обов’язку громадянами України, реалізувати запровадження нових військових звань сержантського і старшинського складу ЗСУ відповідно до еквівалентної колонки “NATO Code” згідно STNAG 2116.
Також автори законопроекту передбачають, що ці зміни дозволять підвищити роль сержантського і старшинського складу ЗСУ в навчанні і вихованні підлеглого особового складу та в підготовці і виконанні ними завдань за призначенням, створить додаткові мотиваційні чинники щодо проходження громадянами України військової служби за контрактом та сприятиме переходу ЗСУ на професійну основу, за зразком армій західноєвропейського зразка.
Нагадаємо, законопроект щодо відповідності сержантських звань в Україні стандартам НАТО був перереєстрований у Верховній Раді 4 квітня, після того, як під час голосування народні депутати провалили вже голосування за зміну військових звань.
Терористичні формування Російської Федерації захопили групу з 8 українських військових у зоні Операції Об’єднаних сил на Донбасі.
Вони пересувались на вантажівці й біля Новотроїцького відхилились від маршруту, потрапивши на тимчасово-окуповану територію. Там військовослужбовців ЗСУ і викрали терористи, повідомили у штабі ООС.
«Повідомляємо, що, за попередньою інформацією, сьогодні зранку вісім військовослужбовців Збройних Сил України зі складу Об’єднаних сил, рухаючись на вантажному автомобілі в районі населеного пункту НОВОТРОЇЦЬКЕ, відхилилися від визначеного маршруту і потрапили на тимчасово-окуповану територію, де були затримані бойовиками збройних формувань Російської Федераці.»
— Операція Об’єднаних Сил
Наразі командування намагається визначити їх місце перебування та вжити заходів для повернення. Військова прокуратура внесла дані до ЄДР досудових розслідувань, ведуться слідчі дії.
Раніше у Донецькій області терористи захопили в полон держслужбовця управління юстиції, який приїхав провідати хворих родичів в окупованій Макіївці. Проросійський блогер опублікував знімки зруйнованого терористами селища під Дебальцеве на Донбасі.
Військові морські піхотинці отримають на озброєння нову бойову броньовану машину «Отаман» вітчизняного виробництва.
Так, 19 квітня проект відповідної техніки – ББМ 6х6 шифр «Отаман» – було розглянуто на нараді у заступника міністра оборони України генерал-лейтенанта Ігоря Павловського, пише obozrevatel.com.
Відомо, що в заході взяли участь представники керівництва Ліги, Генштабу ЗСУ, Державного науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Департаменту військово-технічної політики та розвитку ОВТ Міноборони, інших структур оборонного відомства.
Проект також розглянули представники приватних оборонних підприємств “Телекард-прилад”, корпорації “Таско” і Науково-виробничого об’єднання “Практика”. Останні беруть участь у розробці “Отамана”.
“За підсумками наради було прийнято загальний вигляд майбутньої бойової машини і визначені подальші завдання підприємствам-учасникам кооперації, про подальшу роботу над проектом”, – сказано в повідомленні прес-служби.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
