Теги Posts tagged with "Україна"

Україна

Якщо замість України буде Малоросійський Федеральний округ – мільйони підуть будувати собі новий ГУЛАГ. Це ті, хто виживе після зачисток і партизанської війни. Кримчани вже обживають сонячний Магадан. У нас є один кандидат на пост Президента України і величезний натовп кандидатів в Губернатори Малоросії.

Юрій Брайтонський.

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

США беруть Росію в економічну облогу. У мене питання. Зараз Московія ще стоїть і криси з корабля ще не біжать, а як побіжать, то КУДИ?

Правильно, до нас. Чи готова Україна прийняти натовпи московитів, які скупили вже половину новенької нерухомості в Броварах і приїдуть скуплять усе, що будується?

Знаєте, чому Польща ухвалила антибандерівський закон? Польща таким чином себе страхує. Це несправедливо по відношенню до українців, але так себе Польща береже. Коли оголосили безвіз і українців у Польщі стало ще більше, ніж було – Польща насправді підсилила таким чином свій захист від «українізації».

Насправді, Польща й так захищена, і їй не страшно приймати в себе іноземців. Не так страшно, як нам. У них і так телебачення – польське. Друковані ЗМІ – польські. Освіта (нехай ти 100 разів іноземець) – польська. Радіо – польське. Церква – переважно одна, яка підсилює Польщу. Польща встановила СВОЇ правила гри. Приїздиш до них – дотримуйся польських правил.

А Україна що? Ми свої правила встановили? Ні. Телебачення – московитською. Частина освіти – московитською. Друковані ЗМІ – майже всі московитською. Обслуговування – московитською. Музика з усіх щілин – московитською. Кордони відкриті…

І от у цих умовах скоро до нас повалить московитська навала. Пізно буде тоді пити боржомі. Вони припруться і встановлять свої правила, як це було завжди.

Коли припруться? Та яка різниця! Завтра чи післязавтра. Ми повинні бути до цього готові в будь-який момент. На законодавчому рівні. Як та ж Польща. А ми не готові. Ми ще й досі, замість ухвалювати жорсткі закони, як Польща – дискутуємо, чи достатньо це буде толерантно.

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Вельми приємно, коли дізнаєшся, що талановиті люди повертаються в Україну – до рідного джерела буття. Такими людьми є подружжя самобутніх художників – Інокентій та Рута Коршунови, які мешкають в місті Ірпінь поблизу Києва. Нещодавно вони повернулися в Україну після кількарічного перебування у Словенії.

Інокентій та Рута Коршунови є учасниками багатьох виставок в Україні та за кордоном, їхні картини є у приватних колекціях. Інокентій ілюстрував книги, що вийшли друком у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Казки Лірника Сашка».

<nbsp;>

Дочка Інокентія – Ярина Коршунова – також пішла стопами батька і стала художником, син – Александр Коршунов є скульптором та ювеліром, найменшому Корнію 15 років, дочка Анастасія Ковалевська закінчила  Київський національний університет театру, кіно і телебачення  ім. І. Карпенко-Карого.

<nbsp;>

Інокентій і Рута зуміли знайти одне одного, зуміли створити свій дім, свій інший світ, іншу атмосферу, не пов’язану з реальністю за вікном. Вони мають мужність бути, а не здаватися.

<nbsp;>

Спробувати зазирнути до шпаринки їхнього світу можна у цьому інтерв’ю.

– У якому художньому жанрі вам найкраще працюється?

– Інокентій: Ніколи не ставив собі запитання, в якому жанрі маю працювати, але є один, в якому почуваюся, як риба у воді – це пейзаж. Коли малюю пейзажі, то наче «пливу», – так мені легко він дається. Але інші жанри мені цікаві також. Скажімо, портрети, натюрморти. Займаюся також книжковою графікою. Працюючи над ілюстраціями до казок, уявляю, наче малюю для себе самого у дитинстві. Я сформувався як художник під впливом творчості митців епохи Відродження. Вклоняюся перед такими геніями як Мікеланджело, який був скульптором, живописцем, каменотесом.

– Мені видається, що порівняно з велетами епохи Відродження ми дуже змаліли. Як вважаєте?

– Інокентій: Так, ми дійсно дуже змаліли. Я над цим багато думав. Нещодавно ми з Рутою говорили, що в епоху Відродження 20-річні митці робили величні речі, а зараз у такому віці люди здебільшого ще дуже інфантильні. Можливо, зараз теж є такі генії, але ми про них не знаємо. Мікеланджело зробив Давида, коли йому було 26 років.

<nbsp;>

– Рута: Люди завжди хочуть бачити шаблони і звичні, зрозумілі образи. Нешаблонне, що виходить за рамки зрозумілого, викликає подив, роздратування і нудьгу. Багато художників та діячів мистецтв, з остраху бути забутими, намагаються на догоду обивателю бути або гранично зрозумілими, або такими загадковими, що в обивателя виникає думка, буцімто він вже без критики не здатен оцінити мистецький твір. А критики, галеристи і ті, хто стоїть за аукціонами, відкатами та іншими фінансовими махінаціями, звичайно ж розкажуть «як потрібно» сприймати ту чи іншу подію.

– Робота з допомогою цифрового живопису – це щось нове для вас?

– Інокентій: Не вважаю це чимось новим, це просто зміна інструменту. Колись малювали паличкою на піску, потім пензликом на полотні – це лише зміна матеріалу, але суть залишилася така сама. Скажімо, фрески на камені в печері Альтаміра – це первісне мистецтво, – але воно збереглося крізь століття. Зміна матеріалу нічого не значить. Я малюю рукою, – на звичайному полотні чи на моніторі комп’ютера.

– Рута: Комп’ютер – це те саме малювання, але як інструмент використовуєш перо і планшет. Принципи практично такі самі – у чомусь легше, у чомусь складніше, але ти все одно не зможеш зробити свою роботу якось по-іншому, адже художник передає на поверхню лише те, чим сам наповнений. Ви бачите твір мистецтва (немає значення – картину, скульптуру, інсталяцію) і за ним стоїть обов’язково стиль і спосіб мислення того чи іншого художника, багаж його знань, переживань і рефлексій, його освіченість, начитаність, його характер і переваги. Ми можемо намагатися обдурити публіку, але рано чи пізно скелети висипаються з шафи і гримлять старі кістки.

<nbsp;>

– Ви жили у Словенії кілька років, як це вплинуло на вас і вашу творчість?

– Рута: У перший рік перебування у Словенії ми були дуже зачаровані цією країною. Там настільки красива природа, і її ніхто не знищує. У вільний час ми відвідали багато гарних місцин та країн, бо у Європі все так близько. Але там я особливо гостро відчула несправедливий устрій суспільства споживання. Суспільство споживачів передбачає, що ти повинен бути весь час в системі і заробляти більше. В хід йдуть будь-які методи. У світі мистецтва все так само, тому я для себе чітко окреслила межі мого внутрішнього важливого, складного і вразливого світу і зрозуміла, що особисто мені не потрібні більше соціальні сходи – малювати я буду тільки для себе. У мене є дуже багато ідей і планів (шкода, що немає часу і здоров’я), але я хочу реалізувати максимально все, що задумала. І це все важливе для мене перебуває так далеко від сфери інтересів не близьких мені людей, що я дякую Богові за це. Найприємніше залежати тільки від своєї ліні або своїх ритмів і енергії, ніж від суспільства, держави, правил етикету і світської ролі, певного образу.

Ми вирішили повернутися в Україну, хоча могли залишитися, – вивчили словенську мову, у нас була добра робота, але відмовилися від цього, бо відчули, що хочемо мати свій дім і свою атмосферу в ньому, до якої звикли. Ми по-різному йшли до прийняття цього рішення: я раніше, чоловік трохи пізніше. Зараз я дуже рада, що повернулася, відчуваю приплив сил і думаю, що ми зможемо багато зробити тут, незважаючи на всі українські суспільні негаразди.

– Інокентій: Так, життя у Словенії – це був дуже цікавий досвід. Словенія одразу подобається не тільки тому, що там така добра екологічна ситуація, а тому, що вона трохи схожа на Україну. Словенська мова – найбільш архаїчна з усіх слов’янських мов. Коли її пізнаєш, то одночасно починаєш розуміти й інші мови, і це дуже цікавий досвід. Ця маленька держава показує, як має бути збудоване суспільство. Це взірець для України, якою вона могла б бути, якби не всі ті негаразди, які у нас є. З часом починаєш розуміти, що цей маленький народ себе зберіг тому, що був закритий. Ця закритість не впускає нікого чужого, так вони бережуть себе. І це правильно. Навіть якби ми там прожили все життя, ми б ніколи не стали словенцями. І це була одна з причин, чому ми повернулися. А друга причина – це творчість, якої дуже не вистачало. У нас там не було можливості працювати творчо так, як ми звикли в Україні. І третя причина – ми там не мали свого дому. Ми були там в гостях, але ж не можна в гостях жити все життя, треба повертатися додому. Але зі Словенії ми привезли дуже багато ідей.

<nbsp;>

Ще хочу зазначити, що ми помітили у Словенії, – там дуже цінують своїх талантів, їх у них дуже мало, на відміну від України. У зв’язку з війною, яка триває в Україні, я переосмислив культурний бекґарунд, в якому ми жили, і побачив, як багато було в нашому житті чужого, привнесеного зовні. Тепер дуже уважно ставлюся до того, звідки і яка йде інформація. Ми викреслили зі свого життя усе, що йде до нас з Росії. Не дивимося російських фільмів, і дивно – через деякий час вже не можемо уявити, як раніше могли узагалі таке дивитися.

Вважаю, що нам в Україні треба виховувати свої таланти, і щоб вони були взірцем високого рівня мистецтва.

– Минулого року ви приїжджали до Львова, де презентували спільну виставку «Діатонічний сад» у галереї «Зелена канапа». Все ж у Словенії вдавалося щось малювати?

– Рута: Ми половину представлених на виставці картин малювали в Україні, а другу половину – у Словенії. Там було складно це робити, бо ми багато працювали в одній відомій анімаційній компанії, яка створила мобільний додаток для дітей «Кіт Том, який розмовляє, та його друзі» Наприкінці цього року знову будемо брати участь у збірній виставці у «Зеленій канапі» у Львові.

– Як українське суспільство – таке проблемне, розхристане – впливає на творчість. Як це – бути митцем в Україні?

– Інокентій: Митцем бути взагалі важко, бо саме це поняття дуже розмите. Ніхто точно не може сказати, що воно означає. Дехто надуває щоки, малює кілька штрихів, називає це шедевром, а себе – митцем. А є багато чудових художників, але про них ніхто нічого не знає. Як художнику себе пристосувати до суспільства? Кожен рік художні академії у Києві, Львові тощо випускають багато дипломованих художників. Але не всі з них стають художниками. Де ці люди, що вони роблять? Вважаю, що бути художником – це шлях. Людина, яка іде цим шляхом, кожною своєю роботою та життям доводить, що вона художник. У мене є така метафора, яку я вже використовував: для мене кожна моя картина – це скельний гак, який я вбиваю у скелю, піднімаючись все вище у розумінні самого себе. Чим краще я намалював картину, яка стає для мене якимось поворотним еволюційним пунктом, тим цей цвях стає товщим і міцнішим. І він мене тримає довгі роки. Якось я намалював картину з капчурами

Картина Інокентія Коршунова «Капчури на ліжнику» :

korshunovart.com

korshunovart.com

(вона була велика за розміром 120 см/120 см, як для нашого невеликого будиночка) – ці капчури мене досі гріють. Таких картин у мене є декілька. І для мене завжди стає подарунком, коли люди кажуть, що побачили у моїй картині те саме, що я хотів через неї показати. Зазвичай, хочу передати глибинну суть речей, тому двічі до однієї теми не повертаюся. Мені хочеться вірити в те, що людство як єдиний організм намацує суть нашого життя.

– Щоб вловити гармонію…

– Інокентій: Саме так, цього прагнули і митці епохи Відродження. Гармонія дуже важлива для людей. Розумію, що ми на все дивимося людськими очима, але ми ж повинні прагнути зробити наше життя багатшим, гармонійнішим і кращим.

<nbsp;>

– Якими художниками, можливо, захоплюєтесь, творчість яких вам подобається?

– Інокентій: Для мене це американський художник Ендрю Ваєт. Він усе життя прожив у селі одного з штатів США і малював людей, які жили біля нього, пейзажі, які його оточували. Він відверто намалював сутність американського життя в селі. Я вважаю його генієм сучасності. Зараз є декілька художників, які копіюють його стиль, але це вже виглядає другорядно. Вайта важко наслідувати ще й тому, що він був дуже самобутній. Для мене він взірець того, як художник має жити. Але у мене свій шлях, та я малюю своє життя.

– Рута: Дуже люблю розумні акції в арті – складні і концептуальні інсталяції. Серед улюблених, наприклад, Гу Веньду (谷 文 達), Hilary Berseth, Philip Beesley, і найулюбленіший і незабутній Вольфганг Ляйб (Wolfgang Laib). Вперше я побачила грандіозну виставку Ляйба у фонді Бейлера у Швейцарії і була вражена, – це саме те, що для мене є гармонією. Тема «природа і людина» для мене найважливіша: природа величезна, а людина лише споживач, цінитель, дегустатор – делікатний, обережний, дуже стриманий. Ми ж бачимо навколо зовсім інше ставлення до природи і люди природно і невблаганно йдуть до свого логічного завершення як вид.

Мені дуже близький містичний реалізм і класичні натюрморти. Натюрморт – це мертва натура, а для мене предмети завжди живі і мають свої характери, особливо старі, перевірені часом. У містичному реалізмі мені близьке відчуття надлому стабільного, чіткого, формального сприйняття світу, така собі тріщина між світами, момент пробудження від снів і спроба утримати відчуття іншого світу, розуміння, що все не просто, що ми бачимо лише те, що здатні побачити, а реальність насправді величезна і незбагненна.

З улюблених художників в містичному реалізмі норвезький художник Odd Nerdrum, натюрмортистів, яких хотілося б наслідувати: Хенк Хелмантель, Jos van Riswick.

Для мене взагалі дуже важливі дрібниці, систематизація, спостереження, дедукція, це вимагає тиші і спокою. Можливо, я справжній інтроверт, тому люди, великі міста, шум мене неймовірно стомлюють, і тільки на природі й на самоті я приходжу до тями, стаю енергійної і повною сил. Тому такий потяг до країн, де мало людей і багато природи, тому бажання жити в лісі, спочатку формувалося, як фантазія, потім перетворилося у потребу і нарешті у необхідність. Тому так близький Фаулз з його «вежею чорного дерева» і «волхвом».

<nbsp;>

– Ви будуєте хатинку поблизу лісу, так потребуєте відсторонення від суспільства?

– Рута: Для себе ми вирішили – жити дуже простим життям. Організувати так життя, щоб воно було якнайближче до натурального, щоб у будинку була піч, надворі – криниця. Намагаємося не бути заручниками новомодних пристроїв та усіляких бздур. Саме в останні кілька років я зрозуміла (як шкода, що пізно!), що маю деякий вплив на людей і мене це налякало. Як приклад, – соціальні мережі. Дуже легко було ставати «тисячницею» і набирати безліч «лайків» та коментарів. Ці експерименти спочатку бавлять, а потім лякають, тому, коли вже стаєш заручником ситуації, тебе слухають, за тобою щось повторюють, твоє життя людям подобається, і вони починають підходити ближче. Тоді я різко припиняла всі записи, замикалася, йшла зі сцени. Сумно усвідомлювати, що люди не здатні прожити своє власне життя, намагаються шукати кумирів і йти за кимось. В результаті цією ситуацією користуються негідники у всіх сферах життя, тому ми і маємо таку владу, таку культуру, таке життя.

Ще хочу сказати, що мені неймовірно пощастило з родиною, мій чоловік є моїм найкращим другом і нам завжди цікаво вдвох, і ми саме удвох неймовірно продуктивні, підхоплюючи в потрібний момент, підтримуючи і страхуючи. Наш будинок, наші тварини, все створює те відчуття гнізда, яке допомагає пережити все те безумство, що відбувається навколо. Я не можу сказати, що не спроможна до побутових справ – навпаки, я перфекціоніст і намагаюся зробити наше життя максимально комфортним і красивим, для мене дуже важливі дрібниці, часто вони ведуть мене «в нетрі», але мені це подобається.

<nbsp;>

В Україні відбувається багато такого, за що неймовірно соромно. І щастя, що ніхто з наших приятелів і оточення першого кола до цього не має стосунку. Що поробиш, Україна хвора, мало хто про це говорить, всі або бояться, або не хочуть переводити проблему в філософську сферу, щоб над цим думати, а беруть готові шаблони і рецепти з телевізора та Інтернету і цими цитатами спілкуються.

Розмовляла Галина Палажій,

IA ZIK


Довідка

Інокентій Коршунов народився в 1970 році в Одесі.

Закінчив художнє училище імені М. Грекова в Одесі. Працює у багатьох художніх жанрах. Його роботи в скульптурі, живописі, графіці, книжковій ілюстрації та навіть у цифровому мистецтві перебувають під впливом любові до епохи Відродження. Інокентій віддає перевагу роботі в реалістичній манері, вивчаючи різні середовища.

Співпрацює, як ілюстратор з видавництвами «Абабагаламага» та «Зелений пес». Картини Інокентія Коршунова є у приватних колекціях по всій Україні, в Європі і в усьому світі.

Рута Коршунова народилася в 1974 році в Ірпені.

Мистецтвом цікавилася з раннього віку, і мріяла стати професійним живописцем. Тривалий час працювала в рекламній та дизайнерській галузі. І лише декілька років тому життєві обставини дозволили повернутися до традиційного живопису і до дитячої мрії.

Малює в реалістичній манері, концентруючись на натюрморти і предмети побуту, як правило, олійними фарбами.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Україна – країна найродючіших земель у світі, де хліб, після тяжкої державної історії з голодоморами, війнами та революціями, підноситься до статусу «святого». Україна завжди славилася борошняними продуктами, смачним хлібом, пишними короваями.
Але чи доступна ця національна їжа для самих українців? На сьогодні неможливо стверджувати, що український хліб доступний для кожного українця, будь то пенсіонер, інвалід чи дитина з багатодітної родини.

ІСТОРІЯ

У 1992 році ціна на хліб була 1,5 куп.-крб., у 1996-му – 52 коп., наразі ж хліб коштує приблизно 11гривень 47 копійки і це не найдорожча ціна у магазинах! Така динаміка є зовсім невтішною для жодного українця.

Картинки по запросу хлеб

Аналітики порахували ціну за 1 кг хліба, слід враховувати, що маса одного буханця в залежності від стандартів виробника може коливатися від 0,7 до 1,4 кг. І вийшло, що за роки гіперінфляції, а точніше з 1992-го по 1996-й, ціна на 1 кілограм житнього хліба зросла з 1,5 до 15,9 тис. Куп.-крб. Середньомісячна заробітна плата за цей час збільшилася з 1,532 тис. Куп.-крб до 3,208 млн куп.-крб. Тобто, за 4 роки хліб подорожчав в 10,6 тисяч разів, а заробітки збільшилися лише приблизно в 2,1 тисячі разів.

З введенням діючої національної валюти ціна на хліб встановилася – 52 коп., тоді як середня з / п по країні становила 103,28 грн.

ДИНАМІКА

Через 5 років, в 2001-му, хліб коштував уже 1,65 грн, а заробіток рядового українця становив 253,39 грн. Далі зростання ціни дещо сповільнилося щодо інфляції, але це було викликано швидше за ситуативними факторами. У 2006 році, коли середня зарплата по Україні становила 864,91 грн, кілограм житнього хліба коштував приблизно 1,96 грн.

Далі зростання цін на хліб трохи призупинилося та наче «зачекала» доки зростуть і заробтні плати українців. У 2011-му, коли, за даними Держстату, середня заробітна плата становила 2,297 тис. Грн, кілограм хліба продавали вже по 4,07 грн, а в 2016-м – по 9,89 грн (середня з / п тоді становила 4,362 тис . грн).

З 2017 року соціальні сорти чорного та білого хліба подорожчали на 2,4 грн (22%), на сьогоднішній день середня вартість соціального хліба становить 13 грн за кг.

Про такі дані повідомив гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. За прогнозом Дорошенко, в 2018 році ціна на соціальний хліб буде постійно зростати. До початку березня ціна перевищить позначку в 14 грн за кілограм. Причиною зростання називають підвищення мінімальної заробітної плати на 16% , а також девальвацію гривні.

Зазначається також, що мінімальна зарплата може вирости до 4200 грн (ще на 14%), що призведе до стрибка ціни на хліб, так як в хлібопекарській галузі середня заробітна плата низька і в багатьох працівників вона близька до мінімальної. Для 38% населення, яке живе на соцвиплати, в тому числі для пенсіонерів, такий стрибок цін є дуже відчутним.

ЄС

В Польщі за кілограм найдешевшого білого хліба просять 18 грн. Якщо в Україні не знизять ПДВ на продукти до середнього рівня ЄС – 5-7%, то дистанція в ціні на хліб в Україні та ЄС не тільки скоротиться, вона почне збільшуватися на користь більш низьких цін в Європі. Податок на додану вартість в нашій країні в 20% при однаковій відпускній ціні виробників робить продукцію в Україні на 12% дорожче.

Українці з найнижчим зарплатами в Європі вже купують продукти за цінами ЄС.

ПРОГНОЗ

За прогнозами спеціалістів в Україні до кінця року хліб подорожчає на півтора-два відсотки.

Наразі Україна увійшла до списку країн Європи де найшвидше зростають ціни на продукти.

Про це повідомив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

«Якщо ми порівняємо ціни на продовольчу пшеницю з минулим роком, то побачимо, що з 5500-5600 гривень за тонну, ціна збільшилася до 6800 гривень. Таке ж зростання на 17-18% протягом 2018 роки ми маємо на крупи і хлібобулочні вироби. Тенденція до зростання цін на продукти з зерна буде збільшуватися на два відсотки в місяць », – сказав експерт.

За його словами до завершення 2018 року хліб суттєво подорожчає.

«Зараз кілограм хліба коштує 16-17 гривень. До кінця року житній хліб подорожчає до 19 гривень, ціна на пшеничний збільшиться до 18 гривень за кілограм», – підсумував Пендзин.

Ситуацію з цінами на хліб також прокоментував наш експерт, економіст, соціолог Ігор Мізрах: «Сказати, що статистика засмучує – нічого не сказати. Як так трапилося, що в Україні, де такі родючі, багаті землі, хліб став коштувати дорожче ніж в Європі? Звичайно це б’є по економіці країни та по гаманцю населення. Співвідношення цін нереальне, нашим економістам вкрай необхідно розробити нову схему дій. Коли вже мова зайшла про Європу,  то ми маємо робити своє доступним для своїх, як роблять усі європейські держави».

Ігор Мізрах

Ексклюзивно для журналу РЕЙТИНГ

Посилання на сайт: https://ratingua.net/


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Президент Білорусі Олександр Лукашенко запевнив, що його країназацікавлена в тому, щоб в Україні якнайшвидше настав мир.

Про це він заявив на першому Форумі регіонів України і Білорусі в Гомелі під час візиту президента України Петра Порошенка.

“Ми не просимося ні посередниками, ні миротворцями, ми просто за вас переживаємо. Якщо ми зможемо щось для вас зробити, ми це зробимо”, – заявив пан Лукашенко українському колезі.

Він зазначив, що між Росією та Україною втрачено довіру, що ускладнює вирішення ситуації на Донбасі.

“Ми готові включитися в цей конфлікт там, де складно і де немає тієї довіри, яка має бути. Ми готові це зробити, але тільки заради одного – заради миру”, – заявив білоруський президент.

Президент Білорусі запевнив, що Мінськ налаштований до України виключно миролюбно.

“Я хочу, щоб ви знали нашу позицію. Ми якщо і прийдемо з півночі до вас, – я хочу, щоб це почули деякі військові в Україні, – то ми прийдемо на комбайнах, тракторах, на тролейбусах і автобусах. Ми ніколи не прийдемо до вас на танках”, – наголосив президент Білорусі.

Порошенко і Лукашенко

Порошенко нагадав, що саме в білоруській столиці проходять засідання тристоронньої контактної групи по врегулюванню ситуації на Донбасі, і подякував за це колезі.

“Чи довіряю я Лукашенку? На 100% довіряю. Чи важлива його місія? Надзвичайно важлива. Ми повинні зробити все, щоб припинити війну”, – заявив Петро Порошенко.

Він запевнив, що Україна зацікавлена в товарах з Білорусі. І висловив сподівання, що товарообіг між країнами зросте більш ніж вдвічі – до $10 млрд.

bbc.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Після розпаду СРСР Україна володіла третім у світі за розмірами ядерним потенціалом, але 24 жовтня 1991 року – все змінилося. Того дня Верховна Рада у заяві «Про без’ядерний статус України» проголосила про вжиття заходів для знищення всіх ядерних озброєнь та висловила намір приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Повний контроль над ядерною зброєю на території колишнього Радянського Союзу, обеззброївши своїх сусідів, встановила Московія.

Тодішній Президент України Леонід Кравчук сказав в інтерв’ю, що у нас не було іншого виходу, Україна опинилася б в ізоляції. До слова, за два роки до того він відстоював ухвалення постанови Політбюро ЦК КПУ про заборону Народного руху України, проте зазнав невдачі.

А французький генерал, перший президент П’ятої республіки Шарль де Голль сказав, що держава, яка не володіє ядерною зброєю, коли інші володіють цією зброєю, не володіє власною долею.

Той випадок, коли французькому генералу віриш більше…

Андрій Немировський

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Україна значно поліпшила свої позиції, піднявшись з 78-го на 57-е місце.

Морські порти України покращують свої позиції у рейтингу вже четвертий рік поспіль.  В останній версії рейтингу глобальної конкурентоспроможності, складеному за методикою World Economic Forum портові послуги та інфраструктура України отримали оцінку 3,5 бала. В цілому, за якістю інфраструктури Україна значно поліпшила свої позиції, піднявшись на 21 пункт з 78-го на 57-е місце.

Передає Національний Промисловий Портал, з посиланням на Судоходство.

Результати рейтингу глобальної конкурентоспроможності – це реальна оцінка бізнесом тих змін, які відбуваються в портовій галузі та логістиці країни в цілому. У проекті Стратегії розвитку морських портів України до 2038 р. позиція в цьому рейтингу є одним з ключових показників ефективності роботи АМПУ. Наша робота спрямована на те, щоб вивести українські порти на рівень вище 5 балів, – прокоментував результати рейтингу 2018 р. керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс.

Найвищий показник серед країн чорономорського басейну зайняла Туреччина, яка має  4,5 бали та займає 50-е місце. Очолює глобальний рейтинг в портовій галузі Сінгапур, якому цьогоріч обійшов Нідерланди.

Результати портової галузі України значно перевершують динаміку інших галузей транспортної інфраструктури. Залізничне сполучення України зберегло ті ж позиції, що і в минулому році. Автомобільна інфраструктура піднялася на 7 позицій.

Індекс глобальної конкурентоспроможності WEF має 12 складових. Це якість інститутів, стан інфраструктури, проникнення IT і сучасних комунікацій, макроекономічна стабільність, споживчий ринок, ринок праці, фінансова система, розмір внутрішнього ринку, здоров’я, освіта і навички, динаміка бізнес-розвитку, здатність до інновацій.

uprom.info


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Навіть після свого розвалу вона не хоче відпускати нас із своїх обіймів. І у цьому плані українці, грузини та молодовани, справді є народами-братами. У нас спільні погляди на наше майбутнє, ми разом рухаємося у сторону західної цивілізації, до Європейської спільноти, до НАТО.

На жаль, наші проблеми так само подібні: підтримка Москвою сепаратистських груп, окуповані Москвою території, постійний тиск Кремля на всі сфери життя. Напрацьований нашими країнами досвід боротьби у цьому протистоянні безумовно може бути корисним для всіх народів, які обрали свободу та незалежність на противагу московській деспотії.

На данном изображении может находиться: 2 человека, люди улыбаются, люди стоят, обувь и на улице

Сьогодні Москва та її керівники все менше приховують свої реваншистські плани та наміри відновити якщо не сам Радянський Союз, то абсолютний вплив на наші народи, на наше життя, на наше майбутнє. З цією метою росіянами створено потужний пропагандистський апарат, аналогів якому у світовій історії ще не було. Гітлеру і Геббельсу і не снилися такі можливості, якими сьогодні користується Путін.

1. Високотехнологічні засоби масової інформації, насамперед телебачення. Ще кілька років тому знімальні групи російського телебачення миттєво з’являлися у будь-якій точці України.

2. Цілодобова робота в інтернеті армії ботів, що практично окупували форуми на сайтах, оприлюднюють потрібні коментарі на усіх рейтингових ресурсах.

3. Підпорядкування собі через посередників кількох рейтингових національних каналів, які поступово перетворилися на рупори путінської пропаганди.

4. Робота десятків, якщо не сотень, інтернет – ресурсів та інформаційних агентств, які або взагалі не реєструються або заховані під виглядом приватних підприємств. І все це на фоні неймовірних фінансових вливань у цю сферу.

Масштаби московського впливу на інформаційну сферу, і не лише України, справді вражають. Сьогодні Кремль має достатньо можливостей, щоби розповсюдити в короткий термін в інформаційному просторі будь-яку, навіть найабсурднішу, інформацію. Дискредитація лідерів країни або напрямків української політики здійснюються щодня і на плановій основі, при чому як всередині країни, так і за її межами. Всі українські експерти називають це одним з найбільш важливих елементів гібридної війни, яку Москва веде проти нас.

Цікаво, що усвідомлення цього факту в Європі та світі прийшло не відразу. Масштаби втручання та нахабство, з яким Москва атакує громадську думку, справді занадто неймовірні, щоби повірити у їхню реальність. Дуже часто колеги з Європи, яким ми розповідали про російську експансію та тотальний вплив кремлівської пропаганди на телерадіопростір та інтернет, підозрювали нас у перебільшеннях та пересмикуваннях. І лише останнім часом, після того як стали очевидними масовий підкуп низки європейських політиків, після того як стали відомими факти втручання Москви у вибори президентів, парламентів, референдумів по всьому світу (при чому навіть в самих передових країнах Заходу), лиш тепер до світової спільноти приходить розуміння, з чим ми маємо справу. Ми – це Україна, Грузія, Молдова, інші країни, які були полігонами для перевірки москальських методик оболванювання, що тепер використовують по всьому світу.

Ми маємо справу із злочинним, абсолютно аморальним режимом, мета якого через хаос, брехню, конфлікти всіх з усіма, домогтися світового панування. З цією метою використовують всі законні і незаконні методи. Використовуються демократичні механізми та недоліки правового поля наших держав. Використовуються підкуп, погрози та шантаж. Скільки ми вже бачили «чарівних» у лапках перетворень колись чесних патріотів у розповсюджувачів путінської ідеології. Достатньо згадати міжнародну кампанію за звільнення з путінської тюрми Надії Савченко. Вона була кумиром та героєм України. І українцям знадобилося небагато часу, щоби зрозуміти, що це москальська зозуля, впарена нам Москвою, як фальшивий кумир. Так працює ця машина. Кого рублями, кого залякуванням, кого обіцянками розкрити особисті таємниці, людей змушують зраджувати національний інтерес та працювати на ворога. Всі ці історії про Штірліца, шпигунів, Петрова і Боширова, на жаль давно перестали викликати сміх. Це жорстока реальність у виконанні божевільного сусіда, який використовує будь-які механізми для удару по демократичному суспільству.

В Україні для цього масово вкидаються тези про відсутність права українців на свою, а не московську церкву. Тези про «громадянський конфлікт» на Сході України. Про «законне право» Росії на Крим. Про провал всіх реформ, які проводять Президент Порошенко та уряд. Все це супроводжується постіними кампаніями дискредитації конкретних політиків, паплюження західних цінностей, поширення абсолютно ідіотських чуток, які через масовість та різноманітність подачі багатьма каналами люди сприймають як правду. Згадати, лиш тему малайзійського «Боїнгу». На промосковських ресурсах літак був збитий то українським штурмовиком, то українською ракетою, то з української території. Кожен новий фейк суперечив попередньому, але при такому пресингу, коли така псевдоновина лине, як кажуть, з кожної праски, здатність людини критично мислити просто часто виключається. Фейки живуть переважно недовго, але чорну справу сіяти зневіру та незадоволення вони виконують.

Отже, чи все аж так для нас погано та безнадійно? Звісно, ми не маємо і десятої частки тих ресурсів, якими володіє Московія. Проте певні методи успішної протидії російський пропагандистській машині в Україні напрацьовані. Зрештою, і маленький Давід колись переміг Голіафа. Просто треба підбирати асиметричні, але ефективні заходи. У гібридній війні можна перемогти гібридними методами.

Отже, що ж з українського досвіду боротьби з московським інформаційним пресингом можна рекомендувати?

1. Застосування режиму санкцій до російських засобів масової інформації. Ворог, а саме так ми називаємо Московію останніми роками, чекає від нас пасивного захисту, звертання до судів та регуляторів, де будь-які справи через бюрократичні процедури можуть розглядатися роками. Агенти Кремля, як у середині країни, так і в Європі, не втомлюючись заявляють про свободу слова та міжнародні стандарти. Тому ми прийняли політичне рішення і тепер діяльність практично всіх провідних пропагандистських ресурсів Путіна в Україні обмежена або прямо заборонена. Тим “корисним ідіотам” на Заході, які разом з Кремлем протестують проти “утисків свободи слова” в Україні, ми терпляче роз’яснюємо, що воююча країна вправі захищатися так, як може. А те, що більшість російських засобів масової інформації – це не медіа, а пропагандистські рупори, нарешті побачили і в США, і у Франції, і у Великій Британії.

2. Продовження традицій Майдану та прямий вплив народа на формально українські, але прокремлівські ресурси. Так, ті, хто працює на телеканалах “Інтер”, Newsone, “112 Україна” мають прекрасні зарплати. Воно і ясно, грошей в Москві на підрив порядку у сусідніх країнах не шкодують. Але те кислотне середовище, яке створилося в українському суспільстві відносно цих ресурсів, тримає їх на певному поводку. Порядні люди на ефіри туди не ходять, їхніх репортерів скрізь виштовхують, а подекуди і б’ють прості громадяни. В інший час ми всі сприймали такі речі як неприпустимі. Але в умовах, коли протягом 4 років 8% території України є окупованими, коли щодня з фронта приходять звістки про смерті наших військових від рук російських найманців, таке ставлення до зрадників свого народу – це саме просте, що вони можуть очікувати. Свіжий приклад гібридних методів у гібридній війні: в Україні група громадських активістів підготувала петицію до українського парламенту про припинення діяльності телеканалів Newsone та “112 Україна”. Вона за лічені години зібрала необхідні 25 тисяч голосів іІ парламент підтримав цю вимогу. Невдовзі рада національної безпеки та оборони України прийматиме рішення про заборону їх діяльності. Так, це політичне рішення, але по суті це чудова ілюстрація можливостей прямої демократії .

3. Робота правоохоронних структур, спрямована на притягнення до кримінальної відповідальності працівників тих медіа, які надавали допомогу Москві в інформаційній війні. Нещодавно був затриманий керівник українського представництва інформаційного агентства “РИА Новости”, який під час окупації росіянами Криму виконував інформаційне забезпечення цього процесу і за вказівками з Москви свідомо поширював фейки. Зараз триває слідство, його звинувачують у державній зраді. На його захист відомий кремлівський пропагандон Дмитрий Киселев намагався розгорнути кампанію захисту в Європі, проте невдало. Там вже добре розуміють з ким мають справу і особливо не підтримують росіян. Путін п’ять разів публічно на міжнародних зустрічах заявляв, що це неподобство і нещасного Вишинського судять ні защо. Але і президент Франції Макрон, і канцлер Німеччини Меркель лиш широко позіхали.

4. Розвиток національної мережі засобів масової інформації та українського сегменту Інтернету. В Україні було створене міністерство інформації, яке багато хто спочатку критикував. Говорили, що так ми скотимося в тоталітаризм. Але нічого такого не сталося. За підтримки міністерства створено десятки інформаційних майданчиків, з яких до людей доводить реальна, невідредагована Москвою інформація, розвінчуються фейки кремлівської пропаганди. І зараз можемо констатувати, що його робота приносить свої плоди. Монополія Москви помалу йде у минуле.

Звичайно, ці зусилля ще не вирішують проблему повністю. Але голос Москви в Україні звучить сьогодні на три порядки тихіше, ніж це було 5 років тому. Той беззаперечний контроль, який москалі мали ще зовсім недавно, змінився на інформаційний паритет, який поступово прогресує на користь України.

Друзі. Нас попереду чекає ще дуже багато боротьби, в якій будуть і поразки, і втрати, і помилки. Але головне вже є – ми вистояли, не скорилися, здобули підтримку цивілізованого світу. Дякуючи вашій мужності, дякуючи хоробрості українських солдат на Донбасі, агресор зрозумів, що його час минув. Він ще дуже сильний. поки що. Наша справа не здаватися. І ми обов’язково переможемо.

Слава Україні!

На данном изображении может находиться: 1 человек, костюм

Андрій Немировський


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

По пунктах.

– Тихенько сидів обісравшись 19-21 серпня 1991 року, поки Ельцин боровся із ГКЧПістами;
– Встановив рекорд гіперінфляції для невоюючої країни в Європі;
– Просрав один із найбільших торговельних флотів;
– Відмовився від ядерної зброї, натомість поставивши підпис під якоюсь фуйнею, яку називають Будапештським меморандумом.

Тут трошки докладніше. Воно розписалось під документом в якому був пункт про гарантії безпеки, але ні слова про те як ці гарантії будут захищені. Мудло старе, де в тому папірці такі слова: “у випадку нападу на Україну однієї з країн підписантів, або третьої країни, сторони зобов’язуться надати Україні військову, матеріально-технічну і фінансову допомогу.”
Мудло, що ти там підписало? Ви уявляєте щоби воно зараз казало, якби таку херню підписав Порошенко?

– 25 років молиться, про те яке воно бідне і намагається продати свою сраку будь-якій із антиукраїнських партій.

Співгромадяни, і ви слухаєте цього старого мудака?
Львівяни – це пиздець!!!

Р.С. Перелік не повний. І так себе почуваю, як у гівно вступив.
Іван Виговський

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В мережу потрапило відео, записане відомою російською блогеркою 

Як це було, дивіться на відео:


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO