Теги Posts tagged with "Світлана Глущенко"

Світлана Глущенко

На сьогодні перед органами Державної виконавчої служби першочерговим завданням стоїть інституційне переосмислення своєї місії у забезпеченні в Україні верховенства права, зокрема шляхом обов’язковості виконання остаточних судових рішень і рішень інших органів.

Застаріла філософія процедури виконання судових рішень має поступитись впровадженню європейських підходів у роботі виконавців, що ґрунтуються на засадах якості та оперативності виконавчих дій, соціальної спрямованості служби та виконавців, відкритості, професійної етики та культури. Саме цього чекає суспільство та європейська спільнота. Саме це є необхідним фундаментом для економічного зміцнення України та покращення бізнес-клімату.

Основна ідея нинішніх змін полягає не у необхідності косметичного ремонту системи, а у впровадженні нових концептуальних підходів у сфері захисту прав та інтересів як стягувачів, так і боржників, а також належному забезпеченні державою виконання рішень. Є великі сподівання, що наша держава на цьому історичному проміжку вже готова до подолання багаторічної ілюзорності права на суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання судових рішень є невід’ємною складовою судового розгляду.

Аби перевести наші ідеї в реальну площину, Міністерством юстиції України було розроблено та схвалено паспорт реформи системи виконання судових рішень, розрахований на три наступні бюджетні періоди, який передбачає розроблення та впровадження конкретних змін на кожному етапі трансформації системи, до якої належать також і приватні виконавці.

Паспорт реформ містить кілька важливих, навіть фундаментальних, пріоритетів.

Перший з них – це добровільне виконання рішень. Метою реформи є донесення до свідомості боржників невідворотності відповідальності за порушення. А відтак – і розуміння того, що, не виконавши рішення добровільно, в майбутньому вони можуть заплатити набагато більше. Ми плануємо створити таку мотиваційну систему, за якої врегулювання спорів відбуватиметься без звернення до ДВС. Головні інструменти – це правопросвітницька кампанія, формування позитивного іміджу Державної виконавчої служби та приватних виконавців, врегулювання системи адміністрування діяльності експертів-медіаторів (не виключено що й самих виконавців зі спеціальними знаннями у сфері медіації), а також створення альтернативних механізмів та інститутів, зокрема інституту згоди (модернізованої мирової угоди) на виконання рішень та механізму альтернативних можливостей виконання рішень.

Другий пріоритет – здійснення виконавчих дій вчасно, кваліфіковано та якісно. По суті, це означає професійне та компетентне надання допомоги у досягненні реального відновлення справедливості шляхом виконання рішення. Цієї мети плануємо досягнути за рахунок максимальної автоматизації процесів у виконавчому провадженні, зокрема – через автоматизовану взаємодію реєстрів та офлайн взаємодію (співпраця, комунікація) виконавців з іншими органами державної влади та установами, зокрема банківськими. Мова йде в тому числі про забезпечення доступу працівників ДВС та приватних виконавців до реєстрів нерухомості та транспортних засобів, інших речових прав тощо. Передбачається повністю автоматизувати процес документообігу, аби виконавці могли отримати повне досьє на боржника за максимально короткий термін та економічно необтяжено, а громадяни – швидко та якісно скористатися послугами ДВС та приватних виконавців. Також планується знизити навантаження на держвиконавців, звільнивши їх від невластивих функцій, та мотивувати останніх до підвищення своїх професійних компетенцій через конкуренцію з приватними виконавцями та кар’єрні й фінансові стимули. У цій цілі також вагоме місце займає обов’язкова система навчання та підвищення кваліфікації виконавців.

Третій пріоритет – забезпечення відкритості роботи органів ДВС, їх суспільна орієнтованість. Публічність, відкритість, прозорість, звітність перед суспільством – такі вимоги стоять перед виконавчою службою. Для їх реалізації планується створити мобільні автоматизовані сервіси, впровадити широкий спектр онлайн-послуг, відкрити центри виконання рішень з високим рівнем обслуговування громадян, які будуть просторими та затишними для сторін виконавчого провадження, що відповідає найкращим європейським стандартам роботи. Ми прагнемо почути кожного, хто звертається до служби за допомогою, та надавати відповіді на всі питання, що стосуються виконавчого провадження і роботи конкретних виконавців та їх керівників, навіть дистанційно, без відвідування органів ДВС. Безперечно, такі наміри вимагають розроблення стандартів якості роботи служби та виконавців і запровадження моніторингу її ефективності.

У комплексі всі ці складові безумовно підвищуватимуть рівень довіри до ДВС, державних і приватних виконавців та впливатимуть на підвищення кількості фактично виконаних судових рішень в Україні.

Закладені у паспорт реформи ініціативи Міністерства юстиції підтримано нашими міжнародними партнерами, які розподіляють виділені стратегічні цілі розбудови системи та очікувані результати і готові надавати допомогу у наших прагненнях, тому вже найближчим часом розпочнемо втілювати в життя сформований перелік конкретних заходів і дій!

Світлана Глущенко , заступник Міністра юстиції України

lb.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У квітні 2018 року Міністерство Юстиції України розпочало нову кампанію з примусового стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

Запуск нового напрямку роботи оперативних штабів у регіонах був продиктований успіхом ініціативи зі стягнення заборгованості по аліментах.

Несплата аліментів та невиплата заробітної плати – одні з найболючіших соціальних проблем держави.

Мін’юст вже давав відповіді на питання, як отримати аліменти, тепер відповідаємо, як стягнути заборгованість по заробітній платі.

Питання 1: У чому проблема?

МЮ: Станом на лютий 2018 року, заборгованість по зарплаті становила 2,7 млрд грн. Тільки в органах виконавчої служби на виконанні перебувало документів і рішень судів на 500 мільйонів гривень.

Рішення судів про виплату заробітної плати не виконувалися роками, проблема мала системний характер.

Один із прикладів недобросовісності роботодавця:

Суднобудівний завод заборгував своїм працівникам більше 60 мільйонів гривень.

Міністерством юстиції України було прийнято рішення щодо активізації дій щодо комплексного вирішення цієї проблеми.

Так, 2 квітня 2018 року стартувала кампанія щодо ліквідації заборгованості по заробітній платі та інших виплатах, пов’язаних із трудовими правовідносинами.

У рамках кампанії Мін’юстом було оприлюднено антирейтинг найбільших підприємств-боржників по зарплаті.

Також, Міністерством юстиції:

  • створено антирейтинги підприємств-боржників у всіх регіонах України;
  • створено центральний та регіональні штаби з ліквідації заборгованості по зарплаті, до роботи яких залучено спеціалістів Мін’юсту з питань банкрутства;
  • створено мобільні виконавчі групи Мін’юсту з виплати зарплати;
  • розроблено технологічну картку для державних виконавців щодо роботи з боржниками, які перебувають у процедурі банкрутства;
  • забезпечено підвищення кваліфікації виконавців шляхом надання консультацій, роз’яснень, допомоги під час виїздів виконавчих груп;
  • забезпечено постійну взаємодію з органами ДФС, Державною інспекцією з питань праці, Національною поліцією та органами місцевої влади.

Міністерство юстиції бореться з цим явищем усіма можливими законними способами. За незначний проміжок часу від початку кампанії, маємо відчутні результати”.

Світлана Глущенко

Заступник Міністра юстиції України

Питання 2: З чого почати, якщо мені не виплачують зарплату?

МЮ: Ви можете отримати безкоштовну юридичну консультацію, звернувшись до колл-центру Міністерства юстиції України (тел. 044 364 23 93) або до єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги (тел. 0 800 213 103).

Також можна захищати свої права у позасудовому або судовому порядку.

В позасудовому порядку:

1. Звернутися до роботодавця із заявою про виплату заробітної плати, а також про компенсацію втрати її частини у зв’язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги.

2. Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її наявності) без обмеження будь-яким строком. Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах із роботодавцем.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати його представник.

У разі незгоди, рішення комісії можна оскаржити до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії, чи його копії.

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню роботодавцем у триденний строк після закінчення строку на його оскарження.

У судовому порядку, працівник може звернутися до суду в рамках: наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Павло Петренко, Міністр юстиції України – про те, які дії першочергово треба вчинити громадянину для відновлення свого права на оплату праці, для боротьби з системною невиплатою заробітної плати.

Питання 3: Як стягнути зарплату в наказному провадженні?

МЮ: В порядку наказного провадження заявляється вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку. Для цього потрібно подати заяву про видачу судового наказу до суду першої інстанції за місцезнаходженням роботодавця або за місцем реєстрації заявника.

Заява подається у письмовій формі та має містити докази: перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо)підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у п’ятиденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Судовий наказ виступає виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.
Якщо роботодавець не видає документа про суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати – необхідно звертатись до суду із клопотанням про витребування доказів. Подібне клопотання може бути заявлене та вирішене судом виключно в позовному провадженні.

Питання 4: Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

МЮ: В порядку позовного провадження у разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцезнаходженням роботодавця чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

До позовної заяви мають бути додані документи, що підтверджують факт перебування у трудових відносинах з роботодавцем.

Питання 5:Коли рішення щодо стягнення заробітної плати підлягає примусовому виконанню?

МЮ: За загальним правилом, рішення суду підлягає примусовому виконанню після набрання ним законної сили.

Однак, судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може також допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Питання 6: Яка роль штабів та мобільних виконавчих груп Мін’юсту у стягненні зарплати?

МЮ: Регіональні штаби створені у всіх регіонах України з метою координації, моніторингу та контролю за станом виконання органами Державної виконавчої служби рішень про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та інших виплат, пов’язаних з трудовими правовідносинами.

Штаби стежать за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства при виконанні рішень про стягнення заборгованості по зарплаті, а також взаємодіють із тимчасовими комісіями з питань погашення заборгованості із зарплати та інших соціальних виплат, утворених при облдержадміністраціях, районних держадміністраціях, органами Державної фіскальної служби, Нацполіції, органами Державної інспекції України з питань праці, а також створеними Міністерством юстиції мобільними групами.

Мобільні виконавчі групи здійснюють планові виїзди за місцем знаходження підприємства-боржника з метою виявлення належного підприємству майна для погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам.

Світлана Глущенко Заступник Міністра юстиції України: Оскільки робота аналогічних мобільних груп зі стягнення заборгованості по аліментах довела свою ефективність, було прийнято рішення застосувати такий метод впливу і до боржників з виплати заробітної плати

Питання 7: Для чого потрібна технологічна картка для державних виконавців?

МЮ: Технологічна картка підвищує ефективність діяльності виконавців, адже чітко прописує порядок дій державних виконавців у повсякденній роботі зі стягнення заробітної плати з підприємств-боржників та регулює їхню поведінку в тих чи інших випадках.

Документ має на меті убезпечити виконавців від помилок у ході виконання своїх обов’язків та дає можливість забезпечити дотримання законних прав усіх сторін виконавчого провадження.

Кожний громадянин має змогу перевірити, чи відповідають дії виконавця положенням технологічної картки.

Павло Петренко Міністр юстиції України: Робота штабів Міністерства юстиції з ліквідації заборгованості по заробітній платі дала можливість українським робітникам отримати борги із заробітної плати, які подекуди накопичувалися роками.

Питання 8: Чи можна сподіватись на якусь компенсацію за час затримки розрахунку при звільнені?

МЮ: Так. Виплата всіх сум, що належать працівнику провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день ухвалення рішення.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Питання 9: Якщо роботодавець – банкрут, чи отримаю я заборговану зарплату?

МЮ: Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі визнання боржника банкрутом проводиться інвентаризація та оцінка майна банкрута, після чого ліквідатор розпочинає продаж його майна. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів.

У першу чергу задовольняються: 

  • вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута;
  • грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей;
  • інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі;
  • вимоги щодо вихідної допомоги, належної працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування.

При цьому, слід враховувати, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Світлана Глущенко, Заступник Міністра юстиції України – про перші результати кампанії по стягненню заборгованості по заробітній платі.

Сергій Шкляр Заступник Міністра з питань виконавчої служби: До початку роботи регіональних штабів в середньому щомісяця органами ДВС стягувалось 32,3 млн грн заборгованості по заробітній платі. За час роботи регіональних штабів стягнення збільшилось до 51,7 млн грн або на 54%.

Загалом, станом на 23 квітня заборгованість повністю погашена відносно 10 905 працівників. При цьому з початку дії кампанії деякі підприємства встигли погасити мільйонні борги перед своїми працівниками. Так, ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» погасив заборгованість на 12,6 млн грн. на користь 501 працівника, КП «Підприємство комунальної власності » сплатило 6,9 млн грн на користь 228 працівників, ПАТ «Рівнеазот» – 3,7 млн грн. на користь 117 працівників, ПАТ «Лисичанськвугілля» – 2,5 млн грн. на користь 118 працівників.

Питання 10: Чи несе якусь відповідальність недобросовісний роботодавець за невиплату зарплати?

МЮ: Так, роботодавець може бути притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачена за:

  • порушення термінів виплати заробітної плати;
  • виплату її не в повному обсязі;
  • порушення терміну надання працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), чи надання таких документів, що містять недостовірні дані;
  • порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, – тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність передбачена за безпідставну* невиплату заробітної плати, вчинену умисно, та передбачена у вигляді:

  • штрафу у розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років;
  • виправних робіт на строк до двох років;
  • позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

*Безпідставною слід вважати таку невиплату заробітної плати, яка вчинена за наявності об’єктивної можливості здійснити виплату, а для з’ясування такої можливості необхідно перевіряти фінансово-економічний стан підприємства, а також мету використання коштів, які надходили на його рахунки.

Склад злочину, за який передбачено кримінальну відповідальність, має місце лише у разі зазначеної невиплати більше ніж за один місяць.

Якщо невиплата заробітної плати мала місце внаслідок нецільового використання коштів, це карається:

  • штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • обмеженням волі на строк до п’яти років;
  • позбавленням волі на строк до трьох років.
  • Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати.

При відмові виплатити заробітну плату або інші виплати, працівнику слід звернутися до прокуратури із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності.

Павло Петренко Міністр юстиції України: Нема різниці, хто є боржником. Нагадую керівникам підприємств: невиплата заробітної плати – це кримінально караний злочин. Тому тих, хто не буде гасити боргів – передаватимемо до правоохоронних органів для застосувань відповідних санкцій.

За 3 тижні, які пройшли з початку кампанії щодо стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, державними виконавцями Мін’юсту було стягнуто з підприємств-боржників 51,7 млн грн. на користь 3 109 працівників.

Пріоритетом Міністерства юстиції України є захист прав людини. Тому ми і надалі будемо здійснювати комплексні дії для вирішення проблем, які перешкоджають реалізації прав та законних інтересів особи.

life.pravda.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У вівторок, 30 січня, о 12.00 у прес-центрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” розпочалась прес-конференція на тему: “Результати роботи команди Мін’юсту в 2017 році”.

Учасники: міністр юстиції України Павло Петренко, перший заступник міністра юстиції Наталія Бернацька, заступники міністра юстиції Олена Сукманова та Світлана Глущенко, керівник координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У 2017 році державними виконавцями було стягнуто понад 2,1 млрд грн на користь державного бюджету, з яких 800 млн грн – виконавчого збору.

Про це сьогодні в ході прес-конференції, присвяченої результатам роботи державної виконавчої служби у 2017 році та планам на 2018 рік, повідомив заступник Міністра юстиції Сергій Шкляр.

Він також зазначив, що минулого року з недобросовісних роботодавців стягнуто на користь працівників понад 354 млн грн заборгованості по заробітній платі. Окрім того, за 12 місяців повернуто до державної та комунальної власності 638 земельних ділянок загальною площею понад 25 тисяч гектарів.

«Окремий напрямок у роботі ДВС у 2017 році – це боротьба зі злісними неплатниками аліментів, заборгованість яких сягає більше 6 місяців. У 2017 році державними виконавцями Мін’юсту стягнено понад 2,4 млрд грн заборгованості по аліментах на користь 576 тисяч дітей», – наголосив заступник Міністра юстиції.

Він додав: Мін’юстом розроблено законопроект №7277 #ЧужихДітейНеБуває про посилення відповідальності злісних неплатників аліментів. Документ прийнятий Верховною Радою та підписаний Президентом, тож вже 6 лютого цього року він вступить в силу.

За словами Сергія Шкляра, у 2017 році було успішно запроваджено інститут приватних виконавців. 945 кандидатів пройшли навчання. Міністерством юстиції проведено 15 кваліфікаційних іспитів, які успішно склали 123 претенденти. 80 приватних виконавців вже внесено до відповідного реєстру і почали працювати.

«Станом на кінець 2017 року на виконанні у приватних виконавців перебуває 3300 виконавчих документів на загальну суму 710 млн грн. Приватні виконавці створили свої органи самоврядування – Асоціацію приватних виконавців України, постійні Кваліфікаційну та Дисциплінарну комісії», – зауважив Сергій Шкляр.

Заступник Міністра юстиції Світлана Глущенко у свою чергу зазначила, що в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» буде створено окремий напрямок, присвячений виконавчому провадженню.

«Цей напрямок отримав назву «Я маю право на виконання рішення суду». Фактично це путівник виконавчого провадження, завдяки якому кожен зможе знайти відповіді на конкретні запитання, які стосуються виконавчого провадження. Для цього варто лише перейти на сайт «Я МАЮ ПРАВО!» pravo.minjust.gov.ua та знайти відповідну інформацію», – повідомила заступник Міністра юстиції.

Окрема увага в рамках цього напрямку буде приділена популяризації добровільного виконання судових рішень за принципом «ЗНАЮ! ДОВІРЯЮ! ВИКОНУЮ!»

Вона також повідомила, що органи ДВС регулярно проводитимуть звіти про роботу служби перед ЗМІ та громадськістю. Водночас буде створено інтерактивну онлайн мапу системи державної виконавчої служби з оперативними даними про показники роботи кожного відділу.

За словами директора Департаменту державної виконавчої служби Олексія Воробйова, у 2017 було проведено суттєве кадрове очищення системи державної виконавчої служби.

«Зокрема, на 75 % оновлено керівний склад Департаменту ДВС та на 60% оновлено керівництво в регіонах. Крім цього, відносно посадових осіб органів державної виконавчої служби порушено 64 кримінальні справи, звільнено 44 особи, відсторонено від виконання посадових обов’язків 5 осіб».

Він наголосив, що виконавча служба у 2018 році має стати більш відкритою, оновитися не лише кадрово, а й змінити свою філософію задля підвищення ефективності роботи. Досягти поставлених цілей допоможуть серйозні нововведення, серед яких- створення реєстру боржників по аліментах, створення сервісних центрів ДВС, запуск системи перевірки якості надання послуг в органах ДВС, старт системи безперервного онлайн навчання та атестація персоналу.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

ФОТОГАЛЕРЕЯ

minjust.gov.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO