Теги Posts tagged with "суд"

суд

Судебная реформа, о которой так долго говорили не только представители всех уровней власти, но и обычные граждане, которых она непосредственно касается, активно внедряется в жизнь. Но можно ли ее расценивать как уверенный шаг к европейским ценностям и мировым стандартам правосудия?

Чтобы ответить на этот вопрос, “Цензор.НЕТ” проанализировал, что уже удалось сделать, как такие новации отразятся на качестве правосудия, и кто от них выиграет на самом деле.

ПОВЫСИТЬ ЗАРПЛАТУ МОЖНО ТОЛЬКО ПОСЛЕ КОНКУРСА

Одна из основных задач, которая декларируется с момента старта этой реформы, – деполизитизация судебной власти. Лишив парламент и Президента полномочий влиять на карьеру судей, законодатель определил, что независимость и контроль судебной власти обеспечивают органы судейского управления – Высший совет правосудия и Высшая квалификационная комиссия, которые созданы и действуют согласно международным стандартам.

Во время подготовки этого материала общалась с одной из судей, которая сама неожиданно затронула эту тему и рассказала, что стала судьей и продвигалась по карьерной лестнице без какого-либо влияния друзей или родственников. Но такой пример – скорее исключение, чем правило, особенно в случаях, когда речь шла о престижных и “хлебных” местах. Карьерное движение судей зависело от личных связей и политического влияния, их часто переводили без конкурсов. Без “политической воли” невозможно было освободить судью или отстранить от должности, даже если он был непрофессионалом или оказывался в эпицентре коррупционных скандалов.

Реформа же предполагает, что кадровые вопросы судейского корпуса решаются объективно и исключительно на профессиональной основе. Вопросами карьеры судей (назначение, перевод, увольнение) занимается орган судейского управления – Высший совет правосудия.

Отбор и квалификационное оценивание судей также обеспечивает орган судейского управления – Высшая квалификационная комиссия судей Украины. При этом все судьи назначаются только бессрочно.

Первым масштабным конкурсом, за которым следила вся страна, стал конкурс в Верховный Суд. После создания нового Верховного Суда все назначения на должность судьи других инстанций и переводы будут проходить только через открытый конкурс, во время которого проверяется компетентность, добропорядочность и профессиональная этика каждого кандидата. Уже осенью этого года следующие конкурсы должны быть объявлены в местные суды. Кроме того, в прошлом году ВККС объявила набор для тех, кто имеет юридическое образование и хочет стать судьей. Такие кандидаты, а их было более 5 тысяч, должны были пройти тестирование. И лучшие из тех, кому это удалось, сейчас проходят обучение в Школе судей. Но чтобы получить должность, им тоже придется проходить через конкурс.

Реформа с размахом: топ-новации судебной системы, которые уже работают 01

Кроме того, сейчас проходит квалификационное оценивание действующих судей, в котором они должны быть заинтересованы, поскольку от этого напрямую зависит размер их зарплаты. Хотя судьи относятся к этому процессу по-разному и считают несправедливым то, что у тех, кто еще ждет оценивания, при нынешней колоссальной нагрузке зарплаты ниже. Да и к самому процессу оценивания судьи относятся неоднозначно, но готовятся очень тщательно. Судьи, которые получат оценку “неудовлетворительно” или откажутся от этого оценивания, будут уволены.

Начиная с 2016 года, около 2,5 тысяч судей уже сложили полномочия, в том числе, и чтобы не проходить переаттестацию. Это почти треть всего судейского корпуса. Таким образом состоялось своеобразное самоочищение системы. Оставшиеся проходят квалификационное оценивание для подтверждения компетентности, профессиональной этики и добропорядочности, а также психологическое тестирование. Процесс это сложный и трудоемкий. И сколько на него уйдет времени, пока не понятно.

“Когда будет закончено квалификационное оценивание судей, пока неизвестно, – сообщил член ВККС Станислав Щотка. – Я могу только сказать так: мы планируем выполнить рекомендации Венецианской комиссии, которые заключаются в том, что оценивание надо провести быстро и эффективно, но с максимальной осторожностью. С осторожностью по отношению к судейской независимости, по отношению к вмешательству в работу судов, по отношению к возможному давлению на судей.

С одной стороны, мы понимаем, что большинство судей работают в условиях кадрового дефицита. Отсюда — повышенная нагрузка в работе, затягивание сроков рассмотрения дел и возможная потеря качества судебных решений. Это же связанные процессы. И, как результат, дисциплинарное давление на судей. Угроза быть привлеченным к дисциплинарной ответственности за то, что неэффективно организовал судебный процесс. Мы это все понимаем. В то же время оценивание гарантирует другой размер судейского вознаграждения, будем говорить, достойный на сегодняшний день. Вот цена вопроса.

Как понимаем и то, что таких судей в первую очередь следует переводить во вновь созданные местные суды. Вот система координат. С одной стороны, нам бы хотелось, чтобы эта процедура прошла быстро. С другой, количество судей, которые подлежат оцениванию, огромное – на исходной позиции было около 5,5 тысячи. К тому же, сам процесс оценивания многоэтапный, требует предварительной проработки огромного массива информации в отношении судьи, которую ВККС получает из разных источников. Поэтому когда мы закончим эту работу, я сказать не могу. В наших планах – до конца лета оценить 2000-2500 судей. Под это и выстроим график работы комиссии”.

Оценивание предполагает, по словам Станислава Щотки, предварительный сбор и анализ информации, которая свидетельствует о том, как жил и работал судья, включая выводы психолога, проведение экзаменов, а потом собеседование с результатом.

“Чтобы активизировать приток в апелляцию, надо сначала провести процедуру наполнения первой инстанции. Это отнимает много времени, поскольку каждая процедура законом определена как необходимость собрать заседание комиссии и рассмотреть или пленарно тот или иной вопрос, или коллегиально. Нельзя единолично принять какое-то решение. А все члены комиссии практически каждый день работают в режиме собеседований в процедуре оценивания. Или мы решаем другие вопросы, например, подводим итоги результатов экзамена. Параллельно все члены комиссии проверяют практические задания, которые являются частью оценивания. Без них нельзя сформировать балл на экзамене. И если один коллега тормозит с проверкой, вся коллегия не может закрыть этап проверки какой-то специализации или какого-то уровня суда. Поэтому приходится работать очень синхронно”, – подчеркнул он.

Для того, чтобы улучшить процедуры отбора и оценивания судей в 2018 году, украинская судебная система должна ориентироваться на прошлогоднюю процедуру конкурса в Верховный Суд, считает руководитель проекта ЕС “ПРАВО-Justice” Довидас Виткаускас.

“Стоит отметить, что такой практики не было в истории ни одной страны. Уровень прозрачности и объективности процесса отбора в Верховный Суд был увеличен, в частности, за счет всеобъемлющей проверки личных морально-психологических качеств и общих способностей всех кандидатов независимыми специалистами, участием Общественного совета добропорядочности и более широкой и непосредственной ролью украинского гражданского общества в процессе, чего раньше не было, – объясняет эксперт. – Проект ЕС “ПРАВО-Justice” при экспертной поддержке президента Европейской комиссии по вопросам эффективности правосудия Совета Европы (главной европейской институции, определяющей стандарты функционирования системы правосудия) пока обсуждает возможные пути улучшения процесса отбора судей и оценки судебной системы в Украине, учитывая полученные в прошлом уроки. С другой стороны, просто выбрать правильных людей для работы недостаточно. Не менее важными в этом процессе являются такие факторы, как лидерство и умение управлять. В этом отношении должно происходить дальнейшее совершенствование системы судебного управления с Высшим советом правосудия на ее вершине, еще больше обеспечивая лидерство и подотчетность в судебной системе, тем самым постепенно наращивая доверие общества”.

Зависят от работы судебной системы и качества судей, которые туда придут и там останутся, и результаты работы правоохранительных органов. “Реформа сейчас очень важна. Мы видим на примере НАБУ, ГПУ, что большинство резонансных дел слушаются годами, решения, которые в них принимаются, иногда попросту шокируют, – говорит первый заместитель главы Госбюро расследований Ольга Варченко. – У правоохранителей нет никакой гарантии, что дело будет рассмотрено объективно и в разумные сроки. Это сравнимо с “русской рулеткой”, как правило, для обеих сторон! Задачи реформы не только запустить новых людей в систему, но и изменить менталитет и мышление системных профессионалов”.

СУДЬЯМ ПРИХОДИТСЯ ОТЧИТЫВАТЬСЯ ЗА ДОХОДЫ И РОДСТВЕННЫЕ СВЯЗИ

Законом “О судоустройстве и статусе судей” предусмотрено проведение мониторинга образа жизни судьи для проверки соответствия его уровня жизни задекларированным доходам. Также отныне судья должен, кроме декларации о доходах, подавать декларацию семейных связей и декларацию добропорядочности, проходя оценивание или конкурс.

В декларации добропорядочности судья указывает сведения о прохождении люстрационной проверки, о добросовестности выполнения возложенных обязанностей и о непричастности к коррупции. В декларации семейных связей судья обязан указать всех родственников, которые являются государственными чиновниками.

Неподача указанных деклараций может стать основанием для привлечения судьи к уголовной ответственности и увольнения. Кроме того, был создан Общественный совет добропорядочности, который собирает и анализирует информацию касательно судьи и предоставляет Высшей квалификационной комиссии судей вывод о его несоответствии критериям профессиональной этики и добропорядочности.

В марте этого года Общественный совет добропорядочности прекратил участие в переаттестации судей, заявив о том, что “на судейском конвейере Высшая квалификационная комиссия судей устраивает судьям псевдопроверку их профессионального уровня и добропорядочности. Чтобы общественность не препятствовала такой деятельности, комиссия своими изменениями в Регламент оценивания судей технически “вытеснила” ОСД из одного из главных этапов судебной реформы. Поэтому ОСД решила “прекратить свое участие в квазипроцессе очистки судейского корпуса”.

Члены Совета добропорядочности считают, что из-за этого в обновленных судах “окажутся и судьи Майдана; и судьи, которые часто посещают оккупированные территории, что угрожает нацбезопасности страны; и судьи, состояние которых не соответствует декларируемым доходам; и судьи, причастные к принятию произвольных решений, которые стали предметом рассмотрения Европейского суда по правам человека”.

“Реформа не происходит, и это стало очевидно еще в момент объявления результатов конкурса в Верховный Суд. Те изменения, которые мы наблюдаем, являются микроскопическими по сравнению с огромным запросом общества на очистку судов от недостойных судей и новые лица в судах, – заявила в комментарии “Цензор.НЕТ” сокоординатор Общественного совета добропорядочности Галина Чижик. – Совет был создан именно потому, что предыдущие две попытки очистить судебную власть после Революции достоинства провалились, а органы судейского управления – ВККС и ВРП – продемонстрировали свою несостоятельность сделать это самостоятельно. ОСД, вместе с сообщением о выходе из процесса квалификационного оценивания судей, озвучил ряд проблем, без решения которых этот процесс будет оставаться фейковым. Очевидно, что в случае оставления нечестных судей на должностях с учетом того, что параллельный отбор судей не происходит вообще или происходит очень медленными темпами (при более 3000 вакантных должностях конкурс был объявлен только на 600), качество правосудия не изменится. Поэтому не стоит надеяться на восстановление доверия к судебной власти, для чего собственно и стартовала реформа”.

Она также подчеркнула, что Общественный совет добропорядочности призвал ВККС приостановить оценивание для решения проблемных вопросов, чтобы процесс был эффективен, а члены ОСД смогли принять в нем участие. Поскольку непосредственное участие общественности в этих процессах – основной элемент реформы. “Вместо этого мы видим, что ВККС продолжает квалификационное оценивание и успешно переаттестовывает судей. В то же время процесс поиска путей взаимодействия продолжается, и шансы на то, что удастся достичь консенсуса, еще есть”, – считает Галина Чижик.

В ВККС заявили о том, что самоустранение Общественного совета добропорядочности никак не повлияет на работу и легитимность решений комиссии.

“Реформа судебной системы – это многокомпонентный и сложный процесс. Это институты судебной системы, люди и законодательство. ОСД, как реакция общественного сектора на события времен Революции достоинства, участвует в одном из компонентов. Это люди. Обновление и очищение судейского корпуса. Поэтому реформа движется также по направлениям институты и законодательство, и много уже сделано, – прокомментировал ситуацию “Цензор.НЕТ” Станислав Щотка. – Кроме того, заявив о выходе, ОСД занял определенную, отчасти политически окрашенную, как нам кажется, позицию, с которой удобно вести речь о несостоятельности комиссии как в вопросе оценивания судей, так и в вопросе будущего создания высшего антикоррупционного суда. И попытка соединить эти два процесса все больше очевидна. Смотрите, что получается: с одной стороны члены заявили о прекращении функции, но при этом не прекратили членства в ОСД как таковом. Если бы они самораспустились и на их место отказались бы прийти другие представители общественных организаций, тогда было бы понятно, что реакция всего общественного сектора такова как они пытаются представить. А вдруг возьмут и придут? У нас же нет монополизма на эту деятельность”.

Поскольку закон не говорит о том, что неучастие ОСД делегитимизирует процесс оценивания или делает его незаконным, он нигде и не связывает это с необходимостью его остановить. Поэтому он продолжается. И, по словам Щотки, комиссия, получая информацию из разных источников, проверяет, в том числе и добропорядочность судей, которые проходят оценивание.

“Мы приняли уже ряд решений, которыми признали 15 судей не соответствующими занимаемой должности и в 13 случаях мы сделали это без выводов ОСД. Добавьте сюда 30 судей, которые уже не сдали экзамен – все они должны уйти из профессии.

По всем выводам, которые нам прислал ОСД, мы в отношении всех кандидатов объявляем перерывы. Предлагаем ОСД подработать документ для того, чтобы придать ему легитимность. Чтобы было видно, что все соответствует процедуре. В том числе для наших европейских цивилизованных партнеров. Чтобы они понимали, что происходит, что это не инквизиция с помощью ОСД, а цивилизованный, документально оформленный процесс”, – объяснил он.

Реформа с размахом: топ-новации судебной системы, которые уже работают 02

Члены ВККСУ перед экзаменом судей

ОБРАЗЦОВЫЕ ДЕЛА ВЕРХОВНОГО СУДА И НОВЫЕ СТАНДАРТЫ СУДЕБНЫХ РЕШЕНИЙ

С 15 декабря прекратил существовать старый Верховный Суд Украины и три высших специализированных суда, а также институт повторной кассации. При этом заработал новый Верховный Суд, который теперь является единственной кассационной инстанцией.

Запустить работу Верховного Суда удалось в очень сжатые сроки. И, как рассказала “Цензор.НЕТ” глава ВС Валентина Данишевская, только по существу спора 115 судей Верховного Суда уже рассмотрели 9956 дел. Среди них и по так называемым образцовым делам. Например, 12 февраля было вынесено решение о пересчете пенсий бывшим работникам МВД. Оно позволит около 156 тысяч граждан получать пенсии уже по новым расчетам. Показательно, что Кабинет министров согласился с этим решением суда и отказался от дальнейшего обжалования.

Вообще в перечне уже рассмотренных дел есть немало таких, которые получили широкий общественный резонанс. В частности, Большая палата Верховного Суда приняла решение об освобождении от оплаты судебного сбора по делам о защите прав потребителей не только в суде первой инстанции, но и в высших инстанциях тоже. Ранее эта проблема была предметом споров между ВССУ и Верховным Судом Украины. Не менее значимо и решение Кассационного гражданского суда Верховного Суда, который установил, что денежная помощь при выходе на пенсию с должности научного или научно-педагогического работника является государственной гарантией для научных работников, установленной законом, и ее должны придерживаться.

Как рассказала в комментарии “Цензор.НЕТ” глава Верховного Суда Валентина Данишевская, по этим и другим правовым проблемам, по которым уже высказался Верховный Суд, годами шли споры между судами различных инстанций и специализаций, а судебная практика менялась едва ли не ежегодно, что влияло на уровень доверия к судебной власти. А ведь от обновленного кассационного суда ждут как раз единой, прогнозированной и понятной практики, чтобы на эти решения могли опираться судьи в первой и апелляционной инстанциях. Возможно, тогда людям и не придется судиться годами и проходить все стадии обжалования. Удастся ли это сделать при таком количестве судей, а значит, и мнений, неизвестно. Но в ВС настроены оптимистично.

“Верховный Суд сейчас разрабатывает стандарт судебного решения, который смогут использовать и судьи первой и апелляционной инстанций, что позволило бы внедрить единый стандарт написания решений по всей системе, – объясняет Валентина Данишевская. – Это важно, потому что участникам процесса так будет проще анализировать и воспринимать судебные решения. Мы также хотим сделать все, чтобы людям, у которых нет юридического образования, было понятно, что написано в решении. Но очень важно, чтобы и представители юридического сообщества были внимательны при составлении кассационных жалоб. К сожалению, большое их количество не соответствует нормам процессуальных кодексов, содержит недостатки. Как результат, из более 7000 кассационных жалоб, поступивших в Кассационный гражданский суд с 15 декабря 2017 года, для устранения недостатков без движения оставлено свыше 3000”.

Отвечая на вопрос о загруженности судей и продолжительности рассмотрения дел, Валентина Данишевская отметила, что в наследство от прежнего Верховного Суда и ликвидированных трех высших специализированных судов были переданы около 75 тысяч дел. С 15 декабря 2017-го по 13 апреля 2018 года в Верховный Суд поступило более 30 тысяч новых кассационных жалоб. Всего на рассмотрении сейчас находится огромное количество дел: около 105 тысяч. Более 70% – это наследие предыдущих лет. В частности, сейчас слушаются некоторые дела, ожидающие решения еще с 2011 года.

“Судьи Верховного Суда получили разное количество дел. Так, на одного судью Кассационного хозяйственного суда приходится немногим более 300 дел, в то время как на одного судью Кассационного административного суда, который как раз и ответственный за защиту прав граждан от произвола субъектов властных полномочий, – более 2000 дел, – говорит Валентина Данишевская. – Стороны часто обращаются в Верховный Суд с просьбой ускорить рассмотрение их дел. Мы с пониманием относимся ко всем, кто ожидает наших решений. Однако следует учитывать, что любая приоритезация несет в себе коррупционные риски, с одной стороны. А с другой, Верховный Суд пытается и должен уделять внимание качеству судебных решений (так как его позиции обязательные для всех других судов). В погоне за количеством всегда есть риск потерять качество, поэтому всегда важен разумный баланс”.

Дополнительный конкурс в Верховный Суд в Высшей квалификационной комиссии судей обещают провести в четвертом квартале текущего года. На сколько вакансий и в какие палаты будут набирать, пока не конкретизируют.

Реформа с размахом: топ-новации судебной системы, которые уже работают 03

“Исходя из динамики нагрузки, текущего положения дел, с учетом перспективы поступления дел на кассационный пересмотр и будет определено количество вакансий для судей Верховного Суда, которые мы отдадим на конкурс, – объясняет Станислав Щотка. Пройдет хотя бы полгода с момента запуска этого суда, и можно будет делать какие-то предварительные статистические аналитические выводы. Мы будем располагать достаточным массивом информации, чтобы сделать выводы.

Комментируя ситуацию с Общественным советом добропорядочности в контексте следующего этапа конкурса, в ВВКС отметили, что отношения полностью не заморожены и что участие общественности, как и публичность всего процесса – это важно.

“Мы – не противники, а союзники, поэтому ищем пути выхода из сложившейся ситуации и приглашаем представителей ОСД вернуться в активный процесс”, – говорит Станислав Щотка.

Он напомнил, что каденция текущего состава общественного совета заканчивается в ноябре текущего года и будет сформирован новый. Закон разрешает повторное участие в деятельности общественного совета теми членами, кто уже работал и у кого будет желание продолжить эту работу, конечно на конкурсных условиях.

“Допускаю, что в новый совет войдут и члены общественного совета, которые работали в старом составе. Какой процент ротации, не берусь сказать, но полагаю, что новые люди могут определить и новую тактику, и новую стратегию работы. То есть, включиться активно в работу и как раз это может совпасть с нашим намерением объявить конкурс на замещение вакантных должностей судей Верховного суда. Тем более такой конкурс – это многодневный марафон”, – отметил член ВККС.

КОНСТИТУЦИОННАЯ ЖАЛОБА: НОВЫЙ СПОСОБ ЗАЩИТЫ ПРАВ ГРАЖДАН

Конституционная жалоба – это возможность любого человека обратиться непосредственно в Конституционный суд Украины, если он считает, что в конечном судебном решении по его делу был применен закон, который противоречит Основному закону. До этого момента обычный гражданин не имел доступа к КС. “Наделение людей возможностью обратиться в Конституционный суд с жалобой о неконституционности закона распространено в западных странах. Например, в той же Германии, – рассказывает заместитель главы правления Центра политико-правовых реформ Роман Куйбида. – Но есть определенные ограничения, о которых люди должны знать. Прежде чем обратиться в Конституционный суд сразу напрямую, нужно исчерпать другие средства защиты. То есть пройти все судебные инстанции, включая апелляцию и кассацию”.

Руководитель проектов по вопросам конституционного права Центра политико-правовых реформ Юлия Кириченко рассказала “Цензор. НЕТ”, что хотя старт рассмотрения конституционных жалоб и опоздал, но в апреле текущего года все-таки начался. Теперь общественность ожидает первые решения КСУ по жалобам. Отвечая на вопрос о том, не приведет ли введение такого механизма к перегрузке Конституционного Суда подобными делами и блокированию его работы, эксперт отметила, что законодатель в принципе учел этот вызов и предусмотрел, что такие жалобы суд не рассматривает, как раньше все дела, в пределах своих пленарных заседаний и полным составом. Для этих целей есть коллегии в составе 3 судей и сенат – это 9 судей: они смогут принимать решения по жалобам.

“Уже подано около 600 жалоб, – говорит Юлия Кириченко. – Но 77% из них будут возвращаться на уровне секретариата. Не потому, что секретариат плохой, а поскольку они не соответствуют требованиям закона и Конституции. Люди действительно допускают ошибки, которые могут послужить основанием для отказа. Например, жалобы представлены не на государственном языке, отсутствует обоснование оспариваемых положений и тому подобное”.

По словам эксперта, с момента объявления решения положение, которое признано неконституционным, теряет силу автоматически. Но чтобы отстоять собственные интересы, человек должен снова идти в суд общей юрисдикции, а тот – отменить решение и восстановить права гражданина.

“На этом этапе сегодня наибольшие риски, потому что плохо написаны процессуальные кодексы. Там предусмотрено, что если решение уже выполнено, оно не может пересматриваться. То есть, может оказаться, что человек, оспаривая какие-то положения закона и добившись признания, что они противоречат Конституции, не сможет добиться пересмотра дела – и это уже будет решение для других”, – рассказала Юлия Кириченко.

ПЕРЕСТАНУТ ЛИ СУДЬИ БЫТЬ БЕЗНАКАЗАННЫМИ?

Согласно внесенным изменениям в Конституцию, с судей частично сняли неприкосновенность. Это означает, что за совершенные преступления они теперь отвечают наравне с обычными гражданами. По словам заместителя главы правления Центра политико-правовых реформ Романа Куйбиды, ранее судью не могли задержать даже на месте преступления, пока Верховная Рада не даст согласия на его арест. А поскольку это могло выпадать на межсессионную неделю, пока парламент добирался к этому вопросу, судья мог спокойно и беспрепятственно сбежать. Достаточно вспомнить нашумевшую историю с судьей Днепровского райсуда столицы Николаем Чаусом, которого в августе 2016 года детективы Национального антикоррупционного бюропод процессуальным руководством прокуроров Специализированной антикоррупционной прокуратуры разоблачили в том, что он требовал и получил неправомерную выгоду в сумме 150 тысяч долларов США.

Пока парламент решали вопрос о снятии с судьи неприкосновенности, он сбежал из страны. А правоохранители не имели права препятствовать Чаусу в передвижении. “Сейчас решение принимает Высший совет правосудия. Они пытаются принимать достаточно оперативно. Но еще нужно обратить внимание на один важный нюанс, – говорит Роман Куйбида. – Если судью задержали на совершении тяжкого или особо тяжкого преступления, то на его задержание не требуется согласия Высшего совета правосудия.

ВСП истолковал так, что на арест нужно еще и их согласие. Хотя если смотреть и Конституцию, и пояснительную записку относительно изменений в Основной закон, там как раз говорилось о том, что если судью задержали непосредственно на месте преступления или сразу после совершения, то такого согласия не нужно. И к судье должен применяться такой же правовой механизм, как и к любому другому человеку”.

Во всех остальных случаях согласие на задержание и арест дает Высший совет правосудия.

Ограничив иммунитет, законодатель оставил определенные предохранители, защищающие судью от давления. “Конечно же, отмена судейского иммунитета важна для следствия, но здесь тонкая грань: между интересами следствия в части упрощения процедуры привлечения судьи к уголовной ответственности и гарантий безопасности самого судьи от посягательств и провокаций, – говорит первый заместитель главы Госбюро расследований Ольга Варченко. – Очень важно соблюсти баланс в этом вопросе и не создать почву для злоупотреблений ни одной из сторон”.

Сейчас Государственная судебная администрация разрабатывает проект новой карты судов Украины, после чего ВККС начнет переводить судей из ликвидированных судов в новые. Кроме того, на повестке создание “электронного суда”, который должен облегчить обмен информацией между всеми участниками судебного процесса.

В ближайшей перспективе также создание IP-суда, конкурс в который стартовал осенью прошлого года.

“На спецпроверку мы заявили 230 человек, – рассказывает Станислав Щотка. – Но обратная информация к нам сходится не так быстро, как бы хотелось. Более того, мы не имели элементарного инструмента, которым вымерить профессиональную компетентность будущих судей ІР-суда: не было специализированных тестов, практических зданий. Мы разработали техническое задание, дали поручение – и на диверсифицированной основе нам разработали сейчас специализированные тесты именно под это направление. У нас есть тестовая база, мы провели внешнюю рецензию этих вопросов, и мы теперь имеем порядка 850 вопросов для будущих кандидатов. Сейчас эти вопросы находятся на внутреннем регистрировании. Как только эта работа будет закончена, эти тесты будут опубликованы. Это может произойти уже в ближайшие недели.

Тесты, по мнению специалистов, сложные, вопросы повышенной сложности. Поэтому мы их опубликуем, чтобы у кандидатов была возможность с ними ознакомиться и немножко поработать. Это же касается и практических заданий для этого конкурса, над которыми мы сейчас работаем. Потому что инструменты должны быть современными, эффективными и точными.

После того, как будет закончена спецпроверка, мы – с учетом ее результатов – осуществим допуск кандидатов к проведению квалификационного экзамена”.

Дата конкурса будет зависеть от нагрузки и загрузки комиссии, потому что если результаты тестов проверить быстро, то результаты проведения практических заданий все равно нужно проверять коллегиально. Это тоже требует времени.

По словам Станислава Щотки, активная фаза этого конкурса тоже придется где-то на осень, но ближе к концу года.

Ожидает общество и создания Антикоррупционного суда, но тут все упирается в закон, который парламент пока так и не принял.

Татьяна Бодня

Цензор.НЕТ


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

«Трижды генпрокурор» Святослав Пискун рассказал в интервью «Вестям» о сотрудничестве нынешней власти с регионалами, особенностях Савченко и политизированности ГПУ

— ГПУ трудится в режиме одного из главных генераторов новостей: это и дело Януковича, и противостояние с НАБУ/САП, и работа по депутатам. В какой момент произошла метаморфоза, где генпрокурор, по сути, третье лицо в стране, а за его отставку США дают Украине $1 млрд?

— Думаю, трансформация генпрокурора из профессионала в политическую фигуру и члена команды начала происходить в 2007–2009 годах. Идею эту принес Виктор Ющенко, посчитав, что генпрокурор должен разделять мнение власти, обязан прислушиваться к мнению руководителя государства и партии. Демократично ли это, по-европейски? Нет, конечно. Но власть это устраивало. Даже мое увольнение в 2007-м прописали в меморандуме между Ющенко и Януковичем (последний в результате стал премьером).

— Вопрос эффективности: почему нет результатов ни по одному из дел Насирова, Онищенко, Мартыненко, Мосийчука…

— Ничего удивительного — это следствие политизации. А тот же процесс с судебной властью поставил точку в «реформировании» правоохранительной системы как вассала власти. А каких результатов вы хотите, если прокурор и судьи назначаются руководителем государства и о результатах их работы ему докладывают чиновники, которые крайне не заинтересованы в объективном расследовании дел.

— Эти дела «под сукном» дожидаются звездного часа?

— В основном эти дела — рычаги влияния на политиков и бизнесменов. Они не предназначены для рассмотрения в суде, вынесения обвинительного приговора, а лишь для давления на личность и его семью.

— Касается ли это громкого представления в июне прошлого года на снятие иммунитета с депутатов — Розенблат, Поляков, Дейдей, Лозовой, Довгий, — из них только двое немного побыли под домашним арестом.

— Можете не трудиться называть фамилии, это значения не имеет. Фамилии бессмысленны – с самого начала было понятно, что для реального осуждения никто этих лиц в суд не пойдет. И даже если пойдет, то точно не будет ожидаемого результата.

— Дело Черновецкого, по которому с июля 2017-го нет движения, из той же «оперы»?

— Безусловно. Никто не собирается его расследовать. На крючок — и в стол. А, может, собирались, но передумали…

— Следует ли из этого, что уголовные дела по политикам в Украине изначально априори не имеют никакой перспективы?

— Если вся правоохранительная система поражена политическим вирусом, она больна, ей нужно лечиться, а работать некогда.

О НАИБОЛЬШЕЙ ОШИБКЕ УКРАИНЫ

— Еще один диагноз, который нужно поставить, — о противостоянии ГПУ с НАБУ. Насколько нормальна ситуация, когда два уважаемых органа устраивают публичные разборки?

 Независимости правоохранителей ведь не хотела бы ни одна власть. Это естественно, ведь ей хочется спокойно воровать, «сидеть» на бюджетных деньгах. А тут появляется вероятность, что рано утром за каждым могут прийти и арестовать. Представляете, человек стал богатым, имеет власть, деньги, вассалов, кортежи и уважение, а тут какой-то прокурор берет санкцию на его арест! Да кто он такой?! Это ход их мыслей. Конечно, это их беспокоит. Вот они и принимают меры, чтобы убрать эту опасность. Политизируют работу прокуратуры, суда, полиции. Политики из команды начинают руководить правоохранительными органами, чтобы «команда» могла спать спокойно.

А тут против нее выступают какие-то антикоррупционные органы. Да у системы шок: что делать?  Ответ очевиден, бороться любыми способами: деньгами, адвокатами, прямым давлением, возбуждением дел, назначением «своих» судей. Это борьба между старым и новым.

— Кто победит?

— Без внешней помощи победит старое.

— «Без внешней помощи» — допускаете, что НАБУ или САП руководятся извне?

— Не «руководятся», а сотрудничают с американскими органами юстиции. И этого не скрывают. Это беспокоит власть даже больше, чем неурожай, неубранный снег или пенсии, которых не хватает. Сохранность награбленного беспокоит больше, чем будущее страны.

— Это по этой причине не можем запустить начало работы Госбюро расследований?

— Не знаю. Честно — не знаю, но в том, что это связанные вещи, уверен.

— Когда, по вашим прогнозам, ГПУ лишится части своих полномочий?

Кому это нужно? Это неправильно: сужение функций ГПУ и прокурора, как надзорной инстанции, ведет к деградации правовой системы государства. Кто-то должен отвечать за состояние правопорядка, правозаконности в стране. Во всем мире за это отвечает генпрокурор, и не нужно забирать у него эти функции! Наоборот, нужно повысить его ответственность за неисполнение им своих обязанностей, а равно как исполнение своих обязанностей других правоохранительных институций.

— Но в стране, где генпрокурор — политическая фигура, не ведет ли это к узурпации власти?

— Конечно. О том и речь — генпрокурор должен быть независимым! Как это сделать, написали в Декларации о государственном суверенитете в 1991-м. Там четко указано, что генпрокурор — это наивысшая инстанция по надзору за законностью, и что он подчинен и подотчетен только парламенту. О президенте там и вовсе речи нет. А подотчетность президенту поместили в 1996-м, в Конституцию. Это был компромисс между теми, кто хотел принятия демократической Конституции, и теми, кто этого не хотел, — вот ГПУ и отдали президенту. И это наибольшая ошибка за все время независимости.

— Это и есть корень проблемы?

— Да. Наконец докопались.

«ЛУЦЕНКО И КОЛОМОЙСКИЙ ВСТРЕЧАЛИСЬ ЗРЯ»

— Почему Военная прокуратура занимается делами не своей юрисдикции — у нее примерно 50% дел, не связанных с военными преступлениями? А самоубийства военных отдают Нацполиции.

— Факторы разные. Есть закон о подследственности, и в особых случаях генпрокурор может ее изменить. Когда этот «особый случай» наступает, известно только ему. Спросите у Юрия Витальевича, он, может, объяснит. Мне вообще-то очень сложно давать ему оценку. Он также, как я, назначен. Разве что, у меня прав было намного больше. Может, он так видит свою работу.

— Почему Луценко не решился экстрадировать Михаила Саакашвили в Грузию? Запрос-то у ГПУ был, даже несколько.

— Он пожалел грузинскую власть. Если бы Михаил Николозович попал в Грузию, там бы уже к лету была новая революция. Теперь грузины должны свечку поставить нашему генпрокурору за то, что он им не отправил туда Саакашвили, — тот парень весьма быстрый.

— Вы сами часто сталкивались с экстрадиционными запросами?

— Конечно. Экстрадировал десятками.

— Кого?

— Разных людей экстрадировали, полно народу… Спорных моментов, как в этом случае, не помню: я никого и не допускал до споров — делал просто по закону. Не надо думать — если сомневаешься, читай закон.

— Юрий Луценко встретился с Игорем Коломойским в Амстердаме аккурат перед тем, как дело «Приват против бывших акционеров» начало активно слушаться в Высоком суде Лондона. Это можно ли трактовать как переговоры должностного лица с фигурантом?

— Они ведь объяснили, что встреча была случайной, да? При современных средствах связи встречаться вовсе не обязательно. Более того, если бы они хотели о чем-то договориться, им вообще не надо встречаться. Так принято: посылаются переговорщики, как в случае с Александром Онищенко, к которому ездили посланники, и не один. Во-первых, тогда не «светятся» конкретные лица. Во-вторых, переговорщик ни за что не отвечает.

Даже больше. Встречаться лично нельзя. Ведь если встретились, то они уже не смогут помочь друг другу! И эта встреча пользы им не принесла, только вред

— Так зачем тогда встретились?

— Может, действительно случайно. Но это цирк, конечно. Я бы не встречался… Если кто-то засечет, будет беда. А генпрокурор ведь просто так не может ходить по Амстердаму. Он под колпаком. Если едет генпрокурор, то его ведут спецслужбы той страны, в которую он въезжает. Всегда! «Хвост» будет везде, куда бы ты ни пошел, и пока не закроется дверь самолета за чиновником, спецслужбы не уезжают. Не дай бог, что то случится с Генеральным прокурором в чужой стране, эта страна будет нести ответственность. Именно поэтому во встрече Луценко с Коломойским изначально что-то не то. Насколько мне известно, один из них очень осторожный человек. Лезть на рожон не будет…

«САВЧЕНКО — ЭТО НОВАЯ ВЕРА ЗАСУЛИЧ»

— О «деле Савченко». Изначально оно было «делом Рубана», потом подключили депутата — и возник широкий резонанс. Могут ли появиться новые фигуранты, и насколько дело политическое?

— Если правда, что оружие завозилось с территории «ДНР» к нам (а, похоже, это правда). И оно завозилось маркированное, с документами российского изготовителя, то, естественно, они хотели спровоцировать беспорядки. И тем самым заранее сообщали всему миру о том, что это спланировано ФСБ и Путиным. Происхождение оружия всегда свидетельствует о том, какая страна организовала теракт. И действия Савченко были направлены против РФ — раз оружие российское, значит, ноги растут оттуда. Но есть второй аспект. Он касается Савченко как организатора террористической группы.

— Вы верите в то, что интеллектуальная мощь Надежды Савченко и Владимира Рубана могла породить такой амбициозный заговор?

— Я верю в то, что Надежда Савченко — акцентуированная личность. Это человек, который находится на грани здоровья и нездорового состояния, когда идея превалирует над собственной безопасностью. Таковой была Вера Засулич, которая бросила бомбу в царя. Она была признана акцентуированной личностью — подвержена идее и ведома ею. Любым путем, даже ценой своей жизни, сменить строй в стране, — за это когда-то повесили брата Ленина, расстреляли сотни революционеров. Они таким образом видят свой путь — ну что вы сделаете?! Для этого и существует Служба безопасности. Она должна предотвращать эти акты, находить и наказывать таких людей. Что до Савченко, хотела ли она это сделать или только составляла планы, чтобы показать значимость офицерам? На эти вопросы должен ответить следователь. Будем ждать.

— Так подключат ли новых фигурантов?

— Не знаю. Я же дела не видел, там 7 гигабайтов записи — и мы не знаем, что там дальше происходит! Может, там разговоры с половиной парламента. А, может, с агентами ФСБ, которые говорят, что стрелять надо не из автомата, а из пистолета, предварительно забросав гранатами. Мы же этого не знаем! Мы должны увидеть все материалы дела. 

— Насколько правильным был ход Луценко, когда он в Раде раскрыл планы заговорщиков: обрушить купол, добивать из автоматов, попутно перепугав полстраны, а у второй половины вызвав ироничную реакцию?

— Он сообщил то, что было в материалах дела. Не больше и не меньше. Права спрятать это он не имел, иначе никто не дал бы ему возможность задержать и арестовать Савченко. Поверьте мне. Во-вторых, депутаты не разбираются в юриспруденции. В нынешнем парламенте от силы 10 человек юристов – к ним особо никто и не прислушивается. А большинству, голосующему «за», не до Савченко – у него другие проблемы: как сохранить потоки, как быть с президентом, что делать с рейтингами. Ну, никто особо и не изучал доказательства ГПУ.

— Разве это функция Рады? Депутатам «кино» показали, а они нажали на кнопки…

— Их функция, и особенно Регламентного комитета, следить, чтобы не нарушались конституционные права Савченко во время проведения расследования. И во время рассмотрения представления комитет и Рада должны быть уверены, что к ней не применялись незаконные методы следствия, что ее права не нарушили, в ее отношении не проводили следственных действий без согласия Рады. А вот тут — вопрос.

«ДЕЛО ШЕРЕМЕТА» СТАНЕТ НОВЫМ «ДЕЛОМ ГОНГАДЗЕ»

— Принципиально важное дело — убийство Павла Шеремета. ГПУ осуществляет надзор по этому делу. А Алена Притула, как гражданская жена и близкий к Шеремету человек, обратилась к Луценко с тем, чтобы дело расследовалось как теракт. Как считаете, мы итоги когда-нибудь увидим? И кто должен «вести» такие резонансные преступления — СБУ, Нацполиция?

— Любой вопрос принципиален. А убитая Амина Окуева — не принципиально? А взрыв машины Тимура Махаури? Каждый теракт — дело принципа. Жизнь всех людей одинакова.

— Это так. Но Павел Шеремет был символом.

— И журналистом. Когда взрывают или убивают боевика, это можно рассматривать как месть за его военные действия. А когда журналиста — это месть за правду.

— Кто должен расследовать?

— Для меня странно, что вопрос не расследуется, как теракт. Допускаю, они так решили, ибо полагали, что убийство «не посягает на государственные устои». Конечно, это теракт! Когда журналиста убивают таким общественно опасным способом, взрывом, тем самым пытаются запугать других журналистов. И все общество.

— Почему так мало информации имеем об этом деле?

— Предположительно, нам не раскрывают всех подробностей. Но времени прошло достаточно. Мы ж хоть промежуточных ждем!

Бывает так, что результата нет. Ну нет его, и все тут! И ничего не сделаешь.

— А это может быть еще одно «дело Гонгадзе»?

— Хотите сказать, что Пискун должен вернуться, дорасследовать? (смеется. — Авт.) Шучу, конечно. Может. И тогда зависнет надолго.

— К слову, о «деле Гонгадзе». Как и об отравлении Ющенко, деле Чорновила (на днях как раз была годовщина гибели) — их хоть кто-нибудь сейчас расследует?

— Думаю, никто. О них ничего не слышно. Но эти дела не имеют срока давности. Приостановлены, лежат, ждут своего часа. Надеюсь, он настанет. И все вернется на круги своя.

— Родион Киреев, бывший судья Печерского райсуда, теперь числится в реестре адвокатов города Москвы. У них там особая процедура для таких людей? И как он стал адвокатом, гражданином РФ?

— Стал он гражданином. Всем, кем надо. И, кстати, заметьте: врага (личного) Юлии Тимошенко легализовали в России.

— И что, тут есть «двойное дно»?

— Есть. Тимошенко судили россияне (подмигивает. — Авт.), российские спецслужбы. А Родион Киреев работал на ФСБ, прямо в зале украинского суда! (Смеется. — Авт.)

— Ну нашутили тут…

— Конспирологично.

— О грустном. Поразила реакция части общества на трагедию в России. Видел полярные мнения — от сочувствия и вплоть до «никаких слез по поводу детей врага». Этот вопрос о том, как остаться человеком…

— Видел, как же… Знаете, наши политики празднуют пиррову победу. Они победили в нас человечность. Честность. Чувство собственного достоинства. Они, наконец, победили в нас чувство великого народа. Как долго будут политики праздновать эту победу? Надеюсь, недолго. Потому что это античеловечно. А все античеловечное долго не живет. Особенно если это приукрашено высокой национальной идеей. Мне стыдно за украинцев, которые радовались чьей-то смерти. Думаю, их в Украине немного.

«КИНУТЬ» РЕГИОНАЛОВ? НЕ ПО ПОНЯТИЯМ»

— Нынешняя власть подозрительно быстро начала сотрудничать со «злочинной бандой». Шокин — из «старой гвардии», а новый волынский губернатор Александр Савченко и вовсе был замглавы МВД, участвовал в разгоне акций «Украина без Кучмы». У нас что, кадровый голод?

— А почему бы и не сотрудничать с «бывшими»? По губернатору — молодцы, ничего не скажешь, вот как быстро перешли… Дело тут не в кадрах. Скамейка длинная. Но давайте копнем чуть-чуть в историю. 2014 год, февраль. Поднимите голосования в Раде: кто признал Януковича отсутствующим в стране, сколько регионалов проголосовало?

— Они были демотивированы. Был разброд и шатание…

— Нет, а вы посмотрите. Они все сейчас при власти! В парламенте. Кто легитимизировал все законы, которые принимались в 2014–2015 годах? Регионалы. Они голосовали вместе с властью! Они дали ей карт-бланш, и они с нею одно целое. И что ж вы хотите, чтобы произошло? Чтобы их «кинули»? Это не по понятиям, в тяжелое время они поддержали эту власть, и она их не бросает, — это честно, порядочно и правильно.

— Контртезис: люстрация, которая вычистила массу профессионалов из «бывших».

— Даже не знаю, что больше принесло вреда государству… Да, это люстрация, когда увольняют человека, который сделал карьерный рост за счет своего здоровья, личного времени, жизни. А его за это увольняют, и новая власть ему говорит: «Ты сотрудничал со злочинной бандой». Но, подождите, а эта «банда» разве не была избрана народом Украины? Она была незаконной? А человек что, законы нарушил? Раследуйте дело по нему! Почему вы его и его семью лишаете куска хлеба за то, что он честно трудился, стал начотдела или управления? Такого хамства со стороны власти не было ни в одной стране. Везде была люстрация. Но люстрировали либо фашистов, либо коммунистов. По идеологическим, не профессиональным, критериям. И по решению суда.

А как у нас — политики, идеологические остались. Профессионалы ушли… Вот мы и пожинаем плоды. Собираем камни. Немцы строят «Северный поток — 2», азербайджанцы и турки — «Южный поток» мимо нас. А мы где на этом празднике жизни? Сырьевой придаток Восточной Европы? Хорошая земля и красивые помидоры? Я всех поздравляю. Мы из космической страны превратились в провинцию, выращивающую огурцы, помидоры и торгующую проститутками в Европу. Всем мои поздравления.

— Зато на латиницу переходим. Готовы писать «Piskun» в анкетах?

— Зато расшифровывать фамилию интересно: peace — мир с английского, kun — учитель с китайского. Быть учителем мира — неплохая перспектива.

vesti-ukr.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Коли він їхав на прем’єру ,,Кіборгів,, – я наголошувала, щоб тепло одягався, бо в Києві морози. Також просила, щоб одягнув форму. Він категорично не хотів, але послухав мене. Весь фільм просидів у верхньому одязі, бо коли звенять медальки він згадує обличчя полеглих в аеропорту побратимів. До чого це я? В кримінальному процесі є таке поняття як характеризуючі обставини. Так от це його характеризує як людину….як Людину. Підтримайте, будь ласка, нас в суді. Справа сфабрикована. Треба розголос. 21.03.2018 (середа) о 10.00 Печерський суд на Хрещатику 42, суддя Шапутько, 2 поверх, каб. 17.

ЩОБ УВІЙТИ В ПРИМІЩЕННЯ СУДУ- ВІЗЬМІТЬ З СОБОЮ ПАСПОРТ.

Дякую!!!

Фото Олены Логвиненко.

Олена Логвиненко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Живодёр получил срок больше своего возраста. 

В городе Рино, на западе штата Невада, США, 25 летний выродок-живодёр, за убийство и расчленение семи собак, был приговорён к 28 годам лишения свободы. Этот выродок будет иметь право на условно-досрочное освобождение после отбытия 11 лет в тюрьме.

Фото Ivan Komarov.

Фото Ivan Komarov.

Posted by Ivan Komarov on Samstag, 10. Dezember 2016

Судья, прокурор и адвокат были в шоке от того, что сделал этот ублюдок. Судья в какой-то момент даже прослезился, просматривая фотографии убитых им собак. Даже адвокат не стал оспаривать приговор.

Америка, с подобной мразью, не церемонится. А путинский режим является питательной средой для живодёров. При путине и т.н. “единой россии” живодёры чувствуют себя уверенно и чувствуют полную свою безнаказанность.

www.dailymail.co.uk


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Знайомтесь – Юрченко Валентина Петрівна судья Касаційного адміністративного суду.

На даний момент пані Юрченко безтурботно працює судею, не дивлячись на всі негативні висновки та рішення які були схвалені не на її користь.

Проаналізувавши інформацію про Юрченко Валентину Петрівну (далі – Кандидат), суддю Вищого адміністративного суду України, Громадська рада доброчесності виявила дані, які дають підстави для висновку про невідповідність Кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

1. Покривання “суддів Майдану”

Кандидат була у складі колегії суддів, які 14.03.2016 р. визнали незаконним (Додаток_1) та скасували подання Вищої ради юстиції про звільнення судді Дарницького районного суду м. Києва Пойди Сергія Миколайовича за рішення проти Майдану (а саме, 23 січня 2014 року суддя Пойда ухвалив рішення про тримання під вартою активістів Майдану).

Згідно з п. 1.6 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен демонструвати та підтримувати високі стандарти суддівської поведінки з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.

Такими рішеннями Кандидат не лише не сприяла відновленню довіри до судової влади, а навпаки – утверджувала у суспільстві уявлення про панування безкарності і кругової поруки в суддівському корпусі​.

Наведені факти є підставою для висновку, що кандидат Юрченко Валентина Петрівна не відповідає вимогам доброчесності та професійної етики.

Цей висновок можна доповнити додатковою інформацією про Кандидата, яка з огляду на її персональний характер, передається до ВККС у вигляді додатку. (додаток_2)

Також члени Громадської ради доброчесності вважають за доцільне звернути увагу членів ВККС на рішення, ухвалене Кандидатом, що викликало значний суспільний резонанс і підважило думку про незалежність суддів від політичних впливів:

20 січня 2010 року, «за незламність духу у відстоюванні національної ідеї, виявлені героїзм і самопожертву у боротьбі за незалежну Українську державу», Президент України Віктор Ющенко своїм Указом присвоїв С.Бандері звання Герой України (посмертно). Кандидат входила до складу колегії Донецького апеляційного адміністративного суду, яка залишила в силі рішення першої інстанції про скасування присвоєння Президентом України звання Героя України С. Бандери.

Основоположним принципом функціонування судової влади є незалежність суддів. Відповідно до п.12. Висновку Консультативної ради європейських суддів №1 (Рекомендація №(94)12 «Щодо незалежності, ефективності та ролі суддів» «Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, а й з боку суспільства загалом. Суддя повинен не тільки бути насправді вільним від будь-якого неналежного зв’язку, упередження або впливу, але він чи вона також повинні бути вільними від цього в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.»

У членів Громадської ради доброчесності виникли обгрунтовані сумніви у тому, що рішення у цій справі ухвалене суддями, зокрема, Юрченко В. П., неупереджено і незалежно від політичних впливів.

Відповідно до положень частини 1 статті 5 Закону України «Про державні нагороди України»: «Державними нагородами можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці та особи без громадянства».

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України «Про державні нагороди України»: «Нагородження державними нагородами може бути проведено посмертно».

Статтею 6 Закону України «Про державні нагороди України» при цьому передбачено:

«Звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення». Члени Громадської ради доброчесності окремо наголошують, що Юрченко В.П. не скористалася при цьому правом, передбаченим ч. 3 ст. 25 КАС, а саме не склала окрему
думку, як суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи

Отже, розповсюджені і такі, що підривають довіру до судової влади, відомості про втручання в незалежність судді породжують обґрунтований сумнів щодо відповідності судді чи кандидата у судді відповідності критеріям професійної етики і доброчесності. Суддя, чи кандидат у судді, щодо якого існують такі неспростовані відомості, має вчинити всі дії з метою їх спростування з тим, щоб «бути вільним від цього в очах суспільства».

ВІДПОВІДНО ДО ЧАСТИНИ ЧЕТВЕРТОЇ СТАТТІ 19 РЕГЛАМЕНТУ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ДОБРОЧЕСНОСТІ ЗА НАЯВНОСТІ ВАЖЛИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ РАДА У ПОДАЛЬШОМУ МОЖЕ ОКРЕМИМ РІШЕННЯМ ЗМІНИТИ АБО СКАСУВАТИ ВИСНОВОК, АБО ЗАТВЕРДИТИ НОВИЙ ВИСНОВОК.


НЕГАТИВНИЙ ВИСНОВОК ГРД

Результати анонімного письмового тестування –  83,25 бали

Результати практичного завдання – 91,5 бал

Загальний результат іспиту – 174,75 бали

 Загальний бал за результатами кваліфікаційного оцінювання – 723,75 бали

Кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

Дата початку роботи суддею невідома, а на посаді судді Вищого адміністративного суду України з 2013 року.

Досьє кандидата.

Сумнівні рішення

Як вбачається із реєстру судових рішень та за повідомленням інформаційного агентства «ЛІГАБізнесІнформ» суддя Юрченко В.П. була у складі колегії, які ухвалювали рішення щодо визнання незаконним нарахування транспортного податку власникам елітних іномарок у розмірі 25 000 грн у 2015 році. У результаті розгляду справи ВАСУ скасував рішення попередніх судових інстанцій і, визнавши протиправним, скасував податкове повідомлення-рішення про донарахування податку власнику автомобіля (Range Rover 2013 року).

Як вбачається із реєстру судових рішень суддя Юрченко В.П. була у складі колегії суддів, які 14 березня 2016 року визнали незаконним та скасували подання Вищої ради юстиції про звільнення судді Дарницького районного суду м. Києва Пойди Сергія Миколайовича за рішення проти Майдану (а саме, 23 січня 2014 року суддя Пойда ухвалив рішення про тримання під вартою активістів Майдану).

Статки

Відповідно до аналітики Громадського руху ЧЕСНО “Тіні забутих статків: е-декларації суддів ВАСУ” суддя Юрченко В.П. лише в електронній декларації проінформувала суспільство про наявність у її чоловіка земельної ділянки площею 1000 кв.м, квартиру 65,6 кв.м та дві його автівки – ЗАЗ 968М 1992 року та “М2141” 1994 року (забувши уточнити, що це Москвич).

Електронна декларація за 2015 рік.

Рішення  ГРД

За результатами розгляду справи кандидата Громадською радою доброчесності було затверджено висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Основні причини висновку про невідповідність – утвердження кругової поруки в суддівському корпусі.

Також пані Юрченко потрапила в антирейтинг, не достойних місця у Верховному Суді. Антирейтинг Руху ЧЕСНО

Далі буде…

politica.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Ах, ты, ку*ва-мать, Виктория Светлицкая, отпустившая на поруки “протестанта”, стрелявшего в полицейского! Мне, СУДька драная, не очень хотелось, но если вы все-таки, “ваша честь”, настаиваете, то придется мне завтра тащиться в Шевченковский суд и из своего легального ствола прострелить вашу ж*пу – исключительно в качестве следственно-юридического эксперимента.

И вот теперь давайте рассматривать такое мое действие исключительно в правовой площади, в юридической плоскости и судейской мерзости – по стандартам госпожи Светлицкой.

Итак, “ваша честь”, я прострелил вашу ж*пу, не преследуя никаких корыстных мотивов, а был движим двумя самыми святыми на свете чувствами. Я руководствовался исключительно чувством справедливости и любопытства. Мои действия носили абсолютно бескорыстный характер. Личная месть отсутствовала напрочь.

Продолжаем перечислять смягчающие обстоятельства, по совокупности которых вы отпустите меня на свободу, несмотря на ноющую боль в левом полуж*пии. Ствол у меня легальный. А ж*па “вашей чести” прострелена не сильно. Чисто профилактически, скоро заживет, как на собаке. Я честно отслужил два года срочной службы, активно участвовал в Революции Достоинства и уже 4 года активно занимаюсь помощью подразделениям, несущим службу в АТО. У меня даже не один (как у позывного “Брест”, стрелявшего в мента), а целых два несовершеннолетних ребенка. И я могу привести в суд полсотни народных депутатов-беруще-на-поручников (они почти все будут прошедшими службу), и они меня с таким свистом будут брать на поруки, что у гребаной “вашей чести” может еще и рожа треснуть физически от юридически неприкосновенных рук. Ни один патриот и ни один депутат, боже упаси, не сможет поднять руку на женщину – даже в мантии. Для этого есть патриотки, сказочно отрабатывающие хук слева.

О, а как меня, прострелившего вашу ж*пу, станет брать на поруки министр внутренних дел!!! Эту поэму трудно даже описать меньше чем на трех страницах. И тысячи его подчиненных, закона соблюдения ради, ПОСЛЕ смены придут в суд. Авто-менто-Майдан под своим домом представляете?

Итак, у меня не вагон, а два вагона смягчающих обстоятельств. А у вашей бля… ой, простите, “чести” с одной стороны – в ж*пе дырка, а с другой – чистое, как горный хрусталь понимание, что меня надо немедленно отпускать из-под стражи, точно так же, как и стрелка в полицейского вы отпустили. Ведь это ваши стандарты, я не напутал? А огнестрельная дырка в вашей ж*пе не насвистывает ли вам, что мне еще уместно грамоту за меткую стрельбу выписать? И где благодарность за то, что не задело кость?

Я категорически уверен, никто даже не подумает возразить, что ментовская нога дороже судейской ж*пы раза в четыре. Вот просто убежден в этом до хрипоты и дрожи! Потому что служба у того, кому прострелили ногу, тяжелее вашего “судейского ярма” раз в десять. Кстати, точно так же считают те активисты, которые снесли незаконную самостройную православную хрень московского патриархата на фундаменте Десятинной церкви, решение на снос которой является абсолютно законным. Но какая-то ох*евшая судейская морда отправила их под стражу. А прострелившего ногу полицейскому при исполнении отпустила на поруки уже другая судейская тварь, ой, простите, оговорился – “ваша честь”. Несостыковочка, йопт???)))

И вообще, дорогие судьи, хватит наконец использовать ж*пу вместо головы, а то в один момент вам одно засунут в другое. Я как сейчас помню, как в 2014 году я очень жестко держал за галстук всем известного судью Емельянова, личико его было бордовым, а глазки – выпучены. Помню, как вежливо я объяснял ему, что не надо искушать стоящий рядом со мной до поры-до времени дружелюбный “Правый сектор”. И не стоит заставлять выбросить его тушку со второго этажа Высшего хозяйственного суда. Лететь оно, конечно, может, и не высоко. Но приземляться будет очень больно. А до чего ж непрестижно, просто ужас!

Госпожа Светлицкая! Может, я ограничусь обоср*вшимся Емельяновым? Или с вами тоже нужно провести личную профилактическую работу?

Самая большая проблема для правосудия, когда оно становится прямой противоположностью справедливости.

Судья – как ее? – Светлицкая, творит беспредел как бы совсем легально. Стрелок “Брест” – как бы абсолютно нелегально беспредельничает. Но они же, по сути, коллеги! Мы уже докашлялись до того, что у нас уже большего “криминала”, чем “закон” – нет!!!

И зря вы, судья Светлицкая, так удивились, что ранним морозным утром вам прострелили именно ж*пу. Чести, совести и чувства собственного достоинства у вас нет. И прострелить вам, кроме ж*пы и жадности, больше нечего.

Вы, “ваша честь”, и вам подобные – прыщи на ж*опе нашего правосудия. Если всех вас, прыщей, по очереди выдавить – ранки заживут и организм начнет выздоравливать. И сядут на ж*пу ровно ровно те, кому положено. И именно по той статье, которая определена им УК. А те, кто невиновен – не сядут. И лично вас, госпожа Виктория Светлицкая, в графе “невиновен” мне практически невозможно представить. Как-то так.

Поймите, я категорически не желал бы простреливать вашу задницу. Почему же вы от меня так настойчиво этого добиваетесь своим абсурдным решением?

В 1917 году революционеры радостно перевешали, перестреляли и посажали на кол практически всех попов, судей и чиновников. Госпожа Светлицкая, вы понимаете, на какую тропинку вы встали? Если завтра к вам в суд или домой, или просто на улице, подойдет кто-то с целью прострелить ж*пу, как долго лично к вам будет ехать полиция? И как тщательно они будут вас, лично вас, защищать, зная, что если нападающий на вас, с*ку, прострелит им ногу, то он уйдет на поруки?

Какой смысл полицейским ТЕБЯ, дура, и всех твоих колег защищать, если вы ИХ защищать не хотите? А защищаете тех, кто в них стреляет? Ой, простите, опять забыл, что вы не дура, а “ваша честь”.

Деградация общества, развал и разложение государства начинается именно с таких судей.

И по поводу стрелявшего в полицейского бойца с позывным “Брест”. Пуля “Бреста” попала не в откормленную трухановскую “титушку”, а в нашего полицейского. Которому из наших налогов платят зарплату. “Брест”, возможно, забыл, а я очень хорошо помню, как я стоял у окна Верховной Рады и видел, как один идиото-патриот бросил гранату в нашу полицию и нашу Нацгвардию. В наших, по совместительству, ветеранов АТО. Четверо погибло. Десятки – ранены.

На пользу российского агрессора и против независимой Украины одинаково успешно работают судья Светлицкая, одесский мер Труханов, скотина, бросившая гранату в наших пацанов под Верховной Радой, Семенченко, Рабинович, Медведчук, Саакашвили и им подобные. Их действия приводят Кремль в восторг. А у Европы вызывают недоумение. Задача Путина – подорвать страну изнутри. Наша задача – его остановить. И как бы РФ их не поддерживала и не финансировала, не поддаваться на их провокации.

Доброволец, убивший недавно возле станции метро повара-сепаратиста, должен сидеть, несмотря на свои былые заслуги. Как и стрелявший в полицейского.

У меня тоже есть из чего прострелить судейскую ж*пу. На меня прошлая власть и лично Медведчук открыли 4 уголовных дела. Разве это дает мне возможность прострелить судейский зад при нынешней власти?

Судья, отпустившая стрелка, гарантирует вам, вашим родителям, вашим детям, вашей жене, что любой, кто выстрелит в них – тем более не сядет, если стрелять уже можно даже по ментам.

Во всем цивилизованном мире подобная ситуация с выходом на волю “Бреста” не то что невозможна – она сюрреалистично-абсурдно-непредставляема!

Решение судьи Светлицкой – это предательство страны и сути Закона, которые не оправдываются никакой буквой закона. Если в НАШЕМ СУДЕ нет справедливости даже для НАШИХ МЕНТОВ – где НАМ С ВАМИ искать справедливость?

И ТЕПЕРЬ – САМОЕ ГЛАВНОЕ. Дорогие мои та часть власти и та часть оппозиции, которые не куплены Кремлем, президент и всяко-разные олигархи, коалиция и перелетные “тушки”,Кабмин и прокуратура, МВД и СБУ, если вы не возьметесь за голову и не прекратите бардак, то бардак прекратит вас. Как-то так.

P.S. Мне, собственно, не ВАС, а НАС, людей, жалко.

P.P.S. Я даже не знаю, почему в моем тексте так неоправданно редко звучало слово “ж*па”, потому что писал я именно о нашем правосудии…

Сергей Поярков


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Однажды Катерина Гандзюк решила в фейсбуке написать о том, что некто Антощук А. из управления защиты экономики в Херсонской области Департамента защиты экономики НПУ, через других лиц просил дать 3% от каких-то сумм, которые он считает что крадутся в мерии.

Катя занимает должность… даже не так, Екатерина Викторовна занимает должность исполняющего обязаности управляющего делами городского совета, советник городского главы. но она не пафосная и является должностным лицом здорового человека.

Так вот… Антощук А. решил подать иск про защиту чести и достоинства и деловой репутации. вся сложность для его защитников состоит в том, что господин Антощук в своем иске никак не может разделить некоторые понятия. в одной части иска он пишет, что Екатерина Викторовна нарушила его право на уважение к частной жизни.

Но в самом иске он много раз упоминает, что является должностным лицом… а в этом случае есть практика:

– Высшего специализированного суда Украины (от 15 марта 2017 года №569/568/15)
– решение Европейского суда от 29 июня 2005 года по делу “Соколов против Польши”
– решение Евпропейского суда от 31 января 2011 года “Сирык против Украины”
– решение Европейского суда от 29 марта 2005 года “Украинской Прес-Группы” против Украины”
– есть статья 10 Конвенция о защите прав человека и основных свобод
– есть Декларация про свобду политических дебатов в средствах массовой информации

Которые как раз говорят, что должностное лицо не имеет дополнительной защиты в части его критики обществом. более того, должен быть терпим к такой критике. и даже в общих правилах этического поведения госслужащих прямо написано, что должностное лицо должен избегать таких конфликтов.

Там есть еще ряд прекрасных моментов, в которых Катерину обвиняют в бытовой политической карьере. так и написано – не вру. потому суд будет интересным. и в этот прекрасный день Святого Валентина мы будем с удовольствием выражать свою любовь к нулевой толерантности к коррупции.

Но Катю забанили. именно в этот день. потому она временно на аккаунте Катерина Гандзюк. подписывайтесь на нее) и поздравьте с этим прекрасным праздинком.

Фото Masi Nayyem.

Верю, что мы победим)

Masi Nayyem


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

 

Про обезкровленість прокуратури, незалежність якої невигідна можновладцям, не розкриття резонансних злочинів через політиків, знищення оперативної бази та секретних співробітників бесідуємо з люстрованим екс-прокурором з багаторічним досвідом Олександром Шморгуном.

Олександр Семенович також пояснив, чому державі потрібно ліквідувати незаконні збройні формування, чому Україна не готова до викорінення корупції та чому депутати не знімуть з себе недоторканність…

Банки тріщать лише тоді, коли видаються кредити знайомим, які не планують їх повертати, фото – Дмитрий Бургела

 Як ви вважаєте, чому не розслідуються як належне – з результатами, такі публічні справи, як, наприклад, вбивство сотні людей на Майдані, спалення одеситів в будинку Профспілок 2 травня 2014 року, відповідальність генералів за Іловайський «котел» і «котел» в Дебальцеве, справа банків, які розорив НБУ, вбивство Бузини і Шеремета?

– Причин для цього може бути багато. Спробую озвучити основні з них. У нашій країні завжди існувала проблема з розкриттям резонансних злочинів. Тому що в більшості випадків вони так чи інакше переплітаються з політикою. Озвучені вами наскрізь політичні, тому, припускаю, що вони не розслідуються саме тому, що в цих справах можуть бути «замішані» люди, які займали (або займають) ті чи інші посади в органах влади.

Крім того, політична ситуація в країні постійно змінюється — проводяться сумнівні, недолугі зміни в організації роботи правоохоронних органів, такі, як, наприклад, реформа поліції, яка була проведена в 2015 році, коли велика кількість керівних посад була заміщена новими людьми. Тут варто розуміти, що зміни в будь-якій структурі здатні дещо «призупинити» роботу відомства, і суспільство це відчуло.

Також часто самі судді не бажають братись за розгляд тієї чи іншої справи, і це зрозуміло, адже кожен хоче працювати і спати спокійно.

З-поміж інших є ще одна причина — про резонансні справи політикам час від часу вигідно згадувати. І це відбувається насамперед тоді, коли потрібно відвернути увагу народу від життєвих проблем або ж просто «згадати» про неї, коли приходить час для популістських дій та гасел. У цьому випадку резонансна справа може слугувати так званою лялькою-неваляйкою.

Восени цього року, згідно закону, розпочало свою роботу ДБР (Державне Бюро розслідувань), і тепер резонансні справи будуть розслідуватись саме цим органом – це злочини, здійснені посадовими особами органів влади, тобто керівниками міністерств, відомств, депутатами, суддями, прокурорами, правоохоронцями та іншими. Але це на папері, а як і коли цей орган почне розслідувати справи насправді, невідомо. Адже Держбюро фактично ще не розпочало своєї роботи. Уже існує такий жарт: «Хто очолює, така й перспектива – Труба».

Якщо ж, наприклад, взяти справи про Майдан, то тут є декілька причин. Часто самі правоохоронці саботують їх розслідування. В правоохоронних органах країни ще й досі працюють особи, причетність яких до тих подій і нині перевіряється. Крім того, в нашій країні бракує ресурсів для злагодженої роботи органів слідства. Не вистачає кадрового потенціалу – і через скорочення в прокуратурі в тому числі.

Резонансні справи в Україні будуть розслідувані як належне лише тоді, коли за них візьмуться міжнародні фахівці

Якщо говорити про справи ліквідованих банків, то очевидно, що банк ніколи не може бути в програші, враховуючи відсоткову різницю між депозитами та кредитами. Банки тріщать лише тоді, коли видаються кредити знайомим, які не планують їх повертати. Такими схемами в Україні винищили 82 банки. Але, що найстрашніше, ні один із власників, керівників не поніс покарання.

Резонансні справи в Україні будуть розслідувані як належне лише тоді, коли за них візьмуться міжнародні фахівці. Це може статися після виборів президента.

– Нещодавно Генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що в Україні залишаються нерозкритими 10 тисяч справ про вбивства, 61 тисяча нерозкритих грабежів, 9 тисяч розбоїв, 33 тисячі незаконних заволодінь транспортними засобами і ще 10 тисяч справ, пов’язаних з корупцією. Що ви можете сказати щодо такої статистики?

– Це страшна статистика, й у значній мірі – це результати «реформ». Криміногенна ситуація дуже напружена. Я живу під Києвом і постійно чую розповіді сусідів про пограбування. Якщо сьогодні ми не повернемося обличчям до правоохоронних органів та не відновимо ті структури, які повинні боротися зі злочинами, буде біда. Прикро за те, що за їх наслідки немає з кого запитати – ініціатори виїхали з країни.

Юрій Луценко визнав, що маємо дуже великі проблеми зі слідством. Ми знищили серйозний потенціал міліції, УБОЗ, які мали своїх секретних співробітників. Для того, щоб оперативник володів інформацією, він має 3-4 роки пропрацювати на одному місці, щоб напрацювати інформаторів, зрозуміти криміногенну ситуацію, яка існує саме в цьому районі. Повинен знати, як йому діяти в тому чи іншому випадку. А в нашій країні за три місяці підготували до роботи поліцейських, і це жахливо!

Треба визнати, що правоохоронні органи втратили контроль над криміногенною ситуацією. І «реформа» міліції в певній мірі «посприяла» цьому. Колишні міліціонери знали «явки та паролі», тобто вони володіли інформацією, наприклад, про те, де найчастіше відбуваються крадіжки, в якому районі міста найнебезпечніше вночі, в якому підвалі збираються наркомани, де дислокується криміналітет тощо. В них були свої «донощики», а також відпрацьовані на багаторічній практиці схеми розкриття злочинів. Не «книжні» знання американців, а реальний досвід оперативної роботи саме в нашій країні.

Поки що, на жаль, нова правоохоронна система працює гірше за ту, яка залишилась у спадок від радянського минулого, фото – Дмитрий Бургела

Одного разу був особисто присутній при невеличкому ДТП, і поліцейський, який приїхав на місце події, навіть не поцікавився наявністю техпаспортів на автомобілі та водійських посвідчень в учасників аварії. Він почав складати протокол з їх слів. У іншому випадку після необґрунтованої зупинки та перевірки документів почув у відповідь: «Дядьку їдьте! Хіба я не бачу, чи що?».

Так, ми живемо в час змін. Довгий час в нашій країні існувала криміналістична система, яка залишилась у спадок від радянського минулого. Зараз же стару систему поступово змінює нова, проте вона лише вкорінюється, приживається. Вона далеко не ідеальна. І поки що, на жаль, працює гірше за «радянську». Ми творимо реформи, часто не задумуючись над тим, чи принесуть вони суспільству реальну користь.

Ми недієво боремось також з корупцією. Її викорінення, як правило, зводиться до гучних гасел та маніпуляцій з антикорупційним законодавством. В законі й досі існує багато «шпаринок», через які «просочується» можливість уникнути реального покарання. Можна «прикинутись» невиліковно хворим, потім вчасно втекти за кордон, або ж скористатися таким запобіжним заходом, як внесення застави.

Якщо брати показники всесвітнього рейтингу CPI (англ. Corruption Perceptions Index – індекс сприйняття корупції), то сьогодні за рівнем корупції Україна стоїть на одній сходинці разом з Росією, Іраном, Казахстаном та Непалом. І ця статистика насправді є дуже невтішною.

В нашій країні бракує ресурсів для злагодженої роботи органів слідства

– Прокурор представляє сторону обвинувачення в суді, і поліція спільно з СБУ повинні з ним узгоджувати кожну свою дію на всіх етапах слідства. Від прокурора залежить: відкривати справу чи ні, за якою статтею кваліфікувати ті чи інші дії і що говорити суддям під час судового процесу. Чи згодні ви, що в Україні прокурори, так само як і судді, перетворилися в «недоторканних» напівбогів?

– Не зовсім згоден. Якщо взяти роль прокурора в кримінальному процесі, то перелічені вами обов’язки дійсно є його роботою, проте не варто забувати і про інших його учасників – про поліцію, яка займається досудовим слідством, СБУ, котра розслідує справи, що загрожують національній безпеці нашої держави.

Прокуратура існує для того, щоб здійснювати нагляд за дотриманням норм закону органами досудового слідства.

З 1 грудня в прокуратурі мало залишитися лише 10 тисяч працюючих: у прокуратури забрали «руки» і «ноги». Після створення так званих місцевих прокуратур один прокурор очолює 5-7 прокуратур. Це при тому, що реформування не торкнулося судів та поліції.

Для прикладу: у Піщанському районі Вінницької області без змін залишилися суд і поліція, а прокуратури немає, тому що тепер вона знаходиться в Бершаді, а це за 76 кілометрів. Як прокурор може працювати в таких умовах? Важко ж володіти реальною ситуацією на відстані.

Думаю, було б доречніше спочатку провести адміністративно-територіальну реформу, а вже потім реформувати прокуратуру.

Викорінення корупції в Україні зводиться до гучних гасел та маніпуляцій з антикорупційним законодавством, фото – Дмитрий Бургела

Нам безперестанку показують на Європу, але, вважаю, що спочатку потрібно навести лад у себе та навчитись працювати з тим ресурсом, який зараз є в Україні, а вже потім переймати досвід інших.

Згадую, як під час малої судової реформи ми робочою групою їздили в Іспанію, вивчати їхній досвід. Як ми можемо рівнятися до Європи, в якій, щоб стати прокурором чи суддею, потрібно 17 років навчатися? Так от, на той час секретар прокурора області в Україні після закінчення інституту на заочному відділені через півроку стала суддею. Вражаюча різниця. Ми з Європою живемо в абсолютно різних реаліях. Тут доречне українське прислів’я: «Коня кують, а жаба ногу наставляє».

– На папері наша країна – одна з небагатьох у світі, де прокуратура – це незалежний орган влади. Згідно законодавства, вона не належить ні до однієї гілки: ні законодавчої, ні виконавчої, ні судової. Українські прокурори підвладні тільки своєму ж прокурорському керівництву. А як на практиці? Чи відповідає ця норма закону дійсності?

– По-перше, фраза про незалежну прокуратуру – це тільки гасло. Через те, що орган по суті є нічийним. То, в одному випадку, Верховна Рада відправляла генпрокурора у відставку, а в іншому – президент сам ставив питання про відставку. Ми проголосили прокуратуру незалежною, але вона ніколи не мала гарантій самостійності. Хіба Луценко нині самостійний? Повинні бути прописані гарантії Конституції – чіткі та нерушимі.

Очевидно те, що незалежна прокуратура невигідна високопосадовцям

На жаль, у ці буремні часи український політикум не в змозі визначитись, якою повинна бути прокуратура в Україні. І очевидно те, що незалежна прокуратура невигідна високопосадовцям. На цьому підґрунті й виникають проблеми в реформуванні правоохоронних органів: з одного боку, участь у ЄС вимагає приведення державних органів у відповідність до Євростандартів, а з іншого – людям «зверху» не зрозуміло до кінця, як їх втілити в життя так, щоб було і нашим, і вашим…

Візьмемо навіть ті ж самі скорочення, які відбуваються в усіх прокуратурах. Мало того, що прокурори і так працюють понаднормово, їх ще й скорочують. На сьогодні в прокуратури також забрали повноваження загального нагляду, слідчі функції, які передали ДБР.

Згідно з дослідженням міжнародного фонду «Відродження», проведеного протягом 2016-2017 років, «Роль прокурора на досудовій стадії кримінального процесу», лише 11 прокурорів в Україні вважають себе незалежними. В ході дослідження проведено фокус-групи з адвокатами, прокурорами, суддями, слідчими та іншими; опитано 503 прокурорів.

Сьогодні за рівнем корупції Україна стоїть на одній сходинці разом з Росією, Іраном, Казахстаном та Непалом, фото – Дмитрий Бургела

Це означає, що в обхід норм закону вищі за посадою прокурори жорстко керують внутрішньою роботою підпорядкованих їм адміністративно прокуратур, що суперечить нормам Закону «Про прокуратуру». Проте, згідно з цим нормативним документом, прокурори вищого рівня мають право лише на дачу вказівок та доручень виключно з питань управління та адміністративної діяльності.

 Як прокуратурі працюється в ситуації, коли частенько принципи революційної справедливості переважають над законністю? Років п’ять тому навіть уявити було складно, щоб люди безкарно били депутатів і чиновників, кидаючи їх у сміттєві баки. А зараз такий підхід заохочується навіть Генпрокурором….

– Я великий противник подібних речей, і мені взагалі незрозуміло, хто такі активісти? Згадайте тільки ситуацію, коли на кордоні з Кримом активісти зупиняли машини, забирали паспорти та погрожували зброєю. Хто утримує таких активістів, за який кошт? Ці формування поза межею законодавства, і держава зобов’язана ліквідувати їх.

Вони перешкоджають будівництву, калічать людей за гроші… і я не розумію, чому влада допускає подібне. Громадськість дозволяє собі впливати на суди та прокурорів, влаштовувати бійки під час засідань.

Згадується ситуація, коли Конституційний суд намагався розглядати Закон про люстрацію. «Єгорка» зібрав натовп раз, другий, третій… і суд злякався, і перейшов розглядати закон у закритому режимі. Вже три роки розглядає, але рішення так і не винесене. Варто задуматися про користь для країни від такої громадськості…

– Дайте коротко оцінку реформі прокуратури.

– Прокурор фактично позбавлений права витребувати кримінальне провадження, скасувати повідомлення про підозру, відкликати звинувачення.

Також важливо, що ключові посади в прокуратурі займають колишні працівники міліції. Тобто ті, хто раніше був під наглядом прокуратури. З точки зору етики та організації роботи – це абсолютно неправильно.

Нині людина вимушена платити гроші за найменшу послугу, надану юристами та нотаріусами, а прокуратура має право на представництво в суді лише осіб з фізичними чи психічними вадами

Згадується, як раніше прокуратура мала право займатися представництвом інтересів пересічного громадянина в суді. Нині людина вимушена платити гроші за найменшу послугу, надану юристами та нотаріусами, а прокуратура має право на представництво в суді лише осіб з фізичними чи психічними вадами. Ці зміни, з точки зору практики, є абсолютно невиправданими, оскільки позбавляють людей додаткового захисту. Такі обмежуючі фактори абсолютно не сприяють розвитку держави та суспільства в цілому.

В Європі, щоб стати прокурором чи суддею, потрібно 17 років навчатися, фото – Дмитрий Бургела

– Розкажіть про найцікавіші епізоди своєї багаторічної прокурорської кар’єри. Наскільки типовий кіношний образ співробітника служби відповідає реальному?

– Звичайно, кіно значно відрізняється від реальності. Насправді робота прокурора не сказати, що рутинна, але дуже кропітка. Значна частина зайнятості витрачається на підготовку документів та часто невиправданої кількості інформації для прокуратури вищестоящого рівня.

Займаючи посади прокурора в різних областях, визначився, що кожен регіон має свою специфіку. В Луганській області пріоритетним завданням були нелегальні вугільні копанки. Спочатку не зовсім розумів, про що йде мова, але достатньо швидко зорієнтувався в проблематиці і побачив, які потужні фінансові потоки ховаються в тіньовій економіці.

Мова йде про 2006 рік, тоді із 48 шахт 22 вже були закриті. Але шахта вважається повністю закритою, коли проведена рекультивація. Закрити шахту коштує дорожче, ніж побудувати нову, тому якісній рекультивації ніхто особливо уваги не приділяв. Раніше існувала технологія, коли при добуванні вугілля його промивали та мілку фракцію скидали у природні балки, які заповнювали водою, щоб запобігти загоранню. Згодом, за допомогою податкових інспекцій так звані «бізнесмени» зверталися в райдержадміністрацію для визнання шламів безхазяйними. Потім згадувану мілку фракцію вугілля купували по 50 копійок за тонну. Екскаватор подавав на берег шлам, залитий водою, вода стікала і через декілька днів сухий шлам вивозили на гірничо-збагачувальні фабрики.

На той час в Україні працювало 8 ТЕС, і вагони з вугіллям для них завантажувалися по такому принципу: 1/3 вагону завантажувалася енергетичним вугіллям,1/3 – згадуваним шламом, потім зверху це все знову покривали енергетичним вугіллям.

Собівартість шламу була близько 25 гривень за тонну, а державі його продавали по 300 гривень. ТЕСи не виставляли постачальникам претензій у зв’язку з неякісним вугіллям із зрозумілих причин. Напрошується питання: чому держава не використовувала шлами?

Ще один вид копанок. Знімається верхній прошарок ґрунту товщиною 1-1,5 м і під ним залягає пласт вугілля, яке екскаватором вантажиться на автомобілі і вивозиться до занепадаючих шахт, щоб створити ілюзію їх роботи і отримати завищену ціну через те, що на той час видобуток вугілля державою дотувався на 70%.

Виходило, що вугілля добували незаконно, та ще й держава компенсувала серйозні гроші.

За перші три місяці роботи я порушив 32 кримінальні справи, в тому числі щодо відомих О.Єфремова та В.Тихонова, після чого мене перевели працювати до Вінниці, де розслідував справу про контрабанду продуктів з Придністров’я, яка після вилучення невідомо куди зникала.

З’ясував, що в Тульчині працював завод по утилізації вилученого. Тому зобов’язав, щоб при процедурі знищення був присутній представник прокуратури району. Після цього в місцевих ЗМІ з’явилися публікації, нібито я «кришую» контрабанду, хоча все було навпаки – я займався її викоріненням.

Зацікавила мене також ситуація, чому 70% закордонних авто середнього класу завозяться через Вінницьку область. З’ясувалося, що при покупці автомобіля за кордоном фірмами, що цим займалися, вказувалась невиправдана ціна. Таким чином, при його розмитненні вони отримували значну компенсацію з бюджету за кожен автомобіль. За нашого втручання виплати прикоротилися, і фірми, що займались цим бізнесом, перестали існувати.

– Як зміниться суспільство, якщо вмить звільниться від корупції? І чи готові ми до цього?

– Дуже багато говоримо про корупцію… Для отримання будь-якого дозволу люди шукають знайомих, не шкодують «нагород». Для прикладу, згадайте гучну справу про викриття газових схем за участю Олександра Онищенка, відповідно до яких ціна на газ завищувалася на 5-6 тисяч гривень. Минуло вже більше року, як він втік через це з країни. Проте ціна на газ так і не впала. Це говорить про те, що схеми і нині в дії, і хтось отримує ці надприбутки.

В Україні існує система, в якій невигідно чесно працювати та жити, а також мати прозорий бізнес. Якщо ми говоримо про викорінення корупції, то повинні розуміти, що потрібно починати не лише з корупціонерів, необхідно міняти систему. І починати ми повинні насамперед з самих законотворців, які мають приймати відповідні закони, але ж в людей немає поваги до влади, до державних установ. Нормальний рівень життя асоціюється в людей з багатством та олігархами. А порушення законів або їх обхід – гарантією добробуту.

Коли корупція стає сутністю державної системи, то її викорінення загрожує ввести країну в хаос, як це сталось із Бразилією і Італією свого часу.

Тут необхідний цілий комплекс заходів, у тому числі, повернення довіри до влади і посилення відповідальності за корупцію. Тому вважаю, що Україна ще не готова до повного її викорінення. Бо неможливо викорінити те чи інше явище без усунення його причини.

В світі я знаю лише кілька країн, яким вдалося викорінити корупцію. Це Сингапур, який піднявся під проводом Лі Куан Ю, Естонія, яку тягли з корупційної ями всі уряди, починаючи з 1990 року (зараз вона на 32 позиції, згідно рейтингу сприйняття корупції, поруч з Бутаном та Іспанією), Фінляндія, в законодавстві якої поняття «корупція» взагалі відсутнє, Гонконг, рівень корумпованості якого в 1974 році становив 94% чиновників, зараз всього 2-3%, що нижче, ніж, наприклад, в США і Японії.

Приклад цих держав доводить, що викорінення корупції або ж її мінімізація можлива. Це робота не одного року, проте вона в змозі привести країну до процвітання та економічного росту.

Мало того, що прокурори і так працюють понаднормово, їх ще й скорочують, фото – Дмитрий Бургела

Країна без корупції – це країна, в якій панує чесність та згуртованість суспільства, коли воно націлене на розвиток держави. Думаю, Україна без корупції стане сильною європейською державою, в якій процвітатиме бізнес та яка стане привабливою для інвесторів. Як результат, в ній з’явиться багато робочих місць.

– Протести перед Верховною Радою ознаменували один з перших великих зрушень у вітчизняній політиці з 2014 року: цілий ряд політичних сил, які підтримували тоді Майдан, зараз виступили проти проєвропейського президента. Як ви вважаєте, мітинги під Верховною Радою – це проплачене шоу з прицілом на вибори чи дійсно мирний прояв невдоволення чинною владою?

– Важко сказати… Але скажу, що досить потужно підтримував і перший Майдан, і другий. В 2014 році працював у Генеральній прокуратурі, і сильно ризикував, допомагаючи провізією та грошима Майдану.

Чому я підтримував Майдан? Тому що, аналізуючи діяльність українських олігархів – таких, як Фірташ, Бойко та Ахметов, чітко розумів, яким чином вони прийшли до свого потенціалу. Вони торгують газом та електроенергією, брати Клюєви, наприклад, сонячною енергією. Ці люди нічого не побудували для суспільства, і вся їхня діяльність – це торгівля. Чого не можна було одразу сказати про Петра Олексійовича, який зберіг та активізував потенціал в частині харчової промисловості. До теперішнього часу його автобуси «Богдан» користуються успіхом. Я завжди думав, що ця людина зможе створити потужну економіку в країні. Але сталося інакше…

Якщо згадати часи Януковича, то він «обилечивал богатых», і якщо ти, наприклад, заробляв 500 тисяч, то 50 тисяч з них мав віддати. Проте ціни на газ та електроенергію не росли, а долар коштував менше 10 гривень.

В Україні існує система, в якій невигідно чесно працювати та жити, а також мати прозорий бізнес

Натомість маємо хвалений «безвіз», проте скористатися ним я не можу – навіть при своїй пенсії. Ось такі пост-майданівські реалії.

Долар та євро катастрофічно високі, ціни в магазинах ростуть, а більшість українців живуть поза межею бідності. Люди, стомлені від владних обіцянок, шукають виходу із свого становища, і одним із них є ось такі зібрання…

– Чи згодні ви з думкою, що, якщо суспільство «проковтне» пропозицію зняти недоторканність в 2020-му, то її не зніматимуть і через три роки? Як ви вважаєте, чому депутати так противляться зняттю недоторканності і чи зможе її скасування ще більше посилити тиск гаранта на Верховну Раду?

– Мало хто пам’ятає часи, коли у 2005-2006 роках до кримінальної відповідальності не можна було притягнути навіть депутата сільської чи районної ради. В ці роки я працював прокурором у Луганській області, брав участь у багатьох засіданнях обласної ради, представляючи подання про притягнення депутатів сільських та міських рад до кримінальної відповідальності, проте жодного разу сесія не дала згоди. Коли я звернувся до голови облради Тихонова з запитанням: «Чому депутати не дають згоди на притягнення до відповідальності порушників закону?», отримав відповідь: «Майже всі вони (депутати) пройшли через коридори прокуратури». Звідси висновок – або прокуратура, розслідуючи ці справи, працювала непрофесійно, або упереджено, або якісний склад обласної ради складався з депутатів, наближених до стану справ.

Тому переконаний, що в Україні недоторканність з нардепів ніхто не зніме, а якщо колись таке й станеться, то це не гарантуватиме притягнення їх до відповідальності. Не так давно Верховна Рада дала багато дозволів на притягнення до відповідальності народних обранців, проте дотепер немає жодного вироку. Де результати та де ці справи?

Згадаймо хоча б Юхима Звягільського, якого в 1994 році народні депутати позбавили недоторканності. Тоді йому інкримінували зловживання службовим становищем. 300 мільйонів доларів було вивезено ним нелегально до Ізраїлю. Історія закінчилась тим, що він жив на ці гроші в Ізраїлі, а через три роки, після зняття звинувачень, повернувся до України.

Хіба можна говорити про викорінення корупції в країні, в якій народні депутати звикли до безкарності за свої діяння?

– Склалася ситуація, коли низи вже не хочуть далі терпіти, а верхи майже не в змозі що-небудь робити. Чи може влада вважатися повноцінною, якщо їй не довіряє вже більше 80% громадян? Який ваш прогноз на рахунок стабільності влади, яка прийшла керувати нашою державою після Майдану? Що потрібно міняти?

– Недивлячись ні на що, я вважаю Порошенка досить потужною особистістю, і те, що за його правління я потрапив під люстрацію, нічого не міняє. Петро Олексійович прекрасно розуміє і знає про справжнє відношення людей до влади.

І все одно, на жаль, влада займається політиканством: піднімає зарплати та пенсії, незважаючи на занепад економіки. Для того, щоб в українців з’явилися реальні доходи, необхідний ріст товарного виробництва, щоб ринок був насичений товарами народного споживання. Тільки за цієї умови можна підвищувати пенсії, в іншому випадку гроші вкрай знеціняться.

На жаль, влада займається політиканством: піднімає зарплати та пенсії, незважаючи на занепад економіки

Також тривожним сигналом для країни є третя хвиля приватизації. Мене дуже вразило обговорення депутатами протягом цілого дня питання, чи потрібно долучати іноземних спеціалістів для оцінки майна чи ні. Але жоден з них, на превеликий жаль, не встав і не запропонував проаналізувати результати перших двох хвиль приватизації. Що ми реально отримали, окрім грубих порушень закону?

Навіть зараз можна ставити питання про повернення майна державі, адже для цього не існує терміну давності. Працівникам підприємств видали ваучери на приватизацію. Їх скупили на базарах по 10-15 гривень. Підприємства перестали існувати. Вважаю, що у такий спосіб приватизовувати державні підприємства не можна, тому що це робочі місця і економічний потенціал країни. Виходячи з цієї ситуації, виникає питання: чи потрібна нам така кількість мовчазних та нерішучих депутатів Верховної Ради?

Що міняти? Потрібно, в першу чергу, припинити війну на сході. Також варто посилити соціальний захист громадян, покращити правоохоронну систему, привести всі закони у відповідність до Конституції, підтягнути охорону здоров’я, забезпечити молодь доступною вищою освітою, створити кращі умови для розвитку бізнесу та інвестицій.

Щоб країна процвітала, в ній має переважати верховенство права.

Сьогодні за рівнем корупції Україна стоїть на одній сходинці разом з Росією, Іраном, Казахстаном та Непалом, фото – Дмитрий Бургела

Витяги з статті доцента Шморгуна О. С. «Шляхи удосконалення діяльності прокуратури» (Київський національний університет технологій та дизайну):
«Основною проблемою прокуратури в Україні є те, що на рівні Конституції досі не визначено її правову сутність в системі гілок державної влади (державної, виконавчої та судової). Як наслідок, прокуратуру постійно «реформують» у найгіршому розумінні цього слова, без елементарного державознавчого розуміння функціональної ролі даної інституції, яка покликана дбати про законність в усіх сферах суспільного життя».

«Наступною проблемою, яка істотно знижує ефективність діяльності прокуратури, є відсутність професіоналізму на рівні кадрової ідеології. Як приклад, ліквідовано підготовку спеціалістів у Національній академії прокуратури. Практично функції Національної академії прокуратури зведені нанівець, у той час коли такі структури, як МВС та СБУ здійснюють повну підготовку фахівців у своїх учбових закладах».

«Як спосіб вирішення проблеми політизованості прокуратури, коли її використовують задля усунення конкурентів, так і для власного уникнення відповідальності, пропонується запровадження юридичного механізму, який виключав би будь-яку особисту залежність працівника прокуратури від рішень чи діяльності трьох гілок державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних сил та бізнесу».

«Не менш важливою проблемою є непосильне навантаження на працівників прокуратури, що породжує неможливість своєчасно і якісно реагувати на порушення вимог кримінального закону. Відомо, що в даний час діє редакція Закону, де в статті 14 передбачено: “Загальна чисельність працівників органів прокуратури становить 15 000 осіб зі зменшенням кількості прокурорів з 1 січня 2018 року до 10 000 осіб».

– Бути чесним і тримати слово – чи приводять ці якості до успіху в житті і кар’єрі?

– Ці якості необхідні в житті. Але так сталося, що люди, які дотримуються принципів честі, в реаліях сьогодення мають матеріальні проблеми. Їх не можна назвати успішними.

– Що означає для вас поняття «особиста свобода»? Ви готові її обмежити? За яких обставин?

– Свого часу вивчав класиків Маркса та Енгельса. В Маркса дуже широке поняття свободи. Шлях до «справжньої» свободи, на думку Маркса, пролягав не через збільшення свободи індивіда, а через відмову від неї. В Енгельса досить коротке визначення: «Свобода – это осознанная необходимость». Для мене в цих словах закладена потужна істина. Якщо говорити про обмеження своїх свобод, то на користь суспільству та держави я б пішов на це в певній мірі.

– Які цінності для вас непохитні?

– Я – людина слова, яка не схильна до обману.

– Вам важко виходити із зони комфорту? Як справляєтесь із стресовими ситуаціями на роботі і в звичайному житті?

– Одного разу я їхав на мотоциклі та зламав ногу. Чотири місяці ходив на милицях, а на роботу мене заносили на руках. Для мене це був важкий період, після якого багато чого переосмислив. Тоді познайомився з гарним тренером і почав реабілітацію ноги. З того часу, вже більше шести років, після роботи ходжу до спортивної зали. Там ти відключаєшся і додому їдеш із зовсім іншим настроєм. Спорт – це мій спосіб життя, який допомагає впоратися з різними стресами.

Автор: Галина Панкратьева


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Нет, она не искала справедливости за убитую в ДТП сестру.Она просто  хотела сохранить Лес рядом со своим домом.

И стала выигрывать Суды у компании, которая незаконно пыталась его застроить.

Сначала ей угрожали – Она Боролась.

Потом ей спалили Машину – Она Боролась.

Потом ей спалили вторую Машину – Она Боролась.

Угрожали убить её саму – Она Боролась.

Бандиты устраивали акции устрашения прямо под её домом – Она Боролась.

Угрожали убить её детей – Она Боролась и выигрывала Суды.

А Знаете когда она вынуждена была бежать из Украины вместе с детьми?

Нет не тогда, когда поняла что Полиция так и не смогла найти поджигателей ее автомобилей.

И не тогда когда Полиция  не нашла людей которые ей угрожали.

И не тогда – когда компания застройщик стала искать продажных журналистов, которые писали заказные статьи в “Желтых Изданиях” где Защитницу Леса (Мешали с Говном и Грязью).

Нет и тогда она не уехала – Она Боролась.

Человек, который просто хотел защитить Лес – Вынужден был бежать из страны….

Когда в её дом ворвались с обыском Полиция и спецподразделение Корд.
Да, да (Пидора*ы в Погонах) которые ничего не сделали что бы защитить женщину, журналистку, которая не побоялась и рискуя своими детьми продолжала свою борьбу в попытке сохранить Лес.

Пришли к ней с обыском, в их Тупые Головы никак не умещалась мысль, что можно Защищать Лес просто, потому что не хочешь жить в Бетонном Мешке.(Они искали “Материальный мотив” у Защитницы Леса…

После этого, так и не дождавшись помощи от «Правоохороных Органов» – Защитница леса что бы сохранить свою Жизнь и Жизнь своих Детей вынуждена была уехать из Украины.

Так и не «Подарив» журналистам очередную «Сенсацию» и повод поднять рейтинги -очередной новостью про «Убитую Активистку» “Которая Боролась”…

“Её Место” – заняла Ирина Ноздровская.

И вот теперь «Правозащитник» Эдуард Багиров делает громкие заявления, что После убийства Ноздровской ни у кого нет никаких гарантий безопасности.

А Что – Раньше Были???

http://gordonua.com/…/posle-ubiystva-nozdrovskoy-ni-u-kogo-…

Стесняюсь спросить, а когда Бандиты годами кошмарили активистов – Гарантии Были?

Известной активистке угрожают расправой
https://znaj.ua/…/society/yzvestnoj-aktyvystke-ugrozhayut-r…

ВАЛЕНТИНА АКСЕНОВА (ОБЩЕСТВЕННЫЙ АКТИВИСТ): КАК ОДИОЗНЫЙ ЗАСТРОЙЩИК РУКАМИ ПОЛИЦИИ “КОШМАРИТ” ЗАЩИТНИКОВ ЛЕСА ПОД КИЕВОМ
https://kpravda.com/valentina-aksenova-obshhestvennyj…/16828

В КИЕВЕ СРЕДИ БЕЛОГО ДНЯ СОЖГЛИ ЕЩЕ ОДНО АВТО АКТИВИСТКИ, КОТОРАЯ БОРЕТСЯ ПРОТИВ ЗАСТРОЙКИ ЛЕСА
https://ru.tsn.ua/…/v-kieve-sredi-belogo-dnya-sozhgli-esche…

Активистка, которая борется с застройкой леса под Киевом, покинула страну из-за угроз
Управлением экономики преступлений и КОРД были осуществлены обыски в доме моей матери и моей квартире. Все это на глазах у моего трехлетнего сына. Я понимаю, что в этих обысках нет никакой доказательной базы и это использование государственных органов с целью давления на меня, как активиста и журналиста, – отметила Аксенова.
https://antikor.com.ua/…/201303-aktivistka_kotoraja_boretsj…

Мне подбрасывали тела мертвых животных, в социальных сетях писали: “Валя, ты решила руки на себя наложить?” и “Сейчас вместо хэштега “Защити лес” потребуется хэштег “Защити Валю””,– говорит Аксенова.
https://humanrights.org.ua/…/kijivska_jekoaktivistka_pislji…

Пожелание дочери убитой Ирины Ноздровской, заметьте она говорит не о Суде,Влада уже довела Людей до Ручки.

Скоро «Самосуд» станет обычным явлением – Доигрались.Вы же понимаете – что от толпы можно не успеть Убежать?

Ірину Ноздровську вбили через бездіяльність прокурора Київської області
https://antikor.com.ua/…/212782-irinu_nozdrovsjku_vbili_che…

Пожелание дочери убитой Ирины Ноздровской, заметьте она говорит не о Суде,Влада уже довела Людей до Ручки.Скоро «Самосуд» станет обычным явлением – Доигрались.Вы же понимаете – что от толпы можно не успеть Убежать?

Posted by Eco Killdozer on Mittwoch, 3. Januar 2018

Эко Киллдозер


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Згідно даного законопроекту, що був підготовлений із залученням авторів закону про НАБУ, на посаду судді Вищого антикорупційного суду претендент обирається за конкурсом.

Ним може бути призначений громадянин України у віці не менше 35 років, зі стажем роботи на посаді судді не менш, ніж 5 років, з науковим ступенем у сфері права чи пропрацювавши в науковій галузі щонайменше 7 років, а також з адвокатським досвідом. Не можуть бути призначені суддями Вищого антикорупційного суду ті, хто десять років до призначення працювали в силових структурах, обіймали політичні посади, вчиняли корупційні правопорушення тощо. Жорсткі обмеження, які висуваються до кандидатів на посади суддів ВАнСУ, мають зробити новий орган абсолютно незалежним, відсікаючи будь-кого, хто має або мав у миулому хоч які-небудь залежності з потенційними фігурантами судових процесів.

Читайте також:  Геннадій Ткачук: Реформування системи контролю дозволить створити сприятливе бізнес-середовище

Конкурсний відбір, як і до Верховного суду, проводитиме Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). Однак у цьому випадку замість Громадської Ради Доброчесності кандидатів перевірятиме Громадська рада міжнародних експертів. 

Якби відбір суддів ВАнСУ відбувався повністю за допомогою іноземців, то це могло б трактуватися як обмеження державного суверенітету України і відповідно опротестувано в Конституційному суді. Україна – суверенна держава і рішення в ній мають приймати українські органи влади, а не іноземці. Тому, як і у випадку Верховного суду, зауваження громадської ради Вища кваліфікаційна комісія суддів подолати 11 голосами, тобто 3\4 від складу комісії.

Варто зазначити, що ВАнСУ буде розглядати справи не лише НАБУ, адже юридично ми не можемо створювати суд для одного органу і коруціонерів, справи яких розслідувала прокуратура, ДБР, Нацполіція або СБУ. Однак, є запобіжник, який зробить ВАнСУ основним органом, що судитиме справи НАБУ – шкода заподіяна корупціонером має бути не меншою 900 000 грн.

Геннадій Ткачук


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO