Теги Posts tagged with "Сергій Шкляр"

Сергій Шкляр

Після 3-х років і 2-х місяців на державній службі в Міністерстві юстиції співзасновник Arzinger Сергій Шкляр планує повернутися в юридичний бізнес. Він розповів «ЮГ» про причини повернення, реформу виконавчого провадження та плани на майбутнє.

– Пане Сергію, чому Ви вирішили повернутися в юридичний бізнес? Чи легко Вам далося це рішення?

– Насправді, я все життя в юридичному бізнесі. Щоб відповісти на це питання, потрібно розповісти історію нашого становлення. Починав я ще студентом у відомій компанії, потім працював керівником юридичного напрямку у великих компаніях, на держслужбі в різних відомствах. З Тімуром Бондарєвим, моїм однокурсником (співзасновник Arzinger – прим. ред.) ми почали працювати разом в юридичній компанії «Хартман та Партнери», яка була першою німецькою юридичною компанією в Україні. Однак нас ніколи не залишала ідея створити власний юридичний бізнес.

Вищу освіту ми отримали в КІМО, де основною іноземною мовою для нас була німецька. У той час робота з німецькомовними клієнтами була перспективним напрямком, тому ми вирішили діяти. Ми розробили бізнес-план, переклали на німецьку та розіслали його найбільшим німецьким юридичним компаніям із пропозицією співпраці та виходу на український ринок. Олександр Коваленко, один із наших партнерів на той час, навчався у Німеччині. Він провів зустрічі з серйозними юридичними компаніями, частина з яких виявилася зацікавлена у співпраці.

Зазначу, що на той час ми були добре працевлаштовані. Я працював у ТНК-ВР (British Petroleum), де опікувався корпоративними питаннями та питаннями власності. Тімур на той момент вже звільнився, але до того працював у компанії «Сибірський Алюміній». Після того як кілька компаній відгукнулися на наш бізнес-план та виявили зацікавленість у співпраці з нами, нас запросили приїхати на перемовини. Я взяв відпустку, ми сіли в машину і поїхали до Німеччини.

Цікаво, що серед тих компаній, які відгукнулися на нашу пропозицію, не було Arzinger, хоча це була одна з найбільших юридичних компаній у Східній Німеччині. Проте коли ми вже перебували в Німеччині, то випадково познайомилися з Райнером Арцінгером. В результаті з нами погодилися працювати декілька компаній, але Райнер Aрцінгер та його команда виявилися найшвидшими та вже через тиждень приїхали в Україну. Їх цікавила Східна Європа, більшість їхніх адвокатів вільно розмовляли російською, а пан Райнер володів шістьма мовами. На той час, окрім Німеччини, вони мали свої представництва у восьми інших країнах. Отже, наша історія в Arzinger почалася з ними. Після трагічної загибелі Райнера ми вийшли з мережі Arzinger, тому що мали різні погляди з партнерами інших офісів на шляхи подальшого розвитку бізнесу. Ми стали по суті національною компанією.

Коли я йшов на державну службу, для мене це був певний виклик. У той час багато представників бізнесу йшли на державні посади, щоб проводити реформи та допомагати країні. Для мене це було своєрідне відрядження. Партнери мене зрозуміли та підтримали моє рішення. До того ж я розраховував, що повернуся через рік (максимум півтора), але це зайняло 3 роки і 2 місяці. Зі свого досвіду можу сказати, що реформи, на жаль, швидше не робляться. Хто може показати кращий результат, будь ласка, є вільні місця. Я буду лише вдячний, адже цього потребує держава. Кожен, хто займається реформами, має змінювати країну на краще для всіх, тому що нам тут жити. Я мав змогу змінити країну проживання, але ніколи про це не замислювався.

– Скажіть, 3 роки – це багато чи мало? Яке місце у своїй професійній біографії Ви відводите періоду роботи в Міністерстві? Який досвід Ви там отримали?

– Тепер мені зрозуміло, як у нашій країні розробляються та ухвалюються закони. Коли я прийшов на посаду, то не розумів, що таке український Парламент та як голосуються закони (тобто внутрішню парламентську кухню). Наприклад, всі законопроекти, які вносяться на порядок денний на п’ятницю, як виявилося, вважаються провальними. Для того, щоб твій законопроект ухвалили, бажано, щоб він був поставлений у порядку денному в той день, коли депутати максимально присутні на засіданні, або після законопроекту, який 100% буде ухвалено тощо.

Раніше я вважав, що достатньо просто написати класний законопроект, внести до Парламенту і за нього проголосують. Однак виявилося, що це була хибна думка. Законопроект ще потрібно лобіювати, ходити на засідання комітетів, спілкуватися з головами фракцій, іноді пояснювати деякі базові речі, про щось домовлятися, йти на якісь компроміси та ін. Тепер я розумію ці питання не лише теоретично, але й практично. До того ж в державній виконавчій службі, якою я керував як профільний заступник, працювало 8 тис. осіб, а це колосальний управлінський досвід.

Командою Мін’юсту, до речі, ми зробили не лише реформу системи виконання судових рішень, а й створили СЕТАМ – перший прозорий електронний майданчик торгівлі арештованим майном. Так, не всі від цього у захваті. Іноді нам навіть дорікають, що СЕТАМ – це монополіст і таке інше. Проте, як фахівець із конкурентного права, можу стверджувати, що монополії не є злом і вони не заборонені в багатьох країнах. Заборонено лише зловживання монопольним становищем.

Впровадження СЕТАМ вбило корупцію в системі торгівлі арештованим майном. Адже до цього в Україні існували 4 компанії, які проводили ці торги, кожен міг купити на корупційній основі все, що хотів; за ту ціну, за яку він хотів. При цьому затратна частина для стягувача становила 18%. Зараз все прозоро, а затратна частина для стягувача становить лише 5%. Зробили ми реформу чи ні? Відповідь очевидна. І це окрім багатьох інших реформ, які команда Мін’юсту запровадила або впроваджує наразі. Наприклад, ми вдало реформували систему державної реєстрації в країні. Я впевнений, що найближчим часом реформи пенітенціарної системи та пробації також будуть реалізовані.

– Як Ви вважаєте, чи відбулася реформа виконавчого провадження?

– Поки що не до кінця, але реформа пройшла точку неповернення – з’явився інститут приватних виконавців. Для того, щоб реформа відбулася, на мою думку, країні потрібно 2-2,5 тис. приватних виконавців, кожен з яких може мати 4-5 помічників, тото ми говоримо про 10-12 тис. нових робочих місць. Поступово потрібно скорочувати кількість державних виконавців. Наприклад, у Болгарії успішно працюють як приватні, так і державні виконавці. Перші займаються питаннями відібрання, передачі дітей, вселенням та виселенням фізичних осіб, інші – більше питаннями бізнесу.

Я вважаю, що вже потрібно починати поступово вносити зміни в чинне законодавство та передавати до приватних виконавців частину тих категорій виконавчих проваджень, які поки що залишалися в компетенції державних виконавців. Хоча це може відбутися і без ухвалення зазначених змін. Якщо в країні відбудеться приватизація державних підприємств (у що я вірю), то приватні виконавці зможуть стягувати борги з приватних підприємств.

– Що було найважчим у реалізації реформи?

– Найважчим було те, що ДВС її не чекала. Коли ми (Рада з питань судової реформи – прим. ред.) почали реформувати судову систему, то на першому засіданні Ради були представники суддівського корпусу, які стверджували, що не потрібно нічого реформувати, а потрібно «дещо покращити». Якби ми їх тоді послухали, де б ми зараз були? Аналогічне ставлення було також до реформи ДВС (навіть на рівні керівників областей). Лише одиниці з великої кількості людей вірили, що вона відбудеться. Це було найважчим – невіра людей у реформу.

Ми прийшли зі своєю командою та залучили до роботи адекватних співробітників ДВС. Ми намагалися залишити кращих. Я не вважаю, що у разі зміни влади або революції потрібно звільняти всіх, адже де потім взяти нові підготовлені кадри? Це питання вже підіймалося, коли пропонували звільнити всіх суддів, але де б ми взяли 8 тис. нових суддів? До складу Верховного Суду не вдалося набрати необхідну кількість суддів, що вже говорити про суди першої та апеляційної інстанції.

Хоча деякі європейські країни мали інший досвід. Коли об’єднувалася Німеччина, суспільство не довіряло суддям Східної Німеччини, вважаючи, що ті є прихильниками соціалістичного права, яке не визнавало права приватної власності. Тож їх усіх замінили на суддів із Західної Німеччини, але у них була така можливість. Були й інші, але не такі вдалі приклади. В одній із країн Східної Європи замінили всіх суддів (близько 200 осіб) на суддів з Німеччини. Через певний час вирішили перевірити рівень корупції в судах і були шоковані, оскільки він зріс. З’ясувалося, що проблема була не в суддях. Річ у тім, що ці судді не знали мови країни, в якій працювали, тому в кожного був перекладач. Саме перекладачі займалися хабарництвом. Легко філософствувати, розмовляти про реформу на дивані чи у соціальних мережах, а зробити щось корисне та практичне – це насправді важко.

– Назвіть головне Ваше досягнення та головний недолік на держслужбі?

– Я вважаю всі реформи Мін’юсту історіями успіху. Тією чи іншою мірою я долучався до всіх реформ, хоча безпосередньо опікувався реформою системи виконання судових рішень та судовою реформою. З того, що не вдалося, не можу відзначити нічого глобального. Однак деякі речі дійсно не вдалося відстояти. Наприклад, коли одразу ухвалили нове законодавство, у приватних виконавців не було обмеження в сумах щодо одного виконавчого провадження, з яким вони можуть працювати. Потім з’явилася ініціатива від народних депутатів, яка встановила таке обмеження, яке щороку поступово збільшує суму допустимого стягнення на один виконавчий документ.

Я був противником цього, на жаль, мені не вдалося переконати депутатів у протилежному, тому що так ринок запрацював би швидше. Хоча, з іншого боку, подивившись на це, я дійшов висновку, що в такий моделі, можливо, є сенс. Наприклад, якби виконавці одразу почали працювати без обмежень, то могла статися ситуація, коли нечистий на руку виконавець стягнув би умовно 10 млн доларів та втік би з ними в країну, яка не має договору про екстрадицію з Україною. Отже, в нинішній ситуації є певна гарантія, що люди, які прийшли в професію, налаштовані на серйозну і довготривалу роботу. Власне, так я і думав, коли виступав проти обмеження, я розраховував на порядність приватних виконавців та їх чесну роботу, а не на рейдерство, порушення законодавства тощо.

– Які головні висновки Ви для себе зробили?

– Якщо хочеш щось покращити, візьми це і зроби. Насправді, це лозунг однієї з політсил. Напевно, він правильний. Необхідно демонструвати зміни на власному прикладі. Якщо ми дійсно хочемо щось змінити, потрібно не лише брати, але й віддавати державі та суспільству.

– Як Ви вважаєте, наскільки змінився рівень довіри суспільства до судової системи?

– Він поступово зростає. Особливо це відчуває бізнес, зокрема щодо роботи нового ВС. Це відбувається не лише через «нових» суддів, багато чого позитивного роблять судді, які працюють давно. Я знаю, що на суддів ВС намагаються тиснути, «підкупати» тощо, адже суспільство не змінилося миттєво. Однак, безперечно, новий ВС запрацював набагато краще, у порівнянні з минулим. Маючи багаторічний досвід представництва в суді та читаючи рішення, я раніше міг сказати, чи є в ньому елемент корупції. Зараз я приємно здивований рішеннями нового ВС. Сподіваюся, що така тенденція буде також у судах першої та апеляційної інстанції.

– Що побажаєте своєму наступнику в Міністерстві?

– Хочу побажати успіхів усій команді Міністерства на чолі з Міністром юстиції Петренком, з якою мені було дуже приємно працювати. Також я хочу побажати успіхів своїй наступниці. Це молода, професійна, командна людина. Якщо я зможу чимось допомогти, то зроблю це залюбки. Це людина, призначення якої дуже позитивно сприйняли, а отже, діалог між Міністерством та іншими відомствами буде продовжуватися. Адже дуже важливо, коли є порозуміння. Отже, я переконаний, що моя наступниця з усім впорається.

– На чому Ви зосередите свою професійну увагу в Arzinger?

– Після повернення до Arzinger я планую, як і раніше, займатися судовим представництвом (дію адвокатського свідоцтва я вже поновив) та конкурентним правом. Це завжди були дві ключові практики компанії, які я свого часу запровадив і розвивав з моїм партнером Тімуром Бондарєвим. Переді мною знову відкрилися широкі горизонти. Потрібно захистити докторську (тема дисертації – «Контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції в Україні: адміністративно-правові засади організації та функціонування»). Крім того, я член кількох наглядових рад великих підприємств, голова спостережної ради за виконанням вимог Закону України «Про фінансову реструктуризацію», член Ради з питань судової реформи при Президентові України (Указ Президента України №826/2014), член Науково-консультативної ради при Верховному Суді України. Отже, роботи вистачає! Я планую активно включитися після хорошого відпочинку.

Єгор Желтухін


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Сергій Шкляр – фахівець найвищого рівня, визнаний як юристами-практиками, так і академічними спільнотами в Україні та за кордоном

На правах реклами

Arzinger з радістю повідомляє про повернення до команди одного з засновників Сергія Шкляра. В Arzinger він сконцентрується на практиках антимонопольного та конкурентного права, банкрутства, врегулювання спорів, в тому числі в інших юрисдикціях та міжнародному арбітражі, а також GR.

З 2015 по 2018 рр. Сергій Шкляр обіймав посаду заступника Міністра юстиції України з питань виконавчої служби, а протягом 2016-2017 років згідно з розподілом обов’язків між заступниками Міністра юстиції України був куратором за напрямом представництва інтересів держави в закордонних юрисдикційних органах.

«Мені буде дуже приємно повернутись до команди, з якою я пройшов довгий шлях, щоб знову задіяти свою експертизу та новий досвід задля найефективнішого супроводження справ клієнтів та досягнення справедливості», — зазначив Сергій Шкляр.

Сергій Шкляр – кандидат юридичних наук, докторант (тема дисертації – «Контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції в Україні: адміністративно-правові засади організації та функціонування»), фахівець найвищого рівня, визнаний як юристами-практиками, так і академічними спільнотами в Україні та за кордоном. Він є одним із тих експертів, з ким пов’язані становлення та розвиток Arzinger, де Шкляр працював з 2002 до 2015 рр.

Сергій Шкляр здобув освіту в Україні та Європі. Неодноразово захищав інтереси національних та міжнародних компаній в українських та світових судах та арбітражних установах. Є членом Ради з питань судової реформи при Президентові України (Указ Президента України № 826/2014) з моменту її створення; розробник законів України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження»; розробник нових процесуальних кодексів: цивільного процесуального кодексу, господарського процесуального кодексу, кодексу адміністративного судочинства. Голова Спостережної ради за виконанням вимог Закону України «Про фінансову реструктуризацію». Старший викладач кафедри галузевих правових наук факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (з 01.09.2010), курс з конкурентного права. Офіційний представник Міжнародної організації правового розвитку (IDLO) (до 18.03.2015), член Науково-консультативної ради при Верховному Суді України.

Крім професійної діяльності, Сергій Шкляр є активним учасником реформ громадянського суспільства в Україні. Він є Президентом Всеукраїнської громадської організації «Асоціація протидії недобросовісній конкуренції» (АПНК); співзасновником неприбуткового партнерства держав СНД «Сприяння розвитку конкуренції»; експертом програми ЄС «TACIS» у проекті «Гармонізація системи конкуренції та державних закупівель зі стандартами ЄС».

«Повернення Сергія Шкляра до команди Arzinger стане значним підсиленням наших позицій на ринку. Його досвід, здобутий на посаді у міністерстві додасть нових переваг нашим клієнтам. Практики, на яких зосередиться Сергій, стратегічно важливі для нас, зважаючи на процеси в українській бізнес-спільноті та реформи законодавства в цілому. Серед наших клієнтів багато великих компаній, для яких експертиза у цих галузях вкрай затребувана. Попит зростає, а тому ми раді новим можливостям нашої команди.

Сергій – не просто видатний експерт. Це людина, без якої Arzinger неможливо уявити. Ми дуже пишаємось тим, що Сергій працював в Міністерстві юстиції та ще більше радіємо його поверненню до Arzinger. Досягнення Сергія Шкляра визнані як українською, так і міжнародною професійними спільнотами. Неодноразово такі авторитетні рейтинги як Chambers Global і Chambers Europe, Who’s Who Legal та The Legal 500 відзначали Сергія, як високопрофесійного експерта, який вміє досягати необхідних результатів. Його глибокі знання українського та міжнародних ринків – це зміцнення нашої конкурентної переваги та можливість ще ефективніше надавати клієнтам оригінальні рішення, які працюватимуть на їхню репутацію в довгостроковій перспективі», – коментує керуючий партнер Arzinger Тімур Бондарєв.

ua.news.liga.net

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Вчора за власним бажанням пішов у відставку заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Сергій Шкляр, член АПУ, засновник адвокатського об’єднання Arzinger.

Сергій Шкляр як член Ради з питань судової реформи брав участь у розробці проектів Законів «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових і рішень інших органів», які згодом були прийняті Верховною Радою.

Як розповів АПУ пан Шкляр, він планує повернутись до юридичної практики, продовжити наукову діяльність та активно працювати над рядом законопроектів у складі Ради з питань судової реформи.

Чому Ви прийшли на державну службу? Які цілі Ви ставили перед собою, обіймаючи посаду заступника Міністра юстиції? Чи вдалося їх досягти?

Я багато років працював у приватному секторі, був засновником Arzinger. Але 2014-15 роки – це був виклик для приватного сектору піти у державні органи, щоб здійснити реформи, покращити стан в сфері державного управління. Я для себе це розумів як певний обов’язок чимось допомогти країні в складні часи і планував потім знову повернутися у приватну практику.

Ще до того, як я був запрошений у Міністерство юстиції, я був ( і досі є) членом Ради з питань судової реформи з самого моменту її створення. І саме там я опікувався 4 групами, які займались розробкою процесуальних кодексів, підготовкою законів про конституційний суд, ВПР, судоустрій, питаннями адвокатури і виконання судових рішень. На двох останніх питаннях я був зосереджений найбільше.  Тому, коли надійшла пропозиція піти в Мін’юст і очолити профільний напрямок виконавчої служби, я погодився.

Протягом цього часу нам вдалось прийняти Закони про конституційний суд, про ВРП, нові Закони у сфері виконання рішень і нові процесуальні кодекси. Зараз готується до прийняття новий Закон про адвокатуру. Останнім кроком в роботі Ради буде підготовка профільного Закону про юридичну освіту.

Якими досягненнями та проектами Ви найбільше пишаєтесь? Чи задоволені Ви перебігом реформи виконавчого провадження?

Після того, як я прийшов в Мін’юст, потрібно було прийняти ці закони та почати втілювати їх в життя, що ми і робили. Профільні закони по системі виконання судових рішень готувалися за активної позиції Мін’юсту, він був лідером, але вони пройшли схвалення в Раді з питань  судової реформи і були внесені свого часу в парламент Президентом як першочергові. Тому були прийняті швидше, ніж процесуальні кодекси.

Ми активно долучали до написання законів експертів з ринку, ми їх писали публічно і відкрито. Ці законопроекти «освятила» Рада з питань судової реформи, в якій наші найкращі професори, судді ЄСПЛ від України, голови всіх судів, представники адвокатури, проектів ОБСЕ, USAID, народні депутати.  Тож ці закони отримали схвалення найкращих фахівців.

Після їх прийняття була проведена важка и рутинна робота по створенню АСВП (автоматизованої системи виконання судових рішень) та по напрацюванню бази для іспитів для приватних виконавців. Дуже багато було створено для того, щоб приватні виконавці почали працювати, щоб вони створили свою асоціацію приватних виконавців (яка вже діє), єдину, з обов’язковим членством, саморегулівну тощо.

Ще у складі Мінюсту за моєї активної участі ми втілили в життя проект СЕТАМ – електронний майданчик для торгів арештованим майном. До речі, цей проект був запроваджений Мін’юстом ще до того, як з’явились ProZorro. Ми в цьому були перші. Якщо раніше була корупція у цій сфері, то зараз все прозоро і публічно.

Ми не лише впустили приватних виконавців на ринок і створили конкуренцію, але й покращили умови роботи для держвиконавців – вони отримують досить серйозну фінансову винагороду, покращено сам процес виконання судових рішень: він автоматизований, електронний, прозорий.  Крім того, поприбирали норми в законах, з якими могли бути пов’язані корупційні ризики.

Головне – ми змогли привернути увагу суспільства до цієї професії. Раніше на цю службу йшли за залишковим принципом. Сьогодні більше мотивації ставати виконавцем. Багато вишів зацікавлені у навчальних програмах. Коли ми починали, лише кілька вишів мали відповідні кафедри. Зараз акредитовано 6 вузів для навчання приватних виконавців. Ми і тут створили конкуренцію, розбили монополію держави на виконання судових рішень .

Ми провели велику кількість освітніх заходів, вивозили державних и приватних виконавців для обміну досвідом за кордон (за допомогою донорів: Проект ЄС, ОБСЄ, USAID).

У цій реформі з самого початку активно допомагали Голова ВС Валентина Данішевська(на той час голова Центру комерційного права), народні депутати, зокрема, Руслан Сидорович, науковці, правнича спільнота.

Звісно, реформа потребує вдосконалень: необхідно запровадити автоматизований арешт рахунків, збільшити кількість приватних виконавців, переймати іноземний досвід в ряді інших питань.

На мою думку, приватних виконавців має бути набагато більше, ніж зараз. Їх для України потрібно приблизно 2000 – 2500. Але це залежить не лише від Мін’юсту, це залежить від бажання та фахової підготовки юристів. Поки ми не побачили ажіотажу, на який розраховували. Дуже слабо відгукнулися банки, юридичний ринок.

Чим плануєте займатися у майбутньому? Чи плануєте повертатись у юридичний бізнес?

Так, я планую повернутись до юридичної практики. Я із самого початку вважав це «відрядженням». Повернусь до активної роботи у Раді з питань судової реформи продовжувати працювати над законами про адвокатуру та юридичну освіту. Крім того, займаюсь науковою діяльністю –  майже готова докторська дисертація, яку хотів би захистити найближчим часом. Тому для себе горизонти бачу. Я йду сам, за власним бажання. Думав, що все відбуватиметься швидше і я впораюсь за рік-півтора, але пропрацював майже три. І це досвід. В українських реаліях швидко закони не приймаються.

uba.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У квітні 2018 року Міністерство Юстиції України розпочало нову кампанію з примусового стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

Запуск нового напрямку роботи оперативних штабів у регіонах був продиктований успіхом ініціативи зі стягнення заборгованості по аліментах.

Несплата аліментів та невиплата заробітної плати – одні з найболючіших соціальних проблем держави.

Мін’юст вже давав відповіді на питання, як отримати аліменти, тепер відповідаємо, як стягнути заборгованість по заробітній платі.

Питання 1: У чому проблема?

МЮ: Станом на лютий 2018 року, заборгованість по зарплаті становила 2,7 млрд грн. Тільки в органах виконавчої служби на виконанні перебувало документів і рішень судів на 500 мільйонів гривень.

Рішення судів про виплату заробітної плати не виконувалися роками, проблема мала системний характер.

Один із прикладів недобросовісності роботодавця:

Суднобудівний завод заборгував своїм працівникам більше 60 мільйонів гривень.

Міністерством юстиції України було прийнято рішення щодо активізації дій щодо комплексного вирішення цієї проблеми.

Так, 2 квітня 2018 року стартувала кампанія щодо ліквідації заборгованості по заробітній платі та інших виплатах, пов’язаних із трудовими правовідносинами.

У рамках кампанії Мін’юстом було оприлюднено антирейтинг найбільших підприємств-боржників по зарплаті.

Також, Міністерством юстиції:

  • створено антирейтинги підприємств-боржників у всіх регіонах України;
  • створено центральний та регіональні штаби з ліквідації заборгованості по зарплаті, до роботи яких залучено спеціалістів Мін’юсту з питань банкрутства;
  • створено мобільні виконавчі групи Мін’юсту з виплати зарплати;
  • розроблено технологічну картку для державних виконавців щодо роботи з боржниками, які перебувають у процедурі банкрутства;
  • забезпечено підвищення кваліфікації виконавців шляхом надання консультацій, роз’яснень, допомоги під час виїздів виконавчих груп;
  • забезпечено постійну взаємодію з органами ДФС, Державною інспекцією з питань праці, Національною поліцією та органами місцевої влади.

Міністерство юстиції бореться з цим явищем усіма можливими законними способами. За незначний проміжок часу від початку кампанії, маємо відчутні результати”.

Світлана Глущенко

Заступник Міністра юстиції України

Питання 2: З чого почати, якщо мені не виплачують зарплату?

МЮ: Ви можете отримати безкоштовну юридичну консультацію, звернувшись до колл-центру Міністерства юстиції України (тел. 044 364 23 93) або до єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги (тел. 0 800 213 103).

Також можна захищати свої права у позасудовому або судовому порядку.

В позасудовому порядку:

1. Звернутися до роботодавця із заявою про виплату заробітної плати, а також про компенсацію втрати її частини у зв’язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги.

2. Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її наявності) без обмеження будь-яким строком. Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах із роботодавцем.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати його представник.

У разі незгоди, рішення комісії можна оскаржити до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії, чи його копії.

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню роботодавцем у триденний строк після закінчення строку на його оскарження.

У судовому порядку, працівник може звернутися до суду в рамках: наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Павло Петренко, Міністр юстиції України – про те, які дії першочергово треба вчинити громадянину для відновлення свого права на оплату праці, для боротьби з системною невиплатою заробітної плати.

Питання 3: Як стягнути зарплату в наказному провадженні?

МЮ: В порядку наказного провадження заявляється вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку. Для цього потрібно подати заяву про видачу судового наказу до суду першої інстанції за місцезнаходженням роботодавця або за місцем реєстрації заявника.

Заява подається у письмовій формі та має містити докази: перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо)підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у п’ятиденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Судовий наказ виступає виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.
Якщо роботодавець не видає документа про суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати – необхідно звертатись до суду із клопотанням про витребування доказів. Подібне клопотання може бути заявлене та вирішене судом виключно в позовному провадженні.

Питання 4: Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

МЮ: В порядку позовного провадження у разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцезнаходженням роботодавця чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

До позовної заяви мають бути додані документи, що підтверджують факт перебування у трудових відносинах з роботодавцем.

Питання 5:Коли рішення щодо стягнення заробітної плати підлягає примусовому виконанню?

МЮ: За загальним правилом, рішення суду підлягає примусовому виконанню після набрання ним законної сили.

Однак, судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може також допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Питання 6: Яка роль штабів та мобільних виконавчих груп Мін’юсту у стягненні зарплати?

МЮ: Регіональні штаби створені у всіх регіонах України з метою координації, моніторингу та контролю за станом виконання органами Державної виконавчої служби рішень про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та інших виплат, пов’язаних з трудовими правовідносинами.

Штаби стежать за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства при виконанні рішень про стягнення заборгованості по зарплаті, а також взаємодіють із тимчасовими комісіями з питань погашення заборгованості із зарплати та інших соціальних виплат, утворених при облдержадміністраціях, районних держадміністраціях, органами Державної фіскальної служби, Нацполіції, органами Державної інспекції України з питань праці, а також створеними Міністерством юстиції мобільними групами.

Мобільні виконавчі групи здійснюють планові виїзди за місцем знаходження підприємства-боржника з метою виявлення належного підприємству майна для погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам.

Світлана Глущенко Заступник Міністра юстиції України: Оскільки робота аналогічних мобільних груп зі стягнення заборгованості по аліментах довела свою ефективність, було прийнято рішення застосувати такий метод впливу і до боржників з виплати заробітної плати

Питання 7: Для чого потрібна технологічна картка для державних виконавців?

МЮ: Технологічна картка підвищує ефективність діяльності виконавців, адже чітко прописує порядок дій державних виконавців у повсякденній роботі зі стягнення заробітної плати з підприємств-боржників та регулює їхню поведінку в тих чи інших випадках.

Документ має на меті убезпечити виконавців від помилок у ході виконання своїх обов’язків та дає можливість забезпечити дотримання законних прав усіх сторін виконавчого провадження.

Кожний громадянин має змогу перевірити, чи відповідають дії виконавця положенням технологічної картки.

Павло Петренко Міністр юстиції України: Робота штабів Міністерства юстиції з ліквідації заборгованості по заробітній платі дала можливість українським робітникам отримати борги із заробітної плати, які подекуди накопичувалися роками.

Питання 8: Чи можна сподіватись на якусь компенсацію за час затримки розрахунку при звільнені?

МЮ: Так. Виплата всіх сум, що належать працівнику провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день ухвалення рішення.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Питання 9: Якщо роботодавець – банкрут, чи отримаю я заборговану зарплату?

МЮ: Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі визнання боржника банкрутом проводиться інвентаризація та оцінка майна банкрута, після чого ліквідатор розпочинає продаж його майна. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів.

У першу чергу задовольняються: 

  • вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута;
  • грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей;
  • інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі;
  • вимоги щодо вихідної допомоги, належної працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування.

При цьому, слід враховувати, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Світлана Глущенко, Заступник Міністра юстиції України – про перші результати кампанії по стягненню заборгованості по заробітній платі.

Сергій Шкляр Заступник Міністра з питань виконавчої служби: До початку роботи регіональних штабів в середньому щомісяця органами ДВС стягувалось 32,3 млн грн заборгованості по заробітній платі. За час роботи регіональних штабів стягнення збільшилось до 51,7 млн грн або на 54%.

Загалом, станом на 23 квітня заборгованість повністю погашена відносно 10 905 працівників. При цьому з початку дії кампанії деякі підприємства встигли погасити мільйонні борги перед своїми працівниками. Так, ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» погасив заборгованість на 12,6 млн грн. на користь 501 працівника, КП «Підприємство комунальної власності » сплатило 6,9 млн грн на користь 228 працівників, ПАТ «Рівнеазот» – 3,7 млн грн. на користь 117 працівників, ПАТ «Лисичанськвугілля» – 2,5 млн грн. на користь 118 працівників.

Питання 10: Чи несе якусь відповідальність недобросовісний роботодавець за невиплату зарплати?

МЮ: Так, роботодавець може бути притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачена за:

  • порушення термінів виплати заробітної плати;
  • виплату її не в повному обсязі;
  • порушення терміну надання працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), чи надання таких документів, що містять недостовірні дані;
  • порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, – тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність передбачена за безпідставну* невиплату заробітної плати, вчинену умисно, та передбачена у вигляді:

  • штрафу у розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років;
  • виправних робіт на строк до двох років;
  • позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

*Безпідставною слід вважати таку невиплату заробітної плати, яка вчинена за наявності об’єктивної можливості здійснити виплату, а для з’ясування такої можливості необхідно перевіряти фінансово-економічний стан підприємства, а також мету використання коштів, які надходили на його рахунки.

Склад злочину, за який передбачено кримінальну відповідальність, має місце лише у разі зазначеної невиплати більше ніж за один місяць.

Якщо невиплата заробітної плати мала місце внаслідок нецільового використання коштів, це карається:

  • штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • обмеженням волі на строк до п’яти років;
  • позбавленням волі на строк до трьох років.
  • Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати.

При відмові виплатити заробітну плату або інші виплати, працівнику слід звернутися до прокуратури із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності.

Павло Петренко Міністр юстиції України: Нема різниці, хто є боржником. Нагадую керівникам підприємств: невиплата заробітної плати – це кримінально караний злочин. Тому тих, хто не буде гасити боргів – передаватимемо до правоохоронних органів для застосувань відповідних санкцій.

За 3 тижні, які пройшли з початку кампанії щодо стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, державними виконавцями Мін’юсту було стягнуто з підприємств-боржників 51,7 млн грн. на користь 3 109 працівників.

Пріоритетом Міністерства юстиції України є захист прав людини. Тому ми і надалі будемо здійснювати комплексні дії для вирішення проблем, які перешкоджають реалізації прав та законних інтересів особи.

life.pravda.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Міністерство юстиції України спільно з Асоціацією приватних виконавців України і Київським національним університетом імені Тараса Шевченко, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя», Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ юстиції і правосуддя в Україні (ПРАВО-JUSTICE)» і Центру комерційного права (Україна) проводять науково-практичну конференцію «РЕФОРМА ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ: СЬОГОДЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ».

У заході беруть участь:

Валентина Данішевська, Голова Верховного Суду

Сергій Шкляр, заступник Міністра юстиції України

Сергій Ніколаєв, Головою Ради приватних виконавців України

Іван Гриценко, д.ю.н., декан юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Довідас Віткаускас, Керівник Проекту ПРАВО-Justice

Під час заходу планується обговорити інституційні та процесуальні аспекти виконання рішень судів та інших органів, питання становлення державної та приватної систем примусового виконання, напрями їх удосконалення та розвитку.

Сергій Шкляр


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Наразі, Сергій реалізовує реформу виконання судових рішень, яка забезпечить своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень в Україні у порядку, встановленому законодавством.

—-

– Людина, яку ви вважаєте прикладом для наслідування?

– Прикладом для наслідування я вважаю сінгапурського реформатора і державного діяча Лі Куана Ю, який зумів перетворити позбавлений ресурсів невеликий острів на одну з найуспішніших країн світу.

– Український культурний діяч, діяльністю якого ви захоплюєтесь?

– Це Святослав Вакарчук. Він є не лише надзвичайно талановитим музикантом, а й видатним громадським діячем, людиною, яка докладає усіх зусиль для того, щоб зробити нашу країну успішною.

– Розкажіть про ваші хобі.

– У мене їх чимало. Це читання, риболовля, мисливство. Крім цього, я багато років захоплююся бойовими мистецтвами. У різний час це були бокс, дзюдо, рукопашний бій. Зараз же я займаюся кіокушинкай-карате. Це не спорт, а бойове мистецтво, у якому я відкриваю для себе більш глибоке розуміння життя.

Павло Петренко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Сьогодні перебуваю з робочим візитом в Одесі, де маю радість відкрити навчальні курси для охочих стати приватними виконавцями. Відтепер особи, які мають намір займатися цією діяльністю, можуть пройти навчання у тому числі в Національному університеті «Одеська юридична академія».Дякую за теплий прийом і бажаю успіхів претендентам!

Фото Сергея Шкляра.

Фото Сергея Шкляра.

Фото Сергея Шкляра.

Фото Сергея Шкляра.

Сергій Шкляр


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Сьогодні разом з керівниками Головних територіальних управліню юстиції та управлінь державної виконавчої служби проводимо стратегічну сесію, присвячену розвитку системи виконання судових рішень.

Еволюція системи ДВС наразі є одним із пріоритетних напрямків роботи Мін‘юсту. Серед завдань на цей рік – підвищення ефективності роботи виконавчої служби та рівня обслуговування громадян; введення безперервної системи навчання та підвищення професійності виконавців; відкритість, прозорість та комунікація з суспільством.

Фото Сергея Шкляра.

Окремий напрямок у роботі ДВС у 2018 році – боротьба зі злісними неплатниками аліментів. Для цього було прийнято закон #ЧужихДітейНеБуває, який вступив в силу 6 лютого і передбачає низку новацій і обмежень, які тепер можуть застосовуватися до недобросовісних боржників, які ухиляються від сплати аліментів. На виконання вимог Закону Мін‘юстом запущено Єдиний реєстр боржників зі сплати аліментів, надано рекомендації та роз’яснення державним виконавцям щодо застосування норм нового законодавства, а також розроблена технологічна картка роботи державних виконавців під час стягнення аліментів.

Фото Сергея Шкляра.

Крім цього, у всіх регіонах України створено штаби з моніторингу та контролю за станом виконання органами Державної виконавчої служби рішень про стягнення аліментів, а в декількох областях додатково працюють мобільні групи з ліквідації заборгованості зі сплати аліментів.

За 10 днів з початку дії законодавчих нововведень державні виконавці заборонили виїзд за кордон більш ніж 25 000 боржників, понад 21 000 боржників обмежили у праві керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Станом на 16 лютого понад 6 000 боржників оголошено у розшук.

Фото Сергея Шкляра.

Завдяки винесенню цих постанов і застосуванню встановлених законом обмежень, за 10 днів державними виконавцями стягнуто 5,7 мільйона гривень заборгованості зі сплати аліментів. Всього за 10 днів органами державної виконавчої служби стягнуто понад 50 млн грн аліментів.

Сергій Шкляр


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У всіх регіонах України створено штаби з моніторингу та контролю за станом виконання органами Державної виконавчої служби рішень про стягнення аліментів.

Про це повідомив заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Сергій Шкляр, за дорученням якого й були створені відповідні штаби.

«З метою забезпечення належного виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» при всіх головних територіальних управліннях юстиції утворені регіональні штаби з координації, моніторингу та контролю за станом виконання органами державної виконавчої служби рішень про стягнення аліментів, до складу яких входять керівники цих управлінь та керівники всіх органів державної виконавчої служби регіону», – зазначив Сергій Шкляр.

За словами заступника Міністра юстиції, штаби слідкуватимуть за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства при виконанні рішень про стягнення аліментів, а також проводитимуть роз’яснювальну роботи щодо застосування законодавства, яке регулює порядок стягнення аліментів. Регіональні штаби взаємодіють з органами Національної поліції, Державної прикордонної служби, соціального захисту населення, а також з утвореними Міністерством юстиції мобільними групами з ліквідації заборгованості зі сплати аліментів.

«Мобільні групи завершили свою роботу в Запорізькій та Київській областях і продовжують роботу на Кіровоградщині та Миколаївщині. Вони проводять перевірку стану виконання рішень зі стягнення аліментів з недобросовісних боржників у цих регіонах, надають практичну допомогу державним виконавцям у виконанні рішень цієї категорії», – підкреслив Сергій Шкляр.

Заступник Міністра юстиції нагадав: на виконання вимог закону #ЧужихДітейНеБуває міністерством запущено Єдиний реєстр боржників зі сплати аліментів, надано рекомендації та роз’яснення державним виконавцям щодо застосування норм нового законодавства, а також розроблена технологічна картка роботи державних виконавців під час стягнення аліментів.

За 10 днів з початку дії законодавчих нововведень державними виконавцями винесено:

  • 25 215 постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
  • 21 771 постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами;
  • 21 364 постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю;
  • 21 188 постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

«Завдяки винесенню цих постанов і застосуванню встановлених законом обмежень, за 10 днів державними виконавцями стягнуто 5,7 мільйона гривень заборгованості зі сплати аліментів. Станом на 16 лютого внесено до суду 6 165 подань про оголошення розшуку боржника», – наголосив Сергій Шкляр.

Він також додав, що всього за період з 1 січня по 16 лютого 2018 року органами державної виконавчої служби стягнуто 324,5 млн грн на користь 434 295 дітей.

minjust.gov.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

З метою приєднання України до Міжнародного союзу судових виконавців та започаткування співробітництва у сфері виконання судових рішень мною було підписано Меморандум про співпрацю між Міністерством юстиції та Міжнародним союзом судових виконавців в особі його Президента Франсуази Андріус.

Хочу нагадати, що перспективи участі української сторони у роботі цієї неурядової організації були обговорені з Генеральним секретарем Міжнародного союзу судових виконавців паном Матьє Шардоном в рамках візиту до м. Париж у червні 2017 року.

За ініціативи Міжнародного союзу було розроблено проект Угоди про співробітництво, яка створює правові основи для приєднання України до цієї міжнародної організації і спрямована на тісну співпрацю у науковому, професійному, комунікаційному аспектах, а також участь у міжнародних заходах та обмінах. Підписання Угоди відкриває виконавцям України двері до міжнародного співтовариства, вивчення досвіду, спілкування з колегами.

До речі, у травні 2018 року у м. Бангкок (Таїланд) відбудеться Конгрес Міжнародного союзу судових виконавців, зареєструватися для участі у якому можна за посиланням: http://www.uihj.com/…/r…/21677/49/registration_form_-_en.pdf

Попередня програма Конгресу тут: http://www.uihj.com/en/pre-programme_2167588.html

Сергій Шкляр


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO