Теги Posts tagged with "реформы"

реформы

Общее количество почтовых ящиков по Украине составляет 20 441, из них 8 138 ящиков находятся в городах и 12 303 – в селах.

Об этом ЦТС сообщили в “Укрпоште”, передает БизнесЦензор.

Количество почтовых ящиков в стране за последнее время сократилось, и данная тенденция сохранится. Это касается, прежде всего, сельской местности.

В Киеве количество ящиков находится в рамках соответствующих нормативов и изменилось за год с 709 до 342.

В сельской местности количество почтовых ящиков превышает соответствующие нормативы, а уровень загрузки почтовых ящиков постоянно уменьшается. Таким образом количество почтовых ящиков в селах будет уменьшено до 11 555 единиц.

В городах количество ящиков останется в ближайшее время без изменений и составит 8 138.

В “Укрпоште” пояснили, что количество почтовых ящиков регулируется в соответствии с приказом Министерства инфраструктуры №959 от 28 ноября 2013 года и Нормативами развития и размещения в городах и сельской местности сети объектов почтовой связи и почтовых ящиков национального оператора почтовой связи.

Учитывая, что количество писем постепенно сокращается, соответственно, сокращается и уровень загрузки почтовых ящиков (в некоторых ящиках за раз работники почты забирали лишь 3-4 письма). Однако расходы на транспорт и обслуживание ящиков оставались на том же уровне.

Для оптимизации и сокращения расходов национальный почтовый оператор и вынужден прибегать к сокращению количества почтовых ящиков.

censor.net.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Зроблено дійсно чимало:

більше 10 мільйонів українців отримали підвищені пенсії
 з 1 січня 2018 року майже 500 тис. військових пенсіонерів отримають підвищені пенсії в середньому на 1500 грн, за два роки їх пенсії зростуть щонайменше вдвічі
8 мільйонів людей отримали ліки за програмою «Доступні ліки»
1 тисяча 220 фермерських господарств вже скористались допомогою держави при купівлі вітчизняної с/х техніки у 2017 році
300 тисячам родин надано безповоротну допомогу на утеплення житла
Вдвічі збільшено мінімальну зарплатню з 1 січня 2017 року, з 1.01. 2018 року мінімальна зарплата – 3 723грн. Середня зарплата у 2018 році складе 10 000 грн.
3 тисячі кілометрів відремонтованих доріг, рекорд за останні 5 років
На 60% зросли місцеві бюджети внаслідок децентралізації – з 146,6 млрд грн. у 2016 році до 231 млрд. грн. у 2018-му
3 731 інфраструктурний проект реалізовано в ОТГ за рахунок держбюджету, побудовано і відремонтовано 797 навчальних закладів (шкіл, садочків)
2 500 грн. отримає у 2018 році кожен селянин на одну голову молодняка великої рогатої худоби, якщо утримує її не менше 12 місяців
В 2017 році капітальні інвестиції зросли на 22%, в аграрний сектор – майже на 31%
Проведено масштабну дерегуляцію – скасовано понад 750 застарілих актів
Запроваджено автоматичне відшкодування ПДВ – зруйновано найбільшу корупційну схему
Зупинено пресування бізнесу силовиками – ухвалено урядовий закон “Маски-шоу стоп”
Зарплати вчителів зросли в середньому на 50%, лікарів – на 30%, мінімальні стипендії збільшилися на 57%
Збільшено вантажообіг в українських портах завдяки 20% зниженню портових зборів
+ 2,5 млрд грн виділено на безпеку руху на дорогах
Збільшено видобуток власного газу до 15,25 млрд. куб. м. До 2020 року повністю забезпечимо Україну власним газом
Аграрії отримують підтримку від держави – здешевлено кредити для дрібних фермерів, відшкодовується 40% вартості вітчизняної с/г техніки
У 2018 році виділено 1 млрд грн. на програми підтримки дрібних і середніх фермерів
Розпочато програму з підтримки тваринництва – держава компенсуватиме фермам (юрособам) 1500 гривен в рік на корову, що дає молоко. Для стимулювання поголів’я в домогосподарствах – за кожну голову молодняка великої рогатої худоби, що утримується не менше 12 місяців, родина отримуватиме від держави 2500 грн.
1 млрд грн виділено у 2018 році на модернізацію початкової школи
Уряд турбується про дітей з особливими потребами: більше 500 млн грн у цьому році піде на фінансування інклюзивної освіти
Почали відродження українського кіно – знято 27 фільмів, в 2018 році на розвиток вітчизняного кінематографу в бюджеті виділено 1 млрд. грн.

Далі буде…

Oleksandr Saenko


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Підриємство розвивається, платить податки, створює робочі місця, запровадили конвеєр і автоматизовану сортувальну лінію. І УВАГА!!! Залучає інвестиції! Те на що не спроможна влада.

Відчуйте різницю… Кредит МФВ і інвестиції, інвестиції і кредит Світового банку. Відчули???

Це все, на що не спроможна “Державна” Укрпошта з її ефективними менеджерами і Держава в цілому.
І навіщо державі, читаємо владі, таки конкуренти?

Про що вже більше 20 років чиновники говорять і крадуть, крадуть і говорять, в Новій Пошті роблять.
Не буду писати довго, навіщо “монополісти на силу” прийшли з обшуками, мета очевидна.

Підприємці, які створили успішне підприємство, і фактично, вони і є тими менеджерами, які мають керувати Україною, своїм успіхом заважають владі створювати іллюзію рішучих реформ.

І хто після цього зрадник і антидержавний діяч?!!!

Роман Дмитриевич Давиденко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Ну так от…

Как вы думаете почему на первой фотке нас только трое. А потому,что четвертого члена нашей команды местные полицейские повели к своей машине сдавать анализы. Это был полный пи#дец.

Фото Александра Таргонского.

Фото Александра Таргонского.

9 часов утра. Центральная улица Константиновки. Нас останавливают патрульные полицейские. Морды,аж лоснятся от тяжкого и опасного труда. Узнав,что мы волонтеры и направляемся в Верхнеторецкое,нашему Алексею преложили выйти с машины и ,дословно,”…написять в стаканчик…”При этом,Вы сейчас будете смеяться,ему выдали стакан. Нам же приказали находиться в машине и ждать своей очереди. Судя по стаканчику,который был обозначен,как пробирка для анализов,перед этим с него пили кофе.Наверное старший полицейской группы по отбору анализов у населения. Мы ожидали,что нам выдадут также и спичечные коробки для анализов кала,но,видать,что-то пошло не так.Леха не смог выдавить из себя требуемую представителями власти мочу,и поэтому последние не стали рисковать ,требуя анализы у нас.

Короче нас отпустили,пожелав счастливой дороги. Сука… Я так давно не смеялся… Хотя,по-моему,надо было плакать. Не знаю что это было и как это объяснить. Может что-то связанное с реформами.Медицинской,правоохранительной,пенсионной или еще какой-то другой??? А может… Мне это напомнило одно мое наблюдение.Когда собакам нечем заняться,они старательно яйца вылизывают… А Вы как думаете???

Александр Таргонский


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У нас в студії гість — Ігор Мізрах, політтехнолог, економіст. Ігоре, вітаю Вас!

Ігор Мізрах: "Зараз не варто змінювати Конституцію, але її треба зробити один раз і на завжди..."

Мізрах Ігор: Доброго дня!

Отже, ми з Вами поговоримо, по-перше, про телебачення.

У Вас новий проект, який він? 

Мізрах Ігор: Ми вирішили зібрати команду, яка зробить так, що люди почують та побачать, що насправді відбувається в країні, отримають достатньо фактів для того, щоб оцінити ситуацію об’єктивно. Це команда вільних журналістів, а саме тому точка зору не завжди збігатиметься з офіційною!

Ті, хто не знають, вже стартувала студія “Мізрах Production”.  Це масштабна, об”ємна така компанія…

Мізрах Ігор:  Проект, в якому ми будемо говорити про політику, про вихід з будь-якої ситуації, яка склалась в країні, будемо давати коментарі, якісь поради, за рахунок того, що у нас будуть відомі люди, політики, політтехнологи, лікарі, вчителі. Будемо розвиватися, будемо співати. будемо розповідати про творчих людей. Будем говорити про людей, які так вийшло, виїхали з нашої держави, але вони теж репрезентують Україну в різних куточках нашого світу. Будемо розмовляти про тих, кого хотілося б залучати, повернути назад до нашої країни. І взагалі, про цікавих людей, не тільки з політикуму або шоубізу, а й із звичайного життя – про все, що людям буде цікаво. В країні потрібно створити такі умови, щоб люди, які виїхали, поверталися і поверталися сюди із задоволенням, власними ідеями, бажанням зробити нашу Батьківщину кращою. Йде мова про те, щоб склалися нормальні умови праці, можливість заробляти гроші тут, а не десь за кордоном і сюди передавати, могли утримувати свої сім’ї тут і сплачувати податки користь своєї держави.

До речі, питання мігрантів дуже важливе, адже наразі є багато в Україні тих, хто мігрує сюди із інших країн. І ми можемо прийти до того, що українці в Україні залишаться в меншості, в той самий час визначальними стануть ті, хто приїхав сюди з країн, як їх називають, третього світу.

Мізрах Ігор: Це взагалі болюче питання, я вважаю, що… Я не можу сказати, що Україна – це країна виключно для українців, але ми тут народилися, у нас тут батьківщина і маємо жити й працювати на користь нашої держави. Авжеж, враховуючи процес потужної глобалізації по всьому світу, міграцію в тому числі й в Україну не зупинити. Україна завжди була багатонаціональною державою, український народ завжди толерантно ставився до інших національностей та народностей – і це нормально, так має бути й надалі, адже це складова сучасного «людяного» суспільства. Так, проблема в тому, що ще не створені умови для нормального життя і багато з нас просто вимушені виїжджати за кордон у пошуках кращого життя. Так само, як багато інших людей їде до України їх менш благополучних країн у пошуках свого кращого життя. Ми маємо це змінити. Україна має бути домівкою для кожного українця!

Що варто сказати тим українцям, які дочекалися безвізу і стверджують: ми поїдемо в Європу і будемо там жити. Як можна змінити їх мислення?

Мізрах Ігор:  Це все залежить від нашого уряду, країні потрібно повернутися обличчям до кадрів, створювати той потенціал, кадровий потенціал, який змусить людей, які зараз працюють за кордоном, подумати про те, щоб повернутися. Конкурси на зайняття вакантних посад мають бути ширшими і не такими заангажованими. Має бути нормальне соціальне забезпечення: медичне страхування, пенсійне забезпечення. Тоді мислення людей почне змінюватись. Навіщо нам тоді тікати з дому, коли тут все добре? Має бути нормальна українська освіта. Вона колись була дуже гарна, а зараз складається враження, що МОН не цікавлять кадри, які готують у нас. Складається враження, що всі кадри нам можуть «запакувати і надіслати» разом із черговим траншем МВФ. Навіщо? Поки ми самі не навчимо своїх дітей, інші нам точно не допоможуть.

Ви це знаєте, тому що у Вас також є інститут..

Мізрах Ігор: Це колись був бізнес. Так, це була тоді перша приватна освіта. Я ще тоді казав, за кордоном майже у кожній країні було 50% державних навчальних закладів, 50% – приватних. У нас такого не було, у нас було 10% приватних, 90 % – державних навчальних закладів. Сьогодні все змінилося, але й освіта дуже змінилась. Вимоги сучасного суспільства зовсім інші. Вимоги ринку праці також розвиваються постійно. Саме тому абсолютно всі громадяни не можуть оцінюватись однаково після закінчення «вишів», як це було колись. Кадрова конкуренція призводить до того, що хтось має потенціал і «доріс» до гарного рівня заробітної плати, посади або ж власної справи, а декому доводиться займатися й менш привілейованою роботу, в той самий час не менш важливою. Навіть в природі не існує нічого однакового, в той самий час всі явища і процеси мають виключне значення.

Ви за безкоштовну освіту чи за те, щоб за освіту платити?

Мізрах Ігор: Я і за безкоштовну, і за освіту на комерційній оплатній основі. 24 роки назад ми спочатку створили приватний навчальний заклад, який давав середню освіту. Ми починали з робочих спеціальностей, тому що я завжди вважав: хтось має вчитись, хтось має працювати руками, а хтось має керувати. Тому ми починали якраз з профтехосвіти. Це було профтехучилище, це тоді так називалось, ми готували кравців-закрійників. Потім, ми зрозуміли, що ми можемо стати на щабельку вище і ми стали коледжем. Це був другий рівень освіти. Зараз ми маємо інститут, в якому представлений і бакалаврат, і магістратура. Я дуже пишаюсь тим, що ми майже двадцять п’ять років знаходимось на ниві освітньої діяльності. Інститут зарекомендував себе як такий, що випускає нормальні кадри. Але теж виходить так, що вони виїжджають працювати за кордон, адже нормальних технологів дизайнерів на сьогодні випускаємо саме ми, а умови для них, якби це не було прикро, досі не створені.

Так, як ми говоримо про освіту, як Ви ставитесь до освітньої реформи?

Мізрах Ігор: Я вважаю, що є дуже багато недоліків. Я, зокрема, звернув би увагу, на зовнішнє оцінювання знань. Все ж таки треба розуміти, що людина, якій 30,35, 40 років, і яка нарешті доросла до того, щоб отримати вищу освіту шкільні знання вже суттєво «підзабула», її не варто заганяти в ці рамки оцінювання знань. Потрібно розробити оцінювання певного рівня знань, який необхідний для отримання профільної вищої освіти, адже варто враховувати той факт, що людина може працювати в тій чи іншій сфері, і мати практичних знань набагато більше, ніж професор, який викладає у виші. Тому, я думаю, необхідно переглянути і дати можливість людям розмовляти не з комп’ютером, а з комісією, яка оцінюватиме рівень знань. Треба зробити зміни для цієї вікової категорії. Я не проти ЗНО, не проти того, що його треба здати, але треба враховувати стрес й розуміти: навіть людина, яка закінчила школу із золотою медаллю багато років тому, може просто щось не згадати або не встигне дописати, адже ми – не машини. Треба розмовляти з людьми і давати певні послаблення. Якість освіти від цього не зміниться. Якість освіти, вона залежить від того, як викладають, і яка мотивація або бажання до навчання є у студента.

Дивіться, ми зараз всі переходимо на дистанційні форми навчання, а Ви все ж таки, про “тет-а-тет”, зараз я говорю про безпосереднє спілкування з людьми.

Мізрах Ігор: Очі бачать, вуха – слухають.

Зрозуміло. Але навіть за кордоном є приклади здобуття освіти, коли люди по декілька років не виходять з квартири, живуть взагалі в Інтернет-просторі.

Мізрах Ігор:  Це зараз дуже модно. Вони просто живуть в Інтернет просторі, вони там гроші заробляють. Інший випадок, коли людина не може вийти з дому з огляду на стан здоров’я. Програми для дистанційної освіти також мають бути. До речі, приватні ВУЗи справляються з таким завданням іноді навіть краще, ніж державні.

Добре, про освітню реформу ми вже за Вами говорили, давайте поговоримо про ще дві реформи, що були започатковані у минулому: це медична і пенсійна реформи. З якої Ви почнете?

Мізрах Ігор: медична реформа – це взагалі болюче питання. Наскільки я знаю, вона почалась з мого рідного міста – Вінниці. Я можу сказати, що медицина в радянські часи, вона була непогана. До того часу, як стати якимось, наприклад, хірургом, треба було дуже багато чого навчитись робити, пройти ординатуру. Це був виважене рішення, яке робив лікар, він віддавав багато часу своїй професії, і повністю знав усю свою роботу. Я зараз можу сказати, що сімейний лікар є лікарем широкого профілю. Не може один лікар вилікувати все: стоматологію, гінекологію і т.д. Мій рідний брат – він лікар-дерматолог, він один на все місто, він в шоці від того, коли до нього приходять переліковуватися. Це все неправильна система, побудована МОЗом, коли студенти, переходячи з курсу на курс, можуть просто заплатити, при чому, невідомо кому й за що.

А в нашій країні взагалі ніколи не зрозуміло, за що ми платимо. А платимо ми за все і завжди. Добре, давайте про пенсійну реформу.

Мізрах Ігор:  Зрозуміло, що потрібно працювати, щоб отримати грошове забезпечення на персії, заробити відповідний пенсійний стаж. І те, що вийшло, що ми можемо докуповувати пенсійний стаж, це просто якась біда. Тому, що людина, як пропрацювала все своє життя не важливо: на себе чи на якось приватного підприємця, вона сплачувала податки із кожної своєї отриманої заробітної плати, на утримання тих самих пенсіонерів, які сьогодні живуть в державі. От чому я, ставши пенсіонером, а до того пропрацювавши все своє життя і справно сплачуюючи внески, я маю думати про те, де мені взяти пенсійний стаж. Чому я маю думати: докуповувати мені пенсійний стаж чи не докуповувати і яку пенсію я матиму. Я отримував мінімальну заробітну плату, я сплачував з неї податки, я хочу отримувати таку ж мінімальну пенсію. Держава має думати про те, щоб мінімальний пенсійний внесок надалі забезпечував пенсіонера. Як сплатити комунальні послуги, я взагалі мовчу про якість життя після виходу на пенсію. Як можна їхати відпочивати, подорожувати, я взагалі про це мовчу. Йде мова про те, щоб прожити.

Ви зараз якраз сказали про оплату комунальних послуг. Зараз тільки в Києві 52 млн. заборгованості і як ми будемо виходити із цієї ситуаці?

Мізрах Ігор:  Видавати субсидії, на які йдуть наші податки, це не є вихід із ситуації. Треба давати таку пенсію, заробітну плату, щоб ми сплачували ці комунальні послуги і не потребували жодних субсидій. Потрібне підвищення заробітних плат, пенсій. Але не просто увімкненням друкарської машинки, а запуском економічних процесів у країні, підтримці малого бізнесу, залучення й збереження інвестицій!

А як для цієї мети буде наповнюватись бюджет, адже у нас нічого немає.

Мізрах Ігор:  А для цього треба відновлювати виробництво. Виробництво – це перше, що нас цікавить і також необхідно зробити нормальний інвестиційний клімат в нашій державі, щоб економіка стала стабільною, а капітали диверсифікувались. Адже хибна думка, що інвестор може бути виключно закордонним. Дуже великий потенціал для внутрішнього інвестування. Немає тільки можливостей. Буде стабільна економіка, не буде війни і у нас будуть інвестувати.

Сьогодні наша верхівка держави, вона зайнята черговими виборами.

Мізрах Ігор: Так, це просто якась хвороба у людей. Якщо вже прийшов туди, у владу, то звідти вже мають виносити вперед ногами. Треба керувати так, щоб народ тебе знову вибрав, а не можеш – то дай місце тому, хто дійсно може це покращити ситуацію в країні.

Що в країні має таке трапитись, щоб в країні не було війни?

Мізрах Ігор: Війна – це страшна річ, але страшно вигідна річ. Комусь вона вигідна. І поки люди, яким вона вигідна будуть впливати на політичні процеси в країні, війна триватиме. Це зовсім не смішно.

Чи варто приймати якийсь закон, що захищав би саму Конституцію від змін?

Мізрах Ігор:  От дивіться, візьмемо конституцію США там все нормально, там не трясе так від виборів, як у нас. Я розумію, що зараз не варто змінювати Конституцію, а її треба зробити один раз і не під тих, хто зараз при владі. Але й ми не можете жити по цій Конституції, бо нас кожного разу трясе від виборів. Ми в них дуже довго перебуваємо: спочатку у нас відбуваються президентські вибори, потім – місцеві, потім – мери, потім – селищні. Це якийсь дурдом, це треба змінювати. Все має відбутися за один, максимум два рази.

Скажіть, будь лаcка, про «Ukrainian Heart», про цю велику систему, як вона працює.

Мізрах Ігор: Але ж гарно воно звучить: “українське серце”. Ми це переклали англійською мовою, бо ми це маємо презентувати за кордоном, маємо показувати, яке наше українське серце, яке воно об’єднане. Ми сьогодні закликаємо всіх творчих особистостей, всіх, хто має якесь натхнення, бажання створювати, приходити. Ми із задоволенням вас приймаємо. Всіх творчих людей, медицини, культури, політики, політтехнологів, всіх хочемо бачити тут. Всіх, хто хоче і може створювати тренди, показувати якісь тенденції, всіх, хто вміє співати, представляти Україну, журналістів, юристів, усіх запрошуємо. Ось це ми маємо робити в “Українському серці” і показувати, що воно дійсно велике і щире, і воно може створювати і робити щось таке нове, що ми можемо показати на увесь світ.

Дивіться, яка ситуація: партія як система вже віджила себе. Треба створювати щось таке своє, що буде поєднувати владу і громадян. Потрібна суспільно-політична платформа, створена для цієї мети, що це буде?

Мізрах Ігор: Це буде об’єднання людей, які мають ідеї, можуть їх втілювати в життя, а потім ними керувати. Це буде велике об’єднання, до якого будуть прислухатимуться політики нашої держави. Ще ніколи ніяка війна не робила розвиток державі. Вона навпаки, відтягує назад на багато років. Треба розмовляти, сідати за стіл переговорів.  Я вважаю, що перше, що треба зробити – побудувати діалог і припинити усі ці конфлікти. Усі ми люди, всі вміють розмовляти, всі чують. Ми ніколи не подумали б, що можемо стати окремими державами, які воюють. Я думаю, що конфлікт закладений десь у політиці. У політиці й бізнесі. І політики мають про це дуже добре подумати. Вони зараз вчиняють, на мою думку, неправильно.

Зараз в інформаційному просторі набирає обертів Інтернет, різноманітні медіа-ресурси з власними лозунгами, під яким гаслом виступили б ви?

Мізрах Ігор: Я не хочу приймати участь в інформаційній війні.

Чому наша Україна не була готова до такого підходу?

Мізрах Ігор: Це все залежить від керівництва держави. Це моє чітке переконання.

Змінити це можна? Легко?

Мізрах Ігор: Не швидко! Це можна зробити не швидко, й не легко, але це можна зробити. Звісно, ми не можемо поставити нашому керівництву ультиматум, наприклад, все за три дні. Але поступово воно може бути виконано.

Я не запитувала про економіку. Що треба зробити для дійсного її підйому?

Мізрах Ігор: Треба дати можливість, не душити підприємця, не обкладати податками, перевірками, а дати можливість спокійно працювати. Тоталітарна держава ще ніколи не досягала такого успіху, як демократична держава.

Ви малюєте?

Мізрах Ігор: Так

Що останне намалювали?

Мізрах Ігор:  Море.

Оскільки ми сьогодні вже поговорили і про море, і про відпочинок. Запитаю ще про 8 Березня. Я навіть у фейсбуці бачила пости від жінок: «Не треба мене вітати з 8 Березня, я жінка кожного дня.» Ваше ставлення.

Мізрах Ігор:  Є у людини День Народження у кожної, я вважаю, що у жінки теж має бути якесь одне свято. Зовсім не грає роль історія цього свята: хто його створив і яке воно там було. Це жіночий день, і будь яка жінка, в тому числі українська, заслуговує на нього. Це Міжнародний день, чого ми маємо відрізнятись від когось. Я думаю, ні. Це свято, яке має існувати. Воно є у нас в голові, ми на цьому виросли, і не треба його ламати.

Що для Вас жінка?

Мізрах Ігор:  Це людина, яка надихає на високі подвиги.

На цих гарних словах ми можемо завершувати нашу розмову. У нас в студії був Ігор Мізрах. Ми вітаємо усіх жінок з 8 Березня. 

Мізрах Ігор: Я теж вітаю українок з 8 Березня!


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Чего украинцам ожидать от семейных врачей

В апреле украинцам предстоит подписать контракт с семейным врачом. Данная декларация – это согласие на медицинское обслуживание у определенного врача, на основании которого он будет получать заработную плату. О том, как будут обслуживаться те пациенты, которые не успеют заключить контракт, будем ли мы платить за анализы, а также где найти для себя семейного врача, разбирался журналист издания Persona.Top.

За ведение одного пациента семейный врач должен получать 370 гривен в год. В следующем году ставка поднимется до 450 гривен. За прием пенсионеров и детей ставка выше – 740 гривен. Один семейный врач может вести максимум 2000 пациентов. Интересным фактом является то, что деньги за ведение пациентов будет получать не врач, а больница.

В Министерстве здравоохранения отметили, что такие общие анализы, как забор крови, анализ мочи, тесты на ВИЧ/СПИД, гепатит и сифилис останутся бесплатными.

Введут электронную систему здравоохранения

Врачебная реформа предусматривает внедрение электронной системы здравоохранения. Все медицинские карты пациентов теперь будут электронными, а значит, на прием к врачу можно записаться в онлайн режиме.

До августа 2018 года новой электронной системой Ehealth-ukraine.org планируют охватить все учреждения первичной медицинской помощи. Разработками Ehealth-ukraine.org занимаются такие международные гиганты, как USAID, EDGE и Всемирный банк. Целью ее введения является уничтожение бумажной и бюрократической составляющей в системе здравоохранения Украины.

В электронную медицинскую карту семейный врач сможет вносить коррективы и ставить точные диагнозы на основании полной картины. История болезни и сопутствующего лечения будет доступна не только врачу, но и пациенту, а значит выписанный электронный рецепт невозможно потерять или подделать.

Все по той же электронной системе больницы обязаны отчитываться о проделанной работе в Национальную службу здоровья Украины, за что будут получать соответствующую заработную плату из государственного бюджета.

Где найти семейного врача

Минздрав сообщил, что создавать специальный информационный ресурс, на котором будут собраны все врачи с перечисленными регалиями, они не собираются. Поэтому украинцам самим придется добывать информацию о врачах, советоваться со знакомыми, так сказать пользоваться услугами «сарафанного радио». Видимо в министерстве посчитали, что хороших специалистов народ способен найти самостоятельно.

Тут главное, чтобы выбранный врач сотрудничал с государством по контракту. Логотипом семейных врачей, которые с ним работают, будет белый крест на голубом фоне.

В течение 2018 года у украинцев есть возможность присмотреться к специалистам и определиться с подходящим. Однако затягивать с выбором не стоит, так как лимит одного врача, как говорилось выше, 2000 пациентов.

Декларация о сотрудничестве с семейным врачом

Сама процедура подписания декларации займет у вас пару минут. Договор состоит из данных пациента, врача, больницы и подписей. Обязательно указываются все контактные данные. Этот документ является бессрочным. После заключения нового договора, старый автоматически прекращает свое действие. Поменять лечащего врача можно в любое время.

После подписания договора, он будет перенаправлен в Нацслужбу здоровья, а затем пройдет регистрацию в E-HEALTH.

К врачу, с которым будет подписано соглашение, пациент может обратиться в любое время и с любыми вопросами, связанными со здоровьем.

Что будет с теми, кто откажется подписать договор

Наши граждане не привыкли проходить медицинские осмотры в целях профилактики, своевременно заботиться о состоянии своего здоровья. Многие интересуются – зачем же искать семейного врача, если не болеешь?

В случае, если гражданин, не подписавший договор с семейным врачом, заболеет, его поликлиника по месту прописки «выдаст» ему доктора из числа имеющихся. Здесь вопрос уже будет состоять в другом, а именно – в уровне квалификации предоставленного специалиста.

Начало кампании по выбору семейного доктора или терапевта запланировано на 1 апреля 2018 года. Нововведений в специализированной медицине пока не предвидится. Украинцы все также будут ходить к профильным специалистам, но уже по направлению собственного семейного врача

Автор: Мария Маловичко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Ольга Богомолець пройшлася по недоміністру Супрун — Що ви робите? Мертвим ваші реформи не потрібні Безоплатної медицини, яка гарантована громадянам Конституцією України – не існує.

На жаль, це є даністю, і кожен громадянин хоча б раз сплачував за послуги та медикаменти, які йому мала оплатити держава.

Чи можемо ми змінити ситуацію та забезпечити кожному кваліфіковану та безоплатну медичну допомогу? Так, і ми повинні це зробити вже найближчим часом. Причини того ганебного стану, в якому опинилася вітчизняна медицина, зрозумілі.

Це – її значне недофінансування, яке здійснюється по остаточному принципу. Жодного разу за часів незалежності частка витрат на на охорону здоров’я не досягала рекомендованих ВООЗ мінімальних 5% ВВП. Найчастіше вона коливалася в межах від 2,7 до 3,5 %.

Не став винятком і бюджет на наступний 2018 рік, в якому видатки на охорону здоров’я закладені на рівні 3,5% ВВП або 113,9 млрд. грн. Збільшення видатків на медицину в порівнянні з поточним роком склало 10,7 млрд. грн, але з урахуванням інфляції та падіння курсу гривні, видатки в реальному вираженні зменшилися.

Результатом стало недофінансування цілих напрямків медицини. На лікування онкохворих дорослих держава виділила лише на 28,5% від потреби, для хворих із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями – лише 30,2%. Лише ці дві категорії захворювань є причиною понад 80% випадків смерті. Інші напрямки також профінансовані недостатньо. На хворих нефрологічного профілю виділено лише 43,5% від потреби, на вірусні гепатити – на 52,1% і так за всіма іншими програмами в охороні здоров’я, що фінансуються з державного бюджету.

Тому в наступному році на нас очікує подальший занепад та деградація системи охорони здоров’я. Як і в цьому році, і в усі попередні роки, державні заклади охорони здоров’я не отримають фінансування в потрібному обсязі, і пацієнти змушені будуть сплачувати за всі послуги, ліки, аналізи та обстеження з власної кишені.Грошей в держави збільшити видатки на медицину хоча б до рівня 6-7% ВВП немає, до того ж, через війну ми змушені левову частку доходів витрачати на оборону.

Але навіть збільшення видатків до такого рівня все одно не гарантує громадянам доступу до повноцінної висококваліфікованої медичної допомоги.

Тому,якщо ми хочемо виконати положення Конституції та забезпечити кожному повноцінну та безоплатну медицину, нам доведеться змінити систему фінансування охорони здоров’я. І єдино можливим виходом з патової ситуації, як показує досвід розвинутих країн, є впровадження загальнообов’язкового медичного страхування. В такому випадку кожен застрахований громадянин, потрапляючи до лікарні, отримує всі послуги під час лікування та реабілітації за рахунок страховки, не сплачуючи додатково ні копійки. Ті ж, хто страховки не має – сплачують за послуги за ринковими цінами. Спроби запровадити загальнообов’язкове медичне страхування в Україні здійснювалися ще починаючи з далекого 1996 року. За цей час до парламенту вносилося близько 30 законопроектів, але держава досі так і не спромоглася зрушити проблему фінансування медицини з мертвої точки.

Головним каменем спотикання завжди були питання щодо того, хто має сплачувати внески – роботодавець чи працівник, а також хто сплачуватиме внески за безробітних, пенсіонерів, дітей, інвалідів та інші незахищені категорії.

Другим принциповим питанням була форма власності страхового фонду. Частина депутатів виступала за створення недержавного фонду, аргументуючи це необхідністю розвивати ринок страхових послуг. Інша частина заперечувала, намагаючись добитися створення виключно державного фонду, збереження внесків до яких гарантувалося би державою. Через непримириму позицію опонентів Україна на цілі десятиріччя відстала в реформуванні системи фінансування медицини не тільки від західного світу, але й від пострадянських країн, таких як Казахстан, Молдова та навіть Росія.

Так,наприклад, Молдова розпочала впровадження загальнообов’язкового медичного страхування ще у 1999 році, прийнявши відповідний закон. У 2001 році було створено державну Національну компанію страхування здоров’я, а вже у 2004 році розпочалася активна фаза впровадження
реформи.

За молдовською моделлю застрахованими є всі громадяни країни. Для працюючих громадян страховий внесок становить 7% від заробітної плати, з яких по 3,5% сплачує найманий працівник і роботодавець. За незахищених категорій населення – дітей, студентів, пенсіонерів тощо внесок до страховика сплачує держава. Для самозайнятих осіб встановлено щорічний фіксований внесок.

Страхові внески покривають весь перелік медичних послуг, що входять до Єдиної програми, яка затверджується урядом та регулярно переглядається. На сьогодні до неї входить первинна, вторинна, третинна медична допомога,реабілітація, імунізація, невідкладна допомога, пологи, діагностика,паліативна допомога та профілактична стоматологічна допомога. Не включено до цієї програми пластичну хірургію, курортне лікування, деякі види допоміжних репродуктивних технологій.

Так само успішно здійснили впровадження загальнообов’язкового медичного страхування і у Казахстані, яке розпочалося у 2015 році. Для цього було створено Фонд соціального медичного страхування, як некомерційної організації у формі акціонерного товариства, де єдиним засновником та акціонером став Уряд Республіки Казахстан. Фонд наповнюється коштами за рахунок низки внесків. Так, за кожного працівника держава сплачує 7% від середньомісячної заробітної плати, що передує двом попереднім рокам поточного фінансового року, 2% від суми заробітної плати сплачує сам працівник, і ще 5% від фонду оплати праці сплачує роботодавець. Самозайняті особи сплачують 7% від прибутку. За чотирнадцять категорій осіб, до яких належать студенти, інваліди, вагітні, пенсіонери, офіційно безробітні тощо, внески повністю сплачує держава.

Громадяни, які не знаходяться на обліку як безробітні і при цьому офіційно не працюють – сплачують фіксовану суму, яка дає їм право брати участь у системі соціального обов’язкового медичного страхування. За рахунок страховки покриваються такі послуги, як амбулаторно-поліклінічна допомога із забезпеченням лікарськими засобами, стаціонарна допомога, реабілітація, паліативна допомога і сестринський догляд, високотехнологічна допомога. А до гаранотованого державою обсягу медичної допомоги увійшли швидка медична та екстрена допомога, медична допомога при соціально-значущих захворюваннях, профілактичні
щеплення та часткова амбулаторно-поліклінічна допомога.

Цей казахстанський Фонд також отримує гроші з бюджету для забезпечення гарантованого державою пакету послу і «закуповує» медичні послуги для людей, що звертаються до медичних закладів державної або приватної форми власності.

Як бачимо, наші близькі сусіди вже давно забезпечили для своїх громадян безоплатну медицину в повному обсязі, і тільки українці ще сплачують з власної кишені за лікування в обшарпаних лікарнях.

Тому для нас нагальною потребою є не зволікати і не чекати, поки всі лікарі виїдуть за кордон, а матеріально-технічна база повністю зруйнується. Ми повинні вже зараз, негайно, розпочати впровадження загальнообов’язкового медичного страхування і в себе.

Наразі у Верховній Раді на розгляді перебуває три законопроекти, що запроваджують в Україні загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні: N4981, поданий народними депутатами України Л. Денісовою, А. Шипком, Б. Розенблатом, І. Єфремовою та М.Поляковим;, N4981-1, поданий народним депутатом України О.Мусієм, та N4981-2, поданий мною.

Всі три законопроекти пропонують запровадити загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні з 1 січня 2018 року та передбачають, що страхові внески збиратимуться до окремого страхового фонду, з якого потім оплачуватиметься лікування українців при настанні страхового випадку. Громадяни мають отримати медичні послуги безоплатно та в повному обсязі.

Різниця між законопроектами полягає у формі власності страхового фонду.Законопроект авторства народних депутатів Людмили Денисової, Борислава Розенблата та Андрія Шипка передбачає створення недержавного фонду за участі акціонерних компаній, страхувальниками зможуть бути приватні компанії.

Законопроект Олега Мусія передбачає виключно державну модель обов’язкового медичного страхування, в якій і страховий фонд, і страхувальники будуть державними.

Мій законопроект створює модель, яка забезпечує баланс системи: він передбачає створення державного страхового фонду, а послуги зі страхування зможуть надавати як державні, так і комунальні та приватні страхові компанії.

На моє переконання, саме такий баланс дозволить повністю забезпечити збереження внесків, а також дасть можливість за рахунок страхування через недержавні компанії забезпечувати українців додатковими послугами, які не передбачені державою.

Я буду відстоювати та переконувати депутатів голосувати за моє бачення системи загальнообов’язкового соціального медичного страхування, але наполягаю на розгляді у парламенті всіх трьох законопроектів одночасно.
Ми, нарешті, повинні прийняти вольове рішення та надати нашим громадянам можливість отримувати безоплатні та якісні медичні послуги в повному обсязі. Життя людини – головна цінність для держави. Для кого тоді робити реформи, якщо люди вмиратимуть? Адже мертвим реформи не потрібні…

Ольга Богомолець


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Про обезкровленість прокуратури, незалежність якої невигідна можновладцям, не розкриття резонансних злочинів через політиків, знищення оперативної бази та секретних співробітників бесідуємо з люстрованим екс-прокурором з багаторічним досвідом Олександром Шморгуном.

Олександр Семенович також пояснив, чому державі потрібно ліквідувати незаконні збройні формування, чому Україна не готова до викорінення корупції та чому депутати не знімуть з себе недоторканність…

Банки тріщать лише тоді, коли видаються кредити знайомим, які не планують їх повертати, фото – Дмитрий Бургела

 Як ви вважаєте, чому не розслідуються як належне – з результатами, такі публічні справи, як, наприклад, вбивство сотні людей на Майдані, спалення одеситів в будинку Профспілок 2 травня 2014 року, відповідальність генералів за Іловайський «котел» і «котел» в Дебальцеве, справа банків, які розорив НБУ, вбивство Бузини і Шеремета?

– Причин для цього може бути багато. Спробую озвучити основні з них. У нашій країні завжди існувала проблема з розкриттям резонансних злочинів. Тому що в більшості випадків вони так чи інакше переплітаються з політикою. Озвучені вами наскрізь політичні, тому, припускаю, що вони не розслідуються саме тому, що в цих справах можуть бути «замішані» люди, які займали (або займають) ті чи інші посади в органах влади.

Крім того, політична ситуація в країні постійно змінюється — проводяться сумнівні, недолугі зміни в організації роботи правоохоронних органів, такі, як, наприклад, реформа поліції, яка була проведена в 2015 році, коли велика кількість керівних посад була заміщена новими людьми. Тут варто розуміти, що зміни в будь-якій структурі здатні дещо «призупинити» роботу відомства, і суспільство це відчуло.

Також часто самі судді не бажають братись за розгляд тієї чи іншої справи, і це зрозуміло, адже кожен хоче працювати і спати спокійно.

З-поміж інших є ще одна причина — про резонансні справи політикам час від часу вигідно згадувати. І це відбувається насамперед тоді, коли потрібно відвернути увагу народу від життєвих проблем або ж просто «згадати» про неї, коли приходить час для популістських дій та гасел. У цьому випадку резонансна справа може слугувати так званою лялькою-неваляйкою.

Восени цього року, згідно закону, розпочало свою роботу ДБР (Державне Бюро розслідувань), і тепер резонансні справи будуть розслідуватись саме цим органом – це злочини, здійснені посадовими особами органів влади, тобто керівниками міністерств, відомств, депутатами, суддями, прокурорами, правоохоронцями та іншими. Але це на папері, а як і коли цей орган почне розслідувати справи насправді, невідомо. Адже Держбюро фактично ще не розпочало своєї роботи. Уже існує такий жарт: «Хто очолює, така й перспектива – Труба».

Якщо ж, наприклад, взяти справи про Майдан, то тут є декілька причин. Часто самі правоохоронці саботують їх розслідування. В правоохоронних органах країни ще й досі працюють особи, причетність яких до тих подій і нині перевіряється. Крім того, в нашій країні бракує ресурсів для злагодженої роботи органів слідства. Не вистачає кадрового потенціалу – і через скорочення в прокуратурі в тому числі.

Резонансні справи в Україні будуть розслідувані як належне лише тоді, коли за них візьмуться міжнародні фахівці

Якщо говорити про справи ліквідованих банків, то очевидно, що банк ніколи не може бути в програші, враховуючи відсоткову різницю між депозитами та кредитами. Банки тріщать лише тоді, коли видаються кредити знайомим, які не планують їх повертати. Такими схемами в Україні винищили 82 банки. Але, що найстрашніше, ні один із власників, керівників не поніс покарання.

Резонансні справи в Україні будуть розслідувані як належне лише тоді, коли за них візьмуться міжнародні фахівці. Це може статися після виборів президента.

– Нещодавно Генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що в Україні залишаються нерозкритими 10 тисяч справ про вбивства, 61 тисяча нерозкритих грабежів, 9 тисяч розбоїв, 33 тисячі незаконних заволодінь транспортними засобами і ще 10 тисяч справ, пов’язаних з корупцією. Що ви можете сказати щодо такої статистики?

– Це страшна статистика, й у значній мірі – це результати «реформ». Криміногенна ситуація дуже напружена. Я живу під Києвом і постійно чую розповіді сусідів про пограбування. Якщо сьогодні ми не повернемося обличчям до правоохоронних органів та не відновимо ті структури, які повинні боротися зі злочинами, буде біда. Прикро за те, що за їх наслідки немає з кого запитати – ініціатори виїхали з країни.

Юрій Луценко визнав, що маємо дуже великі проблеми зі слідством. Ми знищили серйозний потенціал міліції, УБОЗ, які мали своїх секретних співробітників. Для того, щоб оперативник володів інформацією, він має 3-4 роки пропрацювати на одному місці, щоб напрацювати інформаторів, зрозуміти криміногенну ситуацію, яка існує саме в цьому районі. Повинен знати, як йому діяти в тому чи іншому випадку. А в нашій країні за три місяці підготували до роботи поліцейських, і це жахливо!

Треба визнати, що правоохоронні органи втратили контроль над криміногенною ситуацією. І «реформа» міліції в певній мірі «посприяла» цьому. Колишні міліціонери знали «явки та паролі», тобто вони володіли інформацією, наприклад, про те, де найчастіше відбуваються крадіжки, в якому районі міста найнебезпечніше вночі, в якому підвалі збираються наркомани, де дислокується криміналітет тощо. В них були свої «донощики», а також відпрацьовані на багаторічній практиці схеми розкриття злочинів. Не «книжні» знання американців, а реальний досвід оперативної роботи саме в нашій країні.

Поки що, на жаль, нова правоохоронна система працює гірше за ту, яка залишилась у спадок від радянського минулого, фото – Дмитрий Бургела

Одного разу був особисто присутній при невеличкому ДТП, і поліцейський, який приїхав на місце події, навіть не поцікавився наявністю техпаспортів на автомобілі та водійських посвідчень в учасників аварії. Він почав складати протокол з їх слів. У іншому випадку після необґрунтованої зупинки та перевірки документів почув у відповідь: «Дядьку їдьте! Хіба я не бачу, чи що?».

Так, ми живемо в час змін. Довгий час в нашій країні існувала криміналістична система, яка залишилась у спадок від радянського минулого. Зараз же стару систему поступово змінює нова, проте вона лише вкорінюється, приживається. Вона далеко не ідеальна. І поки що, на жаль, працює гірше за «радянську». Ми творимо реформи, часто не задумуючись над тим, чи принесуть вони суспільству реальну користь.

Ми недієво боремось також з корупцією. Її викорінення, як правило, зводиться до гучних гасел та маніпуляцій з антикорупційним законодавством. В законі й досі існує багато «шпаринок», через які «просочується» можливість уникнути реального покарання. Можна «прикинутись» невиліковно хворим, потім вчасно втекти за кордон, або ж скористатися таким запобіжним заходом, як внесення застави.

Якщо брати показники всесвітнього рейтингу CPI (англ. Corruption Perceptions Index – індекс сприйняття корупції), то сьогодні за рівнем корупції Україна стоїть на одній сходинці разом з Росією, Іраном, Казахстаном та Непалом. І ця статистика насправді є дуже невтішною.

В нашій країні бракує ресурсів для злагодженої роботи органів слідства

– Прокурор представляє сторону обвинувачення в суді, і поліція спільно з СБУ повинні з ним узгоджувати кожну свою дію на всіх етапах слідства. Від прокурора залежить: відкривати справу чи ні, за якою статтею кваліфікувати ті чи інші дії і що говорити суддям під час судового процесу. Чи згодні ви, що в Україні прокурори, так само як і судді, перетворилися в «недоторканних» напівбогів?

– Не зовсім згоден. Якщо взяти роль прокурора в кримінальному процесі, то перелічені вами обов’язки дійсно є його роботою, проте не варто забувати і про інших його учасників – про поліцію, яка займається досудовим слідством, СБУ, котра розслідує справи, що загрожують національній безпеці нашої держави.

Прокуратура існує для того, щоб здійснювати нагляд за дотриманням норм закону органами досудового слідства.

З 1 грудня в прокуратурі мало залишитися лише 10 тисяч працюючих: у прокуратури забрали «руки» і «ноги». Після створення так званих місцевих прокуратур один прокурор очолює 5-7 прокуратур. Це при тому, що реформування не торкнулося судів та поліції.

Для прикладу: у Піщанському районі Вінницької області без змін залишилися суд і поліція, а прокуратури немає, тому що тепер вона знаходиться в Бершаді, а це за 76 кілометрів. Як прокурор може працювати в таких умовах? Важко ж володіти реальною ситуацією на відстані.

Думаю, було б доречніше спочатку провести адміністративно-територіальну реформу, а вже потім реформувати прокуратуру.

Викорінення корупції в Україні зводиться до гучних гасел та маніпуляцій з антикорупційним законодавством, фото – Дмитрий Бургела

Нам безперестанку показують на Європу, але, вважаю, що спочатку потрібно навести лад у себе та навчитись працювати з тим ресурсом, який зараз є в Україні, а вже потім переймати досвід інших.

Згадую, як під час малої судової реформи ми робочою групою їздили в Іспанію, вивчати їхній досвід. Як ми можемо рівнятися до Європи, в якій, щоб стати прокурором чи суддею, потрібно 17 років навчатися? Так от, на той час секретар прокурора області в Україні після закінчення інституту на заочному відділені через півроку стала суддею. Вражаюча різниця. Ми з Європою живемо в абсолютно різних реаліях. Тут доречне українське прислів’я: «Коня кують, а жаба ногу наставляє».

– На папері наша країна – одна з небагатьох у світі, де прокуратура – це незалежний орган влади. Згідно законодавства, вона не належить ні до однієї гілки: ні законодавчої, ні виконавчої, ні судової. Українські прокурори підвладні тільки своєму ж прокурорському керівництву. А як на практиці? Чи відповідає ця норма закону дійсності?

– По-перше, фраза про незалежну прокуратуру – це тільки гасло. Через те, що орган по суті є нічийним. То, в одному випадку, Верховна Рада відправляла генпрокурора у відставку, а в іншому – президент сам ставив питання про відставку. Ми проголосили прокуратуру незалежною, але вона ніколи не мала гарантій самостійності. Хіба Луценко нині самостійний? Повинні бути прописані гарантії Конституції – чіткі та нерушимі.

Очевидно те, що незалежна прокуратура невигідна високопосадовцям

На жаль, у ці буремні часи український політикум не в змозі визначитись, якою повинна бути прокуратура в Україні. І очевидно те, що незалежна прокуратура невигідна високопосадовцям. На цьому підґрунті й виникають проблеми в реформуванні правоохоронних органів: з одного боку, участь у ЄС вимагає приведення державних органів у відповідність до Євростандартів, а з іншого – людям «зверху» не зрозуміло до кінця, як їх втілити в життя так, щоб було і нашим, і вашим…

Візьмемо навіть ті ж самі скорочення, які відбуваються в усіх прокуратурах. Мало того, що прокурори і так працюють понаднормово, їх ще й скорочують. На сьогодні в прокуратури також забрали повноваження загального нагляду, слідчі функції, які передали ДБР.

Згідно з дослідженням міжнародного фонду «Відродження», проведеного протягом 2016-2017 років, «Роль прокурора на досудовій стадії кримінального процесу», лише 11 прокурорів в Україні вважають себе незалежними. В ході дослідження проведено фокус-групи з адвокатами, прокурорами, суддями, слідчими та іншими; опитано 503 прокурорів.

Сьогодні за рівнем корупції Україна стоїть на одній сходинці разом з Росією, Іраном, Казахстаном та Непалом, фото – Дмитрий Бургела

Це означає, що в обхід норм закону вищі за посадою прокурори жорстко керують внутрішньою роботою підпорядкованих їм адміністративно прокуратур, що суперечить нормам Закону «Про прокуратуру». Проте, згідно з цим нормативним документом, прокурори вищого рівня мають право лише на дачу вказівок та доручень виключно з питань управління та адміністративної діяльності.

 Як прокуратурі працюється в ситуації, коли частенько принципи революційної справедливості переважають над законністю? Років п’ять тому навіть уявити було складно, щоб люди безкарно били депутатів і чиновників, кидаючи їх у сміттєві баки. А зараз такий підхід заохочується навіть Генпрокурором….

– Я великий противник подібних речей, і мені взагалі незрозуміло, хто такі активісти? Згадайте тільки ситуацію, коли на кордоні з Кримом активісти зупиняли машини, забирали паспорти та погрожували зброєю. Хто утримує таких активістів, за який кошт? Ці формування поза межею законодавства, і держава зобов’язана ліквідувати їх.

Вони перешкоджають будівництву, калічать людей за гроші… і я не розумію, чому влада допускає подібне. Громадськість дозволяє собі впливати на суди та прокурорів, влаштовувати бійки під час засідань.

Згадується ситуація, коли Конституційний суд намагався розглядати Закон про люстрацію. «Єгорка» зібрав натовп раз, другий, третій… і суд злякався, і перейшов розглядати закон у закритому режимі. Вже три роки розглядає, але рішення так і не винесене. Варто задуматися про користь для країни від такої громадськості…

– Дайте коротко оцінку реформі прокуратури.

– Прокурор фактично позбавлений права витребувати кримінальне провадження, скасувати повідомлення про підозру, відкликати звинувачення.

Також важливо, що ключові посади в прокуратурі займають колишні працівники міліції. Тобто ті, хто раніше був під наглядом прокуратури. З точки зору етики та організації роботи – це абсолютно неправильно.

Нині людина вимушена платити гроші за найменшу послугу, надану юристами та нотаріусами, а прокуратура має право на представництво в суді лише осіб з фізичними чи психічними вадами

Згадується, як раніше прокуратура мала право займатися представництвом інтересів пересічного громадянина в суді. Нині людина вимушена платити гроші за найменшу послугу, надану юристами та нотаріусами, а прокуратура має право на представництво в суді лише осіб з фізичними чи психічними вадами. Ці зміни, з точки зору практики, є абсолютно невиправданими, оскільки позбавляють людей додаткового захисту. Такі обмежуючі фактори абсолютно не сприяють розвитку держави та суспільства в цілому.

В Європі, щоб стати прокурором чи суддею, потрібно 17 років навчатися, фото – Дмитрий Бургела

– Розкажіть про найцікавіші епізоди своєї багаторічної прокурорської кар’єри. Наскільки типовий кіношний образ співробітника служби відповідає реальному?

– Звичайно, кіно значно відрізняється від реальності. Насправді робота прокурора не сказати, що рутинна, але дуже кропітка. Значна частина зайнятості витрачається на підготовку документів та часто невиправданої кількості інформації для прокуратури вищестоящого рівня.

Займаючи посади прокурора в різних областях, визначився, що кожен регіон має свою специфіку. В Луганській області пріоритетним завданням були нелегальні вугільні копанки. Спочатку не зовсім розумів, про що йде мова, але достатньо швидко зорієнтувався в проблематиці і побачив, які потужні фінансові потоки ховаються в тіньовій економіці.

Мова йде про 2006 рік, тоді із 48 шахт 22 вже були закриті. Але шахта вважається повністю закритою, коли проведена рекультивація. Закрити шахту коштує дорожче, ніж побудувати нову, тому якісній рекультивації ніхто особливо уваги не приділяв. Раніше існувала технологія, коли при добуванні вугілля його промивали та мілку фракцію скидали у природні балки, які заповнювали водою, щоб запобігти загоранню. Згодом, за допомогою податкових інспекцій так звані «бізнесмени» зверталися в райдержадміністрацію для визнання шламів безхазяйними. Потім згадувану мілку фракцію вугілля купували по 50 копійок за тонну. Екскаватор подавав на берег шлам, залитий водою, вода стікала і через декілька днів сухий шлам вивозили на гірничо-збагачувальні фабрики.

На той час в Україні працювало 8 ТЕС, і вагони з вугіллям для них завантажувалися по такому принципу: 1/3 вагону завантажувалася енергетичним вугіллям,1/3 – згадуваним шламом, потім зверху це все знову покривали енергетичним вугіллям.

Собівартість шламу була близько 25 гривень за тонну, а державі його продавали по 300 гривень. ТЕСи не виставляли постачальникам претензій у зв’язку з неякісним вугіллям із зрозумілих причин. Напрошується питання: чому держава не використовувала шлами?

Ще один вид копанок. Знімається верхній прошарок ґрунту товщиною 1-1,5 м і під ним залягає пласт вугілля, яке екскаватором вантажиться на автомобілі і вивозиться до занепадаючих шахт, щоб створити ілюзію їх роботи і отримати завищену ціну через те, що на той час видобуток вугілля державою дотувався на 70%.

Виходило, що вугілля добували незаконно, та ще й держава компенсувала серйозні гроші.

За перші три місяці роботи я порушив 32 кримінальні справи, в тому числі щодо відомих О.Єфремова та В.Тихонова, після чого мене перевели працювати до Вінниці, де розслідував справу про контрабанду продуктів з Придністров’я, яка після вилучення невідомо куди зникала.

З’ясував, що в Тульчині працював завод по утилізації вилученого. Тому зобов’язав, щоб при процедурі знищення був присутній представник прокуратури району. Після цього в місцевих ЗМІ з’явилися публікації, нібито я «кришую» контрабанду, хоча все було навпаки – я займався її викоріненням.

Зацікавила мене також ситуація, чому 70% закордонних авто середнього класу завозяться через Вінницьку область. З’ясувалося, що при покупці автомобіля за кордоном фірмами, що цим займалися, вказувалась невиправдана ціна. Таким чином, при його розмитненні вони отримували значну компенсацію з бюджету за кожен автомобіль. За нашого втручання виплати прикоротилися, і фірми, що займались цим бізнесом, перестали існувати.

– Як зміниться суспільство, якщо вмить звільниться від корупції? І чи готові ми до цього?

– Дуже багато говоримо про корупцію… Для отримання будь-якого дозволу люди шукають знайомих, не шкодують «нагород». Для прикладу, згадайте гучну справу про викриття газових схем за участю Олександра Онищенка, відповідно до яких ціна на газ завищувалася на 5-6 тисяч гривень. Минуло вже більше року, як він втік через це з країни. Проте ціна на газ так і не впала. Це говорить про те, що схеми і нині в дії, і хтось отримує ці надприбутки.

В Україні існує система, в якій невигідно чесно працювати та жити, а також мати прозорий бізнес. Якщо ми говоримо про викорінення корупції, то повинні розуміти, що потрібно починати не лише з корупціонерів, необхідно міняти систему. І починати ми повинні насамперед з самих законотворців, які мають приймати відповідні закони, але ж в людей немає поваги до влади, до державних установ. Нормальний рівень життя асоціюється в людей з багатством та олігархами. А порушення законів або їх обхід – гарантією добробуту.

Коли корупція стає сутністю державної системи, то її викорінення загрожує ввести країну в хаос, як це сталось із Бразилією і Італією свого часу.

Тут необхідний цілий комплекс заходів, у тому числі, повернення довіри до влади і посилення відповідальності за корупцію. Тому вважаю, що Україна ще не готова до повного її викорінення. Бо неможливо викорінити те чи інше явище без усунення його причини.

В світі я знаю лише кілька країн, яким вдалося викорінити корупцію. Це Сингапур, який піднявся під проводом Лі Куан Ю, Естонія, яку тягли з корупційної ями всі уряди, починаючи з 1990 року (зараз вона на 32 позиції, згідно рейтингу сприйняття корупції, поруч з Бутаном та Іспанією), Фінляндія, в законодавстві якої поняття «корупція» взагалі відсутнє, Гонконг, рівень корумпованості якого в 1974 році становив 94% чиновників, зараз всього 2-3%, що нижче, ніж, наприклад, в США і Японії.

Приклад цих держав доводить, що викорінення корупції або ж її мінімізація можлива. Це робота не одного року, проте вона в змозі привести країну до процвітання та економічного росту.

Мало того, що прокурори і так працюють понаднормово, їх ще й скорочують, фото – Дмитрий Бургела

Країна без корупції – це країна, в якій панує чесність та згуртованість суспільства, коли воно націлене на розвиток держави. Думаю, Україна без корупції стане сильною європейською державою, в якій процвітатиме бізнес та яка стане привабливою для інвесторів. Як результат, в ній з’явиться багато робочих місць.

– Протести перед Верховною Радою ознаменували один з перших великих зрушень у вітчизняній політиці з 2014 року: цілий ряд політичних сил, які підтримували тоді Майдан, зараз виступили проти проєвропейського президента. Як ви вважаєте, мітинги під Верховною Радою – це проплачене шоу з прицілом на вибори чи дійсно мирний прояв невдоволення чинною владою?

– Важко сказати… Але скажу, що досить потужно підтримував і перший Майдан, і другий. В 2014 році працював у Генеральній прокуратурі, і сильно ризикував, допомагаючи провізією та грошима Майдану.

Чому я підтримував Майдан? Тому що, аналізуючи діяльність українських олігархів – таких, як Фірташ, Бойко та Ахметов, чітко розумів, яким чином вони прийшли до свого потенціалу. Вони торгують газом та електроенергією, брати Клюєви, наприклад, сонячною енергією. Ці люди нічого не побудували для суспільства, і вся їхня діяльність – це торгівля. Чого не можна було одразу сказати про Петра Олексійовича, який зберіг та активізував потенціал в частині харчової промисловості. До теперішнього часу його автобуси «Богдан» користуються успіхом. Я завжди думав, що ця людина зможе створити потужну економіку в країні. Але сталося інакше…

Якщо згадати часи Януковича, то він «обилечивал богатых», і якщо ти, наприклад, заробляв 500 тисяч, то 50 тисяч з них мав віддати. Проте ціни на газ та електроенергію не росли, а долар коштував менше 10 гривень.

В Україні існує система, в якій невигідно чесно працювати та жити, а також мати прозорий бізнес

Натомість маємо хвалений «безвіз», проте скористатися ним я не можу – навіть при своїй пенсії. Ось такі пост-майданівські реалії.

Долар та євро катастрофічно високі, ціни в магазинах ростуть, а більшість українців живуть поза межею бідності. Люди, стомлені від владних обіцянок, шукають виходу із свого становища, і одним із них є ось такі зібрання…

– Чи згодні ви з думкою, що, якщо суспільство «проковтне» пропозицію зняти недоторканність в 2020-му, то її не зніматимуть і через три роки? Як ви вважаєте, чому депутати так противляться зняттю недоторканності і чи зможе її скасування ще більше посилити тиск гаранта на Верховну Раду?

– Мало хто пам’ятає часи, коли у 2005-2006 роках до кримінальної відповідальності не можна було притягнути навіть депутата сільської чи районної ради. В ці роки я працював прокурором у Луганській області, брав участь у багатьох засіданнях обласної ради, представляючи подання про притягнення депутатів сільських та міських рад до кримінальної відповідальності, проте жодного разу сесія не дала згоди. Коли я звернувся до голови облради Тихонова з запитанням: «Чому депутати не дають згоди на притягнення до відповідальності порушників закону?», отримав відповідь: «Майже всі вони (депутати) пройшли через коридори прокуратури». Звідси висновок – або прокуратура, розслідуючи ці справи, працювала непрофесійно, або упереджено, або якісний склад обласної ради складався з депутатів, наближених до стану справ.

Тому переконаний, що в Україні недоторканність з нардепів ніхто не зніме, а якщо колись таке й станеться, то це не гарантуватиме притягнення їх до відповідальності. Не так давно Верховна Рада дала багато дозволів на притягнення до відповідальності народних обранців, проте дотепер немає жодного вироку. Де результати та де ці справи?

Згадаймо хоча б Юхима Звягільського, якого в 1994 році народні депутати позбавили недоторканності. Тоді йому інкримінували зловживання службовим становищем. 300 мільйонів доларів було вивезено ним нелегально до Ізраїлю. Історія закінчилась тим, що він жив на ці гроші в Ізраїлі, а через три роки, після зняття звинувачень, повернувся до України.

Хіба можна говорити про викорінення корупції в країні, в якій народні депутати звикли до безкарності за свої діяння?

– Склалася ситуація, коли низи вже не хочуть далі терпіти, а верхи майже не в змозі що-небудь робити. Чи може влада вважатися повноцінною, якщо їй не довіряє вже більше 80% громадян? Який ваш прогноз на рахунок стабільності влади, яка прийшла керувати нашою державою після Майдану? Що потрібно міняти?

– Недивлячись ні на що, я вважаю Порошенка досить потужною особистістю, і те, що за його правління я потрапив під люстрацію, нічого не міняє. Петро Олексійович прекрасно розуміє і знає про справжнє відношення людей до влади.

І все одно, на жаль, влада займається політиканством: піднімає зарплати та пенсії, незважаючи на занепад економіки. Для того, щоб в українців з’явилися реальні доходи, необхідний ріст товарного виробництва, щоб ринок був насичений товарами народного споживання. Тільки за цієї умови можна підвищувати пенсії, в іншому випадку гроші вкрай знеціняться.

На жаль, влада займається політиканством: піднімає зарплати та пенсії, незважаючи на занепад економіки

Також тривожним сигналом для країни є третя хвиля приватизації. Мене дуже вразило обговорення депутатами протягом цілого дня питання, чи потрібно долучати іноземних спеціалістів для оцінки майна чи ні. Але жоден з них, на превеликий жаль, не встав і не запропонував проаналізувати результати перших двох хвиль приватизації. Що ми реально отримали, окрім грубих порушень закону?

Навіть зараз можна ставити питання про повернення майна державі, адже для цього не існує терміну давності. Працівникам підприємств видали ваучери на приватизацію. Їх скупили на базарах по 10-15 гривень. Підприємства перестали існувати. Вважаю, що у такий спосіб приватизовувати державні підприємства не можна, тому що це робочі місця і економічний потенціал країни. Виходячи з цієї ситуації, виникає питання: чи потрібна нам така кількість мовчазних та нерішучих депутатів Верховної Ради?

Що міняти? Потрібно, в першу чергу, припинити війну на сході. Також варто посилити соціальний захист громадян, покращити правоохоронну систему, привести всі закони у відповідність до Конституції, підтягнути охорону здоров’я, забезпечити молодь доступною вищою освітою, створити кращі умови для розвитку бізнесу та інвестицій.

Щоб країна процвітала, в ній має переважати верховенство права.

Сьогодні за рівнем корупції Україна стоїть на одній сходинці разом з Росією, Іраном, Казахстаном та Непалом, фото – Дмитрий Бургела

Витяги з статті доцента Шморгуна О. С. «Шляхи удосконалення діяльності прокуратури» (Київський національний університет технологій та дизайну):
«Основною проблемою прокуратури в Україні є те, що на рівні Конституції досі не визначено її правову сутність в системі гілок державної влади (державної, виконавчої та судової). Як наслідок, прокуратуру постійно «реформують» у найгіршому розумінні цього слова, без елементарного державознавчого розуміння функціональної ролі даної інституції, яка покликана дбати про законність в усіх сферах суспільного життя».

«Наступною проблемою, яка істотно знижує ефективність діяльності прокуратури, є відсутність професіоналізму на рівні кадрової ідеології. Як приклад, ліквідовано підготовку спеціалістів у Національній академії прокуратури. Практично функції Національної академії прокуратури зведені нанівець, у той час коли такі структури, як МВС та СБУ здійснюють повну підготовку фахівців у своїх учбових закладах».

«Як спосіб вирішення проблеми політизованості прокуратури, коли її використовують задля усунення конкурентів, так і для власного уникнення відповідальності, пропонується запровадження юридичного механізму, який виключав би будь-яку особисту залежність працівника прокуратури від рішень чи діяльності трьох гілок державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних сил та бізнесу».

«Не менш важливою проблемою є непосильне навантаження на працівників прокуратури, що породжує неможливість своєчасно і якісно реагувати на порушення вимог кримінального закону. Відомо, що в даний час діє редакція Закону, де в статті 14 передбачено: “Загальна чисельність працівників органів прокуратури становить 15 000 осіб зі зменшенням кількості прокурорів з 1 січня 2018 року до 10 000 осіб».

– Бути чесним і тримати слово – чи приводять ці якості до успіху в житті і кар’єрі?

– Ці якості необхідні в житті. Але так сталося, що люди, які дотримуються принципів честі, в реаліях сьогодення мають матеріальні проблеми. Їх не можна назвати успішними.

– Що означає для вас поняття «особиста свобода»? Ви готові її обмежити? За яких обставин?

– Свого часу вивчав класиків Маркса та Енгельса. В Маркса дуже широке поняття свободи. Шлях до «справжньої» свободи, на думку Маркса, пролягав не через збільшення свободи індивіда, а через відмову від неї. В Енгельса досить коротке визначення: «Свобода – это осознанная необходимость». Для мене в цих словах закладена потужна істина. Якщо говорити про обмеження своїх свобод, то на користь суспільству та держави я б пішов на це в певній мірі.

– Які цінності для вас непохитні?

– Я – людина слова, яка не схильна до обману.

– Вам важко виходити із зони комфорту? Як справляєтесь із стресовими ситуаціями на роботі і в звичайному житті?

– Одного разу я їхав на мотоциклі та зламав ногу. Чотири місяці ходив на милицях, а на роботу мене заносили на руках. Для мене це був важкий період, після якого багато чого переосмислив. Тоді познайомився з гарним тренером і почав реабілітацію ноги. З того часу, вже більше шести років, після роботи ходжу до спортивної зали. Там ти відключаєшся і додому їдеш із зовсім іншим настроєм. Спорт – це мій спосіб життя, який допомагає впоратися з різними стресами.

Автор: Галина Панкратьева


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В свое время Никита Хрущев пообещал советским людям, что к 1980 году они будут жить при коммунизме. Украинцам после распада СССР, естественно, коммунизма никто уже не обещал, но вот процветание, до которого осталось совсем чуть-чуть, сулили все власть имущие. 

Все президенты, премьеры, министры и чиновники рангом помельче призывали соотечественников потерпеть еще немножечко – и долгожданное благоденствие снизойдет на многострадальную державу. Похоже, наверху так и не поняли, что коррупция – совершенно не тот инструмент, при помощи которого можно построить богатую и стабильную страну. Более того: пока одни занимались дележом и переделом национальных богатств, другие – пытались им в этом помешать, а третьи тихо развивали свой собственный бизнес, никто и не заметил, что Украина, грубо говоря, «прощелкала» целых два этапа в развитии экономики. Тем временем все уважающие себя державы благополучно эти этапы прошли, и теперь их производительные силы выходят на более высокий уровень развития.

Если выражаться языком экономистов, мир ныне стоит на пороге шестого технологического уклада – а это означает применение  генной инженерии, нанотехнологий, микромеханики и прочих «высоких технологий».  Так что нам уже впору спрашивать не о том, когда же наступит обещанный подъем и расцвет экономики Украины, а о том, возможен ли он теперь в принципе. И надо признать, что бесстрастные выводы мировых экспертов практически не оставляют украинцам надежды.

Продаем картошку, а могли бы экспортировать роботов

Мудрёный термин «технологический уклад» означает уровень развития производительных сил (если точнее – преобладание тех или иных взаимосвязанных технологий). Мировая экономика прошла через пять таких укладов, и с 2010 года  в развитых странах уже применяются и совершенствуются технологии шестого технологического уклада.

Основы же пятого технологического уклада были заложены в 70-х годах прошлого столетия (программирование, робототехника и т. п.). Расцвет этого уклада пришелся на 90-е годы, но Украина, к величайшему сожалению, упустила возможность переориентировать экономику с привычной добычи сырья и производства сельхозпродукции на более прогрессивные и перспективные сферы: разработку космических технологий, проектирование электроники, робототехнику, промдизайн, производство оптоволокон и прочее.

В результате ныне у нас доминируют всего лишь третий и четвертый технологические уклады, и ресурсоёмкие и энергозатратные отрасли отечественной промышленности не позволяют вести конкурентную борьбу на международном рынке с технологически развитыми странами. Шанс упущен, соответствующие ниши заняты. Что дальше?

Денег получим больше, но купим на них столько же

Согласно прогнозам экспертов, в ближайшие 20 лет темпы роста экономики существенно замедлятся во всем мире.

Например, крупнейшие европейские страны могут надеяться не более чем на 2% роста ВВП в год, а Китай обгонит их всего на 1,5%.

На этом фоне темпы прироста ВВП Нигерии, Вьетнама и Филиппин, которые составят около 5%, могут показаться значительными, однако в действительности для столь слабо развитых стран это слишком мало, и на повышение уровня жизни им надеяться не стоит.

Украинцам же приходится признать, скрепя сердце, что до недавно еще весьма бедных Индии и Китая нам теперь как до Луны пешком – ведь, в отличие от нас, эти страны свой шанс не упустили.

В свое время им удалось сделать существенный экономический рывок. Результаты видны уже сейчас. По данным The Economist Intelligence Unit, ожидается что Китай обойдет в рейтинге Соединенные Штаты в 2026 году по показателю номинального ВВП в долларовом эквиваленте и сохранит свою позицию самой крупной экономики до 2050 года. Прогнозируется также, что Индия повысит свою позицию в рейтинге до третьего места при реальном экономическом росте в среднем около 5% до 2050. США, Германия, Великобритания и Франция опустятся в рейтинге, в тоже время только Италия утратит свое место в десятке.

Украине мировые экономисты не прогнозируют ничего утешительного. У нас и стартовый уровень очень низкий, и темпы роста весьма и весьма средние – так что вполне возможно, что страна окажется позади многих азиатских государств. Если говорить о доходах населения, то сейчас украинец в среднем зарабатывает за месяц менее пяти тысяч гривен, а через 25 лет его доходы удвоятся – но радоваться особо нечему, так как при прогнозируемом уровне инфляции покупательная способность останется такой же.

Здесь стоит также обозначить, что нынешний ВВП на душу населения в Украине составляет около двух тысяч долларов, а в Америке – 57 000 долларов.

Дешевая рабочая сила? Нет, не нужна

В мире постоянно дешевеют полезные ископаемые, в том числе и нефть. Все меньше удается выручить за экспорт продукции сельского хозяйства и промышленной продукции (падение за 2015 год составило 11% и 5% соответственно). Если учесть, что Украина получает валюту в основном именно за счет экспорта сельхозпродукции (которая, кстати, дает у нас 11% ВВП против 3% в странах ЕС), то удар весьма ощутимый.

Да и вообще экспорт у нас на две третьих состоит из сырья: кроме сельхозпродуктов – руда, лес (вроде, и запрещен к вырубке и вывозу, но его все равно вывозят – под прикрытием чиновников из высшего эшелона власти), металл. Поэтому перспектива вырисовывается отнюдь не радужная: новейшие технологии позволяют уже сейчас производить наноматериалы с улучшенными свойствами, а это грозит крахом странам, экспортирующим сырье – таким, как Украина.

Такое изобретение, как 3D-печать, уже активно используется в развитых странах: с ее помощью изготовляют медикаменты, детали машин, самолетов и даже целые дома. Вскоре она позволит производить множество изделий на месте, вблизи потенциальных потребителей, не прибегая к использованию дешевой рабочей силы в других странах.

В этой связи весьма нелепо выглядят «праздничные» сюжеты на центральных телеканалах об открытии ряда цехов иностранных заводов на Западной Украине – ведь строятся они именно по причине дешевизны рабочей силы, и вскоре, конечно же, будут закрыты.

Нелепо выглядят «праздничные» сюжеты на центральных телеканалах об открытии ряда цехов иностранных заводов на Западной Украине – ведь строятся они именно по причине дешевизны рабочей силы, и вскоре, конечно же, будут закрыты

Новые технологии сделают подобные производства ненужными, множество предприятий закроются, а работники вынуждены будут искать иной способ зарабатывания средств на жизнь (украинцы – за границей).

Да, в украинской перерабатывающей промышленности до сих пор используется чуть ли не допотопное оборудование. А доля высокотехнологичной продукции неуклонно падает, хотя единственный путь к спасению экономики – именно во внедрении высоких технологий, притом немедленном.

В украинской перерабатывающей промышленности до сих пор используется чуть ли не допотопное оборудование. А доля высокотехнологичной продукции неуклонно падает, хотя единственный путь к спасению экономики – именно во внедрении высоких технологий, притом немедленном

Кстати, зарабатывать можно не только на производстве товаров. За счет международного туризма многие страны существенно пополняют казну валютой, при этом еще и обеспечивая своих граждан рабочими местами (по данным ООН, количество таких рабочих мест в мире составляет около 11% от общего числа). Однако и здесь Украина ухитрилась попасть в число аутсайдеров: согласно данным, обнародованным на Всемирном экономическом форуме, наша страна в этом году заняла 88-е место в мире по привлекательности для туристов, а по инвестициям в туризм – и вовсе 124-е. И ведь достопримечательностей, способных заинтересовать иностранных туристов, у нас ничуть не меньше, чем в любой другой стране – но вот инфраструктура (гостиницы, дороги и пр.) способны привлечь разве что любителей экстрима.

Компания Apple богаче Украины

Теперь посмотрим, насколько мы богаты на фоне других стран и даже (!) отдельных компаний.

Богатство в мире распределено очень неравномерно, и этот разрыв все увеличивается. Около 8% жителей Земли имеют в своем распоряжении 80% мирового капитала, а на долю двух третей населения планеты, прозябающих в нищете, приходится всего лишь жалких 3%.

Ясно, что у крупного бизнеса и возможностей больше, поэтому за темпами его развития малому бизнесу не угнаться – отсюда тенденция к монополизации со всеми вытекающими последствиями в виде разорения мелких компаний и сопутствующего этому процессу росту безработицы. Что мы в принципе и видим в Украине, как олигархи, монополизировав рынки, угнетают сограждан.

Если же говорить о личных доходах, то среднестатистический украинец владеет имуществом, оцениваемым в 1 250 долларов США, тогда как соседи-поляки богаче в 20 раз, а о том, чтобы дотянуться до уровня американцев, каждый из которых в среднем нажил имущества на 345 000 долларов, нам и мечтать не приходится.

Что касается Украины в целом, то некоторые крупные иностранные компании гораздо богаче нашей страны: к примеру, известная всем корпорация Apple сумела за прошлый год заработать в восемь раз больше, чем Украина – 216 млрд долларов.

А мы, кстати, буквально на днях потеряли еще один источник доходов. В ноябре российский «Газпром» закончил строительство газопровода на территории России в обход Украины. А это значит, что по окончании действия контракта, заключенного с украинским «Нефтегазом», уже в 2019 году мы потеряем доход, равный 3 миллиардам долларов в год.

Таланты нужно холить и лелеять

Развитые страны отличаются от Украины не столько умением составлять правильные экономические прогнозы, сколько способностью предпринимать конкретные шаги для предотвращения негативных последствий прогнозируемых процессов.

Развитые страны отличаются от Украины не столько умением составлять правильные экономические прогнозы, сколько способностью предпринимать конкретные шаги для предотвращения негативных последствий прогнозируемых процессов

К примеру, Запад, понимая, что низкоквалифицированные работники вскоре станут ненужными вследствие повсеместного внедрения автоматики, делает ставку на стимулирование креативных видов деятельности – им автоматизация угрожает в меньшей мере, поскольку машины все же не везде могут заменить живой человеческий ум.

В Украине же почти половина работников занята в производстве, имеющем низкий технологический уровень. Понятно, что по мере внедрения новых технологий эти кадры станут ненужными. Переквалификация потребует от уволенных работников повышения уровня знаний и приобретения новых навыков – а это в силу разных причин удастся далеко не всем, и в результате разрыв в уровне доходов населения значительно возрастет.

То, что наша страна по конкурентоспособности талантов стоит в мире на 66-й ступеньке из 109, вовсе не означает, что Украина обеднела талантами. Просто условия для их развития нужны особые, если хотите – тепличные, но мечтать об этом в нищенской стране не приходится.

Кроме повышения уровня образования и общего улучшения условий жизни, для предотвращения оттока талантов нужно особое внимание уделять развитию науки. И финансировать в первую очередь именно науку, а не силовые ведомства, ибо последние хоть и необходимы государству в стадии военного конфликта, но из экономической пропасти вытащить его не в состоянии.

Еще одно важное условие: наука должна стать полноправной отраслью экономики, и заниматься ею должны преимущественно государственные учреждения. Дело в том, что научные изыскания, проводимые крупными частными компаниями, все-таки в первую очередь нацелены на увеличение доходов компаний, а интересы последних далеко не всегда совпадают с общегосударственными.

Украину заселят иммигранты?

Регулярно проводимые опросы стабильно показывают, что не менее трети украинцев мечтают уехать за границу на ПМЖ – ведь даже неквалифицированный труд там дает возможность жить вполне достойно. Что уж говорить о профессионалах, о талантливых людях: если такому человеку придется выбирать между мизерной зарплатой здесь (дополненной, мягко говоря, не слишком комфортными условиями жизни) и достойным уровнем вознаграждения его труда за границей, то каким бы трижды патриотом этот человек не был, он уедет. Уедет со слезами на глазах с обидой на Родину, которая не смогла (или не захотела?) должным образом оценить его талант.

Регулярно проводимые опросы стабильно показывают, что не менее трети украинцев мечтают уехать за границу на ПМЖ – ведь даже неквалифицированный труд там дает возможность жить вполне достойно

Чем больше людей уедет за границу (просто на заработки или насовсем), тем больше окажется нагрузка на оставшихся в плане наполнения бюджета. А это значит, что денег на выплату пенсий, на медицину и образование будет хронически не хватать.

Есть еще один нюанс. Условия жизни, которые кажутся плохими для нас, могут оказаться вполне приемлемыми для жителей еще более бедных стран – особенно тех, где население страдает от засух и неурожаев, вызванных изменениями климата. И тогда Украине стоит приготовиться к наплыву беженцев – в основной своей массе малоквалифицированных работников, а то и попросту неграмотных людей без всякой профессии.

Сакраментальное «что делать?»

Перспективы, как видим, не радуют совершенно. Спрашивать, кто виноват, поздно, да и ни к чему. А вот над тем, что делать, чтобы не скатиться в обещанную экспертами пропасть, нужно крепко подумать.

Так что же способно нас спасти? Для начала: не надо пытаться повторить чье-либо «экономическое чудо», поскольку каждое из них случилось при исключительном и неповторимом стечении внутренних и внешних обстоятельств. Мы же должны найти свой собственный путь, но при этом не игнорировать мировой опыт, а соотносить его с нашими реалиями.

Что касается «высоких технологий», то в каждой отрасли есть достаточно специалистов, отчетливо представляющих, какие из них нам доступны на настоящий момент и как можно развивать отрасль дальше. Роль государства здесь сводится, скорее, к построению общей стратегии, а также организации отбора и всяческого поощрения таких специалистов.

А некоторые «инструменты» шестого технологического уклада вполне доступны нам прямо сейчас без всякого специального оборудования.  Речь идет о так называемой экономике впечатлений (ее еще называют hype – «хайп»). Суть ее состоит в привлечении внимания к чему-то ранее не замеченному и не «растиражированному» – так, чтобы людям захотелось приехать и увидеть все своими глазами. Делается это в том числе и с помощью соцсетей, которые у нас зачастую служат лишь ареной политических свар и взаимных оскорблений по разнообразнейшим поводам. А ведь в нашем случае «хайп» может стать своеобразной палочкой-выручалочкой, которая поможет привлечь к Украине внимание инвесторов. Ведь все знают, что инвестиции в нашу страну идут, мягко говоря, туго и с большим скрипом. И неудивительно: кто станет вкладывать деньги в страну, о которой знают только то, что там жуткий уровень коррупции, да к тому же война идет.

А вот если использовать каждое мало-мальски позитивное событие, чтобы привлечь к нашей стране (точнее – к определенным местностям) внимание мирового сообщества, постепенно ситуация изменится: к нам начнут приезжать «за впечатлениями». И недаром говорится, что лучше раз увидеть, чем сто раз услышать: приехав сюда, иностранные бизнесмены наверняка заметят не занятые пока еще ниши, которые как раз подходят для их бизнеса. Однако в комплексе с этим должно заработать антиоффшорное, антикоррупционное законодательство (те же Антикоррупционные суды), потому что все деньги, пришедшие в Украину, в ней же должны и работать. И еще нужно помнить о том, что «хайп» – инструмент эффективный, но только тогда, когда им пользуются оперативно и постоянно.

Бизнесу – льготы, людям – заботу

Еще одно: хватит душить малый и средний бизнес – этой категории предпринимателей необходимо льготное налогообложение. Пора понять, что чем больше они будут зарабатывать, тем больше будет у них возможностей для дальнейшего развития, а значит, в итоге и государство получит больше. Налоговик не должен восприниматься как представитель карательных органов – а ведь многие наши предприниматели держат про запас энную сумму именно на случай визита работника фискальной службы, потому что по опыту знают: без штрафа вряд ли обойдется. И рассказы о том, что за границей налоговый инспектор приходит для того, чтобы помочь оптимизировать налоги, воспринимают как байку. Но в действительности за границей есть еще и не то: например, в США существует сервис, благодаря которому каждый представитель малого бизнеса может установить на ноутбук или планшет автоматизированный комплект для ведения документации. И все: никаких хлопот с бухгалтерией и отчетностью, можно заниматься только делом.

У большинства украинцев сложилось стойкое впечатление, что они нужны державе лишь как дойная корова, которая в старости становится бесполезной обузой

И последнее, оно же – первое и главное: без людей страны нет, поэтому пора государству поворачиваться лицом к людям. Для начала – перепрограммировать в сознании многотысячной чиновничьей армии, работающей с населением, основную функцию с «ходют тут всякие» на «чего изволите?». При наличии должной настойчивости и регулярном применении административно-финансовых рычагов это можно сделать очень быстро.

Ведь у большинства украинцев сложилось стойкое впечатление, что они нужны державе лишь как дойная корова, которая в старости становится бесполезной обузой. И проводимые в медицине и других отраслях «реформы» только укрепляют их в этом мнении. Поэтому необходимо делать все возможное для изменения ситуации и проявлять заботу о каждом гражданине Украины, причем во всех сферах и всеми доступными на данный момент средствами.

Иначе – у нас нет шансов…

Автор: Игорь Мизрах, шеф-редактор 

persona.top


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Главные события этого раунда – закон, ограничивающий давление силовых органов на бизнес и закон, изменяющий регулирования на рынке жилищно-коммунальных услуг.

Индекс мониторинга реформ (іМоРе) составил +0.8 балла с 27 ноября по 10 декабря 2017 (в предыдущем раунде индекс также был равен +0.8 из возможных от -5.0 до +5.0). В этом периоде положительные сдвиги произошли в законодательстве, касающемся государственного управления, бизнес-среды и энергетики. Реформаторских законодательных изменений, влияющих на государственные финансы и монетарную сферу не было.

Главные события этого раунда – закон, ограничивающий давление силовых органов на бизнес, закон, изменяющий регулирования на рынке жилищно-коммунальных услуг, а также постановление, которое совершенствует механизм защиты прав на земельные участки.

График 1. Динамика Индекса мониторинга реформ

График 2. Значение іМоРе и его компонентов в текущем раунде оценивания

Главные события выпуска

Закон, ограничивающий давление силовых органов на бизнес,+4.0 балла

По данным опросов иностранных инвесторов, репрессивные действия правоохранительных органов – одно из ключевых препятствий, мешающих привлечению капитала в Украине. В частности, правоохранительные органы часто парализуют работу предприятий, когда во время досудебного расследования проводят обыски, изымают технику и документы. В 2016 году Совет бизнес-омбудсмена получил 172 жалобы на действия силовых органов, в первой половине 2017 – 107 жалоб.

Закон 2213-VIII делает невозможным злоупотребления правоохранительных органов по отношению к бизнесу во время досудебного расследования.

Комментарии эксперта

“Закон о соблюдении прав участников уголовного производства правоохранительными органами при осуществлении досудебного расследования вводит:

  • обязательность видеофиксации процедур обыска и изъятия имущества;
  • недопустимость использования результатов обыска в качестве доказательств в случае недопущения адвоката,
  • ограничения изъятия органами расследования серверов, компьютеров и другой техники;
  • возможность обжалования продолжительности расследования заинтересованными лицами.

Эти положения уже вступили в силу и, безусловно, являются прогрессивными, так уменьшают возможности для злоупотреблений со стороны органов правопорядка. Такие злоупотребления создавали значительные препятствия для бизнеса. Также с начала 2019 государство должно обеспечить видеофиксации всех судебных заседаний по уголовным делам.

В то же время, непредсказуемые последствия может иметь положения нового закона, существование неотмененного постановления о прекращении дела является препятствием для нового расследования по этому делу. Это будет способствовать распространению безнаказанности и несет большие коррупционные риски, ведь органы власти этим могут злоупотреблять – один раз закрыть производство, чтобы помочь лицу избежать ответственности и навсегда лишить доступа потерпевших к правосудию. “

— Роман Куйбида, Центр политико-правовых реформ

Комментарий реформатора

“Существует проблема так называемых «маски-шоу», когда силовики по надуманным основаниям приходили в офисы компаний, изымали документацию и технику. Работа компании могла быть заблокирована на несколько месяцев. Министерство юстиции вместе с Офисом Бизнес-омбудсмена и представителями бизнес ассоциаций разработали законопроект, который фактически ликвидировал «маски-шоу».

Очень приятно, что проект поддержали все ветви власти. После одобрения Правительством его сразу внесли на рассмотрение Верховной Рады. Актуальность закона «маски-шоу стоп» подтвердили 312 депутатов, которые нажали кнопку «за».

  • Документом вводится обязательная видео- и аудио фиксация судебного заседания, на котором принимается решение о проведении обыска, а также весь процесс обыска. Без наличия таких записей получены доказательства признаются недопустимыми.
  • Адвокаты предприятия могут участвовать в обыске на любой стадии. Доказательства, полученные во время обыска, на который не было допущено защитника, признаются недопустимыми.
  • Закон запрещает изъятие оригиналов финансово-хозяйственной документации, компьютерной техники, серверов и мобильных телефонов субъектов предпринимательской деятельности.
  • Также предусмотрен запрет повторного нарушения закрытых уголовных производств и обеспечено разумные сроки производства уголовного дела.
  • Лица, права которых ограничиваются, получают право обжаловать бездействие следователя и вносить ходатайство о применении разумных сроков производства. Представители бизнеса получат право на подтверждение регистрации уголовного дела.

Еще одной важной инициативой является запуск механизм аудита деятельности правоохранительных органов в направлении расследования экономических преступлений.

Основная идея закона – не о том, чтобы сузить права правоохранителей, а чтобы обеспечить баланс между защитой прав бизнеса и соблюдением законодательства со стороны правоохранительных органов. Мы должны получить эффективные расследования правоохранителей с соблюдением прав бизнеса.

Закрепление в законодательстве положений, которые защитят бизнес от давления правоохранителей во время проведения следственных действий, является важным шагом для создания надлежащих условий для предпринимательства.

Теперь очень важно, чтобы все принятые изменения были реализованы.”

— Павел Петренко, Министр юстиции Украины

График 3. События, которые определяли значение индекса, оценка события является суммой ее оценок по разным направлениям, поэтому она может превышать +5, или быть меньше -5

Закон о жилищно-коммунальные услуги, +2.0 балла

Рынок жилищно коммунальных услуг сегодня является монополизированным и чрезмерно зарегулированным. Потребители не могут свободно выбирать поставщиков коммунальных услуг. Существуют многочисленные барьеры для вхождения на рынок новых поставщиков. Качество услуг является низкий.

Закон  2189-VIII должен решить эти проблемы. Он урегулировал взаимоотношения потребителей и поставщиков коммунальных услуг.

Комментар реформатора

“Основные новации Закона:

  • вводится переход от взаимоотношений с монополистом через договоры присоединения к выбору потребителем одной из четырех возможных модели отношений;
  • разрушается монополия ЖЭКов на обслуживание домов;
  • потребитель платит только за те жилищно-коммунальные услуги, которые заказал в соответствии с условиями договора и фактически потребил;
  • все цены, кроме цен / тарифов на услуги субъектов естественных монополий – является предметом договоренности сторон;
  • для потребителей автономного (то есть на домовую систему) теплоснабжения предусмотрено определение тарифов отдельно для дома;
  • предусмотрено меры экономического стимулирования потребителей в случае сортировки ими бытовых отходов;
  • внедрена услуга по управлению многоквартирным домом; подробно определены права, обязанности и ответственность управляющего, а также требования к нему с точки зрения профессиональной аттестации.

В Законе на выбор потребителей предложено 4 модели взаимоотношений с исполнителями услуг по водо- и теплоснабжения, а именно:

  1. Модель прямого договора, когда есть индивидуальный потребитель (квартира) и монополист. При которой монополист будет отвечать за качество в квартире и за обслуживание внутридомовой сети, но владельцы должны будут согласовать с ним вопросы стоимости обслуживания сетей.
  2. Модель коллективного потребителя, когда от своего имени объединения совладельцев будет заключать договор о поставках тепловой энергии или воды на входе в дом. Это форма так называемой коллективной ответственности, которую сегодня поддерживает очень мало людей, но она существует согласно действующему закону Об ОСМД.
  3. Модель коллективного договора, когда будет определена уполномоченное лицо от дома, которое от имени каждого индивидуального потребителя будет заключать договор с монополистом. В этом случае ответственность за, например, несвоевременную оплату будет лежать на конкретном индивидуальном потребителе, а не будет коллективной.
  4. Модель «статус-кво» – так, как сегодня. То есть, квартира является потребителем и есть прямые договоры, но монополист не отвечает за внутридомовые сети.

В то же время, поставку и распределение природного газа и электроэнергии осуществляется путем заключения прямых договоров, по которым исполнители услуг несут ответственность за качество предоставленной услуги в квартиру.

— Алена Бабак, народный депутат Украины

График 4. Значение отдельных компонентов іМоРе и количество событий

Закон об усовершенствовании механизма защиты прав на земельные участки, +2.0 балла

Опасения владельцев земли относительно рейдерства и мошенничества, согласно опросам, являются важными препятствиями для введения свободного рынка сельскохозяйственных земель.

Постановление правительства от 6 декабря 2017 № 925 совершенствует процедуры регистрации прав на земельни участка, должно сузить возможности шахрайських действий.

Комментар реформатора

“В рамках проекта Минюста «Я ИМЕЮ ПРАВО» во всех регионах были запущены аграрные антирейдерские штабы. Результат – 15 уголовных дел против рейдеров и сотни предупрежденных увлечений и конфликтов. Но самое главное – работа штабов выявила системные пробелы, которые давали возможность действовать рейдерам.

Еще летом мы анонсировали, что по итогам их работы будет принят ряд инициатив, которые ликвидируют существующие схемы рейдерства в аграрном секторе.

В начале декабря мы представили на заседании Правительства первые законодательные инициативы и они были приняты. Разработана Минюстом постановление вводит несколько стратегических изменений, которые выбивают землю из-под ног рейдеров.

  1. Документ сделал невозможным проведение регистрации прав на несуществующие земельные участки. Это исключит возможность физического захвата земельных участков крестьян и двойной регистрации.
  2. Вводится проверка наличия и подлинности кадастрового номера земельного участка. Также Регистратор перед тем, как поступить регистрационное действие, должен проверить зарегистрированные права до 1 января 2013 года в госземкадастре. В случае отсутствия кадастрового номера земельного участка в Государственном земельном кадастре государственная регистрация не будет проведена.
  3. Введено автоматическое исправление ошибок и неточностей в реестре, без необходимости со стороны пользователя писать заявление. Регистратор будет направлять соответствующие сообщения об исправлении технических ошибок в Государственном земельном кадастре.
  4. Мы усовершенствовали процедуру установления личности и проверку его правоспособности регистратором при проведении регистрационных действий, не связанных с совершением нотариального действия.
  5. Параллельно мы продолжаем внедрять новые технологии и предоставляем пользователям участков возможности идентификации личности благодаря Mobile ID или иного средства, которое дает возможность однозначно идентифицировать такое лицо.
  6. Кроме того был расширен сервис Минюста «СМС-МАЯК» на пользователей земельных участков. Таким образом арендатор будет проинформирован о любых попытках перерегистрации и сможет своевременно отреагировать.

Все эти новации фактически связывают руки рейдерам.

Хочу подчеркнуть: мы уже обеспечили информационное взаимодействие между имущественным реестром и Государственным земельным кадастром.

С 13 ноября регистраторами направлено около 240 тыс. запросов Госземкадастру в подтверждение информации о земельном участке. 82% из этих запросов оказались успешными.

Кроме этого, 6 декабря 2017 Министерство юстиции вместе с Минагропромом, Госагентством по вопросам электронного управления и Фондом Восточная Европа презентовали новую электронную услугу по регистрации договоров аренды аграрных земель онлайн.

Для того, чтобы зарегистрировать подписанный контракт, достаточно скачать сканкопию соглашения об аренде земли сельскохозяйственного назначения и подписать эти данные собственной электронной цифровой подписью.

Ежегодно в имущественном реестре регистрируется более 10 млн заявлений. 2 млн из них – заявления на регистрацию других вещных прав, связанных с землей.

Сервис даст возможность без очередей, без контакта с чиновниками и лишних затрат времени подать заявление на регистрацию договора аренды всего за несколько минут. Это – действительно европейское качество услуг

— Павел Петренко, Министр юстиции Украины

Таблица 1. Оценки всех событий и прогресса реформ по направлениям

Государственное управление +1.0
Закон, который ограничивает давление силовых органов на бизнес +2.0
Постановление о улучшении механизма защиты прав на земеньные участки +1.0
Государственные финансы 0.0
Изменения налогового кодекса о государственной поддержке кинематографии 0.0
Монетарная система 0.0
Закон о жидищно-коммунальных услугах
Закон, который ограничивает давление силовых органов на бизнес
Изменения налогового кодекса о государственной поддержке кинематограыии
Постановление о улучшении механизма защиты прав на земеньные участки
Бизнес среда +2.0
Закон о жидищно-коммунальных услугах +1.0
Закон, который ограничивает давление силовых органов на бизнес +2.0
Постановление о улучшении механизма защиты прав на земеньные участки +1.0
Энергетика +1.0
Закон о жидищно-коммунальных услугах +1.0

Справочная информация: Индекс мониторинга реформ (іMoРe) VoxUkraine – это независимый рейтинг усилий правительства Украины по проведению экономических реформ. Индекс базируется на экспертных оценках изменений в регуляторной среде по пяти направлениям:

  1. Государственное управление
  2. Государственные финансы
  3. Монетарная система
  4. Бизнес-среда
  5. Энергетика.

Автор: Татьяна Тыщук руководитель и редактор проекта iMoРe

Картинки по запросу Татьяна Тыщук

voxukraine.org


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO