Теги Posts tagged with "реформы"

реформы

ДОРЕФОРМИРОВАЛИСЬ

ДОРЕФОРМИРОВАЛИСЬ

Gepostet von Mila Li am Samstag, 4. August 2018

Громадська рада Укрпошти


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Керівництво Укрпошти вийшло із сплячки і дійшло висновку, що все ж таки треба вдаватися хоча б до якихось змін у своїй галузі. А то протягом 25-ти останніх років реформа тільки й зосереджувалась на одному — якби більше навантажити отих бідних листонош реалізацією різних побутових та продовольчих товарів.

«Та я би онде купила в магазині гречку, вона там і дещо дешевше, так листоношу шкода — просить же, щоб купляли у неї, а то зарплати їй не дадуть», — таке можна було почути скрізь, у кожному селі.

Набридло керівництву Укрпошти слухати подібні різні скарги знизу, а тут ще й урядовці з претензіями, мовляв, де реформи? Та й конкуренти з «Нової пошти» піджимають.

«Ага — ви скаржитеся, що вас багато навантажують? Ну, добре, тоді ми зробимо так, аби в селах поштарів взагалі не залишилося». Подумали. Вирішили. І, мабуть, зроблять…

Тож зараз, коли говорять про реформи в цій галузі, то тільки і чуєш різного роду іноземні слововживання, як то E-Export School, маркетплейсери, SMARTBOX, арт хаб, AliExpress… Може, це і є оті справжні реформи?

Такі терміни, якими полюбляють апелювати керівники поштової галузі, пригадуєш тоді, коли відвідуєш будь який населений пункт і особливо, коли мова йде про роботу пошти.

Молоді керівники Укрпошти таким чином думають, що у такі реформи повірить люд, а те, що подібні кроки — то локшина на вуха українців, ніхто й не помітить. А для прикріплення фактажу взялись за справжній експеримент, який називають пілотним проектом у реформуванні поштової галузі.

Чернігівська область, на жаль, увійшла до пілотного проекту з реформування Укрпошти.

Суть такого експерименту полягає у тому, що у населених пунктах, де проживає менше дві тисячі жителів, поштові відділення усі закриваються.

У селі Тупичів Городнянського району Чернігівської області, яке віднедавна стало центром об’єднаної громади, рік тому закрили відділення Ощадбанку, а це в свою чергу створило для селян зайві проблеми. А ще хочуть закрити і поштове відділення, бо кількість мешканців тут лише 1700 осіб.

Такий проект у Чернігівській області, а він має досить просту назву «Сільське відділення», вже повинен запрацювати з 1 червня цього року. Із 443 сільських поштових відділень (всього в області – 535) до пілотного проекту будуть включені 433. У цих населених пунктах кілька разів на тиждень буде приїжджати мобільна поштова бригада (начальник відділення, водій-кур’єр та листоноша), працівники якої доставлятимуть кореспонденцію, пенсії та прийматимуть платежі від населення. Періодичність приїзду поштової бригади залежатиме від кількості жителів у селах: до 100 мешканців — раз на тиждень, до 500 жителів — двічі, до 1200 — тричі. З-понад 1400 сіл Чернігівщини зміни у роботі відділень зв’язку стосуватимуться понад 1200 (до 85%). Необхідність реформування поштових відділень у селах в «Укрпошті» пояснюють необхідністю їх оптимізації.

Згідно з оприлюдненими намірами та планами, «нововведення» торкнеться понад 90% населених пунктів області, що спричинить значне погіршення поштового, пенсійного, побутового та інших видів обслуговування населення й призведе до соціальної напруги в регіоні.

Хоча ця напруга вже розпочалася. Люди в селах чим далі, тим активніше почали обурюватися. І їх можна зрозуміти. Адже чому селянин повинен потім буде очікувати в черзі, коли приїде поштова бригада, на виконання певної послуги? Чому ніхто не цінує час сільського мешканця?

Відчуваючи таку соціальну напругу, депутати Чернігівської обласної ради одностайно на своїй березневій сесії прийняли звернення до Прем’єр-міністра України Гройсмана В.Б. та в.о. генерального директора ПАТ «Укрпошта» Смілянського І.Ю. щодо неприпустимості скорочення відділень поштового зв’язку ПАТ «Укрпошта» в сільських населених пунктах Чернігівщини.

Мешканці громад області стурбовані тим, що така організація роботи поштових відділень призведе до звільнення працівників, створить незручності в отриманні пенсій, кореспонденцій, преси та в цілому – істотно знизить якість надання послуг, — йдеться у зверненні.

Така картинка невимальована звідкілясь, а пронизана реальним повсякденним життям.

А тим часом вже на початку квітня в обласній раді відбудеться круглий стіл, де  обговорять пропозиції щодо реформування підприємств поштового зв’язку на території Чернігівської області. До участі в обговоренні запрошені керівники ПАТ «Укрпошта», народні депутати та депутати обласної ради, голови районних рад і держадміністрацій, очільники міських, селищних, сільських рад об’єднаних територіальних громад.

sknews.net


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Гіркі плоди поштового експерименту

Мабуть, уже всі начувані, що «Укрпошта» планує замінити стаціонарні відділення в селах на пересувні. Потренуватися, точніше — провести експеримент над селянами, вирішили на Чернігівщині, обравши її пілотним регіоном. Сьогодні в трьох районах — Куликівському, Чернігівському та Ріпкинському — триває «обкатка» майбутньої реформи. Її перші плоди виявились гіркими: нововведеннями обурені представники місцевої влади, керівники громад, газетярі і, що найважливіше, «цільова аудиторія» — селяни.

Фото автора

«Хай би їх дідько забрав…»

У САЛТИКОВІЙ Дівиці Куликівського району — кількасотметрова черга до автомобіля «Укрпошти»: люди вишикувались, аби оплатити комунальні послуги. Раніше вони це робили у поштовому відділенні, яке працювало щодня. Тепер змушені стояти в черзі на вулиці до пересувного, яке обслуговує їх двічі на тиждень усього по дві години. Такий «зручний» графік не влаштовує нікого, але керівництво Чернігівської дирекції ні на чиї скарги не реагує.

— Хай би їх дідько забрав, що вони зробили отаке людям! — бідкається Катерина Баглай. — Ми роботою забиті, а вони у середу і п’ятницю приїжджають — хоч удавись, а треба бігти займати чергу. Ну нехай одну листоношу скоротили, але завідуючу треба залишити. І взагалі, поштарів звільняти не можна!

Мешканка Салтикової Дівиці Любов Кулініч теж скаржиться на роботу пересувного відділення.

— Приїхали машиною, сказали почекати 20 хвилин, самі зачинились на пошті. Мало того, що запізнилися на цілу годину, так ще треба стовбичити під дверима, поки вони будуть готові! — обурюється жінка. — Зрештою я встигла заплатити, але промаринувалась на спеці. Раніше, звісно, було значно краще. Я по квитанціях, мо’, й не все розумію, так мені на пошті пояснять, і я спокійно заплачу, коли мені зручно. Тепер у кого питати? Одна рахувала гроші, друга на машинці клацала, а наша завідуюча їх ще й підучувала. Навіщо вони цей експеримент придумали? Явно не для того, щоб полегшити життя людям.

91-річному Івану Кулінічу і пенсії, і газети поки що приносять «по-старому». Іван Максимович — інвалід першої групи, без ніг. Каже, листоноша для нього — це можливість не тільки вчасно отримати пенсію, але й поговорити — фактично «вікно в світ».

— Чув, що будуть робити пересувні відділення і скоротять наших поштарок. Це якесь знущання! Що це за реформа така? Куди я у своєму віці без ніг поїду? Дурня якась! Що це вони там замислили? Як мені пенсію одержати? Я ж не виїду взимку. Що мені, з голоду помирати? — у розпачі закурює цигарку.

— Усі люди проти! — додає 81-річна Олександра Дмитрук. — Аби хтось написав петицію, так ми підписали б. То, бува, помаленьку дошкутильгаєш до пошти, а тут треба бігти і в черзі стояти. Он сто душ маринували до обіду в спеку, а як дощ піде, а взимку як?.. Машини купили мільйонерські, а як для села щось зробити, то не можна. Знущання, та й годі! Як нам тепер без поштарів? Це ж шахраї активізуються. Це спеціально робиться, щоб загнітити людей!

Недолуге нововведення

БАБА Параска із Ковчина, як і всі, м’яко кажучи, невдоволена реформою «Укрпошти». «У нас всі про це говорять, — каже пенсіонерка. — Таке зробили, що на голову не налазить. Як так можна, щоб скоротити поштаря? Дадуть карточки — а як нам їздити в Куликівку знімати пенсію? Як оце йти в центр по ту газету, що робити з платіжкою? Так це влітку, а як бути взимку?»

Жителька Ковчина Наталія Тищенко не так давно працювала листоношею. «Я можу сказати, що зробили вони це не для простих людей, — стверджує жінка. — Люди шкодують, що передплатили періодику до нового року, і не знають, що тепер робити». На підтвердження її слів чути голоси кількадесят селян, які нарікають, що з початком поштового експерименту почали отримувати пресу зі значним запізненням, а часто газети та журнали узагалі не доходять.

Сусідка Наталії Тищенко Олександра Григорівна, яка 25 років відпрацювала медичною сестрою, іронізує: «Всі проти, а хто нас слухає? Майже вся Україна проти медичної реформи, ну і що?».

Листоношу Ольгу Бороденчик планують скоротити вже з наступного місяця, тож приховувати жінці немає чого, говорить як є: «Відпрацювала на пошті майже рік, тепер от сказали, що скорочують. Разом зі мною звільнять начальницю поштового відділення. Наша листоноша фізично не встигає все зробити. Село в нас велике, і вона не справляється».

Дискредитація ідеї

ПРЕДСТАВНИКИ об’єднаної територіальної громади також не в захваті від запропонованих змін. Куликівський селищний голова Наталія Халімон висловлює свою думку:

— Я прихильник реформування в цілому, але суть новації полягає в тому, що якість послуг повинна поліпшитись, а не навпаки. Ми від самого початку були не в захваті від поштової реформи. Проаналізувавши запропоноване, застерігали керівництво дирекції щодо негативних наслідків. Як ударить мороз і випаде сніг, транспорт банально не доїде до багатьох сіл, почастішають випадки шахрайства. З іншого боку, бабусі в селі звикли до свого поштаря, довіряють йому, а зараз почнуть ходити чужі люди… Але це добре, якщо ще ходитимуть, бо сьогодні пенсіонери мусять іти в центр, багато таких, що просто не дошкандибають. Як бачимо, вже перший місяць експерименту продемонстрував негатив, а ще ж не добралися до повноцінної реформи, бо нова і стара системи працюють паралельно.

Обурені змінами в кожному селі. Значна соціальна напруженість є в Горбовому, Салтиковій Дівиці, Ковчині, Вересочі, Гарбівці. Там немає такої людини, яка була б задоволена реформою. Крайня ситуація в Ковчині: приїхали поштарі з пересувного відділення, люди зібралися, 130 тисяч гривень пенсії так і не роздали, кинули ці гроші листоноші й поїхали. Та була шокована. Видзвонювала родичів і кого тільки могла, передавала чужим людям виплати — хіба це припустимо? Найгірше те, що це не поодинокі випадки, а практика. Такі дії викликають соціальну гостроту і впливають на наш імідж також. Люди питають: чому не привозять газет? Впали тиражі районок по всіх селах. Такі дії керівництва «Укр-пошти» дискредитують саму ідею децентралізації.

Заступник голови Куликівської селищної ради Володимир Повозник значно категоричніший за Наталію Миколаївну:

— Терпіння селян не безмежне, люди на межі бунту. На всі наші пропозиції приїхати в села та поспілкуватися з жителями реакція керівних поштарів нульова. Президент заявив про категоричну неприпустимість закриття сільських поштових відділень. У відповідь очільник «Укрпошти» подав у відставку. Отже, своїх помилок не визнав. Але ми здаватися не збираємося. Цьому експерименту над людьми треба покласти край. І це якраз той випадок, коли будь-які методи доцільні.

ЗМІ б’ють на сполох

ПРЕДСТАВНИК Асоціації регіональних засобів масової інформації Олександр Назаренко вказує на ще один бік поштового експерименту:

— Наклади газет упали. І це зрозуміло — людина платить за доставку, маючи на увазі, що газету принесуть їй додому. Погано, що керівництво «Укрпошти» не хоче комунікувати з газетярами і спільно розв’язувати проблеми.

До речі, як зазначалося, раніше Асоціація регіональних ЗМІ заявила про подвійні стандарти «Укрпошти», вказавши на проблемні відносини редакцій місцевих газет і поштарів. З урахуванням пропозицій направлено відповідного листа до Комітету ВР з питань зв’язку. За визначенням асоціації, призначення менеджменту та членів Наглядової ради ПАТ «Укрпошта» відбувалося без вимог щодо врахування потреб населення і преси. В організації вважають незаконним підвищення тарифів на монопольних ринках і демпінг на конкурентних ринках.

Віталій НАЗАРЕНКО.

Тим часом

Газетярів не чують

ДНЯМИ у Києві в Міністерстві інфраструктури відбулася зустріч редакторів, видавців та активу Національної спілки журналістів із керівництвом ПАТ «Укрпошта». Учасники розмови намагалися знайти шляхи розв’язання гострих проблем поштової доставки, які реально загрожують існуванню українських друкованих ЗМІ.

Загалом газетярі порушили багато питань. Зокрема, й ігнорування справжніх потреб населення, зокрема сільського, для якого пошта та періодика — чи не єдиний зв’язок із зовнішнім світом. Не менш важлива й грошова мотивація поштових працівників нижчої ланки: якщо листоноша отримує кількасот гривень на місяць (при захмарних зарплатах топ-менеджменту), то про яку швидкість та якість доставки газет і журналів може йтися?

Невирішеною залишається традиційна проблема невчасного розрахунку з редакціями за передплатну кампанію. На додачу ще й було запроваджено подвійну оплату за внесення видання до передплатного каталогу…

Гендиректор «Укрпошти» І. Смілянський, звісно, захищав політику менеджменту. Мовляв, грошей на «соціальну функцію» немає. Якщо друкована преса хоче жити, треба переконати державу в потребі виділення дотацій на неї.

На жаль, конструктивного діалогу під час зустрічі не відбулося.

— «Укрпошта» враховує лише свої інтереси, — наголосив керівник кіровоградського ТОВ «Бобринецьке редакційно-видавниче об’єднання «Новий день» Ігор Леус. — Її чільники керуються тільки сухими підрахунками й цифрами, наших аргументів вони просто не чують. А нехай би поїхали в якесь невеличке село і там поспілкувалися з місцевими жителями, для яких пошта — чи не єдиний зв’язок із зовнішнім світом. І хай би поцікавились, як живеться тій бабусі, що не може отримати ні листа, ні газети вчасно.

Підбиваючи підсумки, голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко констатував, що зустріч лише зафіксувала непартнерське ставлення поштового оператора до газет та читацької аудиторії. Тож Спілка продовжуватиме домагатися реакції уряду на справедливі вимоги газетярів і лобіювати встановлення мораторію на підвищення тарифів доставки преси.

Марина ТІШКОВА


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Общее количество почтовых ящиков по Украине составляет 20 441, из них 8 138 ящиков находятся в городах и 12 303 – в селах.

Об этом ЦТС сообщили в “Укрпоште”, передает БизнесЦензор.

Количество почтовых ящиков в стране за последнее время сократилось, и данная тенденция сохранится. Это касается, прежде всего, сельской местности.

В Киеве количество ящиков находится в рамках соответствующих нормативов и изменилось за год с 709 до 342.

В сельской местности количество почтовых ящиков превышает соответствующие нормативы, а уровень загрузки почтовых ящиков постоянно уменьшается. Таким образом количество почтовых ящиков в селах будет уменьшено до 11 555 единиц.

В городах количество ящиков останется в ближайшее время без изменений и составит 8 138.

В “Укрпоште” пояснили, что количество почтовых ящиков регулируется в соответствии с приказом Министерства инфраструктуры №959 от 28 ноября 2013 года и Нормативами развития и размещения в городах и сельской местности сети объектов почтовой связи и почтовых ящиков национального оператора почтовой связи.

Учитывая, что количество писем постепенно сокращается, соответственно, сокращается и уровень загрузки почтовых ящиков (в некоторых ящиках за раз работники почты забирали лишь 3-4 письма). Однако расходы на транспорт и обслуживание ящиков оставались на том же уровне.

Для оптимизации и сокращения расходов национальный почтовый оператор и вынужден прибегать к сокращению количества почтовых ящиков.

censor.net.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Зроблено дійсно чимало:

більше 10 мільйонів українців отримали підвищені пенсії
 з 1 січня 2018 року майже 500 тис. військових пенсіонерів отримають підвищені пенсії в середньому на 1500 грн, за два роки їх пенсії зростуть щонайменше вдвічі
8 мільйонів людей отримали ліки за програмою «Доступні ліки»
1 тисяча 220 фермерських господарств вже скористались допомогою держави при купівлі вітчизняної с/х техніки у 2017 році
300 тисячам родин надано безповоротну допомогу на утеплення житла
Вдвічі збільшено мінімальну зарплатню з 1 січня 2017 року, з 1.01. 2018 року мінімальна зарплата – 3 723грн. Середня зарплата у 2018 році складе 10 000 грн.
3 тисячі кілометрів відремонтованих доріг, рекорд за останні 5 років
На 60% зросли місцеві бюджети внаслідок децентралізації – з 146,6 млрд грн. у 2016 році до 231 млрд. грн. у 2018-му
3 731 інфраструктурний проект реалізовано в ОТГ за рахунок держбюджету, побудовано і відремонтовано 797 навчальних закладів (шкіл, садочків)
2 500 грн. отримає у 2018 році кожен селянин на одну голову молодняка великої рогатої худоби, якщо утримує її не менше 12 місяців
В 2017 році капітальні інвестиції зросли на 22%, в аграрний сектор – майже на 31%
Проведено масштабну дерегуляцію – скасовано понад 750 застарілих актів
Запроваджено автоматичне відшкодування ПДВ – зруйновано найбільшу корупційну схему
Зупинено пресування бізнесу силовиками – ухвалено урядовий закон “Маски-шоу стоп”
Зарплати вчителів зросли в середньому на 50%, лікарів – на 30%, мінімальні стипендії збільшилися на 57%
Збільшено вантажообіг в українських портах завдяки 20% зниженню портових зборів
+ 2,5 млрд грн виділено на безпеку руху на дорогах
Збільшено видобуток власного газу до 15,25 млрд. куб. м. До 2020 року повністю забезпечимо Україну власним газом
Аграрії отримують підтримку від держави – здешевлено кредити для дрібних фермерів, відшкодовується 40% вартості вітчизняної с/г техніки
У 2018 році виділено 1 млрд грн. на програми підтримки дрібних і середніх фермерів
Розпочато програму з підтримки тваринництва – держава компенсуватиме фермам (юрособам) 1500 гривен в рік на корову, що дає молоко. Для стимулювання поголів’я в домогосподарствах – за кожну голову молодняка великої рогатої худоби, що утримується не менше 12 місяців, родина отримуватиме від держави 2500 грн.
1 млрд грн виділено у 2018 році на модернізацію початкової школи
Уряд турбується про дітей з особливими потребами: більше 500 млн грн у цьому році піде на фінансування інклюзивної освіти
Почали відродження українського кіно – знято 27 фільмів, в 2018 році на розвиток вітчизняного кінематографу в бюджеті виділено 1 млрд. грн.

Далі буде…

Oleksandr Saenko


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Підриємство розвивається, платить податки, створює робочі місця, запровадили конвеєр і автоматизовану сортувальну лінію. І УВАГА!!! Залучає інвестиції! Те на що не спроможна влада.

Відчуйте різницю… Кредит МФВ і інвестиції, інвестиції і кредит Світового банку. Відчули???

Це все, на що не спроможна “Державна” Укрпошта з її ефективними менеджерами і Держава в цілому.
І навіщо державі, читаємо владі, таки конкуренти?

Про що вже більше 20 років чиновники говорять і крадуть, крадуть і говорять, в Новій Пошті роблять.
Не буду писати довго, навіщо “монополісти на силу” прийшли з обшуками, мета очевидна.

Підприємці, які створили успішне підприємство, і фактично, вони і є тими менеджерами, які мають керувати Україною, своїм успіхом заважають владі створювати іллюзію рішучих реформ.

І хто після цього зрадник і антидержавний діяч?!!!

Роман Дмитриевич Давиденко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Ну так от…

Как вы думаете почему на первой фотке нас только трое. А потому,что четвертого члена нашей команды местные полицейские повели к своей машине сдавать анализы. Это был полный пи#дец.

Фото Александра Таргонского.

Фото Александра Таргонского.

9 часов утра. Центральная улица Константиновки. Нас останавливают патрульные полицейские. Морды,аж лоснятся от тяжкого и опасного труда. Узнав,что мы волонтеры и направляемся в Верхнеторецкое,нашему Алексею преложили выйти с машины и ,дословно,”…написять в стаканчик…”При этом,Вы сейчас будете смеяться,ему выдали стакан. Нам же приказали находиться в машине и ждать своей очереди. Судя по стаканчику,который был обозначен,как пробирка для анализов,перед этим с него пили кофе.Наверное старший полицейской группы по отбору анализов у населения. Мы ожидали,что нам выдадут также и спичечные коробки для анализов кала,но,видать,что-то пошло не так.Леха не смог выдавить из себя требуемую представителями власти мочу,и поэтому последние не стали рисковать ,требуя анализы у нас.

Короче нас отпустили,пожелав счастливой дороги. Сука… Я так давно не смеялся… Хотя,по-моему,надо было плакать. Не знаю что это было и как это объяснить. Может что-то связанное с реформами.Медицинской,правоохранительной,пенсионной или еще какой-то другой??? А может… Мне это напомнило одно мое наблюдение.Когда собакам нечем заняться,они старательно яйца вылизывают… А Вы как думаете???

Александр Таргонский


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У нас в студії гість — Ігор Мізрах, політтехнолог, економіст. Ігоре, вітаю Вас!

Ігор Мізрах: "Зараз не варто змінювати Конституцію, але її треба зробити один раз і на завжди..."

Мізрах Ігор: Доброго дня!

Отже, ми з Вами поговоримо, по-перше, про телебачення.

У Вас новий проект, який він? 

Мізрах Ігор: Ми вирішили зібрати команду, яка зробить так, що люди почують та побачать, що насправді відбувається в країні, отримають достатньо фактів для того, щоб оцінити ситуацію об’єктивно. Це команда вільних журналістів, а саме тому точка зору не завжди збігатиметься з офіційною!

Ті, хто не знають, вже стартувала студія “Мізрах Production”.  Це масштабна, об”ємна така компанія…

Мізрах Ігор:  Проект, в якому ми будемо говорити про політику, про вихід з будь-якої ситуації, яка склалась в країні, будемо давати коментарі, якісь поради, за рахунок того, що у нас будуть відомі люди, політики, політтехнологи, лікарі, вчителі. Будемо розвиватися, будемо співати. будемо розповідати про творчих людей. Будем говорити про людей, які так вийшло, виїхали з нашої держави, але вони теж репрезентують Україну в різних куточках нашого світу. Будемо розмовляти про тих, кого хотілося б залучати, повернути назад до нашої країни. І взагалі, про цікавих людей, не тільки з політикуму або шоубізу, а й із звичайного життя – про все, що людям буде цікаво. В країні потрібно створити такі умови, щоб люди, які виїхали, поверталися і поверталися сюди із задоволенням, власними ідеями, бажанням зробити нашу Батьківщину кращою. Йде мова про те, щоб склалися нормальні умови праці, можливість заробляти гроші тут, а не десь за кордоном і сюди передавати, могли утримувати свої сім’ї тут і сплачувати податки користь своєї держави.

До речі, питання мігрантів дуже важливе, адже наразі є багато в Україні тих, хто мігрує сюди із інших країн. І ми можемо прийти до того, що українці в Україні залишаться в меншості, в той самий час визначальними стануть ті, хто приїхав сюди з країн, як їх називають, третього світу.

Мізрах Ігор: Це взагалі болюче питання, я вважаю, що… Я не можу сказати, що Україна – це країна виключно для українців, але ми тут народилися, у нас тут батьківщина і маємо жити й працювати на користь нашої держави. Авжеж, враховуючи процес потужної глобалізації по всьому світу, міграцію в тому числі й в Україну не зупинити. Україна завжди була багатонаціональною державою, український народ завжди толерантно ставився до інших національностей та народностей – і це нормально, так має бути й надалі, адже це складова сучасного «людяного» суспільства. Так, проблема в тому, що ще не створені умови для нормального життя і багато з нас просто вимушені виїжджати за кордон у пошуках кращого життя. Так само, як багато інших людей їде до України їх менш благополучних країн у пошуках свого кращого життя. Ми маємо це змінити. Україна має бути домівкою для кожного українця!

Що варто сказати тим українцям, які дочекалися безвізу і стверджують: ми поїдемо в Європу і будемо там жити. Як можна змінити їх мислення?

Мізрах Ігор:  Це все залежить від нашого уряду, країні потрібно повернутися обличчям до кадрів, створювати той потенціал, кадровий потенціал, який змусить людей, які зараз працюють за кордоном, подумати про те, щоб повернутися. Конкурси на зайняття вакантних посад мають бути ширшими і не такими заангажованими. Має бути нормальне соціальне забезпечення: медичне страхування, пенсійне забезпечення. Тоді мислення людей почне змінюватись. Навіщо нам тоді тікати з дому, коли тут все добре? Має бути нормальна українська освіта. Вона колись була дуже гарна, а зараз складається враження, що МОН не цікавлять кадри, які готують у нас. Складається враження, що всі кадри нам можуть «запакувати і надіслати» разом із черговим траншем МВФ. Навіщо? Поки ми самі не навчимо своїх дітей, інші нам точно не допоможуть.

Ви це знаєте, тому що у Вас також є інститут..

Мізрах Ігор: Це колись був бізнес. Так, це була тоді перша приватна освіта. Я ще тоді казав, за кордоном майже у кожній країні було 50% державних навчальних закладів, 50% – приватних. У нас такого не було, у нас було 10% приватних, 90 % – державних навчальних закладів. Сьогодні все змінилося, але й освіта дуже змінилась. Вимоги сучасного суспільства зовсім інші. Вимоги ринку праці також розвиваються постійно. Саме тому абсолютно всі громадяни не можуть оцінюватись однаково після закінчення «вишів», як це було колись. Кадрова конкуренція призводить до того, що хтось має потенціал і «доріс» до гарного рівня заробітної плати, посади або ж власної справи, а декому доводиться займатися й менш привілейованою роботу, в той самий час не менш важливою. Навіть в природі не існує нічого однакового, в той самий час всі явища і процеси мають виключне значення.

Ви за безкоштовну освіту чи за те, щоб за освіту платити?

Мізрах Ігор: Я і за безкоштовну, і за освіту на комерційній оплатній основі. 24 роки назад ми спочатку створили приватний навчальний заклад, який давав середню освіту. Ми починали з робочих спеціальностей, тому що я завжди вважав: хтось має вчитись, хтось має працювати руками, а хтось має керувати. Тому ми починали якраз з профтехосвіти. Це було профтехучилище, це тоді так називалось, ми готували кравців-закрійників. Потім, ми зрозуміли, що ми можемо стати на щабельку вище і ми стали коледжем. Це був другий рівень освіти. Зараз ми маємо інститут, в якому представлений і бакалаврат, і магістратура. Я дуже пишаюсь тим, що ми майже двадцять п’ять років знаходимось на ниві освітньої діяльності. Інститут зарекомендував себе як такий, що випускає нормальні кадри. Але теж виходить так, що вони виїжджають працювати за кордон, адже нормальних технологів дизайнерів на сьогодні випускаємо саме ми, а умови для них, якби це не було прикро, досі не створені.

Так, як ми говоримо про освіту, як Ви ставитесь до освітньої реформи?

Мізрах Ігор: Я вважаю, що є дуже багато недоліків. Я, зокрема, звернув би увагу, на зовнішнє оцінювання знань. Все ж таки треба розуміти, що людина, якій 30,35, 40 років, і яка нарешті доросла до того, щоб отримати вищу освіту шкільні знання вже суттєво «підзабула», її не варто заганяти в ці рамки оцінювання знань. Потрібно розробити оцінювання певного рівня знань, який необхідний для отримання профільної вищої освіти, адже варто враховувати той факт, що людина може працювати в тій чи іншій сфері, і мати практичних знань набагато більше, ніж професор, який викладає у виші. Тому, я думаю, необхідно переглянути і дати можливість людям розмовляти не з комп’ютером, а з комісією, яка оцінюватиме рівень знань. Треба зробити зміни для цієї вікової категорії. Я не проти ЗНО, не проти того, що його треба здати, але треба враховувати стрес й розуміти: навіть людина, яка закінчила школу із золотою медаллю багато років тому, може просто щось не згадати або не встигне дописати, адже ми – не машини. Треба розмовляти з людьми і давати певні послаблення. Якість освіти від цього не зміниться. Якість освіти, вона залежить від того, як викладають, і яка мотивація або бажання до навчання є у студента.

Дивіться, ми зараз всі переходимо на дистанційні форми навчання, а Ви все ж таки, про “тет-а-тет”, зараз я говорю про безпосереднє спілкування з людьми.

Мізрах Ігор: Очі бачать, вуха – слухають.

Зрозуміло. Але навіть за кордоном є приклади здобуття освіти, коли люди по декілька років не виходять з квартири, живуть взагалі в Інтернет-просторі.

Мізрах Ігор:  Це зараз дуже модно. Вони просто живуть в Інтернет просторі, вони там гроші заробляють. Інший випадок, коли людина не може вийти з дому з огляду на стан здоров’я. Програми для дистанційної освіти також мають бути. До речі, приватні ВУЗи справляються з таким завданням іноді навіть краще, ніж державні.

Добре, про освітню реформу ми вже за Вами говорили, давайте поговоримо про ще дві реформи, що були започатковані у минулому: це медична і пенсійна реформи. З якої Ви почнете?

Мізрах Ігор: медична реформа – це взагалі болюче питання. Наскільки я знаю, вона почалась з мого рідного міста – Вінниці. Я можу сказати, що медицина в радянські часи, вона була непогана. До того часу, як стати якимось, наприклад, хірургом, треба було дуже багато чого навчитись робити, пройти ординатуру. Це був виважене рішення, яке робив лікар, він віддавав багато часу своїй професії, і повністю знав усю свою роботу. Я зараз можу сказати, що сімейний лікар є лікарем широкого профілю. Не може один лікар вилікувати все: стоматологію, гінекологію і т.д. Мій рідний брат – він лікар-дерматолог, він один на все місто, він в шоці від того, коли до нього приходять переліковуватися. Це все неправильна система, побудована МОЗом, коли студенти, переходячи з курсу на курс, можуть просто заплатити, при чому, невідомо кому й за що.

А в нашій країні взагалі ніколи не зрозуміло, за що ми платимо. А платимо ми за все і завжди. Добре, давайте про пенсійну реформу.

Мізрах Ігор:  Зрозуміло, що потрібно працювати, щоб отримати грошове забезпечення на персії, заробити відповідний пенсійний стаж. І те, що вийшло, що ми можемо докуповувати пенсійний стаж, це просто якась біда. Тому, що людина, як пропрацювала все своє життя не важливо: на себе чи на якось приватного підприємця, вона сплачувала податки із кожної своєї отриманої заробітної плати, на утримання тих самих пенсіонерів, які сьогодні живуть в державі. От чому я, ставши пенсіонером, а до того пропрацювавши все своє життя і справно сплачуюючи внески, я маю думати про те, де мені взяти пенсійний стаж. Чому я маю думати: докуповувати мені пенсійний стаж чи не докуповувати і яку пенсію я матиму. Я отримував мінімальну заробітну плату, я сплачував з неї податки, я хочу отримувати таку ж мінімальну пенсію. Держава має думати про те, щоб мінімальний пенсійний внесок надалі забезпечував пенсіонера. Як сплатити комунальні послуги, я взагалі мовчу про якість життя після виходу на пенсію. Як можна їхати відпочивати, подорожувати, я взагалі про це мовчу. Йде мова про те, щоб прожити.

Ви зараз якраз сказали про оплату комунальних послуг. Зараз тільки в Києві 52 млн. заборгованості і як ми будемо виходити із цієї ситуаці?

Мізрах Ігор:  Видавати субсидії, на які йдуть наші податки, це не є вихід із ситуації. Треба давати таку пенсію, заробітну плату, щоб ми сплачували ці комунальні послуги і не потребували жодних субсидій. Потрібне підвищення заробітних плат, пенсій. Але не просто увімкненням друкарської машинки, а запуском економічних процесів у країні, підтримці малого бізнесу, залучення й збереження інвестицій!

А як для цієї мети буде наповнюватись бюджет, адже у нас нічого немає.

Мізрах Ігор:  А для цього треба відновлювати виробництво. Виробництво – це перше, що нас цікавить і також необхідно зробити нормальний інвестиційний клімат в нашій державі, щоб економіка стала стабільною, а капітали диверсифікувались. Адже хибна думка, що інвестор може бути виключно закордонним. Дуже великий потенціал для внутрішнього інвестування. Немає тільки можливостей. Буде стабільна економіка, не буде війни і у нас будуть інвестувати.

Сьогодні наша верхівка держави, вона зайнята черговими виборами.

Мізрах Ігор: Так, це просто якась хвороба у людей. Якщо вже прийшов туди, у владу, то звідти вже мають виносити вперед ногами. Треба керувати так, щоб народ тебе знову вибрав, а не можеш – то дай місце тому, хто дійсно може це покращити ситуацію в країні.

Що в країні має таке трапитись, щоб в країні не було війни?

Мізрах Ігор: Війна – це страшна річ, але страшно вигідна річ. Комусь вона вигідна. І поки люди, яким вона вигідна будуть впливати на політичні процеси в країні, війна триватиме. Це зовсім не смішно.

Чи варто приймати якийсь закон, що захищав би саму Конституцію від змін?

Мізрах Ігор:  От дивіться, візьмемо конституцію США там все нормально, там не трясе так від виборів, як у нас. Я розумію, що зараз не варто змінювати Конституцію, а її треба зробити один раз і не під тих, хто зараз при владі. Але й ми не можете жити по цій Конституції, бо нас кожного разу трясе від виборів. Ми в них дуже довго перебуваємо: спочатку у нас відбуваються президентські вибори, потім – місцеві, потім – мери, потім – селищні. Це якийсь дурдом, це треба змінювати. Все має відбутися за один, максимум два рази.

Скажіть, будь лаcка, про «Ukrainian Heart», про цю велику систему, як вона працює.

Мізрах Ігор: Але ж гарно воно звучить: “українське серце”. Ми це переклали англійською мовою, бо ми це маємо презентувати за кордоном, маємо показувати, яке наше українське серце, яке воно об’єднане. Ми сьогодні закликаємо всіх творчих особистостей, всіх, хто має якесь натхнення, бажання створювати, приходити. Ми із задоволенням вас приймаємо. Всіх творчих людей, медицини, культури, політики, політтехнологів, всіх хочемо бачити тут. Всіх, хто хоче і може створювати тренди, показувати якісь тенденції, всіх, хто вміє співати, представляти Україну, журналістів, юристів, усіх запрошуємо. Ось це ми маємо робити в “Українському серці” і показувати, що воно дійсно велике і щире, і воно може створювати і робити щось таке нове, що ми можемо показати на увесь світ.

Дивіться, яка ситуація: партія як система вже віджила себе. Треба створювати щось таке своє, що буде поєднувати владу і громадян. Потрібна суспільно-політична платформа, створена для цієї мети, що це буде?

Мізрах Ігор: Це буде об’єднання людей, які мають ідеї, можуть їх втілювати в життя, а потім ними керувати. Це буде велике об’єднання, до якого будуть прислухатимуться політики нашої держави. Ще ніколи ніяка війна не робила розвиток державі. Вона навпаки, відтягує назад на багато років. Треба розмовляти, сідати за стіл переговорів.  Я вважаю, що перше, що треба зробити – побудувати діалог і припинити усі ці конфлікти. Усі ми люди, всі вміють розмовляти, всі чують. Ми ніколи не подумали б, що можемо стати окремими державами, які воюють. Я думаю, що конфлікт закладений десь у політиці. У політиці й бізнесі. І політики мають про це дуже добре подумати. Вони зараз вчиняють, на мою думку, неправильно.

Зараз в інформаційному просторі набирає обертів Інтернет, різноманітні медіа-ресурси з власними лозунгами, під яким гаслом виступили б ви?

Мізрах Ігор: Я не хочу приймати участь в інформаційній війні.

Чому наша Україна не була готова до такого підходу?

Мізрах Ігор: Це все залежить від керівництва держави. Це моє чітке переконання.

Змінити це можна? Легко?

Мізрах Ігор: Не швидко! Це можна зробити не швидко, й не легко, але це можна зробити. Звісно, ми не можемо поставити нашому керівництву ультиматум, наприклад, все за три дні. Але поступово воно може бути виконано.

Я не запитувала про економіку. Що треба зробити для дійсного її підйому?

Мізрах Ігор: Треба дати можливість, не душити підприємця, не обкладати податками, перевірками, а дати можливість спокійно працювати. Тоталітарна держава ще ніколи не досягала такого успіху, як демократична держава.

Ви малюєте?

Мізрах Ігор: Так

Що останне намалювали?

Мізрах Ігор:  Море.

Оскільки ми сьогодні вже поговорили і про море, і про відпочинок. Запитаю ще про 8 Березня. Я навіть у фейсбуці бачила пости від жінок: «Не треба мене вітати з 8 Березня, я жінка кожного дня.» Ваше ставлення.

Мізрах Ігор:  Є у людини День Народження у кожної, я вважаю, що у жінки теж має бути якесь одне свято. Зовсім не грає роль історія цього свята: хто його створив і яке воно там було. Це жіночий день, і будь яка жінка, в тому числі українська, заслуговує на нього. Це Міжнародний день, чого ми маємо відрізнятись від когось. Я думаю, ні. Це свято, яке має існувати. Воно є у нас в голові, ми на цьому виросли, і не треба його ламати.

Що для Вас жінка?

Мізрах Ігор:  Це людина, яка надихає на високі подвиги.

На цих гарних словах ми можемо завершувати нашу розмову. У нас в студії був Ігор Мізрах. Ми вітаємо усіх жінок з 8 Березня. 

Мізрах Ігор: Я теж вітаю українок з 8 Березня!


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Чего украинцам ожидать от семейных врачей

В апреле украинцам предстоит подписать контракт с семейным врачом. Данная декларация – это согласие на медицинское обслуживание у определенного врача, на основании которого он будет получать заработную плату. О том, как будут обслуживаться те пациенты, которые не успеют заключить контракт, будем ли мы платить за анализы, а также где найти для себя семейного врача, разбирался журналист издания Persona.Top.

За ведение одного пациента семейный врач должен получать 370 гривен в год. В следующем году ставка поднимется до 450 гривен. За прием пенсионеров и детей ставка выше – 740 гривен. Один семейный врач может вести максимум 2000 пациентов. Интересным фактом является то, что деньги за ведение пациентов будет получать не врач, а больница.

В Министерстве здравоохранения отметили, что такие общие анализы, как забор крови, анализ мочи, тесты на ВИЧ/СПИД, гепатит и сифилис останутся бесплатными.

Введут электронную систему здравоохранения

Врачебная реформа предусматривает внедрение электронной системы здравоохранения. Все медицинские карты пациентов теперь будут электронными, а значит, на прием к врачу можно записаться в онлайн режиме.

До августа 2018 года новой электронной системой Ehealth-ukraine.org планируют охватить все учреждения первичной медицинской помощи. Разработками Ehealth-ukraine.org занимаются такие международные гиганты, как USAID, EDGE и Всемирный банк. Целью ее введения является уничтожение бумажной и бюрократической составляющей в системе здравоохранения Украины.

В электронную медицинскую карту семейный врач сможет вносить коррективы и ставить точные диагнозы на основании полной картины. История болезни и сопутствующего лечения будет доступна не только врачу, но и пациенту, а значит выписанный электронный рецепт невозможно потерять или подделать.

Все по той же электронной системе больницы обязаны отчитываться о проделанной работе в Национальную службу здоровья Украины, за что будут получать соответствующую заработную плату из государственного бюджета.

Где найти семейного врача

Минздрав сообщил, что создавать специальный информационный ресурс, на котором будут собраны все врачи с перечисленными регалиями, они не собираются. Поэтому украинцам самим придется добывать информацию о врачах, советоваться со знакомыми, так сказать пользоваться услугами «сарафанного радио». Видимо в министерстве посчитали, что хороших специалистов народ способен найти самостоятельно.

Тут главное, чтобы выбранный врач сотрудничал с государством по контракту. Логотипом семейных врачей, которые с ним работают, будет белый крест на голубом фоне.

В течение 2018 года у украинцев есть возможность присмотреться к специалистам и определиться с подходящим. Однако затягивать с выбором не стоит, так как лимит одного врача, как говорилось выше, 2000 пациентов.

Декларация о сотрудничестве с семейным врачом

Сама процедура подписания декларации займет у вас пару минут. Договор состоит из данных пациента, врача, больницы и подписей. Обязательно указываются все контактные данные. Этот документ является бессрочным. После заключения нового договора, старый автоматически прекращает свое действие. Поменять лечащего врача можно в любое время.

После подписания договора, он будет перенаправлен в Нацслужбу здоровья, а затем пройдет регистрацию в E-HEALTH.

К врачу, с которым будет подписано соглашение, пациент может обратиться в любое время и с любыми вопросами, связанными со здоровьем.

Что будет с теми, кто откажется подписать договор

Наши граждане не привыкли проходить медицинские осмотры в целях профилактики, своевременно заботиться о состоянии своего здоровья. Многие интересуются – зачем же искать семейного врача, если не болеешь?

В случае, если гражданин, не подписавший договор с семейным врачом, заболеет, его поликлиника по месту прописки «выдаст» ему доктора из числа имеющихся. Здесь вопрос уже будет состоять в другом, а именно – в уровне квалификации предоставленного специалиста.

Начало кампании по выбору семейного доктора или терапевта запланировано на 1 апреля 2018 года. Нововведений в специализированной медицине пока не предвидится. Украинцы все также будут ходить к профильным специалистам, но уже по направлению собственного семейного врача

Автор: Мария Маловичко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Ольга Богомолець пройшлася по недоміністру Супрун — Що ви робите? Мертвим ваші реформи не потрібні Безоплатної медицини, яка гарантована громадянам Конституцією України – не існує.

На жаль, це є даністю, і кожен громадянин хоча б раз сплачував за послуги та медикаменти, які йому мала оплатити держава.

Чи можемо ми змінити ситуацію та забезпечити кожному кваліфіковану та безоплатну медичну допомогу? Так, і ми повинні це зробити вже найближчим часом. Причини того ганебного стану, в якому опинилася вітчизняна медицина, зрозумілі.

Це – її значне недофінансування, яке здійснюється по остаточному принципу. Жодного разу за часів незалежності частка витрат на на охорону здоров’я не досягала рекомендованих ВООЗ мінімальних 5% ВВП. Найчастіше вона коливалася в межах від 2,7 до 3,5 %.

Не став винятком і бюджет на наступний 2018 рік, в якому видатки на охорону здоров’я закладені на рівні 3,5% ВВП або 113,9 млрд. грн. Збільшення видатків на медицину в порівнянні з поточним роком склало 10,7 млрд. грн, але з урахуванням інфляції та падіння курсу гривні, видатки в реальному вираженні зменшилися.

Результатом стало недофінансування цілих напрямків медицини. На лікування онкохворих дорослих держава виділила лише на 28,5% від потреби, для хворих із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями – лише 30,2%. Лише ці дві категорії захворювань є причиною понад 80% випадків смерті. Інші напрямки також профінансовані недостатньо. На хворих нефрологічного профілю виділено лише 43,5% від потреби, на вірусні гепатити – на 52,1% і так за всіма іншими програмами в охороні здоров’я, що фінансуються з державного бюджету.

Тому в наступному році на нас очікує подальший занепад та деградація системи охорони здоров’я. Як і в цьому році, і в усі попередні роки, державні заклади охорони здоров’я не отримають фінансування в потрібному обсязі, і пацієнти змушені будуть сплачувати за всі послуги, ліки, аналізи та обстеження з власної кишені.Грошей в держави збільшити видатки на медицину хоча б до рівня 6-7% ВВП немає, до того ж, через війну ми змушені левову частку доходів витрачати на оборону.

Але навіть збільшення видатків до такого рівня все одно не гарантує громадянам доступу до повноцінної висококваліфікованої медичної допомоги.

Тому,якщо ми хочемо виконати положення Конституції та забезпечити кожному повноцінну та безоплатну медицину, нам доведеться змінити систему фінансування охорони здоров’я. І єдино можливим виходом з патової ситуації, як показує досвід розвинутих країн, є впровадження загальнообов’язкового медичного страхування. В такому випадку кожен застрахований громадянин, потрапляючи до лікарні, отримує всі послуги під час лікування та реабілітації за рахунок страховки, не сплачуючи додатково ні копійки. Ті ж, хто страховки не має – сплачують за послуги за ринковими цінами. Спроби запровадити загальнообов’язкове медичне страхування в Україні здійснювалися ще починаючи з далекого 1996 року. За цей час до парламенту вносилося близько 30 законопроектів, але держава досі так і не спромоглася зрушити проблему фінансування медицини з мертвої точки.

Головним каменем спотикання завжди були питання щодо того, хто має сплачувати внески – роботодавець чи працівник, а також хто сплачуватиме внески за безробітних, пенсіонерів, дітей, інвалідів та інші незахищені категорії.

Другим принциповим питанням була форма власності страхового фонду. Частина депутатів виступала за створення недержавного фонду, аргументуючи це необхідністю розвивати ринок страхових послуг. Інша частина заперечувала, намагаючись добитися створення виключно державного фонду, збереження внесків до яких гарантувалося би державою. Через непримириму позицію опонентів Україна на цілі десятиріччя відстала в реформуванні системи фінансування медицини не тільки від західного світу, але й від пострадянських країн, таких як Казахстан, Молдова та навіть Росія.

Так,наприклад, Молдова розпочала впровадження загальнообов’язкового медичного страхування ще у 1999 році, прийнявши відповідний закон. У 2001 році було створено державну Національну компанію страхування здоров’я, а вже у 2004 році розпочалася активна фаза впровадження
реформи.

За молдовською моделлю застрахованими є всі громадяни країни. Для працюючих громадян страховий внесок становить 7% від заробітної плати, з яких по 3,5% сплачує найманий працівник і роботодавець. За незахищених категорій населення – дітей, студентів, пенсіонерів тощо внесок до страховика сплачує держава. Для самозайнятих осіб встановлено щорічний фіксований внесок.

Страхові внески покривають весь перелік медичних послуг, що входять до Єдиної програми, яка затверджується урядом та регулярно переглядається. На сьогодні до неї входить первинна, вторинна, третинна медична допомога,реабілітація, імунізація, невідкладна допомога, пологи, діагностика,паліативна допомога та профілактична стоматологічна допомога. Не включено до цієї програми пластичну хірургію, курортне лікування, деякі види допоміжних репродуктивних технологій.

Так само успішно здійснили впровадження загальнообов’язкового медичного страхування і у Казахстані, яке розпочалося у 2015 році. Для цього було створено Фонд соціального медичного страхування, як некомерційної організації у формі акціонерного товариства, де єдиним засновником та акціонером став Уряд Республіки Казахстан. Фонд наповнюється коштами за рахунок низки внесків. Так, за кожного працівника держава сплачує 7% від середньомісячної заробітної плати, що передує двом попереднім рокам поточного фінансового року, 2% від суми заробітної плати сплачує сам працівник, і ще 5% від фонду оплати праці сплачує роботодавець. Самозайняті особи сплачують 7% від прибутку. За чотирнадцять категорій осіб, до яких належать студенти, інваліди, вагітні, пенсіонери, офіційно безробітні тощо, внески повністю сплачує держава.

Громадяни, які не знаходяться на обліку як безробітні і при цьому офіційно не працюють – сплачують фіксовану суму, яка дає їм право брати участь у системі соціального обов’язкового медичного страхування. За рахунок страховки покриваються такі послуги, як амбулаторно-поліклінічна допомога із забезпеченням лікарськими засобами, стаціонарна допомога, реабілітація, паліативна допомога і сестринський догляд, високотехнологічна допомога. А до гаранотованого державою обсягу медичної допомоги увійшли швидка медична та екстрена допомога, медична допомога при соціально-значущих захворюваннях, профілактичні
щеплення та часткова амбулаторно-поліклінічна допомога.

Цей казахстанський Фонд також отримує гроші з бюджету для забезпечення гарантованого державою пакету послу і «закуповує» медичні послуги для людей, що звертаються до медичних закладів державної або приватної форми власності.

Як бачимо, наші близькі сусіди вже давно забезпечили для своїх громадян безоплатну медицину в повному обсязі, і тільки українці ще сплачують з власної кишені за лікування в обшарпаних лікарнях.

Тому для нас нагальною потребою є не зволікати і не чекати, поки всі лікарі виїдуть за кордон, а матеріально-технічна база повністю зруйнується. Ми повинні вже зараз, негайно, розпочати впровадження загальнообов’язкового медичного страхування і в себе.

Наразі у Верховній Раді на розгляді перебуває три законопроекти, що запроваджують в Україні загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні: N4981, поданий народними депутатами України Л. Денісовою, А. Шипком, Б. Розенблатом, І. Єфремовою та М.Поляковим;, N4981-1, поданий народним депутатом України О.Мусієм, та N4981-2, поданий мною.

Всі три законопроекти пропонують запровадити загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні з 1 січня 2018 року та передбачають, що страхові внески збиратимуться до окремого страхового фонду, з якого потім оплачуватиметься лікування українців при настанні страхового випадку. Громадяни мають отримати медичні послуги безоплатно та в повному обсязі.

Різниця між законопроектами полягає у формі власності страхового фонду.Законопроект авторства народних депутатів Людмили Денисової, Борислава Розенблата та Андрія Шипка передбачає створення недержавного фонду за участі акціонерних компаній, страхувальниками зможуть бути приватні компанії.

Законопроект Олега Мусія передбачає виключно державну модель обов’язкового медичного страхування, в якій і страховий фонд, і страхувальники будуть державними.

Мій законопроект створює модель, яка забезпечує баланс системи: він передбачає створення державного страхового фонду, а послуги зі страхування зможуть надавати як державні, так і комунальні та приватні страхові компанії.

На моє переконання, саме такий баланс дозволить повністю забезпечити збереження внесків, а також дасть можливість за рахунок страхування через недержавні компанії забезпечувати українців додатковими послугами, які не передбачені державою.

Я буду відстоювати та переконувати депутатів голосувати за моє бачення системи загальнообов’язкового соціального медичного страхування, але наполягаю на розгляді у парламенті всіх трьох законопроектів одночасно.
Ми, нарешті, повинні прийняти вольове рішення та надати нашим громадянам можливість отримувати безоплатні та якісні медичні послуги в повному обсязі. Життя людини – головна цінність для держави. Для кого тоді робити реформи, якщо люди вмиратимуть? Адже мертвим реформи не потрібні…

Ольга Богомолець


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO