Теги Posts tagged with "Павло Гречківський"

Павло Гречківський

До Вищої ради правосуддя намагаються проникнути в обхід Головного Закону України. Про це заявили експерти в галузі права. За їхніми словами, незалежний конституційний орган, покликаний забезпечувати чесну роботу суддів та прокурорів, може порушити чинне законодавство.

При формуванні складу Вищої ради правосуддя, від адвокатської спільноти обирають двох представників. Спочатку визначають делегатів на районному рівні, потім – на міському і фінальне рішення ухвалюється на Всеукраїнському з’їзді.

Як повідомили на сайті Вищої ради правосуддя, адвокати обрали п’ятьох кандидатів від міста Києва. Їхні особи мають розглянути під час Всеукраїнського з’їзду 15-16 лютого 2019 року. Серед претендентів – адвокати Наталя Алпатьєва, Євген Огарков і Тарас Будзей, а також двоє чинних членів ВРП Павло Гречківський та Олексій Маловацький. За словами експертів, саме двоє останніх – не мають права балотуватися. Фахівці називають дві причини. Перша – порушення Головного Закону України – Конституції. Згідно зі статтею 131, одна і та ж людина не має права бути на посаді члена Вищої ради правосуддя два терміни поспіль.

«Вища рада правосуддя складається з 21 члена, з яких десятьох – обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох – призначає Президент України, двох – обирає Верховна Рада України, двох – обирає з’їзд адвокатів України, двох – обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох – обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ… Одна й та ж особа не може обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспіль», – зазначено в статті 131 Конституції України.

А на перший термін Гречківського призначили від спілки адвокатів, Маловацького – від Верховної Ради України за квотою Блоку Петра Порошенко.

Щоправда, чинні члени ВРП посилаються на те, що їх обрали до Вищої ради юстиції (нею була Вища рада правосуддя до реорганізації 2017 року в рамках судової реформи),  і це нібито інший орган, а отже, мовляв, можуть претендувати на посаду в ВРП. Крім того, сам Маловацький апелює до свого досвіду роботи в Раді.

«Зважаючи на те, які обов’язки покладаються на особу, котру обирають (призначають) на посаду члена ВРП, вважаю, що маю необхідний досвід роботи, обсяг знань і навичок для того, щоб бути обраним на цю посаду», – сказав Маловацький.

Але, за словами юристів, такі виправдання та заяви – нісенітниця, адже ніхто не створював новий орган, а реформував старий. А в разі обрання таких кандидатів членами ВРП, буде порушено закон, відбудеться узурпація влади і цей орган стане не легітимним.

Гречківський та Маловацький намагаються підмінити формулювання в законі зі справжнього на те, яким би їм хотілося, щоб воно було.

Гречківський та Маловацький зазначають, що вони обиралися нібито до Вищої ради юстиції і не відбули до кінця свій термін. Але це не має жодного стосунку до того, що написане в законі. Вони підмінюють поняття. В Конституції написано, що одна і та сама людина не може бути на посаді Вищої ради правосуддя два терміни поспіль. Це чітке формулювання. І немає жодної згадки про те, що людина повинна відпрацювати весь термін. Вони зараз – чинні члени Ради, а отже планують йти на другий термін.

Дивно, що секретаріат ВРП прийняв документи від цих двох кандидатів. Для багатьох це незрозуміло.

Крім того, за словами експертів, є ще другий вагомий чинник, який не дає права Гречківському та Маловацькому балотуватися до ВРП – це корупційна складова.

Перший кілька разів був у центрі корупційних скандалів. Він став фігурантом у розслідуванні Генеральної прокуратури. У вересні 2016 року генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Гречківського затримали при отриманні хабара.

«Ще одна велика риба. Департамент справ у сфері економіки ГПУ разом з Департаментом «К» СБУ викрили одного з членів Вищої Ради юстиції у вимаганні 500 тис. дол. за незаконний вплив на судове рішення», – написав Луценко у соцмережі.

Гречківського звинуватили в спробі шахрайського заволодіння коштами в особливо великих розмірах. За 500 тисяч доларів він мав забезпечити в суді запорізькій компанії вигідне для неї рішення. Сам фігурант заявив, що справа проти нього сфабрикована.

У Гречківського провели обшук. Але, попри заяви Луценка, справу кваліфікували лише як «замах на шахрайство». 22 вересня 2016 року суд обрав йому запобіжний захід – застава в розмірі 3,8 млн грн, яку він сплатив і вийшов на свободу. Тим часом, упродовж усього розслідування його не відсторонили від роботи у Вищій раді правосуддя. Наприкінці жовтня 2018 року суд повністю виправдав Гречківського.

«Судом встановлено відсутність складу злочину і визнано недопустимими докази обвинувачення», – сказала прес-секретар члена Ради Дарія Глущенко.

Але Генеральна прокуратура подала апеляцію. За словами адвокатів, репутація такого кандидата вже скомпрометована і людина з таким минулим загрожує діяльності органу, який має стежити за законною роботою суддів та прокурорів.

Можуть бути репутаційні втрати. Не хотілось би скандалів. Щоб не дискредитувати всю систему влади та ВРП зокрема, кандидат з таким минулим мав би утриматися від балотування. У такій ситуації цивілізована людина мала б думати не про власну мету, а про репутацію та діяльність системи.

Питання щодо корупційних дій порушували і стосовно Олексія Маловацького. Він фігурував у переписках нардепа-втікача Олександра Онищенка. За даними ЗМІ, Онищенко домовлявся з Юлією Тимошенко, аби її партійці підтримали Маловацького як члена ВРП від Верховної Ради на таємному голосуванні.

Зазначимо, що самого Маловацького називають «людиною Порошенка». Під час позачергових виборів Президента України 2014 року той був заступником керівника юридичної служби Петра Олексійовича як кандидата в Президенти і керував юридичною службою «Блоку Петра Порошенка» під час дострокових виборів до парламенту того ж року. Після успішних президентських виборів Порошенко залишив юриста Маловацького в себе. А в 2014 році він балотувався до Верховної Ради. Йшов за списками БПП на 84 місці, але до парламенту не потрапив. Потім від президентської політсили пройшов до Вищої ради юстиції (нині – Вища рада правосуддя).

Проти нього в березні 2018 року Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження щодо зловживання владою в інтересах компанії з оточення Петра Порошенка «Аркона Газ-Енергія» заради отримання неправомірної вигоди.

«Усі наведені обставини вказують на те, що Маловацький Олексій Володимирович – член Вищої ради правосуддя, будучи особою, яка займає особливе становище, скоїв кримінальний злочин, передбачений ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України, і зазначені в заяві фактичні обставини, що вимагають перевірки під час проведення досудового розслідування», – зазначили в Центрі протидії корупції, який подав заяву до НАБУ.

Наразі невідомо, чи закрита ця справа проти Маловацького.

Немає жодної інформації, чи закрита справа, відкрита Національним антикорупційним бюро України. Один кандидат – чинний член ВРП, у якого є справа щодо шахрайства, відкрита в апеляційному суді, інший – чинний кандидат, на якого НАБУ відкрила справу. І наразі репутація ВРП – під загрозою, – вважає спільнота.

Тож у лютому визначиться не лише, хто стане членом Вищої ради правосуддя, а і те, наскільки якісно працюватиме судова реформа і чи не будуть усередині самої системи корупціонери, які засуджуватимуть чесних людей і прикриватимуть таких, як самі.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Фігурант розслідування ГПУ Павло Гречківський знову претендує на членство у Вищій раді правосуддя, хоча згідно з Конституцією на цю посаду можуть обирати лише раз. Про це Слідство.Інфо дізналося з повідомлення на сайті Вищої ради правосуддя.

Затвердити Гречківського разом з іншими кандидатами можуть 15-16 лютого під час з’їзду адвокатів України. Водночас Павло Гречківський — чинний член Вищої ради правосуддя. Відповідно до 131 статті Конституції, одна й та сама людина не може бути членом ВРП два строки поспіль.

Як прокоментував Слідству.Інфо член Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков, Гречківський користується тим, що раніше орган називався інакше — Вища рада юстиції, його реорганізували у Вищу раду правосуддя після судової реформи 2017 року. Тому він подається до нібито новоствореного органу.

«Це абсолютно хибна логіка. Це узурпація влади й порушення закону. Якщо адвокати їх включать у бюлетені, і більше того виберуть, це означатиме, що Вища рада правосуддя в такому складі не є легітимною», — сказав він.

Гречківський фігурував у розслідуванні Генеральної прокуратури. У вересні 2016 року генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Гречківського затримали, коли той вимагав хабар майже 13 мільйонів гривень. За це Гречківський нібито повинен був забезпечити запорізькій компанії потрібне рішення в судах усіх трьох інстанцій. «Ще одна велика риба», — написав тоді Луценко у Facebook.

Однак, попри заяви очільника ГПУ, слідчі кваліфікували злочин лише як «замах на шахрайство». Згідно з розслідуванням Слідства.Інфо, спільником Павла Гречківського міг бути заступник голови Верховного Суду Богдан Львов. Але в Генпрокуратурі не знайшли підтвердження цьому.

Попри такі звинувачення, Павла Гречківсього впродовж усього розслідування не відстороняли від роботи у Вищій раді правосуддя. А наприкінці жовтня 2018 року повністю виправдали в суді.

Повторно до ВРП подався ще один чинний член ради — Олексій Маловацький. Він фігурував у переписках нардепа-втікача Онищенка, про що Слідство.Інфо розповідало в розслідуванні «Клуб Книголюбів». Згідно з перепискою, Онищенко домовлявся з Юлією Тимошенко, щоб члени її партії підтримали Маловацького на таємному голосуванні як члена ВРП від Верховної Ради. Раніше Маловацький також працював у виборчому штабі Петра Порошенка.

slidstvo.info


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Юрій Луценко впіймав велику рибу, відкривши провадження проти члена Вищої ради правосуддя Павла ГРЕЧКІВСЬКОГО. Також проти нього ополчились журналісти. Попри це, обвинувачений успішно захистився в суді, а його справа стала показовою. Про тонкощі свого захисту він розповів у ексклюзивному інтерв’ю «ЗіБ».

«Це і є судова реформа, коли судді перестають боятися тиску правоохоронців»

— Павле Миколайовичу, як повідомляв наш тижневик, 30 жовтня суд виправдав вас у справі за обвинуваченням у незавершеному замаху на шахрайство. Що насамперед переконало суддів у вашій невинуватості?

— У моїй справі було багато підстав для постановлення виправдувального вироку. Кожна з них, навіть взята окремо, є достатньою для виправдання.

Наприклад, порушення підслідності. В законодавстві чітко визначено, що ст.190 Кримінального коедксу— це пряма підслідність Національної поліції. Тепер зверніть увагу, що розслідування вела Генеральна прокуратура за ч.4. ст.15, ч.4 ст.190 КК. Генеральний прокурор або його заступник можуть лише в одному випадку змінити підслідність — у разі неефективного розслідування. Але в ГПУ відразу ж пішли на порушення цієї логіки Кримінального процесуального коедксу і трималися за цю справу, посилаючись на обставини, які не давали їм законного права триматися за цю справу, — резонансність та складність. Суд постановив, що такі підстави не передбачені національним законодавством, практикою ЄСПЛ, не спростовують процесуальних порушень та вказують на недопустимість доказів, які зібрані під час всього досудового розслідування. Я навів лише один приклад, сам вирок — це 38 сторінок, більшість тексту займає опис порушень з боку прокуратури.

Після мого виправдувального вироку минув лише місяць, а за подібних підстав постановлено ще три аналогічні рішення судів. Спільне в них те, що суди встановили в

них наявність провокацій.

Свідком захисту у моїй справі був колишній заступник начальника департаменту розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ. З його показань відомо, що проти мене було організовано 5 провальних спроб провокації. Тому на шостий раз улаштували все так, що це не потребувало моєї участі або присутності. Де я не перебував би в той момент, цей змодельований «злочин» все одно стався б.

На жаль, у нас правоохоронні органи не вміють працювати без агентів та провокацій. В Європі з боку агентів допускається вчинення лише пасивних дій; активне підбурювання до злочину не сприймається у практиці ЄСПЛ. А в нашій країні все інакше.

— Чи можна ваш вирок назвати результатом судової реформи?

— Це і є судова реформа, коли судді перестають боятися тиску правоохоронців. Сформувався певний імунітет від тиску правоохоронних органів на суд, здатність суду незалежно і обґрунтовано приймати рішення не на догоду обвинуваченню, а на основі законодавства та фактичних доказів обох сторін процесу.

Ви можете зараз вийти на вулицю й запитати у людей, яка судова реформа краща: яка

полягає в тому, аби змінити назву суду, чи в тому, щоб судді не боялися виносити законні й справедливі вироки. Я впевнений, що сто чоловік зі ста проголосують за другий варіант.

— У чому причина такої сміливості суддів?

— Судді втомилися боятись. В мене таке враження, що після всіх кваліфікаційних оцінювань, переформатувань судів, всіх перешкод, через які проходять судді на своєму кар’єрному шляху, вони вже перестали боятися.

Зараз до мене підходять багато знайомих, в тому числі колег, котрі мені говорять одні й ті самі слова, які через них мені, очевидно, хочуть передати. Перше: твій вирок скасують в апеляційній інстанції. Друге: суддів, щоб вони скасували твій вирок, ламатимуть через коліно. Ну, хто це може витримати? І це все, що має обвинувачення? Погрози?

«Я пройшов цю історію особисто і довів фальсифікацію кримінальних проваджень»

— Переглядаючи запис засідань ВРП, помітила, що при розгляді питання щодо відсторонення суддів у рамках кримінальних проваджень ви не раз говорили, що тут могла мати місце

провокація.

— Я не проводив би аналогій між справами щодо суддів та моєю справою. Проте у мене є власна історія відстоювання своєї невинуватості у сфабрикованій справі. Крім того, мене обрала до Вищої ради правосуддя адвокатська спільнота. Тому мій підхід, про який ви запитуєте, — це і професійне адвокатське, і особисте.

Коли на розгляд ВРП виносять справи, подібні до моєї, я багато чого ставлю під сумнів. Сфабриковані, замовні справи є поширеною практикою, треба це визнати. Я пройшов цю історію особисто і довів фальсифікацію кримінальних проваджень.

— Чи знаєте, хто стоїть за кримінальним провадженням проти вас?

— Це прізвище згадується у вироку в достатньо широкому контексті обставин, які пояснюють появу таких неприємностей в моєму житті. Свідок у моїй справі, про якого я вже згадував, під присягою розповів про конкретного замовника і його мотивацію. Це власник великої мережі супермаркетів. Всі показання колишнього посадовця ГПУ стосовно замовника зафіксовані в рішенні суду.

Кримінальна справа проти мене з᾽явилася

провокація.

— Я не проводив би аналогій між справами щодо суддів та моєю справою. Проте у мене є власна історія відстоювання своєї невинуватості у сфабрикованій справі. Крім того, мене обрала до Вищої ради правосуддя адвокатська спільнота. Тому мій підхід, про який ви запитуєте, — це і професійне адвокатське, і особисте.

Коли на розгляд ВРП виносять справи, подібні до моєї, я багато чого ставлю під сумнів. Сфабриковані, замовні справи є поширеною практикою, треба це визнати. Я пройшов цю історію особисто і довів фальсифікацію кримінальних проваджень.

— Чи знаєте, хто стоїть за кримінальним провадженням проти вас?

— Це прізвище згадується у вироку в достатньо широкому контексті обставин, які пояснюють появу таких неприємностей в моєму житті. Свідок у моїй справі, про якого я вже згадував, під присягою розповів про конкретного замовника і його мотивацію. Це власник великої мережі супермаркетів. Всі показання колишнього посадовця ГПУ стосовно замовника зафіксовані в рішенні суду.

Кримінальна справа проти мене з᾽явилася

після чергового загострення досить складного сімейного конфлікту цього бізнесмена і його колишнього зятя, народного депутата. Коли виникла ідея посадити в тюрму цього молодого чоловіка, то все його оточення потрапило «під роздачу». Ми з ним мали дружні стосунки, тому стосовно мене було чітке замовлення.

Я знаю, як його виконували, це все досліджувалось у суді і прийнято судом як доказ. Тобто замовний характер справи підтверджений фактами та відображений у судовому рішенні.

— То чому ви не ініціюєте відкриття кримінального провадження проти осіб, які були провокаторами?

— Було б нерозумно, з юридичної точки зору, цього не робити. Справа розслідується. Переконаний, що колишній адвокат і провокатор буде обов’язково притягнутий до відповідальності разом з тими, хто його використовував. Для цього є докази.

Є позиція ЄСПЛ. Європейський суд підтверджує: особа, яка неодноразово подає в правоохоронні органи заяви про те, що в неї вимагають хабар, сприяє організації передання грошей під контролем правоохоронців, з великою ймовірністю є агентом спецслужб. Я тут не маю на увазі реальних жертв якихось незаконних

вимагань. Ідеться про, скажімо, професійних потерпілих, які системно підкидають суддям, посадовцям або бізнесменам такі постановочні хабарі.

Заявник у моїй справі був залучений до 4-х провокацій стосовно посадовців різних відомств та судді. Всі ці історії трапилися у Житомирській області. 4 спецоперації. Уже після моєї справи він допоміг правоохоронцям затримати державного реєстратора. Це вже був 6-й випадок, про який відомо мені та моїм адвокатам. Така цифра не може свідчити про збіг життєвих обставин або тотальну нефартовість людини, в якої на кожному кроці вимагають гроші якісь шахраї.

Дехто з цих 5 осіб, стосовно яких він здійснив провокації, виступив свідком в моїй справі. Всі ми визнані потерпілими у провадженні в іншій справі, яку розслідувала Головна військова прокуратура за ст.370 КК («Провокація хабара») та ще 5 статтями. Зараз цю справу забрала до себе Генеральна прокуратура. Як вона буде розслідувати сама проти себе?

— Ви наголосили, що докази були зібрані неналежним чином. Можете навести приклад?

— Одна з підстав, як я вже казав, — порушення підслідності. Крім того,

встановлено порушення умов отримання попереднього дозволу на проведення НС(Р)Д. Порушено мої права на ознайомлення з НС(Р)Д. Стороні захисту при виконанні ст.290 КПК не було надано можливості слухати та дивитися ці диски та флеш-карти. Були надані тільки роздруківки. А в суді стало зрозуміло чому: записів телефонних розмов взагалі не існує, а диск з телефонними розмовами виявився пустим.

Захист довів абсурдні невідповідності протоколу вручення коштів так званому потерпілому та протоколу затримання другого фігуранта цієї справи Олега Шкляра. Різниця у цих протоколах становить $10 тис., і саме ці 10 тис. планували мені підкинути. Правоохоронці збиралися прийти до мене в кабінет і розкласти тут гроші, але я вийшов на вулицю зустріти свого друга, адвоката Петра Бойка. Тому вони подумали, що я вже йду з роботи, і вручили повістку про виклик мене як підозрюваного без вручення підозри.

Тобто мене офіційно визнали підозрюваним не тільки до вручення підозри, але і до моменту скоєння самого злочину, оскільки О.Шкляр був затриманий після вручення мені цієї повістки.

Навіть член громадської ради доброчесності Роман Маселко, який до мене ставиться не дуже дружньо, сказав, що порушення прокуратури безпрецедентні. Я розцінюю його коментарі таким чином, що вирок навіть для стороннього спостерігача законний, а отже, скасувати його законних підстав немає.

Тому думка про правосуддя у мене не погіршилася. А от враження про професійний та моральний рівень правоохоронних органів украй негативні.

Навіть такий приклад. Через кілька днів після того, як мене виправдали, Генпрокурор в одній передачі закликав усіх громадських активістів зібратися разом і прийти в апеляційний суд, щоб вирок П.Гречківському скасували. Якщо я звернуся з приводу таких заяв до Європейського суду з прав людини, то гарантовано виграю у Страсбурзі, незалежно від рішення, яке приймуть у Києві.

— Як ви оцінюєте шанси виграти справу в апеляційному суді?

— З точки зору права — на 100%. Вирок першої інстанції дуже переконливий юридично. Ні з ким ні про що не буду домовлятись, і такі пропозиції я відкидав ще на досудовому розслідуванні та при розгляді в першій інстанції.

Зараз я теж хочу, щоб моя позиція була почута. Прокуратура має бажання скасувати мій вирок за формальними обставинами, бо розуміє, що за фактичними обставинами зробити це неможливо. Вони прагнуть знайти якісь процесуальні недоліки, але я, наприклад, їх не бачу. Ще раз повторюю, що через «зламати суддів через коліно» для скасування мого вироку можна зламати собі коліно. Хоча, на жаль, закони сьогодні не дають реальної можливості захистити суддів.

Правоохоронні органи не розуміють, що країна змінилась. Суди змінились. Можливо, не настільки, як це показують по телевізору, але зміни відбулись і люди перестали боятись. І це дуже важливо.

Правоохоронці живуть в якомусь феодалізмі. Вони не розуміють, що за провокацію їм буде додаткова стаття. І якщо вони не зупиняться, то обов’язково понесуть за це відповідальність.

«Не можна розглядати кожного суддю як хабарника»

— Ви є членом органу, що відповідає за формування суддівського корпусу. Чи можете радити колегам довіряти українській Феміді?

— Я б не радив при оцінках довіри до суду спиратися на негативні стереотипи. Хоча розумію, що такі стереотипи добре працюють стосовно тих речей, в яких людям бракує особистого досвіду або професійних знань. Саме в таку особливість сприйняття потрапили суди та судді.

Люди не довіряють судам, тому що по телевізору їм кажуть, що суспільство не довіряє судам. Ризикова стратегія. Якщо громадській думці втовкмачувати, що всі суди погані, то і в нових судів буде невеликий шанс реабілітуватися в очах громадськості. Вони будуть сприйматися так само негативно після першої ж хвилі критики. Не можна розглядати кожного суддю як хабарника.

— На позицію Генерального прокурора до ВРП скаржились адвокати Віктора Януковича, звинувативши Юрія Луценка в тому, що він порушив презумпцію невинуватості. Очевидно, вам також не подобаються його висловлювання…

— Так, тому що його висловлювання стосовно мене також неодноразово порушували моє право на презумпцію невинуватості.

— Чому ж ВРП не покарала його тоді?

— У законі про ВРП є дві статті, які стосуються конфлікту інтересів та

упередженого ставлення. Оскільки Генпрокурор висував проти мене обвинувачення, я заявив самовідвід і Рада його задовольнила. Але вважаю, що різниці між звичайним прокурором і Генеральним немає. Якщо за це до дисциплінарної відповідальності можна притягнути звичайного прокурора, то можна й Генерального.

— Але ж член КДКП якось сказав «ЗіБ», що це неможливо, адже всі дисциплінарні стягнення підписує Генпрокурор, а значить, він сам змушений буде винести собі догану.

— Чому ви так думаєте? По-перше, у нього є заступник. По-друге, іноді Генпрокурор іде у відпустку або їде у відрядження. Я вважаю, що член КДКП сказав це лише для того, щоб знайти причину.

— Сьогодні деякі дослідження свідчать, що за останні 4 роки рівень довіри до вітчизняної Феміди зріс утричі — з 5 до 16%, хоч і це число нижче за показник 2013 року (18%). Чи зростає довіра суспільства до суду? Що змінилось у кращий бік, а що погіршилося?

— Тема довіри до суддів стала дуже спекулятивною, починаючи з появи таких опитувань. На мій погляд, довіряють судам

Павло Гречківський: «Кар’єрний шлях для суддів ускладнився, і ті, кому вистачило сміливості й хисту пройти ним, уже перестають боятися»

«Кар’єрний шлях для суддів ускладнився, і ті, кому вистачило сміливості й хисту пройти ним, уже перестають боятися»

Юрій Луценко впіймав велику рибу, відкривши провадження проти члена Вищої ради правосуддя Павла ГРЕЧКІВСЬКОГО. Також проти нього ополчились журналісти. Попри це, обвинувачений успішно захистився в суді, а його справа стала показовою. Про тонкощі свого захисту він розповів у ексклюзивному інтерв’ю «ЗіБ».

«Це і є судова реформа, коли судді перестають боятися тиску правоохоронців»

— Павле Миколайовичу, як повідомляв наш тижневик, 30 жовтня суд виправдав вас у справі за обвинуваченням у незавершеному замаху на шахрайство. Що насамперед переконало суддів у вашій невинуватості?

— У моїй справі було багато підстав для постановлення виправдувального вироку. Кожна з них, навіть взята окремо, є достатньою для виправдання.

Наприклад, порушення підслідності. В законодавстві чітко визначено, що ст.190 Кримінального коедксу— це пряма підслідність Національної поліції. Тепер зверніть увагу, що розслідування вела Генеральна прокуратура за ч.4. ст.15, ч.4 ст.190 КК. Генеральний прокурор або його заступник можуть лише в одному випадку змінити підслідність — у разі неефективного розслідування. Але в ГПУ відразу ж пішли на порушення цієї логіки Кримінального процесуального коедксу і трималися за цю справу, посилаючись на обставини, які не давали їм законного права триматися за цю справу, — резонансність та складність. Суд постановив, що такі підстави не передбачені національним законодавством, практикою ЄСПЛ, не спростовують процесуальних порушень та вказують на недопустимість доказів, які зібрані під час всього досудового розслідування. Я навів лише один приклад, сам вирок — це 38 сторінок, більшість тексту займає опис порушень з боку прокуратури.

Свідком захисту у моїй справі був колишній заступник начальника департаменту розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ. З його показань відомо, що проти мене було організовано 5 провальних спроб провокації. Тому на шостий раз улаштували все так, що це не потребувало моєї участі або присутності. Де я не перебував би в той момент, цей змодельований «злочин» все одно стався б.

На жаль, у нас правоохоронні органи не вміють працювати без агентів та провокацій. В Європі з боку агентів допускається вчинення лише пасивних дій; активне підбурювання до злочину не сприймається у практиці ЄСПЛ. А в нашій країні все інакше.

— Чи можна ваш вирок назвати результатом судової реформи?

— Це і є судова реформа, коли судді перестають боятися тиску правоохоронців. Сформувався певний імунітет від тиску правоохоронних органів на суд, здатність суду незалежно і обґрунтовано приймати рішення не на догоду обвинуваченню, а на основі законодавства та фактичних доказів обох сторін процесу.

Ви можете зараз вийти на вулицю й запитати у людей, яка судова реформа краща: яка

полягає в тому, аби змінити назву суду, чи в тому, щоб судді не боялися виносити законні й справедливі вироки. Я впевнений, що сто чоловік зі ста проголосують за другий варіант.

— У чому причина такої сміливості суддів?

— Судді втомилися боятись. В мене таке враження, що після всіх кваліфікаційних оцінювань, переформатувань судів, всіх перешкод, через які проходять судді на своєму кар’єрному шляху, вони вже перестали боятися.

Зараз до мене підходять багато знайомих, в тому числі колег, котрі мені говорять одні й ті самі слова, які через них мені, очевидно, хочуть передати. Перше: твій вирок скасують в апеляційній інстанції. Друге: суддів, щоб вони скасували твій вирок, ламатимуть через коліно. Ну, хто це може витримати? І це все, що має обвинувачення? Погрози?

«Я пройшов цю історію особисто і довів фальсифікацію кримінальних проваджень»

— Переглядаючи запис засідань ВРП, помітила, що при розгляді питання щодо відсторонення суддів у рамках кримінальних проваджень ви не раз говорили, що тут могла мати місце

провокація.

— Я не проводив би аналогій між справами щодо суддів та моєю справою. Проте у мене є власна історія відстоювання своєї невинуватості у сфабрикованій справі. Крім того, мене обрала до Вищої ради правосуддя адвокатська спільнота. Тому мій підхід, про який ви запитуєте, — це і професійне адвокатське, і особисте.

Коли на розгляд ВРП виносять справи, подібні до моєї, я багато чого ставлю під сумнів. Сфабриковані, замовні справи є поширеною практикою, треба це визнати. Я пройшов цю історію особисто і довів фальсифікацію кримінальних проваджень.

— Чи знаєте, хто стоїть за кримінальним провадженням проти вас?

— Це прізвище згадується у вироку в достатньо широкому контексті обставин, які пояснюють появу таких неприємностей в моєму житті. Свідок у моїй справі, про якого я вже згадував, під присягою розповів про конкретного замовника і його мотивацію. Це власник великої мережі супермаркетів. Всі показання колишнього посадовця ГПУ стосовно замовника зафіксовані в рішенні суду.

Кримінальна справа проти мене з᾽явилася

після чергового загострення досить складного сімейного конфлікту цього бізнесмена і його колишнього зятя, народного депутата. Коли виникла ідея посадити в тюрму цього молодого чоловіка, то все його оточення потрапило «під роздачу». Ми з ним мали дружні стосунки, тому стосовно мене було чітке замовлення.

Я знаю, як його виконували, це все досліджувалось у суді і прийнято судом як доказ. Тобто замовний характер справи підтверджений фактами та відображений у судовому рішенні.

— То чому ви не ініціюєте відкриття кримінального провадження проти осіб, які були провокаторами?

— Було б нерозумно, з юридичної точки зору, цього не робити. Справа розслідується. Переконаний, що колишній адвокат і провокатор буде обов’язково притягнутий до відповідальності разом з тими, хто його використовував. Для цього є докази.

Є позиція ЄСПЛ. Європейський суд підтверджує: особа, яка неодноразово подає в правоохоронні органи заяви про те, що в неї вимагають хабар, сприяє організації передання грошей під контролем правоохоронців, з великою ймовірністю є агентом спецслужб. Я тут не маю на увазі реальних жертв якихось незаконних

вимагань. Ідеться про, скажімо, професійних потерпілих, які системно підкидають суддям, посадовцям або бізнесменам такі постановочні хабарі.

Заявник у моїй справі був залучений до 4-х провокацій стосовно посадовців різних відомств та судді. Всі ці історії трапилися у Житомирській області. 4 спецоперації. Уже після моєї справи він допоміг правоохоронцям затримати державного реєстратора. Це вже був 6-й випадок, про який відомо мені та моїм адвокатам. Така цифра не може свідчити про збіг життєвих обставин або тотальну нефартовість людини, в якої на кожному кроці вимагають гроші якісь шахраї.

Дехто з цих 5 осіб, стосовно яких він здійснив провокації, виступив свідком в моїй справі. Всі ми визнані потерпілими у провадженні в іншій справі, яку розслідувала Головна військова прокуратура за ст.370 КК («Провокація хабара») та ще 5 статтями. Зараз цю справу забрала до себе Генеральна прокуратура. Як вона буде розслідувати сама проти себе?

— Ви наголосили, що докази були зібрані неналежним чином. Можете навести приклад?

— Одна з підстав, як я вже казав, — порушення підслідності. Крім того,

встановлено порушення умов отримання попереднього дозволу на проведення НС(Р)Д. Порушено мої права на ознайомлення з НС(Р)Д. Стороні захисту при виконанні ст.290 КПК не було надано можливості слухати та дивитися ці диски та флеш-карти. Були надані тільки роздруківки. А в суді стало зрозуміло чому: записів телефонних розмов взагалі не існує, а диск з телефонними розмовами виявився пустим.

Захист довів абсурдні невідповідності протоколу вручення коштів так званому потерпілому та протоколу затримання другого фігуранта цієї справи Олега Шкляра. Різниця у цих протоколах становить $10 тис., і саме ці 10 тис. планували мені підкинути. Правоохоронці збиралися прийти до мене в кабінет і розкласти тут гроші, але я вийшов на вулицю зустріти свого друга, адвоката Петра Бойка. Тому вони подумали, що я вже йду з роботи, і вручили повістку про виклик мене як підозрюваного без вручення підозри.

Тобто мене офіційно визнали підозрюваним не тільки до вручення підозри, але і до моменту скоєння самого злочину, оскільки О.Шкляр був затриманий після вручення мені цієї повістки.

Далі пробують підкинути ці гроші моїй дружині в магазин, але її також не виявилося на місці. Потім подались у мій колишній адвокатський офіс, але їм не відчинили дверей, а ухвали на проникнення в них не було.

І протокол видачі коштів, і протокол затримання другого підозрюваного в цій справі складені з порушенням процесуальних вимог до їхнього складання.

Усі ці гроші треба переписати, номери усіх банкнот. На одній купюрі 11 знаків. Якщо 1500 таких банкнот — 16,5 тис. знаків, які треба надрукувати. Крім того, слід зробити ксерокопії цих купюр, залучити понятих. Знаєте, за скільки це зробили наші правоохоронні органи? В протоколі вказано час: «21 вересня 2016 року, о 9:45 почали, о 10:05 закінчили».

Згодом з’ясувалося, що «потерпілий» у той день зайшов до СБУ о 9:36, тобто о 9:45 дійсно могли почати складати протокол, але вийшов о 9:56! Ось така розбіжність. Отже, і тут правоохоронці збрехали. У них уже був готовий цей протокол. Тобто гроші йому не належали і він не потерпілий. Тут немає складу злочину.

Ще одна цікава обставина. В усіх справах, де виступав той провокатор, він давав частину своїх грошей. Однак ні разу не звернувся з клопотанням, щоб йому ці гроші повернули. Отакий «безкорисливий» борець з корупцією. Втім, це доводить тільки одне: ці гроші не

його. Він від когось їх отримує, але не відомо, від кого. Якщо йому дають гроші правоохоронні органи, значить, не треба їх повертати.

«На жаль, закони сьогодні не дають реальної можливості захистити суддів»

— Як змінився ваш світогляд після того, як ви побували на лаві підсудних? Чи стало іншим ваше ставлення до системи правосуддя?

— Я чітко знав, що цього не робив. І переді мною стояло питання, як це довести. Громадська думка була одразу сформована, коли Генпрокурор заявив: «Ми спіймали велику рибу на отриманні півмільйонного хабара». Це не мало нічого спільного з юридичною стороною справи. Але я не мав можливості це спростувати, тому що мені три дні не давали ефіру. За цей короткий час ЗМІ поширили 576 негативних публікацій. Така масована атака.

Я розумів, що всі ці фальсифікації потрібно спростувати не в медіа, а насамперед у суді. Я вважаю, що у мене був ідеальний процес. Мою справу розглядали рік. Всього 29 засідань, понад 100 год. слухань. 31 жовтня минулого року відбулося підготовче засідання і 30 жовтня цього року мені винесли виправдувальний вирок. Тому я довіряю суддям, вважаю, що вони прийняли

справедливе і законне рішення і бездоганно дотримувалися вимог до змагальності та прозорості процесу.

Навіть член громадської ради доброчесності Роман Маселко, який до мене ставиться не дуже дружньо, сказав, що порушення прокуратури безпрецедентні. Я розцінюю його коментарі таким чином, що вирок навіть для стороннього спостерігача законний, а отже, скасувати його законних підстав немає.

Тому думка про правосуддя у мене не погіршилася. А от враження про професійний та моральний рівень правоохоронних органів украй негативні.

Навіть такий приклад. Через кілька днів після того, як мене виправдали, Генпрокурор в одній передачі закликав усіх громадських активістів зібратися разом і прийти в апеляційний суд, щоб вирок П.Гречківському скасували. Якщо я звернуся з приводу таких заяв до Європейського суду з прав людини, то гарантовано виграю у Страсбурзі, незалежно від рішення, яке приймуть у Києві.

— Як ви оцінюєте шанси виграти справу в апеляційному суді?

— З точки зору права — на 100%. Вирок першої інстанції дуже переконливий юридично. Ні з ким ні про що не буду домовлятись, і такі пропозиції я відкидав ще

на досудовому розслідуванні та при розгляді в першій інстанції.

Зараз я теж хочу, щоб моя позиція була почута. Прокуратура має бажання скасувати мій вирок за формальними обставинами, бо розуміє, що за фактичними обставинами зробити це неможливо. Вони прагнуть знайти якісь процесуальні недоліки, але я, наприклад, їх не бачу. Ще раз повторюю, що через «зламати суддів через коліно» для скасування мого вироку можна зламати собі коліно. Хоча, на жаль, закони сьогодні не дають реальної можливості захистити суддів.

Правоохоронні органи не розуміють, що країна змінилась. Суди змінились. Можливо, не настільки, як це показують по телевізору, але зміни відбулись і люди перестали боятись. І це дуже важливо.

Правоохоронці живуть в якомусь феодалізмі. Вони не розуміють, що за провокацію їм буде додаткова стаття. І якщо вони не зупиняться, то обов’язково понесуть за це відповідальність.

«Не можна розглядати кожного суддю як хабарника»

— Ви є членом органу, що відповідає за формування суддівського корпусу. Чи можете радити колегам довіряти українській Феміді?

— Я б не радив при оцінках довіри до суду спиратися на негативні стереотипи. Хоча розумію, що такі стереотипи добре працюють стосовно тих речей, в яких людям бракує особистого досвіду або професійних знань. Саме в таку особливість сприйняття потрапили суди та судді.

Люди не довіряють судам, тому що по телевізору їм кажуть, що суспільство не довіряє судам. Ризикова стратегія. Якщо громадській думці втовкмачувати, що всі суди погані, то і в нових судів буде невеликий шанс реабілітуватися в очах громадськості. Вони будуть сприйматися так само негативно після першої ж хвилі критики. Не можна розглядати кожного суддю як хабарника.

— На позицію Генерального прокурора до ВРП скаржились адвокати Віктора Януковича, звинувативши Юрія Луценка в тому, що він порушив презумпцію невинуватості. Очевидно, вам також не подобаються його висловлювання…

— Так, тому що його висловлювання стосовно мене також неодноразово порушували моє право на презумпцію невинуватості.

— Чому ж ВРП не покарала його тоді?

— У законі про ВРП є дві статті, які стосуються конфлікту інтересів та

упередженого ставлення. Оскільки Генпрокурор висував проти мене обвинувачення, я заявив самовідвід і Рада його задовольнила. Але вважаю, що різниці між звичайним прокурором і Генеральним немає. Якщо за це до дисциплінарної відповідальності можна притягнути звичайного прокурора, то можна й Генерального.

— Але ж член КДКП якось сказав «ЗіБ», що це неможливо, адже всі дисциплінарні стягнення підписує Генпрокурор, а значить, він сам змушений буде винести собі догану.

— Чому ви так думаєте? По-перше, у нього є заступник. По-друге, іноді Генпрокурор іде у відпустку або їде у відрядження. Я вважаю, що член КДКП сказав це лише для того, щоб знайти причину.

— Сьогодні деякі дослідження свідчать, що за останні 4 роки рівень довіри до вітчизняної Феміди зріс утричі — з 5 до 16%, хоч і це число нижче за показник 2013 року (18%). Чи зростає довіра суспільства до суду? Що змінилось у кращий бік, а що погіршилося?

— Тема довіри до суддів стала дуже спекулятивною, починаючи з появи таких опитувань. На мій погляд, довіряють судам

100% людей, які до них звертаються. Ті, хто не звертається, не мають потреби.

Скільки людей не задоволені рішенням суду? Рівно половина. Ті, хто програв. Навіть у США чи Канаді ці 50% незмінні.

Але нам починають говорити, що довіра населення до суду 1%. Із цього нібито виникає необхідність реформи. Перейменували суд — і довіра зросла до 16%? Насправді механізм реформи складніший, і не на підтасовках соцопитувань треба фокусуватися, а на таких критеріях, як професійний рівень суддів, доступність правосуддя, законність прийнятих рішень, реальні гарантії незалежності суддів та запобіжники від утручання та тиску на них, безпека суддів.

Я наразі не бачу, як ці завдання вирішує зміна назв судів або кваліфікаційне оцінювання.

Що мені подобається? Те, що судді перестали боятися. Можливо, тому, що влада всіляко прагне ускладнити їм життя та змушує проходити кваліфікаційне оцінювання, а вони загартовуються під час цього. Можливо, їм набридло втручання влади та правоохоронних органів, вони втомилися боятися настільки, що припинили це робити.

Источник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

 

Тієї самої, яка хоче забрати адвокатську ліцензію у одного з дуже небагатьох ідейного, но не надто гламурного для такої діяльності напевно, адвоката політв’язнів і добровольців Андрія Мамалиги.

Ще цей Гречківський є членом Вищої ради юстиції. Ще був депом Київради від Черновецького, а потім – ще в команді з Кононенком і зрештою став Консулом на Мальті. Вопшем кар’єра кагбе вже на щось натякає, але до цього є ще ряд кримінальних проваджень з приводу розслідування випадків його хабарництва на такі суми, шо пісєц (в інтернеті повно, генпрокуратура займається, але з посади його при цьому не усувають).

Вот… Але чомусь вважаєцця у цій Асоціації Адвокатів, шо Мамалига має піти, а такі от гречківські/ізовітови – лишитись в адвокатурі.
За моєю інфою, цей чувак – є найактивнішим лобістом відбирання адвокатської ліцензії у добровольця-правозахисника Андрія Мамалиги.

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Конституційна реформа в сфері правосуддя, яка передбачає виключне право на представництво адвокатів у суді, зустрічає критику найслабших ланок системи.

Так прокоментував статтю застуника глави АП Олексія Філатова на підтримку реформи Секретар РАУ Павло Гречківський.

“У тому, що така реформа потрібна, немає жодного сумніву. Але, на жаль, публічна підтримка, як і згуртованість професійної спільноти виявилися її слабким місцем. Опоненти перебрехали сутність реформи, ледве не звели її до проблеми мовознавства. Ініціаторам реформи, навіть маючи позитивний висновок КС щодо коректності змін, доводиться спростовувати абсурдні міфи, замість того, щоб агітувати за прогрес, який ці зміни принесуть”, – сказав Гречківський.

За словами представника РАУ, адвокатура об’єктивно посилить власний конституційний статус і репутацію професії в очах суспільства, наблизиться до європейського стандарту. “Треба погодитися з публікацією, що об’єднання більшої кількості юристів у адвокатський корпус зробить його більш впливовим у відносинах з державою”, -вважає адвокат.
Реформа, на його думку, зробить адвокатуру також більш фаховою, що відповідає як інтересам професійної спільноти, так і клієнтів.

Згадайте новину: Суддя ВГСУ Артур Ємельянов та член ВСЮ Павло Гречківський бізнес-партнери із привласнення заповідної землі під Києвом

“Професійних адвокатів реформа робить сильнішими. Ті, хто прагне займатися цією діяльністю за новими правилами, зможе скласти іспити і продовжить виступати в суді. Очевидно, що найслабші ланки позбавляються шансів працювати без підтвердженого рівня кваліфікації. Рано чи пізно, але треба позбуватися баласту різного штибу аферистів, які крутяться в судах і спекулюють адвокатським статусом. Своїми шахрайськими діями наносять їй велику шкоду престижу професії і зловживають довірою громадян”, – вважаєПавло Гречківський.

При цьому він наголосив на тому, що законопроектом допускаються виключення з принципу адвокатської монополії. Відтак, категоричні твердження опонентів реформи про те, що буде звужено можливості громадян, особливо соціально вразливих груп, захищатися в суді, виглядають або некомпетентно або нещиро.

Джерело: НААУ

Виключне право адвокатів на представництво в суді фактично систематизує конституційні норми, що регулюють інститут адвокатури. Окрім закріплення в Конституції України існуючих законодавчих норм, реформа адаптує європейські стандари у сфері судочинства.

Про це пише у статті для “Юридической практики” заступник Голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій.

«Винятково адвокати мають особливий порядок допуску до професії, що забезпечується встановленням особливих вимог до кандидата на отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, лише адвокати несуть дисциплінарну відповідальність за неякісну правову допомогу, і держава таким чином зможе контролювати якість надання правової допомоги та виконувати свій обов’язок щодо гарантування кожному права на якісну правову допомогу. Крім того, треба взяти до уваги вже існуючий позитивний досвід у кримінальному провадженні, де в останні три роки фактично встановилася повна монополія адвокатів.

Відзначимо, що запропоновані зміни щодо адвокатури у рамках судової реформи були схвалені Венеціанською комісією як такі, що посилюють незалежність адвокатури. Нічого такого, що порушує права людини, у адвокатській монополії Конституційний Суд не відзначив. Отже, коли аргументи “за” надані авторитетними офіційними інституціями, критика законопроекту як обмежувального виглядає пошуком чорної кішки у темній кімнаті, коли її там немає. Дивно, що замість того, щоб скористатися моментом задля піднесення професії, деякі адвокати і від себе особисто, і від громадських організацій і органів адвокатського самоврядування, виступають проти», – ідеться у публікації.


Источник материала, интернет ресурс http://protokol.com.ua/ua/advokatska_monopoliya_na_predstavnitstvo_v_sudah_meta_advokatskogo_korpusu/

“Протокол”:http://protokol.com.ua/ua/advokatska_monopoliya_na_predstavnitstvo_v_sudah_meta_advokatskogo_korpusu/