Теги Posts tagged with "одеський порт"

одеський порт

Увага, в Одесі вперше за роки війни зафіксовано експорт вугілля. Повторюю – продаж вугілля з України- за кордон.

11-14 жовтня у вантажному терміналі Одеського порту вантажився вугіллям сухогруз DK IONE. Як нам вдалося вирахувати за трекером зараз це судно перебуває в Алжирі у порту Оран. Ймовірно там і розвантажують вугілля з України.

У зв’язку з цим виникає одразу кілька питань:

1. Хто продає вугілля через Одесу? Мабуть не Україна, бо нам самим ще недавно бракувало антрациту. Тим часом сьогодні ввечері в Одесі уже завантажують наступне судно.

2. Якщо це росіяни, то чи свідомі в нашому Уряді, що це означає зниження рівня українських санкцій до Росії? І як тоді вимагати послідовності у наших європейських партнерів не знижувати рівень санкцій.

Це ексклюзивна інформація. Сподіваюсь вона зацікавить, якщо не уряд, то хоча б суспільство.

На изображении может находиться: небо, облако, на улице и вода
На изображении может находиться: небо, на улице и вода
На изображении может находиться: небо, на улице и вода
На изображении может находиться: небо и на улице
На изображении может находиться: небо, мост, на улице и вода
На изображении может находиться: небо, облако, мост и на улице

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

За інформацією служби економіки ОФ ДП «АМПУ» чистий дохід держпідприємства у звітному періоді знаходиться на рівні планового показника і становить 781 млн. грн., а сума витрат – 496 млн., що на 17 % менше від планової цифри.

Загалом, фінансовий результат роботи колективу ОФ ДП «АМПУ» за три квартали 2019 року складає 347млн. грн., що перевищує планове завдання на 24%.

Ігор Ткачук


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Палати (ОРТПП) 26 вересня Одеський порт відвідала делегація ділових кіл федеральної землі Саксонія (ФРН) на чолі з уповноваженим представником «Департаменту сприяння економіці Саксонії», паном Манфредом Ліблем (Manfred Liebl). Делегацію супроводжувала перший віце-президент ОРТПП Анна Нестеренко. Візит відбувся у рамках робочої поїздки німецьких підприємців містами Півдня України «з метою ознайомлення з сучасним українським виробництвом у галузі нафтопереробної промисловості для відкриття нових можливостей для співпраці».

В головному офісі адміністрації порту з гостями зустрілись представники керівництва Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (ОФ ДП «АМПУ»): перший заступник начальника ОФ ДП «АМПУ» Олександр Зубик, головний диспетчер порту Денис Карпов, начальник відділу туризму та євроінтеграції Юлія Стріх.

Підчас зустрічі для німецьких партнерів була влаштована презентація виробничих можливостей комплексу з перевалки і зберігання нафтопродуктів в Одеському порту. На даний момент – це найбільш потужний в Україні термінал з перевалки наливних вантажів з пропускною спроможністю 25 млн. тонн на рік.
Також сторони обмінялись думками щодо напрямків можливого співробітництва німецьких компаній з підприємствами транспортного і логістичного сектору в Україні. Особлива увага під час розмови приділялась правовим аспектам державно-приватного партнерства, земельних відносин тощо.

Насамкінець зустрічі керівник німецької делегації Dr. Манфред Лібль запросив одеських портовиків взяти участь у заходах «Днів України…», які відбудуться наступного року у Хемніці – третім за кількістю населення і економічним значенням місті Саксонії.

На изображении может находиться: 3 человека, люди сидят, стол и в помещении
На изображении может находиться: 7 человек, люди сидят, стол и в помещении
На изображении может находиться: 3 человека, люди сидят, стол и в помещении

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

На XIII Міжнародному Чорноморському контейнерному саміті, який відбувся в середині вересня ц.р., однією з обговорюваних тем був трансшипмент на Чорному морі. Мабуть, нікого з учасників не здивувала інформація директора видавництва «Порти України» Костянтина Ільницького, який представив огляд ситуації з перевалкою контейнерів в Чорноморському регіоні, що обсяги трансшипменту за останні три роки різко знизилися, в тому числі і в Констанці, яка переробляла до 1 млн. TEU. Зате повідомлення про те, що практично всі обсяги трансшипменту пішли з чорноморських в турецькі порти, багатьма було сприйнято як сенсація.

З іншого боку, все закономірно, оскільки турецькі порти, розташовані на Середземному і Чорному морях, з точки зору напрямків європейських транспортних коридорів «Схід-Захід» і «Північ-Південь» знаходяться у вигідному положенні для залучення транзитних вантажів.

А порти Середземного і Егейського морів, розташовані на невеликій відстані один від одного, мають можливість залучати вантажі азіатсько-європейських судноплавних ліній. Зокрема, середземноморські порти є транзитними для доставки вантажів до країн Близького Сходу і Центральної Азії. Будуються нові порти, наприклад на Чорному морі – порт Карасу, на Мармуровому – контейнерний порт в Мерсині. Про це, до речі, розповів у своєму виступі на форумі голова правління філії Бодрум Турецької судноплавної палати Юсуф Озтюрк.

– Однак варто згадати, що ще дев’ять років тому, в 2011 р Одеський порт і його партнер ТОВ «Бруклін – Київ Порт» вперше в історії вітчизняних портів почали обробку транзитних контейнерів, що не залишають митної зони, тобто трансшипменту. Протягом семи років, аж до 2018 р. колектив стивідорної компанії в Хлібній гавані перевалював контейнери в режимі трансшипменту. Невеликі партії контейнерів переробляв і термінал «ГПК-Україна» (нині ДП «КТО»), – прокоментував начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук.

Більш того, в 2012 р. МІУ надало «зелену вулицю» трансшипменту, знизивши на 50 проц. тарифи на вантажно – розвантажувальні роботи і знявши льодовий збір з суден, що перевозять транзит. У тому ж році міністерство прийняло рішення розширити існуючий на базі Одеського порту хаб (транспортний вузол), включивши його в обробку внутрішнього трансшипменту – транзитних вантажів на лінії «Дніпро-Чорне море»

Визнання тодішнього керівництва Міністерства інфраструктури статусу Одеського порту, як хаба свідчило про те, що обсяги трансшипменту, які перевалювали підприємство і приватні термінали, були досить великі. Наприклад, в 2013 р колектив «Бруклін-Київ Порт» перевантажив 7791 TEU, в 2014 р – 9359 TEU (найбільший обсяг), в 2015 р. – 4808 TEU, в 2016 р. – 868 TEU, в 2018 р. -234 TEU.

З початку нинішнього року контейнерообіг в українських портах зріс на 18,4 проц. При цьому дві третини (65,3 проц.) контейнерного потоку припадає на Одеський порт. Зокрема, оператори двох контейнерних терміналів в 2018 р перевалили 598,6 тис. TEU (+15,2% до 2017 г.), а за 8 місяців нинішнього року – 416 тис. TEU, що на 8,5 проц. вище аналогічного періоду 2018 р. В той же час лідером вітчизняного контейнерного ринку є портовий оператор ДП «КТО» (40 проц. всіх контейнерів, що перевантажуються в Україні).

Однак портові оператори прагнуть до збільшення обсягів перевалки контейнерів і продовжують розвиток портових потужностей. Як відомо, в грудні 2018 р. представники керівництва АМПУ, ОФ ДП «АМПУ» та компанія «Бруклін-Київ» підписали в Марселі (Франція) Меморандум про співпрацю з одним із засновників ТОВ «Бруклін-Київ Порт», контейнерною лінією CMA CGM. Всесвітньо відома лінія планує вкласти 20 млн. доларів у розвиток терміналу. Йдеться про продовження причальної лінії 42-43 причалів на 260 м (на початковому етапі – 120 м) в бік причалів 13-14-з і створення 6,5 га складської території. Це дозволить колективу контейнерного терміналу в Хлібній гавані через п’ять-шість років перевалювати за рік до 600 тис. TEU. Проект був презентований і схвалений на засіданні ради Одеського порту.

Прес-служба адміністрації Одеського морського порту


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Реконструкція першого пускового комплексу найдовшого причалу Одеського порту – №7, що почалася в січні 2018 році, увійшла в завершальну стадію. У середині вересня, за один день, компанія підрядник виконала бетонування верхньої надбудови розвантажувальної плити однієї із секцій, використавши 240 куб. м бетону.

Згідно проектного рішення, причал №7 по завершенню робіт довжина причалу збільшиться на 26 метрів, а ширина на 5.6 метрів.

Продовжуємо працювати!

Ігор Ткачук


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Цьогоріч пасажирський термінал Одеського порту визнано найкращим у Чорному морі – незважаючи на те, що останніми роками тут практично не бувало туристів у “класичному” розумінні цього слова.

 Яким чином цього вдалося досягти і які перспективи це відкриває для круїзного потоку в Україну спілкуємося з начальником Одеської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” Ігорем Ткачуком.

Також говоримо про зростання показників порту, будівництво нових причалів та перспективи корпоратизації підприємства.

ВПЕРШЕ ЗА 4 РОКИ ДО ОДЕСИ ЗАХОДЯТЬ КРУЇЗНІ ЛАЙНЕРИ, І МАЄМО ЗАЯВКИ НА НАСТУПНИЙ РІК

– Пасажирський комплекс Одеського порту визнано найкращим в Чорному морі. За якими показниками ви лідери?

– Таку оцінку дала європейська організація MedCruise, яка оцінює інфраструктуру пасажирського терміналу для прийому гостей. Йдеться про зону відпочинку, митний пункт, власне морвокзал. Ми були здивовані, коли нас запросили на церемонію нагородження. Хоча багато зробили для того, щоб бути першими. Минулого року ми запросили цю організацію провести засідання в Одесі. Прибули також представники всіх портів Чорного моря. Раніше ми представляли Одеський порт на всіх заходах, які проводила дана організація – в Америці, в Туреччині, у Франції, в Румунії. Зробили реконструкцію фасаду морвокзалу. До речі, це єдиний визнаний в Україні кінетичний фасад, який рухається від сили вітру.

Критерії, за якими європейці оцінювали – це комплекс послуг. Що б ви хотіли мати у місці приїзду? Щоб було чисто і зручно. Щоб митниця і паспортний контроль працювали швидко. Щоб було зручно потім піднятись сходами чи ескалатором та вийти до автобуса. Щоб автобус був гарний і зручний. Для судна, що важливо? Це безпека. Можливість заправитись паливом, бункеровку зробити. Щоб було чисто в акваторії.

– Ви анонсували круїзний ренесанс в Одесі. На тлі яких показників побачимо таке “відродження”?

– Майже 4 роки в Одеський порт не заходили світові круїзні лайнери, працювали тільки місцеві. Ми втрачали доходи, а Одеса – туристів.

– Ви сказали 4 роки. Тобто причиною відсутності круїзних кораблів стала не війна?

– Це було пов’язане не тільки з тими проблемами, які у нас є (безпека, воєнні дії на сході нашої країни). Це ще й події, які відбулися в Туреччині – спроба воєнного перевороту. В той час кількість круїзних судозаходів в Чорне море зменшилась майже до нуля. І це проблема не тільки Одеського порту, а й інших портів чорноморського регіону.

Однак ми переконували на всіх заходах, що в Україні безпечно і що ми маємо необхідну інфраструктуру. Наголошували, що безпека в Одеському порту на високому рівні. І місто готове зустрічати туристів. І цього року у нас вже дві заявки було. Один круїзний лайнер не зайшов з технічних проблем – поломка двигуна. Другий очікуємо у жовтні. На 2020 рік маємо 11 заявок від великих круїзних лайнерів. На 2021 рік отримали – 11 заявок, а на 2022 – поки що подано дві заявки. Окрім того, за результатами проведених переговорів під час Міжнародної виставки круїзної індустрії Seatrade Europe 2019, ми можемо розраховувати на 6 додаткових суднозаходів у 2021 році і на 2 додаткових суднозаходи у 2022.

Ігор Ткачук: Ми створюємо умови для бізнесу, щоб він заробляв, а ми разом з ним 02

– 11 заявок на 2020-й порівняно з 2013 роком – це багато чи мало?

– Це добре, я вважаю. Якщо порівняти це з періодом 15 років тому – мало. Тому що і в радянські часи, і після проголошення незалежності круїзних лайнерів заходило більше. А після кризи 2008 року все пішло на спад. Піком став заколот, що відбувся у Туреччині. Тоді Туреччина задля безпеки заборонила прохід через Босфор. У нас – події на Сході Україні. Тобто Чорноморський регіон став непривабливим для закордонних компаній. Зараз йде нарощування темпів.

– Якщо взяти кількісні показники, скільки порт і місто отримують з одного лайнера в середньому?

– Я не думаю, що це дуже багато: портово-причальний збір, швартові роботи, плата за воду. Туристи живуть і ночують на самому лайнері. Вдень виїжджають на екскурсії. Тобто вони привозять гроші місту. Однак йдеться ще й про престиж, адже після відвідування Одеси іноземці діляться враженнями від нашого міста й країни з друзями та знайомими. Зростає привабливість міста – зростає привабливість Україні. Не завжди всі круїзні лайнери замкнуті – там де пасажир сів, там він виїхав. Деякі прилітають літаком, сідають на борт судна і вирушають у подорожі. Деякі навпаки – приходять до Одеси, їздять по екскурсіях, а далі літаком повертаються додому.

Наголошую, до нас заходять кораблі НАТО майже кожні два місяці. І більшість кораблів можна навіть відвідати. Система безпеки в Одеському порту на найвищому рівні. Також в акваторії держпідприємства розташовується база Військово-Морських сил.

– Ви берете участь у забезпеченні проходів під час навчань Сі Бриз.

– Вони самі собі забезпечують безпеку, але є те, що ми зобов’язані зробити.

– Що саме?

– Я скажу в двох словах. Оскільки кораблі швартуються на морвокзалі або на причалах, то ми організовуємо наступні заходи: швартові роботи, пожежна безпека, персонал, що забезпечує безпеку глядачів, які приходять подивитися на кораблі.

Окрім того, під час проведення навчань на території Морвокзалу проходять концерти, організовані компанією “Квартал-Концерт”. Тож наше завдання зробити усе можливе для безпеки гостей.

– Ви окрім усього ремонтуєте концертно-виставкову залу, що нетипово для порту, однак це також вабить туристів та відвідувачів.

– До того ж, ми плануємо реконструювати площу перед морвокзалом. І я вже говорив про реконструкцію фасаду морвокзалу. Це етапи, які також покращать інфраструктуру морвокзалу. Концертно-виставковий зал на морвокзалі завжди був найкращим, найбільшим залом в Одеській області, і ми впевнені, що він так і залишиться після ремонту. Ми співпрацюємо третій рік поспіль зі компанією “Квартал-Концерт” – вони знімають свої проєкти на морвокзалі. Впродовж останніх двох років ми спільно реалізуємо проект “Літній театр “Морвокзал”. А це 30-40 концертів щороку, які відвідало десятки тисяч людей. І я переконаний, що наступного року програма стане ще масштабнішою.

– “Квартал” знову подав заявку?

– Так, наступного року одесити та гості міста матимуть можливість відвідати “Літній театр “Морвокзал”.

МИ РОЗБУДОВУЄМО ІНФРАСТРУКТУРУ І ДАЄМО БІЗНЕСУ ЗМОГУ ПРАЦЮВАТИ

– Скільки ви переказали коштів у бюджети всіх рівнів?

– За 8 місяців 2019 року відрахування до бюджетів усіх рівнів становить 103,6 мільйонів гривень.

– Нині обговорюють глобальне питання зменшення ставки відрахувань дивідендів для портів. Які перспективи, що в портах лишатиметься більше коштів?

– Міністр Криклій та прем’єр-міністр Гончарук підтверджували, що ставку знизять. Сьогодні дивіденди у нас становлять 90%. Тобто 90% зароблених коштів, після сплати податків й виплати зарплат, ми віддавали державі, а тільки 10% залишилось у нас. Завдання зменшити ці відсотки, щоб ми могли вкладати самі в себе гроші.

– Про необхідність зменшення ставки говорив і попередній міністр Омелян. Подібна історія з підвищенням ставки вже відбулася у 2015 році, і тоді порти не були задоволені. На вашу думку, з чим було пов’язане, що ставку знову підняли?

– Ставку то піднімали, то знижували. Я впевнений, що були підстави. Мабуть, не вистачало коштів у бюджеті (а відрахування за цією статтею йшли напряму до бюджету). Була постанова Кабміну, ми її виконуємо. Зараз є чіткий сигнал від нового уряду, що ставка буде знижена. Я впевнений, що вся портова морська інфраструктура буде аплодувати такому рішенню. Тому що порти зможуть у себе інвестувати. Я вже окреслив, що маємо глобальні плани з будівництва.

– Які об’єкти будівництва чи розвитку ви розвиваєте?

– З чого ми розпочали? В Одеському порту було декілька проєктів, які були заморожені. Відновили будівництво причалу 1-з. Розпочали його сім років тому. Два роки будували і зупинились, коли він був на 60% готовий. 5 років все стояло. Ми зробили проєктну документацію, розпочали будівництво, і плануємо цього року здати об’єкт, якщо не буде ніяких технічних негараздів чи якихось технічних нюансів. І, звісно, якщо фінансування буде на рівні.

По-друге, – хвилелом на Карантинному молу, який у 2014 затонув. Під час його будівництва було допущено помилки, і ця гідроспоруда почала тонути. Були кримінальні справи й суди щодо цього. Однак ніхто не хотів – це моя думка – вирішувати глобально це питання. Наші юристи звернулись до суду. За результатом розгляду справи було визнано, що проєктанти припустилися помилок і повинні повернути 150 млн., як компенсацію збитків. Тим часом ми розпочали будівництво нового хвилелому. Зараз перебуваємо на стадії переговорів з німецькою компанією. Вона отримає кредит на предмет внесення змін в проєктну документацію, який готували ще 10 років тому. Треба вносити зміни у зв’язку з технічними іншими рішеннями і в зв’язку зі збільшенням собівартості – сьогодні ціни не ті, які були 10 років тому. Але ми зрушили це питання з місця.

Третє питання, яке ми запустили – будівництво причалу №7. 50 років причал експлуатувався, і жодного разу не було капітального ремонту. Другий рік поспіль тривають ремонтно-будівельні роботи. Цього року ми плануємо ввести в експлуатацію першу чергу, наступного – другу.

Також відремонтували чотири черги транспортної естакади. Зараз проводимо капітальний ремонт останньої черги.

Роблячи ремонт естакади й причалу, ми даємо можливість бізнесу заробляти. Адміністрація ж портів заробляє на причалах – причально-канальний збір, причальний збір – те, що нам платить бізнес. Але знову-таки він платить з того, що заробляє. І наша мета – зробити такі умови, щоб він більше заробляв.

– Як це позначилося на активності й прибутках порту?

– За ці роки у нас є позитивна динаміка зростання вантажообігу в Одеському порту. Наприклад, минулого року було перевантажено вантажів близько 21 млн. тон. Для порівняння: за 8 місяців минулого року було перевантажено 13 млн. тон, за 8 місяців 2019 року – 16 млн. тон. Є зростання по майже всіх вантажах, які обробляються в Одеському порту. Більш того, приватні компанії, які працюють, також інвестують гроші. Деякі зараз будують у себе елеватори, хтось вже ввів в експлуатацію першу, другу чергу елеваторів. І сьогодні я впевнено можу сказати, що Одеський порт рухається вперед .

Ігор Ткачук: Ми створюємо умови для бізнесу, щоб він заробляв, а ми разом з ним 03

МИ НАМАГАЄМОСЯ ПЕРЕКОНАТИ МІСЬКРАДУ ВИДІЛИТИ ЗЕМЛЮ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ОБ’ЇЗНОЇ ДОРОГИ, ЩОБ ВАНТАЖІВКИ НЕ ШКОДИЛИ ОДЕСИТАМ

– Наскільки при цьому дотримано екологічні стандарти?

– Оскільки порт розташований у центрі міста, перша умова, коли з бізнесом розмовляємо, – щоб було нуль викидів в повітря і в море. І знаю, уже дві компанії поставили за рік обладнання, яке є найкращим в Європі за умовами екологічної безпеки.

– Ви заявляли, що міські колектори більше забруднюють море, ніж порт.

– Так воно і є. Міські колектори побудовані дуже давно. Вони виходять через територію Одеського порту та через інші території просто в море. І вони дійсно забруднюють море.

– Багато було розмов щодо екологічної безпеки з боку кораблів, які заходять. Зеленський ухвалив рішення про скасування екологічних перевірок кораблів, які заходять у порт. Як ви оцінюєте такий крок?

– Такі перевірки дійсно просто створювали проблеми бізнесу.

– Є ще питання днопоглиблення в портах. Воно вас стосується?

– Це дійсно дуже цікава тема. Всі порти повинні, по-перше, мати паспортні глибини. Тобто ті глибини, які зареєстровані в документах. Вони подаються в усі міжнародні організації й фіксуються на картах. Ми зобов’язані їх тримати в належному стані, бо глибини замулюються. І на додаток до всіх досягнень, про які ми не говорили, цьогоріч провели ремонтне поглиблення, яке дало можливість підтримати всю акваторію в паспортних глибинах.

На наступний рік ми ставимо завдання зробити днопоглиблення в окремих місцях. Я впевнений, що завдяки чіткій взаємодії центрального апарату й Міністерства інфраструктури ми розробимо проєкт й проведемо роботи.

– Ряд екологів протестують проти поглиблення в Дунаї.

– Для того, щоб зробити будь-які роботи, нам потрібно зробити проєктну документацію, погодити в установленому порядку. У тому числі, є погодження і екології, і там же є окреме погодження рибінспекції. Більш того, вони видають дозвіл на проведення робіт в конкретний час, коли немає нересту, коли немає загрози тварин, для риб, ще для когось. І ми в цей час проводимо роботу. Я думаю, що на Дунаї територія менша, тому й виникають питання.

– Альтернативний в’їзд у порт, про необхідність будівництва якого ви говорили – також стосується питань довкілля, зокрема екологічної безпеки Одеси, як міста. Місто якось бере участь у спорудженні естакади?

– Ні. Естакада знаходиться на території порту і на балансі адміністрації. Тому ми будуємо. Але місто розростається також, а нам розширяти територію нікуди. Кількість вантажів і кількість машин збільшується. До того ж, рухаючись місто, вантажівки псують дороги, забруднюють повітря, створюють зайвий шум. Зараз ведуться перемовини з містом, щоб нам виділили земельну ділянку для будівництва альтернативного заїзду в порт.

– Як складається комунікація з місцевою владою? Вони йдуть назустріч, щоб виділити ділянку?

– Йдуть назустріч. Ми провели кілька спільних нарад. Наше завдання – переконати місто виділити землю. На останній сесії було прийняте рішення про розроблення детального плану території, де має бути визначено, де можна будувати дорогу. Є багато питань: будівництво демпферної (накопичувальної) площадки, щоб машини, які чекають тривалий час оформлення документів, приходу корабля. В ідеалі вони повинні очікувати не в місті і не на дорозі, а на накопичувальному майданчику, який не заважатиме людям і руху транспорту.

Ігор Ткачук: Ми створюємо умови для бізнесу, щоб він заробляв, а ми разом з ним 04

КОНЦЕСІЯ – ЦЕ ДОБРЕ, АЛЕ ДУМАЮ, ЩО ЦЕ НЕ ПРО ОДЕСЬКИЙ ПОРТ

– Як ви ставитесь до питання концесії портів? Про концесію Одеського порту, наскільки я розумію, не йдеться?

– Я думаю, це не про Одеський порт. Нині оголошено тендер на концесії двох портів. Про це говорили років 10. Побачим, як це буде зроблено. Я думаю, що концесія портів – не зовсім вдала конфігурація для Одеського порту. Концесія доречна там, де є вільні території, де можливі нові інвестиції, нове будівництво. В Одеському порту вже працюють 14 компаній, території вже майже нема. Самі компанії вже модернізують своє обладнання й інфраструктуру.

Є чітка територія міста, територія порту. І ми не можемо розростатися нікуди, тільки в море. Але в море ми розширюємося також, хоча це дуже дорого. Німецька компанія КТО створила нову територію на 19 га. Зараз там контейнерний майданчики успішно працюють. Але цей інфраструктурний проєкт ще не завершений. Ще повинні виконати нашу умову – побудувати хвилелом, який раніше затонув.

– Питання, яке точно стоїть перед Одеським портом, – корпоратизація. Чи є розуміння, як це відбуватиметься?

– Це крок, який, я впевнений, ми повинні зробити, тому що корпоратизація дасть можливість швидко ухвалювати рішення керівництву. Сьогодні ми забюрократизовані: мені практично на кожну дію потрібне погодження центрального апарату, далі – міністерства, а міністерство – це багато кабінетів, де треба отримати погодження. Те саме стосується роботи з іншими державними відомствами. Наприклад, передача в оренду проходить через Фонд держмайна. Ми звертаємся до Фонду, потенційний орендатор також звертається до Фонду. Потім ми всі разом звертаємся до міністерства й отримуємо погодження. Фонд проводить конкурс, визначає оцінщика. Експерт визначає вартість. Фонд визначає цю вартість, цільове використання. А далі Фонд держмайна укладає договір на наше майно, яке у нас на балансі. Держава отримує за цим договором 75%, підприємство – 25%.

Навіть якщо швидко рухатись і є зацікавленість в якомусь проєкті, все одно ця бюрократія йде дуже довго. А корпоратизація дасть можливість швидко приймати рішення і розпоряджатися своїм майном самостійно. І кошти за оренду залишатимуться 100% на підприємстві. Це дасть можливість більш ефективно розпоряджатися свої майном.

– Для запуску процесу необхідно провести повну оцінку підприємства. Ви готуєтеся до цього?

– Ми будемо замовниками і швидко це проведемо. Сьогодні по суті нами керує велика махіна Мінінфраструктури. В міністерстві більше 200 підприємств і кожне контролювати – це важко. Корпоратизацію пройшли майже всі порти й державні підприємства у світі. Це нормальна світова практика.

Я впевнений, якщо ми станемо акціонерним товариством, то це буде з часткою 100% держави.

– Стосовно Наглядової ради в правлінні. Вас там не буде?

– Ні. В наглядову раду і в правління не можуть входити люди, які працювали на даному підприємстві протягом 3-5 років, та їхні родичі. Тобто є обмеження, щоби не було конфлікту інтересів та корупції. На сьогодні всі підприємства, які обирають наглядову раду і правління, проходять процедуру конкурсу.

– Кілька років тому за кураторства Кабміну була створена академія корпоративного управління. Закордонні експерти зіткнулися з тим, що українські менеджери не завжди в корпоративній системі вміють орієнтуватися. Там зокрема навчався менеджмент Укрпошти й Ощадбанку. Ви якось дотичні до цієї програми?

– Ми філіал в Одесі. Є центральний апарат, який для нас проводять семінари й тренінги. Дійсно, нам потрібні знання, як орієнтуватися в новому світі і розвивалися. Це дуже позитивний крок. Його треба робити. Люди повинні самовдосконалюватися.

Ігор Ткачук: Ми створюємо умови для бізнесу, щоб він заробляв, а ми разом з ним 05

НАМ ПОТРІБНО РОЗВ’ЯЗАТИ ГЛОБАЛЬНЕ ПИТАННЯ ПРО КОРПОРАТИЗАЦІЮ ОДЕСЬКОГО ПОРТУ

– На який період у вас розписаний план діяльності? Скажімо, на найближчий рік?

– У планах завершити всі будівельні роботи. Є завдання розпочати реконструкцію інших причалів. Є причали, які експлуатуються більш ніж півстоліття і там не проводились ремонти.

Також – розв’язання глобального питання про корпоратизацію. Це ж не тільки від Одеського порту залежить. Це залежить від Міністерства Інфраструктури і Кабінету міністрів. Також – від парламенту. Треба вносити зміни в законодавчі акти, треба відпрацьовувати механізм.

– Розкажіть про плани щодо міжнародної співпраці. Є багато проєктів, деякі були поставлені на паузу.

– Майже всі компанії, які у нас працюють, мають іноземні інвестиції. Я наводив приклад компанії КТО. Серед їхніх засновників є муніципалітет міста Гамбург. До правління входять, як завжди, представники уряду Німеччини. Тобто переговори делегацій Німеччини й України проходять на найвищому рівні. Інший приклад – компанія Бруклін-Київ, серед їх партнерів є відома світова компанія CMA CGM, яка входить до трійки світових компаній з обробки контейнерів. Іноземці в себе інвестують прозоро і швидко.

Окрім того, минулого року ми підписали меморандум, у якому йшлося про розширення територій, з французькою компанією СММ. Плани інвестицій – перший крок десь 25 млн.євро, наступний крок – більше 100 млн.євро. Це світова компанія, яка є лідером в сіті, працює з Одеським портом і планує далі працювати. Тобто ті кроки, які ми зараз робимо, дають можливість їм збільшувати свої обсяги і інвестувати в Україну.

– Є пряма співпраця з портами інших країн?

– Ми постійно співпрацюємо з американською службою берегової охорони. Одеські портовики літали в Америку, вони приїжджали до нас, відпрацьовували безпеку нашого порту. Представники берегової охорони США давали поради, що нам треба зробити. Ми відпрацьовували їхні зауваження. І наступного разу, коли вони проводили моніторинг зауважень до нашої роботи не було. Тобто нам була дана найвища оцінка за рівнем безпеки в Одеському порту.

Співпраця йде на всіх рівнях з цивільними портами. Ми відвідували порти в Антверпені і в Амстердамі. Є запрошення на Філіппіни, в Малайзію. Про нас знають в усьому світі. Нас запрошують, ми запрошуємо. Нещодавно відбулася зустріч з послом Сполучених Штатів Америки. Вони ознайомилися з роботою порту. Це рутинна робота, яка постійно йде.

– У своїй діяльності ви стикались із якимись перешкодами, об’єктивними чи суб’єктивними?

– Без них неможливо.

– Ці перешкоди полягають у процедурах чи конкретних людях?

– Є складнощі, які вирішуються, але для їх подолання потрібно витратити зайвий час. Буває нерозуміння в деяких питаннях з боку керівництва. Не обов’язково нашого, іншим міністерствам треба доводити, чому потрібно зробити конкретний крок. Наприклад, є у нас відомча поліклініка. У нас працює в порту 1300 осіб, 800 осіб – на державному підприємстві “”Одеський морський торговельний порт”. І на всій території працюють приблизно 5 тис. людей. Тобто приблизно щодня на роботу приходять 6-8 тисяч осіб. Плюс ще заїжджають машини, заходять кораблі. Це все люди. Наша поліклініка обслуговує і державні, і приватні компанії, видає медичні довідки. Проводить виїзні послуги приватним компаніям, заробляє гроші цим. Але все одно треба утримувати її на дотації. І ось мені важко було довести у Києві, що нам потрібно її фінансувати. Адже це не є статутною діяльністю підприємства. Однак вона розміщена території порту, не міста, тому її неможливо віддати в управління комусь іншому. Але і морвокзал для круїзної інфраструктури, концертний зал – це також не є статутним видом діяльності. Але так сталося, що ця інфраструктура в нас на балансі, тому ми її розвиваємо і спонукаємо заробляти гроші. У нас є музей морського порту, який також треба розбудовувати. Потрібен був час, щоб довести, що музей морського порту повинен бути у нас. Потрібен був час, щоб переконати міністра. Він погодився, дав чітку вказівку по вертикалі й усі почали працювати над створенням цього музею. Включилась і обласна рада, і міська рада.

Але говорімо про позитивне. Все залежить від того, як керівник сприймає ці проблеми. Я сприймаю це, як тимчасові перешкоди, які забирають час, але їх можна подолати. А дехто бачить стіну і каже: ні, я не полізу. Я готовий лізти, йти вперед, відстоювати інтереси порту.

 Ольга Скороход, “Цензор.НЕТ


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В Одеський морський порт прибув танкер-газовоз Ladybower, який доставив 6 тис. тонн скрапленого вуглеводневого газу виробництва США.

Передає Національний Промисловий Портал з посиланням на Enkorr.

Доставлений скраплений газ призначений для ПАТ «Укртатнафта» та “Приват”.

Нагадаємо, що “Приват” з 2018-го року періодично імпортує скраплений газ для покриття потреби власної мережі, яка обладнана 514-ми газовими модулями.

uprom.info


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

З 11 по 13 вересня в м.Гамбург (Німеччина) проходила щорічна міжнародна виставка круїзної індустрії Seatrade Europe 2019. У цьому статусному заході взяли участь представники адміністрації Одеського морського порту Ігор Панченко – начальник служби круїзної інфраструктури та зовнішніх зв’язків та Юлія Стріх – начальник відділу туризму і євроінтеграції, а також начальник Туристичного інформаційного центру м.Одеси Катерина Лещова.

Завдяки спільній участі у виставці співробітників ОФ ДП «АМПУ» та керівника міської структури вдалося надати представникам круїзних ліній вичерпну інформацію про ситуацію з безпекою в Чорноморському регіоні і в Одесі. Потенційних партнерів порту цікавили технічні характеристики пасажирських терміналів в Одесі, Констанці, Варні, Бургасі та берегове обслуговування туристів, розмір портових зборів та ін. питання.

– Кожна участь співробітників адміністрації Одеського порту в заходах круїзної індустрії – це черговий крок на нелегкому шляху відновлення круїзного судноплавства в Чорноморському регіоні і, зокрема, в Одеський порт. І ця напружена і послідовна робота приносить результати .. На цей раз підсумок проведених переговорів в Гамбурзі перевершив всі очікування. Одесити провели 12 зустрічей з представниками різних департаментів круїзних ліній Costa Cruises, Royal Caribbean Cruises, Holland America Line, Silversea Cruises, Noble Caledonia та ін. Завдяки цим переговорам ми можемо розраховувати в 2021 р, крім заявлених 11 суднозаходів, ще додатково на 6 і на 2 додатковии суднозаходу у 2022 р, – прокоментував відвідання одеситами виставки Seatrade Europe 2019 начальник адміністрації порту Ігор Ткачук.

Як показали переговори, прогнози на наступні роки сприятливі. Багато всесвітньо відомих компаній заявляли про повернення в 2021-22 рр. в Чорноморський регіон, зокрема до Одеси. Наприклад, Silversea Cruises збираються повертатися до Одеси в 2021 г. (судно Silver Shadow). Директор з планування маршрутів компанії Royal Caribbean Крістофер Аллан повідомив, що, крім чотирьох вже заявлених заходів (2 – у 2020 р. і 2 – у 2021 р.), планується ще 3 додаткових в 2021 р. компанії Azamara Cruises, а також про ймовірність заходу лайнера компанії Celebrity Cruises у 2022 р. Директор з берегового обслуговування компанії Noble Caledonia Джеймс Бученен висловив сподівання про повернення суден компанії в Чорноморський регіон, починаючи з 2021 р. (лайнер Caledonian Sky).

Для компаній, які в найближчі 2 роки поки не планують заходи в Одеський порт (Holland America Line, Celestyal Cruises) була надана вся інформація, що цікавить, в тому числі про знижки на портові збори, про туристичний потенціал Одеси.

Представники адміністрації порту відзначають зацікавленість круїзних ліній у поверненні в Чорноморський регіон і Одеський порт, зокрема, а також позитивну тенденцію зростання попиту на відвідування круїзними пасажирами портів Чорного моря.

На изображении может находиться: 4 человека, люди улыбаются, люди стоят
На изображении может находиться: 4 человека, люди улыбаются, люди стоят
Нет описания фото.
На изображении может находиться: 4 человека

Прес-служба адміністрації Одеського порту


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Влітку нинішнього року медико-санітарна частина Одеського порту була акредитована комісією Міністерства охорони здоров’я України та отримала першу акредитаційну категорію. Таким чином колектив МСЧ підтвердив високий рівень якості послуг, що надаються установою. В даний момент в портовій поліклініці працюють лікарі наступних спеціальностей: терапія, хірургія, травматологія-ортопедія, гінекологія, неврологія, урологія, дерматологія, стоматологія, офтальмологія, отоларингологія (ЛОР), наркологія, психофізіологія, – повідомили у прес-службі адміністрації Одеського порту.

Одеський порт – підприємство з підвищеною небезпекою для життя. На його території виконуються вантажні роботи на суднах, ведеться обробка рухомого складу, по основних дорогах і технологічним проїздах рухається перевантажувальна техніка, залізничний транспорт. Як на будь-якому підприємстві підвищеної небезпеки, на жаль, у працівників трапляються травми, профзахворювання. Саме тому, відразу ж після закінчення війни, в 1949 р., в порту відкрилася амбулаторія, в якій на перших порах працювали фронтові медсестри. Згодом на базі амбулаторії була створена медсанчастину порту.

– Можливість безкоштовно отримувати медичну допомогу – це чи не основна складова соціального пакету портовиків, – прокоментував начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук. – Зараз дуже модно говорити про мотивацію робітників підприємства, про те, як зробити так, щоб українці не залишали країну і не шукали роботу за кордоном. Відповідь проста: платити гідну зарплату і надавати повний соціальний пакет. В Одеському порту нам вдається забезпечувати соціальний захист своїх співробітників.

Для забезпечення нормальної роботи підприємства МСЧ адміністрації порту, відповідно до законодавства, України виконує такі функції: медичні огляди працівників, зайнятих на важких, шкідливих і небезпечних роботах, передрейсові і післярейсові огляди водіїв, огляди осіб, які працюють на суднах, надає цілодобову медичну допомогу та ін. Завдяки диспансеризації працівників названої категорії вдається скоротити кількість профзахворювань, зменшити захворюваність хронічних хворих і, відповідно, находження їх на лікарняному.. .

Сьогодні МСЧ – це сучасний лікувальний заклад, в якому працює професійний колектив: 1 кандидат медичних наук, 12 лікарів вищої категорії, 22 медсестри вищої категорії.

Довідково, лікувальний заклад, розташований на території порту, оснащений біохімічною і клінічною лабораторіями, функціональною діагностикою, УЗД-діагностикою, рентгенологією, психофізіологією, фізіотерапією. На озброєнні МСЧ – сучасний флюорограф, рентген-комплекс, апарат для ультразвукової діагностики, апарат для визначення функції зовнішнього дихання, велоергометр, дефібрилятор, біохімічний, імунологічний, гематологічний аналізатори Послугами медико-санітарної частини користуються не тільки працівники адміністрації порту, ДП «Одеський порт», а й ветерани порту, співробітники 14 стивідорних компаній, фірм, розташованих на території підприємства. Крім цього, медсанчастина проводить медогляди, психофізіологічну діагностику співробітників філій АМПУ Чорноморського, Південного, Миколаївського, Білгород-Дністровського портів, філії «Дельта-лоцман», надає амбулаторно-поліклінічну допомогу працівникам апарату управління ДП «АМПУ». Керівництво регіональних представництв ряду міжнародних компаній довіряє персоналу МСЧ проводити медогляди своїх співробітників. Всього послугами МСЧ користуються близько 15 тис. осіб.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO


6 вересня біля 5 причалу Нафтогавані пришвартувався танкер AMPHITRITE (прапор Ліберії) з 27 тисячами тонн бензину, який прибув з Бургаса (Болгарія). За повідомленням експедитора, вантаж призначений не для автомобільних заправок, як можна було очікувати, а для виробничих цілей підприємства “Карпатнафтохім”, розташованого в м.Калуш.

Повідомили у прес-службі адміністрації Одеського порту

За словами очільника Адміністрації одеського порту з серпня нинішнього суттєво зросли обсяги перевалки на причалах нафторайону

– Починаючи з серпня цього року відзначається зростання перевалки нафтопродуктів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, – сказав Ігор Ткачук. – Якщо у серпі 2018 року було перевантажено 120,3 тисяч тонн, то в попередньому місяці – 184,7 тисяч тонн. Тобто на 64 тисяч тонн більше. І хоча про стабілізацію ситуації з нафтоперевалкою говорити поки що зарано, кожен додатковий танкер ми сприймаємо як позитивний знак пожвавлення на вітчизняному ринку нафтопродуктів і взагалі в економіці країни.

Довідково, бензин вивантажують в ємності “Одеснафтопродукт”, а потім в цистернах відправлятимуть до місця призначення.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO