Теги Posts tagged with "НАЗК"

НАЗК

Як відомо, НАЗК – це орган, який шукає печери Алі-Баби українських високопосадовців. Новий очільник перезавантаженого органу Олександр Новіков звітує про звільнення всіх попередників протягом перших дев’яноста днів своєї роботи.

Ну або майже всіх. Адже в пана Новікова не піднялася рука звільнити Олександра Амплеєва, з яким вони до цього працювали в Генеральній прокуратурі. Напевно, стіни прокуратури об’єднують його працівників у нерозривне «братство прокурорського кільця».

Журналістка програми «Схеми» Катерина Каплюк у своєму розслідуванні 2016 року назвала Олександра Амплеєва «бабусиним прокурором» за те, що їздить на Тойоті Кемрі своєї 91-річної бабусі з Жашкова. За результатами цього розслідування Амплеєва поперли з Генеральної прокуратури і припаркували в колегіальному НАЗК. Зараз вони працюють всі разом: і Новіков, і Амплеєв, і Каплюк. Висновок один: або розслідування було не дуже вже й розслідуванням і не дуже журналістським, або Олександр Новіков прикриває свого побратима ширмою журналістки- розслідувачки. Себто – працюють разом, все прозоро.

Цей самий «бабусин прокурор НАЗК» Олександр Амплеєв веде розслідування стосовно Федора Христенка – народного депутата України від ОПЗЖ, який начебто оплатив мільйонну вечірку для своєї дружини і не повідомив про видатки. Ця історія, продовжує спливати в інформаційному просторі. Спочатку якійсь блогер розповідає її у своєму півгодинному відео, посилаючись на фото і відео, де самого Федора Христенка немає. Через півроку естафету переймає відомий грантоїд з мільйонними доходами Віталій Шабунін, який похвалився, що справою вже займається НАЗК.

Прикро, але роз’слідування в Олександра Амплеєва виходить низькопробне. «Бабусин прокурор НАЗК» заблукав у двох соснах – Законі України «Про запобігання корупції» та Кодексі України про адміністративні правопорушення.

НАЗК не має права на контроль дотримання статті 52, про яке йдеться у запиті. Натомість повноважне збирати докази можливого адміністративного правопорушення відповідно до норм КУпАП. Напевне Амплеєв давно не читав закони України, адже закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка аж у 1998 році. Не допоміг і курс «Декларуй Доброчесно!» на платформі масових відкритих онлайн-курсів Prometheus у 2019 році.

За такий рівень обізнаності магістр права Олександр Амплеєв отримує 3000 долларів на місяць заробітної плати. Непогано як для карантину та світової кризи.

До цього часу всі пам’ятають скандали про захмарні доходи голови НАЗК Корчак та паркування фігурантів журналістських розслідувань серед працівників цього органу. Проте історія нічого не вчить. Новий голова НАЗК Олександр Новіков не гребує старими граблями, які коштували його попередникам посад. «Братство прокурорського кільця» продовжує свій шлях.

АНТИКОР


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

депутат Віктор М'ялик

Нардеп-самовисуванець та член депутатської групи “За майбутнє” у Верховній Раді Віктор М’ялик у декларацію за 2019 рік вніс 158 квартир загальною площею у майже 10 тис. кв м. Однак, за його словами, більшість цих квартир він вже продав людям на виплат, а ще частину – здає в оренду.

Зокрема, у декларації народного депутата, опублікованій в Єдиному реєстрі на сайті НАЗК, зазначені квартири площею від 38 до 95 квадратних метрів, розташовані у Києво-Святошинському районі Київської області. Також вказані 80 земельних ділянок, а ще гаражі та місця для паркування. Два автомобілі Lexus, які на час придбання коштували кожен приблизно по 3,5 млн грн. На два автомобілі дружини депутата – Porsche і Mercedes-Benz – витратити довелося майже 9 млн.

Доходи і заощадження

  • Доходи народного депутата за 2019 рік – 314 117 грн зарплати, а у дружини – 29 099 грн.
  • Варто додати, що за продаж нерухомості та здачу її в оренду родина отримала кілька мільйонів гривень.
  • М’ялик також тримає готівкою 150 млн і $1 млн.

Нардеп каже, що насправді у його власності лише 37 квартир. Решту він вже продав – але на виплат, тобто юридично квартири все ще вважаються його власністю. А загалом стільки нерухомості у М’ялика тому, що раніше він займався будівництвом, передає видання “Вісті Рівненщини”.

“У мене є 37 квартир. Одна квартира – на дітях, одна – на дружині. Решту я здав в оренду. Тому що мені треба на щось жити. Законом на сьогодні це не заборонено”,– сказав М’ялик.

Довідка. Віктор М’ялик – український бізнесмен та політик. Депутатом став у 155 окрузі на Київщині як самовисуванець. У Раді ввійшов до депгрупи “За майбутнє” та комітету з питань місцевого самоврядування і містобудування.

rubryka.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Новим головою Національного агентства з питань запобігання корупції був обраний Олександр Новіков.

Відповідне рішення було ухвалено на засіданні конкурсної комісії 16 грудня, яке транслювалося на YouTube-каналі Кабінету міністрів (щоб подивитися відео, доскрольте сторінку до кінця).

Новіков був прокурором Департаменту нагляду за дотриманням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності ГПУ. Його кандидатуру підтримали одноголосно всі шість членів комісії.

“Після інтенсивних обговорень, я думаю, ми можемо відкрити результати нашого рішення. Це кандидат Олександр Новіков. Комісія оцінила його як кандидата, який найкраще відповідає критеріям”, – сказав колишній експерт Ради Європи з боротьби з корупцією Тільман Хоппе.

Тепер, згідно з процедурою, затвердити кандидатуру глави НАЗК повинен безпосередньо Кабінет міністрів.

obozrevatel.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Все просто – чим ближче Укрпошта до банкрутства, тим більше в її складі мільйонерів.

За даними НАЗК в 2017 році 32 працівники Укрпошти отримали зарплату понад 1 млн грн. (список додається).

Фото Миши Янчука.

Звертаю вашу увагу, що всі наведені дані взято з офіційно поданих декларацій (крім Сорокіна Ігоря, але про нього пізніше).
Від себе я додав тільки розрахунок середньої зарплати за місяць, для того щоб всім звичайним поштовикам було простіше порівнювати чужі сотні тисяч зі своїми копійками.

Також величезна подяка Павел Сова за ідею сьогоднішньої публікації та величезний обсяг виконаної роботи!

Насправді, на цій таблиці можна було б і закінчити цю статтю.
Але як не сказати ще пару слів від себе…?

1. Зверніть увагу, який наш Смілянський «скромник».
«Нещасні» чотири мільйони і тільки третє місце в переліку…
Нічого для себе – все для людей!
Хай там не думають якісь листоноші та оператори, що він жадний!

Але в мене є пропозиція.
Пане Смілянський!
В наступний раз, коли будете давати «інтерв’ю» своїм «правильним» журналістам, або випадковому натовпу «вдячних та незалежних блогерів», починайте розповідь про здобутки Укрпошти саме з цього, наприклад:

«Ми вперше поламали стару схему! Тепер в Укрпошті немає місця таємним відкатам та взяткам! Ми вперше за всю історію підприємства не тільки довели Укрпошту до банкрутства, але й почали КРАСТИ ЧЕСНО, ПРОФЕСІЙНО ТА ПРОЗОРО!..»

Або так: «Це просто космос! Лише приємні сюрпризи від Укрпошти!
За 2017 рік ми звільнили 2,5 тисячі простих працівників!)) Але і це ще не все. В 2018 році ми, якщо встигнемо, плануємо звільнити ще, щонайменше, 6 тисяч поштовиків!
І все це робиться з метою підняття зарплати «основному персоналу» компанії. Перші 32 мільйонери – головний здобуток Укрпошти!.. Справжні європейські зарплати…».

2. Тепер зрозуміло, чому все більше послуг, які надає Укрпошта, Смілянский називає нерентабельними. І доставка пенсії вже стала збитковою, не кажу вже про передплату.
Звичайно, що

ЖОДНА ПОСЛУГА НЕ БУДЕ РЕНТАБЕЛЬНОЮ, ЯКЩО ДО ЇЇ ВАРТОСТІ ВКЛЮЧАТИ ТАКІ ЗАРПЛАТИ!

І взагалі, покажіть хоч якість розрахунки!
Недаремно зараз звертаються видавці до кабміну з вимогою перевірки рентабельності послуги з доставки преси!

3. Прізвища мільйонерів.
В цьому переліку є декілька директорів, яких я знаю.
На мою думку, це самі ті люди, висока зарплата яких виправдана.
Це люди, які насправді вміють працювати, і завдячуючи їм, Укрпошта ще тримається.
Але їх тільки троє (в цьому списку), і взагалі на всю Укрпошту 5-6 залишилось. Це ті «старі» директори, зняти яких Смілянському не вдалось.

Щодо інших прізвищ, то це найбільша трагедія Укрпошти за останній час:
– Дудко і її банда територіальних дармоїдів (ТМ) – пусте місце;
– Сенниченко – тотальне скорочення ремонту відділень та різке збільшення витрат на їх утримання;
– Мішустін – «директор зі стратегії та трансформації» – красива назва посади і повна відсутність будь якої дії взагалі;
– Бова – так голосно все починалось, і от вже написана заява на розрахунок (з виплатою півмільйону відступних);
– Ніколаєнко – вийшовши в декрет написала статтю про своє розчарування командою;
– Галаган – розрахувався, так і не зробивши «автоматизацію» ВПЗ…
– Сорокін…. Про цього «спеца» хочу сказати окремо.

4. Сорокін Ігор Анатолійович – директор департаменту.
В таблиці поставив (замість нього) середні показники зарплати директора департаменту.
Але читаємо його справжню декларацію:

Заробітна плата, отримана за основним місцем роботи (тобто в Укрпошті):
2016 р. – 19 814 391 грн (19,8 млн грн);
2017 р. – 80 462 370 грн (80,5 млн грн).
Пенсія за 2017 р. – 9 018 043 (9,0 млн грн).

Як так могло статись? Звідки такі десятки мільйонів?
В мене два варіанти:

Перший – Шановний Сорокін І.А. не вміє рахувати (а може й писати). І два роки підряд, включаючи декларацію дружини, плутає цифри!
Інтелектуально, вважаючи загальний рівень служби поштової безпеки Укрпошти, це логічно.
Але інші цифри в його деклараціях, які стосуються квартири, будинку, автомобілів та численних земельних ділянок написані правильно.
Тобто, там де треба – рахує вірно.

Тому другий варіант – Помилки в деклараціях зроблено Сорокіним свідомо! Він як би говорить, що йому до одного місця ці декларації, які і так ніхто не читає.
Можливо.
Але тут є одна найголовніша деталь – це посада Ігора Анатолійовича.
Бо шановний пан Сорокін працює не просто директором департаменту, а департаменту ПОШТОВОЇ БЕЗПЕКИ!
Саме він повинен відповідати за дотримання закону, попередження зловживань, привласнень, збереження поштових цінностей.
Погодьтесь, що порушення закону людиною, яка повинна його захищати, має особливе значення.

ВІН СВІДОМО ПОРУШИВ ЗАКОН, ЯК ВІН ТЕПЕР МОЖЕ ЙОГО ЗАХИЩАТИ?

І що далі?
В нормальній державі – було б «до побачення», в смислі «пішов на …»
Вибачте за відвертість, але куди заслужив, туди і пішов!
Він свідомо порушив закон України, свідомо «положив» на всіх нас, а я маю обирати слова?

Краще б він писати не вмів…

Я розумію, що Сорокін крутий.
На посаду його призначало мінінфраструктури, і кришує тепер.
Хто? Скажу те, що всі знають.

ВСЮ СЛУЖБУ БЕЗПЕКИ УКРПОШТИ НАЗНАЧАЄ ТА КОНТРОЛЮЄ ЗАСТУПНИК МІНІСТРА ІНФРАСТРУКТУРИ ЛАВРЕНЮК!

І мені дуже цікаво отримати від міністерства відповідь на мій запит про дані з декларації пана Сорокіна.

__________

ГОЛОВНЕ, та останнє на сьогодні.

Поки я пишу цей блог, а ще хтось пише заяву на розрахунок з Укрпошти, Смілянському та його команді продовжують «капати» гроші:

ЗА КОЖНИЙ ОДИН (!!!!!!!!!) РОБОЧИЙ ДЕНЬ:
Чернявському – 22,6 тис. грн;
Перцовському – 21,2 тис. грн;
Смілянському – 13,7 тис. грн;
………………………………..
Тані Шкрюм – 3,5 тис. грн.

__________

ЩАСТЯ ТОБІ, УКРПОШТО!)

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Національне агентство з питань запобігання корупції на своєму засіданні ухвалило рішення про направлення в суд 14 протоколів про адміністративні правопорушення за порушення вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, складених стосовно однієї посадової особи — Броварського міського голови Ігоря Сапожка.

Про це повідомляє прес-служба НАЗК

Національне агентство встановило, що Ігор Сапожко, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, і усвідомлюючи існування приватного інтересу в реалізації своїх повноважень, не повідомив національному агентству про реальний конфлікт інтересів, підписавши розпорядження про встановлення надбавок до посадового окладу Броварського міського голови.

Відповідальність за такі правопорушення, пов’язані з корупцією, передбачена частинами першою і другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, неповідомлення особою в установлених законом випадках і порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за вчинення дій або прийняття рішень в умовах такого конфлікту інтересів — накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національне агентство відзначає, що складання протоколу та направлення його до суду не є свідченням вчинення особою адміністративного правопорушення, а підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

А.Панкова и А.Давискибу проверит НАЗК и прокуратура.

10 октября с.г., в интернет издании «Наші гроші» вышла публикация о том, что якобы городской голова Краматорска Андрей Панков сокрыл и не указал в декларации о своих доходах имущество которым владеет он и его супруга Галина Панкова. «Новости Краматорска» публиковали её в полном объёме. Скрин ниже с той целью что бы не повторятся. Ввиду того, что городской голова не счёл за необходимость хоть как-то прокомментировать публикацию журналистов, то мною сегодня было оформлено и написано заявление в НАЗК и НАБУ для организации и проведения проверки. Возможно журналисты «Наші гроші» обладают не достоверной информацией, а сам Андрей Викторович не имеет никакого отношения к опубликованному.  Точку поставит в «деле» проверка.

Также 18 октября в СМИ города появилась информация о том, что якобы управляющий делами Краматорского городского совета Андрей Давискиба написал заявление в прокуратуру сам на себя. При этом самого текста обращения Андрей Николаевич журналистам не показал. Для того чтобы подтвердить или опровергнуть и данную информацию мною был сделан информационный запрос в прокуратуру дать информацию о том было ли действительно Андреем Давискибой написано заявлениеи внесено ли оно в ЕРДР.

Что же, пока патриоты собирают митинги в поддержку «Большой реформы» и не видят происходящего в городе,  обычные люди  (Владимир Подыбайло и я, ваш покорный слуга) реально что-то делают и борются с произволом в городе.

Автор: Андрей Гринь

hi.dn.ua

6 подань – 6 випадків ганьби вітчизняних правоохоронців

2 частина: аналіз подань на притягнення до кримінальної відповідальності нардепів Довгого, Добкіна, Дейдея та Лозового або як правоохоронці спішили, спішили і насмішили

В продовження теми обговорення на Регламентному комітеті 6-ти подань на народних депутатів, ще більшою нісенітницею для мене виглядали подання ГПУ про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт народних депутатів Довгого і Добкіна. Я не відношуся до числа їх прихильників. Більше скажу, впевнений, що якби наша правоохоронна система не була заполітизованою і дійсно завжди керувалася законом, то до двох цих добродіїв виникли б закономірні претензії щодо їх службової діяльності ще за час їх перебування на керівних посадах в органах місцевого самоврядування, тобто вже давно і головне – своєчасно, а не через 10 років. Зверніть увагу: всі названі в поданнях Генерального прокурора рішення сесій місцевих рад не були таємними, всі вони були доступними як для тодішніх прокурорів міст Києва та Харкова, так і для керівників обласних органів державної виконавчої влади, так званих – губернаторів, в коло повноважень яких і входило здійснення нагляду і контролю за додержанням законів, в тому числі і під час прийняття рішень місцевими радами. Але, як убачається із змісту оприлюдненої на Регламентному комітеті інформації, виходить, що тоді всі названі рішення не були ні опротестовані, ні оскаржені до суду як незаконні і ніхто не вбачав в них ознак кримінального провадження! Тим більше, що у ст. 78 Закону «Про місцеве самоврядування» чітко зазначено про те, що повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках, якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом.

Але, і це не головне. Мене взагалі вражає відверта некомпетентність Генеральної прокуратури, яка протягом останнього року (мабуть випадково, це збігається із терміном перебування саме Ю. Луценка на посаді її керівника), намагається «перекроїти» закон України про кримінальну відповідальність на свій лад, а саме змінити зміст понять «злочину» і «суб’єкту злочину». Бо саме такими ж, вибачте, безграмотними і необґрунтованими виявилися і направлені Генпрокуратурою до ВР подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів Довгого і Добкіна, а також на їх затримання і арешт.

Ви тільки зверніть увагу на обґрунтованість подання Генпрокурора щодо вчинення кримінального правопорушення народним депутатом Олесем Довгим. Хіба можна вважати злочинними дії останнього, які полягали у порушенні ним Регламенту Київської міської ради при підготовці погоджувальних документів до проекту рішення (чи рішень) сесії міськради про виділення земель у природно-заповідній зоні, чи тим більше – у пришвидшенні їх виготовлення, чи навіть лобіювання прийняття такого рішення? Абсурд. Хотілося б нагадати новій «реформованій» прокуратурі, в т.ч. і набраним до її складу «фахівцям в галузі права», які, завдяки внесеним в 2016 році змінам до Закону «Про прокуратуру», зайняли багато ключових посад в органах прокуратури, в т.ч. і в центральному апараті ГПУ, що злочином є дія чи бездіяльність, яка заподіяла чи могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі, але, при умові, що між ними, тобто першою частиною і другою цього поняття, є прямий причинний зв’язок! Тобто, спробую пояснити нинішньому Генпрокурору і його, як мінімум, двом заступникам, що земля була виділена (може і незаконно) не по причині допущених головою міськради чи її секретарем порушень вимог Регламенту цієї ради (який, звертаю увагу, не є законом), а внаслідок проголосованого рішення більшістю депутатів цієї ради, тобто сесією органу місцевого самоврядування. Тобто, суспільно небезпечні наслідки наступили (чи могли наступити) в результаті голосування депутатами запропонованого проекту рішення і відповідно вони б не настали, якби не було прийняте більшістю голосів депутатів відповідне рішення цього колегіального органу, який суб’єктом злочину не є і не може бути, бо суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин!

Ще раз уточнюю: які б не були допущені порушення вимог Регламенту чи Довгим, чи Добкіним, чи якимось іншим міським головою чи секретарем міськради, земля б не вибула із державної чи комунальної власності, якби не було відповідне рішення місцевої ради. Як би не лобіював чи погоджував це рішення (чи його проект) своїм підписом той же секретар міськради із зворотньої сторони цього документу (де, до речі, є підписи і інших відповідальних службових осіб), підставою для вилучення землі із державної чи комунальної власності і передачу її іншому суб’єкту є рішення відповідної міської чи іншої ради! Тим більше, що голова відповідної ради, якби він і не голосував за це рішення, все рівно зобов’язаний його підписати, бо це входить в коло його службових повноважень!

При цьому акцентую увагу на тому, що повноваження  сільського, селищного, міського голови з цього приводу передбачають лише підписання рішень ради та її виконавчого комітету, а також забезпечення підготовки на розгляд ради рішень з питань, що належать до її відання . В той же час, у переліку підстав, за якими повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими, подібних підстав не зазначено, а отже відповідальність за прийняття рішень колегіального органу несе виключно цей орган. Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність лише за здійснення наданих йому законом повноважень, які передбачені ст. 42 Закону «Про місцеве самоврядування»!!!

Ще більшим правовим нігілізмом виглядають дії ГПК в тих випадках (особливо це стосується подання по Добкіну), коли рішення колегіального органу, яке необґрунтована інкримінується у вину тодішньому міському голові, ніколи ніким не оскаржувалось, не скасовувалось і до сьогоднішнього дня залишається в силі!

Але подібне протиправне або безграмотне трактування названих вище норм закону вже стає тенденцією протягом останнього року, бо аналогічними є дії тієї ж ГПУ і прокуратури Київської області по притягненню до кримінальної відповідальності голів та секретарів деяких міськрад столичної області за зловживання службовим становищем при прийнятті колегіальних рішень відповідних рад та виконкомів по виділенню земель із державної чи комунальної власності, тим більше, що на цих, начебто, незаконно виділених ще в 2000-роках землях зведені цілі житлові квартали, школи і навіть, вибачте, розташовані кладовища!Повний абсурд!

Читайте також: ОЛЕКСІЙ БАГАНЕЦЬ: 6 ПОДАНЬ – 6 ВИПАДКІВ ГАНЬБИ ВІТЧИЗНЯНИХ ПРАВООХОРОНЦІВ

Окрім чисто правової сторони цієї проблеми є і інша, як на мене – то навіть суспільно небезпечна, яка пов’язана з тим, що при такому «підході» наших прокурорів до трактування беззаперечних норм кримінального кодексу можна паралізувати діяльність усіх представницьких органів в нашій державі, починаючи від самої маленької сільради, де також по різним причинам можуть голосувати із порушенням їх Регламентів мабуть тисячі, якщо не більше, таких рішень, а за кожним таким рішенням є інтереси конкретних громадян, цілих громад та і держави в цілому! Тому, абсолютно справедливо з цього приводу зауважив один із народних депутатів, що при такому трактуванні норм кримінального права треба притягувати до кримінальної відповідальності і Голів Верховної Ради України (як нинішнього, так і колишніх), які також у порушення того ж Регламенту ВР, який, на відміну від місцевого самоврядування, є Законом, висували на голосування, в т.ч. і по кілька разів, без дотримання встановленої процедури ті чи інші рішення, які теж заподіювали чи могли заподіяти шкоду: людині, суспільстві чи державі. Для прикладу, взяти хоча б незаконне винесення на розгляд сесії подання Генпрокурора Шокіна про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт народного депутата Мосійчука, постанову ВР про що пізніше було визнано Вищим адміністративним суд незаконною! Але, ж, враховуємо, що протягом дії цього незаконного рішення законодавчого органу Мосійчук був затриманий, взятий під варту і змушений був тривалий час утримуватись в місцях позбавлення волі!

Єдине, до чого я більше схиляюсь, то це до безграмотності слідчих, детективів та прокурорів- процесуальних керівників, які готували та погоджували ці подання на підпис Генпрокурору, а не до заполітизованості самого Юрія Луценка. У всякому разі я вірю в це і не розділяю точку зору тих експертів, які стверджують, що така активізація Генпрокурора пов’язана виключно із його самопіаром, його планами про політичне майбутнє, ледь не намірами зайняти посаду Прем’єр-міністра чи навіть Президента і що його не цікавить ні доля цих людей, ні їх порушені при цьому права. Поясню чому. Якби такі причини мали місце в діяльності ГПУ, то чим можна пояснити тривалі, на моє переконання – незаконні, переслідування тими ж органами прокуратури Київщини (обшуки,вилучення документів, виклики на допити і взагалі блокування роботи місцевих органів самоврядування), керівників Бучанської та Ірпінської міських рад Київської області, де були не тільки вручені підозри голові і секретарю Бучанської міської ради, а і готуються теж саме зробити і керівнику Ірпінської міської ради, яких теж абсолютно безпідставно звинувачують у такому ж незаконному виділенні земель на підставі рішень відповідних міських рад, тобто знову ж таки – колегіальних органів, які теж були ними підписані в межах своїх повноважень. Причому, по обох цих кримінальних провадженнях для досягнення бажаного результату мої бувші колеги масово допускали і продовжують допускати грубі порушення законів.

А ще більше я в цьому переконався, коли ознайомився із кінцевою підозрою меру Бучі Ф., за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, тим більше – за події по виділенню земель, які мали місце, починаючи ще з далекого 2002 року, тобто 15 років назад! Мало того, що підозра викладена не у відповідності із вимогами КПК України (порушені норми як мінімум ст. ст. 91 і 277), некомпетентно, де не тільки не вбачається складу злочину в діях останнього, а навіть не доведено, що сама подія злочину мала місце! Я вже мовчу про те, що за частину із інкримінованих дій закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності!

Зокрема, Ви тільки вдумайтесь, вина міського голови у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, полягає в тому, що він, усвідомлюючи, що рішення сесії селищної ради від червня 2002 року незаконне, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе чи іншої фізичної або юридичної особи, вирішив в незаконний спосіб розпорядитись землями, які даним рішенням приєднані до території Бучанської селищної ради, внаслідок чого на сесіях селищної, а потім і міської ради під його головуванням упродовж 2003-2016 років прийнято ряд незаконних рішень про надання громадянам у власність земельних ділянок лісового фонду, які фактично перебували у державній власності, які він пізніше підписав.

Тобто, головне те, що нинішні слідчі і прокурори не тільки не розуміють, що таке злочин, хто може бути його суб’єктом, але і не можуть визначити, чи була взагалі подія злочину, чи доведено її зміст і обставини, зазначені в п.1 ч.1 ст.91 КПК України (час, місце, предмет та інші). Я вже не говорю про доказування винуватості підозрюваного!

Повертаючись до обговорюваних подань, Генеральному прокурору також потрібно пам’ятати про наявність у того ж Довгого таких «козирів» на свій захист як задокументовані наглядно прямі погрози «посадити його за грати» з боку нинішнього Генпрокурора в залі Верховної Ради в той період, коли останній був головою найбільшої пропрезидентської фракції в парламенті. Окрім того, як видно із останніх повідомлень у ЗМІ, ніхто також не забув про особисті конфлікти того ж Ю. Луценка з Леонідом Черновецьким, а відповідно і його «молодою командою», куди входив і тоді ще молодий секретар міськради О. Довгий, в часи перебування нинішнього Генпрокурора на посаді Міністра внутрішніх справ України. Якщо саму емоційність Юрія Віталійовича на засіданні Комітету можна пояснити його політичним минулим, то правова обґрунтованість викладених у цих поданнях вимог взагалі не витримує ніякої критики і на це органу досудового розслідування потрібно звернути увагу.

Про обґрунтованість подань відносно народних депутатів Дейдея (за фактом його неправомірного збагачення) і Лозового (щодо його ухилення від сплати податків) взагалі, на мою думку, нічого і дискутувати. Ці звернення явно підготовлені ГПУ і САП нашвидкуруч, ніякої критики не витримують, бо викладені в них обставини кримінальних правопорушень, начебто, вчинених названими народними депутатами, фактично нічим беззаперечним в наданих на засіданні Комітету матеріалах справ не підтверджені і виглядали неконкретними. Що кинулося у вічі (і з цим я також погоджуюсь із членами Комітету), так це елементарна безграмотність правоохоронців при доведенні навіть самих подій цих злочинів, які на той момент явно нічим не підтверджувались!

Перш за все, зверніть увагу на вимоги п. 1 ч.1 ст. 91 КПК України, де чітко зазначено: «у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення)». Доповню від себе: потрібно доказувати в цій частині і предмет цього злочину, чим нинішні правоохоронці взагалі не займаються. Тому, не були в цьому переконливими на засіданні Комітету як і Генпрокурор, так і керівник САП. Ну, якщо першому можна вибачити, він не фахівець, то за другого мені соромно.

А якщо згадати, що доказуванню підлягає і винуватість підозрюваного (обвинуваченого) у вчиненні конкретного кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета (п.2 ч.1 ст. 91 КПК України), то з такими доводами керівники ГПУ взагалі «провалились» під час спілкування із членами Комітету. Вони не назвали фактично жодного переконливого доказу, який би підтверджував ту ж форму вини названих депутатів, мотиви їх дій та тим більше – мету.

Взяти хоча б до уваги той факт, що основним аргументом винуватості народного обранця Дейдея була позика його дружині від громадянина Ігоря Лінчевського у розмірі три з половиною мільйони гривень, яка, за версією, чи точніше – припущенням, слідства, була фіктивною. У деклараціях за 2015 та 2016 роки народний депутат вказував, що його дружина має фінансові зобов’язання – 3 500 000 гривень, які вона отримала від Лінчевського Ігоря В’ячеславовича як позику. Не дивлячись на те, що Генеральний прокурор продемонстрував на засіданні комітету аудіозаписи про те, що Ігор Лінчевський, який є помічником народного депутата від “Народного фронту” Дениса Дзензерського, особисто не знав дружину Євгена Дейдея, сам Лінчевський, який також прибув на засідання Регламентного комітету, підтвердив, що дійсно надавав позику для дружини цього народного депутата. Тому, для мене абсолютно не дивно, що висновки Регламентного комітету з приводу даного подання були однозначними: подання – недостатньо обґрунтоване, а висновки слідства про стрімке незаконне збагачення депутата являються припущеннями!

Якщо ж говорити про подання на іншого народного депутата Андрія Лозового, якому інкримінували нанесення державі збитків на суму 1,8 млн. грн. шляхом умисного ухилення від сплати податків та зборів, то слід зауважити, що по цій справі взагалі сумнівна сама подія злочину, адже податкові повідомлення Лозовим оскаржуються в судах, а строки можливості розслідування цих подій, скоріше всього – є теж пропущеними, оскільки в поданні йде мова про період з 2007 року. В зв’язку з цим, зауважу, що органом досудового розслідування, скоріше всього, не було враховано, що згідно податкового законодавства, в разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу, в тому числі й винесення податкової вимоги. Більше того,якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку). Окрім того, у мене склалось враження від аналізу оприлюдненої на засіданні інформації, що строки давності притягнення до кримінальної відповідально за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України (умисна несплата податків) у цій справі також сплинули. Одночасно з цим, як мені здалося із почутого на засіданні, подання відносно Лозового ґрунтувалось також і на доказах, отриманих до реєстрації цього кримінального провадження 20 червня 2017 року.

І насамкінець. Я також схиляюсь до думки тих експертів, які вважають, що намагання нинішніх правоохоронців будь-якою ціною притягнути до відповідальності названих народних обранців можуть свідчити про відвертий наїзд на парламент і тому є небезпека для майбутнього нашого парламентаризму та країни загалом. Хіба не про це говорить поведінка керівників ГПУ та САП, які одразу після того, як Верховна Рада не погодилась дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності Дейдея та Лозового, через декілька днів у ЗМІ оприлюднили інформацію про те, що вони вже шукають інші факти правопорушень, вчинених останніми, щоб восени повторно звернутись з такими поданнями до Парламенту! Хіба це не нагадує нам діяльність тієї ж ГПУ часів Януковича, коли таким же способом шукали «компромати» на найбільш опозиційних до того режиму політиків Ю.Тимошенко і Ю. Луценко. Ми це вже проходили і нам відомо до чого це призвело.

Ще раз наголошую, у мене склалося враження, що прокурори з цими поданнями явно поспішили, тому і одержали фактично «гарбуза» від ВР.

І як підведення підсумків викладеного вище, хочу зауважити, що при такому в подальшому спрощеному підході до суворого додержання норм чинного законодавства, зокрема і матеріального права, всі названі народні депутати, в т.ч. і неоднозначні за характеристиками тих же ЗМІ, набудуть слави ледь не «політичних жертв» чи «мучеників» нинішньої влади, бо як на мене, з такою доказовою базою в названих кримінальних провадженнях до суду немає чого і звертатися, бо є велика ймовірність виправдання їх судами.

Знову ж таки, володіючи відповідною інформацією із спілкування з деякими працівниками правоохоронних органів та адвокатами, цілком допускаю, що названі кримінальні провадження все ж таки будуть вольовим рішенням направлені до суду з обвинувальними актами. На превеликий жаль, в результаті так званих «реформ» правоохоронних органів, що дозволило витіснити звідти дійсно професійних і принципових прокурорів і слідчих, а натомість набрати так званих «фахівців в галузі права» на будь-які посади, готових до виконання будь-яких «завдань» і «вказівок», а також тієї ж, так званої, «судової реформи», завдяки якій суди першої інстанції фактично були паралізовані, де лише менша частина суддів мають права здійснювати правосуддя, а тому суди сьогодні буквально «завалені» справами, деякі нинішні керівники правоохоронних органів досить авантюрно вимагають від своїх підлеглих оголошувати побільше повідомлень про підозру і, не переймаючись вимогами закону про обов’язок доказувати винуватість підозрюваного, навіть ініціювати обирання таким особам найбільш суворих запобіжних заходів та направляти такі фактично не розслідувані справи до суду з обвинувальними актами, мотивуючи це тим, що кінцеві рішення по таких справах в зв’язку із складною ситуацією в судах будуть прийматись нескоро, а до того часу як керівництва, так і «виконавців таких завдань» може і не бути на займаних посадах і ні з кого буде вимагати понести відповідальність за беззаконня!

І я, вибачте, допускаю таку ситуацію, бо значна частина дійсно суддів залякані цією судовою «реформою» і через тиск влади і вулиці сьогодні бояться приймати законні рішення (тим більше – виправдувальні вироки) по справах, де або взагалі відсутня подія злочину, або недостатньо зібрано доказів винуватості обвинувачених, про що свідчить навіть висновок групи європейських держав щодо запобігання корупції серед народних депутатів, суддів і прокурорів (станом на грудень 2016 року)!

Наостанок нагадаю досить відомий вислів Тараса Григоровича Шевченка: «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрость би була своя»!

Олексій Баганець


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Нацагентство по запобіганню корупції (НАЗК) взялося за перевірку електронної декларації глави Нацбанку Валерія Гонтаревої.

Причиною перевірки стало приховування інформації в декларації керівника НБУ, передають Патріоти України з посиланням на журналіста Олександра Дубинського.

Таке рішення НАЗК прийняло на підставі заяви журналіста Олександра Дубинського про незадекларований відпочинок сімейства Гонтаревої на Мальдівах в липні 2016 року.

Нагадаємо, раніше Гонтареву викрили в шикарному відпочинку, який міг коштувати близько мільйона гривень. Джерело, близьке до сім’ї Гонтаревої, «злило» в мережу фотографії її відпочинку в липні 2016 року. На знімках Валерія Гонтарєва позує з сином і чоловіком.

Журналіст Олександр Дубинський опублікував відповідь на запит в прес-службу НБУ. «З нього випливає, що в зазначені в моїх заявах в Назка / НАБУ / САП дати (16-24.07.2016) Гонтарева дійсно була у відпустці», – пояснив він.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Нацагентство з питань запобігання корупції не перевірило жодної декларації, які подавали українські чиновники в режимі онлайн за 2015-2016 роки.

Про це написав в соціальній мережі депутат від “ВОЛІ-РУХУ НОВИХ СИЛ” Юрій Дерев’янко.

“В Україні тільки вдають, що займаються реформами і борються з корупцією. Адже коли журналісти подали запит до НАЗК, то отримали відповідь, що жодної декларації на предмет повноти не перевірено. У НАЗК, мабуть, є важливіші справи”, – написав Ю. Дерев’янко у Facebook.

За словами парламентаря, застава причетного до корупційної діяльності Р. Насірова і взяття на поруки М. Мартиненка свідчать про те, що антикорупційні реформи в Україні саботуються. Тому що влада покриває “своїх”.Депутат від “ВОЛІ-РУХУ НОВИХ СИЛ”, окрім цього, закликав завтра, 12 травня, виходити до будівлі Апеляційного суду в Києві, аби одіозному корупціонеру Мартиненку було обрано реальний запобіжний захід.

Читайте також: “Дайте же, наконец, Украине летальное оружие и статус главного союзника вне НАТО”

“Приходьте, адже тільки під тиском суспільства можна домогтися проведення справжніх антикорупційних реформ і здолати кругову поруку”, – каже нардеп.Представники “ВОЛІ-РУХУ НОВИХ СИЛ” теж будуть присутніми на цій акції. Відзначимо, що минулоріч посадовці України подали 106 тис. 998 електронних декларацій. Цього року – 842 089.

При цьому, на предмет своєчасності НАЗК, яке славиться захмарними зарплатами свого керівництва, в 2016 році перевірило тільки 11 заповнених документів, а за 2017 рік– 14. А правильність і те, чи всі дані про майно і доходи вказані в деклараціях, в Нацагентстві ще взагалі не перевіряли.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Вже три тижні в Україні не вщухає скандал, пов’язаний з е-декларуванням. Чиновники не могли вчасно подати декларації, тому що «глючив» сайт.

Голова НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції) Наталія Корчак розводить руками і звалює все на Кабмін, депутати ВРУ вимагають її відставки, а зняти її не можливо. Все це дуже схоже на погано зрежисоване гумористичне шоу.

А ось розпочинати плакати потрібно саме тут:  за шість місяців НАЗК опрацювало тільки 3% декларацій, поданих восени 2016 року (!). Вже в березні-квітні цього року навалилася нова хвиля, що майже в 10 разів перевищує торішню кількість декларацій. Журналісти підрахували, що з такими темпами цей орган буде обробляти наявні декларації… мінімум 130 років.

То ж чому сайт з е-декларуванням працює з перебоями, хто зацікавлений в цьому ганебному шоу?

На перевірку декларацій – 133 роки

“НАЗК — центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику”.

Так написано на сайті агентства. І справді, все виглядало ажурно. Запустили сайт з деклараціями, змусили чиновників під загрозою кримінальної відповідальності розповідати про свої будинки, вілли, дорогі автомобілі і сотні мільйонів гривень й валюти на руках. Обіцяли аналізувати декларації і вже після перевірки передавати дані про факти корупції в прокуратуру і відкривати кримінальні провадження, саджати за грати корупціонерів.

Але чи є сенс з е-декларуванням зараз взагалі, якщо зі 103 тисяч декларацій тільки 3% вже оброблені?.. Тепер же до тих 100 тисяч необроблених декларацій приєдналися “рапорти” публічних службовців України – а це приблизно 700-800 тисяч документів. За весь цей час жодного корупціонера не покарано!

А якщо порахувати, то з такими темпами НАЗК закінчить аналізувати всі наявні на сьогоднішній день декларації… у 2150 році. Так-так. Якщо це проклятуще агентство буде аналізувати 6000 декларацій на рік, то на перевірку всіх наявних документів піде 133 роки!

Хто же керує НАЗК, САПом й спецпрокуратурою?

Експерт громадської організації «Слово і діло» Валентин Гладких каже, що біля керма НАЗК навмисно поставили некомпетентних людей, щоб вони “поховали” цей механізм – аналізувати декларації і передавати справи до прокуратури.

– Люди, які були змушені під тиском як української громадськості, так і західних партнерів започаткувати механізм електронних декларацій, прекрасно усвідомлювали потенційні наслідки запровадження такої антикорупційної ініціативи. Тому було зроблено все можливе, щоб нівелювати і убезпечити себе від найбільш небезпечних негативних наслідків. Тож не дивно, що українські політики зробили все можливе, щоб цей механізм був максимально неефективним,- стверджує Валентин Гладких. – За закон “Про запобігання корупції” голосувала Верховна Рада, депутати геть не зацікавлені в тому, щоб цей механізм насправді був дієвим.

Валентин розповідає, що кожен недобросовісний чиновник легко може приховати і не вносити свої статки в декларацію:

  • Я колишній державний службовець, заповнював цю декларацію. І якщо б у мене було що сховати і була б необхідність це зробити, то повірте, навіть я, без будь-яких високооплачуваних радників, зробив би це елементарно. Я би просто нічого зайвого не вписував. Очевидно, що люди, яким є що приховувати, зроблять це також без особливих проблем. Більше того, все в законі було прописано так, щоб унеможливити перетворення липових електроних декларацій на якийсь дієвий інструмент покарання. НАЗК наразі недієвий і безпорадний орган. Потенційно небезпечний орган було перетворено на декоративний і безпорадний шляхом призначення на посади недалеких і некомпетентних людей. Ці люди, насправді, абсолютно не зацікавлені у роботі. Вони можуть хіба що  виписувати собі премії по 200 тисяч гривень на місяць та пояснювати власну непрофесійність і неефективність дією якихось сторонніх факторів.

Експерт стверджує, що це стосується не тільки НАЗК.

–  Те саме можна сказати і про НАБУ, і про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру на чолі з паном Холодницьким, який став генералом в 30 років. Корчак собі по 200 тисяч премії виписує, а Холодницький генералом стає. Не дивно, що замість ефективних чиновників ми отримали медійних персонажів. Здається, вищезазначені особи не усвідомлюють, що вони лише чиновники, а не “зірки” шоу-бізнесу. Їхня функція – без зайвого розголосу працювати у межах наданих чинним законодавством повноважень. Натомість вони бігатють по ефірах,  відвідують вечірки з Катериною Осадчою. Світські леви і левиці! Результат діяльності усіх цих так званих антикорупціонерів закономірний і тяжіє до нуля. А коштів, до речі, на створення та утримання цих антикорупційних органів, які дедалі більше нагадують зоопарк із світськими левами і левицями, було витрачено дуже багато. І як результат – у суспільстві міцнішає думка, що всі антикорупціонери є безпорадними дегенератами, неспроможними по-справжньому протидіяти гідрі корупції. Ніхто не зробив стільки для дискредитації антикорупційної діяльності, як згадані вище особи,- емоційно додає наш експерт.

Потрібно не дати зруйнувати цей інструмент

Нардеп від партії “ВОЛЯ” Юрій Дерев’янко впевнений, що потрібно відправити у відставку главу НАЗК Наталю Корчак і вибрати п’ятого члена Нацагентства.

– Ми створили унікальний інструмент, який запрацював. Народним депутатам і всій країні потрібно не дати цей інструмент зруйнувати”, — каже Юрій Дерев’янко. – Керівник НАЗК працює незадовільно і своєю роботою дискредитує всю цю важливу і хорошу роботу, яку ми започаткували. Нам треба відправити Наталью Корчак у відставку, або вона сама має піти, і дати можливість переобрати серед членів НАЗК іншого керівника і доукомплектувати НАЗК, щоб це був незалежний орган.

Про це ж саме стверджує і Валентин Гладких.

– Втім, у жодному разі не можна допустити ліквідації і згортання діяльності НАЗК. Кажуть, що коли воно все одно не працює, то навіщо на це виділяти гроші? Так, але ми маємо розуміти, що це все є частиною одного сценарію. Все для того, щоб скасувати цей механізм з деклараціями, який  потенційно небезпечний для багатьох нинішніх можновладців. Так, на даному етапі НАЗК не дієве. І коли ми говоримо про НАЗК – це не чотири людини. Там 310 людей штату. Але якщо послухати Корчак, то можна зробити висновок, що НАЗК взагалі нічого не має робити. Вона каже, що реєстр не НАЗК робить, моніторять не вони. А я ще раз взяв і прочитав закон – все це мають робити працівники НАЗК! Таке враження, що у керівництва та працівників Агентства немає жодної відповідаьності. Корчак і її підлеглі мають просто ходити на роботу, нічого не робити – а сто тисяч гривень зарплати їй падає до кишені щомісяця. І біда в тому, що коли писали закон про протидію корупції, то там не передбачили відповідальності. І тепер ніхто не знає, як звільнити Корчак. Це питання до тих, хто писав цей закон.

Читайте також: Непрофесіоналізм міністра інфраструктури – збитки “Укрзалізниці” в 2016 році склали 7 млрд грн

У мене питання до всіх антикорупціонерів: скільки законопроектів було внесено в ВР, щоб удосконалити боротьбу з корупцією? А я вам скажу. Жодного! Скільки було притягнуто людей до відповідальності? Скільки людей спитали, чи були законими джерела їхніх статків?

Цей механізм цікавий для громадян України, але для тих, хто його створював, він є безпечним і максимально комфортним. Ну добре, задекларували слуги народу своє майно і гроші. Чому не ставлять питання про походження цих статків і про законність набуття цієї власності? Для мене НАЗК і всі ці антикорупційні органи припинили своє існування після того, як Сергій Лєщенко, на іхню думку, цілком «легально» купив квартиру.  Коли Генпрокурор каже, що він не буде викликати на допит Притулу, тому що вона зробила багато для свободи слова в Україні – то це є маячня. Тобто у нас в країні є каста недоторканих,- обурується Гладких.

Що робити з НАЗК і системою?

Політичний аналітик Ярослав Макітра впевнений, що систему спеціально знищують.

– Загалом механізм електронного декларування в Україні відбувся. Правила для чиновників доволі жорсткі і фактично не мають аналогів у світі. Щодо затягування процесу, то на це є об’єктивні та суб’єктивні причини. Величезна кількість декларацій, не усі декларанти коректно використовують систему, є перезавантаження. Є й вплив зовнішніх факторів. Політики та топ-чиновники з самого початку намагаються дискредитувати систему, і будь-який збій використовується як контрпропаганда. Також є спроби з боку політиків розширити коло декларантів на громадський сектор, щоб відвернути увагу від власних декларацій і дезорганізувати роботу НАЗК, – говорить Ярослав Макітра. – Щодо самого НАЗК, то очевидним є низький кваліфікаційний рівень спеціалістів, котрі навіть толково не можуть пояснити причини збоїв системи. Сенс у антикорупційних органах є, навіть у такому вигляді, як вони існують зараз. Але для реального покінчення з корупцією необхідна воля керівництва держави. На даному етапі правлячий клас радше готовий пожинати плоди від давно усталеної корупційної моделі функціонування держави, аніж змінювати систему. Необхідний і тиск суспільства, який або змусить діючу владу діяти або піти геть.

Читайте також: В Україні з’явилася нова прогресивна реформаторська політична сила: “ВОЛЯ” об’єдналася із рухом Саакашвілі

Наш експерт Валентин Гладких додає про те, що зараз неможливо дізнатись, звідки статки у того чи іншого чиновника.

– Був випадок, коли депутат задекларував трільйон гривень, а потім сказав, що пожартував. А у нас в законі все чітко прописано, що свідомо внесені недостовірні дані в декларацію караються кримінальною відповідальністю. Його притягнули до відповідальності? Ні. Чому? А чи розроблені критерії, за допомогою яких можна верифікувати законність походження статків? Ні. Знову ж таки – чому?!  І всіма цими питаннями має займатись, зокрема, НАЗК. Щоб цей механізм працював, потрібно змінювати законодавчу базу, – резюмує Валентин Гладких.

Нардеп Юрій Дерев’янко підтримує, що потрібно вдосконалювати антикорупційне законодавство.

  • Наталя Корчак нічого не зробила в цій частині і не запропонувала Верховній Раді жодного вирішення проблеми, — говорить Юрій Дерев’янко.

А ось те, що, на його думку, потрібно зробити терміново:

– Зберегти незалежність НАЗК

– Обрати п”ятого члена НАЗК, якого ніхто не обрав до цього часу

– Припинити саботаж, в тому числі урядовий, тому, що саме уряду підпорядкований Держспецзв’язку, до складу якого входить  ДП “Українські спеціальні системи”, яке є адміністратором системи е-декларування.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO