Теги Posts tagged with "Biofuel Trading"

Biofuel Trading

В недорогое венское кафе, делового района Donau-City австрийской столицы, вошел почтенный старший человек. Хотя все столики были заняты, он подошел прямо ко мне. Мужчина знал обо мне все. И даже те вещи, о которых я давно забыл. Он представлял мощную мафиозную структуру, которая контролирует лесной бизнес многих европейских стран. Встречу и представление информации объяснил просто — «больно за Украину».

— Это очень опасные лица. Но — ты напиши. Они — не всесильны, — бросил на прощание человек и скрылся в подземке венского метрополитена.

Часть пятая. Бухгалтеры мафии

Двойная игра

В предыдущих главах я описал схему незаконного экспорт украинского леса в Европу. Среди упомянутых оффшорных компаний, крупнейшие денежные потоки проходили через «английскую» Biofuel Trading.

Одной из ее управляющих компаний была компания Bolero, представленная Rimvydas Giedra и Sergiu Valuta.

В первой части расследования я исследовал деятельность «сейшельской группы», в которую входили эти мужчины, а также то, что основанные и обслуживанные ею офшоры, использовались разношерстными международными преступными организациями.

Однако, кроме того, что мафиози использовали компании Rimvydas Giedra и Sergiu Valuta для сокрытия истинных владельцев, на мужчинах лежало еще одно обязательство. В Великобритании они систематически формировали, подавали и подписывали отчеты о финансовой деятельности фирм.

Соответственно, обслуживая Biofuel Trading, Rimvydas Giedra и Sergiu Valuta имели информацию о банковских проводках; перебросках средств; информацию, через какие компании отмывались деньги; объемы продаж леса — напрочь все.

Но самое главное — Rimvydas Giedra и Sergiu Valuta знали настоящих владельцев лесного бизнеса.

И они «продали» эту информацию.

Biofuel Trading была зарегистрирована в Лондоне, по адресу 5 Percy Street. В этом же здании “поселилась” компания Sandford LLP. Аналогично — ее управляющей фирмой была компания Bolero.

Соответственно, Sandford LLP – также обслуживали Rimvydas Giedra и Sergiu Valuta.

На эту компанию в Украине записаны миллионные доли в бизнесе людей, связанных с “Татарином”, который известен, как лидер одноименной организованной преступной группировки.

А чуть ли не ближайший партнер этого криминального авторитета — Дмитрий Потехов — записан бенефициаром Sandford LLP.

И вот, на каком-то этапе, Rimvydas Giedra и Sergiu Valuta “сдали” лесной бизнес Biofuel Trading.

Киев криминальный

Одному из самых влиятельных в преступном мире Украины авторитетов — скоро 63-и. Искандер Киримов начинал в восьмидесятые, отмотал первый срок.

После распада Советского Союза, в начале девяностых, в столице Украины сформировалась так называемая «золотая семерка» киевских преступных лидеров. По данным СМИ, в нее вошел и Киримов — «Татарин».

Как утверждал Владимир Полищук, экс-руководитель пресс-службы милиции Киева, этот человек трижды судимый и провел за решеткой 11 лет.

А еще Татарина неоднократно арестовывали — «вымогательство», «хранение» оружия и наркотиков. Но — выходил сухим из воды.

В далеком 92-м Татарин вместе с окружением основал свою первую компанию — «Альянс». Впоследствии, были и другие совместные предприятия. Как упоминалось в СМИ — в бизнес вкладывались «бандитские деньги».

Татарин — архивное фото «Украина Криминальная»

Компанию «Альянс», вместе с Татарином начинали его правая рука — Вадим Павленко, а также Андрей Задорожный.

И — Дмитрий Потехов, что теперь записан бенефициаром Sandford LLP.

Бенефицир Sandford LLP. Фото — Facebook Дмитрия Потехова

Элитная «Козырная карта»

Начинали из продажи хот-догов, дальше пошли рестораны и ночные клубы.

«Альянс» со временем перерос в крупнейшую в Украине сеть элитных ресторанов — «Козырная карта».

— У нас настолько смешанная схема, что сложно ответить точно. Есть рестораны, которыми «Козырная карта» владеет — всего таких 50-60. Есть те, которыми мы управляем — имея и не имея в них часть акций — это остальные 15-25. У нас есть сеть придорожных ресторанов «Охотник Автогриль», которые не являются нашей собственностью. Есть сеть «Козачок» — здесь сложнее: ресторан «Козачок» в Киеве — наш, а в Буковеле у нас есть длинный арендный договор, и мы имеем долю в бизнесе ...– объяснял структуру собственности А. Задорожный в интервью delo.ua.

К 2013-му в Козырную карту вошло 112 ресторанов.

В девяностые ОПГ Татарина становиться одной из самых мощных в Украине. Сам Киримов налаживал влиятельные связи.

— Он провел многочисленные мосты с представителями власти. Очень часто к нему обращались бизнесмены в случае наездов бандитов и представителей органов — описывал «Бульвару Гордона» экс-начальник киевского ГУ МВД, генерал-лейтенант милиции Николай Поддубный.

В СМИ упоминали различные преступные схемы, которые «приписывали» членам криминальной группировки Татарина — от хищений средств госпредприятий, и до вымывания через фиктивные фирмы денег коммерческих банков.

Власть и политика

Уже в двухтысячных Киримов с партнерами обращают свой взор и на политику.

Татарин налаживает дружеские отношения с Дмитрием Табачником — в прошлом Главой Администрации Президента Украины Л. Кучмы, и Министром образования и науки в правительстве Николая Азарова.

Влиятельность партнеров Киримова настолько высока, что когда в Хорватии задержали его бизнес-компаньона Задорожного — на запрос украинских правоохранителей по делу финансовых махинаций с активами «Родовид банка» — с просьбой не экстрадировать заключенного в Украину, к хорватской стороне обращались Виталий Кличко, лидер политической силы «Удар» и влиятельный нардеп Николай Мартыненко.

Андрей Задорожный — фото «Зеркало недели»

К слову, проведя почти полтора года за «хорватской» решеткой, Задорожный таки оказался в украинском СИЗО. Провел здесь считанные часы. Вышел под залог. А после смены власти в стране, был полностью оправдан судом.

Где-то в то же время, в СМИ разгорелся еще один громкий скандал, о том, что партия «Батькивщина» Юлии Тимошенко, хотела выдвинуть кандидатом в депутаты Киевсовета Антона Киримова — сына «Татарина».

Давно в политике другой партнер Киримова — Вадим Павленко. Сегодня он первый вице-президент федерации дзюдо Украины, которую возглавляет экс-руководитель ГФС — Роман Насиров. Параллельно с ресторанным бизнесом, Павленко во власти. Был заместителем городского головы Черкасс, депутатом здешнего облсовета от «Батькивщины». А потом, за Януковича, уже от Партии регионов, поработал депутатом Киевского облсовета.

Вадим Павленко — фото — Федерация дзюдо Украины

Вел совместные дела Татарин и с «владельцами» министерских портфелей.

Киримова и Потехова, среди настоящих бенефициаров, называли «Наши деньги» в мошеннической схеме по завладению под ресторан помещений Министерства аграрной политики Украины, которую провернули номинальные владельцы при содействии министра Николая Присяжнюка. Впоследствии, ему объявили подозрение в совершении этого преступления, но как известно — Присяжнюк успел бежать из страны.

В конечном этапе этой сделки — помещение в центре Киева оказались в собственности ООО «ППМГ», со — основательницей которого впоследствии стала Татьяна Киримова, жена Татарина.

Ресторан в помещениях Министерства — фото – “Наши Деньги”

Для нашей истории, это дело интересно тем, что в ходе обысков было найдено многочисленные документы, регистрационное дело, отчеты и печати лондонской Sandford LLP.

Дмитрий Потехов — бенефициар этой оффшорки — много лет развивал ресторанный бизнес.

По данным Единого государственного реестра юридических лиц и физических-лиц предпринимателей,  во многих компаниях совладельцем с ним выступала Татьяна Киримова.

Как я указывал — доли в бизнесе записаны и непосредственно на Sandford LLP.

Как вот с Т. Киримовой — «Ресторан Совки».

Или с Татарином — «КФКС» Куреневский «, а также» КФКС «Куреневка».

К слову, в последние годы, большинство компаний и частей в предприятиях, переоформлены с Татарина на его жену.

Искандер Киримов с женой. Фото – Facebook Татьяна Киримова

И опять: криминальный авторитет Вова Морда

Что имеем в итоге — информация о деятельности Biofuel Trading — а это банковские проводки; переброска средств; компании, через которые отмывались деньги; объемы продаж леса — Rimvydas Giedra и Sergiu Valuta “сдают” окружению Татарина.

А дальше события происходят молниеносно.

По данным YouControl, использованы фото «Козырная карта»

Потому, что где-то лет 15, в этой уважаемой структуре, имеется еще один бизнес партнер. Ресторатор. Александр Галушко, который вошел в «Козырную карту» как минимум в 2005-м. (несколько месяцев назад она прекратила свое существование ).

Этот ресторатор вел бизнес непосредственно с Татарином в многочисленных проектах — «Казачок-Сервис» (сейчас принадлежит семье авторитета), «Казацкие блюда», «БИМ».

Т. Киримова — была с Галушко совладелицей в «Козачок-Счастливое», а с его сыном — в компании «Джера».

С Татарином и Потеховым — сын ресторатора также был в совладельцем компании «Поляница».

Сегодня Галушко числится руководителем «Козачок-Демидов», где имеет долю с Киримовой.

бывший ресторан “Галушко” во Львове – фото — http://galushko-consulting.com

Неизвестно, какое место в преступном мире — да и занимает ли вообще — ресторатор Галушко.

Но он совладелец компании «Кляса». Ее директор — Владимир Дидух (криминальный авторитет Вова «Морда»). Который, как и Галушко, также совладелец этой компании.

По адресу регистрации фирмы несколько лет функционировал одноименный ресторан «Галушко». А сегодня — ресторан «Johnnie’s Tavern». Несмотря на смену названия, и телефоны, и электронные адреса остались те же.

Кроме этого, Галушко с Дидухом, уже много лет числятся, в Едином государственном реестре юридических лиц и физических-лиц предпринимателей, партнерами по гостинично — ресторанному бизнесу в Крыму — компании «Козачок-Бахчисарай».

Взрывчатка, автоматы и пулеметы

В предыдущих главах я описал сделки с экспортом.

Скрытые в оффшорах, английские и эстонские компании львовян Н. Лысого и А. Вороновского, покупали у госпредприятий лес по заниженным ценам. И — перепродавали в Европу. По данным следствия, разница — распределялась между участниками схемы, шла на взятки руководству лесной отрасли и отмывалась через десяток контролируемых украинцами компаний.

Купля-продажа — проводились по документам, в тоже время вагоны с лесом ехали от госпредприятий напрямую к европейским перерабатывающим заводам. А, схема с использованием компаний-посредников применялась исключительно для аккумулирования разницы в цене.

Во многих случаях, запрещенные законодательством лесоматериалы вывозили из Украины под видом дров.

Двое исполнителей вывели меня на близкое окружение одного из самых мощных криминальных авторитетов Украины — Богдана Копытка. Он и просматривается «мозгом» и организатором экспортной схемы.

Как свидетельствуют собранные факты, именно за контроль над «лесными деньгами» разгорелась кровопролитная война.

Сначала, было устроено покушение на самого Копытка — погибло трое охранников. Организатором следствие называет Б. Гаврилюка, который известен как руководитель боевого крыла «бригады» «Вовы Морды», главы другой мощной преступной структуры.

Впоследствии, спецназовцы задержали группу, которая готовилась расстрелять из пулемета ДШК самого «Вову Морду».

Генпрокурор назвал это планируемое убийство — местью, в ответ за неудачное покушение на Б. Копытка.

Источники в ГПУ идентифицировали журналистам «соорганизатора» планируемого покушения — Андрея Солтыса.

Через экс-фирмы последнего и его бизнес партнеров прослеживается связь к компаниям, которые отмывали деньги в лесной экспортной схеме ….

Что говорят фигуранты

Максим, я здесь специально оставил место, и сделал эту статью немного поменьше – чтобы вставить комментарии фигурантов. Я на 99.9999999 % убежден что никаких комментариев так мне и не пришлют. Но если, все таки, хоть кто то ответит – мы их поставим сюда в конце. Возможно, прочитав первые части, они таки захотят что то сказать.

* Фигурантам расследования были направлены письма с просьбами о комментариях. На момент публикации, ответы не были предоставлены.

Тарас Зозулинский

Предыдущий материал по ссылке 

Этот материал создан при поддержке OPEN Media Hub на средства Европейского союза

Расследование проведено с использованием аналитической системы «YouControl»

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Молодой парень прогуливался центром вечернего Лондона. Как на свой возраст, он был крайне успешным. Весомые достижения в спорте, бизнес в разных странах, обучение в престижном английском London College of Business Management.

Переходя реку Темзу, что-то заставило его остановиться. Он захотел сделать фото — понравился вид Тауэрского моста, заполненного иллюминацией. Эти две башни — которые как будто бы символизировали семейный дуэт — отца с сыном.

Юрий Копытко запостил фото в Фейсбуке и пошел дальше по центру Лондона (реконструкция вероятных событий — авт.).

Тем временем, в разных уголках Украины, беспощадно рубили лес, который вскоре в тысячах вагонов, через зарегистрированные в Великобритании компании, поехал в Европу. По схеме, в которой мозгом и организатором «прослеживается» отец парня — Богдан Копытко.

Часть третья. Адвокат

Схема. Коротко

В предыдущих главах я описал сделки с экспортом.

Скрытые в оффшорах, английские и эстонские компании львовян Н.Лысого и А. Вороновского, согласно постановлению суда, покупали у госпредприятий лес по заниженным ценам. И — перепродавали в Европу. По даным следствия, разница распределялась между участниками схемы, шла на взятки руководству лесной отрасли и «отмывалась» через десяток контролируемых украинцами компаний.

Как указано в постановлении суда, купля-продажа проводились по документам, зато вагоны с лесом ехали от госпредприятий прямо к европейским перерабатывающим заводам. А схема с использованием компаний — посредников применялась исключительно для аккумулирования разницы в цене.

*В дальнейшем, уголовное производство было закрыто. Как это произошло — будет описано в четвертой части.

Двое исполнителей вывели меня на близкое окружение, чуть ли не самого мощного криминального авторитета Украины — Богдана Копытка. Который “ведет дела” и в Европе.

Как свидетельствуют собранные факты, именно за экспортную лесную схему разгорелась кровопролитная война.

Сначала, было устроено покушение на самого Копытка — погибло трое охранников.

Организатором полиция называла Б. Гаврылюка, который, за данными “Ратуши” известен как руководитель боевого крыла «бригады» «Вовы Морды» (Владимира Дидуха), другого мощного преступного авторитета.

Впоследствии, спецназовцы задержали группу мужчин, которые готовились расстрелять из пулемета ДШК самого «Вову Морду».

Генпрокурор назвал это планируемое убийство — местью, в ответ за неудачное покушение на Б. Копытка.

Источники в ГПУ идентифицировали журналистам «соорганизатора» покушения — Андрея Солтыса.

Он является следующей звеном, которое приводит экспортный бизнес  компаний Вороновского и Лысого к организационной «тени» Богдана Копытка.

Золотая девятка

Еще в апреле прошлого года, волынский следователь Божко имел развязаные руки и ударными темпами приблизился вплотную к непосредственным исполнителям в схеме.

За считанные дни он приехал с обысками на предприятие «Гофер Украина», чтобы дополнительно подтвердить доказательства Госфинмониторинга об отмывании денег.

Обыскивало, возглавляемое следователем общество прокуроров, и непосредственно А. Вороновского.

А вот вторую украинскую компанию — через которую Biofuel Trading і Bioenergy solutions отмывали деньги — найти не удалось.

Ведь после возбуждения уголовного производства, ЧП «Консалтинговою компанию “Укревроинтеграция» переписали на фиктивных владельцев — самого «нового» директора уже много лет не могут найти с  несколько десятков следователей в еще большем количестве уголовных производств.

«Укревроинтеграцию» перерегистрировали в панельную многоэтажку в Киеве — с более чем сотней квартир. И с указанием — только номера дома. Ищи ветра в поле.

Новоиспеченными владельцами компании стали Максим Ковальчук и Руслан Ц.

Они входят в «золотую девятку», документы которой используются для регистрации сотен фиктивных компаний, за которыми скрываются настоящие владельцы.

Это гигантская  империя конвертационных центров, компаний из незаконного возмещения НДС, занижения налогов и пошлин, и отмывания грязных денег.

Эти девять человек выступают “партнерами” по многочисленных бизнесах – с разными видами деятельности и по всем уголкам страны. Общие телефоны, адреса, и десятки уголовных производств в истории. Пока правоохранители распутывают схемы по одним компаниям, на «золотую девятку» регистрируют все новые и новые.

Проанализировав около полусотни судебных документов становится понятно, что эта конвертационная империя создана группой связанных лиц, ведь в том или ином уголовном производстве встречается аналогичная фраза — «отчетность подается с одного и того же IP — адреса».

Различные регионы страны, другие виды деятельности — но одни и те же «основатели», телефоны, адреса и IP.

По данным Единого государственного реестра юридических лиц и физических лиц-предпринимателей

С другой стороны — можно было бы предположить, что «золотая девятка» — закрытый клуб законспирированых олигархов.

Но…

Новоиспеченный совладелец «Укревроинтеграции» — Руслан Ц. — судим как минимум четыре раза.

Телефоны у людей отбирает, время от времени, вот его и сажают. Последний раз судят за то, что пришел в гости к сыну — и игровую приставку взял. Сдал в ломбард.

И все потому, что Руслан Ц.– наркоман.

А еще он — в одном из уголовных производств, признался, что оформлял на себя фирмы. Рассказал пока — только за четырнадцать. Мол, ходил к нотариусам и документы подписывал.

Его партнер по «бизнесах» — Дмитрий Рашевский — уже и приговор имеет. Судимый по конвертационном деле ООО «Ферумгруп». Через которую деньги отмывали. Так он, это, и сознался – к деятельности компании отношения не имел, а предоставил свои документы для ее регистрации — исключительно за денежное вознаграждение.

Дмитрий Гетьман — вообще не уловимый. В обществе с нынешним директором и совладельцем «Укревроинтеграции» Максимом Ковальчуком они ездят по стране, и на пару становятся «владельцами» новых и новых фирм. И делают это так филигранно — что криминальная полиция всей Украины, никак этого Гетьмана, ни у нотариусов, ни в регистрационных службах поймать не может.

Уже второй год как «бизнесмен» в розыске. Кражами в столице занимался. Шесть пострадавших. И это полиция его ищет — а он с Ковальчуком все новые и новые бизнесы начинает. Видимо — большой опыт — ведь за плечами 7.2 года. За розбойное нападение с проникновением в жилище.

Владислав Филоненко — и тот не настоящий. На «него», компанию «Энтер-групп», купили несколько молодых людей, которые через несуществующие интернет — магазины, технику реализовывали. 56-ть пострадавших.

Ольгу Ващак и Аллу Арыдину, при всем желании — ни налоговикам, ни прокурорам, ни судьям — допросить не удастся — разве приедут в оккупированные Стаханов и Донецк. Где зарегистрированы женщины.

Конечно, можно было бы предположить, что «Укревроинтеграцию», с отмыванием денег, банально продали владельцам «золотой девятки».

И даже — объяснить тот факт, что после переоформления компании, наряду с фамилией директора Ковальчука, в качестве бухгалтера продолжал фигурировать Лысый. Например — предадущие дела завершал.

Только вот — Андрей Солтыс подвел.

«Соорганизатор» покушения на криминального авторитета «Вову Морду». Которое готовилось, в ответ как месть за попытку подорвать Богдана Копытка.

Ибо «имеет» Ковальчук фирму — в квартире многоэтажки в Запорожье. В том же доме – “бизнес развивает” со своей компанией Арыдина.

Ряд ее организаций — под следствием. В частности — «Бирамстел». Речь идет об отмывании денег в продажах мяса и зерна. Следователи накопали, что продажа была на бумагах. А фиктивные компании, «засвеченные» в уголовном производстве, связанные между собой одним IP-адресом.

И вот второй фигурант дела — фирма «Вест Вудсток». С совладельцем и директором, на время описанных событий — Андреем Солтысом.

постановление суда

Отмывание. Caveron

Конечно, у этого мужчины широкий размах деятельности и компаньонов. Которые выводят на следующую, английскую компанию, через которую экспортеры украинского леса Biofuel Trading и Bioenergy solutions отмывали деньги. Caveron L.P .

Потому что, во время активного вывоза леса, бизнес партнер Солтыса по «Вест Вудстоке», имел и себе партнера — по другой компании. А тот — был директором в ООО «Велтс». Соучредителями выступали — польская «Експотрейд» и украинская «Трентова ЛТД».

В то же время Андрей Солтыс проявлял большие знания в бизнесе и его еще одна фирма — «Форест Санрайз» торговала зерном. Каким — до конца не понятно, потому что следователи пишут, что отдельные продажи осуществлялись на бумаге.

В тоже время, с этой «Форест Санрайз», по одному делу, следователи выводят на чистую воду ООО «Експотрейдия». Где в тот же период соучредителем была упомянутая польская «Експотрейд».

А самое интересное то, что директором «Трентова ЛТД» (а сегодня и совладельцем) был Павел Нестерко. Который, по странному стечению обстоятельств — и бенефициаром польской «Експотрейд» был записан.

Учитывая это, для Андрея Солтыса, предприниматель Павел Нестерко должно быть вовсе не чужим.

А вот последний бизнесмен — крайне интересный человек. С одной стороны — у него в партнерах известные львовские адвокаты, имеющие значительное количество реальных разноплановых компаний, в собственности которых находится большое количество офисных помещений.

С другой стороны — как-то так получается, что в эти помещения систематически вселяются все новые и новые организации, которые занимаются конвертацией денег и другими преступными схемами. Правоохранители проводят обыски. Одни арендаторы исчезают, ликвидируются, другие — появляются.

К чему это я?

Произошла с Павлом Нестерко интересная история.

Владельцем и директором одной львовской компании — «Интенсив» — был «записан» Валерий К.

Это именно во время активного экспорта леса нашими львовскими товарищами.

А Валерий К. был очень «успешным» бизнесменом с пятью компаниями. Наверное, все не «тянул», потому продал эту компанию, той же, упомянутой «Трентова ЛТД», с директором П.Нестерко.

Тем временем, как выглядит с обработанных мною судебных постановлений, фирмы Валерия К.  ввозили в Украину из — за границы товары. Все — что душа пожелает. Только вот компания, в которой они это все покупали, во многих случаях — одна и та же — Caveron.

Та самая, через которую экспортеры украинского леса Biofuel Trading и Bioenergy solutions отмывали деньги.

А еще там – контрабанда была. Пришли вот работники СБУ к Валерию К. с обысками и попросили объяснить, каким таким образом случилось, что в грузовике с одеждой, они нашли плазменные телевизоры.

Валерий К. послал их с этим вопросом к компании Caveron — мол, ничего не знает.

Но, открывали все новые и новые дела, почему-то налоговики устанавливали, что в документах, которые приезжают с разнообразной продукцией от фирмы Caveron – значительно занижены цены. Что, соответственно, позволяет фирмам Валерия К. не доплачивать налоги и пошлины.

А еще компании мужчины проходят по делу конвертационных центров и всякое разное.

Но когда пять месяцев назад, началось рассмотрение в суде уголовного производства, в котором человеку предъявлено обвинение, то оказалось, что «бизнесмен», который только на одну фирму и только за два месяца завез в Украину товаров где-то под 30-ть миллионов — в принципе, такой деятельностью заниматься не может.

Потому что длительное время Валерия К. — страдает расстройствами психики и поведения. Стоит на учете. Алкоголизм.

Кандидат в судьи

Однако, из-за явно не чужого для Андрея Солтыса, предпринимателя Павла Нестерка, можно протянуть ниточки не только к английской компании Caveron — которая отмывала деньги в схеме экспорта леса.

Ведь имеет Павел Нестерко  компаньона по бизнесу — адвоката Александа Кондру.

Кондра преподает на юридическом факультете Львовского университета им. И.Франко.

Александр Кондра. фото — соцсети 

Подавался в качестве кандидата на должность судьи.

Но есть несколько вещей, которые преподаватель, скорее всего, не сможет объяснить своим студентам.

Аргументировать тот факт, что он сейчас является владельцем компании «Интенсив», где ранее засветился Валерия К. — то можно — мол купил.

Но вот другой пазл — «разрулить» крайне сложно.

Ведь две компании Валерия К. фигурируют в одном уголовном производстве вместе с АО «Кондра и партнеры», в котором преподаватель имеет 33.3%.

В целом по следствию — 72 фирмы. Речь идет об возможной конвертации и возмещении налогов для предприятий экспортеров. Производство столь важно — что расследуется непосредственно Генпрокуратурой Украины.

Между прочим, о делах, в которых Кондра является адвокатом, он наверняка тоже со студентами не говорит.

Клиенты — не те.

К примеру — Дмитрия Степанова защищал. Сутенера. Который уже был судим за организацию сети публичных домов в Харькове. А потом вот и во Львове наладил. Также получил приговор. Аналогично — условный.

Такой вот бизнес и дела у преподавателя университета, кандидата на посаду судьи, миллионного бизнесмена Кондра.

А еще, где-то лет девять, человек должен быть знаком с ближайшим окружением криминального авторитета Богдана Копытка.

Список Деньковича

В 2010-м, после прихода к власти в Украине режима Януковича, и само дискредитации, за прошедшие годы правления прежнего руководства страны – команды Виктора Ющенко, на Западной Украине высокие рейтинги имела партия «Батькивщина» экс-премьера Юлии Тимошенко.

Одной из ключевых областей была Львовская. В октябре приближались местные выборы депутатов.

В «Батькивщине» произошел скандал — политический тяжеловес, депутат Верховного Совета Украины, Иван Денькович — руководитель областной партийной организации Львовщины, и один из ближайших соратников Тимошенко — начал выстраивать свою игру.

Поэтому — политсовет партии исключил Деньковича из «Батькивщины». Депутат в судах добился признания решения незаконным.

А перед выборами — сформировал и подал в избирательную комиссию перечень кандидатов в депутаты Львовского областного совета. Который и назвали — «Список Деньковича». Ведь, перечень кандидатов был не согласован с руководством политпартии.

«Батькивщина» в очередной раз провела конференцию. Исключила Деньковича. Отозвала из избирательной комиссии кандидатуры людей с того списка.

Опять длились суды. Закончилось тем, что «Батькивщина» участия в выборах во Львовский облсовет вообще взять не смогла.

По слухам, Денькович совершил раскол, чтобы провести от партии часть провластных кандидатов. Ведь в “Батькивщине” его связывали с провластной коалицией в Верховном Совете Украины — во главе с Партией регионов.

У меня есть еще одна версия, которая почему-то не была официально озвучена — хотя лежала на поверхности.

8 человек. Это 25% — «Списка Деньковича».

Их можно охарактеризовать тремя словами — «команда Богдана Копытка». При попадании во Львовский областной совет — это могла быть целая фракция депутатов.

И вся ситуация с регистрацией «Списка Деньковича» и расколом — как никому — была выгодна для Копытка.

… Александр Кондра — это зять Деньковича. Именно в разгар скандала, он — как адвокат – представляв в судах против избирательной комиссии, интересы людей с одиозного списка имени Деньковича …

В следующей части о том, как магическим образом украинские дрова, при пересечении границы с Европой — превращаются в запрещенный к вывозу лес. О «войне» между таможенниками и прокурорами — и о том, что общего у грецких орехов и украинского леса. И конечно — как «хоронят» уголовные производства относительно влиятельных чиновников.

Обо всем этом — в части четвертой. Скоро — «Генпрокурор».

* Фигурантам расследования были направлены письма с просьбами о комментариях. На момент публикации, ответы не были предоставлены. Если все же, ответы на поставленные вопросы поступят, они будут опубликованы в следующих частях

Тарас Зозулинский

Предыдущий материал серии читайте по ссылке

Этот материал создан при поддержке OPEN Media Hub на средства Европейского союза

Расследование проведено с использованием аналитической системы «YouControl»

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Солнечного августовского утра 2016-го, подтянутый румынский таможенник оформлял очередной вагон с лесом. Все пути станции Серет — небольшого города на границе с Украиной — были заполнены грузовыми поездами. Молодой таможенник всматривался в контракты и инвойсы компании Biofuel Trading, вносил данные в портативный компьютер.

В то время, когда он взялся за очередной вагон — за 270 километров, около небольшого Старого Села возле Львова, под автомобилем из кортежа джипов прогремел мощный взрыв.

Мина была заложена под асфальт, а взрыв «вырыл» воронку полтора метра в глубину. Мерседес-Бенц G выбросило на обочину.

Из засады в лесу джип обстреляли из двух автоматов и пулемета. Трое охранников погибли.

Часть Вторая. Криминальный авторитет

Начало войны

«Лицом, довольно известным в узких криминальных кругах Львовщины» назвал об’єкт нападения спикер МВД Артем Шевченко.

— Предприниматель Богдан Копытко, известный в западных областях Украины по кличке Бодя, Копыто, Доллар — на пресс-конференции “отрубил” Министр внутренних дел Арсен Аваков.

— Ранее судимый, — не удержался вмешаться Генпрокурор Юрий Луценко.

А первый заместитель главы Нацполиции Вадим Троян озвучил и причины:

Сам Богдан Копытко остался жив. Его джипу удалось вырваться из ловушки и уехать из под обстрела. На прилегающей территории полицейские нашли еще две заложенные мины, которые не сработали, а также неиспользованный гранатомет.

Исполнителей задержали. Как и «заказчика». Им полиция называла Дмитрия Гаврилюка.  В дальнейшем ему и еще четырем участникам предъявлено обвинения.

Кроме того, Дмитрию Гаврилюку также предъявлено обвинения в деле другого убийства — львовского предпринимателя М. Родыча.

Эти уголовные производства находятся на рассмотрении Шевченковского районного суда г. Львова.

А сам Д. Гаврилюк — в СИЗО.

По данным издания “Ратуша”, Гаврилюк возглавлял в «бригаде» другого криминального авторитета — «Вовы Морды» боевое крыло ».

“slideshare by MIA_Ukraine”

Проходит третий год. Правоохранители и судьи так и не выяснили, за какие же «сферы влияния» началась борьба.

В этой статье собраны факты, которые наводят на схему экспорта украинского леса за границу, мозгом и организатором в которой «просматривается» Богдан Копытко.

А Юрий Луценко, когда умничал о судимости авторитета, лучше бы рассказал, каким «боком» Генпрокурор «засветился» в этой схеме.

Будешь делать, так как я скажу

— Хватит тут рассказывать басни. Добровольно выдаем. Я говорю еще раз: тех мордоворотов, что людей бьют — тут не надо — активно жестикулировал руками седой низенький человек, в простенькой голубой рубашке с короткими рукавами.

Это был 2010-й год, на Львовский Хладокомбинат пришли налоговики с проверкой, и владелец контрольного пакета акций Богдан Копытко лично их встречал на проходной.

— В райотделе будешь снимать, сколько тебе влезет. А тут будешь делать, так как я скажу, — показывал он кто здесь хозяин.

Б.Копытко давно известен не только в Украине.

В 1999 году он обратил свой бизнес взгляд на Чехию. С тех пор его семья и партнеры стали акционерами нескольких здешних  предприятий. Не буду останавливаться на том, что это за «бизнес» — это отдельное расследование, которое сейчас проводится моими чешскими коллегами.

В Праге жила и дочь Богдана Копытка, где закончила престижную и недешевую British International School.

Между тем, у себя на родине, человек взял под контроль не только Львовский Хладокомбинат, который входит в пятерку производителей мороженого в стране, но и Дрогобычский молочный завод. И конечно, как принято в такой почтенной среде — футбольный клуб.

Но, главным активом, наверное, служит огромная строительная империя, которая разрослась страной. Хотя, формально, человек в ней не фигурирует. Но, менеджерами и руководителями является его ближайшее окружение, из числа наиболее проверенных лиц, вместе с его сыном, Юрием Копытко. И в сотрудничестве с давним финансовым партнером — Денисом Серебренниковым.

Однако, если промониторить, в Едином государственном реестре юридических лиц и физических лиц-предпринимателей, данные семи крупнейших компаний строительной империи, встретишь фамилию Юлиана Побурка, двадцатипятилетнего львовянина, который с 2016-го здесь едва ли не главный бизнес гуру.

Фото — Facebook жены Ю. Побурка

Юный жизнерадостный парень — собственно он. Юлиан любит путешествовать островом Санторини и посещать с очаровательной женой дорогие рестораны. У него хорошее образование и солидный отец, который работает из самыми известными украинскими архитекторами и богатыми швейцарскими инвесторами …

А здесь — и сказке конец

В первой части расследования я расписал, в чем заключалась схема незаконного экспорта леса из Украины в Евросоюз. Ее проворачивали, по версии следствия, компании Андрея Вороновского и Назара Лысого, через которые прогонялись сотни миллионов, отмывались грязные деньги, часть из которых шла на взятки руководителям системы лесного хозяйства Украины.

(*Однако, уголовное производство было закрыто. Как это произошло — будет описано в четвертой части).

Одна из компаний Biofuel Trading была основана в 2012 году. Вторая — Bioenergy solutions – в 2013-м. Я нашел документы, что уже с 2014-го, дельцы начали подписывать контракты, а в последующие годы активно вывозить лес.

Собственно, в период 2012 – 2015 гг. Назар Лысый и Юлиан Побурко были совладельцами компании «Премиум проект». Она даже юридический адрес имела — по месту регистрации Побурка.

До прихода в Львовский горсовет, Андрей Вороновский работал заместителем  директора в ЧП “Консалтинговая компания “Укревроинтеграция”.

Студент Юлиан Побурко проходил практику именно в этой организации.

Несколько лет, до 2017 года, (когда было возбужденно упомянутое уголовное производство по экспорту леса), совладельцем этой компании был Назар Лысый.

Другой совладелицей являлась Ирина Побурко, мама Юлиана.

«Укревроинтеграция» — это одна из компаний, через которую по даным Госфинмониторинга, отмывали деньги.

Эстонская компания Лысого и Вороновского Timber Technologies OÜ также, по версии следователя, занималась отмыванием. У нее был украинский номер телефона.

Одновременно — это номер телефона ЧП «Компания» Планета кино» . Несколько лет директор здесь Вороновский.

Он же — совладелец компании. Вместе с Назаром Лысым.

Другой бенефициар — и их партнер — Андрей Побурко — отец Юлиана.

Поэтому, жизнерадостный парень является тем первым (но далеко не последним) звеном, которое ведет к настоящему «владельцe» экспортной схемы.

Потому что, причастность Юлиана к вывозу леса, является такой же, как и наличие, до недавнего времени, сотен миллионной собственности в бизнес активах строительной империи Копытка.

Ведь, этот жизнерадостный юноша, который по данным Государственного реестра прав на недвижимое имущество, не имеет даже собственной квартиры — был и является соучредителем – со-бенефициаром компаний, входящих в сеть, которая сводит-продает сотни домов по Украине.

А только выйдя из-за студенческой скамьи, он стал одним из двух бенефициаров акционерного общества с уставником в 700 млн.

Информация по состоянию на 01.01.2019 года. На основе данных Единого государственного реестра юридических лиц и физических лиц-предпринимателей

«Адвокат» Курченка«и дело Калетника

Зимой 2010-го, в центре пятсотлетнего города Надворная, на Гуцульщине, с непрезентабельной машины вышел низенький человек, подошел к Ленд Крузеру, вытащил пистолет и двумя выстрелами в голову застрелил бизнесмена Владимира Олийныка. Погибший был известным в различных кругах.

Также он был бизнес-партнером Богдана Копитка — в ООО «Глобус».

За данными аналитической системы YouControl, другим учредителем этой фирмы выступала «Компания по управлению активами «Евроинвест «.

Денис Серебренников, фото www.mastersua.com/ua/staff/

От основания в 2005 году, ею руководит Диана Серебренникова. Создавали компанию ее муж Денис и их родственники.

Фамилия Серебренникова исчезла из бенефициаров только в 2017-м. Зато Диана аккумулировала у себя акций компании. И сейчас в Едином реестре юридических лиц и физических лиц-предпринимателей числится конечным бенефициаром.

«Евроинвест» по сей день напрямую является партнером в нескольких проектах Богдана и Юрия Копытка.

Информация по состоянию на 01.01.2019 года. На основе данных Единого государственного реестра юридических лиц и физических лиц-предпринимателей

Сам Денис Серебренников, до 2017-го был руководителем и конечным бенефициаром акционерного общества «ЗНВКИФ» Глобал девелопмент», с уставником в 700 млн. Это АО — соучредитель нескольких компаний из строительной империи Копытка.

И именно в этом акционерном обществе одним из двух конечных бенефициаров, в 17-м году записали Юлиана Побурка.

Отношения Серебренникова и Копытка настолько тесные, что мужчины даже купили соседние квартиры в фешенебельной киевской многоэтажке (по данным Государственного реестра прав на недвижимое имущество).

Денис Серебренников является мощным союзником для Богдана Копытка.

Ведь в публичной плоскости он более известен как адвокат предприятий Сергея Курченко — беглого олигарха из ближайшего окружения свергнутого режима президента Януковича.

Также фамилия Серебренникова фигурировала по громкому делу о незаконном обогащении экс-нардепа Игоря Калетника (экс-председателя Гостаможслужбы Украины). Расследование начали через оформление на родственников Калетника 40 гектаров земли и лесных угодий.

В ходе обысков, в офисе Серебренникова изъяли значительные суммы средств, однако год назад суд отменил арест, вернув ему 175 000 долларов и значительные суммы франков, евро, рублей и фунтов. Хотя, прокуратура сообщала о «достаточных основаниях полагать, что указанные средства полученные в результате незаконной деятельности».

«Крашеный лис»

Возвращаясь к Юлиану Побурку, не сложно объяснить исчезновение из реестра Серебренникова и появление там парня.

За плечами компаний из строительной империи — облако скандалов и уголовных производств. Но есть одно, которое грозит крайне неприятными последствиями. Причем — всей империи и ее участникам.

Есть такая компания — «Глобал Девелопмент ЛТД». С совладельцем Побурко. Уважаемая организация.

То, двенадцать этажей построят – на местности, где разрешено только четыре.

То, высотку возведут на участке, предоставленном под обслуживание автозаправки.

То, как застройщик, будут пытаться свести десятиэтажку, хотя заказчик строительства будет иметь разрешения только на три.

И такие вещи можно расписать на несколько страниц.

Но однажды владельцы таки переступили черту.

Сначала «Глобал Девелопмент ЛТД», а затем ЖСК «Комфорт парк», где в то время фигурировало четыре человека из ближайшего окружения Богдана Копытка, ввязались в историю строительства многоэтажки в Черновцах.

Ситуация типична — деньги собраны, дом не сдан, дольщики бегают, спрашивают, где их квартиры.

Только вот земля, в аренду, была предоставлена ​​управлением полиции области. А взамен — 12 квартир — должно было отойти полицейским начальникам. А там люди совсем не простые. Мало того, что оперативно появилось несколько десятков пострадавших дольщиков, что заявления о преступлении написали. Так еще и к Генпрокурору Луценко достучаться удалось. Того, что в схеме с экспортом леса «просматривается».

А тот — в прошлом Министр внутренних дел. Здесь уже сработала честь мундира. Деньги — деньгами, схемы — схемами, лес — лесом, но есть милицейская солидарность.

И теперь в Генпрокуратуре висит над строительно-финансовым бизнесом дамоклов меч. Потому, что если вчитаться в недавнее постановление Печерского районного суда города Киева, и поверить в достижения Главного следственного управления Генпрокуратуры Украины, расписанные в постановлении — становится жутко.

Померяться силами с ГБР

Конечно, пока приговоров нет. И буду ли они — зависит теперь уже от новой власти.

Ведь — дело вскоре должны передать в Государственное бюро расследований (ГБР).

Если коротко — то версия следствия такова:

Группа лиц создает компании по строительству – “Хард Шелл” (бен. Ю. Копытко, Ю. Побурко – на время инкриминируемых действий — авт.) и “Глобал Девелопмент ЛТД” (бен. Ю. Побурко — авт.).

В городах Украины — работают застройщики — разные ЖК. Генподрядчик в них – “Хард Шелл”. Продает квартиры – “Глобал Девелопмент ЛТД”.

Полученные средства дальше уплачиваются на банковские счета АО «ЗНВКИФ» Глобал Девелопмент» (бен. Серебренников — на время инкриминируемых действий, затем – Побурко — авт).

Оборот АО только за 17 год — 1.3 млрд.

АО часть денег снимает. На другую — через финкомпанию покупает «мусорные» ценные бумаги (такие, которые не обеспечены ликвидными активами), а для дальнейшего преобразования используются предприятия с признаками фиктивности. В результате — налоги в особо крупных размерах не уплачены, наличные легализированы.

В ходе досудебного расследования установлено «многочисленные факты нарушения действующего законодательства при строительстве, самовольно занятые земельные участки, а также нарушения на каждом этапе строительства».

Но самое интересное наступит, когда за дело возьмется ГБР — в производстве фигурируют высокопоставленные Минрегионстроя.

Учитывая крайне опасное расследование, становится понятным, почему близкий к Копытку Серебренников исчез из реестра.

А взамен появился Юлиан Побурко.

(Не так давно, его фамилия уже не фигурирует в реестре).

Ответный удар

Между двумя турами президентских выборов в Украине, в апреле этого года, в лесополосе возле поселка Иванковичи, что в 20 километрах от Киева, полицейские спецподразделения провели силовое задержание вооруженной группы.

Оперативное видео

Возможно, это бы не стало публичным событием. Однако, период спецоперации заставил правоохранителей не только делать громкие заявления и обнародовать оперативное видео, но — даже идентифицировать персоналии.

Все потому, что сторонники тогдашнего кандидата, а ныне президента Зеленского, начали активно распространять информацию: покушение готовилось на него.

Ведь дом политика — в коттеджном городке «Жемчужина Италии», в Иванковичах.

Лучше удалось опровергнуть дезинформацию — Генпрокурору Луценко.

На фото и есть этот львовский криминальный авторитет. Владимир Дидух  («Вова Морда»), которого готовились расстрелять.

фото – с открытых источников

Именно в Иванковичах имеет один из многочисленных домов и квартир Наталья С., которую в СМИ называют гражданской женой Дидуха.

— Группа готовила ликвидацию львовского криминального авторитета … Как месть за заказ организованного покушения на убийство 29.08.2016 львовского бизнесмена Богдана К., — не удержался открыть карты следствия Генпрокурор.

В начале этой части я отмечал, что заказчиком покушения трехлетней давности на Богдана Копытка, полиция называла Дмитрия Гаврилюка.

По данным издания «Ратуша», именно он возглавлял в «бригаде» криминального авторитета — «Вовы Морды» «боевое крыло».

К слову, задержанные — ребята не простые. Раздобыли станковый пулемет ДШК, демонтировали заднюю часть Toyota Prado — под «тачанку».

коллаж – автора. Фото – МВД Украины

Жертв могло быть много — учитывая ефективную дальность огня пулемета — в 3.5 километра.

За считанные минуты после задержания мужчин, уже в самом Киеве, со стрельбой, спецназ штурмовал автомобиль вероятного соорганизатора. Источник в Генпрокуратуре идентифицировало журналистам его лицо — Андрей Солтыс.

Оперативное видео

Эти факты могут свидетельствовать, что криминальная война развязалась через схему незаконного вывоза леса за границу.

Ведь, я установил немало тесных связей Солтыса, приводящих к компаниям, через которые отмывались деньги, полученные из незаконного экспорта леса в Евросоюз.

Названный следствием соорганизатор покушения на «Вову Морду», Солтыс выводит и на мощные империи конвертационных центров.

Судебный допрос Солтыса, фрагмент видео из программы «Полицейское расследование | Покушение на авторитета Вову Морду «, Эспрессо

А еще, после Юлиана Побурка, Андрей Солтыс является следующим, вторым звеном, которое соединяет исполнителей Вороновского и Лысого с конечным бенефициаром. В лесной экспортной схеме, мозгом и организатором в которой «просматривается» Богдан Копытко.

Обо всем этом — в части третьей. Скоро — «Адвокат».

* Фигурантам расследования были направлены письма с просьбами о комментариях. На момент публикации, ответы не были предоставлены. Если все же, ответы на поставленные вопросы поступят, они будут опубликованы в следующих частях

Тарас Зозулинский 

Предыдущий материал серии читайте по ссылке

Этот материал созданпри поддержке OPEN Media Hub на средства Европейского союза

Расследование проведено с использованием аналитической системы «YouControl»

Источник

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В недороге віденське кафе, ділового району Donau-City австрійської столиці, увійшов поважний старший чоловік. Хоча усі столики були зайняті, він підійшов прямо до мене. Чоловік знав за мене геть усе. І навіть ті речі, про які я давно забув. Він представляв потужну мафіозну структуру, яка контролює лісовий бізнес багатьох європейських країн. Зустріч та надання інформації пояснив просто – “боляче за Україну”.

— Це дуже небезпечні особи. Але – ти напиши. Вони — не всесильні, — кинув на прощання чоловік та зник у підземці віденського метрополітену.

Частина п’ята. Бухгалтери мафії   

Подвійна гра

У попередніх розділах я описав схему незаконного експорт українського лісу до Європи. Серед згаданих офшорних компаній, найбільші грошові потоки проходили через “англійську” Biofuel Trading.

Однією із її управляючих фірм була компанія Bolero, представлена Rimvydas Giedra та Sergiu Valuta.

У першій частині розслідування я дослідив діяльність “сейшельської групи”, до якої входили ці чоловіки, а також те, що засновані та обслуговувані нею офшори використовувалися різношерстими міжнародними злочинними організаціями.

Однак, окрім того, що мафіозі використовували компанії Rimvydas Giedra та Sergiu Valuta для приховування справжніх власників, на чоловіках лежав ще один обов’язок. У Великобританії вони систематично формували, подавали та підписували звіти про фінансову діяльність фірм.

Відповідно, обслуговуючи Biofuel Trading, Rimvydas Giedra та Sergiu Valuta мали інформацію про банківські проводки; перекидання коштів; через які компанії відмивалися гроші; об’єми продажів лісу; обсяги – геть-геть усе.

Та найголовніше — Rimvydas Giedra та Sergiu Valuta знали справжніх власників лісового бізнесу.

І вони “продали” цю інформацію.

Biofuel Trading була зареєстрована у Лондоні, за адресою 5 Percy Street. У цьому ж будинку “оселилася” компанія Sandford LLP. Аналогічно – її управляючою фірмою була компанія Bolero.

Відповідно, Sandford LLP – також обслуговували Rimvydas Giedra та Sergiu Valuta.

На цю компанію в Україні записані мільйонні частки в бізнесі людей, пов’язаних з «Татарином», який відомий, як лідер однойменного організованого злочинного угруповання.

А чи не найближчий партнер цього кримінального авторитета – Дмитро Потєхов — записаний бенефіціаром Sandford LLP.

І от, на якомусь етапі Rimvydas Giedra та Sergiu Valuta “здали” лісовий бізнес Biofuel Trading.

Київ кримінальний

Одному із найбільш впливових в злочинному світі України авторитетів – скоро 63-и. Іскандер Кірімов починав у 80-их, отримав перший строк.

Після розпаду Радянського Союзу, на початку 90-их, в столиці України сформувалася так звана “золота семірка” київських злочинних лідерів. За даними ЗМІ, до неї увійшов і Кірімов – “Татарин”.

За словами Володимира Поліщука, екс-керівника прес-служби міліції Києва, цей чоловік тричі судимий та провів за гратами 11 років.

А ще Татарина неодноразово арештовували – “вимагання”, “зберігання” зброї та наркотиків. Але — виходив сухим із води.

У далекому 92-му Татарин разом із оточенням заснував свою першу компанію – “Альянс”. Згодом й інші спільні підприємства. Як згадувалося у ЗМІ – в бізнес вкладалися “бандитські гроші”.

Татарин – архівне фото “Украина Криминальная”

Компанію “Альянс”, разом із Татарином започаткували його права рука – Вадим Павленко, а також Андрій Задорожний. І – Дмитро Потєхов, що тепер записаний бенефіціаром Sandford LLP.

Бенефіціар Sandford LLP. Фото – Facebook Дмитро Потєхов

Елітна “Козирна карта”

Починали з продажу хот-догів, далі пішли ресторани та нічні клуби.

“Альянс” згодом переріс у найбільшу мережу елітних ресторанів – “Козирна карта”.

— У нас настолько смешанная схема, что сложно ответить точно. Есть рестораны, которыми „Козырная карта“ владеет — всего таких 50-60. Есть те, которыми мы управляем — имея и не имея в них часть акций— это остальные 15-25. У нас есть сеть придорожных ресторанов „Мисливець Автогриль“, которые не являются нашей собственностью. Есть сеть „Козачок“ — здесь сложнее: ресторан „Козачок“ в Киеве — наш, а в Буковеле у нас есть длинный арендный договор, и мы имеем долю в бизнесе… – пояснював структуру власності А. Задорожний в інтерв’ю delo.ua.

До 2013-ого до Козирної карти увійшло 112 ресторанів.

У 90-их ОЗУ Татарина ставало одним із найпотужніших в Україні. Сам Кірімов налагоджував впливові зв’язки.

— Він навів численні мости з представниками влади. Дуже часто до нього зверталися бізнесмени в разі наїздів бандитів та представників органів, — описував «Бульвару Гордона» екс-начальник київського ГУ МВС, генерал-лейтенант міліції Микола Піддубний.

У ЗМІ згадували різноманітні злочинні схеми, які “приписували” членам злочинного угрупування Татарина – від розкрадань коштів держпідприємств, і аж до вимивання через фіктивні фірми грошей комерційних банків.

Влада та політика

Уже в 2000-их Кірімов із партнерами звертають свій погляд і на політику.

Татарин налагоджує дружні відносини із Дмитром Табачником – у минулому Головою Адміністрації Президента України Л.  Кучми, і Міністром освіти і науки в уряді Миколи Азарова.

Впливовість партнерів Кірімова настільки висока, що коли в Хорватії затримали його бізнес-компаньйона Задорожного — на запит українських правоохоронців по справі фінансових махінацій з активами “Родовід банку” —  із проханням не екстрадувати ув’язненого в Україну, до хорватської сторони зверталися Віталій Кличко, лідер політичної сили “Удар” та впливовий нардеп Микола Мартиненко.

Андрій Задорожний – фото “Дзеркало тижня”

До слова, провівши майже півтора року за “хорватськими” гратами, Задорожний таки опинився в українському СІЗО. Провів тут лічені години. Вийшов під заставу. А після зміни влади в країні, був повністю виправданий судом.

Десь у той час, у ЗМІ розгорівся ще один гучний скандал, про те, що партія “Батьківщина” Юлії Тимошенко, хотіла висунути кандидатом в депутати Київради Антона Кірімова – сина “Татарина”.

Давно в політиці інший партнер Кірімова — Вадим Павленко. Сьогодні він перший віце-президент федерації дзюдо України, яку очолює екс-керівник ДФС – Роман Насіров. Паралельно із ресторанним бізнесом, Павленко у владі. Був заступником міського голови Черкас, депутатом тутешньої облради від “Батьківщини”. А згодом, за Януковича, уже від Партії Регіонів, попрацював депутатом Київської облради.

Вадим Павленко – фото – Федерація дзюдо України

Вів спільні справи Татарин і з “власниками” міністерських портфелів.

Кірімова та Потєхова, серед справжніх бенефіціарів, називали “Наші гроші” у шахрайській схемі по заволодінню під ресторан приміщень Міністерства аграрної політики України, яку провернули номінальні власники за сприяння міністра Миколи Присяжнюка. Згодом, йому оголосили підозру у вчиненні цього злочину, та як відомо – Присяжнюк встиг втекти з країни.

В кінцевому етапі оборудки – приміщення в центрі Києва опинилися у власності ТзОВ “ППМГ”, спів засновницею якого згодом стала Тетяна Кірімова, дружина Татарина.

ресторан в приміщеннях Міністерства — фото – Наші Гроші

Для нашої історії, ця справа цікава тим, що в ході обшуків, було знайдено численні документи, реєстраційну справу, звіти та печатки лондонської Sandford LLP.

Дмитро Потєхов – бенефіціар цієї офшорки — багато років розвивав ресторанний бізнес.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців — у багатьох компаніях співвласником із ним виступала Тетяна Кірімова.

Як я вказував – частки у бізнесі записані і на Sandford LLP.

Як от з Кірімовою — “Ресторан Совки”.

Чи з Татарином —  “КФКС “Куренівський”, а також “КФКС “Куренівка”.

До слова, в останні роки, значна кількість фірм та часток у компаніях, переоформлена з Татарина на його дружину.

Іскандер Кірімов з дружиною. Фото – Facebook Тетяна Кірімова

І знову: кримінальний авторитет Вова Морда

Що маємо у підсумку – інформація про діяльність Biofuel Trading – а це банківські проводки; перекидання коштів; через які компанії відмивалися гроші; об’єми продажів лісу; обсяги – Rimvydas Giedra та Sergiu Valuta “здають” оточенню Татарина. А далі події відбуваються карколомно.

За даними аналітичної системи YouControl, використані фото “Козирна карта”

Бо десь зо 15 років у цієї поважної структури є ще один бізнес партнер. Ресторатор. Олександр Галушко, який увійшов до “Козирної карти” як мінімум у 2005-му. (декілька місяців тому вона припинила своє існування).

Вів бізнес безпосередньо із Татарином у численних проектах — “Казачок-Сервіс” (зараз належить сім’ї авторитета), “Козацькі страви”, “БІМ”.

Т. Кірімова — була із Галушко співвласницею у “Козачок-Щасливе”, а із його сином – у “Джера”.

Із Татарином та Потєховим — син ресторатора також був у співвласниках компанії “Поляниця”.

Сьогодні Галушко керівник “Козачок-Демидів”, де має частку із Т. Кірімовою.

колишній ресторан “Галушко” у Львові – фото — http://galushko-consulting.com

Невідомо, яке місце у злочинному світі – та й чи займає взагалі – ресторатор Галушко.

Але він співвласник львівської компанії “Кляса”. Її директор – Володимир Дідух (кримінальний авторитет Вова “Морда”). Він також, як і Галушко, співвласник цієї компанії.

За адресою реєстрації фірми кілька років функціонував однойменний ресторан «Галушко». А сьогодні – ресторан «Johnnie’s Tavern».

Незважаючи на зміну назви — і телефони, і електронні адреси залишилися ті ж.

Крім цього, Галушко з Дідухом, вже багато років рахуються, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців, партнерами по готельно — ресторанному бізнесу в Криму — компанії «Козачок-Бахчисарай».

Вибухівка, автомати та кулемети

У попередніх розділах я описав оборудки з експортом.

Сховані в офшорах, англійські та естонські компанії львів’ян Н. Лисого та А. Вороновського, купували у держпідприємств ліс за заниженими цінами. І — перепродували до Європи. За даними слідства, різниця – розподілялася між учасниками схеми, йшла на хабарі керівництву лісової галузі та відмивалася через десяток контрольованих українцями компаній.

Купівля-продаж – проводилися по документах, натомість вагони із лісом їхали від держпідприємств прямісінько до європейських переробних заводів. А, схема із використанням компаній–посередників застосовувалася виключно для акумулювання різниці у ціні.

У багатьох випадках, заборонені законодавством лісоматеріали вивозили з України під виглядом дров.

Двоє виконавців вивели мене на близьке оточення чи не найпотужнішого кримінального авторитета України – Богдана Копитка.  Він і проглядається “мозком” та організатором експортної схеми.

Як свідчать зібрані факти, саме за контроль над “лісовими грошима” розгорілася кровопролитна війна.

Спочатку, було влаштовано замах на самого Копитка — загинуло троє охоронців. Організатором слідство називає Б. Гаврилюка, який відомий як керівник бойового крила “бригади” “Вови Морди”, очільника іншої потужної злочинної структури.

Згодом, спецпризначенці затримали групу кіллерів, які готувалися розстріляти із кулемета ДШК самого “Вову Морду”.

Генпрокурор назвав це плановане вбивство – помстою, у відповідь за невдалий замах на Б. Копитка.

Джерела у ГПУ ідентифікували журналістам “співорганізатора” замаху — Андрія Солтиса.

Через екс-фірми останнього та його бізнес партнерів простежується зв’язок до компаній, які відмивали гроші у лісовій експортній схемі….

* Фігурантам розслідування були надіслані листи з проханнями про коментарі. На момент публікації, відповідей не було надано.

Тарас Зозулінський

Попередній матеріал за посиланням.

Цей матеріал було підтримано проектом «OPEN Media Hub», за фінансування Європейського Союзу.

vse.media

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Молодий хлопчина прогулювався центром вечірнього Лондона. Як на свій вік, він був вкрай успішним. Вагомі досягнення у спорті, бізнес в різних країнах, навчання у престижному англійському London College of Business Management.

Переходячи річку Темзу, щось змусило його зупинитися. Він захотів зробити фото – сподобався вигляд Тауерського моста, заповненого ілюмінацією. Ці дві вежі – які наче символізували родинний дует – батька із сином.

Юрій Копитко запостив фото у Фейсбуці та пішов далі центром Лондона (реконструкція ймовірної події — авт.).

Тим часом, у різних куточках України, нещадно рубали ліс, який згодом у тисячах вагонів, через зареєстровані у Великобританії фірми, поїхав до Європи. По схемі, в якій мозком та організатором “простежується” батько хлопця – Богдан Копитко.

Частина третя. Адвокат

Схема. Коротко

У попередніх розділах я описав оборудки з експортом.

Сховані в офшорах, англійські та естонські компанії львів’ян Назара Лисого та Андрія Вороновського, згідно з ухвалою суду, купували у держпідприємств ліс за заниженими цінами. І — перепродували до Європи. За даними слідства, різниця розподілялася між учасниками схеми, йшла на хабарі керівництву лісової галузі та “відмивалася” через десяток контрольованих українцями компаній.

Як вказано в ухвалі суду, купівля-продаж проводилися по документах, натомість вагони із лісом їхали від держпідприємств прямісінько до європейських переробних заводів. А схема із використанням компаній – посередників застосовувалася виключно для акумулювання різниці у ціні.

(У подальшому, кримінальне провадження було закрите. Як це сталося – буде описано у четвертій частині).

Двоє виконавців вивели мене на близьке оточення чи не найпотужнішого кримінального авторитета України – Богдана Копитка.

Як свідчать зібрані факти, саме за експортну лісову схему розгорілася кровопролитна війна.

Спочатку, було влаштовано замах на самого Копитка — загинуло троє охоронців. Організатором поліція називала Дмитра Гаврилюка, який відомий як керівник бойового крила “бригади” “Вови Морди” (Володимира Дідуха), очільника іншої потужної злочинної структури.

Згодом, спецпризначенці затримали групу чоловіків, які готувалися розстріляти із кулемета ДШК самого “Вову Морду”.

Генпрокурор назвав це плановане вбивство – помстою, у відповідь за невдалий замах на Б. Копитка.

Джерела у ГПУ ідентифікували журналістам “співорганізатора” замаху — Андрія Солтиса.

Він є наступною ланкою, яка приводить експортний бізнес компаній Вороновського і Лисого до організаційної “тіні” Богдана Копитка.

Золота дев’ятка

Ще в квітні минулого року, волинський слідчий Божко мав розв’язані руки та ударними темпами наблизився впритул до безпосередніх виконавців у схемі.

За лічені дні він приїхав із обшуками на підприємство “Гофер Україна”, аби додатково підтвердити докази Держфінмоніторингу про відмивання грошей.

Завітало очолюване слідчим товариство прокурорів і безпосередньо за місцем реєстрації А. Вороновського.

А от другу українську компанію – через яку Biofuel Trading і Bioenergy solutions відмивали гроші – знайти не вдалося.

Адже після відкриття кримінального провадження, компанію “Укрєвроінтеграція” переписали на фіктивних власників — самого “нового” директора уже багато років не можуть знайти з кілька десятків слідчих у ще більшій кількості кримінальних проваджень.

“Укрєвроінтеграцію” перереєстрували у панельну багатоповерхівку в Києві – із поза сотнею квартир. Із зазначенням – лише номеру будинку. Шукай вітру в полі!

Новоспеченими власниками компанії стали Максим Ковальчук та Руслан Ц.

Вони входять до “золотої дев’ятки”, документи якої використовуються для реєстрації сотень фіктивних компаній, за якими ховаються справжні власники.

Це гігантська  імперія конвертаційних центрів, компаній із незаконного відшкодування ПДВ, заниження податків та мита і відмивання брудних грошей.

Ці дев’ять осіб виступають “партнерами” по численних бізнесах – із різними видами діяльності та по усіх куточках країни. Спільні телефони, адреси, та десятки кримінальних проваджень в історії. Допоки правоохоронці розплутують схеми по одних компаніях, на “золоту дев’ятку” реєструють все нові та нові.

Проаналізувавши із півсотні судових документів стає зрозуміло, що ця конвертаційна імперія створена групою пов’язаних осіб, адже у тому чи іншому кримінальному провадженні зустрічається аналогічна фраза – “звітність подається із однієї і тієї ж самої IP – адреси”.

Різні області, інші види діяльності – та одні й ті ж самі “засновники”, телефони, адреси та IP.

за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

З іншого боку – можна було б припустити, що “золота дев’ятка” – закритий клуб прихованих олігархів.

Але…

Так новоспечений співвласник “Укрєвроінтеграції” – Руслан Ц. – судимий, як мінімум чотири рази. Телефони у людей відбирає час від часу, ото його й садять. Востаннє судять за те, що прийшов в гості до сина – й ігрову приставку взяв. Здав у ломбард.

І все тому, що Руслан Ц. – наркоман.

А ще він – в одному із кримінальних проваджень, зізнався, що оформляв на себе фірми. Розповів поки – лише за чотирнадцять. Мовляв, ходив до нотаріусів та документи підписував.

Його партнер по “бізнесах” – Дмитро Рашевський – вже й вирок має. Судимий по конвертаційній справі ТзОВ “Ферумгруп”. Через яку гроші відмивали. Так він оце і зізнався – до діяльності компанії відношення не мав, а надав свої документи для її реєстрації – виключно за грошову винагороду.

Дмитрій Гетьман – взагалі не вловимий. У товаристві із теперішнім директором та співвласником “Укрєвроінтеграції” Максимом Ковальчуком вони їздять країною, та на пару стають “власниками” нових та нових фірм. І роблять це так філігранно – що кримінальна поліція всієї України, ніяк того Гетьмана, ні у нотаріусів, ні у реєстраційних службах зловити не може.

Бо вже другий рік, як “бізнесмен” у розшуку. Крадіжками в столиці займався. Шість потерпілих. І оце поліція його шукає – а він із Ковальчуком все нові та нові бізнеси започатковує. Певне – неабиякий досвід – бо за плечима 7.2 роки. За розбійний напад із проникненням в житло.

Владислав Філоненко – і той не справжній. На “нього”, компанію “Ентер-груп”, купили кілька молодиків, які через неіснуючі інтернет – магазини, техніку реалізовували. 56-ть потерпілих.

Ольгу Ващак та Аллу Аридіну, при усьому бажанні — ані податківцям, ані прокурорам, ані суддям — допитати не вдасться — хіба приїдуть до окупованих Стаханова і Донецька. Де зареєстровані жінки.

Звісно, можна було б припустити, що “Укрєвроінтеграцію”, з відмиванням грошей, банально продали власникам “золотої дев’ятки”.

І навіть — пояснити той факт, що після переоформлення компанії, поряд із прізвищем директора Ковальчука, у якості бухгалтера продовжував фігурувати Лисий.  Наприклад – попередні справи завершував.

Тільки от – Андрій Солтис підвів. “Співорганізатор” замаху на кримінального авторитета “Вову Морду”.

Бо “має” Ковальчук фірму — в квартирі багатоповерхівки в Запоріжжі. У тому ж помешканні – бізнесує із своєю компанією згадана Алла Аридіна.

Низка її організацій – під слідством. Зокрема – “Бірамстел”. Йдеться про відмивання грошей у продажах м’яса та зерна. Слідчі накопали, що продаж був на паперах. А фіктивні компанії, “засвічені” у кримінальному провадженні, пов’язані між собою однією IP-адресою.

І оце другий фігурант справи – фірма “Вест Вудсток”. Із співвласником та директором, на час описаних, подій – Андрієм Солтисом.

Ухвала суду

Відмивання. Caveron

Звісно, у цього чоловіка широкий розмах діяльності та компаньйонів. Які виводять на наступну, англійську компанію, через яку експортери українського лісу Biofuel Trading і Bioenergy solutions відмивали гроші. Caveron L.P .

Бо на час активного вивезення лісу, бізнес партнер Солтиса по “Вест Вудстоку”,  мав і собі партнера – по іншій компанії. А той – був директором у ТзОВ “Велтс”.  Співзасновники – польська “Експотрейд” та українська “Трентова ЛТД”.

У той самий час Андрій Солтис проявляв великі знання у бізнесі та його ще одна фірма – “Форест Санрайз” торгувала зерном. Яким – до кінця не зрозуміло, бо слідчі пишуть, що окремі продажі здійснювалися на папері. А поряд із цією “Форест Санрайз”, у одній справі, слідчі виводять на чисту воду ТзОВ “Експотрейдія”.  Де у той же ж період співзасновником була згадана польська “Експотрейд”.

А найцікавіше те, що директором “Трентова ЛТД” (а сьогодні і співвласником) був Павло Нестерко. Який, за дивним збігом обставин – і бенефіціаром польської “Експотрейд” був записаним.

З огляду на це, для Андрія Солтиса, підприємець Павло Нестерко має бути зовсім не чужим.

А от останній бізнесмен – вкрай цікавий чоловік. З одного боку — у нього в партнерах відомі львівські адвокати, що мають значну кількість реальних різнопланових компаній, у власності яких перебуває велика кількість офісних приміщень.

З іншого боку — якось так виходить, що у ці приміщення систематично вселяються все нові та нові організації, які займаються конвертацією грошей та іншими злочинними схемами. Правоохоронці проводять обшуки. Одні орендарі зникають, ліквідовуються, інші – з’являються.

До чого це я? Сталася із Павлом Нестерком цікава історія.

Власником та директором однієї компанії  — “Інтенсив” — був “записаний” Валерій К.

Це саме у час активного експорту лісу нашими львівськими товаришами.

А Валерій К. був дуже “успішним” бізнесменом із п’ятьма компаніями. Напевне, всі не “тягнув”, адже продав “Інтенсив” цій же, згаданій, “Трентова ЛТД” з директором П. Нестерком.

Тим часом, як виглядає із опрацьованих судових ухвал, компанії Валерія К. ввозили в Україні із – за кордону товари. Все – що душа забажає. Тільки от компанія, у якої вони це все купували, у багатьох випадках – одна й та ж  — Caveron.

Та сама, через яку експортери українського лісу Biofuel Trading і Bioenergy Solutions відмивали гроші.

А ще – контрабанда була. Прийшли оце працівники СБУ до Валерія К. з обшуками та попросили пояснити, яким таким чином сталося, що у вантажівці із одягом, вони знайшли плазмові телевізори.

Валерій К. послав їх із цим запитанням до компанії Caveron – мовляв, нічого не знає.

Але відкривали все нові та нові справи, бо чомусь податківці встановлювали, що у документах, які приїздять із різноманітною продукцію від фірми Caveron – значно занижені ціни. Що відповідно, дозволяє фірмам Валерія К. не доплачувати податки та мита.

А ще компанії чоловіка проходять у справі конвертаційних центрів і таке різне.

Та коли п’ять місяці тому, почався розгляд у суді провадження, в якому чоловіку пред’явлено обвинувачення, то виявилося, що “бізнесмен”,  який тільки на одну фірму і лише за два місяці завіз в Україну товарів десь на під 30-ть мільйонів – в принципі, такою діяльністю займатися не може.

Бо тривалий час Валерій К. – страждає на розлади психіки та поведінки. Стоїть на обліку. Алкоголізм.

Кандидат в судді

Однак, через очевидно не чужого для Андрія Солтиса, підприємця Павла Нестерка, можна протягнути ниточки не лише до англійської компані Caveron – яка відмивала гроші у схемі експорту лісу.

Адже має Павло Нестерко компаньйона по бізнесу – адвоката Олександа Кондра.

Кондра викладає на юридичному факультеті  Львівського університету ім. І.Франка.

Олександр Кондра. фото — соцмережі

Подавався як кандидат на посаду судді. Та є кілька речей, які викладач, скоріш за все, не зможе пояснити своїм студентам. Аргументувати той факт, що він зараз є власником компанії “Інтенсив”, де раніше засвітився Валерія К. – якось можна – мовляв купив.

Та от інший пазл – “розрулити” вкрай складно.

Адже дві компанії Валерія К. фігурують у одному кримінальному провадженні разом із АО “Кондра і партнери”, у якому викладач має 33.3%. Загалом по слідству — 72 фірми. Йдеться за конвертацію та відшкодування податків для підприємств експортерів. Провадження настільки важливе – що розслідується безпосередньо Генпрокуратурою України.

Між іншим, про справи, у яких Кондра є адвокатом, він напевне теж із студентами не говорить. Клієнти – не ті.

До прикладу – Дмитра Степанова захищав. Сутенера. Який уже був судимий за організацію мережі домів розпусти в Харкові. А потім оце й у Львові налагодив. Також отримав вирок. Аналогічно – умовний.

Такий ось бізнес і справи у викладача, кандидата на посаду судді, мільйонного бізнесмена Кондра.

А ще, десь зо дев’ять років, чоловік повинен бути знайомим із найближчим оточенням кримінального авторитета Богдана Копитка.

Список Деньковича

У 2010-ому, після приходу до влади в Україні режиму Януковича, та самодискредитації за минулі роки керівництва політ сили екс-президента Ющенка, на Західній Україні високі рейтинги мала партія “Батьківщина” екс-прем’єра Юлії Тимошенко.

Однією із ключових областей була Львівська. У жовтні наближалися місцеві вибори депутатів.

У “Батьківщині” стався скандал – політичний важковаговик, депутат Верховної ради України Іван Денькович, керівник обласної партійної організації Львівщини, та один із найближчих соратників Тимошенко – почав вибудовувати свою гру.

Тому — політрада партії виключила Деньковича з “Батьківщини”. Депутат у судах домігся визнання рішення незаконним.

А перед виборами – сформував та подав до виборчої комісії перелік кандидатів у депутати Львівської обласної ради. Який і охрестили – “Список Деньковича”. Адже, перелік кандидатів був не погоджений із керівництвом політпартії.

“Батьківщина” в чергове провела конференцію. Виключила Деньковича. Відкликала із виборчої комісії кандидатури людей із того списку.

Знову тривали суди. Закінчилося тим, що “Батьківщина” участі у виборах до Львівської облради взагалі взяти не змогла.

За чутками, Денькович вчинив розкол, або провести від партії частину провладних кандидатів. Адже у Батьківщині його пов’язували із провладної коаліцією у Верховній раді – на чолі з Партією Регіонів.

У мене є ще одна версія, яка чомусь не була офіційно озвучена – хоча лежала на поверхні.

8 людей. Це 25% — “Списку Деньковича”.

Їх можна охарактеризувати трьома словами – “команда Богдана Копитка”. При потраплянні до Львівської обласної ради – це могла бути ціла фракція депутатів.

І уся ситуація із реєстрацією “Списку Деньковича” – як нікому – була вигідна для Копитка.

… Олександр Кондра – це зять Деньковича. Саме у розпал скандалу, він – як адвокат – представляв у судах проти виборчої комісії, інтереси людей із одіозного списку імені Деньковича…

У наступній частині про те, як магічним чином українські дрова, при перетині кордону із Європою – перетворюються на заборонений до вивезення ліс. Про “війну” між митниками та прокурорами — і що спільного у волоських горіхів та лісу. І звісно — як “хоронять” кримінальні провадження відносно впливових високопосадовців.

Про все це – у частині  четвертій. Незабаром — “Генпрокурор”.

* Фігурантам розслідування були надіслані листи з проханнями про коментарі. На момент публікації, відповідей не було надано. Якщо все ж, відповіді на поставлені запитання надійдуть, вони будуть опубліковані в наступних частинах

Тарас Зозулінський

Попередній матеріал серії читайте за посиланням.

Цей матеріал було підтримано проектом «OPEN Media Hub», за фінансування Європейського Союзу.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Сонячного серпневого ранку 2016-го, підтягнутий румунський митник оформлював наступний вагон із лісом. Усі колії станції Серет – невеличкого міста на кордоні з Україною — були заповнені вантажними потягами. Молодий митник вдивлявся у контракти та інвойси компанії Biofuel Trading, вносив дані у портативний комп’ютер.

У той час, коли він взявся за черговий вагон – за 270 кілометрів, біля невеликого Старого Села неподалік Львова, під автомобілем із кортежу джипів пролунав потужний вибух.

Міна була закладена під асфальт, а вибух “вирив” воронку півтора метри в глибину. Мерседес-Бенц G викинуло на узбіччя.

Із засідки у лісі джип обстріляли із двох автоматів та кулемета. Троє охоронців загинули.

Частина Друга. Кримінальний авторитет

Початок війни

“Особою, доволі відомою у вузьких кримінальних колах Львівщини” назвав об’єкт нападу речник МВС Артем Шевченко

— Підприємець Богдан Копитко, відомий у західних областях України по кличці Бодя, Копито, Долар, — на прес-конференції “відрубав” Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

— Раніше судимий, — не втримався втрутитися Генпрокурор Юрій Луценко.

А перший заступник глави Нацполіції Вадим Троян озвучив і причини:

— Слідство вважає, що це боротьба за сфери кримінального впливу. Ясно, що підґрунтям є незаконне економічне збагачення.

Сам Богдан Копитко залишився живим. Його джипу вдалося вирватися із пастки та виїхати з під обстрілу. На прилеглій території поліцейські знайшли ще дві закладені міни, які не спрацювали, а також невикористаний гранатомет.

Виконавців затримали. Як і “замовника”. Ним поліція називала Дмитра Гаврилюка. У подальшому йому та ще чотирьом учасникам пред’явлено обвинувачення.

Окрім того, у товаристві іще двох чоловіків, Дмитрові Гаврилюку також пред’явлено обвинувачення у справі іншого вбивства — львівського підприємця М. Родича.

Ці кримінальні провадження перебувають на розгляді Шевченківського районного суду м. Львова.

А сам Дмитро Гаврилюк – в СІЗО.

За даними видання «Ратуша», Гаврилюк очолював в «бригаді» іншого кримінального авторитета – Вови Морди «бойове крило».

Затримання злочинної ОЗУ from MIA_Ukraine

Минає третій рік. Правоохоронці та судді так і не дослідили, за які “сфери впливу” почалася боротьба.

В цій статті зібрані факти, які наштовхують на схему експорту українського лісу за кордон, мозком та організатором у якій “проглядається” Богдан Копитко.

А Юрій Луценко, коли мудрував про судимість авторитета, краще б розповів, яким “боком” Генпрокурор “засвітився” у цій схемі.

Будеш робити, так як я скажу

— Хватить тут розказувати байки. Добровільно видаємо. Я говорю ще раз: тих мордоворотів, що людей б’ють – тут не треба, — активно жестикулював руками сивуватий низенький чоловік, у простенькій голубій сорочці на короткий рукав.

Це був 2010-й рік, на Львівський холодокомбінат прийшли податківці з перевіркою, і власник контрольного пакету акцій Богдан Копитко особисто їх зустрічав на прохідній.

— В райвідділі будеш знімати, скільки тобі влізе. А тут будеш робити, так як я скажу, — показував він хто тут господар.

Богдан Копитко відомий не лише в Україні.

У 1999 році він звернув свій бізнес погляд на Чехію. Відтоді його сім’я та партнери,  стали акціонерами кількох тутешніх підприємств. Не зупиняюся на тому, що то за “бізнес” – це окреме розслідування, яке зараз проводиться моїми чеськими колегами.

У Празі жила і донька Богдана Копитка, де закінчила престижну та недешеву British International School.

Тим часом, в себе на батьківщині, чоловік взяв під контроль не тільки Львівський холодокомбінат, який входить у п’ятірку виробників морозива в країні, а й Дрогобицький молочний завод. І звісно, як прийнято у такому поважному середовищі – футбольний клуб.

Але, найголовнішим активом, напевне, є величезна будівельна імперія, яка розрослася країною. Хоча, формально, чоловік у ній не фігурує. Та менеджерами і керівниками є його найближче оточення із числа найбільш перевірених осіб, разом із його сином, Юрієм Копитко. Та у співпраці із давнім фінансовим партнером – Денисом Сєрєбрєнніковим.

Однак, якщо промоніторити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, дані семи найбільших компаній будівельної імперії, зустрінеш прізвище Юліана Побурка, двадцятип’ятирічного львів’янина, який із 2016 року тут чи не найголовніший бізнес гуру.

фото – Facebook дружини Ю. Побурка

Юний життєрадісний хлопчина – власне він. Юліан любить подорожувати островом Санторіні та відвідувати із чарівною дружиною дорогі ресторани. У нього гарна освіта та поважний батько, що працює із найвідомішими українськими архітекторами та багатими швейцарськими інвесторами…

А тут – і казочці кінець

У першій частині розслідування я розписав, у чому полягала схема незаконного експорту лісу з України в Євросоюз. Її провертали, за версією слідства, компанії Андрія Вороновського та Назара Лисого, через які проганялися сотні мільйонів, відмивалися брудні гроші, частина з яких йшла на хабарі керівникам системи лісового господарства України.

(Однак, кримінальне провадження було закрите. Як це сталося – буде описано у четвертій частині).

Одна з компаній Biofuel Trading була заснована у 2012 році. Друга — Bioenergy solutions – в 2013-му. Я знайшов документи, що уже з 2014-го, спритники почали підписувати контракти, а в наступні роки активно вивозити ліс.

Власне, в період 2012 – 2015 рр. Назар Лисий та Юліан Побурко були співвласниками компанії “Преміум проект”. Вона навіть юридичну адресу мала – за місцем реєстрації Побурка.

До приходу у Львівську міськраду, Андрій Вороновський працював заступником директора в компанії “Укрєвроінтеграція”.

Студент Юліан Побурко проходив практику саме у цій організації.

Декілька років, до 2017-го (коли було відкрито кримінальне провадження по експорту лісу) співвласником компанії був Назар Лисий.

Іншою співвласницею була Ірина Побурко, мама Юліана.

“Укрєвроінтеграція”- це одна з компаній, через яку за даними Держфінмоніторингу, відмивали гроші.

Естонська компанія Лисого та Вороновського, Timber Technologies OÜ також, за версією слідчого, займалася відмиванням. У неї був український номер телефону.

Одночасно – це номер телефону ПП “Компанія “Планета кіно”. Кілька років директор тут Вороновський.

Він також співвласник компанії. Разом із Назаром Лисим.

Інший бенефіціар – та їхній партнер – Андрій Побурко – батько Юліана.

Тому, життєрадісний хлопчина є тою першою (але далеко не останньою) ланкою, яка веде до справжнього “власника” експортної схеми.

Бо, причетність Юліана до вивезення лісу, є такою самою, як і наявність, ще донедавньго часу,  сотень мільйонної власності в бізнес активах будівельно-фінансової імперії Копитка.

Цей життєрадісний юнак, який за даними Державного реєстру прав на нерухому майно, не має навіть власної квартири, був та є співзасновником – співбенефіціаром компаній, які входять у мережу, що зводить-продає сотні будинків по Україні.

А тільки вийшовши з-за студентської лави, він став одним з двох бенефіціарів акціонерного товариства зі статутником у 700 мільйонів.

(Інформація станом на 01.01.2019 року. На основі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців)

“Адвокат “Курченка” і справа Калєтніка

Взимку 2010-ого, у центрі п’ятсотрічного міста Надвірна, на Гуцульщині, із непрезентабельної автівки вийшов низенький чоловік, підійшов до Ленд Крузера, витягнув пістолет і двома пострілами в голову застрелив бізнесмена Володимира Олійника. Загиблий був відомим у різноманітних колах.

Також він був бізнес-партнером Богдана Копитка — у ТОВ “Глобус”.

Іншим засновником цієї фірми виступала “Компанія з управління активами “Євроінвест”.

Денис Сєрєбрєнніков, фото www.mastersua.com/ua/staff/

Від заснування у 2005-му, нею керує Діана Сєрєбрєннікова. Створювали компанію її чоловік Денис та їхні родичі.

Прізвище Сєрєбрєннікова зникло із бенефіціарів аж у 2017-му. Натомість Діана акумулювала у себе понад 33% акцій компанії.

“Євроінвест” донині напряму є партнером у кількох проектах Богдана та Юрія Копитків.

(Інформація станом на 01.01.2019 року. На основі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців)

Сам Денис Сєрєбрєнніков, до 2017-го був керівником та кінцевим бенефіціаром  Акціонерного товариства “ЗНВКІФ “Глобал девелопмент”, із статутником в 700 мільйонів. Це АТ – співзасновник кількох компаній з будівельної імперії Копитка.

І саме у це товариство одним із двох кінцевих бенефіціарів записали Юліана Побурка.

Стосунки Сєрєбрєннікова та Копитка настільки тісні, що чоловіки навіть купили сусідні квартири у фешенебельній київській багатоповерхівці (за даними Єдиного державного реєстру речових прав на нерухому майно).

Денис Сєрєбрєнніков є потужним союзником для Богдана Копитка.

Адже в публічній площині він більш відомий як адвокат підприємств Сергія Курченка — біглого олігарха із найближчого оточення поваленого режиму президента Януковича.

Також прізвище Сєрєбрєннікова фігурувало у гучній справі про незаконне збагачення екс-нардепа Ігора Калєтніка (екс-голови Митної Служби України). Розслідування розпочали через оформлення на родичів Калєтніка  40 гектарів землі та лісових угідь.

В ході обшуків, в офісі Сєрєбрєннікова вилучили значні суми коштів, однак рік тому суд скасував арешт, повернувши йому 175 тисяч доларів та значні суми франків, євро, рублів і фунтів. Хоча, прокуратура повідомляла про “достатні підстави вважати, що вказані кошти здобуті в результаті незаконної діяльності”.

“Фарбований лис”

Повертаючись до Юліана Побурка, не складно пояснити зникнення з реєстру Сєрєбрєннікова і появу там хлопця.

За плечима компаній із будівельної імперії – хмара скандалів та кримінальних проваджень. Та є одне, яке загрожує вкрай неприємними наслідками. Причому – всій імперії та її учасникам.

Є така компанія – “Глобал Девелопмент ЛТД”. Із співвласником Побурком. Поважна організація.

То дванадцять поверхів збудують – на місцевості, де дозволено тільки чотири.

То висотку зведуть на ділянці, наданій під обслуговування автозаправки.

То, як забудовник, намагатимуться звести десятиповерхівку, хоча замовник будівництва матиме дозволи лише на три.

І такі речі можна розписати на кілька сторінок.

Та одного разу власники таки переступили межу.

Спочатку “Глобал Девелопмент ЛТД”, а згодом ЖБК ”Комфорт парк”, де у той час фігурувало чотири особи із найближчого оточення Богдана Копитка, вв’язалися у історію будівництва багатоповерхівки у Чернівцях.

Ситуація типова – гроші зібрано, будинок не зданий, пайовики бігають, питають, де їхні квартири.

Тільки от земля, в оренду, була надана управлінням поліції області. А взамін – 12 квартир – мало відійти поліцейським начальникам. А там люди зовсім не прості. Мало того, що оперативно з’явилося кілька десятків потерпілих пайовиків, що заяви про злочин понаписували, то ще й до Генпрокурора Луценка достукатися вдалося. Того, що у схемі із експортом лісу “проглядається”.

А той – у минулому Міністр внутрішніх справ. Тут уже спрацювала честь мундира. Гроші – грошима, схеми – схемами, ліс – лісом, але є міліцейська солідарність.

І оце тепер в Генпрокуратурі висить над будівельно-фінансовим бізнесом дамоклів меч. Бо якщо вчитатися в нещодавню ухвалу Печерського районного суду міста Києва, та повірити у здобутки Головного слідчого управління Генпрокуратури України, розписані в ухвалі – стає моторошно.

Помірятися силами із ДБР 

Звісно, поки вироків немає. І чи вони будуть – залежить тепер вже від нової влади.

Адже справу невдовзі повинні передати у Державне Бюро Розслідувань (ДБР).

Якщо коротко – то версія слідства така:

Група осіб створює компанії з будівництва – Хард Шелл (бен. Ю.Копитко, Ю.Побурко – на час інкримінованих дій — авт.) та Глобал Девелопмент ЛТД (бен. Ю.Побурко – авт.).

У містах України – працюють забудовники – різні ЖК. Генпідрядник в них – Хард Шелл. Продає квартири – Глобал девелопмент ЛТД.

Отримані кошти далі сплачуються на банківські рахунки АТ “ЗНВКІФ ”Глобал Девелопмент” (бен. Сєрєбрєнніков – на час інкримінованих подій, згодом – Побурко — авт).

Обіг АТ лише за 17-ий рік – 1.3 млрд.

АТ частину грошей знімає. На іншу — через фінкомпанію купує «сміттєві» цінні папери (такі, які не забезпечені ліквідними активами), а для подальшого конвертування використовуються підприємства з ознаками фіктивності. У результаті – податки в особливо великих розмірах не сплачено, готівка легалізована.

У ході досудового розслідування встановлено “численні факти порушення чинного законодавства під час будівництва, самовільно зайняті земельні ділянки, а також порушення на кожному етапі будівництва”.

Та найцікавіше настане, коли за справу візьметься ДБР – у провадженні фігурують високопосадовці Мінрегіонбуду.

З огляду на вкрай небезпечне розслідування, стає зрозумілим, чому близький до Копитка Сєрєбрєнніков зник із реєстру.

А натомість з’явився Юліан Побурко.

(Не так давно, його прізвище вже не фігурує в реєстрі).

Удар у відповідь

Між двома турами президентських виборів в Україні, у квітні цього року, в лісосмузі неподалік селища Іванковичі, що в 20 кілометрах від Києва, поліцейські спецпідрозділи провели силове затримання групи кілерів.

Оперативне відео

Можливо, це б не стало публічною подією. Однак період спецоперації змусив правоохоронців не тільки робити гучні заяви і оприлюднювати оперативне відео, а й навіть ідентифікувати персоналії.

Все тому, що прихильники тодішнього кандидата, а нині президента Зеленського, почали активно поширювати інформацію: замах готувався на нього.

Адже будинок політика – у котеджному містечку “Перлина Італії”, в Іванковичах.

Найкраще вдалося спростувати дезінформацію — Генпрокурору Луценку.

На фото і є цей львівський кримінальний авторитет. Володимир Дідух (“Вова Морда”).

(фото – з відкритих джерел)

Саме в Іванковичах має один із численних будинків та квартир Наталія С., яку в ЗМІ називають цивільною дружиною Дідуха.

— Група готувала ліквідацію львівського кримінального авторитета… Як помста за замовлення організованого замаху на вбивство 29.08.2016 львівського бізнесмена Богдана К., — не втримався відкрити карти слідства Генпрокурор.

На початку цієї частини я зазначав, що замовником замаху трирічної давнини на Богдана Копитка, поліція називала Дмитра Гаврилюка.

За даними видання “Ратуша”, саме він очолювала в «бригаді» кримінального авторитета – “Вови Морди” «бойове крило».

До слова, затримані – хлопці не прості. Роздобули станковий кулемет ДШК, демонтували задню частину Toyota Prado – під “тачанку”.

(колаж – автора. Фото – МВС України)

Жертв могло бути багато – з огляду на ефективну дальність вогню кулемета — у 3.5 кілометри.

За лічені хвилини після затримання чоловіків, вже у самісінькому Києві, зі стрільбою, спецназ штурмував автомобіль ймовірного співорганізатора. Джерело у Генпрокуратурі ідентифікувало журналістам його особу – Андрій Солтис.

Оперативне відео

Ці факти  можуть свідчити, що кримінальна війна розв”язалася через схему незаконного вивезення лісу за кордон.

Я встановив чимало тісних зв’язків Солтиса, що приводять до компаній, через які відмивалися гроші, отримані із незаконного експорту лісу до Євросоюзу.

Названий слідством співорганізатор замаху на “Вову Морду”, Солтис виводить і на потужні імперії конвертаційних центрів.

Судовий допит Солтиса, фрагмент відео із програми “Поліцейське розслідування | Замах на авторитета Вову Морду”, Еспресо TV

А ще, після Юліана Побурка, Андрій Солтис є наступною, другою ланкою, яка з’єднує виконавців Вороновського і Лисого з кінцевим бенефіціаром. В лісовій експортній схемі, мозком та організатором у якій “проглядається” Богдан Копитко. 

Про все це – у частині третій. Незабаром — “Адвокат”.

* Фігурантам розслідування були надіслані листи з проханнями про коментарі. На момент публікації, відповідей не було надано. Якщо все ж, відповіді на поставлені запитання надійдуть, вони будуть опубліковані в наступних частинах

Тарас Зозулінський

Перша частина розслідування за посилання.

Цей матеріал було підтримано проектом «OPEN Media Hub», за фінансування Європейського Союзу.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Найпопулярніше

Свіжі публікації

Автори

[email protected]
0 Статті0 Відгуки
Роман Давиденко
Роман Давиденко
12389 Статті34 Відгуки
http://politinfo.com.ua

Обрані статті

Популярні теми

© Politinfo.com.ua 2014