Теги Posts tagged with "Банк"

Банк

Щороку в Україні, наче повітряні кульки, «лопають» близько десятка банків.

Тому довіра до цих фінансових установ в українців знизилась. Які із них є надійними, за якими критеріями визначається стабільність банків і чи можна їм довірити свої кошти, з’ясовувала журналіст видання Persona.Top.

Як виглядає ТОП-десять найнадійніших українських банків

ТОП-10 надійних українських банків було сформовано на основі статистичних даних, які надав Національний державний банк України за третій квартал 2017 року. Усього аналітики «Атлант-Фінанс» проаналізували 86 банківських установ.

– Рейтинг складався при врахуванні такого критерію, як можливість банку без затримки повертати депозити, за обставин, коли з’являються фінансові труднощі, чи  проблеми із погашенням кредитних платежів і зростає заборгованість з боку клієнтів. Також фахівці брали до уваги рівень підтримки банку акціонерами чи державою, – розповідає про критерії оцінювання фінансових установ Юрій Нетесаний, партнер компанії «Атлант-Фінанс».

Надійність банку в першу чергу залежить від власника

За словами аналітика, провідну роль в стабільності банківської установи відіграє власник, коли мова йде про необхідність докапіталізації (збільшення обсягу капіталу банку) та наповнення банку ліквідними ресурсами (ресурси, які можна швидко перетворити на гроші або самі гроші) – це є основою стабільності банку, коли виникають стресові ситуації.

– Варто зазначити, що ні один банк, який належить міжнародним фінансовим холдингам чи державі, не було визнано неплатоспроможним, – каже Юрій.

Фото – Юрій Нетесаний. Джерело – Persona.Top

Як стверджує експерт, за 5 років жоден банк з рейтингу не було ліквідовано, що говорить про стабільність і надійність рейтингу.

– Можливо, це єдиний рейтинг, на складання якого не впливають учасники ринку. Варто зазначити, що банківська система України переживає нелегкі часи, і можливо цей перелік найстабільніших банківських установ допоможе українцям зберегти свої вкладення і примножити їх.

ТОП-десять найнадійніших українських банків виглядає наступним чином:

Максимальний бал надійності – 50.

Як вираховувалася надійність банків

– Рейтинг складається для того, щоб оцінити якість банківських послуг і визначити найбільш ефективні фінансово-кредитні установи, які змогли максимально наростити масштаби своєї діяльності і одночасно показати високий прибуток за останній рік, – каже Юрій Нетесаний.

Тому при складанні цієї ТОП – десятки, якщо говорити про більш детальні критерії оцінки роботи фінустанов, до уваги бралися такі параметри, як близькість до джерел фінансування, маркетингова політика, фінансова успішність, розвиненість регіональної мережі, рівень менеджменту, довіри клієнтів, рівень обслуговування клієнтів, рівень впровадження інформаційних технологій, рівень ІТ безпеки банківських систем.

Половина кредитів – проблемні

Стрес-тести, проведені «Нацбанком», показали, що, для того, щоби збільшити капітал, українським банкам потрібно сто мільярдів гривень. Проблемні кредити в банківській системі наразі перевищують п’ятдесят відсотків.

– На даний час наші банки мають таку нагальну проблему: банківській системі доводиться повертати термінові депозити у валюті, тоді як клієнтська платоспроможність за кредитами (у доларах та євро) швидко падає. В результаті фінансові установи піднімають ставки по валютних кредитах і йдуть на міжбанківський ринок, або починають вливати гроші з материнських структур, – розповідає про ситуацію на банківському ринку експерт.

Фото – НБУ. Джерело -Днепр Час

Є загроза, що держава монополізує банки

Як стверджує аналітик, станом на 1 жовтня 2017 року банківські активи склали – 1,252 трильйони гривень, що трохи нижче, ніж в 2016 році. Загальний власний капітал банків склав 149,593 мільярди гривень. Прибуток банків за 9 місяців – 4,812 мільярдів гривень.

Ситуація в банківському секторі досить специфічна, так як на сьогодні частка державних банків становить 693,535 мільярд гривень активів, що у відносному вираженні становить 55,4%. За рік вплив державних банків збільшився на 12,4%, якщо темпи зростання активів зберігатимуться і в 2018 році, то вже на початок 2019 року державні банки будуть займати близько 65% всіх активів сектора. Така ситуація в банківському секторі є монопольною, і подальша підтримка державних банків за рахунок бюджетних ресурсів може привести до знищення конкуренції в даному секторі. Також державні банки контролюють 483,166 мільярдів гривень, або 56% від всіх розміщених депозитів.

– Але проблема трохи глибше, а саме в тому, що держбанки виступають головними власниками пакета ОВДП (облігацій внутрішніх державних позик, номінованих в іноземній валюті) та інших держпаперів на суму майже в 300 мільярдів гривень. Настільки великі пакети державних документів на балансах держбанків не повинні нікого дивувати, оскільки, як правило, докапіталізація цих банків проводилася саме завдяки ОВДП, – розповідає експерт.

Для заробітку держбанки мають додаткові привілеї

У свою чергу, ОВДП дозволяють державним банкам отримувати відсотки від міністерства фінансів і розміщувати ці папери у вигляді застав.

– Але головний сенс в тому, що державні банки отримують ці державні інструменти безкоштовно, які в подальшому стають безкоштовними пасивами, а вже при розміщенні дані ресурси стають активом, який приносить постійний дохід (пасиви розмішують в Нацбанку, або ж банк може їх продати на ринку). Потрібно звичайно відзначити, що міністерство фінансів, як акціонер, після докапіталізації державного банку повинно отримувати дивіденди, але згідно законодавства ця сума становить 50% від облікової ставки НБУ, – каже Юрій Нетесаний.

Долар може стрімко «підскочити», якщо держбанки захочуть продати облігації

В результаті вищезазначених дій, на сьогодні в банківській системі накопичився такий обсяг ОВДП, який перевищує щоденні залишки на корпоративних рахунках в 5 разів.

– А це означає, що якщо державні банки при необхідності захочуть реалізувати 10% своїх ОВДП (а це приблизно 30 мільярдів гривень), то ринок не зможе викупити такий обсяг, що несе в собі макроекономічні ризики для всієї банківської системи країни. Поки ситуація на банківському ринку більш-менш стабільна, загроз не так багато, але, якщо станеться потрясіння, це відразу позначиться на валютному ринку і долар стрімко подорожчає, – розповідає про ризики функціонування держбанків експерт.

Українці платять за «непрацюючі» кредити зі своїх кишень

Щорічно міністерство фінансів вливає в капіталізацію державних банків понад 40 мільярдів гривень, що, за словами представника «Атлант Фінансу», призводить до надлишку ліквідності на ринку і дорого обходиться платникам податків.

– Так, за даними НБУ, станом на 01.11.2017 року тільки в «Ощадбанку» непрацюючих кредитів юросіб на 74,5 мільярдів гривень, а в «Укрексімбанку» – на 66,1 мільярд гривень. Продати дані державні структури неможливо, бо по суті банківським бізнесом в них і не пахне, – розповідає аналітик.

Держбанки беруть участь в сумнівних схемах, знищуючи приватних конкурентів

На сьогодні державні банки – це, в основному, певна державна схема, при якій велика частина пасивних і активних операцій безпосередньо пов’язана з державою.

– Наприклад, «Укрексімбанк» кредитує НАК «Нафтогаз», при цьому процентна ставка між держбанком і держкомпанією затверджується рішенням уряду країни, так само, як і її зміна, і рівень застав. Єдиним банком, який сьогодні ще зберіг конкурентні переваги, залишається «Приватбанк», оскільки він досить недавно знаходиться в системі державного управління. На мою думку, така велика частина державних банків, і їх вплив на банківський ринок є неприпустимими.

Міністерству фінансів потрібно оперативно навести порядок з підконтрольними банками і знизити рівень свого впливу на банківський сектор. Тільки такі кроки зможуть в майбутньому гарантувати стабільність і розвиток банківського сектора, і тільки в таких умовах на ринку України зможуть з’явитися великі світові банківські групи, – відзначив експерт.

Автор: Ірися Герцун


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В Україні показник поганих кредитів в загальному портфелі банків вже декілька років тримається на рекордному для європейських та й світових банків рівні.

Враховуючи той факт, що фактично нове кредитування корпоративного сектору знаходиться на хронічно критичному рівні, тобто «поповнення» портфелю новими кредитами не відбувається. Тому при порівнянні показника NPL в Україні з іншими країнами, якщо  нормувати дані по портфелю кредитів з датою видачі до 2014 рік, становитимуть взагалі неприйнятну картину. Саме задля оздоровлення банківської системи України та відновлення кредитування, особливо стратегічно важливих підприємств, більшість з яких є клієнтами державних банків, було реалізовано проект з впровадження в дію Закону України «Про фінансову реструктуризації».
Рівень проблемної заборгованості в світі
На сьогодні, закон фактично діє вже більше 6 місяців, якщо відраховувати від дати відкриття Секретаріату та початку прийому заяв на реструктуризацію. Згідно відкритих даних на сайті Секретаріату, будь-хто може перевірити, що наразі ми маємо вісім процедур, з яких чотири вже успішно завершені. При цьому 70% процедур за розміром портфелю належать до ПАТ «Ощадбанк України». До речі загальний портфель реструктуризованих справ досяг 5 млрд. гривень, що незважаючи на малу загальну кількість процедур становить суттєву суму та наглядно демонструє можливості Закону. Однак маємо, що інші державні банки та майже всі комерційні, ще не відкрили жодної процедури. З іншого боку є факт, що відсутність активності державних та комерційних банків стосовно процедури, не означає високу якість їх кредитного портфелю. Проаналізувавши публічні дані, які публікуються на сайті НБУ, щодо якості кредитного портфелю всіх банків України, ми побачимо наступну, неоптимістичну картину.

alt

Більш того, при поглибленні у проблематику даного питання, легко знайти «секрет Полішинеля» банківських установ України. Справа в тому, що у більшості банків офіційна звітність не дає реального розподілу кредитного портфелю на прибуткову та не прибуткову частини. Тому що, з різних економічно та стратегічно виправданих міркувань, фінансові установи у штучному режимі на регулярній основі переглядають кредитні умови для деяких клієнтів, залишаючи кредити по ним у офіційно «нормальному» стані, хоча де-факто ці кейси належать до проблемних.

Тобто на нашу думку, опосередковано, більшість фінансових установ України розуміють цінність не лише формальних показників діяльності, але й стратегічно важливого суб’єкта їх діяльності – громадян України (та їх підприємств). Розвиваючи цю сентенцію, ми можемо прийти до факту, що враховуючи поступове зменшення населення України, зменшується і потенційна база для кредитування в Україні. І саме тому в реаліях України, фінансова систему повинна оздоровлюватись в першу чергу шляхом перемовин та максимальної підтримку тих підприємств, які мають бажання потенцію та стратегію продовження своєї діяльності в українському правовому полі. Стратегічна вигода України – в реструктуризації та переформатуванні бізнесу, а не в процедурі банкрутства і розпродажу активів з величезним дисконтом. Така зрозуміла всім задіяним в провадженні Закону ідея, нажаль не досі знаходить повного розуміння на фінансовому ринку України. Саме ця ситуація повинна змінитись.

В свою чергу Секретаріат, намагається проводити постійні перемовини та різноманітні заходи з метою популяризації ідей які закладені в Закон. Ми склали і систематизували відповіді банкірів та представників бізнесу на просте питання «Чому ви ще не скористувались можливостями Закону України «Про фінансову реструктуризацію». Що стає на заваді?».

Маємо наступні відповіді щодо недоліків Закону та процедури відсортовані за популярністю:

Фінансові установи (кредитори)

Підприємства України (боржник)

Закон «Про фінансову реструктуризацію», якій фактично вступив в дію 3 квітня 2017р –  запізнився. Більшість фінансових установ вже опрацювала проблемний портфель та досягла згоди, або розпочали процедури юридичного переслідування боржника та реалізацію його активів. Необхідності домовлятись знову, але в рамках Закону, не бачимо  сенсу.

 

Закон напряму не забороняє можливість звернення інших (незалучених до процедури) кредиторів з ініціацією процедури банкрутства боржника (після закінчення дії мораторію)

 

Добровільність і суттєва прозорість процедури в комбінації з відсутністю альтернативи у вигляді швидкого та ефективного покарання боржника, шляхом арешту та реалізації всіх його активів у рахунок погашення боргу. Тобто фінансова установа не має суттєвих важелів, щоб змусити Боржника піти у процедуру.

 

Через добровільну сутність процедури фінансової реструктуризації, неможливо примусити кредитора прийняти участь в процедурі без його згоди.
Незалежний експерт(компанія) повинен бути, погоджений з Боржником. Звіт експерта має ж суттєвий вплив на процедури, у разі негативного висновку, процедура взагалі може бути припинена без підписання плану реструктуризації. Тобто фінансова установа немає змогу одноособово контролювати всі етапи процедури і «гарантувати»  результат.

 

Написання звіту незалежного експерту, що є обов’язковою частину процедури, дуже затратна річ. Більш того вимагає надзвичайною прозорості та довіри між боржником та кредитором.

Стосовно першої й найпопулярнішої версії про «запізнення» Закону, ми можемо запропонувати банкам ще раз поглянути на свій кредитний портфель. В системі, де офіційний середній NPL складає 53% серед ТОП10 банків за розміром кредитного портфелю, запізно може бути тільки, якщо нічого не робити.

Стосовно надлишкової прозорості процедури та залучення незалежного експерта. Можливо ці нюанси Закону й можуть бути предметом дискусії та змін. Але публічність на практиці полягає лише в тому, що на сайті Секретаріату публікується інформація стосовно того, що боржник такий-то та така-то фінансова установа вирішили розпочати процедуру реструктуризації, що ніяк не може тлумачитись як надлишкова публічність. Ніяких інших даних: умов плану реструктуризації, розміру заборгованості, деталей перемовин кредиторів та таке інше не є публічною інформацією й звісно ж ні де не публікуються.

Незалежний експерт дійсно є затратною частиною. Однак, якщо підприємство потребує реструктуризацію, це означає що планується продовження ведення бізнесу. В цих умовах, наявність комплексного аудиту за всіма міжнародними нормами, з висновком про перспективність вашого бізнесу є стратегічним позитивом. Єдиним стримуючим фактором може виявитись лише сума винагороди незалежного експерта, однак саме тому Законом не передбачено список якихось конкретних осіб, які можуть бути незалежним експертом. Тобто кожна компанія може обрати на ринку будь-кого хто влаштує її в тому числі і в фінансовому плані.

Наприкінці, хочу додати, що практична системна робота по процедурам фінансовою реструктуризації, на сьогодні активно ведеться лише в ПАТ «Державний ощадний банк України». Завдяки Закону в цьому банку вже реструктуризовано поганих кредитів на суму більше 3 млрд.грн, при цьому є черга справ на подання у 2017-2018 роках. Також в осени 2017р до процедури приєднався ще й системний комерційний банк ПАТ “Альфа-банк”, що також символізує підвищення рівня значення процедури на ринку України. Тобто позитивна дія Закону можлива не тільки теоретично але й цілком практично. Єдиний вагомий фактор який стоїть на шляху масової популярності процедури, на нашу думку, є інертність бізнесу, як зі сторони боржників так й кредиторів (що цілком нормально). Та глобальна відсутність традиції діяти медіативно(добровільно та прозоро). Але в умовах скорочення населення та довготривалої банківської кризи ми не маємо права залишатись в комфортному середовищі і діяти в рамках тактичних інтересів.

Сильна стратегія – максимізувати реструктуризацію та переформатування бізнесу з метою продовження їх діяльності, а не знищення їхньої діяльності.

Андрій Боровик
Заступник Голови Секретаріату
діючого на виконання Закону України «Про фінансову реструктуризацію»

fr.org.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Банки РФ незабаром можуть бути відключені від системи платежів SWIFT. «Перші ластівки» в даному процесі з’являться вже в найближчі дні.

Американська компанія Finastra, що володіє правами на програмне забезпечення для роботи з міжнародною системою розрахунків SWIFT, відмовилася від співпраці з двома російськими банками, які потрапили під санкції, повідомляє Народна Правда з посиланням на російське видання “Вєдомості”.

За даними видання, доступ до SWIFT відключать Російському національному комерційному банку, який зараз працює переважно в окупованому Криму і є системоутворюючим для регіону, і Темпбанк.

Finastra планує припинити співпрацю з цими банками до 31 серпня. Банки можуть перепідключитися до програмного забезпечення від самої SWIFT, але для цього потрібно укласти договори і буде потрібно кілька десятків тисяч доларів, і все це потрібно зробити до 31 серпня.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Фонд гарантування вкладів повідомив розміри коштів, котрі повернули вкладникам українських неплатоспроможних банків.

Згідно повідомлення, станом на перше червня Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатив вкладникам неплатоспроможних банків 87,327 млрд гривень.

Наголошується, що загальна сума коштів, що акумульовані Фондом, станом на 1 червня становить 12,872 млрд гривень.

“Надходження до Фонду за період січень-травень 2017 року від регулярного збору становили 1,676 млрд гривень”, – йдеться у повідомленні.

Всього у реєстрі учасників Фонду гарантування нараховувалось 92 банки-учасники.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

К зданию ипотечного банка «ДельтаКредит» сегодня пришли люди, которые брали кредиты в иностранной валюте. Они недовольны сложившейся ситуацией и хотят, чтоб их договоры пересмотрели. В итоге собравшиеся прорвались в само помещение банка, вот что из этого вышло.

 

Увага патріотам и тим, хто хоче підтримати Украіну! Підтримай українский проект –лайк на сторінку!!!

POLITINFO https://www.facebook.com/politinfo.com.ua

UKRPOSHTA https://www.facebook.com/ukrposhta/

WEBCALL https://www.facebook.com/webcalltoday

Проект Money Center  современная система денежных переводов.

https://money-center.cc/?r=MC627511419

 

 

Рассказывают, что когда-то, в далёкой провинции, грабители зашли в банк…
Один из них крикнул на входе: «Не двигаться! Деньги принадлежат банку, а жизнь принадлежит вам!»
Все присутствующие смирно легли на пол.
Это пример того, как термин меняет восприятие мира.

Одна женщина провокативно легла на стол, но грабитель сказал ей: «Это ограбление, а не изнасилование. Веди себя соответственно!»
Это пример того, как должен вести себя профессионал — концентрироваться на цели.

В процессе побега с места ограбления, самый молодой из грабителей (с академической степенью) сказал самому старому, который едва окончил начальную школу: «Эй, старик, может быть, посчитаем, сколько мы взяли?»

Старик ответил сердито: «Не будь дураком, это очень много денег, чтобы их пересчитывать. Подождём, пока объявят в новостях, сколько банк потерял».
Это называется опыт — на сегодняшний день опыт важнее степени.

После того, как грабители исчезли, директор банка сказал бухгалтеру, чтобы тот позвонил в полицию. Бухгалтер ответил: «Погоди, давай сначала добавим к украденной сумме те 5 миллионов, которые мы похитили в прошлом месяце и скажем, что их тоже украли».
Это называется — использовать любую возможность.

Назавтра в новостях объявили, что банк был ограблен на сумму 100 миллионов. Грабители пересчитали добычу, но насчитали всего 20 миллионов. Грабители начали ворчать: «Мы рисковали жизнью из за несчастных 20 миллионов, в то время, как банковское начальство похитило 80 миллионов не моргнув глазом. Наверно лучше изучать, как работает система, вместо того, чтобы быть простым грабителем».
Это называется — знание — сила!

Директор банка был очень доволен, а особенно тем, что его потери на бирже были замаскированы ограблением.
Это называется — не бояться риска.

Дай человеку пистолет, и он сможет ограбить банк.
Дай человеку банк и он сможет ограбить всех.

 

Увага патріотам и тим, хто хоче підтримати Украіну! Підтримай українский проект –лайк на сторінку

https://www.facebook.com/webcalltoday

https://www.facebook.com/politinfo.com.ua

WE LOVE UA https://www.facebook.com/weloveua?fref=ts

Внимание патриотам и тем кто хочет поддержать Украину! Поддержи украинский проект лайк на страницу. Слава Украине! https://www.facebook.com/webcalltoday

https://www.facebook.com/politinfo.com.ua

WE LOVE UA https://www.facebook.com/weloveua?fref=ts