Теги Posts tagged with "активісти"

активісти

Катя теж була випускницею Українська школа політичних студій/Ukrainian school of political studies. Зараз всі її колеги задають питання Хто замовив Катю Гандзюк?

“Я знаю, що я виглядаю зараз погано. Але я точно знаю, що я виглядаю набагато краще, ніж виглядають в Україні справедливість і правосуддя”, — попередила Україну Катя Гандзюк за кілька тижнів до своєї смерті після нападу.

Прямо зараз делегація УШПС в Раді Європи проводить акцію, розповідаючи про історію Каті та більш ніж 50 нерозкритих нападів на українських активістів під час Всесвітнього форуму за демократію у Страсбурзі. Катя Гандзюк – випускниця УШПС 2015 року, і вся Спільнота УШПС запитує Хто замовив Катю Гандзюк?

Автор відео – Andriy Vyshnevsky

Акція в Страсбурзі про Катю Гандзюк

“Я знаю, що я виглядаю зараз погано. Але я точно знаю, що я виглядаю набагато краще, ніж виглядають в Україні справедливість і правосуддя”, — попередила Україну Катя Гандзюк за кілька тижнів до своєї смерті після нападу. Прямо зараз делегація УШПС в Раді Європи проводить акцію, розповідаючи про історію Каті та більш ніж 50 нерозкритих нападів на українських активістів під час Всесвітнього форуму за демократію у Страсбурзі. Катя Гандзюк – випускниця УШПС 2015 року, і вся Спільнота УШПС запитує Хто замовив Катю Гандзюк?Автор відео – Andriy Vyshnevsky#ХтоЗамовивКатюГандзюк#мовчання_вбиває#CoE_WFD#USPS#УШПС#Euromaidan

Gepostet von Українська школа політичних студій/Ukrainian school of political studies am Mittwoch, 21. November 2018


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Друзі Гандзюк дізналися, хто її замовив, і назвали імена

Активісти дізналися увесь ланцюг — від виконавців, організаторів, посередників до замовників убивства Катерини Гандзюк.

Друзі херсонської активістки Катерини Гандзюк назвали їм’я посередника між замовником і виконавцем її вбивства.

Про це повідомили на сторінці “Хто замовив Катю Гандзюк” у “Фейсбуці”.

Активісти зазначили, що офіційна причина смерті Гандзюк — поліорганна недостатність і хімічні опіки зі залученням 39 % тіла внаслідок нападу з використанням хімічної речовини.

“Катю вбили. Її замовники живі. І ми знаємо, хто це. Катя теж знала, хто її замовив і врешті вбив. І ми не про п’ятьох екс-бійців УДА. Це лише виконавці. Ми знаємо хто, коли і скільки їм заплатив. Ми знаємо увесь ланцюг — від виконавців, організаторів, посередників до замовників. Ми знаємо, за що саме її вбили. У МВС та ГПУ все теж знають. Знають, але покривають. Знають, але домовляються. Знають і стають на один рівень із вбивцями. Знають і вбивають.

Посередник між виконавцями злочину та замовником — Ігор Павловський. Раніше судимий. Кличка «Собака». Дуже любить розповідати про своє кримінальне минуле.

Павловський — колишній офіційний помічник депутата від Партії регіонів Самойленка. Колишній неофіційний помічник депутата від Партії регіонів Журавка. Журавко зараз у ДНР. Павловський — офіційний помічник народного депутата від “Блоку Петра Порошенка” Олега Паламарчука. Паламарачук — вічний смотрящий по темах МВС у Херсонській області.

Банда Торбіна останні пів року до нападу працювала на Павловського, виконувала його доручення. Саме Павловський передавав грошові кошти за вбивство Каті керівнику групи виконавців — Торбіну.

Ігор Павловський передав гроші від замовника.

Так, ми знаємо, хто дав кошти Павловському.

І ми знаємо, що Павловський був готовий здавати Замовника.

Відразу після арешту банди виконавців, Павловський чекав зі своїм адвокатом на арешт. Але арештовувати вищі ланки замовних вбивств — не в традиціях нашого МВС і ГПУ. Павловський домовився.

Павловський — на свободі. Павловський фігурує у справі. Павловський — посередник між виконавцями та замовником.

Павловський відповість за злочин і здасть замовника. Чому? Тому що в нього та силовиків немає вибору. Бо інакше діяти почнемо ми. За нашу Катю”, — йдеться у дописі.

Нагадаємо, інформація про смерть Катерини Гандзюк з’явилася 4 листопада.

Петро Порошенко закликав “знайти вбивць” активістки, а США та представники Євросоюзу — притягнути злочинців до кримінальної відповідальності.

Згодом керівник поліції Києва Андрій Крищенко підтвердив інформацію про смерть херсонської активістки Катерини Гандзюк.

Водночас поліція перекваліфікувала кримінальне провадження, за яким розслідується напад на Катерину Гандзюк на “закінчене вбивство”.

Глава Нацполіції України Сергій Князєв заявив, що слідство у справі Гандзюк майже завершене.

Стерненко розповів, що попри страшні муки Катерина Гандзюк намагалася зробити якомога більше для розкриття нападів на українців.

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В Харкові, активісти в котрий раз, затримують наркоторговців.

Поширьте репостом.

Вподобай сторінку Олександр Савченко для обговорення в коментарах.

Навіщо така структура як Нац.Поліція? Коли активісти змушені виконувати їх роботу, за що вони-ж і платять поліцейським!В Харкові, активісти в котрий раз, затримують наркоторговців.Поширьте репостом.Вподобай сторінку Олександр Савченко для обговорення в коментарах.

Gepostet von Олександр Савченко am Dienstag, 16. Oktober 2018


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Останнім часом переслідування борців з корупцією стало дійсно масштабним і системним явищем. До цього вже відкрито підключились Генпрокуратура та суди. І найцинічнішим є те, що напередодні п’ятої річниці Революції Гідності ті, хто прийшов до влади завдяки Майдану починають активно використовувати проти активістів удосконалені методи Януковича.

А те, що більшість ручних суддів Майдану зберегли свої посади дає впевненість владі, що свавілля залишиться безкарним.

У квітні 2018 року російського адвоката Марка Фейгіна, який захищав в’язнів Кремля, зокрема журналіста Романа Сущенка, позбавили права займатись адвокатською діяльністю. Підставою стало використання Марком нецензурної лексики у соцмережі. Усім зрозуміло, що це лише привід. Насправді, це було переслідування путінською владою незручного адвоката з метою показово покарати, залякати та заблокувати можливість захищати жертв режиму.

Роман сущенко
Роман Сущенко

Добре, що ми живемо у демократичній країні, де таке в принципі неможливе. От і я так думав. Поки у травні 2018 року мене, як адвоката не покарали за… пост у Facebook. Там не було нецензурщини, лайки чи образ. Зате були конкретні факти, які свідчили про винесення судом незаконного рішення у відповідь на обшуки НАБУ у цьому суді та про недоброчесність самих суддів.

Але це був лише початок. Через п’ять днів після винесення мені попередження з’являється нова скарга. Її ініціаторами є люди, які стоять за сайтами з відповідним душком та фейковими організаціями, завданням яких є дискредитація та поливання брудом громадських активістів. А подано цю скаргу через депутата Ігоря Попова, який є соратником Ляшка і теж має специфічну репутацію.


Ігор Попов

Цього разу мене звинувачують у тому, що я критикую судову реформу у відеоблогах на 24 каналі. Вам не здалося. За те, що я розповідаю конкретні факти, які свідчать про фейковість реформи, мене можуть позбавити адвокатського свідоцтва. Фейгін хоча б матюкнувся, а я ж критикую цензурними словами. Але Україна не Росія. Виявляється у нас можуть позбавити статусу адвоката і за обґрунтовану критику без нецензурщини.

Інші звинувачення взагалі у голову не вкладаються. Порушення адвокатської етики вбачають у тому, що я підтримую Ларису Гольник і Сергія Бондаренка, які викривають корупцію і у очах громадськості є символами чесних і незалежних суддів. Ну і вишенька на тортик – мене звинуватили, що я є таємним агентом НАБУ. Здається коментарі зайві.

Звинувачення більше схожі на анекдот, але Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області сприймає їх цілком серйозно. 20 вересня я зобов’язаний з’явитись на засідання, де повинен спростувати, що я таємний агент НАБУ і пояснити чому критикую реформу.

Враховуючи, що мені вже дали попередження за пост у Facebook, то перспектива втратити свідоцтво адвоката є дуже реальною. Але позбавлення статусу адвоката блідне на фоні того, що три автомайданівці можуть отримати від чотирьох до семи років тюрми за те, що Автомайдан організував велику акцію протесту біля не менш великого будинку Генпрокурора Юрія Луценка у грудні 2017 року.

13 липня 2017 року біля Верховної Ради відбувся мітинг з вимогою надати дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності депутатів Полякова, Розенблата, Добкіна та інших. Автомайданівці були активними учасниками акції. Під час мітингу у них вийшла перепалка з народним депутатом Олегом Барною, який вимагав, щоб автомайданівці закрили рота. За це у нього жбурнули три яйця. На цьому інцидент був вичерпаний. Жодних ушкоджень Барна не отримав.


Олег Барна

Сліди на обличчі це наслідок ДТП, у яке він потрапив напередодні. До речі, Барна це той депутат, який нещодавно отримавши повідомлення від журналіста про “30 тисяч за голосування” кинув усе і прилетів до Києва. Після цього поліція Печерського району зареєструвала справу за статтею хуліганство. Надалі цю справу би просто закрили за відсутністю складу злочину або виписали адмінштраф, якби не наступні події. І тут стежте за хронологією.

17 жовтня минулого року біля Верховної Ради відбувся великий мітинг за створення Антикорсуду, скасування недоторканності та нове виборче законодавство. Автомайдан був співорганізатором цього мітингу. 23 жовтня Генпрокуратура вимагає справу Барни з Печерської поліції та “у зв’язку з особливою складністю” передає її у Головне слідче управління. Для її розслідування призначають п’ять слідчих та 10 прокурорів. Для порівняння справа переслідування автомайданівців за поїздку до Межигір’я Януковича, де понад 450 потерпілих, а серед потенційних обвинувачених понад 200 ДАІшників та понад 120 суддів розслідується групою осіб з п’яти слідчих та двох прокурорів.

4 грудня Автомайдан анонсує поїздку до маєтку Луценка, за те, що він викрив таємних агентів НАБУ та зірвав їх спецоперацію. На наступний день Генпрокуратура терміново знову вимагає справу з поліції “для вивчення”. 9 грудня біля будинку Луценка проходить чисельна акція. І реакція Генпрокурора не забарилась. Вже через тиждень прокурор підписує підозри Сергію Хаджинову, Олегу Пушаку та Богдану Мельнику, які всупереч вимогам процесуального кодексу надсилають їм поштою.

Тобто є чіткий зв’язок між акціями протестів та активізацією розслідування справи. А ключове рішення про покарання автомайданівців було прийнято саме після поїздки до Юрія Луценка. До речі, Печерський суд надав згоду слідчому на доступ до телефонних трафіків усіх трьох автомайданівців. Це такі ж ухвали як і щодо журналістів Наталки Седлецької та Крістіни Бердинських.

Луценко виправдовував дії слідчих щодо журналістів необхідністю встановити дату і час злочину. Але ж у справі Барни дата і час події чітко відомі. Цікаво, що у матеріалах справи цих ухвал і самих трафіків немає. Тобто інформацію зібрали, але для справи не використали. То для чого прокуратура збирає дані про усі контакти і місця перебування активістів і журналістів ?

А тепер дуже важливий момент. Відповідно до закону інцидент з Барною можна кваліфікувати як дрібне хуліганство, за що передбачено невеликий штраф. Загалом, кидати яйцями у політиків – це традиція протестів у всьому світі. Яйцями закидували президентів усіх країн, включно з Путіним. Сам Луценко заявляв, що у киданні яєць немає нічого страшного.

Але завдяки Генпрокурору у справі Барни дрібне порушення перетворилось у тяжкий злочин. Вдумайтесь, автомайданівців звинувачують у нанесенні побоїв яйцями державному діячу і тепер їм цілком реально загрожує від чотирьох до семи років тюрми. Звісно, що за вчинене треба відповідати. Саме так коментує Луценко цю справу. Але від чотирьох до семи років тюрми за порушення, яке взагалі не є злочином – такого свавілля навіть за Януковича не було.

Справу хлопця, який кинув яйце у державного діяча Януковича закрили. У політиків яйцями кидають чи не щодня, але досі жодної справи до суду не передавали. Перехід вулиці у забороненому місці також є порушенням. А тепер уявіть, що ви це зробили на акції протесту і вас замість того, щоб оштрафувати кидають у тюрму. Уявили? А вам кажуть: ну ви ж порушили, а за порушення треба відповідати.

Ця справа створює небезпечний прецедент, коли за дрібні порушення на мітингах їх учасників будуть ув’язнювати на тривалі строки. Тому це стосується кожного активного громадянина, який ставить вимоги і контролює владу. Але найгірше те, що ця справа чітко доводить – прокуратура, слідчі та суди продовжують працювати у режимі виконання злочинних вказівок та готові переслідувати і карати невинних.

Слідчий у справі Барни прямо визнає, що жодного злочину тут немає, але є чітка вказівка з Генпрокуратури. Ось справжній результат реформи прокуратури імені Юрія Луценка. Як і у часи Пшонки прокурори дають злочинні вказівки про пресування активістів, а слідчі їх безвідмовно виконують. А це злочин, за який рано чи пізно наступить покарання.


Юрій Луценко

10 вересня 2018 року автомайданівцям вручили обвинувальний акт і справу передають до Печерського суду. Особливо цинічно це виглядає напередодні п’ятої річниці Революції Гідності. Під час Майдану Сергія Хаджинова затримували, позбавляли прав керування, утримували під вартою, але реальний строк він може отримати за президента Порошенка і саме за поїздку до маєтку його найближчого соратника – Юрія Луценка.

Виходить що Порошенко та Луценко у переслідуванні своїх противників перевершили Януковича та Пшонку. Юрію Луценку вже втрачати нічого. Його репутація безнадійно втрачена. За останніми опитуваннями недовіра громадян до нього є найбільшою серед політиків. Тепер його доля – повернутись туди, звідки його достроково випустили. Сподіваюсь, він не загубив свою тюремне горня. А от Порошенку варто задуматись, адже тікати ж уже нікуди. Але найбільше задуматись потрібно кожному з нас і продовжувати боротьбу. А справедливість однозначно переможе.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У перший день 2018 року на Київщині знайшли тіло правозахисниці Ірини Ноздровської, яку жорстоко вбили. Виявилося, що це був лише початок. Цьогоріч активістів у різних регіонах обливали кислотою, били, їхні офіси спалювали. Когось – убили.

Тільки за літо повішеним знайшли 23-річного активіста Миколу Бичка, застрелиликолишнього добровольця батальйону “Донбас” і громадського активіста Віталія Олешка, а в Дніпропетровській області вибухнув мікроавтобус з депутатом міськради та волонтером Віталієм Чернявським. Останній встиг вистрибнути з авто і вижив.

Усі ці справи об’єднує одне – не лише замовники, а й виконавці не несуть покарання.

“Українська правда” поспілкувалася з трьома активістами, які пережили напад, – Катериною Гандзюк, Віталієм Устименком і Сергієм Стерненком. Вони розповіли, кого вважають замовниками, як розвивається слідство за їхніми справами та чому, на їхню думку, на громадських діячів усе частіше нападають.

Катерина Гандзюк, активістка, співробітниця міської ради Херсона

 

Катерина Гандзюк, активістка, співробітниця міської ради Херсону

31 липня біля під’їзду невідомий чоловік облив Катерину Гандзюк сірчаною кислотою. Від початку справу кваліфікували як “хуліганство”. Під тиском громадськості поліція перекваліфікувала її на “замах на вбивство з особливою жорстокістю”. Катерина отримала близько 35% опіків шкіри.

3 серпня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання підозрюваного в нападі Миколи Новікова. Зараз він перебуває під вартою. Але в чоловіка є алібі – у той день він був на відпочинку з друзями.

Відповіді Катерини Гандзюк ми чекали протягом тижня. Активістка досі у важкому стані і через день переживає нові операції. Аудіовідповіді вона записує невеликими уривками, коли стає сил. Їй уже пересадили шкіру і перевели з шокової реанімації в септичну. 14 серпня вона надіслала нам фотографію лікарняного вікна і написала: “Вчора мене перевели в іншу реанімацію, і тепер у мене є вікно. Чомусь цей факт робить мене дуже щасливою”.

“Багато кому може бути вигідно позбутися незручного чиновника, як я. Тим паче, я вибиваюся із загального ландшафту, чим дратую багатьох людей не тільки з Херсона. Але мало хто може піти на такий злочин. Тим більше в місті, де ми всі зросли разом: з кимось ходили в одну школу, з кимось виросли в одному дворі. Але навіть серед політичних опонентів такі звірства зазвичай не прийняті.

Пам’ять у людей дуже довга, тому не можна бути стовідсотково впевненим, що ми взагалі говоримо про когось з Херсона. Я майже переконана, що в замовника в гардеробі висить форма з погонами, можливо, навіть і не одна.

У мене дійсно були конфлікти з херсонськими політиками, я з 18 років у громадсько-політичному русі. Зараз мені 33. Повірте, за цей час у мене було багато різних ідеологічних, партійних, політичних конфліктів, але зазвичай усі претензії все одно зводилися до правоохоронних органів.

Як тільки я стала чиновником, у листопаді 2016 року, ми приймали справи і ставали свідками жахливих зловживань і злочинів. Правоохоронці – перші люди, з ким ми спілкувалися і говорили, що треба наводити лад. На жаль, об’єкти наших розмов дізнавалися про таке спілкування за лічені хвилини, тому це просто не мало сенсу.

Саме з правоохоронцями був цей системний світоглядний конфлікт, де неможливо домовитися. Саме від них я отримувала погрози і попередження. Вони підсилали до мене достатньо близьких мені людей з пропозиціями. Зараз я не можу говорити про всі деталі, це може завадити слідству. Але готуйте попкорн, повірте, буде дуже цікаво.

Слідством я зараз не дуже цікавлюся. По-перше, через те, що я не вірю у професіоналізм поліцейського слідства. Я співчуваю тому бідоласі, якого затримали по моїй справі поліцейські, на 99% це випадкова людина. Я розумію, що дуже швидко треба було гасити інформаційні хвилі, й це робили ціною його долі.

Мої близькі, які бачили нападника, кажуть, що це не він. Я бачила те, що й усі в інтернеті, але я не впізнаю його (підозрюваного в нападі Миколу Новікова – УП). Зі мною ніяких слідчих дій з цього приводу не проводили, видно, мої свідчення не потрібні… (Вже після розмови, 15 серпня, стало відомо, що правоохоронців до Катерини не пустили лікарі. Сама Гандзюк підтвердила УП цю інформацію, але зазначила, що раніше поліція до неї не приходила – УП).

Зараз мені складно тримати руку на пульсі розслідування, тому що я зосереджена на своєму здоров’ї і відновленні. У мене через день операції, від яких болісна реабілітація. Не хочу тішити ворогів, розповідаючи, як це боляче. Але я переконана, що коли закінчу лікування, МВС відповідатиме за кожну фальшовану довідку, згаяний день, скалічену долю у всій цій справі, за кожну невчасно призначену експертизу.

 

Катерина Гандзюк: Вчора мене перевели в іншу реанімацію, і тепер у мене є вікно. Чомусь цей факт робить мене дуже щасливою

Наразі в нас відбулася якась збочена система децентралізації. Вона полягає в тому, що в регіонах замість децентралізованих громад утворилися фроди. В обмін на лояльність їм дозволено на місцях утворювати будь-які об’єднання з криміналом, правоохоронцями, політиками різного штибу, людьми, з якими не так давно було соромно стояти поруч. Фактично, вони мають мандат на подібні об’єднання аби лишень місцевий феодал гарантував той чи інший результат на виборах.

Як на мене, сьогодні місцеві феодали відчувають себе безкарними і недоторканими. І ці домовленості, які існують між ними й умовним Києвом, породжують кругову поруку в низці регіонів і, в принципі, вже почали свій шлях насильства. Київ ще думає, що щось контролює, але насправді ситуація виходить з-під контролю. Херсон, Одеса не є унікальними. Ви прекрасно знаєте історії Сергія Стерненка, харків’янина Дмитра Булаха.

Думаю, що це тільки початок. Насильства будуть жорстокішими, людей будуть залякувати. І якщо центральна вдала сьогодні не буде жорстко реагувати на таку навіженість регіональних еліт, якщо не буде судових процесів над місцевими покидьками, які собі дозволяють влаштовувати терор, спираючись на невідомо які гроші і сили, то за дуже короткий час ми опинимося в державі, де немає ні влади, ні опозиції, а суцільна громадська рада при МВС.

У принципі, я ніколи не була в безпеці. Чому я так намагалася привертати увагу до нападів на інших активістів? Тому що розуміла, що рано чи пізно я теж буду в цьому сумному переліку активістів, які постраждали. А гарантій безпеки немає ні в кого. Сьогодні будь-яка активна людина, яка здатна мобілізувати інших, бути суспільно корисною, у небезпеці. І я на цьому наполягаю.

Я хочу подякувати всім за підтримку. Це було надзвичайне шаленство, я вражена з перших секунд і не могла уявити, що стільки людей мене підтримують. Кожне добре слово, кожне побажання, мені здається, знімає біль (голос Катерини починає тремтіти – УП). Я хочу передати рідним, друзям, щоб вони не турбувалися. На щастя, лікарям вдалося зберегти мені обидва ока, і я точно впізнаватиму себе в дзеркалі. Я не жалкую ні про що. Я обов’язково одужаю. Вважаю, мені пощастило – я жива”.

Віталій Устименко, лідер одеського осередку організації “Автомайдан”, член Громадської ради при Національному антикорупційному бюро

 

Віталій Устименко, лідер одеського осередку організації “Автомайдан”, член Громадської ради при Національному антикорупційному бюро

Напад на Віталія Устименка скоїли 5 червня. Вдень у центрі Одеси до нього підскочили двоє невідомих і почали бити по голові, потім повалили на асфальт і поранили ножем. Ні нападників, ні замовників слідству встановити не вдалося.

“У мене фотографічна пам’ять на всіх місцевих “тітушок”. Враховуючи, як професійно і швидко діяли нападники, цілком можливо, вони не місцеві.

Зараз усе загоїлося, шви познімали, я навіть уже не приймаю знеболюючі. Тому вже можу функціонувати, до того ж, у нас багато планів на це літо і на майбутнє в цілому.

Якщо говорити про замовників, то в частині слідства нічого не рухається взагалі. Я майже кожного дня телефоную слідчим із цього приводу. Якщо у випадку з Катею Гандзюк майже через кілька днів було затримано підозрюваного, то тут абсолютно інша ситуація.

Приблизно через два тижні після нападу я зловив на одному заході в Києві прокурора області. Він запевнив, що вони вже затримали або принаймні ідентифікували того, хто здійснив замах на мене. Але поки що слідство ніяким чином не інформує про результати, і ми так розуміємо, що їх немає.

Я, як і раніше, переконаний, що ніяких результатів не буде. У разі, якщо когось із двох нападників затримають, ідентифікують, то абсолютно точно змінять кваліфікацію злочину, як це вже робилось у випадку з іншими активістами з Одеси.

Усні чи письмові погрози на сесіях міської ради та від оточення Геннадія Труханова (мер Одеси – УП) – регулярні. У різний спосіб погрожують активістам, зокрема, і мені, і нашій організації. Це триває впродовж декількох років. Єдина відмінність – за місяць до нападу я виявив за собою стеження.

Я не скажу ніякої сенсації: за тим, наскільки відкрито було здійснено злочин, ми припускаємо, що це могли зробити люди, які абсолютно чітко впевнені, що їх не притягнуть до відповідальності. А в нас у місті тільки одна група може дозволити собі такий відвертий напад – це представники Труханова і Галантерника (Володимир Галантерник – мультимільйонер, якого ЗМІ називають негласним “хазяїном” Одеси – УП). Це наша перша й основна версія.

Напад здійснили на початку пляжного сезону. А цей період у нас завжди дуже гарячий з точки зору захисту територій суспільного користування від чергових забудов. Якщо ви порівняєте активність громадського сектору влітку цього року і минулого, то очевидно, що раніше наших заходів було більше. Зараз ми дуже багато відволікаємося в інформаційному та юридичному сенсі на власні розслідування щодо нападів на активістів.

Думаю, багато в чому організатори нападу керувалися саме цими міркуваннями, щоб відволікти нас у певний спосіб.

Через тиждень після нападу мені надали держохорону, і досі я перебуваю під нею. Не знаю, як довго це буде тривати (14 серпня стало відомо, що з Віталія Устименка зняли держохорону – УП). Психологічно, звісно, так спокійніше. Але, по-перше, це не постійний захід, а по-друге, відверто кажучи, більше схоже на контроль, а не охорону. Тому що по факту всі мої пересування фіксуються, а зустрічі очевидні для керівництва поліції.

Відчуття небезпеки для громадських активістів – це перманентний стан, це нормально з 2013-2014 року. Я кажу без пафосу, об’єктивно. Насправді, перш за все ми покладаємося на себе в забезпеченні власної охорони.

Громадський сектор – чи не єдиний суб’єкт, який може ефективно протистояти органам влади. Я абсолютно відверто кажу: громадський сектор в Одесі існує всупереч, тому що ще станом на 2015 рік він був максимально підпорядкований фінансово-промисловій групі, яка контролює місто.

Напади частково можуть бути пов’язані з тим, що громадський сектор досягає певних успіхів. З іншого боку, очевидно, що маса реформ провалені, зокрема, це стосується судів, поліції, прокуратури.

Ключовим моментом нападу на активістів є момент безкарності для нападників. І він має бути сигналом для всього громадського сектора. Вбивства чи напади, особливо перед виборами, будуть продовжуватися.

Ті нахабні бики не розуміють логіки громадського сектору. Насправді, ми лише стаємо більш ініціативні. Принаймні, це видно по Одесі. Наприклад, після нападу на мене на тому ж тижні ми зробили велику акцію на узбережжі і знищили одну з незаконних забудов. Найкраще – після нападу бути ще ефективнішими, ніж до нього. Переїхати в інше місто чи країну – не вихід”.

Сергій Стерненко, екс-керівник одеського “Правого сектору”

 

Сергій Стерненко, екс-керівник одеського “Правого сектору”

24 травня двоє невідомих скоїли замах на Сергія Стерненка. Під час нападу активіст дістав ножове поранення в руку. Один із нападників утік, але згодом був затриманий. Інший отримав від Стерненка смертельний удар ножем у живіт. Це був уже третій замах на одеського активіста. 1 травня невідомий вистрілив у нього ззаду з травматичної зброї. 7 лютого на Сергія Стерненка напали біля його будинку.

“Я дотримуюся двох можливих версій.

Це може бути робота Російської Федерації з дестабілізації ситуації на півдні і сході України. Якщо проаналізувати географію нападів на громадських активістів, то це Одещина, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська область і Харківська. Це регіони, які у 2014 році російська пропаганда називала так званою Новоросією.

Другий варіант – це може бути помстою місцевих еліт. Але, насправді, терор проти громадських активістів виглядає дуже системно, і складається враження, що за цим може стояти одна й та сама група осіб.

Припускаю, що інтереси місцевих політичних еліт, таких як Геннадій Труханов, проросійських представників політичних партій на місцях і російських спецслужб можуть збігатися. Перед президентськими виборами ми можемо мати справу з організованою групою, добре оснащеною технічно і фінансово, котра може системно працювати проти відомих громадських діячів, волонтерів, журналістів.

Безкарність – один із факторів. Якщо ми розглядаємо версію причетності місцевих політичних еліт, котрі дуже часто пов’язані з місцевою поліцією, то треба розуміти, що правоохоронці можуть сприяти на місцях скоєнню таких злочинів. По-перше, окремі співробітники можуть допомагати інформацією зловмисникам, по-друге, не розслідувати кримінальні провадження по фактах нападів.

Замовники, організатори, а часто і виконавці уникають відповідальності. Це може провокувати рецидив. Якби правоохоронна система України працювала належним чином і шукала замовників нападів, то ці злочини якщо б не припинилися, то відбувалися б набагато менше.

Є три кримінальних провадження по нападах на мене.

По першому нападу, який стався в лютому, я не маю доступу до кримінального провадження. З огляду на те, що не було допитано основного свідка за більше ніж півроку, не було знято мої відбитки пальців, і мене навіть не викликали на слідчий експеримент, можу стверджувати, що слідство жодним чином не рухається. Не повідомлено на сьогоднішній день про підозру виконавцям, відповідно, організаторам і співучасникам.

По другому нападу, який мав місце 1 травня, нападника затримали, бо мені вдалося його наздогнати. Організатори, посередники, замовники – невідомі. Чи перебуває сьогодні під вартою нападник – не знаю, тому що слідчі, які розслідували це кримінальне провадження, не брали від мене слухавку. А коли я додзвонився на п’ятий день після нападу, слідчий мені повідомив, що судове засідання відбулося без моєї участі.

Щодо останнього провадження я не можу розголошувати відомості, які є в матеріалах. Але фактаж такий: посередники на волі, замовник на волі. Хто ці люди – ми не знаємо. Виконавець Олександр Ісайков, який залишився живим, так само на волі і перебуває під держохороною.

Натомість я, коли ставався кожен напад, звертався з клопотанням про забезпечення мене засобами безпеки, зокрема держохороною, і мені всі рази відмовляли. З формулюванням, що поліція “не встановила наявності загрози життю та здоров’ю”. Також мені відмовили в можливості зареєструвати зброю для самозахисту.

У мене є приватна охорона, котру мені організували друзі. Звісно, я відчуваю себе в небезпеці, оскільки організатори всіх нападів перебувають на волі. І їм абсолютно нічого не заважає зробити ще один замах на моє вбивство, так само, як і на інших активістів.

Припускаю, що напади пов’язані з моєю громадською діяльністю, з тим, що я активно висловлюю громадянську позицію. Щоб змусити мене або мовчати, або залякати. І це відбувається не тільки у випадку зі мною. Усі публічні діячі, які пережили напади протягом року, так чи інакше дуже жорстко критикували місцеву владу і виступали проти свавілля місцевих силовиків.

Рецепту, як боротися з цим, не існує. Якщо є можливість – потрібно записатися хоча б на елементарні курси самооборони, зареєструвати або придбати дозволену законом зброю, змінювати періодично місце проживання. Як на мене, це повинен робити кожен громадянин України, щоб убезпечити себе.

Щодо громадських діячів – тут потрібен максимальний суспільний тиск, розголос, резонанс, підтримка інших активістів, щоб не дати поховати ці справи. Єдине, що зараз хоч якось впливає на представників влади, – це суспільний резонанс.

Моя рука ще відновлюється. Сподіваюся, що протягом найближчих 8-9 місяців усе вже буде нормально. Є серйозні ушкодження, у тому числі заподіяні медиками. Але я не планую припиняти громадську діяльність за жодних обставин”.

Юлія Ворона, для УП


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Якщо у нас без проблем і без наслідків пиздять активістів та журналістів, обливають зеленкою, пресують, то рано чи пізно переходять до нових методів – кислоти, вбивств, каліцтв.

У нас нема (або дуже мало) правосуддя, у нас законність тільки проти тебе, а не за тебе. У нас легше нападника порізати ножем, ніж чекати, що його зловить поліція і засудить суд.

У нас все дуже хуйово зі справедливістю. Але все чудово із вседозволеністю.

Щоб бути активістом і боротися з чортами, людина має бути спецом із самооборони, мати мінімум ніж на кармані, а максимум ствол. Ходити з охороною. І навіть це не рятує.

Бо у нас можна все. Тільки не мені чи вам. А охуївшим мразям, які чомусь вирішили, що вони кращі, достойніші, вищі.

Так ми державу не збудуємо.

Антон Ходза


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У селі Мильники на Чернігівщині чоловік ґвалтував і вбив дворічну дівчинку Вікторію. Про це повідомили місцеві жителі.

Запевняють, співмешканець її матері Галини Єсипенко Назар Красуля знущався над маленькою кілька місяців, а крім того ґвалтував її п’ятирічну сестричку.

Сама жінка, за словами активістів,  усе знала, але мовчала. Дитину мертвою знайшли тиждень тому і вже поховали, а старшу сестру відправили до лікарні. На похорон жінка не прийшла, в лікарні — не з’являється. Мешканці с. Мильники кажуть, вона часто зловживала алкоголем, тому обурені халатністю державних органів, зокрема соцслужб, які не відреагували вчасно.

Кажуть, у загиблої Вікторії — численні переломи тіла, ознаки наруги, опіки від недопалків. Але у звіті судмедексперта зазначена лише черепномозкова травма. Нині підозрюваний Красуля перебуває в СІЗО, але активісти бояться, що покарання він може уникнути. З проханням сприяти справедливому розслідуванню — звернулися до народного депутата України Андрія Немировського.

Він обіцяє розібратися у справі, сприяти об’єктивному росзлідуванню і покаранню винних. Нардеп вже звернувся до очільника Нацполіції Сергія Князєва зі зверненням зкорема провести додаткові слідчі дії, покарати матір загиблої та перевірити діяльності директора Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ніжинської РДА.

vse.media


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Знайомтесь – Юрченко Валентина Петрівна судья Касаційного адміністративного суду.

На даний момент пані Юрченко безтурботно працює судею, не дивлячись на всі негативні висновки та рішення які були схвалені не на її користь.

Проаналізувавши інформацію про Юрченко Валентину Петрівну (далі – Кандидат), суддю Вищого адміністративного суду України, Громадська рада доброчесності виявила дані, які дають підстави для висновку про невідповідність Кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

1. Покривання “суддів Майдану”

Кандидат була у складі колегії суддів, які 14.03.2016 р. визнали незаконним (Додаток_1) та скасували подання Вищої ради юстиції про звільнення судді Дарницького районного суду м. Києва Пойди Сергія Миколайовича за рішення проти Майдану (а саме, 23 січня 2014 року суддя Пойда ухвалив рішення про тримання під вартою активістів Майдану).

Згідно з п. 1.6 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен демонструвати та підтримувати високі стандарти суддівської поведінки з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.

Такими рішеннями Кандидат не лише не сприяла відновленню довіри до судової влади, а навпаки – утверджувала у суспільстві уявлення про панування безкарності і кругової поруки в суддівському корпусі​.

Наведені факти є підставою для висновку, що кандидат Юрченко Валентина Петрівна не відповідає вимогам доброчесності та професійної етики.

Цей висновок можна доповнити додатковою інформацією про Кандидата, яка з огляду на її персональний характер, передається до ВККС у вигляді додатку. (додаток_2)

Також члени Громадської ради доброчесності вважають за доцільне звернути увагу членів ВККС на рішення, ухвалене Кандидатом, що викликало значний суспільний резонанс і підважило думку про незалежність суддів від політичних впливів:

20 січня 2010 року, «за незламність духу у відстоюванні національної ідеї, виявлені героїзм і самопожертву у боротьбі за незалежну Українську державу», Президент України Віктор Ющенко своїм Указом присвоїв С.Бандері звання Герой України (посмертно). Кандидат входила до складу колегії Донецького апеляційного адміністративного суду, яка залишила в силі рішення першої інстанції про скасування присвоєння Президентом України звання Героя України С. Бандери.

Основоположним принципом функціонування судової влади є незалежність суддів. Відповідно до п.12. Висновку Консультативної ради європейських суддів №1 (Рекомендація №(94)12 «Щодо незалежності, ефективності та ролі суддів» «Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, а й з боку суспільства загалом. Суддя повинен не тільки бути насправді вільним від будь-якого неналежного зв’язку, упередження або впливу, але він чи вона також повинні бути вільними від цього в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.»

У членів Громадської ради доброчесності виникли обгрунтовані сумніви у тому, що рішення у цій справі ухвалене суддями, зокрема, Юрченко В. П., неупереджено і незалежно від політичних впливів.

Відповідно до положень частини 1 статті 5 Закону України «Про державні нагороди України»: «Державними нагородами можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці та особи без громадянства».

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України «Про державні нагороди України»: «Нагородження державними нагородами може бути проведено посмертно».

Статтею 6 Закону України «Про державні нагороди України» при цьому передбачено:

«Звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення». Члени Громадської ради доброчесності окремо наголошують, що Юрченко В.П. не скористалася при цьому правом, передбаченим ч. 3 ст. 25 КАС, а саме не склала окрему
думку, як суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи

Отже, розповсюджені і такі, що підривають довіру до судової влади, відомості про втручання в незалежність судді породжують обґрунтований сумнів щодо відповідності судді чи кандидата у судді відповідності критеріям професійної етики і доброчесності. Суддя, чи кандидат у судді, щодо якого існують такі неспростовані відомості, має вчинити всі дії з метою їх спростування з тим, щоб «бути вільним від цього в очах суспільства».

ВІДПОВІДНО ДО ЧАСТИНИ ЧЕТВЕРТОЇ СТАТТІ 19 РЕГЛАМЕНТУ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ДОБРОЧЕСНОСТІ ЗА НАЯВНОСТІ ВАЖЛИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ РАДА У ПОДАЛЬШОМУ МОЖЕ ОКРЕМИМ РІШЕННЯМ ЗМІНИТИ АБО СКАСУВАТИ ВИСНОВОК, АБО ЗАТВЕРДИТИ НОВИЙ ВИСНОВОК.


НЕГАТИВНИЙ ВИСНОВОК ГРД

Результати анонімного письмового тестування –  83,25 бали

Результати практичного завдання – 91,5 бал

Загальний результат іспиту – 174,75 бали

 Загальний бал за результатами кваліфікаційного оцінювання – 723,75 бали

Кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

Дата початку роботи суддею невідома, а на посаді судді Вищого адміністративного суду України з 2013 року.

Досьє кандидата.

Сумнівні рішення

Як вбачається із реєстру судових рішень та за повідомленням інформаційного агентства «ЛІГАБізнесІнформ» суддя Юрченко В.П. була у складі колегії, які ухвалювали рішення щодо визнання незаконним нарахування транспортного податку власникам елітних іномарок у розмірі 25 000 грн у 2015 році. У результаті розгляду справи ВАСУ скасував рішення попередніх судових інстанцій і, визнавши протиправним, скасував податкове повідомлення-рішення про донарахування податку власнику автомобіля (Range Rover 2013 року).

Як вбачається із реєстру судових рішень суддя Юрченко В.П. була у складі колегії суддів, які 14 березня 2016 року визнали незаконним та скасували подання Вищої ради юстиції про звільнення судді Дарницького районного суду м. Києва Пойди Сергія Миколайовича за рішення проти Майдану (а саме, 23 січня 2014 року суддя Пойда ухвалив рішення про тримання під вартою активістів Майдану).

Статки

Відповідно до аналітики Громадського руху ЧЕСНО “Тіні забутих статків: е-декларації суддів ВАСУ” суддя Юрченко В.П. лише в електронній декларації проінформувала суспільство про наявність у її чоловіка земельної ділянки площею 1000 кв.м, квартиру 65,6 кв.м та дві його автівки – ЗАЗ 968М 1992 року та “М2141” 1994 року (забувши уточнити, що це Москвич).

Електронна декларація за 2015 рік.

Рішення  ГРД

За результатами розгляду справи кандидата Громадською радою доброчесності було затверджено висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Основні причини висновку про невідповідність – утвердження кругової поруки в суддівському корпусі.

Також пані Юрченко потрапила в антирейтинг, не достойних місця у Верховному Суді. Антирейтинг Руху ЧЕСНО

Далі буде…

politica.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Житомирські майданівці вимагають у влади внести зміни до проекту пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні та учасникам Майдану.

Активісти вважають, що затверджений проект, який переміг у конкурсі, не підкреслює символізму подій Майдану, а серед житомирян вже отримав назву “Термінатор” або “Оскар”. Жодних претензій  до панно, яке розмістять на стіні будівлі облдержадміністрації немає, проте з самою скульптурою майданівця активісти категорично не згодні, адже він не передає емоцій та динамічності.

“Коли житомиряни та гості міста будуть проходити повз цей пам’ятник, вони мають розуміти, що це символ революції гідності. Людина, яка має бути зображена на пам’ятнику, має бути динамічною та нагадувати про події Майдану”, – сказав житомирський активіст Костянтин Суський.

Представники громадськості зазначили, що вимагатимуть внесення змін до проекту, а якщо влада не погодиться, то вони або не дозволять будівництва, або власноруч зроблять його динамічнішим, чого робити не хочуть.

Нагадаємо, що автор житомирського пам’ятника Героям небесної сотні – син члена журі.

zhitomir.today


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

 

В наведеному нижче журналістському розслідуванні мова піде про громадських активістів. Одразу хочемо наголосити, що, на нашу думку, питома більшість активних громадських діячів на Вінниччині це – переважно достойні люди, з патріотичною позицією.

Багато з них, як і вказані в тексті люди, брали участь в Революції Гідності, виборювали право України на правду та справделивість. Але суспільство дозріло до оприлюднення всіх, навіть дуже неприємних і незручних тем. В тому числі і неспроможність країни забезпечити своїх найкращих представників достойною роботою, направити діяльність активної частини суспільства в конструктивне русло. Як наслідок представники громадянського суспільства обрали той шлях, який вважали за потрібне. Дехто продовжує волонтерську діяльність, хтось повернувся до мирного життя та облаштування побуту, інші продовжують працювати в громадському секторі, шукають грантове фінансування своїх соціальних проектів. Але залишився і зовсім маленький відсоток активістів, які вирішили стати тими, проти кого вони боролись.

По мотивам резонансної заяви відомої української письменниці, журналістки та колишньої заступниці губернатора Одеської області Зої Казанжи, яка буквально підірвала інформаційний простір, тернопільський Інтернет-портал “Часопис” зробив цікавий огляд – чим у наші дні заробляють “професійні активісти”.

Сама Зоя Казанжи позиціонує себе справжньою громадською активісткою. Однак вона публічно задала питання, яке дуже бояться тисячі так званих активістів. Звідки вони беруть гроші на життя?

“У мене сьогодні одне легке питання: а де беруть гроші, за рахунок чого живе велика кількість людей, які цілодобово займаються так званим активізмом по-українськи? Ті, кого бачиш весь час на всіх акціях протесту  і читаєш щогодинні реакції з фото і стрімами в ФБ?”, – заявила Зоя Казанжи. Виявляється в неї так не виходить. Їй треба працювати, щоб вижити у цьому світі.

Отже на думку тернопільського видання “професійні активісти” – вид, який виник ще до Революції Гідності, але розквіту набув у часи, коли закон тимчасово сховався у тіні перед “волею громади”. Дарма, що ту волю репрезентували зо два десятки проплачених осіб, а інтереси, які вони захищали, стосувалися не стільки громади, скільки конфлікту бізнес-інтересів комерційних структур, факт залишається фактом – такі “активісти” стали суб’єктом регіональних політичних процесів.

Так ось, тернопілські ЗМІ комплексно “розбирають” специфіку “роботи”, а точніше – заробітку “десятки” “активістів”, які, як з’ясувалося, займаються:

1) “мочать” конкурентів (наприклад, забудовників);

2) шантажують бізнесменів, відшукуючи спірні моменти у дозвільних документах та вимагаючи скасувати те чи інше рішення – особливо актуально для виділення земельних ділянок;

3) вимагання “данини” на “корисні справи” (за великим рахунком – ст. 189 КК України “Вимагання”, але є відмінності – “активісти” збирають на АТО / дитячі будинки / переселенців, але проконтролювати рух цих коштів вкрай складно);

4) “продаж компромату” – конкретний тиск на конкретну посадову особу з вимогою звільнення;

5) політичне замовлення – дискредитація того чи іншого політика або політичної сили.

Зрозуміло, що цими п’ятьма варіантами активісти не обмежуються. Вони активно беруть участь у разових політичних пікетах, входять у виборчі штаби тощо. Однак виокремлені п’ять варіантів для них найгрошовитіші”, – підбиває підсумки тернопільський оглядач.

Що там у вінничан?

У багатьох українських містах бізнес “активістів” поставлено “на конвеєр”. У Вінниці цього вдалося уникнути у “промислових масштабах”. Але чи минуло це явище наше місто взагалі?

За великим рахунком, цю “сферу бізнесу” вдалося “погасити” уже 2014 року. Недоладна комерція на межі здирництва скінчилася майже не розпочавшись. Яскраві її представники уже залишили Вінницю.

Мова йде, передусім, про Януарія Шостака (активний учасник штурму ОДА 6 грудня), який вимагав узгоджувати з ним призначення чиновників і керівників силових структур, а у випадку відмови (а відмовляли йому завжди) починав волати у мегафон під час сесійних засідань обласної ради. Наразі Шостак, після невдалого штурму обласної ради, виїхав за кордон і перебуває, за неофіційною інформацією, у Ростові-на-Дону. Що, однак, не завадило йому балотуватися від “Батьківщини” до Вінницької міської ради у 2015 році.


Після  штурму ОДА 6 грудня і публічного знищення портрета Петра Порошенка став відомим на всю країну активіст – Юрій Павленко (Хорт). Свого часу він фігурував в публічному просторі під гаслом боротьби з “комунальною мафією” (див. п. 2 класифікації), Зрештою за сприяння адвоката Валерія Палія, Юрій Павленко відсидів півтора роки у в’язниці і перебрався до Києва. Де також шукає місце під активістським сонцем, беручи участь у різноманітних акціях протесту. 


До речі, про Палія. “Вічний революціонер” пристав до ще одного “вічного революціонера” Віктора Малиновського з його компанією “бабусь”, але пенсіонерів вистачає лише на нудний косплей з труною та символічними “похованнями”.


Ще один яскравий персонаж перших пост-революційних місяців Віка Завірюха, яка із “зігуванням” “кошмарила” місцеві фірми, що здавалися їй російськими, на волі також перебувала не так довго, потрапивши до СІЗО за звинуваченням у причетності до вбивства. З СІЗО її випустили і сьогодні вона теж тенькається столицею, гамселячи інших “активістів” та отримуючи від них у боротьбі за активістські кошти.


Заліг на дно і уникнув проблем, хоча і міг їх набути, прихильник Ляшка Анатолій БанахУ грудні 2014 року він також був помічений у натовпі, який штурмував Вінницьку ОДА. І став першим «активістом», який зайшов в розтрощені двері обласної адміністрації, але, згодом, зміг влаштуватися на роботу тренером патрульної поліції. Невідомо, чому він, ніколи не будучи службовцем структур МВС, навчив своїх учнів, але у гучні скандали більше не вплутується.


Найкращу кар’єру зробив непримітний збирач компромату на керівництво області, громадський “активіст” Станіслав Нижник-Оскольський. Достеменно невідомо, які саме неприглядні факти з життя та діяльності керівництва області стали відомі «болгарському шпійону», але факт залишається фактом. Громадський «активіст», який свого часу відбував покарання за злочини в країнах Східної Європи став членом декількох земельних комісій облдержадміністрації і радником першого заступника Голови Вінницької ОДА.


Детальніше: Вінницький радник-активіст з кримінальним минулим продовжує відвідувати офіційні заходи облдержадміністрації


«Во все тяжкие»

Ще одна “активістка” Таїса Гайда перепробувала, здається, всі пункти вказані тернопільськими ЗМІ, за якими могли підзаробити професійні “активісти”. Та навіть трохи більше.

Після скандалу з колегами за волонтерські гроші пустилась у всі доступні схеми заробітку на «громадській» ниві.

Воювала за землю: Громадські активісти «знайшли» для учасників АТО землю у Вінниці.

Збирала данину у суддів: В Виннице волонтеры собирали с судей деньги.

Намагалась отримати декілька ділянок біля Вишенського озера, отримавши відмову дотепер мусує тему «знищення заплави» і «злочинного дерибану вінницької землі».

Пестрить сторінка Гайди ретельною перевіркою всіх земельних і майнових рішень міської ради, щоправда дрібнотою на кшталт кіосків, якими не гребують у Тернополі, вінницькі активісти не займаються. Зосереджуються на великих забудовниках. Постійна активність «громадської діячки» у напрямку міської ради, яка шукає будь-яку зачіпку для створення інформаційного шуму навколо міської влади, свідчить про позицію міста: з шантажистами перемовин не ведемо. Позаяк звичний потік обвинувачень зі сторінки самої Таїси Гайди в одному напряку вже давно не сприймається, останнім часом вінницька активістка долучила до торгів з міською владою деяких місцевих фейсбук-коментаторів, що претендують на звання ЛОМів. Але і цей «феєричний тролинг» частіше обертається проти самих шукачів зради, а до ЛОМів їм ще рости і рости.

За цей час активістка встигнула “прокрутити” близько 90 тисяч гривень на неправомірній оренді. Згодом борг у більш ніж 120 тисяч гривень їй «закрили». Як і хто, добре знають в стінах обласної адміністрації та СБУ.

Намагалася втрутитися у процес розподілу бюджетних коштів, виділених на будівництво паркану навколо парку  та ламала приватну власність.

Влаштовувала скандали навколо призначень на відповідальні посади (до речі, суди згодом програвала).

Одного разу активістка вирішила зіграти по-крупному і …. провела громадську експертизу облдержадміністрації.


Детальніше: Гайда перевірить діяльність облдержадміністрації, структурних підрозділів та територіальних органів влади Вінниччини


Обласна влада одразу зрозуміла як її здихатися. І найшла гідне місце для застосування її сил – на історичній ниві. Тепер “Народний Майдан Вінниччини” Таїси Гайди щороку отримує неабиякі гранти з обласного бюджету на проведення історичних досліджень.


Детальніше: “Історик” і борець з бюджетними махінаціями Таїса Гайда розпиляла гроші з обласного бюджету


Досліджень особливо не видно, але черговий “активіст” отримав постійне, офіційне джерело фінансування і більше не влаштовує скандалів.


До теми:  В мережі тролять активістку, яка відмовилась звітувати про використання бюджетних коштів


Судячи з повної відсутності і навіть найменшого натяку на критику обласної влади, не стане виключенням по бюджетному фінансуванню і 2018 рік.

Наше видання не претендує на роль біографів зазначених активістів, і, звісно, не буде перераховувати всі відомі нам фінансово-майнові гешефти окремих представників громадянського супсільства. Однак ми впевнені, що наведені нами факти підштовхнуть Громаду Вінниччини замислитись над справжньою сутністю і мотивами багатьох останніх публічних скандалів.

Надія Гловацька


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO