Максим Степанов: «Відмовлятися від історичної та духовної спадщини, на яке претендує Росія,...

Максим Степанов: «Відмовлятися від історичної та духовної спадщини, на яке претендує Росія, – це прояв національної неповноцінності»

Минулої суботи в Болграді відкрили пам’ятник засновнику міста Івану Інзова. Подія викликала чимало обговорень в суспільстві, адже Инзов – російський генерал і нібито прославляти таку людину в Україні не належить.

Однак категоричну позицію деяких радикально налаштованих жителів регіону не поділяє губернатор Одеської області Максим Степанов. На своїй сторінці в Фейсбуці він аргументував, чому установка пам’ятника в Болграді абсолютно логічна і чим насправді є відмова українців від історії, яка пов’язана з Радянським Союзом або Російською імперією.

– У Києві зведено пам’ятник Кию, Щеку, Хориву і сестрі їх Либеді. У Львові коштує значна скульптура його засновнику – князю Данилу Галицькому. Адже це логічно, коли городяни ставлять пам’ятник своєму першобудівнику.

Генерал Іван Микитович Инзов заснував Болград, саме тому – і саме там – йому зводять пам’ятник. Так, ця людина була генералом Російської Імперії … а ще й головою піклувальної комітету про іноземних переселенців на півдні нинішньої Одеської області. Саме завдяки своїх титулів і посад він і зміг заснувати місто: генерал опікувався долею втекли з Османської імперії болгар і гагаузів, яких потрібно було десь селити. До речі, Инзов допомагав також швейцарським переселенцям в Шабо, який створив сьогоднішню гордість виноробства незалежної України – вина «Шабо».

Та й доля самого генерала цікава. Ніхто не знає його походження, як і невідомі імена справжніх батьків, він виховувався як прийомний син. Напевно, тому і турбувався про переселенців і біженців, допомагав їм знайти нову батьківщину, як сам колись знайшов нову сім’ю, в наслідку дослужившись до звання бойового генерала.Коли створювався місто Болград, ще не було незалежної України, але хіба сучасні нащадки тих перших городян не повинні бути вдячні генералові Інзова?

В Україні, як мені здається, склалася нездорова практика: все, що пов’язано з Радянським Союзом або Російською імперією – нам чуже. Корольов, Вернадський, Патон – ми повинні від них відмовитися, тому що ті жили і працювали в Радянському Союзі? Раз Олександр Довженко і Леонід Биков розвивали радянський кінематограф, то значить, вони тепер будуть персонами нон-грата в нашій історії? А як бути з іспанським дворянином і російським віце-адміралом де Рібас? Французькими та російськими дворянами герцогом Рішельє і графом Ланжероном? І Гоголя відправити в забуття?Так, ці люди не думали про незалежність України. Але результати їх діяльності, їх спадщина – це наш сьогоднішній капітал, багатство сьогоднішньої України. Ми живемо і користуємося простором, до створення якого доклалися і вони. Тому, як мінімум, повинні відчувати вдячність до цих людей. Адже почуття подяки – ознака зрілості, дорослого розуму. Російський агресор веде війну з Україною не тільки за нашу територію, а й війну ідеологічну.

Тому необхідно чітко визначити для себе:
Хто ми?
Хто наші предки?
Де наше коріння?
Хто наші герої?

Що повинно увійти в ментальний простір України, і що ніколи не увійде?

Це дуже важливий і тонкий момент для нашої самосвідомості: адже стратегія русского мира проста – забрати все те, що можна забрати, і принизити все те наше, що забрати неможливо. Відмовлятися від Інзова – означає відмовитися від історії переселенців, які (згідно з цією логікою) повинні вважати себе частину російського світу. Адже, виходить, їх прадідів рятував людей, що не вписується в сучасну українську ментальність …

Так ось, хотілося б донести важливу думку: відмовлятися від усього того історичної та духовної спадщини, на яке претендує Росія, від того, що хоч якось пов’язане з Російською імперією і Радянським Союзом – це і є прояв національної неповноцінності, це зразок стратегічної дурниці . Інакше доведеться і від Київської Русі відмовитися, і від князя Володимира, і від Криму. Ми-то самі як вважаємо?

У ментальному просторі нашого народу має бути все те, що ми самі вважаємо важливим, все ті, чиїми результатами ми користуємося і хто сприяв становленню України, навіть не знаючи, що така держава буде існувати. Не важливо, ким вони були: російськими генералами, французькими дворянами, австрійськими політиками, українцями, євреями, болгарами, гагаузами, поляками, росіянами. Ми не повинні віддавати ворогам ні землю, ні історію.

Все, що наше – це наше. Це Україна!

odessamedia.net


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO