Щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві

Щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві

Загрузка...

1. Запровадження електронного арешту, що містяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах є одним із пріоритетних кроків запровадження реформи примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.

Так, на сьогодні постає ряд проблемних питань, що  виникають під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, при застосуванні такого заходу примусового виконання, як звернення стягнення на кошти боржника.

Відповідно до  частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. Водночас, на практиці трапляються випадки, коли  інформація, надана стягувачем на момент відкриття виконавчого провадження, втрачає свою актуальність або стягувачем надаються неповні або недостовірні реквізити рахунків.

У разі якщо в заяві стягувача не зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.

Інформацію про рахунки боржника виконавець отримує шляхом направлення запиту до Державної фіскальної служби України. Разом з тим, Державною фіскальною службою України надається інформація лише про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб та/або фізичних осіб – підприємців. На жаль, отримати інформацію про наявні рахунки у боржників – фізичних осіб можливо лише шляхом направлення запитів до всіх банківських установ країни, оскільки централізований облік таких рахунків на сьогодні відсутній.

Винесену постанову виконавець спрямовує до банківської установи поштою, що на практиці іноді призводить до корупційних чинників, оскільки боржники встигають вивести кошти з рахунків, а деколи і до того, що постанова взагалі губиться і не надходить до банківської установи.

Статистичні показники роботи органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів за 2017 рік також свідчать про проблему стягнення коштів з боржників, оскільки, на жаль, відсоток стягнутих коштів протягом 2017 року становив менше 20%.

2. Відповідно до вимог Меморандуму про економічну і фінансову політику  від 27 лютого 2015 року (із наступними змінами від 21 липня 2015 року, 01 вересня 2016 року та 02 березня 2017 року) Україна взяла зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом щодо прийняття Верховною Радою України до кінця вересня 2017 р. закону, який підсилює положення Цивільного процесуального кодексу та Господарського процесуального кодексу та положення пов’язаних законів щодо автоматизації збирання та примусового стягнення боргу (наказових платежів для внутрішніх транзакцій та накладання арешту на банківські рахунки (новий граничний термін для виконання для цього структурного маяка, перенесений з кінця вересня 2016 р.).На виконання вимог зазначеного Меморандуму у Міністерстві юстиції з 2015 року тривала робота щодо підготовки відповідного проекту Закону.

Так, Міністерством юстиції спільно з Адміністрацією Президента України було підготовлено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві», який 14 січня 2016 року за реєстраційним номером 3768 був внесений Президентом України як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України.

Вказаний проект передбачав запровадження нового порядку арешту коштів, які знаходяться на банківських рахунках, відповідно до якого суддя (у випадку постановлення ухвали про забезпечення позову) або державний (приватний) виконавець (у випадку винесення постанови про накладення арешту на стадії виконання рішення суду) за допомогою відповідної автоматизованої системи, що функціонуватиме у судах, органах державної виконавчої служби і банках, оперативно (до однієї хвилини) здійснюватимуть арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках.

Відповідно до Рішення Комітету з питань правової політики та правосуддя від 30 березня 2016 року зазначений проект було рекомендовано Верховній Раді України прийняти за основу.

Верховною Радою України на пленарному засіданні 19 травня 2016 рокубуло ухвалено рішення про направлення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві» (реєстр. № 3768) до Комітету з питань правової політики та правосуддя для підготовки на повторне перше читання.Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві» (реєстр. № 3768) було (з урахуванням вимог нового Закону України «Про виконавче провадження») доопрацьовано до повторного першого читання та 07 липня 2016 року прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти вказаний законопроект за основу.

Разом з тим Радою з питань судової реформи як консультативно-дорадчим органом при Президентові України було підготовлено проект Закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення якого, зокрема, передбачали запровадження інституту автоматизованого арешту коштів.Вказаний законопроект за реєстраційним номером 6232 було внесено Президентом України 23 березня 2017 року на розгляд Верховної Ради України та 20 червня 2017 року прийнятий Парламентом у першому читанні. Однак при підготовці законопроекту до другого читання за пропозиціями багатьох народних депутатів України положення щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів, що знаходяться на банківських рахунках, були виключені.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (набрав чинності 15.12.2017), яким викладено в новій редакції Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України та внесено зміни до низки законів України.

З огляду на прийняті вищезазначеним Законом нові редакції Господарського та Цивільного процесуальних кодексів України необхідною є підготовка нового законопроекту, що регулюватиме питання автоматизованого арешту коштів під час виконання судового рішення державним (приватним) виконавцем.

3. На виконання Меморандуму з Міжнародним валютним фондом та Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік та метою підготовки відповідного законопроекту щодо запровадження електронного арешту коштів на банківських рахунках групою українських фахівців під керівництвом Міністерства юстиції було вивчено європейський досвід з порушеного питання, зокрема Хорватії та Португалії.

Так, 6-8 листопада 2017 року відбувся  візит делегації Міністерства юстиції України до Республіки Хорватія (м. Загреб) для ознайомлення з досвідом побудови та функціонування системи електронних арештів банківських рахунків.

Участь у зазначеному заході дозволила ознайомитись із передовим досвідом побудови та адміністрування єдиної електронної системи арешту банківських рахунків, що визнано однією із провідних в межах Європейського співтовариства, а також ознайомитися з практичними прикладами її застосування для запозичення найкращих прикладів в запровадженні відповідних реформ в Україні.

Даний захід надав змогу детально вивчити практичні аспекти та основні технічні алгоритми організації роботи єдиної електронної системи арешту банківських рахунків, оцінити з практичного боку ряд процедур та інструментів, що застосовуються для ефективного функціонування єдиної системи, визначити можливості для розбудови аналогічної системи в Україні.

В ході візиту делегація ознайомлена з діяльністю провідної хорватської компанії у сфері фінансового посередництва – Фінансове агентство Хорватії (FINA). Фінансове агентство під цим ім’ям функціонує з січня 2002 року та є спадкоємцем Офісу платежів (ZAP), або ще більш старою Службою соціальних бухгалтерів (SDK).

На початку 2002 року було прийнято Закон про фінансове агентство, згідно з яким державна установа успадкувала права, обов’язки та активи колишнього Офісу платежів (ZAP), продовжуючи формувати свою бізнес-політику в умовах ринкової економіки без монопольної позиції.

Ділова мережа Фінансового агентства (FINA) відповідає логіці та інтенсивності економічної діяльності. На сьогодні FINA  складається з чотирьох регіональних центрів (Загреб, Спліт, Рієка і Осієк), філій та відділень, які пов’язані сучасними інформаційними технологіями і розташовані таким чином, щоб гарантувати клієнтам простий і швидкий доступ до послуг.

З 01 січня 2011 року в Хорватії запроваджено електронний арешт коштів боржників, що містяться на рахунках в банківських установах, через Фінансове агентство (FINA).

Запровадження електронного арешту тривало протягом року, з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року. За цей період 32 банками, які на той час існували в республіці, було передано до Фінансового агентства (FINA) 654 667 невиконаних документів про стягнення коштів на загальну суму 8 685 812 198 євро. Всі невиконані паперові документи були опрацьовані та внесені до електронної системи.

На сьогодні Фінансове агентство (FINA) володіє інформацією про всі рахунки як юридичних, так і фізичних осіб, яка оновлюється щодня, що гарантує реалізацію блокування грошових коштів на банківських рахунках у межах суми стягнення протягом кількох хвилин.

Так, згідно з законодавством Республіки Хорватія банки зобов’язані виконати електронне розпорядження Фінансового агентства (FINA) щодо блокування коштів протягом 60 хвилин, водночас процес відбувається протягом декількох хвилин, у зв’язку з чим у боржника не має можливості вивести кошти з рахунків.

З моменту запровадження електронного арешту грошових коштів до Фінансового агентства (FINA) надійшло 8 140 707 документів про стягнення коштів на загальну суму 298 млрд. кун ( 39,7 млрд. євро). Загальна кількість виконаних документів станом на 30.09.2017 склала 6 726 156 документа на суму 1745 млрд. кун (23,2 млрд. євро, тобто майже 60% коштів було стягнуто).

Завдяки цьому Хорватія всього через кілька років після введення електронного арешту коштів, за оцінками, складеними для доповіді Світового банку «Ведення бізнесу-2017», піднялася з 52 місця на 7 місце.

З представлених під час візиту презентацій доповідачами Фінансового агентства (FINA) делегація дійшла висновків щодо необхідності запровадження в Україні електронного арешту коштів на банківських рахунках.

Представниками української делегації повідомлено учасникам візиту та представникам Фінансового агентства (FINA) про відсутність в Україні перешкод у запровадженні електронного арешту коштів на банківських рахунках, окрім проблеми, яка полягає у відсутності в Україні єдиної бази рахунків, відкритих у банківських установах як юридичними, так і фізичними особами.

Крім того, у лютому 2018 року делегація Міністерства юстиції України під час робочого візиту до Португалії була ознайомлена із досвідом цієї країни щодо стягнення грошових коштів з рахунків боржників.

Процес запровадження електронного арешту коштів у Португалії тривав з 2011 по 2013 рік за підтримки Міжнародного валютного фонду. Цьому передували внесення відповідних змін до Цивільного та Цивільного процесуального кодексів, метою яких було створення бази даних усіх рахунків фізичних і юридичних осіб та налагодження електронної комунікації між банківською системою та системою виконання судових рішень.

До запровадження електронного арешту порядок накладення арешту на кошти боржника був схожий та той, який наразі існує в Україні та характеризується паперовим документообігом, що значно уповільнює процес стягнення коштів з боржника (робить його неефективним) та значно здорожує всю процедуру.

На сьогодні у Португалії діє доволі проста але водночас ефективна система арешту та стягнення коштів з банківських рахунків фізичних і юридичних осіб на виконання рішень судів та інших органів. Увесь процес умовно можна розділити на три стадії: 1) періодичне наповнення комерційними банками бази даних усіх рахунків фізичних і юридичних осіб, яка утримується Центральним банком Португалії; 2) комунікація виконавців з Центральним банком для отримання інформації про рахунки боржників; 3) комунікація виконавців з комерційними банками, у яких відкриті рахунки боржників, для списання коштів з них. При цьому Центральний банк не має повноважень на зміну інформації, що міститься у базі даних. Він виконує лише функцію утримувача системи та гаранта її функціонування.

Головною гарантією збереження банківської таємниці щодо інформації про рахунки боржника є те, що інформація, яка міститься у базі даних Центрального банку не відображає інформацію про суму коштів на таких рахунках. І навіть на момент звернення виконавця до комерційних банків (у яких відкрито рахунки боржника), він також не має у розпорядженні такої інформації: банки повідомляють лише про блокування або не блокування необхідної або наявної (у разі недостатності коштів) суми коштів на рахунках.

В цілому увесь процес списання коштів займає 5-7 днів, при цьому необхідна для виконання судового рішення сума коштів на рахунку боржника блокується протягом 2-3 днів з моменту звернення виконавця до Центрального банку, що гарантує її подальше списання на користь стягувача.

До моменту впровадження в Португалії системи автоматизованого арешту коштів на банківських рахунках, виконання судових рішень було вкрай незадовільним. Так, протягом 2003-13 років, загальна сума стягнення становила близько 20 млн. євро. Після впровадження автоматизованої системи, протягом 2014-15 років сума виконання склала 337 млн. євро. І нарешті протягом лише 2017 року така сума склала 600 млн. євро. Тобто ефективність виконання у грошовому вимірі зросла у 30 разів.

Аналізуючи діючий в Україні порядок стягнення коштів з банківських рахунків боржника, варто відмітити схожість з аналогічним порядком, що діє у Португалії. Окрім того, в Португалії як і в Україні діє змішана система виконання судових рішень: є державні і приватні виконавці.

Таким чином, Україна має гарні передумови для запровадження схожого порядку. Концептуально для цього достатньо здійснити декілька кроків:

1) створення єдиної бази даних рахунків фізичних і юридичних осіб (як відомо база даних щодо юридичних осіб і суб’єктів підприємницької діяльності на сьогодні ведеться Державною фіскальною службою);

2) удосконалення електронної взаємодії між утримувачем такої бази даних та виконавцями з одного боку, та створення такої комунікації між виконавцями і комерційними і державними банками). Нормативне забезпечення такого процесу потребує мінімальних змін на рівні закону (встановлення обов’язку банків надавати інформацію про рахунки фізичних осіб до єдиної бази даних), інше регулювання цілком можливо забезпечити шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів (в основному відомчих).

Досвід Хорваті і Португалії свідчить про велику ефективність запровадження системи електронного арешту коштів на банківських рахунках при виконанні судових рішень. Україні з метою підвищення рівня виконання судових рішень варто розпочати здійснювати реальні кроки у переході з паперової на електронну взаємодію основних суб’єктів у сфері арешту коштів на банківських рахунках. При цьому варто звертати увагу на готовність зовнішніх донорів суттєво сприяти цьому процесу, надаючи для цього необхідну технічну допомогу.

Таким чином, маємо спільно працювати над побудовою ефективної моделі стягнення коштів з банківських рахунків в електронному вигляді з урахуванням вивченого європейського досвіду та українських реалій.

Олександр Олійник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO