Чи можливо вижити на 1200?
Чиновник – це не гордість, це приречення!
У 70% населення України виникає така думка, що якщо ти сидиш у владному кабінеті – ти цар і Бог. Тобі раз плюнути вирішити якість проблеми, питання свої чи будь-чиї. Тобі не проблема дозволити щотижня купувати новий одяг і чи не щодня ходити до ресторану. Але тут одразу СТОП, бо я буду розвіювати міфи багатьох.
Молодим спеціалістам потрібно взагалі закрити дорогу до обласних, районних адміністрацій, тому що там вони загублять себе і своє здоров’я. На держслужбу треба йти тільки тоді, коли тобі вже надцять років, ти маєш стаж, вислугу, можливо, навіть і пенсію. Ось тоді тобі там буде лафа в плані отримання коштів, а як в людському – як кому пощастить.
Хочу застерегти, упросити випускників вищих навчальних закладів йти навіть на практику до державних адміністрацій. Це найбідніші структури нашої держави, які тільки можна знайти. Мінімальна заробітна плата 1218 гривень, і більше ти не отримаєш! І як вижити на такі кошти? Гори матиме твій начальник, який ще вилізе на тебе зверху і буде поганяти батогом. Тут ти втратиш спокій, здоровий сон, друзів бо почнеш випускати кігті. Якщо ж цього ти не робитимеш – працюватимеш там до пенсії.
Справжній чиновник – це одіозна людина, яка вчепившись за своє крісло отримує до десятка тисяч гривень, бере взятки грошима, коньяком, ковбасою ще й яд випускає.
Бути собою означає бути сильнішою, а таких не люблять. Або ти лижеш все, що можна, або тебе звідти виживуть. Проте стосовно цього переживати не потрібно, тому що поза межами цього «закладу» ти зрозумієш, що таке робота, колектив та достойна платня.
Тому не витрачайте свій час даремно, і не думайте, що все так добре на держслужбі, як розповідають чи, як здається! Обходьте її стороною, не думайте навіть в самих страшних думках про неї, бо іноді думки матеріалізуються.
Ірина Покропивна
