Стоп війна
Остановим войну

В интернете показали снимок из Севастополя.

Оккупированный Крым продолжает смешить пользователей соцсетей. На этот раз объектом внимания стал Севастополь, где удалось запечатлеть несуразную остановку, передает Сегодня.

“Молочная балка, улица Отрадная. Остановка строгого режима. Общественный загон. Враг не пройдет, никто не пройдет”, – иронизирует автор фото.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Відповідне рішення пов’язане з плановою ротацією.

В Україні призначили нового командувача сил антитерористичної операції, ним став генерал-лейтенант, командувач десантно-штурмових військ  Збройних сил Михайло Забродський. Про це в четвер, 9 листопада, повідомив спікер Міноборони Андрій Лисенко, пише Liga.net.

За словами Лисенка, нове призначення пов’язане з плановою ротацією.

За інформацією видання, на Донбас неподалік від лінії розмежування зайшли кілька бригад десантно-штурмових військ – 25-повітряно-десантна і 79-десантно-штурмовая.

Зазначається, що раніше цю посаду обіймав генерал-лейтенант, перший заступник командира Наземних військ ЗСУ Олександр Локота.

Лисенко також повідомив, що зараз існує лише два напрями в зоні АТО.

“Відбулося переформатування”, –  сказав він.

Таким чином, Донецький напрямок розділено між двома фланговими секторами – луганським і маріупольським.

Нагадаємо, у вересні президент України Петро Порошенко призначив Єгора Божка Головою Служби зовнішньої розвідки України.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

«Я не могу сейчас говорить. У нас тихий час». Так начался показ фильма «Одесситы на Донбассе». Это семь историй одесситов, которые добровольцами пошли на фронт.

Александр Авшаров, режиссер фильма «Одесситы на Донбассе»: «В первую очередь об одесситах, о тех людях, героях, которые пошли в зону АТО. Тех людях, которые помогают украинской армии. И о тех людях, которые, вернувшись домой, встречают некое непонимание среди своих родных».

авшаров

Съемки проходили в Одессе, Днепре и непосредственно в зоне АТО. Это откровение каждого из актеров. Таким же был и главный критерий по отбору на роль – желание делиться сокровенным.

Виктор Погодин, волонтер, актер: «Фильм очень ждут. Фильм ждут на фронте. Фильм ждут ребята наши, одесситы, которые сейчас на войне, сейчас на передовой. Я 24-го буду ехать, с удовольствием отвезу туда фильм, покажу и, может быть, даже вот только что мы говорили с творческой группой, может быть, даже они поедут с нами. Это была бы вообще бомба, это было бы шикарно».

погодин

Фильм показывает, как жизнь героев изменилась после возвращения домой. Перемены задели судьбу каждого: кто-то переехал в другой город, кто-то начал снимать документальное кино. Одно можно сказать точно – никто из них не остался прежним.

Андрей Скороход, актер: «Самое приятное было то, что это будет, по крайней мере надежда была, что это будет что-то существенное, полезное. Вот это такой хороший посыл для населения».

скороход

Как следствие слаженной и профессиональной работы – полный зал зрителей. Они несколько минут стоя аплодировали всей съемочной группе. Некоторые – со слезами на глазах. Не забыли и добровольца с позывным Рубин, который тоже снялся в фильме. Он не дожил до премьеры. Его память почтили минутой молчания. Отметим, после Одессы фильм покажут в Киеве, Львове, Сумах и Харькове.

7kanal.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Подлая империя убила каждого 6-го своего жителя, и продолжает убивать.

100 лет — удобный юбилей. Во-первых, выросло четыре поколения людей. Во-вторых, прошло достаточно времени, чтобы оценить происшедшее. В-третьих, попытаться осознать, что это было — «счастье народное» или все-таки «народная трагедия»? Исследователи до сих пор спорят, скольких людей погубила «родная советская власть», руководившая страной, «где так вольно дышит человек». Цифры называют 30 до 50 миллионов — точнее выяснить не удается, поскольку после прихода Путина архивы снова закрыли. То есть от 30 до 50 миллионов человек были убиты во время гражданских войн в 1920-х годах, погибли от голодомора и эпидемий 1930-х годов, бездарного командования во время «великой отечественной войны», уничтожены в ГУЛАГе и во время репрессий, голода в конце 1940-х годов, многочисленных советских войн на всех континентах, кроме Австралии и Антарктиды.

У столетнего юбилея есть автор — его огрызки до сих пор лежат на Красной площади, как напоминание о тех обещаниях, которые большевики раздавали до 1917 года.

Задолго до этого Ленин много писал о «светлом будущем», проклиная царизм, душивший свободу порабощенных им людей. В 1906 году он довольно точно написал о диктатуре, что она «означает не что иное, как ничем не ограниченную, никакими законами, никакими абсолютно правилами не стесненную, непосредственно на насилие опирающуюся власть». Чтобы спустя одиннадцать лет самому стать диктатором.

О советской власти существует множество даже не мифов — скорее, сказок, заменяющих правду. Пуля из маузера или винтовки убивала людей физически, а пропаганда отравила несколько поколений советских людей, которых довольно быстро склонили к выбору, что лучше любить власть коммунистов, чем попасть за колючую проволоку или на расстрельные полигоны. Главный советский миф состоит в том, что советский народ безропотно любил власть, наслаждался строительством коммунизма и любил ходить на праздничные демонстрации и не только по струнке.

Советская пропаганда начала сочинять сказки сразу же. Например, про «героический штурм» Зимнего дворца, которого на самом деле не было — были лишь две попытки, поскольку Временное правительство охраняли 137 ударниц женского батальона смерти, 2−3 роты юнкеров и 40 инвалидов Георгиевских кавалеров, возглавляемых капитаном на протезах. Несколько тысяч матросов, призванных «свергать царя», начали наступление на Зимний дворец, обстреляв его охрану из ружей и пулеметов. Но горстка защитников дворцы отбила атаку. Вторая попытка увенчалась успехом — благодаря толпе зевак и мародеров, воспользовавшихся возможностью поживиться. А никакого царя большевики не свергали, поскольку он отрекся от трона еще 15 марта.

Дальше пропаганда врала напропалую — про «беляков» и «контру», про «махновцев» и «белополяков», убивала и врала, врала и арестовывала, расстреливала и врала. Пропаганда, как липкая паутина, опутывала затравленных и живущих в вечном страхе людей, которых приучали верить только тому, что говорили вожди, тому, что писалось на лозунгах и транспарантах. Советская страна быстро превратилась в огромный концлагерь, отгороженной «железным занавесом», не допускавшим внутрь никакой информации, которая бы противоречила официальной идеологии. Любой, кто пытался возмутиться или воспротивиться вранью, пополнял или расстрельные списки, или колонны в мордовских и сибирских лагерях.

О происходящем внутри страны люди стали узнавать из передач «вражеских голосов», которые пробивались сквозь писк и грохот «глушилок», расставленных по всему Советскому Союзу. Было построено около 1400 специализированных станций общей мощностью 14 600 киловатт, которые позволяли заглушать до 40–60% трансляций на всех частотах. В конце 1940 — в начале 1950 годов слушающие ВВС или «Радио Свобода» узнавали, что происходило в 1956 году в Тбилиси или в 1972 году в Каунасе, как расстреливали демонстрацию рабочих в Новочеркасске в 1962 году.

Только спустя годы, когда рухнул «железный занавес» и распался Советский Союз, люди стали узнавать, что все эти годы, начиная с 1917 года, периодически вспыхивали волнения, участников которых по большей части расстреливали или арестовывали и ссылали на долгие годы в сибирские лагеря. Все эти события можно разделить на несколько групп: гражданская война и продразверстка, сопротивление коллективизации, восстания на оккупированных большевиками окраинах Российской империи, социальные бунты и волнения, инициированные КГБмежнациональные столкновения.

Практически всегда они жестоко подавлялись спецслужбами или советскими войсками, кроме событий в перестроечные годы, когда информационный вакуум ослаб. Об этих попытках восстать против существующего порядка рядовые граждане ничего не знали — со всеми, кто пытался каким бы то ни было способом распространить информацию об этом (даже если просто рассказать родственнику или коллеге по работе) проводились «профилактические беседы», доходило и до уголовного наказания.

Начавшаяся после большевистского переворота и борьба с религиями вызвала огромное сопротивление, особенно, когда начали взрывать и сжигать храмы. Уничтожали не только православные церкви, большевики уничтожали любого конкурента своей идеологии — и мечети, и синагоги, и дацаны. Любая религия, кроме коммунизма, была объявлена вне закона. Как бы советские историки не скрывали настоящие причины гражданского сопротивления, они были по большей части ментальные — люди просто не понимали, почему Ленину и Марксу они должны верить больше, чем Иисусу или Аллаху. Когда в конце 1920 годов началась коллективизация, покусившаяся на самое дорогое, что было у людей, соблазненных лозунгом «Земля — крестьянам!», сопротивление власти было самое ожесточенное, вплоть до многолетних вооруженных столкновений.

На окраинах новой, создаваемой большевиками империи, еще действовали отряды «белогвардейцев» или разрозненные группы офицеров царской армии, собиравших сопротивление. В 1921–1928 года в Якутии произошло несколько восстаний. В 1925 году восставшие под руководством якута Михаила Артемьева и тунгуса Павла Карамзина захватили село Нелькан и порт Аян. В 1927 году по всей Якутии шли бои: село Покровск занял отряд Олмарукова, велись бои в Якутском и Олёкминском округах, боевые действия были в Усть-Майском, Мечинском и Амгинском улусах. Восстание жестоко подавляли — расстреляны 128 человек, 130 получили различные тюремные сроки.

В 1924 году до пяти тысяч амурских казаков подняли восстание в Благовещенском уезде Амурской области. В 1931–1934 годах начались Казымские восстания, вооружённое сопротивление коренных народов приобской тундры — хантов и ненцев. Они были недовольны уничтожением традиционного образа жизни и хозяйствования — им запретили охотиться и ловить рыбу там, где этим много веков занимались их предки, детей оленеводов и охотников заставляли учиться в интернатах. По той же причине началось восстание ненцев, так называемые Ямальские восстания: в 1934 году было первое сопротивление, подавленное отрядом ОГПУ в 100 человек. В 1943 году, во время Второй мировой войны, оно вспыхнуло вновь — но снова было подавлено.

В марте 1930 года вспыхнуло крестьянское восстание в Муромцевском районе Барабинского округа Сибирского края РСФСР, когда крестьяне потребовали прекратить коллективизацию. Восстание охватило 28 населенных пунктов с общим числом жителей до 20500 человек. Против них были брошены карательные отряды, убившие 16 человек, более 700 человек были арестованы. В мае 1930 года началось восстание в селе Хнов в Южном Дагестане, одновременно началось Хоринское вооружённое крестьянское выступление в Бурят-Монгольской АССР. В апреле 1931 года под лозунгами «Против Советской власти! Против насилия! Против раскулачивания! Освободим крестьян от хлебозаготовок и лесозаготовок! Да здравствуют единоличники! Идём против коммунистов и коммуны!» произошло Уровское крестьянское восстание в Нерчинско-Заводском районе Восточно-Сибирского края.

Это лишь небольшое перечисление восстаний и сопротивления советской власти, происходивших на территории России. Одновременно шли бои против Красной армии, которая захватывала Украину и Беларусь, Бессарабию и страны Кавказа, Центральную Азию и Балтию. Кроме так называемого «басмаческого» движения, в Казахстане в разных частях происходили крестьянские восстания. Причина та же — коллективизация, борьба с традиционными религиями. Всего до Второй мировой войны на территории СССР произошло более 50 крупных восстаний и более ста различных актов сопротивления, от одиночных выступлений до массовых демонстраций.

Война отчасти остановила сопротивление советской власти, консолидировав часть населения. Но в оккупированных регионах советские люди спокойно отнеслись к немецким войскам, а армия Власова и другие подразделения Вермахта, куда набирались граждане СССР, пополнялись не только военнопленными, но и эмигрантами, бежавшими от советской власти после большевистского переворота. В годы войны в тылу любое недовольство подавлялось по законам военного времени, никто не смел высказать что-то кроме похвалы в адрес советского руководства, а тем более по поводу бездарного командования.

После войны начался голод, западные страны перестали поставлять продукты питания по программе Lend-Lease, собственное хозяйство и промышленность были разрушены. В конце 1950-х годов в разных частях СССР начались социальные волнения, связанные с нехваткой продовольствия и напряжением в обществе. Забастовка, а затем и восстание началась в августе 1959 года в казахстанском Темиртау. В 1961 году произошли: Бийский погром, стихийные волнения в городе Александрове Владимирской области, происшедшие в результате конфликта местных жителей с представителями правоохранительных органов, массовые беспорядке в Беслане, в Краснодаре и Муроме, во время беспорядков в Новочеркасске 1-2 июня 1962 года при подавлении было убито 26 человек, ранено 87, семеро получили смертные приговоры.

В 1970-х годах начались политические акции, когда гастролирующие за границей артисты индивидуально или целыми коллективами отказывались возвращаться, было несколько случаев бегства военных моряков и летчиков. В 1975 году на корабле «Сторожевой» произошло вооружённое проявление неподчинения со стороны группы советских военных моряков. С 1980-х годов начинается новая волна сопротивления, которая стараниями чекистов превращались в межнациональные столкновения. В КГБ полагали, что лучше натравить друг на друга осетин и ингушей, армян и азербайджанцев, абхазов и грузин, кыргызов и узбеков, месхетинцев и узбеков, казахов и выходцев с Северного Кавказа, чем потом подавлять национальные восстания, которые неминуемо бы произошли, только в иной форме.

Историки лишь приблизительно подсчитали число жертв в 30-50 миллионов человек, погибших за все время существования Советского Союза. Сто лет назад начался отсчет кровавой истории советской империи, которая до сих пор не закончена — она продолжает убивать людей. И своих граждан, и граждан Украины и Сирии. Никогда ране еще не было страны, где бы за всю историю каждый шестой житель был убит непосредственно властью или из-за ее политики.

Олег Панфилов, блог автора на сайте ТСН

АНТИКОР


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Журналісти телеканалів НТВ і “Звезда” були поранені при підриві фугасу в одному з житлових кварталів міста Дейр-ез-Зор.

Повідомляє портал АНТИКОР з посиланням на ЗМІ.

Також постраждали п’ятеро окупантів з армії РФ.

“Шостого листопада під час роботи представників російських ЗМІ в одному з житлових кварталів міста Дейр-ез-Зор (Сирія) відбувся підрив керованого фугасу терористів. Унаслідок вибуху постраждали четверо російських журналістів… А також п’ятеро військовослужбовців російського Міжнародного протимінного центру, які здійснювали розмінування місцевості”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що постраждалі були оперативно доставлені на авіабазу “Хмеймім”, де їм надали медичну допомогу, їхньому життю нічого не загрожує.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Проект планируют запустить уже в следующем году.

Российское агентство ТАСС получит субсидии на создание канала для детей с политической направленностью. Как сообщает РБК, дополнительные субсидии на 210 млн рублей содержатся в опубликованных поправках в проект бюджета на 2018–2020 годы.

Издание отмечает, что деньги будут перераспределены из планирующихся расходов на высшее образование и пойдут на “финансовое обеспечение создания и организационно-техническое сопровождение специализированного канала общественно-политической направленности, ориентированного на детей в возрасте 8–16 лет”.

Как сообщил руководитель департамента корпоративных коммуникаций ИТАР-ТАСС Дмитрий Перцев, проект будет запущен в 2018 году, он будет реализован “в координации” с Минобрнауки России.

Напомним, ранее Украина призвала ООН оперативно реагировать на российскую пропаганду. Отмечается, что Кремль разжег ненависть россиян к Украине и сейчас продолжает углублять конфликт.

Корреспондент


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Общественный деятель, глава исторического клуба “Холодный Яр” Роман Коваль заявил о том, что в оккупированном Россией Севастополе убили 75-летнего Сергея Каниковского за то, что тот вывесил на балконе украинский флаг.

Об этом он написал на своей странице в Facebook.

“Мне позвонил товарищ из Севастополя… И я с опозданием узнал трагическую новость: погиб Сергей Каниковский, член севастопольской “Просвіти” (до оккупации города Российской Федерацией), член Всеукраинского политического объединения “Государственная самостоятельность Украины” в 1990–2000 годах”, – пишет Коваль.

По его словам, Каниковский жил в Севастополе на улице Кисаева, 13, на 13 этаже.

“Причиной смерти стало то, что он вывесил на своем балконе сине-желтый флаг. Оккупанты этого ему не простили – Сергей “случайно” был выброшен из своего балкона. Конечно, российская полиция в смерти обвинила самого Сергея”, – отметил общественный деятель.

antikor


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Прямой эфир Днепровской региональной дирекции Национальной общественной телерадиокомпании Украины (НОТУ) на официальном YouTube-канале заблокирован из-за жалобы Федеральной службы по надзору в сфере связи, информационных технологий и массовых коммуникаций России (Роскомнадзор) на содержание программы «Знай наших» — проекта, посвященного военнослужащим, находящимся или вернувшимся из зоны проведения АТО, сообщила пресс-служба НОТУ.

В письме к Днепровскому филиалу НОТУ от YouTube говорится:

«Компания YouTube получила сообщение от Роскомнадзора о том, что приведенные ниже материалы нарушают Федеральный закон РФ «Об информации, информационных технологиях и о защите информации «. Роскомнадзор добавил URL-адрес в запретный список материалов. Если Вы не удалите контент, Google может быть вынужден заблокировать его. Также направляется уведомление об ограничении доступа к информационному ресурсу на основании требования Генеральной прокуратуры РФ как к содержащему призывы к массовым протестам, осуществлению экстремистской деятельности и т. д.»

В филиале НОТУ не намерены удалять программу из сети и считают это попыткой применения цензуры и вмешательства во внутренние дела Украины.

По словам исполнительного директора телеканала Валентина Чангли, героем программы «Знай наших» от 21 октября 2017 года (с жалобой на которую ссылается Роскомнадзор — ред.) был вернувшийся из зоны АТО доброволец «Правого сектора».

«В России» Правый сектор «считается экстремистской организацией. Но только в России. Во всем мире, тем более на территории Украины, «Правый сектор» таковой не считается. Боец рассказывал о своем пребывании в Донецке… Это были лишь воспоминания. Но мы получили от YouTube письмо о том, что Роскомнадзор требует удалить видео, которое противоречит законам РФ и якобы призывает к массовым беспорядкам и экстремистской деятельности», — сообщил он.

Администрация «НОТУ» в ответе для YouTube отметила, что дирекция — филиал Общественного вещания Украины — в своих действиях руководствуется законами Украины, организует свою работу с неукоснительным соблюдением требований законов «Об Общественном телевидении и радиовещании Украины» и «О телевидении и радиовещании», других нормативных документов, регламентирующих деятельность телерадиоорганизаций на территории страны.

«Программа «Знай наших» от 21 октября 2017 года, в соответствии с требованиями законодательства Украины, не содержит призывов к массовым протестам, осуществления экстремистской деятельности или участия в массовых (публичных) мероприятиях, проводимых с нарушением установленного порядка», — заявляет НОТУ.

По мнению НОТУ, требование Роскомнадзора заблокировать контент телеканала может расцениваться как цензурный контроль над содержанием информации, препятствование законной профессиональной деятельности журналистов другого государства.

«Исходя из изложенного, оставляем на ваше усмотрение ограничение показа на территории Российской Федерации, в соответствии с ее законодательством, и требуем не применять цензуру к материалам Общественного телевидения Украины на все остальное пространство свободного мира, в обязательном порядке снять с нас все санкции, которые были применены YouTube, согласно письму Роскомнадзора, в том числе снять ограничения по услуге «Прямой эфир» в аккаунте филиала «Национальная общественная телерадиокомпания Украины» «Днепровская региональная дирекция», — говорится в сообщении.

НОТУ напоминает: окончательное решение по сложившейся ситуации будет вынесено после подробного изучения жалобы и ответа на нее, что может занять до 90 дней. Пока же к Днепровскому филиалу «НОТУ» была применена санкция, заключающаяся в отключении возможности осуществлять онлайн-трансляцию.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У зовнішньополітичному відомстві зазначають, що в Росії “людське життя нічого не вартує”.

У Міністерстві закордонних справ України закликали Росію звільнити українця Павла Гриба, якого затримали за звинуваченням у тероризмі. Про це в вівторок, 7 листопада, написала речник МЗС Мар’яна Беца.

“Права в РФ немає…Людське життя нічого не вартує.Вимагаємо від РФ звільнити незаконно затриманого українця П.Гриба”, – написала вона.

Як повідомлялося, 7 листопада Краснодарський крайовий суд відхилив апеляцію та залишив під вартою українця Павла Гриба, якого звинувачують в тероризмі.

Нагадаємо, 28 серпня колишній прикордонник, а нині військовий капелан Ігор Гриб заявив, що спецслужби Росії викрали його сина Павла в Білорусі. Згодом ЗМІ з’ясували, що ФСБ використала 17-річну дівчину, щоб заманити юнака до іншої країни. Згодом  МЗС заявило, що Павло Гриб перебуває в управлінні ФСБ в Краснодарі. Раніше Росія звинуватила затриманого українця Павла Гриба в підготовці теракту в школі.

18 жовтня відбулося засідання Жовтневого районного суду Краснодара, у ході якого було продовжено термін утримання під вартою українця Павла Гриба до 4 січня 2018 року.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Чи дійсно є «перемогою» Генпрокуратури спецконфіскація так званих «коштів Януковича» в сумі 1,5 млрд. доларів США, за рішенням Краматорського міського суду Донецької області, та 200 млн. доларів США, за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси? Чи це, навпаки, являється проявом авантюризму і свавілля нинішніх правоохоронців та суду? Чи, все ж таки, це лише піар-акція політичного гравця, а нині – Генпрокурора Ю. Луценка? І насамкінець: якими наслідками для держави може обернутись в майбутньому така «діяльність» Генеральної прокуратури і названих судів по «спецконфіскації» чужого майна?

На всі ці питання я намагатимусь дати відповіді у своєму розгорнутому аналізі.

Дійсно, справжньою сенсацією в ЗМІ виглядали і до сьогоднішнього дня сприймаються заяви прес-служби Генеральної прокуратури України і прес-конференції її нинішнього очільника Ю.Луценко, які підкріплюються його особистими відвідуваннями одного із банків та того ж Держказначейства з приводу підтвердження факту одержання державою конфіскованих за рішенням названого суду коштів і цінних паперів на загальну суму 1,5 млрд. доларів США, які, начебто, належали Віктору Януковичу, колишньому Президенту України.

В продовження цих «переможних» заяв тим же Ю. Луценком пізніше була оприлюднена і інформація про наступну «спецконфіскацію» вже 200 млн. доларів США, які також, начебто, належали Президенту-втікачу, але чомусь вже рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси. Звертаю Вашу увагу, що обидва ці судові рішення були на вимогу ГПУ засекречені, а тому і відсутні у Єдиному реєстрі судових рішень.

Звичайно, що такі здобутки правоохоронних органів можуть викликати лише схвалення, якщо було доведено, що  ці кошти дійсно викрадені із Державного бюджету, а тому і  повинні бути повернуті народу України і таким чином допомогти відновити як справедливість, так і забезпечити невідворотнє покарання для злочинців.

Разом з тим, у мене особисто ця історія викликає недовіру і скептицизм. Поясню чому.

Перше. Здивувало те, що конфісковані таким способом кошти, начебто, належали Януковичу-втікачу, в той час як кримінальні провадження (я маю на увазі обвинувальні акти) за його обвинуваченням у створенні злочинної організації і розкраданні державного майна (взяти хоча б епізоди заволодіння резиденцією Межигір’я і майновим комплексом Сухолуччя) до суду ще не направлені, в тому числі і в порядку заочного судочинства. Тому і незрозуміло для багатьох юристів, як можна конфіскувати належне Януковичу майно в іншому кримінальному провадженні, в якому останній участі не приймав.

Друге. Ще більше подиву у мене викликало прийняття такого рішення далеким від Києва по територіальності Краматорським міським судом Донецької області – з приводу 1,5 млрд. доларів США, а другої суми — в 200 млн. доларів США – Соснівським районним судом м. Черкаси. Якщо виходити з того,  що на сьогодні військова прокуратура може розслідувати будь-які кримінальні провадження, тобто не обов’язково про злочини у військовій сфері (що не тільки у мене одного викликає обґрунтовані сумніви у дотриманні правил підслідності, оскільки згідно Наказу ГПУ від 29 серпня 2014 року «Про особливості діяльності військових прокуратур» військова прокуратура не повинна розслідувати такі правопорушення), то зрозуміло звідки могла взятись така підсудність першої справи (це в тому випадку, якщо назване кримінальне провадження розслідувала, наприклад, військова прокуратура сил АТО). А  ось щодо іншого провадження, за яким була застосована спецконфіскація вже 200 млн. доларів США і які теж, начебто, належали тому ж Януковичу, то  для мене це взагалі загадка, як така справа могла слухатись в м. Черкаси?!

Третє. Ще більше мене насторожила інформація в ЗМІ про  те, що об’явились (чи вони були і раніше, але їх ні до розслідування, ні до цього судового процесу не залучали) справжні нинішні власники цих коштів (саме 1,5 млрд. доларів США) і навіть намагались реалізувати своє право на оскарження прийнятого названим судом рішення про  цю так звану «спецконфіскацію», але їм в цьому було відмовлено. Якщо такі особи існують і намагались отримати право на доступ до правосуддя, але їх такої можливості позбавили, то прокурор і суд повинні розуміти, що позбавлення можливостей зацікавлених осіб оскаржити вказане судове рішення буде беззаперечною підставою для визнання його  в майбутньому таким, яке прийняте з порушенням права на справедливий суд.

Четверте. Ще більш критичним у всій цій поведінці Генпрокуратури було прийняття нічим не передбаченого рішення про засекречення названих двох вироків судів про спецконфіскацію 1,5 млрд. і 200 млн. доларів США. Це була для мене дійсно «дивина», оскільки Конституція і КПК України передбачають дотримання основних засад кримінального провадження як верховенство права, недоторканність права власності, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, правосуддя, забезпечення права оскарження процесуальних рішень, гласність і відкритість судового провадження і т.д.  А головне, що судові рішення, ухвалені у відкритому судовому засіданні, повинні проголошуватись прилюдно. І навіть якщо в цій справі  і була інформація, яка охороняється законом (в чому я глибоко сумніваюсь), то лише вона могла бути не оприлюднена, а саме рішення суду підлягало оголошенню,  і, тим більше, мало бути розміщене протягом 1 доби у відповідному Реєстрі судових рішень. Це вимога закону. Тому, цілком закономірним було звернення тієї ж міжнародної організації Тransparency International до суду про визнання таких дій ГПУ (військової прокуратури) незаконними щодо заборони внесення до Єдиного реєстру судових рішень названого вище вироку Краматорського міського суду Донецької області.  І я схиляюсь до того, що їхня скарга буде судом  задоволена, якщо не в першій інстанції, то вищестоящими судами обов’язково!

П’яте. Саме в цю піар-концепцію про чергові «здобутки» Генпрокуратури вписується і послідуюча за цими подіями чергова «сенсація», оприлюднена знову ж таки ГПУ, про виявлення в одному із іноземних банків більше ніж півтони золота, яке теж, начебто, належало тому ж Януковичу. Але, щось в цій «новині» в подальшому пішло не так, бо Генпрокуратура цю «сенсацію» чомусь не стала надалі «роздмухувати» і піар-хід з цього приводу був призупинений.

І таких сумнівів щодо наведеної вище події  я міг би привести безліч, але мене сьогодні більше хвилює нинішній стан дотримання законності  в діяльності наших органів досудового розслідування, прокурорів і суддів та передчуття в майбутньому негативних наслідків від такого, вибачте, відвертого беззаконня. Все це дає мені достатні підстави  вважати, що ці дії  і рішення Генпрокуратури, в цілому, і військової прокуратури, зокрема, а також названих судів будуть в подальшому визнані незаконними (чи національними вищестоящими судами, чи тим же Європейським судом з прав людини)!  В такому випадку Україні прийдеться повернути власникам не тільки конфісковані кошти, а і відшкодування із Державного бюджету заподіяну їм матеріальну і моральну шкоду від такої «спецконфіскації». А головне, то це стане, як на мою думку, однією із основних підстав для фактичної реабілітації, як прийнято говорити – злочинного режиму Януковича і його найближчого оточення, які стануть виглядати ледь не потерпілими від дій так званої демократичної влади. Тим більше, що саме за 3 останніх роки було «похоронено» десятки кримінальних проваджень, які у свій час  мали судову перспективу, по яких уникнули від кримінальної відповідальності цілий ряд найбільш одіозних осіб попередньої влади.

Ні для кого не секрет, що обіцянки і декларації, якими буквально «засліпив» законодавців, політиків і наших найбільш довірливих громадян призначений в 2016 році новий Генеральний прокурор без юридичної освіти, а головне — без будь-якого досвіду роботи в органах прокуратури, зокрема, про зміну ним не тільки зовнішнього обліку, за його твердженням, ще «радянської прокуратури», але,  і очищення її від корупції шляхом наповнення її складу новими, так би мовити, «незаплямованими» працівниками. Для цього парламентська більшість на чолі із Президентом навіть нашвидкуруч «пропхали» у Верховній Раді необхідні зміни до Закону «Про прокуратуру», який був прийнятий ними в порушення вимог Конституції України, незадовго до цього проігнорувала його вимоги про обов’язкову попередню підготовку всіх працівників в Академії прокуратури України і без  необхідного досвіду роботи в органах прокуратури, тобто навіть для призначення на керівні посади в прокуратурах областей та центральний апарат Генпрокуратури, якими, насправді, в більшості своїй, виявилися бувші міліціонери, які працювали з Ю.Луценком в системі МВС за часів його перебування на посаді Міністра. Звичайно, що такі декларації і наслідки добору в органах прокуратури так званих «інших фахівців в галузі права» не принесли бажаного результату. В дійсності, на превеликий жаль, органи прокуратури під його керівництвом не тільки не забезпечили дотримання прав і свобод громадян іншими органами досудового розслідування, а і самі стали масово ігнорувати норми Конституції та законів України, що проявилось у незаконному затриманні громадян, коли їх застали на місці події, проведенню масових обшуків без санкції суду та вилученню документів і речей, на які суди дозволів не давали, численних фактах вручення необґрунтованих повідомленнях про підозру. А про масові безпідставні звернення до суду про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою взагалі мовчу!

Я дійсно теж мав надію, що Ю. Луценко, який особисто достатньо постраждав від завідомо незаконного переслідування з боку правоохоронних органів і судів часів Януковича і навіть тривалого тюремного ув’язнення, зробить все від нього залежне, аби не допустити нічого подібного вже в нинішній час, після Революції гідності, після стількох смертей і поранень серед мирного населення в середмісті столиці. Вірити в таку його здатність мене, наприклад, надихали навіть не стільки його обіцянки (тим більше, що він не прокурор, а політик), а насамперед —  хвилююче відвідування ним СІЗО і навіть камери, в якій він утримувався під вартою. Виходить, що я глибоко помилявся.

Але, зараз не про це. Ви всі пам’ятаєте, яке було велике бажання нинішньої влади протягом 2016-2017 року будь-яким способом конфіскувати названі вище кошти(точніше ОВДП на цю суму), які були заарештовані ГПУ ще в першій половині 2014 року, особливо, коли народні депутати від провладної фракції тієї ж партії «Народний фронт» навіть розробили кілька законопроектів щодо так званої «спецконфіскації» майна, яке могло бути, за даними прокурора, здобуте злочинним шляхом, де пропонувалось конфісковувати таке майно без підтвердження обвинувальним вироком суду вини конкретної особи (осіб) у вчиненні злочину. Зізнаюсь, і до мене для дачі правового висновку з приводу таких законопроектів кілька разів звертались народні депутати, але я такі пропозиції не підтримав і пояснив, що ці ініціативи протирічать як Основному Закону, так і Європейській Конвенції з прав людини. Тобто, навіть така велика спокуса отримати додаткові надходження до напівпорожнього бюджету достатньо солідної суми коштів необхідної кількості голосів народних обранців в залі ВР за цей закон зібрати не змогла. І це при тому, що наша влада за 1 млрд. доларів США кредиту від МВФ готова навіть на прийняття завідомо непопулярних рішень.

Разом з тим, цей «задум» вдалося втілити в життя, але, не через той нехай і сумнівний, але все ж таки законопроект, а через «схему» так званої «спецконфіскації по нашому», яка була придумана і реалізована вже при нинішньому Генпрокурорі, який, замість того, щоб з’ясувати: чому протягом 3-х років не закінчено розслідуванням кримінальне провадження, у якому і були ще в першій половині 2014 року заарештовані на цю суму облігації внутрішньої державної позики, чому не було направлено до суду обвинувальний акт по ньому, хоча б в порядку заочного засудження, чому не були встановлені дійсні власники цього майна, погодився на цю, я вважаю, авантюру і допустив її застосування підлеглими. Не виключаю, що Юрій Віталійович  і міг  благословити її реалізацію, керуючись як мотивом само піару, так  і політичною доцільністю, бажаючи допомогти нинішній владі подовше утриматись біля «керма».

До речі, з цього приводу є цікаве повідомлення  в ЗМІ народного депутата С. Лещенка про те, що в дійсності таке бажане для нинішньої влади рішення прийняв Краматорський суд шляхом, начебто, повторного засудження номінального власника однієї із фірм, належних сумновідомому  Сергію Курченко – Андрія Кашкіна.  Останній заробляв собі на життя тим, що за невеликі кошти надавав свої паспортні дані для призначення його фіктивним господарем тієї чи іншої компанії, за якими далеко від нього по ієрархії знаходилися справжні власники. За твердженням С. Лещенко, цього Кашкіна, на відміну від першої кримінальної справи, де він притягався до відповідальності лише за співучасть у фіктивному підприємництві,  вже у цій другій справі визнали повноцінним членом цілої «злочинної організації»  Януковича-Курченко, яких він, скоріше всього, і в  очі не бачив, але саме таке формулювання обвинувачення йому і дало підстави для застосування даної «спецконфіскації». Схиляючись до того, що така схема обернення в дохід держави названих ОВДП і вилучених після їх погашення коштів була задумана в обхід законного порядку, свідчить хоча б та обставина, що ні у прокуратури, ні у суду не викликав сумніву навіть той факт, що ці облігації внутрішньої державної позики були заарештовані багато місяців назад в рамках зовсім іншого кримінального провадження за підозрою колишнього Голови Нацбанку С. Арбузова. Тим більше, суспільству і сьогодні незрозуміло, яким чином матеріали даної справи «перекочували» до кримінального провадження відносно одного із фіктивних директорів фірм Сергія Курченка, виділеного в окреме провадження  із загальної справи за підозрою А. Кашкіна.

Далі, С. Лещенко, обґрунтовуючи незаконність цього рішення суду доводив, що Україна не може конфіскувати названі півтора мільярди доларів США, хоча б у зв’язку із не встановленням дійсного власника (чи власників) офшорних компаній, які і можуть приховувати справжнього власника цих цінних паперів, тим більше, що за його ж власною інформацією ці офшорні компанії на момент винесення названого вироку, яким і була застосована ця спецконфіскація, вже продали частину арештованих ОВДП третім особам, в т. ч., начебто, і нардепу Онищенко та російському бізнесмену Фуксу, що також може бути використано законними власниками в позові проти України в ЄСПЛ.

За повідомленням того ж Лещенка, названого вище Кашкіна саме у другій кримінальній справі визнали винним вже у причетності «до злочинної організації», але, так як він уклав угоду зі слідством про визнання винуватості, то суд лише затвердив її, але скориставшись цим, застосував у вироку так бажану для ГПУ «спецконфіскацію» названого майна у вигляді грошей та цінних паперів, які не були погашені. Тобто, народний депутат мав на увазі, що твердження ГПУ про конфіскацію цього майна виключно у вигляді коштів у сумі 1,5 млрд. доларів США теж не відповідало дійсності.

Окрім того, із додаткової інформації, одержаної із різних джерел в ЗМІ, які мали, наскільки я розумію, доступ до цього так утаємниченого вироку Краматорського міського суду Донецької області про затвердження угоди про визнання винуватості між військовим прокурором сил АТО та гр-ном Кашкіним, можна зробити і такі висновки.

Перш за все, в порушення вимог ст.ст. 469 і 470 КПК України, в описовій частині цього обвинувального вироку фактично викладена фабула обвинувачення Особи 1 та Особи 13, яких не складно впізнати по змісту інкримінованих їм кримінальних правопорушень, як то:

1) створення та керівництво злочинною організацією з метою вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів у сфері економіки, в т.ч. проти державної власності, і участь у ній, по чому можна без будь-якого сумніву ідентифікувати тодішнього Президента України Януковича В.Ф.;

2) а також вибудування структури підконтрольного останньому окремого підрозділу цієї злочинної організації уповноваженим його учасником, який і керував ним, ким безсумнівно  являється вже названий Сергій Курченко, а вже через останнього та йому наближених Осіб 30 і 31 і був, начебто,  «залучений» для участі в цій «злочинній організації»  один із фіктивних директорів громадянин Кашкін, якого і схилили за грошову винагороду до вчинення ним фіктивного підприємництва шляхом придбання (по документах) всім відомого сумнозвісного суб’єкта підприємницької діяльності ТОВ «ГазУкраїна — 2020».

Більше того, сама фабула злочинів, які викладені в даному вироку (якщо вірити цій інформації і оприлюдненим витягам із вироків), в основному, стосується діяльності та звинувачення вже названих Осіб 1 (тобто Януковича) і 13 (Курченка) та інших, які не приймали участі в даному процесі і не могли від нього захищатись,  що є грубим порушенням загальних засад кримінального провадження. Більше того, із доступної інформації не вбачається, яке ж відношення мав Кашкін до закордонних (офшорних) компаній, які, начебто, через кількох підставних осіб, які фігурували в рамках іншого кримінального провадження, і придбали названі вище облігації  внутрішньої державної позики.

Знову ж таки, якщо допустити, що ці матеріали в ЗМІ відповідають дійсності, то окрім названих вище підстав для скасування цього вироку, яким затверджено угоду про визнання винуватості названого вище Кашкіна, вказане судове рішення є незаконним і по тій причині, що два із інкримінованих йому злочинів – ч. 3 ст. 209 і ч.1 ст. 255 КК України є особливо тяжкими злочинами і в такому разі угода про визнання винуватості могла бути затверджена тільки в разі, якщо ці злочини були підслідні НАБУ(а вони такими не є) і за умови викриття ним іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності НАБУ, і тільки у тому випадку, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину підтверджена доказами!

Я допускаю, що такої підстави, передбаченої ч.4 ст.469 КПК України, у цьому вироку не наведено, бо в противному випадку суд би не затвердив названу угоду про визнання винуватості. Сумнівною є і інша підстава — призначення Кашкіну основного покарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст. 209 КК України, а особливо, якщо врахувати інформацію того ж нардепа С. Лещенка про те, що цей обвинувачений вже до цього притягався до кримінальної відповідальності за аналогічні діяння і відносно нього виносився обвинувальний вирок (цікаво, чи суд врахував цей факт,  а також і таку обтяжуючу його покарання підставу, як вчинення злочину організованою групою (ч.3 ст. 28 КК України)). В цьому я також глибоко сумніваюсь.

Зауважу і на тому, що ще більш сумнівним є, начебто, посилання суду в цьому вироку на факт врахування  прокурором у  названій угоді  вироку Оболонського районного суду м. Києва від 22.12.2016 року про засудження іншого учасника злочинної організації Сухомлина,  в якому були  названі компанії-резиденти і нерезиденти, які, начебто, визнані такими, що входять також до складу так званої «злочинної організації Януковича В. Ф.». Звертаю Вашу увагу, що текст і цього також вироку відсутній у Єдиному реєстрі судових рішень, а отже теж являється засекреченим. Виникає закономірне питання: чи не забагато секретів навколо такої «спецконфіскації»?!.

Окрім того, суд, начебто, прийняв до уваги і іншу інформацію, яка викладена в наданій прокурором угоді про визнання винуватості  Кашкіним, де мова іде і про  визнання рішенням Зіємельського районного суду м. Риги Латвійської республіки в іншому кримінальному провадженні того факту, що грошові кошти на рахунках цілого ряду компаній  (перелік яких  нібито також наведено прокурором в угоді) є майном, придбаним злочинним шляхом, мають злочинне походження та є частиною бюджету України і напряму пов’язані з розслідуванням злочинних дій Арбузова С. Г. та інших учасників «злочинної організації Януковича». І це при тому, що в самому вироку суду відносно Кашкіна, як, до речі, стверджував і сам Генпрокурор, наголошується, що у справі не встановлено осіб, у яких були б законні права на це майно!!!

Про свідому «схему» незаконного обернення чужого майна (названих коштів і це не погашених ОВДП) в дохід держави, завдяки такого змісту угоди про визнання винуватості Кашкіним свідчить і той факт, що суд не перевіряв  в судовому засіданні названих вище даних, які, тим більше, не мають жодного відношення до злочину, вчиненого названим вище обвинуваченим, і не були пов’язані саме з його протиправною діяльністю.

Таким чином, із викладеної вище інформації можна зробити невтішний висновок, що Краматорський міський суд, затверджуючи угоду про визнання винуватості Кашкіна, без проведення судового слідства, абсолютно безпідставно визнав, що майно, яке знаходиться у віданні та на рахунках цих компаній, насправді одержане внаслідок вчинення злочину або є доходами від такого майна, а також може були предметом злочину, у зв’язку з чим, застосував до нього в порушення основних засад кримінального провадження спеціальну конфіскацію, яка передбачена ст.ст. 96-1, 96-2  КК України. Таким майном виявились залишки на рахунках у цінних паперах (ОВДП), грошові кошти у гривні та доларах, які перебувають на рахунках вищевказаних компаній у ПАТ «Ощадбанк», а всього на загальну суму приблизно 1,5 млрд. доларів США.

Звичайно, що таке рішення суду про спецконфіскацію грошей і цінних паперів без доведення в судовому порядку їх злочинного походження, без залучення до судового процесу осіб-власників цього майна або тих, хто на нього пред’являє свої права, а тим більше відверте позбавлення права цих осіб на доступ до правосуддя і можливості оскаржити це судове рішення, є беззаперечною підставою для визнання такого вироку незаконним.

І головне, на що хотілося б звернути увагу: у відповідності до ст. 472 КПК України під час розгляду судом угоди про визнання винуватості не передбачено можливості вирішення питання про спецконфіскацію будь-якого майна, мова може йти лише про доведення і визнання винуватості названого обвинуваченого, а також про узгодження йому покарання! І все.

Далі буде…

АВТОР:
Екс-заступник Генерального прокурора України,
кандидат юридичних наук, заслужений юрист України,
адвокат
Олексій Васильович Баганець

vse.media


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO